ДК 021:2015: 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу (Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням,...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№9162-р/пк-пз від 28.07.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-8" (код ЄДРПОУ: 45195691) від 18 липня 2026 № UA-2026-07-10-008852-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 21.07.2026 №8833-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 24.07.2026 надав додаткові пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що дискримінаційною є вимога щодо підтвердження стійкості цифрових нагрудних відеокамер до механічних впливів виключно протоколом випробувань за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, без однозначно визначеної у відповідному пункті можливості надати протокол випробувань за еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022.

Відповідно до підпункту 20 пункту 3 додатка 1 Документації зі змінами від 17.07.2026 Замовником установлено таку вимогу:

"Лист від виробника товару (офіційного представництва/офіційного дистриб’ютора/представника торгової марки виробника тощо) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням конфігурування та активації, складений у довільній формі, щодо підтвердження відповідності цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності стандартам MIL-STD-810G за методом випробувань 516.6 або MIL-STD-810H за методом випробувань 516.8.

Лист обов’язково подається з протоколом випробувань пропонованих цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності від сертифікованої лабораторії.

У разі якщо лист викладений іноземною мовою, такий лист повинен мати автентичний переклад українською мовою".

Зазначений підпункт передбачає обов’язкове надання листа виробника разом із протоколом випробувань запропонованої моделі нагрудної відеокамери щодо її відповідності виключно одному з двох конкретно визначених методів іноземного військового стандарту США:

- MIL-STD-810G Method 516.6;

- MIL-STD-810H Method 516.8.

Можливість надання протоколу випробувань за національним, європейським або іншим еквівалентним стандартом у підпункті 20 пункту 3 додатка 1 не передбачена.

Водночас пунктом 4.2 додатка 1 Документації встановлено:

"Інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі вимогам тендерної документації повинна бути підтверджена копіями сертифікатів та/або деклараціями про відповідність виробника, або іншими документами від Виробника/представника виробника, що підтверджують якість предмету закупівлі.

Відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представника, офіційного дистриб’ютора чи іншого уповноваженого представника виробника)".

Таким чином, пункт 4.2 додатка 1 формально допускає підтвердження стійкості нагрудної відеокамери до механічних впливів відповідно до еквівалентного стандарту.

Однак підпункт 20 пункту 3 цього самого Додатка містить спеціальну додаткову вимогу щодо обов’язкового надання протоколу випробувань саме за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8 та не передбачає можливості подати протокол випробувань за еквівалентним стандартом.

Отже, Документація містить внутрішньо суперечливі й неузгоджені положення щодо документального підтвердження однієї й тієї самої експлуатаційної характеристики товару.

Положення пунктів 4.2 та 20 додатка 1 регулюють підтвердження відповідності нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів, однак передбачають різний перелік допустимих стандартів і документів.

Відповідно до пункту 4.2 допускається підтвердження відповідності:

- MIL-STD-810G Method 516.6;

- MIL-STD-810H Method 516.8;

- еквівалентному стандарту.

Натомість відповідно до підпункту 20 учасник зобов’язаний надати лист виробника разом із протоколом випробувань запропонованої моделі лише щодо відповідності:

- MIL-STD-810G Method 516.6;

- MIL-STD-810H Method 516.8.

Можливість подання протоколу випробувань за еквівалентним стандартом у підпункті 20 прямо не передбачена.

Загальне положення пункту 4.2 не усуває обмежувального характеру підпункту 20, оскільки в останньому Замовник окремо та вичерпно визначив стандарти, відповідність яким повинна бути підтверджена обов’язковим протоколом випробувань.

Учасник не має права самостійно доповнювати умови Документації або припускати, що Замовник застосовуватиме розширене тлумачення підпункту 20.

Відповідно, Скаржник не може однозначно встановити:

- чи допускається надання протоколу за еквівалентним стандартом;

- чи достатньо надати лист виробника щодо відповідності еквівалентному стандарту;

- чи повинен протокол у будь-якому разі бути складений саме за MIL-STD-810G/H;

- за якими критеріями Замовник визначатиме еквівалентність стандарту;

- чи не буде пропозиція відхилена через відсутність протоколу саме за одним із визначених Замовником методів MIL-STD.

Невизначеність Документації не може тлумачитися на шкоду учаснику, а ризик різного застосування суперечливих положень не може бути покладений на Скаржника.

Скаржник має намір взяти участь у процедурі закупівлі та запропонувати цифрову нагрудну відеокамеру підвищеної міцності BlackEYE F-EYE M вітчизняного виробництва.

Можливість виробництва та постачання зазначеного товару ТОВ "СПЕКТР-8" підтверджується листом виробника — ФОП Кириченка Антона Володимировича, який є виробником продукції та власником торговельної марки BlackEYE.

Запропонована цифрова нагрудна відеокамера пройшла випробування щодо стійкості до механічних впливів відповідно до:

ДСТУ EN 60068-2-31:2022 "Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 231. Випробування. Випробування Ec. Удари внаслідок грубого поводження, передусім для зразків апаратури".

Відповідність запропонованої моделі вимогам зазначеного стандарту підтверджується протоколом випробувань.

ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є чинним в Україні національним стандартом, прийнятим методом підтвердження відповідного європейського стандарту, та встановлює методи випробувань обладнання на механічні впливи внаслідок грубого поводження, зокрема падіння, перекидання та удари, що можуть виникати під час експлуатації переносного обладнання.

Таким чином, запропонована Скаржником відеокамера має документально підтверджену стійкість до падінь і механічних впливів.

При цьому Скаржник не стверджує, що ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є текстуально тотожним MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8. Ці стандарти належать до різних систем стандартизації та можуть передбачати різні процедури, параметри й умови проведення випробувань.

Водночас ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є еквівалентним за функціональним призначенням у частині підтвердження необхідної Замовнику експлуатаційної властивості переносного обладнання — стійкості до падінь, ударів та механічних впливів унаслідок грубого поводження.

Скаржник пропонує не замінити випробування декларативним листом виробника, а надати протокол випробувань конкретної запропонованої моделі за чинним національним стандартом.

Однак через формулювання підпункту 20 пункту 3 додатка 1 протокол випробувань за ДСТУ EN 60068-2-31:2022 формально може бути не прийнятий Замовником як належне виконання цієї вимоги.

Отже, Скаржник не може подати Пропозицію, яка однозначно відповідатиме всім положенням документації, не через відсутність у запропонованого товару необхідної механічної стійкості, а через застосування іншої системи стандартизації та відсутність у підпункті 20 прямого дозволу на подання протоколу за еквівалентним стандартом.

MIL-STD-810G та MIL-STD-810H є військовими стандартами методів випробувань, розробленими в межах системи стандартизації Міністерства оборони США.

Методи 516.6 та 516.8 стосуються перевірки обладнання на ударні механічні впливи.

Водночас стійкість переносного обладнання до падінь, ударів та інших механічних впливів може перевірятися за іншими стандартизованими методиками, зокрема за національними та європейськими стандартами.

Скаржник не заперечує право Замовника вимагати, щоб нагрудні відеокамери мали необхідний рівень механічної міцності.

Однак спосіб підтвердження цієї характеристики повинен бути сформульований таким чином, щоб можливість участі у процедурі закупівлі не залежала виключно від того, за якою системою стандартизації — американською військовою, європейською чи національною — проведено належні випробування товару.

Метою закупівлі є придбання обладнання з належною стійкістю до механічних впливів, а не придбання товару, випробуваного виключно в межах американської військової системи стандартизації.

Допуск протоколу випробувань за еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022: не знижує вимог Замовника до міцності обладнання; не скасовує необхідність проведення випробувань; не позбавляє Замовника можливості перевірити компетентність лабораторії; не створює ризику постачання товару без підтвердженої стійкості; дозволяє брати участь виробникам, продукція яких випробувана за національними або європейськими стандартами; розширює коло потенційних учасників;

сприяє підвищенню конкуренції та можливому зменшенню вартості закупівлі.

Установивши в підпункті 20 вимогу щодо протоколу виключно за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8 та не узгодивши її з пунктом 4.2, Замовник:

1. Створив суперечність між положеннями однієї тендерної документації щодо допустимості застосування еквівалентного стандарту.

2. Не забезпечив можливості однозначно встановити, чи буде прийнято протокол випробувань за чинним національним або європейським стандартом.

3. Створив ризик відхилення пропозиції Скаржника через формальну відсутність протоколу саме за MIL-STD, попри наявність протоколу випробувань, який підтверджує відповідну експлуатаційну характеристику запропонованого товару.

4. Пов’язав належне документальне оформлення пропозиції з конкретною системою стандартизації, а не лише з фактичною стійкістю обладнання до механічних впливів.

5. Не визначив критеріїв, за якими оцінюватиметься еквівалентність стандартів і підтверджуваних ними характеристик.

6. Не обґрунтував неможливість прийняття протоколів випробувань, які підтверджують відповідність еквівалентним вимогам.

7. Створив документальну перевагу для обмеженого кола виробників, які вже мають протоколи випробувань саме за MIL-STD-810G/H.

При цьому Замовник не зазначив конкретних параметрів механічної стійкості, які є для нього істотними, зокрема: необхідної висоти падіння; кількості падінь; типу поверхні;

орієнтації виробу;режиму роботи обладнання під час випробувань;допустимого рівня пошкоджень; критеріїв збереження працездатності після випробування.

Таким чином, Замовником визначено не лише необхідний функціональний результат, а конкретну назву іноземного військового стандарту, не встановивши при цьому порядку оцінювання еквівалентних результатів випробувань.

Підпунктом 20 передбачено, що протокол випробувань повинен бути виданий "сертифікованою лабораторією".

Проте Документація не визначає: який саме сертифікат повинна мати лабораторія;

за яким стандартом вона повинна бути сертифікована; яким органом має бути виданий відповідний сертифікат;чи йдеться про акредитацію випробувальної лабораторії; якою повинна бути сфера її акредитації; чи прийматиметься протокол української лабораторії, компетентність якої підтверджена шляхом акредитації або іншим установленим законодавством способом.

Отже, поняття "сертифікована лабораторія" не дає можливості учасникам однозначно встановити вимоги до суб’єкта, який видає протокол випробувань, та створює ризик суб’єктивного неприйняття Замовником протоколу компетентної української випробувальної лабораторії.

Водночас частина п’ята статті 23 Закону передбачає, що протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Тому документація повинна містити формулювання, яке відповідає Закону, а саме:

"орган з оцінки відповідності/випробувальна лабораторія, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством".

Частиною третьою статті 23 Закону передбачено, що технічні специфікації можуть містити посилання на міжнародні, європейські або національні стандарти, норми та правила. При цьому до кожного такого посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".

Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону, якщо Замовник установлює характеристики товару, він повинен зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларації або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.

Протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.

Частиною шостою статті 23 Закону встановлено, що якщо Замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов’язаний прийняти протоколи випробувань або сертифікати, які підтверджують відповідність еквівалентним вимогам та видані компетентними органами з оцінки відповідності.

Таким чином, обов’язок Замовника прийняти протокол випробувань, який підтверджує відповідність еквівалентним вимогам, прямо передбачений Законом.

Проте підпункт 20 пункту 3 додатка 1 сформульований таким чином, що не дозволяє однозначно встановити можливість подання та прийняття протоколу випробувань за еквівалентним стандартом.

Формальна згадка про еквівалентний стандарт у пункті 4.2 не усуває зазначеного порушення, оскільки спеціальна вимога підпункту 20 щодо обов’язкового протоколу випробувань не містить відповідного застереження.

Така неузгодженість створює ризик вибіркового тлумачення документації, обмежує можливість участі Скаржника та не відповідає принципам правової визначеності, пропорційності, недискримінації та рівного ставлення до учасників.

На підтвердження реальності порушення своїх прав та законних інтересів Скаржник додає:

1. Лист ФОП Кириченка Антона Володимировича як виробника продукції BlackEYE про можливість виробництва та постачання ТОВ "СПЕКТР-8" цифрових нагрудних відеокамер BlackEYE F-EYE M.

2. Протокол випробувань запропонованої моделі за ДСТУ EN 60068-2-31:2022.

Зазначені документи підтверджують, що Скаржник є реальним потенційним учасником процедури закупівлі, має можливість поставити запропонований товар та має протокол випробувань конкретної моделі за чинним національним стандартом.

Однак Скаржник не може виконати буквальну вимогу підпункту 20 через відсутність протоколу саме за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8.

Отже, порушення прав Скаржника має реальний, а не гіпотетичний характер.

Враховуючи викладене, Скаржник просить Комісію:

- встановити наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель у зв’язку з неузгодженістю пункту 4.2 та підпункту 20 пункту 3 додатка 1 Документації.

- встановити, що відсутність у підпункті 20 можливості подання протоколу випробувань за еквівалентним стандартом обмежує конкуренцію та порушує право Скаржника на участь у закупівлі на рівних і недискримінаційних умовах.

- зобов’язати Замовника внести зміни до підпункту 20 пункту 3 додатка 1 та прямо передбачити можливість надання листа виробника і протоколу випробувань за:

- MIL-STD-810G Method 516.6;

- MIL-STD-810H Method 516.8;

- еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022.

- зобов’язати Замовника замінити невизначене поняття "сертифікована лабораторія" на формулювання: "орган з оцінки відповідності/випробувальна лабораторія, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством".

- зобов’язати Замовника визначити об’єктивні критерії оцінювання еквівалентності стандартів і характеристик, що підтверджуються відповідними протоколами випробувань.

- зобов’язати Замовника привести всі положення додатка 1 щодо підтвердження стійкості нагрудних відеокамер до механічних впливів у відповідність між собою та виключити можливість їх неоднозначного тлумачення.

Скаржник наводить запропоновану редакцію підпункту 20 пункту 3 додатка 1:

"Лист від виробника товару (офіційного представництва, офіційного дистриб’ютора, представника торговельної марки виробника або іншого уповноваженого представника) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією, складений у довільній формі, щодо підтвердження стійкості запропонованої моделі цифрової нагрудної відеокамери до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6, MIL-STD-810H Method 516.8 або еквівалентного стандарту, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022.

Лист обов’язково подається разом із протоколом випробувань запропонованої моделі цифрової нагрудної відеокамери, виданим органом з оцінки відповідності/випробувальною лабораторією, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством, за одним із зазначених або іншим еквівалентним стандартом.

У разі подання документа іноземною мовою він повинен супроводжуватися перекладом українською мовою".

Замовник зазначає, що питання, які підіймає Скаржник у Скарзі були задані в передбачений законодавством період звернень за роз’ясненням. У встановлений відповідно до законодавства термін, тобто протягом трьох днів з дня оприлюднення звернення, Замовником були надані відповіді на звернення та оприлюднені в електронній системі закупівель.

У системі електронних закупівель 17.07.2026 розміщене питання щодо наявної вимоги у Документації надання підтвердження відповідності стандартам MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8. При цьому, текст питання був аналогічним питанню, піднятому Скаржником.

Замовником 20.07.2026 надано відповідь, з якою можна ознайомитись у відкритому доступі в електронній системі закупівель: "Відповідно до тендерної документації в частині підтвердження відповідності вимогам тендерної документації передбачено надання підтвердження відповідності як стандартам MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD810H Method 516.8, так і еквівалентним стандартам. Зокрема, до еквівалентних відноситься стандарт ДСТУ EN 60068-2-31:2022.

Тому, надання підтвердження відповідності зазначеному стандарту допускається та буде прийматись до уваги".

Отже, Замовник наголошує, що у Документації передбачено надання підтвердження відповідності вимогам як стандартам MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, так і еквівалентним стандартам.

До еквівалентних стандартів, дійсно, відноситься також стандарт ДСТУ EN 600682-31:2022.

Тому, у своїй відповіді Замовник вказав, що надання документів на підтвердження відповідності стандарту ДСТУ EN 60068-2-31:2022 допускається та буде прийматися до уваги при розгляді Пропозицій на відповідність вимогам Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить, зокрема:

3. Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для УЧАСНИКІВ – юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

20. Лист від виробника товару (офіційного представництва/ офіційного дистриб’ютора/ представника торгової марки виробника тощо) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням конфігурування та активації складений в довільній формі щодо підтвердження відповідності цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності відповідності стандартам MIL STD 810G за методом випробувань 516.6 або MIL STD 810Н за методом випробувань 516.8.

Лист обов’язково подається з протоколом випробувань пропонованих цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності від сертифікованої лабораторії.

У разі якщо лист викладений іноземною мовою, то такий лист повинен мати автентичний переклад українською мовою.

4. Документи, які вимагаються додатком 3 до тендерної документації: Інформація про необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики предмета закупівлі. Технічні вимоги.

4.2. Інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі вимогам тендерної документації повинна бути підтверджена копіями сертифікатів та/або деклараціями про відповідність виробника, або іншими документами від Виробника/представника виробника, що підтверджують якість предмету закупівлі.

Відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представника, офіційного дистриб'ютора чи іншого уповноваженого представника виробника).

Додаток 3 Документації містить технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі:

1. Цифрова нагрудна відеокамера підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією Технічні характеристики предмету закупівлі:

12.

Нагрудна відеокамера повинна відповідати таким вимогам, зокрема:

• стійкість до механічних впливів — відповідність MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту.

Інші вимоги до предмету закупівлі:

2. На підтвердження відповідності запропонованого товару встановленим технічним характеристикам учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати офіційний технічний документ виробника, у якому підтверджуються відповідні характеристики товару (паспорт, технічний опис, специфікація, інструкція з експлуатації або інший офіційний документ виданий виробником товару).

Відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представництва, офіційного дистриб'ютора чи іншого уповноваженого представника виробника).

Слід зазначити, відповідно до вимог Документації передбачено, що нагрудна відеокамера повинна, зокрема, щодо стійкості до механічних впливів відповідати MILSTD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту.

Також відповідно до умов підпункту 4.2 пункту 4 додатку 1 Документації та пункту 2 додатку 3 Документації встановлено, що відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MILSTD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представництва, офіційного дистриб'ютора чи іншого уповноваженого представника виробника).

При цьому відповідно до умов підпункту 20 пункту 3 додатку 1 Документації передбачено надати лист від виробника товару (офіційного представництва/ офіційного дистриб’ютора/ представника торгової марки виробника тощо) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням конфігурування та активації складений в довільній формі щодо підтвердження відповідності цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності відповідності виключно стандартам MIL STD 810G за методом випробувань 516.6 або MIL STD 810Н за методом випробувань 516.8 з наданням протоколів випробувань пропонованих цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності від сертифікованої лабораторії.

За таких умов, вимога підпункту 20 пункту 3 додатку 1 Документації не передбачає можливості надати підтвердження відповідності цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності еквівалентному стандарту.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати вищенаведені документи на підтвердження відповідності товару виключно стандартам MIL STD 810G за методом випробувань 516.6 або MIL STD 810Н за методом випробувань 516.8, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що дискримінаційною є вимога щодо надання на вимогу Замовника зразка товару виключно у разі пропонування еквівалентного товару для перевірки його працездатності та сумісності з існуючим обладнанням — без зазначення самого обладнання, технічних параметрів сумісності, методики, порядку та об’єктивних критеріїв проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 23 пункту 3 додатка 1 Документації Замовником установлено таку вимогу:

"На підтвердження відповідності запропонованого товару Учасник у складі пропозиції надає лист про згоду надання, на вимогу Замовника, зразка товару, для перевірки працездатності та сумісності з існуючим обладнанням у разі постачання еквівалентного товару під час розгляду пропозицій на відповідність вимогам предмету закупівлі.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, Замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі".

Скаржник вважає наведену умову дискримінаційною, непропорційною та такою, що не забезпечує об’єктивного і передбачуваного порядку оцінювання Пропозицій.

Документацією передбачено надання зразка для перевірки працездатності та сумісності виключно у разі пропонування учасником еквівалентного товару.

Таким чином, Замовник установив різний порядок підтвердження відповідності залежно від виробника, торгової марки або моделі запропонованого товару:

- товар, який Замовник фактично взяв за основу під час формування технічних вимог, не підлягає додатковій перевірці шляхом надання зразка;

- еквівалентний товар, навіть якщо його відповідність підтверджена технічною документацією, сертифікатами, деклараціями, протоколами випробувань і листами виробника, повинен додатково надаватися Замовнику для практичної перевірки.

Отже, до учасника, який пропонує еквівалентний товар, застосовуються додаткові обов’язки та додатковий етап оцінювання, яких немає для учасника, що пропонує товар конкретного виробника або моделі, на яку орієнтовані вимоги Документації.

Сам факт пропонування еквівалентного товару не свідчить про його нижчу якість, неналежну працездатність або несумісність. Еквівалентний товар за своїми характеристиками може повністю відповідати вимогам Замовника або навіть перевищувати їх.

Відповідно, різний порядок оцінювання пропозицій залежно від торгової марки товару не має об’єктивного виправдання та порушує принцип рівного ставлення до учасників.

Якщо перевірка сумісності дійсно є необхідною для досягнення мети закупівлі, така перевірка повинна проводитися за однаковими правилами щодо всіх запропонованих моделей або за чітко визначеними об’єктивними критеріями, які не залежать від виробника товару.

Замовником не встановлено жодного детального порядку реалізації спірної вимоги.

Зокрема, Документація не визначає:

1. Обставин, за яких Замовник прийматиме рішення про витребування зразка.

2. Форми та способу направлення відповідної вимоги учаснику.

3. Строку, протягом якого учасник повинен надати зразок.

4. Місця та способу передання зразка.

5. Кількості зразків, які необхідно надати.

6. Комплектації зразка, необхідної для проведення перевірки.

7. Порядку приймання та повернення зразка.

8. Особи, відповідальної за зберігання зразка.

9. Відповідальності Замовника за втрату або пошкодження зразка.

10. Сторони, яка нестиме витрати на транспортування, налаштування, активацію та повернення зразка.

11. Наслідків ненадання зразка або неможливості надати його у строк, який буде визначений Замовником уже після завершення строку подання тендерних пропозицій.

Отже, учасник під час підготовки Пропозиції не може встановити зміст і обсяг свого майбутнього обов’язку, строки його виконання та правові наслідки надання або ненадання зразка.

Водночас Замовник отримує можливість самостійно, вже під час розгляду Пропозиції, визначити правила, яких учасник повинен буде дотримуватися. Це створює надмірний та неконтрольований розсуд Замовника.

Спірною умовою передбачено перевірку сумісності запропонованого товару з "існуючим обладнанням".

При цьому Документація не містить достатньої інформації, необхідної для попереднього визначення та документального підтвердження сумісності, а саме:

- повного найменування існуючого обладнання;

- виробника та моделі;

- технічної конфігурації;

- версії програмного забезпечення;

- протоколів обміну інформацією;

- типів роз’ємів та інтерфейсів;

- форматів даних;

- параметрів автентифікації;

- технічних умов інтеграції;

- опису функцій, які повинні виконуватися внаслідок інтеграції;

- відомостей про необхідність придбання або отримання ліцензій, ключів доступу чи іншого програмного забезпечення;

- інформації про наявність відкритого інтерфейсу або API.

Не розкривши зазначених даних, Замовник покладає на учасника обов’язок забезпечити сумісність із технічно невизначеним обладнанням.

Учасник не може заздалегідь перевірити відповідність товару такій вимозі, належним чином підготувати зразок, визначити необхідне програмне забезпечення та встановити, які конкретно функції перевірятимуться.

Така невизначеність особливо обмежує виробників еквівалентної продукції, які не мають доступу до внутрішньої технічної документації або закритих програмних рішень виробника існуючого обладнання.

Документація не визначає: методики проведення перевірки; послідовності дій під час тестування; переліку функцій, що перевірятимуться; технічних параметрів, які підлягають вимірюванню; критеріїв успішного проходження перевірки; допустимих відхилень; тривалості тестування;

обладнання та програмного забезпечення, які використовуватимуться; складу комісії; порядку оформлення результатів; права учасника бути присутнім під час перевірки; права учасника здійснювати відеофіксацію; права учасника надавати пояснення та заперечення; порядку повторної перевірки у разі технічної помилки; порядку оскарження результатів тестування.

За відсутності заздалегідь визначеної методики один і той самий результат може бути оцінений Замовником по-різному стосовно різних учасників.

Фактично рішення про відповідність або невідповідність еквівалентного товару може бути прийняте на підставі суб’єктивної оцінки осіб, які проводитимуть перевірку, а не на підставі прозорих і вимірюваних критеріїв.

Зазначена невизначеність створює можливість маніпулювання результатами та вибіркового застосування вимоги.

Спірна умова передбачає надання учасником лише листа про згоду надати зразок.

Водночас Документація не встановлює: чи є сам зразок частиною Пропозиції; чи буде зразок оцінюватися нарівні з документами Пропозиції; чи може учасник бути відхилений через ненадання зразка; чи може Пропозиція бути відхилена за результатами перевірки;

яка саме норма Документації буде підставою такого відхилення;

як Замовник встановлюватиме, що виявлена невідповідність є суттєвою;

яким документом фіксуватимуться результати перевірки.

Наявність у підпункті 23 загального положення про право Замовника відхилити пропозицію в разі отримання достовірної інформації не усуває цієї невизначеності.

Замовник повинен установити конкретні технічні вимоги та спосіб їх підтвердження до завершення строку подання пропозицій, а не формувати правила оцінювання після розкриття цін учасників.

Підпунктом 23 передбачено право Замовника звертатися за підтвердженням інформації до підприємств, установ та організацій відповідно до їх компетенції.

Саме по собі таке право не заперечується Скаржником. Однак у контексті перевірки сумісності еквівалентного товару Документація не визначає: до яких саме підприємств може звертатися Замовник; чи може це бути виробник існуючого обладнання; чи перевірятиметься незалежність відповідної особи; які вимоги встановлюються до компетентності суб’єкта, що надаватиме висновок; чи може отримана відповідь бути самостійною підставою для відхилення.

Виробник існуючого обладнання, його представник або дистриб’ютор може бути безпосередньо комерційно зацікавлений у постачанні Замовнику продукції власного виробництва.

За таких обставин лист одного виробника щодо сумісності продукції іншого виробника не може автоматично вважатися незалежним та об’єктивним підтвердженням.

Існує ризик, що виробник наявного обладнання повідомить про несумісність товару конкурента не за результатами незалежного практичного випробування, а через:

комерційну зацікавленість у постачанні власної продукції;

закритість власного програмного забезпечення;

відсутність бажання надавати технічну документацію;

обмеження доступу до відповідного API; відмову підтримувати інтеграцію з обладнанням інших виробників.

За таких умов учасник, який запропонував технічно сумісний еквівалентний товар за нижчою ціною, може бути поставлений у залежність від висновку свого прямого конкурента.

Скаржник не стверджує про наявність попередньої домовленості Замовника з конкретним виробником. Однак редакція Документації допускає залучення комерційно зацікавленого суб’єкта та не містить запобіжників від використання його висновку для необ’єктивного відхилення еквівалентного товару.

Скаржник має намір запропонувати еквівалентний товар вітчизняного виробництва, який відповідає встановленим технічним характеристикам.

Відповідність запропонованого товару може бути підтверджена: технічною документацією; листом виробника; сертифікатами та деклараціями; протоколами випробувань; описом програмного забезпечення; іншими документами, передбаченими Документацією.

Однак через спірну вимогу Скаржник, на відміну від учасника, який запропонує товар виробника, взятого Замовником за основу, повинен пройти додаткову невизначену процедуру перевірки.

Скаржник не може наперед встановити: коли необхідно буде надати зразок; у який строк це потрібно зробити; з яким саме обладнанням його перевірятимуть; які функції перевірятимуться; за якими критеріями визначатиметься сумісність; хто проводитиме перевірку; чи буде допущений представник Скаржника; які наслідки матиме результат перевірки.

Таким чином, можливість участі Скаржника та прийняття його Пропозиції залежить від правил, які не оприлюднені у складі тендерної документації та можуть визначатися Замовником уже після розкриття Пропозицій.

Це безпосередньо порушує право Скаржника на рівне, об’єктивне, прозоре та недискримінаційне оцінювання його пропозиції.

Встановлення додаткової перевірки виключно для еквівалентного товару без визначення її процедури, методики, критеріїв і правових наслідків не відповідає зазначеним принципам.

Замовник має право перевіряти відповідність товару, однак така перевірка повинна бути: однаковою для всіх учасників; об’єктивно необхідною; пропорційною меті закупівлі;

заздалегідь визначеною;

заснованою на вимірюваних критеріях;

документально зафіксованою; незалежною від комерційних інтересів окремих виробників.

У чинній редакції спірна вимога таким критеріям не відповідає.

Порушення не може бути усунене шляхом надання Замовником загального роз’яснення про те, що перевірка здійснюватиметься об’єктивно.

Усі істотні умови надання та перевірки зразка повинні бути безпосередньо закріплені в тендерній документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Лише внесення відповідних змін забезпечить однакове розуміння умов усіма потенційними учасниками та унеможливить визначення правил перевірки після розкриття цінових пропозицій.

На підставі викладеного Скаржник просить Комісію:

- встановити, що підпункт 23 пункту 3 додатка 1 Документації в частині надання зразка виключно у разі пропонування еквівалентного товару порушує принципи недискримінації учасників, рівного ставлення, пропорційності, відкритості та об’єктивного визначення переможця.

- зобов’язати Замовника виключити вимогу щодо надання зразка товару виключно учасником, який пропонує еквівалентний товар.

- уразі якщо Замовник вважає практичну перевірку об’єктивно необхідною, зобов’язати його встановити єдиний порядок перевірки для всіх запропонованих товарів незалежно від виробника, торгової марки або моделі.

- зобов’язати Замовника зазначити в Документації: повний перелік існуючого обладнання;

виробника, модель і технічну конфігурацію;

версію програмного забезпечення; доступні протоколи та інтерфейси інтеграції; конкретні функції, які повинні бути сумісними; строк, місце і порядок надання зразка; методику перевірки; вичерпні та вимірювані критерії оцінювання; порядок оформлення результатів; порядок повернення зразка; відповідальність за його збереження; правові наслідки результатів перевірки.

- обов’язати Замовника передбачити право уповноваженого представника учасника бути присутнім під час перевірки, здійснювати відеофіксацію, надавати технічні пояснення та зауваження до протоколу.

- обов’язати Замовника встановити, що лист або висновок виробника наявного обладнання, його представника, дистриб’ютора чи іншого комерційно зацікавленого суб’єкта не може бути самостійною та безумовною підставою для визнання еквівалентного товару несумісним або для відхилення Пропозиції.

Скаржник наводить запропоновану редакцію підпункту 23 пункту 3 додатка 1:

"У разі об’єктивної необхідності практичної перевірки працездатності та сумісності запропонованого товару Замовник має право звернутися до учасника з вимогою про надання зразка.

Перевірка здійснюється на однакових умовах щодо всіх запропонованих товарів незалежно від їх виробника, торгової марки або моделі відповідно до методики та критеріїв, установлених тендерною документацією.

Вимога про надання зразка направляється через електронну систему закупівель та повинна містити дату, час, місце і строк його надання.

Перевірка проводиться комісією Замовника у присутності уповноваженого представника учасника з правом здійснення відеофіксації та надання технічних пояснень.

За результатами перевірки складається протокол із зазначенням найменування та серійного номера зразка, обладнання, з яким здійснювалася перевірка, версій програмного забезпечення, переліку проведених операцій, отриманих результатів і конкретних положень тендерної документації, яким товар відповідає або не відповідає.

Лист, пояснення або висновок виробника існуючого обладнання, його представника, дистриб’ютора чи іншої комерційно зацікавленої особи не може бути самостійною підставою для визнання запропонованого товару несумісним або відхилення тендерної пропозиції".

Замовник зазначає, що питання, які підіймає Скаржник у Скарзі були задані в передбачений законодавством період звернень за роз’ясненням. У встановлений відповідно до законодавства термін, тобто протягом трьох днів з дня оприлюднення звернення, Замовником були надані відповіді на звернення та оприлюднені в електронній системі закупівель.

Через електронну систему закупівель 17.07.2026 надане звернення, аналогічне піднятому питанню у Скарзі.

У встановлений період 20.07.2026 Замовником надана та оприлюднена відповідь на дане звернення.

Відповідно до ст.23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

Отже, під час вибору предмету закупівлі та його технічних характеристик Замовник має право керуватись вимогами, які повністю задовольняють його потреби.

Замовник зазначає, що категорія Замовника відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону правоохоронний орган.

Тому, закупівля товару з певними конкретними технічними і якісними характеристиками прописаними в Документації по даній закупівлі обґрунтована наявними потребами Замовника з урахуванням специфіки його діяльності та сумісністю з централізованим серверним обладнанням, яке є вже в наявності у системі Національної поліції України.

Тобто, закупівля товару з певними конкретними технічними і якісними характеристиками, зазначеними в додатку 3, обґрунтована наявними потребами Замовника з урахуванням специфіки його діяльності та є необхідним для здійснення закупівлі товару, який за своїми якісними та технічними характеристиками найбільше відповідає потребам замовника.

У Документації передбачено надання "еквівалент".

Отже, з боку Замовника була надана можливість всім потенційним учасникам, які мають бажання прийняти участь у даній конкурентній закупівлі, запропонувати еквівалентне обладнання. Але, при цьому, відповідно до додатку 3 еквівалентом вважається товар, технічні та функціональні характеристики якого не гірші за встановлені Замовником.

У додатку 3 Документації технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі зазначений виключний перелік важливих для Замовника технічних, кількісних та якісних характеристик щодо предмету закупівлі за даною процедурою.

Даний перелік є переліком характеристик, за якими буде оцінюватись відповідність запропонованого учасником до постачання товару, в тому числі зразка, при необхідності проведення такої перевірки.

Також Замовник звертає увагу, що відповідно до діючого законодавства Замовник зі свого боку має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції для перевірки інформації, наведеної учасником в його тендерній пропозиції.

Отже, потенційний учасник, готуючи та подаючи свою Пропозицію для участі у даній закупівлі, повинен усвідомлювати, що запропоноване ним обладнання буде перевірено замовником на відповідність всім встановленим у додатку 3 технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Якщо Скаржник дійсно має за мету в рамках даної закупівлі запропонувати до постачання обладнання, технічні та функціональні характеристики якого не гірші за встановлені у Документації, зокрема, у додатку 3, то йому нема за що переживати.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що наведені Замовником пояснення не спростовують доводів Скарги та не усувають дискримінаційного характеру оскаржуваної вимоги.

Скаржник не заперечує право Замовника визначати технічні, якісні та функціональні характеристики предмета закупівлі відповідно до власних обґрунтованих потреб. Також Скаржник не заперечує проти об’єктивної перевірки працездатності та сумісності запропонованого товару з обладнанням, яке вже використовується в системі Національної поліції України.

Скаржник усвідомлює специфіку діяльності Замовника як правоохоронного органу та необхідність забезпечення надійної роботи нагрудних відеокамер, їх програмного забезпечення й інтеграції з наявною інформаційною інфраструктурою.

Однак предметом оскарження є не саме право Замовника перевіряти товар, а:

застосування додаткової перевірки лише до еквівалентного товару; відсутність визначених підстав для витребування зразка; відсутність порядку, строків і місця його надання;

відсутність опису існуючого обладнання, з яким перевірятиметься сумісність; відсутність методики проведення перевірки; відсутність об’єктивних і вимірюваних критеріїв успішного проходження перевірки; відсутність порядку документального оформлення її результатів; відсутність гарантій участі представника учасника у перевірці; можливість залучення до оцінювання комерційно зацікавлених виробників або постачальників;

невизначеність правових наслідків надання або ненадання зразка та результатів його перевірки.

Таким чином, пояснення Замовника не стосуються суті порушення, наведеного Скаржником.

Право Замовника визначати необхідні характеристики товару не є необмеженим і не звільняє його від обов’язку формулювати вимоги точно та однозначно; забезпечувати рівне ставлення до учасників; не встановлювати дискримінаційних умов; визначати прозорий спосіб підтвердження відповідності; не допускати суб’єктивного та вибіркового оцінювання пропозицій.

Отже, саме по собі посилання на право визначати характеристики предмета закупівлі не доводить правомірності невизначеної процедури перевірки зразка.

Замовник зазначає, що в додатку 3 наведено виключний перелік технічних, кількісних та якісних характеристик і саме за ними оцінюватиметься запропонований товар, у тому числі зразок.

Проте перелік характеристик товару та методика перевірки зразка є різними складовими Документації.

Додаток 3 може визначати, яким повинен бути товар, але не дає відповідей на питання: як саме перевірятиметься кожна характеристика; яке обладнання та програмне забезпечення використовуватиметься; які дії повинен виконати зразок; які результати вважатимуться позитивними;

які відхилення допускатимуться;

хто проводитиме перевірку; яким документом оформлятимуться результати; чи матиме учасник право бути присутнім; чи може учасник надати технічні пояснення та усунути помилку налаштування;

чи буде результат перевірки підставою для відхилення Пропозиції.

Наприклад, зазначення в Документації вимоги про сумісність із централізованим серверним обладнанням не визначає конкретного технічного змісту такої сумісності.

Сумісність може означати: підключення камери до док-станції;

автоматичне копіювання відеозаписів; імпорт файлів у визначеному форматі; розпізнавання серійного номера камери; автентифікацію користувача; шифрування даних; передавання метаданих;

віддалене конфігурування; керування правами доступу; роботу через відповідний API;

взаємодію з конкретною версією серверного програмного забезпечення.

Без визначення конкретних функцій, операцій і критеріїв перевірки учасник не може наперед установити, який саме результат вимагатиме Замовник.

Таким чином, посилання на перелік характеристик у додатку 3 не усуває відсутності порядку проведення перевірки.

У поясненнях Замовник зазначає, що сумісність необхідна із централізованим серверним обладнанням, яке вже використовується в системі Національної поліції України.

Однак Замовник не зазначив: найменування такого обладнання; його виробника та модель; технічну конфігурацію; найменування серверного програмного забезпечення;

версію програмного забезпечення;

використовувані формати файлів;

протоколи передавання інформації; параметри автентифікації; доступні інтерфейси інтеграції;

наявність і характеристики API; вимоги до шифрування; необхідність ліцензій, ключів доступу або додаткових програмних модулів; конкретний перелік функцій, які повинні виконуватися під час інтеграції.

Скаржник не вимагає розкриття інформації з обмеженим доступом або відомостей, оприлюднення яких може створювати загрозу інформаційній безпеці.

Проте Замовник повинен надати щонайменше достатній функціональний опис необхідної взаємодії або встановити контрольований порядок ознайомлення з технічними параметрами, без якого виробник еквівалентного обладнання не може: оцінити можливість інтеграції;

налаштувати зразок;

визначити необхідне програмне забезпечення;

сформувати цінову пропозицію з урахуванням витрат на інтеграцію; гарантувати виконання невідомих на момент подання пропозиції функцій.

Пояснення, надане після звернення учасника або під час розгляду скарги, не замінює внесення змін до Документації. Усі істотні вимоги повинні бути заздалегідь доступними всім потенційним учасникам на однакових умовах.

Замовник зазначає, що перевірка зразка проводитиметься "при необхідності".

Проте ані Документація, ані пояснення Замовника не визначають: що саме вважатиметься такою необхідністю; за яких обставин вона виникає; яка посадова особа або комісія приймає відповідне рішення; чи витребовуватимуться зразки в усіх учасників, які запропонували еквівалент; чи може зразок бути витребуваний лише в учасника з найнижчою ціною; чи може Замовник не вимагати зразок в одного учасника та вимагати його в іншого; яким документом оформлюватиметься рішення про необхідність перевірки.

Формулювання "при необхідності" без об’єктивних умов його застосування дозволяє Замовнику вже після розкриття пропозицій і цін вирішувати, у якого учасника вимагати зразок, а в якого — ні.

Це створює можливість вибіркового застосування вимоги та ставить учасників у залежність від суб’єктивного розсуду Замовника.

Замовник підтвердив, що надання зразка стосується саме еквівалентного обладнання.

Отже, Документацією встановлено різні умови оцінювання залежно від запропонованої торговельної марки або моделі: учасник, який пропонує товар, узятий Замовником за основу, підтверджує відповідність документами; учасник, який пропонує еквівалент із не гіршими характеристиками, додатково повинен надати зразок і пройти практичну перевірку за невизначеною процедурою.

Сам факт пропонування еквіваленту не означає, що такий товар є менш надійним, менш функціональним або потенційно несумісним.

Якщо практична перевірка є об’єктивно необхідною для визначення працездатності та сумісності, вона повинна проводитися: на однакових умовах; за єдиною методикою; за однаковими критеріями; незалежно від виробника або торговельної марки; або Замовник повинен надати належне технічне обґрунтування, чому для одного товару перевірка не потрібна, а для еквівалентного товару є обов’язковою.

Такого обґрунтування пояснення Замовника не містить.

Саме зазначення в Документації слова "еквівалент" не забезпечує реальної можливості запропонувати еквівалентний товар, якщо такий товар підлягає додатковій процедурі оцінювання, правила та критерії якої наперед не визначені.

Учасник повинен мати не суб’єктивне запевнення, а чіткі та заздалегідь установлені Документацією гарантії: однакового застосування вимог; прозорого порядку перевірки;

вимірюваних критеріїв; належної фіксації результатів; можливості надати технічні пояснення; неможливості вибіркового або упередженого оцінювання.

Наведена фраза фактично підтверджує, що результат перевірки залежатиме від подальшої оцінки Замовника, порядок якої в документації відсутній.

Скаржник зобов’язаний оцінювати не суб’єктивні запевнення Замовника, а юридичний зміст тендерної документації та ризик відхилення Пропозиції.

Замовник посилається на право звертатися за підтвердженням інформації до органів державної влади, підприємств, установ та організацій відповідно до їх компетенції.

Скаржник не заперечує існування такого права.

Однак це право: не усуває обов’язку встановити чіткі вимоги в тендерній документації; не дозволяє після розкриття пропозицій змінювати або доповнювати порядок підтвердження відповідності; не дозволяє визначати нові технічні критерії; не надає права покладати рішення про відповідність товару на комерційно зацікавленого виробника; не замінює фактичної перевірки сумісності за об’єктивною методикою.

Особливе значення це має у випадку, якщо Замовник звертатиметься до виробника наявного серверного обладнання або його офіційного постачальника.

Такий суб’єкт може бути зацікавлений у постачанні власного обладнання та не може автоматично вважатися незалежним щодо продукції конкуруючого виробника.

Відсутність підтвердження сумісності з боку виробника існуючого обладнання може бути пов’язана не з фактичною несумісністю, а із: закритістю програмного забезпечення;

обмеженням доступу до API; ненаданням технічної документації; необхідністю придбання додаткової ліцензії; комерційною політикою відповідного виробника; небажанням підтримувати продукцію інших виробників.

Тому лист або висновок виробника існуючого обладнання, його представника чи дистриб’ютора не може бути самостійною та безумовною підставою для визнання еквівалентного товару несумісним або для відхилення пропозиції.

Замовник не спростував доводів Скаржника щодо відсутності в Документації:

строку надання зразка; місця його передання; кількості зразків; необхідної комплектації;

способу направлення вимоги; мінімального часу на програмне налаштування; порядку приймання та повернення;

відповідальності за пошкодження;

порядку оплати транспортування; правових наслідків ненадання зразка.

Відсутність строку є особливо істотною.

Замовник теоретично може вимагати надати зразок у строк, який об’єктивно неможливо виконати, наприклад протягом одного дня, а потім використати ненадання зразка як підставу для негативного оцінювання пропозиції.

Учасник на момент подання Пропозиції не може оцінити такий ризик і належним чином підготуватися до виконання вимоги.

У Документації не передбачено: обов’язкового створення комісії; складання протоколу; зазначення в протоколі всіх виконаних операцій; фіксації обладнання та версій програмного забезпечення; відеофіксації процесу; участі представника учасника;

можливості надати пояснення; можливості повторного тестування після усунення помилки налаштування; підписання протоколу представником учасника; внесення учасником зауважень.

Без цих гарантій Скаржник не матиме можливості перевірити, чи належним чином було налаштовано зразок; використовувалося справне обладнання;

застосовано правильну версію програмного забезпечення;

виконано передбачену виробником послідовність підключення; не виникла тимчасова технічна помилка; висновок Замовника відповідає фактичним результатам перевірки.

Відповідь Замовника, надана через електронну систему закупівель, не змінює текст Документації та не встановлює відсутніх у ній: строків; порядку; методики; критеріїв;

технічних параметрів; процедурних гарантій.

Крім того, навіть у поясненні Замовник не відповів на конкретні питання Скаржника та обмежився загальним посиланням на власні потреби й право перевіряти відповідність товару.

Правоохоронний статус Замовника та специфіка його діяльності можуть обґрунтовувати підвищені вимоги до обладнання, але не можуть обґрунтовувати непрозорий або вибірковий порядок оцінювання.

Навпаки, з огляду на важливість і специфіку обладнання, порядок перевірки повинен бути особливо чітким, технічно обґрунтованим та документально зафіксованим.

Скаржник зазначає, що має намір запропонувати еквівалентний товар вітчизняного виробництва — цифрові нагрудні відеокамери BlackEYE F-EYE M.

Відповідність запропонованого товару технічним вимогам може бути підтверджена:

технічною документацією; листом виробника; протоколами випробувань; документами про якість; описом функціональних можливостей; іншими документами, передбаченими тендерною документацією.

Скаржник зазначає, що виробник готовий надати зразок, забезпечити його налаштування, направити технічного спеціаліста та взяти участь в об’єктивній перевірці.

Однак через відсутність інформації про централізоване серверне обладнання, технічних умов інтеграції, методики, строків і критеріїв перевірки Скаржник та виробник не можуть наперед: підготувати належним чином налаштований зразок; визначити необхідне програмне забезпечення; перевірити заявлену сумісність; оцінити витрати на інтеграцію; встановити, які дії вимагатимуться під час перевірки; передбачити підстави можливого відхилення.

Пояснення Замовника фактично підтверджує необхідність внесення змін до Документації, оскільки Замовник:

- підтвердив, що перевірка стосується саме еквівалентного товару.

- підтвердив можливість перевірки зразка лише "при необхідності", не визначивши підстав виникнення такої необхідності.

- послався на сумісність із централізованим серверним обладнанням, але не навів його технічного або функціонального опису.

- не визначив методику та критерії перевірки.

- не встановив строків і порядку надання зразка.

- не передбачив участі представника учасника та належного документування результатів.

- не пояснив, чому додаткова перевірка застосовується лише до еквівалентного товару.

- не встановив запобіжників від використання висновку комерційно зацікавленого виробника.

Скаржник просить:

- встановити, що підпункт 23 пункту 3 Додатка 1 у чинній редакції не забезпечує прозорого, об’єктивного та недискримінаційного порядку перевірки зразка.

- зобов’язати Замовника виключити вимогу про надання зразка виключно у разі пропонування еквівалентного товару.

Або, якщо Замовник вважає практичну перевірку об’єктивно необхідною:

- обов’язати Замовника внести до тендерної документації зміни та визначити:

об’єктивні підстави витребування зразка; однакові умови перевірки запропонованих товарів; строк, місце та порядок надання зразка; його необхідну комплектацію; порядок приймання, зберігання і повернення; функціональний опис наявного серверного обладнання; конкретний перелік функцій, щодо яких перевіряється сумісність; технічні умови та доступні інтерфейси інтеграції; детальну методику перевірки; об’єктивні й вимірювані критерії успішного проходження; склад комісії; право представника учасника або виробника бути присутнім, здійснювати відеофіксацію та надавати технічні пояснення;

обов’язкове оформлення результатів детальним протоколом; право учасника подавати зауваження до протоколу; правові наслідки надання, ненадання та результатів перевірки зразка.

- зобов’язати Замовника передбачити, що висновок виробника існуючого обладнання, його представника, дистриб’ютора або іншої комерційно зацікавленої особи не може бути самостійною та безумовною підставою для визнання еквівалентного товару несумісним або відхилення Пропозиції.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить, зокрема, іншу інформацію, встановлену відповідно до законодавства (для учасників – юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осібпідприємців):

23. На підтвердження відповідності запропонованого товару Учасник у складі пропозиції надає лист про згоду надання, на вимогу Замовника, зразка товару, для перевірки працездатності та сумісності з існуючим обладнанням у разі постачання еквівалентного товару під час розгляду пропозицій на відповідність вимогам предмету закупівлі.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 31 Особливостей встановлено, що тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.

Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Відповідно до пункту 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Відповідно до пункту 45 Особливостей встановлено перелік підстав, відповідно до яких Замовник може відхилити тендерну пропозицію учасника.

Слід зазначити, що зразки товару не є складовою Пропозиції, а тому їх відсутність та/або невідповідність умовам Документації не може бути підставою для відхилення Пропозиції учасника.

Також Документацією не передбачено, що ненадання таких зразків або їх невідповідності вимогам Документації буде підставою для відхилення Пропозиції учасника, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40108740) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015: 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо-та відеоматеріалу (Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-10-008852-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Діана ГОСТЄВА

Скарга

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації