Рішення АМКУ № 1690-р/пк-пз: Інтерактивна панель – ВІДДІЛ ОСВІТИ БАЛАКЛІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ…

Рішення органу оскарження № 1690-р/пк-пз від 16.02.2026 за скаргою UA-2026-01-29-016444-a.b1

Текст рішення

РІШЕННЯ

№1690-р/пк-пз від 16.02.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Шумик Інни Павлівни (код ЄДРПОУ: 2891713442) від 05 лютого 2026 № UA-2026-01-29-016444-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 09.02.2026 № 1345-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження листа на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що дискримінаційними є технічні вимоги до інтерактивної панелі з вбудованим комп`ютером:

CPU модуля Android Не гірше A72×4+A53×4 Веб-камера Вбудована Інтерфейс USB 2.0 – 3 шт., USB Type С 3.1Thunderbolt – 1 шт., Так як, виконати їх зможуть, на думку Скаржника, лише ті учасники, що запропонують товар конкретного виробника.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак запропонований ним товар – Starboard TE-YL5U-75 не містить вищезазначених технічних вимог.

За таких умов, Скаржник, на його думку, не має змоги взяти участь в даній процедурі, оскільки в Документації наявні дискримінаційні вимоги.

Як зазначає Скаржник, Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь учасникам на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

За таких умов Документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі.

Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги Скаржником вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно відповідно до додатку 2 Докуметації.

Скаржник повідомляє щодо базового програмного забезпечення, що дискримінаційними є технічні вимоги:

- наявність вбудованого інструменту запису екрану з функцією запису та збереження робочого стола або його обраної зони;

- наявність не менше 1300 вбудованих 3D-сцен освітньої тематики українською мовою з можливістю перегляду в офлайн-режимі та з підтримкою режиму анагліф. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-сцен за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких 3D сцен);

- наявність не менше 1300 вбудованих навчальних відео. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування відео за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких відео);

- наявність не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких підручників);

- У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-моделей за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків);

- наявність функціоналу роботи із зовнішньою або вбудованою веб камерою комп’ютера, перетворюючи її на універсальний цифровий інструмент для дослідження фізичних, біологічних та інших процесів у режимі реального часу;

Для можливості перевірки відповідності вищезазначеним характеристикам, спеціалізоване програмне забезпечення навчального призначення повинно мати функцію безкоштовного пробного періоду терміном не менше 20-ти днів. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на завантаження дистрибутиву ПЗ на сайті виробника або офіційного дистриб'ютора).

Зберігання та обробка інформації користувачів ПЗ повинна здійснюватися в хмарному центрі обробки даних (ХЦОД), що забезпечує комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) відповідно до вимог законодавства України (Учасник у складі тендерної пропозиції зазначає назву комплексної системи захисту інформації).

Програмне забезпечення повинно включати безоплатний онлайн-курс, призначений для педагогічних працівників / вчителіві закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з видачею сертифікату підвищення кваліфікації.

Навчання повинно проводитися виробником або його представництвом / філією або його офіційним дистриб’ютором в Україні запропонованого Учасником базового програмного забезпечення (на підтвердження у складі тендерної пропозиції надається посилання на веб сторінку з інформацією про таке навчання та підтвердженням його безоплатності).

Скаржник повідомляє, що вищезазначені технічні характеристики та вимоги до програмного забезпечення, на його думку, прямо вказують на товар конкретного виробника торгової марки.

За сукупністю всіх технічних вимог Замовника, відповідає програмне забезпечення одного виробника. В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар, на якому буде встановлено програмне забезпечення конкретного виробника. Так як, Замовником встановлено вимоги до предмета закупівлі таким чином, що всім технічним вимогам Замовника в сукупності відповідає продукція конкретного виробника.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак програмне забезпечення - AR Book з яким планує взяти Скаржник, не містить вищезазначених технічних вимог.

Як зазначає Скаржник, Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

За таких умов Документації Скаржник, на його думку, не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги Скаржником вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно відповідно до додатку 2 Документації.

Подібний підхід, на думку Скаржника, свідчить про сутнісне звуження конкуренції в розумінні статті 5 Закону, оскільки технічні вимоги Замовника штучно звужують ринок лише до одного програмного комплексу або його похідного, позбавляючи інших учасників можливості на рівних умовах запропонувати альтернативний функціонал.

Це створює умови нечесної конкуренції та обмежує рівний доступ до участі, що суперечить не лише Закону, а й публічній меті закупівель у сфері освіти — забезпечити якісний продукт за найбільш вигідними умовами для держави.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Викладене Замовником у Документації, на думку Скаржника, підтверджує, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі. У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника виключити або внести зміни в чинну редакцію Документації.

Таким чином, системний аналіз змісту Документації, на думку Скаржника, дозволяє обґрунтовано стверджувати, що її умови сформовані під вузьке коло учасників, а у частині щодо ПЗ — під одного конкретного виробника програмного забезпечення.

Встановлення надмірних, технічно невиправданих та нормативно не обґрунтованих вимог до обсягу контенту, до кількості готових уроків, підручників, моделей та необхідності їхнього попереднього завантаження — свідчить про цілеспрямовану побудову умов участі виключно під одного учасника. Це, як заначає Скаржник, створює очевидний бар’єр для альтернативних постачальників, які мають рівноцінне за функціональністю ПЗ, проте не мають доступу до формалізованих, нетипових і вкрай складних процедур отримання відповідних документів.

Крім того, Скаржник зауважує, що встановлені Замовником вимоги до програмного забезпечення не узгоджуються із в типовим переліком засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 29 квітня 2020 № 574 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 01 вересня 2025 № 1201). Так як, в додатку 1 типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій вказано:

Б) Базове програмне забезпечення — попередньо встановлена операційна система з безкоштовними оновленнями (за наявності комп’ютерного модуля);

— підтримка створення, перегляду, відтворення інтерактивного контенту;

сумісність з ОС, установленою на інтерактивній панелі або ПК вчителя.

В такому разі, Замовник, на думку Скарника, хибно в Документації вказав назву програмного забезпечення, як базове програмне забезпечення. Так як, встановлені в додатку 2 Документації вимоги до програмного забезпечення містять широку деталізацію, що суперечать типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є технічні вимоги та умови, що встановлені в Документації:

- не менше 1300 вбудованих 3D-сцен освітньої тематики українською мовою з можливістю перегляду в офлайн-режимі та з підтримкою режиму анагліф;

- не менше 1300 вбудованих навчальних відео;

- не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів;

Разом з підтвердженням наявності в ПЗ вищевказаної інформації, лист повинен містити посилання на кожний окремий веб-ресурс (веб-сторінку), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки.

Для можливості перевірки відповідності, кожне посилання повинно відкривати кожний окермий запитуваний веб-ресурс (веб-сторінка), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки та мати вільний доступ без паролів та підписок.

Таким чином, лист повинен містити щонайменше 4 (чотири) різні посилання на веб-ресурс (веб-сторінку), на якому розміщено вищевказані 3-D сцени, або навчальні відео, або цифрові підручники, або цифрові уроки (у сукупності надані посилання мають містити все з переліченого).

Надання посилання не на кожний окремий веб-ресурс (веб-сторінка), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки, а на загальну сторінку ПЗ, буде вважатися невідповідністю вимогам, встановленим замовником.

Скаржник повідомляє, що вищезазначені технічні характеристики та вимоги до листа від виробника базового програмного забезпечення або його представництва/філії/офіційного дистриб’ютора на території України прямо вказують на товар конкретного виробника.

За сукупністю всіх технічних вимог Замовника, на думку Скаржника, відповідає програмне забезпечення одного виробника. В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар на якому буде встановлено програмне забезпечення конкретного виробника. Так як, Замовником встановлено вимоги до предмета закупівлі таким чином, що всім технічним вимогам Замовника в сукупності відповідає продукція одного виробника.

Скаржник звертає увагу Комісії, що у чинній редакції Документації, Замовником збережено фокус виключно на тому, щоб технічні характеристики ПЗ відповідали унікальним функціональним властивостям саме конкретного програмного комплексу.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта — власника конкретного програмного продукту, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Викладені Замовником у тендерній документації підтверджує, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі. У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника виключити або внести зміни в чинну редакцію Документації.

Таким чином, системний аналіз змісту ТД Замовника дозволяє обґрунтовано стверджувати, що її умови сформовані під вузьке коло учасників, а у частині щодо ПЗ — під одного конкретного виробника програмного забезпечення. Встановлення надмірних, технічно невиправданих та нормативно не обґрунтованих вимог до обсягу контенту, до кількості готових уроків, підручників, моделей та необхідності їхнього попереднього завантаження — свідчить про цілеспрямовану побудову умов участі виключно під одного учасника. Це створює очевидний бар’єр для альтернативних постачальників, які мають рівноцінне за функціональністю ПЗ, проте не мають доступу до формалізованих, нетипових і вкрай складних процедур отримання відповідних документів.

Скаржник зазначає, що в додатку 1 Документації встановлено необхідність надати:

2.3 Декларація про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1067).

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

Декларація має містити посилання на відповідні стандарти, стосовно яких декларується відповідність: ДСТУ EN 60950-1:2015, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN

55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

2.4 Декларація про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1077).

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

Скаржник повідомляє, що вказані вимоги, на його думку, є дискримінаційною та порушують норми чинного законодавства України.

По-перше, ДСТУ EN 61000-3-2:2016 є стандартом з електромагнітної сумісності, який встановлює нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу.

ДСТУ EN 61000-3-2:2016 не встановлює жодних вимог в частині відповідності інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання. Отже, не відповідає нормам чинного законодавства України вимога про те, що у Декларації про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання має бути посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016. Так як, ДСТУ EN 61000-3-2:2016 є стандартом з електромагнітної сумісності.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь Учасники, що нададуть декларацію про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1067) в якій буде посилання на стандарт ДСТУ EN 610003-2:2016, що не узгоджується із нормами чинного законодавства України та є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших суб’єктів господарювання.

По-друге, у Скаржника наявна Декларація про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, в якій є посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2015, ДСТУ EN 60950-1:2015, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN

55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

Проте, Скаржник для участі в даній закупівлі не має змогу надати Декларацію про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання в якій є посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016.

Скаржник звертає увагу, що у декларації про відповідності, яку має змогу надати Скаржник, вказано посилання на ДСТУ EN 61000-3-2:2015, який є стандартом з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу (посилання на стандарт https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67010).

ДСТУ EN 61000-3-2:2016 також є стандартом з електромагнітної сумісності, який встановлює нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу.

ДСТУ EN 61000-3-2:2015 та ДСТУ EN 61000-3-2:2016 спрямовані на: обмеження гармонічних струмів, що генеруються навантаженням; мінімізацію впливу цих гармонік на мережу; створення базових вимог до конструкції та випробувань обладнання. Вказані стандарти визначають одне і те ж саме явище EMC емісії гармонік для ідентичного класу обладнання. Крім того, обидва документи належать до EN 61000 3 2.

В такому разі, ДСТУ EN 61000-3-2:2015 та ДСТУ EN 61000-3-2:2016 є подібними стандартами.

Проте, Скаржник не має змогу взяти участь в даній закупівлі та надати декларацію про відповідність в якій вказано посилання на ДСТУ EN 61000-3-2:2015, який є стандартом з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу. Так як, Замовник в тендерній документації чітко вказав, що в декларації про відповідність має бути вказано саме ДСТУ EN 61000-3-2:2016, який також є стандартом з електромагнітної сумісності, який встановлює нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу.

Враховуючи вище зазначене, Скаржник припускає, що Замовник умисно в Документації вказав таку чітку деталізацію стандарті ДСТУ EN щоб перемогу здобув конкретний учасник із товаром конкретного виробника. Такі дії Замовника, на думку Скаржника, грубо порушують чинне законодавство України.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь Учасники, що нададуть декларацію про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1077) в якій буде посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016, що, на думку Скаржника, не узгоджується із нормами чинного законодавства України та є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших суб’єктів господарювання.

По-третє, Скаржник не є виробником інтерактивних панелей та не є уповноваженою особою від виробника інтерактивних панелей, а тому не має змоги отримати декларацію про відповідність в якій буде посилання саме на ДСТУ EN 61000-32:2016. Натомість у Скаржника наявна декларація про відповідність в якій є посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2015 (стандарт з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу).

Замовник зазначає, що встановлення у таблиці 1 додатку 2 Документації вимог до технічних характеристик інтерактивної панелі здійснено у межах повноважень, наданих частиною другою статті 22 Закону.

Сам по собі факт встановлення певних технічних параметрів не може вважатися дискримінаційним, якщо такі параметри не містять посилань на конкретного виробника, торговельну марку чи модель та є об’єктивно обґрунтованими функціональним призначенням товару.

Вимога щодо CPU модуля Android не гірше A72×4+A53×4 визначає виключно мінімально допустимий рівень продуктивності обчислювального модуля, необхідний для стабільної роботи операційної системи Android 14, одночасної обробки багатодотикового введення, мультимедійного та інтерактивного навчального контенту. Зазначена вимога не ідентифікує жодного конкретного виробника або моделі процесора. Формулювання "не гірше" прямо передбачає можливість пропонування еквівалентних або більш продуктивних технічних рішень, що узгоджується з усталеною правовою позицією органу оскарження, відповідно до якої вимога щодо мінімальних показників продуктивності не є дискримінаційною за умови її ринкової досяжності для декількох суб’єктів господарювання.

Замовник зазначає, що ринок інтерактивних панелей в Україні представлений значною кількістю виробників та постачальників, продукція яких відповідає або перевищує зазначений рівень продуктивності Android-модуля. Твердження Скаржника про можливість виконання зазначеної вимоги виключно одним виробником ґрунтується лише на факті невідповідності конкретної моделі Starboard TE-YL5U-75 встановленим технічним вимогам. Сама по собі невідповідність товару окремого учасника вимогам Документації не є доказом дискримінаційного характеру таких вимог, оскільки законодавство у сфері публічних закупівель не гарантує кожному суб’єкту господарювання безумовного права участі у кожній процедурі закупівлі.

Вимога щодо наявності вбудованої веб-камери є функціонально обумовленою особливостями сучасного освітнього процесу з урахуванням впровадження дистанційної та змішаної форм навчання. Зазначена вимога не містить будь-яких уточнень щодо бренду, технічної реалізації або конкретних характеристик веб-камери, а отже, на думку Замовника, не обмежує коло потенційних учасників та відповідає принципу пропорційності.

Вимога щодо наявності інтерфейсу USB Type-C 3.1 Thunderbolt встановлена з метою забезпечення універсального та зручного підключення комп’ютерної техніки педагогічних працівників до інтерактивної панелі за принципом "один кабель", що забезпечує передачу відеосигналу, сигналів сенсорного керування та підключення периферійних пристроїв. Зазначена функціональність є загальноприйнятою для сучасних інтерактивних панелей та не прив’язує учасників до конкретного технічного рішення або виробника.

Як зазначає Замовник, Скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тверджень про відсутність на ринку України щонайменше двох виробників, продукція яких відповідала б сукупності встановлених технічних вимог.

Відповідно до принципів змагальності та розподілу тягаря доказування у процедурах оскарження негативні процесуальні наслідки у такому випадку покладаються саме на Скаржника, бо відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Аналогічний підхід закріплений і у механізмі оскарження у сфері публічних закупівель, оскільки згідно зі статтею 18 Закону скарга повинна містити об’єктивне обґрунтування порушень та докази, що підтверджують викладені у ній обставини. Таким чином, саме на Скаржника покладається обов’язок довести, що встановлені вимоги об’єктивно можуть бути виконані виключно одним виробником або, що вони унеможливлюють участь невизначеного кола потенційних учасників.

З огляду на викладене, на думку Змовника, вимоги, встановлені у таблиці 1 додатку 2 Документації, є законними, об’єктивно обґрунтованими, пропорційними меті закупівлі та такими, що не порушують принципів недискримінації учасників та добросовісної конкуренції. Підстави для їх виключення з Документації відсутні.

Встановлення Замовником вимог до базового програмного забезпечення у таблиці 1 додатку 2 Документації здійснено у повній відповідності до частини другої статті 22 Закону, якою передбачено право Замовника самостійно визначати технічні, якісні та функціональні характеристики предмета закупівлі з урахуванням власних потреб, при цьому законодавство не містить обмежень щодо рівня деталізації таких вимог за умови дотримання принципів, визначених статтею 5 Закону.

Вимоги до програмного забезпечення сформовані виходячи з кінцевої мети закупівлі, а саме - забезпечення повноцінного, безперервного та якісного освітнього процесу, і спрямовані на отримання єдиного інтегрованого програмного комплексу, який поєднує інструменти створення контенту, готові навчальні матеріали та функціонал для практичного застосування в освітньому середовищі.

Чинне законодавство України не містить визначення поняття "базове програмне забезпечення" у сфері публічних закупівель, а отже Замовник не обмежений у визначенні змісту такого програмного забезпечення виключно мінімальним переліком функцій, наведеним у підзаконних або рекомендаційних актах. Посилання Скаржника на Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 574, є юридично необґрунтованим, оскільки зазначений акт має рекомендаційний характер, не є актом прямої дії у сфері публічних закупівель та не встановлює заборони на розширення функціональних вимог до програмного забезпечення за рахунок коштів місцевого бюджету.

Встановлені вимоги щодо наявності інструменту запису екрану, бібліотек 3D-сцен, навчальних відео, цифрових підручників та готових уроків не є надмірними або унікальними, а відображають сучасні підходи до цифрової трансформації освіти та відповідають реальним потребам педагогічних працівників у використанні готового, структурованого та україномовного навчального контенту. Як зазначає Замовник, кількісні показники контенту встановлені не з метою ідентифікації конкретного програмного продукту, а як мінімальний рівень наповнення, необхідний для забезпечення системного використання програмного забезпечення у навчальному процесі протягом усього навчального року та для різних навчальних дисциплін. Формулювання вимог не містять посилань на торговельну марку, виробника, назву програмного продукту або унікальні технології, що виключає їх формальну дискримінаційність.

Наявність функціоналу роботи із зовнішньою або вбудованою веб-камерою, а також вимога щодо можливості використання програмного забезпечення, як інструменту дослідження фізичних, біологічних та інших процесів у режимі реального часу є функціонально обґрунтованою з урахуванням специфіки освітнього процесу та не виходить за межі звичайного функціоналу сучасних освітніх платформ. Вимога щодо безкоштовного пробного періоду спрямована виключно на забезпечення можливості перевірки відповідності програмного забезпечення встановленим характеристикам та не створює жодних переваг для конкретного суб’єкта господарювання, оскільки застосовується однаково до всіх потенційних учасників.

Вимога щодо зберігання та обробки інформації користувачів у хмарному центрі обробки даних із комплексною системою захисту інформації відповідає вимогам законодавства України у сфері захисту інформації та персональних даних і є обов’язковою з огляду на характер оброблюваної інформації, при цьому зазначення назви КСЗІ у складі тендерної пропозиції не обмежує конкуренцію, а лише забезпечує дотримання вимог інформаційної безпеки.

Вимоги щодо наявності безоплатного онлайн-курсу з підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення такого навчання виробником або офіційним дистриб’ютором програмного забезпечення спрямовані на досягнення суспільно значущої мети підвищення якості використання придбаного продукту та не можуть розцінюватися як дискримінаційні, оскільки не обмежують коло учасників за формальною ознакою, а визначають вимоги до результату, який має отримати Замовник.

Твердження Скаржника про те, що сукупності встановлених вимог відповідає програмне забезпечення лише одного виробника, ґрунтується виключно на його власній оцінці та на факті невідповідності програмного забезпечення AR Book вимогам тендерної документації.

На думку Замовника, Скаржником не надано належних та допустимих доказів відсутності на ринку України альтернативних програмних продуктів, які можуть відповідати встановленим вимогам у сукупності, а отже твердження про штучне звуження конкуренції є припущенням.

Таким чином, встановлені Замовником вимоги до програмного забезпечення, на його думку, є законними, функціонально обґрунтованими, пропорційними меті закупівлі та такими, що відповідають статтям 5 та 22 Закону. Підстави для визнання зазначених вимог дискримінаційними та для зобов’язання Замовника вносити зміни до тДокументації відсутні.

Вимога пункту 4.7 додатку 1 Документації щодо надання листа від виробника базового програмного забезпечення або його представництва, філії чи офіційного дистриб’ютора на території України з підтвердженням наявності визначених бібліотек навчального контенту та строку дії ліцензії встановлена в межах повноважень Замовника, передбачених статтею 22 Закону, та спрямована на належну перевірку відповідності предмета закупівлі фактичним потребам Замовника. Зазначена вимога не містить посилань на конкретну торговельну марку або назву програмного продукту, а визначає виключно спосіб підтвердження наявності заявленого функціоналу та правомірності використання відповідного контенту, що безпосередньо пов’язано з предметом закупівлі та з обов’язком Замовника забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Встановлення вимоги саме щодо надання листа від виробника або офіційного дистриб’ютора є обґрунтованим і пропорційним, оскільки предметом підтвердження є не абстрактні технічні характеристики, а наявність і законність використання значних обсягів об’єктів авторського права та суміжних прав, зокрема 3D-сцен, навчальних відео, цифрових підручників і готових уроків.

За відсутності такого підтвердження Замовник об’єктивно позбавлений можливості перевірити, чи має учасник право використовувати та поширювати відповідний контент протягом строку дії договору, що створює ризик придбання програмного забезпечення з обмеженим або сумнівним правовим статусом.

Вимога щодо надання у листі окремих посилань на веб-ресурси, на яких розміщені відповідні категорії контенту, та забезпечення відкритого доступу до таких сторінок без паролів і підписок спрямована виключно на можливість перевірки заявленої інформації Замовником. Така вимога не зобов’язує учасників розкривати комерційну таємницю або надавати сам контент у вільний доступ, а лише унеможливлює підтвердження відповідності шляхом посилання на загальні або рекламні сторінки без конкретного переліку та структури матеріалів.

Посилання Скаржника на нібито "штучне звуження ринку", "виключну зону участі" та "свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі" мають, на думку Замовника, декларативний характер і спрямовані радше на формування оціночного враження, ніж на доведення порушення. Повторення одного і того самого твердження різними формулюваннями не створює доказової бази та не може бути підставою для висновку про дискримінаційність вимог.

Як зазначає Замовник, практика Антимонопольного комітету України є сталою у тому, що голі твердження без належних доказів не є підставою для задоволення скарги, а дії Замовника вважаються правомірними доти, доки скаржником не доведено протилежне.

Додатково Замовник зазначає, що Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 574, має рекомендаційний характер і не встановлює обов’язкових або вичерпних вимог до складу та функціоналу програмного забезпечення у процедурах публічних закупівель. Вказаний акт не обмежує Замовника у праві встановлювати розширені функціональні вимоги до програмного забезпечення, зокрема, у випадках, коли закупівля здійснюється за кошти місцевого бюджету та з урахуванням конкретних потреб освітнього процесу.

Таким чином, на думку Замовника, вимоги пункту 4.7 додатку 1 Документації є законними, обґрунтованими, пропорційними меті закупівлі та спрямованими на перевірку реальної наявності заявленого контенту і правомірності його використання. Вони застосовуються однаково до всіх потенційних учасників, не містять ознак прив’язки до конкретного виробника та не порушують принципів недискримінації і добросовісної конкуренції. На думку Замовника, підстави для визнання зазначених вимог дискримінаційними відсутні.

Замовник зазначає, що вимоги пунктів 2.3 та 2.4 додатку 1 Документації щодо надання декларацій про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання встановлені Замовником у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, зокрема Законами України "Про публічні закупівлі", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та постановами Кабінету Міністрів України №1067 і №1077 від 16 грудня 2015, та спрямовані на підтвердження безпечності й відповідності товару обов’язковим вимогам, що підлягають застосуванню до електричного та електронного обладнання, яке вводиться в обіг на території України.

Вимога щодо надання декларації про відповідність не створює дискримінаційних умов, оскільки така декларація є обов’язковим документом для введення продукції в обіг, а отже повинна бути наявною у кожного добросовісного виробника або постачальника відповідної продукції незалежно від участі у конкретній процедурі закупівлі.

Посилання Скаржника на те, що стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016 нібито не може згадуватися у декларації про відповідність Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, не свідчить про протиправність вимог Замовника, оскільки зазначення у декларації переліку стандартів не означає, що кожен із них самостійно і вичерпно регулює всі аспекти відповідності відповідному технічному регламенту, а відображає комплекс стандартів, застосованих виробником для підтвердження загальної відповідності продукції обов’язковим вимогам безпеки та сумісності. Законодавство у сфері технічного регулювання не забороняє зазначати у декларації про відповідність декілька стандартів, які в сукупності підтверджують відповідність продукції різним аспектам обов’язкових вимог, у тому числі з урахуванням того, що інтерактивна панель є складним електронним виробом, який одночасно підпадає під дію кількох технічних регламентів.

Аргументація Скаржника щодо відмінностей між стандартами ДСТУ EN 61000-32:2015 та ДСТУ EN 61000-3-2:2016 не підтверджує наявності дискримінації, оскільки сам Скаржник визнає, що зазначені стандарти належать до однієї серії EN 61000-3-2, регулюють одне й те саме явище електромагнітної сумісності та застосовуються до ідентичного класу обладнання. Водночас вимога Замовника про зазначення у декларації стандарту у редакції 2016 року не є довільною або спрямованою на обмеження конкуренції, а відповідає актуальній на момент формування Документації редакції національного стандарту, гармонізованого з європейськими нормами, що узгоджується з принципом забезпечення належного рівня безпеки та актуальності підтвердження відповідності продукції.

Твердження Скаржника про те, що він не є виробником інтерактивних панелей та не може отримати декларацію із зазначенням стандарту ДСТУ EN 61000-3-2:2016, не може розцінюватися як доказ дискримінації, оскільки законодавство у сфері публічних закупівель не зобов’язує Замовника адаптувати вимоги Документації під можливості окремого учасника або його договірні відносини з виробником. Відсутність у Скаржника можливості надати документ, який об’єктивно повинен супроводжувати продукцію при введенні її в обіг, свідчить виключно про невідповідність конкретної пропозиції вимогам Замовника, а не про протиправність самих вимог.

Також, на думку Замовника, необґрунтованими є твердження Скаржника про умисне встановлення Замовником вимог "під конкретного виробника", оскільки у скарзі відсутні будь-які докази того, що лише один виробник інтерактивних панелей може надати декларації з посиланням на ДСТУ EN 61000-3-2:2016, або що інші виробники позбавлені можливості підтвердити відповідність своєї продукції актуальним стандартам.

Зазначені твердження мають припущений характер і зводяться до повторення оціночних суджень без наведення належних і допустимих доказів, що суперечить вимогам доказування, передбаченим статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, вимоги пунктів 2.3 та 2.4 додатку 1 Документації, на думку Замовника, є законними, обґрунтованими, пропорційними меті закупівлі та такими, що відповідають чинному законодавству України у сфері технічного регулювання та публічних закупівель. Вони застосовуються однаково до всіх учасників, спрямовані на підтвердження безпечності та відповідності продукції обов’язковим вимогам і не містять ознак дискримінації. Підстави для їх виключення з тендерної документації відсутні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції*** **** 2 Перелік документів та/або інформації на підтвердження інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі:

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

4 Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

4.7 Лист від виробника базового програмного забезпечення (далі – ПЗ) або його представництва/філії/офіційного дистриб’ютора на території України, підтверджуючий наявність в ПЗ:

- не менше 1300 вбудованих навчальних відео;

- не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів;

- бібліотеки цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 1900 уроків.

Лист повинен включати назву Замовника, ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель, а також підтвердження статусу Учасника, як партнера.

Лист повинен містити підтвердження наявності підписки (ліцензії), терміном дії не менше 1 року.

У разі надання листа від представництва/філії/офіційного дистриб’ютора виробника на території України, також необхідно надати лист від виробника, яким підтверджується статус представництва/філії/офіційного дистриб’ютора на території України.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Технічні вимоги до предмету закупівлі "Інтерактивна панель (ДК 021:2015 – 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання)" Технічна специфікація Назва предмета закупівлі Інтерактивна панель Обсяг поставки товару 14 комплектів До складу 1 комплекту входить:

- інтерактивна панель з вбудованим комп`ютером;

- базове програмне забезпечення;

- комплектування та додаткове оснащення.

Таблиця 1 Технічні вимоги Інтерактивна панель з вбудованим комп`ютером Виробник, модель, рік виробництва Тип системи PC LCD Форм-фактор системи Все-в-одному Вбудовані пристрої Модуль Android, модуль Windows.

Розмір діагоналі екрану Не менше 75 дюймів Роздільна здатність в ОС Android та Windows UltraHD 3840x2160 Кількість дотиків Не менше 40 Операційна система Android 14.0 з українською локалізацією CPU модуля Android Не гірше A72×4+A53×4 RAM модуля Android Не менше 8Gb ROM модуля Android Не менше 128Gb Wi-Fi Стандарту не нижче ІЕЕЕ 802.11ac (2.4/5ГГц) Веб-камера Вбудована Інтерфейс USB 2.0 – 3 шт., USB 3.0 – 6 шт., USB Type С 3.1Thunderbolt – 1 шт., USB Type С 3.0 – 1 шт., USB Touch 2.0 – 2 шт., LAN (Gigabit Ethernet) – 2 шт., Bluetooth 4.2, HDMI – 4 шт., SPDIF – 1 шт., RS232 – 1 шт., Display Port – 1 шт.

Базове програмне забезпечення Єдиний програмний комплекс для створення, перегляду та програвання інтерактивного навчального вмісту.

Має відповідати наступним вимогам:

-сумісність з ОС Windows 11 та Android;

- підтримка імпорту створених файлів різних форматів;

- наявність функціоналу створення та зміни (рухання, клонування, перевертання, зміна розміру, блокування, редагування, можливість робити прозорим) об’єктів за допомогою стандартних засобів програмного забезпечення;

- наявність функціоналу автоматичного оновлення;

- наявність інтерактивних інструментів для створення тестів;

- наявність готової бібліотеки цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 1900 уроків. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-моделей за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків);

- наявність підписки (ліцензії), терміном не менше 1 (одного) року.

Замовник на розгляд Комісії надав, зокрема, порівняльну таблицю, яка містить інформацію про 1-Vision 75 Pro Max https://isn.org.ua/catalog/interaktyvna-panel-1-vision-75pro-max/, Promethean ActivPanel Plus LE 75 UA https://b2b-solutions.com.ua/ua/interaktivnipaneli-ua/promethean-activpanel-plus-le-75-ua, EdPro 75B https://shop.edpro.ua/interaktyvnapanel-edpro-75b/.

Разом з тим, Замовником не надано документи, які підтверджують наявність щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає всім у сукупності умовам Документації, у тому числі з урахуванням вимог щодо надання документів, на підтвердження відповідності запропонованого товару, з урахуванням пунктів 2.3, 2.4 та 4.7 додатку 1 Документації.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції, а також не спростував інформацію, наведену Скаржником у Скарзі.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які запропонують продукцію конкретного виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що у додатку 1 Документації передбачено надати, зокрема:

2.6. Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації.

Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

Скаржник повідомляє, що вказана вимога є дискримінаційною та порушує норми чинного законодавства України.

Так як Скаржник для участі в даній закупівлі не має змогу надати Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації. Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

По-перше, Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації не видається на базове програмне забезпечення згідно чинного законодавства України, а тому Скаржник не має Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення.

Так як в Наказі Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 "Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації" вказано, що об’єктами експертизи є:

комплексні системи захисту інформації (далі - КСЗІ), які є невід’ємною складовою інформаційної, електронної комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи (далі - ІКС);

апаратні, апаратно-програмні і програмні засоби, які реалізують функції ТЗІ та/або оцінки стану захисту інформації (далі - засоби ТЗІ);

організаційно-технічне рішення для впровадження типової компоненти КСЗІ в ІКС - задокументоване уніфіковане рішення для багаторазового розгортання складових КСЗІ в ІКС, самодостатнє для вирішення певного завдання, що містить проєктні рішення програмно-технічного комплексу, організаційно-технічні рішення щодо регламенту функціонування типової компоненти ІКС та опис (алгоритм) процедури впровадження (розгортання) компоненти КСЗІ в ІКС (далі - ОТР КСЗІ).

За результатами проведених робіт Організатор складає: експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на КСЗІ;

Отже, програмне забезпечення як "продукт" або "базове ПЗ" не може мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації саме по собі, оскільки програмне забезпечення не є об’єктом експертизи.

По-друге, Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації НЕ належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України.

Так як, в п. 3 Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 "Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації" вказано, що Суб’єктами експертизи є: навчальні заклади, науково-дослідні, науково-виробничі установи, підприємства, установи та організації, які проводять експертизу (далі - Організатори).

Відповідно до Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 "Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації" вказано, що за результатами проведених робіт Організатор складає: експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на

КСЗІ;

Отже, відповідно до чинного законодавства України Атестат відповідності комплексної системи захисту належить Організатору, що його видає.

В такому разі, встановлена Замовником вимога про те, що "Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, має належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України", на думку Скаржника, суперечить нормам чинного законодавства України.

По-третє, невід’ємною частиною Атестата відповідності комплексної системи захисту є експертний висновок, що містить конфіденційну інформацію, тому Скаржник не має змогу надати документ в повному обсязі для участі в даній закупівлі.

В Додатку 7 до Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 "Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації" наведено форму Атестату відповідності комплексної системи захисту в якому вказано, що "Експертний висновок на _____ аркушах додається до цього Атестата та є його невід’ємною частиною".

Крім того, в п. 28 Наказу вказано, що за результатами проведених робіт Організатор складає: експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на КСЗІ;

В п. 3. Наказу вказано, що експертиза програмних засобів ТЗІ за рішенням Замовника проводиться з метою:

оцінки відповідності програмного засобу ТЗІ вимогам нормативних документів з ТЗІ в частині вимог щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу;

дослідження на відсутність недокументованих функцій (функції програмних засобів, які не прописані і не відповідають прописаним у документації, під час використання яких можливе порушення конфіденційності, доступності або цілісності оброблюваної інформації).

В такому разі, за результатом експертизи видається атестат та експертний висновок, що містить конфіденційну інформацію. Враховуючи, що в експертному висновку, який є невід’ємною частиною атестату, вказано конфіденційну інформацію власник програмного забезпечення для участі в даній не надають Експертний висновок (невід’ємна частина атестату) з метою нерозголошення комерційної таємниці та уникнення загрози для безпеки ІКС СХО.

Отже, за таких умов, на думку Скаржника, в даній закупівлі зможуть взяти участь лише Учасники, що нададуть в повному обсязі Атестат відповідності комплексної системи захисту, тобто разом із невід’ємною частиною – експертним висновком.

Дана вимога тендерної документації дискримінує не лише Скаржника, а і інших суб’єктів господарювання.

Скаржник до скарги додає лист від розробника програмного забезпечення – Арбук з інформацією про те, що в експертному висновку вказано конфіденційну інформацію, а тому атестат надано не в повному обсязі.

По-четверте, Скаржник вважає, що не узгоджується із чинним законодавством України Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

Так як, в Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" відсутній такий вид ліцензійної діяльності як "провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації".

Натомість в Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" наявний такий вид ліцензійної діяльності як "надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації) та технічного захисту інформації, за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України" (п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону).

Отже, за такого формулювання Скаржник не має змогу виконати вимогу тендерної документації, оскільки такого виду ліцензійної діяльності не існує в правовому полі.

Скаржник повідомляє, що Замовник цілеспрямовано створює такі умови, що в закупівлі зможе перемогти конкретний Учасник, що надасть Атестат відповідності комплексної системи захисту. Такі дії Замовника грубо порушують норми чинного законодавства України. Так як, Скаржник не має змоги надати в складі тендерної пропозиції невід’ємну частину до атестату експертний висновок, що містить конфіденційну інформацію. Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

Додатково Скаржник повідомляє, що Замовник порушив ПОРЯДОК ТА УМОВИ надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1554).

В абз. 5 п. 9 ПОРЯДКУ ТА УМОВ надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" встановлено, що у разі закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу запит пропозицій постачальників здійснюється замовником відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.

Отже, згідно чинного законодавства України закупівля мультимедійного обладнання (Інтерактивна панель) має здійснюватися з використанням електронного каталогу та із використанням запиту пропозицій постачальників. При цьому закупівля мультимедійного обладнання здійснюється замовником відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.

Враховуючи зазначене, Заявник повідомляє, що Замовник провівши відкриті торги з особливостями на закупівлю мультимедійного обладнання (Інтерактивна панель) порушив абз. 5 п. 9 ПОРЯДКУ ТА УМОВ надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа". Так як, Замовник повинен був здійснити закупівлю Інтерактивних панелей з використанням електронного каталогу через запит пропозицій постачальників, що мала здійснюватися замовником відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачала б можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.

Скаржник зауважує, що невірно обрана процедура закупівлі відповідно до 164-14 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність для уповноваженої особи (УО) та керівника замовника, що передбачає штрафи від 1700 до 85000 грн, а в окремих випадках – від 34000 до 170000 грн.

Отже, Замовник свідомо допустив правопорушення, що може призвести до адміністративної відповідальності.

Все вищевикладене свідчить про те, що встановлені Замовником вимоги не спрямовані на забезпечення проведення відкритої та прозорої процедури закупівлі, з максимальною кількістю пропозицій для вибору найбільш економічно вигідної, а натомість демонструють намагання штучно обмежити конкуренцію та допустити до участі виключно заздалегідь визначеного постачальника, з яким, вірогідно, існують попередні домовленості. Такий підхід є неприпустимим, оскільки суперечить основним фундаментальним принципам публічних закупівель – відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. Публічні закупівлі повинні бути доступними для всіх потенційних постачальників, а не обмежуватися вузьким колом попередньо обраних суб’єктів господарювання.

Замовник зазначає, що вимога пункту 2.6 додатку 1 Документації щодо надання атестата відповідності комплексної системи захисту інформації, пов’язаної з базовим програмним забезпеченням, встановлена Замовником у межах статті 22 Закону, як документальне підтвердження дотримання вимог інформаційної безпеки при зберіганні та обробці даних користувачів у хмарній інфраструктурі. Така вимога є пропорційною предмету закупівлі та безпосередньо пов’язаною з ризиками обробки персональних даних та навчальної інформації у віддалених середовищах, а також із необхідністю забезпечення захисту інформації відповідно до нормативних документів у сфері технічного захисту інформації.

Посилання Скаржника на те, що "атестат КСЗІ не видається на базове програмне забезпечення", є наслідком буквального і вибіркового тлумачення формулювання, оскільки атестація у сфері ТЗІ стосується не "пакету ПЗ як товару", а комплексної системи захисту інформації, впровадженої в інформаційній або інформаційно-комунікаційній системі, у межах якої здійснюється обробка даних.

Саме це і є суттю вимоги Замовника, адже базове програмне забезпечення, яке передбачає хмарне зберігання та обробку інформації користувачів, функціонує в складі відповідної інформаційно-комунікаційної системи (хмарного середовища/ХЦОД), а отже питання наявності атестованої КСЗІ є об’єктивно релевантним. Нормативна база Держспецзв’язку прямо передбачає, що об’єктами державної експертизи є, зокрема, комплексні системи захисту інформації, які є невід’ємною складовою інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи, а за результатом експертизи оформлюється експертний висновок і у разі позитивного результату видається атестат відповідності на

КСЗІ.

Отже, коректним предметом підтвердження у закупівлі є саме наявність атестованої КСЗІ в інформаційно-комунікаційній системі, в межах якої працює хмарна частина програмного забезпечення та обробляються дані користувачів, а не "атестат на програму" у відриві від середовища її функціонування.

Твердження Скаржника про те, що атестат "належить організатору, що його видає", не спростовує вимогу Замовника і не доводить її незаконності, оскільки вимога документації спрямована не на встановлення цивільно-правової "власності" на документ, а на підтвердження того, що відповідна КСЗІ впроваджена та пройшла державну експертизу для системи, яку використовує виробник/його представництво/офіційний дистриб’ютор при наданні хмарних сервісів програмного забезпечення.

Саме така прив’язка є логічною, оскільки Замовник має отримати гарантію, що дані користувачів обробляються у середовищі, захищеність якого підтверджена в установленому порядку, і ця гарантія може бути надана лише суб’єктом, який реально експлуатує відповідну ІКС/ХЦОД та надає доступ до програмного продукту.

Аргумент Скаржника про конфіденційність експертного висновку не є підставою для скасування вимоги, оскільки законодавство та функціонал електронної системи закупівель передбачають можливість подання документів з обмеженням доступу як конфіденційних у складі пропозиції, а механізм конфіденційних документів у Prozorro є передбаченим і технічно реалізованим.

Водночас навіть за наявності конфіденційних даних у додатках або висновках учасник може надати атестат та, за потреби, надати супровідний лист із поясненням щодо режиму доступу до додатків/висновку, позначивши відповідні файли як конфіденційні, що усуває заявлений Скаржником "бар’єр" і прямо спростовує тезу про неможливість подання документів "у повному обсязі". Теза Скаржника про "неіснування" вимоги щодо ліцензії є формальною і не змінює суті вимоги, оскільки пункт 8 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" прямо передбачає ліцензування надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а профільний орган у своїх роз’ясненнях описує саме порядок ліцензування діяльності у галузі КЗІ та ТЗІ.

Отже, вимога Замовника по суті спрямована на підтвердження того, що атестат (як результат державної експертизи) оформлений у межах належної процедури, із залученням компетентного суб’єкта у сфері ТЗІ/КЗІ, що відповідає меті інформаційної безпеки та не встановлює дискримінаційної переваги конкретному постачальнику.

Посилання Скаржника на те, що він "не має змоги надати атестат", є описом його індивідуальної ситуації і не доводить дискримінаційності вимоги, оскільки у процедурах публічних закупівель Замовник не зобов’язаний підлаштовувати вимоги під можливості окремого учасника, а оцінка дискримінації здійснюється через можливість виконання вимоги невизначеним колом потенційних учасників. Обов’язок доведення наявності порушення та фактичної неможливості виконання вимоги для ринку покладений на Скаржника як на ініціатора оскарження, що випливає з вимог до змісту скарги та необхідності додавання доказів за статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі", і узгоджується з загальним підходом доказування у публічно-правових спорах.

Твердження Скаржника про "цілеспрямоване створення умов під конкретного учасника" є риторичним і повторюваним, але не підкріплене належними доказами, зокрема, відсутні підтвердження відмов різним учасникам у доступі до атестованих рішень, відсутній аналіз альтернативних хмарних платформ/постачальників, відсутні докази, що вимога атестованої КСЗІ є унікальною для одного суб’єкта, а не ринковим стандартом для сервісів, які обробляють дані в хмарі.

Окремо Скаржник у цьому ж блоці намагається вказати на нібито порушення, бо на його думку є обов’язковим використання електронного каталогу та запиту пропозицій постачальників за Порядком та умовами субвенції НУШ, затвердженим постановою КМУ № 1554, однак така аргументація є нерелевантною для даної закупівлі за відсутності факту фінансування за рахунок відповідної субвенції, оскільки постанова № 1554 визначає механізм використання субвенції і застосовується у межах бюджетного фінансування, для якого вона встановлена, а отже не може автоматично підміняти процедури, обрані Замовником для закупівлі за іншим джерелом фінансування (посилання на план закупівлі - https://prozorro.gov.ua/uk/plan/UA-P-2026-01-29-019407-a).

Додатково зауваження Скаржника щодо "свідомого правопорушення" та погроз застосування статті 164-14 КУпАП є оціночними припущеннями і не є доказом порушення у конкретній процедурі, а подання таких тверджень без підтвердження фактичних підстав може розцінюватися як спроба впливу на орган оскарження через емоційно забарвлені формулювання, що не відповідає підходам доброчесної поведінки учасників у закупівлях, викладеним у настановах Prozorro щодо етичної поведінки учасників/потенційних учасників під час участі у публічних закупівлях.

Таким чином, вимога пункту 2.6 додатку 1 є законною та обґрунтованою, спрямованою на захист інформації користувачів і безпечну експлуатацію хмарних сервісів програмного забезпечення, має прямий зв’язок із предметом закупівлі, може бути виконана учасниками, які пропонують програмне забезпечення з належно організованою та атестованою системою захисту інформації, а твердження Скаржника про дискримінацію базуються на його власній неможливості надати документ та на припущеннях, що не підтверджені належними доказами, у зв’язку з чим підстави для виключення пункту 2.6 Документації відсутні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

2.1. Щодо порядку проведення Процедури закупілі.

ПОРЯДОК ТА УМОВИ надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 № 1554 передбачає, зокрема:

1. Ці Порядок та умови визначають механізм надання та використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (далі - субвенція).

2. Терміни, що вживаються у цих Порядку та умовах, мають таке значення:

засоби навчання - матеріальні та інформаційні об’єкти, що використовуються для організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу (дидактичні матеріали, електронні освітні ресурси тощо);

пілотні класи - класи закладів освіти, які реалізують інноваційний освітній проект всеукраїнського рівня за темою "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти" та класи закладів освіти, які беруть участь у реалізації Державного стандарту профільної середньої освіти.

9. Закупівлі за рахунок субвенції здійснюються в установленому законодавством порядку.

Закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, здійснюється замовниками з використанням електронного каталогу в установленому законодавством порядку, якщо такий товар наявний в електронному каталозі станом на 1 травня 2025 року.

У разі закупівлі комп’ютерного та/або мультимедійного обладнання, вартість якого становить або перевищує 100 тис. гривень, з використанням електронного каталогу запит пропозицій постачальників здійснюється замовником відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.

У разі коли закупівля товару, вартість якого становить або перевищує 100 тис.

гривень, з використанням електронного каталогу не відбулася, замовник здійснює закупівлю в установленому законодавством порядку.

Слід заначити, що відповідно до інформацї, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу у розділі "Обгрунтування та план закупівлі UA-P-2026-01-29019407-a" зазначено, зокрема:

Найменування замовника: ВІДДІЛ ОСВІТИ БАЛАКЛІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія замовника: Юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади Місцезнаходження замовника: 64207, Україна, Харківська область, Балаклія, вул.

Захисників України, будинок 18 Розмір бюджетного призначення за кошторисом та/або очікувана вартість предмета закупівлі Джерело фінансування закупівлі Місцевий бюджет Сума 1 933 400,00 UAH.

Слід зазначити, що Документація не містить інформації, що Закупівля здійснюється за рахунок надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа".

Крім того, зазначена інформація відсутня також на веб-порталі Уповноваженого органу щодо зазначеної Закупівлі.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2.2. Щодо оскаржуваних вимог Документації.

2.6 Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, атестат відповідності від 09.06.2023 №422В, відповідно до якого:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХИСТ.ЮЕЙ" (найменування державного органу / організації / підприємства / установи, яким видано Атестат) засвідчує, що комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи "Система хмарних обчислень" (найменування ІКС) що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ГІГАКЛАУД" (найменування державного органу (організації, підприємства, установи) власника (розпорядника) ІКС, код ЄДРПОУ, місцезнаходження) забезпечує захист інформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації.

Експертний висновок на 85 аркушах додається до цього Атестата та є його невід'ємною частиною.

Вимоги до умов експлуатації об'єкта експертизи визначено у відповідному розділі Експертного висновку.

Також Скаржник на рогляд Комісії надав, зокрема, лист від 04.02.2026 №2291/26, оформлений на бланку ТОВ "ГІГАКЛАУД", відповідно до якого: Цим ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТІО "ГГАКЛАУД" висловлює свого повагу та гарантує наявність у ТОВ "Гігакалуд" Атестату комплексної системи захисту інформацій та експертного висновку до нього на інформаційно комунікаційну систему "Система хмарних обчислень" (або ІКС СХО), в якій розміщується інформаційно-комунікаційна ситема ТОВ "АР БУК ЮА".

У зв'язку з наявністю у Експертному висновку конфіденційних положень, на жаль, ТОВ "Гігаклауд" не може надати цей документ у повному розмірі для публікації документу в публічній закупівлі на тендерному майданчику. Такі дії можуть становити ризик і загрозу для безпеки ІКС СХО, що може бути використано зловмисниками.

Наша компанія готова надати Експертний висновок в повному обсязі на запит за умови укладення Договору про нерозголошення конфіденційної інформації.

Відповідно до Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 16.05.2007 №93 "Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації" затверджено положення пр ро державну експертизу у сфері технічного захисту інформації I. Загальні положення 1. Це Положення визначає порядок проведення державної експертизи у сфері технічного захисту інформації.

2. Державна експертиза у сфері технічного захисту інформації (далі - експертиза) проводиться з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об’єктів експертизи щодо їх відповідності вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації та можливості їх використання для забезпечення технічного захисту інформації (далі - ТЗІ).

3. Дія цього Положення поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які є суб’єктами експертизи.

Суб’єктами експертизи є:

юридичні та фізичні особи - власники (розпорядники) інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем; апаратних, апаратно-програмних і програмних засобів, які реалізують функції ТЗІ; організаційно-технічних рішень замовники експертизи (далі - Замовники);

Адміністрація Держспецзв’язку;

територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку;

навчальні заклади, науково-дослідні, науково-виробничі установи, підприємства, установи та організації, які проводять експертизу (далі - Організатори);

державні органи, які проводять експертизу в сфері свого управління;

фізичні особи, які на постійній або професійній основі здійснюють діяльність, пов’язану з наданням експертних послуг,- виконавці експертних робіт з ТЗІ (далі Експерти).

4. Об’єктами експертизи є:

II. Порядок організації та проведення експертизи 28. За результатами проведених робіт Організатор складає:

експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на КСЗІ;

експертний висновок згідно з додатком 8 на засіб ТЗІ;

експертний висновок згідно з додатком 9 на ОТР КСЗІ.

Наведеним вище Положенням про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації передбачено, що навчальні заклади, науково-дослідні, науково-виробничі установи, підприємства, установи та організації, які проводять експертизу за результатами проведених робіт складають, зокрема, експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на

КСЗІ.

За таких умов, наведеним вище Положенням про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації встанволено вичерпний перелік об'єктів експертизи.

При цьому, відповідно до пункту 4.1 розділц 1 Докмунетації назва предмета закупівлі - Інтерактивна панель За кодом ДК 021:2015 - 32320000-2 Телевізійне й аудіовізуальне обладнання.

Враховуючи наведене, у тому числі те, що предметом закупівлі є саме інтерактивна панель, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ВІДДІЛ ОСВІТИ БАЛАКЛІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 44114014) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Інтерактивна панель", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-01-29-016444-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації

ВИМОГА №1 · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. видалити у таблиці 1 Додатку 2 до тендерної документації технічні характеристики як такі, що є дискримінаційними: CPU модуля Android Не гірше A72×4+A53×4 Веб-камера Вбудована Інтерфейс USB 2.0 – 3 шт., USB Type С 3.1Thunderbolt – 1 шт.,

ВИМОГА №1

1) В таблиці 1 Додатку 2 тендерної документації встановлено, що:

Технічні вимоги

Параметр Значення

Інтерактивна панель з вбудованим комп`ютером Виробник, модель, рік виробництва

Тип системи PC LCD

Форм-фактор системи Все-в-одному

Вбудовані пристрої Модуль Android, модуль Windows.

Розмір діагоналі екрану Не менше 75 дюймів

Роздільна здатність в ОС Android та Windows UltraHD 3840x2160

Кількість дотиків Не менше 40

Операційна система Android 14.0 з українською локалізацією

CPU модуля Android Не гірше A72×4+A53×4

RAM модуля Android Не менше 8Gb

ROM модуля Android Не менше 128Gb

Wi-Fi Стандарту не нижче ІЕЕЕ 802.11ac (2.4/5ГГц)

Веб-камера Вбудована

Інтерфейс USB 2.0 – 3 шт., USB 3.0 – 6 шт., USB Type С 3.1Thunderbolt – 1 шт., USB Type С 3.0 – 1 шт., USB Touch 2.0 – 2 шт., LAN (Gigabit Ethernet) – 2 шт., Bluetooth 4.2, HDMI – 4 шт., SPDIF – 1 шт., RS232 – 1 шт., Display Port – 1 шт.

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є технічні вимоги:

CPU модуля Android Не гірше A72×4+A53×4

Веб-камера Вбудована

Інтерфейс USB 2.0 – 3 шт., USB Type С 3.1Thunderbolt – 1 шт.,

Так як, виконати їх зможуть лише ті учасники, що запропонують товар конкретного виробника.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак запропонований ним товар – Starboard TE-YL5U-75 не містить вище зазначених технічних вимог (документальне підтвердження до скарги додається).

За таких умов, Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі, оскільки в тендерній документації наявні дискримінаційні вимоги.

Замовник навмисно, нехтуючи основними принципами здійснення закупівель, в тому числі недискримінація Учасників, встановлює дискримінаційні вимоги та обмеження. Зазначення надмірно деталізованих дискримінаційних особливостей не дозволяє приймати участь Учасників на загальних підставах в умовах здорової конкуренції.

За таких умов тендерної документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі

Отже, зважаючи на встановлені дискримінаційні вимоги вбачається, що метою Замовника є уникнення конкуренції з причин відсутності не менше ніж двох виробників, що можуть запропонувати товар, який буде відповідати усім технічним особливостям одночасно згідно Додатку 2 ТД.

Такими діями Замовник порушив права та інтереси Скаржника, принципи закупівель в тому числі щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економія, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

Дії Замовника в частині встановлення у Документацією наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

ВИМОГА №2 · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. видалити у таблиці 1 Додатку 2 до тендерної документації технічні характеристики як такі, що є дискримінаційними: - наявність вбудованого інструменту запису екрану з функцією запису та збереження робочого стола або його обраної зони; - наявність не менше 1300 вбудованих 3D-сцен освітньої тематики українською мовою з можливістю перегляду в офлайн-режимі та з підтримкою режиму анагліф. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-сцен за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких 3D сцен); - наявність не менше 1300 вбудованих навчальних відео. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування відео за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких відео) ; - наявність не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких підручників); -. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-моделей за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків); - наявність функціоналу роботи із зовнішньою або вбудованою веб камерою комп’ютера, перетворюючи її на універсальний цифровий інструмент для дослідження фізичних, біологічних та інших процесів у режимі реального часу; Для можливості перевірки відповідності вищезазначеним характеристикам, спеціалізоване програмне забезпечення навчального призначення повинно мати функцію безкоштовного пробного періоду терміном не менше 20-ти днів. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на завантаження дистрибутиву ПЗ на сайті виробника або офіційного дистриб'ютора). Зберігання та обробка інформації користувачів ПЗ повинна здійснюватися в хмарному центрі обробки даних (ХЦОД), що забезпечує комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) відповідно до вимог законодавства України (Учасник у складі тендерної пропозиції зазначає назву комплексної системи захисту інформації). Програмне забезпечення повинно включати безоплатний онлайн-курс, призначений для педагогічних працівників / вчителіві закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з видачею сертифікату підвищення кваліфікації. Навчання повинно проводитися виробником або його представництвом / філією або його офіційним дистриб’ютором в Україні запропонованого Учасником базового програмного забезпечення (на підтвердження у складі тендерної пропозиції надається посилання на веб сторінку з інформацією про таке навчання та підтвердженням його безоплатності).

ВИМОГА №2

2) В таблиці 1 Додатку 2 тендерної документації встановлено, що:

Має відповідати наступним вимогам:

-сумісність з ОС Windows 11 та Android;

- підтримка імпорту створених файлів різних форматів;

- наявність функціоналу автоматичного оновлення;

- наявність інтерактивних інструментів для створення тестів;

- наявність підписки (ліцензії), терміном не менше 1 (одного) року.

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є технічні вимоги:

-. У програмному забезпеченні повинна бути реалізована можливість сортування 3D-моделей за навчальними предметами: біологія, географія, хімія, фізика, математика, історія. (Учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати посилання на перелік таких уроків);

Скаржник повідомляє, що вище зазначені технічні характеристики та вимоги до програмного забезпечення прямо вказують на товар конкретного виробника торгової марки.

За сукупністю всіх технічних вимог Замовника, відповідає програмне забезпечення одного виробника. В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар на якому буде встановлено програмне забезпечення конкретного виробника. Так як, Замовником встановлено вимоги до предмету закупівлі таким чином, що всім технічним вимогам Замовника в сукупності відповідає продукція конкретного виробника.

Скаржник планує взяти участь в даній процедурі закупівлі, однак програмне забезпечення - AR Book з яким планує взяти Скаржник, не містить вище зазначених технічних вимог (документальне підтвердження до скарги додається).

За таких умов тендерної документації Скаржник не має змоги взяти участь в даній процедурі закупівлі

Подібний підхід свідчить про сутнісне звуження конкуренції в розумінні статті 5 Закону, оскільки технічні вимоги Замовника штучно звужують ринок лише до одного програмного комплексу або його похідного, позбавляючи інших учасників можливості на рівних умовах запропонувати альтернативний функціонал. У практиці публічних закупівель дискримінацією визнається не лише формальна вимога, яка прямо називає конкретний товар, а й будь-яка умова, яка призводить до обмеження кола учасників через надмірну деталізацію, нетипові чи унікальні характеристики, або вимоги, виконання яких об’єктивно можливе лише обмеженим колом осіб. У даному випадку йдеться саме про такі умови: обсяги контенту (моделей, підручників, уроків), способи підтвердження прав на використання підручників, вимога надання готових уроків у складі пропозиції — усе це формує виключну зону участі для одного або двох пов’язаних між собою постачальників, з однотипним походженням ПЗ. Тобто предмет закупівлі поставлений у повну залежність не від результату, а від форми, яка є недоступною для значної частини ринку через непрозору структуру прав інтелектуальної власності, особливості дистрибуції та виключні права, що їх має лише один суб’єкт. Це створює умови нечесної конкуренції та обмежує рівний доступ до участі, що суперечить не лише Закону, а й публічній меті закупівель у сфері освіти — забезпечити якісний продукт за найбільш вигідними умовами для держави.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Викладені Замовником у тендерній документації підтверджує, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі. У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника виключити або внести зміни в чинну редакцію ТД.

Крім того, Скаржник зауважує, що встановлені Замовником вимоги до програмного забезпечення не узгоджуються із в ТИПОВИМ ПЕРЕЛІКОМ засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 29 квітня 2020 року № 574 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 01 вересня 2025 року № 1201). Так як, в Додатку 1 ТИПОВОГО ПЕРЕЛІКУ засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій вказано:

Б) Базове програмне забезпечення

— попередньо встановлена операційна система з безкоштовними оновленнями (за наявності комп’ютерного модуля);

— підтримка створення, перегляду, відтворення інтерактивного контенту; сумісність з ОС, установленою на інтерактивній панелі або ПК вчителя.

В такому разі, Замовник хибно в тендерній документації вказав назву програмного забезпечення як базове програмне забезпечення. Так як, встановлені в Додатку 2 тендерної документації вимоги до програмного забезпечення містять широку деталізацію, що суперечать ТИПОВОМУ ПЕРЕЛІКУ засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій.

У зв’язку з викладеним, Скаржник вважає за необхідне визнати дії Замовника з формування ТД такими, що не відповідають вимогам законодавства про публічні закупівлі, зобов’язати Замовника усунути порушення шляхом виключення дискримінаційних вимог, наведених у цій скарзі. Умови участі повинні бути однаковими для всіх потенційних учасників, виконуваними в межах чинного законодавства та такими, що забезпечують справжню, а не формальну конкуренцію.

ВИМОГА №3 · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. видалити Додатку 1 до тендерної документації вимоги як такі, що є дискримінаційними: - не менше 1300 вбудованих 3D-сцен освітньої тематики українською мовою з можливістю перегляду в офлайн-режимі та з підтримкою режиму анагліф; - не менше 1300 вбудованих навчальних відео; - не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів; Разом з підтвердженням наявності в ПЗ вищевказаної інформації, лист повинен містити посилання на кожний окремий веб-ресурс (веб-сторінку), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки. Для можливості перевірки відповідності, кожне посилання повинно відкривати кожний окермий запитуваний веб-ресурс (веб-сторінка), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки та мати вільний доступ без паролів та підписок. Таким чином, лист повинен містити щонайменше 4 (чотири) різні посилання на веб-ресурс (веб-сторінку), на якому розміщено вищевказані 3-D сцени, або навчальні відео, або цифрові підручники, або цифрові уроки (у сукупності надані посилання мають містити все з переліченого). Надання посилання не на кожний окремий веб-ресурс (веб-сторінка), на якому розміщені вищевказані 3-D сцени, навчальні відео, цифрові підручники, цифрові уроки, а на загальну сторінку ПЗ, буде вважатися невідповідністю вимогам, встановленим замовником.

ВИМОГА №3

3) В Додатку 1 тендерної документації встановлено, що:

- не менше 1300 вбудованих навчальних відео;

- не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів;

- бібліотеки цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 1900 уроків.

Лист повинен містити підтвердження наявності підписки (ліцензії), терміном дії не менше 1 року.

Скаржник повідомляє, що дискримінаційними є технічні вимоги та умови, що встановлені в тендерній документації:

- не менше 1300 вбудованих навчальних відео;

- не менше 400 україномовних цифрових підручників 1-11 класів;

Скаржник повідомляє, що вище зазначені технічні характеристики та вимоги до листа Лист від виробника базового програмного забезпечення (далі – ПЗ) або його представництва/філії/офіційного дистриб’ютора на території України прямо вказують на товар конкретного виробника.

За сукупністю всіх технічних вимог Замовника, відповідає програмне забезпечення одного виробника. В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь тільки ті Учасники, що запропонують товар на якому буде встановлено програмне забезпечення конкретного виробника. Так як, Замовником встановлено вимоги до предмету закупівлі таким чином, що всім технічним вимогам Замовника в сукупності відповідає продукція одного виробника.

Скаржник звертає увагу Комісії, що у чинній редакції ТД, Замовником збережено фокус виключно на тому, щоб технічні характеристики ПЗ відповідали унікальним функціональним властивостям саме конкретного програмного комплексу.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта — власника конкретного програмного продукту, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Викладені Замовником у тендерній документації підтверджує, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі. У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника виключити або внести зміни в чинну редакцію ТД.

Б) Базове програмне забезпечення

ВИМОГА №4 · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. видалити Додатку 1 до тендерної документації вимоги як такі, що є дискримінаційними: 2.3 Декларація про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1067). Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником. Декларація має містити посилання на відповідні стандарти, стосовно яких декларується відповідність: ДСТУ EN 60950-1:2015, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN 55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017. 2.4 Декларація про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1077). Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником. Декларація має містити посилання на відповідні стандарти, стосовно яких декларується відповідність: ДСТУ EN 60950-1:2015, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN 55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

ВИМОГА №4

4) В Додатку 1 тендерної документації встановлено, що:

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

Декларація має містити посилання на відповідні стандарти, стосовно яких декларується відповідність: ДСТУ EN 60950-1:2015, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN 55024:2017, ДСТУ EN 61000-3-2:2016, ДСТУ EN 61000-3-3:2017.

Декларація має бути видана органом з оцінки відповідності або виробником.

Скаржник повідомляє, що вказані вимоги є дискримінаційною та порушують норми чинного законодавства України.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь Учасники, що нададуть декларацію про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1067) в якій буде посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016, що не узгоджується із нормами чинного законодавства України та є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших суб’єктів господарювання.

Скаржник звертає увагу Колегії, що у декларації про відповідності, яку має змогу надати Скаржник, вказано посилання на ДСТУ EN 61000-3-2:2015, який є стандартом з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу (посилання на стандарт https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=67010).

В такому разі, ДСТУ EN 61000-3-2:2015 та ДСТУ EN 61000-3-2:2016 є подібними стандартами.

Проте, Скаржник не має змогу взяти участь в даній закупівлі та надати декларацію про відповідність в якій вказано посилання на ДСТУ EN 61000-3-2:2015, який є стандартом з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу. Так як, Замовник в тендерній документації чітко вказав, що в декларації про відповідність має бути вказано саме ДСТУ EN 61000-3-2:2016, який також є стандартом з електромагнітної сумісності, який встановлює нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу.

Враховуючи вище зазначене, Скаржник припускає, що Замовник умисно в тендерній документації вказав таку чітку деталізацію стандарті ДСТУ EN щоб перемогу здобув конкретний учасник із товаром конкретного виробника. Такі дії Замовника грубо порушують чинне законодавство України.

В такому разі, в даній закупівлі зможуть взяти участь Учасники, що нададуть декларацію про відповідність інтерактивної панелі вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання (ПКМУ/постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. №1077) в якій буде посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2016, що не узгоджується із нормами чинного законодавства України та є дискримінацією по відношенню до Скаржника та інших суб’єктів господарювання.

По-третє, Скаржник не є виробником інтерактивних панелей та не є уповноваженою особою від виробника інтерактивних панелей, а тому не має змоги отримати декларацію про відповідність в якій буде посилання саме на ДСТУ EN 61000-3-2:2016. Натомість у Скаржника наявна декларація про відповідність в якій є посилання на стандарт ДСТУ EN 61000-3-2:2015 (стандарт з електромагнітної сумісності, які встановлюють нормативи на емісію гармонік струму для обладнання з максимальним вхідним струмом до 16 А на фазу).

ВИМОГА №5 · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. видалити Додатку 1 до тендерної документації вимоги як такі, що є дискримінаційними: 2.6 Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації. Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

ВИМОГА №5

5) В Додатку 1 тендерної документації встановлено, що:

Скаржник повідомляє, що вказана вимога є дискримінаційною та порушує норми чинного законодавства України.

Так як, Скаржник для участі в даній закупівлі не має змогу надати Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, що належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України, в якому засвідчується/підтверджується забезпечення захисту іннформації відповідно до вимог нормативних документів із технічного захисту інформації. Атестат має бути виданий установою, яка має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації.

По-перше, Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації НЕ ВИДАЄТЬСЯ на базове програмне забезпечення згідно чинного законодавства України, а тому Скаржник не може Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення.

Так як, в Наказі Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 «Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації» вказано, що об’єктами експертизи є:

Отже, програмне забезпечення як “продукт” або “базове ПЗ” не може мати атестат Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації саме по собі, оскільки програмне забезпечення не є об’єктом експертизи.

По-друге, Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації НЕ належить належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України.

Так як, в п. 3 Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 «Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації» вказано, що Суб’єктами експертизи є:

В п. Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 «Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації» вказано, що за результатами проведених робіт Організатор складає: експертний висновок згідно з додатком 6 та в разі позитивних результатів експертної оцінки - атестат відповідності згідно з додатком 7 на КСЗІ;

Отже, згідно чинного законодавства України Атестат відповідності комплексної системи захисту належить Організатору, що його видає.

В такому разі, встановлена Замовника вимога про те, що «Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації базового програмного забезпечення, має належить виробнику або його представництву/філії/офіційному дистриб’ютору на території України» суперечить нормам чинного законодавства України.

По-третє, невід’ємною частиною Атестат відповідності комплексної системи захисту є експертний висновок, що містить конфіденційну інформацію, тому Скаржник не має змогу надати документ в повному обсязі для участі в даній закупівлі (документальне підтвердження додається до скарги).

В Додатку 7 до Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 93 «Про затвердження Положення про державну експертизу у сфері технічного захисту інформації» наведено форму Атестату відповідності комплексної системи захисту в якому вказано, що «Експертний висновок на _____ аркушах додається до цього Атестата та є його невід’ємною частиною»

В п. 3. Наказу вказано, що експертиза програмних засобів ТЗІ за рішенням Замовника проводиться з метою:

Отже, за таких умов в даній закупівлі зможуть взяти участь лише Учасники, що нададуть в повному обсязі Атестат відповідності комплексної системи захисту, тобто разом із невід’ємною частиною – експертним висновком.

Дана вимога тендерної документації дискримінує не лише Скаржника, а і інших суб’єктів господарювання.

Так як, в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» відсутній такий вид ліцензійної діяльності як «провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та технічного захисту інформації в частині оцінювання захищеності інформації».

Натомість в Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» наявний такий вид ліцензійної діяльності як « надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації) та технічного захисту інформації, за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України» (п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону).

Першоджерело

Скарга в Prozorro Закупівля UA-2026-01-29-016444-a PDF рішення

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.