Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№2581-р/пк-пз від 05.03.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Петриченка Дмитра Миколайовича (код ЄДРПОУ: 3189220899) від 24 лютого 2026 № UA-2026-01-22-017250-a.c2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 26.02.2026 № 2181-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.

Скаржник зазначає, що 1.2 додатку 3 Документації Замовником встановлено вимогу надати посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол перевірки знань для відповідальної особи за охорону праці та пожежну безпеку.

Водночас, Скаржник звертає увагу, що технічне завдання передбачає надання послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою (прибирання сміття, підмітання, покіс, обрізка зелених насаджень, подрібнення гілля, навантаження/перевезення/утилізація відходів) і не містить вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем.

Згідно з чинним Порядком, затвердженим наказом МВС №1021 від 05.12.2019, пожежно-технічний мінімум є спеціальним навчанням для працівників, яких приймають на роботи з підвищеною пожежною небезпекою (зокрема електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо), тоді як посадові особи проходять навчання з пожежної безпеки один раз на три роки за програмою навчання посадових осіб. Пожежно-технічний мінімум (ПТМ) – це спеціальне навчання для осіб, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою; тривалість не менше 16 годин. У самому Порядку є визначення "працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою":

зокрема це роботи у вибухо/пожежонебезпечних зонах або електро-/газозварювання, роботи з відкритим вогнем тощо.

Замовник вимагає саме ПТМ, але ПТМ за змістом Наказу №1021 – для робіт з підвищеною пожежною небезпекою (в т.ч. зварювання/відкритий вогонь тощо). Натомість техзавдання – прибирання/благоустрій без вогневих робіт. Порядок №1021 покладає організацію навчання на керівника підприємства, який затверджує переліки посад і періодичність з урахуванням виду діяльності. Якщо закупівля не передбачає робіт підвищеної пожежної небезпеки (а техзавдання їх не містить), вимога мати вже на етапі подання пропозиції ПТМ для "відповідальної особи" створює бар’єр, який не має прямого зв’язку з реальним виконанням послуг.

Скаржник зазначає, що він надає послуги з благоустрою територій та має відповідні посвідчення озеленювачів, проте не має пожежної безпеки, так як не виконує робіт підвищеної небезпеки. Отже вимога саме "ПТМ" для відповідальної посадової особи є такою, що не відповідає суті предмета закупівлі та не має прямого зв’язку з виконанням технічного завдання, а тому є надлишковою.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, витяги з протоколу засідання кваліфікаційної комісії та посвідчення про навчання за програмою професійного навчання, яке відповідає професійній комптенції "озеленоювач" 5 розряду.

Замовник зазначає, що Скаржник помилково трактує Наказ МВС №1021 від 05.12.2019, стверджуючи, що ПТМ потрібен лише для зварювальних робіт, а також помилково вважає необхідним такі посвідчення на виконавців послуг (а саме - зазначає озеленювачів). Замовником у пункті 1.2.4 кваліфікаційних критеріїв вимагалося навчання з питань пожежної безпеки саме для відповідальної особи за пожежну безпеку на підприємстві з наданням скан-копії з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань.

Ключовим є навчання з питань пожежної безпеки, а наявність в дужках не змінює предмету вимоги та не робить її неправомірною, оскільки будь-яке посвідчення відповідальної особи, видане згідно з Наказом №1021, підтверджує саме ті знання, які вимагав Замовник. Відповідно до розділу II Порядку (Наказ №1021), посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (раз на 3 роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку (Наказ №1021) навчання проходять "працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою,- працівники, що здійснюють роботи в приміщеннях, будинках та зовнішніх установках з категорією щодо вибухопожежної, пожежної небезпеки А, Б, В, Аз, Бз та Вз, у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах або здійснюють електро-, газозварювальні роботи та роботи з відкритим вогнем, а також інші працівники, діяльність яких потребує додаткових знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі".

Оскільки учасник направляє на об’єкт персонал та техніку, він зобов’язаний призначити відповідальну особу, яка володіє знаннями щодо запобігання пожежам та порядку дій у разі їх виникнення відповідно до статті 20 та 40 Кодексу цивільного захисту України та п. 16 Постанови КМУ №444. Вимога Замовника спрямована на підтвердження того, що така особа у штаті учасника дійсно є кваліфікованою, так як перед початком робіт працівники повинні отримати інструктаж, проводити який та контролювати дотримання протипожежного режиму має право виключно особа, яка пройшла відповідне навчання та має чинне посвідчення. Якщо учасник не має в штаті особи, яка офіційно навчена правилам пожежної безпеки, він юридично не має права допускати персонал до роботи Відповідно до положень Кодекс цивільного захисту України та Правила пожежної безпеки в Україні, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, вживати заходів щодо запобігання виникненню пожеж та організовувати відповідне навчання працівників. Згідно з п. 1.2. "Правил пожежної безпеки в Україні" (Наказ МВС №1417), ці правила є обов’язковими для виконання всіма суб'єктами господарювання.

Таким чином, позиція Скаржника свідчить про його свідоме нехтування правилами безпеки. Відсутність навченої відповідальної особи у суб’єкта господарювання є порушенням загальних норм законодавства про пожежну безпеку. Вимога щодо надання посвідчення відповідальної особи про проходження навчання з пожежної безпеки не є дискримінаційною, а є законною, обґрунтованою, безпосередньо пов’язаною з технічною частиною закупівлі та необхідною для захисту майна громади від пожеж.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1.2.

Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід* 1.2.4. На підтвердження кваліфікації щодо дотримання норм охорони праці, Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати:

Для відповідальної особи за охорону праці та пожежну безпеку на підприємстві:

… • скан-копію з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі документи, які повинен надати учасник для підтвердження відповідності зазначеним характеристикам на закупівлю послуг: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (ДК 021:2015: 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць)

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Прибирання випадкового сміття Систематичне очищення твердого покриття від пилу, сміття та інше (підмітання доріжок та сходів) Очищення урн, в т.ч. переміщення сміття до сміттєвих контейнерів Згрібання листя Згрібання трави Формувальне обрізування кущів Санітарна обрізка дерев Прополка Видалення порослі кущів та дерев Покіс газонів Навантаження сміття вручну Перевезення сміття (відходів) Подрібнення гілля Захоронення/утилізація твердих відходів Відповідно до пункту 4.1. розділу І Документації назва предмета закупівлі: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м.

Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (ДК 021:2015:90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць).

Враховуючи наведене, у тому числі, предмет закупівлі та технічне завдання, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації в частині надання скан-копії з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протоколу (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан-копію з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.

Скаржник зазначає, що відповідно до пункту пункт 1.1 додатку 2 Документації Замовником встановлена вимога про обов’язкову наявність у учасника власного або орендованого нежитлового приміщення саме у місті Дніпро або Дніпровському районі, що є дискримінаційною, оскільки вона встановлює територіальну прив’язку до активу учасника ще на етапі подання пропозиції, хоча предмет закупівлі є послугами з благоустрою, що виконуються мобільними бригадами та технікою і не потребують стаціонарної бази в межах конкретного району як умови можливості виконання робіт.

Скаржник зазначає, що технічне завдання визначає лише три точки надання послуг у м. Дніпро та встановлює організаційну вимогу "за заявкою Замовника" із початком надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому канал отримання заявки може бути будь-який, включно з усним. Водночас у техзавданні відсутні будь-які технологічні операції, які об’єктивно вимагають локального складування на території Дніпра або Дніпровського району як передумови старту робіт, оскільки перелік робіт є типовим для благоустрою і виконується інвентарем та технікою на місці, а саме прибирання сміття, підмітання, очищення урн, згрібання листя/трави, покіс, обрізка, подрібнення гілля, навантаження, перевезення та утилізація відходів.

Логічний зв’язок, який декларує Замовник, є штучним, тому що швидкість реагування "на наступний день" забезпечується не адресою складу, а наявністю персоналу, транспорту, інвентарю, графіків чергування та диспетчеризації, тобто виробничою організацією, яка може бути реалізована незалежно від місця реєстрації або місця розташування офісу, тим більше що техзавдання не вимагає "прибуття протягом годин", а встановлює стандартний горизонт реагування "наступного дня". Отже територіальна вимога не є інструментом підтвердження спроможності, вона є фільтром учасників за місцем наявності нерухомості, який прямо звужує конкуренцію і створює перевагу локальним суб’єктам без доведення причинно-наслідкового зв’язку із виконанням робіт.

Додатково дискримінаційність посилює те, що Замовник вимагає подати повний пакет правовстановлюючих документів, саме на приміщення у визначеній локації, включно з актом приймання-передачі, тобто фактично змушує учасника не просто "мати намір", а вже нести витрати, Скаржник вважає за доцільне залишити тільки договір та акт надання послуг який в Скаржника є та підготовлений до Пропозиції до внесення змін, фактично замовник штучно розширює перелік складних документів для отримання, в той же час дані документи дублюють право використання Скаржника МТБ така вимога є надлишковою витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору.

Скаржник зазначає, що його фактичні обставини підтверджують відсутність зв’язку між адресою бази та можливістю виконання технічного завдання, оскільки ми маємо орендоване нежитлове приміщення, оформлене договором оренди та актом прийманняпередачі, але воно розташоване поза визначеною Замовником територією, при цьому зміна адреси бази сама по собі не додає жодного технологічного ресурсу для виконання робіт із прибирання та благоустрою, бо вирішальними є люди, інвентар і транспорт, які можуть бути оперативно залучені до трьох точок у м. Дніпро.

Скаржник має в наявності базу за іншою адресою м. Павлоград, вул. Харківська, 3Г., оформлений договір оренди надається в складі Пропозиції, у якому відображено оренду нежитлового приміщення та акт приймання-передачі, проте не в місті Дніпро, який фактично не потрібний.

Замовник зазначає, що об’єкти надання послуг розташовані у місті Дніпро, територіальна наближеність виробничої бази є фактором, який прямо впливає на стабільність та безперервність надання послуг.

Окремо Замовник зазначає, що на території України діє правовий режим воєнного стану, про що Замовник одразу зазначив у вигляді обґрунтування даної вимоги у пункті 1.1.5. додатку 3 до Документації. Відстань від м. Павлоград (де базується Скаржник до місця надання послуг (Шевченківський район м. Дніпра) становить понад 75 км.

Проходження блокпостів на в’їзді до обласного центру в умовах "тривог" або посиленого режиму перевірок робить термін реагування "наступного календарного дня" технологічно ризикованим. Замовник не може ставити санітарний стан міста в залежність від логістичних проблем окремого учасника. Замовник не обмежив вимогу лише містом Дніпро, а розширив її на Дніпровський район (прилеглі території). Це дає змогу взяти участь широкому колу суб’єктів, що мають базу у радіусі оперативного доступу до об’єктів благоустрою. Вимога не є виключно "адресною", а є логістичним фільтром для забезпечення якості послуг. У зв’язку з цим розміщення матеріально-технічної бази поза межами м. Дніпро або Дніпровського району може об’єктивно ускладнити або затримати своєчасний початок виконання робіт, що суперечитиме умовам технічного завдання та може негативно вплинути на санітарний стан територій громади.

Таким чином, Замовник наголошує, що встановлена вимога спрямована не на обмеження конкуренції, а на забезпечення оперативності реагування; безперебійності надання послуг; зниження логістичних ризиків; належного контролю за виконанням договору; врахування безпекових факторів у період воєнного стану.

Щодо твердження Скаржника про "надлишковість" документів на підтвердження наявності офісного приміщення, Замовник зазначає наступне. Вимога конкретних документів (Витяг, Договір, Акт) базується на нормах, що регулюють право власності та оренди - договір оренди/купівлі-продажу: підтверджує правову підставу володіння приміщенням. Витяг з Державного реєстру речових прав підтверджує, що орендодавець дійсно є власником (або що право оренди зареєстроване). Акт приймання-передачі:

підтверджує факт фактичного переходу майна у користування учасника (згідно зі ст. 795 ЦКУ, без акта договір оренди будівлі вважається таким, що не почав виконуватися в частині передачі майна). Вимога є однаковою для всіх потенційних учасників та не містить ознак надання переваг конкретному суб’єкту господарювання. Будь-який учасник має можливість орендувати приміщення на відповідній території та підтвердити наявність матеріальнотехнічної бази у спосіб, передбачений тендерною документацією.

Отже, зазначена вимога Документації має раціональне, технологічне та безпекове обґрунтування, відповідає специфіці предмета закупівлі та не порушує принципів добросовісної конкуренції.

Скаржник оскаржує вимогу щодо наявності власного або орендованого нежитлового приміщення у місті Дніпро або Дніпровському районі, стверджуючи, що вона є дискримінаційною. Проте, у тексті самого обґрунтування, Скаржник не формулює чіткої вимоги, яку саме зміну він пропонує внести до Документації, а лише зазначає, що "вважаємо за доцільне залишити тільки договір та акт надання послуг який в нас є та підготовлений до пропозиції до внесення змін". Це не є конкретною вимогою до Замовника змінити певний пункт Документації, а є констатацією бажаного пакету документів.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1.1.5. З метою своєчасного надання послуг необхідна наявність в учасника власного або орендованого нежитлового приміщення (бази/складу/офісу тощо) у місті Дніпро або Дніпровському районі Дніпропетровської області. На підтвердження права власності/користування приміщення учасник у складі пропозиції надає документи, що підтверджують правовий статус набуття (володіння/користування): витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору, на підставі якого відбувалася реєстрація права власності (копія договору надається, якщо право власності реєструвалося на підставі договору); або договір оренди/суборенди/лізингу/позички; або договір про співпрацю; або договір користування чи надання послуг тощо. Обов’язково надати акт приймання-передачі приміщення підписаний сторонами.

* Дана вимога Замовника обґрунтована необхідністю своєчасного надання послуг на території Шевченківського району міста Дніпро, оскільки, у зв’язку з воєнним станом в країні переміщення між населеними пунктами може бути ускладнено через встановленні контрольно-пропускні пункти, що, у свою чергу, може призвести до затримки у наданні послуги та унеможливить своєчасне підтримання порядку, санітарного стану та естетичного вигляду територій.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, договір оренди нежитлового приміщення від 02.02.2026 №2, укладений з Шаровим С.Л., предметом якого є, зокрема, передача у тимчасове платне користування на умовах орендинаступне майно (далі Майно): нежитлове приміщення.

Майно, що передається в оренду, належить Орендодавцеві на праві власності згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель і споруд № ВРТ 464403 від 06.07.2012 р. Майно знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул.

Харківська, 3Г.загальною площою 186 кв. м.

Також Скаржником надано акт приймання передачі до наведеного вище договору оренди.

Слід зазначити, що Документацією передбачена необхідність надати документи, що підтверджують правовий статус набуття (володіння/користування), зокрема:

або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копію договору, на підставі якого відбувалася реєстрація права власності (копія договору надається, якщо право власності реєструвалося на підставі договору);

або договір оренди/суборенди/лізингу/позички;

або договір про співпрацю;

або договір користування чи надання послуг тощо.

Разом з тим, враховуючи надані Скаржником на розгляд Комісії документи, зокрема, договір оренди від 02.02.2026 №2 з актом приймання-передачі до нього, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають у наявності власне або орендоване нежитлове приміщення (базу/склад/офіс тощо) саме у місті Дніпро або Дніпровському районі Дніпропетровської області, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3.

Скаржник зазначає, що Замовник після внесення змін виклав додаток 4 (Проєкт договору) у новій редакції та додав додаток 8 (забезпечення виконання договору).

Скаржник зазначає, що пункт 4.2 проєкту договору фактично встановлює "абсолютний" дедлайн старту послуг: послуги мають бути розпочаті не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому заявка може бути передана "у будь-який спосіб зв’язку" і навіть "на усну вимогу", а у разі якщо надання послуг "не розпочато" в цей строк, Замовник залишає за собою право достроково розірвати договір.

Скаржник зазначає, що така конструкція є непропорційною та юридично невизначеною, оскільки не містить технічного критерію фіксації моменту "отримання заявки" і не визначає спосіб доказування факту "початку надання послуг", а отже створює ситуацію, коли Замовник може постфактум трактувати строк як порушений навіть через мінімальний часовий розрив, включно з "20 секундами", і застосувати найсуворіший наслідок у вигляді розірвання.

Непропорційність посилюється тим, що проєкт договору вже містить фінансову відповідальність Виконавця за прострочення у вигляді пені "за кожний календарний день прострочення" у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже Замовник одночасно закладає і штрафний механізм, і механізм розірвання за формальне відхилення від строку, що є подвійним та надмірним санкціонуванням одного і того ж ризику, який у предметі закупівлі "прибирання/благоустрій" не обґрунтований жодним вимірюваним показником критичної небезпеки від затримки на секунди, тим більше що заявка може бути усною і без технічної фіксації часу її надходження.

Ключове для дискримінаційності полягає в тому, що цей "жорсткий" строк поєднано з додатковим фінансовим тягарем, який з’явився після змін, а саме - з грошовим забезпеченням виконання договору 3% вартості договору.

У додатку 8 прямо передбачено, що забезпечення може не повертатися не лише у випадку відмови/невиконання, а також у формулюванні "в інших випадках порушення", причому право неповернення "виникає" у Замовника у момент настання будь-якого випадку "невиконання або неналежного виконання" та інших випадків.

Така зв’язка означає, що навіть мінімальне формальне прострочення старту, яке Замовник трактуватиме як "неналежне виконання", створює ризик розірвання і паралельно ризик втрати 3% забезпечення, тобто учасник фактично змушений закладати у ціну підвищений "штрафний ризик", що штучно здорожчує участь і відсікає учасників з обмеженим обіговим капіталом.

Дисбаланс прав і ризиків підтверджується також порядком розрахунків, де оплата передбачена протягом 120 календарних днів після підписання акту, а за відсутності коштів ще протягом 30 календарних днів з дня їх надходження, і при цьому Замовник може не приймати "неналежно оформлені документи", покладаючи весь ризик негативних наслідків на Виконавця.

Це означає, що Виконавець несе витрати виконання, фінансує роботи власним коштом, додатково вносить 3% забезпечення, і водночас перебуває під загрозою одностороннього розірвання через формальну затримку старту, яку Замовник може не верифікувати об’єктивними засобами.

Окремо Скаржник також вказує на логічну неузгодженість проєкту договору, оскільки п.4.2 встановлює розірвання з повідомленням у строк 10 днів, але в розділі прав Замовника паралельно передбачено право дострокового розірвання з повідомленням за 15 днів, що створює правову невизначеність щодо порядку та строку реалізації права на розірвання і дає Замовнику можливість обирати більш вигідний для себе режим у спорі.

В той же час Замовник торгів жодним чином не обґрунтовує, чому запізнення, наприклад, на 20 секунд більше 24 годин несе таку загрозу озелененню та благоустрою чому має відбутись саме розірвання договору.

Ці умови в сукупності формують необґрунтовано каральну модель договору, яка не випливає з технічної суті предмета закупівлі, не містить технічних критеріїв фіксації строків та факту початку робіт, але встановлює максимально суворий наслідок у вигляді розірвання та потенційної втрати забезпечення, що обмежує конкуренцію та створює перевагу учасникам, які можуть закласти фінансові резерви під такі невизначені ризики.

Скаржник просить привести умови договору у відповідність а також прибрати умову пункту 4.2 в частині дострокового розірвання.

Замовник зазначає, що Цивільні та господарські відносини базуються на засадах добросовісності. Твердження Скаржника про "запізнення на 20 секунд" як підставу для розірвання договору є юридично нікчемним. Жоден суд чи орган оскарження не визнає прострочення на кілька секунд "істотним порушенням зобов’язання". Замовник встановлює строк "наступний календарний день", що є розумним та достатнім строком для професійного учасника, щоб доставити техніку та персонал на об'єкт.

Скаржник стверджує, що Замовник може "сам зафіксувати порушення, якого не було". Це твердження спростовується чинним законодавством. Будь-яке порушення умов договору (невихід на роботу) фіксується відповідно до Господарського процесуального кодексу України та умов самого Договору (актами про ненадання послуг, фотовідеофіксацією, службовими записками контролюючих органів). Виконавець, згідно з принципом рівності сторін, має право надати докази виходу на об'єкт (GPS-треки техніки, записи в журналах робіт, фотозвіти) це прямо вказано у Додатку 2 до тендерної документації інших вимогах п. 4. На вимогу Замовника виконавець повинен надати фотофіксацію, відеофіксацію наданих послуг.

Отже, фіксація порушення – це не "одноосібне бажання Замовника", а документально підтверджений факт бездіяльності Виконавця.

Скаржник побоюється "невизначеності" усної форми заявки. Проте Договір передбачає "будь-який спосіб зв’язку" (розділ 4 п. 4.2. Додатку 4 до тендерної документації). Учасник, як сторона договору, не позбавлений права письмово підтвердити отримання усної заявки (наприклад, через месенджери, електронну пошту або телефонним записом), що є стандартом сучасного ділового обороту.

Надумані побоювання Скаржника щодо технічної неможливості фіксації часу свідчать лише про його небажання налагодити внутрішню комунікацію, а не про дискримінацію з боку Замовника. Таким чином, Скаржник не надав доказів того, що він не може виконати заявку "на наступний календарний день".

Він лише припускає теоретичну можливість конфлікту ("а раптом запізнюся на 20 секунд"). Гіпотетичні припущення про майбутні спори не є доказом дискримінації в розумінні Закону.

Скаржник стверджує, що умови оплати (120 днів + 30 днів у разі відсутності коштів) та вимога щодо забезпечення виконання договору (3%) є "каральною моделлю" та дискримінацією. Замовник вважає ці твердження необґрунтованими з огляду на наступне:

Замовник є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється через органи Державної казначейської служби України. В умовах воєнного стану Постанова КМУ №590 від 09.06.2021 чітко встановлює черговість здійснення платежів. Видатки на благоустрій належать до другої або третьої черги (залежно від джерела фінансування). Першочергово фінансуються потреби національної оборони та захищені видатки (зарплати, медикаменти).

Встановлення строку "протягом 120 днів" є вимушеним заходом, який відображає реальний стан проходження платежів через Казначейство та запобігає накопиченню кредиторської заборгованості, яку Замовник не зможе погасити миттєво. Умова про оплату протягом 30 днів з моменту надходження коштів на рахунок є стандартною застережною нормою для бюджетних установ. Вона не є дискримінаційною, оскільки стосується будьякого учасника, який стане переможцем, незалежно від його форми власності чи місцезнаходження. Це об’єктивна реальність бюджетного процесу в країні, що перебуває у стані війни.

Вимога щодо надання забезпечення виконання договору передбачена ст. 27 Закону.

Це є законним інструментом Замовника для мінімізації ризиків невиконання послуг. Розмір 3% є значно меншим за максимально дозволені законом 5%. Встановлення забезпечення виконання договору у розмірі 3% вартості договору є розповсюдженою та правомірною практикою у публічних закупівлях. Такий розмір не є надмірним і спрямований на гарантування належного виконання зобов’язань. Встановлений розмір забезпечення регламентований Законом, та дотриманий Замовником.

Формулювання щодо можливості неповернення забезпечення у випадку невиконання або неналежного виконання договору не означає автоматичної втрати коштів у разі будь-якого формального відхилення. Йдеться про випадки істотного порушення умов договору, що впливають на його виконання. Твердження Скаржника "втрату забезпечення" є передчасним, оскільки порядок повернення/неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю регулюється окремими статтями Закону та умовами тендерної документації, що не оскаржуються.

Скаржник не надав жодних доказів того, що ця вимога є надмірною або такою, що унеможливлює участь у торгах для суб’єкта малого бізнесу.

Скаржник зазначає, що він змушений "фінансувати роботи власним коштом".

Замовник наголошує, що участь у публічних закупівлях є добровільною. Суб’єкт господарювання, приймаючи рішення про участь, має самостійно розраховувати свої фінансові ресурси та враховувати специфіку розрахунків з бюджетом. Спроба Скаржника змусити Замовника змінити умови оплати на всупереч можливостям бюджету є тиском на Замовника з метою отримання привілейованих умов.

Скаржник вказує на неузгодженість строків (10 та 15 днів). Замовник пояснює, що пункт 4.2 проєкту Договору передбачає спеціальний строк повідомлення (10 днів) саме для випадку непочатку робіт. Це оперативна процедура для швидкої зміни недобросовісного виконавця. Одностороннє розірвання договору у разі суттєвого порушення його умов — це право сторони на захист своїх інтересів, передбачене ст. 651 ЦКУ та ст. 188 ГКУ.

Загальний розділ прав Замовника (пункт 7.1.8 проєкту Договору) передбачає 15 днів для інших випадків порушення умов договору.

Право Замовника на дострокове розірвання договору у разі невиконання істотних умов є реалізацією принципу свободи договору та спрямоване на захист публічних інтересів територіальної громади.

Початок надання послуг у визначений строк є істотною умовою договору, оскільки предмет закупівлі має системний характер і пов’язаний із належним утриманням міської інфраструктури. У разі відсутності права на розірвання Замовник був би змушений продовжувати договірні відносини з Виконавцем, який не забезпечує своєчасне реагування, що суперечило б інтересам громади. Наявність у договорі пені за прострочення не виключає можливості розірвання договору. Пеня є фінансовою відповідальністю за порушення, тоді як розірвання – це спосіб припинення правовідносин у разі істотного невиконання. Ці правові механізми мають різну правову природу та застосовуються з різною метою, а тому не є "подвійним покаранням".

Це не є "правовою невизначеністю", а є диференціацією строків залежно від тяжкості та виду порушення. Учасник, який має намір сумлінно виконувати договір, не зазнає жодних дискримінаційних наслідків від наявності цих пунктів.

Встановлення суворих умов виконання договору є правом Замовника, спрямованим на ефективне використання бюджетних коштів.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу розміщено, зокрема, файл "Додаток 4 до ТД_Проєкт договору_Нова редакція.docx", відповідно до якого міститься Договір №________ на закупівлю послуг, зокрема:

1.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Виконавець зобов’язується в порядку та на умовах цього Договору надати Замовникові послуги, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити такі послуги.

1.2. Найменування послуги: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (далі – Послуги), за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 90610000-6: Послуги з прибирання та підмітання вулиць.

3.

ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

3.2. Оплата за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавця у строк протягом 120 календарних днів з дня підписання Замовником акту приймання наданих послуг та відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (зі змінами та доповненнями).

У разі відсутності відповідних коштів на рахунку Замовника, оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з дня їх надходження на рахунок Замовника.

4.

УМОВИ, ПОРЯДОК, СТРОК ТА МІСЦЕ НАДАННЯ ПОСЛУГ

4.2. Послуги надаються згідно із заявками Замовника, не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки від Замовника, у будь-який спосіб зв’язку на усну чи письмову вимогу, а в окремих випадках - вихідні та святкові дні протягом всього періоду надання послуг за результатами укладеного Договору до закупівлі. Якщо надання послуг не розпочато в зазначений строк, Замовник має право достроково розірвати Договір повідомивши про це Виконавця у строк десять днів з моменту порушення строку виконання.

7.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

7.1. Замовник має право:

7.1.8. Достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов’язань Виконавцем, письмово повідомивши Виконавця за 15 днів до дати розірвання Договору.

8.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

8.2. У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції (пеня) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від вартості послуг з яких допущено прострочення за кожний календарний день прострочення. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов’язання.

Додаток 8 Документації містить ДОГОВІР про забезпечення виконання договору про закупівлю.

3.

ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ПОВЕРНЕННЯ АБО НЕПОВЕРНЕННЯ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.2.

Отримане Замовником забезпечення виконання Договору про закупівлю послуг не повертається Учаснику у разі:

3.2.1. У разі розірвання договору про закупівлю в односторонньому порядку переможцем процедури закупівлі у випадках, передбачених умовами договору про закупівлю;

3.2.2. У разі невиконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю у строки, які у ньому значиться, або у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від виконання договору про закупівлю.

3.2.3. В інших випадках, порушення Учасником прийнятих на себе зобов’язань по Договору про закупівлю послуг.

Відповідно до статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного Кодексу України встановлено підстави для зміни або розірвання договору:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За таких умов, Замовником передбачено право достроково розірвати Договір, повідомивши про це Виконавця у строк десять днів з моменту порушення строку виконання саме у разі, якщо надання послуг не розпочато в зазначений строк, у зв'язку з чим відсутні розбіжності у наведених Скаржником вимогах Документації.

Разом з тим, Замовником не визначено порядку отримання заявки виконавцем, вичерпного переліку способів зв’язку, у який Замовником будуть направлені заявки, за якими надаються послуги тощо, також Замовником не визначено вичерпного переліку інших випадків порушення учасником прийнятих на себе зобов’язань по договору про закупівлю послуг, у разі яких отримане Замовником забезпечення виконання договору про закупівлю послуг не повертається учаснику, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 44017322) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів)" оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-01-22-017250-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації