Протигази

Текст рішення

РІШЕННЯ

№3817-р/пк-пз від 01.04.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця ШКУРАПЕТ ОЛЬГИ АНАТОЛІЇВНИ (код ЄДРПОУ:

2598404987) від 21 березня 2026 № UA-2026-03-17-011871-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 24.03.2026 №3393-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що пунктом 14 додатку 4 Документації встановлено вимогу, відповідно до якої учасник закупівлі зобов'язаний надати у складі тендерної пропозиції гарантійний лист від підприємства-виробника товару, який підтверджує право учасника на продаж відповідної продукції, з обов'язковим зазначенням у листі номеру оголошення про проведення закупівлі або назви закупівлі.

Скаржник вважає зазначену вимогу надмірною та дискримінаційною, а також такою, що суперечить принципам здійснення публічних закупівель, закріпленим у статті 5 Закону, зокрема принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та максимальної економії й ефективності.

По-перше, виконання встановленої вимоги цілковито залежить від волевиявлення третьої особи — підприємства-виробника, яка не є стороною процедури закупівлі та не несе жодних зобов'язань щодо участі в ній. Право учасника на подання тендерної пропозиції та, відповідно, можливість бути допущеним до оцінки поставлені в залежність від дій суб'єкта, що перебуває поза межами закупівельних правовідносин. Це є порушенням принципу рівного доступу до участі в процедурі закупівлі.

По-друге, чинне законодавство не зобов'язує виробників видавати листи із зазначенням конкретних закупівельних процедур. Відмова виробника надати такий лист — незважаючи на наявність в учасника належним чином оформлених дилерських, дистриб'юторських або представницьких документів — унеможливлює участь добросовісного постачальника в закупівлі без будь-яких правових підстав.

По-третє, мета вимоги — підтвердження права учасника на реалізацію відповідного товару — може бути досягнута за допомогою менш обмежувальних документів, а саме:

сертифіката офіційного представника, дилерської угоди, дистриб'юторського договору або інших документів, виданих виробником у встановленому порядку та чинних на момент подання тендерної пропозиції. Вимога щодо обов'язкового зазначення у листі реквізитів конкретної закупівлі є надмірною, не обґрунтованою з технічної або комерційної точки зору та штучно звужує коло потенційних учасників.

По-четверте, встановлена вимога фактично надає неправомірні переваги учасникам, виробники товарів яких погоджуються видавати відповідні листи, перед учасниками, виробники яких цього не роблять з огляду на власну внутрішню політику, — за умови, що обидва учасники мають рівноцінні документальні підтвердження права на продаж продукції виробника.

Таким чином, встановлена вимога не відповідає принципу пропорційності, оскільки:

– не є необхідною для досягнення мети закупівлі;

– існують альтернативні способи підтвердження;

– створює надмірний бар’єр для участі.

З метою виконання наведеної вимоги Скаржник звернувся до підприємствавиробника ТОВ "МІКРОФІЛЬТР" з відповідним запитом щодо надання гарантійного листа із зазначенням реквізитів закупівлі. У відповідь на зазначений запит виробник повідомив, що видача індивідуальних гарантійних листів із прив'язкою до конкретних процедур публічних закупівель не передбачена внутрішньою політикою підприємства та не здійснюється. Виробник зазначив, що єдиним документом, який підтверджує повноваження Скаржника на реалізацію продукції виробника, є сертифікат представника № 08/01-1 від 08.01.2026.

Зазначений сертифікат за своїм змістом у повній мірі підтверджує повноваження Скаржника щодо реалізації продукції виробника: документ містить найменування уповноваженого представника, перелік продукції, щодо якої надано повноваження, та є чинним на момент проведення закупівлі.

Таким чином, мета вимоги замовника — підтвердження права учасника на продаж товару виробника — зазначеним сертифікатом досягається повною мірою, однак Документація не передбачає можливості підтвердження цього факту у такий спосіб.

Запит Скаржника до виробника, відповідь виробника та сертифікат представника № 08/01-1 від 08.01.2026 додаються до Скарги як докази.

Скаржник просить зобов'язати Замовника виключити дану вимогу та/або внести зміни до Документації, виклавши пункт 14 Додатку 4 у такій редакції:

"У складі тендерної пропозиції учасник надає підтверджувальний документ від підприємства-виробника товару, який підтверджує, що учасник закупівлі має право продавати товар підприємства-виробника/має статус офіційного представника з правом продажу, тощо".

Замовник зазначає, що наведена вимога щодо надання гарантійного листа виробника встановлена Замовником з метою підтвердження відповідності товару заявленому виробнику та наявності в учасника повноважень на його реалізацію.

Гарантійний лист виробника є стандартним комерційним документом, який будь який уповноважений представник отримує в межах своїх договірних відносин з виробником. Якщо учасник не здатен отримати такий лист, це свідчить про відсутність у нього належного рівня повноважень від виробника, а не про дискримінаційність вимоги.

Щодо сертифіката представника як альтернативного документу Замовник повідомляє, що Документація встановлює конкретну форму підтвердження – гарантійний лист, обрану з урахуванням специфіки закупівлі.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону замовник самостійно визначає перелік документів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим вимогам. При цьому Документацією вже передбачено надання документів, що підтверджують технічні, якісні та інші характеристики товару, а не статус учасника.

Вимога пункту 14 Додатку 4 є правомірною, обґрунтованою та технічно нейтральною: вона однаково поширюється на всіх учасників і не надає переваг жодному конкретному постачальнику.

Так, вимога щодо надання гарантійного листа виробника була наявна у Документаціях Замовника і в попередні роки, а учасники надавали зазначені гарантійні листи від виробників, у тому числі, від ТОВ "Мікрофільтр" (скан-копії додаються).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, сертифікат представника від 08.01.2026 №08/01-1, відповідно до якого виробник ТОВ "Мікрофільтр" підтверджує, що Скаржник є його офіційним дистриб'ютором та представником та має право протягом 2026 року здійснювати продаж засобів індивідуального захисту та іншої продукції, виробництва ТОВ "Мікрофільтр".

Замовник на розгляд Комісії надав, зокрема: Лист – гарантію, у якому зазначено, зокрема:

"Цим листом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

"МІКРОФІЛЬТР"

підтверджує, що

ТОВАРИСТВО

З

ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦТОРГАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 38354173) має право продавати товари які виробляються нашим підприємством, а саме: фільтра Мікрон ФГМ С A2B2EK2SXP3RD в закупівлі "Код ДК 021:2015: 35810000-3 Індивідуальне обмундирування (Протигази)", ідентифікатор закупівлі (номер оголошення у Prozorro): UA2025-11-25-014511-a".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

14. В складі пропозиції Учасник надає гарантійний лист від підприємства-виробника товару, який підтверджує, що Учасник закупівлі має право продавати товар підприємствавиробника, який зазначений у тендерній документації, з зазначенням в листі номеру оголошення про проведення закупівлі або назви закупівлі.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати саме гарантійний лист від підприємства-виробника товару, який підтверджує, що учасник закупівлі має право продавати товар підприємства-виробника, який зазначений у тендерній документації, з зазначенням в листі номеру оголошення про проведення закупівлі або назви закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що Документацією встановлено вимогу про обов'язкове надання чотирьох сертифікатів систем управління на систему управління якості учасника:

відповідно до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (система управління якістю), ISO 45001:2019 (система управління здоров'ям та безпекою праці), ISO 14001:2015 (система екологічного управління) та ISO 37001:2018 (система управління щодо протидії корупції).

Скаржник вважає зазначену вимогу необґрунтованою, надмірною та дискримінаційною, такою що суперечить принципам здійснення публічних закупівель.

Щодо невідповідності сертифікатів предмету закупівлі та статусу учасника Скаржник зазначає, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено обов’язковість наявності сертифікатів ISO 9001, ISO 45001, ISO 14001 та ISO 37001 для суб’єктів господарювання, що здійснюють постачання товарів.

Предметом закупівлі є постачання товару. Учасник виступає у правовідносинах виключно як постачальник — суб'єкт, що здійснює комерційну діяльність з реалізації продукції, а не її виробництво, переробку чи надання послуг, пов'язаних із промисловими або виробничими процесами. Окремо слід зазначити, що наведені вище стандарти не містять вимог, у тому числі, технічних характеристик до предмета закупівлі.

Стандарти ISO 9001, ISO 45001, ISO 14001 та ISO 37001 є стандартами систем управління, спрямованими на регулювання внутрішніх організаційних процесів підприємства: управління виробничою якістю, охорона праці на виробництві, управління екологічними аспектами виробничої діяльності, протидія корупції у складних корпоративних структурах. Ці стандарти розроблялися передусім для підприємстввиробників, великих промислових компаній та організацій зі складною операційною структурою.

Для суб'єкта господарювання, що здійснює оптове або роздрібне постачання товарів, отримання та підтримка всіх чотирьох зазначених сертифікатів не є галузевою нормою, не передбачена жодним нормативно-правовим актом як обов'язкова умова провадження торговельної діяльності та не має прямого зв'язку з якістю виконання договору про закупівлю товару. Замовник не обґрунтував у тендерній документації, яким чином наявність у постачальника, наприклад, сертифіката системи екологічного управління або системи протидії корупції впливає на своєчасність та якість поставки товару.

Замовником не наведено жодного обґрунтування необхідності встановлення саме такого обсягу сертифікації, що прямо суперечить вимогам ч. 3 ст. 22 Закону.

Вимога одночасно надати чотири сертифікати систем управління учасника є непропорційною для закупівлі товару та не відповідає співмірності до нього.

Проходження сертифікації за кожним із зазначених стандартів передбачає тривалий підготовчий процес, залучення акредитованого органу сертифікації. Встановлення такої вимоги саме до постачальника товару не може вважатися пропорційним засобом забезпечення якості виконання договору.

Встановлена вимога фактично є бар'єром входу, орієнтованим виключно на учасників, які вже мають усі чотири сертифікати на момент оголошення закупівлі.

Це штучно звужує коло потенційних учасників, оскільки виключає добросовісних постачальників, здатних якісно виконати договір, однак таких, що не пройшли сертифікацію за стандартами, нерелевантними для їхнього виду діяльності.

Подібна конструкція вимоги створює підстави вважати, що вона розроблена не з метою забезпечення якості виконання договору, а з метою обмеження кола учасників на користь заздалегідь визначеного суб'єкта — що є порушенням принципу добросовісної конкуренції.

Замовник зазначає, що встановлена Документацією вимога щодо надання сертифікатів систем управління не стосується безпосередньо предмета закупівлі як товару, а спрямована на підтвердження належного рівня організації діяльності учасника, який буде виконувати договір про закупівлю.

Сертифікати ISO 9001, ISO 45001, ISO 14001 та ISO 37001 є міжнародно визнаними стандартами, що підтверджують: впровадження системи управління якістю; дотримання вимог охорони праці та безпеки; екологічну відповідальність; наявність антикорупційних процедур.

Наявність таких систем управління безпосередньо впливає на мінімізацію ризиків постачання неякісної або невідповідної продукції, дотримання строків поставки.

Також, відповідно до вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 771, виробник використовує систему управління якістю для виробництва, контролю та випробування засобів індивідуального захисту з метою гарантування їх якості і придатності для безпечного використання споживачем.

Водночас твердження Скаржника про те, що такі сертифікати застосовуються виключно до виробників, є необґрунтованим, оскільки зазначені стандарти можуть застосовуватись до будь яких суб’єктів господарювання незалежно від виду діяльності, у тому числі постачальників.

Щодо доводів про дискримінаційний характер вимоги зазначаємо, що така вимога:

1) встановлена на однакових умовах для всіх потенційних Учасників процедури закупівлі;

2) не містить жодних територіальних чи інших обмежувальних умов, які могли б призвести до звуження конкуренції;

3) має об’єктивне та правомірне обґрунтування, оскільки спрямована на забезпечення належного та якісного виконання договору про закупівлю.

Відповідно до статті 5 Закону, Замовник забезпечує не лише недискримінацію, але й ефективність та якість закупівлі, що включає мінімізацію ризиків невиконання договору.

Крім того, відповідно до частини першої статті 16 Закону, Замовник має право встановлювати вимоги до учасників щодо їх спроможності виконати договір про закупівлю, що може підтверджуватися відповідними документами.

Таким чином, встановлення вимоги щодо наявності сертифікованих систем управління є обґрунтованим, пов’язаним із предметом закупівлі через виконання договору та пропорційним поставленій меті.

Отже, підстави для внесення змін до Документації в цій частині — відсутні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

18. В складі пропозиції Учасник повинен надати:

Сертифікат на систему управління якості учасника відповідно вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018;

Сертифікат на систему управління здоров’я та безпекою праці учасника відповідно вимогам ISO 45001:2019;

Сертифікат на систему екологічного управління учасника відповідно вимогам ISO 14001:2015;

Сертифікат на систему управління щодо протидії корупції Учасника відповідно вимогам ISO 37001:2018.

2.1. Щодо ISO 37001:2018.

Відповідно до сфери застосування Національного стандарту України ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) цей стандарт установлює вимоги та надає настанову для встановлення, упровадження, підтримки, перегляду та вдосконалення системи управління щодо протидії корупції. Система може бути автономною або інтегрованою в загальну систему управління.

Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації предметом закупівлі є "Код ДК 021:2015: 35810000-3 Індивідуальне обмундирування (Протигази)".

Замовник не довів, що зазначений вище сертифікат стосується предмета закупівлі та не обгрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які зможуть надати сертифікат на систему управління щодо протидії корупції учасника відповідно вимогам ISO 37001:2018, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2.2. Щодо ДСТУ EN ISO 9001:2018, ISO 45001:2019 та ISO 14001:2015.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що відповідно до додатку 4 Документації Замовником встановлено вимогу, відповідно до якої переговорна мембрана маски протигазової ШМП повинна забезпечувати розбірливість мови в одягненій масці не менш, ніж 80% при використанні на відстані 2 метри.

Скаржник вважає зазначену вимогу технічно необґрунтованою, суперечливою щодо іншого змісту Документації та внутрішньо неузгодженою з найменуванням і характеристиками товару, визначеного самим Замовником предметом закупівлі.

Щодо невідповідності вимоги конструктивним характеристикам визначеного товару, Скаржник зазначає, що предметом закупівлі є маска протигазова ШМП. Замовник самостійно визначив найменування товару та встановив його відповідність стандартам ДСТУ EN 136:2003 і ДСТУ EN 148-1:2021 як обов'язкову умову.

Разом з тим конструкція шолом-маски ШМП не передбачає наявності переговорного пристрою (мембрани). Маска ШМП складається з гумового корпусу, очкового вузла та клапанної коробки — переговорна мембрана у конструкції цього виробу відсутня як елемент.

Таким чином, вимога щодо показника розбірливості мови через переговорну мембрану є вимогою до характеристики, якої у визначеного Замовником товару конструктивно не існує.

Наведена суперечність є фундаментальною неузгодженістю технічного завдання:

Замовник одночасно визначає конкретний вид товару — маску ШМП — та висуває до нього технічну вимогу, яка є несумісною з конструкцією цього товару.

Виконати таку вимогу, зберігаючи відповідність предмету закупівлі, об'єктивно неможливо.

Щодо конфлікту вимоги з посиланнями на стандарти, Скаржник зазначає, що ДСТУ EN 136:2003 встановлює загальні вимоги до масок засобів індивідуального захисту органів дихання. Стандарт не зобов'язує виробника забезпечувати наявність переговорної мембрани як обов'язкового елемента конструкції та не встановлює нормативу розбірливості мови 80% як умови відповідності виробу стандарту. Вимога щодо переговорного пристрою в ДСТУ EN 136:2003 є необов'язковою і застосовується виключно до масок, у конструкції яких такий пристрій передбачений технічною документацією виробника.

Отже, Замовник, декларуючи відповідність товару ДСТУ EN 136:2003 як достатню умову, одночасно висуває додаткову технічну вимогу, яка виходить за межі зазначеного стандарту і стосується конструктивного елемента, не властивого визначеному предмету закупівлі. Це є внутрішньою суперечністю Документації, яка вводить учасників в оману щодо дійсних вимог Замовника.

Встановлена вимога фактично унеможливлює участь у закупівлі будь-якого постачальника маски ШМП, оскільки жоден постачальник не може підтвердити характеристику конструктивно відсутнього елемента. При цьому жодного функціонального або оперативного обґрунтування необхідності саме такого показника у Документації не наведено. Відсутність обґрунтування у поєднанні з об'єктивною неможливістю виконання вимоги свідчить про дискримінаційний характер відповідного положення технічного завдання.

На підставі викладеного скаржник просить зобов'язати Замовника виключити з Документації вимоги щодо переговорної мембрани та розбірливості мови як такий, що є внутрішньо неузгодженим з визначеним предметом закупівлі, суперечить конструктивним характеристикам маски ШМП, виходить за межі встановлених стандартів та унеможливлює участь у закупівлі.

Замовник зазначає, що технічні вимоги, визначені у додатку 4 Документації, сформовані Замовником відповідно до фактичної потреби у забезпеченні належного рівня функціональності засобів індивідуального захисту органів дихання, які закуповуються.

Зазначена вимога зумовлена функціональним призначенням товару та спрямована на забезпечення безпеки й координації дій в умовах обмеженої видимості. Вимога щодо наявності переговорної мембрани та забезпечення розбірливості мови не менше 80% на відстані 2 метри встановлена з урахуванням необхідності збереження голосового зв'язку:

1) між особовим складом формувань цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у зоні ураження (хімічне, радіаційне забруднення) в умовах дії правового режиму воєнного стану;

2) під час проведення евакуаційних заходів в процесі виведення працівників підприємства із зони ураження (хімічне, радіаційне забруднення) в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Також, ця вимога відповідає:

1) нормативному документу СОУ МНС 75.2-00013528-002:2010 Фільтрувальні засоби індивідуального захисту органів дихання населення у надзвичайних ситуаціях, пунктом 6.1.1.30 якого передбачено вимоги до розбірливості мови в одягненій масці не менше ніж 80%;

2) наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 № 331 Про затвердження Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, пунктом 5.1. якого визначені вимоги до ергономічних показників щодо ступеня обмеження мовлення.

Щодо посилань Скаржника на ДСТУ EN 136:2003, Замовник зазначає, що стандарт встановлює мінімально необхідні вимоги до масок і не обмежує виробника у встановленні додаткових конструктивних елементів. Розділ 7 ДСТУ EN 136:2003 прямо передбачає вимоги до переговорного пристрою для масок, у яких він встановлений, - тобто, стандарт допускає, а не виключає наявність мембрани. Вимога Замовника конкретизує допустимий показник стандарту, а не виходить за його межі.

Що стосується твердження Скаржника "шолом-маски ШМП не передбачає наявності переговорного пристрою (мембрани)", Замовник зазначає, що технічна документація виробників та наявні сертифікати відповідності підтверджують існування на ринку виробів класу ШМП із вбудованими переговорними мембранами. Закон не зобов'язує Замовника обмежувати предмет закупівлі єдиною базовою конструктивною схемою. Замовник має право визначати характеристики товару, необхідні для задоволення власних потреб, у тому числі встановлювати вимоги до функціональних елементів, Учасники, які пропонують маску ШМП без переговорного пристрою, просто не відповідають установленим вимогам — це законна підстава для відхилення пропозиції, а не дискримінація.

Замовник має право включати до тендерної документації будь-яку інформацію, яку він вважає необхідною, зокрема додаткові функціональні характеристики товару, зумовлені специфікою його застосування. Встановлення вимоги щодо розбірливості мови є реалізацією цього права і не потребує окремого обґрунтування у тексті Документації.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону технічні специфікації повинні містити опис усіх необхідних характеристик товару, які забезпечують потреби Замовника.

При цьому Замовник має право встановлювати додаткові характеристики, що не суперечать чинним стандартам.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

Найменування товару: Протигаз фільтрувальний (маска, фільтр, сумка).

2. Протигаз повинен відповідати вимогам:

ДСТУ EN 136:2003 "Засоби індивідуального захисту органів дихання. Маски.

Вимоги, випробовування, маркування" (EN 136:1998, IDТ).

1 Маска протигазова ШМП 2025 року:

4) Переговорна мембрана маски повинна забезпечувати розбірливість мови в одягненій масці не менш 80% при використанні на відстані 2 метри.

ДСТУ EN 136:2003 Вимоги, випробовування, марковання (ΕΝ 136:1998, IDT).

МАСКИ. Засоби індивідуального захисту органів дихання передбачає, зокрема:

7.13 Переговорна мембрана 7.13.1 Якщо лицева частина містить переговорну мембрану, остання повинна мати захист від механічного пошкодження, оцінюваний під час проведення візуального перевіряння відповідно до 8.3.

Переговорна мембрана повинна витримувати різницю тиску 80 мбар (статичний тиск) за позитивного зовнішнього тиску (навколишня атмосфера).

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.10.1.

7.13.2 Якщо на корпус переговорної мембрани може діяти зовнішня сила, він повинен витримувати осьову розтягувальну навантагу 150 Н протягом 10 с.

Випробовування повторюють 9 разів з інтервалами 10 с.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.10.2.

7.13.3 Після випробовування стійкості масок 3-го класу до дії теплового випромінювання відповідно до 8.6 і повернення їх температури до температури навколишнього середовища, зразки по-винні відповідати вимогам 7.13.1. і 7.13.2.

Випробовування проводять відповідно до 8.3 і 8.10.3.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що Документацією встановлено вимогу про надання у складі тендерної пропозиції висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству на маску протигазову ШМП.

Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною, такою що суперечить чинному законодавству та обмежує коло потенційних учасників закупівлі.

Щодо скасування обов'язковості висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи хочемо зазначити, що з 01 жовтня 2023 року набули чинності відповідні положення Закону України "Про систему громадського здоров'я" № 2573-IX від 06.09.2022, якими скасовано дію Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-XII від 1994 року. З цієї дати отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для виробників та імпортерів нехарчової продукції не є обов'язковим, а Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів такі висновки більше не видає.

Маска протигазова ШМП є нехарчовою продукцією, і зазначені зміни законодавства поширюються на неї у повному обсязі.

Таким чином, вимога Замовника фактично зобов’язує учасників надати документ, отримання якого не передбачено чинним законодавством та є неможливим для частини суб’єктів господарювання.

Встановлення вимоги щодо надання будь-якого різновиду висновку санітарноепідеміологічної експертизи — незалежно від того, чи іменується він "державним" чи "науковим" — ставить учасників у нерівні умови залежно від дати введення їхньої продукції в обіг. Учасники, що мають продукцію, введену в обіг до 01.10.2023, і які можуть мати раніше виданий висновок, отримують неправомірну перевагу перед учасниками, чия продукція введена в обіг пізніше та щодо якої отримання аналогічного документа в органах державної влади є неможливим.

Вимога щодо "наукового" висновку, що видається уповноваженими комерційними установами, є по суті спробою відтворити скасований законодавцем інструмент у новій формі.

Обов'язкову вимогу щодо такого висновку не передбачено жодним чинним нормативно-правовим актом щодо нехарчової продукції.

Така вимога позбавлена правової підстави, є штучним бар'єром для входу та формує дискримінацію на користь учасників, які заздалегідь та незалежно від вимог закону отримали відповідний документ.

Маска протигазова ШМП є засобом індивідуального захисту органів дихання, відповідність якого підтверджується в порядку, встановленому Технічним регламентом засобів індивідуального захисту та відповідними стандартами ДСТУ EN 136:2003 і ДСТУ EN 148-1:2021, на відповідність яким Замовник сам посилається у Документації. Чинне законодавство не передбачає вимоги наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи як умови допуску до обігу або реалізації засобів індивідуального захисту.

Замовник не обґрунтував у Документації, яку додаткову якість або безпечність підтверджує зазначений висновок понад підтвердження відповідності стандартам, і яку норму закону він виконує, встановлюючи цю вимогу.

Замовник погоджується, що у зв’язку зі змінами законодавства з 01.10.2023 відповідна вимога може сприйматися неоднозначно, однак не вбачає підстав для визнання її протиправною.

Дійсно, відповідно до Закону України "Про систему громадського здоров’я" № 2573IX з 01.10.2023 скасовано обов’язковість отримання висновків державної санітарноепідеміологічної експертизи. Водночас вимога Документації стосується не державної експертизи, а наукового висновку, який видається акредитованими науково-дослідними установами, не має дозвільного характеру та не підпадає під сферу дії зазначених законодавчих змін.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону замовник має право визначати у тендерній документації вимоги щодо підтвердження якості та безпечності предмета закупівлі. Встановлення вимоги щодо надання наукового висновку обумовлене необхідністю підтвердження гігієнічної безпечності матеріалів засобів індивідуального захисту при їх тривалому використанні, що не повною мірою охоплюється документами технічної відповідності, такими як декларація відповідності чи сертифікат за ДСТУ EN 136:2003. Таким чином, зазначена вимога є додатковим обґрунтованим способом підтвердження безпечності товару.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації містить Інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та передбачає, зокрема:

Маска протигазова ШМП 2025 року:

Висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству.

Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавство не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству".

Також Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-47ПЗе направила запит Міністерству охорони здоров'я України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативноправових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарноепідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 07.06.2024 № 26-04/23524/2-24 Міністерством охорони здоров'я України було надіслано відповідь, в якому зазначено, зокрема, що Законом України "Про систему громадського здоров'я", іншими актами санітарного законодавства не передбачено такої форми документу як "висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи".

Крім того, Комісія листом від 06.06.2024 № 20-29.1/12-48ПЗе направила запит Міністерству освіти і науки України, у якому зазначено, зокрема:

"Враховуючи наведене, зазначаємо про необхідність надати наступну інформацію з документальним підтвердженням чи передбачено чинним законодавством:

нормативно-правові акти, якими визначений "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи";

- нормативно-правові акти, на підставі яких видається "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи" (у разі якщо передбачені, надати перелік нормативноправових актів, на підставі яких видається);

видача "висновків наукової санітарно-епідеміологічної експертизи" на відповідність санітарному законодавству установами, уповноваженими на проведення санітарноепідеміологічної експертизи (у разі якщо передбачено видачу, надати перелік установ, уповноважених на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи);

- процедура проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видача документів за результатами її проведення".

Листом від 10.06.2024 № 1/10227-24 Міністерством освіти і науки України було надіслано відповідь, в якій зазначено, зокрема, що законодавством у сфері наукової та науково-технічної експертизи не визначено поняття "висновок наукової санітарноепідеміологічної експертизи", підстави надання таких висновків та процедуру проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі документів за результатами її проведення.

Слід зазначити, що Замовник не вказав, на підставі яких нормативно-правових актів передбачено наявність висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству.

За таких умов, враховуючи, зокрема, вищенаведені листи від Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України, вищенаведені вимоги Документації щодо висновку наукової санітарно-епідеміологічної експертизи суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати

КОМУНАЛЬНЕ

ПІДПРИЄМСТВО

"ЦЕНТР

ОРГАНІЗАЦІЇ

ДОРОЖНЬОГО РУХУ" (код ЄДРПОУ: 32955518) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Протигази", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-03-17-011871-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Наталя ЛЕНЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга