Капітальний ремонт об’єкту нерухомості нежитлова будівля (Харчоблок) за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 27 у Шевченківському районі м. Києва

Текст рішення

РІШЕННЯ

№10618-р/пк-пз від 01.09.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 45795996) від 21 серпня 2026 № UA-2026-08-10-012070-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 25.08.2026 №10230-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов'язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що пунктом 1 розділу 2 Додатку 2 Документації встановлено, що Замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі депозиту на суму, яка дорівнює 5 відсоткам вартості договору.

Перерахування коштів здійснюється на р/р "Інші рахунки клієнтів Державного казначейства" UA 93 820172 0355 21900 30000 16795, Державна казначейська служба України у м. Києві, одержувач: ДУ НІТО НАМН України, код ЄДРПОУ 02012007. У призначенні платежу необхідно вказати: "Забезпечення виконання договору, предмет закупівлі, ID закупівлі".

Також Документацією встановлено, що всі витрати, пов’язані з поданням забезпечення виконання договору, здійснюються за рахунок коштів учасника-переможця.

Внесення забезпечення виконання договору не припиняє виконання зобов’язань учасника-переможця за договором.

Документ, який підтверджує внесення учасником забезпечення виконання договору, надається Замовнику не пізніше дати укладення договору про закупівлю.

Разом з тим Документацією визначено порядок повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, відповідно до якого Замовник повертає забезпечення:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю, а саме:

- виконання договору про закупівлю в повному обсязі та передачі переможцем процедури закупівлі замовнику повного комплекту виконавчої документації щодо об’єкта будівництва;

- у випадках, передбачених пунктом 21 Особливостей.

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Аналогічні положення щодо внесення, повернення та неповернення забезпечення виконання договору містяться у пункті 22.6 проєкту договору.

Водночас, зазначені положення Документації та проєкту договору не забезпечують чіткого та однозначного визначення правових наслідків припинення договору за ініціативою Замовника з підстав, які не пов’язані з порушенням договірних зобов’язань Підрядником.

Так, пунктом 20.2 проєкту договору передбачено право Замовника достроково розірвати договір, зокрема, у разі:

відсутності коштів для фінансування об’єкту;

виявленні подальшої недоцільності будівництва об’єкта;

затримки початку виконання Робіт з вини Підрядника більше ніж на 30 календарних днів;

суттєвому порушенні договірних зобов’язань Підрядником, що створює передумови для невиконання Договору;

неодноразовому грубому порушенні Підрядником будівельних норм і правил;

банкрутства або порушення справи про банкрутство Підрядника;

якщо Підрядник виконав Роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений Замовником строк.

При цьому, підстави повернення забезпечення не кореспондують у повному обсязі з підставами припинення Договору, передбаченими його проєктом.

Зокрема, у проєкті договору прямо передбачено можливість припинення договірних відносин у зв’язку з відсутністю фінансування або виявленням подальшої недоцільності будівництва, тобто з обставин, які за своїм змістом можуть виникнути незалежно від дій чи бездіяльності Підрядника.

Водночас, Документація та проєкт договору не містять чіткого положення, яке б прямо гарантувало повернення Підряднику внесеного ним забезпечення у разі припинення договору з таких підстав.

Таким чином, учасник до моменту подання Пропозиції фактично не може однозначно визначити правові та фінансові наслідки внесення забезпечення у розмірі 5 % вартості майбутнього договору, оскільки у разі припинення договору з причин, які не залежать від Підрядника, питання щодо повернення зазначених коштів залишається нормативно неврегульованим.

При цьому, йдеться не лише про формальну неузгодженість положень документації.

Для потенційного учасника така невизначеність має безпосередній фінансовий наслідок, оскільки забезпечення у розмірі 5 % вартості договору фактично вилучається з його господарського обороту та передається Замовнику на весь період виконання договору.

Більше того, пунктом 10.4.6 проєкту договору встановлено, що у випадку розірвання Договору в односторонньому порядку на вимогу Замовника Підрядник компенсує збитки та сплачує штраф у розмірі 1 % від основної суми Договору.

Зазначена умова не містить чіткого застереження про застосування відповідальності виключно у разі встановлення вини Підрядника та не розмежовує випадки розірвання Договору внаслідок порушення Підрядником договірних зобов’язань та випадки припинення Договору з причин, що не залежать від Підрядника.

За відсутності чіткого механізму повернення цих коштів, у випадку припинення договору з причин, що не залежать від Підрядника, на учасника покладається додатковий та непередбачуваний фінансовий ризик, який не обумовлений невиконанням ним своїх договірних зобов’язань.

Така конструкція створює правову невизначеність щодо підстав утримання забезпечення, оскільки Тендерна документація визначає випадки його повернення, однак не встановлює вичерпного та узгодженого з положеннями проєкту договору переліку випадків, коли забезпечення може бути не повернуте.

У свою чергу, це створює ситуацію, за якої Замовник отримує можливість припинити договірні відносини з підстав, які можуть бути не пов’язані з порушенням Підрядником умов договору, тоді як правові наслідки такого припинення щодо внесеного забезпечення залишаються невизначеними.

При цьому, для учасника така невизначеність має безпосередні фінансові наслідки.

Учасник, погоджуючись на встановлені Замовником умови, фактично приймає на себе ризик одночасної втрати забезпечення виконання Договору у розмірі 5 % його вартості, сплати штрафу у розмірі 1 % від основної суми Договору та відшкодування збитків, у тому числі у випадку припинення Договору за обставин, які не залежать від дій чи бездіяльності Підрядника.

Таким чином, встановлені Замовником умови не забезпечують належного розмежування правових наслідків припинення Договору залежно від того, чи було воно спричинене порушенням Підрядника, чи обставинами, що виникли незалежно від нього. За таких умов на учасника покладається непропорційний та наперед невизначений фінансовий ризик, що створює істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків сторін і може негативно впливати на можливість учасника прийняти обґрунтоване рішення щодо участі у процедурі закупівлі.

При цьому Закон (пункт 16 частини другої статті 22) прямо передбачає, що Замовник, встановлюючи забезпечення виконання договору, має визначити його розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення.

Окремо, Скаржник звертає увагу, на невідповідність умов Документації та проєкту договору вимогам чинного законодавства в частині визначення строку повернення забезпечення виконання договору.

Документацією та проєктом договору встановлено, що забезпечення виконання договору повертається "не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів" з дня настання відповідних обставин.

Водночас, Постановою Правління НБУ від 16.09.2021 № 93 з 01.04.2023 запроваджено СЕП-4.0, у якій забезпечено цілодобовий режим роботи 24/7 для виконання міжбанківських платіжних операцій. У практиці органу оскарження вже сформовано підхід, відповідно до якого встановлення у тендерній документації та проєкті договору строків повернення забезпечення саме у банківських днях після запровадження СЕП-4.0 визнається таким, що не узгоджується з чинним законодавством.

Таким чином, Замовником встановлено строк повернення забезпечення у формулюванні, яке не забезпечує достатньої визначеності щодо моменту, з якого має бути обчислений строк повернення коштів, та не враховує особливості функціонування сучасної платіжної системи.

Встановлені Замовником умови не забезпечують учаснику можливості до моменту подання тендерної пропозиції чітко визначити правові та фінансові наслідки внесення забезпечення у розмірі 5 % вартості договору, що суперечить принципам недискримінації учасників та рівного ставлення до них і створює необґрунтований фінансовий ризик для потенційних учасників.

З огляду на наведене, відповідні положення Документації та проєкту договору підлягають приведенню у відповідність до чинного законодавства та практики органу оскарження.

У зв’язку з викладеним вважаємо, що Замовнику необхідно внести відповідні зміни до Документації та проєкту Договору, чітко визначивши вичерпні підстави повернення та неповернення забезпечення виконання Договору, зокрема врегулювавши порядок повернення забезпечення у разі дострокового припинення Договору з ініціативи Замовника з причин, що не пов’язані з порушенням Підрядником своїх договірних зобов’язань, а також конкретизувавши умови застосування відповідальності, передбаченої пунктом 10.4.6 проєкту Договору.

Замовник зазначає, що ним передбачено розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю в тендерній документації та проєкті договору відповідно до Закону.

Також Замовник зазначає, що пункт 10.4.6 слід застосовувати у системному взаємозв’язку із зазначеними положеннями Договору, а не як безумовну підставу для стягнення штрафу за будь-якого факту припинення договірних відносин.

Зокрема, застосування передбаченої пунктом 10.4.6 відповідальності пов’язується саме з випадком розірвання Договору в односторонньому порядку з ініціативи Замовника, що здійснюється у випадках та порядку, передбачених умовами Договору та законодавством України. Отже, сама по собі наявність факту припинення Договору не є достатньою підставою для автоматичного застосування штрафу.

При цьому необхідною передумовою реалізації відповідного права Замовника є наявність передбачених Договором підстав для одностороннього розірвання, пов’язаних, зокрема, з невиконанням або неналежним виконанням Підрядником своїх договірних зобов’язань. Зміст пунктів 6.8 та 6.12 Договору визначає окремі обов’язки Підрядника та вимоги щодо належного виконання ним договірних зобов’язань. Пункт 7.4 встановлює відповідні наслідки порушення Підрядником умов Договору. Водночас пункти 10.1.12– 10.1.14 конкретизують випадки порушення Підрядником своїх зобов’язань, за яких Замовник набуває право застосовувати передбачені Договором заходи впливу, у тому числі ініціювати дострокове припинення договірних відносин. Отже, положення пункту 10.4.6 має договірно обумовлений характер та застосовується у випадку, коли одностороннє розірвання Договору здійснюється Замовником у зв’язку з порушенням Підрядником передбачених Договором зобов’язань та відповідно до встановленого Договором порядку.

Також Замовник звертає увагу, що передбачені пунктом 10.4.6 наслідки мають різний правовий характер: компенсація збитків спрямована на відшкодування документально підтверджених майнових втрат, завданих порушенням зобов’язань, тоді як штраф у розмірі 1 % від основної суми Договору є договірною санкцією за порушення умов Договору. Застосування таких наслідків здійснюється з урахуванням фактичних обставин порушення, положень Договору та вимог чинного законодавства України.

Таким чином, вимога Учасника щодо додаткової конкретизації пункту 10.4.6 фактично вже врегульована сукупністю положень проєкту Договору, які визначають обов’язки Підрядника, підстави та порядок застосування заходів відповідальності, випадки дострокового розірвання Договору та правові наслідки порушення договірних зобов’язань.

Відтак пункт 10.4.6 не передбачає безумовного застосування штрафу у разі будь-якого одностороннього розірвання Договору, а підлягає застосуванню виключно за наявності передбачених Договором та законодавством підстав для такого розірвання та з урахуванням конкретного порушення Підрядником своїх договірних зобов’язань.

Враховуючи викладене, Замовник вважає умови пункту 10.4.6 проєкту Договору достатньо визначеними та такими, що у сукупності з положеннями пунктів 6.8, 6.12, 7.4, 10.1.12–10.1.14 Договору забезпечують розуміння підстав та умов застосування передбаченої відповідальності.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 до Документації містить ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА/АБО

ІНФОРМАЦІЇ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ ПЕРЕМОЖЦЕМ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ

2. Підтвердження надання забезпечення виконання договору про закупівлю.

1.Замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі депозиту на суму, яка дорівнює 5 відсоткам вартості договору.

Перерахування коштів здійснюється на р/р "Інші рахунки клієнтів Державного казначейства" UA 93 820172 0355 21900 30000 16795, Державна казначейська служба України у м. Києві, одержувач: ДУ НІТО НАМН України, код ЄДРПОУ 02012007. У призначенні платежу вказати: "Забезпечення виконання договору, предмет закупівлі, ID закупівлі".

Усі витрати, пов’язані з поданням забезпеченням виконання договору, здійснюються за рахунок коштів учасника-переможця.

Внесення забезпечення виконання договору не припиняє виконання зобов’язань Учасника-переможця за договором.

Документ, який підтверджує внесення Учасником забезпечення виконання договору, надається Замовнику не пізніше дати укладання договору про закупівлю.

2.Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю, а саме:

- виконання договору про закупівлю в повному обсязі та передачі переможцем процедури закупівлі замовнику повного комплекту виконавчої документації щодо об’єкта будівництва;

- у випадках, передбачених пунктом 21 Особливостей.

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Додаток 3 до тендерної документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ ПРО

ЗАКУПІВЛЮ

6.8. Підрядник, підписуючи цей Договір, гарантує та підтверджує, що всі товари, обладнання та матеріали, які використовуються для виконання робіт та/або набуваються у власність Замовника за результатами надання Послуг згідно з цим Договором, походять із прийнятних країн, визначених у пунктах 1(a) та (b) статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України відповідно до інструменту Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі – Рамкова угода), за винятком випадків, коли такі товари не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній із таких країн.

Підрядник зобов’язується разом з Актом виконаних робіт передати Замовнику:

– сертифікат(и) про походження товару; або – засвідчену декларацію(ї) про походження товару; або – декларацію(ї) про походження товару; або – сертифікат(и) про регіональне найменування товару; або – сертифікат(и) походження У-1 (для підтвердження українського походження); або – сертифікат(и) походження Т-1 (для підтвердження походження з інших прийнятних країн) — що підтверджують походження кожної номенклатурної позиції, за якою передбачена оплата згідно з цим Договором.

У разі ненадання відповідних документів, або надання таких, що не підтверджують походження товарів з прийнятних країн, Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення. У такому випадку Замовник не несе відповідальності за жодні витрати чи збитки, понесені Підрядником у зв’язку з припиненням Договору.

6.12. У разі встановлення збігів з особами, зазначеними в п. 2.10, у санкційному списку ЄС, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку. При цьому Замовник не несе відповідальності за жодні витрати або збитки, що можуть бути понесені іншою Стороною.

10.1.12. Достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання Підрядником зобов’язань або у разі відсутності потреби у виконанні робіт (наданні послуг), а також якщо:

Підрядник, з яким укладено договір про закупівлю відповідно до положень розділу Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 Особливостей, не зареєстрований (для юридичної особи)/не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні;

Підрядник, з яким укладено договір про закупівлю, або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) такої юридичної особи став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу та/або така особа потрапила до санкційних списків Європейського Союзу;

Підрядник, з яким укладено договір про закупівлю, під час подання документів для здійснення оплати за таким договором про закупівлю не надав замовнику документ, що підтверджує країну походження кожного товару у складі закупівель послуг/ кожного товару та/або матеріального ресурсу у складі закупівель послуг з поточного ремонту/ робіт, який постачатиметься за результатом такої оплати/поставлений, або країну походження такого товару та/або матеріального ресурсу не включено до переліку прийнятних країн.

Підрядник набув статусу особи, зареєстрованої в країні, яка не є прийнятною в розумінні статті 5 Угоди.

10.1.13. У разі настання зазначених обставин Замовником направляється офіційний лист про розірвання цього Договору Виконавцю робіт з інформацією про ці обставини згідно з адресою, яка зазначена в розділі 26 "Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін" цього Договору або на електронну адресу Підрядника за _____ днів до бажаної дати розірвання. Офіційний лист про розірвання цього Договору вважається отриманим Підрядником з дати направлення її Замовником на електронну адресу Підрядника. Цей Договір вважатиметься розірваним з дати, що зазначена в офіційному листі про розірвання Договору.

10.1.14. У разі настання будь-якої з обставин, зазначених у пункті 8.1.12. цього Договору, Замовник зупиняє оплату за договором, а у разі, якщо повна вартість чи часткова вартість оплачена, Замовник має право вимагати від Підрядника повернення коштів.

10.4.6. У випадку розірвання Договору в односторонньому порядку, на вимогу Замовника, Підрядник компенсує збитки та виплачує штраф у розмірі 1 % від основної суми Договору.

20.2. Замовник має право достроково розірвати договір за таких обставин:

відсутності коштів для фінансування об’єкту;

виявленні подальшої недоцільності будівництва об’єкта;

затримки початку виконання Робіт з вини Підрядника більше ніж на 30 календарних днів;

суттєвому порушенні договірних зобов’язань Підрядником, що створює передумови для невиконання Договору;

неодноразовому грубому порушенні Підрядником будівельних норм і правил;

банкрутства або порушення справи про банкрутство Підрядника;

якщо Підрядник виконав Роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений Замовником строк.

При розірванні Договору Підрядник відшкодовує збитки за несвоєчасне виконання вимог Договору або порушення графіку виконання Робіт.

При цьому Договір вважається розірваним після узгодження цього питання Сторонами.

22.6. 1. Замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у формі депозиту на суму, яка дорівнює 5 відсоткам вартості договору.

Перерахування коштів здійснюється на р/р "Інші рахунки клієнтів Державного казначейства" UA 93 820172 0355 21900 30000 16795, Державна казначейська служба України у м. Києві, одержувач: ДУ НІТО НАМН України, код ЄДРПОУ 02012007. У призначенні платежу вказати: "Забезпечення виконання договору, предмет закупівлі, ID закупівлі".

Усі витрати, пов’язані з поданням забезпеченням виконання договору, здійснюються за рахунок коштів учасника-переможця.

Внесення забезпечення виконання договору не припиняє виконання зобов’язань Учасника-переможця за договором.

Документ, який підтверджує внесення Учасником забезпечення виконання договору, надається Замовнику не пізніше дати укладання договору про закупівлю.

2. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю, а саме:

- виконання договору про закупівлю в повному обсязі та передачі переможцем процедури закупівлі замовнику повного комплекту виконавчої документації щодо об’єкта будівництва;

- у випадках, передбачених пунктом 21 Особливостей.

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення: статті 27 Закону з урахуванням положень пункту 21 цих особливостей.

Відповідно до пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;

2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей;

3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей;

5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Постановою Правління Національного банку України "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" від 16.09.2021 № 93 передбачено, зокрема:

Відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою розвитку і модернізації платіжної інфраструктури України в системі електронних платежів Національного банку України шляхом запровадження міжнародного стандарту ISO 20022-1:2013 "Фінансові послуги -Універсальна схема повідомлень фінансової індустрії", що був прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації, Правління Національного банку України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) нового покоління СЕП4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій.

2. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.

Відповідно до статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

Відповідно до частини першої 27 Закону, замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Відповідно до частини четвертої 27 Закону кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.

Відповідно до статті 43 Закону Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником Враховуючи наведене вище, умови підпункту 2 пункту 22.6 проекту договору містить умови щодо забезпечення виконання договору про закупівлю, передбачені чинним законодавством.

Разом з тим, наведені вище умови Документації в частині "банківських днів" не узгоджуються з вимогами законодавства в цій частині.

Також слід зазначити, що Документація не містить умов, коли Підрядник не компенсує збитки та не виплачує штраф у розмірі 1 % від основної суми Договору зокрема, у разі настання випадків, передбачених абзацами 1, 2 пункту 20.2 проекту договору, що не дає можливості учасникам належним чином сформувати свою Пропозицію.

За таких умов, з незалежних від учасника підстав (відсутності коштів для фінансування об’єкту; виявленні подальшої недоцільності будівництва об’єкта), Замовник має право достроково розірвати договір, що в подальшому може стати підставою для звернення Замовника щодо компенсації Підрядником збитків та виплати ним штраф у розмірі 1 % від основної суми Договору, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу 1 додатку 1 до Документації учасник процедури закупівлі на підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) має надати довідку в довільній формі, вказавши назву замовника та ID закупівлі). На підтвердження виконання договору надати інформацію (у тому числі серію та номер відповідного документа) щодо введення об’єкту в експлуатацію.

При цьому Документацією не визначено, який саме договір вважається аналогічним за предметом закупівлі.

Предметом цієї закупівлі є "Капітальний ремонт об’єкту нерухомості нежитлова будівля (Харчоблок) за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 27 у Шевченківському районі м. Києва", код ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи".

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону одним із кваліфікаційних критеріїв є наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Скаржник має досвід виконання договорів на виконання робіт з капітального ремонту, які виконані в повному обсязі, зокрема:

Договір № 117/09-2025 від 01.09.2025 за предметом "Капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу № 2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проектно-кошторисної документації та проходженням експертизи", код ДК 021:2015 45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація";

Договір № 21/7 від 21.07.2025 за предметом "Капітальний ремонт найпростішого укриття та захисних споруд цивільного захисту Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний енергетичний коледж" за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 38Б", код ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи".

Водночас, умовами зазначених договорів та додатків до них не передбачено обов’язку Підрядника щодо введення зазначених об’єктів в експлуатацію.

Крім того, відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктів 1 і 3 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406, окремі види робіт, зокрема роботи з переобладнання та перепланування нежитлових будівель, будівель, споруд та приміщень у них без втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а також капітальний ремонт внутрішніх систем не потребують прийняття об’єкта в експлуатацію у випадках, визначених зазначеним Переліком.

Таким чином, сам факт виконання договору на капітальний ремонт не означає, що після виконання відповідних робіт об’єкт обов’язково підлягає прийняттю в експлуатацію та що за результатами виконання такого договору існує документ про введення об’єкта в експлуатацію.

Встановлена Замовником вимога фактично ставить можливість підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, у залежність від наявності у учасника документа, який може бути відсутній у нього не через неналежне виконання договору, а виключно через характер виконаних будівельних робіт та відсутність законодавчого обов’язку щодо прийняття відповідного об’єкта в експлуатацію.

За таких умов учасник, який має документально підтверджений досвід виконання аналогічних робіт з капітального ремонту, але виконував роботи, після завершення яких об’єкт не підлягав прийняттю в експлуатацію, позбавлений можливості підтвердити відповідність встановленому Замовником кваліфікаційному критерію, незважаючи на наявність у нього відповідного досвіду.

При цьому, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення саме такої додаткової умови підтвердження виконання аналогічного договору та не пояснив, яким чином наявність документа про введення об’єкта в експлуатацію характеризує спроможність учасника виконати роботи, що є предметом цієї закупівлі.

ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" має документально підтверджений досвід виконання робіт з капітального ремонту, однак за характером виконаних робіт відповідні об’єкти не підлягали прийняттю в експлуатацію. Відтак Скаржник позбавлений можливості підтвердити свій досвід у спосіб, встановлений Замовником, не через відсутність необхідного досвіду чи неналежне виконання договорів, а виключно через те, що законодавством не передбачено прийняття відповідних об’єктів в експлуатацію.

Таким чином, встановлена Замовником вимога фактично ставить можливість підтвердження досвіду не лише в залежність від факту виконання аналогічних робіт, а й від обставини, яка не залежить від учасника, — чи підлягав конкретний об’єкт після виконання робіт прийняттю в експлуатацію.

Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену дискримінаційну вимогу шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації, зокрема передбачити можливість підтвердження виконання аналогічного договору у випадках, коли відповідно до законодавства об’єкт після виконання робіт не підлягає прийняттю в експлуатацію, без надання документа про його введення в експлуатацію.

Замовник зазначає, що за змістом пункту 3 частини другої статті 16 Закону у разі застосування вищезазначеного критерію Замовник повинен встановити вимогу до учасників щодо наявності в них документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Закон визначає саме наявність документально підтвердженого досвіду "виконання", а не "укладення" договору. Згідно з глави 48 Цивільного кодексу України процес виконання договору слідує після моменту його укладення. Договір не свідчить про його виконання, адже за певних обставин після його укладання він може бути не виконаний або виконаний неналежним чином, або розірваний сторонами тощо. Сам по собі договір не доводить, що роботи завершені та здані замовнику. Реквізити декларації чи сертифіката про введення в експлуатацію підтверджують фактичне виконання та законність завершення робіт.

Закупівля "Капітальний ремонт об’єкту нерухомості нежитлова будівля (Харчоблок) за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 27 у Шевченківському районі м. Києва", підсумком якої за законом є прийняття об'єкта в експлуатацію.

Замовник також зазначає про те, що не вимагає підтвердження виконання конкретних видів робіт у розрізі проєктної документації.

Крім того, як зазначає Замовник сам факт наявності у назві наданих Скаржником договорів словосполучення "капітальний ремонт" не свідчить про тотожність або належну співмірність досвіду виконання таких робіт із предметом цієї закупівлі. Із назв та змісту договорів, на які посилається Скаржник, вбачається, що зазначений ним досвід стосується капітального ремонту підвального поверху, окремих укриттів та захисних споруд цивільного захисту, тобто об’єктів або частин об’єктів, які мають інше функціональне призначення, іншу специфіку експлуатації та регулюються відповідними спеціальними нормативними вимогами.

Зокрема, предметом договору № 117/09-2025 є капітальний ремонт підвального поверху навчального корпусу з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту.

Отже, роботи виконувалися щодо окремої частини існуючої будівлі — підвального поверху, а не щодо всієї будівлі навчального корпусу як самостійного об’єкта нерухомості.

Аналогічно, предмет договору № 21/7 стосується капітального ремонту найпростішого укриття та захисних споруд цивільного захисту, тобто об’єктів, функціональне призначення яких полягає у забезпеченні захисту людей та які мають специфічні вимоги до конструктивних рішень, інженерного забезпечення, безпеки та експлуатації.

Таким чином, порівнювати зазначені договори виключно за ознакою наявності в їх назві словосполучення "капітальний ремонт" є некоректним, оскільки для оцінки аналогічності досвіду необхідно враховувати не лише вид робіт, а й характер, масштаб, функціональне призначення та складність об’єкта, обсяг і комплексність виконаних робіт.

Особливу увагу слід звернути на відмінність саме за обсягом об’єкта ремонту. У даній закупівлі харчоблок є окремою нежитловою будівлею, а не частиною іншої будівлі чи окремим приміщенням у її складі. Відповідно, Підрядник має бути спроможним забезпечити виконання комплексу робіт щодо самостійного об’єкта нерухомості в цілому, включаючи взаємопов’язане виконання будівельних, монтажних, інженерних та технологічних робіт, їх організацію та координацію.

На відміну від цього, досвід Скаржника, наведений у Скарзі, стосується виконання робіт на окремих частинах існуючих будівель або спеціалізованих об’єктах цивільного захисту, що саме по собі не підтверджує наявності у нього досвіду виконання комплексу робіт з капітального ремонту окремої нежитлової будівлі як самостійного об’єкта нерухомості.

Крім того, функціональне призначення Харчоблоку обумовлює специфіку виконання робіт. Харчоблок є функціонально завершеним об’єктом, у якому взаємопов’язані будівельні конструкції, внутрішні інженерні мережі, системи вентиляції, електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також технологічне обладнання.

Тому виконання капітального ремонту такого об’єкта потребує належного досвіду комплексної реалізації робіт та узгодження різних видів будівельно-монтажних і спеціалізованих робіт між собою.

Отже, наявність у Скаржника досвіду виконання окремих видів робіт з капітального ремонту не є достатньою для висновку про наявність аналогічного досвіду саме щодо об’єкта, визначеного предметом цієї закупівлі.

Замовник при встановленні вимоги щодо аналогічного досвіду виходив не з формальної тотожності назв договорів, а з необхідності підтвердження спроможності потенційного Підрядника виконати роботи належного рівня складності та масштабу саме на об’єкті, який є предметом закупівлі.

Таким чином, наведені Скаржником договори не можуть автоматично вважатися аналогічними лише з огляду на те, що за ними виконувалися роботи з капітального ремонту.

Їх предмет, характер та об’єкти виконання суттєво відрізняються від предмета цієї закупівлі, оскільки стосуються переважно окремих частин будівель, підвальних приміщень, укриттів та захисних споруд, тоді як предметом цієї закупівлі є комплексний капітальний ремонт окремої нежитлової будівлі — Харчоблоку як самостійного об’єкта нерухомості.

Враховуючи викладене, Замовник вважає, що наведений Скаржником досвід не підтверджує у необхідному обсязі наявність досвіду виконання робіт, співмірних за характером, масштабом, комплексністю, функціональним призначенням та специфікою об’єкта з роботами, що є предметом цієї закупівлі.

З урахуванням викладеного, вимога Замовника щодо надання учасником інформації про введення об’єкта в експлуатацію, у тому числі із зазначенням серії та номера відповідного документа, є обґрунтованою, пропорційною предмету закупівлі та не має дискримінаційного характеру, оскільки спрямована на підтвердження саме факту завершення виконання аналогічного договору та готовності відповідного об’єкта до експлуатації.

Предметом цієї закупівлі є виконання капітального ремонту об’єкта нерухомості — нежитлової будівлі (Харчоблоку). Враховуючи характер, обсяг та комплексність передбачених закупівлею робіт, для Замовника принципове значення має підтвердження не лише факту виконання певного обсягу будівельних робіт, а й того, що учасником було реалізовано завершений будівельний проєкт, результатом якого стало завершення відповідних робіт та можливість експлуатації об’єкта за його функціональним призначенням.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів" прийняття в експлуатацію є окремою процедурою, пов’язаною із підтвердженням готовності закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації. Зазначена постанова регулює питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та передбачає оформлення відповідних документів, які підтверджують готовність об’єкта до експлуатації. Постанова № 461 є чинним нормативно-правовим актом.

При цьому саме поняття прийняття в експлуатацію пов’язане з завершенням будівництва, реконструкції або капітального ремонту відповідного об’єкта та підтвердженням його готовності до експлуатації. Тобто документ про прийняття об’єкта в експлуатацію є об’єктивним підтвердженням того, що роботи за відповідним будівельним проєктом завершені до стану, який дозволяє використовувати об’єкт за його призначенням.

Отже, вимога Замовника надати інформацію щодо введення об’єкта в експлуатацію має на меті перевірити саме завершеність досвіду учасника, а не створити додаткову або формальну перешкоду для участі у процедурі закупівлі.

Разом з тим положення постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" мають інше правове призначення. Вказаною постановою затверджено спеціальний перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Зокрема, до такого переліку належать, серед іншого, окремі роботи з переобладнання та перепланування, які не передбачають втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, окремі роботи із заміни покрівлі без втручання в несучі конструкції, а також окремі види технічного переоснащення інженерних систем.

Таким чином, постанова № 406 не встановлює загального правила про те, що капітальний ремонт як вид робіт не потребує прийняття об’єкта в експлуатацію. Навпаки, її положення стосуються чітко визначених у Переліку видів будівельних робіт, після виконання яких відповідний об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

У даному випадку Замовник закуповує не окремі роботи з перепланування, заміни покрівлі чи технічного переоснащення, які за певних умов можуть не підлягати прийняттю в експлуатацію, а комплекс робіт з капітального ремонту окремої нежитлової будівлі — Харчоблоку, результатом яких має бути завершений та функціонально придатний до експлуатації об’єкт.

Отже, вимога щодо зазначення серії та номера документа, що підтверджує введення відповідного об’єкта в експлуатацію, є логічно пов’язаною з предметом закупівлі та встановленою кваліфікаційною вимогою, оскільки дозволяє Замовнику перевірити реальність, завершеність та належний результат виконання учасником аналогічного будівельного проєкту. При цьому така вимога не обмежує коло потенційних учасників за територіальною, організаційною чи іншою ознакою, не вимагає виконання договорів виключно з конкретним замовником та не встановлює вимог щодо певної форми власності або організаційно-правової форми контрагента. Учасник має можливість підтвердити відповідний досвід будь-яким договором, який відповідає встановленим Замовником критеріям та за результатами виконання якого існує належне документальне підтвердження завершення відповідного будівельного проєкту.

Таким чином, вимога Замовника щодо надання інформації про введення об’єкта в експлуатацію є об’єктивно обумовленою предметом закупівлі, спрямована на підтвердження саме завершеного досвіду виконання аналогічних будівельних робіт та не є дискримінаційною. Постанова КМУ № 461 регулює питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, тоді як постанова КМУ № 406 визначає спеціальний перелік робіт, після виконання яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відтак положення постанови № 406 не можуть застосовуватися як загальне звільнення від необхідності підтвердження введення в експлуатацію об’єкта, якщо виконані роботи за своїм характером не належать до визначеного нею переліку.

Крім того, Замовник додатково звертаєувагу, що на офіційному вебсайті Скаржника https://tep-kepital.com.ua/# розміщена інформація про широкий перелік виконуваних ним будівельних робіт, а також інформація щодо виконання робіт на об’єктах, які були введені в експлуатацію.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток № 1 до Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі 1.

Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)* На підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник процедури закупівлі має надати довідку в довільній формі вказавши назву замовника та ID закупівлі). На підтвердження виконання договору надати інформацію (у тому числі серію та номер відповідного документу) щодо введення об’єкту в експлуатацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 затверджено ПЕРЕЛІК будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема 1. Роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

2. Заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції.

3. Реконструкція, капітальний ремонт внутрішніх систем 4. Заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, зазначена вимога щодо надання інформації (у тому числі серії та номера відповідного документа) щодо введення об’єкту в експлуатацію є дискримінаційною для суб'єктів господарювання, які мають аналогічний договір на виконання робіт після закінчення яких, об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть на підтвердження виконання договору інформацію надати інформацію (у тому числі серію та номер відповідного документу) щодо введення об’єкту в експлуатацію, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати

ДЕРЖАВНУ

УСТАНОВУ

"НАЦІОНАЛЬНИЙ

ІНСТИТУТ

ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 02012007) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Капітальний ремонт об’єкту нерухомості нежитлова будівля (Харчоблок) за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 27 у Шевченківському районі м.

Києва", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-10-012070-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації