Закупівля робіт на об'єкті: "Капітальний ремонт мережі опалення будівлі № */2 (управління), в/м № *, в/ч А*, м. Львів, вул. *"

Текст рішення

РІШЕННЯ

№6386 -р/пк-пз від 27.05.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіскотломонтаж-Львів" (код ЄДРПОУ:

37801512) від 15 травня 2026 № UA-2026-05-05-014669-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 19.05.2026 № 5960-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.

Скаржник зазначає, що додаток 1 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам Замовника. Так, у пункті 23 розділу 5 додатка 1 Документації встановлено вимогу такого змісту:

"Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик, на якому будуть виконуватися роботи, і скласти Акт обстеження, завірений представником Замовника, який повинен подати у складі Тендерної пропозиції".

Скаржник зазначає, що по-перше, виконання зазначеної вимоги ставиться у пряму залежність від дій та волевиявлення Замовника, оскільки учасник може подати відповідний акт виключно за умови допуску до об’єкта та підписання такого акта представником Замовника. При цьому, Документація не визначає порядку проведення обстеження; строків здійснення такого обстеження; відповідальних осіб Замовника; підстав для відмови у підписанні акта; механізму фіксації факту звернення учасника. Таким чином, Замовник фактично отримує можливість на власний розсуд вирішувати питання щодо допуску потенційних учасників до участі у процедурі закупівлі.

По-друге, зазначена вимога створює необґрунтоване та надмірне адміністративне навантаження на учасників, оскільки потребує додаткових організаційних заходів, витрат часу та ресурсів, що саме по собі не свідчить про наявність у учасника відповідної кваліфікації чи можливості належного виконання договору.

По-третє, така вимога порушує принцип анонімності та конфіденційності інформації про потенційних учасників до моменту розкриття Пропозицій, оскільки внаслідок проведення обстеження Замовнику завчасно стає відомо коло суб’єктів господарювання, які мають намір взяти участь у процедурі закупівлі. Наявність у Замовника такої інформації до завершення строку подання пропозицій створює ризики недотримання принципів добросовісної конкуренції та недискримінації учасників.

Крім того, зазначена вимога створює передумови для можливого маніпулювання процедурою закупівлі, оскільки Замовник фактично отримує можливість впливати на коло потенційних учасників; створювати переваги окремим суб’єктам господарювання;

перешкоджати участі небажаних учасників шляхом непідписання акта; отримувати інформацію про потенційних конкурентів до завершення етапу подання пропозицій.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до Документації та виключити вимогу щодо надання у складі Пропозиції акта обстеження будівельного майданчика, завіреного представником Замовника.

Замовник зазначає, що він вважає дану вимогу легітимною, згідно чинного законодавства та включив дану вимогу у Документацію відповідно до КНУ Настанови з визначення вартості будівництва з урахуванням змін № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 (вступили в дію 10.03.2026), Затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві".

Так, Замовник звертає увагу, що у п. 5.32 розділу V встановлено, що під час розгляду проектної документації учасник процедури закупівлі (підрядник) вивчає можливість виникнення ризиків на об’єкті будівництва та при розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначає умови, які б запобігали виникненню ризикових ситуацій або компенсували його втрати на такий випадок. При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об’єкта будівництва доцільно виділити ризики, пов’язані з проектною документацією. Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок. Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик з метою виявлення проблем, що можуть виникнути на будівельному майданчику (непередбачений стан ґрунту, наявність комунікацій та споруд, не нанесених на генеральному плані тощо), та з’ясувати із замовником усі необхідні питання. При виявленні недоліків проектної документації вносяться необхідні зміни у проектну документацію в установленому порядку.

Компенсацію ризиків, усунути які немає можливості, слід враховувати у ціні пропозиції.

Вище описано, саме складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Доцільність обстеження об’єкту несе уникнення непередбачуваних ситуацій на об’єкті щодо виявлення додаткових робіт після укладення договору та у подальшому обмеження маніпулювання учасником (надалі - переможцем) складання додаткових об’ємів. Дотримуючись даної вимоги розрахунок Пропозиції учасника стає більш коректнішим та полегшує роботу складання Пропозиції учасника вимогам Документації.

Замовник також звертає увагу, що вказані Скаржником у Скарзі рішення щодо обов’язкового обстеження об’єкта та надання у складі пропозиції акту, підписаного Замовником були розглянуті до 10.03.2026, тобто до моменту вступу в дію КНУ Настанови з визначення вартості будівництва з урахуванням змін № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, які таким чином легалізували обстеження об’єкту.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

23. Під час розгляду проектної документації учасник процедури закупівлі (підрядник) вивчає можливість виникнення ризиків на об’єкті будівництва та при розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначає умови, які б запобігали виникненню ризикових ситуацій. При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об’єкта будівництва, доцільно виділити ризики, пов’язані з проектною документацією. Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок.

Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик, на якому будуть виконуватися роботи, і скласти Акт обстеження, завірений представником Замовника, який повинен подати у складі Тендерної пропозиції.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, з незалежних від учасника підстав, Замовник може не допустити учасника на об’єкт для обстеження та не акт обстеження, що в подальшому може стати підставою для відхилення Пропозиції учасника.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, що зможуть надати наведений вище акт обстеження, завірений представником Замовник, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.

Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 1 Документації, для підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі в п.7-12, 15,17-18, розділу № 5 додатка містяться вимоги, зокрема, щодо аналізу цін. Скаржник вважає встановлені Замовником вимоги дискримінаційними та такими, що не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, на думку Скаржника, Замовник неправомірно вимагає проведення повного аналізу цін на етапі подання Пропозиції від учасників процедури закупівлі, які не є підрядниками Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ №1512 від 19.11.2025 аналіз цін на матеріальні ресурси підрядником проводиться, зокрема, під час складання та узгодження договірної ціни. Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" підрядником є особа, яка уклала договір підряду та виконує роботи відповідно до умов такого договору. Таким чином, статусу підрядника учасник набуває лише після визначення його переможцем процедури закупівлі та укладення договору підряду. На етапі подання Пропозицій учасники процедури закупівлі не є підрядниками, а відтак вимоги Постанови №1512 щодо проведення аналізу цін підрядником не можуть тлумачитися як обов’язок усіх потенційних учасників процедури закупівлі здійснювати повний аналіз цін ще до визначення переможця.

При цьому, узгодження договірної ціни за своєю природою здійснюється вже після визначення переможця процедури закупівлі, а не на етапі подання тендерних пропозицій.

Однак оскаржуваними вимогами Документації Замовник фактично зобов’язує кожного учасника ще до визначення результатів закупівлі здійснити ранжування матеріальних ресурсів; визначити ціноутворюючі матеріальні ресурси; провести повний аналіз цін;

отримати цінові пропозиції від виробників, імпортерів, дистриб’юторів та постачальників;

сформувати звіт; надати підтверджуючі документи. Така вимога суперечить змісту Постанови №1512 та фактично ототожнює учасника процедури закупівлі з підрядником ще до моменту визначення переможця та укладення договору.

Також Скаржник зазначає, що вимога щодо подання звіту з аналізу цін у складі тендерної пропозиції створює надмірне та непропорційне навантаження на учасників та обмежує конкуренцію Проведення аналізу цін відповідно до Постанови №1512 та Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси є складним, тривалим та ресурсозатратним процесом, який передбачає визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів, ранжування всіх матеріальних ресурсів, направлення запитів виробникам, імпортерам, офіційним представникам та дистриб’юторам, збір та аналіз цінових пропозицій, підготовку підтверджуючих документів та оформлення звіту.

При цьому відомість ресурсів, подана Замовником у складі проектної документації (папка "13-2 опалення"), містить 157 позицій матеріальних ресурсів, що свідчить про значний обсяг інформації, яку учасник повинен проаналізувати та опрацювати для підготовки звіту у стислі строки проведення процедури закупівлі. З урахуванням кількості матеріальних ресурсів та вимог Документації щодо отримання цінових пропозицій, проведення ранжування, визначення ціноутворюючих ресурсів, підготовки обґрунтувань та підтверджуючих документів, підготовка такого аналізу вимагає значного часу та залучення адміністративних і трудових ресурсів. При цьому значна частина учасників, які понесуть відповідні витрати часу, трудових та фінансових ресурсів на таку масштабну роботу, не буде визначена переможцем та не укладатиме договір про закупівлю. У результаті участь у закупівлі фактично зможуть взяти лише ті суб’єкти господарювання, які володіють значним адміністративним ресурсом мають, налагоджені зв’язки з виробниками, постачальниками та дистриб’юторами і можуть у короткі строки забезпечити підготовку значного обсягу документів. Натомість, для інших потенційних учасників, зокрема, суб’єктів малого та середнього підприємництва, така вимога створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі, суттєво знижує зацікавленість учасників у поданні тендерних пропозицій та однозначно не сприяє дотриманню принципів добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності, визначених Законом.

Також Скаржник звертає увагу, що виконання вимог Документації ставиться у залежність від волі третіх осіб. Так, відповідно до до пункту 9 Документації учасник повинен отримати не менше трьох цінових пропозицій від виробників, імпортерів, офіційних представників або дистриб’юторів щодо кожного ціноутворюючого матеріального ресурсу. Разом з тим, учасник Процедури закупівлі не має жодних правових механізмів впливу на таких суб’єктів господарювання та не може гарантувати надання відповіді на запит; дотримання строків надання відповіді; надання інформації у форматі, визначеному Замовником; надання інформації щодо всіх необхідних матеріальних ресурсів.

При цьому, виробники, імпортери, офіційні представники чи дистриб’ютори не є учасниками процедури закупівлі та не несуть жодного обов’язку щодо надання відповідей на запити потенційних учасників.Більше того, окремі постачальники надають комерційні пропозиції виключно постійним партнерам або взагалі не готують індивідуальні комерційні пропозиції у межах строків проведення закупівлі.

Крім того, учасник не має можливості забезпечити отримання комерційних пропозицій, які б повністю відповідали всім вимогам Документації. Замовник вимагає, щоб такі пропозиції містили інформацію про вартість ресурсу, строк дії ціни, умови поставки та оплати, а також окремо визначали відпускну ціну, транспортні витрати та ПДВ. Разом з тим, учасник не може впливати на форму та зміст документів, які формуються третіми особами.

На практиці значна частина постачальників надає інформацію у довільній формі, не виділяє окремо транспортні витрати чи ПДВ або не зазначає строк дії ціни.

На підтвердження зазначеного Скаржник зазначає, що ним були направлені запити до постачальників щодо надання цінових пропозицій для проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Разом з тим станом на момент подання скарги Скаржником фактично отримано лише одну комерційну пропозицію. При цьому, така Пропозиція не відповідає вимогам Документації щодо змісту та оформлення цінових пропозицій, оскільки не містить усіх відомостей та реквізитів, які вимагаються Замовником. Таким чином, відповідність Пропозиції учасника фактично ставиться у залежність від дій та змісту документів третіх осіб, на яких учасник не має впливу, що створює необґрунтовані ризики відхилення тендерної пропозиції.

Також Скаржник зазначає, що Постанова КМУ №1512 та Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси визначають порядок проведення аналізу цін, джерела отримання інформації та порядок використання результатів такого аналізу. Разом з тим оскаржувані вимоги Документації не лише дублюють окремі положення зазначених нормативних актів, а й фактично встановлюють додаткові обов’язки та обмеження, які ними не передбачені. Зокрема, Документація вимагає від учасників подання у складі Пропозиції сканованих копій комерційних пропозицій та інших підтверджуючих матеріалів проведеного аналізу цін. Однак ні Постанова №1512, ні Настанова не містять вимоги щодо обов’язкового подання всіх підтверджуючих матеріалів у складі Пропозиції усіма учасниками процедури закупівлі. Навпаки, відповідно до розділу V Настанови результатом проведення аналізу цін є Звіт з аналізу цін, який створюється суб’єктом аналізу цін за встановленою формою. При цьому, Настанова визначає порядок документального оформлення такого звіту, однак не встановлює обов’язку подання до Пропозиції всіх комерційних пропозицій, листування із постачальниками та інших підтверджуючих матеріалів.

Крім того, Документація містить вимогу про те, що "Ціни приймаються не вищими за середню ціну яка встановлена за результатами проведеного моніторингу", а також встановлює, що на окремі матеріали ціни повинні прийматись не вищими за показники, визначені у файлі Замовника "zvit_26_03_Zh_КЕВ Львів". Разом з тим, Скаржник звертає увагу, що Постанова №1512 та Настанова пов’язують обмеження щодо рівня цін саме з функціонуванням та наповненням бази даних цін у складі ЄДЕССБ і то після завершення періоду первинного наповнення бази, а не з окремими файлами чи локальними регіональними аналізами, сформованими самим Замовником. Фактично, Документація фактично встановлює обов’язковість застосування конкретного регіонального аналізу цін Замовника як граничного показника для всіх учасників, що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Окремо Скаржник звертає увагу на вимогу пункту 15 Документації щодо обов’язкового надання обґрунтування у випадку заниження вартості матеріальних ресурсів більш ніж на 30% відносно розрахункових цін. Ні Постанова №1512, ні Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси не містять визначення поняття "заниження вартості"; граничного відсотка допустимого зниження ціни; обов’язку учасника надавати окреме обґрунтування у разі зниження ціни більш ніж на 30%. Скаржнику взагалі незрозуміло, що це за "розрахункові ціни". Таким чином, Замовник самостійно встановив додаткову вимогу, яка не передбачена чинними нормативно-правовими актами у сфері ціноутворення в будівництві.

Крім того, відповідно до пункту 1.2 Настанови матеріальними ресурсами є матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва, крім обладнання. Водночас Документація поширює вимоги щодо обґрунтування зниження вартості також на обладнання, що не відповідає положенням Настанови.

Таким чином, оскаржувані вимоги Документації не відповідають положенням Постанови №1512 та Настанови; встановлюють додаткові обов’язки, не передбачені законодавством; створюють додаткові бар’єри для участі у процедурі закупівлі.

Замовник зазначає, що дана вимога зазначена у Документації відповідно до КНУ Настанови з визначення вартості будівництва з урахуванням змін № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 (вступили в дію 10.03.2026), Затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві". Відповідно до п. 5.10. розділу V. Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни). Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) КНУ Настанови з визначення вартості будівництва з урахуванням змін № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 (вступили в дію 10.03.2026) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури закупівлі (підрядником) аналізу цін (при рівних якісних характеристиках), за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, що склалася на дату оформлення ціни пропозиції та яка не повинна перевищувати середню ціну в регіоні.

Вище описано, що поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного учасником процедури закупівлі аналізу цін. Тобто, учасник, подаючи Пропозицію зобов’язаний провести аналіз цін і вказати ціну у підсумковій відомості ресурсів за результатами проведено моніторингу. Це означає, що у Скаржника наявні усі підтверджуючі матеріали на момент подачі пропозиції (накладні, комерційні пропозиції тощо) і надати їх у складі Пропозиції можливо.

Надання комерційних пропозицій у складі Пропозиції надасть змогу Замовнику ретельно та обгрунтовано перевірити ціни на матеріальні ресурси з метою уникнення їх завищення.

Замовник звертає увагу, що Скаржник у своїй Скарзі підтверджує, що не має жодних правових механізмів впливу на суб’єктів господарювання, які надають комерційні пропозиції та не може гарантувати надання відповіді на запит; дотримання строків надання відповіді; надання інформації у форматі, визначеному Замовником; надання інформації щодо всіх необхідних матеріальних ресурсів. Дана ситуація для Замовника є надзвичайно негативною та ставить під сумнів уточнення договірної ціни із цим учасником, у разі його перемоги. Також незрозумілим і насторожуючим фактом для Замовника є твердження Скаржника, що участь у закупівлі фактично зможуть взяти лише ті суб’єкти господарювання, які володіють значним адміністративним ресурсом, мають налагоджені зв’язки з виробниками, постачальниками та дистриб’юторами. З вище описаного виходить висновок, що у Скаржника відсутній адміністративний ресурс, неналагоджені зв’язки з виробниками, постачальниками та дистриб’юторами.

Скаржник заявляє, що статус підрядника учасник набуває лише після визначення його переможцем процедури закупівлі та укладення договору підряду. Відповідно до п. 49 Особливостей Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Тобто уточнення договірної ціни відбувається протягом 15 календарних днів.

Згідно п 34. Особливостей строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 14 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт. Замовником оголошено закупівлю робіт 05.05.2026 із терміном подачі по 21.05.2026. Даний термін, а саме - 16 календарних днів повністю достатній для підготовки належної Пропозиції. Зі слів Скаржника отримання комерційних пропозицій вимагає значного часу. Замовнику незрозуміло, яким чином Скаржник у терміни (уточнення договірної ціни відбувається протягом 15 календарних днів) укладе договорів та узгодить договірну ціну у разі перемоги.

Зважаючи на вищевикладене проведений аналіз цін на етапі формування договірної ціни учасником, забезпечує коректний розрахунок та укладення договору, у разі перемоги, у найкоротші терміни.

Також Замовник додає, що відповідно до Закону учасник процедури закупівлі подає документи Пропозиції до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Учасник закупівлі після завершення аукціону не може додатково завантажувати документи до тендерної пропозиції, окрім документів на виправлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося Документацією відповідно до пункту 43 постанови КМУ від 12.12.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених пунктом 47 Особливостей, що підтверджують відсутність підстави для відмови в участі у відкритих торгах.

Зважаючи на вищевикладене, Замовник не має права вимагати після аукціону інших документів, тому вимагати у складі подання Пропозиції аналіз цін це єдина належна можливість перевірити ціни на матеріальні ресурси при поданні тендерної пропозиції учасником не вищими за середню ціну яка встановлена за результатами проведеного моніторингу.

Узгодження договірної ціни після аукціону, без проведення аналізу цін до аукціону несе загрозу щодо належного проведення моніторингу Учасником-переможцем та в подальшому укладення належної договірної ціни.

Дана вимога щодо надання учасником аналізу цін надає Замовнику отримати належну договірну ціну, складену відповідно до вимог кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" (зі змінами №1-5), Затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану", з дотриманням всіх належних їм пунктів та уникненню ризиків щодо реального завищення матеріальних ресурсів.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

7. Аналіз цін здійснюється окремо за кожним матеріальним ресурсом на підставі цінових пропозицій.

8. Ціновою пропозицією є інформація (документ) суб’єкта господарювання (виробника, імпортера, офіційного представника, дистриб’ютора, постачальника), що містить відомості про вартість одиниці виміру відповідного матеріального ресурсу на певну дату або на певний період, умови його поставки (доставки), умови оплати та інші характеристики.

9. Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Аналіз цін на кожен ціноутворюючий матеріальний ресурс здійснюється на підставі не менше трьох цінових пропозицій. У разі неможливості отримання достатньої кількості цінових пропозицій, можуть використовуватися додаткові джерела, визначені для неціноутворюючих ресурсів, з наданням обґрунтування. Якщо джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, подається обґрунтування в довільній формі щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією.

10. Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції також можуть бути отримані шляхом моніторингу відкритих джерел (прайс-листи на сайтах, електронні каталоги, спеціалізовані торговельні майданчики), даних з електронної системи закупівель (завершені закупівлі, укладені договори), даних спеціалізованих інформаційноаналітичних баз даних цін (за наявності), інших джерел інформації, не заборонених законодавством. Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів може використовуватись одна цінова пропозиція.

11. Цінові пропозиції, що використовуються для проведення аналізу цін, повинні бути актуальними станом на дату здійснення такого аналізу. Для аналізу цін використовуються цінові пропозиції, в яких відпускні ціни на матеріальні ресурси, витрати на транспортування (за наявності), податок на додану вартість (за наявності) зазначені окремо.

12.Визначення ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріальних ресурсів приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного підрядником аналізу цін, який здійснюється:

12.1. Визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої:

12.1.1. матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60% загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими;

12.1.2. всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими.

Подача моніторингу цін пропонується здійснювати відповідно до наданого Замовником зразку (Додаток 1 розділу 5 додатку 1 до тендерної документації) із наданням підтверджуючих матеріалів (сканованих копій комерційних пропозицій) проведеного моніторингу. Ціни приймаються не вищими за середню ціну яка встановлена за результатами проведеного моніторингу.

На матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів та які наявні у Аналізі поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та комплектів, Реєстр регіональних цін на матеріально-технічні ресурси станом на 01.04.2026 року Захід (додається замовником в окремому файлі під назвою zvit_26_03_Zh_КЕВ Львів) приймаються не вищими за середню ціну, яка визначена Аналізом цін.

15. Допускається встановлення ціни на матеріальні засоби в тому числі обладнання нижче ніж розрахункові ціни. При занижені вартості на матеріальні засоби більше ніж на 30% надається обгрунтування таких цін.

17. Пропозиція, що не відповідає Технічному завданню, викладеному у Розділі 5.1.

та інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі викладеній у Розділі 5 додатку 1 Тендерної документації, буде відхилена як така, що не відповідає вимогам крім випадків передбачених пунктом 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

18.Аналіз поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та комплектів в форматі pdf. та/або для полегшення роботи учасників в форматі IBCR додається в окремих файлах.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, ЗАПИТИ щодо надання цінової пропозиції для здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, а також комерційну пропозицію від 13.05.2026 №6627 ТОВ ТІВА Україна.

Разом з тим, Скаржник не надає інформації з документальним підтвердженням щодо можливості надання ним іншого документального підтвердження аналізу цін на матеріальні ресурси, ніж визначеного Замовником у додатку 1 Документації.

Враховуючи наведене, надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3.

Скаржник зазначає, що у розділі 2 додатку 2 Документації міститься вимоги щодо внесення переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору у розмірі 3% вартості договору у формі безвідсоткового депозиту шляхом перерахування коштів на рахунок Замовника. При цьому умовами розділу 5 проекту договору передбачено:

"5. Забезпечення виконання зобов’язань за Договором 5.1. Підрядник забезпечує виконання своїх зобов’язань за Договором у розмірі 3 (трьох) відсотків від суми Договору у формі депозиту безвідсоткового шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

5.2. Забезпечення виконання договору про закупівлю повертається після виконання Підрядником своїх зобов’язань за цим Договором, розірвання Договору за згодою Сторін, у зв’язку із обставинами непереборної сили, а також у разі визнання судом цього Договору недійсними, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

5.3. Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо:

- Підрядник порушив умови Договору стосовно якості робіт;

- порушено строки закінчення виконання робіт понад 30 днів з вини Підрядника;

- з вини Підрядника достроково припинено або розірвано цей Договір.

5.4. Кошти, що надійшли у якості забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Водночас пункт 18.3 проекту договору передбачає право Замовника на одностороннє розірвання договору:

18.3. Замовник має право розірвати Договір з таких причин:

- відсутність коштів для фінансування робіт;

- виявлення недоцільності використання коштів для виконання робіт за Договором, у тому числі за обставин непереборної сили, прорахунків у проєкті;

- банкрутство Підрядника. Під банкрутством Підрядника слід розуміти визнання його банкрутом господарським судом, або порушення господарським судом справи про банкрутство Підрядника;

- затримка з вини Підрядника початку виконання робіт більш, ніж на 1 місяць від дати, визначеної умовами Договору;

- відставання Підрядника від Графіка виконання робіт більш, ніж на 1 місяць;

- порушення Підрядником державних стандартів, вимог проєктної документації.

Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 15 (п’ятнадцять) днів з моменту відправлення Замовником на адресу Підрядника повідомлення, зазначеного в п. 4.1.11. Договору".

При цьому, Скаржник звертає увагу, що Документація та проект договору не містять положень щодо повернення забезпечення виконання договору у випадку одностороннього розірвання договору Замовником з підстав, не пов’язаних із порушенням Підрядником умов договору. Таким чином, навіть у випадку, коли договір буде розірвано через відсутність фінансування; через прорахунки проектної документації; через недоцільність виконання робіт; або з інших причин, що не залежать від Підрядника, Замовник фактично отримує можливість не повертати забезпечення виконання договору.

Більше того, пункт 5.3 проекту договору передбачає, що забезпечення не повертається у разі, якщо: "з вини Підрядника достроково припинено або розірвано цей Договір".

Разом з тим, механізм встановлення вини Підрядника договором не визначений, а сам договір надає Замовнику право на одностороннє розірвання договору.

За таких умов Замовник фактично отримує можливість самостійно ініціювати розірвання договору; визначати наявність вини Підрядника; та одночасно утримувати забезпечення виконання договору.

Такі умови, на думку Скаржника, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків сторін, ставлять учасника у невизначене та фінансово ризикове становище і можуть стримувати потенційних учасників від участі у процедурі закупівлі.

Крім того, умовами Документації передбачено повернення забезпечення виконання договору протягом "п’яти банківських днів".

Разом з тим після запровадження СЕП 4.0 відповідно до Постанови Правління НБУ №93 від 16.09.2021 міжбанківські платіжні операції здійснюються у режимі 24/7, а поняття "банківський день" фактично втратило своє нормативне значення для платіжних операцій.

З огляду на викладене, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації та проекту договору в частині чіткого визначення підстав повернення забезпечення виконання договору у випадках одностороннього розірвання договору Замовником; усунення положень, які дозволяють неповернення забезпечення у випадках, не пов’язаних із винними діями Підрядника; приведення положень щодо строків повернення забезпечення у відповідність до чинного законодавства.

Замовник зазначає, що ним будуть внесені зміни до проекту договору та Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить перелік документів та інформації для підтвердження відповідності ПЕРЕМОЖЦЯ вимогам, визначеним у пункті 47 Особливостей.

РОЗДІЛ 2. Під час укладення договору Замовник вимагає від Учасника-переможця, пропозицію якого акцептовано, внесення ним забезпечення виконання договору в розмірі 3% відсотків вартості договору у формі: депозиту безвідсоткового (у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника: платіжне доручення з відміткою банку).

У призначенні платежу обов’язково вказати “Забезпечення виконання договору підряду на "Капітальний ремонт мережі опалення будівлі № */2 (управління), в/м № *, в/ч А*, м. Львів, вул. *,*" (Код ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) 3 % (три) відсотки вартості договору у сумі ___________ (_____________________), вид 1.4.1.09, (забезпечення виконання договору, без ПДВ)”. Перерахування коштів здійснюється на р/р: UA898201720355189092200001696, Замовник - Квартирноексплуатаційний відділ міста Львова, код ЄДРПОУ 07638027, “Державна казначейська служба України в м. Києві, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014, МФО 820172. Замовнику надається платіжне доручення з відміткою банку.

Платіжне доручення, яке підтверджує внесення Учасником-переможцем забезпечення виконання договору, надається Замовнику не пізніше дати укладання договору про закупівлю.

‘Внесення забезпечення виконання договору не припиняє виконання зобов’язань Учасником-переможцем (далі - Генпідрядником) за договором.

Усі витрати, пов’язані з поданням забезпечення виконання договору, здійснюються за рахунок коштів Учасника.

Забезпечення виконання договору про закупівлю повертається після виконання Підрядником своїх зобов’язань за цим Договором, розірвання Договору за згодою Сторін, у зв’язку із обставинами непереборної сили, а також у разі визнання судом цього Договору недійсними, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо:

- Підрядник порушив умови Договору стосовно якості робіт;

- порушено строки закінчення виконання робіт понад 30 днів з вини Підрядника;

- з вини Підрядника достроково припинено або розірвано цей Договір.

Кошти, що надійшли у якості забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Також Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено файл, зокрема, "ПРОЕКТ ДОГОВОРУ.doc", відповідно до якого встановлено наступні вимоги, зокрема:

4. Права та обов’язки Сторін 4.1.11. Достроково розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Підрядника (цінний лист із описом вкладення) за 15 (п’ятнадцять) днів до дати розірвання, у разі якщо:

а) Підрядник не розпочав роботи по Об’єкту протягом 30 (тридцяти) днів з дати передачі Замовником Об’єкту та проєктної документації, що підтверджується актом, складеним уповноваженими представниками Замовника;

б) Підрядник більш ніж на 30 (тридцять) днів порушив строк завершення виконання робіт, визначених у Графіку виконання робіт;

в) Підрядник порушив будівельні норми і правила, стандарти, вимоги проєктної документації при виконанні робіт на Об’єкті та не усунув їх протягом 30 (тридцяти) днів з дня їх виявлення Замовником.

5. Забезпечення виконання зобов’язань за Договором 5.3. Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо:

- Підрядник порушив умови Договору стосовно якості робіт;

- порушено строки закінчення виконання робіт понад 30 днів з вини Підрядника;

- з вини Підрядника достроково припинено або розірвано цей Договір.

18. Внесення змін у Договір та його розірвання 18.3. Замовник має право розірвати Договір з таких причин:

- відсутність коштів для фінансування робіт;

- виявлення недоцільності використання коштів для виконання робіт за Договором, у тому числі за обставин непереборної сили, прорахунків у проєкті;

- банкрутство Підрядника. Під банкрутством Підрядника слід розуміти визнання його банкрутом господарським судом, або порушення господарським судом справи про банкрутство Підрядника;

- затримка з вини Підрядника початку виконання робіт більш, ніж на 1 місяць від дати, визначеної умовами Договору;

- відставання Підрядника від Графіка виконання робіт більш, ніж на 1 місяць;

- порушення Підрядником державних стандартів, вимог проєктної документації.

Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 15 (п’ятнадцять) днів з моменту відправлення Замовником на адресу Підрядника повідомлення, зазначеного в п. 4.1.11. Договору.

Відповідно до пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення:

статті 27 Закону з урахуванням положень пункту 21 цих особливостей.

Відповідно до пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;

2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей;

3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей;

5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Постановою Правління Національного банку України "Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України" від 16.09.2021 № 93 передбачено, зокрема:

Відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою розвитку і модернізації платіжної інфраструктури України в системі електронних платежів Національного банку України шляхом запровадження міжнародного стандарту ISO 20022-1:2013 "Фінансові послуги -Універсальна схема повідомлень фінансової індустрії", що був прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Національний банк України з 01 квітня 2023 року запроваджує систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) нового покоління СЕП4.0 та не використовує діюче покоління СЕП - СЕП-3.3 для виконання міжбанківських платіжних операцій.

2. Банки України, Державна казначейська служба України, Національний депозитарій України з 01 квітня 2023 року виконують міжбанківські платіжні операції через СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи 24/7 без зупинення роботи СЕП із виконання міжбанківських платіжних операцій.

Відповідно до статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

Відповідно до пункту 27 Закону, замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Відповідно до статті 43 Закону Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Наведені вище умови Документації в частині "банківських днів" не узгоджуються з вимогами законодавства в цій частині.

Також слід зазначити, що Документація не містить умов повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, зокрема, у разі настання випадків, передбачених абзацами 1, 2 пункту 18.3 проекту договору, що не дає можливості учасникам належним чином сформувати свою Пропозицію.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4.

Скаржник зазначає, що Документація містить взаємовиключні положення щодо визначення строку дії Пропозиції. Так, відповідно до пункту 4.1 Документації:

"Тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 календарних днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій".

Разом з тим у формі "Тендерна пропозиція" (додаток 4 Документації), яку учасник має надати у складі пропозиції Замовником встановлено інше формулювання:

"Ми погоджуємося дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з дня розкриття тендерної пропозиції".

Таким чином, Документація одночасно містить два різних способи обчислення строку дії Пропозиції - з дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; з дня розкриття Пропозицій.

Відповідно до пункту 29 частини 1 статті 1 Закону строк дії Пропозиції — це встановлений Замовником у Документації строк, після закінчення якого Пропозиція вважається недійсною та відхиляється. Водночас, пункт 11 частини 2 статті 22 Закону прямо передбачає, що Документація повинна містити строк дії тендерної пропозиції, протягом якого Пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Таким чином, Закон прямо визначає початок обчислення строку дії тендерної пропозиції саме з дати кінцевого строку подання Пропозицій. Натомість встановлення у формі Пропозиції іншого способу обчислення — "з дня розкриття тендерної пропозиції" — створює правову невизначеність щодо фактичного строку дії пропозиції учасника.

Крім того, дата розкриття Пропозицій може відрізнятися від дати кінцевого строку подання пропозицій та залежить від перебігу процедури закупівлі, зокрема, оскарження умов тендерної документації і відтермінування дня розкриття.

Учасник на момент подання Пропозиції об’єктивно не може передбачити дату розкриття тендерних пропозицій, а відтак не може однозначно визначити строк, протягом якого його пропозиція вважатиметься дійсною.

Таким чином, Документація містить суперечливі та неузгоджені між собою положення, що створюють неоднозначне трактування умов закупівлі, порушують принцип правової визначеності та не дають можливості учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції.

Замовник зазначає, що ним будуть внесені відповідні зміни у Документацію.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пунку 4 розділу 3 Документації тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 120 (сто двадцять) календарних днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

4. ФОРМА "ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ"

ФОРМА тендерної пропозиції

ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ

Ми погоджуємося дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 120 календарних днів з дня розкриття тендерної пропозицій. Наша тендерна пропозиція буде обов’язковою для нас і може бути прийнята Замовником у будь-який час до закінчення встановленого Законом терміну.

Відповідно до пункту одинадцятого частини другої статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Враховуючи наведене, містяться розбіжності в частині строку дії тендерних пропозицій, що не дає можливість суб'єктам господарювання належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Крім того, наведені вище вимоги Документації, встановлені у формі "тендерна пропозиці" не узгоджуються з вимогами чинного законодавства в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

5.

Скаржник зазначає, що Документація та проект договору містять суперечливі положення щодо коштів на покриття ризиків.

Так, відповідно до пункту 5.3.4.6 додатку 1 Документації Замовником встановлено, що:

"5.3.4.6. Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва встановлюється в сумі: 107 026,00 грн. без ПДВ та враховуються в очікуваній вартості:

- 64 378,00 грн. без ПДВ - будівельних робіт;

- 37 284,00 грн. без ПДВ – устаткування, меблів та інвентарю;

- 5 364,00 грн. без ПДВ - інших витрат.

У ціні пропозиції учасників процедури закупівлі (договірній ціні) кожен учасник процедури закупівлі фіксує однакову суму коштів. Ця сума коштів відображається в подальшому в договірній ціні".

Разом з тим, пункт 3.3 проекту договору містить інше положення, відповідно до якого:

"3.3. Договірна ціна включає кошти на покриття ризиків Підрядника, пов’язаних з виконанням робіт в сумі 101 629,00 грн. Кошти на покриття ризиків призначені на відшкодування збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проєктування та уточняються в процесі виконання робіт та виникнення додаткових витрат".

Таким чином, Скаржник звертає увагу, що Документація та проект договору містять різні суми коштів на покриття ризиків:

107 026,00 грн — відповідно до Документації;

101 629,00 грн — відповідно до проекту договору.

При цьому, Замовник прямо вимагає від учасників враховувати у складі договірної ціни фіксовану суму коштів на покриття ризиків, однак документація не дає можливості однозначно визначити, яку саме суму повинен врахувати учасник при формуванні тендерної пропозиції.

Зазначені розбіжності, на думку Скаржника, можуть призвести до неоднакового формування цінових пропозицій учасниками, ризику відхилення тендерних пропозицій, необхідності зміни договірної ціни після визначення переможця, спорів під час укладення договору.

Встановлення різних показників у Документації та проекті договору порушує принципи відкритості, прозорості та правової визначеності процедури закупівлі, а також не дає можливості учасникам належним чином сформувати свої тендерні пропозиції.

Замовник зазначає, що дані розбіжності виникли технічно та будуть скориговані у проекті договору У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним та іншим вимогам замовника.

5.3. Ціна пропозиції:

5.3.4. Ціна пропозиції: Договірна ціна, яку необхідно сформувати учаснику-тверда.

Ціна щодо проведення відповідних робіт повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва” (зі змінами №1-5), Затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” (далі Настанова) та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” (далі – ПКМУ 1512) до складу якої входять:

5.3.4.6. Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва встановлюється в сумі: 107 026,00 грн. без ПДВ та враховуються в очікуваній вартості:

- 64 378,00 грн. без ПДВ - будівельних робіт;

- 37 284,00 грн. без ПДВ – устаткування, меблів та інвентарю;

- 5 364,00 грн. без ПДВ - інших витрат.

Також Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено файл "ПРОЕКТ ДОГОВОРУ.doc", відповідно до якого, зокрема, міститься:

3. Договірна ціна 3.3. Договірна ціна включає кошти на покриття ризиків Підрядника, пов’язаних з виконанням робіт в сумі 101 629,00 грн. Кошти на покриття ризиків призначені на відшкодування збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проєктування та уточняються в процесі виконання робіт та виникнення додаткових витрат.

Враховуючи наведене, містяться розбіжності в частині суми коштів на покриття ризиків, що не дає можливість суб'єктам господарювання належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Квартирно - експлуатаційний відділ м.Львова (код ЄДРПОУ: 07638027) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Закупівля робіт на об'єкті: "Капітальний ремонт мережі опалення будівлі № */2 (управління), в/м № *, в/ч А*, м. Львів, вул. *", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-05-05-014669-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга щодо умов тендерної документації