Рішення АМКУ · 2026

ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла)

Рішення органу оскарження № 12396-р/пк-пз від 19.10.2026 за скаргою UA-2026-09-09-010283-a.a4

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 23.10.2026
Замовник
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ · ЄДРПОУ 19477064 · Київська область
Скаржник
ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ" · 36410686
Закупівля
UA-2026-09-09-010283-a · Відкриті торги з особливостями · Послуги
Очікувана вартість
651 333,33 грн
Код ДК 021
72410000-7 Послуги провайдерів
Скарга на
Умови закупівлі
Що оскаржували
Невиконання рішення органу оскарження
Чого просив скаржник
Змінити тендерну документацію
Що зобов'язав АМКУ
Змінити тендерну документацію
Теми скарги
Санкції, походження з рф чи рб
Дати
скаргу подано 08.10.2026 · прийнято до розгляду 12.10.2026 · розгляд 19.10.2026 · рішення 19.10.2026 (11 дн. від подання)
Плата за скаргу
2 000,00 грн
Дії замовника
Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 19.10.2026 №12396-р/пк-пз виконано.
Документи органу оскарження
рішення від 12.10.2026 № 12102.pdf (12.10.2026)
Інформація про резолютивну частину рішення від 19.10.2026 № 12396.pdf (20.10.2026)
рішення від 19.10.2026 № 12396.pdf (21.10.2026)
Інші скарги в закупівлі
UA-2026-09-09-010283-a.a1 (скаргу задоволено, 30.09.2026) · UA-2026-09-09-010283-a.a2 (скаргу задоволено, 30.09.2026) · UA-2026-09-09-010283-a.a3 (залишено без розгляду, 12.10.2026)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№12396-р/пк-пз від 19.10.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислова компанія "ХОУМ-НЕТ" (код ЄДРПОУ: 36410686) від 08 жовтня 2026 № UA-2026-09-09-010283-a.a4 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 12.10.2026 № 12102-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження листа на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 15.10.2026 надав додаткові пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що ним було подано скаргу, 30.09.2026 року, відбувся розгляд вищевказаної скарги, за результатами розгляду якої Комісією було прийняте рішення № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026, згідно з яким було встановлено: "Зобов'язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ:

19477064) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла)", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-09-09-010283-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення".

Вищевказане рішення є обов’язковим до виконання відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та не передбачає жодної можливості його вибіркового, часткового або формального виконання. Замовник був належним чином обізнаний про зміст рішення, про встановлені порушення та про обов’язок їх повного усунення.

07.10.2026 року, на виконання рішення Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11752-р/пкпз від 30.09.2026 року, Замовник опублікував в електронній системі Prozorro Тендерну документацію на закупівлю затверджену Рішенням уповноваженої особи Іваном ШЕКУНОМ, Протокол № 5 від 07.10.2026.

Скаржником було здійснено детальний аналіз оновленої редакції Тендерної документації, за результатами якого встановлено, що Замовник фактично залишив ідентичні дискримінаційні вимоги розділу 10 проєкту договору Додатку № 4 описані Скаржником своїй попередній скарзі вих. № 0921/02 від 21.09.2026.

Таким чином, аналіз оновленої тендерної документації свідчить про те, що Замовником не усунуто встановлені рішенням органу оскарження порушення, а дискримінаційні вимоги фактично збережені, що підтверджує недобросовісний характер дій Замовника та призводить до подальшого порушення прав і законних інтересів Скаржника.

Цитуючи положення розділу 10 додатку 4 Документації Скаржник зазначає, що зазначена вимога тендерної документації є дискримінаційною, необґрунтованою та такою, що створює для учасників нерівні умови участі у процедурі закупівлі, оскільки передбачає можливість застосування до учасника наслідку у вигляді відмови Замовника від встановлення з ним господарських відносин у майбутньому на підставах, які не визначені законодавством у сфері публічних закупівель, не мають чітких та об’єктивних критеріїв і фактично залишаються на розсуд самого Замовника. При цьому, як буде детально зазначено нижче, Замовник після прийняття органом оскарження відповідного рішення не усунув зазначену дискримінаційну вимогу по суті, а лише змінив її формулювання, фактично зберігши той самий механізм негативного впливу на учасників.

Замовник був зобов’язаний не формально відредагувати спірне положення, а саме усунути встановлене органом оскарження порушення та привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства.

Дії Замовника після прийняття рішення органу оскарження свідчать про інше.

Замовник не усунув спірну вимогу, а фактично здійснив її формальне переформулювання, залишивши незмінною її суть, спрямованість та правовий наслідок. Первісно Замовник передбачав можливість застосування до Виконавця санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин за порушення зобов’язань, у тому числі щодо строків та якості надання послуг. У новій редакції Замовник не відмовився від такого механізму, а лише замінив опис підстав його застосування, передбачивши, що така відмова може застосовуватися у випадку розірвання "аналогічного за своєю природою договору" у зв’язку з простроченням або неналежним виконанням зобов’язань. Таким чином, змінився текст, але не змінилася вимога: як і раніше, Замовник залишив за собою право внаслідок порушення договірних зобов’язань позбавити Виконавця можливості встановлювати з ним господарські відносини у майбутньому.

Тобто Замовник фактично застосував очевидну підміну: замість виконання рішення органу оскарження шляхом усунення спірної умови він змінив її словесну конструкцію таким чином, щоб формально продемонструвати внесення змін до тендерної документації, одночасно зберігши той самий механізм та той самий негативний наслідок для учасника.

Таке редагування не є виконанням рішення органу оскарження, оскільки не усуває порушення, а лише змінює спосіб його формулювання. По суті Замовник намагається обійти висновки органу оскарження шляхом заміни одних слів іншими, залишивши саму спірну вимогу у тендерній документації.

Особливо очевидним це стає при порівнянні змісту попередньої та нової редакції. В обох випадках передбачений один і той самий результат: за певних обставин Замовник отримує можливість відмовити суб’єкту господарювання у встановленні з ним майбутніх господарських відносин. Саме цей механізм і створює обмеження для суб’єкта господарювання. Незалежно від того, називає Замовник підставою для такої відмови "порушення зобов’язань" чи "розірвання аналогічного за своєю природою договору", правовий наслідок залишається тим самим. Тому зміна формулювання не усуває порушення, яке було предметом розгляду органу оскарження, а є лише спробою обійти обов’язкові висновки такого органу.

Більше того, нова редакція пункту 10.2 не просто зберігає попередню вимогу, а створює нову, ще більш невизначену та юридично необгрунтовану конструкцію, оскільки Замовник самостійно вводить поняття "аналогічного за своєю природою договору", якого законодавство про публічні закупівлі не визначає як підставу для встановлення будь-яких обмежень щодо майбутньої участі суб'єкта господарювання у закупівлях.

Виникає цілком обгрунтоване питання: що саме Замовник вважає "аналогічним за своєю природою договором"? Чи йдеться виключно про договір про закупівлю, укладений за результатами іншої процедури закупівлі? Чи будь-який цивільно-правовий або господарський договір із Замовником? Чи має такий договір стосуватися аналогічного предмета закупівлі? Чи достатньо часткової схожості предмета договору? Якими критеріями визначається така "аналогічність"? Тендерна документація відповіді на ці питання не містить.

Більше того, абсолютно незрозумілим є і те, яке саме "неналежне виконання зобов'язань" матиме наслідком застосування зазначеної санкції. Чи йдеться виключно про істотне порушення договору? Чи будь-яке порушення його умов? Чи може таким порушенням бути одноразове прострочення на один день? Одне порушення показника якості? Технічна помилка? Порушення, яке не призвело до жодних збитків Замовника? Порушення, за яке вже була сплачена передбачена договором неустойка? Замовник не встановлює жодних критеріїв істотності, матеріальності чи тяжкості такого порушення.

Таким чином, фактично будь-яке невизначене Замовником "неналежне виконання" потенційно може стати підставою для застосування найбільшого за своїми наслідками обмеження відмови від встановлення майбутніх господарських відносин. Такий підхід створює для учасника правову невизначеність та ставить його у залежність від суб'єктивної оцінки Замовника щодо того, чи є конкретне порушення "неналежним", чи є конкретний договір "аналогічним за своєю природою" та чи має таке порушення призводити до фактичного припинення подальших ділових відносин.

Акцентуючи увагу на положенні пункту 45 Особливостей Скаржник зазначає, що законодавець не залишив це питання на розсуд конкретного Замовника. Навпаки, законодавством визначено конкретну модель правових наслідків невиконання попереднього договору: який саме договір має бути порушений, з ким він має бути укладений, до якого наслідку має призвести його невиконання, які санкції мають бути застосовані та протягом якого періоду така обставина може враховуватися. При цьому законодавець прямо передбачив механізм відновлення довіри до учасника шляхом підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності.

Натомість Замовник фактично створює власний паралельний механізм, якого пункт 45 Особливостей не містить: достатньо розірвання "аналогічного за своєю природою договору" та "неналежного виконання зобов’язань", після чого Замовник намагається залишити за собою право відмовлятися від встановлення з таким суб’єктом господарювання майбутніх відносин. При цьому у пункті 10.2 відсутня вимога щодо застосування штрафів та/або відшкодування збитків, відсутня вимога щодо настання конкретних наслідків для Замовника, відсутні критерії істотності порушення та, що особливо важливо, відсутній передбачений пунктом 45 Особливостей механізм доведення учасником своєї надійності.

Таким чином, Замовник фактично намагається розширити встановлене законодавством регулювання та встановити власну систему санкціонування учасників, яка дозволяє досягати наслідку, аналогічного передбаченому пунктом 45 Особливостей, але без дотримання встановлених законодавством передумов. Фактично Замовник створює для себе можливість самостійно визначати, який договір є "аналогічним", яке порушення є "неналежним" та коли таке порушення має наслідком припинення майбутніх господарських відносин.

Саме це і є принциповою проблемою спірної вимоги. Замовник не має права шляхом включення відповідного положення до проєкту договору підміняти спеціальний механізм, встановлений пунктом 45 Особливостей, власним механізмом обмеження майбутніх господарських відносин із суб'єктом господарювання. Тим більше Замовник не може після прийняття рішення органу оскарження фактично зберігати цей механізм у тендерній документації лише шляхом зміни його словесного оформлення.

У цьому контексті дії Замовника мають ознаки свідомого обходу висновків та вимог рішення органу оскарження: замість виключення спірної вимоги Замовник залишив її в тендерній документації, змінивши лише формулювання підстави її застосування. Якщо допустити такий підхід, будь-яке рішення органу оскарження може бути формально "виконане" шляхом заміни окремих слів у тендерній документації, тоді як саме порушення фактично залишатиметься. Очевидно, що такий підхід суперечить самій суті механізму оскарження публічних закупівель.

З урахуванням наведеного Скаржник наголошує: предметом цієї скарги є не повторне оскарження тієї самої редакції пункту 10, а нові дії Замовника, вчинені після прийняття рішення органу оскарження, а саме неналежне виконання такого рішення та фактичне збереження спірної вимоги шляхом її переформулювання. Саме тому звернення Скаржника не є повторним оскарженням уже розглянутого питання, а стосується нового порушення дій Замовника щодо невиконання рішення органу оскарження та оприлюднення змін до тендерної документації, які не усувають встановленого порушення.

За таких обставин вважаємо, що Замовник не усунув порушення, встановлене рішенням органу оскарження, а фактично зберіг ту саму вимогу під іншим формулюванням, доповнивши її невизначеними категоріями "аналогічного за своєю природою договору" та "неналежного виконання зобов'язань", які не мають визначених у тендерній документації критеріїв застосування та фактично надають Замовнику необмежений розсуд щодо можливості застосування до суб'єкта господарювання такого обтяжливого наслідку, як припинення майбутніх господарських відносин.

Скаржник зазначає, що положення розділу 10 Проєкту договору фактично відтворюють механізм застосування так званої оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення майбутніх господарських відносин, який був передбачений Господарським кодексом України. При цьому Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 на підставі Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційноправових форм та їх об’єднань у перехідний період та внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 4196-IX. Отже, проєкт договору містить положення, сформульовані за правовим механізмом, який більше не врегульований Господарським кодексом України.

Замовник зазначає, що відповідно до поданої попередньо скарги Скаржник вважав дискримінаційною вимогу щодо застосування Замовником штрафних санкцій до Виконавця за договором про закупівлю, а саме:

невідповідність положень розділу 10 проєкту договору Додатку № 4 до тендерної документації вимогам законодавства у сфері публічних закупівель та діючого законодавства України.

розділ 10 "НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ", а саме:

"10 НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

10.1. Сторони прийшли до взаємної згоди щодо можливості застосування санкцій, зокрема, відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання.

10.2. Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із Стороною, яка порушує зобов’язання, може застосовуватися Замовником до Виконавця за невиконання Виконавцем своїх зобов’язань перед Замовником в частині, що стосується:

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі прострочення строку виконання зобов’язань;

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі неналежного виконання зобов'язань.

10.3. У разі порушення зобов’язань Виконавцем Замовник має право на односторонню відмову від виконання свого зобов’язання, із звільненням від відповідальності за таку відмову.

10.4. У разі порушення Виконавцем умов щодо порядку строків та якості надання Послуг, Замовник має право в будь-який час як протягом строку дії цього Договору, так і протягом одного року після спливу строку дії цього Договору, застосувати до Виконавця санкцію у формі відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин, направивши Виконавцю повідомлення про застосування санкцій.

10.5. Строк дії санкції визначає Замовник, але він не може перевищувати трьох років з моменту початку її застосування. Замовник повідомляє Виконавця про застосування до нього санкції та строк її дії шляхом направлення повідомлення за адресою, зазначеною в розділі 16 цього Договору".

Орган оскарження розглянув Скаргу та прийняв рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону і вирішив, що наведені в Скарзі та інформації наданій Замовником по суті Скарги обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

На виконання рішення Комісії від 30.09.2026 № 11752-р/пк-пз, 07.10.2026 були внесені зміни у Документацію затверджену Рішенням уповноваженої особи (Протокол № 5 від 07.10.2026), а саме:

розділ 10 Додатку № 4 до тендерної документації "НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ" викладено в новій редакції.

Замовник виконав зобов’язання щодо рішення АМКУ № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026 та вніс зміни в Тендерну документацію, затверджену Рішенням уповноваженої особи (Протокол № 5 від 07.10.2026).

З огляду на викладене, встановлення у проєкті договору відповідальності Виконавця та відповідних штрафних санкцій узгоджується з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" та принципом свободи договору, визначеним статтею 627 Цивільного кодексу України. Замовник вважає твердження Скаржника про дискримінаційний характер зазначених умов необґрунтованими та просить Комісію відмовити у задоволенні Скарги в цій частині.

Скаржник у додаткових поясненнях по суті Скарги зазначає, що наведені Замовником доводи не спростовують обставин та правових аргументів, викладених у Скарзі, а також не підтверджують фактичного усунення порушень, установлених рішенням органу оскарження № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026.

Однак сам факт внесення змін до тендерної документації не свідчить про належне виконання рішення органу оскарження, якщо такі зміни не усувають порушення, для усунення якого вони вносилися.

Як зазначалося у скарзі, попередня редакція розділу 10 проєкту договору передбачала можливість застосування до Виконавця санкції у вигляді відмови від встановлення майбутніх господарських відносин у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань. Натомість після внесення змін Замовник не виключив зазначену санкцію, а лише змінив формулювання підстав її застосування.

Так, пунктом 10.1 проєкту договору, як і раніше, передбачено можливість застосування санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання.

Пунктом 10.2 передбачено право Замовника застосувати таку санкцію до Виконавця у разі розірвання "аналогічного за своєю природою договору" із Замовником у зв'язку з простроченням строку виконання зобов'язань або неналежним виконанням зобов'язань.

Таким чином, попри зміну редакції розділу 10 проєкту договору, Замовник зберіг самостійний механізм застосування до Виконавця негативного наслідку у вигляді відмови від майбутніх господарських відносин.

При цьому Замовник у своїх поясненнях не надає жодного обгрунтування того, яким чином передбачена пунктами 10.1-10.2 проєкту договору санкція узгоджується із зазначеною нормою законодавства.

Скаржник не заперечує існування принципу свободи договору та права сторін самостійно визначати умови договірних відносин. Водночас свобода договору не є абсолютною та не означає можливості встановлення будь-яких договірних положень без урахування вимог чинного законодавства.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

На розгляд Комісії надійшла скарга Скаржника від 21 вересня 2026 № UA-2026-0909-010283-a.a2, у якій Скаржник повідомляв про дискримінаційність вимог розділу 10 додатку 4 Документації.

За результатами розгляду зазначеної скарги Комісією було прийняте рішення від 30.09.2026 №11752-р/пк-пз, відповідно до якого було встановлено, що Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, Замовник на власний розсуд із незалежних від учасника обставин може визначити порушення Виконавцем порядку строків та якості надання Послуг, та в подальшому застосувати до Виконавця наведену вище санкцію, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб'єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.

Виходячи з положень пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію у разі невиконання учасником зобов'язань за раніше укладеним договором лише за сукупності визначених умов, зокрема, дострокового розірвання договору та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.

При цьому учаснику надано право довести свою надійність шляхом вжиття заходів, передбачених пунктом 45 Особливостей.

Водночас вищенаведені положення розділу 10 проекту договору передбачають можливість застосування Замовником оперативно-господарської санкції у формі відмови від встановлення на майбутнє господарських зв'язків не лише у випадку дострокового розірвання договору та застосування штрафних санкцій та/або відшкодування збитків, а у разі порушення виконавцем умов щодо порядку строків та якості надання послуг.

Крім того, передбачена Документацією санкція може застосовуватися протягом строку дії договору та одного року після його закінчення, а строк її дії може становити до трьох років з моменту застосування.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині та зобов'язано Замовника внести зміни до Документації.

Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу, розміщено коментар замовника щодо усунення порушення:

Дата виконання рішення замовником 7 жовтня 2026 р.16:51 Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 30.09.2026 №11752-р/пк-пз виконано.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу Замовник оприлюднив оновлену редакцію Документації (від 07.10.2026), в якій встановлено, зокрема:

Додаток 4 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ

ДОГОВІР № ________

ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла)

10. НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

10.1. Сторони прийшли до взаємної згоди щодо можливості застосування санкцій, зокрема, відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання.

10.2. Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із Стороною, яка порушує зобов’язання, може застосовуватися Замовником до Виконавця за невиконання Виконавцем своїх зобов’язань перед Замовником в частині, що стосується:

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі прострочення строку виконання зобов’язань;

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі неналежного виконання зобов'язань.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, Замовник на власний розсуд із незалежних від учасника обставин може визначити порушення Виконавцем зобов'язань, та в подальшому застосувати до Виконавця наведену вище санкцію, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб'єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб'єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.

Виходячи з положень пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію у разі невиконання учасником зобов'язань за раніше укладеним договором лише за сукупності визначених умов, зокрема, дострокового розірвання договору та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.

При цьому учаснику надано право довести свою надійність шляхом вжиття заходів, передбачених пунктом 45 Особливостей.

Водночас вищенаведені положення розділу 10 проекту договору передбачають можливість застосування Замовником оперативно-господарської санкції у формі відмови від встановлення на майбутнє господарських зв'язків не лише у випадку дострокового розірвання договору та застосування штрафних санкцій та/або відшкодування збитків, а у разі порушення виконавцем зобов'язань.

Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

За таких умов, Замовник не виконав рішення Комісії від 30.09.2026 №11752-р/пк-пз, у порушення вимог частини двадцять другої статті 18 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ: 19477064) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-09-09010283-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга

СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі) · Невиконання рішення органу оскарження

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

В Додатку № 4 «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ» до тендерної документації міститься розділ 10 «НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ», а саме:

«10.1. Сторони прийшли до взаємної згоди щодо можливості застосування санкцій, зокрема, відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов’язання.

10.2. Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із Стороною, яка порушує зобов’язання, може застосовуватися Замовником до Виконавця за невиконання Виконавцем своїх зобов’язань перед Замовником в частині, що стосується:

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі прострочення строку виконання зобов’язань;

- розірвання аналогічного за своєю природою договору із Замовником у разі неналежного виконання зобов'язань.»

Зазначена вимога тендерної документації є дискримінаційною, необґрунтованою та такою, що створює для учасників нерівні умови участі у процедурі закупівлі, оскільки передбачає можливість застосування до учасника наслідку у вигляді відмови Замовника від встановлення з ним господарських відносин у майбутньому на підставах, які не визначені законодавством у сфері публічних закупівель, не мають чітких та об’єктивних критеріїв і фактично залишаються на розсуд самого Замовника. При цьому, як буде детально зазначено нижче, Замовник після прийняття органом оскарження відповідного рішення не усунув зазначену дискримінаційну вимогу по суті, а лише змінив її формулювання, фактично зберігши той самий механізм негативного впливу на учасників.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду попередньої скарги Скаржника було встановлено порушення Замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель та визначено необхідність усунення відповідного порушення шляхом внесення змін до тендерної документації. Отже, з моменту прийняття зазначеного рішення Замовник був зобов’язаний не формально відредагувати спірне положення, а саме усунути встановлене органом оскарження порушення та привести тендерну документацію у відповідність до вимог законодавства.

Так, у своєму рішенні № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026 року, Постійно діюча адміністративна комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зазначає наступне:

«Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.

Виходячи з положень пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію у разі невиконання учасником зобов’язань за раніше укладеним договором лише за сукупності визначених умов, зокрема, дострокового розірвання договору та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. При цьому учаснику надано право довести свою надійність шляхом вжиття заходів, передбачених пунктом 45 Особливостей.

Водночас вищенаведені положення розділу 10 проекту договору передбачають можливість застосування Замовником оперативно-господарської санкції у формі відмови від встановлення на майбутнє господарських зв’язків не лише у випадку дострокового розірвання договору та застосування штрафних санкцій та/або відшкодування збитків, а у разі порушення виконавцем умов щодо порядку строків та якості надання послуг. Крім того, передбачена Документацією санкція може застосовуватися протягом строку дії договору та одного року після його закінчення, а строк її дії може становити до трьох років з моменту застосування.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.»

Аналогічну позицію комісії АМКУ можна побачити в рішенні № 11888-р/пк-пз від 05.10.2026 року.

Натомість дії Замовника після прийняття рішення органу оскарження свідчать про інше. Замовник не усунув спірну вимогу, а фактично здійснив її формальне переформулювання, залишивши незмінною її суть, спрямованість та правовий наслідок. Первісно Замовник передбачав можливість застосування до Виконавця санкції у вигляді відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин за порушення зобов’язань, у тому числі щодо строків та якості надання послуг. У новій редакції Замовник не відмовився від такого механізму, а лише замінив опис підстав його застосування, передбачивши, що така відмова може застосовуватися у випадку розірвання «аналогічного за своєю природою договору» у зв’язку з простроченням або неналежним виконанням зобов’язань. Таким чином, змінився текст, але не змінилася вимога: як і раніше, Замовник залишив за собою право внаслідок порушення договірних зобов’язань позбавити Виконавця можливості встановлювати з ним господарські відносини у майбутньому.

Тобто Замовник фактично застосував очевидну підміну: замість виконання рішення органу оскарження шляхом усунення спірної умови він змінив її словесну конструкцію таким чином, щоб формально продемонструвати внесення змін до тендерної документації, одночасно зберігши той самий механізм та той самий негативний наслідок для учасника. Таке редагування не є виконанням рішення органу оскарження, оскільки не усуває порушення, а лише змінює спосіб його формулювання. По суті Замовник намагається обійти висновки органу оскарження шляхом заміни одних слів іншими, залишивши саму спірну вимогу у тендерній документації.

Особливо очевидним це стає при порівнянні змісту попередньої та нової редакції. В обох випадках передбачений один і той самий результат: за певних обставин Замовник отримує можливість відмовити суб’єкту господарювання у встановленні з ним майбутніх господарських відносин. Саме цей механізм і створює обмеження для суб’єкта господарювання. Незалежно від того, називає Замовник підставою для такої відмови «порушення зобов’язань» чи «розірвання аналогічного за своєю природою договору», правовий наслідок залишається тим самим. Тому зміна формулювання не усуває порушення, яке було предметом розгляду органу оскарження, а є лише спробою обійти обов’язкові висновки такого органу.

Більше того, нова редакція пункту 10.2 не просто зберігає попередню вимогу, а створює нову, ще більш невизначену та юридично необґрунтовану конструкцію, оскільки Замовник самостійно вводить поняття «аналогічного за своєю природою договору», якого законодавство про публічні закупівлі не визначає як підставу для встановлення будь-яких обмежень щодо майбутньої участі суб’єкта господарювання у закупівлях.

Виникає цілком обґрунтоване питання: що саме Замовник вважає «аналогічним за своєю природою договором»? Чи йдеться виключно про договір про закупівлю, укладений за результатами іншої процедури закупівлі? Чи будь-який цивільно-правовий або господарський договір із Замовником? Чи має такий договір стосуватися аналогічного предмета закупівлі? Чи достатньо часткової схожості предмета договору? Якими критеріями визначається така «аналогічність»? Тендерна документація відповіді на ці питання не містить.

Більше того, абсолютно незрозумілим є і те, яке саме «неналежне виконання зобов’язань» матиме наслідком застосування зазначеної санкції. Чи йдеться виключно про істотне порушення договору? Чи будь-яке порушення його умов? Чи може таким порушенням бути одноразове прострочення на один день? Одне порушення показника якості? Технічна помилка? Порушення, яке не призвело до жодних збитків Замовника? Порушення, за яке вже була сплачена передбачена договором неустойка? Замовник не встановлює жодних критеріїв істотності, матеріальності чи тяжкості такого порушення.

Таким чином, фактично будь-яке невизначене Замовником «неналежне виконання» потенційно може стати підставою для застосування найбільшого за своїми наслідками обмеження — відмови від встановлення майбутніх господарських відносин. Такий підхід створює для учасника правову невизначеність та ставить його у залежність від суб’єктивної оцінки Замовника щодо того, чи є конкретне порушення «неналежним», чи є конкретний договір «аналогічним за своєю природою» та чи має таке порушення призводити до фактичного припинення подальших ділових відносин.

При цьому особливо важливо звернути увагу на підпункт 2 пункту 45 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Законодавець уже врегулював питання щодо наслідків невиконання учасником своїх зобов’язань за попереднім договором із тим самим Замовником. Зазначена норма передбачає конкретну та чітко визначену сукупність обставин: учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим Замовником, це призвело до дострокового розірвання такого договору, а також було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Лише за наявності визначених законодавством умов така обставина може мати наслідки для участі учасника у наступній процедурі закупівлі. При цьому законодавець додатково передбачив для учасника можливість довести свою надійність, у тому числі шляхом підтвердження сплати або зобов’язання сплатити відповідні зобов’язання та відшкодувати завдані збитки.

Отже, законодавець не залишив це питання на розсуд конкретного Замовника. Навпаки, законодавством визначено конкретну модель правових наслідків невиконання попереднього договору: який саме договір має бути порушений, з ким він має бути укладений, до якого наслідку має призвести його невиконання, які санкції мають бути застосовані та протягом якого періоду така обставина може враховуватися. При цьому законодавець прямо передбачив механізм відновлення довіри до учасника шляхом підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності.

Натомість Замовник фактично створює власний паралельний механізм, якого пункт 45 Особливостей не містить: достатньо розірвання «аналогічного за своєю природою договору» та «неналежного виконання зобов’язань», після чого Замовник намагається залишити за собою право відмовлятися від встановлення з таким суб’єктом господарювання майбутніх відносин. При цьому у пункті 10.2 відсутня вимога щодо застосування штрафів та/або відшкодування збитків, відсутня вимога щодо настання конкретних наслідків для Замовника, відсутні критерії істотності порушення та, що особливо важливо, відсутній передбачений пунктом 45 Особливостей механізм доведення учасником своєї надійності.

Таким чином, Замовник фактично намагається розширити встановлене законодавством регулювання та встановити власну систему санкціонування учасників, яка дозволяє досягати наслідку, аналогічного передбаченому пунктом 45 Особливостей, але без дотримання встановлених законодавством передумов. Фактично Замовник створює для себе можливість самостійно визначати, який договір є «аналогічним», яке порушення є «неналежним» та коли таке порушення має наслідком припинення майбутніх господарських відносин.

Саме це і є принциповою проблемою спірної вимоги. Замовник не має права шляхом включення відповідного положення до проєкту договору підміняти спеціальний механізм, встановлений пунктом 45 Особливостей, власним механізмом обмеження майбутніх господарських відносин із суб’єктом господарювання. Тим більше Замовник не може після прийняття рішення органу оскарження фактично зберігати цей механізм у тендерній документації лише шляхом зміни його словесного оформлення.

У цьому контексті дії Замовника мають ознаки свідомого обходу висновків та вимог рішення органу оскарження: замість виключення спірної вимоги Замовник залишив її в тендерній документації, змінивши лише формулювання підстави її застосування. Якщо допустити такий підхід, будь-яке рішення органу оскарження може бути формально «виконане» шляхом заміни окремих слів у тендерній документації, тоді як саме порушення фактично залишатиметься. Очевидно, що такий підхід суперечить самій суті механізму оскарження публічних закупівель.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження є обов’язковим для виконання Замовником. Чинна редакція Закону прямо передбачає, що рішення органу оскарження є обов’язковим для виконання, а у разі задоволення скарги воно містить зобов’язання Замовника усунути встановлене порушення та/або відновити процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії. Крім того, Замовник має оприлюднити інформацію про виконання рішення з детальним описом дій та заходів, спрямованих саме на усунення порушень, встановлених рішенням органу оскарження, чого Замовник до речі не зробив.

Отже, внесення до тендерної документації змін, які залишають саму спірну вимогу та її правовий наслідок, не є усуненням порушення. Навпаки, це свідчить про те, що Замовник фактично не виконав рішення органу оскарження по суті, а намагався обійти його шляхом формального редагування тендерної документації.

З урахуванням наведеного Скаржник наголошує: предметом цієї скарги є не повторне оскарження тієї самої редакції пункту 10, а нові дії Замовника, вчинені після прийняття рішення органу оскарження, а саме — неналежне виконання такого рішення та фактичне збереження спірної вимоги шляхом її переформулювання. Саме тому звернення Скаржника не є повторним оскарженням уже розглянутого питання, а стосується нового порушення — дій Замовника щодо невиконання рішення органу оскарження та оприлюднення змін до тендерної документації, які не усувають встановленого порушення.

За таких обставин вважаємо, що Замовник не усунув порушення, встановлене рішенням органу оскарження, а фактично зберіг ту саму вимогу під іншим формулюванням, доповнивши її невизначеними категоріями «аналогічного за своєю природою договору» та «неналежного виконання зобов’язань», які не мають визначених у тендерній документації критеріїв застосування та фактично надають Замовнику необмежений розсуд щодо можливості застосування до суб’єкта господарювання такого обтяжливого наслідку, як припинення майбутніх господарських відносин.

Державна аудиторська служба України, яка у своїй практиці прямо зазначає, що часткове або формальне виконання рішення органу оскарження, при якому дискримінаційні вимоги фактично залишаються у тендерній документації, прирівнюється до його невиконання.

Так, у відповідних випадках контролюючими органами встановлюється, що навіть за умови внесення змін до тендерної документації, але без усунення конкретної дискримінаційної вимоги, яка була предметом розгляду органу оскарження, має місце порушення частини двадцять другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», що передбачає обов’язковість виконання рішення органу оскарження

Таким чином, у діях Замовника наявні ознаки не лише порушення принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а й умисного невиконання рішення органу оскарження, що є самостійним та грубим порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Окрім цього, знову ж таки Зазначені треба зазначити, що положення розділу 10 Проєкту договору фактично відтворюють механізм застосування так званої оперативно-господарської санкції у вигляді відмови від встановлення майбутніх господарських відносин, який був передбачений Господарським кодексом України. При цьому Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм та їх об’єднань у перехідний період та внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 4196-IX. Отже, проєкт договору містить положення, сформульовані за правовим механізмом, який більше не врегульований Господарським кодексом України.

Нижче вказана стаття 236 Господарського кодексу України, який втратив чинність.

При цьому, самим Проєктом Договору вже і так передбачено право Замовника на дострокове розірвання Договору, а саме пунктом 7.4.1. : «Достроково розірвати цей Договір шляхом направлення листа про розірвання цього Договору листом або особисто під підпис представнику Виконавця. Датою розірвання цього Договору є 15 (п’ятнадцятий) день з дати отримання листа Виконавцем або з дати, зазначеної на копії листа про розірвання, або отримання листа іншим способом, що підтверджує отримання.».

Додатково слід зазначити, що Цивільний кодекс України не передбачає такого самостійного правового наслідку порушення договірного зобов’язання, як відмова сторони від встановлення з контрагентом господарських або інших договірних відносин у майбутньому. Стаття 611 Цивільного кодексу України регулює правові наслідки порушення зобов’язання, а стаття 651 цього Кодексу визначає підстави для зміни або розірвання договору, зокрема у разі його істотного порушення. Водночас положення про можливість протягом строку дії договору та після його припинення застосовувати до Виконавця санкцію у вигляді відмови від встановлення майбутніх господарських відносин не є передбаченим Цивільним кодексом України загальним наслідком порушення договору.

Враховуючи викладене, просимо орган оскарження встановити факт неналежного виконання Замовником рішення органу оскарження та зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення розділу 10 з проєкту договору Додатку № 4 до тендерної документації.

Вказані порушення Замовника та незаконні вимоги у Тендерній документації призвели до порушення прав Скаржника на участь у даній процедурі закупівлі. Окрім того, Замовник порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них та об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів Скаржника.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:

Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026 року;

Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11888-р/пк-пз від 05.10.2026 року;

Постанова Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»;

Закон України «Про публічні закупівлі»;

Господарський кодекс України;

Цивільний кодекс України;

Тендерна документація на закупівлю послуг затверджена Рішенням уповноваженої особи Іваном ШЕКУНОМ, Протокол № 5 від 07.10.2026 року.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні вимоги зазначені в тендерній документації, та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Враховуючи викладене вище

ПРОСИМО:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду.

2. Встановити порушення, допущені Замовником ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015 72410000-7 Послуги провайдерів (телекомунікаційні послуги з надання доступу до мережі Інтернет з захищеного вузла), ідентифікатор закупівлі № UA-2026-09-09-010283-a.

3. Зобов’язати Замовника ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО РУХУ УКРАЇНИ усунути дискримінаційні умови, встановлені у тендерній документації, шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації та приведення її положень у відповідність до вимог законодавства України, а саме: виключити розділ 10 проєкту договору, наведеного у Додатку № 4 до тендерної документації, у повному обсязі.

Додатки до Скарги (Докази):

1. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11752-р/пк-пз від 30.09.2026 року;

2. Рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11888-р/пк-пз від 05.10.2026 року;

3. Постанова Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»;

4. Закон України «Про публічні закупівлі»;

5. Господарський кодекс України;

6. Цивільний кодекс України;

7. Тендерна документація на закупівлю послуг затверджена Рішенням уповноваженої особи Іваном ШЕКУНОМ, Протокол № 5 від 07.10.2026 року.

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.