код ДК 021:2015 – 39160000-1 Шкільні меблі (Столи та стільці учнівські для облаштування осередків викладання предмету «Захист України» в закладах освіти Оболонського району м. Києва)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№17189-р/пк-пз від 18.11.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Сіндочан-Трофімук Людмили Анатоліївни (код ЄДРПОУ:

3130821820) від 07 листопада 2025 № UA-2025-11-03-014012-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 11.11.2025 № 16803-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.

Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 8 додатку 2 Документації Замовник вимагає від учасників надати:

"9. Сертифікат випробувань на вміст радіоактивних речовин продукції, обов’язково повинен бути виданий уповноваженою та акредитованою на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025 лабораторією, що має компетентність та обладнання для проведення вказаних досліджень, в протоколі обов'язково вказується, назва продукції, партія, питома активність радіонуклідів (Бк/кг)., проби повинні обов’язково відповідати вимогам ГН.6.6.1120-2005 (Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів Cs/137 та Sr/90 у деревині та продукції з деревини) та бути чинним на момент розкриття тендерної пропозиції.

Скаржник зазначає, що законодавством України не передбачено документа під назвою "сертифікат випробувань". Відповідно до статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" №124-VIII від 15.01.2015, визначено, що "сертифікація" — процедура, за допомогою якої третя сторона письмово підтверджує, що продукція, процеси чи послуги відповідають установленим вимогам; "сертифікат відповідності" — документ, що засвідчує відповідність об’єкта оцінки вимогам, установленим технічними регламентами або стандартами.

Таким чином, чинне законодавство передбачає лише "сертифікат відповідності", але не "сертифікат випробувань". Документ, який оформлюється за результатами лабораторних досліджень, називається "протокол випробувань" і регулюється положеннями ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 "Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій" (пункт 7.8 — "Звітування про результати"). В цьому стандарті не передбачено оформлення "сертифікатів" за результатами випробувань. Скаржник, посилаючись на положення статті 22 Закону, зазначає, що вимога про надання неіснуючого за законом документа фактично створює неможливість участі більшості потенційних учасників та звужує коло конкурентів, оскільки жоден акредитований орган не має права видавати документ із назвою "сертифікат випробувань".

Скаржник додає, що відповідно до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту №28 від 01.02.2005 (зареєстровано в Мін’юсті 04.05.2005 №466/10746), меблі, ЛДСП, фанера та інші матеріали меблевого виробництва не підлягають обов’язковій сертифікації. Також чинне законодавство не встановлює вимоги щодо проведення випробувань меблів на вміст радіонуклідів (Cs-137, Sr-90). Гігієнічний норматив ГН 6.6.1-120-2005 регулює лише деревину та продукцію з деревини як сировину, але не готові меблеві вироби, отже, застосування цього нормативу до предмета закупівлі є неправомірним та безпідставним.

Крім того, на думку Скаржника, вимога про акредитацію лабораторії за ДСТУ ISO/IEC 17025 не може бути обов’язковою. Так, у листі Міністерства економіки України № 3304-04/29618-06 від 15.05.2020 року зазначено, що "Замовники не мають права вимагати документи, оформлені виключно органами або лабораторіями, акредитованими за певним стандартом (зокрема, ISO/IEC 17025), оскільки це є дискримінаційною вимогою та обмежує конкуренцію".

Враховуючи предмет закупівлі — шкільні меблі (ДК 021:2015 — 39160000-1), вимога про проведення радіологічних досліджень у спеціалізованих лабораторіях є невиправдано жорсткою, непропорційною предмету закупівлі та не має логічного зв’язку з якістю або безпечністю готової продукції. Такі умови створюють надмірний адміністративний тиск і порушують баланс інтересів замовника та учасників. Отже, вимога Замовника щодо надання "сертифіката випробувань на вміст радіоактивних речовин продукції" не має правового підґрунтя — документ із такою назвою не передбачений жодним нормативно-правовим актом; суперечить ч. 4 ст. 5 та ч. 3 ст. 22 Закону; є дискримінаційною, оскільки ставить учасників у нерівні умови та фактично обмежує конкуренцію; підлягає виключенню з Документації як таку, що не відповідає принципам законності, пропорційності та недискримінації.

Також Скаржник зазначає, що вимога Замовника одночасно надавати і сертифікат відповідності (тощо), і протоколи випробувань на ті ж самі показники є надмірною та дискримінаційною, оскільки дублює перевірку одних і тих самих параметрів, не передбачена жодним чинним нормативним актом і суперечить принципам добросовісної конкуренції, визначеним ст. 5 Закону.

Як приклад — висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 12.218-1/14090 від 25.06.2020, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо плит деревинно-стружкових та деревинноволокнистих ламінованих виробництва ТОВ "КРОНОСПАН УА". Згідно з розділом "Дані про контроль та оцінювання об’єкта в Україні" цього висновку, до показників безпеки, що підлягають контролю, належать вміст формальдегіду; показник питомої активності радіонуклідів (¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr). Таким чином, офіційно підтверджено, що матеріал пройшов комплексну гігієнічну оцінку та лабораторні випробування на всі ключові показники безпечності, у тому числі щодо формальдегіду та рівня питомої активності радіонуклідів, і відповідає державним гігієнічним нормативам. Скаржник, посилаючись на положення Закону України “Про систему громадського здоров’я”, зазначає, що висновок державної гігієнічної (санітарно-епідеміологічної) експертизи, виданий органом системи громадського здоров’я, є чинним документом, що підтверджує безпечність матеріалу, і має достатню юридичну силу для використання у публічних закупівлях.

Отже, вимога Замовника додатково надавати окремі протоколи випробувань на ті самі показники (ДСанПіН 8.2.1-181-2012, НРБУ-97) є надмірною та дискримінаційною, оскільки результати таких випробувань уже враховані у висновку державної гігієнічної експертизи; чинне законодавство визнає ці документи як інструмент державного контролю у сфері громадського здоров’я; повторні вимоги щодо надання протоколів не передбачені жодним чинним нормативним актом; така вимога дублює перевірку одних і тих самих показників і створює нерівні умови участі у закупівлі, що суперечить принципам ст. 5 Закону.

Вимога про надання протоколу випробувань на відповідність ГН.6.6.1-120-2005 не стосується характеристик готової продукції (меблів, конструкцій тощо), оскільки деревина, що використовується для їх виготовлення, вже проходить державний санітарний контроль на етапі виробництва. Жоден нормативно-правовий акт не зобов’язує виробника меблів чи постачальника надавати такі протоколи при продажу готових виробів.

У пункті 7 Документації Замовник додатково вимагає, щоб сертифікат відповідності був виданий "з проведенням технічного нагляду за сертифікованою продукцією один раз на рік, у відповідності до вимог визначеного стандарту". Також Скаржник зазначає, що законодавством не встановлено обов’язковості проведення щорічного технічного нагляду.

Відповідно до п. 9 "Порядку проведення обов’язкової сертифікації продукції в Україні", затвердженого наказом Держспоживстандарту №95 від 10.05.2001 року, техніний нагляд за сертифікованою продукцією проводиться лише у випадках, коли сертифікація є обов’язковою. Оскільки, згідно з Наказом Держспоживстандарту №28 від 01.02.2005 року (зареєстрованим у Мін’юсті №466/10746), меблі, плити ДСП, фанера, крайка ПВХ не підлягають обов’язковій сертифікації, то проведення "щорічного технічного нагляду" для таких виробів є добровільним і не може бути обов’язковою вимогою у тендері.

Також вимога про щорічний технагляд є невиправданою та дискримінаційною, оскільки Замовник не має права втручатись у внутрішню систему сертифікації органу чи підприємства; Закон не дозволяє встановлювати вимоги, що обмежують коло учасників.

Фактично така умова змушує учасників отримувати нові сертифікати, навіть якщо їх чинні документи залишаються дійсними за строком. Таким чином, вимога Замовника щодо наявності сертифіката відповідності з проведенням технічного нагляду за сертифікованою продукцією один раз на рік є безпідставною, надмірною та дискримінаційною, оскільки не має нормативного підґрунтя; суперечить принципам пропорційності та недискримінації (ст.

5, ст. 22 Закону); порушує право учасників користуватись чинними документами, виданими відповідно до вимог ДСТУ та законодавства.

Щодо пункту 8 додатку 2 Документації Скаржник зазначає, що формулювання містить одразу кілька суттєвих суперечностей та порушень, зокрема, не визначено предмет випробувань. Замовник не зазначив, яку саме продукцію необхідно випробовувати - готові меблі, плити ДСП, фанеру чи сировину, це критично, адже згідно з ГН 6.6.1-120-2005, норматив стосується деревини та продукції з деревини як матеріалу, а не готових меблів.

Меблі не підлягають контролю за радіонуклідним складом, бо вони не є об’єктом гігієнічного нормування, отже, сама вимога юридично нечітка і суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у ст. 19 Конституції України: органи влади діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Окрім того, ISO/IEC 17025 — це міжнародний стандарт для акредитації лабораторій, який визначає вимоги до системи менеджменту якості в лабораторії; підтверджує її компетентність у проведенні певних вимірювань. Однак цей стандарт не є обов’язковим і не може бути підставою для дискваліфікації учасників, які подають протоколи з інших уповноважених лабораторій. Більше того, Національне агентство з акредитації України (НААУ) у своїх роз’ясненнях прямо зазначає, що акредитація за ДСТУ ISO/IEC 17025 підтверджує компетентність лабораторії, але не є обов’язковою вимогою при підтвердженні безпечності продукції у цивільно-правових відносинах. Таким чином, вимога про обов’язкову акредитацію лабораторії саме за 17025 є дискримінаційною.

Також Скаржник додає, що Документацією не визначено правовий статус поняття "чинний протокол випробувань". Термін "чинний" для протоколу випробувань не має юридичного визначення. Протокол є разовим документом, який підтверджує факт проведення випробувань у певну дату. Він не має строку дії — на відміну від сертифікатів відповідності. Тому фраза "протокол повинен бути чинним на момент розкриття" — позбавлена правового змісту, оскільки чинність протоколу не визначається нормативно.

Скаржник додає, що у попередніх положеннях Документації Замовник уже визначив сферу застосування вимог, зокрема зазначив, що випробування мають проводитися відповідно до ГН 6.6.1-120-2005 "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів Cs-137 та Sr-90 у деревині та продукції з деревини". Таким чином, навіть із тексту самої Документації вбачається, що вимога стосується деревини як матеріалу, а не готових меблів.

Однак, предметом закупівлі є готові шкільні меблі, а не деревина чи пиломатеріали,отже, застосування вимоги про випробування за нормативом, який регулює сировину (деревину), до готового виробу (меблів) є некоректним і юридично безпідставним. Згідно з преамбулою до ГН 6.6.1-120-2005, цей документ установлює гігієнічні нормативи для деревини та продукції з деревини, що застосовується у будівництві, деревообробці та інших галузях промисловості. Жоден чинний нормативний документ не поширює дію цього ГН на готові меблеві вироби, оскільки для них безпечність регулюється іншими показниками (вміст формальдегіду, фенолу тощо — відповідно до ДСанПіН 8.2.1-181-2012). Отже, вимога Замовника провести радіологічні випробування меблів за нормативом, що застосовується лише до деревини, є юридично помилковою.

В різних пунктах Документації Замовник з одного боку, вимагає підтвердити радіологічну безпечність деревини та продукції з деревини, з іншого боку — вимагає надання протоколу випробувань на готовий виріб (меблі), без уточнення, які саме матеріали мають бути досліджені. Така конструкція вимоги позбавляє її правової визначеності та створює неоднозначність тлумачення.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, ВИСНОВОК державної санітарноепідеміологічної експертизи від 25.06.2020 №12.2-18-1/14090, у якому, зокрема, зазначено наступне:

Об'єкт експертизи: Плити деревинно-стружкові та деревинно-волокнисті ламіновані виготовлений у відповідності із: ТУ У 16.2-33273907-001:2017 стружкові та деревинноволокнисті ламіновані. Технічні умови" Країна-виробник: ТОВ" КРОНОСНАН УЛ", Україна, Об'єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам:

за вмістом шкідливих речовин у повітрі, а саме концентрацій: аміаку ГДК 0,04 мг/м метанолу ГДК 0.5 мг/м³, формальдегіду ГДК 0.003 мг/м³ у відповідності до ДСанПіН 8.2.1181-2012 "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги"; за питомою активністю радіонукліду. (137)Сѕ не вище 740 Бк/кг у відповідності до ГН 6.6.1-120-2005 "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Сѕ га (90)Ѕr у деревині та продукції з деревини" Замовник зазначає, що відповідно до пункту 7.8.1.2 ДСТУ ISO/IEC 17025:2019, результати випробувань можуть оформлюватися у вигляді звіту – зокрема, сертифіката випробувань, примітка 1 до цього пункту прямо передбачає, що звіти про випробування можуть називатися сертифікатами випробувань, що фактично використовується акредитованими лабораторіями визнаними Національним агентством з акредитації України.

Замовник зауважує, що відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" №124-VIII від 15.01.2015 законодавство не обмежує назви документів, що видаються лабораторіями або іншими відповідними випробувальними установами (організаціями), і не забороняє використання назв, визначених міжнародними стандартами. Таким чином, вимога Замовника про надання "сертифіката випробувань" повністю відповідає положенням чинного стандарту ISO/IEC 17025:2019, а також практиці акредитованих НААУ лабораторій або інших відповідних випробувальних установ (організацій), є законною, обґрунтованою, недискримінаційною та не суперечить жодному нормативно-правовому акту.

Замовник додає, що у поданій Скарзі відсутні будь-які докази того, що Скаржник звертався до акредитованих випробувальних лабораторій або інших відповідних випробувальних установ (організацій) з метою отримання сертифіката випробувань та йому в цьому відмовили. Тобто, Скаржник не підтвердив факту обмеження своєї участі або неможливості виконати вимогу Замовника. Відповідно до частини першої статті 18 Закону, право на подання скарги виникає лише у разі порушення прав чи законних інтересів учасника у зв’язку з діями або бездіяльністю замовника.Виконання цієї вимоги не залежить від конкретної компанії, а лише стосується якості та безпечності продукції, яку учасник пропонує.

Замовник також зазначає, що він не вимагає обов’язкової сертифікації меблів, а лише встановлює вимогу про надання документального підтвердження того, що матеріал, з якого виготовлено меблі (ДСП, МДФ тощо), не містить надлишкової питомої активності Cs-137 та Sr-90. Це не є процедурою сертифікації у розумінні Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", а є здійсненням належної практики перевірки безпечності продукції, яка постачається до закладів освіти – об’єктів із підвищеними вимогами до санітарного контролю.

Замовник, посилаючись на положення статті 22 Закону, зазначає, що Гігієнічний норматив ГН 6.6.1-120-2005 (наказ МОЗ України №54 від 03.02.2005, зареєстрований у Мін’юсті 04.05.2005 №466/10746) дійсно регулює показники вмісту Cs-137 і Sr-90 для деревини та продукції з деревини. Однак у цьому ж нормативі зазначено, що вимоги поширюються на матеріали, що використовуються у виробництві меблів, конструкцій та інших побутових виробів. Замовник, посилаючись на Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", зазначає, що неакредитована лабораторія не несе перед державою гарантій достовірності вимірювань і не підлягає контролю з боку Національного агентства з акредитації України (НААУ). Скаржник посилається на лист Міністерства економіки України №3304-04/29618-06 від 15.05.2020, у якому йдеться, що вимога про проведення випробувань лише акредитованими лабораторіями може розцінюватися як дискримінаційна. Проте, цей лист має виключно інформаційно-роз’яснювальний характер, не є нормативно-правовим актом і не встановлює жодних заборон чи приписів для замовників. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник має право встановлювати технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, необхідні для забезпечення його безпечності. Враховуючи те, що предмет закупівлі – це шкільні меблі, продукція безпосередньо використовується дітьми, а отже, Замовник має законний обов’язок гарантувати її безпечність. Вимога щодо надання документів (сертифікатів), виданих органом, що акредитований Національним агентством з акредитації України, на думку Замовника, не є дискримінаційною, оскільки на території України станом на 13.11.2025 існує понад 730 акредитованих НААУ лабораторій, чого достатньо для замовлення необхідних досліджень. Замовник додає, що сертифікат відповідності (ДСТУ EN ISO/IEC 17065) і протокол випробувань (ДСТУ EN ISO/IEC 17025) – це різні за суттю та юридичним змістом документи. Сертифікат відповідності підтверджує, що продукція відповідає встановленим стандартам у системі сертифікації, тобто проходить офіційне визнання відповідності технічним або гігієнічним вимогам. Протокол випробувань – це первинний технічний документ, який відображає фактичні результати вимірювань під час лабораторних досліджень конкретної партії товару. Замовник не вимагає документів, які неможливо отримати, – будь-який учасник, що реалізує матеріали для меблів серійного виробництва, має або може отримати ці документи у виробника. Вимога не створює переваг для конкретних постачальників, а лише встановлює рівний стандарт безпечності для всіх.

Скаржником, за твердженням Замовника, наведено некоректне тлумачення правової природи висновка державної санітарно-епідеміологічної експертизи (ДСЕЕ) - сертифікат випробувань та висновок ДСЕЕ підтверджують різні аспекти безпеки.

Отже, вимога Замовника надати протокол випробувань не дублює, а підтверджує достовірність даних, покладених в основу висновку, що цілком відповідає принципам перевірюваності та простежуваності результатів оцінки відповідності, тому ця вимога є обґрунтованою та недискримінаційною, оскільки вона ґрунтується на чинних нормах радіаційної безпеки (зокрема НРБУ-97/Д-2000). Замовник зауважує, що в Документації для позиції "Стіл учнівський" вимагається підтвердити показники на вміст радіоактивних речовин документами з випробувань, а також вимога щодо висновку СЕЕ саме на "Плити деревинно-стружкові ламіновані Е-1" та сертифіката відповідності на плити ДСП. Це чітко фіксує спрямованість вимоги на матеріал (сировину), з якого виготовляється стіл. Окремо, для позиції "Стілець учнівський" в Документації вимагається висновок СЕЕ на готовий виріб — "стільці з металевим каркасом". Тобто для стільців – вимога до виробу, для столів – вимога до плитного матеріалу. Це демонструє, що Документація розрізняє підхід, де потрібно – документ на матеріал, де потрібно – на готовий виріб.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить ІНФОРМАЦІЮ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ (ТЕХНІЧНІ

ВИМОГИ).

Назва Стіл учнівський: Показники на вміст радіоактивних речовин в товарі: учасник в складі тендерної пропозиції повинен підтвердити: сертифікатом випробувань та протоколом випробувань. Якість повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють на території України та підтверджуватися діючим висновком санітарноепідеміологічної експертизи, що має бути чинним на момент розкриття тендерної пропозиції – Плити деревинно-стружкові ламіновані Е-1, а також сертифікатом відповідності згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17065 "Плити деревинно-стружкові ламіновані".

Стілець учнівський: Якість повинна відповідати вимогам державних стандартів, що діють на території України та підтверджуватися діючим висновком санітарноепідеміологічної експертизи на готовий виріб – стільці з металевим каркасом, що має бути чинним на момент розкриття тендерної пропозиції.

Документи, які Учасник повинен надати в складі Тендерної пропозиції:

7. Скан-копію документа (сертифікату відповідності тощо), який видано згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17065 "Сертифікат відповідності", Плити деревинно-стружкові ламіновані, з проведенням технічного нагляду за сертифікованою продукцією один раз на рік, у відповідності до вимог визначеного стандарту (або іншого аналогічного стандарту у сфері сертифікації діяльності підприємства), обов’язково виданого органом, що акредитований Національним агентством з акредитації України.

8. Протокол випробувань, обов’язково повинен бути виданий уповноваженою та акредитованою на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025 лабораторією, що має компетентність та обладнання для проведення вказаних досліджень, в протоколі обов'язково вказується, об’єкт випробування, походження зразка, висновок за результатами випробування повинен обов’язково відповідати вимогам ГН.6.6.1-120-2005 (Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів Cs/137 та Sr/90 у деревині та продукції з деревини) та бути чинним на момент розкриття тендерної пропозиції.

9. Сертифікат випробувань на вміст радіоактивних речовин продукції, обов’язково повинен бути виданий уповноваженою та акредитованою на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025 лабораторією, що має компетентність та обладнання для проведення вказаних досліджень, в протоколі обов'язково вказується, назва продукції, партія, питома активність радіонуклідів (Бк/кг)., проби повинні обов’язково відповідати вимогам ГН.6.6.1120-2005 (Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів Cs/137 та Sr/90 у деревині та продукції з деревини) та бути чинним на момент розкриття тендерної пропозиції.

Відповідно до пункту 1.1. ДЕРЖАВНОГО ГІГІЄНІЧНОГО НОРМАТИВУ "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr у деревині та продукції з деревини" , затвердженого Наказом МОЗ України 31.10.2005 N 573, Державний гігієнічний норматив "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr в деревині і продукції з деревини" (далі - Норматив) поширюється на роботи із заготівлі, переробки, реалізації деревини та продукції її переробки.

Відповідно до пункту 2.3 ДЕРЖАВНОГО ГІГІЄНІЧНОГО НОРМАТИВУ "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr у деревині та продукції з деревини" уся деревина та продукція із деревини повинні проходити радіаційний контроль і супроводжуватися протоколом радіаційного дослідження на вміст у ній радіонуклідів штучного походження з рекомендаціями щодо можливості використання її за радіаційним фактором (додаток).

Відповідно до пункту 3 ДЕРЖАВНОГО ГІГІЄНІЧНОГО НОРМАТИВУ "Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів (137)Cs та (90)Sr у деревині та продукції з деревини", гігієнічний норматив питомої активності (137)Cs та (90)Sr у деревині та продукції з деревини:

2. Лісоматеріали оброблені - заготовки пиляні, в тому числі для виробництва меблів 3. Продукція культурно-побутового і господарського призначення - продукція господарського і побутового призначення (черенки, кухонні дошки тощо).

Відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПРОБУВАЛЬНИХ

ТА КАЛІБРУВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ"

7.8 Звітування про результати 7.8.1 Загальні положення 7.8.1.2 Результати потрібно надавати чітко, зрозуміло, однозначно та об’єктивно, як правило у вигляді звіту (наприклад, протоколу випробування, сертифіката калібрування або звіту про відби рання зразків) і потрібно долучати всю інформацію, погоджену із замовником та необхідну для тлума чення результатів, а також усю інформацію, що вимагає використаний метод. Усі видані звіти потрібно зберігати як технічні записи.

Примітка 1. У цьому стандарті протоколи випробування та сертифікати калібрування іноді називають сертифікатами випробування та протоколами калібрування відповідно.

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2.

Скаржник зазначає, що у розділі "Вимоги до постачальника" додатку 2 Документації Замовником зазначено, що: "Товар поштою не пропонувати; Постачальник повинен буде зробити попередні заміри меблів; Замовнику потрібно буде погоджувати та виконувати замовлення відповідно до положень та потреб кожного навчального закладу".

Скаржник зазначає, що вимога про обов’язкове проведення "попередніх замірів меблів" є юридично безпідставною, внутрішньо суперечливою та дискримінаційною з огляду на таке, зокрема, у технічній специфікації (додаток 2) Замовник уже визначив чіткі розміри, конструктивні параметри та вимоги до меблів (висота, ширина, глибина, товщина матеріалів тощо). Це означає, що предмет закупівлі є стандартизованим та не потребує жодних додаткових замірів на об’єктах освіти. Проведення "попередніх замірів" можливе лише у випадку індивідуального виготовлення виробів, тоді як закупівля здійснюється за типовими характеристиками. Відтак, ця вимога не має логічного або технічного зв’язку з предметом закупівлі. Замовник не надав жодного нормативного чи технічного обґрунтування необхідності таких дій, що суперечить ч. 3 ст. 22 Закону, згідно з якою тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Окрім того, фраза: "Замовнику потрібно буде погоджувати та виконувати замовлення відповідно до положень і потреб кожного навчального закладу", на думку Скаржника, також є юридично неправомірною, оскільки змінює сторону договірних відносин. Скаржник, посилаючись на положення 627, зазначає, що Замовником виступає управління освіти, а не окремі школи. Вимога погодження з третіми особами, не визначеними стороною договору, виходить за межі повноважень замовника і суперечить основним принципам господарських відносин. Таким чином, вимоги Замовника щодо необхідності проведення попередніх замірів меблів та погодження замовлення з кожним навчальним закладом є безпідставними, дискримінаційними та непропорційними предмету закупівлі, оскільки у Документації вже визначено конкретні розміри меблів; такі умови створюють переваги для окремих (місцевих) учасників; вони не випливають із жодного чинного нормативно-правового акта. Скаржник наголошує, що Замовник необґрунтовано вимагає попередні заміри, попри те, що у Документації чітко визначено розміри меблів; не передбачено виготовлення продукції за індивідуальними параметрами. Така вимога є невиправданою, надмірною та необ’єктивною, адже створює додаткові витрати і часові перешкоди, не пов’язані з якістю чи виконанням договору.

Замовник зазначає, що він має право вимагати попередні заміри, якщо меблі виготовляються індивідуально під приміщення. Різні навчальні заклади мають різні розміри столів, розташування розеток, відстань між рядами тощо. Замір меблів перед встановленням є логічною технічною необхідністю, а не дискримінаційною умовою.

Вимога замірів не створює бар’єрів участі, адже учасник може виконати ці дії після попереднього погодження, дистанційно або шляхом делегування представника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить ІНФОРМАЦІю ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ (ТЕХНІЧНІ

ВИМОГИ).

Назва та технічно-якісні вимоги:

Стіл учнівський Розмір стільниці стола: 120*60 см.

Товщина ЛДСП 0503, WLAcpen – 18 мм., облицьована крайкою ПВХ товщиною 2 мм.

Стійки та щит виготовленні з ЛДСП 0503, WLAcpen – 18 мм., облицьовані крайкою ПВХ товщиною 0,6 мм.

Стілець учнівський Стільці з металевим каркасом Ширина сидіння не менше 434 см.

Глибина сидіння не менше 408 см.

Висота виробу в нижньому положенні не менше 810 см.

Вимоги до постачальника:

- Постачальник повинен буде зробити попередні заміри меблів.

- Замовнику потрібно буде погоджувати та виконувати замовлення відповідно до положень та потреб кожного навчального закладу.

Враховуючи наведене, у тому числі, зміст додатку 2 Документації, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть зробити попередні заміри меблів, а також погоджувати та виконувати замовлення відповідно до положень та потреб кожного навчального закладу, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37445442) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "код ДК 021:2015 – 39160000-1 Шкільні меблі (Столи та стільці учнівські для облаштування осередків викладання предмету "Захист України" в закладах освіти Оболонського району м. Києва)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-11-03-014012-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації