Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№17899-р/пк-пз від 03.12.2025 Київ, Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу консорціуму "ТГА АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ: 44381194) від 21 листопада 2025 № UA-202511-17-014260-a.b4 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 25.11.2025 № 17456-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що пунктом 1 додатку 3 Документації визначено перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, а саме наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, зокрема, сертифікованого архітектора, на підтвердження надати сканкопії з оригіналів або належним чином засвідчені копії наступних документів:

кваліфікаційний сертифікат архітектора за видом послуг "Розроблення містобудівної документації";

наказ про прийняття на роботу (вступ на посаду);

трудова книжка (перша сторінка та остання сторінка із записом про прийняття на роботу до Учасника).

Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує участь у закупівлі потенційних учасників процедури закупівлі, у тому числі Скаржника, зважаючи на наступне.

Предметом закупівлі є послуги з розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади. Порядок надання таких послуг регулюються відповідним профільним законодавством, перш за все Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про землеустрій", а також Законами України "Про архітектурну діяльність", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" та Порядком.

Відповідно до частини сьомої статті 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної документації", Розробником комплексного плану може бути суб’єкт господарювання, який:

має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та має право здійснювати розроблення документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Стосовно вимог щодо сертифікованого архітектора відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність", проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до Постанови КМУ від 23 травня 2011 р. № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури", кваліфікаційний сертифікат - документ, що підтверджує відповідність виконавця кваліфікаційним характеристикам професій працівників або відповідним професійним стандартам та його спроможність виконувати окремі роботи (надавати послуги), пов’язані із створенням об’єктів архітектури, що зазначені в такому документі і належать до видів робіт (послуг), перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 41, ст. 1668)".

Переліком видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виконавці яких проходять професійну атестацію, який затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 р. №554, серед напрямів професійної кваліфікації, передбачено зокрема, розроблення містобудівної документації.

Так, з урахуванням предмета закупівлі відповідно до якого здійснюється розроблення містобудівної документації – комплексного плану просторового розвитку території, даний проект об'єкта архітектури у Виконавця має розроблятися під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, що в повній мірі відповідатиме вимогам чинного законодавства України.

Стосовно вимог щодо сертифікованого інженера-землевпорядника відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є, зокрема, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про землеустрій" визначено, що розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою цієї статті, та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

Отже, нормами чинного законодавства встановлено, що для надання всіх послуг, передбачених предметом закупівлі, суб’єкти господарювання повинні мати саме в штаті працівників лише сертифікованого інженера-землевпорядника.

Разом з тим, чинним законодавством не встановлено обов’язку щодо наявності сертифікованого архітектора саме в штаті суб’єкта господарювання.

Закон України "Про архітектурну діяльність" визначає лише необхідність участі сертифікованого архітектора у розробленні містобудівної документації (зазначено: під керівництвом або з обов'язковою участю), проте не встановлює вимоги щодо працевлаштування сертифікованого архітектора саме за основним місцем роботи.

Встановлення будь-яких інших додаткових вимог до Замовником не відповідає чинним положенням законодавства та є необґрунтованим.

При цьому, до складу Скаржника як Консорціуму "ТГА Альянс" входять ТОВ "Архізем Гео" та ТОВ "Архізем".

В штаті ТОВ "Архізем" працевлаштована головний архітектор проектів Чернєй Тетяна Сергіївна (наказ № 023/19 про прийняття на роботу від 25.11.2019), яка має кваліфікаційний сертифікат з "Розроблення містобудівної документації" серії АА №003685 від 02.03.2017 та свідоцтво про підвищення кваліфікації №4371 від 24.12.202 (Додаток 1 до Скарги), що є повною мірою достатнім для розроблення містобудівної документації, у тому числі для надання всіх послуг за предметом закупівлі.

Відповідно до підпункту 4.12.36 пункту 4.12 розділу 4 Статуту Консорціуму "ТГА АЛЬЯНС" зазначається, що для виконання угод, замовлень і проектів (в тому числі укладених угод/отриманих замовлень і проектів шляхом участі Консорціуму в публічних закупівлях) Консорціум має право використовувати всі і будь-які ресурси Учасника (членів), в тому числі (але не обмежуючись) ліцензії, дозволи, програмне забезпечення, досвід, матеріальні ресурси (в тому числі Консорціум має право залучати будь-яке обладнання Учасників (членів)) і людські ресурси (в тому числі Консорціум має право залучати будь-яких працівників Учасників (членів)). (Додаток 5 до Скарги) Водночас Чернєй Тетяна Сергіївна є штатним працівником саме ТОВ "Архізем" (члена Учасника) а не Консорціуму "ТГА Альянс" (Учасника), а отже її трудова книжка не відповідає вимозі Замовника (із записом про прийняття на роботу до Учасника).

Зважаючи на це, вказана умова дискримінує Скаржника та не дає можливості Скаржнику відповідати встановленим Замовником кваліфікаційним умовам, маючи при цьому головного архітектора проектів в штаті власного підприємства, яка відповідає кваліфікаційним вимогам законодавства та забезпечує можливість розроблення містобудівної документації. Встановлення Замовником додаткової вимоги щодо обов’язкової наявності такого фахівця саме за основним місцем роботи в учасника не ґрунтується на чинних нормах законодавства.

Наявність вищенаведеної незаконної та дискримінаційної вимоги не дає можливість Скаржнику, як виконавцю послуг, взяти участь у такій закупівлі, за умови спроможності надати послуги, які є предметом закупівлі.

З огляду на вищезазначене, просимо зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом усунення вимоги щодо обов’язкового надання Учасником трудової книжки сертифікованого архітектора саме із записом про прийняття на роботу до Учасника.

Також пунктом 1 додатку 3 Документації визначено перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, а саме: наявність працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері:

- транспортне планування або моделювання;

- після проектний моніторинг;

- екологічне право;

- навчання з просторового планування або комплексного планування території;

- екологія та/або охорона навколишнього середовища;

- геоінформаційні системи у просторовому плануванні.

На підтвердження учасник повинен надати: копії відповідних сертифікатів, свідоцтв або інших документів про підвищення кваліфікації, завірених Учасником. Документи повинні бути видані організаціями, що здійснюють навчання у зазначених сферах, а їхню достовірність має бути можливо перевірити через відкриті джерела або на запит.

Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує участь у закупівлі потенційних учасників процедури закупівлі, у тому числі Скаржника, а також вважає що вимога про наявність у Учасника такого працівника (працівників) не ґрунтується на вимогах чинного законодавства у сфері розроблення містобудівної документації, зважаючи на наступне.

Як зазначено вище, законодавство чітко визначає, що право на розроблення містобудівної документації пов’язане виключно з наявністю у розробника сертифікованих фахівців (головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту та інженераземлевпорядника) та необхідного технічного і технологічного забезпечення. Проходження жодних "курсів" або "тренінгів" законодавством не вимагається.

Наявність вищенаведеної незаконної та дискримінаційної вимоги не дає можливість Скаржнику, як виконавцю послуг, взяти участь у такій закупівлі, за умови спроможності надати послуги, які є предметом закупівлі.

З огляду на вищезазначене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації шляхом усунення вимоги щодо обов’язкової наявності в Учасника працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері:

транспортне планування або моделювання; після проектний моніторинг; екологічне право;

навчання з просторового планування або комплексного планування території; екологія та/або охорона навколишнього середовища; геоінформаційні системи у просторовому плануванні, яка є надмірною, дискримінаційною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Замовник зазначає, що учасники можуть підтверджувати працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання умов договору про закупівлю, як шляхом надання наказу про прийняття на роботу (вступ на посаду) та надання трудової книжки (перша сторінка та остання сторінка із записом про прийняття на роботу до Учасника). А у разі залучення фахівця на договірній основі: копію цивільно-правового договору (договір про надання послуг / виконання робіт), чинного на дату подання пропозиції.

При цьому, згідно норм частини другої ст. 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Таким чином, встановлення кваліфікаційної умови суворо у відповідності із критеріями, визначеними Законом не може розглядатись як запровадження дискримінаційних умов.

Скаржник не обмежений надати документи щодо залучення фахівця на договірній основі: копію цивільно-правового договору (договір про надання послуг / виконання робіт), чинного на дату подання пропозиції.

Додатково в силу вимог частини шостої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

Тобто ще й додатково до цього, Скаржник не обмежений в формуванні своєї пропозиції з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації в силу вимог Закону Таким чином, викладені аргументи Скаржником щодо порушень допущенних Замовником, та не можливість Скаржника є необґрунтованими та передчасними.

Додаток 2 Документації містить завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади що передбачає в себе необхідність надання послуг що вимагаються в цій частині (Далі-Додаток 2).

Обґрунтованість кожної вимоги прямо вимагається технічним Завданням яке викладене в Документації.

Однією з додаткових вимог що зазначена в пункті 19 Додатку 2 Документації у складі КППР потрібно передбачити, що При розробці проектних рішень на перетині автомобільних доріг М-15 та М-16 в районі існуючої однорівневої розв’язки з умовною назвою "Два стовпи" застосувати транспортне моделювання.

Крім того пункт 14 Додатку 2 Документації включає перелік проектних рішень, які необхідно передбачити під час розроблення містобудівної документації серед яких реалізації проєктних рішень щодо:

розвитку територій об’єктів дорожньої інфраструктури, об’єктів придорожнього сервісу, транспортних підприємств, транспортно-пересадочного вузла з будівництвом автостанції та логістичних об’єктів, врахувати розвиток електричного виду транспорту та супутньої інфраструктури, улаштування пішохідних переходів через автодороги міжнародного значення;

розвитку об’єктів альтернативної енергетики (СЕС, водневі та біогазові станції тощо);

оптимізації транспортної (в тому числі: реконструкція автодоріг, завершення будівництва обхідної дороги "Обхід с. Сухий Лиман" та будівництво нових місцевих автодоріг, будівництво автостанції, оптимізація напрямків руху громадського транспорту) та інженерної інфраструктури (в тому числі: енергоефективність, будівництво об’єктів та розбудова мережі з очищення стічних стоків та розбудова мережі електропостачання, водопостачання (в тому числі визначення місць для розміщення бюветних комплексів з питною водою) тощо).

Замовник зазначає, що пунктом 4.7.3. ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів" розрахунки машинопотоків на магістральній мережі міста в цілому здійснюють:

– для міст з населенням більше 100 тис. мешканців – в Комплексних схемах транспорту відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019, а в разі відсутності розробленої схеми – окремим розрахунком на базі відповідних кореспонденцій, визначених в Генеральному плані міста згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації";

– для міст з населенням менше 100 тис. мешканців – окремим розрахунком з урахуванням розвитку магістральних мереж згідно з генеральним планом, існуючих показників та тенденцій у змінах міських і зовнішніх потоків різних видів транспорту.

Машинопотоки щодо вуличної мережі населеного пункту слід визначати розрахунком з використанням прогнозних імітаційних транспортних моделей. Розрахунки необхідно проводити окремо для пасажирських пересувань і вантажних перевезень з визначенням існуючих і проектних міжрайонних кореспонденцій, у тому числі – пасажирів, з розділенням на маршрутний та індивідуальний транспорт, та вантажів окремо по різних групах в залежності від характеру вантажоутворення та вантажопоглинання.

Враховуючи, що тільки досвід відповідного спеціаліста у галузі транспортного планування й моделювання на перетині автомобільних доріг М-15 та М-16 в районі існуючої однорівневої розв’язки з умовною назвою "Два стовпи" дозволить нам вирішити низьку важливих питань, у тендерній документації заявлено вимоги про наявність у виконавця працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері: "Транспортне планування та моделювання".

Відповідно до ст. 17 Закону України № 2354-VIII Замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення. Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272 (далі – Порядок) визначено, що цей Порядок визначає основні вимоги організації та здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (далі - моніторинг). У цьому Порядку термін "замовник документа державного планування" означає орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документа державного планування (пункт 2. Порядку).

Моніторинг здійснюється з метою виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, забезпечення здійснення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування, а також у разі виявлення негативних наслідків, не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку, вжиття заходів для їх усунення (пункт 3. Порядку).

Враховуючи, що в складі працівників Замовника відсутні відповідні спеціалісти з вищевказаною кваліфікацією, в Документації зазначено одну з вимог до виконавця послуг наявність працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері: "Післяпроектний моніторинг".

Окрім того Пункт 19 Додатку 2 Документації додаткові вимоги, що включає в себе вимоги про те, що стратегічна екологічна оцінка документу має передбачати післяпроектний моніторинг, враховувати екологічне право, відповідати нормативноправовим актам у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища, а також враховувати заходи щодо зеленої відбудови України.

Відповідно до п.9 ч.8 ст.17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – Закон України № 3038-VI) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк: забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. Крім того, згідно з технічним завданням до тендерної документації здійснення стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) покладається на розробника містобудівної документації.

Відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20.03.2018 № 2354-VIII (далі – Закон України № 2354-VIII) та Розділу ІІ Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296 суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є: фiзична або юридична особа, яка може залучатися Замовником до виконання стратегічної екологічної оцінки чи окремих її етапів (далі – виконавець), які здійснюють процедуру стратегічної екологічної оцінки чи окремі її етапи, керуючись Законом, цими рекомендаціями за договором із Замовником.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України № 2354-VIII у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам ч.2 ст.11 Закону України № 2354-VIII. Згідно з ч. 2 ст. 11 Закон України № 2354-VIII звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо-та довгострокових (1, 3-5 та 1015 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

Окрім того додаток 2 Документації включає в себе необхідність виконання в складі КППР таких робіт як:

Пункт 14 Додатку 2 перелік проектних рішень, які необхідно передбачити під час розроблення містобудівної документації, а саме формування екологічно чистих рекреаційних зон, озеленених територій та територій туристичної інфраструктури задля підвищення туристичної привабливості території;

Пункт 19 Додатку 2 додаткові вимоги, що включає в себе вимоги про те що стратегічна екологічна оцінка документу має передбачати післяпроектний моніторинг, враховувати екологічне право, відповідати нормативно-правовим актам у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища, а також враховувати заходи щодо зеленої відбудови України;

Підпункт 6 пункт 18 Додатку 2 перелік пропозицій щодо проектних показників розвитку території досягнення яких є метою реалізації проектних рішень містобудівної документації, а саме: Екологія: - створення меліоративної системи поливу; - будівництво сортувальної лінії глибокої переробки сміття у середньостроковий період – до 2035 року;

Пункт 19 Додатку 2 додаткові вимоги, що включає в себе вимоги про те що стратегічна екологічна оцінка документу має передбачати післяпроектний моніторинг, враховувати екологічне право, відповідати нормативно-правовим актам у сфері екології та охорони навколишнього природного середовища, а також враховувати заходи щодо зеленої відбудови України.

Враховуючи, що в складі працівників Замовника відсутні відповідні спеціалісти з вищевказаною кваліфікацією, в Документації зазначено одну з вимог до виконавця послуг наявність наявність працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері: "Екологічне право" та "екологія та/або охорона навколишнього середовища".

Пункт 14 Додатку 2 Документації встановлює Формат електронних документів містобудівної документації, включають в себе вимоги про тещо створена база геоданих повинна повністю відповідати Наказу Мінрозвитку №56 від 22.02.2022 р. та пройти валідацію у відповідності до Постанови КМУ №909 від 9 серпня 2024 р. Електронні документи Комплексного плану мають бути внесені до Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру відповідно до вимог чинного законодавства.

Пункт 19 Додатку 2 Документації додаткові вимоги, що включає в себе вимоги про те що Копію повного набору просторових даних та метаданих документації баз геоданих сформувати в форматі *.gpkg.

Враховуючи, що в складі працівників Замовника відсутні відповідні спеціалісти з вищевказаною кваліфікацією, в тендерній документації зазначено одну з вимог до виконавця послуг наявність наявність працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері: "навчання з просторового планування або комплексного планування території" та "Геоінформаційні системи у просторовому плануванні".

Крім того, Скаржник не обмежений у залучені додаткових працівників, які мають необхідні знання та досвід.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

1. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

Для підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання умов договору про закупівлю Учасник повинен підтвердити наявність:

1.1 сертифікованого архітектора, на підтвердження надати скан-копії з оригіналів або належним чином засвідчені копії наступних документів:

- кваліфікаційний сертифікат архітектора за видом послуг "Розроблення містобудівної документації";

- наказ про прийняття на роботу (вступ на посаду);

- трудова книжка (перша сторінка та остання сторінка із записом про прийняття на роботу до Учасника).

1.3 наявність працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері:

- транспортне планування або моделювання;

- після проектний моніторинг;

- екологічне право;

- навчання з просторового планування або комплексного планування території;

- екологія та/або охорона навколишнього середовища;

- геоінформаційні системи у просторовому плануванні.

На підтвердження Учасник повинен надати: копії відповідних сертифікатів, свідоцтв або інших документів про підвищення кваліфікації, завірених Учасником. Документи повинні бути видані організаціями, що здійснюють навчання у зазначених сферах, а їхню достовірність має бути можливо перевірити через відкриті джерела або на запит.

1.1 Щодо штатного сертифікованого архітектора.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури та свідоцтво про підвищення кваліфікації архітектора Чернєй Тетяни Сергіївни;

- Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу Чернєй Тетяни Сергіївни на посаду головного архітектора проекту ТОВ "АРХІЗЕМ".

Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

1.2 Щодо наявності працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації.

Відповідно до частини сьомої статті 161 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розробником комплексного плану може бути суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про землеустрій" Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб’єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою цієї статті, та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які мають у наявності працівника (ів), які пройшли курси або тренінги з підвищення кваліфікації у сфері:

транспортне планування або моделювання;

після проектний моніторинг;

екологічне право;

навчання з просторового планування або комплексного планування території;

екологія та/або охорона навколишнього середовища;

геоінформаційні системи у просторовому плануванні та на підтвердження зможуть надати копії відповідних сертифікатів, свідоцтв або інших документів про підвищення кваліфікації, завірених учасником, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пунктом 2 додатку 3 Документації визначено перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, а саме:

"Аналогічним договором відповідно до умов цієї документації є договір, який підтверджує наявність в учасника досвіду щодо розроблення та/або внесення змін до комплексного плану просторового розвитку та/або генерального плану населеного пункту.

Замовником в аналогічному договорі має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування.

Учасник повинен надати у складі пропозиції наступні документи щодо аналогічного договору:

копію договору з усіма невід’ємними додатками.

При наданні договору, учасник може не розголошувати (закрити при скануванні) інформацію, яка становить комерційну таємницю або є конфіденційною;

документи, що підтверджують повне виконання договору, а саме:

акти приймання-передачі виконаних робіт та/або акти наданих послуг та/або інші документи, що підтверджують завершення виконання зобов’язань;

завдання на розроблення містобудівної документації;

позитивний експертний звіт за результатами розгляду містобудівної документації;

окремим файлом у ZIP архіві надати Базу геоданих до аналогічного договору розроблену у відповідності до Наказу № 56 від 22.02.2022 "Про затвердження структури Бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні". База геоданих повина пройти валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок та отримати позитивний звіт з валідації (Замовник має право самостійно перевірити базу геоданих на відповідність вимогам, а також на коректність її наповнення через публічний валідатор містобудівного кадастру)".

Скаржник вважає вимоги стосовно:

а) аналогічного договору;

б) позитивного експертного звіту;

в) перевірки Замовником бази геоданих.

Такими, що обмежують участь у закупівлі потенційних учасників процедури закупівлі, у тому числі Скаржника, зважаючи на наступне.

Щодо обмеження аналогічного досвіду учасників, Скаржник зазначає, що згідно з положеннями оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-11-17-014260-a та Документації предметом закупівлі є розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 926 від 1 вересня 2021 року "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації".

Отже, предметом закупівлі є розроблення містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з статтею 1 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" до містобудівної документації на місцевому рівні відноситься:

комплексний план просторового розвитку території територіальної громади (пункт 51 статті 1);

генеральний план населеного пункту (пункт 2 статті 1);

детальний план території (пункт 3 статті 1).

Пунктом 3 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затвердженого постановою КМУ від 1 вересня 2021 року№ 926 передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Отже, чинним законодавством передбачено наступні види послуг щодо містобудівної документації на місцевому рівні:

розроблення/оновлення/внесення змін до комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади;

розроблення/оновлення/внесення змін до генеральних планів населених пунктів;

розроблення/оновлення/внесення змін до детальних планів території.

У свою чергу, Замовником встановлено вимогу, що аналогічним договором у розумінні Документації вважаються лише договори на розроблення та/або внесення змін до комплексного плану просторового розвитку та/або генерального плану населеного пункту.

Тобто, Замовником до списку можливих аналогічних договорів не включено договори на:

оновлення комплексних планів просторового розвитку території територіальної громади;

оновлення генеральних планів населених пунктів;

розроблення/оновлення/внесення змін до детальних планів території.

Скаржник має досвід виконання аналогічних договорів, що є предметом закупівлі, а саме в частині розроблення наступного виду містобудівної документації на місцевому рівні – розроблення детального плану територій. Для участі у Процедурі закупівлі Скаржник планував надати наступний досвід виконання аналогічних договорів:

1) Договір №25 від 17.04.2023, який укладено із Кодимською міською радою щодо виготовлення детального плану території для розміщення полігону твердих побутових відходів на території Кодимської міської територіальної громади Подільського району Одеської області; ВИТЯГ НВ-0700600902024 з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; рішення №4680-VIII від 23.05.2024 року (Додаток 2 до Скарги);

2) Договір №21 від 17.04.2023, який укладено із Кодимською міською радою щодо виготовлення детального плану території для розміщення кладовища за межами населеного пункту м. Кодима Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; ВИТЯГ НВ-6300789372024 з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; рішення №4524-VIII від 18.04.2024 року (Додаток 3 до Скарги).

Але наявність вищенаведеної незаконного та дискримінаційного обмеження аналогічного досвіду лише до двох з трьох видів містобудівної документації на місцевому рівні не дає можливість Скаржнику, у якого наявні договори на виготовлення детальних планів території, взяти участь у такій закупівлі, за умови спроможності надати послуги, які є предметом закупівлі.

З огляду на вищезазначене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації шляхом викладення вимоги наступним чином "Аналогічним договором відповідно до умов цієї документації є договір, який підтверджує наявність в учасника досвіду розроблення/оновлення/внесення змін до містобудівної документації місцевого рівня".

Щодо незаконності вимоги про надання учасником експертного висновку, Скаржник зазначає, що як зазначалось раніше, Замовником до списку можливих аналогічних договорів не включено договори, зокрема, на розроблення/оновлення/внесення змін до детальних планів території.

Як зазначено вище, Скаржник має досвід виконання аналогічних договорів, що є предметом закупівлі, а саме в частині розроблення наступного виду містобудівної документації на місцевому рівні – розроблення детального плану територій. Для участі у процедурі закупівлі Скаржник планував надати наступний досвід виконання аналогічних договорів: №25 від 17.04.2023 та №21 від 17.04.2023 (Додатки 2 та 3 до Скарги).

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території не підлягає експертизі.

З огляду на це, проведення експертизи містобудівної документації та отримання позитивного експертного звіту для детального плану території не вимагається законодавством.

Але наявність вищенаведеної незаконної та дискримінаційної вимоги не дає можливість Скаржнику, у якого наявні договори на виготовлення детальних планів території, якими не передбачається проходження експертизи, взяти участь у такій закупівлі, за умови спроможності надати послуги, які є предметом закупівлі.

З огляду на вищезазначене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації шляхом усунення вимоги про надання позитивного експертного звіту за результатами розгляду містобудівної документації, яка є надмірною, дискримінаційною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Щодо незаконності вимог про надання бази даних та щодо її перевірки Замовником, Скаржник зазначає, що як зазначалось раніше, Замовником до списку можливих аналогічних договорів не включено договори, зокрема, на розроблення/оновлення/внесення змін до детальних планів території.

Скаржник має досвід виконання аналогічного договору, що є предметом закупівлі, а саме в частині розроблення наступного виду містобудівної документації на місцевому рівні – розроблення детального плану територій. Для участі у процедурі закупівлі Скаржник планував надати наступний досвід виконання аналогічного договору: Договір №83 від 16.12.2024, який укладено із Виконавчим комітетом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області щодо Розроблення детального плану частини території 13-го мікрорайону міста Чорноморська Одеського району Одеської області загальною площею 1,0 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7400936192025; Рішення №922/29-VIII від 08.08.2025 про затвердження детального плану території, Відгук №ВИХ-ІНЦ-3301-2025 від 20.11.2025 (всі ці документи містяться в Додатку 6 до Скарги).

Як вбачається з Розділу 14 "Формат електронних документів містобудівної документації" Технічного завдання, що є додатком №1 до Договору № 83 від 16.12.2024, до матеріалів містобудівної документації входить саме База геоданих відповідно до вимог постанови КМУ від 9 червня 2021 р. № 632 та Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 22.02.2022 року № 56 у форматах File Geodatabase (GDB) або JavaScript Object Notation (GeoJSON) із зобов’язанням пройти валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок.

Про те, що така База геоданих пройшла валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок, свідчить саме Звіт з реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру на державному рівні щодо валідації завантажених даних від 13.08.2025 (Додаток 7 до Скарги).

Водночас Скаржник звертає увагу на неможливість надання ним саме Бази геоданих та незаконність вимоги Документації про надання потенційним учасником саме Бази геоданих до аналогічного договору, зважаючи на наступне.

Неможливість надання Скаржником Бази геоданих відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 6.2.4. Договору, Замовник має право отримати виключні майнові права інтелектуальної власності на ДПТ передбачені ст. ст. 424, 426 ЦК України.

Отримана документація є власністю Замовника.

Відповідно до пунктів 6.3.6.-6.3.8 Договору, Виконавець за Договором зобов’язаний:

не передавати документацію іншим особам, окрім як у визначених чинним законодавством випадках;

передати за оплату обумовлену п. 3.1 договору виключні майнові права на ДПТ Замовнику;

після передачі майнових прав на авторський твір Замовнику Виконавець втрачає право, без письмової згоди Замовника, передавати будь-які матеріали наданих послуг, що складають предмет цього Договору, третім особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.5. Договору сторони зобов’язуються дотримуватись конфіденційності інформації, що виникає в процесі надання послуг відповідно до цього Договору.

Таким чином, Скаржник не має права передавати Базу геоданих будь-яким третім особам, оскільки База геоданих є частиною містобудівної документації і відповідно така передача буде прямим порушенням вищевказаних пунктів Договору № 83 від 16.12.2024.

Неможливість надання Скаржником Бази геоданих в силу законодавства.

Як вбачається з Розділу 11 "Склад містобудівної документації" технічного завдання, що є Додатком № 1 до Договору № 83 від 16.12.2024, до складу містобудівної документації входить Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту".

Відповідно до пункту 71 Постанови Кабінету Міністрів України № 926 від 1 вересня 2021 року "Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації", Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" відноситься до інформації з обмеженим доступом (для службового користування) відповідно до Закону України "Про державну таємницю" і не підлягає публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні.

Водночас, Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" є складовою Бази геоданих, яка була створена Скаржником в рамках Договору № 83 від 16.12.2024.

Таким чином, Скаржник не вправі надати Замовнику Базу геоданих в силу законодавства, оскільки складова такої Бази - Розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту" - відноситься до інформації з обмеженим доступом (для службового користування) відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Незаконність вимоги щодо перевірки Замовником Бази геоданих.

Згідно з абзацом 2 пункту 47 розділу "Вимоги до валідації" вищезазначеного Порядку, валідація застосовується до бази геопросторових даних (геоданих) проекту містобудівної документації, яка розробляється або оновлюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. №632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні затвердженого постановою КМУ від 09.08.2024 року № 909 (надалі – Порядок ведення Містобудівного кадастру) валідація автоматична процедура підтвердження програмними засобами Містобудівного кадастру відповідності бази геопросторових даних (геоданих) проекту містобудівної документації вимогам до структури Бази геопросторових даних (геоданих) містобудівної документації відповідного рівня, системі координат та геопросторовим даним містобудівної документації вищого рівня.

Скаржник звертає увагу, що відповідно до абзацу третього пункту 51 розділу "Вимоги до валідації" вищезазначеного Порядку, під час валідації бази геопросторових даних (геоданих) проекту детального плану території здійснюється автоматизована перевірка відповідності геопросторових даних.

Відповідно до пункту 49 розділу "Вимоги до валідації" вищезазначеного Порядку, за результатами валідації засобами Містобудівного кадастру автоматично створюється звіт про валідацію:

позитивний, якщо за результатами валідації не виявлено критичних невідповідностей бази геопросторових даних (геоданих) проекту містобудівної документації вимогам, встановленим законодавством;

негативний, якщо за результатами валідації виявлено критичні невідповідності бази геопросторових даних (геоданих) проекту містобудівної документації вимогам, встановленим законодавством.

Про те, що База геоданих Скаржника пройшла валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок, свідчить Звіт з реєстру містобудівної документації Містобудівного кадастру на державному рівні щодо валідації завантажених даних від 13.08.2025 (Додаток 7 до Скарги).

Враховуючи це, дії Замовника щодо проведення так званої "самостійної перевірки" бази геопросторових даних при наявному у Скаржника позитивному звіті про валідацію, сформованому засобами Містобудівного кадастру відповідно до пункту 49 Порядку, є протиправними та такими, що виходять за межі його повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на основі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачається повноважень Замовника перевіряти Базу геоданих за наявності в учасника позитивного звіту з валідації, який є вичерпним підтвердженням відповідності такої Бази вимогам законодавства.

Прагнення Замовника замінити передбачену законом автоматичну та об’єктивну процедуру валідації власною "оцінкою" фактично створює надуману підставу для відхилення пропозиції учасника.

Такі дії суперечать пункту 4 частини першої статті 5 Закону передбачено, що Закупівлі здійснюються за такими принципом - недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

З огляду на вищезазначене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни Документації шляхом виключення вимоги щодо права Замовника самостійно перевірити базу геоданих на відповідність вимогам, а також на коректність її наповнення через публічний валідатор містобудівного кадастру, яка є надмірною, дискримінаційною та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Замовник зазначає, що Скаржник у Скарзі вказує, що фактично предметом закупівлі є розроблення містобудівної документації на місцевому рівні.

Однак, предметом закупівлі є Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади). Предмет закупівлі визначено згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 р. за № 500/34783 який визначає ПОРЯДОК визначення предмета закупівлі. Предмет закупівлі визначений зокрема за показником 4-го знаку ДК 021:2015: 71410000-5 Послуги у сфері містобудування.

З цього вбачається, що предметом закупівлі є зокрема послуги у сфері містобудування, що передбачають розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади.

Пунктом 11 "ЗАВДАННЯ на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади" Додатку №2 Документації передбачено наступний склад та зміст містобудівної документації - Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 року №926.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 № 926:

Пункт 13 визначає, що комплексний план розробляється для забезпечення сталого розвитку територіальної громади, із врахуванням збалансованості інтересів і концепції інтегрованого розвитку, та передбачає цілісний просторовий розвиток населених пунктів і прилеглих територій як єдиної системи.

Пункт 17 передбачає, що генеральний план населеного пункту розробляється у складі або як складова комплексного плану та деталізує його положення.

Пункт 28 вказує, що детальні плани територій деталізують положення генеральних планів або, за їх відсутності, – положення комплексного плану.

Таким чином, предмет закупівлі – розроблення КППР – включає як генеральне планування, так і його деталізацію, що об’єктивно обґрунтовує вимогу щодо відповідного досвіду.

Однак, досвід з розроблення детального плану території (ДПТ) не може вважатися підтвердженням досвіду, що відповідає предмету закупівлі – розробленню комплексного плану просторового розвитку (КППР).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ДПТ деталізує лише окремі положення генерального або комплексного плану на обмеженій ділянці (мікрорайон, квартал тощо), без зміни функціонального призначення території, без комплексного охоплення всієї громади, без прогнозування розвитку та без обов’язкової експертизи. Натомість КППР передбачає цілісне стратегічне планування розвитку всієї громади, включаючи взаємодію з державними кадастрами, просторове моделювання, інтеграцію соціально-економічних і екологічних факторів, проходження містобудівної експертизи тощо. Отже, досвід розроблення ДПТ є технічно і процедурно недостатнім для належного виконання предмета цієї закупівлі.

Таким чином підхід до встановлення такого кваліфікаційного критерію як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) у сформований спосіб замовником в тендерній документації не є дискримінаційним та таким, що обмежує конкуренцію.

Окрім того, стаття 1 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", на яку посилається Скаржник, чітко розмежовує містобудівну документацію за видами – комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території тощо – і жодним чином не ототожнює їх. Ці документи мають різний обсяг, зміст, правові наслідки та рівень відповідальності виконавця. Зокрема, комплексний план і генеральний план підлягають обов’язковій містобудівній експертизі, що не передбачено для детального плану території.

Саме в цьому полягає ключова відмінність і підвищені вимоги до досвіду. Водночас, щоб розширити коло потенційних учасників і не обмежити конкуренцію лише розробниками КППР, Замовник обґрунтовано передбачив можливість підтвердження досвіду також договорами з розробки генеральних планів.

В Документації вказано що: Аналогічним договором відповідно до умов цієї документації є договір, який підтверджує наявність в учасника досвіду щодо розроблення та/або внесення змін до комплексного плану просторового розвитку та/або генерального плану населеного пункту. Замовником в аналогічному договорі має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування.

Хоча відповідно до ч.5 ст.16-1 та ч.1 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ДПТ є невід’ємними складовими частинами як генеральних, так і комплексних планів, це не означає, що досвід виконання ДПТ автоматично свідчить про наявність у суб'єкта господарювання досвіду розроблення вказаних більш масштабних видів документації включно з їх експертизою.

Детальніше обґрунтування неможливості узагальнення чи ототожнення досвіду виконання аналогічних послуг полягає в наступному.

По-перше, детальний план території деталізує лише частину генерального або комплексного плану (ч.1 ст.19). Він не охоплює весь населений пункт або громаду, а лише квартал, мікрорайон або іншу невелику ділянку. Це значно зменшує масштаб робіт і обсяг планувальних рішень, які розглядаються в межах ДПТ, у порівнянні з генеральним чи комплексним планом.

По-друге, склад, зміст і функціональне призначення генерального та комплексного планів передбачає обробку великого масиву інформації, координацію державних, громадських та приватних інтересів, прогнозування демографічного, економічного, соціального розвитку, а також врахування міжгалузевих стратегій і програм (статті 16-1 і 17). Такі завдання повністю відсутні у змісті ДПТ, який має локальний і прикладний характер, не пов’язаний із макроплануванням території всієї громади.

По-третє, ДПТ не підлягає експертизі (ч.9 ст.19), на відміну від генерального (ч.16 ст.17) і комплексного планів (ч.19 ст.16-1), що підтверджує меншу складність і відповідальність такого виду документації. Відсутність обов’язкової експертизи також свідчить про нижчий рівень вимог до змісту, точності та обґрунтованості планувальних рішень ДПТ.

По-четверте, розроблення КППР передбачає взаємодію з десятками джерел даних, включаючи відомості з Державного земельного кадастру, обмеження у використанні земель, дані про інфраструктуру, природні ресурси, стратегії сталого розвитку тощо (ч.8 ст.16-1). Такий обсяг інформаційної взаємодії взагалі не притаманний для ДПТ.

Таким чином, ДПТ не може вважатися "еквівалентом" у досвіді розробки КППР чи ГПНП. Відповідно, договір на виконання ДПТ не може бути підставою для підтвердження аналогічного досвіду в участі у публічних закупівлях щодо комплексного планування.

З огляду на це участь в Процедурі закупівлі зможуть прийняти учасники які мають такий досвід, що передбачений предметом закупівлі.

Наявність позитивного експертного звіту за результатами розгляду містобудівної документації, такої як детальний план території (ДПТ), не може розцінюватися як підтвердження досвіду з розроблення генерального плану населеного пункту (ГПНП) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади (КППР).

Відповідно до ч.9 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ДПТ не підлягає обов’язковій експертизі, на відміну від генерального (ч.16 ст.17) і комплексного планів (ч.19 ст.16-1), які підлягають обов’язковій містобудівній експертизі, що передбачає більш високий рівень аналізу, перевірки та відповідальності.

Таким чином, навіть за наявності експертного висновку щодо ДПТ, він не є рівнозначним підтвердженням досвіду з виконання повноцінної містобудівної документації на рівні ГПНП чи КППР.

Виконавець, який не має досвіду проходження містобудівної експертизи, створює для Замовника суттєві ризики затягування строків, додаткових витрат та навіть відмови у затвердженні документації. Внаслідок цього можливе продовження дії договору, необхідність переплат за доопрацювання та, як наслідок, втрати для бюджету громади.

Саме тому Замовник обґрунтовано вимагає досвід на всіх етапах реалізації аналогічного проєкту.

І ніякої дискримінації та обмеження прав Скаржника на участь в цьому немає. Це обґрунтована потреба Замовника належного досвіду в потенційного Виконавця.

Замовник вважає, що наявність у Скаржника зобов’язань щодо нерозголошення інформації третім особам не є співмірною з предметом Скарги в цій частині та що вказаний факт може квалфікуватись як порушення яке допустив Замовник під час проведення процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 71 Постанови №926:

Розділи "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту", "Інженерне забезпечення території", "Інженерна підготовка і захист території", а також "Обмеження у використанні земель" (в частині обмежень, визначених охоронними зонами, санітарно-захисними зонами, санітарними відстанями (розривами), санітарно-захисними смугами з урахуванням Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23 грудня 2020 р. № 383), відносяться до таких, що належать до інформації з обмеженим доступом (для службового користування) відповідно до Закону України "Про державну таємницю" і не підлягають публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні.

Зазначені матеріали створюють у формі окремого електронного документа у форматах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території".

З аналізу цієї вимоги вбачається, що дійсно Скаржник й не мав і публікувати вказані розділи на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні, в силу обставин викладених вище (…не підлягають публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні). З огляду на це вказані розділи дійсно не включаються до такої бази геоданих, та створються у формі окремого електронного документа.

Крім того, Скаржник не довів та не підтвердив, що вказаний ним результат надання послуг, що передбачений Договором № 83 від 16.12.2024 дійсно є об'єктом інтелектуальної власності та що такі, як вказує Скаржник, майнові права було отримано іншою стороною договору.

Як вказувалось вище договір досвід з розроблення детального плану території (ДПТ) не може вважатися підтвердженням досвіду, що відповідає предмету закупівлі – розробленню комплексного плану просторового розвитку (КППР).

Формування бази геоданих у встановленому форматі — це не формальність, а ключова умова практичного використання містобудівної документації. Саме через цифрову структуру та інтеграцію з державними кадастрами забезпечується її подальше застосування для управлінських рішень, інвестиційного планування, землевідведення та розвитку інфраструктури. Без належно сформованої бази геоданих план стає лише декларативним документом, що не може бути ефективно реалізованим на практиці.

І саме тому Замовник просить це підтвердити. Що потенційний Виконавець мав досвід належно створених баз геоданих. Які пройшли валідацію (перевірку) та мають можливість практичного використання.

Вимога про надання бази геоданих містобудівної документації, сформованої відповідно до структури, затвердженої Наказом Мінрегіону № 56 від 22.02.2022, не є дискримінаційною, оскільки:

Предметом закупівлі є саме створення містобудівної документації відповідно до актуальних нормативно-правових актів, зокрема постанови КМУ № 632 від 09.06.2021 та Наказу № 56, що встановлює структуру геопросторових даних. Отже, вимога до учасників мати практичний досвід саме в розробленні документів у такому цифровому форматі напряму пов’язана з належним виконанням договору. Наказ № 56 набрав чинності 29.04.2022, але не обмежує можливість укладення договору після цієї дати. Таким чином, усі учасники, які мають договір, укладений з травня 2022 року, вже перебували в умовах чинного регулювання і могли адаптувати свої проєкти до нової структури геоданих. Це не створює переваги лише для окремого кола учасників.

Вимога не стосується усіх можливих договорів, а лише аналогічного за змістом та форматом виконання — тобто, розроблення ГПНП або КППР у форматі електронного документа з геопросторовими шарами, метаданими та прив’язкою до кадастрів. Якщо учасник виконував лише ДПТ або плани без цифрової основи, то такий досвід не є еквівалентним предмету закупівлі, що виправдано технічно і законодавчо.

Таке формулювання вимоги не є надмірним або неспівмірним, оскільки не вимагає специфічного програмного забезпечення або патентованих технологій, а лише дотримання уніфікованого формату, затвердженого державою.

Таким чином, вимога про надання бази геоданих, сформованої відповідно до Наказу № 56, є об’єктивно обґрунтованою, не порушує принцип конкуренції, і відповідає вимогам ч.3 ст.5 Закону.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

2. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Учасник повинен надати копію виконаного аналогічного договору з додатками, які є невід’ємною частиною договору та копії документів, що підтверджують виконання договору – акти прийому-передачі/надання послуг/видаткові накладні.

* Аналогічним договором відповідно до умов цієї документації є договір, який підтверджує наявність в учасника досвіду щодо розроблення та/або внесення змін до комплексного плану просторового розвитку та/або генерального плану населеного пункту.

Замовником в аналогічному договорі має виступати державний орган або орган місцевого самоврядування.

Учасник повинен надати у складі пропозиції наступні документи щодо аналогічного договору:

копію договору з усіма невід’ємними додатками.

При наданні договору, учасник може не розголошувати (закрити при скануванні) інформацію, яка становить комерційну таємницю або є конфіденційною;

документи, що підтверджують повне виконання договору, а саме:

акти приймання-передачі виконаних робіт та/або акти наданих послуг та/або інші документи, що підтверджують завершення виконання зобов’язань;

завдання на розроблення містобудівної документації;

позитивний експертний звіт за результатами розгляду містобудівної документації;

окремим файлом у ZIP архіві надати Базу геоданих до аналогічного договору розроблену у відповідності до Наказу № 56 від 22.02.2022 "Про затвердження структури Бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні". База геоданих повина пройти валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок та отримати позитивний звіт з валідації (Замовник має право самостійно перевірити базу геоданих на відповідність вимогам, а також на коректність її наповнення через публічний валідатор містобудівного кадастру).

Відповідно до пункту 4.1 розділу Документації назва предмета закупівлі за ДК 021:2015 - 71410000-5 Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

1) Договір від 17.04.2023 №25, укладений із Кодимською міською радою відповідно до якого, зокрема: "1.1. За цим Договором Виконавець бере на себе зобов'язання надати замовникові послуги з: виготовлення детального плану території для розміщення полігону твердих побутових відходів на території Кодимської міської територіальної громади Подільського району Одеської області (ДК 021:201571410000-5 Послуги у сфері містобудування), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані Послуги і своєчасно оплатити їх на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором; ВИТЯГ з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративнотериторіальних одиниць; рішення "Про затвердження детального плану території для розміщення полігону твердих побутових відходів на території Кодимської міської територіальної громади Подільського району Одеської області" від 23.05.2024 №4680-VIII;

2) Договір від 17.04.2023 №21, укладений із Кодимською міською радою, відповідно до якого, зокрема: "1.1. За цим Договором Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовникові послуги з: виготовлення детального плану території для розміщення кладовища за межами населеного пункту м. Кодима Кодимської міської ради Подільського Одеської області (ДК 021:201571410000-5 Послуги у сфері містобудування), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані Послуги і своєчасно оплатити їх на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором; ВИТЯГ з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; рішення "Про затвердження детального плану території для розміщення кладовища за межами населеного пункту м. Кодима Подільського району Одеської області" від 18.04.2024 №4524-VIII.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які мають у наявності договір предметом якого є саме розроблення та/або внесення змін до комплексного плану просторового розвитку та/або генерального плану населеного пункту та зможуть надати позитивний експертний звіт за результатами розгляду містобудівної документації та окремим файлом у ZIP архіві надати Базу геоданих до аналогічного договору розроблену у відповідності до Наказу № 56 від 22.02.2022 "Про затвердження структури Бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні". База геоданих повина пройти валідацію на публічному валідаторі Містобудівного кадастру без помилок та отримати позитивний звіт з валідації (Замовник має право самостійно перевірити базу геоданих на відповідність вимогам, а також на коректність її наповнення через публічний валідатор містобудівного кадастру), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що пунктом 3 додатку 3 Документації визначено перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, а саме: "Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати чинний сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT, що засвідчує, що система менеджменту якості учасника відповідає вимогам ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) стосовно діяльності у сфері архітектури".

У вищезазначеній вимозі Замовник чітко вказує на те, що сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 повинен бути саме в учасника, тобто на суб’єкта, який подає Пропозицію та бере участь у закупівлі.

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону визначено наступне:

"учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи".

Таким чином, якщо пропозицію подає об’єднання учасників, то саме об’єднання є учасником закупівлі, а не кожен суб’єкт окремо.

Скаржник зазначає, що у ТОВ "АРХІЗЕМ", яке входить до складу об’єднання учасників, наявний сертифікат ISO 9001:2018 "Системи управління якістю. Вимоги" сфера сертифікації - "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування;

Діяльність у сфері архітектури; Діяльність у сфері аерофотозйомки; Виготовлення технічної документації у сфері землеутстрою". (Додаток 4 до Скарги).

Наявність такого сертифіката у одного з учасників об’єднання повністю підтверджує відповідність Учасника закупівлі вимогам пункту 3 Додатку 3 Документації.

Враховуючи наведене, встановлена Замовником вимога щодо наявності сертифіката ISO 9001:2018 саме в учасника є необґрунтованою та такою, що не дає можливість Скаржнику, як виконавцю послуг, взяти участь у такій закупівлі, за умови повної відповідності його документів щодо спроможності надання послуг, який є предметом закупівлі.

Замовник зазначає, що відповідно до вимог пункту 3 Додатку 1 Документації від учасників закупівлі вимагається надання чинного сертифікату ДСТУ EN ISO 9001:2018.

ДСТУ EN ISO 9001:2018 "Системи управління якістю" є діючим в Україні стандартом. Дата початку дії – 05.12.2018, підстава – наказ від 30.11.2018 № 454 "Про прийняття та відновлення дії національних стандартів".

Тому, посилаючись на вищенаведені обставини, твердження Скаржника що ним виявлено наявність неправомірних та дискримінаційних положень, та вимог в частині встановлення Замовником кваліфікаційних критеріїв: є необґрунтованою, безпідставною, недоведеною та може свідчити лиш про те, що потенційний учасник процедури закупівлі, виходячи з доданих документів до Скарги не має достатнього кваліфікаційного рівня, який потрібен для надання послуг передбачених предметом закупівлі.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, сертифікат на систему управління якістю ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги" ТОВ "АРХІЗЕМ" стосовно надання послуг з: діяльності у сфері інжинірингу, геодезії та технічного консультування в цих сферах; діяльності у сфері архітектури; діяльності у сфері аерофотозйомки; виготовлення технічної документації та розроблення проектів землеустрою (коди ДКПП 71.11, 71.12, 74.20, 82.99) Галузь економіки: 34, 35.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

3. Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати чинний сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT, що засвідчує, що система менеджменту якості учасника відповідає вимогам ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT;

ISO 9001:2015, IDT) стосовно діяльності у сфері архітектури.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT, що засвідчує, що система менеджменту якості саме учасника відповідає вимогам ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) стосовно діяльності у сфері архітектури, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Авангардівську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 23211248) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-11-17-014260-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Інна РОМАНЕНКО Члени Комісії Сергій БУРЗАК

Скарга

СКАРГА в порядку статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей, які затверджені Постановою КМУ 1178 від 12.10.2022 Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області (надалі – Замовник торгів або Замовник) проводить процедуру закупівлі послуг: «ДК 021:2015 - 71410000-5 Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади)», відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (надалі - Особливості). Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Частиною 4 статті 5 Закону передбачено, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовником торгів у тендерній документації, яка затверджена рішенням Уповноваженої особи (протоколом № 49 від 17.11.2025р.), встановлено дискримінаційні вимоги, які унеможливлюють участь Консорціуму «ТГА Альянс» (надалі – Скаржника) у процедурі закупівлі послуг «ДК 021:2015 - 71410000-5 Послуги у сфері містобудування (розроблення комплексного плану просторового розвитку території Авангардівської селищної територіальної громади)». Скаржник не має можливості взяти участь процедури закупівлі у зв'язку із наявними нижчевикладеними дискримінаційними вимогами у тендерній документації, які суперечать положенням Закону.