Брикети паливні RUF з деревини твердих порід ( ДК 021:2015: 09110000-3 – Тверде паливо)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№12326-р/пк-пз від 15.10.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Некрасова Сергія Сергійовича (код ЄДРПОУ: 2957505171) від 06 жовтня 2026 № UA-2026-07-31-007012-a.a3 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі у тому числі, невиконання рішення органу оскарження та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до тендерної документації.

Рішенням Комісії від 08.10.2026 №12018-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що до пункту 6 розділу І додатка 6 включено умову: "Якісний стан деревини, з якої виготовляється товар, повинен відповідати вимогам чинних в Україні державних стандартів (ДСТУ/ISO), зокрема ДСТУ EN ISO 17225-2, та супровідній нормативно-технічній документації виробника".

ДСТУ EN ISO 17225-2 встановлює класи та технічні характеристики деревних гранул (пелет). Брикети з деревини віднесені серією стандартів EN ISO 17225 до окремої частини. Предметом Процедури закупівлі є брикети паливні, на які поширюється ДСТУ 8358:2015, що визнає і сам Замовник у пункті 3 розділу І додатка 6. ДСТУ 8358:2015 вимоги щодо відповідності сировини ДСТУ EN ISO 17225-2 не містить. Отже, Замовник установив вимогу до предмета закупівлі, не передбачену відповідним національним стандартом, чим порушив абзац другий пункту 29 Особливостей.

Рішенням № 10994-р/пк-пз Комісія визнала такою, що порушує пункт 29 Особливостей, попередню редакцію цієї самої умови: "Якісний стан деревини із якої виготовляється товар повинен відповідати ГОСТ 3243-88…". При цьому Комісія не взяла до уваги пояснення Замовника про те, що ГОСТ 3243-88 застосовується ним лише як "джерело технічних критеріїв оцінювання якісного стану деревинної сировини". Замовник замінив посилання на ГОСТ 3243-88 посиланням на ДСТУ EN ISO 17225-2, зберігши саму конструкцію умови — вимогу до якісного стану сировини, не передбачену ДСТУ 8358:2015. Отже, порушення, встановлене Комісією, Замовник не усунув, а відтворив в іншій формі.

Слова "вимогам чинних в Україні державних стандартів (ДСТУ/ISO), зокрема" та "супровідній нормативно-технічній документації виробника" утворюють відкритий, невизначений перелік документів, якому має відповідати сировина. Учасник не може встановити, яким саме стандартам і якій "документації" має відповідати сировина. Спосіб підтвердження цієї умови Документацією не визначено: розділ ІІ додатка 6 вимагає підтвердження лише показників, визначених пунктами 1–19 форми "Таблиця 2", серед яких вимоги до сировини відсутні. За таких обставин відповідність брикетів стандарту на пелети неможливо ні оцінити, ні підтвердити, а Замовник отримує підставу для відхилення будьякої Пропозиції.

Також Скаржник зазначає, що до пункту 6 розділу І додатка 6 включено умову:

"Показники питомої активності радіонуклідів (зокрема 137Cs та 90Sr) у сировині та готовій продукції не повинні перевищувати рівні, встановлені чинними нормами радіаційної безпеки України (зокрема НРБУ-97)".

Рішенням № 10994-р/пк-пз Комісія встановила, що ДСТУ 8358:2015 не передбачає вимог до брикетів та сировини щодо радіологічного забруднення, і зобов’язала Замовника усунути це порушення. Замовник вилучив лише числове значення "1500 Бк/кг", зберігши вимогу по суті та розширивши її на готову продукцію і на радіонуклід 90Sr. Пункт 7.19 ДСТУ 8358:2015 належить до розділу 7 "Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля", адресованого процесу виробництва, і передбачає лише контроль наявності радіонуклідів у сировині згідно з чинним нормативним документом. Жодного показника питомої активності радіонуклідів для готових брикетів ні таблиця 1, ні таблиця 2 ДСТУ 8358:2015 не містять. Тотожну за змістом вимогу орган оскарження визнав такою, що порушує пункт 29 Особливостей, також у рішенні від 08.02.2023 № 1459-р/пк-пз (підпункт 3.2).

Умова відсилає до "рівнів, встановлених чинними нормами радіаційної безпеки України (зокрема НРБУ-97)". НРБУ-97 встановлюють систему радіаційно-гігієнічних регламентів, зокрема ліміти доз опромінення. Нормативи питомої активності ними встановлено лише для природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та мінеральній сировині (пункт 8.6), а нормативів питомої активності 137Cs та 90Sr у деревині чи деревному паливі НРБУ-97 не містять. Отже, умова відсилає до документа, в якому відповідних рівнів немає, а слово "зокрема" робить коло застосовних нормативів невизначеним. Учасник не може встановити, якому саме числовому значенню має відповідати запропонований товар.

Спосіб підтвердження цієї умови Документацією не визначено: показники питомої активності радіонуклідів серед пунктів 1–19 форми "Таблиця 2" відсутні, і жодного документа на їх підтвердження Документація не передбачає.

Замовник зазначає, що має право встановлювати технічні вимоги до предмета закупівлі, які базуються на принципах доцільності та безпеки. ДСТУ 8358:2015 встановлює загальні вимоги до готових брикетів, проте не обмежує Замовника у праві деталізувати вимоги до якості сировини, з якої ці брикети виготовлені.

Відповідно до ISO 17225-2, цей стандарт визначає класифікацію та технічні характеристики деревної біомаси, забезпечуючи чіткі принципи для розуміння якості сировини (наприклад, вміст золи, вологість, азот, сірка). Використання вимог цього міжнародного стандарту як технічного критерію оцінювання якісного стану деревинної сировини є правомірним способом забезпечення належної якості кінцевої продукції. Це не означає перенесення вимог до пелет на брикети, а свідчить про використання передових міжнародних метрик для оцінки сировинного складу брикетів.

Скаржник стверджує, що Замовник просто замінив посилання на ГОСТ 3243-88 на посилання на ISO 17225-2, не усунувши порушення.

Замовник вважає, що повністю виконав вимоги попереднього рішення Комісії.

Заміна посилання на застарілий ГОСТ (який не відповідає сучасним вимогам) на посилання на чинний міжнародний стандарт (ISO) кардинально змінює зміст умови.

По-перше, ISO 17225-2 є міжнародним стандартом, що відображає сучасні технічні підходи до оцінки деревної сировини, на відміну від неактуального ГОСТу.

По-друге, конструкція умови була переглянута таким чином, щоб надати учасникам інструмент для підтвердження якості сировини, а не обмежити їх. Твердження про те, що порушення "відтворено в іншій формі", є маніпулятивним, оскільки Замовник впровадив умови Документації, що відповідають передовим світовим практикам стандартизації.

Згідно з НРБУ-97, будь-яка продукція, що використовується, повинна відповідати встановленим нормам радіаційної безпеки. Замовник, керуючись ст. 1, 2, 4 НРБУ-97, зобов’язаний забезпечити захист від іонізуючого випромінювання, що обґрунтовує вимогу щодо перевірки питомої активності радіонуклідів (137Cs та 90Sr). Це не є "невизначеною вимогою", а прямою вимогою законодавства України.

Посилання на "супровідну нормативно-технічну документацію виробника" є стандартизованою практикою в публічних закупівлях. Учасник, який є виробником або офіційним постачальником, зобов’язаний мати таку документацію, що підтверджує технічні характеристики запропонованого товару.

Пунктом 13 розділу I додатку 6 Документації визначено, що у разі подання пропозиції на товар, який відрізняється торговою назвою або технічними характеристиками від зазначених у тендерній документації, учасник у складі тендерної пропозиції надає інформацію за підписом уповноваженої особи учасника, в якій зазначає торгову назву запропонованого товару, його виробника, опис такого товару та порівняльну таблицю технічних характеристик запропонованого товару з характеристиками, установленими Замовником у формі "Таблиця 2" цього Додатку.

Замовник чітко визначив механізм підтвердження: учасник зобов'язаний надати інформацію, опис товару та порівняльну таблицю з характеристиками, установленими Замовником. Саме ці документи дозволяють Замовнику об'єктивно оцінити відповідність або еквівалентність запропонованого товару. Відсутність дискримінації підтверджується дозволом подавати пропозиції щодо товару будь-якого виробника за умови відповідності цим технічним характеристикам.

Вимоги визначені Замовником спрямовані на гарантування безпеки (радіаційної та екологічної) та якості сировини, що є цілком законним правом Замовника згідно з чинним законодавством України та імплементованими законодавчими актами. Посилання на міжнародні стандарти (ISO) є прогресивною практикою, що сприяє підвищенню якості закуповуваних товарів, а не їх обмеженню.

Скаржник маніпулює поняттям "не усунення порушення", намагаючись ототожнити попередню вимогу (яку Комісія визнала дискримінаційною через конкретизацію значень) з чинною вимогою щодо загальної безпечності товару.

Згідно з принципами здійснення закупівель, Замовник зобов’язаний забезпечити закупівлю товару, який є безпечним для використання, особливо враховуючи, що місцем поставки є навчальні заклади. Положення розділу 7 ДСТУ 8358:2015 "Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля" прямо зобов’язують виробника контролювати наявність радіонуклідів.

Те, що таблиці 1 та 2 ДСТУ 8358:2015 не містять конкретних числових значень для готової продукції, не означає, що готова продукція може бути радіаційно забрудненою.

Виробник, який дотримується розділу 7 стандарту (вимоги щодо безпеки та охорони довкілля), зобов’язаний забезпечити відповідність сировини та готової продукції безпечним рівням.

Замовник врахував попередні зауваження Комісії: з документації вилучено фіксоване числове значення, яке могло обмежувати коло учасників, і замінено його на вимогу відповідності "чинним нормам радіаційної безпеки України". Це переносить відповідальність на виробника щодо дотримання загальнодержавних стандартів безпеки, що не є порушенням, а є належним виконанням функції Замовника як гаранта безпеки кінцевого споживача.

Скаржник намагається поставити під сумнів легітимність вимоги, апелюючи до вузького тлумачення НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) є основоположним документом для забезпечення захисту населення від іонізуючого випромінювання. Спроба Скаржника обмежити їх застосування лише "будівельними матеріалами" є хибною. Принцип застосування НРБУ-97 полягає у недопущенні перевищення встановлених лімітів доз опромінення для населення.

Якщо деревина (як основа паливних брикетів) походить з території, де є ризик накопичення радіонуклідів (137Cs та 90Sr), виробник зобов’язаний проводити радіологічний контроль. Вимога Замовника про відповідність рівням, встановленим НРБУ97, означає, що показники питомої активності не повинні перевищувати рівнів, які згідно з цією нормативною базою вважаються безпечними для продукції загального користування.

Вимога не є невизначеною. Вона базується на чіткому нормативному документі, який є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання в Україні. Відсутність у НРБУ-97 окремого рядка "брикети паливні" не звільняє постачальника від обов'язку гарантувати, що товар не створює радіаційної небезпеки відповідно до загальних критеріїв безпеки, визначених цими нормами.

Скаржник стверджує, що оскільки показники радіонуклідів відсутні у переліку пунктів 1–19 форми "Таблиця 2", їх неможливо чи не потрібно підтверджувати. Умова визнаена пунктом 13 розділу I Додатку 6 до тендерної документації чітко визначає: учасник повинен підтвердити відповідність запропонованого товару всім встановленим Замовником вимогам (включаючи технічні та якісні).

Відсутність окремого пункту у таблиці 2 для показників радіаційної безпеки не скасовує загальний обов’язок учасника надати документи, що підтверджують безпечність товару (протоколи випробувань, сертифікати якості, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо), як частини "супровідної нормативно-технічної документації виробника" або інформації, що підтверджує якісні характеристики.

Метою порівняльної таблиці є підтвердження того, що товар є не гіршим за вимоги Замовника. Якщо Замовник встановив вимогу щодо радіаційної безпеки, учасник зобов’язаний у складі пропозиції довести відповідність товару цій вимозі, незалежно від структури прикладної таблиці. Нездатність або небажання учасника (Скаржника) надати таке підтвердження свідчить про невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації, а не про її неможливість підтвердження.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

На розгляд Комісії надійшла скарга Скаржника від 29 серпня 2026 № UA-2026-0731-007012-a.a2, за результатами розгляду зазначеної скарги Комісією було прийняте рішення від 09.09.2026 № 10994-р/пк-пз, відповідно до якого було встановлено, зокрема:

"… У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 6 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання).

… 6) Якісний стан деревини із якої виготовляється товар повинен відповідати ГОСТ 3243-88, не мати радіологічного забруднення (в межах норми – 1500 Бк/кг ((137) Cs).

… На брикети та гранули паливні з деревинної сировини поширюється стандарт ДСТУ 8358:2015 "БРИКЕТИ ТА ГРАНУЛИ ПАЛИВНІ З ДЕРЕВИННОІ СИРОВИНИ Технічні умови".

7. Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля:

7.19. Контролюють наявність радіонуклідів у сировині згідно з чинним нормативним документом.

При цьому, ДСТУ 8358:2015 не передбачає наведених вище вимог до брикетів та сировини: "не мати радіологічного забруднення (в межах норми – 1500 Бк/кг ((137) Cs)".

Крім того, слід зазначити, що наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 14.12.2015 № 184 передбачено, зокрема:

Скасувати повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року з 01 січня 2018 року:

308. ГОСТ 3243-88 Дрова. Технические условия.

За таких умов, вищезазначені умови Документації суперечать положенням Особливостей в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині" та зобов'язано Замовник внести зміни до Документації.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу Коментар Замовника щодо усунення порушення:

"Дата виконання рішення замовником 5 жовтня 2026 р.18:41 Рішення органу оскарження від 09 вересня 2026 № 10994-р/пк-пз щодо закупівлі UA2026-07-31-007012-a виконано шляхом внесення зміни до тендерної документації (нова редакція). Строк подання пропозицій продовжено щонайменше на 4 дні відповідно до ч.22 ст.18 Закону та абз.3 п.54 Особливостей".

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу Замовником 05.10.2026 були внесені зміни до Документації:

Додаток 6 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання):

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ:

3. Якість товару має відповідати вимогам нормативно - технічної документації

(ДСТУ 8358:2015).

6. Якісний стан деревини, з якої виготовляється товар, повинен відповідати вимогам чинних в Україні державних стандартів (ДСТУ/ISO), зокрема ДСТУ EN ISO 17225-2, та супровідній нормативно-технічній документації виробника. Показники питомої активності радіонуклідів (зокрема 137Cs та 90Sr) у сировині та готовій продукції не повинні перевищувати рівні, встановлені чинними нормами радіаційної безпеки України (зокрема

НРБУ-97).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі - код за ДК 021:2015 (CPV 2008) - 09110000-3 - Тверде паливо (брикети паливні RUF з деревини твердих порід).

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

На брикети та гранули паливні з деревинної сировини поширюється стандарт ДСТУ 8358:2015 "БРИКЕТИ ТА ГРАНУЛИ ПАЛИВНІ З ДЕРЕВИННОІ СИРОВИНИ Технічні умови".

7. Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля:

7.19. Контролюють наявність радіонуклідів у сировині згідно з чинним нормативним документом.

Крім того, враховуючи, що предметом закупівлі є брикети паливні RUF з деревини твердих порід, ДСТУ 8358:2015 не передбачає наведених вище вимог, зокрема, що показники питомої активності радіонуклідів (зокрема 137Cs та 90Sr) у сировині та готовій продукції не повинні перевищувати рівні, встановлені чинними нормами радіаційної безпеки України (зокрема НРБУ-97) та що якісний стан деревини, з якої виготовляється товар, повинен відповідати вимогам чинних в Україні державних стандартів (ДСТУ/ISO), зокрема ДСТУ EN ISO 17225-2, та супровідній нормативно-технічній документації виробника.

За таких умов, вищезазначені умови Документації суперечать положенням Особливостей в цій частині.

Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

За таких умов, Замовник не виконав рішення Комісії від 09.09.2026 № 10994-р/пкпз, у порушення вимог частини двадцять другої статті 18 Закону.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пункт 5.5.1 проєкту договору про закупівлю викладено так:

"…документи, що підтверджують якість Товару та його відповідність вимогам Технічної специфікації (ДСТУ 8358:2015), зокрема: сертифікат якості (або відповідності) товару".

У редакції № 55 цим пунктом передбачалося, що якість кожної поставки підтверджується, зокрема, паспортом якості та/або декларацією про відповідність, та/або іншим документом виробника. Редакцією № 85 документ виробника виключено і замінено "сертифікатом якості (або відповідності)". Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 ДСТУ 8358:2015 кожну партію брикетів під час відвантаження споживачеві супроводжують документом про якість установленої форми, який складає підприємство-виробник. Тим самим Замовник виключив документ, прямо передбачений національним стандартом для кожної партії, і встановив вимогу, цим стандартом не передбачену, чим порушив абзац другий пункту 29 Особливостей.

У поєднанні з розділом ІІ додатка 6, де "сертифікат якості (або відповідності)" визначено як документ, виданий акредитованою лабораторією, ця умова зобов’язує постачальника отримувати лабораторний документ на кожну поставку. Кількість поставок Документацією не визначена (поставка здійснюється за заявками Замовника), а отже учасник не має змоги обчислити витрати на такі документи та врахувати їх у ціні пропозиції. Рішенням від 08.02.2023 № 1459-р/пк-пз (пункт 6) орган оскарження визнав умову, яка не дає учасникам змоги сформувати ціну через невизначені витрати на лабораторні дослідження, дискримінаційною та такою, що порушує частину четверту статті 5 та частину четверту статті 22 Закону.

Також Скаржник зазначає, що розділ ІІ додатка 6 змінено: умову щодо атестата лабораторії доповнено словами "чинного на день закінчення випробувань товару, який пропонується учасником", а також включено нову вимогу: "Копія протоколу випробувань товару, який пропонується учасником, який підготовлений та підписаний фахівцями акредитованої лабораторії (або випробувального центру) завірений печаткою акредитованої лабораторії (або випробувального центру)".

Внесеними змінами Замовник установив кумулятивну вимогу двох документів від акредитованої лабораторії щодо тих самих показників пунктів 1–19 форми "Таблиця 2".

Після включення вимоги про протокол випробувань вимога про "сертифікат якості (або відповідності), виданий акредитованою лабораторією" щодо тих самих показників втратила самостійне значення і лише дублює протокол. Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону, на яку Комісія послалася в рішенні № 10994-р/пк-пз, замовник має зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі, при цьому маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена акредитацією. За результатами випробувань випробувальна лабораторія складає протокол випробувань; сертифікат відповідності видає орган із сертифікації.

Документація ж вимагає сертифікат саме від лабораторії і водночас протокол тієї самої лабораторії, тобто два документи там, де Закон допускає один із них. ДСТУ 8358:2015 жодного з цих документів як умови підтвердження відповідності не передбачає (рішення № 1459-р/пк-пз, пункт 2).

Вимога про завірення протоколу печаткою встановлює умову щодо форми документа, не передбачену законодавством. З набранням чинності Законом України від 23.03.2017 № 1982-VIII суб’єкти господарювання не зобов’язані використовувати печатки.

Протокол, складений і підписаний уповноваженими фахівцями акредитованої лабораторії, за цією умовою може бути визнаний неналежним лише через відсутність відбитка печатки, що не пов’язано з якістю предмета закупівлі та створює підставу для відхилення пропозиції з формальних причин.

Замовник зазначає, що пунктом 5.5.1 проєкту договору встановлено: За кожної поставки Товару Постачальник передає Замовнику комплект супровідних документів:

видаткову накладну; рахунок‑фактура – у разі його оформлення Постачальником; товарнотранспортну накладну – у разі її оформлення відповідно до вимог законодавства України;

документи, що підтверджують якість Товару та його відповідність вимогам Технічної специфікації (ДСТУ 8358:2015), зокрема: сертифікат якості (або відповідності) товару.

Замовник зазначає, що пункт 5.5.1 проєкту договору слід тлумачити в сукупності з вимогами ДСТУ 8358:2015, а не як запровадження виключно лабораторного документа.

Якщо стандарт передбачає супровід кожної партії документом про якість, який складає підприємство-виробник, сама згадка в договорі "сертифіката якості (або відповідності)" не повинна позбавляти Замовника права прийняти документ виробника, що містить передбачені стандартом відомості про партію та її якість. Така умова не встановлює обов’язку постачальника проводити лабораторні випробування кожної партії, замовляти нові дослідження у сторонній лабораторії або надавати окремий протокол випробувань, якщо такий документ прямо не передбачений тендерною документацією.

Замовник зазначає, що під "документом про якість" у межах цієї закупівлі розуміється документ, який оформлює виробник на відповідну партію товару відповідно до застосовного стандарту та власної нормативно-технічної документації. Замовник вимагає саме надання цього документа на партію – і лише його, у межах установленого документацією переліку. Ця вимога не може тлумачитися як право Замовника вимагати будь-які додаткові довідки, сертифікати, лабораторні протоколи чи інші документи, не передбачені тендерною документацією. Документ виробника може оформлюватися на підставі передбаченого виробником контролю якості та містити встановлені ним відомості про товар і партію. Документація не встановлює ані обов’язкового обсягу таких випробувань, ані вимоги залучати конкретну лабораторію, ані періодичності випробувань, ані форми окремого лабораторного протоколу. Тому твердження про обов’язкові додаткові витрати на лабораторне дослідження кожної партії ґрунтується на припущенні, якого сама умова закупівлі не містить.

Вимога надати документ саме на поставлену партію має практичну мету: пов’язати підтвердження якості з фактично поставленим товаром, а не лише з товаром певного виду чи виробника загалом. Це дає Замовнику змогу перевірити, що отримана партія походить від зазначеного виробника та відповідає характеристикам, заявленим у пропозиції й передбаченим договором. Вимога застосовується однаково до всіх учасників і не визначає переваги для конкретного виробника чи постачальника.

Водночас Замовник не розширює зміст цієї умови під час виконання договору:

постачальник має надати документ про якість на відповідну партію, передбачений тендерною документацією, але не зобов’язаний подавати додаткові документи або проводити випробування, яких документація прямо не встановлює. Саме в такому значенні слід застосовувати пункт 5.5.1 проєкту договору.

Замовник не погоджується з доводом Скаржника про те, що умови Документації зобов’язують постачальника отримувати новий лабораторний документ на кожну поставку та включати в ціну пропозиції невизначені витрати на лабораторні дослідження.

Скаржник об’єднує дві різні вимоги документації: вимогу надати документ, визначений у розділі ІІ додатка 6 Документації, у складі Пропозиції, та вимогу пункту 5.5.1 проєкту договору щодо документа, який супроводжує партію під час поставки. Сам факт того, що документ у складі пропозиції описаний як виданий акредитованою лабораторією, не встановлює обов’язку повторно отримувати такий документ на кожну майбутню поставку. Для такого висновку Документація мала б прямо вимагати нового лабораторного протоколу або сертифіката, виданого акредитованою лабораторією, на кожну партію чи кожну поставку, а також визначати відповідні випробування. Таких умов Документація не містить.

Розділ ІІ додатка 6 Документації визначає документ, який учасник має надати у складі Пропозиції для підтвердження відповідності запропонованого товару встановленим вимогам. Натомість пункт 5.5.1 проєкту договору регулює документальне супроводження товару під час його фактичного постачання. Ці вимоги мають різні моменти виконання; їх не можна тлумачити як сукупну вимогу проводити лабораторні дослідження кожної партії.

Замовник вимагає надати на партію лише документ, передбачений умовами цієї закупівлі, а не будь-який додатковий лабораторний протокол чи новий сертифікат, який постачальник мав би окремо замовляти перед кожною поставкою. Вимога надати документ на партію сама по собі не є вимогою провести лабораторні випробування цієї партії: вона не визначає обсягу, методики чи періодичності випробувань, не зобов’язує залучати лабораторію та не передбачає оформлення окремого протоколу на кожну поставку.

Документ, який надається разом із партією, виконує функцію ідентифікації поставленого товару та підтвердження його якості. Він не може тлумачитися як підстава вимагати від постачальника документи, не передбачені тендерною документацією. Отже, за умовами закупівлі учасник не повинен розраховувати в ціні окремі витрати на лабораторні дослідження кожної поставки, оскільки такі дослідження Замовником не вимагаються.

Посилання Скаржника на рішення органу оскарження від 08.02.2023 № 1459-р/пк-пз не змінює цього висновку. У наведеному рішенні, за доводом Скаржника, оцінювалася умова, яка покладала на учасників витрати на лабораторні дослідження, обсяг яких не давав змоги сформувати ціну. У цій закупівлі Замовник не встановлює обов’язку проводити такі дослідження на кожну поставку. Тому без доведення тотожності фактичних умов закупівель зазначене рішення саме по собі не підтверджує наявності аналогічного обмеження в цій документації.

Кількість поставок визначається фактичною потребою Замовника та заявками, однак це не означає, що кожна заявка породжує обов’язок замовляти окреме лабораторне дослідження. Вартість поставок, доставки та інших послуг, прямо передбачених документацією, учасник враховує у своїй пропозиції. Не передбачені документацією лабораторні послуги до складу обов’язкових витрат учасника не належать.

Таким чином, оспорювані умови не встановлюють невизначених витрат на лабораторні дослідження кожної поставки, не обмежують учасників у формуванні ціни пропозиції та не створюють дискримінаційних умов. Довід Скаржника в цій частині ґрунтується на розширеному тлумаченні Документації, яке не відповідає встановленим нею вимогам.

Замовник не погоджується з твердженням, що включення вимоги про протокол випробувань позбавило самостійного значення вимогу про сертифікат якості (або відповідності) та утворило безпідставне дублювання документів.

Протокол випробувань і сертифікат якості (або відповідності) мають різне призначення. Протокол фіксує результати випробувань конкретного товару за визначеними показниками та є документальною основою для оцінки цих результатів. Сертифікат, оформлений за результатами досліджень, узагальнює підтвердження якості або відповідності товару встановленим характеристикам. Отже, документи можуть бути взаємопов’язаними, але не є тотожними за призначенням і змістом: протокол дає змогу перевірити результати та показники випробувань, а сертифікат – підтвердження відповідності товару.

Вимога подати обидва документи встановлена для підтвердження відповідності товару характеристикам, наведеним у пунктах 1–19 форми "Таблиця 2". Протокол дає змогу перевірити, які саме дослідження проведено та які результати одержано; сертифікат засвідчує якість або відповідність дослідженого товару. Тому надання протоколу не усуває потреби в документі, яким підтверджено якість або відповідність товару, і навпаки.

Частина п’ята статті 23 Закону передбачає можливість вимагати підтвердження того, що запропоновані товари відповідають установленим у тендерній документації характеристикам, та зобов’язує замовника зазначити документи, якими така відповідність може підтверджуватися. Ця норма не встановлює, що замовник у всіх випадках може вимагати виключно один документ, і не забороняє визначити більше ніж один документ, якщо кожен із них має зрозуміле призначення та стосується підтвердження визначених характеристик товару.

Замовник не вимагає надання двох документів на кожну майбутню поставку. Вимоги Розділу ІІ Додатка 6 Документації стосуються підтвердження характеристик товару, запропонованого учасником у складі тендерної пропозиції. Протокол випробувань має стосуватися саме цього товару, а атестат акредитації лабораторії – бути чинним на день закінчення відповідних випробувань. Таким чином, вимога щодо чинності атестата має прямий зв’язок із підтвердженням того, що дослідження проведені лабораторією, компетентність якої була підтверджена акредитацією на момент завершення випробувань.

Умова не надає Замовнику права довільно вимагати від учасника будь-які інші документи, повторні випробування або дослідження, не передбачені тендерною документацією. Йдеться про документи, визначені документацією для підтвердження характеристик запропонованого товару. Тому твердження про невизначені витрати на повторне випробування кожної партії не відповідає змісту цієї вимоги.

Сам факт існування попередніх рішень не означає автоматичної тотожності правової та фактичної ситуації. Доводи необхідно оцінювати з урахуванням конкретного змісту вимог, документів, які вимагалися у відповідних закупівлях, та обставин їх застосування. У цій закупівлі Замовник визначив перелік документів і характеристики, відповідність яким вони підтверджують. Надання протоколу потрібне для перевірки результатів випробувань, а сертифіката – для документального підтвердження якості або відповідності товару. Отже, Скаржник має обґрунтувати, чому саме в цій закупівлі зазначені документи є тотожними за змістом або створюють непропорційне обмеження конкуренції; самого твердження про дублювання для такого висновку недостатньо.

Замовник зазначає, що вимога про печатку не має на меті змусити лабораторію використовувати печатку всупереч законодавству або відхиляти документ лише через відсутність необов’язкового для цієї лабораторії реквізиту. Її мета – забезпечити належне засвідчення копії документа, поданого учасником, та можливість ідентифікувати його як документ, виданий відповідною лабораторією.

Водночас законодавство не встановлює загального обов’язку для кожного суб’єкта господарювання використовувати печатку. Тому саму вимогу не слід тлумачити як підтвердження того, що протокол без печатки є недійсним. Якщо лабораторія не використовує печатку, її відсутність не спростовує результатів випробувань за умови, що документ належно підписаний уповноваженими особами та дає змогу встановити лабораторію, товар, показники й результати досліджень.

Відтак вимога про печатку не повинна застосовуватися як самостійна формальна підстава для відхилення пропозиції, коли справжність і належність протоколу підтверджуються іншим належним способом, зокрема підписами уповноважених осіб або кваліфікованим електронним підписом, якщо документ подано в електронній формі, як це передбачається умовами тендерної документації та поняттям "Документ", визначеному в п.1 Розділу I Документації. За такого тлумачення Замовник оцінює достовірність і зміст документа, а не наявність саме відбитка печатки як самоціль.

Таким чином, вимоги щодо протоколу випробувань, сертифіката якості (або відповідності) та підтвердження належності документів спрямовані на перевірку характеристик запропонованого товару і не покладають на учасника обов’язку проводити невизначені повторні випробування. Документи оцінюються за їхнім змістом і призначенням, а відсутність печатки не має бути самостійною підставою для відхилення, якщо автентичність документа підтверджена іншим належним чином, передбаченим умовами Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

На розгляд Комісії надійшла скарга Скаржника від 29 серпня 2026 № UA-2026-0731-007012-a.a2, за результатами розгляду зазначеної скарги Комісією було прийняте рішення від 09.09.2026 № 10994-р/пк-пз, відповідно до якого було встановлено, зокрема:

"… У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі - код за ДК 021:2015 (CPV 2008) - 09110000-3 - Тверде паливо (брикети паливні RUF з деревини твердих порід).

Додаток 5 Документації містить проект договору, у якому зазначено, зокрема: "5.5.1.

За кожної поставки Товару Постачальник передає Замовнику комплект супровідних документів: видаткову накладну; рахунок-фактура - у разі його оформлення Постачальником; товарно-транспортну накладну - у разі її оформлення відповідно до вимог законодавства України; документи, що підтверджують якість Товару та його відповідність вимогам Технічної специфікації (ДСТУ 8358:2015), зокрема: паспорт якості та/або декларацію про відповідність, та/або інший документ виробника; протокол(и) випробувань акредитованої лабораторії - якщо їх надання передбачено Технічною специфікацією;

сертифікат відповідності - за наявності; відомості про виробника, дату виготовлення та характеристики поставленої партії Товару, що містяться у первинних документах та/або документах виробника.

Протокол(и) випробувань (у разі їх надання) повинні підтверджувати показники якості, визначені Технічною специфікацією, та забезпечувати можливість однозначної ідентифікації Товару та партії поставки".

Додаток 6 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання). Розділ II. Додатково у складі Пропозиції необхідно надати:

1. Копія чинного сертифіката якості (або відповідності) товару, що пропонується учасником із зазначеними технічними характеристиками, які повинні свідчити про відповідність такого товару показникам якості та технічним характеристикам, визначеним пунктами 2-20 у формі "Таблиця 2" додатку 6 Документації. Сертифікат якості (або відповідності) повинен бути виданий акредитованою лабораторією (або випробувальним центром), що підтверджується наданням учасником у складі тендерної пропозиції атестата (із додатком(ами), якщо таке передбачено таким атестатом) про акредитацію лабораторії, виданого компетентним на те органом (установою / організацією).

… Документація не містить вичерпного переліку документів виробника, які постачальнику необхідно передати Замовнику.

Крім того, Документацією передбачена необхідність надання учасником у складі Пропозиції протоколу(ів) випробувань акредитованої лабораторії саме якщо їх надання передбачено технічною специфікацією; сертифіката відповідності саме за наявності.

Слід зазначити, що технічною специфікацією Документації не передбачена необхідність надання учасником у складі Пропозиції протоколу(ів) випробувань акредитованої лабораторії.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Враховуючи викладене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині".

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу Замовником 05.10.2026 були внесені зміни до Документації:

Додаток 5 Документації містить проект договору, у якому зазначено, зокрема:

5.5.1. За кожної поставки Товару Постачальник передає Замовнику комплект супровідних документів: видаткову накладну; рахунок‑фактура — у разі його оформлення Постачальником; товарно-транспортну накладну — у разі її оформлення відповідно до вимог законодавства України; документи, що підтверджують якість Товару та його відповідність вимогам Технічної специфікації (ДСТУ 8358:2015), зокрема: сертифікат якості (або відповідності) товару.

Додаток 6 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічне завдання):

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ:

Розділ II. ДОДАТКОВО У СКЛАДІ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ НЕОБХІДНО

НАДАТИ:

1. Копія сертифіката якості (або відповідності) товару, що пропонується учасником із зазначеними технічними характеристиками, які повинні свідчити про відповідність такого товару показникам якості та технічним характеристикам, визначеним пунктами 1-19 у формі "Таблиця 2" Додатку 6 до тендерної документації. Сертифікат якості (або відповідності) повинен бути виданий акредитованою лабораторією (або випробувальним центром), що підтверджується наданням учасником у складі тендерної пропозиції атестата (із додатком(ами), якщо таке передбачено таким атестатом) про акредитацію лабораторії, виданого компетентним на те органом (установою / організацією), чинного на день закінчення випробувань товару, який пропонується учасником.

2. Копія протоколу випробувань товару, який пропонується учасником, який підготовлений та підписаний фахівцями акредитованої лабораторії (або випробувального центру) завірений печаткою акредитованої лабораторії (або випробувального центру).

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

На брикети та гранули паливні з деревинної сировини поширюється стандарт ДСТУ 8358:2015 "БРИКЕТИ ТА ГРАНУЛИ ПАЛИВНІ З ДЕРЕВИННОІ СИРОВИНИ Технічні умови".

Відповідно до розділу 13 ДСТУ 8358:2015:

13.1 Брикети або гранули приймають партіями. Партією вважають кількість брикетів або гранул однієї марки, типу, розмірів, що виготовлені за один календарний період, за однією технологією та з однорідних сировинних матеріалів. Кожну партію супроводжують одним документом про якість.

13.2 Кожну партію брикетів або гранул під час відвантаження споживачеві супроводжують документом про якість установленої форми, в якому вказують:

— назву й умовне позначення брикетів або гранул;

— призначеність брикетів або гранул;

— специфічні показники брикетів або гранул (групу якості, розміри, форму поперечного перерізу, сировину, зв’язувальну або іншу добавку і її кількість);

— вид спожиткового паковання;

— номінальні габаритні розміри і масу спожиткового паковання;

— загальну масу партії (її частини) нетто;

— номер партії;

— дату виготовлення;

— позначення цього стандарту;

— номер і дату Висновку санітарно-епідеміологічної експертизи;

— вимоги щодо умов транспортування і зберігання продукції;

— гарантійний строк зберігання брикетів або гранул;

— номер приймальника технічного контролю підприємства-виробника.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.

Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Разом з тим, ДСТУ 8358:2015 не встановлено необхідність надання, зокрема, протоколу випробувань.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Грабарівський психоневрологічний будинок-інтернат (код ЄДРПОУ:

03189268) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Брикети паливні RUF з деревини твердих порід (ДК 021:2015: 09110000-3 – Тверде паливо)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-31-007012-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Сергій БУРЗАК

Скарга

Незаконні вимоги тендерної документації