Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 1941-р/пк-пз від 19.02.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ: 45355935) від 09 лютого 2026 № UA-2026-02-05-005130-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 11.02.2026 № 1514-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
Замовник шляхом завантаження на веб-порталі Уповноваженого органу листа надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що в додатку 4 Документації Замовник встановлює наступну вимогу: "Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, в такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; Сторони можуть вносити зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; Строк дії Договору та виконання зобов'язань щодо виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин визначається Замовником з дотриманням законодавства;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); Сторони можуть вносити зміни до договору у разі погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сума договору зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни договору, та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, регульованих цін (тарифів) і нормативів.
Скаржник, посилаючись на частину п’яту статті 41 Закону та пункт 19 Особливостей, зазначає, що наявність розбіжностей та нечітких формулювань щодо можливості зміни істотних умов договору порушує принципи, визначені статтею 5 Закону, оскільки вимоги Документації суперечать вимогам Особливостей.
Враховуючи все вищевикладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до проєкту договору з метою приведення умов щодо зміни істотних умов договору у відповідність до вимог Особливостей.
Замовник зазначає, що ним 10.02.2026 було внесено зміни до Документації, спрямовані на усунення порушень, зазначених у даному пункті скарги. Замовник повідомляє, що він 10.02.2026 оприлюднив Документацію зі змінами, затверджену рішенням уповноваженої особи від 10.02.2026, та проєкт договору (додаток 4 Документації).
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 4 Документації містить проект договору, у якому зазначено, зокрема:
"11.5. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків.
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника, в такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. В цьому випадку Сторони погоджуються, що зміну ціни здійснюють у такому порядку: у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, Постачальник письмово звертається до Замовника щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни такого товару на ринку підтверджується довідкою/ами або листом/ами (завіреними копіями цих довідки/ок або листа/ів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни такого товару на ринку (ТорговоПромислова палата України або будь-яка регіональна Торгово-Промислова палата, Державна служба статистики України, ДП "Держзовнішінформ", тощо). До розрахунків ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку такого товару, що є предметом закупівлі за цим Договором;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; Сторони можуть вносити зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; Строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин визначається Замовником з дотриманням законодавства;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); Сторони можуть вносити зміни до договору у разі погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сума договору зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни договору, та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед",що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; Сторони можуть вносити зміни до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, регульованих цін (тарифів) і нормативів.;
8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.02.2026 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:
Додаток 4 Документації містить проект договору, у якому зазначено, зокрема:
"11.5. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), 80, 86, 88, 89, 91 особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі";
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об’єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку;
10) співфінансування в обсязі не менш як 75 відсотків ціни договору про закупівлю, укладеного оператором системи передачі електричної енергії, за кошти кредитів, позик, грантів, що надаються відповідно до міжнародних договорів України організаціями, зазначеними у частині другій статті 6 Закону України "Про публічні закупівлі", із подальшим застосуванням правил і процедур, встановлених організацією, що здійснює таке співфінансування;
11) зміни обсягів закупівлі, ціни та інших умов договору про закупівлю на постачання електричної енергії, чинного на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 44 "Про внесення зміни до пункту 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", для виконання вимог, визначених пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2026 р. № 39 "Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах", - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2026 р. № 43.
Відповідно до пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків.
Враховуючи викладене, у тому числі, те, що зміст підпункту 2 пункту 11.5 проекту договору в додатку 4 Документації не суперечить змісту підпункту 2 пункту 19 Особливостей, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що в пункті 1 розділу 6 Документації Замовник встановлює наступну вимогу: "Замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили".
Таку вимогу Скаржник вважає незаконною з огляду на наступне.
Скаржник повідомляє, що згідно з п. 50 Особливостей Замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;
5) подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.
Скаржник зазначає, що положення Документації не узгоджуються з вимогами Особливостей.
Враховуючи вищевикладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника привести Документацію у відповідність до Особливостей.
Замовник зазначає, що ним 10.02.2026 було внесено зміни до Документації, спрямовані на усунення порушень, зазначених у даному пункті скарги. Замовник повідомляє, що він 10.02.2026 оприлюднив Документацію зі змінами, затверджену рішенням уповноваженої особи від 10.02.2026.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 6 Документації Замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 10.02.2026 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:
Відповідно до пункту 1 розділу 6 Документації Замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили;
5) подання для участі у відкритих торгах, передбачених абзацом другим пункту 25 цих особливостей, менше двох тендерних пропозицій.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що в додатках 1 та 2 Документації Замовник встановлює наступну вимогу: "4.4. З метою підтвердження легального походження товару в складі тендерної пропозиції учасник надає:
- Копію чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля. Використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок повинно відбуватися згідно вимог чинного законодавства".
Таку вимогу Скаржник вважає незаконною та дискримінаційною з огляду на наступне.
Скаржник, посилаючись на п. 29 Особливостей, зазначає, що на дрова станом на сьогодні національний стандарт відсутній, однак на такий вид палива розповсюджує свою дію ТУУ-00994207-005:2018 (додається). Якщо ознайомитись зі змістом вказаних технічних умов, то можна простежити, що вони вміщують в собі окремий розділ, який присвячений прийманню та обліку дрів:
"7. Приймання та облік 7.1. Деревину дров’яну промислового і непромислового використання вантажоотримувачі приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість деревини дров’яної, оформлена одним документом щодо якості, розмірів та кількості, і яка відповідає вимогам цих технічних умов.
7.2. В документі має бути вказано:
- найменування підприємства-постачальника і його місце знаходження;
- однорідність деревини дров’яної та співвідношення різних груп у партії змішаної деревини;
- об’єм партії у щільній мірі, м3, однак за умов штабельного методу обміру (Розділ 6 ДСТУ 4020-2) слід вказати розміри штабеля та застосований коефіцієнт повнодеревинності; за умов приймання деревини дров’яної за масою - вага партії в тонах та вологість деревини;
- позначених цих ТУ, за умови їх повного дотримання; в іншому разі - посилання на контракт, згідно якого визначено якість та ціну на лісоматеріали в партії.
7.3. Правила приймання - згідно ТУУ-00994207-004:2018. Однак партія належить до приймання у разі, якщо кількість деревини, що не відповідає вимогам цих ТУ, не перевищує 5% контрольної вибірки.
7.4. Правила обміру та обліку - згідно ДСТУ-4020-2 та Додатку А до цих ТУ".
Таким чином, Скаржник повідомляє, що єдиний документ, який передбачений ТУУ-00994207-005:2018 - документ щодо якості, розмірів та кількості. Технічними умовами не передбачено надання чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля.
На думку Скаржника, вказана вимога є такою, що не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, зокрема принципам недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності, з огляду на наступне.
Чинним законодавством України не встановлено обов’язковості наявності сертифікату ланцюга поставок (FSC або аналогічного) для здійснення діяльності з виробництва та реалізації дров паливних. Легальність походження деревини підтверджується первинними товаросупровідними документами, зокрема товарнотранспортними накладними, тощо.
Таким чином, Скаржник вважає, що Замовник фактично встановлює додаткову, необґрунтовану законодавством вимогу, яка звужує коло потенційних учасників виключно до суб’єктів господарювання, що мають відповідну добровільну сертифікацію.
Скаржник зазначає, що сертифікат ланцюга поставок є добровільним екологічним стандартом, отримання якого потребує значних фінансових та часових ресурсів, що унеможливлює участь у процедурі закупівлі більшості малих та середніх постачальників, які здійснюють діяльність легально, але не мають зазначеної сертифікації.
Скаржник вважає, що встановлення такої вимоги не є пропорційним предмету закупівлі та не має об’єктивного зв’язку з якісними характеристиками дров паливних, що порушує принцип пропорційності, визначений статтею 5 Закону.
На думку Скаржника, фактично Замовник встановив умову, яка створює переваги окремому колу суб’єктів господарювання та штучно обмежує конкуренцію.
Скаржник повідомляє, що він співпрацює з постачальником - ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТКОК АНТРАЦИТ". Скаржник зазначає, що звернувшись до нього з проханням надати документи, який вимагається Замовником, Скаржник отримав відмову з огляду на те, що сертифікат ланцюга поставок - це документ, який потрібний для експорту деревини та пиломатеріалів з України. В свою чергу, постачальник Скаржника не експортує вугілля за межі України, він реалізує деревину в межах України. Скаржник вважає, що за таких умов, його участь у закупівлі неможлива через встановлення в Документації незаконних вимог.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник стосовно ТУУ-00994207-005:2018 зазначає, що Закон України "Про стандартизацію" розрізняє поняття "стандарт" та "національний стандарт".
Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" національні стандарти України — стандарти, прийняті національним органом стандартизації України, функції якого за станом на січень 2019 року виконує державне підприємство "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ").
Стандарт - документ, що встановлює правила для загального і багаторазового використання, або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів (продукція, процеси, послуги), з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу. Стандарт може містити вимоги до технології виготовлення, термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.
Технічні умови (ТУ) – це документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. ТУ розробляє сам виробник, у випадку якщо на певний новий вид продукції взагалі не існує державних стандартів, або ж якщо йому потрібно розширити асортимент продукції, запровадити новітні розробки, вдосконалити технологічний процес, упаковку і таке інше.
Технічні умови в розумінні ЗУ "Про стандартизацію" не є національним стандартом, але їх може бути використано як стандарт для виготовлення та постачання продукції.
А отже ТУУ-00994207-005:2018 не можна віднести до національного стандарту і його не можна застосувати згідно п. 29 Особливостей.
Замовник повідомляє, що на сьогоднішній день в Україні відсутній національний стандарт, який встановлює обов’язкові вимоги до дров (деревного палива). Оскільки національний стандарт, який встановлює вимоги до дров відсутній, то Замовник може не знати, відповідно до якого стандарту чи нормативного документі виготовлено предмет закупівлі, оскільки це може бути не загальнодоступний стандарт, а технічну умови, наприклад, розроблені підприємством, які не перебувають у загальному доступі. Замовник має знати, які вимоги поставлені до продукції, її виготовлення, контролювання, приймання та постачання. Замовник самостійно встановлює вимоги до предмету закупівлі згідно чинного законодавства.
Замовник зазначає, що він вже проводив аналогічну процедуру закупівлі за таким же предметом закупівлі в попередніх роках з такими ж вимогами, ідентифікатори закупівлі UA-2024-04-29-007661-a та UA-2025-03-12-008146-a.
Замовник повідомляє, що ним з метою підтвердження легального походження товару була встановлена вимога, щодо надання сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств.
Згідно зі статтею 35 Лісового кодексу України №3852-XII від 21 січня 1994 року (зі змінами) організація лісового господарства передбачає, зокрема:
7) проведення лісової сертифікації.
Відповідно до статті 56 Лісового кодексу України лісова сертифікація - це оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Організація та проведення лісової сертифікації здійснюються відповідно до порядку, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Лісова сертифікація включає дві складові. Перша, це сертифікація системи ведення лісового господарства, а друга – сертифікація ланцюга постачання продукції. Під час першої відбувається оцінка відповідності лісового господарства сукупності екологічних, соціальних і економічних вимог, друга торкається налагодження системи відстеження руху деревини та іншої продукції з сертифікованих лісових господарств до споживача через усі етапи трансформації сировини в готову продукцію, призначену для використання кінцевим споживачем. Таким чином, якщо перша складова безпосередньо стосується лісових господарств, то друга – деревообробних і лісоторговельних підприємств, які використовують деревину з сертифікованих лісів.
Зазвичай, сертифікована продукція маркується відповідним логотипом задля гарантування споживачеві законність і сталість джерел походження деревини, яка використовувалася для виготовлення товару.
Лісовим кодексом України передбачено, що лісова сертифікація є неодмінна (умова) складовою організації лісового господарства, яка ґрунтується на міжнародних вимогах (стандартах).
В Україні розвиток отримала лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council®, FSC) – міжнародної некомерційної неурядової організації, метою якої є просування відповідального управління лісами в усьому світі.
Станом на жовтень 2021 року в Україні 3,72 мільйона гектар лісів сертифіковано, зокрема, видано 118 сертифікати FM/CoC, 416 сертифікатів CoC. 442 сертифікати CoC були дійсними станом на 21 січня 2026 року. Інформацію про сертифіковані ліси підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства можна знайти за посиланням: https://ua.fsc.org/ua-uk/fsc-facts-figures-in-ukraine.
Замовник повідомляє, що відповідно до вищезазначеного та чинного законодавства України деревина повинна постачатися з відповідально керованих лісових господарств.
Тобто виробником деревини виступають лісові господарства. Документом, що підтверджує легальність виробництва та постачання деревини, є сертифікат ланцюга поставок.
Замовник зазначає, що він вимагав надання копії чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств. Замовник зазначає, що він не вимагав надання окремо конкретного сертифікату (конкретної лісової сертифікації) або виданого конкретною організацією. Тобто, учасники можуть надати будь який сертифікат ланцюга постачання (наприклад FM/CoC, FSC тощо…), виданий будь-якою організацією.
Також Замовник зазначає, що він не вимагав, на кого саме повинен бути виданий даний сертифікат. Учасники можуть надати даний сертифікат як на учасника, так і на постачальника, так і на виробника, у якого купують або планують купувати продукцію.
Замовник вважає, що є хибними твердження Скаржника, що Замовник обмежує його як учасника.
Замовник зазначає, що зі змісту наданого Скаржником листа від ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" незрозуміло, ким саме доводиться ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" Скаржнику - чи то постачальником, чи то виробником, але зі змісту скарги Скаржника - це постачальник. Також Замовнику незрозуміло, яке відношення сертифікат ланцюга постачання деревини має до експорту вугілля за межі України.
Замовник вважає, що даний лист не є доказом, який підтверджував би те, що Скаржник не може виконати дану вимогу Документації, оскільки Скаржник не підтвердив, що ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" є дійсно виробником дров (деревини паливної) або є його постачальником. ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" не має відповідного КВЕД на діяльність спрямовану на заготівлю (виробництво) або постачання деревини, що ставить під сумнів відповідні твердження Скаржника.
Також Замовник зазначає, що ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" внесено до зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів (рішення 65/129-р/к).
Замовник повідомляє, що Скаржник в своїй Скарзі зазначає, що ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНАТРАЦИТ" є постачальником дрів, однак в скарзі не зазначено, хто саме є виробником дров (деревини паливної) і що він не має в наявності сертифікат ланцюга постачання. Оскільки виробниками дров (деревини паливної) виступають спеціалізовані лісові господарства, які в свою чергу сертифіковані та мають сертифікат ланцюга постачання згідно Лісового кодексу України.
На думку Замовника, Скаржник не вжив заходів щодо отримання вищезазначеного документу.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
3.1. Щодо інших процедур закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:
2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.
Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 09.02.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-05-005130-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-02-05-005130-a.
Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.
3.2. Щодо дискримінаційних (на думку Скаржника) умов Документації.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі - національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" – 09110000-3 Тверде паливо (вугілля кам’яне марки ДГ(13-100), брикет паливний вугільний, паливні брикети з лушпиння соняшника, дрова).
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.
Документи від учасника, зокрема:
16) Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до дров, зокрема:
4.4. З метою підтвердження легального походження товару в складі тендерної пропозиції учасник надає:
- Копію чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля. Використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок повинно відбуватися згідно вимог чинного законодавства.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі, зокрема, технічну специфікацію.
Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до дров, зокрема:
4.9. З метою підтвердження легального походження товару в складі тендерної пропозиції учасник надає:
- Копію чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля. Використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок повинно відбуватися згідно вимог чинного законодавства.
Листом від 20-29.1/12-711Зе від 31.03.2025 Комісія направила запит до Державного агентства лісових ресурсів України, в якому повідомила про необхідність надати Комісії:
- інформацію щодо наявності національного стандарту для дров'яної деревини (дров);
- тексти національних стандартів для дров'яної деревини (дров) у разі їх наявності;
- інформацію чи має ТУУ-00994207-005:2018 "Деревина дров’яна. Класифікація, облік, технічні вимоги" статус національного стандарту.
Листом від 02.04.2025 № 04-16/1829-25 ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ (ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО) повідомило наступне:
"На сьогодні в лісопромисловому секторі України нормативні документи (надалі НД) на деревину і деревинну продукцію представлені національними (у т.ч.
гармонізованими з європейськими, міжнародними), галузевими стандартами (у т.ч. НД, що прирівнюються до них) і технічними умовами України.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про стандартизацію" зазначені НД застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 15 Закону України "Про стандартизацію", розроблення і погодження національних стандартів та змін до них, роз'яснення щодо положень національних стандартів та кодексів усталеної практики здійснюють технічні комітети стандартизації, а в разі їх відсутності національний орган стандартизації.
Об'єкти стандартизації, зокрема 79.040 деревина, круглі лісоматеріали й пиломатеріали (відповідно до НК 004:2020) належать до сфери діяльності технічного комітету 18 (ТК 18) "Лісові ресурси".
Цим листом інформуємо, що на деревину дров'яну (дрова) на сьогодні чинні такі НД:
1) національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними:
ДСТУ EN ISO 17225-5:2022 (EN ISO 17225-5:2021, IDT) Solid biofuels - Fuel specifications and classes Part 5: Graded firewood (Тверде біопаливо. Технічні характеристики та класи палива. Частина 5. Класифікація дров);
ДСТУ EN ISO 17225-1:2022 (EN ISO 17225-1:2021, IDT) Solid biofuels - Fuel specifications and classes Part 1: General requirements (Тверде біопаливо. Технічні характеристики та класи палива. Частина 1. Загальні вимоги) застосовний частково;
2) технічні умови України (розроблені ТК 18 "Лісові ресурси", погоджені Державним агентством лісових ресурсів України): ТУ У 16.1-00994207-005:2018 Деревина дров'яна. Класифікація, облік, технічні вимоги (зміна № 1, що набрала чинності 26.11.2021). ТУ У 16.1-00994207-005:2018 не мають статусу національного стандарту".
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
У Документації відсутня інформація про те, що товар (дрова) має відповідати:
ТУУ-00994207-005:2018 "Деревина дров'яна. Класифікація, облік, технічні вимоги", інформація про які зазначається Скаржником у Скарзі.
Документація не містить окремих вимог до суб'єкта господарювання, на ім'я якого повинен бути виданий сертифікат ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля.
Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
4. Скаржник зазначає, що в додатках 1 та 2 Документації Замовник встановлює наступну вимогу: "Відповідно до п. 28 Особливостей, статті 22, п. 33 ч. 1 статті 1 Закону, а також згідно ч. 1 статті 3, ч.2, ч.3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" учасник повинен надати: Оригінал або копію чинного висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності з використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок, який виданий уповноваженим на це органом згідно з Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", виданий на ім’я учасника торгів або постачальника або виробника запропонованого товару".
Таку вимогу Скаржник вважає незаконною та дискримінаційною з огляду на наступне.
Скаржник, посилаючись на п. 29 Особливостей, зазначає, що на дрова станом на сьогодні національний стандарт відсутній, однак на такий вид палива розповсюджує свою дію ТУУ-00994207-005:2018 (додається). Якщо ознайомитись зі змістом вказаних технічних умов, то можна простежити, що вони вміщують в собі окремий розділ, який присвячений прийманню та обліку дрів:
"7. Приймання та облік 7.1. Деревину дров’яну промислового і непромислового використання вантажоотримувачі приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість деревини дров’яної, оформлена одним документом щодо якості, розмірів та кількості, і яка відповідає вимогам цих технічних умов.
7.2. В документі має бути вказано:
- найменування підприємства-постачальника і його місце знаходження;
- однорідність деревини дров’яної та співвідношення різних груп у партії змішаної деревини;
- об’єм партії у щільній мірі, м3, однак за умов штабельного методу обміру (Розділ 6 ДСТУ 4020-2) слід вказати розміри штабеля та застосований коефіцієнт повнодеревинності; за умов приймання деревини дров’яної за масою - вага партії в тонах та вологість деревини;
- позначених цих ТУ, за умови їх повного дотримання; в іншому разі - посилання на контракт, згідно якого визначено якість та ціну на лісоматеріали в партії.
7.3. Правила приймання - згідно ТУУ-00994207-004:2018. Однак партія належить до приймання у разі, якщо кількість деревини, що не відповідає вимогам цих ТУ, не перевищує 5% контрольної вибірки.
7.4. Правила обміру та обліку - згідно ДСТУ-4020-2 та Додатку А до цих ТУ".
Таким чином, Скаржник повідомляє, що єдиний документ, який передбачений ТУУ-00994207-005:2018 - документ щодо якості, розмірів та кількості. Технічними умовами не передбачено надання чинного сертифікату ланцюга поставок, який підтверджує, що деревина, яка використовується у виробництві дров, постачається із відповідально керованих лісових господарств, які відповідають оцінці впливу на довкілля.
На думку Скаржника, вказана вимога є такою, що не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним статтею 5 Закону, зокрема принципам недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та пропорційності, з огляду на наступне.
Скаржник зазначає, що він як учасник ринку публічних закупівель співпрацює з постачальником деревини - ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ".
Скаржник повідомляє, що ч. 3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VІІІ передбачено сферу застосування оцінки впливу на довкілля.
Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" було введено в дію 18.12.2017 (саме цей закон регламентує видачу висновку з оцінки впливу на довкілля), в той час як ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ" було створено 10.03.2016, тобто до того, як вказаний вище закон було введено в дію.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті.
Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", дія цього Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Пунктом 14 ч.3 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено:
"розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України".
Скаржник повідомляє, що зазначені дії (розширення чи зміна діяльності, продовження строків і т.п.) ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ" не проводились, а отже, такий закон тим більше не поширюється на діяльність ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК
АНТРАЦИТ".
Скаржник зазначає, що для виконання вказаних Замовником положень ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ" мало або розпочати свою діяльність після 18.12.2017, або розширити чи змінити свою діяльність чого не відбувалось.
Таким чином, Скаржник зазначає, що ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ" не зобов’язане мати вказаний документ, не має його, а відповідно надати його не може.
Таким чином, Скаржник повідомляє, що на діяльність ТОВ "ЕНЕРГО ВОСТОК АНТРАЦИТ" із виготовлення дрів із твердолистяних порід не поширювалось ані старе, ані наразі не поширюється нове законодавство.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної ч. 2 і ч. 3 цієї статті.
Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. Тобто, в будь-якому випадку, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим для підприємства, яке здійснює виробництво дров, в тому числі шляхом його перероблення.
Також Замовник зазначає, що застосування екологічних вимог у закупівлях передбачені у статтях 23, 29 Закону, ст. 7 Закону України "Про енергетичну ефективність". Також це закладено у стратегічній цілі та завданні державної екологічної політики згідно із Законом "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" та національними, галузевими, а також місцевими програмами.
Замовник повідомляє, що згідно з Документацією він вимагав надання висновку з оцінки впливу на довкілля, виданого на ім'я учасника торгів, або постачальника, або виробника. Замовник повідомляє, що згідно зі скаргою Скаржник зазначає, що не може надати такий документ від саме постачальника і не надає жодних доказів або пояснень, чому він не може отримати вищезазначений документ сам (на своє ім'я) або що він звертався до виробника (виробників) і вони йому відмовили, тому що в першу чергу такий документ повинен мати виробник дров.
На думку Замовника, Скаржник не вжив заходів щодо отримання вищезазначеного документу.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.
Документи від учасника, зокрема:
16) Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до дров, зокрема:
4.5. Відповідно до п. 28 Особливостей, статті 22, п. 33 ч. 1 статті 1 Закону, а також згідно ч. 1 статті 3, ч.2, ч.3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" учасник повинен надати: Оригінал або копію чинного висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності з використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок, який виданий уповноваженим на це органом згідно з Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", виданий на ім’я учасника торгів або постачальника або виробника запропонованого товару.
Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі, зокрема, технічну специфікацію.
Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі пропозицій документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до дров, зокрема:
4.10. Відповідно до п. 28 Особливостей, статті 22, п. 33 ч. 1 статті 1 Закону, а також згідно ч. 1 статті 3, ч.2, ч.3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" учасник повинен надати: Оригінал або копію чинного висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності з використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок, який виданий уповноваженим на це органом згідно з Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", виданий на ім’я учасника торгів або постачальника або виробника запропонованого товару.
Листом від 20-29.1/12-711Зе від 31.03.2025 Комісія направила запит до Державного агентства лісових ресурсів України, в якому повідомила про необхідність надати Комісії:
- інформацію щодо наявності національного стандарту для дров'яної деревини (дров);
- тексти національних стандартів для дров'яної деревини (дров) у разі їх наявності;
- інформацію чи має ТУУ-00994207-005:2018 "Деревина дров’яна. Класифікація, облік, технічні вимоги" статус національного стандарту.
Листом від 02.04.2025 № 04-16/1829-25 ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ (ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО) повідомило наступне:
"На сьогодні в лісопромисловому секторі України нормативні документи (надалі НД) на деревину і деревинну продукцію представлені національними (у т.ч.
гармонізованими з європейськими, міжнародними), галузевими стандартами (у т.ч. НД, що прирівнюються до них) і технічними умовами України.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про стандартизацію" зазначені НД застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 15 Закону України "Про стандартизацію", розроблення і погодження національних стандартів та змін до них, роз'яснення щодо положень національних стандартів та кодексів усталеної практики здійснюють технічні комітети стандартизації, а в разі їх відсутності національний орган стандартизації.
Об'єкти стандартизації, зокрема 79.040 деревина, круглі лісоматеріали й пиломатеріали (відповідно до НК 004:2020) належать до сфери діяльності технічного комітету 18 (ТК 18) "Лісові ресурси".
Цим листом інформуємо, що на деревину дров'яну (дрова) на сьогодні чинні такі НД:
1) національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними:
ДСТУ EN ISO 17225-5:2022 (EN ISO 17225-5:2021, IDT) Solid biofuels - Fuel specifications and classes Part 5: Graded firewood (Тверде біопаливо. Технічні характеристики та класи палива. Частина 5. Класифікація дров);
ДСТУ EN ISO 17225-1:2022 (EN ISO 17225-1:2021, IDT) Solid biofuels - Fuel specifications and classes Part 1: General requirements (Тверде біопаливо. Технічні характеристики та класи палива. Частина 1. Загальні вимоги) застосовний частково;
2) технічні умови України (розроблені ТК 18 "Лісові ресурси", погоджені Державним агентством лісових ресурсів України): ТУ У 16.1-00994207-005:2018 Деревина дров'яна. Класифікація, облік, технічні вимоги (зміна № 1, що набрала чинності 26.11.2021). ТУ У 16.1-00994207-005:2018 не мають статусу національного стандарту".
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
У Документації відсутня інформація про те, що товар (дрова) має відповідати:
ТУУ-00994207-005:2018 "Деревина дров'яна. Класифікація, облік, технічні вимоги", інформація про які зазначається Скаржником у Скарзі.
Крім того, Документацією передбачена необхідність надання учасником у складі Пропозиції висновку з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності з використання лісових ресурсів у порядку проведення суцільних санітарних рубок, виданого на ім’я учасника торгів, або постачальника, або виробника запропонованого товару.
Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, відсутні підстави для задоволення Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи наведену вище інформацію, відсутні підстави для задоволення Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" (код ЄДРПОУ: 45355935) у задоволенні його скарги від 09 лютого 2026 № UA-2026-02-05005130-a.b1.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Наталя
ЛЕНЬ
Інна РОМАНЕНКО
Скарга
СКАРГА про порушення законодавства про публічні закупівлі
СКАРГА про порушення законодавства про публічні закупівлі · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації