42120000-6 Насоси та компресори (Лот 1. Компресор ЕК-4В, Лот 2. Компресор LB-50, Лот 3. Насос НШ10Д-3, Лот 4. Патрони, Лот 5. Компресор 4ВУ-1-5/9 М32, Лот 6. Гідростанція...

У межах проведення моніторингу процедури закупівлі товарів за кодом національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015: 42120000-6 — Насоси та компресори (інформацію про закупівлю опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-04-22-012570-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів):

- надати інформацію та відповідні документи (комерційні пропозиції

від потенційних учасників, посилання на сайти, на яких здійснювався

попередній моніторинг цін на товари, що є предметом даної закупівлі тощо), на підставі яких вами здійснено обґрунтування розміру витрат,

технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його

очікувану вартість;

Крім того, відповідно до вимог абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів..

Відповідно до вимог, встановлених Замовником у пункті 6 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації» та у розділі ІІІ Додатку 2 до тендерної документації, учасник-переможець надає Замовнику наступні документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а саме:

1. Інформаційна довідка або витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, про те, що керівника учасника процедури закупівлі/ фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. Довідка формується користувачем на основі даних з кваліфікованого електронного підпису. Дата видачі документу - не більше 90 календарних днів до дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Алгоритм дій щодо отримання відомостей с даного реєстру розміщено на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://nazk.gov.ua/uk/reyestr-koruptsioneriv/.

2. Довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України у формі витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відносно керівника учасника процедури закупівлі / фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі. Дата видачі документу - не більше 90 календарних днів до дати оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Витяг можна замовити за посиланням: https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (Лот 7) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ПНЕВМОСІСТЕМЗ» (далі – ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ПНЕВМОСІСТЕМЗ») оприлюднено в електронній системі закупівель 08.05.2024.

Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель переможець процедури закупівлі (Лот 7) ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ПНЕВМОСІСТЕМЗ» не надало у визначені Особливостями строки, та у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстави, визначеної у підпунктах 3, 5, 6 і 12 Особливостей.

При цьому, відповідно до абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей та підпункту 3 пункту 3 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

Враховуючи викладене, прошу надати пояснення з наступного питання:

- чому Замовником не відхилено тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі (Лот 7) ТОВ «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «ПНЕВМОСІСТЕМЗ» відповідно до вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей та підпункту 3 пункту 3 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, оскільки переможець процедури закупівлі не надав у визначені Особливостями строки та спосіб, зазначений у розділі ІІІ Додатку 2 до тендерної документації документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей?

Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставлених питань, необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

Відповідно до норм статті 351¹ Кримінального кодексу України за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації, встановлена кримінальна відповідальність.

На Ваш запит повідомляємо наступне.

В Законі дано визначення терміна «предмет закупівлі» та на виконання норм Закону розроблено порядок його визначення (наказ МЕРТУ від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»), а також чітко зазначено вартісні межі, за яких замовник в обов’язковому порядку застосовує процедуру закупівлі згідно із Законом, то про те, яке значення закладено у вираз «очікувана вартість предмета закупівлі» в тексті Закону, не йдеться взагалі. Єдиний припис із цього приводу, який містить Закон про публічні закупівлі, вказує на те, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначають, зокрема, очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів (абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону).

Уповноважений орган вказує на те, що при визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховувати, зокрема, виходячи з потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо. Разом з тим відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулює Бюджетний кодекс України (ст. 1 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI).

Тобто для того, аби сформувати очікувану вартість, замовникові необхідно знати чотири речі: що йому необхідно купити, скільки необхідно купити, скільки коштів замовник може витратити на таку закупівлю, якою є середньоринкова ціна товару/роботи/послуги. Комплексні відповіді на ці питання і є формуванням потреби в закупівлі. Наприклад, довідатися про те, який товар та скільки його необхідно придбати, аби задовольнити річну потребу підприємства/установи/організації, тендерний комітет/уповноважена особа може визначити, аналізуючи подібну потребу минулих років та/або здійснюючи запити до підвідомчих структурних підрозділів. Хоча на етапі формування потреби можна та доцільно враховувати потребу минулих років, однак щоб інформація була актуальною, доцільно її оновлювати, тобто звертатися з письмовим запитом до структурних підрозділів, аби вони повідомили у відповідь, чого та скільки їм потрібно для здійснення відповідної діяльності протягом року.

Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», «Про ціни та ціноутворення» та інших нормативно-правових актів.

Так, у статтях 189–192 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV зазначено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовують у системі оподаткування. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Тобто законодавство виокремлює два види цін.

Вільні ціни визначають на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначають суб’єкти господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах — також за рішенням суб’єкта господарювання.

Державні регульовані ціни запроваджує Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін відбувається згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI. Зазначений закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Щодо державних регульованих цін варто зробити ремарку. Так, державні регульовані ціни запроваджують на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляють суб’єкти, які посідають монопольне (домінуюче) становище на ринку, також можуть бути запроваджені на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Зміну рівня державних регульованих цін здійснюють у порядку і строки, що визначають органи, які відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюють державне регулювання цін.

Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюють виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

До речі, Податковий кодекс України також містить положення стосовно визначення терміна «ціна». Так, відповідно до підпункту 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна — ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Таким чином, залежно від виду предмета закупівлі (виду товару/роботи/послуги) замовник при формуванні очікуваної вартості буде керуватися вільними середньоринковими або регульованими цінами.

Перефразовуючи вищевикладене в даному розділі цієї статті простими словами, можна сказати, що ціна є економічною категорією, що означає суму грошей, за якою продавець хоче продати, а покупець готовий купити товар. Ціна — це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Також ціна відображає корисність товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, силу державного контролю тощо. Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Крім того, до складу ціни можуть входити: акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торговельні надбавки або знижки. На розмір ціни впливають такі фактори, як склад витрат виробництва, відстань від виробника до споживача, структура ціни, розмір прибутку, який бажає отримати виробник, кількість посередників і т. д. У кожного товару або послуги є власна вартість, яка відрізняється від ціни, зазначеної продавцем при реалізації. Доволі часто люди використовують ці два слова як рівноправні, не зважаючи на їхню економічну природу. У чому різниця цих двох, здавалося б, таких схожих понять? Вартість схожа на собівартість, тобто це витрати виробника продукції на її виготовлення. Це можуть бути грошові, часові, матеріальні витрати, кожні з яких можуть бути виражені у фізичних одиницях, а потім і в грошовій формі. Ціна — сума коштів, за яку продавець згоден передати покупцеві свої товари або послуги. У ціну включають усі витрати при виготовленні продукції, а також ту суму надбавки, яку передбачає одержати продавець при реалізації товарів. Тобто ціна — це грошове вираження вартості предмета з додаванням частки прибутку, одержуваної продавцем.

Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими замовник має послуговуватись під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. З огляду на викладене, замовник самостійно визначає очікувану вартість предмета закупівлі, зважаючи на його специфіку, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, та законодавства в цілому.

Замовником на порталі ProZorro можливо знайти вже здійснені закупівлі та переглянути, як відбувались торги, якою була орієнтовна ціна, яку очікувану вартість заклав замовник та яку ціну запропонував учасник. Тобто замовник має право скористатися інформацією, яка наявна в системі ProZorro.

Також визначення ціни здійснюється з використанням мережі Інтернет.

щодо питання невидхилення пропозициї учасника повидомляємо, що у зв'язку із великою кількістю лотів було допущено механїчну помилку та буде запропоновано розірвати договір з даним учасником