Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 10292-р/пк-пз від 25.08.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Гудошника Дмитра Вадимовича (код ЄДРПОУ: 3512605695) від 15 серпня 2026 № UA-2026-08-10-009306-a.a2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 18.08.2026 № 9974-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду частково.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
Скаржник зазначає, що підпунктом 7 пункту 4 Технічної специфікації (технічних вимог) Замовником встановлено вимогу щодо визначення фактичної кратності повітрообміну приміщень та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій шляхом проведення натурних випробувань неруйнівним методом відповідно до ДСТУ EN ISO 9972:2018 із залученням відповідного сертифікованого обладнання та наданням протоколу випробувань.
Як нормативне обґрунтування Замовник посилається на абзац 2 пункту 1 розділу IV Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, затвердженого наказом від 11.07.2018 № 172.
Однак наведене обґрунтування не підтверджує встановлення чинним Порядком № 172 загального обов'язку щодо проведення натурних випробувань повітропроникності кожної існуючої будівлі, яка є об'єктом сертифікації.
Як зазначено вище, вимога щодо визначення показника повітропроникності при різниці тисків 50 Па пов'язана із випадком визначення належності будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (NZEB), а не встановлює загального обов'язку проводити такі випробування щодо кожної існуючої будівлі.
При цьому з Технічної специфікації (технічних вимог) не вбачається, що предметом закупівлі є визначення належності кожної будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.
Таким чином, Замовник фактично встановив для учасників додатковий обов'язковий вид спеціалізованих робіт, який не встановлений Порядком № 172 як загальна обов'язкова процедура сертифікації існуючих будівель.
Окремо Скаржник звертає увагу, що сама Технічна специфікація (технічні вимоги) містить окремий перелік нормативних документів, відповідно до яких повинні виконуватися послуги за предметом закупівлі. Отже, саме зазначені Замовником нормативні документи визначають порядок, методи та вимоги до виконання відповідних робіт.
У зв'язку з цим Замовник не може шляхом власного тлумачення положень нормативного документа розширювати встановлені ним вимоги та фактично встановлювати додаткову обов'язкову процедуру, якщо така процедура не передбачена відповідним нормативним документом як загальна вимога до проведення сертифікації кожної існуючої будівлі.
Іншими словами, посилання Замовника на Порядок № 172 не може саме по собі бути належним обґрунтуванням встановлення вимоги про обов'язкове проведення натурних випробувань щодо кожного об'єкта, якщо зміст наведеної нормативної норми не встановлює такого універсального обов'язку.
Більше того, ця вимога безпосередньо пов'язана з дискримінаційною вимогою щодо обладнання: обов'язкове випробування → необхідність спеціалізованого обладнання → обов'язкова наявність цього обладнання у кожного учасника → звуження кола потенційних учасників.
Таке обмеження не є необхідним для досягнення мети закупівлі та створює необґрунтований бар'єр для участі суб'єктів господарювання, які мають необхідну кваліфікацію та досвід, але не мають відповідного спеціалізованого обладнання.
Фактично Замовник ставить можливість участі у процедурі закупівлі у залежність від наявності у суб'єкта господарювання конкретної матеріально-технічної бази, хоча відсутність такого обладнання сама по собі не свідчить про відсутність у учасника професійної спроможності виконати послуги.
Технічна специфікація (технічні вимоги) посилається на ДСТУ EN ISO 9972:2018, тоді як Вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, затверджені наказом № 168, передбачають визначення повітропроникності згідно з ДСТУ EN ISO 9972:2022.
Таким чином, встановлена Замовником вимога є необґрунтованою, непропорційною предмету закупівлі та такою, що штучно звужує коло потенційних учасників і створює нерівні умови доступу до процедури закупівлі.
Скаржник просить зобов'язати Замовника виключити з підпункту 7 пункту 4 Технічної специфікації (технічних вимог) вимогу щодо обов'язкового визначення фактичної кратності повітрообміну приміщень та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій шляхом проведення натурних випробувань неруйнівним методом із залученням відповідного сертифікованого обладнання та наданням протоколу випробувань.
Замовник зазначає, що доводи Скаржника такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту Технічної специфікації, Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель, затвердженого наказом Мінрегіону №172, а також Вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №168.
Основним доводом Скаржника є твердження про те, що Замовник нібито встановив обов'язок проведення натурних випробувань повітропроникності щодо кожної існуючої будівлі, хоча Порядок №172 такого обов'язку не містить.
Зазначений довід не відповідає фактичному змісту Документації. Технічною специфікацією не встановлено вимоги щодо безумовного проведення випробувань повітропроникності для кожної будівлі, яка є предметом закупівлі.
Навпаки, підпунктом 7 пункту 4 Технічної специфікації прямо визначено, що встановлення фактичної кратності повітрообміну приміщень та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій здійснюється відповідно до умов абзацу другого пункту 1 розділу IV Порядку №172.
Таким чином, Технічна специфікація не розширює зміст Порядку №172 та не встановлює додаткових вимог, а прямо відсилає до випадку, визначеного чинним законодавством.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу IV Порядку №172, у разі визначення належності будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії показники повітропроникності огороджувальних конструкцій при різниці тисків 50 Па повинні відповідати Вимогам до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України №168.
У свою чергу, розділом VII Вимог, затверджених наказом №168, прямо встановлено, що повітропроникність огороджувальних конструкцій визначається відповідно до ДСТУ EN ISO 9972:2022 "Теплотехнічні характеристики будівель.
Визначення повітропроникності будівель. Метод випробувального тиску".
Отже, саме чинне законодавство визначає як випадок, коли необхідне визначення повітропроникності, так і нормативний документ, відповідно до якого такі випробування повинні виконуватися.
Скаржник стверджує, що предметом закупівлі не є визначення належності кожної будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. Однак зазначений довід не підтверджуються нормами законодавства.
Предметом закупівлі є послуги із сертифікації енергетичної ефективності будівель, а встановлення фактичних характеристик будівлі, визначення її рівня енергетичної ефективності, перевірка відповідності вимогам чинного законодавства та оцінка можливості віднесення будівлі до відповідної категорії є безпосередньою складовою процесу проведення сертифікації.
На момент проведення процедури закупівлі Замовник не володіє інформацією, яка б дозволяла достовірно встановити, чи є серед 100 будівель такі, щодо яких під час проведення сертифікації виникне необхідність визначення відповідності вимогам до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.
Саме проведення сертифікації має на меті встановлення фактичних характеристик будівлі, а не підтвердження наперед відомих Замовнику показників.
Фактично доводи Скаржника ґрунтуються на припущенні, що жоден із об'єктів закупівлі не потребуватиме визначення повітропроникності відповідно до вимог Порядку №172. Таке припущення не підтверджується жодними доказами та не може бути покладене в основу формування технічної специфікації.
Замовник, навпаки, зобов'язаний сформувати технічні вимоги таким чином, щоб забезпечити можливість належного виконання договору щодо будь-якого об'єкта, який входить до предмета закупівлі, у разі виникнення під час проведення сертифікації необхідності виконання вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу III Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Мінрегіону №169, у разі відсутності необхідної проєктної документації характеристики будівлі визначаються за результатами виявлення її фактичного стану відповідно, зокрема, до розділів 5 та 7 ДСТУ-Н Б А.2.213:2015.
Пунктом 5.3.2 Розділу 5 ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 передбачено застосування розрахунково-вимірювального методу при проведенні детальної оцінки експлуатаційних будівель, який базується, зокрема, на виміряних теплотехнічних характеристиках огороджувальних конструкцій, включаючи повітропроникність. (підтвердження в п.1 Додатку 3) Крім того, Додатком А зазначеного стандарту встановлено, що використання виміряних характеристик дозволяє підвищити рівень довіри до розрахункової моделі будівлі та достовірності вихідних даних.
Таким чином, чинне законодавство передбачає два різні випадки застосування інструментального визначення повітропроникності будівель.
Перший - обов'язковий, у разі визначення належності будівлі до будівель з близьким до нульового рівня споживання енергії відповідно до вимог Порядку №172, наказу №168 та
ДСТУ EN ISO 9972:2022.
Другий - під час проведення детальної енергетичної оцінки існуючої будівлі, коли відповідно до пункту 3 розділу III Методики №169 характеристики будівлі визначаються за результатами виявлення її фактичного стану, а ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 передбачає застосування розрахунково-вимірювального методу, зокрема із використанням виміряних показників повітропроникності, якщо це необхідно для визначення фактичних характеристик будівлі та перевірки розрахункової моделі.
Таким чином, застосування інструментальних методів визначення повітропроникності у випадках, передбачених законодавством, спрямоване на отримання достовірних вихідних даних та повністю відповідає методології проведення енергетичної оцінки будівель.
Не відповідає дійсності й твердження Скаржника про те, що Замовник шляхом власного тлумачення нормативних документів встановив додатковий обов'язковий вид робіт.
Замовник не встановив жодної вимоги, яка відсутня у чинному законодавстві.
Навпаки, Технічна специфікація містить пряму відсилку до Порядку №172, а Порядок №172 - до Вимог, затверджених наказом №168, які, своєю чергою, визначають обов'язковий стандарт проведення відповідних випробувань.
Таким чином, вимога Замовника повністю відповідає нормативному механізму, встановленому чинним законодавством.
Щодо посилання Скаржника на використання у Технічній специфікації позначення ДСТУ EN ISO 9972:2018, Замовник погоджується, що зазначення року редакції стандарту є технічною опискою.
Поряд з цим, Зазначена технічна описка не впливає на зміст установленої вимоги, не змінює обсяг необхідних робіт та не перешкоджає учасникам належним чином підготувати тендерні пропозиції.
При цьому така описка не змінює змісту технічної вимоги, не впливає на її правову природу та не створює будь-яких переваг або обмежень для учасників процедури закупівлі, оскільки чинною редакцією відповідного стандарту є ДСТУ EN ISO 9972:2022, саме на який посилається наказ №168.
З огляду на викладене, доводи Скаржника про те, що Замовник встановив необґрунтовану вимогу щодо проведення натурних випробувань повітропроникності або розширив вимоги Порядку №172, не відповідають змісту тендерної документації та вимогам чинного законодавства.
Таким чином, зазначена вимога встановлена Замовником на реалізацію права, передбаченого статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі", щодо перевірки наявності матеріально-технічної бази та досвіду, необхідних для належного виконання предмета закупівлі.
Підстави для виключення відповідної вимоги з Технічної специфікації відсутні.
Замовник звертає увагу, що щодо Процедури закупівлі суб'єктом оскарження подано дві скарги, які є тотожними за предметом оскарження, наведеними фактичними обставинами, правовим обґрунтуванням та заявленими вимогами.
Фактично обидві скарги містять однаковий зміст та стосуються одних і тих самих положень Документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питання встановлено наступне.
Додаток 2 Документації містить технічну специфікацію (технічні вимоги) на проведення закупівлі: Послуги із сертифікації енергетичної ефективності будівель за ДК 021:2015: 71310000-4 - Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва.
4. У процесі визначення енергетичної ефективності обов’язково врахувати інформацію про, зокрема:
7) фактичну кратність повітрообміну приміщень та повітропроникність зовнішніх огороджувальних конструкцій будівлі, відповідно до умов абзацу 2 пункту 1 розділу IV Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, згідно наказу 11.07.2018 № 172 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, шляхом проведення натурних випробувань неруйнівним методом відповідно до ДСТУ EN ISO 9972:2018 із залученням відповідного сертифікованого обладнання та надати замовнику протокол випробувань.
На адресу Комісії 15.08.2026 надійшла скарга ФОП Гудошника Дмитра Вадимовича (код ЄДРПОУ: 3512605695) від 15 серпня 2026 № UA-2026-08-10-009306-a.a1 щодо порушення Замовником (на думку Скаржника) порядку проведення Процедури закупівлі.
За результатами розгляду скарги ФОП Гудошника Дмитра Вадимовича (код ЄДРПОУ: 3512605695) від 15 серпня 2026 № UA-2026-08-10-009306-a.a1, Комісією було прийняте відповідне рішення від 25.08.2026 № 10291-р/пк-пз.
Зазначене питання стосується того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли, зокрема, суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тих самих відкритих торгах та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісія припиняє розгляд Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для припинення розгляду Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Припинити розгляд скарги фізичної особи-підприємця Гудошника Дмитра Вадимовича (код ЄДРПОУ: 3512605695) від 15 серпня 2026 № UA-2026-08-10-009306-a.a2.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК
Скарга
Скарга щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель
порушення прав Скаржника · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Скасувати рішення замовника. 1. Щодо дискримінаційної вимоги про обов'язкову наявність у учасника конкретного обладнання Пунктом 1.3 Додатка 1 до тендерної документації (наведено в Додатку 1 до скарги) Замовник встановив вимогу, відповідно до якої учасник обов'язково повинен мати у володінні/користуванні визначений перелік обладнання, зокрема: • тепловізор; • лазерний далекомір; • вимірювач параметрів електричної енергії (трифазний); • комплект обладнання для визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій будівлі. Крім того, Замовник вимагає надати інформацію щодо конкретної марки обладнання, серійного номера, дати випуску, кінцевої дати повірки, кількості та правової підстави володіння/користування таким обладнанням, а також відповідні документи щодо його повірки/калібрування. Таким чином, Замовник встановив не просто вимогу щодо забезпечення виконання послуг необхідними технічними засобами, а кваліфікаційний бар'єр, за яким право суб'єкта господарювання взяти участь у закупівлі поставлено у залежність від наявності у нього визначених Замовником приладів з огляду на наступне: 1.1. Щодо дискримінаційної вимоги про обов'язкову наявність трифазного вимірювача параметрів електричної енергії Пунктом 1.3 Додатка 1 до тендерної документації (наведено в Додатку 1 до скарги) Замовником встановлено вимогу, відповідно до якої учасник обов'язково повинен мати у володінні/користуванні вимірювач параметрів електричної енергії (трифазний). При цьому аналіз Технічної специфікації (технічних вимог) свідчить про відсутність конкретної роботи, окремого випробування або вимірювання, для виконання якого учаснику обов'язково необхідний саме трифазний вимірювач параметрів електричної енергії. Фактично Замовник вимагає від кожного потенційного учасника мати конкретний спеціалізований прилад, не встановлюючи при цьому в Технічній специфікації (технічних вимогах) конкретної роботи, для виконання якої цей прилад є необхідним. Внаслідок цього суб'єкт господарювання може мати необхідну кваліфікацію, досвід та професійну спроможність виконати послуги, однак не може взяти участь у закупівлі виключно через відсутність конкретного приладу. Така вимога створює штучне звуження кола потенційних учасників та необґрунтований майновий бар'єр доступу до закупівлі. У зв'язку з цим Скаржник просить Орган оскарження: зобов'язати Замовника виключити з пункту 1.3 Додатка 1 до тендерної документації вимогу щодо обов'язкової наявності у учасника вимірювача параметрів електричної енергії (трифазного), а також пов'язані з нею вимоги щодо зазначення марки, серійного номера, дати випуску, строку повірки, правової підстави володіння/користування та надання документів про повірку/калібрування такого обладнання. 1.2. Щодо дискримінаційної вимоги про обов'язкову наявність комплекту обладнання для визначення повітропроникності Пунктом 1.3 Додатка 1 до тендерної документації (наведено в Додатку 1 до скарги) Замовник встановив вимогу щодо обов'язкової наявності у учасника комплекту обладнання для визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій будівлі. На підтвердження відповідності цій вимозі учасник повинен надати інформацію про обладнання, зокрема його марку, серійний номер, дату випуску, строк дії повірки та правову підставу володіння/користування, а також документи щодо його повірки/калібрування. Як зазначено у пункті 2 цієї скарги, вимога підпункту 7 пункту 4 Технічної специфікації (технічних вимог) щодо обов'язкового проведення натурних випробувань повітропроникності не має загального нормативного обґрунтування для кожного об'єкта закупівлі. Отже, вимога щодо обов'язкової наявності відповідного обладнання є фактично похідною від необґрунтованого включення зазначеного виду випробувань до обов'язкового обсягу робіт. При цьому навіть у випадках, коли проведення відповідного випробування є необхідним для конкретного об'єкта, Замовник не обґрунтував, чому учасник повинен мати відповідне обладнання саме у власності або користуванні вже на момент подання тендерної пропозиції. Учасник може забезпечити проведення необхідних випробувань шляхом залучення відповідного обладнання або спеціалізованого виконавця в разі настання такої потреби. Таким чином, встановлена вимога звужує коло потенційних учасників не за критерієм професійної спроможності, а за майновою ознакою - наявністю конкретного спеціалізованого обладнання. Учасники, які мають необхідну кваліфікацію, досвід та фактичну можливість виконати послуги, але не мають зазначеного обладнання у власності або користуванні, позбавляються можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Така вимога створює штучний бар'єр доступу до закупівлі, необґрунтовано звужує коло потенційних учасників та обмежує конкуренцію. Узв'язку з цим Скаржник просить Орган оскарження: зобов'язати Замовника виключити з пункту 1.3 Додатка 1 до тендерної документації вимогу щодо обов'язкової наявності у учасника комплекту обладнання для визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій будівлі, а також пов'язані з нею вимоги щодо зазначення марки, серійного номера, дати випуску, строку повірки, правової підстави володіння/користування та надання документів про повірку/калібрування такого обладнання.
Скаржник має намір взяти участь у процедурі закупівлі UA-2026-08-10-009306-a, предметом якої є послуги із сертифікації енергетичної ефективності будівель.
Ознайомившись із тендерною документацією Замовника, Скаржник встановив наявність положень, які встановлюють необґрунтовані та непропорційні вимоги до учасників та мають наслідком штучне звуження кола потенційних учасників закупівлі, обмеження конкуренції та порушення права Скаржника на участь у процедурі закупівлі з підстав, наведених в тексті Скарги
Щодо встановлення у Технічній специфікації (технічних вимогах) необґрунтованої вимоги щодо обов'язкового визначення повітропроникності шляхом проведення натурних випробувань · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. У зв'язку з викладеним Скаржник просить Орган оскарження: зобов'язати Замовника виключити з підпункту 7 пункту 4 Технічної специфікації (технічних вимог) вимогу щодо обов'язкового визначення фактичної кратності повітрообміну приміщень та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій шляхом проведення натурних випробувань неруйнівним методом із залученням відповідного сертифікованого обладнання та наданням протоколу випробувань.
Підпунктом 7 пункту 4 Технічної специфікації (технічних вимог) (наведено в Додатку 2 до скарги) Замовником встановлено вимогу щодо визначення фактичної кратності повітрообміну приміщень та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій шляхом проведення натурних випробувань неруйнівним методом відповідно до ДСТУ EN ISO 9972:2018 із залученням відповідного сертифікованого обладнання та наданням протоколу випробувань.
Як нормативне обґрунтування Замовник посилається на абзац 2 пункту 1 розділу IV Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката, затвердженого наказом від 11.07.2018 № 172 (наведено в Додатку 3 до скарги).
Однак наведене обґрунтування не підтверджує встановлення чинним Порядком № 172 загального обов'язку щодо проведення натурних випробувань повітропроникності кожної існуючої будівлі, яка є об'єктом сертифікації.
Як зазначено вище, вимога щодо визначення показника повітропроникності при різниці тисків 50 Па пов'язана із випадком визначення належності будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (NZEB), а не встановлює загального обов'язку проводити такі випробування щодо кожної існуючої будівлі.
При цьому з Технічної специфікації (технічних вимог) не вбачається, що предметом закупівлі є визначення належності кожної будівлі до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.
Таким чином, Замовник фактично встановив для учасників додатковий обов'язковий вид спеціалізованих робіт, який не встановлений Порядком № 172 як загальна обов'язкова процедура сертифікації існуючих будівель.
Окремо Скаржник звертає увагу, що сама Технічна специфікація (технічні вимоги) містить окремий перелік нормативних документів, відповідно до яких повинні виконуватися послуги за предметом закупівлі. Отже, саме зазначені Замовником нормативні документи визначають порядок, методи та вимоги до виконання відповідних робіт.
У зв'язку з цим Замовник не може шляхом власного тлумачення положень нормативного документа розширювати встановлені ним вимоги та фактично встановлювати додаткову обов'язкову процедуру, якщо така процедура не передбачена відповідним нормативним документом як загальна вимога до проведення сертифікації кожної існуючої будівлі.
Іншими словами, посилання Замовника на Порядок № 172 не може саме по собі бути належним обґрунтуванням встановлення вимоги про обов'язкове проведення натурних випробувань щодо кожного об'єкта, якщо зміст наведеної нормативної норми не встановлює такого універсального обов'язку.
Більше того, ця вимога безпосередньо пов'язана з дискримінаційною вимогою щодо обладнання:
обов'язкове випробування → необхідність спеціалізованого обладнання → обов'язкова наявність цього обладнання у кожного учасника → звуження кола потенційних учасників.
Таке обмеження не є необхідним для досягнення мети закупівлі та створює необґрунтований бар'єр для участі суб'єктів господарювання, які мають необхідну кваліфікацію та досвід, але не мають відповідного спеціалізованого обладнання.
Фактично Замовник ставить можливість участі у процедурі закупівлі у залежність від наявності у суб'єкта господарювання конкретної матеріально-технічної бази, хоча відсутність такого обладнання сама по собі не свідчить про відсутність у учасника професійної спроможності виконати послуги.
Окремо звертаємо увагу, що Технічна специфікація (технічні вимоги) посилається на ДСТУ EN ISO 9972:2018, тоді як Вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, затверджені наказом № 168, передбачають визначення повітропроникності згідно з ДСТУ EN ISO 9972:2022.
Таким чином, встановлена Замовником вимога є необґрунтованою, непропорційною предмету закупівлі та такою, що штучно звужує коло потенційних учасників і створює нерівні умови доступу до процедури закупівлі.
Щодо дискримінаційних вимог до аналогічного договору · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. У зв'язку з викладеним Скаржник просить Орган оскарження: зобов'язати Замовника внести зміни до вимог щодо підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, визначивши аналогічним договір за предметом та кінцевим результатом виконаних послуг, а саме договір на проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель та/або енергетичного аудиту з розробленням і реєстрацією енергетичних сертифікатів у ЄДЕССБ.
В п.1.2 Додатка 1 ((наведено в Додатку 1 до скарги) Замовником встановлено, що аналогічним вважається договір на надання послуг із сертифікації енергетичної ефективності будівель та/або енергетичного аудиту із розробленням енергетичних сертифікатів, результатом якого є зареєстрований у ЄДЕССБ енергетичний сертифікат.
При цьому Замовник встановив визначення аналогічного договору:
Аналогічним договором вважається договір на надання послуг з проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель та/або енергетичного аудиту із розробленням енергетичних сертифікатів будівель, результатом виконання якого є розроблений/-і фахівцями Учасника та зареєстрований/-і (внесений/-і в базу ЄДЕССБ) енергетичний/-і сертифікат/-и будівель, що відповідає/-ють наступним вимогам:
1) в описі інженерних систем зазначено наступну інформацію (відповідно до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 172 від 11.07.2018 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката» (далі – Наказ 172):
● Опис джерела теплової енергії: для системи централізованого опалення: рік запуску в експлуатацію; температурний графік теплової мережі; вид теплоносія; інформація про наявність засобів обліку теплової енергії. для інших видів систем опалення: вид; модифікація; номінальна потужність та вид палива (енергоносія) для джерела теплової енергії; рік прийняття в експлуатацію.
● Опис розподілу теплової енергії: для водяних систем опалення зазначаються тип системи опалення (однотрубна, двотрубна, інша); тип розведення трубопроводів (горизонтальний, вертикальний); для вертикальних систем опалення додатково зазначається тип розведення системи опалення по будівлі (верхнє, нижнє, змішане).
● Опис тепловіддачі: для вільнообтічних нагрівальних приладів зазначаються: загальна кількість опалювальних приладів в системі опалення; їх тип; схема підключення.
● Для систем освітлення зазначаються такі відомості: опис системи обліку споживання електроенергії: однотарифний чи багатотарифний лічильник; опис типу освітлювальних пристроїв, що використовуються, їх кількість та потужність.
2) повинні містити рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі, розроблені відповідно до пунктів 4 та 5 розділу IV Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності, затвердженого, наказом № 172.
Зазначені рекомендації повинні передбачати щонайменше один із таких заходів:
● впровадження систем із використанням відновлюваних джерел енергії;
● встановлення когенераційних та/або тригенераційних установок.
Щодо кожного такого заходу в енергетичному сертифікаті має бути наведено: очікуваний обсяг економії енергії; очікуваний обсяг скорочення витрат на оплату житлово-комунальних послуг та/або придбання енергоресурсів; орієнтовні фінансові витрати, необхідні для реалізації заходу.
На думку Скаржника, такі вимоги штучно звужують поняття аналогічного договору та коло учасників, які можуть підтвердити відповідний досвід.
Предметом підтвердження за цим кваліфікаційним критерієм має бути наявність у учасника досвіду виконання послуг, аналогічних за предметом та результатом, тобто досвіду проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель із розробленням та реєстрацією енергетичних сертифікатів у ЄДЕССБ.
Натомість Замовник фактично вимагає, щоб раніше виконаний договір стосувався будівлі, щодо якої одночасно були наявні конкретні інженерні характеристики та конкретні технічні й економічні передумови для реалізації саме визначених Замовником енергоефективних заходів.
При цьому зміст енергетичного сертифіката та перелік рекомендованих заходів залежать від фактичного стану конкретної будівлі, її інженерних систем, режиму експлуатації, технічних можливостей та економічної доцільності відповідних заходів.
Тому відсутність у раніше складеному сертифікаті встановлених Замовником рекомендацій не свідчить про відсутність у учасника досвіду проведення сертифікації енергетичної ефективності.
Наприклад, для конкретної будівлі такі заходи можуть бути технічно неможливими, економічно недоцільними або не відповідати її фактичним характеристикам. У такому випадку енергетичний сертифікат може бути належним чином розроблений та зареєстрований у ЄДЕССБ, а учасник при цьому матиме повністю релевантний досвід виконання аналогічних послуг.
Таким чином, Замовник фактично ставить можливість підтвердження досвіду учасника у залежність не від факту виконання аналогічних послуг та отримання відповідного результату, а від наявності у раніше виконаному договорі конкретного набору характеристик будівлі та конкретних рекомендацій.
Це суттєво звужує коло суб'єктів господарювання, які можуть підтвердити досвід виконання аналогічних договорів.
При цьому така вимога не доводить більшу професійну спроможність учасника виконати предмет саме цієї закупівлі.
Учасник, який має значний досвід сертифікації енергетичної ефективності будівель та зареєстровані в ЄДЕССБ енергетичні сертифікати, але у жодному з раніше виконаних договорів не мав можливості рекомендувати саме когенераційну, тригенераційну установку або використання конкретного відновлюваного джерела енергії, штучно позбавляється можливості підтвердити свій досвід.
Отже, встановлені Замовником додаткові критерії аналогічності є надмірними, непропорційними предмету закупівлі та дискримінаційними, оскільки необґрунтовано звужують коло потенційних учасників.
Показово, що сама практика органу оскарження виходить із того, що додаткові вимоги до аналогічних договорів можуть мати дискримінаційний характер, якщо вони звужують коло потенційних учасників та не впливають на підтвердження їх можливості надати послуги, що є предметом закупівлі.