79710000-4 Охоронні послуги (Охорона об'єктів)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№18939-р/пк-пз від 23.12.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА ОХОРОННИХ КОМПАНІЙ "КРУК" (код ЄДРПОУ: 43198622) від 12 грудня 2025 № UA-2025-12-10-018701-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 15.12.2025 № 18445-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Комісією було Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник та Замовник 18.12.2025 надали додаткові пояснення до Скарги.

Замовник 19.12.2025 надав додаткові пояснення до Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що вимога щодо надмірної кількості транспорту реагуванян згідно з п. 1.1.1 Розділу "1.1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" Додатку 1 (с. 1) Документації:

"1.1.1. Довідку довільної форми з переліком наявного обладнання, автомобільних транспортних засобів в кількості не менше 3 (трьох) шт., їх фото, та матеріально-технічної бази (територія, на якій розміщуються автомобільні транспортні засоби (ТЗ) та/або складське та/або офісне приміщення з відповідною територією) для забезпечення належного рівня надання визначених послуг (із зазначенням власне або таке, що перебуває в користуванні)".

Дана вимога є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник має підтвердити наявність груп швидкого реагування в кількості не менше 3 (трьох) нарядів, на спеціалізованому автотранспорті, обладнаному засобами радіотехнічного зв’язку, кольографічними схемами та написами, засвідчуючи належність до учасника, відповідними світловими та звуковими сигналами в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України Так, Скаржник має укладений договір № 17/04-25 від 17 квітня 2025, що діє до 31 грудня 2027 (включно) з ТОВ "Агентство "Крук", що виступає у ролі субпідрядника/співвиконавця та залучає транспорт реагування у кількості лише 1 (однієї) групи реагування.

Об’єкт Замовника знаходяться за наступною адресою:

Назва об’єкту

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" ВИШНЕВОЇ

МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Графік (режим роботи) охорони та кількість та тип постів Київська область, м. Вишневе.

Для надання послуг, які є предметом закупівлі, достатньо і 1 (однієї) груп швидкого реагування (для реагування та прибуття на один об’єкт). Так, Скаржник може залучити 1 (одну) групу швидкого реагування та виконати вимоги, які висуваються Замовником в технічному завданні з оперативним реагуванням по одному транспортну засобу на кожен об’єкт у разі спрацювання сигналу тривоги на обох об’єктах одночасно.

Однак, через встановлення зазначеної вимоги, Скаржник не може взяти участь в закупівлі.

Отже, встановлення вимоги щодо підтвердження саме 3 (трьох) груп швидкого реагування жодним чином не обґрунтована.

Окрім цього, територія, на якій розміщуються автомобільні транспортні засоби – відсутня. Транспортні засоби розміщуються біля звичайних паркомісцях.

Законодавець прямо вказує, що тендерні вимоги мають бути пропорційними та обґрунтованими. Вимога про надмірну кількість транспорту має бути об’єктивно підтвердженою виходячи віл фактичного об’єму надання послуг. Наявність 1 (одного) транспорт реагування – є достатнім підтвердженням. На підставі вищевикладеного, Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни в Документацію та виключити зазначену дискримінаційну вимогу.

Замовник зазначає, що вимога щодо наявності транспортних засобів прямо випливає з кваліфікаційного критерію "наявність обладнання та матеріально-технічної бази" (ч. 2 ст. 16 Закону).

Автомобільні транспортні засоби є необхідним елементом матеріально-технічної бази для здійснення охоронних послуг з виїздом груп швидкого реагування на об’єкти Замовника. При цьому тендерна документація не обмежує: марку, модель, рік випуску транспортних засобів; форму власності (власні, орендовані, на підставі договору лізингу тощо); джерело їх залучення (власні потужності, субпідрядник/співвиконавець – у межах ст. 16 Закону).

Отже, вимога є загальною та однаковою для всіх потенційних учасників, а не налаштованою під конкретного суб’єкта.

Об’єкти Замовника – це декілька розташованих у різних частинах м. Вишневе об’єктів теплопостачання та пов’язаних мереж (котельні, теплопункти, склади тощо), які мають статус критично важливих для безпеки населення. Їхня робота пов’язана з безпечним функціонуванням теплових мереж, ризиком несанкціонованого доступу до обладнання, потенційними наслідками в разі диверсій чи пошкодження в умовах воєнного стану.

У таких умовах наявність лише однієї групи швидкого реагування, як зазначає сам Скаржник, не гарантує належного рівня безпеки в разі одночасних інцидентів на двох і більше об’єктах; поломки чи тимчасової недоступності одного транспортного засобу (ремонт, ДТП, технічна несправність); ускладнення дорожньої обстановки.

Встановлення мінімум трьох транспортних засобів фактично забезпечує можливість паралельного реагування на декілька подій, резерв на випадок поломки або зайнятості одного з авто, підвищення гарантій безперервності охорони об’єктів життєзабезпечення міста.

Тобто вимога про 3 транспортні засоби є пропорційною предмету закупівлі, масштабам об’єктів та рівню ризиків і відповідає принципу ефективності та пропорційності закупівель (ст. 5 Закону).

Скаржник сам зазначає, що має договір з субпідрядником, який надає лише одну групу реагування, і вважає, що цього достатньо. Фактично це свідчить лише про обмеженість матеріально-технічних ресурсів конкретного учасника, а не про дискримінаційний характер вимоги.

Закон не зобов’язує Замовника "підлаштовувати" вимоги під наявні потужності окремого учасника. Навпаки, ст. 16 Закону покликана дозволити Замовнику переконатися в тому, що учасник має достатні ресурси для якісного виконання договору.

Отже, вимога щодо наявності не менше 3 транспортних засобів реагування є законною, обґрунтованою та недискримінаційною.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі" 1.1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

На підтвердження даного критерію Учасник повинен надати, зокрема:

1.1.1. Довідку довільної форми з переліком наявного обладнання, автомобільних транспортних засобів в кількості не менше 3 (трьох) шт., їх фото, та матеріально-технічної бази (територія, на якій розміщуються автомобільні транспортні засоби (ТЗ) та/або складське та/або офісне приміщення з відповідною територією) для забезпечення належного рівня надання визначених послуг (із зазначенням власне або таке, що перебуває в користуванні).

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі: Охорона об’єктів (код ДК 021:2015 – 79710000-4 Охоронні послуги).

Найменування об’єктів охорони.

Місце несення служби та межі поста охорони, що береться під охорону Пост № 1 по вул. Київська, 11, місто Вишневе, Бучанський район, Київської області, Україна, 08132 Пост № 2 земельна дiлянка загальною площею 4.1198 га, кадастровий номер 3222410600:01:012:0022, місто Вишневе, Бучанський район, Київської області, Україна, 08132 Пост № 3 по вул. Чорновола, 1, місто Вишневе, Бучанський район, Київської області, Україна, 08132.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності має право, зокрема:

5) використовувати транспорт реагування.

За таких умов, Законом України "Про охоронну діяльність" передбачено саме право суб'єкт охоронної діяльності, а не обов'язок використовувати транспорт реагування.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- договір від 17.04.2025 № 17/04-25, укладений з ТОВ "Агентство "Крук", предметом якого є:

2.1. За цим Договором Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по виїзду (реагуванню, прибуття) ГШР на об'єкти охорони, що знаходяться під спостереженням ПЦС Замовника та на якому спрацювали засоби СОС (тривожний сигнал);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марка RENAULT, комерційний опис DUSTER, ТОВ "Агентство "Крук".

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції щодо кількості транспортних засобів.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають автомобільних транспортні засоби в кількості саме не менше 3 (трьох) шт, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що вимога щодо підтвердження офісів згідно п. 1.1.12 Розділу "1.1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" Додатку 1 (с. 1) Документації:

"1.1.12. Довідку довільної форми про наявність мінімум 2 (двох) об’єктів розміщення груп реагування (головного офісу та/або представництва та/або пунктів) на південній та північний сторонах м. Вишневе (відносно залізних колій, що проходять через м. Вишневе)".

Дана вимога є дискримінаційною та обмежує коло учасників які зможуть взяти участь в закупівлі, з огляду на наступне.

Встановивши дану вимогу, Замовник свідомо обмежує коло учасників, які можуть взяти участь у торгах та матимуть змогу бути допущеними до оцінки, так як надання послуг з охорони здійснюється відповідно ліцензії (декларації) МВС України на охоронну діяльність, яка не обмежується територіально та поширює свою дію на всю територію України, а сам учасник може мати великий досвід надання послуг у різних містах України, не маючи нерухомості за місцезнаходженням об’єкту охорони (офісу, приміщення, представництва, підрозділу, чергової частини, пульта централізованого спостереження тощо). Також, жодним законодавчим актом не зазначено, що охоронні послуги надаються за територіальним принципом та те, що офіс суб’єкта охоронної діяльності має знаходитися в місці надання послуг.

Скаржник зазначає, що більшість компаній мають своїх регіональних представників, які мешкають в різних містах України, головною задачею яких є швидке реагування та вирішення питань за викликом Замовника. Також наявність офісу, приміщення, представництва, підрозділу, чергової частини, пульта централізованого спостереження тощо в Київської області загалом зумовлює для компаній-власників збільшення витрат на його утримання, а отже і збільшення ціни надання послуг, що є нераціональним використанням коштів зі сторони, як Замовника, так і Учасника.

Так, Скаржник має головний офіс у місті Києві, чергова частина також знаходиться у місті Києві, проте Скаржник має змогу залучити представника в м. Вишневе та/або Київської області загалом для контролю несення служби охоронниками, а також залучити групи швидкого реагування для посилення посту охорону у нештатних ситуаціях. Тобто, Скаржник в повній мірі може виконати вимоги Замовника, передбачені технічним завданням та договором, однак, через встановлення вимоги про надання документів, що підтверджують право власності або договір(и) оренди нерухомості в м. Київської області загалом, Скаржник не може взяти участь в закупівлі Замовника.

Також жодним чином не обґрунтовується вимога про наявність мінімум 2 (двох) об’єктів розміщення груп реагування (головного офісу та/або представництва та/або пунктів) на південній та північний сторонах м. Вишневе (відносно залізних колій, що проходять через м. Вишневе). Скаржнику не зрозуміло навіщо два офісних приміщення з прив’язкою до наявності на південній та північний сторонах м. Вишневе (відносно залізних колій, що проходять через м. Вишневе).

Отже, наявність самої вимоги є дискримінаційною та такою, що містять невідповідності між собою.

Дані обставини ставить Скаржника у нерівне становище з іншими учасниками, не забезпечують рівне ставлення Замовника до кожного учасника та дискримінує учасників, які не мають фактичного розміщення нерухомості (офісу, приміщення, представництва, підрозділу, чергової частини, пульта централізованого спостереження тощо) м. Вишневе та/або Київської області загалом з документальним підтвердженням.

Замовник зазначає, що він не вимагає реєстрації юридичної адреси учасника або його відокремленого підрозділу саме у м. Вишневе; наявності пульта централізованого спостереження саме у м. Вишневе; обмеження території дії ліцензії чи діяльності учасника.

Вимога стосується лише фактичного розміщення пунктів (баз) груп реагування, звідки буде здійснюватися виїзд охоронників на об’єкти Замовника.

Форма підтвердження (власність, оренда, інше законне користування) також не обмежена. Учасник може: орендувати невеликі приміщення, укласти договори співпраці, використати існуючі бази субпідрядників, тощо.

Отже, ця вимога – знову ж таки вимога до матеріально-технічної бази, передбачена ст. 16 Закону.

Місто Вишневе фактично "розрізане" залізничними коліями, що у разі перекриття переїзду, який часто закритий через рух поїздів, може створювати затримки від 7 хвилин до 1,5 годин часу простою автомобілів, а також аварій на коліях, заторів чи обмежень руху може суттєво ускладнити або зробити неможливим оперативний виїзд групи реагування з одного боку міста на інший.

У випадку тривоги на об’єкті охорони затримка навіть у 2–3 хвилини може призвести до пошкодження обладнання, аварії або проникнення на об’єкт.

Тому вимога щодо двох пунктів реагування по різні боки залізниці встановлена виключно для гарантування максимально швидкого реагування.

Отже, наявність двох пунктів розміщення груп реагування гарантує можливість швидкого прибуття на об’єкти Замовника незалежно від стану залізничних переїздів;

мінімізує ризик несвоєчасного реагування у разі надзвичайних ситуацій; забезпечує безперервність охорони, що критично для об’єктів теплопостачання в умовах воєнного стану.

Таким чином, вимога має пряму технічну та логістичну обґрунтованість і спрямована на захист інтересів громади та безпеки об’єктів, а не на обмеження конкуренції.

Скаржник посилається на низку рішень Колегії, де дискримінаційними визнавалися вимоги про наявність офісу/ПЦС/матеріально-технічної бази саме в певному місті за відсутності належного обґрунтування.

У нашому випадку Замовник надає чітке обґрунтування, пов’язане з географією міста (залізничні колії) та необхідністю мінімізувати час реагування; не вимагається юридична адреса чи ПЦС, а лише місце дислокації груп реагування, яке може бути забезпечене в різний спосіб (оренда, субпідряд тощо); вимога не прив’язана до статусу "місцевого" учасника – будь-який суб’єкт з іншого регіону може виконати її, належно організувавши свою діяльність.

Отже, наведена практика АМКУ не є тотожною за фактичними обставинами і не свідчить про дискримінаційність вимоги Замовника в цій закупівлі.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що дана аргументація Замовника наштовхує лише на дві думки: або ж Замовник не усвідомлює як організовується робота групи швидкого реагування або усвідомлює і навмисно намагається ввести Колегію в оману.

Скаржник має офіс в місті Києві (що підтверджується відповідним договором оренди, наданим в якості доказу), а групу швидкого реагування також у місті Вишневе.

Для того щоб розмістити відповідну групу, яка перебуває в спеціалізованому автомобілі в тому чи іншому населеному пункті – не потрібно мати офіс або приміщення у цьому населеному пункті. Достатньо просто дати вказівку такій групі їхати у визначене місце дислокації і перебувати там. Після того як чергові охоронники групи швидкого реагування відпрацювали свою зміну, їх заміняють інші охоронники. Дислокація групи при цьому, не змінюється або змінюється в межах міста Вишневе. Так і побудована організація роботи Скаржника та субпідрядника, групи якого залучатимуться. Де в цій схемі приміщення, про які зазначає Замовник, і навіщо вони потрібні, Скаржнику лишається незрозумілим.

Ствердження Замовника, що будь-який учасник з іншого регіону або міста, окрім як міста Вишневого, зможе виконати зазначену вимогу про наявність двох приміщень – не відповідає дійсності і є відверто хибним. Економічної доцільності організовувати наявність приміщень, які непотрібні для виконання умов договору, просто немає. Таким чином, учасники, які не зареєстровані у місті Вишневому просто не братимуть участь в закупівлі Замовника, що є свідомим обмеженням конкуренції і порушенням принципів закупівель.

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що Скаржник продовжує стверджувати, що вимога про наявність не менше трьох груп швидкого реагування є дискримінаційною, посилаючись на те, що він використовує іншу організаційну модель (одна група реагування по субпідряду).

При цьому Скаржник не спростовує, що об’єкти Замовника – це об’єкти теплопостачання, які є частиною критичної інфраструктури, одночасно охороняються три пости (два – цілодобово, один – у визначені години), розташовані за різними адресами, у разі надзвичайної події час прибуття групи реагування має вирішальне значення, у тому числі в умовах воєнного стану.

Вимога про наявність не менше трьох груп швидкого реагування є прямим відображенням кваліфікаційного критерію "наявність матеріально-технічної бази та технологій" (ч. 1 ст. 16 Закону), дозволяє забезпечити реальну можливість одночасного реагування на події на різних об’єктах, не деталізує марку, тип, форму власності транспортних засобів, спосіб їх залучення (власні, орендовані, лізингові, субпідряд тощо), а отже не налаштовує вимогу під конкретного учасника.

Те, що нинішня модель діяльності Скаржника передбачає меншу кількість груп реагування, є особливістю господарської діяльності саме цього учасника і не свідчить про дискримінаційність вимоги.

Закон не зобов’язує Замовника занижувати об’єктивно необхідні вимоги до безпеки об’єктів критичної інфраструктури для того, щоб окремому учаснику було зручніше брати участь у процедурі.

Скаржник інтерпретує вимогу Документації як обов’язок створювати два "офіси" в м. Вишневе, що нібито суперечить практиці АМКУ, це є неправильним тлумаченням.

У Документації Замовника йдеться про наявність мінімум двох об’єктів (пунктів) розміщення груп реагування – по різні боки залізничних колій (північна та південна частини м. Вишневе). Мова йде саме про місця базування сил реагування, а не про юридичну адресу, адміністративний офіс чи пульт централізованого спостереження.

Такий пункт може бути власним або орендованим приміщенням, частиною складу, гаражу, іншого приміщення, яке учасник використовує на законних підставах, приміщенням, яке використовується за договором співпраці/спільного використання площ.

Форма та правовий титул на приміщення не обмежуються, а отже, ця вимога не зводиться до "наявності офісу в місті".

Жодна норма Закону України "Про охоронну діяльність" чи Ліцензійних умов не встановлює окремої процедури створення пунктів дислокації груп реагування і не забороняє їх створювати.

Відповідно до спеціального законодавства суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний мати матеріально-технічну базу, достатню для виконання договірних зобов’язань, структура підрозділів, система чергувань, місця дислокації нарядів і груп реагування визначаються самим суб’єктом у внутрішніх організаційних документах (накази, положення, інструкції) та на підставі господарських договорів (власність, оренда, суборенда, договори співпраці тощо), при цьому суб’єкт повинен дотримуватися загальних вимог законність користування приміщенням, умови праці, охорона праці, безпека, доступ до укриттів тощо.

Отже створення пунктів дислокації груп реагування є законною формою організації охоронної діяльності, яка повністю узгоджується з чинним законодавством і не потребує окремого спеціального статусу чи дозволу.

Таким чином, вимога Замовника про наявність у учасника двох пунктів дислокації груп реагування – це не вимога створювати "особливий об’єкт, передбачений законом", а вимога мати реальну організаційно-матеріальну присутність у зоні охоронюваних об’єктів, що цілком відповідає ст. 16 Закону (матеріально-технічна база) та спеціальному законодавству.

Замовник наголошує на тому, що місто Вишневе перетинається залізничними коліями, що створює ризики блокування залізничних переїздів (поїздами, аваріями, ремонтами), утворення заторів, обмеження чи тимчасового припинення руху транспорту.

Об’єкти Замовника розташовані по різні боки цих колій. За таких умов, розміщення лише одного пункту дислокації групи реагування на одній стороні міста не гарантує своєчасного прибуття на об’єкти, що знаходяться на іншій стороні, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, наявність двох пунктів дислокації – по обидві сторони залізниці – є мінімально необхідною організаційною передумовою для забезпечення прийнятного часу реагування. З огляду на критичність об’єктів теплопостачання, такі вимоги є пропорційними (дві точки – мінімум, а не надмірна кількість), пов’язаними з предметом закупівлі (фактична безпека, час реагування, логістика), нейтральними для всіх учасників – незалежно від того, де вони зареєстровані, оскільки будь-який суб’єкт може забезпечити користування потрібним приміщенням у місті.

Посилання Скаржника на додаткові витрати (оренда приміщення, організація бази) відображає лише його комерційний ризик та небажання адаптувати свою модель роботи до об’єктивних вимог безпеки Замовника і не є ознакою дискримінації.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що враховуючи пояснення Замовника, Скаржник доходить висновку, що Замовник не зрозумів про що йшла мова в попередніх поясненнях. Якщо для Замовника вкрай необхідним є наявність більш ніж однієї групи швидкого реагування і він об’єктивно це зможе підтвердити, то Скаржник може забезпечити наявність більш ніж однієї групи реагування шляхом передислокації з міста Києва. Проте, наразі, передумов для наявності не менше 3 груп в місті Вишневому, Скаржником не спостерігається.

Проте, в пояснення Скаржника, мова йшла саме про відсутність необхідності мати в наявності ті чи інші приміщення у власності чи оренді. Групи дислокуються в спеціалізованих автомобілях в місті Вишневе і в разі необхідності прибудуть на об’єкт, де спрацював сигнал тривоги. Замовник так і не пояснює навіщо Скаржнику мати приміщення, якщо Скаржник може організувати наявність груп швидкого реагування і без нього. Тобто, Скаржник в повній мірі може виконати вимоги Документації, проте через встановлення зазначеної вимоги, не може взяти участь в закупівлі.

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що Скаржник знову ототожнює вимогу щодо двох пунктів дислокації з вимогою створення додаткових "офісних приміщень" у м. Вишневе. Замовник повторно наголошує, що Документація містить вимогу про пункти дислокації (розміщення) груп реагування, а не про юридичну адресу чи адміністративний офіс, такий пункт може бути будь-яким приміщенням/частиною приміщення, що перебуває у законному користуванні учасника (власність, оренда, суборенда, договір співпраці тощо), у цьому пункті забезпечується фактична базова готовність групи реагування (місце базування між виїздами, зберігання транспорту та майна тощо).

Закон України "Про охоронну діяльність" та Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності (постанова КМУ № 960) не забороняють і не регламентують окремо порядок створення пунктів дислокації груп реагування. Структура підрозділів, місця базування нарядів та груп визначаються самим суб’єктом охоронної діяльності у його внутрішніх документах та господарських договорах. Отже, вимога Замовника щодо наявності двох пунктів дислокації узгоджується зі спеціальним законодавством є формою реалізації кваліфікаційного критерію "наявність матеріально-технічної бази" (ст. 16 Закону) не створює будь-якого "спеціального статусу" чи обмеження, недоступного для інших учасників.

Скаржник пропонує як альтернативу тимчасову передислокацію групи реагування з м. Києва, стверджуючи, що це "набагато ефективніше й безпечніше" за створення пунктів дислокації у м. Вишневе та що "в м. Вишневому не так багато вулиць, які можуть бути перекриті, а у разі виникнення перешкод є можливість об’їзду".

Такі твердження є оціночними судженнями учасника, що не враховують реальних загроз у період воєнного стану (ракетні удари, уламки, пошкодження інфраструктури, аварії, робота спецтехніки, тимчасові блокування доріг та переїздів тощо), ігнорують, що місто Вишневе перетинається залізничними коліями, перекриття/затримка на переїздах може істотно збільшувати час прибуття з одного боку міста на інший, не дають Замовнику сталих організаційних гарантій, оскільки передислокація "за потреби" залежить від поточного завантаження підрозділів компанії в м. Києві.

Замовник, відповідаючи за безперебійність теплопостачання, має право й обов’язок оцінювати ризики консервативно, виходячи з можливих наслідків, а не з оптимістичних припущень учасника. Саме для мінімізації таких ризиків і встановлено вимогу про два пункти дислокації по різні боки залізничних колій.

Тимчасове "передислокування з Києва" не забезпечує того самого рівня готовності, що сталий пункт базування у безпосередній близькості до об’єктів охорони, а відтак не є еквівалентною заміною встановленої Замовником вимоги.

Встановлена вимога застосовується однаково до всіх потенційних учасників, незалежно від місця їх реєстрації, допускає будь-яку законну форму організації пунктів дислокації (оренда, суборенда, співпраця тощо), безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі – охороною об’єктів теплопостачання, де критичним є час реагування та можливість безперервного несення служби в умовах воєнного стану.

Той факт, що для окремого учасника організація пунктів дислокації у місті Вишневе може бути менш економічно вигідною, ніж робота лише з бази в м. Києві, є звичайним комерційним ризиком суб’єкта господарювання і не свідчить про дискримінаційність вимоги.

Замовник звертає увагу Колегії, що подані Скаржником скарга та численні "додаткові пояснення" фактично не містять нових юридично значимих обставин, а зводяться до повторення раніше висловлених оціночних суджень та незгоди із обґрунтованими вимогами тендерної документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі" 1.1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

На підтвердження даного критерію Учасник повинен надати, зокрема:

1.1.12. Довідку довільної форми про наявність мінімум 2 (двох) об’єктів розміщення груп реагування (головного офісу та/або представництва та/або пунктів) на південній та північний сторонах м. Вишневе (відносно залізних колій, що проходять через м. Вишневе).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- договір оренди нежитлового приміщення від 17.04.2025 № 17/04-0, укладений з ПП "СПАРТА-ГРУП ΧΧΙ", предметом якого є 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення для розміщення офісу з пунктом централізованого спостереження, надалі за текстом "Приміщення" або "Об'єкт оренди".

1.2. Об'єкт оренди знаходиться за адресою: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе 190, приміщення 681.

- договір від 17.04.2025 № 17/04-25, укладений з ТОВ "Агентство "Крук", предметом якого є:

2.1. За цим Договором Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по виїзду (реагуванню, прибуття) ГШР на об'єкти охорони, що знаходяться під спостереженням ПЦС Замовника та на якому спрацювали засоби СОС (тривожний сигнал).

Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 № 960 (надалі Ліцензійні умови) встановлено, зокрема:

4. Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріальнотехнічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати довідку довільної форми про наявність мінімум 2 (двох) об’єктів розміщення груп реагування (головного офісу та/або представництва та/або пунктів) на південній та північний сторонах м. Вишневе (відносно залізних колій, що проходять через м. Вишневе), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що вимога щодо владних функцій згідно з п.2 "Технічне завдання" Додатку 3 (с. 1) Документації:

"2. Учасник у відповідності з чинним законодавством України повинен здійснювати свою діяльність на підставі ліцензії на провадження охоронної діяльності.

Працівники Учасника повинні мати визначені чинним законодавством України права та повноваження на охоронну діяльність та застосування владних функцій щодо правопорушників".

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічновладних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто, приватні охоронні організації, зокрема Скаржник, не наділені та не можуть бути наділені владними повноваженнями. З чого вбачається, що участь у закупівлі можуть взяти виключно такі суб’єкти (органи державної влади, органи військового управління, тощо.) Приватні охоронні організації, відповідно до статті 16 Закону України "Про охоронну діяльність", мають право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:

1) захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну;

2) запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;

3) необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір;

4) знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю персоналу охорони або інших осіб.

Також, приватні охоронні організації мають право для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону України "Про охоронну діяльність").

Скаржник, при здійсненні охоронної діяльності, використовує, зокрема, але не виключно, наступні спеціальні засоби:

• Газові балончики • Гумові кийки • Бронежилети • Захисні каски • Пластикові наручники Враховуючи наявність зазначених спеціальних засобів, Скаржник повною мірою може виконати вимоги Замовника, відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик, зазначених в додатку 1.1 Документації.

Дані обставини ставлять Скаржника у нерівне становище з іншими учасниками, не забезпечують рівне ставлення Замовника до кожного учасника та дискримінують учасників, які не наділені правом застосовувати владні функції щодо правопорушників.

Замовник зазначає, що у п. 2 Технічного завдання (Додаток 3) передбачено, що "працівники Учасника повинні мати визначені чинним законодавством України права та повноваження на охоронну діяльність та застосування владних функцій щодо правопорушників".

Скаржник тлумачить це як вимогу бути "суб’єктом владних повноважень" у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що є хибним та не відповідає змісту Документації.

Закон України "Про охоронну діяльність" визначає, що суб’єкти охоронної діяльності мають, зокрема, право застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби до осіб, які посягають на об’єкт охорони, у випадках, встановлених законом (ст.

16), використовувати спеціальні засоби, перелік яких затверджується КМУ (ст. 9).

Тобто приватні охоронні компанії вже наділені законом відповідними повноваженнями щодо припинення правопорушень, затримання правопорушників, передачі їх поліції та застосування спеціальних засобів.

Фраза "застосування владних функцій щодо правопорушників" у Технічному завданні використана у фактичному, а не процесуально-правовому значенні й означає, що працівники учасника повинні діяти в межах та спосіб, передбачений Законом "Про охоронну діяльність", бути здатними законно припиняти протиправні дії на об’єктах Замовника, забезпечувати взаємодію з органами Національної поліції.

Таким чином, вимога не встановлює, що учасник повинен бути органом державної влади чи "суб’єктом владних повноважень" у розумінні КАС України, а лише констатує необхідність наявності у працівників законних повноважень, передбачених спеціальним законом для всіх ліцензованих суб’єктів охоронної діяльності.

Усі суб’єкти, які мають чинну ліцензію на охоронну діяльність, знаходяться в однакових умовах щодо змісту своїх прав та обов’язків за Законом "Про охоронну діяльність".

Тому згадана вимога не створює жодних переваг для окремих учасників, не обмежує участь приватних охоронних компаній, є лише відображенням необхідності дотримання чинного законодавства при виконанні договору.

З метою уникнення подвійного тлумачення Замовник, за потреби, може уточнити формулювання (наприклад, замінивши слова "владних функцій" на "повноважень, передбачених Законом України "Про охоронну діяльність"), однак навіть у чинній редакції вимога не є дискримінаційною та не порушує Закон.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі: Охорона об’єктів (код ДК 021:2015 – 79710000-4 Охоронні послуги).

2. Учасник у відповідності з чинним законодавством України повинен здійснювати свою діяльність на підставі ліцензії на провадження охоронної діяльності. Працівники Учасника повинні мати визначені чинним законодавством України права та повноваження на охоронну діяльність та застосування владних функцій щодо правопорушників.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків має право:

1) вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;

2) вимагати від службових осіб об'єктів охорони та інших осіб дотримання пропускного та внутрішньооб'єктового режимів;

3) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов'язковим негайним повідомленням про це територіального органу Національної поліції;

4) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи Національної поліції про вчинення цими особами кримінального або адміністративного правопорушення;

5) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та використовувати службових собак відповідно до цього Закону;

6) під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об'єкти охорони (з об'єктів охорони);

7) проводити відкриту відео-та фотозйомку подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям з обов'язковим оприлюдненням на об'єкті, що охороняється, інформації про здійснення таких заходів.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про охоронну діяльність" персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний:

1) забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб;

2) припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;

3) негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони;

4) зберігати таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційну інформацію про господарську діяльність суб'єктів господарювання, оголошену такою в установленому порядку, відомості про особисте і сімейне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, крім випадків, передбачених законодавством;

5) не вчиняти дій, що порушують громадський порядок.

Разом з тим, Закон України "Про охоронну діяльність" не містить інформації, що персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків наділяється повноваженнями застосування саме владних функцій щодо правопорушників.

Враховуючи викладене, зазначена вимога Документації не узгоджується з положеннями Закону України "Про охоронну діяльність" в цій частині, у зв'язку з чим Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які мають працівників з визначеними чинним законодавством України правами та повноваженнями на застосування владних функцій щодо правопорушників, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що вимога щодо ВОД згідно з п.2 Розділу "1.1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" Додатку 3 (с. 2) Документації:

"1.2.3. Документи, що підтвердять наявність у працівників, які вказані учасником в довідці на виконання вимоги пункту 1.2.1. цього додатку, військово – облікових документів".

Відповідно до ст. 2 Закон України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Стаття 14 передбачає, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Військово-облікові документи містять відомості про особу (ПІБ, дату народження, військове звання, стан здоров'я, військово-облікову спеціальність, місце проживання) для ведення військового обліку, що регулюється Законом України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу або її спеціальний статус".

У зв’язку з цим, Скаржник не може надати дані документи у зв’язку із відсутності згоди працівників. Таким чином, дана вимога не може бути виконана через відсутності згоди працівників та товариства загалом.

Таким чином, встановивши дискримінаційні вимоги, що оскаржуються, Замовник грубо порушив принципи недискримінації учасників та рівного ставлення до них, принцип добросовісної конкуренції серед учасників, які передбачені Законом. Також, порушується право Скаржника на участь в процедурі закупівлі при можливості надати послуги, які є предметом закупівлі.

Замовник зазначає, що Скаржник оскаржує вимогу п. 1.2.3 додатку 1 щодо надання документів, які підтверджують наявність у зазначених працівників військово-облікових документів.

В умовах воєнного стану та мобілізаційних заходів Замовник як підприємство, що забезпечує критичну інфраструктуру (теплопостачання), повинен переконатися, що персонал, залучений учасником для надання охоронних послуг, належним чином стоїть на військовому обліку, забезпечити безперервність охорони об’єктів, зокрема з огляду на можливі призови/ротації, мінімізувати ризики раптової втрати ключового персоналу без належної заміни.

Тому вимога про підтвердження наявності військово-облікових документів є функціонально пов’язаною з предметом закупівлі та безпекою об’єктів.

Згідно із Законом України "Про захист персональних даних" (ст. 6, 11, 14), обробка та поширення персональних даних допускається, зокрема, у разі наявності згоди суб’єкта персональних даних, необхідності виконання юридичного обов’язку володільця або укладення/виконання договору, за умови дотримання принципів пропорційності, визначеності мети та належного захисту даних.

Фактична неможливість або небажання Скаржника отримати згоду працівників та належним чином організувати обіг персональних даних не є наслідком дискримінаційності вимоги, а є організаційною проблемою самого учасника.

Усі оскаржувані вимоги Документації встановлені на підставі та в межах ст. 5, 16 Закону та Особливостей є об’єктивно обґрунтованими специфікою предмета закупівлі (охорона об’єктів теплопостачання в умовах воєнного стану), спрямовані на забезпечення належної якості та безпеки надання послуг, застосовуються однаково до всіх потенційних учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону "Про публічні закупівлі" 1.2. Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:

На підтвердження даного критерію Учасник повинен надати, зокрема:

1.2.3. Документи, що підтвердять наявність у працівників, які вказані учасником в довідці на виконання вимоги пункту 1.2.1. цього додатку, військово – облікових документів.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- довідку від 12.12.2025 № 12/ПЛ, відповідно до якої:

ТОВ "ГОК "КРУК" повідомляє, що не надається згода на обробку та/або передачу військово-облікових документів для цілей участі в тендері за ідентифікатором UA-202512-10-018701-а, оскільки:

- чинне законодавство України про публічні закупівлі (Закон України "Про публічні закупівлі", Постанова КМУ № 1178) не передбачає обов'язкового надання військово-облікових документів або згоди на їх обробку як умови участі в процедурі закупівлі.

- відсутність таких документів не є підставою для відхилення тендерної пропозиції відповідно до пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель.

Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 № 960 (надалі Ліцензійні умови) встановлено кадрові вимоги, зокрема:

Під час прийняття на роботу ліцензіат зобов’язаний отримати від зазначених осіб документи, необхідні для прийняття на роботу до суб’єкта охоронної діяльності, зокрема:

відомості про проходження особою служби у військовому резерві або перебування її у військовому оперативному резерві територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військової частини), що зазначені у військовому квитку, контракті, довідці, виданій територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, або військово-обліковому документі (додається копія відповідного документа), крім осіб, які не підлягають призову під час мобілізації.

За таких умов, Ліцензійними умовами передбачено надання зазначених документів саме під час прийняття на роботу працівників.

Враховуючи викладене, зазначена вимога Документації не узгоджується з положеннями Ліцензійних умов в цій частині, у зв'язку з чим Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати документи, що підтвердять наявність у працівників, які вказані учасником в довідці на виконання вимоги пункту 1.2.1. цього додатку, військово – облікових документів, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИШНІВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" ВИШНЕВОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 19417197) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "79710000-4 Охоронні послуги (Охорона об'єктів)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-12-10-018701-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги (детальніше в скарзі)