Капітальний ремонт систем протипожежного захисту в частині: системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням людей при пожежі, передавання тривожних сповіщень в...

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Додаток 2 пункт 2.2

Сертифікованого інженера-проектувальника в частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо об’єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3

Нормативне регулювання сертифікації інженерів-проектувальників

1.1. Закон України «Про архітектурну діяльність»

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», професійна атестація відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, здійснюється з видачею кваліфікаційного сертифіката.

Кваліфікаційний сертифікат підтверджує право виконувати роботи за відповідним напрямом професійної діяльності.

Отже, інженер-проектувальник має право виконувати роботи виключно в межах спеціалізації, зазначеної у сертифікаті.

1.2. Постанова КМУ № 554 від 23.05.2011

Постанова КМУ № 554 «Про затвердження Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури».

Постановою визначено:

• перелік напрямів професійної атестації;

• порядок видачі сертифікатів;

• відповідність напрямів робіт конкретній спеціалізації.

Сертифікат видається за конкретним напрямом (наприклад:

• інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості;

• забезпечення безпеки експлуатації;

• забезпечення пожежної безпеки;

• забезпечення захисту від шуму тощо).

Таким чином, кожен напрям є окремою спеціалізацією.

2. Класи наслідків (СС1, СС2, СС3)

2.1. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Ст. 32 Закону визначає класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва:

• СС1 – незначні наслідки,

• СС2 – середні,

• СС3 – значні наслідки.

Клас наслідків визначається для об’єкта будівництва, а не для окремого інженера.

2.2. ДБН В.1.2-14:2018

ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд».

Документ встановлює критерії віднесення об’єктів до СС1–СС3.

При цьому:

• клас наслідків визначається щодо об’єкта в цілому;

• спеціалізація інженера не тотожна автоматично роботі з СС3.

3. Чи обов’язковий інженер саме із зазначеною спеціалізацією?

3.1. Якщо предмет закупівлі – системи пожежного захисту

У разі якщо закупівля стосується:

• пожежної сигналізації,

• систем оповіщення,

• передавання тривожних сповіщень,

регулювання здійснюється, зокрема:

• ДБН В.2.5-56:2014

• Постанова КМУ № 852 «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення».

3.2. Постанова КМУ № 852

Постанова № 852 встановлює:

• вимоги до матеріально-технічної бази;

• вимоги до персоналу;

• перелік робіт протипожежного призначення.

Ліцензійні умови не містять вимоги щодо обов’язкової наявності інженера-проектувальника:

• у частині забезпечення безпеки експлуатації,

• у частині забезпечення захисту від шуму,

• саме щодо СС3,

як універсальної вимоги для виконання робіт із пожежної сигналізації.

Отже, така вимога не випливає з Ліцензійних умов.

4. Аналіз спеціалізації «захист від шуму»

Напрям «забезпечення захисту від шуму» стосується:

• акустики будівель,

• шумозахисних рішень,

• санітарних норм щодо допустимих рівнів шуму.

Він регулюється, зокрема:

• ДБН В.1.1-31:2013 (Захист від шуму);

• санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99.

Захист від шуму не є обов’язковою складовою проектування систем пожежної сигналізації, якщо це не передбачено специфікою об’єкта.

Отже, вимога щодо обов’язкової наявності сертифікованого інженера-проектувальника із спеціалізацією «захист від шуму» може не мати причинно-наслідкового зв’язку з предметом закупівлі.

5. Принцип пропорційності та недискримінації

5.1. Закон України «Про публічні закупівлі»

Ст. 5 Закону встановлює принципи:

• недискримінація учасників;

• пропорційність;

• об’єктивна та неупереджена оцінка.

Кваліфікаційні критерії мають бути:

• пов’язаними з предметом закупівлі;

• об’єктивно необхідними;

• співмірними.

6. Потенційна правова позиція для скарги

6.1. Відсутність нормативного обґрунтування

Замовник не обґрунтував:

• чому для виконання саме цього предмета закупівлі

• обов’язковим є інженер-проектувальник

• у частині забезпечення безпеки експлуатації та захисту від шуму

• саме щодо об’єктів СС3.

Жоден нормативний акт:

• Закон «Про регулювання містобудівної діяльності»,

• Постанова № 554,

• Постанова № 852,

• ДБН В.2.5-56:2014,

не встановлює універсального обов’язку щодо такої комбінації спеціалізацій.

6.2. Невідповідність предмету закупівлі

Якщо предмет закупівлі не передбачає:

• комплексного проектування об’єкта СС3,

• виконання робіт з акустичного проєктування,

то вимога є надмірною та такою, що штучно звужує коло учасників.

6.3. Порушення принципу пропорційності

Вимога щодо вузькоспеціалізованого сертифіката:

• не передбачена Ліцензійними умовами;

• не є типовою для ринку;

• значно звужує конкуренцію.

Це суперечить ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

7. Висновок для формулювання прохальної частини

У скарзі до органу оскарження доцільно просити:

1. Визнати вимогу щодо наявності сертифікованого інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо об’єктів СС3 такою, що:

o не передбачена нормативно-правовими актами,

o не має прямого зв’язку з предметом закупівлі,

o є дискримінаційною та непропорційною.

2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Додаток 2 пункт 1:

• Дозвіл на небезпечні роботи та/або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів

у процедурі закупівлі:

«Капітальний ремонт систем протипожежного захисту…»

ДК 021:2015 – 45310000-3 Електромонтажні роботи 45312100-8 Встановлення систем пожежної сигналізації.

I. Нормативне регулювання дозволів на роботи підвищеної небезпеки

1. Базовий закон

Правове регулювання здійснюється Законом України «Про охорону праці».

Відповідно до ст. 21 цього Закону:

виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється на підставі дозволу або декларації відповідності матеріально-технічної бази.

Однак конкретний перелік таких робіт встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Постанова КМУ № 1107 від 26.10.2011

Постанова КМУ № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки…»

Постанова затверджує:

• Порядок видачі дозволів;

• Перелік робіт підвищеної небезпеки (Додаток 2);

• Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (Додаток 3).

II. Чи входять вантажно-розвантажувальні роботи до переліку?

У чинній редакції Постанови №1107 (з урахуванням змін) вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів:

• віднесені до робіт підвищеної небезпеки,

• виконуються на підставі декларації відповідності МТБ, а не дозволу (після реформування дозвільної системи).

Тобто законодавство передбачає можливість виконання таких робіт на підставі декларації.

III. Характер предмета закупівлі

Предмет закупівлі:

• капітальний ремонт систем пожежної сигналізації,

• монтаж кабельних мереж,

• встановлення обладнання,

• підключення приладів.

Це роботи за кодом:

45310000-3 – Електромонтажні роботи.

Жоден нормативний акт, що регулює проектування і монтаж систем протипожежного захисту, а саме:

• ДБН В.2.5-56:2014

• Постанова КМУ № 852

не встановлює обов’язкової вимоги щодо наявності дозволу або декларації на вантажно-розвантажувальні роботи як кваліфікаційного критерію для виконання таких робіт.

IV. Аналіз обґрунтованості вимоги Замовника

1. Чи є вантажно-розвантажувальні роботи предметом закупівлі?

Вантажно-розвантажувальні роботи:

• не є самостійним предметом закупівлі;

• не визначені технічним завданням як окремий вид робіт;

• є допоміжною господарською операцією (логістика матеріалів).

У закупівлі відсутній окремий обсяг робіт, який би передбачав:

• експлуатацію кранів;

• використання підіймальних механізмів великої вантажопідйомності;

• спеціальні вантажні роботи.

Отже, вимога є формальною та не пов’язаною безпосередньо з предметом договору.

2. Суб’єкт виконання таких робіт

Законодавство з охорони праці встановлює:

декларацію подає роботодавець, який фактично виконує відповідні роботи.

Учасник закупівлі:

• може залучати субпідрядників;

• може орендувати техніку;

• може не здійснювати такі роботи власними силами.

Відповідно до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суб’єкт господарювання має право залучати інших осіб для виконання частини робіт.

Таким чином, вимога про обов’язкову наявність декларації саме в учасника:

• обмежує право на залучення субпідрядників;

• не випливає з предмета закупівлі.

V. Принципи Закону «Про публічні закупівлі»

Закон встановлює:

• недискримінацію;

• пропорційність;

• об’єктивність вимог.

Кваліфікаційні вимоги повинні:

1. бути пов’язаними з предметом закупівлі;

2. бути необхідними для виконання договору;

3. не створювати штучних бар’єрів.

Вимога про наявність декларації на вантажно-розвантажувальні роботи:

• не є специфічною для електромонтажних робіт;

• не передбачена профільними нормативними актами;

• не обґрунтована обсягами або специфікою об’єкта.

VI. Судова та адміністративна практика

Практика органу оскарження (АМКУ) неодноразово виходить із того, що:

• Замовник має право встановлювати вимоги лише в межах предмета закупівлі;

• вимоги щодо дозвільних документів повинні прямо випливати з характеру робіт;

• допоміжні процеси не можуть бути підставою для встановлення кваліфікаційних критеріїв.

Якщо вантажно-розвантажувальні роботи не є визначеним видом робіт у ТЗ – вимога є надмірною.

VII. Юридичний висновок

Встановлення вимоги щодо надання дозволу або декларації відповідності МТБ на:

«вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів»

є таким, що:

1. не обґрунтовано предметом закупівлі;

2. не передбачено спеціальним регулюванням робіт протипожежного призначення (Постанова №852);

3. не є обов’язковою умовою виконання електромонтажних робіт;

4. штучно звужує коло учасників;

5. порушує принцип пропорційності.

Формулювання для прохальної частини

Просимо:

1. Визнати вимогу тендерної документації щодо обов’язкової наявності дозволу або декларації відповідності МТБ на виконання вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів такою, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель.

2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення зазначеної вимоги.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Додаток 2 пункт 4

Замовник вимагає обов’язкове надання шести сертифікатів систем управління (ISO). Нижче – детальний правовий аналіз кожної вимоги з посиланням на чинні нормативні акти.

I. Нормативна рамка встановлення вимог

1. Принципи закупівель

Закон України «Про публічні закупівлі» (ст. 5) встановлює принципи:

• недискримінації учасників;

• добросовісної конкуренції;

• пропорційності;

• об’єктивності та неупередженості.

Кваліфікаційні вимоги повинні бути:

1. пов’язані з предметом закупівлі;

2. об’єктивно необхідні;

3. співмірні з обсягом та складністю робіт.

2. Спеціальне регулювання робіт протипожежного призначення

Постанова КМУ № 852 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення».

Постанова №852 визначає:

• вичерпний перелік вимог до персоналу;

• вимоги до матеріально-технічної бази;

• необхідність наявності ліцензії ДСНС.

Жодна норма Постанови №852 не передбачає обов’язковості сертифікації ISO для суб’єктів, що виконують:

• монтаж СПС;

• монтаж СОУЕ;

• технічне обслуговування систем пожежної сигналізації.

Таким чином, ISO-сертифікація не є ліцензійною вимогою.

II. Аналіз кожного сертифіката

1. ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT)

ISO 9001:2015 ДСТУ ISO 9001:2015

ISO 9001 – міжнародний стандарт системи управління якістю.

Важливо:

• стандарт є добровільним;

• його застосування не є обов’язковим відповідно до Закону України «Про стандартизацію»;

• він не є дозвільним документом.

В Україні діє принцип добровільності застосування стандартів, якщо інше прямо не встановлено законом.

Жодним нормативним актом у сфері пожежної безпеки не встановлено обов’язковості ISO 9001 для монтажу СПС.

2. ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT)

ДСТУ EN ISO 9001:2018

Фактично це національна гармонізація того ж міжнародного стандарту ISO 9001.

Вимога одночасно:

• ДСТУ ISO 9001:2015

• ДСТУ EN ISO 9001:2018

є дублюванням одного й того ж стандарту в різних редакціях гармонізації.

Це свідчить про:

• надмірність;

• формальний підхід;

• штучне ускладнення участі.

3. ISO 37001:2018 (антикорупційний менеджмент)

ISO 37001:2016 (в Україні застосовується як ДСТУ ISO 37001)

Стандарт регулює:

• систему управління щодо протидії корупції.

Він:

• не передбачений Законом «Про публічні закупівлі»;

• не передбачений Постановою №852;

• не є умовою здійснення електромонтажних робіт.

Жодна норма чинного законодавства України не встановлює обов’язку суб’єкта господарювання мати ISO 37001 для виконання робіт з монтажу пожежної сигналізації.

4. ISO 45001:2018 (охорона праці)

ISO 45001:2018

ДСТУ ISO 45001:2019

Система управління охороною праці.

Водночас:

• охорона праці в Україні регулюється Законом «Про охорону праці»;

• наявність ISO 45001 не є обов’язковою умовою здійснення господарської діяльності;

• контроль за охороною праці здійснюється незалежно від наявності ISO.

Тобто вимога не є нормативно встановленою.

5. ISO 23932 / ДСТУ ISO 23932:2018

(Інжиніринг пожежної безпеки)

ISO 23932-1:2018 ДСТУ ISO 23932-1:2018

Цей стандарт:

• визначає загальні принципи інжинірингу пожежної безпеки;

• застосовується переважно при складному моделюванні пожежних процесів.

Він:

• не є обов’язковим для монтажу систем пожежної сигналізації;

• не передбачений ДБН В.2.5-56:2014;

• не є ліцензійною вимогою.

Монтаж СПС за типовим проектом не потребує застосування інжинірингу пожежної безпеки за ISO 23932.

6. ISO 50001:2020 (енергетичний менеджмент)

ISO 50001:2018

Стандарт регулює систему енергоменеджменту підприємства.

Жодного зв’язку між:

• енергетичним менеджментом підприємства

• та монтажем систем пожежної сигналізації

нормативно не встановлено.

Цей стандарт:

• не передбачений Ліцензійними умовами;

• не пов’язаний з предметом закупівлі;

• не впливає на якість монтажу СПС.

III. Правовий висновок щодо сукупності вимог

Встановлення обов’язкової наявності:

• шести різних сертифікатів ISO,

• частина з яких дублюється,

• частина не має жодного нормативного зв’язку з предметом закупівлі,

свідчить про:

1. невідповідність принципу пропорційності;

2. відсутність причинно-наслідкового зв’язку;

3. створення штучного бар’єру участі;

4. звуження конкуренції до вузького кола великих компаній.

При цьому спеціальне законодавство (Постанова №852) містить вичерпний перелік вимог до суб’єкта господарювання.

Замовник не має права:

• розширювати ліцензійні умови;

• встановлювати додаткові обов’язкові сертифікації, не передбачені законом.

IV. Позиція для прохальної частини скарги

Просимо орган оскарження:

1. Визнати вимоги тендерної документації щодо обов’язкової наявності:

o ДСТУ ISO 9001:2015,

o ДСТУ EN ISO 9001:2018,

o ISO 37001,

o ISO 45001,

o ISO 23932,

o ISO 50001,

такими, що не передбачені чинним законодавством України для виконання робіт з монтажу систем протипожежного захисту.

2. Визнати зазначені вимоги дискримінаційними та такими, що порушують принцип пропорційності.

3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення зазначених вимог.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Додаток 2 абзац 5 пункту 2 таблиці

I. Суть оскаржуваної вимоги

Замовник вимагає:

• наявність на підприємстві інженера з охорони праці,

• сертифікованого згідно зі стандартом СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі»,

• не нижче першого кваліфікаційного рівня,

• з можливістю виконання функцій координатора з питань охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках,

• з наданням сертифіката та кваліфікаційного посвідчення.

II. Нормативне регулювання охорони праці

1. Законодавче регулювання

Охорона праці в Україні регулюється:

• Законом України «Про охорону праці»;

• підзаконними актами КМУ;

• нормативно-правовими актами Держпраці.

Стаття 15 Закону «Про охорону праці» передбачає:

На підприємстві створюється служба охорони праці або вводиться посада спеціаліста з охорони праці залежно від чисельності працівників.

Жодна норма Закону:

• не встановлює обов’язковості сертифікації інженера з охорони праці за стандартом СОУ-С-001:2016;

• не передбачає категорійності (перша, друга тощо);

• не встановлює вимог щодо сертифікації через орган сертифікації.

2. Типове положення про службу охорони праці

НПАОП 0.00-4.35-04 (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці №255 від 15.11.2004)

Документ встановлює:

• вимоги до створення служби охорони праці;

• кваліфікаційні вимоги до спеціалістів;

• необхідність відповідної освіти та стажу.

Водночас:

• не передбачає обов’язкової сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не містить вимог щодо «першої категорії»;

• не містить вимоги щодо координатора на тимчасових будівельних майданчиках.

III. Правовий статус стандарту СОУ-С-001:2016

СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі»

Є стандартом організації України (СОУ).

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію»:

• стандарти застосовуються на добровільній основі,

• якщо інше прямо не встановлено законом або технічним регламентом.

СОУ-С-001:2016:

• не є нормативно-правовим актом;

• не затверджений постановою КМУ;

• не є обов’язковим до застосування для суб’єктів господарювання;

• не включений до переліку обов’язкових документів у сфері охорони праці.

Отже, його застосування є добровільним.

IV. Координатор з питань охорони праці на будівельному майданчику

Поняття координатора з охорони праці застосовується в контексті:

НПАОП 45.2-7.03-17 (Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках).

Цей акт передбачає:

• можливість призначення координатора;

• відповідальність замовника/генпідрядника за організацію безпеки.

Водночас:

• не встановлює обов’язкової сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не встановлює обов’язковості наявності координатора саме у кожного підрядника;

• не містить вимоги щодо «першої кваліфікаційної категорії».

Таким чином, вимога Замовника не випливає з НПАОП.

V. Спеціальне регулювання робіт протипожежного призначення

Постанова КМУ № 852 Ліцензійні умови виконання робіт протипожежного призначення.

Постанова №852 встановлює:

• перелік кваліфікаційних вимог;

• вимоги до персоналу;

• вимоги до МТБ.

Жодна норма Постанови №852:

• не містить вимоги щодо сертифікованого інженера з охорони праці;

• не передбачає сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не передбачає категорійності такого спеціаліста.

Отже, Замовник фактично встановлює додаткові кваліфікаційні вимоги, не передбачені спеціальним законодавством.

VI. Відсутність зв’язку з предметом закупівлі

Предмет закупівлі:

• капітальний ремонт систем пожежної сигналізації;

• електромонтажні роботи;

• встановлення обладнання.

Це не є:

• масштабним будівництвом;

• новим будівництвом об’єкта;

• генеральним підрядом будівництва.

Вимога щодо наявності сертифікованого координатора з охорони праці:

• характерна для комплексних будівельних проектів,

• не є типовою для електромонтажних робіт,

• не передбачена жодним галузевим ДБН для СПС.

VII. Порушення принципу пропорційності

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює принцип пропорційності.

У даному випадку:

1. Вимога не передбачена жодним нормативно-правовим актом як обов’язкова.

2. Стандарт СОУ-С-001:2016 має добровільний характер.

3. Замовник фактично зобов’язує учасників проходити сертифікацію у приватних органах сертифікації.

4. Вимога звужує конкуренцію до обмеженого кола компаній.

VIII. Юридичний висновок

Встановлення вимоги щодо:

• наявності сертифікованого інженера з охорони праці (будівництво),

• сертифікованого за СОУ-С-001:2016,

• не нижче першої категорії,

• з можливістю виконання функцій координатора,

є таким, що:

• не передбачене Законом України «Про охорону праці»;

• не передбачене НПАОП;

• не передбачене Постановою КМУ №852;

• не є обов’язковим згідно із Законом «Про стандартизацію»;

• не має прямого зв’язку з предметом закупівлі;

• порушує принцип недискримінації та пропорційності.

Формулювання для прохальної частини

Просимо орган оскарження:

1. Визнати вимогу тендерної документації щодо обов’язкової наявності сертифікованого інженера з охорони праці (будівництво), сертифікованого згідно СОУ-С-001:2016, такою, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель.

2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення зазначеної вимоги.

Додаток 2 пункт таблиці

3.2. Усі зазначені в довідці договори (в повному обсязі) з додатковими угодами та кошторисною документацією про виконання вказаних робіт.

I. Суть оскаржуваної вимоги

Замовник вимагає:

• наявність на підприємстві інженера з охорони праці,

• сертифікованого згідно зі стандартом СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі»,

• не нижче першого кваліфікаційного рівня,

• з можливістю виконання функцій координатора з питань охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках,

• з наданням сертифіката та кваліфікаційного посвідчення.

II. Нормативне регулювання охорони праці

1. Законодавче регулювання

Охорона праці в Україні регулюється:

• Законом України «Про охорону праці»;

• підзаконними актами КМУ;

• нормативно-правовими актами Держпраці.

Стаття 15 Закону «Про охорону праці» передбачає:

На підприємстві створюється служба охорони праці або вводиться посада спеціаліста з охорони праці залежно від чисельності працівників.

Жодна норма Закону:

• не встановлює обов’язковості сертифікації інженера з охорони праці за стандартом СОУ-С-001:2016;

• не передбачає категорійності (перша, друга тощо);

• не встановлює вимог щодо сертифікації через орган сертифікації.

2. Типове положення про службу охорони праці

НПАОП 0.00-4.35-04 (затверджено наказом Держнаглядохоронпраці №255 від 15.11.2004)

Документ встановлює:

• вимоги до створення служби охорони праці;

• кваліфікаційні вимоги до спеціалістів;

• необхідність відповідної освіти та стажу.

Водночас:

• не передбачає обов’язкової сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не містить вимог щодо «першої категорії»;

• не містить вимоги щодо координатора на тимчасових будівельних майданчиках.

III. Правовий статус стандарту СОУ-С-001:2016

СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі»

Є стандартом організації України (СОУ).

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію»:

• стандарти застосовуються на добровільній основі,

• якщо інше прямо не встановлено законом або технічним регламентом.

СОУ-С-001:2016:

• не є нормативно-правовим актом;

• не затверджений постановою КМУ;

• не є обов’язковим до застосування для суб’єктів господарювання;

• не включений до переліку обов’язкових документів у сфері охорони праці.

Отже, його застосування є добровільним.

IV. Координатор з питань охорони праці на будівельному майданчику

Поняття координатора з охорони праці застосовується в контексті:

НПАОП 45.2-7.03-17 (Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках).

Цей акт передбачає:

• можливість призначення координатора;

• відповідальність замовника/генпідрядника за організацію безпеки.

Водночас:

• не встановлює обов’язкової сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не встановлює обов’язковості наявності координатора саме у кожного підрядника;

• не містить вимоги щодо «першої кваліфікаційної категорії».

Таким чином, вимога Замовника не випливає з НПАОП.

V. Спеціальне регулювання робіт протипожежного призначення

Постанова КМУ № 852 Ліцензійні умови виконання робіт протипожежного призначення.

Постанова №852 встановлює:

• перелік кваліфікаційних вимог;

• вимоги до персоналу;

• вимоги до МТБ.

Жодна норма Постанови №852:

• не містить вимоги щодо сертифікованого інженера з охорони праці;

• не передбачає сертифікації за СОУ-С-001:2016;

• не передбачає категорійності такого спеціаліста.

Отже, Замовник фактично встановлює додаткові кваліфікаційні вимоги, не передбачені спеціальним законодавством.

VI. Відсутність зв’язку з предметом закупівлі

Предмет закупівлі:

• капітальний ремонт систем пожежної сигналізації;

• електромонтажні роботи;

• встановлення обладнання.

Це не є:

• масштабним будівництвом;

• новим будівництвом об’єкта;

• генеральним підрядом будівництва.

Вимога щодо наявності сертифікованого координатора з охорони праці:

• характерна для комплексних будівельних проектів,

• не є типовою для електромонтажних робіт,

• не передбачена жодним галузевим ДБН для СПС.

VII. Порушення принципу пропорційності

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює принцип пропорційності.

У даному випадку:

1. Вимога не передбачена жодним нормативно-правовим актом як обов’язкова.

2. Стандарт СОУ-С-001:2016 має добровільний характер.

3. Замовник фактично зобов’язує учасників проходити сертифікацію у приватних органах сертифікації.

4. Вимога звужує конкуренцію до обмеженого кола компаній.

VIII. Юридичний висновок

Встановлення вимоги щодо:

• наявності сертифікованого інженера з охорони праці (будівництво),

• сертифікованого за СОУ-С-001:2016,

• не нижче першої категорії,

• з можливістю виконання функцій координатора,

є таким, що:

• не передбачене Законом України «Про охорону праці»;

• не передбачене НПАОП;

• не передбачене Постановою КМУ №852;

• не є обов’язковим згідно із Законом «Про стандартизацію»;

• не має прямого зв’язку з предметом закупівлі;

• порушує принцип недискримінації та пропорційності.

Формулювання для прохальної частини

Просимо орган оскарження:

1. Визнати вимогу тендерної документації щодо обов’язкової наявності сертифікованого інженера з охорони праці (будівництво), сертифікованого згідно СОУ-С-001:2016, такою, що порушує законодавство у сфері публічних закупівель.

2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення зазначеної вимоги.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Додаток 2 пункт таблиці

3.3. Листи-відгуки щодо виконання усіх договорів, вказаних учасником в довідці згідно п.п.3.1., із зазначенням дати і номеру договору (на який надано відгук), предмету цього договору та інформації про якісне учасником робіт з дотриманням термінів, відсутність претензій.

1. Обставини

Замовником у тендерній документації встановлено вимогу про надання:

«Листів-відгуків щодо виконання усіх договорів, вказаних учасником в довідці згідно п.п.3.1., із зазначенням дати і номеру договору (на який надано відгук), предмету цього договору та інформації про якісне виконання робіт з дотриманням термінів, відсутність претензій».

Тобто Замовник:

• зобов’язує надати відгуки щодо усіх договорів,

• визначає обов’язковий зміст такого відгуку,

• вимагає зазначення формулювання про «відсутність претензій».

Вважаємо таку вимогу такою, що не відповідає законодавству та має ознаки дискримінації.

2. Нормативне регулювання

2.1. Закон України «Про публічні закупівлі»

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»:

Замовник забезпечує недискримінацію учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною 4 статті 22 Закону:

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Стаття 16 Закону передбачає можливість встановлення кваліфікаційного критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.

Разом з тим Закон:

• не містить обов’язку надавати листи-відгуки;

• не передбачає вимоги підтверджувати «відсутність претензій»;

• не надає Замовнику права вимагати відгуки щодо усіх договорів.

Отже, Замовник вийшов за межі способів підтвердження досвіду, визначених Законом.

3. Практика органу оскарження

Відповідно до практики Антимонопольний комітет України (рішення № 11342-р/пк-пз від 25.07.2023, процедура UA-2023-07-05-014799-a):

Орган оскарження встановив, що:

• замовник не може встановлювати надмірні вимоги до способу підтвердження досвіду;

• вимога щодо специфічної форми або джерела підтвердження (зокрема обмеження кола договорів чи контрагентів) є дискримінаційною, якщо вона не обґрунтована предметом закупівлі;

• замовник не вправі створювати додаткові бар’єри участі, які не передбачені законодавством.

У зазначеному рішенні орган оскарження дійшов висновку, що вимоги до підтвердження досвіду не можуть звужувати коло потенційних учасників шляхом встановлення додаткових формальних обмежень.

Правова позиція АМКУ є сталою: замовник має право перевіряти досвід, але не має права:

• встановлювати надмірні вимоги до змісту підтверджуючих документів;

• вимагати документи, отримання яких залежить від третіх осіб;

• встановлювати вимоги, які не пов’язані безпосередньо з предметом закупівлі.

4. Юридичний аналіз дискримінаційності вимоги

4.1. Залежність від третіх осіб

Лист-відгук видається контрагентом (замовником за договором), який:

• не є учасником процедури закупівлі;

• не має обов’язку видавати відгук;

• не зобов’язаний формулювати його у спосіб, визначений у тендерній документації.

Учасник не має правового механізму примусу контрагента до:

• видачі листа,

• внесення конкретного формулювання («відсутність претензій»),

• оформлення документа у встановленій Замовником формі.

Отже, участь у процедурі ставиться у залежність від волі третіх осіб, що суперечить принципу добросовісної конкуренції.

4.2. Вимога щодо «усіх договорів»

Закон дозволяє підтверджувати наявність досвіду. Він не зобов’язує підтверджувати виконання кожного договору, укладеного підприємством.

Встановлення вимоги щодо «усіх договорів» є:

• надмірним,

• непропорційним меті закупівлі,

• таким, що створює зайвий адміністративний тягар.

Замовник міг обмежитися підтвердженням одного або декількох аналогічних договорів, достатніх для встановлення досвіду.

4.3. Вимога про зазначення «відсутності претензій»

Формулювання «відсутність претензій» не передбачене:

• Законом України «Про публічні закупівлі»;

• цивільним законодавством як обов’язковий елемент підтвердження виконання договору;

• будь-яким спеціальним нормативним актом у сфері будівництва чи пожежної безпеки.

Наявність або відсутність претензій може підтверджуватись:

• актами приймання виконаних робіт,

• довідками КБ-2в, КБ-3,

• актами звірки,

• відсутністю судових спорів.

Таким чином, вимога конкретного формулювання є формалізмом, який не має нормативного підґрунтя.

5. Висновок

Вимога Замовника щодо:

• надання листів-відгуків по всіх договорах,

• із обов’язковим зазначенням «відсутності претензій»,

є такою, що:

1. Не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі»;

2. Виходить за межі кваліфікаційних критеріїв статті 16 Закону;

3. Створює залежність учасника від третіх осіб;

4. Обмежує коло потенційних учасників;

5. Має ознаки дискримінації та порушує принципи статті 5 Закону.