Послуги з підключення та надання захищеного доступу до мережі Інтернет (ДК 021:2015: 72410000-7 — Послуги провайдерів)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 4646-р/пк-пз від 20.04.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ:

39961313) від 10 квітня 2026 № UA-2026-04-06-013084-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 13.04.2026 № 4325-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 24 додатку 1 Документації учасник повинен надати копію чинного на дату подання пропозиції сертифіката відповідності системи управління якістю вимогам ISO 9001:2015.

Встановлення вимоги щодо надання у складі Пропозиції сертифікату відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015, є такою що штучно обмежує коло потенційних учасників.

Наразі Скаржник не має чинного сертифікату ISO 9001:2015 "Системи менеджменту якості. Вимоги", оскільки скаржник проходить процедуру пересертифікації (отримує нову сертифікацію в іншому органі з оцінки відповідності), та той сертифікат що є нині може бути анульований будь-якої миті, разом з тим Скаржник має змогу якісно надати послуги що є предметом закупівлі, без чинного сертифікату ISO 9001:2015.

Отже ця вимога є дискримінаційною та звужує коло потенційних учасників, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 17. Закону України "Про підтвердження відповідності":

Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу будьяким заявленим вимогам.

Орган із сертифікації встановлює правила проведення сертифікації, визначає учасників робіт із сертифікації.

Сертифікація на добровільних засадах може провадитися також органами із сертифікації, уповноваженими на провадження робіт у законодавчо регульованій сфері.

Отже, сертифікація проводиться на добровільних засадах, та чинним законодавством не передбачені вимоги щодо обов’язковості сертифікації підприємства до стандарту ISO 9001:2015.

Тобто висунувши вимогу надання вищезазначеного сертифікату Замовник порушив статтю Закону ст.5 "Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників.

Скаржник, як потенційний учасник процедури закупівлі, може виконати умови закупівлі якісно та у відповідності до технічного завдання встановленого Документацією, не маючи сертифікату відповідності ISO 9001:2015, що є чинним на дату подання пропозиції.

Отже, взяти участь у закупівлі може тільки те підприємство що має чинний на дату подання пропозиції сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015.

Встановлення вимоги щодо наявності сертифікату ISO 9001:2015 не має об’єктивного та безпосереднього зв’язку з предметом закупівлі "Послуги з підключення та надання захищеного доступу до мережі Інтернет (ДК 021:2015: 72410000-7 — Послуги провайдерів)".

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови Документації та привести Документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Замовник зазначає, що встановлення у Документації вимоги про наявність у учасника чинного сертифіката відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 здійснено B межах повноважень, прямо наданих замовнику законодавством. Так, пункт 28 Особливостей передбачає, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.

Частина третя статті 22 Закону передбачає право замовника включати до тендерної документації іншу інформацію, яку він вважає за необхідне включити, а стаття 23 цього Закону прямо дозволяє визначати технічні, функціональні та якісні характеристики послуг, що закуповуються, а також вимагати сертифікати для підтвердження відповідності таким характеристикам. Отже, сама по собі вимога про наявність сертифіката не є порушенням, якщо вона має зв'язок із предметом закупівлі та застосовується однаково до всіх учасників.

Так, Скаржник стверджує про відсутність об'єктивного та безпосереднього зв'язку між сертифікатом ISO 9001:2015 та предметом закупівлі, проте із цим твердженням Замовник не погоджується. Адже, предметом закупівлі є послуги з надання захищеного доступу до мережі Інтернет, тобто не разова дія, а безперервне надання послуги протягом строку дії договору. Якість такої послуги безпосередньо залежить від того, наскільки у постачальника налагоджені внутрішні процеси управління якістю, порядок реагування на збої, опрацювання звернень, усунення пошкоджень, внутрішній контроль стабільності послуги та постійність надання послуги в цілому. Саме тому вимога про наявність сертифіката ISO 9001:2015 встановлена Замовником не формально, а як документальне підтвердження наявності в учасника функціонуючої системи управління якістю.

Замовник також звертає увагу, що сертифікат відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 підтверджує, що орган сертифікації перевірив функціонування системи управління якістю на підприємстві та встановив її відповідність вимогам цього стандарту. Відтак наявність у учасника такого сертифіката підтверджує не формальне володіння документом, а наявність налагодженої системи управління якістю, яка дає Замовнику підстави бути впевненим у здатності такого учасника постійно, безперервно та належної якості надавати послуги, що є предметом закупівлі. Саме з огляду на це вимога щодо наявності сертифіката ISO 9001:2015 є безпосередньо пов'язаною з предметом закупівлі та не містить дискримінаційних елементів.

Замовник також зазначає, що офіційні матеріали Міжнародної організації зі стандартизації прямо підтверджують змістовний зв'язок такого сертифіката із послугами, що є предметом закупівлі. Так, Міжнародна організація зі стандартизації роз'яснює, що стандарт ISO 9001 допомагає організаціям підвищити надійність і результативність, а також окремо вказує, що він є корисним для бюджетних установ, які прагнуть прозорості та довіри. Крім того, Міжнародна організація зі стандартизації вказує, що цей стандарт допомагає зменшувати кількість помилок, підвищувати задоволеність замовника та зміцнювати довіру. Отже, саме офіційне джерело стандарту підтверджує, що він безпосередньо стосується стабільності та якості послуг, a не є документом, окремим закупівлі від предмета https://www.iso.org/home/insights-news/resources/iso-9001explained.html.

Наведені вище положення щодо призначення сертифіката ISO 9001:2015 та його ролі у забезпеченні стабільності й належної якості послуг мають безпосереднє значення для цієї закупівлі з огляду на специфіку діяльності Замовника.

Відповідно до Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023 №229, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області є територіальним органом Державної судової адміністрації України, основним завданням якого є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Полтавської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Полтавської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів і забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. При цьому, організаційне забезпечення охоплює, зокрема, заходи матеріально-технічного, інформаційного та організаційно-технічного характеру, а також ТУ ДСА України в Полтавській області здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності та місцевих загальних судів Полтавської області, організовує комп'ютеризацію місцевих судів області для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу в судах. Саме тому для Замовника істотне значення має не лише сам факт надання доступу до мережі Інтернет, а гарантована стабільність, безперервність, керованість і належна якість такої послуги, оскільки вона безпосередньо пов'язана із забезпеченням належного функціонування місцевих судів, інформаційних процесів есів у судах використанням бюджетних коштів. та Щодо доводів Скаржника про те, що він проходить процедуру пересертифікації, Замовник зазначає наступне.

Факт проходження окремим учасником пересертифікації не є і не може бути доказом дискримінаційності тендерної вимоги. Скаржник фактично пов'язує нібито незаконність вимоги із власними поточними організаційними обставинами, однак така позиція є безпідставною. Вимога щодо наявності сертифіката встановлена однаково для всіх потенційних учасників, не містить переваг для конкретного суб'єкта господарювання та не є персоналізованою. Відтак обставина, що конкретний учасник на момент проведення закупівлі не завершив власні процедури пересертифікації, не перетворює загальну вимогу Документації на дискримінаційну. Внутрішні організаційні дії, строки або ризики самого Скаржника не можуть бути покладені на Замовника як підстава для зниження вимог до якості послуг, що закуповуються.

Більше того, Замовник звертає увагу, що сам Скаржник зазначає про те, що наявний у нього сертифікат "може бути анульований будь-якої миті". Це не спростовує значення сертифіката, а навпаки підтверджує, що для Замовника є обгрунтовано важливим мати належне підтвердження того, що на момент участі у закупівлі та виконання договору учасник дійсно має чинну систему управління якістю, яка підтверджена відповідним документом. Офіційні матеріали Міжнародної організації зі стандартизації також роз'яснюють, що сертифікація є формою незалежного підтвердження того, що система відповідає встановленим вимогам https://www.iso.org/certification.html.

Замовник зазначає, що сам Скаржник підтверджує наявність у нього відповідних сертифікатів, які, згідно з відкритою інформацією, постійно використовувались ним у аналогічних за предметом закупівлі, при цьому Скаржник не подавав скарг в таких закупівлях, а робить це тоді, коли в нього фактично виникли самостійні проблеми з пересертифікацією.

Скаржник посилається на статтю 17 Закону України "Про підтвердження відповідності", проте це не може вважатися належним правовим обгрунтуванням скарги, оскільки Закон України "Про підтвердження відповідності" втратив чинність "10" лютого 2016 року. Відтак Скаржник обгрунтовує свою позицію нормою акта, який не є чинним, що саме по собі свідчить про неналежність наведеної ним правової підстави.

Замовником не вимагається надання учасниками сертифікатів ISO 9001:2015 з обов'язковою акредитацією.

З огляду на викладене Замовник вважає, що вимога щодо наявності у учасника сертифіката відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2015 є правомірною, обгрунтованою та такою, що не має дискримінаційного характеру, оскільки:

по-перше, вона встановлена Замовником у межах повноважень, наданих законодавством у сфері публічних закупівель, з метою підтвердження відповідності учасника якісним характеристикам предмета закупівлі;

по-друге, така вимога має безпосередній та об'єктивний зв'язок із предметом закупівлі, оскільки послуги доступу до мережі Інтернет повинні надаватися безперервно, стабільно та належної якості, що, своєю чергою, прямо залежить від наявності у постачальника налагодженої системи управління якістю;

по-третє, зазначена вимога є однаковою для всіх потенційних учасників, не містить переваг чи винятків для окремих суб'єктів господарювання та не спрямована на обмеження конкуренції;

по-четверте, сама по собі обставина перебування Скаржника у процедурі пересертифікації є виключно індивідуальною обставиною його господарської діяльності та не може свідчити про дискримінаційність вимоги тендерної документації, яка сформульована загально, застосовується рівною мірою до всіх учасників та зумовлена виключно потребою Замовника отримати послуги належної якості.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить документи, які подає учасник процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції.

Учасник процедури закупівлі надає наступні документи в складі тендерної пропозиції, зокрема:

24. Учасник повинен надати копію чинного на дату подання пропозиції сертифіката відповідності системи управління якістю вимогам ISO 9001:2015.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- сертифікат, відповідно до якого:

ТОВ "ГігаЦентр Україна" Головний офіс: вул. Васильківська, 37В, м. Київ, 03022, Україна Цей сертифікат виданий організації з декількома ділянками, інформація про додаткові ділянки наведена на наступній сторінці (ках)

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЮРО ВЕРІТАС

СЕРТИФІКЕЙШН УКРАЇНА" підтверджує, що Система Управління вищезазначеної організації перевірена та відповідає вимогам стандартів на системи управління, які вказано нижче ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) Сфера сертифікації Надання послуг центру обробки даних для клієнтів.

Надання електронних комунікаційних послуг для клієнтів.

Дата початку первинного сертифікаційного циклу: 14 листопада 2025 Дата сертифікаційного / ресертифікаційного аудиту: 24 жовтня 2025 Дата початку сертифікаційного / ресертифікаційного циклу: 14 листопада 2025 За умови постійного належного функціонування Системи Управління організації цей сертифікат діє до: 13 листопада 2028 ТОВ "ГігаЦентр Україна"

ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT)

Сфера сертифікації Надання послуг центру обробки даних для клієнтів.

Надання електронних комунікаційних послуг для клієнтів.

Назва об’єкту / ділянки, адреса об’єкту та сфера сертифікації об’єкту:

ТОВ "ГігаЦентр Україна" вул. Васильківська, 37В, м. Київ, 03022, Україна - Надання послуг центру обробки даних для клієнтів.

ТОВ "ГігаТранс Україна" вул. Васильківська, 37В, м. Київ, 03022, Україна - Надання електронних комунікаційних послуг для клієнтів.

Листом від 19.01.2026 № 19/21 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕТРОЛОГІЇ ВИМІРЮВАЛЬНИХ І УПРАВЛЯЮЧИХ СИСТЕМ" на лист Комісії від 13.01.2026 № 20-29/11-49-пз повідомило, зокрема, що державний стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) ідентичний міжнародному стандарту ISO 9001:2015 і його текст є україномовним перекладом англомовного тексту останнього. Тому, у разі відповідності системи управління якістю вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), це означатиме й її відповідність вимогам ISO 9001:2015.

Враховуючи наведене, у тому числі, наданий Скаржником на розгляд Комісії сертифікат, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 18 додатку 1 Документації:

"На підтвердження відповідності інформаційно-комунікаційної системи Учасника вимогам встановленим у сфері захисту інформації та Додатку № 4 тендерної документації, учасник повинен надати:

Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення учасника до переліку авторизованих систем безпеки, Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki)".

Так, відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах регулюються Законом України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах".

Згідно з абзацом 2 та 3 статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах", Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, пунктом 1-1. статті 13. Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" зазначено, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Таким чином, законодавством визначено два правові механізми підтвердження відповідності вимогам безпеки:

1. Авторизацію з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем;

2. Створення комплексної системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою.

Також, важливим моментом є те, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомляє наступне: "Також зазначаємо, що відповідно до пункту 1¹ статті 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" (далі – Закон) КСЗІ з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації). Після закінчення терміну дії атестата відповідності КСЗІ ІКС, на виконання статті 8 Закону, необхідно здійснити авторизацію системи з безпеки або отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданий органом з оцінки відповідності".

За таких умов встановлення у Документації вимоги щодо надання авторизаційного листа про проведення авторизації системи з безпеки, без передбачення альтернативного способу підтвердження шляхом надання чинного атестату (або атестатів) відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційнокомунікаційну систему, що належить Учаснику:

• не відповідає чинному законодавству у сфері захисту інформації;

• ігнорує впроваджені державою нові правові механізми підтвердження відповідності;

• безпідставно обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Тобто взяти участь у закупівлі зможуть лише ті учасники які провели авторизацію системи з безпеки та мають Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення учасника до переліку авторизованих систем безпеки, Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki) ..

Законом України "Про захист інформації в інформаційно комунікаційних системах", не встановлені кінцеві терміни проведення авторизації системи безпеки та мають Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення учасника до переліку авторизованих систем безпеки та Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki).

Отже, Скаржник може використовувати, чинний атестат відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційнокомунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною як еквівалент Авторизаційному листу про проведення авторизації системи з безпеки.

Скаржник зазначає, що Антимонопольний комітет України у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що встановлення у тендерній документації вимог про надання виключно одного конкретного документа як способу підтвердження відповідності учасника вимогам законодавства, за наявності альтернативних, рівнозначних та передбачених законом способів підтвердження, є дискримінаційним та таким, що порушує принципи здійснення публічних закупівель.

Зважаючи на викладене, Замовник має внести зміни до пункту 18 додатку 1 Документації та передбачити можливість підтвердження відповідності вимогам інформаційної безпеки шляхом надання Учасником або чинним атестатом відповідності комплексної системи захисту інформації, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, на існуючу інформаційнокомунікаційну систему, що належить Учаснику та відповідний експертний висновок (або експертних висновків) до Атестату, що є його невід’ємною частиною або Авторизаційним листом про проведення авторизації системи з безпеки Не встановлення такого альтернативного способу підтвердження порушує принципи недискримінації учасників та пропорційності вимог, передбачені законодавством у сфері публічних закупівель, і підлягає усуненню шляхом приведення тендерної документації у відповідність до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні умови Документації та привести Документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Замовник зазначає, що не погоджується з доводами Скаржника, оскільки вони грунтуються на помилковому ототожненні атестата відповідності комплексної системи захисту інформації та авторизації системи з безпеки як документів, що нібито підтверджують одну й ту саму обставину та тому мають вважатися взаємозамінними. Такий підхід не враховує, що після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури" законодавець запровадив нову модель підтвердження належного рівня захисту інформації, в основі якої перебуває саме авторизація системи з безпеки. Чинна редакція статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" прямо передбачає, що державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом у системах, власниками або розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки, а підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем здійснюється протягом їх життєвого циклу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Чинне законодавство рухається не від авторизації системи з безпеки до комплексної системи захисту інформації, а від комплексної системи захисту інформації до авторизації системи з безпеки. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури" лише зберігає можливість застосування комплексних систем захисту інформації, створених до набрання ним чинності, відповідно до умов їх створення, але не перетворює атестат відповідності комплексної системи захисту інформації на універсальний та рівноцінний замінник авторизації системи з безпеки.

Навпаки, постанова Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 № 712 "Деякі питання захисту інформаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем" прямо закріплює Порядок авторизації з безпеки як чинний механізм підтвердження належного рівня захисту. електронних комунікаційних, Такий підхід узгоджується і з офіційною позицією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка, роз'яснюючи практичні аспекти вищевказаного Закону вказала на відмову від комплексної системи захисту інформації та перехід до впровадження заходів з управління ризиками із забезпеченням їх підтримання протягом життєвого циклу систем на основі профілів безпеки https://cip.gov.ua/ua/news/prezidentukrayini-volodimir-zelenskii-pidpisav-zakon-4336-ix-pro-kiberzakhist-derzhavnikhinformaciinikh-resursiv.

Більше того, на відміну від атестата відповідності комплексної системи захисту інформації, який підтверджує стан захисту системи лише на момент проведення атестації та діє в межах попередньої, більш статичної моделі, авторизація системи з безпеки підтверджує актуальний, підтримуваний у часі та ризик-орієнтований рівень захищеності системи. Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 №712, вимагає розроблення та затвердження цільового профілю безпеки, виконання його вимог, оцінювання їх дотримання, а також передбачає первинну, планову і позапланову авторизацію. При цьому планова авторизація здійснюється на підставі щорічної оцінки ризиків, що означає постійне оновлення підтвердження безпеки залежно від змін у функціонуванні системи та рівня кіберзагроз. Саме тому авторизація системи з безпеки дає Замовнику актуальніше і релевантніше підтвердження захищеності системи, ніж атестат відповідності комплексної системи захисту інформації сам по собі.

Посилання Скаржника на можливість використання атестатів відповідності комплексної системи захисту інформації не спростовує правомірності вимоги Замовника.

Законодавство дійсно передбачає можливість застосування раніше створених систем відповідно до умов їх створення, однак це не обмежує право Замовника встановлювати більш актуальні та сучасні вимоги до рівня інформаційної безпеки послуг, що закуповуються, якщо такі вимоги прямо пов'язані з предметом закупівлі та спрямовані на забезпечення належного рівня захисту в межах чинної моделі правового регулювання. Саме тому твердження Скаржника про те, що атестат відповідності комплексної системи захисту інформації має визнаватися достатньою альтернативою авторизації системи з безпеки, є необгрунтованим.

Окремо слід зазначити, що відповідно до Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 10.05.2023 № 229, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області є територіальним органом Державної судової адміністрації України, основним завданням якого є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, а організаційне забезпечення охоплює, зокрема, заходи матеріально-технічного, інформаційного та організаційно-технічного характеру. Територіальні управління ДСА України також є розпорядниками бюджетних коштів щодо місцевих судів. За таких обставин для Замовника істотне значення має не лише сам факт надання доступу до мережі Інтернет, а підтвердження того, що відповідна інформаційно-комунікаційна система учасника відповідає актуальним вимогам безпеки та забезпечує належний рівень захищеності, безперервності й надійності послуг, які закуповуються для забезпечення функціонування судової системи та використання бюджетних коштів. Саме тому для Замовника вирішальне значення має не абстрактне підтвердження того, що система в певний момент відповідала окремим вимогам захисту інформації, а наявність належного та актуального підтвердження її відповідності чинній моделі безпеки на момент надання послуг.

Таким чином, твердження Скаржника про те, що атестат відповідності комплексної системи захисту інформації та авторизація системи з безпеки підтверджують одну й ту саму обставину, є необгрунтованим. Комплексна система захисту інформації підтверджує відповідність системи у межах попередньої моделі захисту, тоді як авторизація системи з безпеки підтверджує відповідність системи у межах чинної моделі, яка базується на управлінні ризиками, цільовому профілі безпеки, щорічному перегляді стану захисту та підтриманні належного рівня безпеки протягом життєвого циклу системи. Саме тому атестат відповідності комплексної системи захисту інформації не може розглядатися як повноцінний та достатній еквівалент авторизації системи з безпеки, а внесення змін до тендерної документації в частині передбачення такої альтернативи не вбачається обгрунтованим та доцільним.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить документи, які подає учасник процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції.

Учасник процедури закупівлі надає наступні документи в складі тендерної пропозиції, зокрема:

18. На підтвердження відповідності інформаційно-комунікаційної системи Учасника вимогам встановленим у сфері захисту інформації та Додатку № 4 тендерної документації, учасник повинен надати:

Повідомлення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України про включення учасника до переліку авторизованих систем безпеки, Авторизаційний лист про проведення авторизації системи з безпеки та посиланням на внесені дані щодо авторизації до Переліку авторизованих систем з безпеки з підтвердженням (https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-avtorizovanikh-sistem-z-bezpeki).

Відповідно до абзаців другого та третього статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

Авторизація з безпеки систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури протягом їх життєвого циклу здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ПОРЯДОК авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 № 712 передбачає, зокрема:

1. Цей Порядок визначає процедури проведення авторизації з безпеки інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних, технологічних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, інші державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування (далі - системи), а також підтвердження дотримання вимог з безпеки щодо таких систем протягом їх життєвого циклу.

6. Авторизація з безпеки системи здійснюється такими етапами:

розроблення та затвердження для системи цільового профілю;

виконання вимог цільового профілю;

оцінювання дотримання вимог цільового профілю;

оформлення та подання Адміністрації Держспецзв’язку авторизаційного листа згідно з додатком 1;

внесення даних щодо авторизації до переліку авторизованих систем з безпеки.

9. Авторизація з безпеки системи, крім систем, в яких обробляється інформація, що становить державну таємницю, здійснюється на підставі авторизаційного листа, поданого власником або розпорядником такої системи до Адміністрації Держспецзв’язку згідно з додатком 1.

Включення такої системи до переліку авторизованих систем з безпеки здійснюється Адміністрацією Держспецзв’язку протягом десяти робочих днів на підставі поданого в установленому порядку авторизаційного листа у разі зазначеної в ньому повної інформації згідно з додатком 1.

12. За результатами включення системи до переліку авторизованих систем з безпеки Адміністрація Держспецзв’язку протягом п’яти робочих днів з дня включення надсилає власнику або розпоряднику системи повідомлення за формою згідно з додатком 2.

Стаття 13 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" передбачає, зокрема:

11. Установити, що комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури" набрав чинності 20.04.2025.

За таких умов, законодавством передбачено, що авторизація з безпеки системи, крім систем, в яких обробляється інформація, що становить державну таємницю, здійснюється на підставі авторизаційного листа та за результатами включення системи до переліку авторизованих систем з безпеки Адміністрація Держспецзв’язку протягом п’яти робочих днів з дня включення надсилає власнику або розпоряднику системи повідомлення про включення.

При цьому, комплексні системи захисту інформації, системи управління інформаційною безпекою з підтвердженою відповідністю, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", застосовуються відповідно до умов їх створення та не потребують повторного підтвердження відповідності (авторизації).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- атестат відповідності, зареєстрований в Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України "23" червня 2023 р. за № 452В, дійсний до кінця воєнного стану, що засвідчує, що комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи захищеного вузлу інтернет-доступу ТОВ "ГІГАТРАНС УКРАЇНА", що належить ТОВ "ГІГАТРАНС УКРАЇНА" забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації, та експертний висновок до даного атестат відповідності.

Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, Документацією не передбачено можливості надати атестат відповідності, що підтверджує забезпечення захисту інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації, та який отриманий до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури", що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 17 додатку 1 Документації:

17. Інформаційна довідка, у довільній формі, про наявність працівників відповідної кваліфікації, а саме:

• не менше 2 (двох) працівників, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг за напрямами "Побудова та технічна експлуатація ВОЛЗ" для належного виконання умов договору про закупівлю;

• не менше 2 (двох) працівників, які мають достатню кваліфікацію за напрямом "Захист від DDoS-атак".

На підтвердження інформації, указаної у довідці, учасник повинен надати:

• копії сертифікатів/свідоцтв (або інших документів) спеціалістів учасника, зазначених в інформаційній довідці, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Побудова та технічна експлуатація ВОЛЗ";

• копії сертифікатів/свідоцтв (або інших документів) працівників, зазначених в інформаційній довідці, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoSатак", виданих виробником обладнання або його офіційним представником.

Учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової/трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок з даними про останнє місце роботи) або наказу/наказів/витягів з наказів про призначення) із працівниками, що зазначені Учасником в довідці.

Замовник штучно та спеціально обмежує коло потенційних учасників встановлюючи вимогу щодо надання копій сертифікатів/свідоцтв на працівників, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoS-атак".

Скаржник має свідоцтва на працівників що підтверджують проходження курсу користувача/адміністратора/системного адміністратора з виявлення та пом’якшення наслідків атак DDOS (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні) за допомогою рішень Arbor Sightline/TMS (Арбор Сайтлайн/ТіЕмЕс), що повністю підтверджують кваліфікацію працівників за напрямом "Захист від DDoS-атак", проте сам курс має іншу назву.

Більше того, наявні свідоцтва Скаржника включають в себе курс за напрямом "Захист від DDoS-атак".

Разом з тим, Замовник дискримінаційно встановив вимоги надання сертифікату/свідоцтва на працівників, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoS-атак", що унеможливлює участь Скаржника в закупівлі.

Отже, взяти участь у закупівлі може тільки те підприємство, що має копії сертифікатів/свідоцтв (або інших документів) працівників, зазначених в інформаційній довідці, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoS-атак", виданих виробником обладнання або його офіційним представником.

Така вимога створює перевагу окремим суб’єктам господарювання, що суперечить принципу добросовісної конкуренції.

Замовник має зв’язок та проводить систематичне лобіювання інтересів підприємства ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ", оскільки вимога сформована дослівно із сертифікатів зазначеного підприємства.

Вищезазначені сертифікати та підтвердження працевлаштування осіб в ТОВ "НПК "ХОУМ-НЕТ" додаються до скарги.

Замовник зазначає, що оскаржувана вимога має безпосередній зв'язок із предметом закупівлі та не є абстрактною чи формальною. Предмет закупівлі стосується послуг з підключення та надання захищеного доступу до мережі Інтернет, що за своєю природою охоплює не лише власне канал зв'язку, а й належне технічне супроводження, експлуатацію волоконно-оптичних ліній зв'язку та здатність постачальника забезпечувати протидію кібератакам, у тому числі DDoS-атакам. Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області є територіальним органом ДСА України, основним завданням якого є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих судів, а організаційне забезпечення охоплює, зокрема, заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру. Крім того, ДСА України затвердила окреме Положення про порядок використання ресурсів мережі Інтернет у ДСА України, її територіальних управліннях і судах, що додатково підтверджує особливу значущість стабільності, належного адміністрування та безпеки інтернет-послуг для функціонування судової системи. За таких обставин вимога про наявність не менше двох працівників за напрямом "Захист від DDoS-атак" є спрямованою на підтвердження реальної кадрової спроможності учасника безперервно надавати послуги належної якості, а не на штучне обмеження конкуренції.

Безпідставним є твердження Скаржника про те, що вимога щодо надання копій сертифікатів, свідоцтв або інших документів працівників, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoS-атак", виданих виробником обладнання або його офіційним представником, є дискримінаційною. Замовник не встановив у Документації жодної вимоги щодо конкретного виробника, конкретної торговельної марки, конкретної моделі обладнання, конкретної навчальної програми чи конкретної назви сертифіката.

Документація сформульована за кваліфікаційним і функціональним критерієм: працівники повинні мати підготовку саме у сфері захисту від DDoS-атак, а підтвердження такої підготовки має походити від виробника відповідного обладнання або його офіційного представника. Такий підхід є об'єктивно виправданим, оскільки адміністрування та застосування рішень для протидії DDoS-атакам є спеціалізованою практичною діяльністю, яка потребує не лише загальних теоретичних знань, а й підтверджених практичних навичок роботи з відповідними технічними рішеннями. Саме тому вимога щодо походження підтвердних документів від виробника обладнання або його офіційного представника спрямована на перевірку реальної, а не декларативної компетентності персоналу, який буде залучений до виконання договору.

Доводи Скаржника грунтуються не на змісті Документації, а на її довільному та викривленому тлумаченні. Пункт 17 Додатку 1 Документації не містить вимоги щодо буквального збігу назви курсу, навчальної програми, сертифіката чи свідоцтва з формулюванням "Захист від DDoS-атак". Установлена Замовником вимога стосується проходження працівниками відповідного навчання саме за цим напрямом та надання документів, що підтверджують таку підготовку. Отже, вирішальне значення має не формальна назва документа, а його зміст, тобто підтвердження того, що відповідні працівники мають належні знання та практичну підготовку у сфері виявлення, локалізації та пом'якшення наслідків DDOS-атак. При цьому сам Скаржник у тексті скарги визнає, що наявні у нього свідоцтва підтверджують проходження працівниками курсу користувача/адміністратора/системного адміністратора з виявлення та пом'якшення наслідків атак DDoS, тобто за своїм змістом стосуються саме того напряму підготовки, який визначений Замовником. За таких обставин твердження Скаржника про нібито неможливість участі у процедурі закупівлі не підтверджене належними доказами та не свідчить про реальне порушення його прав чи законних інтересів.

Необгрунтованим є і твердження Скаржника про те, що вимога створює перевагу окремим суб'єктам господарювання. Сам по собі факт, що певні суб'єкти господарювання вже мають працівників із відповідною підтвердженою підготовкою, не свідчить про дискримінаційність вимоги, якщо така вимога є однаковою для всіх учасників, має об'єктивне технічне обгрунтування та прямо пов'язана з предметом закупівлі. Встановлення вимоги, виконання якої потребує від учасника належного рівня кадрової та технічної спроможності, не є дискримінацією лише з тієї підстави, що не всі потенційні учасники на момент оголошення закупівлі їй відповідають. Навпаки, відсутність у частини суб'єктів господарювання необхідної спеціалізованої підготовки персоналу свідчить не про протиправність вимоги, а про відсутність у таких суб'єктів підтвердженої спроможності надавати послуги в обсязі та з рівнем якості, яких обгрунтовано потребує Замовник.

Твердження Скаржника про нібито "систематичне лобіювання" Замовником інтересів конкретного підприємства не підтверджене жодними належними і допустимими доказами та має характер припущення. Саме по собі посилання на те, що формулювання вимоги начебто збігається зі змістом документів окремого суб'єкта господарювання, не доводить ані узгодженості дій Замовника з таким суб'єктом, ані дискримінаційності вимоги, ані порушення прав Скаржника.

У зв'язку з вищевикладеним, наведені в скарзі доводи, є необгрунтованими, безпідставними, не мають дискримінаційного характеру та такими, що не підлягають задоволенню.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить документи, які подає учасник процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції.

Учасник процедури закупівлі надає наступні документи в складі тендерної пропозиції, зокрема:

17. Інформаційна довідка, у довільній формі, про наявність працівників відповідної кваліфікації, зокрема:

• не менше 2 (двох) працівників, які мають достатню кваліфікацію за напрямом "Захист від DDoS-атак".

На підтвердження інформації, указаної у довідці, учасник повинен надати, зокрема:

• копії сертифікатів/свідоцтв (або інших документів) працівників, зазначених в інформаційній довідці, які пройшли відповідне навчання за напрямом "Захист від DDoSатак", виданих виробником обладнання або його офіційним представником.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- Свідоцтво про проходження курсу, відповідно до якого:

Олександр Павлунько закінчив курс користувача/адміністратора/системного адміністратора ("ГІГАТРАНС УКРАЇНА") з виявлення та пом'якшення наслідків атак DDOS (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні) за допомогою рішень Arbor Sightline/TMS (Арбор Сайтлайн/ТіЕмес), квітень, 2025 запропонований Університетом NETSCOUT;

- Свідоцтво про проходження курсу, відповідно до якого:

Вадим Олексюк закінчив курс користувача/адміністратора/системного адміністратора ("ГІГАТРАНС УКРАЇНА") з виявлення та пом'якшення наслідків атак DDOS (розподілена атака типу відмови в обслуговуванні) за допомогою рішень Arbor Sightline/TMS (Арбор Сайтлайн/ТіЕмес), квітень, 2025 запропонований Університетом NETSCOUT.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають працівників з кваліфікацією за напрямом саме "Захист від DDoS-атак" та зможуть надати на підтвердження копії сертифікатів/свідоцтв (або інших документів) працівників, які пройшли відповідне навчання за напрямом саме "Захист від DDoS-атак", виданих виробником обладнання або його офіційним представником, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 26304855) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з підключення та надання захищеного доступу до мережі Інтернет (ДК 021:2015: 72410000-7 — Послуги провайдерів)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-04-06-013084-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга