Миючі засоби

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 16275-р/пк-пз від 29.10.2025

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНЛАНДІЯ НВП" (код ЄДРПОУ: 43527454) від 18 жовтня 2025 № UA-2025-10-14-012564-a.c1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 21.10.2025 № 15841-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 25.10.2025 завантажив пояснення на зарперечення Замовника Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що у підпунктах 8.3.4 та 8.3.5 розділу ІІ Додатку 1 до ТД, доданих Замовником змінами до ТД від 17.10.2025, для еквівалентів додатково вимагається сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14024 від акредитованого на вказаний стандарт органу:

"8.3.4. На кожну позицію запропонованого еквівалентного товару надати сертифікат відповідності ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), що виданий уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства або інший документ, що підтверджує відповідність запропонованого товару екологічному маркуванню (декларація, звіт, висновок тощо), що виданий органом з оцінки відповідності, компетентність якого підтверджена шляхом акредитації. Уповноважений орган має бути акредитований на вказаний стандарт. У складі пропозиції надати відповідні підтвердження компетентності (уповноваження, акредитації тощо) органу, що видав такий документ.

8.3.5. Найменування товару в документах тендерної пропозиції учасника повинні відповідати запропонованому найменуванню еквівалентного товару в технічній пропозиції учасника, найменуванню в протоколі (ах) випробувань, сертифікаті(ах) відповідності відповідно до ДСТУ ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), нормативних документах згідно яких виготовляється запропонований товар, паспортах, сертифікатах якості та на запропонованих етикетках".

Разом з тим, чинне законодавство не встановлює вимоги підтвердження відповідності екологічним вимогам саме ISO 14024, який стосується лише Екологічних марковань та декларацій.

Виробники та постачальники широко застосовують підтвердження відповідності більш широкому спектру саме екологічних вимог, тобто "еквівалентним вимогам" в розумінні частини шостої статті 23 Закону, шляхом отримання сертифікатів відповідності ISO 14001, який стосується систем екологічного управління загалом, а не лише марковань та декларацій.

Отже, серед іншого, формулювання зазначеної вимоги ТД дискримінує учасників, зокрема, ТОВ "Гренландія НВП", в яких вже наявні сертифікати відповідності ДСТУ ISO 14001 (тобто державному стандарту України), видані акредитованими на вказаний стандарт органами сертифікації (тобто, у спосіб, визначений законодавством), які підтверджують відповідність еквівалентним (екологічним) вимогам.

Разом з тим, ТОВ "Гренландія НВП" наразі не має чинного сертифікату відповідності ДСТУ ISO 14024, що виданий незалежним компетентним національним або призначеним органом з оцінки відповідності, акредитованим на вказаний стандарт, а також не має можливості його отримати.

Відповідно до Закону, учасники мають право надавати, а на Замовника покладено обов'язок приймати не лише конкретні сертифікати, але й інші сертифікати, що підтверджують відповідність еквівалентним (в даному випадку екологічним) вимогам та видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена, зокрема, шляхом акредитації згідно закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".

Скаржник просить зобов'язати Замовника надати учасникам можливість підтвердження еквівалентним (саме екологічним) вимогам не лише виключно саме сертифікатами відповідності ДСТУ ISO 14024, але й сертифікатами відповідності ДСТУ ISO 14001, які видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації (згідно закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності") та які, відповідно до частини шостої статті 23 Закону, є способом, визначеним законодавством.

Скаржник на розгляд Комісії надав документи, зазначені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що ДСТУ ISO 14001 та ДСТУ ISO 14024 не є еквівалентними чи взаємозамінними, виходячи із порівнянь наступним критеріїв стандартів.

ДСТУ ISO 14001 зосереджений на системі управління всім підприємством, щоб мінімізувати його загальний негативний вплив на довкілля. ДСТУ ISO 14024 стосується конкретного продукту або послуги, підтверджуючи його екологічні переваги за допомогою екологічного маркування, яке надається незалежним органом.

Сертифікат відповідності 14024 засвідчує, що продукт пройшов оцінку та відповідає певним, встановленим критеріям, які стосуються його впливу на довкілля та здоров'я людини протягом усього життєвого циклу.

Принципи і методи застосування екологічного маркування наведені у серії міжнародних стандартів ISO 14020, що введені в дію як державні стандарти України.

Екологічне маркування І типу згідно з ДСТУ ISO 14024 (ISO 14024, IDT) дозволяє ідентифікувати більш екологічно кращу продукцію в межах однієї категорії. На кожну категорію розробляється окремий стандарт екологічного маркування І типу. Нормативний документ визначає екологічні характеристики і переваги товару, матеріалу чи виробу враховуючи його складники, технічні характеристики, показники якості і безпеки та впливи під час виробництва і використання.

На відміну від ДСТУ ISO 14024, стандарт ДСТУ ISO 14001 установлює вимоги до системи організації у сфері екологічного управління. По суті цей стандарт визначає уніфіковану схему діяльності, спрямовану на підвищення дієвості організації у сфері охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами. Об’єктом сертифікації згідно з ДСТУ ISO 14001 є система екологічного управління.

Тобто, даний стандарт й, відповідно, сертифікат відповідності згідно з ДСТУ ISO 14001, не має безпосереднього відношення до товару, що є предметом закупівлі, у тому числі його технічних, якісних та кількісних характеристик, зазначення яких передбачено п.

3 ч. 2 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", а також не встановлює будь-яких вимог до предмета закупівлі, для того, щоб вимагати сертифікати відповідності.

Сертифікація екологічним маркуванням І типу є доступною для багатьох виробників в Україні та за її межами. Продукція, сертифікована за стандартами ДСТУ ISO 14024 або еквівалентним стандартам, що встановлені згідно з ISO 14024 в межах європейських програм екологічного маркування є доступною на ринку, що гарантує рівні можливості для всіх учасників тендеру. Будь-який суб'єкт господарювання, зокрема Скаржник, який є безпосередньо виробником миючих засобів, на власний розсуд приймає рішення про те, чи буде він виробляти продукцію, що відповідає екологічним вимогам.

Таким чином, вимога щодо надання сертифікату екологічного маркування не обмежує доступ до участі в тендері, оскільки доступ до цих сертифікатів мають багато виробників по всьому світу, що гарантує відкритість і рівність умов конкуренції.

Виходячи зі змісту скарги, Скаржник, не дослідивши питання еквівалентності наявного у нього сертифікату відповідності згідно ДСТУ ISO 14001, має за мету змусити Замовника змінити вимогу до предмету закупівлі – відповідність запропонованого товару вимогам екологічного маркування ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), замінивши її на вимогу до учасника - відповідність системи екологічного управління Скаржника ДСТУ ISO 14001, яке взагалі не має відношення до товару, до його технічних, якісних та кількісних характеристик, а відноситься безпосереднього до організації діяльності у Скаржника та має наступні кроки:

ідентифікація та мінімізація впливу на навколишнє середовище раціональне використання природних ресурсів контроль та зменшення кількості відходів і викидів підвищення екологічної свідомості працівників і всіх зацікавлених сторін.

Скаржник зазначає, що вимога щодо підтвердження відповідності еквівалентного товару екологічному маркуванню дискримінує учасників, зокрема Скаржника, оскільки він має сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14001, не має чинного сертифікату відповідності ДСТУ ISO 14024 та не має можливості його отримати.

По-перше, наявність спільного слова "екологічне" у назвах двох абсолютно різних за призначенням стандартів (ДСТУ ISO 14001 "Системи екологічного управління" та ДСТУ ISO 14024 "Екологічне марковання та декларації") не робить їх еквівалентними.

Екологічне маркування і екологічне управління не є і не можуть бути еквівалентними вимогами, так само як і екологічна політика, екологічна відповідальність та екологічний контроль, оскільки це різні за своєю суттю поняття.

Маркування — це інформування споживача про екологічні властивості товару, тоді як управління — це стратегічний процес, спрямований на раціональне використання природних ресурсів підприємствами та державою.

З таким самим успіхом за логікою Скаржника можна стверджувати, що знак "енергоефективності" на лампочці та система енергозбереження на виробництві є еквівалентними поняттями, або напис на етикетці "вироблено з вторинної сировини" на зошиті та переробка відходів на фабриці теж рівнозначні поняття, що є абсурдним.

По-друге, щодо відсутності у Скаржника чинного сертифікату відповідності ДСТУ ISO 14024 та відсутності можливості його отримати.

Дане твердження Скаржника абсолютно нічим не обґрунтовано та не підтверджено.

На сайті Органу з оцінки відповідності "Центр екологічної сертифікації та маркування" за посиланням https://www.ecolabel.org.ua/reestr-sertifikativ міститься перелік суб’єктів господарювання, які мають чинні сертифікати відповідності стандарту ДСТУ ISO 14024, зокрема, на мийні та чистячи засоби такий сертифікат видано 15 суб’єктам господарювання (виробника та постачальникам) і Скаржника серед них немає.

А тому "не має можливості" та "не має бажання" є еквівалентними твердженнями в даному випадку.

Скаржник у додаткових поясненнях до Скарги зазначає, що з наданих Замовником пояснень випливає, що ДСТУ ISO 14001 охоплює сферу відповідності екологічним вимогам усього процесу виробництва продукції загалом, більш широко, порівняно з ДСТУ ISO 14024, який стосується лише маркування вже виробленої продукції.

З наданого разом зі Скаргою сертифікату відповідності видно, що:

"Цим сертифікатом посвідчується, що система екологічного управління стосовно Розробки, виробництва, пакування, складування, зберігання, транспортування, оптової та роздрібної торгівлі (реалізації): … мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, … , які здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування".

Таким чином:

- наданий сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14001:2015 охоплює усі етапи життєвого циклу товару, зокрема, мийних засобів, – від виробництва до реалізації кінцевому споживачу, - в той час як сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14024, який вимагає Замовник, стосується лише одного з вузьких напрямків управління відповідністю процесу виробництва екологічним вимогам.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

8. Інформація/ документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі:

8.3. У разі, якщо учасник пропонує еквівалент товару (аналог), він повинен надати:

8.3.4. На кожну позицію запропонованого еквівалентного товару надати сертифікат відповідності ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), що виданий уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства або інший документ, що підтверджує відповідність запропонованого товару екологічному маркуванню (декларація, звіт, висновок тощо), що виданий органом з оцінки відповідності, компетентність якого підтверджена шляхом акредитації. Уповноважений орган має бути акредитований на вказаний стандарт. У складі пропозиції надати відповідні підтвердження компетентності (уповноваження, акредитації тощо) органу, що видав такий документ.

8.3.5. Найменування товару в документах тендерної пропозиції учасника повинні відповідати запропонованому найменуванню еквівалентного товару в технічній пропозиції учасника, найменуванню в протоколі(ах) випробувань, сертифікаті(ах) відповідності відповідно до ДСТУ ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), нормативних документах згідно яких виготовляється запропонований товар, паспортах, сертифікатах якості та на запропонованих етикетках.

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть додатково надати за кожним найменуванням запропонованого саме еквівалентного товару сертифікат відповідності саме ISO 14024:2018 (ISO 14024:2018, IDT), що виданий уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства або інший документ, що підтверджує відповідність запропонованого товару екологічному маркуванню (декларація, звіт, висновок тощо), що виданий органом з оцінки відповідності, компетентність якого підтверджена шляхом акредитації та який акредитований на вказаний стандарт, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що у пункті 8.2 розділу IІІ Додатку 1 до ТД. в редакції, затвердженій змінами до ТД від 17.10.2025, для еквівалентів додатково вимагається надання підтвердження відповідності запропонованого товару інформацією з мережі Інтернет:

"8.2. Учасник повинен надати згоду на виконання вимог розділу І Додатку 1 до тендерної документації із зазначенням у Таблиці 1 розділу І Додатку 1 до тендерної документації інформації про найменування запропонованого товару, найменування виробника та/або торгової марки, країни походження товару. У разі, якщо учасник пропонує еквівалент товару (аналог), він повинен у Таблиці 1 розділу І Додатку 1 до тендерної документації додатково зазначити технічні характеристики запропонованого товару, зазначити посилання на сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника запропонованого товару та вказати нормативні документи згідно яких виготовлясться запропонований товар (ДСТУ, ГОСТ, ТУ, ТЗ тощо)".

Пункт 4 Примітки розділу І Додатку 1 до ТД передбачає:

"4) Учасник, подаючи свою тендерну пропозицію, тим самим погоджується, що його тендерна пропозиція може бути відхилена у разі, якщо ним була надана недостовірна інформація щодо відповідності запропонованого ним товару технічним та якісним вимогам Замовника або товар, який представляється ним на торги, не відповідає технічним та якісним вимогам Замовника. Замовник для перевірки відповідності запропонованого учасником товару може використовувати інформацію, розміщену".

Разом з тим, підтвердження відповідності запропонованого товару інформацією з мережі Інтернет, в тому числі в електронній системі закупівель, офіційний сайт виробника, дистриб'ютора тощо (сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника) не передбачене чинним законодавством.

А частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Скаржник просить зобов'язати Замовника узгодити зазначену вимогу тендерної документації із чинним законодавством.

Замовник зазначає, що законодавством не визначений конкретний спосіб підтвердження відповідності запропонованого товару учасником. А тому, такий спосіб замовник визначає самостійно.

В чинних законодавчих актах відсутня заборона для замовників вимагати в учасника здійснювати останнім посилання на інтернет-ресурси для підтвердження відповідності запропонованого товару.

Ба, більше, під час формування технічної специфікації, визначенні технічних характеристик миючих засобів, співвідношенні складових, Замовник використовував інформацію по миючі засоби саме із сайтів виробників, торгівельних майданчиків тощо.

Відповідно, перевірка в мережі Internet наданої учасником інформації є цілком логічною та такою, що не суперечить чинному законодавству.

Скаржник зазначає, що вимога "здійснити посилання на сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника запропонованого товару" позбавляє його можливості взяти участь у даній закупівлі. При цьому, не наводить жодних аргументів, чому він не може це зробити.

В ході аналізу інформації в мережі Internet, Замовником встановлено, що у Скаржника, який позиціонує себе як виробника миючих засобів, є власний інтернет магазин за посиланням: https://alenka.ua/.

Виникає логічне питання: навіщо виробнику миючих засобів, тобто Скаржнику приховувати інформацію про власний інтернет магазин та, відповідно, товар, що ним виробляється.

Чесному виробнику немає чого приховувати від потенційного споживача. Навпаки, доброчесний та порядний виробник, що виробляє якісний товар буде максимально доводити до споживачів інформацію про якість свого товару та його переваги серед інших миючих засобів.

Не бажання Скаржника – виробника миючих засобів, надати посилання на власний сайт викликає здивування та наводить на неоднозначні думки щодо самого товару, який Скаржник бажає запропонувати.

Дана вимога встановлена Замовником з метою пересвідчитись, що учасником пропонується товар, інформація про який не засекречена, доступна широкому колу споживачів, а не фальсифікований "підпільний" товар, про який ніхто не чув і не бачив та про який сам виробник не бажає надавати інформацію.

В чинному законодавстві відсутня заборона вимагати від учасника здійснити посилання на сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника запропонованого товару, а так само відсутня заборона для замовників використовувати інформацію, розміщену в мережі Internet, в тому числі в електронній системі закупівель, офіційний сайт виробника, дистриб’ютора тощо.

Скаржник у додаткових поясненнях до Скарги зазначає, що підтвердження відповідності запропонованого товару інформацією в мережі Internet, в тому числі в електронній системі закупівель, офіційний сайт виробника, дистриб’ютора тощо (сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника):

- не лише не передбачене чинним законодавством, - але й не може бути критерієм оцінки відповідності у публічних закупівлях.

Це у побутових закупівлях працівники Замовника можуть визначати відповідність мийних засобів їхнім потребам, керуючись:

- успішністю маркетингової кампанії (флеш-моби, ростові ляльки, мультики про ефективність засобів тощо);

- ефективністю SEO-оптимізацій (оскільки Замовник сам зазначає, що "під час формування технічної специфікації, визначенні технічних характеристик миючих засобів, співвідношенні складових, Замовник використовував інформацію по миючі засоби саме із сайтів виробників, торгівельних майданчиків тощо");

- дизайном паковання;

- "респектабельністю" ароматизатора;

- суб’єктивно привабливим кольором засобу;

- суб’єктивно приємною консистенцією засобу та іншими критеріями, реалізацію яких вони оплачують власним, а не суспільним коштом.

Критерії оцінки відповідності у публічних закупівлях мають бути об’єктивними та стандартизованими.

Саме тому принцип свободи стосовно державних замовників обмежений частиною третьою статті 22 Закону, якою визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, де сполучник "та", а не "або" свідчить, що умова врегульованості способу перевірки інформації у законодавстві є обов’язковою.

Тому ТОВ "Гренландія НВП" висловилося проти використання Замовником в якості джерела відомостей про запропоновані усіма учасниками товари інформації в мережі Інтернет поза зонами контролю державних спеціалізованих органів.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Примітки:

4) Учасник, подаючи свою тендерну пропозицію, тим самим погоджується, що його тендерна пропозиція може бути відхилена у разі, якщо ним була надана недостовірна інформація щодо відповідності запропонованого ним товару технічним та якісним вимогам Замовника або товар, який представляється ним на торги, не відповідає технічним та якісним вимогам Замовника. Замовник для перевірки відповідності запропонованого учасником товару може використовувати інформацію, розміщену в мережі Internet, в тому числі в електронній системі закупівель, офіційний сайт виробника, дистриб’ютора тощо.

8. Інформація/ документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі:

8.2. Учасник повинен надати згоду на виконання вимог розділу І Додатку 1 до тендерної документації із зазначенням у Таблиці 1 розділу І Додатку 1 до тендерної документації інформації про найменування запропонованого товару, найменування виробника та/або торгової марки, країни походження товару.

У разі, якщо учасник пропонує еквівалент товару (аналог), він повинен у Таблиці 1 розділу І Додатку 1 до тендерної документації додатково зазначити технічні характеристики запропонованого товару, зазначити посилання на сайт інтернет-магазину та/або торгової площадки виробника запропонованого товару та вказати нормативні документи згідно яких виготовляється запропонований товар (ДСТУ, ГОСТ, ТУ, ТЗ тощо).

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які для підтвердження відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі зможуть зазначити посилання на сайт інтернетмагазину та/або торгової площадки виробника запропонованого товару, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Крім того, відповідно до пункту 42 Особливостей Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.

За таких умов, Замовник з незалежних від учасника обставин на власний розсуд зможе відхилити Пропозицію учасника на підставі інформації, розміщеної в мережі Internet, достовірність якої може бути не встановлена, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ: 03195808) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Миючі засоби", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-14-012564-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

Скарга на порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних вимог тендерної документації.