Висновок
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 3 Порядку № 1082.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 3 Порядку № 1082.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178.
За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей № 1178, розгляду тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньфарм», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством - порушень не встановлено.
Зобов'язання
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та приведення у відповідність умов Договору в частині внесення змін до підпункту 2 пункту 11.3 Розділу XI «Інші умови» відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178 та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Констатуюча частина
Дата закінчення моніторингу: 04 серпня 2023 року.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та вимог «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості № 1178), дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами (далі - постанова № 710), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством.
Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер» (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерна документація Замовника від 17.01.2023 року, тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньфарм» (далі - ТОВ «Волиньфарм»), протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 30.01.2023, повідомлення про намір укласти договір від 30.01.2023, договір про закупівлю від 10.02.2023 № 15 (далі - Договір), пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 31.07.2023 року.
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.
За нормою пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованом усертифікаті відкритого ключа, а відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 зазначеного закону засіб кваліфікованого електронного підпису – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронног опідпису, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам цього закону.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов’язаний цей кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 23 зазначеного закону, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронногопідпису (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису).
Водночас, проведенною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (річний план закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис посадової особи Замовника Поспехова Антоніна Василівна (тип носія особистого ключа – незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованогоелектронногопідпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.
Відповідно до пункту 19 частини 2статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за №715/34998 (далі – Наказ Мінекономрозвитку №710).
Однак, Замовник у пункті 1 Розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації не надав опис та приклади формальних помилок, що не відповідає вимогам пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та Наказу Мінекономрозвитку №710.
Також моніторингом встановлено, що у підпункті 2 пункту 11.3 РозділуXI «Інші умови» проєкт договору, який є додатком №4 до тендерної документації, містить перелік випадків, за наявності яких можуть бути внесені зміни до істотних умов договору, зокрема у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю, чим порушено вимоги підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178, яким визначено, що одним із випадків щодо зміни істотних умов договору є погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Усунення порушень
Звіт замовника від 11.08.2023
На виконання вимоги, зазначеної у висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, замовником 10.08.2023 було укладено та оприлюднено в електронній системі Додаткову угоду №1 до Договору №15 від 10.02.2023. в якій сторони дійшли згоди підпункт 2 пункту 11.3 Розділу ХІ Договору №15 від 10.02.2023 викласти в наступній редакції: «2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;» (копія додається).
В подальшому під час здійснення закупівель замовник зобов’язується враховувати виявлені моніторингом недоліки та неухильно дотримуватись чинного законодавств.
Запити й пояснення
26.07.2023 · ДАСУ: Про надання пояснень
У межах проведення моніторингу згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 33600000-6 Фармацевтична продукція (МНН: Glucose, Epinephrine, Amiodarone, Atropine, Heparin, Dexamethasone, Diclofenac, Dopamine, Calcium gluconate, Pheylephrine, Metoclopramid, Naloxone, Prednisolone, Neostigmine, Furosemide, Propofol, Suxametonium, Atracurium, Hexamethnium bromide, Chloropyramine, Diphenhydramine, Metoprolol, Thiopental, Thiosulfate, Aminocaproic acid, Bendazol, Povidone-iodide, Clorhexidine, Hydrogen peroxide, Ethanol, Lidocaine, Hydrogen peroxide, Comb drug, Vaseline, Urapidil)), (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за UA-2023-01-17-004189-a ) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) з наступного питання: (інформації та документів) з наступних питань:
1. Яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість.
2. Також просимо надати посилання на сторінку власного веб-сайту на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами), та яка буде доступна для перегляду.
Пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.
31.07.2023 · Замовник: Пояснення замовника на запит
Щодо питання першого.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) товарів, робіт і послуг. Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них — принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Процес та особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). Ця методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон) та має рекомендаційний характер.
Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів коригування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів.
Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (товару) Замовником було здійснено наступні кроки:
-визначено предмет закупівлі відповідно до закупівельного словника ДК 021:2015 та потребу у цьому предметі закупівлі;
-сформовано опис предмету закупівлі із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну;
-виконано аналіз ринку із застосуванням запитів ціни, а також використовуючи загальнодоступну інформацію з відкритих джерел щодо цінової політики на предмет закупівлі;
-визначено вимоги до умов поставки та оплати.
Відповідно до Методики Замовником було направлено запити до потенційних учасників стосовно надання цінової пропозиції. Крім того Замовник використовував метод порівняння ринкових цін, користуючись відкритими джерелами інформації. Замовником здійснено пошук, збір інформації про ціни товарів, що містяться в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та постачальників відповідної продукції, рекламі, прайс-листах.
На підставі отриманої інформації замовником було визначено очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичну.
Цінові пропозиції додаються в окремому PDF файлі.
Щодо другого питання.
Пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 № 710 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) зазначені зобов’язання покладено на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 24.12.2019 №1086, бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Національна служба здоров’я України (далі - НСЗУ). Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», НСЗУ є Уповноваженим центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, як розпорядник державних коштів нижчого рівня.
На виконання частини першої статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», між НСЗУ як Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем (надалі – надавач медичних послуг), яка в установлено законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, укладається договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Такий надавач медичних послуг отримує відповідну оплату за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій відповідно до умов укладеного договору за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому, відповідно до листа Національної служби здоров’я України №18006/2-17-21 від 25.08.2021. взаємодія закладів охорони здоров’я як надавача послуг з НСЗУ регулюється виключно Господарським кодексом України (далі – ГКУ), а не Бюджетним кодексом України, а відтак кошти, які надавачі медичних послуг отримують від служби за надані послуги, передбачені договором, для них не є бюджетними.
Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога, зазначена в п.41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) не може бути застосована до закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу за номером UA-2023-01-17-004189-a від 17.01.2023 так як дана закупівля була здійснена коштами підприємства, отриманими від Національної служби здоров’я України в рамках Договору про медичне обслуговування населення.