Флокулянт полімерний «Bukoflock» CP-40 «або еквівалент»

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 10321-р/пк-пз від 25.08.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-РОСТ" (код ЄДРПОУ: 33400188) від 15 серпня 2026 № UA-2026-07-10-007703-a.a2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 18.08.2026 № 9988-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що відповідно до Документації у новій редакції додатка 3 встановлено таку умову:

"Гарантійний термін зберігання запропонованого товару – не менше 24 місяців з моменту постачання. (надати лист-підтвердження)".

Аналогічну умову Замовник включив до пункту 1.5 проєкту договору поставки:

"Гарантійний термін зберігання Товару – 24 місяці з моменту постачання".

Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною, технічно необґрунтованою та такою, що не відповідає нормативній документації, за якою виготовляється запропонована Скаржником продукція.

ТОВ "КАПІТАЛ-РОСТ" є безпосереднім виробником полімерного флокулянту.

Нормативним документом Скаржника ТУ У 20.5.-33400188-005:2025 встановлено гарантійний термін зберігання продукції тривалістю 24 місяці від дати виробництва. Отже, початок перебігу гарантійного терміну пов’язаний із моментом виготовлення продукції, а не з датою її подальшої реалізації або передання конкретному покупцеві.

Такий підхід відповідає самій природі гарантійного терміну зберігання хімічної продукції: перебіг часу зберігання визначається фактичним віком продукції та умовами її зберігання. Передання товару від виробника або постачальника покупцеві не змінює дату його виготовлення та об’єктивно не може "обнулити" період, протягом якого продукція вже зберігалася.

Замовником у Документації не наведено жодного стандарту, технічних умов, іншого нормативного чи технічного документа, яким обґрунтовувалося б встановлення для предмета цієї Закупівлі гарантійного терміну зберігання саме з моменту постачання.

Замовником також не наведено технологічного, нормативного чи іншого об’єктивного обґрунтування, з яких причин дата постачання повинна змінювати встановлений виробником порядок обчислення гарантійного терміну зберігання.

Водночас нова редакція Документації прямо допускає постачання товару, виготовленого починаючи з 2026 року. Таким чином, Замовник допускає можливість поставки продукції, яка на дату поставки вже певний час зберігалася, але одночасно вимагає, щоб після поставки для цієї ж продукції почався новий повний 24-місячний гарантійний термін.

Якщо партію товару виготовлено 01.02.2026, а її поставка Замовнику здійснюється 01.10.2026, відповідно до ТУ гарантійний термін зберігання такої продукції закінчується 01.02.2028. Натомість оскаржувана вимога зобов’язує Постачальника гарантувати зберігання цієї самої продукції до 01.10.2028, тобто фактично протягом 32 місяців від дати виробництва. Така гарантія виходить за межі строку, встановленого нормативною документацією виробника.

Виробник не може шляхом гарантійного листа змінити фізико-хімічні властивості товару або самостійно продовжити строк, протягом якого він гарантує збереження встановлених нормативною документацією характеристик. Тому виконання вимоги Замовника фактично вимагає від Скаржника або відступити від власних ТУ, або виготовляти товар максимально наближено до дати кожної поставки.

Останній варіант, у свою чергу, суперечить іншій умові тієї ж Документації — обов’язку поставити товар не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання заявки, тоді як повний технологічний цикл виробництва продукції Скаржника перевищує цей строк.

Крім того, у новій редакції Документації Замовник одночасно передбачив, що запропонований товар може бути виготовлений не раніше 2026 року, але сертифікат/паспорт якості на запропонований товар повинен бути виданий заводомвиробником не раніше дати оголошення цієї закупівлі та містити номер партії, дату виготовлення і фактичні показники якості. Таким чином, документація одночасно допускає існування партії, виготовленої до 10.07.2026, але ставить можливість її пропонування в залежність від оформлення документа якості після дати оголошення закупівлі, хоча дата видачі документа не змінює фактичну дату виробництва та строк зберігання товару.

До прийняття рішення Комісії Замовник сам виходив із гарантійного терміну 24 місяці з дня виготовлення. Саме така умова була зафіксована в матеріалах попереднього розгляду. Після прийняття рішення, яким попередню скаргу було задоволено частково, Замовник не просто усунув оскаржену прив’язку дати виготовлення до дати оголошення, а змінив саму точку відліку гарантійного терміну — з дати виготовлення на дату постачання, створивши нову самостійну умову, якої не було предметом попереднього оскарження.

Оскаржувана вимога не є необхідною для забезпечення належної якості товару, оскільки ця мета може бути досягнута менш обтяжливим та технічно коректним способом — шляхом встановлення мінімального залишкового гарантійного терміну зберігання на дату поставки або вимоги щодо гарантійного терміну відповідно до нормативної документації виробника.

Отже, вимога про гарантійний термін зберігання товару не менше 24 місяців саме з моменту постачання не ґрунтується на нормативній документації Скаржника, фактично вимагає гарантувати збереження властивостей товару понад строк, установлений виробником, та у взаємозв’язку з іншими умовами Документації створює об’єктивну перешкоду для участі Скаржника у процедурі закупівлі.

Для усунення порушення Замовник повинен привести вимогу щодо гарантійного терміну у відповідність до нормативної документації на продукцію, передбачивши його обчислення від дати виготовлення товару та/або встановивши обґрунтований мінімальний залишковий строк зберігання на дату поставки.

Скаржник також зазначає, що у додатку 3 до нової редакції Документації та у пункті 3.7 проєкту договору Замовник залишив без змін вимогу, відповідно до якої товар поставляється на підставі заявок Покупця не більше 10 календарних днів з моменту їх отримання.

Скаржник наголошує, що предметом цього пункту є не повторне оскарження десятиденного строку поставки із тих самих підстав, які вже досліджувалися Комісією, а оцінка цієї умови у новій сукупності вимог, що виникла після внесення Замовником змін на виконання рішення № 8965-р/пк-пз від 23.07.2026.

Під час попереднього розгляду Комісія вже досліджувала доводи Скаржника про те, що повний технологічний цикл виробництва партії полімерного флокулянту перевищує 10 календарних днів, а Документація не містить затвердженого графіка поставок, обсягів окремих партій та орієнтовних дат направлення заявок. У рішенні № 8965-р/пк-пз прямо відображено, що за таких умов поєднання вимоги до дати виготовлення з 10-денним строком поставки створювало необґрунтований бар’єр для участі Скаржника.

Технологічний цикл виробництва запропонованого Скаржником флокулянту включає обов’язкові послідовні стадії виробництва та лабораторного контролю якості готової партії. Скорочення цих етапів визначається не організаційною зручністю Скаржника, а технологією виробництва та необхідністю отримати продукцію з показниками, що відповідають технічній специфікації Замовника.

У попередній скарзі Скаржником було обґрунтовано, що реалістичний строк виконання заявки охоплює: прийняття замовлення та підготовку виробництва — 1–2 дні;

повний технологічний цикл — 11–12 днів; лабораторний контроль та оформлення документів якості — 2–3 робочі дні; фасування та складську логістику — 1–2 дні;

відвантаження, транспортування та доставку — 2–3 дні. Саме тому Скаржник пропонував установити строк поставки щонайменше 25 календарних днів.

Після рішення Комісії Замовник не встановив графіка поставок, не визначив орієнтовних дат заявок, мінімального строку попереднього повідомлення про потребу в наступній партії та не визначив обсягів окремих партій. Тому Скаржник як виробник і надалі не має можливості планувати початок виробничого циклу відповідно до фактичної майбутньої потреби Замовника.

Водночас саме Замовник у попередніх поясненнях зазначав, що розмір та час кожної заявки залежать від фактичного споживання, хімічного складу води або стічних вод, сезонних змін, температури, концентрації забруднень, режиму роботи споруд і залишку реагенту на складі. Отже, така потреба є змінною та не може бути достовірно спрогнозована потенційним постачальником самостійно.

За таких умов виконання 10-денного строку поставки можливе для Скаржника лише за умови завчасного виготовлення певного запасу продукції ще до отримання конкретної заявки, тобто без інформації про точний обсяг, дату поставки та без гарантії, що виготовлений товар буде придбаний Замовником.

Однак після внесення змін Замовник одночасно встановив нову вимогу про гарантійний термін зберігання товару 24 місяці з моменту постачання. За ТУ Скаржника гарантійний термін становить 24 місяці від дати виробництва. Отже, кожен день завчасного зберігання виготовленої продукції об’єктивно зменшує її залишковий нормативний строк зберігання на дату майбутньої поставки.

Таким чином, нова редакція Документації містить взаємно суперечливі вимоги. Для дотримання десятиденного строку поставки виробник має виготовити товар заздалегідь та утримувати необхідний запас. Для дотримання вимоги про повні 24 місяці зберігання після поставки товар, навпаки, повинен бути виготовлений максимально близько до дати поставки. При цьому виготовити нову партію після отримання заявки та поставити її протягом 10 календарних днів технологічно неможливо.

Ця суперечність не є наслідком обраної Скаржником бізнес-моделі. Скаржник є безпосереднім виробником предмета закупівлі, а тривалість виробничого циклу та гарантійний термін визначаються технологією та нормативною документацією на продукцію. Відповідно, виконання обох умов одночасно вимагає від Скаржника або порушити технологію виробництва, або надати гарантію понад строк, установлений ТУ, або виготовляти невизначений обсяг продукції наперед на власний ризик.

Додатково Замовник залишив вимогу, щоб сертифікат/паспорт якості на запропонований товар був виданий заводом-виробником не раніше дати оголошення закупівлі, хоча сам товар після змін допускається з датою виготовлення не раніше 2026 року. У сукупності з десятиденним строком поставки та новим гарантійним строком це додатково ускладнює можливість використання вже виготовлених якісних партій.

Наведені обставини підтверджують, що встановлений Документацією 10-денний строк поставки має істотне значення для оцінки пропорційності саме нової вимоги Замовника щодо 24-місячного гарантійного терміну зберігання з моменту постачання. За чинної сукупності умов Скаржник повинен, з одного боку, завчасно виготовити продукцію для забезпечення оперативної поставки, а з іншого — гарантувати після її фактичного постачання новий повний 24-місячний строк зберігання, який не передбачений нормативною документацією виробника.

Отже, у цій частині Скаржник не заявляє самостійної вимоги щодо зміни 10-денного строку поставки. Зазначений строк використовується виключно як фактична обставина, що підтверджує непропорційність та дискримінаційний характер нової вимоги про гарантійний термін зберігання 24 місяці з моменту постачання та неможливість її одночасного виконання Скаржником без відступу від нормативної документації виробника.

Для усунення порушення Замовник повинен змінити саме нову вимогу щодо гарантійного терміну зберігання таким чином, щоб вона відповідала нормативній документації на продукцію та враховувала фактичний перебіг строку зберігання від дати її виготовлення, зокрема шляхом встановлення обґрунтованого мінімального залишкового строку зберігання на дату поставки.

Замовник зазначає, що в Скарзі зазначається, що ТОВ "КАПІТАЛ-РОСТ" є безпосереднім виробником полімерного флокулянту. Нормативним документом Скаржника ТУ У 20.5.-33400188-005:2025 встановлено гарантійний термін зберігання продукції тривалістю 24 місяці від дати виробництва.

В той же час, ТУ є внутрішнім документом виробника, а не державним стандартом, яким має керуватись Замовник та інші виробники товару. Сама по собі невідповідність товару, що виготовляється Скаржником, технічній специфікації, встановленій Замовником — жодним чином не свідчить про наявність дискримінаційної складової у встановлених вимогах. При встановленні технічних вимог до предмету закупівлі Замовник керується власними виробничими потребами, а не можливістю того чи іншого виробника виготовляти продукцію, яка відповідає вимогам, встановленим тендерною документацією.

Скаржник зазначає, що "Замовником у тендерній документації не наведено жодного стандарту, технічних умов, іншого нормативного чи технічного документа, яким обґрунтовувалося б встановлення для предмета цієї Закупівлі гарантійного терміну зберігання саме з моменту постачання." Проте чинне закупівельне законодавство не містить обов’язку Замовника при встановленні гарантійного терміну зберігання посилатись на стандарти, технічні умови або інші документи. В той же час Замовник наголошує, що Скаржник у скарзі сам не посилається на будь-які стандарти або нормативні документи, якими регулюється гарантійний термін зберігання флокулянту або забороняється встановлювати такий термін з моменту постачання, а не з моменту виготовлення. Технічні умови ж конкретного виробника (на які посилається Скаржник) застосовуються на добровільній основі конкретним виробником.

Основний аргумент Скаржника ґрунтується на тому, що відповідно до ТУ У 20.5.33400188-005:2025 гарантійний термін зберігання продукції становить 24 місяці від дати виробництва. Однак із цього не випливає, що Замовник зобов'язаний встановлювати у тендерній документації саме такий порядок обчислення строку, який визначений ТУ конкретного виробника. Замовник у тендерній документації визначає, що товар, який буде йому поставлений, повинен відповідати встановленій вимозі щодо гарантійного строку зберігання після моменту його постачання Замовнику.

Замовник не стверджує та не встановлює, що після поставки товару його фактичний вік починає обчислюватися заново. Тлумачення Скаржником вимоги саме як "обнулення" фактичного строку зберігання є його власною інтерпретацією. Зміст встановленої вимоги полягає в іншому: на момент постачання постачальник повинен забезпечити Замовнику гарантію того, що поставлений товар протягом наступних 24 місяців відповідатиме встановленим вимогам за умови дотримання Замовником правил його зберігання. При цьому такий підхід не суперечить загальним положенням цивільного законодавства.

Частина перша статті 676 Цивільного кодексу України передбачає, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Отже, саме законодавство допускає договірне визначення моменту початку гарантійного строку, а тому твердження Скаржника про те, що Замовник у будьякому випадку зобов'язаний прив'язувати гарантійний строк виключно до дати виготовлення товару, є необґрунтованим.

Скаржник фактично виходить із того, що оскільки його власні ТУ встановлюють 24місячний строк від дати виготовлення, Замовник повинен адаптувати свої вимоги саме під ці ТУ. Проте такий підхід суперечив би принципу конкурентності закупівель. У разі прийняття позиції Скаржника Замовник був би фактично змушений формувати технічні вимоги виходячи з нормативного документа конкретного виробника, що, навпаки, могло б створити ризик надання переваги саме такому виробнику. Замовник не зобов'язаний обмежувати власну потребу характеристиками товару одного конкретного виробника.

Навпаки, встановлення вимоги — гарантувати необхідні Замовнику властивості товару протягом 24 місяців після поставки — дозволяє різним виробникам та постачальникам пропонувати продукцію, яка здатна забезпечити такий результат. Отже, вимога є нейтральною щодо будь-якого виробника та не містить посилання на конкретні ТУ, торговельну марку, модель, спосіб виготовлення або виробника.

Скаржник посилається переважно на характеристики власної продукції, а не вказує на неможливість виконання встановленої вимоги іншим виробником або можливість виконання одним конкретним виробником. Водночас встановлення дискримінаційності вимоги не може ґрунтуватися виключно на тому, що конкретному суб'єкту господарювання його власна нормативна документація не дозволяє запропонувати товар на умовах, визначених Замовником. Тобто Скаржник фактично доводить лише те, що виробник ТОВ "КАПІТАЛ-РОСТ" встановив у власних ТУ інший порядок обчислення строку.

Скаржник зазначає, що виконання вимоги фактично змушує його виготовляти товар максимально наближено до дати поставки, а технологічний цикл виробництва перевищує встановлений строк поставки — 10 календарних днів. По-перше, Замовник не встановлював вимоги щодо виготовлення товару безпосередньо перед поставкою. По-друге, Замовник не встановлював вимоги щодо того, що товар повинен бути виготовлений за певну кількість днів до поставки. По-третє, Скаржник не довів, що жоден інший спосіб формування товарного запасу, планування виробництва, постачання від виробника або використання іншої продукції, що відповідає технічним вимогам Замовника, не дозволяє виконати встановлену вимогу.

Наведений Скаржником приклад не спростовує правомірність вимоги Замовника, а лише демонструє, що конкретна партія товару, виготовлена 01.02.2026 за ТУ Скаржника, може не відповідати вимозі Замовника, якщо постачальник не може забезпечити передбачений документацією гарантійний період. Але невідповідність конкретної партії товару встановленій Замовником технічній вимозі не є тотожною дискримінаційності самої вимоги.

Скаржник зазначає, що виробник не може шляхом гарантійного листа змінити фізико-хімічні властивості продукції або продовжити строк, визначений ТУ. Однак вимога тендерної документації не полягає у зміні фізико-хімічних властивостей уже виготовленої продукції. Йдеться про те, що постачальник повинен поставити товар, який відповідає встановленим Замовником вимогам, та надати відповідне гарантійне підтвердження. Якщо виробник певної продукції об'єктивно не може гарантувати необхідний строк, це є характеристикою запропонованого товару та його виробничої документації, а не доказом того, що вимога Замовника є дискримінаційною щодо всіх потенційних учасників. Більше того, саме договір купівлі-продажу/поставки може встановлювати відповідні гарантійні зобов'язання сторін. Загальне законодавство допускає встановлення договором гарантійних строків, у тому числі відмінних від передбачених стандартами або технічними умовами.

Для Замовника має істотне значення не лише те, що товар відповідає показникам якості на дату його виробництва, але й те, що після поставки та належного зберігання він зберігатиме необхідні властивості протягом достатнього для Замовника періоду. А тому встановлення 24-місячного гарантійного періоду після поставки спрямоване на забезпечення стабільності якості придбаного товару, недопущення постачання товару з фактично вичерпаним або істотно скороченим залишковим строком зберігання, мінімізацію ризику погіршення фізико-хімічних властивостей реагенту під час його зберігання у Замовника, забезпечення можливості використання товару протягом тривалого періоду без необхідності його дострокової заміни. Враховуючи, що товар використовується у процесі водопідготовки та водоочищення — вимога є абсолютно законною та пропорційною.

Також Скаржник намагається оцінити вимогу щодо гарантійного строку у взаємозв'язку з іншими умовами документації — строком поставки до 10 календарних днів, вимогами щодо року виготовлення та дати видачі паспорта/сертифіката якості. Однак наведені положення регулюють різні питання та не доводять дискримінаційності вимоги щодо гарантійного строку. Вимога щодо строку поставки визначає строк виконання заявки Замовника, вимога щодо року виготовлення спрямована на забезпечення придбання актуальної продукції, вимога щодо паспорта/сертифіката якості забезпечує можливість ідентифікації конкретної партії та підтвердження її фактичних показників, вимога щодо гарантійного строку визначає необхідний період гарантованого збереження властивостей товару після його отримання. Таким чином, зазначені вимоги мають різне функціональне призначення і не можуть розглядатися як взаємозалежні або взаємозамінні лише на підставі тверджень Скаржника.

Поставка флокулянту передбачена партіями за заявками, оскільки фактичне споживання залежить від обсягу і хімічного складу води або стічних вод, сезонних змін, температури, концентрації забруднень, режиму роботи споруд, залишку реагенту на складі та інших технологічних чинників. Попереднє визначення незмінного графіка на весь строк договору є неможливим та могло б призвести або до дефіциту, або до надлишкового накопичення товару.

Документація не забороняє виробнику сформувати необхідний запас, резервувати виробничу потужність, організувати складське зберігання продукції для подальшого виконання заявок або використовувати інші організаційні та логістичні рішення. Отже, вона не створює переваг окремим суб'єктам господарювання.

Для підтвердження дискримінаційного характеру вимоги недостатньо послатися на особливості технологічного процесу одного виробника. Скаржник є безпосереднім виробником продукції, а тому його виробничі строки є характеристикою саме його господарської діяльності та виробничої організації. Отже, твердження про дискримінаційність ґрунтується на можливостях одного суб'єкта господарювання, а не на об'єктивній неможливості виконання вимоги потенційними учасниками.

Скаржник стверджує, що для виконання 10-денного строку йому необхідно виготовляти продукцію заздалегідь, не знаючи точної дати та обсягу майбутньої заявки.

Однак Замовник не встановлює, яким саме способом Постачальник повинен організувати виконання договору. Таким чином, ризик того, що конкретна виробнича модель учасника не дозволяє забезпечити встановлений Замовником строк, сам по собі не свідчить про дискримінаційність вимоги. Публічна закупівля передбачає визначення Замовником власної потреби та відповідних параметрів її задоволення, а учасник приймає рішення про те, чи відповідає його виробнича та господарська модель таким умовам.

Скаржник помилково взаємопов’язує завчасне виготовлення товару та можливістю забезпечити гарантійний строк після поставки. Проте такого взаємозв’язку тендерна документація не встановлює.

Тендерна документація встановлює строк, протягом якого товар повинен бути поставлений після отримання заявки, однак не встановлює вимоги щодо початку його виробництва після отримання заявки. Замовник не передбачив, що Постачальник повинен розпочинати виробництво партії виключно після отримання заявки, або не мати товарних залишків, або не створювати запас товару, або виготовляти товар виключно під конкретну заявку, тощо. Твердження Скаржника про те, що для виконання 10-денного строку він обов'язково повинен виготовляти товар після отримання заявки, не випливає з умов закупівлі. Отже, відсутня логічна суперечність між зазначеними вимогами.

Таким чином, Скаржник фактично створює суперечність шляхом додавання до документації вимог, яких у ній немає.

Скаржник стверджує, що саме після внесення нової вимоги щодо 24-місячного гарантійного строку 10-денний строк поставки набув дискримінаційного характеру. Проте такий висновок також є необґрунтованим. 10-денний строк поставки відповідає самостійній потребі Замовника — забезпечити своєчасне надходження реагенту для безперервного виробничого процесу. Вимога щодо гарантійного строку має інше призначення — забезпечити гарантоване збереження необхідних характеристик товару після його постачання. Ці вимоги регулюють різні аспекти виконання договору: своєчасність постачання та якість і збереження властивостей товару протягом визначеного періоду. Вони не є взаємовиключними.

Скаржник також пов'язує 10-денний строк поставки з вимогою щодо дати видачі сертифіката/паспорта якості. Замовник зазначає, що вимога щодо документа про якість має на меті забезпечення документального підтвердження характеристик запропонованого товару та його належної ідентифікації на момент оголошення закупівлі. Дата документа про якість сама по собі не змінює фактичну дату виготовлення продукції. Тому зазначена вимога не означає автоматичної заборони використовувати раніше виготовлену продукцію, якщо така продукція відповідає всім установленим вимогам тендерної документації. При цьому питання дати видачі документа про якість та питання гарантійного строку є самостійними вимогами, які не можуть вважатися суперечливими лише через те, що обидві стосуються товару.

Враховуючи вищезазначене, такі вимоги є об’єктивно обґрунтованими потребами Замовника, застосовуються однаково до всіх учасників та не мають прив’язки до конкретного виробника чи країни походження.

Встановлена вимога є пропорційною, оскільки відповідає характеру використання продукції, спрямована на вчасне забезпечення підприємства реагентами, які використовуються в процесі забезпечення м.Житомир питною водою.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

1. Інформація про кількісні, технічні та якісні характеристики предмета закупівлі:

Гарантійний термін зберігання запропонованого товару – не менше 24 місяців з моменту постачання. (надати лист-підтвердження) Термін поставки не більше 10 календарних днів з моменту їх отримання будь-яким способом (листом, факсом, електронною поштою, телефонним зв'язком, тощо) Постачальником, але не пізніше вказаного кінцевого терміну поставки товару.

Запропонований товар має бути виготовлений не раніше 2026 року.

Додаток 4 Документації містить проєкт договору, відповідно до якого передбачено, зокрема:

1.5. Гарантійний термін зберігання Товару – 24 місяці з моменту постачання.

3.7. Товар поставляється на підставі заявок Покупця не більше 10 календарних днів з моменту їх отримання будь-яким способом (листом, факсом, електронною поштою, телефонним зв'язком, тощо) Постачальником, але не пізніше вказаного кінцевого терміну поставки товару.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що у пункті 1.2 додатка 3 до нової редакції Документації Замовником встановлено вимогу про подання документа за результатами випробувань, який підтверджує відповідність запропонованого товару (чи зразка з партії запропонованого товару) усім технічним та якісним характеристикам. Додатково Замовник включив нове формулювання:

"У разі якщо випробувальний документ містить результати випробувань зразка продукції, такий зразок повинен бути ідентичним запропонованому Учасником товару та підтверджувати його відповідність вимогам технічної специфікації".

Одночасно таблиця додатка 3 зобов’язує учасника заповнити колонку "Технічні хки (фактичні показники)", а пункт 1.1 цього ж Додатка вимагає, щоб сертифікат/паспорт якості на запропонований товар містив фактичні показники якості — конкретний розмір, конкретну величину параметра, конкретний показник тощо.

Таким чином, учасник повинен не лише підтвердити, що запропонований товар знаходиться в межах допустимих Замовником діапазонів, а зафіксувати у своїй тендерній пропозиції конкретні фактичні значення показників конкретної партії або зразка.

При цьому предметом закупівлі є 45 000 кг товару, який поставлятиметься протягом строку дії договору окремими партіями за майбутніми заявками Замовника. Проєкт договору передбачає надання документів, що засвідчують якість, на кожну поставлену партію. Тобто фактичні показники кожної партії визначатимуться під час її виробничого контролю та підтверджуватимуться відповідним документом якості.

Для серійно виготовленої хімічної продукції відповідність технічній специфікації означає перебування фактичних показників кожної партії в межах установлених допустимих значень. Водночас конкретні числові значення різних партій можуть відрізнятися між собою в межах таких допустимих діапазонів, не змінюючи найменування, призначення чи відповідність товару.

Наприклад, Замовником встановлено допустиму в’язкість робочого 0,5 %-го розчину у межах 500–650 сПз. Якщо випробуваний зразок має фактичну в’язкість 580 сПз, а наступна партія — 600 сПз, обидва результати повністю відповідають технічній специфікації Замовника. Аналогічна ситуація можлива щодо насипної щільності, вмісту нерозчинного залишку, сухого залишку та інших характеристик, для яких Замовником установлено діапазони.

Однак із формулювання "зразок повинен бути ідентичним запропонованому Учасником товару" у поєднанні з обов’язком зазначити у тендерній пропозиції конкретні фактичні показники неможливо однозначно встановити, що саме Замовник розуміє під "ідентичністю":

ідентичність найменування, складу, марки/типу товару та його відповідність установленим Замовником діапазонам; або повну тотожність конкретних фактичних числових показників зразка показникам усього товару, що пропонується та буде поставлятися за договором.

Якщо Замовник вкладає у поняття "ідентичний" лише тотожність виду/найменування товару та відповідність технічним діапазонам, Документація повинна прямо і однозначно це передбачати. Натомість чинна редакція вимагає одночасно "ідентичності" зразка та конкретних фактичних показників, що допускає інше, значно більш обмежувальне тлумачення.

Якщо ж під "ідентичністю" Замовник розуміє тотожність конкретних фактичних показників, така вимога є технічно необґрунтованою та фактично вимагає, щоб кожна наступна партія товару відтворювала результати одного зразка, дослідженого до подання тендерної пропозиції, хоча технічна специфікація самого Замовника встановлює допустимі діапазони, а не єдине фіксоване значення.

Додатковий ризик створює пункт 18 Особливостей, відповідно до якого умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця, крім прямо передбачених випадків. Оскільки конкретні фактичні показники будуть зафіксовані в тендерній пропозиції, нечітке формулювання щодо "ідентичності" створює ризик, що під час виконання договору Замовник вимагатиме відповідності майбутніх партій не лише встановленим діапазонам, а саме конкретним числовим значенням, зазначеним у тендерній пропозиції.

Такий ризик не є суто теоретичним, оскільки проєкт договору передбачає відповідальність Постачальника за порушення умов щодо якості товару, а приймання здійснюється за якістю на підставі супровідних документів. Отже, відсутність однозначного визначення критерію відповідності створює можливість різного тлумачення однієї й тієї самої партії товару на етапі виконання договору.

Крім того, лабораторне дослідження зразка, яке проводиться до визначення переможця, за своєю природою підтверджує лише фактичні показники конкретного дослідженого зразка. Воно не може підтвердити наперед конкретні фактичні значення майбутніх партій, які ще не виготовлені. Саме цей аспект уже був предметом доводів Скаржника під час попереднього оскарження: якість кожної конкретної партії підтверджується документами виробника на відповідну партію, тоді як дослідження одного зразка саме по собі не гарантує фактичних показників майбутніх поставок.

Після рішення Комісії Замовник формально виключив обов’язковість документа саме від акредитованої лабораторії та передбачив альтернативні способи підтвердження компетентності лабораторії. Разом із тим нове формулювання про "ідентичність" зразка не усуває, а створює іншу самостійну проблему: учасник не може однозначно визначити обсяг майбутнього зобов’язання щодо фактичних показників продукції та критерій, за яким Замовник оцінюватиме відповідність наступних партій.

Тендерна документація повинна встановлювати зрозумілі та однаково застосовні до всіх учасників критерії відповідності. Неоднозначна умова, яка допускає як тлумачення про відповідність установленим діапазонам, так і тлумачення про абсолютну тотожність фактичних показників, створює ризик суб’єктивного та вибіркового застосування вимог, а отже не відповідає принципам недискримінації, рівного ставлення, об’єктивного та неупередженого визначення переможця, передбаченим статтею 5 Закону, та вимогам частини четвертої статті 22 Закону.

Встановлений спосіб підтвердження також повинен бути пропорційним меті закупівлі. Якщо метою Замовника є підтвердження того, що запропонований флокулянт відповідає технічній специфікації, достатнім та об’єктивним критерієм є підтвердження належності кожного показника до встановленого Замовником діапазону, без перетворення конкретних значень одного дослідженого зразка на потенційно незмінні характеристики всього обсягу майбутніх поставок.

Для усунення порушення Замовник повинен конкретизувати пункт 1.2 Додатка 3, прямо передбачивши, що "ідентичність" зразка означає належність зразка до того самого найменування/типу продукції, що пропонується Учасником, а відповідність майбутніх партій визначається за встановленими у технічній специфікації допустимими діапазонами показників. Також доцільно виключити будь-яке формулювання, яке може тлумачитися як обов’язок забезпечувати абсолютну тотожність конкретних фактичних значень різних виробничих партій.

Замовник зазначає, що Скаржник фактично ототожнює дві різні категорії:

ідентичність дослідженого зразка запропонованому товару та тотожність конкретних числових значень показників одного дослідженого зразка показникам усіх майбутніх партій товару. Проте тендерна документація Замовника не містить вимоги про абсолютну тотожність фактичних числових показників дослідженого зразка показникам кожної майбутньої партії товару.

Саме тому висновок Скаржника про те, що встановлена вимога нібито зобов'язує учасника гарантувати незмінність конкретних числових значень фізико-хімічних показників усіх майбутніх партій, є припущенням, яке не випливає зі змісту тендерної документації.

Метою даної вимоги є підтвердження відповідності саме запропонованого товару, а не фіксація показників майбутніх партій.

Пунктом 1.2 Додатка 3 до тендерної документації встановлено вимогу надати документ за результатами випробувань, який підтверджує відповідність запропонованого товару або зразка з партії запропонованого товару технічним та якісним характеристикам, установленим Замовником. При цьому Замовником уточнено, що "У разі якщо випробувальний документ містить результати випробувань зразка продукції, такий зразок повинен бути ідентичним запропонованому Учасником товару та підтверджувати його відповідність вимогам технічної специфікації". Таке формулювання спрямоване виключно на те, щоб результати випробувань стосувалися саме тієї продукції, яку учасник пропонує Замовнику, а не іншого товару, іншого типу, іншої марки, тощо. Зазначене є принципово важливим, оскільки лабораторне дослідження має доказове значення лише за умови, що досліджувався саме той товар, відповідність якого підтверджується. Замовник не вимагає, щоб фактичні показники будь-якої майбутньої партії буквально дорівнювали числовим значенням, отриманим при дослідженні зразка, а вимога полягає у тому, щоб зразок належав до того самого запропонованого товару та відповідав установленим технічною специфікацією вимогам.

Скаржник будує свою позицію на припущенні, що слово "ідентичний" може означати повну тотожність конкретних фактичних числових показників зразка показникам усього товару, проте тендерна документація не містить зазначених вимог. У контексті технічної специфікації під ідентичністю зразка запропонованому товару розуміється належність зразка до того самого товару, який пропонується учасником, зокрема за його найменуванням, типом, маркою, складом та іншими характеристиками, що дають можливість встановити, що випробуваний зразок є саме зразком запропонованої продукції.

При цьому для серійної хімічної продукції природним є певне коливання фактичних показників між різними партіями в межах установлених нормативних або технічних значень, а Замовником не встановлено протилежного. Отже, наведений Скаржником приклад, відповідно до якого одна партія має в'язкість 580 сПз, а інша — 600 сПз, за умови встановлення допустимого діапазону 500–650 сПз, не свідчить про невідповідність другої партії вимогам Замовника. Визначальним є не числова тотожність показників, а відповідність фактичних показників конкретної поставленої партії межам, установленим технічною специфікацією.

Скаржник стверджує, що оскільки учасник повинен зазначити в тендерній пропозиції конкретні фактичні показники, такі показники можуть стати обов'язковими для всіх майбутніх партій товару.

Замовник не погоджується із таким твердженням.

Вимога про зазначення фактичних показників має інше призначення — забезпечити конкретність та перевірюваність тендерної пропозиції. Саме тому Замовник передбачив зазначення фактичних показників у відповідній таблиці. Такий підхід дозволяє Замовнику під час розгляду пропозиції встановити який товар пропонує Учасник, які фактичні характеристики наведені учасником, чи перебувають ці характеристики у встановлених Замовником допустимих межах, чи відповідає товар технічній специфікації. Отже, зазначення фактичного значення показника в тендерній пропозиції є способом підтвердження відповідності товару, а не встановленням вимоги про те, що це значення не може змінюватися у наступних виробничих партіях.

Скаржник вірно зазначає, що предмет закупівлі поставлятиметься окремими партіями, але з цього факту не випливає неправомірність вимоги Замовника. На етапі проведення процедури закупівлі Замовник має встановити, який саме товар учасник пропонує та чи відповідає цей товар установленим технічним вимогам. На етапі виконання договору перевіряється вже конкретна поставлена партія товару. Отже, це різні юридичні та фактичні процедури. Тому документ про результати випробувань, наданий у складі тендерної пропозиції, підтверджує відповідність запропонованого товару на етапі закупівлі, тоді як документи про якість на кожну конкретну поставлену партію підтверджують якість фактично поставленого товару.

Скаржник зазначає, що лабораторне випробування, проведене до визначення переможця, не може підтвердити конкретні фактичні показники майбутніх партій, які ще не виготовлені. Замовник із цим твердженням погоджується як із загальним технічним фактом, однак саме тому такої вимоги тендерна документація і не встановлює.

Випробування зразка необхідне для підтвердження того, що запропонований учасником товар за своїми характеристиками відповідає технічній специфікації. Воно не є документом, яким наперед визначаються фактичні значення показників кожної майбутньої партії. Таким чином, довід Скаржника фактично спростовує не вимогу Замовника, а ту інтерпретацію цієї вимоги, яку Скаржник сам їй надає.

Також Замовник наголошує, що встановлення обов'язку зазначити фактичні показники запропонованого товару саме по собі не створює переваг або обмежень для конкретного виробника.

Скаржник посилається на положення пункту 18 Особливостей та стверджує, що конкретні фактичні показники, зазначені у тендерній пропозиції, у подальшому можуть стати обов'язковими умовами договору. Таке твердження ґрунтується на припущенні про можливе застосування документації Замовником у спосіб, який сам Замовник документацією не передбачив. Пункт 18 Особливостей спрямований на забезпечення відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції переможця та недопущення довільної зміни істотних умов домовленостей після визначення переможця. Однак із цього не випливає, що кожне фактичне числове значення, наведене учасником у таблиці технічних характеристик, автоматично перетворюється на незмінну характеристику всіх майбутніх партій товару. Тендерна документація встановлює допустимі значення показників саме як межі відповідності товару технічній специфікації. Тому, якщо учасник зазначив фактичне значення показника, наприклад 580 сПз, це означає підтвердження того, що запропонований товар на момент проведення випробування мав відповідне значення, а не встановлення договірної умови про те, що кожна майбутня партія повинна мати виключно 580 сПз. Інше тлумачення не відповідає змісту технічної специфікації та меті зазначення фактичних показників.

Вимога щодо випробування зразка до визначення переможця не усуває та не замінює контроль якості товару під час виконання договору. Кожна поставлена партія повинна відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним договором і тендерною документацією. Якщо Замовником передбачено надання документа про якість на кожну партію, такий документ підтверджує характеристики саме відповідної партії. Таким чином, Замовник не покладається виключно на результати випробування зразка, отримані до укладення договору.

Також Замовник наголошує, що тендерна документація не містить вимоги, що "фактичні показники кожної наступної партії повинні бути тотожними фактичним показникам зразка, випробуваного до подання тендерної пропозиції" або що "кожна майбутня партія повинна мати ті самі числові значення показників, які зазначені учасником у таблиці фактичних характеристик". Відтак висновок Скаржника про існування такого обов'язку є припущенням, а Замовник не може бути зобов'язаний усувати з тендерної документації вимогу, якої фактично не встановлено.

Замовник звертає увагу, що встановлення у технічній специфікації допустимих діапазонів означає саме те, що будь-яке фактичне значення показника в межах відповідного діапазону відповідає встановленій вимозі. Отже, немає підстав додатково встановлювати у документації правило, яке вже випливає із самої суті визначення допустимого діапазону.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Для підтвердження якості запропонованого товару Учасник надає:

1.2. Документ про результати випробувань (протокол випробувань, звіт випробувань або інший документ), виданий лабораторію відповідно до її компетенції, який підтверджує відповідність запропонованого товару (чи зразка з партії запропонованого товару) усім технічним та якісним характеристикам, встановленим Замовником; У разі якщо випробувальний документ містить результати випробувань зразка продукції, такий зразок повинен бути ідентичним запропонованому Учасником товару та підтверджувати його відповідність вимогам технічної специфікації.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, відсутні підстави для задоволення Скарги.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення Скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ-РОСТ" (код ЄДРПОУ: 33400188) у задоволенні його скарги від 15 серпня 2026 № UA-2026-07-10007703-a.a2.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

СКАРГА на порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі