Сир кисломолочний, 9 % жир. (код ДК 021:2015 - 15542100-0), сир твердий (код ДК 021:2015 - 15544000-3)

У межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Сир кисломолочний, 9 % жир. (код ДК 021:2015 - 15542100-0), сир твердий (код ДК 021:2015 - 15544000-3)» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-12-06-020890-a), та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, постала потреба в отриманні наступних пояснень.

1. Яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування розміру очікуваної вартості, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі;

2. Також надати посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру очікуваної вартості предмета закупівлі (у разі такого розміщення).

3. Надати інформацію з документальним підтвердженням щодо виконання переможцем вимог частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому, до пояснень просимо долучити їх документальне підтвердження.

Повідомляємо, що відповідно до норм статті 351-1 Кримінального кодексу України за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, в частині невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації встановлена кримінальна відповідальність.

Затвердження коштів на придбання товарів, робіт та послуг здійснюється у відповідності до бюджетного та спеціального законодавства відповідної сфери діяльності Замовника виходячи із реальної річної потреби відповідних товарів, робіт та послуг в межах передбачених кошторисом доходів та видатків на відповідний рік бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків з урахуванням внесених до кошторису змін як за спеціальним , так і загальним фондами. Очікувана вартість товарів здійснювалася за методом порівняння ринкових цін, яка базувалася на зборі та аналізі цінової інформації з реального ринку, на запиті комерційних пропозицій постачальників подібних товарів, на аналізі реальних угод на відповідному ринку, з урахуванням індексу цін. Щодо забезпечення оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті. Закон України «Про публічні закупівлі» не зобов’язує Замовника розміщувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на своєму офіційному веб-сайті. Відповідно до частини 4 Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 (надалі мовою оригіналу). «4. Рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; {Підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1266 від 16.12.2020} 2) суб’єктам управління об’єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів; 3) Конституційному Суду України, Верховному Суду, вищим спеціалізованим судам, Державній судовій адміністрації - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуального законодавства; {Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 52 від 29.01.2020} 4) Рахунковій палаті - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень статті 98 Конституції України та Закону України “Про Рахункову палату”; 5) Апарату Ради національної безпеки і оборони України - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень статті 107 Конституції України та Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України”; 6) Центральній виборчій комісії - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про Центральну виборчу комісію”; 7) Національному антикорупційному бюро - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”. 4-1. Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.» Підсумовуючи вище зазначене, дана норма є рекомендаційною, крім того у Замовника відсутня технічна можливість оприлюднювати інформацію про закупівлі на сторінці власного веб-сайту, так як по-перше відсутній відповідний функціонал, по-друге для його вдосконалення потрібно залучити відповідних фахівців та оплатити відповідні послуги, проте фінансування на подібні послуги на сьогоднішній день відсутнє. При вдосконалені фунціоналу сторінки власного веб-сайту Замовником в частині доповнення відповідних розділів/тегів будуть враховані рекомендації Постанови КМУ № 710 від 11.10.2016 р та розроблені відповідні заходи. З аналогічного питання ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ проводила моніторинг (посилання – UA-M-2021-08-05-000011) та встановила ідентичну вимогу та встановила ідентичну вимогу (далі мовою оригіналу): «Запит про надання пояснень Яким чином та на підставі яких документів Замовником здійснено обґрунтування якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість по даній закупівлі? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.» В свою чергу Замовник надав наступне пояснення (далі мовою оригіналу) «Надання пояснень Розглянувши Ваш запит на пояснення, повідомляємо наступне. Потреба у фармацевтичній продукції (лікарські засоби) формувалась у відповідності до медичних протоколів лікування, надання невідкладної медичної допомоги, згідно яких фахівці Замовника (лікарі, фармацевти) надавали перелік препаратів, які мають бути в наявності. Технічні, якісні та інші характеристики предмету закупівлі були зазначені виходячи з потреби замовника, сфери використання та практичних рекомендацій лікарів, а також з урахуванням сумісного роз`яснення МЕРіТУ та МОЗУ від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 та інших рекомендацій Уповноваженого органу у сфері закупівель та медицини, тобто відповідних міністерств (дані рекомендації доступні для перегляду на офіційному сайті відповідного міністерства). Стосовно очікуваної вартості предмета закупівлі, дана вартість була прорахована з урахуванням методики розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом МЕРіТУ № 275 від 18.02.2020 та реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби (який знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті МОЗУ), а також з урахуванням розміру граничної надбавки у відповідності до постанови КМУ від 3 квітня 2019 р. № 426 (редакція від 31.03.2021). Стосовно сторінки власного веб-сайту, на якому рекомендовано розміщувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі повідомляємо наступне. Відповідно до частини 4 Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 (надалі мовою оригіналу) «4. Рекомендувати з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; {Підпункт 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1266 від 16.12.2020} 2) суб’єктам управління об’єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів; 3) Конституційному Суду України, Верховному Суду, вищим спеціалізованим судам, Державній судовій адміністрації - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуального законодавства; {Підпункт 3 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 52 від 29.01.2020} 4) Рахунковій палаті - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень статті 98 Конституції України та Закону України “Про Рахункову палату”; 5) Апарату Ради національної безпеки і оборони України - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень статті 107 Конституції України та Закону України “Про Раду національної безпеки і оборони України”; 6) Центральній виборчій комісії - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про Центральну виборчу комісію”; 7) Національному антикорупційному бюро - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів з урахуванням положень Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”. 4-1. Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.» Підсумовуючи вище зазначене, дана норма є рекомендаційною, крім того у Замовника відсутня технічна можливість оприлюднювати інформацію про закупівлі на сторінці власного веб-сайту, так як по-перше відсутній відповідний функціонал, по-друге сторінка веб-сайту не функціонує, по-третє для його вдосконалення та поновлення його функціонування потрібно залучити відповідних фахівців та оплатити відповідні послуги, фінансування на подібні послуги на сьогоднішній день відсутнє. При відновлені фунціоналу сторінки власного веб-сайту Замовником будуть враховані рекомендації Постанови КМУ № 710 від 11.10.2016 р та розроблені відповідні заходи.» Результат даного моніторингу: «Порушення не виявлено». Сподіваємось, що міжрегіональні територіальні органи державного фінансового контролю мають єдиний підхід до кваліфікацій правопорушень та беруть до уваги результатами проведення моніторингу закупівель, а також узагальнюють та приймають ідентичні рішення (висновки) з ідентичних питання моніторингу. Крім того, звертаємо Вашу увагу що не виконання рекомендацій Постанови КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 не підпадає під відповідальність передбачену нормою статті 164-14 КуПАП, по тексту якої чітко визначено перелік правопорушення у сфері публічних закупівель. А також, згідно із визначення поняття «адміністративне правопорушення» та його ознак, складу, дані дії Замовника під час вивчення ринку, характеристик предмету закупівлі, мету використання, а також розрахунку очікуваної вартості – не кваліфікується як таке правопорушення, Замовник діяв в межах та спосіб визначений, чинним законодавством України у сфері публічних закупівель на момент проведення процедури закупівлі даного товару.

Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю надав відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю