Реконструкція Старокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області по вул. 1 Травня, 22 в м....

Висновок

За результатами аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю порушення частини першої статті 5 та частини першої статті 41 Закону.

За результатами аналізу питання дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю порушення частини першої статті 5 та частини першої статті 41 Закону.

За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону; повноти відображення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; розгляду тендерних пропозицій – порушень не встановлено.

Зобов'язання

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов’язань за договором, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Констатуюча частина

Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон); розгляду тендерних пропозицій; дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план Державного підприємства «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» (далі – Замовник) на 2022 рік; оголошення про проведення процедури відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 06.12.2021 № 1/3 (далі – тендерна документація); тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» (далі – ТОВ «БВК Форвард Плюс»); документи, надані переможцем відкритих торгів ТОВ «БВК Форвард Плюс» відповідно до частини шостої статті 17 Закону та вимог тендерної документації; протокол засідання тендерного комітету від 30.12.2021 № 2/3; протокол розкриття тендерних пропозицій; пояснення Замовника, отримані 21.04.2022 та 27.04.2022 в електронній системі закупівель; повідомлення про намір укласти договір; договір про закупівлю робіт від 19.01.2022 № 2; звіт про результати проведення закупівлі.

За результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено, що між Замовником та ТОВ «БВК Форвард Плюс» укладено договір про закупівлю робіт від 19.01.2022 № 2 за бюджетні кошти на суму 41 788 174,00 гривень.

Згідно з розділом 1 цього договору підрядник зобов’язується виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об’єкт будівництва «Реконструкція Старокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області по вул. 1 Травня, 22 в м. Старокостянтинів Хмельницька область»; кількість (обсяг) робіт: відповідно до проектно-кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї). Згідно з розділом 15 невід’ємною частиною цього договору є: договірна ціна, календарний графік виконання робіт та план фінансування будівництва. Договір від 19.01.2022 № 2 та додатки до нього не містять обсягів та видів робіт, які передбачені проектно-кошторисною документацією та підлягають виконанню.

Статтею 318 Господарського кодексу України передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до пункту 7 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, зі змінами (далі – Загальні умови), умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника. Відповідно до пункту 15 Загальних умов у договорі підряду сторони зобов’язані визначити найменування об’єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об’єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

Типовий договір підряду в капітальному будівництві, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27.10.2005 № 3 (далі – Типовий договір підряду), та відповідно до пункту 3 Типового договору підряду склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Частиною першою статті 844 Цивільного кодексу України визначено, якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди. Також, за нормою статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Враховуючи викладене вище та пояснення Замовника, отримане 27.04.2022 в електронній системі закупівель, договір від 19.01.2022 № 2 укладений не у відповідності до норм Цивільного та Господарського кодексів України, зокрема не містить обсягів та видів робіт, чим порушено вимоги частини першої статті 41 Закону та не дотримано принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 цього Закону.

Усунення порушень

Звіт замовника від 04.05.2022

Державним підприємством «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-06-007471-a, розглянуто. За результатами розгляду, на підставі ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», надаємо аргументовані заперечення до Висновку та інформацію про причини неможливості усунення виявлених нібито порушень.

По-перше, щодо укладення договору від 19.01.2022 № 2 не у відповідності до норм Цивільного та Господарського кодексів України, зокрема не відсутності обсягів та видів робіт, та не дотримання принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 цього Закону.

Так, відповідно до пункту 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11, у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

У зв’язку із чим, між ДП «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» та ТОВ «БВК «Форвард Плюс» 04.05.2022 укладено додаткову угоду №1, якою договір від 19.01.2022 № 2 доповнено локальними кошторисами. Дана додаткова угода поширюється на відносини, що виникли між Сторонами до її укладення, а саме з 19.01.2022.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

ДП «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» під час проведення закупівлі дотримано усіх вищезазначених принципів здійснення закупівель. Зазначення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про нібито не дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель є надуманим та документально і нормативно не підтверджено.

По-друге, щодо зобов’язання здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення.

Висновком про результати моніторингу закупівлі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов’язань за договором, надалі не допускати таких порушень, та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що чітко передбачені Конституцією та Законами України.

Окрім того, відповідно до пункту 5 ч.7 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для Замовника певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Разом з тим, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень.

Зазначеним Висновком Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язано Замовника здійснити заходів щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов’язань за договором, проте не конкретизовано яких саме заходів має вжити державне підприємство, відтак такий висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень. Його зміст фактично зводиться до спонукання замовника самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень.

Відповідно до позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 10.12.2019 по справі №160/9513/18), зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб «усунути виявлені порушення»", встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідно до с.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно із ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Поняття недійсності правочину та правові наслідки недійсності правочину визначені ст.ст.215, 216 ЦК України. При цьому, Управлінням конкретно не зазначено підстав недійсності правочину та яким шляхом вжити замовнику відповідних заходів.

Крім того, випадки нікчемності договору про закупівлю прямо передбачені ст.43 Закону України «Про публічні закупівлі». Під жоден із випадків нікчемності укладений із ТОВ «БВК «Форвард Плюс» договір про закупівлю не підпадає.

Також, замовник не може здійснити заходів щодо розірвання укладеного договору із ТОВ «БВК «Форвард Плюс».

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

При цьому, відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 214 ЦК України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Таким чином, розірвання укладеного із переможцем процедури закупівлі можливе лише за взаємною згодою сторін. Окрім того, одностороння відмова від договору та невиконання його умов зі сторони замовника може мати наслідком стягнення із державного підприємства штрафних санкцій та понесення в майбутньому судових та інших витрат.

Крім того, статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-Х11 визначені права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти підконтрольним суб`єктам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10).

Законом №922 не передбачено, що укладений договір за тендерною пропозицією, яка не відповідає вимогам тендерної документації, підлягає розірванню.

Отже, право зобов`язувати суб`єкта господарювання усунути порушення шляхом розірвання договору ні Законом №922, ні Законом №2939 не передбачене.

Таким чином, жодним нормативно-правовим документом не визначено право Держаудитслужби визначати перевіряючій особі шляхи усунення встановлених порушень в ході проведення моніторингу закупівель шляхом розірвання договору, оскільки дані дії можливо лише вчинити сторонами договору в межах вирішення господарських взаємовідносин, або за угодою сторін чи на підставі відповідного рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, в Замовника відсутні правові підстави щодо усунення виявленого нібито порушення шляхом припинення зобов’язань за договором.

Оцінка ДАСУ від 09.05.2022

Замовник додатковою угодою вніс зміни до договору та в електронній системі закупівель оприлюднив локальні кошториси до нього.

Запити й пояснення