Засоби для наркозу – 6 найменувань

Висновок

За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог абзацу 3 пункту 14 Наказу №1082

За результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення вимог абзацу 3 пункту 14 Наказу №1082

За результатами аналізу визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, надання роз’яснень до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, укладання додаткової угоди до нього, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом – порушень не виявлено.

Зобов'язання

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов’язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Констатуюча частина

Дата закінчення моніторингу:04 жовтня 2022 року.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), надання роз’яснень до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі – Постанова № 710), своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2022 рік Комунального некомерційного підприємства «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням фахівця з публічних закупівель від 15 лютого 2022 року, тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (далі – учасник – переможець), тендерні пропозиції ТОВ «СТМ-Фарм» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУСФАРМ», реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розгляду тендерних пропозицій від 23.03.2022, протокольне рішення фахівця з публічних закупівель Замовника від 30.03.2022 про визначення переможця, повідомлення про намір укласти договір від 30.03.2022 року, договір від 12.04.2022 року № 12/14-Т, додаткова угода до договору від 25.04.2022 №1, пояснення Замовника, отримане через електронну систему закупівель 29.09. 2022 року (далі – Пояснення).

За результатами моніторингу установлено, що на порушення вимог абзацу 3 пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року №610/34893 (далі – Порядок №1082) в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремих електронних полях недостовірно зазначена інформація щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, Замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено лише код предмета закупівлі ДК 021:2015: 33600000-6 - «Фармацевтична продукція», тоді як Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 містить наступні позиції щодо товару, який має намір придбати Замовник, а саме 33661100-2 «Анестетичні засоби».

Усунення порушень

Звіт замовника від 12.10.2022

Про надання інформації

Уважно вивчивши висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-15-004887-a Комунальне некомерційне підприємство «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради (надалі - Замовник) повідомляємо наступне:

Замовник вважає, що визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, надання роз’яснень до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, укладання додаткової угоди до нього, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом жодним чином не вплинули на перебіг процедури закупівлі, не обмежили права учасників процедури закупівлі, не вплинули на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі, таким чином, замовником дотримано вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII, зі змінами (надалі - Закон № 922-VIII), та принципів здійснення публічних закупівель, про що свідчить і Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-02-15-004887-a від 05.10.2022 року згідно якого за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, надання роз’яснень до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій учасників, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, укладання додаткової угоди до нього, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом – порушень не виявлено.

Відповідно до Закону № 922-VIII ст. 1, частина 1 п.22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ У ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ УПОВНОВАЖЕНИМ ОРГАНОМ, ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЄДИНОГО ЗАКУПІВЕЛЬНОГО СЛОВНИКА, затвердженого у встановленому законодавством порядку; НАКАЗ 15.04.2020 № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» затверджує Порядок визначення предмета закупівлі. Цей Порядок ВСТАНОВЛЮЄ (а не пояснює) ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАМОВНИКОМ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону № 922-VIII. НАКАЗ 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» затверджує Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі. Цей Порядок ВИЗНАЧАЄ ПРОЦЕДУРУ РОЗМІЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ про публічні закупівлі (далі - Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Звертаємо Вашу увагу, що ані Закон, ані Наказ 708 НЕ ЗОБОВ’ЯЗУЮТЬ ВИЗНАЧАТИ код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Відповідні накази можна розцінити як розширювальне тлумачення Закону № 922-VIII в частині визначення предмету закупівлі бо ними встановлено зазначення кодів предмету закупівлі за іншими знаками, ніж за загальним третім, четвертим тощо, додатково ділити предмет на номенклатури не передбачені Законом № 922-VIII. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Більш того, Класифікатор на цей час є внутрішнім локальним правовим актом Мінекономрозвитку, в Мінюсті не зареєстрований, на інших осіб не розповсюджується, виданий тільки для зручності визначення предмету закупівлі, а також регуляторним актом теж не може бути відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 № 552 “Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку” у пункті 1 констатуючої частини зазначаються: питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. Відповідно до ст.15 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Пунктом 15 ст.10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку. При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності. Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням про порушення законодавства про публічні закупівлі, слід ще раз наголосити на наступному: п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII передбачено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), по тексту Закону № 922-VIII відсутня вимога про зазначення інформації, що передбачена абз. 3 п. 14 Порядку № 1082.

На сьогоднішній день (а також на дату оголошення даної закупівлі) норма статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Редакція від 16.07.2022) містить такий перелік порушень законодавства про закупівлі:

- Порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

- Придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону; застосування конкурентного діалогу або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; порушення строків оприлюднення тендерної документації.

Відповідальність керівника Замовника передбачається за наступні правопорушення:

- Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом.

- Укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом

Звертаємо увагу: в ч. 1 ст. 16414 КУпАП немає уточнюючого сполучника «у тому числі». А це означає, що за цією статтею можуть кваліфікуватися лише ті правопорушення, які в ній перелічені.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державних закупівель (див. Закон України "Про публічні закупівлі).

Відповідно до Закону, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні дій що зазначені у ст. 16414 КУпАП. Всі склади правопорушень - формальні.

Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи) Замовника, які вчинили вперше правопорушення згідно із ст. 16414 КУпАП; особливий (особи, на яких вже було накладено адміністративне стягнення за аналогічне правопорушення).

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Типи порушень:

несуттєві:

- порушення термінів розгляду тендерної пропозиції;

- неоприлюднення або невчасне оприлюднення інформації про закупівлі;

- тендерна документація складена з порушенням вимог чинного законодавства;

- порушення порядку визначення предмета закупівлі;

суттєві:

- порушення термінів оприлюднення тендерної документації;

- укладання договору про закупівлю на умовах, що не відповідають вимогам тендерної документації;

- прийняття тендерної пропозиції, яку потрібно було відхилити;

- безпідставне відхилення тендерної пропозиції.

Жодне з цих порушень не було допущене Замовником при оголошенні та подальшого проведення даної закупівлі. Зазначення інформації, що передбачена абз. 3 п. 14 Порядку № 1082 не вимагається Законом № 922-VIII, тим самим не зазначення коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі не є в розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення порушенням законодавства про закупівлі та ніяким чином відсутність коду номенклатурної позиції не спричинило спотворення самої процедури закупівлі та не нанесло негативних наслідків ані для бюджету, ані для держави.

Стосовно змісту Висновку, в частині вжиття заходів щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, повідомляємо наступне.

Відповідно до висновків Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.01.2021 року (справа № 160/12925/19) спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Окрім того, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення Держаутитслужбою у висновку про необхідність “усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель” без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Оскільки, текст висновку не містить обґрунтування заходу та посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути такі порушення, які до речі не передбачені ст. 16414 КУпАП, то такий недолік Висновку вказує на його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії.

Як наслідок, зміст такого висновку спонукає Замовника до самостійного визначення ним заходів усунення виявлених порушень, тому було проведено роз’яснювальні заходи для уповноваженої (-их) особи (осіб) з детального вивчення законодавства у сфері публічних закупівель, яке регулює порушене питання у висновку, аналіз судової практики, для запобігання випадків порушення законодавства з питань публічних закупівель у майбутньому буде здійснено навчання (підвищення кваліфікації) уповноваженої (-их) особи (осіб) Замовника та оформлення передплати періодичних видань у сфері закупіель.

Запити й пояснення