Висновок
Інші порушення законодавства у сфері закупівель
За результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері закупівель в частині розгляду тендерної пропозиції Учасника - ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР" встановлено порушення вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей.
За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей, надання роз’яснень щодо тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі – порушень не встановлено.
Зобов'язання
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північно – східний офіс Держаудитслужби зобов’язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень в подальшому, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Констатуюча частина
Дата закінчення моніторингу: 27 січня 2026 року.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату початку проведення торгів) (далі – Особливості), надання роз’яснень щодо тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального спеціалізованого підприємства "Інженерні мережі" (далі – Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену Рішенням уповноваженої особи № 59 від 18.12.2025, звернення за роз’ясненнями щодо тендерної документації від 20.12.2025, 22.12.2024 та відповідь Замовника від 22.12.2025, 24.12.2025, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію Приватне підприємство "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР" (далі – ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР"), протокол розкриття тендерних пропозицій від 29.12.2025, Протокольного Рішення (Протокол) Замовника щодо визначення переможцем закупівлі ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР" №66 оприлюднений 29.12.2025, повідомлення про намір укласти договір від 29.12.2025, договір підряду № ТО-1-26 від 07.01.2026 (далі – Договір), пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель від 21.01.2026 (далі – Пояснення).
1. Моніторингом дотримання законодавства у сфері закупівель в частині розгляду тендерної пропозиції Учасника - ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР" встановлено наступне.
Відповідно до пункту 2 «Забезпечення тендерної пропозиції» Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації», Гарантія надається за формою (далі — Форма), наведеною в Додатку 1 до тендерної документації з урахуванням умов, викладених в пунктах 2, 3 розділу 3 тендерної документації. Учасникам заборонено відступати від форми гарантії.
Відповідно до форми забезпечення тендерної пропозиції за гаранті-єю, наведеної в пункті 3.1 Додатку 1 «Перелік документів та/або інформа-ції, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної про-позиції» (далі — Додаток 1) до тендерної документації, гарант безвідклич-но зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі — вимога).
При цьому, у складі тендерної пропозиції ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР", надано БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ № KHAG354508117 від 24 грудня 2025 р., в якій зазначено: «3. За цією гарантією гарант безвідклич-но зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі — вимога)», що не відповідає пункту 3.1 Дода-тку 1 тендерної документації.
Керуючись частиною п’ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно - східного офісу Держаудитслужби від 19.01.2026 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з приводу вищевказаного.
На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби Замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель від 21.01.2026, наступного змісту: «Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.»
Однак, пояснення Замовника не спростовує факту невідповідності тендерної пропозиції умовам пункту 2 «Забезпечення тендерної пропозиції» Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації» та пункту 3.1 Додатку 1 тендерної документації.
Згідно вимог пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Таким чином, Замовником, на порушення вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей, не розміщено в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які наявні у складі тендерної пропозиції ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР", тим самим не надав можливість Учаснику усунути такі невідповідності.
Усунення порушень
Звіт замовника від 28.01.2026
Про оголошеня попередженя уповноваженої особі
Запити й пояснення
20.01.2026 · ДАСУ: Запит про надання пояснень
У межах проведення моніторингу закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, послуги з миття автомобілів», (ДК 021:2015: 50110000-9 — Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання), очікуваною вартістю 1 561 620,00 гривень (інформацію про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель за номером UA-2025-12-18-022101-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23, постала потреба в перевірці питання щодо правомірності прийняття рішень, а саме:
1. Яким чином та на підставі яких документів Вами здійснено обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість?
2. Відповідно до пункту 2 «Забезпечення тендерної пропозиції» Розділу 3. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації», Гарантія надається за формою (далі — Форма), наведеною в Додатку 1 до тендерної документації з урахуванням умов, викладених в пунктах 2, 3 розділу 3 тендерної документації. Учасникам заборонено відступати від форми гарантії.
Відповідно до форми забезпечення тендерної пропозиції за гарантією, наведеної в п. 3.1 Додатку 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації, гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі — вимога).
У складі тендерної пропозиції ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР" Надано БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ № KHAG354508117 від 24 грудня 2025 р., в якій зазначено — 3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі — вимога), що не відповідає п. 3.1 Додатку 1тендерної документації.
Надати пояснення, щодо невиявлення зазначеної невідповідності Замовником під час розгляду тендерної пропозиції ПП "ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР".
Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обгрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
Повідомляємо, що відповідно до норм статті 351-1 Кримінального кодексу України невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
21.01.2026 · Замовник: Відповідь ДАСУ
1. Нормативне регулювання питання забезпечення здійснення під час публічних закупівель обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення розміру витрат та очікуваної вартості витрат закупівлі, а, також, регулювання питання публічного оприлюднення таких даних міститься в п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (надалі – Постанова №710).
Так, п. 41 Постанови №710 встановлено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як вбачається із наведеного вище положення, визначені в ньому обов’язки стосуються чітко визначеного та вичерпного кола суб’єктів: 1) головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня); 2) суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
З огляду на вказане КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» зауважує, що не належить до жодного із вказаних суб’єктів, в обґрунтування чого зазначає таке.
Згідно з п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
За положенням ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:
1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;
2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;
3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів доступний на вебсторінці Державної казначейської служби України за посиланням (https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search) та на Порталі відкритих даних за посиланням: (https://data.gov.ua).
Під час пошуку інформації на вказаних ресурсах за ключовими словами: «КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ»» та за ЄДРПОУ 37577078 отримуємо відомості, в яких значиться, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем коштів.
Тобто за відомостями із Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) є одержувачем бюджетних коштів, а не розпорядником.
За змістом п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» є саме одержувачем бюджетних коштів, а тому не може відноситися до головних розпорядників бюджетних коштів, а також не може мати статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.
Разом з тим, необхідно зазначити, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» до суб’єктів господарювання державного сектору економіки також не належить, оскільки відповідно до п. 5.2 Статуту діє на основі комунальної власності територіальної громади міста Харкова і за формою власності, відповідно до п. 1.2 Статуту, є саме комунальним підприємством, отже, не є таким, що діє на основі повної чи часткової державної власності.
В підтвердження вказаного слід зазначити, що на сайті Фонду державного майна України за посиланням: (https://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-subekti-gospodaruvannya.html) міститься Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) і КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) у вказаному переліку відсутнє.
Таким чином, варто констатувати, КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 37577078) будучи комунальним підприємством, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів має статус одержувача бюджетних коштів, а тому не є і не може бути ані головним розпорядком бюджетних коштів, ані розпорядником нижчого рівня та, відповідно, не належить до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Відтак, враховуючи те, що КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» не є ні головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), ні суб’єктом господарювання державного сектору економіки, то положення пункту 41 Постанови №710 на підприємство не поширюються і воно не повинно забезпечувати: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Розрахунок очікуваної вартості предмета Закупівлі здійснювався методом порівняння ринкових цін відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 лютого 2020 року № 275, зі змінами. З цієї метою КСП «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» направило письмові запити цінових пропозицій (електронною поштою) різним надавачам послуг, що є предметом Закупівлі. Замовником було отримано відповіді на запити цінових пропозицій щодо надання вартості предмета закупівлі від трьох надавачів послуг з ремонту та технічного обслуговування ТЗ. Також були використані договори з електронної системи закупівель "Prozorro". Документи додаються. Замовником було визначено очікувану вартість предмета Закупівлі як суму добутку кількості людино-годин та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових та загальної вартості складових частин (систем) та витратних матеріалів, що можуть бути використані при наданні послуг з ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових, що складає не більше 49% від сумарної вартості закупівлі послуг та добутку кількості послуг та середньоарифметичного значення масиву отриманих даних вартості послуг миття автомобілю.
2. Так, дійсно у пункті 3.1 «Переліку документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (Додаток 1 до Тендерної документації) міститься форма банківської гарантії, в п. 3 якої визначено 5 денний строк для сплати за такою гарантією без конкретизації підходу до розуміння того, які дні малися на увазі.
Форму такої банківської гарантії було підготовлено відповідно до затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 (надалі – Наказ № 2628) форми забезпечення тендерної пропозиції з урахуванням Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, які затвердженні цим же Наказом.
Так, згідно з п.п. 10 п. 4 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, у реквізитах гарантії строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
Згідно з п. 3 Вимог до забезпечення тендерної пропозиції, затверджених Наказом № 2628, реквізити гарантії, визначені у формі, є обов’язковими для складання гарантії.
Зважаючи на вказане слід констатувати, що Замовник в силу нормативних вимог не міг передбачити іншого розуміння строку (наприклад календарних днів) для сплати за такою банківською гарантією, бо це б прямо суперечило згаданим вище положенням, а тому має місце технічна помилка (неточність), що полягала у відсутності уточнення щодо виду днів.
Поряд з цим варто наголосити, що вказана технічна помилка не призвела до жодних порушень, адже під час розгляду тендерної пропозиції ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» було встановлено, що учасник надав банківську гарантію № KHAG354508117 від 24.12.2025, у якій пункт 3 передбачає, що «гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом п’яти робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі-вимога)».
Таке формулювання буквально відповідає згаданим вище вимогам та формі, які, як вказувалось вище, є обов’язковими. При цьому це формулювання відповідає суті забезпечення тендерної пропозиції, забезпечує безумовність зобов’язання банку і не обмежує права Замовника як бенефіціара. Розбіжність між формулюванням у формі гарантії, наданої у Додатку 1 до тендерної документації, та фактично наданою гарантією ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР» є виключно технічною помилкою Замовника при підготуванні тендерної документації, що не впливає на результати процедури закупівлі та не створює ризику неналежного виконання зобов’язань банком.
Наразі, Замовник усвідомлює існування допущеної технічної помилки, яка, до того ж, була самостійно виявлена Замовником під час перевірки гарантії ПП «ЕНЕРГОСЕРВІС-ДОЗОР», проте на даному етапі тендеру неможливо було внести зміни до тендерної документації в частині приведення форми Замовника до форми забезпечення тендерної пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628.
29.01.2026 · Замовник: Про звернення до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку щодо закупівлі
27.01.2026 Північно-східним офісом Держаудитслужби в електронній системі закупівель опубліковано Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-18-022101-a (надалі – Висновок).
Згідно з п. 3. «Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» роз. ІІ. «Констатуюча частина» Висновку, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язало вжити заходи направлені на недопущення встановлених порушень в подальшому, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Для Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» визначене у Висновку зобов’язання є не зрозумілим через його нечіткість, неконкретність та абстрактність.
Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
Таким чином, КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ» просить надати роз’яснення із наступного питання:
Які заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, передбачені чинним законодавством та які, відповідно, має вчинити замовник?
03.02.2026 · ДАСУ: Відповідь на звернення за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань
Північно-східним офісом Держаудитслужби було розглянуто ваше звернення за роз’ясненням щодо висновку від 29.01.2026, оприлюднене в електронній системі закупівель, щодо роз’яснення змісту висновку (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером UA-2025-12-18-022101-a), а саме зобов’язань, визначених у висновку оприлюдненому в електронній системі закупівель 27.01.2026 та повідомляє.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –- Закон) Держаудитслужба обов’язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Крім того, пункт 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 (далі – Порядок № 552) передбачає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов’язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов’язання щодо їх усунення.
Враховуючи приписи частини восьмої статті 8 Закону, законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Північно-східним офісом Держаудитслужби було конкретизовано, яких саме заходів має вжити Замовник, визначено спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Тобто вимоги, зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом здійснення заходів направлених на недопущення встановлених порушень в подальшому та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів підлягають виконанню.
Отже, Замовник, на свій розссуд, зобов’язаний вжити дієвих організаційно-правових заходів, спрямованих на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом проведення роз’яснювальної роботи, економічних навчань, тощо.