Рішення АМКУ № 16203-р/пк-пз: Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної…

Рішення органу оскарження № 16203-р/пк-пз від 28.10.2025 за скаргою UA-2025-10-06-012946-a.b1

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 16203-р/пк-пз від 28.10.2025 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕНЕРГО-БУД" (код ЄДРПОУ:

43219275) від 16 жовтня 2025 № UA-2025-10-06-012946-a.b1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 20.10.2025 № 15755-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

Замовник шляхом розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу листом надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що пункт 4 Розділу 6 Тендерної документації містить посилання на Господарський кодекс України: "Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої — п’ятої, сьомої — дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей, а також Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668".

В Проекті договору підряду, що є Додатком №4 до тендерної документації, є посилання на Господарський кодекс України, а саме: "6.3. Сторони домовились, що розмір збитків, а також неустойки, які у випадках, передбачених Договором, підлягають відшкодуванню ЗАМОВНИКОМ за несвоєчасність грошових розрахунків за цим Договором не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України Сторони встановили для ЗАМОВНИКА іншій розмір процентів: 0 (нуль) процентів.".

Крім того, в Проекті договору підряду, що є Додатком №4 до тендерної документації, є інші положення, що стосуються Господарського кодексу України та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Скаржник повідомляє, що дана вимога є для нього дискримінаційною та такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства України.

Згідно з частиною третьою статті 17 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" (далі – Закон №4196-IX) Господарський кодекс України визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28 серпня 2025 року.

Скаржник зазначає, що правовідносини, які регулювалися положенням Господарського кодексу України, з 28 серпня 2025 року регулюються Цивільним кодексом України та спеціальними законами.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало Лист №3323-04_60011-06 від 05.09.2025, в якому викладено розʼяснення щодо закупівельного законодавства та проведення публічних закупівель.

Зокрема вказано наступне: "Звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності Закону № 4196-IX замовникам слід привести у відповідність тендерну документацію та проекти договорів про закупівлю щодо відкритих торгів, оголошених замовниками після втрати чинності ГК України, та вилучити посилання на положення ГК України, замінивши їх на положення з ЦК України або інших спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини".

На думку Скаржника, дії Замовника в частині встановлення в тендерній документації вимог з посиланням на Господарський кодекс України, в подальшому унеможливлює законне укладання Договору підряду в межах нормативно-правових актів України.

Таким чином порушуються права Скаржника в частинні укладання договору підряду, в разі перемоги в процедурі закупівлі.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що з 28 серпня 2025 року Господарський кодекс України втратив чинність відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності та впорядкування економічних відносин" (№ 4196-IX від 09.01.2025 р.). Норми, які раніше регулювали господарсько-правові відносини, були інтегровані до Цивільного кодексу України, Закону України "Про підприємництво", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та інших спеціальних законів.

У зв’язку з цим посилання на положення Господарського кодексу України, що містяться у проєкті (або чинному) договорі, підлягають оновленню відповідно до чинної нормативної бази.

Зокрема, регулювання договірних зобов’язань, відповідальності сторін та господарської діяльності нині здійснюється на підставі норм Цивільного кодексу України та відповідних спеціальних законів.

Замовник повідомляє, що відповідні зміни до проєкту договору та пункту 4 Розділу 6 Тендерної документації будуть внесені, а саме:

• вилучено посилання на Господарський кодекс України;

• приведено формулювання прав та обов’язків сторін у відповідність до Цивільного кодексу України;

• уточнено положення щодо відповідальності сторін із урахуванням чинного законодавства.

Таким чином, Замовник зазначає, що договірна документація буде приведена у повну відповідність до чинного законодавства України станом на дату її застосування.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Документації договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої — п’ятої, сьомої — дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей, а також Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668.

Додаток 4 Документації містить проєкт договору, у якому зазначено, зокрема:

"6.3. Сторони домовились, що розмір збитків, а також неустойки, які у випадках, передбачених Договором, підлягають відшкодуванню ЗАМОВНИКОМ за несвоєчасність грошових розрахунків за цим Договором не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення).

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України Сторони встановили для ЗАМОВНИКА іншій розмір процентів: 0 (нуль) процентів".

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу дата оприлюднення оголошення – 06 жовтня 2025.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" передбачено, зокрема:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, крім:

частини другої статті 13, яка вводиться в дію через три роки та шість місяців з дня набрання чинності цим Законом;

пункту 4 цієї статті, який вводиться в дію з дня набрання чинності цим Законом.

3. Визнати Господарський кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.

Слід зазначити, що Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (28.08.2025).

За таких умов, станом на момент оголошення Процедури закупівлі Господарський кодекс України втратив чинність, у зв'язку з чим наведені вище положення Документації не узгоджуються з чинним законодавством в цій частині.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник, посилаючись на пункт 9 додатку 1 Документації, зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02 березня 2015 № 222-VIII (далі — Закон Nº 222) ліцензія — право субʼєкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 7 Закону № 222 визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

В частині 2 пункту 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні" від 17 липня 2024 року № 3869-IX (надалі - Закон №3869-IX) вказано наступне:

"6-1. У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - воєнний стан), право на провадження господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, крім видів господарської діяльності, зазначених у пункті 1 частини першої статті 7 цього Закону, може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідного органу ліцензування декларації про провадження господарської діяльності без отримання ліцензії.

Декларація про провадження господарської діяльності є чинною у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування".

Законом №3869-IX на час дії воєнного стану дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип.

Скаржник зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану" від 18 березня 2022 року №314 (надалі – Постанова №314) регулює питання подання декларації суб’єктами господарювання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг.

В Додатку 2 до Постанова №314 наведено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану.

Відповідно до зазначеного переліку роботи, що передбачені предметом закупівлі, не входять в цей перелік.

Скаржник зазначає, що враховуючи вищезазначене, під час воєнного стану, роботи по процедурі закупівлі учасник має право виконувати на підставі декларації, а не ліцензії.

Умовами тендерної документації надається можливість залучення субпідрядників/співвиконавців. Скаржник на окремі види робіт планує залучати субпідрядників, у яких наявні Декларації про провадження господарської діяльності і немає Ліцензії на провадження господарської діяльності.

Таким чином порушуються права Скаржника в частинні можливості надання Декларації про провадження господарської діяльності на окремі (ті) види робіт, на які ліцензії немає, однак є Декларація.

На думку Скаржника, дії Замовника в частині встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання Ліцензії і неможливості надання Декларації звужує потенційне коло учасників процедури закупівлі.

Замовник зазначає, що враховуючи особливості предмета закупівлі, вимога щодо наявності ліцензії (а не декларації) була встановлена з метою підтвердження належного рівня кваліфікації та контролю за діяльністю виконавця робіт, що безпосередньо впливає на безпеку, технічну складність та якість виконання робіт.

Замовник усвідомлює, що відповідно до пункту 6-1 частини другої статті 1 Закону України №3869-IX від 17.07.2024 "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану", у період дії воєнного стану допускається провадження окремих видів господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності без отримання ліцензії, крім видів діяльності, визначених у пункті 1 частини першої статті 7 Закону №222-VIII та у Додатку 2 до Постанови КМУ №314.

Водночас, Постановою №314 прямо передбачено, що органи ліцензування та дозвільні органи мають право вимагати подання документів, які підтверджують дотримання вимог законодавства щодо безпеки, технічних регламентів або спеціальних умов провадження діяльності.

У своїй вимозі Скаржник посилається на положення Закону України №3869-IX від 17.07.2024 та Постанови КМУ №314 від 18.03.2022, обґрунтовуючи можливість виконання робіт на підставі декларації про провадження господарської діяльності.

Водночас Замовник вважає такі посилання юридично некоректними та безпідставними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" №222-VIII, ліцензія — це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності, яке видається за результатом перевірки відповідності матеріально-технічної бази, персоналу, умов безпеки тощо.

На відміну від ліцензії, декларація, передбачена Законом №3869-IX є спрощеною формою повідомлення, яка не передбачає проходження перевірки, контролю або підтвердження спроможності суб’єкта виконувати складні або небезпечні види робіт.

Таким чином, декларація не може розглядатися як еквівалент ліцензії та не є документом, що підтверджує право виконання ліцензованого виду діяльності у повному обсязі.

Таким чином, Замовник, керуючись принципом забезпечення безпеки та якості виконання робіт, встановив у тендерній документації вимогу саме про наявність чинної ліцензії, як документа, який підтверджує не лише подання декларації, а й наявність контролюючого органу та перевірки відповідності матеріально-технічної бази учасника.

Вимога про наявність ліцензії є загальною та рівною для всіх учасників, тобто не встановлює жодних переваг чи обмежень для окремих суб’єктів господарювання.

Вона не містить ознак дискримінації у розумінні статей 5 і 22 Закону, а визначає мінімальний рівень кваліфікації учасників, необхідний для виконання робіт відповідного виду.

Усі суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у відповідній сфері, мають можливість отримати ліцензію згідно із Законом №222-VIII, а тому зазначена вимога не обмежує коло потенційних учасників, а лише підтверджує належний правовий статус суб’єкта господарювання.

Таким чином, Замовник зазначає, що вимога Документації щодо наявності чинної ліцензії:

• відповідає положенням чинного законодавства України;

• не містить ознак дискримінації;

• спрямована на забезпечення якісного та безпечного виконання робіт;

• не порушує принципів, визначених статтями 5 та 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Замовник повідомляє, що у зв’язку з викладеним підстав для внесення змін до тендерної документації не вбачається.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Документації інформація про предмет закупівлі "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир" згідно коду ДК 021:2015 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

9. Ліцензія, видана учаснику закупівлі, на право займатися відповідною господарською діяльністю з переліком видів робіт та/або копію витягу з наказу рішення органу ліцензування про прийняття рішення щодо видачі ліцензії (з номером та датою) та/або довідку, яка містить посилання на розміщення ліцензії/рішення про видачу ліцензії в електронному вигляді на офіційному веб-сайті органу ліцензування.

Додаток 3 Документації містить технічні вимоги.

Вимоги до учасника, зокрема:

Об’єкт відноситься до класу наслідків СС1 (незначні наслідки).

Надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим Скаржник не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник, посилаючись на пункт 9 додатку 1 Документації, зазначає, що він не має сертифікат за стандартом ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) та не має сертифікат за стандартом ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), видані акредитованими органами сертифікації. Крім того, в Скаржника немає внутрішнього аудитора систем управління якістю.

Сертифікація за стандартами ISO є добровільними системами сертифікації.

Нормативно-правовими актами України не передбачено обовʼязку мати сертифікати ISO для ведення господарської діяльності. Сертифікація за стандартами ISO належить до добровільної оцінки відповідності.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про стандартизацію" від 5 червня 2014 року №1315-VII (надалі – Закон №1315-VII) національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Скаржник щодо надання сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність системи енергетичного менеджменту відповідно ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування" зазначає, що мета цього стандарту полягає в наданні можливості організації створити системи і процеси, необхідні для постійного поліпшення енергетичної результативності, охоплюючи енергетичну ефективність, використання енергії та споживання енергії. Цей стандарт установлює конкретні вимоги до системи енергетичного менеджменту (СЕнМ) організації.

Предмет закупівлі: нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт.

Скаржник звертає увагу, що даний стандарт не застосовується для будівництва та виконання робіт по встановленню обладнання. Він використовується споживачами енергії для ефективного використання енергії. Споживач енергії може пройти сертифікацію на добровільних засадах. Обовʼязку його оформлювати немає.

Скаржник – потенційний учасник процедури закупівлі, який має на меті виконувати роботи з будівництва та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG. Однак споживачем енергії є саме Замовник. Скаржник не зобовʼязаний мати сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування", оскільки цей стандарт відноситься саме до Замовника.

Сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування", що вимагається Замовником, жодного відношення немає до предмета закупівлі та до потенційних учасників процедури закупівлі.

Скаржник щодо надання сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT) зазначає, що такого стандарту як ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT) немає. Національний стандарт, що відповідає міжнародному стандарту ISO 26000:2010 Guidance on social responsibility (Настанови щодо соціальної відповідальності) – це ДСТУ ISO 26000:2019 Настанови щодо соціальної відповідальності.

Крім того, ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT) (у разі, якщо Замовник саме це мав на увазі) надає рекомендації для організацій щодо врахування соціальних, екологічних та етичних аспектів у своїй діяльності, сприяючи сталому розвитку. Цей стандарт є керівництвом, а не вимогою для сертифікації, і охоплює принципи, основні питання, а також практичні дії, пов'язані із соціальною відповідальністю.

Цей стандарт дає рекомендації для користувачів і його не призначено й він не придатний для цілей сертифікації. Будь-які пропозиції сертифікувати чи твердження про сертифікацію згідно з ДСТУ ISO 26000 будуть спотворювати призначеність і мету цього стандарту.

Скаржник має: антикорупційну програму, сертифікат ІSO 9001:2018 "Системи управління якості. Вимоги"; сертифікат ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування"; сертифікат ISO 37001:2018 "Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування";

сертифікат ISO 45001:2018 "Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці.

Вимоги та настанови щодо застосування". Також в штаті Скаржника є інженер з охорони праці. Проводяться регулярні навчання працівників щодо електробезпеки та роботі на висоті, проводяться тренінги.

Наявність в Скаржника сертифікату, що підтверджує відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT) є недоцільним, оскільки в Скаржника є достатня кількість сертифікатів, ліцензій, дозволів, навчань, третінгів, персоналу і т.д., що охоплює основні питання практичних дій, пов'язані із соціальною відповідальністю.

На думку Скаржника, враховуючи вищезазначене, вимога щодо надання сертифікату ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT) є некоректною, а також (у випадку якщо Замовник мав на увазі ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT)) вимога є недоцільною та порушує принципи стандарту та законодавства в цілому.

Скаржник щодо надання копії з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018 зазначає, що Замовником вимагається підтвердити наявність в Учасника функціонуючої системи менеджменту шляхом надання відповідних сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність відповідним системам.

Внутрішній аудитор систем управління якістю – це спеціаліст, який систематично та незалежно перевіряє ефективність впровадження та дотримання принципів управління якістю на підприємстві відповідно до міжнародних стандартів. Внутрішні аудитори є штатними співробітниками компаній або їхніх підрозділів.

Скаржник звертає увагу, що сертифікати видані акредитованими органами сертифікації. Ці організації проводять аудит, та на основі аудиту видають сертифікати.

Сертифікат видається на певний період. Відповідно до Сертифікаційної угоди, орган сертифікації щорічно проводить наглядовий аудит.

До прикладу, Скаржник надає документи щодо стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2018, в яких чітко видно, що орган сертифікації проводить аудит, надає звіт по цьому аудиту, видає сертифікат, а також проводить періодичні наглядові аудити. На решту стандартів також є аналогічні документи.

На думку Скаржника, враховуючи вищезазначене, вимога щодо надання копії з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якостю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018 є недоцільною, оскільки цими питаннями займається орган сертифікації на основі сертифікаційної угоди.

В Україні відсутні будь-які нормативні акти, що зобов’язують Скаржника мати вищезазначені сертифікати. Основними документами для виконання робіт за предметом закупівлі є Ліцензія на провадження господарської діяльності ( або Декларація) та Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

В статті 11 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02 березня 2015 № 222-VIII надається інформація щодо документів, що подаються для отримання ліцензії. Наявність вищезазначених сертифікатів та наявність внутрішнього аудитора систем управління якістю, - не передбачено Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

На підтвердження Скаржник надає Ліцензію на провадження господарської діяльності та Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Скаржник вважає, що вимога про надання вищевказаних сертифікатів (ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT)) та посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, розрахована на учасників торгів, в яких вже є у наявності вказані документи, що є дискримінаційним по відношенню, у тому числі, до Скаржника.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник повідомляє, що зазначені документи встановлені Замовником з метою забезпечення належної якості, безпечності, екологічності та надійності виконання робіт, а також для мінімізації ризиків неякісного виконання робіт та невідповідності міжнародним стандартам.

Відсутність у потенційного учасника сертифікатів ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001 та ISO 26000 свідчить про неготовність такого суб’єкта забезпечити належний рівень організації, контролю, енергетичної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної безпеки у виконанні робіт, які є предметом закупівлі.

Замовник наголошує, що: Стандарти ISO є міжнародно визнаними вимогами для підприємств, що здійснюють діяльність у сфері будівництва, енергетики та монтажу технічного обладнання.

Сертифікація підтверджує відповідність внутрішніх процесів підприємства вимогам якості, безпеки та управління, що є невід’ємною частиною виконання робіт підвищеної складності.

Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, Замовник має право встановлювати вимоги до підтвердження технічної та організаційної спроможності учасників.

Таким чином, вимога щодо надання сертифікатів систем управління є обґрунтованою та необхідною для належного виконання робіт, а її виключення створить ризики зриву робіт, зниження якості, порушення екологічних стандартів та вимог енергоменеджменту.

Сертифікація за стандартами ISO 50001:2018 (Системи енергетичного менеджменту) та ISO 14001:2015 (Системи екологічного управління) має прямий, безпосередній та невід’ємний зв’язок із предметом закупівлі — будівництвом та встановленням модульної когенераційної установки.

Діяльність, пов’язана з проектуванням, монтажем, підключенням та пусконалагодженням когенераційних енергетичних установок, впливає на енергетичну ефективність, безпеку експлуатації та стан навколишнього природного середовища, а тому виконавець робіт зобов’язаний мати впроваджену та сертифіковану систему управління у цих сферах.

Відсутність у учасника сертифікатів ISO 50001 та ISO 14001 свідчить про відсутність підтвердженої системи внутрішнього контролю енергоспоживання, управління ризиками, екологічного моніторингу та запобігання техногенним наслідкам, що створює потенційну загрозу неналежного виконання робіт, порушення екологічних норм, енергетичної безпеки та законодавства України у сфері енергетики та охорони довкілля.

З огляду на це, вимога Замовника щодо наявності у учасника чинних сертифікатів ISO 50001 та ISO 14001 є не лише законною, а й обов’язковою умовою допуску до виконання робіт з підвищеним енергетичним і екологічним ризиком.

Без наявності зазначених сертифікатів учасник не може вважатися технічно спроможним і кваліфікованим для реалізації предмета закупівлі, а його участь у процедурі суперечила б принципам забезпечення якості, безпеки та відповідальності, передбаченим Законом України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи викладене, вимоги тендерної документації не є дискримінаційними, а є мінімально необхідними для підтвердження кваліфікації учасників.

У разі невиконання цих вимог, Замовник не може допустити такого учасника до участі у процедурі закупівлі, оскільки це суперечитиме принципам забезпечення якості, безпеки та надійності будівельних робіт.

2. Щодо вимоги тендерної документації про надання сертифікату, виданого акредитованим органом сертифікації, що підтверджує відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), Замовник повідомляє наступне.

Замовником під час підготовки тендерної документації допущено технічну неточність у частині зазначення року національного стандарту.

На сьогодні в Україні чинним є стандарт ДСТУ ISO 26000:2019 "Настанови щодо соціальної відповідальності", який відповідає міжнародному стандарту ISO 26000:2010 Guidance on social responsibility.

У зв’язку з цим Замовник внесе редакційні зміни до тендерної документації шляхом заміни ДСТУ ISO 26000:2010 на ДСТУ ISO 26000:2019, що не впливає на суть та зміст вимоги.

Разом із тим, вимога щодо наявності у учасника документального підтвердження впровадження системи соціальної відповідальності залишається обґрунтованою та необхідною.

Зазначений стандарт спрямований на інтеграцію принципів соціальної відповідальності в управлінські процеси підприємства, охоплює питання етики, прав людини, трудових практик, екології та сталого розвитку.

Наявність підтвердження відповідності цим принципам є критично важливою для виконання робіт за предметом закупівлі, який передбачає діяльність у сфері енергетики, охорони навколишнього середовища та безпеки персоналу.

Посилання Скаржника на добровільність застосування стандартів ISO не є підставою для скасування вимоги, оскільки Замовник, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", має право визначати кваліфікаційні критерії, що забезпечують належну якість і безпечність виконання робіт.

Вимога про надання відповідних сертифікатів не є дискримінаційною, оскільки не обмежує участь у процедурі, а лише встановлює підвищений рівень відповідальності та контролю за якістю і соціальними аспектами виконання робіт.

Враховуючи викладене, зауваження Скаржника в частині виключення вимоги щодо ДСТУ ISO 26000 є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Замовник усуне технічну неточність (замінивши посилання на чинний стандарт — ДСТУ ISO 26000:2019), при цьому вимога про надання підтвердження системи соціальної відповідальності залишається чинною та обов’язковою для всіх учасників процедури закупівлі.

3. Щодо доводів Скаржника про нібито дискримінаційність вимоги пункту 9 Додатку №1 тендерної документації у частині надання копії з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018 Замовник повідомляє наступне.

Замовник категорично не погоджується з доводами Скаржника, оскільки вказана вимога є обґрунтованою, логічно пов’язаною з предметом закупівлі та спрямованою виключно на забезпечення належного рівня якості, безпеки та управлінської компетентності при виконанні робіт.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник має право встановлювати у тендерній документації вимоги до учасників, що забезпечують якість, надійність та безпечність виконання робіт чи надання послуг.

Предмет закупівлі передбачає виконання складних технічних робіт, пов’язаних із впровадженням систем управління, енергетичного та екологічного менеджменту, де контроль якості на кожному етапі є ключовим фактором ефективності.

Внутрішній аудитор систем управління якістю — це не орган сертифікації, а фахівець підприємства, який відповідає за систематичний моніторинг, оцінку та покращення функціонування системи управління якістю відповідно до ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018.

Наявність такого сертифіката не дублює сертифікацію підприємства, а підтверджує, що в учасника дійсно функціонує впроваджена та діюча система менеджменту, а не лише формальний сертифікат, отриманий зовнішнім аудитом.

Це прямо випливає зі структури міжнародного стандарту ISO 19011:2018, який встановлює вимоги до компетентності та незалежності внутрішніх аудиторів.

Закупівля передбачає виконання робіт у сфері енергетики, охорони навколишнього середовища та забезпечення технологічної безпеки. Такі роботи безпосередньо пов’язані з реалізацією принципів управління якістю, енергетичної ефективності (ISO 50001) та екологічної відповідальності (ISO 14001).

Тому вимога про підтвердження наявності внутрішнього аудитора систем управління якістю є виправданою та такою, що має безпосереднє відношення до предмета закупівлі.

Дійсно, чинне законодавство не зобов’язує суб’єктів господарювання мати сертифікат внутрішнього аудитора ISO, однак воно й не забороняє Замовнику встановлювати вимоги, що забезпечують якість робіт, відповідно до ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

На думку Замовника, дана вимога не суперечить жодному нормативному акту і є проявом права Замовника встановлювати підвищені стандарти якості з метою мінімізації ризиків та забезпечення належного виконання договору.

Замовник повідомляє, що у його випадку вимога прямо обґрунтована характером предмета закупівлі, що вимагає дотримання міжнародних стандартів менеджменту та контролю якості.

Замовник вважає, що вимога про надання посвідчення/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, оформленого відповідно до ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018 є законною, не дискримінує учасників, має безпосереднє відношення до предмета закупівлі, спрямована на забезпечення високої якості, прозорості та ефективності управління при виконанні робіт.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

12. Учасник повинен підтвердити наявність у нього функціонуючої системи менеджменту шляхом надання відповідних сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність таким системам:

• системи енергетичного менеджменту відповідно до ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування";

• системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT);

• системи екологічного управління відповідно до ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) — "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування";

• системи управління якістю відповідно до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT) — "Системи управління якістю. Вимоги".

Крім того, у складі тендерної пропозиції Учасник має надати копію з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якостю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018.

3.1. Щодо сертифіката, що підтверджує відповідність системи енергетичного менеджменту відповідно до ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування".

Враховуючи викладене, наведені вище вимоги Документації [в частині надання сертифіката, що підтверджує відповідність системи енергетичного менеджменту відповідно до ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування"] не стосуються предмета закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

3.2. Щодо сертифіката, що підтверджує відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT).

Відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 29.12.2020 № 523 "Про прийняття національних стандартів":

"1. Прийняти національні стандарти, гармонізовані з європейськими та міжнародними стандартами, методом перекладу, зі збереженням року першого прийняття цих європейських та міжнародних стандартів як національних методом підтвердження, з наданням чинності з 01 жовтня 2021 року:

5) ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT) Настанови щодо соціальної відповідальності".

Враховуючи викладене, наведені вище вимоги Документації [в частині надання сертифіката, що підтверджує відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT)] не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не стосуються предмета закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

3.3. Щодо посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018.

Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати посвідчення/свідоцтво/сертифікат внутрішнього аудитора систем управління якістю, оформлене відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

4. Скаржник, посилаючись на пункт 17 додатку 1 Документації, зазначає, що обовʼязок Замовника, відповідно до Закону, надати інформацію про предмет закупівлі в повному обсязі. Тому необхідності в огляді обʼєкта в учасника не повинно бути.

Замовник з незалежних від учасника причин може не підписати акт огляду, або не прийняти його, не відповідати на дзвінки, затягувати час тощо. Це унеможливить участь Скаржника у закупівлі.

Крім того, підписуючи акт огляду у Замовника, учасник ідентифікує себе, що порушує положення статті 24 Закону, яка передбачає, що спілкування із замовником здійснюється виключно через систему закупівель без ідентифікації особи. Адже після огляду об’єкту інформація про те, які учасники будуть брати участь у закупівлі стає неконфіденційною.

Таким чином, участь у закупівлі зможуть взяти учасники, які ознайомились з об’єктом і підписали акт ознайомлення у Замовника, що обмежує конкуренцію, дискримінує Скаржника і усуває його від участі в закупівлі.

За таких умов, Скаржник вважає, що Замовник встановивши відповідні вимоги вимагає здійснення дій, які не впливають на порядок здійснення предмету закупівлі, не належать до предмета закупівлі, а лише створює додаткові умови для учасників, що в кінцевому підсумку призводять до обмеження конкуренції під час закупівель.

Замовник зазначає, що він не має наміру усувати цю вимогу, оскільки вона є обґрунтованою, законною та прямо пов’язаною з предметом закупівлі.

Вимога про здійснення огляду об’єкта та оформлення акту є легітимним інструментом забезпечення точного розуміння обсягу та специфіки робіт учасниками закупівлі.

Ознайомлення з об’єктом та підписання акту забезпечує реальну можливість учасника правильно оцінити обсяг та етапи робіт, що прямо впливає на якість пропозиції та виконання договору.

Вказана вимога застосовується до всіх учасників на однакових умовах. Вона не обмежує конкуренцію, а лише встановлює об’єктивні та необхідні умови для підготовки тендерних пропозицій.

Підписання акту огляду об’єкта не надає переваг конкретному учаснику, а лише забезпечує підтвердження ознайомлення з предметом закупівлі, що є стандартною практикою в будівництві та виконанні складних технічних робіт.

Замовник не порушує положень статті 24 Закону щодо спілкування через систему закупівель. Ознайомлення з об’єктом та підписання акту здійснюється в рамках об’єктивної процедури перевірки об’єкта, а не для визначення учасника. Усі учасники отримують рівний доступ до огляду в установлені терміни, що виключає дискримінацію.

Замовник зазначає, що у його випадку огляд об’єкта та акт ознайомлення є технічно обґрунтованою вимогою, без якої підготовка обґрунтованої тендерної пропозиції є неможливою.

Вимога пункту 17 Додатку №1 тендерної документації є законною та обґрунтованою, має безпосереднє відношення до предмета закупівлі, не дискримінує учасників, спрямована на забезпечення достовірності та точності тендерних пропозицій, відповідає принципам відкритості та прозорості, передбаченим статтею 5 Закону.

Таким чином, Замовник не буде усувати вказану вимогу, оскільки її скасування створить ризики для реалізації закупівлі, зменшить якість виконання робіт та порушить законні інтереси Замовника.

Також Замовник зазначає, що Скаржнику жодного разу не було відмовлено в отриманні здійснення огляду об’єкта та оформлення акту, Замовник надає посилання на закупівлі, де Скаржником подані такі акти в складі Пропозиції:

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-07-17-007639-a?oldVersion=true https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-02-09-004784-a?oldVersion=true https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-13-013751-a?oldVersion=true.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

4.1. Щодо інших процедур закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 16.10.2025 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-06-012946-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-06-012946-a.

Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.

4.2. Щодо дискримінаційних (на думку Скаржника) умов Документації.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

17. В складі пропозиції учасник повинен підтвердити здійснення ним протягом періоду уточнення інформації про закупівлю огляду об’єкту для визначення обсягу виконання робіт та етапів виконання робіт (у складі пропозиції надається акт огляду об’єкту за підписом представника Замовника та учасника та скріплені печатками Замовника та учасника).

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Враховуючи наведене, з незалежних від учасника підстав, Замовник може не допустити учасника до огляду об'єкту та не підписати акт огляду, що в подальшому може стати, зокрема, підставою для відхилення Пропозиції учасника.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, що зможуть надати акт огляду об’єкту, який містить підпис представника Замовника та відбиток печатки Замовника, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, у тому числі, Скаржника.

5. Скаржник, посилаючись на додаток 3 Документації, зазначає, що технічне завдання надано не в повному обсязі.

Скаржник повідомляє, що обовʼязок Замовника відповідно до Закону, надати інформацію про предмет закупівлі в повному обсязі.

Замовником в Додатку №3 до тендерної документації надається наступна інформація: обсяг робіт (з розбивкою по локальних кошторисах) та підсумкова відомість ресурсів.

Підсумкова відомість ресурсів є загальною, не є з розбивкою по локальних кошторисах.

В пункті 25 Додатку №1 до тендерної документації зазначено наступне: "Учасник надає у складі пропозиції первинну кошторисну документацію: 1. Договірна ціна. 2.

Пояснювальна записка. 3. Локальний кошторис. 4. Об’єктний кошторис. 5. Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису. 6. Розрахунок загальновиробничих витрат та адміністративних витрат визначених розрахунково-аналітичним методом на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася в організації учасника за попередній звітний період по підприємству учасника за даними бухгалтерського обліку. 7. Розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій та прибутку. 8. Розрахунки інших витрат при наявності.

Договірна ціна повинна відповідати технічному завданню.

Договірна ціна має бути складена Учасником, бажано у програмному комплексі АВК-5 або в іншому, який має рекомендації Мінрегіонбуду до застосування".

Враховуючи вищезазначене, Скаржник немає можливості розподілити матеріали з підсумкової відомості ресурсів Замовника по необхідних локальних кошторисах таким чином, щоб в кінцевому результаті обсяг робіт по локальних кошторисах відповідав ресурсам по тих локальних кошторисах. Скаржник не зможе надати документи, що вимагаються в пункті 25 Додатку №1 до тендерної документації у відповідності до технічного завдання Додатку №3 до тендерної документації. Що в подальшому призведе до дискваліфікації у звʼязку з тим, що технічна пропозиція не відповідає технічному завданню.

Замовнику необхідно надати повний проект проектно-кошторисної документації та електронну модель кошторису (нульову) задля коректного складання технічної та цінової пропозиції.

У разі, якщо Замовник не надасть повний комплект проектно-кошторисної документації та електронну модель кошторису (нульову), це призведе до того, що в закупівлі зможе прийняти лише той учасник, в якого подібні документи є. Тобто це учасник, який розробляв проектно-кошторисну документацію.

На думку Скаржника, враховуючи вищезазначене, надане технічне завдання у форматі Додатку №3 до тендерної документації – це дискримінаційна вимога, яка значно звужує потенційне коло учасників. Це прямо порушує право Скаржника та унеможливлює приймати участь в процедурі закупівлі.

Замовник зазначає, що він не має наміру усувати вимогу, оскільки вимога є законною, обґрунтованою та безпосередньо пов’язаною з предметом закупівлі.

Надані Замовником обсяги робіт (з розбивкою по локальних кошторисах) та підсумкова відомість ресурсів забезпечують достатній рівень інформації для підготовки тендерної пропозиції, а додаткові документи, які пропонує Скаржник, не передбачені законодавством і не є обов’язковими.

Вимога надання актуальної інформації про предмет закупівлі в рамках Додатку №3 застосовується до всіх учасників однаково. Наявність або відсутність повного комплекту проектно-кошторисної документації не створює переваг певним учасникам, оскільки всі учасники отримують однакову інформацію у складі тендерної документації.

Більш того, надати "повний проект проектно-кошторисної документації та електронну модель кошторису (нульову)" – це ексклюзивна інформація, розроблена стороннім проектувальником, і її передача будь-якому учаснику прямо порушує авторські права та комерційну таємницю.

Надання Скаржнику додаткових документів не є обов’язковим для законного складання тендерної пропозиції. Учасник має право готувати кошторисні та технічні документи на основі наданих локальних кошторисів, підсумкової відомості ресурсів та інших матеріалів, що включені до тендерної документації.

Вимога Скаржника отримати "повний проект ПКД та нульову модель" не є умовою доступу до участі в закупівлі, а лише пропозицією, яка не передбачена законодавством та не є обов’язковою для виконання предмета закупівлі.

Надані Додаток №3 та Додаток №1 до тендерної документації забезпечують достатній рівень інформації для складання тендерних пропозицій.

Вимога Скаржника про додаткове надання повного проекту ПКД та електронної моделі кошторису є необґрунтованою, дискримінаційною лише формально, та не відповідає нормам Закону.

Замовник не буде усувати цю невідповідність, оскільки її скасування створить ризики порушення авторських прав, комерційної таємниці та не вплине на якість проведення закупівлі.

На думку Замовника, відповідно до наведеного, вимога технічного завдання в Додатку №3 до тендерної документації є законною, обґрунтованою та об’єктивною, а дії Замовника не порушують принципів відкритості, прозорості та недискримінації учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить технічні вимоги.

В цих Технічних вимогах зазначені основні вимоги до Учасника закупівлі на виконання робіт по об´єкту: "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир" (ДК 021:2015: 45300000-0 — Будівельно-монтажні роботи).

Обґрунтування:

Закупівля проводиться з метою виконання робіт з монтажу когенераційної блочномодульної установки avus 500plus NG, яка була отримана Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради рамках Меморандуму про взаєморозуміння з GIZ-SUR щодо надання когенераційних установок. Вираз "або еквівалент" не застосовується, так як дана установка знаходиться на балансі підприємства (Когенераційна установка блочно-модульна CHP AVUS 500plus NG G6842 400V, 50Hz, 600kW 2G-Item в контейнері.

Додана тендерна документація містить об´єми будівельно-монтажних робіт, які необхідно виконати, а також перелік основного обладнання, які необхідні для виконання робіт. Ці документи вважаються основою для виконання зазначеного обсягу робіт та постачання відповідного обладнання. Креслення додаються.

Термін виконання робіт до 31 грудня 2025 року.

Додаток 3 Документації містить технічне завдання, зокрема, обсяг робіт (найменування робіт та витрат; одиниця виміру; кількість):

Локальні кошториси:

- 02-01-01 на Загальнобудівельні роботи - 02-01-02 на Газопостачання внутрішнє - 02-01-03 на Пусконалагоджувальні роботи - 02-01-04 на Система мереж автоматизації та диспетчеризації - 02-01-06 на Тепломеханічні рішення - 02-01-09 на Пусконалогоджувальні роботи установки - 02-01-010 на Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та керування евакуюванням людей, автоматична система пожежогасіння - 02-01-011 на Газопостачання зовнішнє - 02-01-012 на Пусконалагоджувальні роботи - 02-01-013 на Електрохімічний захист від корозії - 02-01-014 на Електромонтажні роботи.

Додаток 3 Документації містить, зокрема, підсумкову відомість ресурсів, а також креслення робочого проекту.

Вимоги до учасника, зокрема:

Учасник подає пропозицію щодо виконання робіт з урахуванням вимог цього Додатку до тендерної документації.

Враховуючи викладене, у тому числі інформацію, наведену, зокрема, в технічному завданні додатку 3 Документації, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації в цій частині, а також документально не підтвердив неможливість виконання вказаної умови Документації та не довів, яким чином наведена вище умова Документації порушує права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

6. Скаржник, посилаючись на додаток 1 Документації, зазначає, що Замовником встановлено вимогу, що таких працівників як інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму для виконання робіт по предмету закупівлі має бути не менше трьох. Скаржник звертає увагу, що обʼєкт - один, проектно-кошторисна документація – одна, і встановлення такої вимоги є недоцільним.

Скаржник має в штаті працівника проектувальник 2 категорії, що має дійсний кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва. Однак наявність трьох таких працівників – не вважає за необхідне, оскільки одного, або максимум двох – достатньо.

Скаржник надає підтверджуючі документи щодо такого працівника.

Замовник штучно обмежує кількість потенційних учасників шляхом встановлення дискримінаційної вимоги, як наявність трьох інженерів-проектувальників у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму. Таким чином порушуються права Скаржника.

Також вимогами встановлено надання дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки).

Скаржник наголошує на тому, що Замовником в Додатку №3 до тендерної документації вказано, що об’єкт відноситься до класу наслідків СС1 (незначні наслідки).

Такими встановленими вимогами Замовник суперечить своїй же тендерній документації.

Враховуючи клас наслідків обʼєкта (СС1), немає необхідності, щоб в кваліфікаційному сертифікаті інженера-проектувальника було зазначено клас наслідків, оскільки підходить і СС1, і СС2, і СС3.

Скаржник має в штаті працівника інженер-проектувальник, який пройшов навчання та отримав такий кваліфікаційний сертифікат без зазначення класу наслідків.

Цей працівник повністю відповідає вимогам предмета закупівлі. Однак Скаржник не може його подати, оскільки в кваліфікаційному сертифікаті не вказано клас наслідків.

Скаржник надає підтверджуючі документи щодо такого працівника.

На думку Скаржника, Замовник штучно обмежує кількість потенційних учасників шляхом встановлення дискримінаційної вимоги, як наявність дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки). Таким чином порушуються права Скаржника.

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 "Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи", інженерпроектувальник розробляє окремі розділи (частини) проекту відповідно до виданого йому завдання.

Інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму виконує свої завдання саме на етапі розроблення проекту для проведення експертизи проектно-кошторисної документації по об'єкту. Надалі, той же інженер-проектувальний, що розробляв проектно-кошторисну документацію, контролює виконання робіт.

Предмет закупівлі: "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир".

Предмет закупівлі пов’язаний з будівництвом та встановленням обладнання на основі проекту проектно-кошторисної документації, що пройшла експертний звіт.

Предмет закупівлі не передбачає розроблення проекту, оскільки він вже розроблений та затверджений. Крім того, виконання проєктних робіт та проведення експертизи проектнокошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир" робила певна організація, яка залучала свого інженерапроектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму. Відповідно, саме цей працівник повинен контролювати дотримання проектних рішень під час виконання робіт.

На підтвердження Скаржник надає ідентифікатор закупівлі, якою підтверджено виконання проектних робіт по даному обʼєкту: UA-2025-08-14-001046-a.

Посилання на закупівлю: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-14-001046-a Для виконання робіт по даному предмету закупівлі потрібні такі працівники:

головний інженер, інженер-проектувальник у частині кошторисної документації, електромонтери, виконавці робіт або майстер будівельних та монтажних робіт, інженер з охорони праці та інші робітники.

Скаржник вважає, що такого працівника як інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму для виконання робіт по предмету закупівлі саме в учасника процедури закупівлі – не потрібно, оскільки це суперечить предмету закупівлі. Така вимога для потенційних учасників процедури закупівлі є недоцільною та дискримінаційною.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що ця вимога є обов’язковою та залишатиметься в тендерній документації з таких підстав, що вимога пов’язана з предметом закупівлі та безпекою робіт.

Роботи виконуються на об’єкті з високим рівнем технічної складності та потенційними ризиками для безпеки експлуатації.

Інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації та захисту від шуму контролює виконання робіт відповідно до проектних рішень, що прямо впливає на безпеку персоналу, обладнання та оточуючих.

Встановлена кількість інженерів-проектувальників (не менше трьох) обумовлена одночасністю виконання декількох критичних етапів робіт: монтаж, пуско-налагодження та контроль шумового навантаження.

Це передбачено нормами Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 64 "Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи" (Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 241 від 23.04.1999), де зазначено, що інженер-проектувальник здійснює контроль і координацію окремих частин проекту на об’єкті.

Вимога є пропорційною та необхідною для безпечного виконання робіт, тому не може розцінюватися як дискримінаційна.

Об’єкт відноситься до СС1 (незначні наслідки), вимога щодо наявності сертифікату інженера з класом СС3 є законною та обґрунтованою, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки при роботах із високопотужним обладнанням, гарантує універсальність та відповідність нормам ДБН та ДСТУ, включаючи ДСТУ ISO 45001:2018 "Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці", що є обов’язковим для робіт підвищеної небезпеки; забезпечує дотримання стандартів технічного нагляду та будівельної безпеки, затверджених ДБН А.3.1-2:2020, ДБН А.2.2-3:2018 та ДСТУ Б Д.2.71:2012.

Вимога застосовується однаково до всіх учасників, вимога щодо наявності інженера-проектувальника не надає переваг жодному учаснику, а лише встановлює мінімальні кваліфікаційні стандарти, необхідні для виконання робіт за предметом закупівлі. Всі учасники мають однакові умови та доступ до інформації про кваліфікаційні вимоги.

Вимога щодо інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації та захисту від шуму є обов’язковою, законною та безпосередньо пов’язаною з предметом закупівлі.

На думку Замовника, усунення цієї вимоги поставило б під загрозу безпеку виконання робіт, порушило норми ДБН та ДСТУ та створило ризики для персоналу і оточуючих.

Замовник повідомляє, що він не буде усувати цю вимогу та залишає її в тендерній документації, керуючись ст. 23 Закону, Довідником кваліфікаційних характеристик працівників Випуск 64, ДБН А.3.1-2:2020, ДСТУ ISO 45001:2018 та іншими нормативними актами щодо будівельної безпеки.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі:

1. Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід:

Довідка про наявність в Учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання предмету закупівлі. В довідці необхідно вказати ПІБ працівників, посаду, освіту, спеціальність та стаж роботи на займаній посаді.

Довідка обов’язково має містити інформацію про наявність, зокрема:

- інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму (не менше 3-х працівників). На підтвердження надати дійсний кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки).

Додаток 3 Документації містить технічні вимоги.

Вимоги до учасника, зокрема:

Об’єкт відноситься до класу наслідків СС1 (незначні наслідки).

Слід зазначити, що Документацією не передбачена необхідність виконання учасником проектних робіт.

Враховуючи викладене, наведені вище вимоги Документації [в частині наявності інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму (не менше 3-х працівників) та надання дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки)] не стосуються предмета закупівлі, що не дає можливість учасникам належним чином оформити свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

7. Скаржник, посилаючись на додаток 1 Документації, зазначає, що СОУ-С001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі" - це галузевий стандарт (СОУ), а не державний (ДСТУ). Відповідно до Закону "Про стандартизацію" галузеві стандарти є добровільними, якщо інше прямо не встановлено законодавством. СОУ С 001:2016 не є обов’язковим нормативом — ні у Законі "Про охорону праці", ні в інших нормативних актах. Він не затверджений як обов’язковий для застосування чинним законодавством. Сертифікація персоналу за цим стандартом — добровільна. Відповідно, інженер з охорони праці не зобов’язаний мати такий сертифікат для виконання своїх функцій, якщо інше не передбачено законом, ліцензійними умовами чи технічними регламентами.

Скаржник як потенційний учасник закупівлі, забезпечує виконання вимог з охорони праці. Для вказаних цілей на підприємстві призначено відповідальну особу за організацію і стан охорони праці, що виконує функції інженера з охорони праці, а саме Мельник Тетяна Сергіївна, яка пройшла відповідне навчання з охорони праці. Скаржник надає документи, що підтверджують кваліфікацію інженера з охорони праці:

- Наказ №01 ОП від 31.10.2019 р. "Про визначення особи відповідальної за стан охорони праці на підприємстві".

- Витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці №49 від 11.09.2023 р.

- Посвідчення №1243-49-23 від 11.09.2023 р.

- Витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці №49/а від 11.09.2023 р.

- Диплом М17 № 040205. Вказаний диплом виданий на ім’я Миронець Тетяна Скргіївна. Прізвище "Миронець" є дівочим прізвищем Мельник Тетяни Сергіївни.

Проте, не зважаючи на вище вказане, Скаржник не має можливості взяти участі в процедурі закупівлі, оскільки Змовник встановив дискримінаційну вимогу щодо наявності "інженера з охорони праці, який повинен мати чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі".

Таким чином участь в закупівлі можуть прийняти лише ті учасники, які мають інженера з охорони праці, який має чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі", що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників.

Вищенаведена вимога є незаконною та необґрунтованою та порушує права Скаржника з огляду на наступне:

1) Скаржник перебуває у трудових відносинах із інженером охорони праці.

Наявність зазначеного працівника є достатнім для повного та якісного виконання договору підряду, у разі перемоги в процедурі закупівлі.

2) Інженер з охорони праці має всі необхідні документи відповідно до нормативноправових актів України для виконання своїх обовʼязків.

2) Учасник не зобов’язані проводити сертифікацію інженера із охорони праці в органі із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідність вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі".

3) З огляду на вищенаведене, зазначена вимога спрямована на учасників, в яких наявний у штаті сертифікований інженер з охорони праці, що має сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідність вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі", що є дискримінуючим для інших учасників, в тому числі Скаржника.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що він відмовляється усувати вказану вимогу. Вона є критично необхідною для забезпечення належного виконання робіт, дотримання законодавства України "Про охорону праці", "Про публічні закупівлі", ДБН та інших нормативних документів у сфері будівництва. Сертифікований інженер з охорони праці гарантує безпечне виконання робіт, контроль за дотриманням затвердженої проектно-кошторисної документації та дотримання технічних нормативів, що є безпосередньо пов’язаним з предметом закупівлі.

Вимога однакова для всіх учасників та забезпечує рівні умови участі у процедурі закупівлі, відповідає принципам законності, пропорційності та обґрунтованості. Вона не порушує принципів недискримінації та конкуренції, оскільки визначає критичні кваліфікаційні критерії для виконання робіт на об’єкті з дотриманням норм охорони праці.

Відсутність сертифікованого інженера з охорони праці створює реальний ризик порушення законодавства та нормативних вимог, що може призвести до аварійних ситуацій і юридичної відповідальності як Замовника, так і учасника.

Замовник підтверджує, що вимога пункту 1 Кваліфікаційних критеріїв Додатку №1 є обов’язковою, законною та обґрунтованою. Будь-які спроби оскаржити цю вимогу є необґрунтованими та не можуть бути задоволені. Замовник залишає цю вимогу без змін і не усуває її.

На думку Замовника, вимога є єдиним способом гарантування безпечного виконання робіт та повної відповідності законодавству та нормативним документам у сфері будівництва та охорони праці.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі:

Довідка обов’язково має містити інформацію про наявність, зокрема:

- інженера з охорони праці – не менше 1. На підтвердження надати, зокрема:

- Чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі".

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які зможуть надати сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 "Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі", що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

8. Скаржник, посилаючись на додаток 1 Документації, зазначає, що він вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону в частині кількості працівників, а саме: 110 працівників.

Скаржник може надати "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску". Однак Скаржник не може виконати вимогу тендерної документації щодо наявності не менше 110 працівників за основним місцем роботи.

Скаржник надає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" з додатками до нього, який містить Додаток 1 Вiдомостi про нарахування заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та Додаток 4ДФ Вiдомостi про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фiзичних осiб та вiйськового збору за останній звітний місяць. В наданому звіті, в Показнику "Ознака наявності трудової книжки" немає 110 працівників, однак це жодним чином не характеризує учасника як такого, що не зможе виконати роботи по даній процедурі закупівлі.

Скаржник наголошує на тому, що умовами тендерної документації передбачено можливість залучення субпідрядникі/співвиконавців та працівників за сумісництвом, що жодним чином не вплине на якість виконуваних робіт. Такі працівники не відноситься до показника "Ознака наявності трудової книжки" (за основним місцем роботи).

Також Скаржник звертає увагу на те, що в Додатку № 3 до тендерної документації надано підсумкову відомість ресурсів, в якій вказано витрати труда - 10319,84 люд.год.

Відповідно до вказаних даних, враховуючи, що роботи повинні бути виконані до 31.12.2025 р. і до кінця року 43 робочих дні (листопад та грудень), при 8-годинному робочому дні, для виконання робіт по предмету закупівлі потрібно максимум 30 працівників, з урахуванням працівників субпідрядників/співвиконавців та працівників, що працюють за сумісництвом. Якщо підрядник буде працювати також і в вихідні дні (що не забороняється законодавством), то кількість необхідних працівників буде ще менша.

Таким чином участь в закупівлі можуть прийняти лише ті учасники, які мають на підприємстві не менше 110 працівників за основним місцем роботи. І не всі вони будуть залучені до виконання робіт.

Враховуючи вищезазначене, вимога про кількість працівників – не коректна, незаконна та дискримінаційна. Це прямо порушує право Скаржника та унеможливлює приймати участь в процедурі закупівлі. Учасник має право залучати працівників за сумісництвом (або за суміщенням посад) та працівників субпідрядників.

Скаржник самостійно має визначати необхідну кількість працівників на підприємстві (за основним місцем роботи), а також кількість працівників, що будуть залучені до виконання робіт.

На думку Скаржника, вимога "Показник "Ознака наявності трудової книжки" має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи" жодним чином не має відношення до предмета закупівлі та не впливає на виконання робіт за предметом закупівлі.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що встановлена вимога є обґрунтованою та відповідає принципам забезпечення належного виконання робіт за предметом закупівлі, законності та безпеки виконання робіт, і не порушує статтю 5 та статтю 22 Закону.

Замовник повідомляє, що фактично, участь у виконанні робіт може забезпечуватися залученням субпідрядників, співвиконавців та працівників за сумісництвом, що передбачено законодавством України, у тому числі Кодексом законів про працю та Законом України "Про зайнятість населення". Кількість працівників за основним місцем роботи є лише технічною характеристикою учасника, яка не обмежує можливість виконання робіт, оскільки обсяг трудових витрат для виконання робіт за Додатком №3 до тендерної документації становить 10319,84 люд.год., а для завершення робіт у встановлені терміни необхідно максимум 30 працівників з урахуванням залучення субпідрядників та працівників за сумісництвом.

Вимога Замовника щодо наявності мінімальної кількості працівників не є дискримінаційною. Вона однакова для всіх учасників та застосовується з метою гарантування спроможності учасника виконати умови договору підряду у встановлені строки та з належною якістю, що відповідає положенням статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", а також принципам забезпечення рівності та добросовісної конкуренції.

Відсутність 110 працівників за основним місцем роботи не позбавляє учасника можливості забезпечити виконання предмета закупівлі, оскільки залучення додаткових працівників за сумісництвом або субпідрядників є законним та передбачено нормативними документами. Відповідно, вимога не обмежує конкуренцію та не є дискримінаційною.

Замовник також зазначає, що вимога не суперечить предмету закупівлі і не впливає на здатність учасника виконати роботи за договором. Учасник самостійно визначає необхідну кількість працівників, які будуть залучені до виконання робіт, дотримуючись норм трудового законодавства та вимог охорони праці.

Доказами коректності та обґрунтованості вимоги є сам факт наявності вимоги в тендерній документації (Додаток №1 та Додаток №3), Податковий розрахунок сум доходу з усіма додатками, які підтверджують фактичні можливості учасника забезпечити виконання робіт, а також положення Кодексу законів про працю та Закону України "Про зайнятість населення".

Замовник наполягає, що вимога щодо наявності мінімальної кількості працівників є законною, обґрунтованою та необхідною для забезпечення виконання робіт за предметом закупівлі і не є дискримінаційною. На думку Замовника, усунення цієї вимоги з тендерної документації є необґрунтованим.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі:

Учасник повинен надати повну об’єднану звітність, а саме — "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" з усіма додатками до нього, який має містити Додаток 1 Вiдомостi про нарахування заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та Додаток 4ДФ Вiдомостi про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фiзичних осiб та вiйськового збору за останній звітний місяць. Показник "Ознака наявності трудової книжки" має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають в наявності саме не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

9. Скаржник, посилаючись на додаток 1 Документації, зазначає, що він вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону в частині кількості потужності не менше 10 МВт.

Замовником встановлюється вимога підтвердити досвід виконання аналогічних договорів, в яких вказується потужність не менше 10 МВт. Однак потужність, що вказується в технічному завданні по предмету закупівлі - 600 кВт.

Замовником вимагається досвід виконання аналогічних договорів учасників зі значно вищими показниками, ніж вимагається в технічному завданні до предмета закупівлі. Це прямо порушуються основні принципи публічних закупівель, оскільки звужується потенційне коло учасників по процедурі закупівлі.

Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною, оскільки досвід виконання робіт з нижчою потужністю ніж 10 МВт не означає недостатній досвід в подібних роботах.

Подібна вимога щодо наявності аналогічного договору на виконання будівельномонтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт жодним чином немає відношення до предмета закупівлі, оскільки наголошення на потужності не показує достатній або недостатній досвід учасників.

Скаржник має достатній досвід виконання аналогічних робіт протягом останніх пʼяти років. Потужність по аналогічних договорах становить нижче, ніж вимагає Замовник. Однак ці договори повністю відображають достатній досвід Скаржника щодо виконання подібних робіт, що зазначені в Технічному завданні Додатку №3 до тендерної документації. Для підтвердження Скаржник надає аналогічні договори, що підтверджують достатній досвід Скаржника у виконанні подібних робіт.

Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.

Замовник зазначає, що встановлена вимога є абсолютно обґрунтованою, необхідною для забезпечення безпечного та ефективного виконання робіт і прямо пов’язана з предметом закупівлі. Вона не порушує статтю 5 та статтю 22 Закону, оскільки застосовується однаково до всіх учасників і спрямована на підтвердження технічної спроможності підрядника.

Предмет закупівлі – нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт, що буде працювати у синхронізації з існуючою ТЕЦ на щепі. Для забезпечення належного функціонування об’єкта потрібен учасник, який має практичний досвід реалізації проектів аналогічної або більшої потужності.

Вимога щодо підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів з сумарною потужністю не менше 10 МВт є критично важливою, оскільки дозволяє гарантувати, що учасник здатний виконати роботи з урахуванням специфіки енергетичної установки та забезпечити її безпечну інтеграцію і синхронізацію з ТЕЦ. Досвід роботи лише на об’єктах меншої потужності не може гарантувати успішну реалізацію такого технічно складного проекту.

На думку Замовника, встановлена вимога не обмежує конкуренцію неправомірно і є пропорційною відповідно до частини другої статті 22 Закону. Вона повністю відповідає принципам належного виконання робіт, безпеки та якості, і є ключовою для ефективної реалізації предмета закупівлі.

Відсутність у учасника досвіду виконання договорів на об’єктах сумарною потужністю 10 МВт або більше створює реальний ризик того, що роботи будуть виконані неналежним чином, що може призвести до технічних, технологічних та безпекових проблем при синхронізації когенераційної установки з ТЕЦ.

Доказами обґрунтованості вимоги є технічне завдання Додатку №3 до тендерної документації, характеристики предмета закупівлі, а також аналогічні договори учасників, що підтверджують необхідність досвіду роботи на об’єктах високої потужності.

Замовник наголошує, що вимога про наявність досвіду виконання аналогічних договорів сумарною потужністю не менше 10 МВт є надзвичайно важливою та її скасування робить виконання предмета закупівлі неможливим. На думку Замовника, усунення цієї вимоги є необґрунтованим і суперечить принципам безпеки, технічної доцільності та економічної ефективності.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі:

3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів):

Довідка в довільній формі про наявність досвіду виконання аналогічного(-их) за предметом закупівлі договору (-ів) із зазначенням найменування предмета закупівлі, дати та номеру договору, назви та адреси контрагента, з яким укладено договір, сума договору, стан виконання договору.

Крім того, на підтвердження досвіду виконання аналогічного (-их) за предметом закупівлі договору(-ів) Учасник має надати:

- не менше 1 аналогічного договору, виконаного повністю (з усіма укладеними додатковими угодами, додатками та специфікаціями до договору).

Під аналогічним договором у розумінні цієї тендерної документації слід розуміти договір на виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 розділу 1 Документації інформація про предмет закупівлі - "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир" згідно коду ДК 021:2015 45300000-0 Будівельно-монтажні роботи.

Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації (в частині надання аналогічного договору на виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт) не узгоджуються з предметом закупівлі "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт"), що не дає можливість суб'єктам господарювання належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

10. Скаржник, посилаючись на додаток 1 Документації, зазначає, що йому вбачається, що Документацією не передбачається залучення працівників за цивільноправовою угодою.

Цивільно-правова угода регулює відносини, що виникають для досягнення конкретного результату, а не сам процес праці. Тобто скаржник має право залучати працівників на конкретний вид робіт, на конкретний обʼєкт, що жодним чином не вплине на якість виконуваних робіт. Скаржник самостійно має визначати які саме працівники будуть залучені до виконання робіт: за основним місцем роботи, за сумісництвом чи за цивільно-правовою угодою.

Таким чином, Скаржник повідомляє, що порушуються його права в частині можливості залучення працівників за цивільно-правовою угодою.

Замовник зазначає, що встановлена вимога є повністю законною, обґрунтованою та пропорційною і прямо випливає з потреб забезпечення якісного та своєчасного виконання робіт за предметом закупівлі. Трудові книжки та накази на працівників за основним місцем роботи та за сумісництвом дозволяють Замовнику перевірити наявність у учасника реальних ресурсів та кадрового потенціалу, що є критично важливим у нинішніх умовах військового стану, обмеженої мобільності та кадрових ресурсів, зокрема для об’єктів критичної інфраструктури. Забезпечення наявності працівників, які реально можуть виконати роботи, є обов’язковим для уникнення ризику зриву опалювального сезону та забезпечення безпеки життєдіяльності населення, оскільки об’єкт належить до критичної енергетичної інфраструктури.

Законодавчо встановлені форми працевлаштування, включаючи трудові відносини за основним місцем роботи та за сумісництвом, є основними інструментами перевірки спроможності учасника виконати договір. Цивільно-правові договори не забезпечують гарантованої наявності працівника протягом всього терміну виконання робіт, що у умовах військового стану створює серйозні ризики для належного виконання робіт та своєчасного введення об’єкта в експлуатацію. Таким чином, вимога щодо документального підтвердження трудових відносин не є дискримінаційною, а є життєво необхідною та обґрунтованою умовою, що гарантує виконання робіт на високому професійному рівні та відповідно до технічних вимог.

Встановлення вимоги щодо документального підтвердження наявності працівників за основним місцем роботи не звужує коло учасників, а забезпечує участь лише тих учасників, які реально здатні виконати роботи, що є критично важливим у умовах обмеженого кадрового потенціалу через військовий стан та потенційні обмеження мобільності працівників. Вказане обмеження спрямоване на захист інтересів держави, безпеки населення та стабільності роботи критично важливого об’єкта.

Замовник зазначає, що залучення працівників за цивільно-правовою угодою є допустимим у загальному господарському обороті, однак для цілей перевірки кадрового потенціалу під час участі в публічній закупівлі, особливо в умовах військового стану та критичної інфраструктури, такі форми залучення не можуть визнаватися достатніми.

Відсутність трудових відносин з працівниками не дозволяє гарантувати наявність необхідних ресурсів протягом всього строку виконання робіт, що створює ризик зриву опалювального сезону та порушення енергетичної безпеки об’єкта.

На думку Замовника, враховуючи наведене, твердження Скаржника про нібито дискримінаційний характер вимоги є юридично необґрунтованим і безпідставним.

Замовник вважає, що вимога пункту 1 Кваліфікаційних критеріїв є необхідною, пропорційною та прямо пов’язаною з предметом закупівлі, а заперечення Скаржника про порушення статей 5 та 22 Закону не відповідає фактичним та правовим обставинам справи.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів, які надаються учасником у складі Пропозиції, зокрема:

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі:

На підтвердження інформації щодо наявності в учасника працівників (наявності правовідносин учасника з відповідними працівниками), які зазначені учасником в Довідці, йому необхідно, у складі тендерної пропозиції надати: на працівників, що працюють за основним місцем роботи оригінали (або належним чином завірені копії) трудових книжок (першу сторінку та сторінку, що містить запис про призначення на посаду в учасника) або витяг/виписку з електронної трудової книжки належним чиним завіреної сканованої копії та/або накази (або витягів з наказів) про призначення на посаду за основним місцем роботи; на працівників, що працюють за суміщенням посад або сумісництвом оригінали (або належним чином завірені копії) наказів про призначення на посаду. В наданих документах повинні бути вказані прізвище, імʼя по-батькові працівника, а також посада працівника.

Слід зазначити, що Документація не передбачає можливості залучення учасником працівників на підставі цивільно-правової угоди Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації.

За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які мають працівників саме в штаті, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (код ЄДРПОУ: 35343771) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2025-10-06-012946-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Сергій

БУРЗАК

Інна РОМАНЕНКО

С. БУРЗАК

Г.

ГОРНОСТАЛЬ

І. РОМАНЕНКО Г.

ГОРНОСТАЛЬ

І. РОМАНЕНКО Є.

БЄГАЛОВ

С. БУРЗАК

ГОРНОСТАЛЬ

Г.

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації

Посилання на Господарський кодекс України, який втратив чинність, в пункті 4 Розділу 6 Тендерної документації та Проєкті договору (Додаток №4 до тендерної документації) · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника внести зміни до тендерної документації (п. 4 Розділу 6 Тендерної документації) та Проекту договору, що викладений в Додатку №4 до тендерної документації, а саме: привести у відповідність до нормативно-правових актів України.

1. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 4 Розділу 6 Тендерної документації щодо посилання на Господарський кодекс України: «Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої — п’ятої, сьомої — дев’ятої статті 41 Закону, та Особливостей, а також Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668».

В Проекті договору підряду, що є Додатком №4 до тендерної документації, є посилання на Господарський кодекс України, а саме: «6.3. Сторони домовились, що розмір збитків, а також неустойки, які у випадках, передбачених Договором, підлягають відшкодуванню ЗАМОВНИКОМ за несвоєчасність грошових розрахунків за цим Договором не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення). Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України Сторони встановили для ЗАМОВНИКА іншій розмір процентів: 0 (нуль) процентів.».

Дана вимога є для нас дискримінаційною та такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства України.

Згідно з частиною третьою статті 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон №4196-IX) Господарський кодекс України визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону 28 серпня 2025 року.

Посилання на нормативний документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text .

Правовідносини, які регулювалися положенням Господарського кодексу України, з 28 серпня 2025 року регулюються Цивільним кодексом України та спеціальними законами.

Зокрема вказано наступне: «Звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності Закону № 4196-IX замовникам слід привести у відповідність тендерну документацію та проекти договорів про закупівлю щодо відкритих торгів, оголошених замовниками після втрати чинності ГК України, та вилучити посилання на положення ГК України, замінивши їх на положення з ЦК України або інших спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини.»

Дії Замовника в частині встановлення в тендерній документації вимог з посиланням на Господарський кодекс України, в подальшому унеможливлює законне укладання Договору підряду в межах нормативно-правових актів України.

Вимоги тендерної документації, якими немає можливості надання Декларація про провадження господарської діяльності замість Ліцензії на провадження господарської діяльності · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 9 Додатку №1 до тендерної документації, а саме: привести вимогу у відповідність до нормативно-правових актів України та надати можливість учасникам надавати Декларацію про провадження господарської діяльності замість Ліцензії.

2. Вимога ТД, яка оскаржується: в пункті 9 Додатку №1 до тендерної документації вказано, що учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати наступний документи: «Ліцензія, видана учаснику закупівлі, на право займатися відповідною господарською діяльністю з переліком видів робіт та/або копію витягу з наказу рішення органу ліцензування про прийняття рішення щодо видачі ліцензії (з номером та датою) та/або довідку, яка містить посилання на розміщення ліцензії/рішення про видачу ліцензії в електронному вигляді на офіційному веб-сайті органу ліцензування».

Скаржник вбачає у даній вимозі дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5, та статтю 22 Закону.

Статтею 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 № 222-VIII (далі — Закон Nº 222) ліцензія — право субʼєкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 7 Закону № 222 визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

В частині 2 пункту 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні» від 17 липня 2024 року № 3869-IX (надалі - Закон №3869-IX) вказано наступне:

«6-1. У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - воєнний стан), право на провадження господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, крім видів господарської діяльності, зазначених у пункті 1 частини першої статті 7 цього Закону, може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідного органу ліцензування декларації про провадження господарської діяльності без отримання ліцензії.

Законом №3869-IX на час дії воєнного стану дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип.

Посилання на нормативний документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3869-20#Text

Постанова Кабінету міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року №314 (надалі – Постанова №314) регулює питання подання декларації суб’єктами господарювання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг.

В Додатку 2 до Постанова №314 наведено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану. Відповідно до зазначеного переліку роботи, що передбачені предметом закупівлі, не входять в цей перелік.

Посилання на нормативний документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314-2022-%D0%BF#n27

Враховуючи вищезазначене, під час воєнного стану, роботи по процедурі закупівлі учасник має право виконувати на підставі Декларації, а не Ліцензії.

Аналогічна позиція викладена в Рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 420/3472/23, а саме: «…на думку суду поняття - «декларація про провадження господарської діяльності», застосовується у Постанові КМУ № 314 як документ, що підтверджує право на здійснення будівництва на об`єктах об`єктів з середніми (СС2.) так значними (СС3) наслідками тим суб`єктам\ господарювання які її не мали до цього.»

Дії Замовника в частині встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання Ліцензії і неможливості надання Декларації звужує потенційне коло учасників процедури закупівлі. Таким чином порушується принцип здійснення публічних закупівель, що зазначений в пункті 1 статті 5 Закону, а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Вимоги тендерної документації щодо надання Сертифікатів ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) та посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства шляхом вилучення дискримінаційних вимог, що зазначені в пункті 9 Додатку №1 до тендерної документації щодо наявності в тендерній пропозиції учасника сертифікатів (ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT)) та посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю.

3. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 9 Додатку №1 до тендерної документації: «Учасник повинен підтвердити наявність у нього функціонуючої системи менеджменту шляхом надання відповідних сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність таким системам:

• системи енергетичного менеджменту відповідно до ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування»;

• системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT);

• системи екологічного управління відповідно до ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) — «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування»;

• системи управління якістю відповідно до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT) — «Системи управління якістю. Вимоги».

Скаржник не має сертифіката за стандартом ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT), та не має сертифіката за стандартом ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), виданих акредитованими органами сертифікації. Крім того, в Скаржника немає внутрішнього аудитора систем управління якістю.

Сертифікація за стандартами ISO є добровільними системами сертифікації. Нормативно-правовими актами України не передбачено обовʼязку мати сертифікати ISO для ведення господарської діяльності. Сертифікація за стандартами ISO належить до добровільної оцінки відповідності.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про стандартизацію» від 5 червня 2014 року №1315-VII (надалі – Закон №1315-VII) національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Посилання на нормативний акт: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18#Text

3.1. Щодо надання сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність системи енергетичного менеджменту відповідно ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування».

Мета цього стандарту полягає в наданні можливості організації створити системи і процеси, необхідні для постійного поліпшення енергетичної результативності, охоплюючи енергетичну ефективність, використання енергії та споживання енергії. Цей стандарт установлює конкретні вимоги до системи енергетичного менеджменту (СЕнМ) організації.

Звертаємо вашу увагу, що даний стандарт не застосовується для будівництва та виконання робіт по встановленню обладнання. Він використовується споживачами енергії для ефективного використання енергії. Споживач енергії може пройти сертифікацію на добровільних засадах. Обовʼязку його оформлювати немає.

Скаржник – потенційний учасник процедури закупівлі, який має на меті виконувати роботи з будівництва та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG. Однак споживачем енергії є саме Замовник. Скаржник не зобовʼязаний мати сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування», оскільки цей стандарт відноситься саме до Замовника.

Сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) — «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосування», що вимагається Замовником, жодного відношення немає до предмета закупівлі та до потенційних учасників процедури закупівлі.

3.2. Щодо надання сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність системи соціальної відповідальності відповідно до ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT).

Наголошуємо на тому, що такого стандарту як ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT) немає. Національний стандарт, що відповідає міжнародному стандарту ISO 26000:2010 Guidance on social responsibility (Настанови щодо соціальної відповідальності) – це ДСТУ ISO 26000:2019 Настанови щодо соціальної відповідальності.

Крім того, ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT) ( у разі, якщо Замовник саме це мав наувазі) надає рекомендації для організацій щодо врахування соціальних, екологічних та етичних аспектів у своїй діяльності, сприяючи сталому розвитку. Цей стандарт є керівництвом, а не вимогою для сертифікації, і охоплює принципи, основні питання, а також практичні дії, пов'язані із соціальною відповідальністю.

Посилання на стандарт ДСТУ ISO 26000: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=91617

Скаржник має: антикорупційну програму, сертифікат ІSO 9001:2018 «Системи управління якості. Вимоги»; сертифікат ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування»; сертифікат ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування»; сертифікат ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування». Також в штаті Скаржника є інженер з охорони праці. Проводяться регулярні навчання працівників щодо електробезпеки та роботі на висоті, проводяться тренінги.

Враховуючи вищезазначене, вимога щодо надання сертифікату ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT) є некоректною, а також (у випадку якщо Замовник мав наувазі ДСТУ ISO 26000:2019 (ISO 26000:2010, IDT)) вимога є недоцільною та порушує принципи стандарту та законодавства вцілому.

3.3. Щодо надання копії з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якостю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018.

Замовником вимагається підтвердити наявність в Учасника функціонуючої системи менеджменту шляхом надання відповідних сертифікатів, виданих акредитованими органами сертифікації, що підтверджують відповідність відповідним системам.

Звертаємо увагу, що сертифікати видані акредитованими органами сертифікації. Ці організації проводять аудит, та на основі аудиту видають сертифікати. Сертифікат видається на певний період. Відповідно до Сертифікаційної угоди, орган сертифікації щорічно проводить наглядовий аудит.

До прикладу надаємо документи щодо стандарту ДСТУ EN ISO 9001:2018, в яких чітко видно, що орган сертифікації проводить аудит, надає звіт по цьому аудиту, видає сертифікат, а також проводить періодичні наглядові аудити. На решту стандартів також є аналогічні документи.

Враховуючи вищезазначене, вимога щодо надання копії з оригіналу документа (у кольоровому вигляді) — посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якостю, оформленого відповідно до вимог ISO 9001:2015 та ISO 19011:2018 є недоцільною, оскільки цими питаннями займається орган сертифікації на основі сертифікаційної угоди.

В статті 11 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 № 222-VIII надається інформація щодо документів, що подаються для отримання ліцензії. Наявність вищезазначених сертифікатів та наявність внутрішнього аудитора систем управління якістю, - не передбачено Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Посилання на нормативний документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text

Звертаємо увагу, що аналогічні вимоги були визнані колегією Антимонопольного комітету України дискримінаційними та такими, що не відповідають вимогам Закону. Надаємо Рішення АМКУ №19975-р/пк-пз від 16.12.2024.

Вважаємо, що вимога надання вказаних сертифікатів сертифікатів (ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT)) та документів щодо внутрішнього аудитора необґрунтовано звужує коло потенційних учасників та наявність такої вимоги призводить до ситуації, коли компетентний і здатний виконати роботи, що є предметом Закупівлі Скаржник, не може взяти участь у Закупівлі, що порушує його законні права та інтереси.

Вимога про надання вищевказаних сертифікатів (ДСТУ ISO 26000:2010 (ISO 26000:2010, IDT), ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT)) та посвідчення/свідоцтва/сертифікату внутрішнього аудитора систем управління якістю, розрахована на учасників торгів, в яких вже є у наявності вказані документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, в тому числі Скаржника.

Дискримінаційна вимога тендерної документації щодо надання акту огляду об’єкту за підписом представника Замовника та учасника та скріплені печатками Замовника та учасника · Інші умови тендерної документації

4. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 17 Додатку №1 до тендерної документації: «В складі пропозиції учасник повинен підтвердити здійснення ним протягом періоду уточнення інформації про закупівлю огляду об’єкту для визначення обсягу виконання робіт та етапів виконання робіт (у складі пропозиції надається акт огляду об’єкту за підписом представника Замовника та учасника та скріплені печатками Замовника та учасника).»

Скаржник вбачає у даній вимозі дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5, статтю 22, статтю 23 Закону.

Частина 1 статті 23 Закону зазначає, що Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Обовʼязок Замовника, відповідно до Закону, надати інформацію про предмет закупівлі в повному обсязі. Тому необхідності в огляді обʼєкта в учасника не повинно бути.

За таких умов, суб’єкт оскарження вважає, що Замовник встановивши відповідні вимоги вимагає здійснення дій, які не впливають на порядок здійснення предмету закупівлі, не належать до предмета закупівлі, а лише створює додаткові умови для учасників, що в кінцевому підсумку призводять до обмеження конкуренції під час закупівель.

Технічне завдання надано не в повному обсязі · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Надати документи чи роз'яснення. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства шляхом надання повного комплекту проектно-кошторисної документації та електронну модель кошторису (нульову).

5. Вимога ТД, яка оскаржується: Технічне завдання, що зазначене в Додатку №3 до тендерної документації. Технічне завдання надано не в повному обсязі.

Скаржник вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5, статтю 22, статтю 23 Закону.

Обовʼязок Замовника відповідно до Закону, надати інформацію про предмет закупівлі в повному обсязі.

Підсумкова відомість ресурсів є загальною, не є з розбивкою по локальних кошторисах.

В пункті 25 Додатку №1 до тендерної документації зазначено наступне: «Учасник надає у складі пропозиції первинну кошторисну документацію: 1. Договірна ціна. 2. Пояснювальна записка. 3. Локальний кошторис. 4. Об’єктний кошторис. 5. Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису. 6. Розрахунок загальновиробничих витрат та адміністративних витрат визначених розрахунково-аналітичним методом на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася в організації учасника за попередній звітний період по підприємству учасника за даними бухгалтерського обліку. 7. Розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій та прибутку. 8. Розрахунки інших витрат при наявності.

Договірна ціна повинна відповідати технічному завданню. ….

Договірна ціна має бути складена Учасником, бажано у програмному комплексі АВК-5 або в іншому, який має рекомендації Мінрегіонбуду до застосування.»

Враховуючи вищезазначене, надане технічне завдання у форматі Додатку №3 до тендерної документації – це дискримінаційна вимога, яка значно звужує потенційне коло учасників. Це прямо порушує право Скаржника та унеможливлює приймати участь в процедурі закупівлі.

Вимоги тендерної документації щодо наявності в учасника інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму, який не приймає участі у виконанні робіт по предмету закупівлі · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства шляхом вилучення дискримінаційних вимог, що зазначені в пункті 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації, а саме: вилучити вимогу щодо наявності в учасника Інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму.

6. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації: «Довідка обов’язково має містити інформацію про наявність: інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму (не менше 3-х працівників). На підтвердження надати дійсний кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки).»

Скаржник вбачає у даній вимозі дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону.

Замовником встановлено вимогу, що таких працівників як інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму для виконання робіт по предмету закупівлі має бути не менше трьох. Звертаємо увагу, що обʼєкт - один, проектно-кошторисна документація – одна. І встановлення такої вимоги – є недоцільно.

Надаємо підтверджуючі документи щодо такого працівника.

Наголошуємо на тому, що Замовником в Додатку №3 до тендерної документації вказано, що об’єкт відноситься до класу наслідків СС1 (незначні наслідки).

Такими встановленими вимогами Замовник суперечить своїй же тендерній документації.

Скаржник має в штаті працівника інженер-проектувальник, який пройшов навчання та отримав такий кваліфікаційний сертифікат без зазначення класу наслідків. Цей працівник повністю відповідає вимогам предмета закупівлі. Однак ми не можемо його подати, оскільки в кваліфікаційному сертифікаті не вказано клас наслідків.

Надаємо підтверджуючі документи щодо такого працівника.

Замовник штучно обмежує кількість потенційних учасників шляхом встановлення дискримінаційної вимоги, як наявність дійсного кваліфікаційного сертифіката інженера-проектувальника з інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму щодо обʼєктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки). Таким чином порушуються права Скаржника.

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи», інженер-проектувальник розробляє окремі розділи (частини) проекту відповідно до виданого йому завдання.

Посилання на нормативний документ: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0249241-99#Text

Предмет закупівлі: «Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир».

Предмет закупівлі пов’язаний з будівництвом та встановленням обладнання на основі проекту проектно-кошторисної документації, що пройшла експертний звіт. Предмет закупівлі не передбачає розроблення проекту, оскільки він вже розроблений та затверджений. Крім того, виконання проєктних робіт та проведення експертизи проектно-кошторисної документації по об'єкту «Нове будівництво та розміщення модульної когенераційної установки типу avus 500plus NG, на базі газопоршневого двигуна з "острівним" режимом, загальною потужністю 600 кВт за адресою: пров. 1-й Винокурний, 36а в м. Житомир» робила певна організація, яка залучала свого інженера-проектувальника у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму. Відповідно, саме цей працівник повинен контролювати дотримання проектних рішень під час виконання робіт.

На підтвердження надаємо ідентифікатор закупівлі, якою підтверджено виконання проектних робіт по даному обʼєкту: UA-2025-08-14-001046-a.

Посилання на закупівлю: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-14-001046-a

Для виконання робіт по даному предмету закупівлі потрібні такі працівники: головний інженер, інженер-проектувальник у частині кошторисної документації, електромонтери, виконавці робіт або майстр будівельних та монтажних робіт, інженер з охорони праці та інші робітники.

Такого працівника як інженер-проектувальник у частині забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму для виконання робіт по предмету закупівлі саме в учасника процедури закупівлі – не потрібно, оскільки це суперечить предмету закупівлі. Така вимога для потенційних учасників процедури закупівлі є недоцільною та дискримінаційною.

Вимога тендерної документації щодо наявності в інженера з охорони праці сертифіката, що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства, що зазначені в пункті 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації шляхом вилучення дискримінаційних вимог, а саме: вилучити вимогу щодо наявності в інженера з охорони праці чинного сертифіката, виданого відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі.

7. Вимога ТД, яка оскаржується: пунктом 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації вимагається надання документа: «Чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі».

СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі» - це галузевий стандарт (СОУ), а не державний (ДСТУ). Відповідно до Закону «Про стандартизацію» галузеві стандарти є добровільними, якщо інше прямо не встановлено законодавством. СОУ С 001:2016 не є обов’язковим нормативом — ні у Законі «Про охорону праці», ні в інших нормативних актах. Він не затверджений як обов’язковий для застосування чинним законодавством. Сертифікація персоналу за цим стандартом — добровільна. Відповідно, інженер з охорони праці не зобов’язаний мати такий сертифікат для виконання своїх функцій, якщо інше не передбачено законом, ліцензійними умовами чи технічними регламентами.

Скаржник як потенційний учасник закупівлі, забезпечує виконання вимог з охорони праці. Для вказаних цілей на підприємстві призначено відповідальну особу за організацію і стан охорони праці, що виконує функції інженера з охорони праці, а саме Мельник Тетяна Сергіївна, яка пройшла відповідне навчання з охорони праці. Надаємо документи, що підтверджують кваліфікацію інженера з охорони праці:

- Наказ №01 ОП від 31.10.2019 р. «Про визначення особи відповідальної за стан охорони праці на підприємстві».

- Витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці №49 від 11.09.2023 р.

- Посвідчення №1243-49-23 від 11.09.2023 р.

- Витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці №49/а від 11.09.2023 р.

- Диплом М17 № 040205. Вказаний диплом виданий на ім’я Миронець Тетяна Скргіївна. Прізвище «Миронець» є дівочим прізвищем Мельник Тетяни Сергіївни.

Проте, не зважаючи на вище вказане, Скаржник не має можливості взяти участі в процедурі закупівлі, оскільки Змовник встановив дискримінаційну вимогу щодо наявності «інженера з охорони праці, який повинен мати чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі».

Таким чином участь в закупівлі можуть прийняти лише ті учасники, які мають інженера з охорони праці, який має чинний сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ), що підтверджує відповідність інженера з охорони праці вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників.

Вищенаведена вимога є незаконною та необґрунтованою та порушує права Скаржника з огляду на наступне:

1) Скаржник перебуває у трудових відносинах із інженером охорони праці. Наявність зазначеного працівника є достатнім для повного та якісного виконання договору підряду, у разі перемоги в процедурі закупівлі.

2) Інженер з охорони праці має всі необхідні документи відповідно до нормативно-правових актів України для виконання своїх обовʼязків.

2) Учасник не зобов’язані проводити сертифікацію інженера із охорони праці в органі із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідність вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі».

3) З огляду на вищенаведене, зазначена вимога спрямована на учасників, в яких наявний у штаті сертифікований інженер з охорони праці, що має сертифікат, виданий відповідним органом із сертифікації персоналу будівельної галузі акредитованим НААУ, про відповідність вимогам стандарту СОУ-С-001:2016 «Процедура сертифікації фахівців будівельної галузі», що є дискримінуючим для інших учасників, в тому числі Скаржника.

Вимога тендерної документації щодо надання звіту щодо працівників учасника, в якому Показник «Ознака наявності трудової книжки» має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства шляхом вилучення цієї дискримінаційної вимоги, що зазначена в пункті 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації, а саме: вилучити вимогу щодо показника «Ознака наявності трудової книжки», що має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи.»

8. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації: «Учасник повинен надати повну об’єднану звітність, а саме — «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» з усіма додатками до нього, який має містити Додаток 1 Вiдомостi про нарахування заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та Додаток 4ДФ Вiдомостi про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фiзичних осiб та вiйськового збору за останній звітний місяць. Показник «Ознака наявності трудової книжки» має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи.»

Скаржник вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону в частині кількості працівників, а саме: 110 працівників.

Скаржник може надати «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску». Однак Скаржник не може виконати вимогу тендерної документації щодо наявності не менше 110 працівників за основним місцем роботи.

Надаємо Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» з додатками до нього, який містить Додаток 1 Вiдомостi про нарахування заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та Додаток 4ДФ Вiдомостi про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фiзичних осiб та вiйськового збору за останній звітний місяць. В наданому звіті, в Показнику «Ознака наявності трудової книжки» немає 110 працівників, однак це жодним чином не характеризує учасника як такого, що не зможе виконати роботи по даній процедурі закупівлі.

Наголошуємо на тому, що умовами тендерної документації передбачено можливість залучення субпідрядникі/співвиконавців та працівників за сумісництвом, що жодним чином не вплине на якість виконуваних робіт. Такі працівники не відноситься до показника «Ознака наявності трудової книжки» (за основним місцем роботи).

Також, звертаємо увагу на те, що в Додатку № 3 до тендерної документації надано підсумкову відомість ресурсів, в якій вказано витрати труда - 10319,84 люд.год. Відповідно до вказаних даних, враховуючи, що роботи повинні бути виконані до 31.12.2025 р. і до кінця року 43 робочих дні (листопад та грудень), при 8-годинному робочому дні, для виконання робіт по предмету закупівлі потрібно максимум 30 працівників, з урахуванням працівників субпідрядників/співвиконавців та працівників, що працюють за сумісництвом. Якщо підрядник буде працювати також і в вихідні дні (що не забороняється законодавством), то кількість необхідних працівників буде ще менша.

Враховуючи той факт, що для виконання робіт потрібно залучити не більше 30 працівників (враховуючи субпідрядників та працівників за сумісництвом) Замовник немає права вказувати необхідну кількість працівників в учасника за основним місцем роботи. Скаржник самостійно має визначати необхідну кількість працівників на підприємстві (за основним місцем роботи), а також кількість працівників, що будуть залучені до виконання робіт.

Вимога «Показник «Ознака наявності трудової книжки» має бути не менше ніж 110 працівників, оформлених за основним місцем роботи» жодним чином немає відношення до предмета закупівлі та не впливає на виконання робіт за предметом закупівлі.

Вимога тендерної документації щодо наявності в учасника аналогічних договорів на виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобовʼязати Замовника усунути порушення законодавства шляхом вилучення дискримінаційної вимоги, що зазначена в пункті 3 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації, а саме вилучити вимогу щодо сумарної потужності 10 МВт електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) в аналогічних договорах учасника.

9. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 3 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації: «Під аналогічним договором у розумінні цієї тендерної документації слід розуміти договір на виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт.»

Скаржник вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону в частині кількості потужності не менше 10 МВт.

Вважаємо таку вимогу дискримінаційною, оскільки досвід виконання робіт з нижчою потужністю ніж 10 МВт не означає недостатній досвід в подібних роботах.

Подібна вимога щодо наявності аналогічного договору на виконання будівельно-монтажних робіт (у тому числі пусконалагоджувальних) з будівництва та/або реконструкції, та/або капітального ремонту електростанцій, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) або теплоелектростанцій (ТЕС) сумарною потужністю не менше 10 МВт жодним чином немає відношення до предмета закупівлі, оскільки наголошення на потужності не показує достатній або недостатній досвід учасників.

Скаржник має достатній досвід виконання аналогічних робіт протягом останніх пʼяти років. Потужність по аналогічних договорах становить нижче, ніж вимагає Замовник. Однак ці договори повністю відображають достатній досвід Скаржника щодо виконання подібних робіт, що зазначені в Технічному завданні Додатку №3 до тендерної документації. Для підтвердження надаємо аналогічні договори, що підтверджують достатній досвід Скаржника у виконанні подібних робіт.

Вимоги тендерної документації щодо неможливості залучення учасником до виконання робіт працівників на основі цивільно-правової угоди · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо Комісію зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації шляхом внесення змін щодо можливості залучення працівників на основі цивільно-правової угоди.

10. Вимога ТД, яка оскаржується: пункт 1 Кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі Додатку №1 до тендерної документації: «На підтвердження інформації щодо наявності в учасника працівників (наявності правовідносин учасника з відповідними працівниками), які зазначені учасником в Довідці, йому необхідно, у складі тендерної пропозиції надати: на працівників, що працюють за основним місцем роботи оригінали (або належним чином завірені копії) трудових книжок (першу сторінку та сторінку, що містить запис про призначення на посаду в учасника) або витяг/виписку з електронної трудової книжки належним чиним завіреної сканованої копії та/або накази (або витягів з наказів) про призначення на посаду за основним місцем роботи; на працівників, що працюють за суміщенням посад або сумісництвом оригінали (або належним чином завірені копії) наказів про призначення на посаду.»

Скаржник вбачає дискримінаційні умови та обмеження конкуренції, що порушує статтю 5 та статтю 22 Закону.

З наведеної вимоги вбачається, що тендерною документацією не передбачається залучення працівників за цивільно-правовою угодою.

Таким чином порушуються права Скаржника в частинні можливості залучення працівників за цивільно-правовою угодою.

Дії Замовника в частині встановлення в тендерній документації такої вимоги звужує потенційне коло учасників процедури закупівлі. Таким чином порушується принцип здійснення публічних закупівель, що зазначений в пункті 1 статті 5 Закону, а саме: недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Першоджерело

Скарга в Prozorro Закупівля UA-2025-10-06-012946-a PDF рішення

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.