Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№3509-р/пк-пз від 25.03.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), ознайомившись зі скаргою фізичної особи-підприємця Петриченка Дмитра Миколайовича (код ЄДРПОУ: 3189220899) від 14 березня 2026 № UA-2026-01-22-017250-a.b3 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 17.03.2026 №3058-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що Замовником у новій редакції проєкту договору встановлено, що моментом отримання заявки Виконавцем вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити отримання заявки протягом 1 години з моменту її направлення зворотним повідомленням. Таке положення прямо передбачене пунктом 4.2.2 проєкту договору.

Скаржник вважає вказану умову дискримінаційною та такою, що необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників, оскільки вона:

• покладає на учасника обов’язок забезпечити фактично безперервний моніторинг електронної пошти, Viber або Telegram;

• ставить момент отримання заявки в залежність виключно від дії Замовника, а не від фактичного ознайомлення учасника із заявкою;

• створює перевагу лише тим суб’єктам господарювання, які вже мають цілодобово діючу диспетчерську/чергову систему зв’язку, що не є обов’язковою та об’єктивно необхідною умовою для всіх потенційних учасників.

Тобто, Замовник не просто регулює порядок взаємодії сторін, а фактично встановлює завищений організаційний бар’єр для участі у закупівлі, який не є пропорційним предмету закупівлі та безпідставно звужує конкуренцію.

Щодо пунктів 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 проєкту договору в сукупності, Скаржник зазначає, що у пункті 4.2.1 проєкту договору визначено, що заявка вважається належно направленою, якщо її передано шляхом направлення скан-копії на електронну пошту або фотокопії/тексту заявки через месенджери Viber чи Telegram.

У пункті 4.2.2 встановлено, що моментом її отримання є саме час відправлення Замовником.

У пункті 4.2.3 додатково покладено обов’язок негайно повідомляти про зміну відповідальних осіб та контактних даних.

Сукупний аналіз зазначених положень свідчить, що Замовник закладає модель виконання договору, за якої учасник повинен:

• постійно підтримувати в актуальному стані окремих відповідальних осіб;

• забезпечити їх безперервну доступність у визначених каналах зв’язку;

• оперативно реагувати на повідомлення, надіслані Замовником у будь-який час.

Такі вимоги не є нейтральними для всіх учасників ринку та створюють перевагу виключно тим суб’єктам, які вже мають сформовану постійну чергову інфраструктуру, що є ознакою необґрунтованого обмеження конкуренції.

Проєкт договору не містить жодного визначення робочого часу або часових меж для направлення, отримання та підтвердження заявок. Водночас відповідно до пункту 4.2.2 моментом отримання заявки вважається час її фактичного відправлення Замовником, а Виконавець зобов’язаний підтвердити її отримання протягом 1 години. Крім того, пункт 4.2.4 вимагає розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня, включаючи вихідні та святкові дні.

За таких умов на учасника фактично покладається обов’язок цілодобового прийняття та підтвердження заявок без встановлення будь-якого збалансованого режиму комунікації. Це є надмірним, непропорційним та таким, що необґрунтовано обмежує конкуренцію, оскільки перевагу отримують лише ті суб’єкти господарювання, які вже мають постійно діючу диспетчерську або чергову систему реагування.

Орган оскарження вже звертав увагу на юридичну невизначеність конструкції пункту 4.2 проєкту договору, зокрема, через відсутність технічного критерію фіксації моменту отримання заявки та способу доказування факту початку надання послуг.

Щодо пункту 4.2.4 проєкту договору, Скаржник зазначає, що Замовник встановив, що Виконавець зобов’язаний розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, причому прямо зазначено, що це стосується і вихідних та святкових днів, якщо це вказано в заявці. Таке положення міститься у пункті 4.2.4 проєкту договору.

Скаржник вважає цю вимогу дискримінаційною, оскільки вона фактично означає, що учасник ще до моменту перемоги у закупівлі та укладення договору повинен мати:

• постійно доступний персонал;

• постійно готову до виїзду техніку;

• можливість організувати надання послуг у будь-який день, включно з вихідними та святковими днями;

• готовність розпочати роботи у фактично екстреному режимі.

Таким чином, перевагу отримують лише ті суб’єкти, які вже мають оперативно розгорнуті ресурси саме під таку модель роботи, тоді як інші потенційні учасники, які також можуть якісно виконати договір, але в межах розумної та пропорційної організації процесу, опиняються у гіршому становищі.

Замовником при цьому не наведено жодного належного обґрунтування, чому саме такий строк реагування є об’єктивно необхідним та чому менш обтяжливий механізм не забезпечить належне виконання договору.

Скаржник зазначає, що пунктом 4.2.5 проєкту договору передбачено, що підтвердженням початку надання послуг вважається фізична присутність належної кількості персоналу та техніки Виконавця безпосередньо на об’єкті.

Вказане положення є проблемним з таких підстав:

• термін "належна кількість персоналу та техніки" є оціночним, невизначеним та не містить чітких критеріїв;

• Замовник залишає за собою можливість суб’єктивно визначати, чи є кількість персоналу/техніки достатньою;

• учасник не може наперед достеменно встановити, який саме обсяг ресурсів Замовник вважатиме "належним", що порушує принцип правової визначеності.

Отже, таке формулювання не лише створює додатковий бар’єр участі, а й надає Замовнику надмірне дискреційне право тлумачити умови договору на власний розсуд, що може призвести до вибіркового підходу до різних учасників та виконавців.

Скаржник зазначає, що у пункті 4.2.6 проєкту договору Замовник передбачив, що якщо Виконавець не розпочав фактичне надання послуг на об’єкті протягом наступного календарного дня, таке порушення автоматично вважається істотним невиконанням умов договору, а Замовник отримує право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це Виконавця за 10 календарних днів.

Скаржник зазначає, що саме по собі право на розірвання договору не є порушенням, однак у поєднанні з пунктами 4.2.2, 4.2.4 та 4.2.5 воно формує надмірно жорстку та обтяжливу конструкцію, а саме:

• Замовник сам визначає момент отримання заявки;

• Виконавець має лише 1 годину на підтвердження;

• почати надання послуг потрібно вже наступного календарного дня;

• підтвердженням початку є фізична присутність "належної кількості" персоналу та техніки;

• недотримання цього режиму автоматично визнається істотним порушенням із наслідком одностороннього розірвання.

Тобто нова редакція проєкту договору не просто деталізує взаємодію сторін, а встановлює для учасників надмірний і непропорційний режим виконання договору, який об’єктивно звужує коло потенційних учасників до обмеженої кількості суб’єктів, що вже мають готову оперативну інфраструктуру.

Проєкт договору не встановлює чіткого та прозорого порядку документального підтвердження виконання кожної окремої заявки. Замовник пов’язує негативні наслідки для Виконавця з моментом отримання заявки та фактом початку робіт, однак не передбачає складання двостороннього документа, яким би фіксувалися: час направлення та отримання заявки, представники сторін, що її прийняли до виконання, час прибуття на об’єкт, склад задіяного персоналу і техніки, а також факт початку та завершення виконання конкретної заявки. За відсутності такого механізму Замовник отримує можливість суб’єктивно встановлювати, коли саме заявка вважається отриманою, чи було належним чином розпочато роботи, та чи виконано їх у встановлений строк. Це порушує принцип правової визначеності, створює ризик довільного тлумачення умов договору та ставить учасника у завідомо невигідне становище.

Також Скаржник зазначає, що пунктом 7.1.9 нової редакції проєкту договору Замовник передбачив право достроково, в односторонньому порядку, розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Виконавцем, письмово повідомивши його за 10 днів до дати розірвання.

При цьому у попередній редакції договору формулювання було вужчим: Замовник мав право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов’язань та з попередженням за 15 днів.

Отже, новою редакцією Замовник:

• розширив підстави для одностороннього розірвання, додавши оціночну категорію "неналежне виконання";

• скоротив строк повідомлення з 15 до 10 днів;

• посилив власну договірну позицію без жодного зустрічного балансу прав Виконавця.

Така зміна не є нейтральною. Вона збільшує ризики для учасника ще на етапі прийняття рішення про участь у закупівлі, а отже прямо впливає на конкуренцію, відлякуючи потенційних учасників від подання пропозицій.

Скаржник зазначає, що новою редакцією (пункти 5.4, 5.5, 7.1.7, 7.1.8 проєкту договору) передбачено, що у разі відмови від підписання акту Замовник складає дефектний акт, а Виконавець зобов’язаний усунути недоліки у строки, вказані Замовником; якщо послуги надані з порушеннями, Замовник має право не приймати і не оплачувати такі послуги або прийняти їх та в односторонньому порядку зменшити вартість на суму, яка самостійно визначається Замовником. Також Замовник має право здійснювати візуальне обстеження, складати дефектний акт, затримувати оплату до усунення недоліків, а у разі неможливості усунення – відмовитися від прийняття послуг та розірвати договір.

Скаржник вважає, що такі положення надають Замовнику надмірно широкий обсяг односторонніх повноважень, зокрема:

• самостійно встановлювати наявність недоліків;

• самостійно визначати строки їх усунення;

• самостійно визначати суму зменшення вартості;

• затримувати оплату;

• відмовлятися від прийняття послуг;

• розривати договір.

Водночас механізм об’єктивного, чіткого та неупередженого визначення недоліків, їх істотності та співмірності зменшення вартості договору не встановлено. Це створює очевидний дисбаланс договірних прав сторін і може бути використано як додатковий інструмент тиску на учасника.

Скаржник зазначає, що дискримінаційний характер нової редакції проєкту договору проявляється саме у сукупності нових та посилених положень, а не лише в кожному з них окремо. З аналізу пунктів 4.2.1–4.2.6, 5.4, 5.5, 7.1.7–7.1.9 вбачається, що Замовник побудував таку модель договору, за якої учасник повинен:

• постійно бути на зв’язку в електронних каналах комунікації;

• підтверджувати отримання заявки протягом 1 години;

• організовувати початок послуг не пізніше наступного календарного дня, включно з вихідними та святковими днями;

• забезпечувати фізичне прибуття "належної" кількості персоналу та техніки;

• нести ризик визнання будь-якого відхилення істотним порушенням;

• погоджуватися з правом Замовника одноосібно фіксувати недоліки, затримувати оплату, зменшувати вартість послуг і розривати договір.

Така конструкція фактично орієнтована не на широке коло потенційних учасників, а на вузьке коло суб’єктів, які вже мають локально розгорнуту техніку, персонал, канали оперативного реагування та здатні працювати в режимі постійної готовності. Це суперечить принципам відкритості, добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та пропорційності.

Додатково Скаржник зазначає, що положення проєкту договору є внутрішньо неузгодженими. Так, пункт 4.2.1 передбачає надання послуг на підставі письмових заявок, тоді як інші положення проєкту договору допускають екстрений режим подання заявок та фактично пов’язують настання обов’язків Виконавця з моментом направлення повідомлення Замовником. За таких умов незрозуміло, чи достатньо для настання обов’язків лише повідомлення в електронному каналі зв’язку, чи необхідний окремий належним чином оформлений документ, а також з якого саме моменту починається обчислення строку для підтвердження та початку надання послуг. Така внутрішня суперечність створює правову невизначеність та дає Замовнику можливість довільного тлумачення умов договору.

Замовник зазначає, що Скаржник не надав жодного документального підтвердження, як саме встановлений порядок комунікації обмежує конкуренцію.

Твердження про "непропорційність" є суто оціночним судженням, яке не підкріплене аналізом ринку чи технічними розрахунками.

У даному випадку, слід вдатись до аналогії з вимогами Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13).

Крім того, Замовник звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену у поставні від 29.01.2021 у справі №640/1042/13, відповідно до якої (цитата ): "Судова колегія Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що незгода суб`єкта господарювання з умовами тендерної документації процедури закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність тендерної пропозиції суб`єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов тендерної документації дискримінаційними".

Документація не містить жодної згадки про обов’язкову наявність цілодобової диспетчерської чи чергової служби. Вимога перевірити месенджер чи пошту та підтвердити отримання заявки є стандартною діловою практикою, що не потребує додаткових організаційних витрат.

У договорі відсутні розмиті фрази – встановлено чіткий строк (1 година). Згідно зі ст. 11 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" повідомлення вважається отриманим з моменту його надходження до інформаційної системи адресата.

Скаржник свідомо вдається до маніпуляцій, нав’язуючи модель, де виконання залежить лише від суб’єктивного бажання виконавця "ознайомитися" з заявкою Замовника.

Відповідно до ст. 627 ЦКУ сторони є вільними у визначенні умов договору, а запропоновані Замовником умови в повній мірі відповідають звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості.

Замовник, діючи в інтересах громади, встановив такі строки реагування, які є об’єктивно необхідними для оперативного надання послуг з благоустрою.

Реагування на заявки Замовника – це прямий обов’язок Виконавця за договором, а не "завищений бар’єр".

Ааналогічні вимоги щодо порядку та термінів отримання заявок прописані в Технічному завданні (ТЗ), яке Скаржник не оскаржував і з яким фактично погодився.

Вимога в проєкті договору повністю корелюється з ТЗ, що забезпечує цілісність Документації. Замовник звертає увагу на те, що повторне оскарження умов Документації можливе лише щодо тих положень, які були змінені Замовником після попередньої скарги або усунення порушень, і виключно в межах цих змін.

Оскарження одного й того самого положення в договорі при його прийнятті в ТЗ є прямим доказом непослідовності та недобросовісності Скаржника.

За змістом Скарги вбачається, що Скаржник лише вдається до критики положень Документації без конкретних пропозицій, не підкріплюючи свою позицію жодним належним та допустимим доказом. Він не вказує, який час підтвердження є "пропорційним" (2 години, 5 годин, доба). Це підтверджує, що мета Скаржника – не покращення умов договору, а повне руйнування механізму оперативного управління послугами, що є недопустимим для Замовника і не відповідає інтересам громади.

Під час попереднього оскарження Скаржник вимагав вилучити цей пункт (п.4.2).

Комісія не підтримала вимогу про вилучення, а лише зобов’язала Замовника надати вичерпний перелік способів зв’язку.

Замовник повністю виконав рішення, встановивши конкретні канали комунікації (електронна пошта, Viber, Telegram). Повторне оскарження вже зміненого (на виконання рішення органу оскарження) пункту без надання конкретних альтернативних пропозицій свідчить про намагання Скаржника штучно затягнути закупівлю.

Скаржник не надав жодних доказів обмеження конкуренції. Його позиція ґрунтується виключно на оціночних судженнях та припущеннях.

Під час попереднього розгляду Скаржник не висував жодних заперечень щодо відсутності графіку роботи чи термінів підтвердження отримання заявки. Згідно з принципами добросовісності, учасник мав можливість висловити всі свої зауваження до конструкції цього пункту ще в першій скарзі. Теперішнє оскарження того самого пункту є зловживанням правом, спрямованим на штучне затягування процедури.

Скаржник стверджує про "цілодобове прийняття", проте сам не пропонує жодної альтернативи. Замовник не встановлював вимогу виконувати роботи вночі – вимога стосується лише підтвердження отримання інформації. Більше того, Скаржник ігнорує той факт, що час початку робіт визначається саме в заявці або самим Виконавцем у межах визначеного дня, що дає йому достатню організаційну гнучкість.

Проєкт договору та Технічне завдання не містять жодних часових обмежень щодо внутрішнього графіка роботи Виконавця.

Замовник встановлює лише кінцевий термін – прибути на об’єкт не пізніше наступного календарного дня після заявки.

Виконавець самостійно визначає конкретну годину виїзду та обсяг ресурсів, виходячи зі своїх потужностей та операційного планування.

Таким чином, Замовник не втручається в господарську діяльність учасника, а лише встановлює часові рамки для контролю за результатом.

Вимога підтвердити отримання заявки протягом 1 години через цифрові канали (Viber, Telegram) стосується виключно фіксації факту передачі інформації.

Це не зобов'язує Виконавця виконувати роботи негайно в цей же момент.

Це не вимагає наявності "диспетчерських служб" – достатньо наявності мобільного зв’язку у відповідальної особи, контактні дані якої Виконавець сам надає Замовнику.

У 2026 році вимога до професійного учасника ринку бути на зв’язку протягом години в цифрових месенджерах є мінімальним стандартом ділової етики, а не "завищеним бар’єром".

Оскільки послуги з благоустрою потребують швидкої координації, Замовник має законне та цілком обґрунтоване право встановлювати такий порядок комунікації, який забезпечить результат. Скаржник не довів, що 1 година на відповідь у месенджері є технічно неможливою умовою для сучасного суб’єкта господарювання.

Специфіка благоустрою потребує безперервності та оперативності. Скаржник не довів "непропорційність" цієї вимоги предмету закупівлі.

Скаржник навмисно ототожнює момент отримання інформації з моментом виконання робіт, щоб ввести в оману. Замовник діє в межах свободи договору (ст. 627 ЦКУ) та забезпечує оперативність управління критично важливими послугами.

Також Замовник вважає доводи Скаржника щодо "дискримінаційності" термінів виходу на об’єкт безпідставними та такими, що суперечать інтересам громади міста:

Визнання вимог Скаржником через неоскарження ТЗ Вимога про початок надання послуг "не пізніше наступного календарного дня після отримання заявки, включно з вихідними та святковими днями" міститься в Технічному завданні (Додаток 2 Документації).

Скаржник під час подання попередньої скарги та протягом всього строку оскарження Документації не висловив жодного заперечення щодо цього пункту в ТЗ.

Предметом закупівлі є послуги з благоустрою (вивезення сміття, обрізка дерев, покіс). Ці послуги мають безперервний характер та безпосередньо впливають на безпеку мешканців:

- Стихійні звалища сміття або повалені дерева не зникають у вихідні чи святкові дні.

- Залишення сміття на територіях понад добу призводить до порушення Державних санітарних норм та створює загрозу епідеміологічному стану району.

-Виконавець, який претендує на бюджетне фінансування у сфері комунального господарства, апріорі повинен мати ресурси (персонал та техніку) для виконання робіт у режимі реального часу. Благоустрій міста – це не офісна робота з 09:00 до 18:00, і Скаржник, як професійний учасник ринку, не може цього не розуміти.

Твердження Скаржника про те, що він повинен мати техніку "ще до перемоги", є безпідставним. Будь-який учасник, що має намір брати участь у закупівлі з благоустрою, вже повинен мати матеріально-технічну базу (що підтверджується довідкою в складі пропозиції). Вимога розпочати роботи з наступного дня після отримання відповідної заявки – це стандартна умова для послуг з утримання територій, яка спрямована на забезпечення задоволення потреб територіальної громади. (див. позицію Верховного Суду викладену у постанові від 28.10.2020 у справі №640/4170/19) Замовник наголошує, що в межах попереднього оскарження орган оскарження не зобов’язував Замовника змінювати строки реагування на заявку. Замовник залишив цю норму як таку, що відповідає інтересам громади та специфіці предмета закупівлі. Повторне оскарження умов тендерної документації (ТД) в які не вносились зміни є проявом зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим, оскільки завдає шкоди законним правам та інтересам територіальної громади.

Замовник вважає доводи Скаржника щодо "невизначеності" та "оціночності" термінів у п. 4.2.5 безпідставними та маніпулятивними, виходячи з наступного.

Термін "належна кількість персоналу та техніки" не є оціночним, оскільки він прямо корелюється з мінімальними вимогами, встановленими Замовником у розділі 1 пункті 1.2, підпункті 1.2.2 Додатку 3 Документації, де чітко зазначено мінімальний склад працівників:

"1.2.2. Обов’язкова наявність у штаті учасника або із залученням на договірних засадах:

інженера-кошторисника (або інженера з проектно-кошторисної роботи, або кошторисника, або інженера-проектувальника, або інженера з кошторисної документації тощо);

особи, відповідальної за охорону праці;

особи, відповідальної за пожежну безпеку;

керівник робіт (виконроб тощо), який є відповідальним за надання послуг та роботу персоналу на об’єкті;

робітник з благоустрою – не менше 3 (трьох);

озеленювач – не менше 3 (трьох)." Отже, "належна кількість" – це та кількість, яку сам учасник задекларував у своїй тендерній пропозиції як достатню для надання послуг. Якщо учасник вказав, що для виконання договору йому потрібно 10 працівників та 5 одиниць техніки, то саме ця кількість є "належною" для виконання договірних зобов'язань.

Самостійне визначення учасником "достатності" ресурсів. Документація, а саме розділі 1 пункті 1.2, підпункті 1.2.1 додатку 3 Документації вимагає від учасника надати Довідку про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід "1.2.1. Інформаційна довідка (надається на фірмовому бланку (за наявності) Учасника) за власноручним підписом уповноваженої особи Учасника та завірена печаткою (у разі її використання), про наявність в учасника достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, вказаних в технічному завданні (зазначаються лише ті працівники, які безпосередньо залучатимуться до надання послуг за предметом закупівлі)…".

Таким чином, саме учасник, подаючи пропозицію, самостійно визначає та підтверджує, яка кількість персоналу є "достатньою" (належною) для якісного надання послуг. Замовник лише фіксує цей факт у договорі, щоб мати змогу проконтролювати, чи дійсно учасник вивів на об’єкт ту кількість людей, яку він обіцяв у тендерній пропозиції.

Жодного суб’єктивізму Замовника тут немає – є лише звірка фактичної наявності ресурсів із задекларованою учасником.

Принцип правової визначеності не порушується, оскільки учасник ще на етапі підготовки пропозиції знає, яку кількість техніки та людей він має в наявності та яку він залучає. "Належна кількість" – це кількісний показник пропозиції переможця. Якщо Скаржник не розуміє, скільки йому потрібно людей для прибирання району, це свідчить про його професійну некомпетентність, а не про дискримінацію з боку Замовника.

Термін "належна кількість" є похідним від кількісних показників, зазначених самим учасником у тендерній пропозиції на виконання вимог Документації. Вимога щодо фізичної присутності ресурсів на об’єкті є необхідною для контролю за реальним виконанням договору. Пункти Скарги ґрунтується виключно на припущеннях та суб’єктивних твердженнях Скаржника.

Крім того, вимога щодо фізичної присутності ресурсів та робочої сили на об’єкті, напряму відповідає інтересам громади, які представляє Замовник.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

Замовник вважає доводи Скаржника щодо "надмірної жорсткості" п. 4.2.6 безпідставними, виходячи з наступного.

Орган оскарження вже надав оцінку цим доводам та відмовив Скаржнику в цій частині Повторне винесення цього питання на розгляд Комісії під виглядом "нового контексту" є спробою ревізії рішення органу оскарження, що суперечить принципам правової визначеності та процесуальної економії.

Послуги з благоустрою (вивіз сміття, покіс, обрізка дерев) мають життєво важливе значення для санітарного стану району.

Якщо Виконавець не виходить на об’єкт протягом доби, район починає заростати сміттям та порушуються санітарні норми.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Замовник не може дозволити собі місяцями чекати на "виправлення ситуації" недобросовісним підрядником. Можливість розірвати договір через 10 днів після істотного порушення (невиходу на об’єкт) є єдиним дієвим інструментом захисту прав територіальної громади.

Скаржник штучно створює "жахливу конструкцію", поєднуючи технічні пункти комунікації з пунктом про розірвання.

Насправді:

- 1 година на підтвердження – це цифрова гігієна (наявність смартфона).

- Наступний день на вихід – це стандартна оперативність для благоустрою.

- Фізична присутність – це доказ того, що робота почалася не на папері, а в реальності.

Якщо учасник не здатен виконати ці елементарні умови, він є професійно непридатним для виконання даного договору. Розірвання договору з таким підрядником – це обов’язок Замовника як розпорядника бюджетних коштів.

Замовник зазначає, що під час розгляду попередньої скарги (№ UA-2026-01-22017250-a.с2) Скаржник вже оскаржував право Замовника на одностороннє розірвання договору та строк повідомлення у 10 днів.

Комісія детально розглянула ці доводи та відмовила у їх задоволенні, не знайшовши порушень законодавства у встановленні такого строку (10 днів) та порядку розірвання.

Скаржник хотів однакові дати, Замовник привів у відповідність дати.

Відповідно до ст. 525 та ст. 651 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання допускається, якщо це встановлено договором або законом.

Замовник як сторона договору має право встановлювати такий строк повідомлення, який забезпечить оперативний захист інтересів громади у разі бездіяльності Виконавця.

Різниця між 15 та 10 днями не є дискримінаційною, оскільки вона однакова для будьякого учасника, що стане переможцем. Більше того, 10 днів – це достатній строк для завершення організаційних питань у разі припинення співпраці.

Формулювання "невиконання або неналежне виконання" є стандартною юридичною конструкцією, що охоплює будь-які порушення умов договору (якість, обсяг, терміни).

Замовник, розпоряджаючись бюджетними коштами, зобов’язаний мати важіль впливу на підрядника, який виконує роботу "абияк" (неналежно). Відсутність такого права в договорі зробила б Замовника заручником недобросовісного Виконавця, що суперечить принципам ефективного використання публічних коштів. (див рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року).

Отже, оскільки питання щодо пункту 7.1.9 вже було предметом розгляду органу оскарження і в задоволенні скарги в цій частині було відмовлено –Замовник просить Комісію залишити скаргу без розгляду або без задоволення як таку, що спрямована на перегляд вже прийнятого рішення.

Замовник зазначає, що редакція пунктів 5.4, 5.5, 7.1.7, 7.1.8 не змінювалася з моменту оприлюднення першої редакції Документації.

Скаржник під час подання попередньої скарги (№ UA-2026-01-22-017250-a.с2) не висував жодних заперечень щодо цих пунктів.

Згідно з принципами стабільності умов закупівлі та добросовісності, учасник не може оскаржувати умови, які він "пропустив" у першій скарзі, лише тому, що йому захотілося знову заблокувати тендер.

Повторне оскарження умов Документації можливе лише щодо тих положень, які були змінені Замовником після попередньої скарги або усунення порушень, і виключно в межах цих змін.

- Стаття 852 ЦКУ: Якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршило роботу, замовник має право вимагати безоплатного усунення недоліків у розумний строк або пропорційного зменшення ціни.

- Стаття 853 ЦКУ: Замовник зобов'язаний прийняти роботу, але має право заявити про відступи від умов договору або інші недоліки.

- Стаття 611 ЦКУ: У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема – припинення зобов'язання (розірвання) або зміна його умов.

Отже, Скаржник фактично оскаржує не "забаганку" Замовника, а фундаментальні принципи договірного права України, які визначені зокрема Цивільним кодексом України.

Предметом закупівлі є благоустрій міста. Замовник, як розпорядник бюджетних коштів, не має права оплачувати неякісно виконану роботу (наприклад, покіс трави лише на половині ділянки або неповне вивезення сміття).

Дефектний акт – це стандартний документ фіксації недоліків.

Зменшення вартості – це логічний наслідок виконання послуги не в повному обсязі.

Скаржник називає це "інструментом тиску" хоча насправді це є інструментом контролю за тим, щоб податки громадян не витрачалися на послуги, які існують лише на папері.

Крім того, ні Закон, ні Особливості, ні інші нормативно-правові акти у сфері закупівель, не оперують такими поняттями, як "тиск", натомість Закон містить термін "забезпечення виконання договору".

Отже, право Замовника здійснювати візуальне обстеження та складати дефектний акт є функцією, яка спрямована виключно на забезпечення виконання договору.

Об’єктивність через візуальне обстеження. Скаржник каже про "відсутність механізму", хоча в договорі чітко вказано: візуальне обстеження та дефектний акт. Це і є об'єктивний механізм фіксації. Якщо трава не покошена – це видно візуально. Якщо сміття лежить – це видно візуально.

Скаржник не оскаржував ці пункти раніше, чим підтвердив їх законність. Його теперішня Скарга – це спроба позбавити Замовника права контролювати якість робіт.

Замовник має право не оплачувати неякісно надані послуги та розривати договір з тими, хто не здатен працювати належно.

Усі умови комунікації та реагування (пункти 4.2.1–4.2.6) спрямовані на забезпечення оперативного надання послуг з прибирання вулиць, що є критично важливим для життєдіяльності району. Вимоги щодо підтвердження заявок та оперативного виїзду техніки є стандартною діловою практикою для послуг такого типу і не є надмірними для добросовісного учасника.

Встановлені вимоги є рівними для всіх потенційних учасників. Скаржник знову намагається видати необхідність належної організації робочих процесів за "дискримінацію", фактично вимагаючи послаблення контролю Замовника за якістю та строками надання послуг.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Проєкт договору та передбачає, зокрема:

4.2. Порядок надання та підтвердження отримання Заявок:

4.2.1. Послуги надаються на підставі письмових Заявок Замовника. Заявка вважається належним чином направленою та отриманою Виконавцем, якщо вона передана одним із способів, що забезпечують документальну фіксацію часу відправлення, на реквізити відповідальної особи Виконавця, зазначеній у п. 4.2.3 цього Договору, а саме:

шляхом направлення скан-копії Заявки на електронну пошту або шляхом направлення фотокопії або тексту Заявки за допомогою месенджерів (Viber або Telegram).

4.2.2. Моментом отримання Заявки Виконавцем вважається час її фактичного відправлення Замовником. Виконавець зобов’язаний підтвердити отримання Заявки протягом 1 (однієї) години з моменту її направлення зворотним повідомленням.

4.2.3. Відповідальними особами за оперативний зв’язок та направлення/отримання заявок є:

від Замовника: [ПІБ, посада, тел., e-mail];

від Виконавця: [ПІБ, посада, тел., e-mail].

Сторони зобов’язані негайно повідомляти одна одну про зміну відповідальних осіб або їх контактних даних у письмовій формі.

4.2.4. Виконавець зобов’язаний розпочати надання послуг не пізніше наступного календарного дня після отримання Заявки (включаючи вихідні та святкові дні, якщо це зазначено в Заявці).

4.2.5. Підтвердженням початку надання послуг вважається фізична присутність належної кількості персоналу та техніки Виконавця безпосередньо на об’єкті (місці надання послуг), визначеному в Заявці.

4.2.6. У разі, якщо Виконавець не розпочав фактичне надання послуг на об’єкті протягом наступного календарного дня, що визначено у Заявці як дата початку робіт, таке порушення вважається істотним невиконанням умов Договору. У такому випадку Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це Виконавця за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання.

5.4. У випадку відмови від підписання Акту КБ-2в, Замовником складається Дефектний акт із переліком недоліків у наданих Послугах та строками їх усунення.

Виконавець зобов’язаний усунути недоліки у строки, вказані Замовником в Дефектному акті.

5.5. Якщо Послуги надані або надавалися з порушенням вимог законодавства України та (або) цього договору, Замовник має право не приймати і не оплачувати такі неякісно надані Послуги або має право прийняти такі неякісно надані Послуги (із зазначенням в Акті КБ-2в переліку недоліків цих послуг) і зменшити в односторонньому порядку вартість таких неякісно наданих послуг на суму, яка самостійно визначається Замовником.

7.1. Замовник має право:

7.1.7. Здійснювати візуальне обстеження результатів наданих послуг та, у разі виявлення недоліків (неякісного або не в повному обсязі наданих послуг), складати Дефектний акт.

7.1.8. Вимагати від Виконавця безкоштовного усунення недоліків, що виникли з його вини. У разі не усунення недоліків Замовник має право затримувати оплату до усунення таких недоліків, а у разі неможливості усунути такі недоліки – відмовитися від прийняття таких Послуг та розірвати Договір.

7.1.9. Достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей Договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань Виконавцем, письмово повідомивши Виконавця за 10 днів до дати розірвання Договору.

1.1. Щодо вимог підпунктів 4.2.1 та 4.2.2 пункту 4.2 додатку 4 Документації.

За таких умов Документацією визначено момент отримання Заявки як час її фактичного направлення Замовником, що не враховує можливість її фактичного отримання виконавцем, зокрема, у разі направлення поза межами робочого часу тощо. При цьому виконавець зобов’язаний підтвердити отримання такої заявки протягом 1 (однієї) години з моменту її направлення зворотним повідомленням, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої тендерні пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

1.2. Щодо вимоги підпункту 4.2.3 пункту 4.2 додатку 4 Документації.

Слід зазначити, що Документація передбачає обов’язок сторін негайно повідомляти одна одну про зміну відповідальних осіб або їх контактних даних, при цьому не містить визначення терміну "негайно" та не встановлює конкретного строку для такого повідомлення, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої тендерні пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

1.3. Щодо вимог підпункту 4.2.4 пункту 4.2 додатку 4 Документації.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

1.4. Щодо вимог підпункту 4.2.5 пункту 4.2 додатку 4 Документації.

Документація не містить визначення терміну "належної кількості" персоналу та техніки Виконавця безпосередньо на об’єкті в цій частині, що використовується як підтвердження початку надання послуг, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої тендерні пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

1.5. Щодо вимог підпункту 4.2.6 пункту 4.2 додатку 4 Документації.

Відповідно до статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 651 Цивільного Кодексу України встановлено підстави для зміни або розірвання договору:

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За таких умов, Замовником передбачено право достроково розірвати Договір у разі, якщо виконавець не розпочав фактичне надання послуг на об’єкті протягом наступного календарного дня, що визначено саме у Заявці як дата початку робіт, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

1.6. Щодо повідомлення виконавця за 10 днів до дати розірвання Договору (пункт 7.1.9 додатку 4 Документації).

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

1.7. Щодо неналежного виконання зобов’язань Виконавцем (пункт 7.1.9 додатку 4 Документації).

Документація не містить визначення терміну "неналежного" виконання зобов’язань Виконавцем.

За таких умов, Замовник з незалежних від учасника обставин на власний розсуд може визначити "неналежне" виконання зобов’язань виконавцем за договором та достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої цінові пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

1.8. Щодо вимог пунктів 5.4, 5.5 та підпункту 7.1.8 додатку 4 Документації.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

На адресу органу оскарження надійшла скарга Скаржника від 24.02.2026 № UA2026-01-22-017250-a.c2.

За результатами розгляду якої Комісією прийнято рішення від 05.03.2026 №2581р/пк-пз.

Слід зазначити, що Скаржником не оскаржувались зазначені вимоги Документації в цій частині за скаргою від 24.02.2026 № UA-2026-01-22-017250-a.c2.

Відповідно до абзаців першого та п’ятого пункту 59 Особливостей скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.

Після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником, протягом п’яти днів з моменту оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу, але не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання тендерних пропозицій, яка була встановлена під час внесення таких змін.

Відповідно до пункту 60 Особливостей, якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни, після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим пункту 59 цих особливостей, положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися, не підлягають оскарженню.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Скаргу подано до органу оскарження 14.03.2026.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 22.01.2026 оприлюднив Документацію та встановив кінцевим строком для подання тендерних пропозицій 30.01.2026.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 17.02.2026 та 23.02.2026 оприлюднив зміни до Документації та встановив кінцевий строк подання Пропозицій – 24.02.2026 та 28.02.2026, відповідно.

Також відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 13.03.2026 оприлюднив зміни до Документації та встановив кінцевий строк подання Пропозицій – 18.03.2026.

При цьому, наведені зміни (від 13.03.2026) не стосувались положень Документації, які є предметом Скарги в цій частині.

Відповідно до інформації, у Документації, розміщеній на веб-порталі Уповноваженого органу від 23.02.2026, умови якої оскаржує Скаржник в цій частині, Замовник встановив кінцевим строком для подання тендерних пропозицій 28.02.2026.

За таких умов, скарги щодо положень Документації у редакції від 23.02.2026 могли подаватись не пізніше, ніж за три дні до 28.02.2026.

Враховуючи викладене, Скарга в цій частині не відповідає вимогам пунктів 59 та 60 Особливостей.

Відповідно до вимог частини другої пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема, у разі, коли скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

1.9. Щодо вимог підпункту 7.1.7 додатку 4 Документації.

Документація не містить чітких критеріїв оцінки результатів наданих послуг під час здійснення візуального обстеження, що може призводити до суб’єктивного підходу з боку замовника при визначенні їх якості, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої цінові пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що рішенням органу оскарження від 05.03.2026 №2581-р/пкпз вже було встановлено, що вимога Замовника про надання у складі тендерної пропозиції посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протоколу (витягу з протоколу) перевірки знань для відповідальної особи є дискримінаційною, оскільки предмет закупівлі та технічне завдання стосуються послуг з утримання та прибирання об’єктів благоустрою та не містять вогневих робіт або інших робіт з відкритим вогнем, а Замовник не обґрунтував необхідність встановлення такої вимоги. Комісія прямо зазначила, що за таких умов участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті учасники, які вже мають відповідні документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання.

Разом з тим, у новій редакції Документації Замовник не усунув вказане порушення по суті, а лише змінив формулювання.

Так, відповідно до пункту 1.2.4 нової редакції Документації учасник знову зобов’язаний надати щодо посадової особи, відповідальної за пожежну безпеку, чинний документ (посвідчення, сертифікат, довідку тощо) та копію протоколу (або витягу з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що підтверджують проходження навчання з питань пожежної безпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №444, Скаржник має посвідчення озеленювачів, які і мають мати особи, які працюють з предметом закупівлі.

Отже, хоча Замовник формально прибрав словосполучення "пожежно-технічний мінімум", він зберіг ту саму дискримінаційну конструкцію: обов’язок уже на етапі подання тендерної пропозиції надати окремий документ про проходження навчання з пожежної безпеки та протокол перевірки знань для відповідальної особи.

Тобто фактично Замовник залишив вимогу щодо наявності "корочок" з пожежної безпеки, яка і була предметом розгляду органу оскарження.

При цьому технічне завдання закупівлі не змінилося таким чином, щоб з’явилися роботи з відкритим вогнем чи інші роботи підвищеної пожежної небезпеки, а отже відсутні нові обставини, які могли б виправдати повторне встановлення такого документального бар’єру.

За своєю суттю Замовник повторно вимагає не загальне дотримання правил пожежної безпеки під час виконання договору, а саме попереднє документальне підтвердження спеціального навчання на стадії подання пропозиції, що знову необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.

Таким чином, Замовник не виконав рішення органу оскарження належним чином, оскільки не усунув порушення по суті, а лише виклав його у зміненій редакції.

Така поведінка суперечить змісту рішення органу оскарження та знову порушує принципи недискримінації учасників і рівного ставлення до них.

Скаржник звертає увагу, що йдеться не про поодиноке технічне коригування документації, а про тривале та послідовне змінення умов Процедури закупівлі, після чого Скаржник змушений неодноразово захищати свої права шляхом подання щонайменше двох скарг до органу оскарження — № UA-2026-01-22-017250-a.b1 та № UA-2026-01-22-017250a.c2.

У листі до Замовника Скаржник зазначив, що орган оскарження за результатами розгляду Скарг вже зобов’язував Замовника внести зміни Документації з метою усунення порушень, однак, попри це, Замовник, не поспішає привести Документацію у відповідність до вимог законодавства, що фактично призводить до подальшого затягування процедури закупівлі та повторного виникнення спорів. Лист Скаржника окремо наголошує, що такі дії Замовника порушують принцип добросовісної конкуренції, принцип недискримінації учасників та принцип об’єктивної і неупередженої оцінки, а також права та законні інтереси учасника, пов’язані з участю у процедурі закупівлі.

За таких обставин багаторазове коригування Документації після вже прийнятих рішень органу оскарження об’єктивно створює перевагу тим суб’єктам господарювання, які мали більше часу та організаційної можливості адаптуватися до змінених вимог, тоді як інші потенційні учасники змушені щоразу заново переглядати пакет документів, порядок підтвердження кваліфікації, розрахунок ціни та модель виконання договору.

Замовник зазначає, що на виконання рішення органу оскарження від 05.03.2026 №2581-р/пк-пз Замовник повністю виключив з Документації вимогу щодо надання посвідчень про проходження навчання за програмою "пожежно-технічний мінімум".

У новій редакції Документації Замовник вимагає підтвердження проходження навчання з питань пожежної безпеки виключно для посадової особи (керівника), що є не забаганкою Замовника, а імперативною вимогою загальнодержавного законодавства:

Постанови КМУ від 26.06.2013 №444 (Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях);

Наказу МВС від 30.12.2014 №1417 (Правила пожежної безпеки в Україні).

Скаржник у Скарзі маніпулює фактами, намагаючись довести, що Замовник знову вимагає спецнавчання для рядових працівників (озеленювачів). Це не відповідає дійсності:

Для працівників, що безпосередньо надають послуги, Замовник вимагає лише проведення інструктажів (згідно з Наказом №1417), документи про які (журнали) у складі пропозиції не вимагаються.

Натомість наявність у керівника/посадової особи чинного посвідчення про навчання з пожежної безпеки є обов’язковою умовою для діяльності будь-якого суб’єкта господарювання в Україні. Це загальногосподарська вимога: підприємство без навченого керівника не має права функціонувати. Як Скаржник збирається проводити інструктажі своїм працівникам, якщо його власна посадова особа не пройшла обов’язкове навчання.

Скаржник самостійно підмінив об’єкт вимоги (з керівника на робітника), а орган оскарження, на жаль, не надав належної оцінки цій підміні, зобов’язавши Замовника внести зміни без конкретизації – що саме змінити чи прибрати.

Надання Скаржником "посвідчень озеленювачів" як доказу дискримінації свідчить про те, що він або свідомо викривляє суть вимог, або не розуміє різниці між технікою безпеки для робітника та законодавчим обов'язком керівника бути навченим діям у надзвичайних ситуаціях.

Скаржник знову обмежується загальним "обуренням", але:

Не довів, що отримання такого посвідчення керівником є неможливим або надмірно складним для добросовісного учасника.

Не запропонував власної редакції пункту. Фактично Скаржник вимагає, щоб Замовник дозволив йому ігнорувати державні норми пожежної безпеки під час виконання робіт на території району (де використовуються мотокоси та бензопили, що є джерелом підвищеної небезпеки, про що зазначено у Додатку 3 Документації пункт про матеріальнотехнічну базу).

Замовник наголошує, що Скаржник не оскаржував обов’язок дотримуватися пожежної безпеки, але оскаржує сам факт документального підтвердження того, що його керівник пройшов обов’язкове за законом навчання.

Така позиція свідчить про намагання Скаржника приховати власну організаційну неспроможність або відсутність законних підстав для діяльності, перекладаючи провину на Замовника.

При цьому у додатку 2 Документації установлено вимогу "Учасник зобов’язаний забезпечувати на місці надання послуг вжиття необхідних природоохоронних заходів, правил санітарної та протипожежної, екологічної безпеки, правил охорони праці, експлуатації техніки, техніку безпеки, а також забезпечує дотримання чистоти та порядку при наданні послуг".

До того ж Проєктом договору (Додаток 4) установлена вимога, яка не змінювалася з моменту оголошення процедури закупівлі: "7.4.5. Забезпечити на місці надання послуг вжиття необхідних природоохоронних заходів, правил санітарної та протипожежної, екологічної безпеки, правил охорони праці, експлуатації техніки, техніку безпеки, а також дотримання чистоти та порядку при наданні послуг".

Замовник офіційно заявляє, що всі попередні рішення органу оскарження за скаргами № UA-2026-01-22-017250-a.b1 та № UA-2026-01-22-017250-a.c2 були виконані Замовником у повному обсязі та у встановлені законом строки. Документація щоразу приводилася у відповідність до висновків роргану оскарження.

Таким чином, твердження Скаржника про "небажання приводити документацію у відповідність" є суб’єктивним та не відповідає фактичним обставинам справи.

Скаржник жодного разу не скористався правом на отримання роз’яснень або зверненням з вимогою про усунення порушення безпосередньо до Замовника. Замість конструктивного діалогу, Скаржник обирає шлях подання скарг до органу оскарження, що автоматично зупиняє перебіг процедури (ч. 7 ст. 18 Закону). Такі дії мають ознаки зловживання правом на оскарження, оскільки їхньою метою є не захист порушеного права, а блокування закупівлі.

Предметом даної закупівлі є послуги з благоустрою, які мають критичне значення для життєдіяльності Шевченківського району м. Дніпра.

До Замовника щоденно надходять численні звернення та скарги мешканців щодо неналежного стану територій.

Неможливість вчасно розпочати роботи через постійне блокування закупівлі призводить до порушення Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць. Систематичне оскарження Скаржником кожного етапу внесення змін (навіть тих, що були внесені на виконання попередніх рішень органу оскарження) ставить під загрозу епідеміологічне благополуччя району та порушує інтереси тисяч громадян.

Скаржник у своїх попередніх та теперішній скаргах обмежується загальними фразами про "дискримінацію" та "непослідовність"", проте жодного разу не надав конкретної редакції умов, які б його задовольнили та юридично не підтверджує свої оціночні твердження. Скаржник фактично займає позицію "критика заради процесу", не зазначаючи, яким саме чином Замовник має змінити документацію, щоб усунути уявне порушення.

Замість того, щоб чітко сформулювати вимогу, Скаржник очікує, що орган оскарження або Замовник самостійно "вгадають" та додумають за нього необхідні формулювання. Ані Замовник, ані Комісія не зобов’язані виконувати роботу за Скаржника та розробляти за нього Документацію.

Скаржник оскаржує зміни, які були внесені саме на виконання попередніх рішень органу оскарження. Це свідчить про те, що мета Скаржника – не захист права, а створення нескінченного циклу оскаржень, що паралізує закупівлю послуг з благоустрою району.

Така поведінка є прямим свідченням недобросовісності з боку Скаржника.

З огляду на відсутність у Скарзі конкретного механізму усунення "порушень" та неможливість встановити, чого саме прагне Скаржник, Замовник просить орган оскарження залишити скаргу без задоволення в цій частині.

Замовник додає, що Скаржник брав участь у тендерах інших замовників (напр., № UA-2026-02-17-010565-a), де вимоги були ідентичними. Там він їх не оскаржував і не вважав дискримінаційними. Це доводить, що претензії до Документації є упередженими та спрямовані виключно на блокування нашої закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

2.1. Щодо інших процедур закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 14.03.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-01-22-017250-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-01-22-017250-a.

Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.

2.2. Щодо невиконання (на думку Скаржника) рішення органу оскарження від 05.03.2026 №2581-р/пк-пз.

На адресу органу оскарження надійшла скарга Скаржника від 24.02.2026 № UA2026-01-22-017250-a.c2.

За результатами розгляду якої Комісією прийнято рішення від 05.03.2026 №2581р/пк-пз, відповідно до якого встановлено, зокрема:

"… Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1.2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід* 1.2.4. На підтвердження кваліфікації щодо дотримання норм охорони праці, Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати:

Для відповідальної особи за охорону праці та пожежну безпеку на підприємстві:

• скан-копію з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі документи, які повинен надати учасник для підтвердження відповідності зазначеним характеристикам на закупівлю послуг: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (ДК 021:2015: 90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць) Відповідно до пункту 4.1. розділу І Документації назва предмета закупівлі: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м.

Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (ДК 021:2015:90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць).

Враховуючи наведене, у тому числі, предмет закупівлі та технічне завдання, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації в частині надання скан-копії з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протоколу (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати скан-копію з оригіналу посвідчення і про проходження навчання з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум) та протокол (витяг з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника" та зобов'язано Замовника внести зміни до Документації в цій частині.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 13.03.2026 було внесено зміни до Документації та викладено в новій редакції, зокрема:

Додаток 3 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та передбачає, зокрема:

1.2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід* 1.2.4. На підтвердження дотримання норм законодавства щодо охорони праці та цивільного захисту (пожежної безпеки), Учасник у складі тендерної пропозиції надає стосовно посадової особи (керівника Учасника або іншої особи, визначеної наказом відповідальною за дані напрямки) такі документи:

Щодо пожежної безпеки*:

1) скан-копію з оригіналу наказу (або витягу з наказу) про призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку на підприємстві;

2) скан-копію з оригіналу чинного документа (посвідчення, сертифіката або довідки тощо) та копію протоколу (або витягу з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що підтверджує проходження посадовою особою навчання з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 №444.

Примітка: Навчання має бути проведено відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 №444, та з урахуванням вимог наказу МВС від 30.12.2014 №1417 (щодо інструктажів та навчання посадових осіб).

* Дана вимога стосується виключно організації протипожежного режиму на підприємстві посадовими особами. Для працівників (озеленювачів тощо), які не є посадовими особами, підтвердженням є проходження відповідних інструктажів згідно з наказом МВС №1417, документи про що (журнали) у складі пропозиції не вимагаються.

Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

За таких умов, Замовник встановивши наведену вище вимогу Документації не виконав рішення органу оскарження від 05.03.2026 №2581-р/пк-пз.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі документи, які повинен надати учасник для підтвердження відповідності зазначеним характеристикам на закупівлю послуг та передбачає, зокрема:

Найменування робіт і витрат Прибирання випадкового сміття Систематичне очищення твердого покриття від пилу, сміття та інше (підмітання доріжок та сходів) Очищення урн Згрібання листя Згрібання трави Формувальне обрізування кущів Санітарна обрізка дерев Прополка Видалення порослі кущів та дерев Покіс газонів Подрібнення гілля Навантаження сміття (відходів) вручну Перевезення сміття (відходів) Відповідно до пункту 4.1. розділу І Документації назва предмета закупівлі: Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м.

Дніпрі (Благоустрій населених пунктів) (ДК 021:2015:90610000-6 Послуги з прибирання та підмітання вулиць).

Враховуючи наведене, у тому числі, предмет закупівлі та технічне завдання, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації в частині надання наказу (або витягу з наказу) про призначення особи, відповідальної за пожежну безпеку на підприємстві; скан-копію з оригіналу чинного документа (посвідчення, сертифіката або довідки тощо) та копію протоколу (або витягу з протоколу) засідання комісії про перевірку знань, що підтверджує проходження посадовою особою навчання з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2013 №444.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що проєкт договору є також непропорційним в частині покладення на Виконавця обов’язку надавати підтверджуючі документи щодо розміщення відходів у тому вигляді та у той строк, які фактично залежать від діяльності третіх осіб. У випадку залучення субпідрядників або співвиконавців до перевезення та/або розміщення відходів учасник не має повного контролю над внутрішнім документообігом перевізника або власника полігону, строками оформлення талонів, довідок чи інших підтверджуючих документів, а також внутрішнім графіком їх видачі.

Отже, Замовник покладає на учасника відповідальність не лише за власні дії, а й за своєчасність оформлення первинних документів третіми особами, що є надмірним та непропорційним обтяженням і необґрунтовано звужує коло потенційних учасників.

Замовник зазначає, що зазначена вимога п. 7.4.8 Проєкту договору була включена до Документації на виконання настанов Державної аудиторської служби України (ДАСУ).

Згідно з позицією контролюючих органів, умови Договору повинні у повному обсязі корелюватися з технічним завданням (ТЗ) та забезпечувати прозорість використання бюджетних коштів. Відсутність документів, що підтверджують реальний обсяг та місце утилізації відходів, унеможливлює контроль за цільовим використанням коштів громади та може бути кваліфіковано як фінансове порушення.

Твердження Скаржника про те, що він "не має повного контролю" над субпідрядниками або власниками полігонів, є юридично нікчем:

Згідно зі ст. 618 Цивільного кодексу України, боржник (Генпідрядник) відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (субпідрядниками).

Учасник як суб'єкт господарювання діє на власний ризик. Якщо він залучає третіх осіб, він зобов'язаний вибудувати з ними такі договірні відносини, які забезпечать вчасне отримання всієї необхідної первинної документації. Нездатність Учасника налагодити роботу з контрагентами не може бути підставою для зниження стандартів контролю за якістю та обсягом послуг для Замовника.

Заперечуючи проти надання талонів/довідок, Скаржник фактично просить дозволити йому звітувати про виконання послуг "на слово", без об’єктивного підтвердження факту допуску техніки на санкціонований полігон.

Талони та довідки є стандартною практикою у сфері благоустрою та поводження з відходами. Ця вимога не є "надмірним обтяженням", а є єдиним способом підтвердження, що сміття не було вивантажене у найближчій лісосмузі, а потрапило на спеціалізований об’єкт.

Скаржник знову вдається до тактики маніпуляції він критикує існуючу норму, але не пропонує альтернативного, юридично значущого способу підтвердження обсягів наданих послуг. Скаржник не шукає шляхів для виконання договору, а шукає приводи для чергової зупинки закупівлі.

Замовник наголошує, що дублювання вимоги щодо надання талонів/довідок у ТЗ (Додаток №2) та у тексті Проєкту договору (Додаток №4) є не "надмірним обтяженням", а вимогою закону щодо цілісності змісту закупівлі:

Твердження Скаржника про "надмірність" вимоги у договорі є маніпулятивним.

Оскільки Скаржник не оскаржував наявність цієї вимоги у Технічному завданні (ТЗ), він фактично погодився з її правомірністю. Отже, приведення Проєкту договору у відповідність до ТЗ є технічним процесом забезпечення внутрішньої єдності тендерної документації, що виключає двозначне трактування обов’язків Виконавця на стадії виконання договору.

Скаржник повинен не просто "висловити занепокоєння", а довести об’єктивну неможливість виконання вимоги. Скаржник не надав жодного документального підтвердження (наприклад, відмови власників полігонів у видачі талонів або листівроз’яснень від перевізників), яке б свідчило про те, що отримання підтверджуючих документів є нездійсненним. Його твердження ґрунтуються виключно на припущеннях про потенційні труднощі, що не є підставою для задоволення скарги.

Крім того, Скаржник не вказав в чому полягає дискримінація, чим вимога про надання відповідної довідки чи талону обмежує конкуренцію, та не зазначив яким чином надаються переваги певному колу суб’єктів господарювання та в чому вони полягають.

Скаржник визнає правомірність вимоги в Технічному завданні, але одночасно оскаржує її наявність у Проєкті договору. Це є абсурдним, оскільки договір лише деталізує порядок виконання того, на що учасник вже погодився, вивчаючи ТЗ.

Посилання Скаржника на те, що він "не має повного контролю над субпідрядниками", є спробою перекласти ризики власної господарської діяльності на Замовника. Якщо учасник має намір брати участь у закупівлі за бюджетні кошти, він зобов’язаний організувати роботу з третіми особами так, щоб це відповідало вимогам закупівлі. Право вибору субпідрядника належить учаснику, а отже, і відповідальність за його документообіг лежить виключно на ньому.

Закон про закупівлі захищає конкуренцію, а не організаційну неспроможність окремих компаній. Якщо Скаржник не може налагодити роботу зі своїми партнерами, це не є підставою для того, щоб Замовник приймав послуги без документів і ризикував отримати кримінальну справу від ДАСУ за розтрату коштів.

Вимога надати талони – це і є спосіб перевірки кількісних характеристик (скільки тонн/кубів реально вивезено) (Стаття 22 Закону).

Вона зобов'язує утворювачів відходів (у нашому випадку – Замовника, від імені якого вивозять сміття) забезпечувати передачу відходів лише суб'єктам, що мають відповідні дозволи. Талон/довідка з полігону – єдиний документ, що підтверджує виконання цієї норми закону. Без нього Замовник стає співучасником незаконного скидання сміття. (Стаття 33 Закону "Про управління відходами" (нова редакція)) Вимагає документального підтвердження операцій з відходами (Постанова КМУ № 1174 "Про затвердження Порядку ведення обліку відходів").

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Оскільки послуга вимірюється в обсягах, акт без підтвердження з полігону (первинного документа від третьої сторони – вагової) не має юридичної сили для оплати бюджетних коштів (Стаття 9 Закону "Про бухгалтерський облік").

Таким чином, вилучення цієї вимоги, як того хоче Скаржник, змусить Замовника порушити норми бюджетного та природоохоронного законодавства України".

Таким чином, Скаржник не довів, чим саме дана вимога порушує його права, та не надав жодних доказів того, що вона є нездійсненною для добросовісного учасника ринку.

Більше того, не оскарживши аналогічну вимогу в Технічному завданні, Скаржник де-факто погодився з нею. За таких обставин, скарга в цій частині є лише інструментом штучного затягування процедури. Вимога у договорі – це лише дзеркальне відображення вимоги у ТЗ, що забезпечує виконання ст. 41 Закону. Скаржник, не оскарживши ТЗ в цій частині, фактично втратив право скаржитися на аналогічний пункт у договорі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Проєкт договору та передбачає, зокрема:

7.4. Виконавець зобов’язаний:

7.4.8. Надавати Замовнику разом з актом наданих послуг талони та/або довідки від власника полігону, що підтверджують обсяг та вид прийнятих відходів.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Адміністрацію Шевченківського району Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 44017322) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Послуги з утримання та прибирання об’єктів благоустрою на території Шевченківського району в м. Дніпрі (Благоустрій населених пунктів)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-01-22-017250-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Наталя ЛЕНЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга