«Капітальний ремонт системи опалення у Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Володимира Поповича Журавненської селищної ради Львівської області за адресою: вул. Центральна,...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 9132-р/пк-пз від 28.07.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" (код ЄДРПОУ:

37801512) від 17 липня 2026 № UA-2026-07-09-003637-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 21.07.2026 № 8816-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

Замовник шляхом завантаження на веб-порталі Уповноваженого органу листа надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що у пункті 5 розділу 6 додатка 1 Документації встановлено вимогу такого змісту: "5. Учасники для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинні в період звернення за роз’ясненнями відвідати будівельний майданчик і скласти акт обстеження об’єкту, завірений представником Замовника та представником від Учасника. Підписаний акт обстеження надати в складі тендерної пропозиції. Витрати на відвідування будівельного майданчику несе учасник із власних коштів і вони не можуть бути предметом оскарження чи відшкодування".

Скаржник вважає вказану вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію, з огляду на наступне.

По-перше, Скаржник зазначає, що виконання зазначеної вимоги ставиться у пряму залежність від дій та волевиявлення Замовника, оскільки учасник може подати відповідний акт виключно за умови допуску до об’єкта та підписання такого акта представником Замовника.

При цьому Документація не визначає порядку проведення обстеження; строків здійснення такого обстеження; відповідальних осіб Замовника; підстав для відмови у підписанні акта; механізму фіксації факту звернення учасника.

Таким чином, на думку Скаржника, Замовник фактично отримує можливість на власний розсуд вирішувати питання щодо допуску потенційних учасників до участі у процедурі закупівлі.

По-друге, Скаржник повідомляє, що зазначена вимога створює необґрунтоване та надмірне адміністративне навантаження на учасників, оскільки потребує додаткових організаційних заходів, витрат часу та ресурсів, що саме по собі не свідчить про наявність у учасника відповідної кваліфікації чи можливості належного виконання договору.

По-третє, Скаржник зазначає, що така вимога порушує принцип анонімності та конфіденційності інформації про потенційних учасників до моменту розкриття тендерних пропозицій, оскільки внаслідок проведення обстеження Замовнику завчасно стає відомо коло суб’єктів господарювання, які мають намір взяти участь у процедурі закупівлі.

На думку Скаржника, наявність у Замовника такої інформації до завершення строку подання пропозицій створює ризики недотримання принципів добросовісної конкуренції та недискримінації учасників.

Крім того, Скаржник вважає, що зазначена вимога створює передумови для можливого маніпулювання процедурою закупівлі, оскільки Замовник фактично отримує можливість впливати на коло потенційних учасників; створювати переваги окремим суб’єктам господарювання; перешкоджати участі небажаних учасників шляхом непідписання акта; отримувати інформацію про потенційних конкурентів до завершення етапу подання пропозицій.

Скаржник зазначає, що додаткової дискримінаційності даній вимозі додає вказівка, що такий акт потрібно отримати та підписати саме в період уточнень.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації та виключити вимогу щодо надання у складі тендерної пропозиції акта обстеження будівельного майданчика, завіреного представником Замовника.

Замовник зазначає, що вимога, передбачена пунктом 5 розділу 6 додатку 1 Документації, встановлена виключно з метою забезпечення належної підготовки Пропозицій учасниками та мінімізації ризиків неналежного виконання договору про закупівлю.

Замовник повідомляє, що предмет закупівлі передбачає виконання будівельних робіт на існуючому об'єкті, де фактичний стан конструкцій, інженерних мереж, умови доступу, логістики, організації будівельного майданчика та інші особливості можуть істотно впливати на обсяг робіт, технологію їх виконання, необхідні ресурси та формування договірної ціни. Саме тому ознайомлення учасників із фактичним станом об'єкта спрямоване на забезпечення реалістичного та економічно обґрунтованого розрахунку вартості робіт.

Замовник зазначає, що вимога щодо огляду об'єкта застосовується однаково до всіх потенційних учасників без винятку та не встановлює будь-яких переваг окремим суб'єктам господарювання. Замовник повідомляє, що він не обмежував доступ до об'єкта жодному із потенційних учасників та був готовий забезпечити проведення обстеження і підписання відповідного акта кожному учаснику, який звернувся у визначений тендерною документацією строк.

На думку Замовника, твердження Скаржника про можливість безпідставної відмови у підписанні акта є припущенням та не підтверджене жодними доказами.

Скаржником не наведено фактів звернення до Замовника з проханням організувати огляд об'єкта або фактів відмови у проведенні такого огляду чи підписанні акта. Замовник вважає, що зазначені доводи ґрунтуються виключно на гіпотетичних припущеннях.

Замовник зазначає, що сам по собі факт звернення суб'єкта господарювання для огляду об'єкта не свідчить про обов'язкову участь такого суб'єкта у процедурі закупівлі та не створює будь-яких переваг чи обмежень під час оцінки тендерних пропозицій.

Замовник не погоджується з твердженням про створення надмірного адміністративного навантаження. Замовник вважає, що з огляду на характер предмета закупівлі проведення огляду є об'єктивно необхідним для належного визначення учасниками обсягів робіт, оцінки існуючих умов та врахування всіх технічних особливостей об'єкта. На думку Замовника, такий підхід, навпаки, сприяє поданню економічно обґрунтованих пропозицій та запобігає виникненню спорів під час виконання договору щодо неврахованих умов виконання робіт.

Таким чином, Замовник зазначає, що вимога щодо огляду об'єкта встановлена виключно з метою забезпечення якісної підготовки тендерних пропозицій, однаково застосовується до всіх потенційних учасників, не містить ознак дискримінації та не порушує принципів здійснення публічних закупівель.

Крім цього, Замовник повідомляє, що відповідно до п.1.1 ДСТУ 9273:2024 (додається) "Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Механічний опір та стійкість" цей стандарт встановлює вимоги до обстеження будинків, будівель, споруд для визначення та оцінювання їхнього технічного стану. Під час обстеження та оцінювання технічного стану об’єктів, що регламентовано окремими будівельними нормами чи нормативними документами, рекомендовано брати до уваги також вимоги цього стандарту. Згідно п. 4.3 цього ДСТУ обстеження об’єкта (планові та позапланові) й моніторинг окремих показників його технічного стану є елементами нагляду, які визначають технічний стан об’єкта.

Результати цих робіт ж інформаційною базою для формування раціонального складу й термінів виконання заходів з догляду за об'єктом, якими підтримують його експлуатаційну придатність (технічне обслуговування, поточні та капітальні ремонти, реставрація), пристосовують до зміни умов використання (реконструкція) або припиняють експлуатацію (консервація, ліквідація).

Замовник зазначає, що вимога щодо попереднього обстеження об’єкта є нормативно визначеним обов’язком, а також дозволяє учаснику на місці оглянути об’єкт і визначитись з порядком застосування наявної в учасника матеріально-технічної бази і техніки, та відповідно мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного коригування та завищення, що, на думку Замовника, відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у статті 5 Закону. Таким чином, на думку Замовника, дана вимога не порушує права учасників, так як і вітчизняні, і іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм можуть брати участь у даній процедурі закупівлі на рівних умовах згідно з вимогами, встановлених Документацією.

Замовник додатково повідомляє про суперечливість позиції Скаржника в цій частині. Зокрема, Скаржник був учасником закупівлі згідно ID UA-2026-07-06-007627-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-07-06-007627-a ), де згідно пп. 11 п. 9 розділу 6 додатку 1 Документації було встановлено аналогічну вимогу – "Учасник процедури закупівлі в період звернення за роз’ясненнями повинен відвідати об’єкт і скласти датований днем обстеження акт обстеження об’єкту, завірений представником Замовника та представником від Учасника. Підписаний акт обстеження об’єкту даних торгів надати в складі тендерної пропозиції". При цьому Скаржником у даній закупівлі було безперешкодно виконано дану вимогу без будь-яких звернень та скарг, що свідчить про непослідовність дій Скаржника та про його можливість виконання зазначеної вимоги для участі у відкритих торгах.

Крім цього, Замовник зазначає, що Скаржник не навів жодного документального підтвердження спроб звернення до Замовника з метою оформлення відповідного акта обстеження. Замовник не отримував також жодних звернень від Скаржника з цього приводу у будь-якому вигляді.

Замовник вважає, що він повністю обґрунтував необхідність встановлення даної умови в Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1. Щодо інших процедур закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 17.07.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-09-003637-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-09-003637-a.

Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.

1.2. Щодо дискримінаційних (на думку Скаржника) умов Документації.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації код згідно з Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" - "Капітальний ремонт системи опалення у Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Володимира Поповича Журавненської селищної ради Львівської області за адресою: вул. Центральна, 1 у с. Монастирець Стрийського району Львівської області" (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.

Розділ 6. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

5. Учасники для більш ефективної підготовки тендерної пропозиції повинні в період звернення за роз’ясненнями відвідати будівельний майданчик і скласти акт обстеження об’єкту, завірений представником Замовника та представником від Учасника.

Підписаний акт обстеження надати в складі тендерної пропозиції. Витрати на відвідування будівельного майданчику несе учасник із власних коштів і вони не можуть бути предметом оскарження чи відшкодування.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Враховуючи наведене, з незалежних від учасника підстав, представник Замовника може не завірити (не підписати) акт обстеження об’єкту, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, що зможуть надати акт обстеження об’єкту, завірений (підписаний) представником Замовника, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що в пункті 2.2 додатку 1 Документації Замовник встановив:

"2.2. Кваліфікація та досвід основних спеціалістів (інженерно-технічних працівників) учасника згідно таблиці Б підтверджується:

- перевірка знань з питань охорони праці (не менше одного), а саме: ЗОП, КЗПП, ЗУДСС, КЦЗУ, НАПБ А.01.001-2014, НПАОП: 40.1-1.21-98; 0.00-1.71-13; 45.2-7.02-12;

0.00-1.75-15, на підтвердження надати протокол або витяг з протоколу засідання з перевірки знань з питань охорони праці та скан-копію посвідчення".

Таким чином, Скаржник повідомляє, що Замовник не обмежився вимогою щодо проходження працівником учасника навчання та перевірки знань з питань охорони праці, а встановив обов’язкову вимогу щодо проходження перевірки знань саме з наперед визначеного ним переліку нормативно-правових актів.

Скаржник зазначає, що він має витяг із протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці № 02-26 ОП від 17.02.2026, яким підтверджено проходження працівниками перевірки знань, зокрема, із:

- Закону України "Про охорону праці";

- Кодексу законів про працю України;

- Кодексу цивільного захисту України;

- Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування";

- правил пожежної безпеки;

- НПАОП 40.1-1.21-98;

- НПАОП 0.00-1.71-13;

- НПАОП 0.00-1.75-15;

- НПАОП 0.00-1.15-07;

- НПАОП 0.00-1.80-18;

- НПАОП 0.00-1.62-12;

- НПАОП 0.00-1.83-18;

- інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Скаржник повідомляє, що наданим ним протоколом підтверджено проходження працівниками перевірки знань щодо загальних вимог законодавства про охорону праці, пожежної безпеки та цивільного захисту, а також спеціальних правил безпечного виконання робіт на висоті, експлуатації електроустановок, роботи з інструментом і пристроями, вантажно-розвантажувальних робіт, експлуатації вантажопідіймального обладнання, автомобільного транспорту та навантажувачів.

Зазначений обсяг знань безпосередньо охоплює основні види робіт, обладнання та виробничі ризики, які можуть виникати під час виконання капітального ремонту системи опалення, зокрема під час демонтажу наявних елементів, прокладання трубопроводів, монтажу обладнання та опалювальних приладів, застосування електричного і ручного інструменту, переміщення та встановлення обладнання, виконання робіт на висоті та вантажно-розвантажувальних операцій.

Водночас Скаржник зазначає, що витяг із протоколу Скаржника не містить посилання на НПАОП 45.2-7.02-12, наявність якого окремо вимагається Замовником.

Скаржник повідомляє, що він формально не відповідає пункту 2.2 додатка 1 Документації виключно через відсутність у протоколі одного із цифрових позначень нормативно-правових актів, хоча наявний у нього документ підтверджує проходження працівниками перевірки знань із комплексу загальних та спеціальних правил безпеки, необхідних для виконання робіт за предметом закупівлі.

Скаржник зазначає, що Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, регламентує порядок організації навчання, проведення перевірки знань та оформлення її результатів, однак не встановлює єдиного обов’язкового переліку конкретних нормативно-правових актів, проходження перевірки знань з яких має бути підтверджено кожним працівником або кожним суб’єктом господарювання.

Відповідно до пункту 3.8 Типового положення: "Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків".

Скаржник повідомляє, що цією нормою зміст перевірки знань пов’язується з функціональними обов’язками конкретного працівника, а не з однаковим для всіх працівників та підприємств фіксованим переліком нормативно-правових актів. Типове положення не вимагає, щоб документи кожного працівника обов’язково містили наперед визначений та незмінний перелік НПАОП.

Крім того, Скаржник зазначає, що нормативно-правові акти з охорони праці можуть переглядатися, викладатися у новій редакції, замінюватися іншими нормативноправовими актами, а їхні назви та цифрові позначення можуть змінюватися, тому Скаржник вважає, що визначальним для оцінки кваліфікації працівника має бути фактично підтверджений обсяг знань щодо безпечного виконання відповідних робіт, а не формальна наявність у протоколі конкретного цифрового позначення нормативного акта.

Натомість Замовник самостійно сформував обов’язковий перелік нормативноправових актів, який має бути зазначений у документах про перевірку знань, зокрема встановив обов’язковість підтвердження знань саме з НПАОП 45.2-7.02-12.

При цьому Скаржник не заперечує, що НПАОП 45.2-7.02-12 регулює питання охорони праці та промислової безпеки у будівництві, однак сама відсутність посилання на цей нормативно-правовий акт у протоколі не спростовує наявності у працівників Скаржника знань із безпечного виконання конкретних робіт, які становлять предмет закупівлі, оскільки такі знання підтверджені перевіркою з інших спеціальних нормативноправових актів. НПАОП 45.2-7.02-12 має комплексний характер, тоді як протокол Скаржника підтверджує знання конкретних правил безпеки щодо окремих видів робіт, механізмів та виробничих ризиків.

На думку Скаржника, Замовник не обґрунтував, які саме знання, необхідні для виконання капітального ремонту системи опалення, відсутні у працівників Скаржника через те, що у протоколі не зазначено НПАОП 45.2-7.02-12, а також не довів, що підтверджені у Скаржника знання з правил виконання робіт на висоті, роботи з інструментом, експлуатації електроустановок, вантажно-розвантажувальних робіт та експлуатації вантажопідіймального обладнання є недостатніми для безпечного виконання предмета закупівлі.

Таким чином, Скаржник вважає, що Замовник фактично запровадив додаткову формальну вимогу до змісту документів про перевірку знань, яка прямо не передбачена Типовим положенням, та не врахував фактичний обсяг знань працівників, підтверджений іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні види робіт і виробничі ризики.

Скаржник повідомляє, що внаслідок цієї вимоги він як суб'єкт, працівники якого пройшли перевірку знань з комплексу нормативно-правових актів, достатнього для організації та безпечного виконання капітального ремонту системи опалення, позбавлений можливості подати Пропозицію, що відповідатиме Документації, лише через відсутність у протоколі одного конкретного позначення нормативно-правового акта.

На думку Скаржника, оскаржувана вимога не забезпечує об’єктивної оцінки фактичної спроможності учасника виконати роботи, а зводить таку оцінку до формальної наявності конкретного номера нормативно-правового акта у протоколі. Скаржник вважає, що вимога є непропорційною меті кваліфікаційного критерію, необґрунтовано обмежує право Скаржника на участь у процедурі закупівлі та порушує принципи недискримінації учасників і пропорційності, визначені статтею 5 Закону.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 2.2 додатку 1 Документації шляхом виключення вимоги щодо обов’язкового підтвердження перевірки знань саме з наперед визначеного переліку нормативноправових актів або викладення цієї вимоги в редакції, яка дозволяє підтвердити наявність у працівників знань з питань охорони праці відповідно до їхніх функціональних обов’язків та характеру робіт, що є предметом закупівлі.

Скаржник повідомляє, що для підтвердження своєї позиції він долучає:

- витяг із протоколу № 02-26 ОП засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 17.02.2026, виданий ПП "ГАЗОТЕХ", яким підтверджується проходження працівниками Скаржника перевірки знань із законодавства про охорону праці, пожежної безпеки, цивільного захисту та широкого переліку спеціальних нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема щодо безпечної експлуатації електроустановок, виконання робіт на висоті, роботи з інструментом, вантажнорозвантажувальних робіт, експлуатації вантажопідіймальних механізмів, автомобільного транспорту та навантажувачів. Скаржник зазначає, що у протоколі водночас відсутнє посилання на НПАОП 45.2-7.02-12, у зв’язку з чим Скаржник формально не відповідає оскаржуваній вимозі;

- накази про прийняття на роботу інженерно-технічних працівників.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що предметом закупівлі є виконання будівельних робіт з капітального ремонту системи опалення, що належать до робіт підвищеної небезпеки та здійснюються із застосуванням електроінструменту, вантажопідіймальних механізмів, виконанням монтажних робіт. Саме тому Замовником було встановлено вимогу щодо підтвердження проходження відповідальними інженерно-технічними працівниками перевірки знань з нормативно-правових актів, які безпосередньо регулюють безпечне виконання будівельних робіт.

На думку Замовника, посилання Скаржника на пункт 3.8 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці не спростовує правомірності встановленої вимоги. Навпаки, зазначеним пунктом передбачено, що перевірка знань проводиться саме за нормативно-правовими актами, додержання яких входить до функціональних обов'язків працівника.

Замовник зазначає, що враховуючи, що предметом закупівлі є виконання будівельних робіт, знання вимог НПАОП 45.2-7.02-12 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві" безпосередньо пов'язане із професійною діяльністю інженернотехнічних працівників учасника та є необхідним для належної організації безпечного виконання робіт.

Замовник повідомляє, що НПАОП 45.2-7.02-12 є базовим нормативно-правовим актом, який комплексно регламентує організацію безпечного виконання будівельних робіт, визначає загальні вимоги щодо організації будівельного майданчика, допуску працівників, виконання монтажних, демонтажних, вантажопідіймальних, висотних та інших будівельних робіт.

Замовник зазначає, що посилання Скаржника на проходження перевірки знань за окремими спеціальними НПАОП не свідчить про проходження перевірки знань саме вимог безпеки, встановлених НПАОП 45.2-7.02-12.

Зазначені нормативно-правові акти регулюють окремі види робіт або окремі питання охорони праці, тоді як НПАОП 45.2-7.02-12 встановлює комплексні вимоги щодо безпечної організації всього будівельного процесу.

Таким чином, Замовник вважає, що його вимога не є формальною, а спрямована на підтвердження наявності у відповідальних спеціалістів знань нормативного акта, який безпосередньо регламентує виконання робіт, що є предметом закупівлі.

Замовник повідомляє, що відповідно до статті 18 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Замовник зазначає, що відповідно до "Переліку робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, роботи, що передбачені умовами даної закупівлі та капітальним ремонтом, а саме - електромонтажні роботи, електрозварювальні роботи, обслуговування котлів, відносяться до робіт підвищеної небезпеки, тому і робітники, що виконуватимуть дані роботи, повинні проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП).

Тому Замовник зазначає, що він, керуючись ст. 18 Закону України "Про охорону праці", встановив вимогу в додатку 1 Документації про надання учасниками на працівників "Кваліфікація та досвід основних спеціалістів (інженерно-технічних працівників) учасника згідно таблиці Б підтверджується: - перевірка знань з питань охорони праці (не менше одного), а саме: ЗОП, КЗПП, ЗУДСС, КЦЗУ, НАПБ А.01.0012014, НПАОП: 40.1-1.21-98; 0.00-1.71-13; 45.2-7.02-12; 0.00-1.75-15, на підтвердження надати протокол або витяг з протоколу засідання з перевірки знань з питань охорони праці та скан-копію посвідчення", оскільки вони стосуються виконання робіт передбачених даною процедурою закупівлі.

Замовник повідомляє, що відповідно до ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП 45.2-7.02-12), затвердженого Наказом від 27.01.2009 № 45 "Про затвердження державних будівельних норм": "1.1. Ці Норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (будівельно-монтажні роботи).

1.2. Ці норми визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.

4.8. Роботодавці незалежно від форм власності будівельних організацій зобов’язані забезпечити дотримання цих норм і правил працівниками організацій".

Замовник зазначає, що в пункті 4.1 НПАОП 45.2-7.02-12 передбачено: "Ці норми містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт".

Замовник повідомляє, що умовами даної закупівлі передбачено виконання робіт, які є складовими будівельно-монтажних робіт, що є роботами з будівництва, на які поширюються норми НПАОП 45.2-7.02-12, тому, на думку Замовника, вимога навчання згідно з даним НПАОП є законною і обґрунтованою.

Виходячи з вищевикладеного, Замовнику вбачається, що вимоги додатку 1 Документації про надання учасниками на працівників "протоколи та посвідчення про проходження навчання з охорони праці під час виконання робіт відповідно до вимог:

НПАОП 45.2-7.02-12" є законними та обґрунтованими і передбаченими чинним законодавством для виконання робіт згідно з умовами даної закупівлі.

Замовник зазначає, що кожен роботодавець може і повинен забезпечити навчання своїх працівників відповідно до вимог вищезазначених НПАОП і дані вимоги жодним чином не є дискримінаційними, так як їх виконати може кожен роботодавець.

Тому Замовнику незрозуміло, чому Скаржник, як роботодавець працівників, які залучаються до робіт підвищеної небезпеки, відмовляється забезпечити їм необхідне навчання з охорони праці, яке прямо передбачено чинним законодавством України.

Замовник вважає, що він повністю обґрунтував необхідність встановлення даної умови в Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.

Розділ 1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону:

2. Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:

2.2. Кваліфікація та досвід основних спеціалістів (інженерно-технічних працівників) учасника згідно таблиці Б підтверджується:

- перевірка знань з питань охорони праці (не менше одного), а саме: ЗОП, КЗПП, ЗУДСС, КЦЗУ, НАПБ А.01.001-2014, НПАОП: 40.1-1.21-98; 0.00-1.71-13; 45.2-7.02-12;

0.00-1.75-15, на підтвердження надати протокол або витяг з протоколу засідання з перевірки знань з питань охорони праці та скан-копію посвідчення.

Відповідно до пункту 1.1 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці.

Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП 45.27.02-12) ці Норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу 1 Документації код згідно з Національним класифікатором "Єдиний закупівельний словник" - "Капітальний ремонт системи опалення у Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Володимира Поповича Журавненської селищної ради Львівської області за адресою: вул. Центральна, 1 у с. Монастирець Стрийського району Львівської області" (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Документація не містить окремих вимог щодо надання вищезазначених документів саме на всіх спеціалістів (інженерно-технічних працівників) учасника, зазначених у таблиці Б додатку 1 Документації.

Враховуючи викладене, у тому числі, предмет закупівлі "ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація", на який поширюються норми ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві.

Основні положення (НПАОП 45.2-7.02-12), Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що у пункті 4 розділу 6 додатка 1 Документації встановлено вимогу такого змісту: "4. Учаснику необхідно надати скановані копії з оригіналів наступних документів:

- чинний сертифікат на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю.

Вимоги", що виданий учаснику органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України".

На думку Скаржника, встановивши в такий спосіб зазначену вимогу, Замовник унеможливив його участь у процедурі закупівлі.

Скаржник повідомляє, що у нього є сертифікат, виданий на його ім’я на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги" - №UA.MQ.260427.03-26 від 04.06.2026 (додається до скарги).

Сертифікат є дійсним до 03.06.2029 і підтверджує, що згідно з чинними в Україні нормативними документами Скаржник відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги".

Водночас Скаржник зазначає, що в Україні наразі діють паралельно 2 стандарти ISO 9001 на систему управління якістю:

- ДСТУ ISO 9001:2015 "Системи управління якістю. Вимоги" (ISO 9001:2015, IDT), який прийнятий наказом Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем (ДП "НДІ "Система") від 31.12.2015 № 221 (Про внесення змін до наказу № 203 від 21.12.2015);

- ДСТУ EN ISO 9001:2018 "Системи управління якістю. Вимоги" (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), який прийнятий Наказом ДП "Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 30.11.2018 № 454 Про прийняття та відновлення дії національних стандартів.

Скаржник зазначає, що фактично це один і той же стандарт, який базується на стандарті ISO 9001:2015, IDT, оскільки EN ISO 9001:2015 прийнятий як європейський стандарт (позначка EN) Європейським комітетом зі стандартизації.

Тобто, ISO 9001:2015, IDT прийнятий Міжнародною Організацією зі стандартизації (International Organization for Standardization, ISO), який у подальшому прийнятий як Євронорма (EN) Європейським комітетом зі стандартизації - EN ISO 9001:2015 та після цього прийнятий як національний стандарт України (ДСТУ) ДП "УкрНДНЦ" - ДСТУ EN ISO 9001:2018 "Системи управління якістю. Вимоги".

Скаржник повідомляє, що така хронологія також відслідковується у самій назві ДСТУ EN ISO 9001:2018 "Системи управління якістю. Вимоги" (EN ISO 9001:2015, IDT;

ISO 9001:2015, IDT).

Скаржник зазначає, що при його відповідності стандартам щодо систем управління якістю Скаржник не має можливості взяти участь у Процедурі закупівлі, оскільки отримав сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015, а не ДСТУ EN ISO 9001:2018.

З огляду на вищевикладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації в цій частині: передбачити як альтернативу можливість подання сертифікату ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT).

Скаржник повідомляє, що для підтвердження своєї позиції він долучає сертифікат на систему управління якістю № UA.MQ.260427.03-26 від 04.06.2026, виданий Скаржнику, який підтверджує відповідність системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), чинний до 03.06.2029, що підтверджує відповідність Скаржника міжнародному стандарту ISO 9001:2015 та наявність у нього сертифікованої системи управління якістю.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що у пункті 4 розділу 6 додатку 1 Документації встановлено вимогу такого змісту: "4. Учаснику необхідно надати скановані копії з оригіналів наступних документів: - чинний сертифікат на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги", що виданий учаснику органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України".

Замовник, посилаючись на Закон та Особливості, зазначає, що станом на сьогодні отримати сертифікат ISO може будь-яка фізична особа, фізична особа-підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, що організувала свою діяльність у відповідності до цього стандарту.

Замовник повідомляє, що стандарт ISO 9001:2015 є міжнародною системою управління якістю. В Україні цей стандарт має назву ДСТУ EN ISO 9001:2018 і є національним аналогом міжнародного. Цей стандарт визначає вимоги до систем управління якістю та спрямований на покращення роботи організацій, відповідність очікуванням клієнтів та демонстрацію прихильності якості.

Таким чином, Замовник зазначає, що вимога Документації щодо надання сертифікату про відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 встановлена замовником, керуючись чинним законодавством України, і відповідає положенню частини 4 статті 22 Закону та не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Замовник звертає увагу, що отримати зазначений сертифікат може будь-яке підприємство (організація, установа), що організувало свою діяльність у відповідності до цього стандарту. На думку Замовника, враховуючи вищесказане, ним при оголошенні закупівлі та формуванні Документації дотримано усі принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників.

Замовник звертає увагу також на оманливу та необгрунтовану позицію Скаржника, який вказує, що у нього є сертифікат, виданий на ім’я Скаржника на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги", але немає при цьому сертифікату ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги".

Замовник зазначає, що беручи до уваги історію участі Скаржника в інших закупівлях в електронній системі Prozorro (зокрема, закупівля UA-2026-07-06-007627-a) шляхом аналізу поданих у Пропозиції документів стає зрозумілим, що в Скаржника є в наявності діючий сертифікат на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю.

Вимоги" від 04.06.2026 № UA.MQ.260427.04-26 (додається), який повністю відповідає вимозі пункту 4 розділу 6 додатку 1 Документації, адже виданий учаснику органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України.

Відтак, на думку Замовника, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Замовником на розгляд Комісії надано сертифікат № UA.MQ.260427.04-26, наведений ним вище у своїх поясненнях.

від 04.06.2026 У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником Процедури закупівлі у складі Пропозиції.

Розділ 6. Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

4. Учаснику необхідно надати скановані копії з оригіналів наступних документів:

- чинний сертифікат на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю.

Вимоги", що виданий учаснику органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України.

Враховуючи викладене, у тому числі, наданий Замовником на розгляд Комісії сертифікат від 04.06.2026 № UA.MQ.260427.04-26, Скаржник не спростував інформацію, наведену Замовником у своїх поясненнях, щодо наявності у Скаржника сертифіката на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) "Системи управління якістю. Вимоги".

Враховуючи викладене, надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов'язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що в ч.6 розділу 1 Документації зазначено: "6. Інформація про валюту (валюти), у якій (яких) повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції:

Валютою тендерної пропозиції є гривня.

У разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у Євро.

При розкритті тендерних пропозицій ціна такої тендерної пропозиції перераховується у гривні за офіційним курсом до Євро, установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій".

Скаржник вважає, що вимоги Документації не узгоджуються з вимогами чинного закупівельного законодавства та технічної реалізацією електронної системи закупівель.

Скаржник, посилаючись на Закон та Особливості, зазначає, що відповідно до інформації, зазначеної на веб-порталі Уповноваженого органу очікувана вартість - 7 504 733,00 UAH без ПДВ. Крім того, Скаржник повідомляє, що Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну.

Скаржник зазначає, що відповідно до вимог Закону та Особливостей Замовник визначив валюту, у якій повинна бути зазначена ціна Пропозиції, а саме - гривня.

На думку Скаржника, враховуючи наведене, вищезазначені вимоги Документації (в частині "У разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у Євро") суперечать частині другої статті 5 Закону.

Крім того, Скаржник повідомляє, що Документація не містить порядку перерахунку ціни Пропозиції у гривні у разі її зазначення учасником (нерезидентом) у євро.

Враховуючи вище викладене, Скаржник просить зобов'язати Замовника усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Замовник зазначає, що відповідно до пункту 28 Особливостей Документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону Документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Таким чином, Замовник зазначає, що він керувався вимогами Закону та Особливостей Замовник повідомляє, що вказане положення Документації встановлене з метою недискримінації учасників-нерезидентів, забезпечення їм рівної участі в торгах, надається можливість нерезидентам подавати цінову пропозицію у валюті з відповідним перерахунком у гривневий еквівалент. Процедура відкритих торгів відбувається згідно із законодавством України, основною валютою є гривня і тому учасники (резиденти чи нерезиденти) повинні вказати в електронній системі закупівель ціну своєї пропозиції в гривневому еквіваленті. Відтак, на думку Замовника, ним в Документації не встановлено дискримінаційних вимог щодо учасників. Замовнику незрозуміло, яким чином умови Документації у діючій редакції порушують права чи інтереси Скаржника під час участі у Процедурі закупівлі, адже Скаржник не є нерезидентом і вказана вимога до нього не застосовується.

Замовник вважає, що Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконання вимог Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу 1 Документації інформація про валюту (валюти), у якій (яких) повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції:

Валютою тендерної пропозиції є гривня.

У разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у Євро.

При розкритті тендерних пропозицій ціна такої тендерної пропозиції перераховується у гривні за офіційним курсом до Євро, установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості:

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції.

Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;

- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;

- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Відповідно до абзацу другого пункту 31 Особливостей тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Слід зазначити, що відповідно до інформації, зазначеної на веб-порталі Уповноваженого органу очікувана вартість 7 504 733,00 UAH без ПДВ.

Крім того, Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну.

Відповідно до вищезазначених вимог Замовник визначив валюту, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції, а саме - гривня.

Враховуючи наведене, вищезазначені вимоги Документації (в частині "У разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у Євро") суперечать частині другої статті 5 Закону.

Крім того, Документація не містить порядку перерахунку ціни тендерної пропозиції у гривні, у разі її зазначення учасником (нерезидентом) у Євро.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Відділ освіти,культури, молоді, спорту, туризму та охорони культурної спадщини Журавненської селищної ради Львівської області (код ЄДРПОУ: 43954459) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Капітальний ремонт системи опалення у Монастирецькому КЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Володимира Поповича Журавненської селищної ради Львівської області за адресою: вул. Центральна, 1 у с. Монастирець Стрийського району Львівської області", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-09-003637-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Діана ГОСТЄВА Сергій

БУРЗАК

Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Сергій

БУРЗАК

Інна РОМАНЕНКО

С. БУРЗАК

ГОРНОСТАЛЬ

Г.

Скарга

Скарга щодо порушення законодавства у сфері публічних закупівель в частині встановлення дискримінаційних вимог тендерної документації