ДК 021:2015: 33630000-5 Лікарські засоби для лікування дерматологічних захворювань та захворювань опорно-рухового апарату

Висновок

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель встановлено порушення вимог пункту 3 Порядку № 1082.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ДЕЗОДАР» встановлено порушення вимоги пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, дотримання вимог постанови № 710, відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

Зобов'язання

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором про закупівлю від 28.03.2022 року № 191, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Констатуюча частина

Дата закінчення моніторингу: 24 листопада 2022 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами (далі – постанова № 710), оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель на 2022 рік Комунального підприємства «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради (далі - Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація затверджена протоколом уповноваженої особи Замовника від 22.02.2022 року № 48, тендерна пропозиція переможця ТОВ «ДЕЗОДАР», протокольне рішення (протокол) щодо прийняття рішення уповноваженою особою про визначення переможця від 14.03.2022 року № 1, повідомлення про намір укласти договір від 14.03.2022 року, договір про закупівлю від 28.03.2022 року № 191, пояснення Замовника надане через електронну систему закупівель 15.11.2022.

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі - Порядок №1082), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/ органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

За нормою пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, а відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 зазначеного Закону засіб кваліфікованого електронного підпису - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов’язаний цей кваліфікований електронний підпис.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису).

Слід зазначити, що в листі Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 за № 1/06-3-1587 щодо роз’яснення законодавства у сфері електронних довірчих послуг, зазначено, що «якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим».

Однак, проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (річний план закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів, повідомлення про намір укласти договір, тощо), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи Замовника Сулейманової Юлії Валеріївни (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій учасників встановлено, що Замовником визнано переможцем та не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДЕЗОДАР», яка не відповідала умовам тендерної документації.

Так, відповідно до підпункту 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації встановлено імперативну умову, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»; наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі».

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 3 Порядку № 1082 підпунктом 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації встановлено імперативну умову щодо подання тендерних пропозицій учасників з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової особи учасника процедури закупівлі (керівника або уповноваженої ним особи, яку уповноважено представляти інтереси учасника під час проведення процедури закупівлі.

Однак, моніторингом установлено, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «ДЕЗОДАР» містить накладений електронний підпис Дятлова Вадима Борисовича (директор), за результатами перевірки якого на сайті центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) засіб кваліфікованого електронного підпису надає інформацію, що тип підпису «удосконалений» на незахищеному носію, тобто накладений електронний підпис Дятлова Вадима Борисовича не може вважатися кваліфікованим, чим не дотримано вимоги підпункту 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації.

Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимоги пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ДЕЗОДАР», як таку, що не відповідала встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та, як таку, що не відповідала іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, замовник відміняє тендер.

Усунення порушень

Звіт замовника від 28.11.2022

Заперечення до Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі

1.У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Висновок) зазначено «Так, відповідно до підпункту 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації встановлено імперативну умову, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги"; наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 р. №1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»

Таким чином, з урахуванням вимог пункту 3 Порядку № 1082 підпунктом 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації встановлено імперативну умову щодо подання тендерних пропозицій учасників з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової особи учасника процедури закупівлі.»

Твердження у Висновку щодо імперативної умови тендерної документації щодо накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерні пропозиції учасників є хибним та таким, що не відповідає дійсності.

По-перше, підпункт 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації містить лише посилання на перелік нормативно-правових актів, які використовуються під час подання тендерних пропозицій. Це: Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закон України "Про електронні довірчі послуги"; Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 р. №1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі». Вищевказані нормативно-правові акти, в тому числі і пункт 3 Порядку № 1082 (про який йде мова у Висновку), не містять вимоги щодо накладання учасниками процедури закупівлі кваліфікованого електронного підпису на документи пропозиції.

Отже, наголошуємо, що ні підпункт 1.9 пункту 1 розділу III тендерної документації, ні інші умови тендерної документації не містять ПРЯМОЇ ВКАЗІВКИ щодо обов’язкового накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерні пропозиції учасників.

По-друге, Постановою КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зазначено:

24. На період дії карантину тимчасово дозволяється:

6) використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов’язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Карантин на території України продовжено до 31 грудня 2022 р. згідно п.1 цієї ж Постанови КМУ.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 03.06.2021р.) замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги". До вказаних підписів відносяться кваліфікований та удосконалений електронний підпис, про що зазначено в Законі України «Про електронні довірчі послуги», Постанові КМУ від 3 березня 2020 р. № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Зокрема, згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг -

«Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".»

Згідно Закону України «Про електронні довірчі послуги» -

12) електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис;

23) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;

44) удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов’язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов’язаний цей електронний підпис.

Чинне законодавство України, зокрема абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» зазначає, що застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі) мають:

органи державної влади,

органи місцевого самоврядування,

підприємства, установи та організації державної форми власності,

державні реєстратори, нотаріуси

та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора

для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

Відповідно особи, що підпадають під зазначені вище категорії при діях в електронній системі закупівель мають використовувати кваліфікований електронний підпис, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі).

Враховуючи те, що учасник ТОВ «ДЕЗОДАР» не підпадає під зазначені вище категорії, на нього не розповсюджується вимога застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі).

Приватні компанії, які братимуть участь у публічних закупівлях, можуть підписувати свої документи та пропозиції УЕП, відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови КМУ № 193 від 3 березня 2020р. № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».

Крім того, 24 травня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 617 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 300», якою використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення.

Враховуючи вищенаведене, учасники закупівлі мають право використовувати як кваліфікований так і удосконалений електронний підпис під час подання пропозицій, отже Замовником не було допущено порушень вимог чинного законодавства під час розгляду пропозиції учасника ТОВ «ДЕЗОДАР».

2. У Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Висновок) зазначено «після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів, на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис, який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 3 Порядку № 1082».

Чинне законодавство України, зокрема абз. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» зазначає, що застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі) мають:

органи державної влади,

органи місцевого самоврядування,

підприємства, установи та організації державної форми власності,

державні реєстратори, нотаріуси

та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора

для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

Відповідно Замовники, що підпадають під зазначені вище категорії при діях в електронній системі закупівель мають використовувати кваліфікований електронний підпис, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі).

Враховуючи те, що наша лікарня не підпадає під зазначені вище категорії при діях в електронній системі закупівель, ми не повинні застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії — токені чи у хмарі).

Крім того, 24 травня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 617 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 300», якою використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення.

Враховуючи вищенаведене, порушення нашою лікарнею законодавства в частині складання форм документів у сфері публічних закупівель, відсутні, а отже відсутні і підстави для відміни тендеру.

Також хочемо наголосити, що жодним нормативно-правовим актом України безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів чи вимагати припинення зобов’язань за договорами. Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. З огляду на такі обставини вважаємо, що зобов`язання Замовника щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним. Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Даний Висновок за результатами моніторингу не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконує укладений договір, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. У Висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про припинення укладеного за результатами закупівлі договору. Також, у Висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг/робіт, що дає підстави зробити висновок про підтвердження відповідності такої вартості ринковим цінам. Також не висувається претензій до запропонованої переможцем торгів пропозиції в частині не відповідності реаліям ринку, тобто запропоновану пропозицію можна вважати прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків бюджету. Запропонований спосіб усунення недоліків за даних обставин є беззмістовним та позбавленим сенсу, оскільки наслідком матиме виключно часові, матеріальні втрати та ін. Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України). Розірвання укладеного договору про закупівлю призведе до невиправданого затягування процесу придбання товарів, що є неприйнятним та неприпустимим з огляду на необхідність дотримання прав та інтересів пацієнтів, медичного персоналу, для яких такі товари закуповуються. При цьому, внаслідок розірвання договору, укладеного за результатами відкритих торгів, виникне необхідність в проведенні нової процедури закупівлі, на яку необхідно буде витрати значний додатковий час. Складаючи висновок, Держаудитслужба не проаналізувала наслідки стверджуваних нею порушень в кореспонденції із результатами закупівлі. За обставин, які склалися на даний момент, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним. Принцип верховенства права зобов`язує надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини. Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України"). Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах. Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Щодо неможливості усунення порушення шляхом розірвання договору. У зв’язку із вищевикладеним, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №2" КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ вважає, що Висновок моніторингу є протиправним і неможливим до виконання у встановлений спосіб.

Оцінка ДАСУ від 04.01.2023

Порушення усунуто, шляхом розірвання договору.

Запити й пояснення