Електрична енергія

Текст рішення

РІШЕННЯ

№17571-р/пк-пз від 26.11.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) від 17 листопада 2025 № UA-2025-11-13-007148-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 19.11.2025 № 17197-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник у порушення вимог Закону та особливостей не надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що у розділі "Особливі вимоги до предмету закупівлі" додатку 2 Документації Замовник встановив, що: "Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT). ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT".

Скаржник оскаржує зазначену вимогу в частині обов’язковості наявності в учасника сертифікованих систем управління за ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, як таку, що не передбачена національними стандартами, які регулюють якість електричної енергії; фактично встановлює додаткові умови до предмета закупівлі всупереч пункту 29 Особливостей.

Скаржник зазначає, що предмет закупівлі – товар "електрична енергія", для якого національні стандарти ДСТУ EN 50160:2023 та ДСТУ 3466-96 регламентують виключно параметри якості напруги та термінологію, а не вимоги до систем управління постачальника. Як зазначає Скаржник, абзац другий п. 29 Особливостей прямо забороняє при закупівлі електричної енергії встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT не визначають жодних технічних характеристик товару "електрична енергія", не згадуються в ДСТУ EN 50160:2023.

На думку Скаржника, включення вимоги про наявність сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT. до розділу "Особливі вимоги до предмета закупівлі" фактично перетворює їх на умови до предмета закупівлі, що прямо заборонено п. 29 Особливостей.

Отже, в частині, що вимагає від учасників відповідності стандартам ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, на думку Скаржника, порушує абз. 2 п. 29 Особливостей; ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону (встановлення дискримінаційних та надмірних вимог, не пов’язаних з предметом закупівлі).

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ, КІЛЬКІСНІ ТА ІНШІ

ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ

Специфікація Найменування товару Електрична енергія Б класу Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT).

ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції 3.2. Довідка в довільній формі про згоду з технічними вимогами закупівлі та підтвердження сертифікації системи управління якості згідно Додатку №2.

Слід зазначити, що Документація не містить окремих вимог до надання у складі Пропозиції саме сертифікатів системи управління якістю ISO 9001:2015 (ДСТУ EN ISO 9001:2018) та системи управління ризиками ISO 31000 / ISO 31001.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу І Документації назва предмета закупівлі – Електрична енергія за ДК 021:2015: 09310000-5 — "Електрична енергія".

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Документацією встановлено, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT).

При цьому, Документація не містить окремих вимог, що параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пунктом 5.8 додатку 4 встановлено: "Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022, 2023 років та 2024 року він не набував статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до "Правил ринку", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168)".

Скаржник оспорює вимогу в частині обов’язкового підтвердження не набуття статусу "переддефолтного" за 2022–2024 роки, оскільки, на думку Скаржника, статус "переддефолтний" має попереджувальний характер і не є підставою для автоматичної заборони провадження господарської діяльності; інформація про статус "дефолтний" / "переддефолтний" є публічною та доступною на офіційному сайті адміністратора розрахунків (НЕК "Укренерго"), отже не потребує додаткового документального підтвердження від учасника; подібні вимоги вже неодноразово визнавалися АМКУ дискримінаційними.

Як зазначає Скаржник, статус "дефолтний" пов’язаний, зокрема, з анулюванням ліцензій та втратою права здійснювати діяльність, що об’єктивно ставить під сумнів можливість постачання електроенергії. Натомість статус "переддефолтний" є тимчасовим попереджувальним статусом, який не означає автоматичної втрати права постачання. Він може виникати через короткострокові порушення платіжної дисципліни, які були усунуті.

Згідно з "Правилами ринку" статус "переддефолтний" є лише однією з підстав для потенційного переходу у статус "дефолтний", якщо ситуація не виправлена.

На думку Скаржника, вимога Замовника вимагає від учасника абсолютної відсутності статусу "переддефолтний" за три роки (2022–2024), безпідставно виключає суб’єктів, які могли мати короткострокові технічні / тимчасові проблеми, але наразі є повністю платоспроможними та виконують всі зобов’язання та не узгоджується з законодавством, яке не встановлює жодних обмежень щодо участі в закупівлях для суб’єктів, які колись перебували у статусі "переддефолтний" та продовжують законно здійснювати діяльність.

Таким чином, Скаржник робить висновок, що у частині, де вимагається гарантувати відсутність статусу "переддефолтного" за 2022–2024 роки, п. 5.8 додатку 4, на думку Скаржника, порушує п. 29 Особливостей (вимога не передбачена національним стандартом); суперечить ч. 4 ст. 22 Закону (вимога підтвердження публічної інформації); є дискримінаційною за змістом ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону.

Скаржник при цьому не заперечує права Замовника враховувати інформацію про статус "дефолтний" за чинним законодавством, однак вважає неправомірною вимогу абсолютної відсутності статусу "переддефолтний" за минулі періоди.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації мітить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції 5. Інші вимоги Замовника 5.8. Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що протягом 2022. 2023 років та 2024 року він не набував статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до "Правил ринку", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року N 116.

Замовник не обгрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які протягом 2022, 2023 років та 2024 року не набували статусу "дефолтного" або "переддефолтного" та зазначена інформація не була оприлюднена на сайті оператора системи передачі (ДП "НЕК "Укренерго"), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до "Правил ринку", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307 у редакції постанови НКРЕКП від 24 червня 2019 року № 116, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають необхідності наявності вищезазначених документів.

За таких умов, вищезазначені умови Документації не узгоджуються із вимогами Особливостей в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що пунктом 5.11 додатку 4 передбачено: "на підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469".

Скаржник стверджує, що фактично Замовник вимагає, щоб учасник підтвердив, що за весь період дії ліцензії у нього ніколи не було жодних порушень Ліцензійних умов, застережень, штрафів, інших заходів впливу НКРЕКП.

Такі вимоги, на думку Скаржника, виходять за межі предмета закупівлі (товар – електрична енергія); повторно оцінюють ліцензійну дисципліну учасника, яка вже перебуває у компетенції НКРЕКП; суперечать сформованій практиці АМКУ, яка виходить з того, що наявність у ліцензіата порушень Ліцензійних умов не позбавляє права здійснювати діяльність, якщо ліцензію не анульовано.

Скаржник вважає що, умови, викладені у Документації, є дискримінаційними, незаконними та такими, що значно обмежують кількість потенційних учасників процедури закупівлі, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1469, Ліцензійні умовами передбачено можливість застосування до ліцензіата застереження, штрафу, зупинення ліцензії, анулювання ліцензії, та право ліцензіата продовжувати діяльність до моменту анулювання ліцензії або закінчення строку дії ліцензії.

Вимога Замовника надати довідку про повну відсутність будь-яких порушень Ліцензійних умов, штрафів, застережень тощо унеможливлює участь у процедурі усіх ліцензіатів, щодо яких НКРЕКП коли-небудь застосовувало застереження чи штраф, навіть якщо порушення усунуто і ліцензія чинна. Тобто така вимога створює додатковий фільтр, непередбачений ані Ліцензійними умовами, ані Законом.

Скаржник зазначає, що вимоги щодо довідок НКРЕКП про відсутність штрафів / порушень Ліцензійних умов у закупівлях електроенергії: не передбачені національним стандартом ДСТУ EN 50160; порушують п. 29 Особливостей; звужують коло учасників та є дискримінаційними.

Скаржник зазначає, що інформація про штрафи та застереження НКРЕКП є публічною (розміщується на сайті Регулятора, у відкритих реєстрах).

Скаржник зазначає, що вимога від учасника довідки про "відсутність порушень" суперечить ч. 4 ст. 22 Закону, оскільки покладає на учасника обов’язок повторно підтверджувати публічні дані. Вона створює непрямий бар’єр для учасників зі "історією" дисциплінарних заходів, хоча чинне законодавство не обмежує їх право здійснювати ліцензовану діяльність.

Скаржник наголошує, що національні стандарти для електричної енергії (ДСТУ EN 50160:2023, ДСТУ 3466-96) не передбачають жодних вимог щодо відсутності порушень Ліцензійних умов чи штрафів НКРЕКП. Отже, така вимога не може вважатися вимогою до предмета закупівлі в розумінні п. 29 Особливостей.

Таким чином, п. 5.11 додатку 4,на думку Скаржника, порушує п. 29 Особливостей (вимога до предмета закупівлі, не передбачена національними стандартами), суперечить ч.

4 ст. 22 Закону (вимога документального підтвердження публічної інформації) та є дискримінаційною вимогою у розумінні ч. 4 ст. 5 і ч. 4 ст. 22 Закону.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 4 Документації мітить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції 5. Інші вимоги Замовника 5.11. На підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, учасник надає довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469.

Листом від 03.04.2024 № 3437/14.1.1/7-24 НКРЕКП повідомило, зокрема, наступне:

"Згідно з положеннями частини п’ятої статті 19 Закону про НКРЕКП у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання НКРЕКП, за результатами якого НКРЕКП приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої Законом про НКРЕКП, яке оформлюється постановою НКРЕКП, та рішення щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, яке оформлюється розпорядженням НКРЕКП.

Згідно з положеннями частини другої статті 22 Закону про НКРЕКП за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб’єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

… Відповідно до пунктів 10.7 – 10.10 Порядку контролю суб'єкт зобов'язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та надати до НКРЕКП письмовий звіт про усунення порушень з належним чином завіреними копіями підтверджувальних документів у строк, визначений рішенням, або у разі відсутності у ньому такого строку не пізніше 15 робочих днів після їх усунення.

Якщо суб'єкт не виконав рішення НКРЕКП щодо усунення порушень вимог законодавства, видане за результатами проведення перевірки, у визначений рішенням строк, НКРЕКП приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.

… Підстави, відповідно до яких НКРЕКП має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) та про припинення дії (анулювання) ліцензії, визначені пунктом 6.4 глави 6 та пунктом 7.1 глави 7 Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 03.03.2020 № 548 (далі – Порядок ліцензування).

При цьому у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 робочих днів після його закінчення розгляд питань щодо зупинення дії ліцензії та припинення дії (анулювання) ліцензії здійснюється з урахуванням пункту 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 350 "Про особливості ліцензування у сферах енергетики та комунальних послуг у період дії в Україні воєнного стану".

Так, пунктом 6.4 глави 6 Порядку ліцензування встановлено, що НКРЕКП має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії (повністю або частково) у разі настання таких підстав:

… 2) складення акта про невиконання рішення про усунення порушень ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами перевірки НКРЕКП до повного виконання ліцензіатом такого рішення, але не більше шести місяців з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії;

Відповідно до пункту 7.1 глави 7 Порядку контролю НКРЕКП має право прийняти рішення про припинення дії (анулювання) ліцензії у разі настання таких підстав:

… 2) наявність акта перевірки, якою виявлено факт неусунення ліцензіатом протягом строку зупинення дії ліцензії підстав, що стали причиною для її зупинення;

Пунктом 6.5 глави 6 Порядку ліцензування встановлено, що у разі встановлення наявності підстав для зупинення дії ліцензії повністю або частково НКРЕКП протягом тридцяти календарних днів з дня виявлення таких підстав має право прийняти рішення про зупинення дії ліцензії Рішення НКРЕКП про зупинення дії ліцензії на підставі відповідного акта перевірки або несплати за видачу ліцензії набирає чинності через десять робочих днів з дня його прийняття. Крім того, відповідно до пункту 6.9 глави 6 Порядку ліцензування для відновлення дії ліцензії ліцензіат надає заяву про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, разом із підтверджуючими документами і відомостями.

Якщо підтвердні документи містять повну інформацію про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, НКРЕКП приймає рішення про відновлення дії ліцензії повністю або частково протягом двадцяти днів з дня надання заяви про усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії".

Відповідно до інформації, що міститься у Ліцензійному реєстрі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (доступ до якого є вільним) зазначено:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРДЖІ 365" (код ЄДРПОУ: 41447959) ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачу Статус ліцензії - чинна Номер рішення 980 Дата рішення 11.09.2018 Дата початку дії ліцензії 12.09.2018 Дата зупинення дії ліцензії - інформація відсутня Дата відновлення дії ліцензії - інформація відсутня.

Дата закінчення дії ліцензії - інформація відсутня.

За таких умов, враховуючи інформацію, що міститься у листі НКРЕКП, наявність у суб'єкта господарювання, зокрема, порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, застережень щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, штрафів, та за умови усунення суб'єктом господарювання підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії, а також відсутність рішень НКРЕКП, зокрема, щодо анулювання дії ліцензії не позбавляє можливості суб'єкта господарювання здійснювати відповідну господарську діяльність, зокрема, щодо постачання електричної енергії.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які на підтвердження дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та відсутності порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, зможуть надати довідку в довільній формі, щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та відсутності порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 № 1469, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції містить вимогу: " Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:

1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;

2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);

3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Винятки:

1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП".

Скаржник зазначає, що 14.11.2025 15:46 Організатор аукціону у відповіді на запитання зазначив що тендерну пропозицію слід підписувати кваліфікованим електронним підписом (КЕП) для забезпечення найвищого рівня безпеки, ідентифікації учасника та цілісності документа. КЕП гарантує, що пропозицію подала саме уповноважена особа, а її неможливо підробити чи змінити після підписання. Причини використання КЕП:

Ідентифікація учасника: Система закупівель використовує КЕП як єдиний спосіб ідентифікації учасника під час процедури. Це означає, що система може з упевненістю визначити, хто саме подав пропозицію. Високий рівень безпеки: КЕП забезпечує найвищий рівень захисту, оскільки його особистий ключ зберігається на захищеному носії (наприклад, токені), який неможливо скопіювати. Підтвердження цілісності: Накладання КЕП на пропозицію є юридичним підтвердженням дій учасника та гарантує, що документ не був змінений після підписання. Законна вимога: Законодавство вимагає використання КЕП, особливо для певних категорій осіб, і замовники можуть вимагати його використання в тендерній документації. Уникнення відхилень: Неправильне використання електронного підпису (наприклад, підпис Удосконаленим електронним підписом (УЕП), коли вимагається КЕП) може призвести до дискваліфікації пропозиції учасника.

Частина п’ята статті 22 Закону встановлює, що Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи … надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Тобто Закон про публічні закупівлі не обмежує учасників виключно КЕП у вузькому технічному розумінні, а оперує формулою "електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті", яка охоплює і КЕП, і УЕП за умови, що такий УЕП базується на кваліфікованому сертифікаті.

У роз’ясненнях Мінекономіки та експертних матеріалах у сфері закупівель зазначається, що учасники мають право використовувати удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, у випадках, коли законодавством передбачено використання кваліфікованого електронного підпису, за умови відсутності спеціальної заборони у тендерній документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:

1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;

2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);

3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Винятки:

1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.

Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на таких документах (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).

Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися:

прізвище та ініціали особи, уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп Додатку №4 до цієї тендерної документації.

У разі ненакладення учасником КЕП відповідно до умов тендерної документації замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель відповідно до Особливостей.

Додаток 4 документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції 4. Перелік інших документів та/або інформації, які встановлено відповідно до законодавства для Учасників:

4.5 Кваліфікований електронний підпис (КЕП)/удосконалений електронний підпис (УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації.

Слід зазначити, що наведені вище вимоги Документації в частині підпису тендерної Пропозиції виключно КЕП та вимоги, яка передбачає можливість підпису тендерної пропозиції КЕП або УЕП не узгоджуються між собою в цій частині, що не дає учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Нересницьку сільську раду Тячівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 04351720) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-11-13-007148-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації