Питання: Вимога про усунення порушень у тендерній документації: поділ на лоти, невизначені обсяги та строки надання послуг, умови проєктів договорів
На підставі пункту 1 розділу 2 тендерної документації та статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі — Закон) з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), звертаємося з вимогою про усунення порушень у тендерній документації на закупівлю послуг з прибирання (ДК 021:2015: 90910000-9), затвердженій протокольним рішенням уповноваженої особи № 636 від 13.10.2026 в інтересах Івано-Франківської митниці, Волинської митниці та Головного управління ДПС у Вінницькій області.
1. ПУНКТ 4.2 РОЗДІЛУ 1 — ВІДСУТНІСТЬ ПОДІЛУ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ НА ЛОТИ
Пунктом 4.2 розділу 1 встановлено: "Закупівля здійснюється щодо предмета закупівлі в цілому".
Водночас тендерна документація в усіх інших своїх положеннях виходить з того, що предмет закупівлі складається з трьох самостійних частин. Пунктом 7.5 розділу 1 встановлено три окремі очікувані вартості — 123 535,44 грн, 366 473,20 грн та 1 100 767,20 грн без ПДВ. Підготовлено три окремі технічні специфікації (Додатки 3.1, 3.2, 3.3) та три окремі проєкти договорів (Додатки 5.1, 5.2, 5.3). Передбачено укладення трьох окремих договорів. Додатком 4 встановлено: "Переможець процедури закупівлі до укладення кожного договору надає через електронну систему закупівель окреме забезпечення виконання договору на користь відповідного замовника-ініціатора". Пунктом 2.1 Додатка 8 передбачено подання калькуляцій цін "окремо для кожного замовника-ініціатора". Пунктом 7.5 розділу 1 встановлено: "Вартість послуг для кожного замовника-ініціатора та загальна ціна тендерної пропозиції не можуть перевищувати відповідні очікувані вартості без ПДВ".
Об'єкти надання послуг розташовані у трьох різних областях — Івано-Франківській, Волинській та Вінницькій. Відстань між найвіддаленішими об'єктами перевищує 600 км. Послуги не пов'язані між собою ні технологічно, ні територіально, ні організаційно, надаються різним персоналом, за різними графіками та на підставі різних договорів. Сукупна кадрова вимога становить 32 прибиральники та 16 двірників, разом 48 осіб, які мають одночасно надавати послуги на 18 об'єктах у 18 населених пунктах трьох областей, при строку надання послуг менше двох місяців.
Таке формування предмета закупівлі унеможливлює участь суб'єктів господарювання, спроможних якісно надати послуги на об'єктах однієї або двох областей, і звужує коло учасників до незначного числа операторів загальнонаціонального масштабу. При цьому поділ на лоти не створює для замовника жодних додаткових ускладнень, оскільки окремі специфікації, окремі договори, окремі калькуляції та окремі забезпечення виконання договорів уже передбачені самою тендерною документацією.
Зазначене суперечить частині четвертій статті 5 та абзацу першому частини третьої статті 22 Закону.
ВИМОГА: поділити предмет закупівлі на три лоти відповідно до замовників-ініціаторів із можливістю подання тендерної пропозиції щодо одного, двох або всіх лотів.
2. ТАБЛИЦЯ № 2 ДОДАТКІВ 3.1-3.3, ПОЗИЦІЇ 6 І 7 — МИТТЯ ЗОВНІШНІХ ПОВЕРХОНЬ ВІКОН ТА ФАСАДІВ НА ВИСОТІ
У розділі "Додаткові послуги" Таблиці № 2 Додатків 3.1-3.3 передбачено позицію 6 "Послуги з миття зовнішніх поверхонь вікон" та позицію 7 "Послуги з миття зовнішніх поверхонь фасадів", які виконуються "на висоті з використанням спеціалізованих механізмів, спеціалізованого автотранспорту або спеціальних засобів промислового альпінізму", причому "Вартість послуг включає витратні матеріали, необхідні для надання таких послуг".
За цими позиціями колонки "Площа прибирання" та "Періодичність надання послуг на об'єктах" не заповнені по жодному з об'єктів усіх трьох замовників-ініціаторів.
Водночас учасник зобов'язаний включити вартість цих послуг до ціни тендерної пропозиції, яка є єдиним критерієм оцінки з питомою вагою 100 відсотків, а згідно з Додатком 1 — додатково підтвердити наявність працівників з допуском до робіт на висоті та верхолазних робіт. Вартість робіт на висоті визначається саме площею та кількістю циклів. За відсутності цих даних розрахунок ціни є неможливим, а будь-яка подана ціна — довільною.
Зазначене суперечить пункту 3 частини другої статті 22 Закону.
ВИМОГА: визначити у Додатках 3.1-3.3 площу в квадратних метрах та періодичність надання послуг за позиціями 6 і 7 окремо по кожному об'єкту або виключити ці позиції з предмета закупівлі.
3. ТАБЛИЦЯ № 1 ДОДАТКІВ 3.1 І 3.2 — СТРОК НАДАННЯ ПОСЛУГ "З ДАТИ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ"
У Таблиці № 1 Додатка 3.1 строк надання послуг визначено як "З дати укладення договору до 31.12.2026", у Таблиці № 1 Додатка 3.2 — "З дати укладення договору по 31.12.2026".
Дата укладення договору на момент подання тендерних пропозицій є невідомою і залежить від обставин, що від учасника не залежать: тривалості розгляду тендерних пропозицій (до 5 робочих днів з можливістю продовження до 20 робочих днів), строку на оскарження, строку надання переможцем калькуляцій цін та трьох забезпечень виконання договорів. Залежно від фактичної дати укладення договору кількість робочих днів надання послуг за цими двома замовниками може відрізнятися удвічі, а отже, удвічі відрізняється обсяг послуг, фонд оплати праці залученого персоналу та ціна.
Показово, що для Головного управління ДПС у Вінницькій області замовник визначив конкретну дату початку надання послуг, а для двох інших замовників-ініціаторів — ні.
Зазначене суперечить пункту 3 частини другої статті 22 Закону.
ВИМОГА: визначити у Додатках 3.1 та 3.2 конкретну дату початку надання послуг або конкретну кількість робочих днів (людино-годин), виходячи з якої учасники розраховують ціну тендерної пропозиції.
4. ТАБЛИЦЯ № 1 ДОДАТКА 3.3 — НЕДОСЯЖНА ДАТА ПОЧАТКУ НАДАННЯ ПОСЛУГ 16.11.2026
У Таблиці № 1 Додатка 3.3 по всіх 15 об'єктах строк надання послуг визначено як "з 16.11.2026 по 31.12.2026".
Тендерна документація затверджена 13.10.2026. Відповідно до пункту 24 Особливостей оголошення оприлюднюється не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Після кінцевого строку подання проводиться електронний аукціон, здійснюється розгляд найбільш економічно вигідної пропозиції, оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір, переможець протягом чотирьох днів надає калькуляції цін та надає три забезпечення виконання договорів, і лише після спливу п'яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір може бути укладено договір. За найсприятливішого перебігу процедури договір не може бути укладений раніше другої половини листопада 2026 року.
Таким чином, учасник зобов'язаний розрахувати та подати ціну на обсяг послуг з 16.11.2026, тоді як фактично послуги розпочнуться пізніше, а оплаті, згідно з пунктом 4.9.8 проєктів договорів, підлягатимуть "лише фактично та належно надані Послуги". Витрати учасника на мобілізацію персоналу у 15 населених пунктах, придбання інвентарю, матеріалів та спецодягу при цьому не зменшуються.
Зазначене суперечить пункту 3 частини другої статті 22 Закону.
ВИМОГА: привести дату початку надання послуг за Додатком 3.3 у відповідність до реальних строків проведення процедури закупівлі, визначивши її як дату укладення договору з одночасним перерахунком обсягу послуг, або встановити іншу досяжну дату.
5. ПУНКТ 7.5 РОЗДІЛУ 1 ТА ПУНКТ 2.1 ДОДАТКА 8 — ЄДИНА ЦІНА ПРОПОЗИЦІЇ ПРИ ОКРЕМИХ ЛІМІТАХ ЗА КОЖНИМ ЗАМОВНИКОМ
Пунктом 7.5 розділу 1 встановлено: "Вартість послуг для кожного замовника-ініціатора та загальна ціна тендерної пропозиції не можуть перевищувати відповідні очікувані вартості без ПДВ". Пунктом 2.1 Додатка 8 встановлено, що форми калькуляції цін окремо для кожного замовника-ініціатора надає переможець закупівлі "у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю", причому "Сума калькуляцій без ПДВ має дорівнювати ціні тендерної пропозиції без ПДВ за результатами електронного аукціону".
Учасник зазначає в електронній системі закупівель одну ціну за предмет закупівлі в цілому. Електронний аукціон знижує цю єдину ціну. Розподіл ціни між трьома замовниками-ініціаторами учасник уперше фіксує лише після визначення його переможцем, і цей розподіл має одночасно у сумі дорівнювати ціні за результатами аукціону та за кожною складовою не перевищувати очікувану вартість відповідного замовника-ініціатора.
Якщо фактична собівартість послуг для одного із замовників-ініціаторів перевищує встановлену для нього очікувану вартість, учасник позбавлений можливості компенсувати це за рахунок іншої складової та зобов'язаний подати калькуляцію, яка не відповідає його дійсним витратам, під загрозою відхилення.
ВИМОГА: передбачити зазначення учасником ціни окремо за кожним замовником-ініціатором у складі тендерної пропозиції.
6. ДОДАТОК 1, КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ 2 — 48 ПОІМЕННО ВИЗНАЧЕНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА ДАТУ ПОДАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ
Додатком 1 встановлено: "Мінімальна кількість працівників для одночасного надання послуг відповідно до заявки категорійного менеджера від 09.10.2026: Івано-Франківська митниця — 1 прибиральник та 1 двірник; Волинська митниця — 8 прибиральників та 1 двірник; Головне управління ДПС у Вінницькій області — 23 прибиральники та 14 двірників. Сукупно — 32 прибиральники та 16 двірників; одна особа не може одночасно виконувати роботи на різних об'єктах з графіками, що збігаються". У довідці при цьому "зазначаються ПІБ або ініціали особи, посада/функціональна роль, вид робіт".
Отже, учасник зобов'язаний на дату подання тендерної пропозиції мати поіменно визначених 48 осіб, розподілених по 18 об'єктах у 18 населених пунктах трьох областей, для надання послуг строком менше двох місяців і без жодної гарантії перемоги у торгах. Жоден добросовісний суб'єкт господарювання не утримує такий персонал у населених пунктах, де він не має діючих договорів. Фактично вимога може бути виконана переважно суб'єктом, який уже надає послуги на цих самих об'єктах, що надає такому суб'єкту необґрунтовану перевагу.
Зазначене суперечить абзацу першому частини третьої статті 22 Закону.
ВИМОГА: передбачити можливість підтвердження відповідності цьому кваліфікаційному критерію шляхом надання гарантійного листа учасника про укомплектування необхідної кількості персоналу у визначений строк після укладення договорів, із поіменним зазначенням на дату подання лише керівного складу та осіб, відповідальних за надання послуг.
7. ДОДАТОК 1, КРИТЕРІЙ "НАЯВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ СПРОМОЖНОСТІ" — РІЧНИЙ ДОХІД ВІД ЗАГАЛЬНОЇ ОЧІКУВАНОЇ ВАРТОСТІ
Додатком 1 встановлено, що сума річного доходу учасника за рядком 2000 Звіту про фінансові результати має становити "не менше ніж 50 % від суми очікуваної вартості цієї процедури закупівлі", тобто не менше 795 387,92 грн.
Для учасника, спроможного та заінтересованого надати послуги лише Івано-Франківській митниці, очікувана вартість за якою становить 123 535,44 грн, ця вимога більш ніж у шість разів перевищує вартість відповідної частини закупівлі. Непропорційність є прямим наслідком непроведення поділу закупівлі на лоти.
ВИМОГА: у разі поділу закупівлі на лоти встановити вимогу щодо річного доходу пропорційно до очікуваної вартості відповідного лота.
8. ПУНКТ 9.4 ПРОЄКТІВ ДОГОВОРІВ — ШТРАФ 20 ВІДСОТКІВ ЗА ДІЇ, ЯКІ "МОГЛИ ПРИЗВЕСТИ" ДО НАСЛІДКІВ
Пунктом 9.4 Додатків 5.1-5.3 встановлено: "За надання Послуг із використанням засобів і матеріалів або обладнання, інвентаря тощо, що не відповідають вимогам визначеним у Договорі та призвели або могли призвести до пошкодження майна, загрози для людей або необхідності повторного прибирання, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % відсотків вартості Послуг за Розрахунковий період, у якому встановлено порушення".
Формулювання "могли призвести" дозволяє застосувати штраф у розмірі 20 відсотків вартості послуг за цілий розрахунковий період за відсутності будь-яких фактичних наслідків — на підставі самої лише гіпотетичної можливості їх настання, яку оцінює замовник одноосібно. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються у разі порушення зобов'язання, а не за дію, що не спричинила наслідків.
ВИМОГА: виключити з пункту 9.4 проєктів договорів слова "або могли призвести" та передбачити, що штраф застосовується виключно за наявності фактичних наслідків, зафіксованих двостороннім актом у порядку, аналогічному передбаченому пунктом 9.6 проєктів договорів.
9. ПУНКТ 9.12 ПРОЄКТІВ ДОГОВОРІВ — ШТРАФ 5 ВІДСОТКІВ ЦІНИ ДОГОВОРУ ЗА РОЗГОЛОШЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
Пунктом 9.12 Додатків 5.1-5.3 встановлено: "В разі розголошення Виконавцем або залученими Виконавцем до виконання договору особами інформації, доступ до якої обмежено замовником, Виконавець на вимогу замовника сплачує Замовнику збитки, завдані таким порушенням та штраф у розмірі 5 % відсотків ціни договору".
Штраф обчислюється від ціни всього договору та застосовується "на вимогу замовника", без установлення порядку фіксації факту розголошення, без переліку відомостей з обмеженим доступом, до яких персонал виконавця має доступ, і без урахування тяжкості порушення. При цьому пунктом 9.14 встановлено обов'язок сплати протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги.
ВИМОГА: доповнити пункт 9.12 положенням про те, що штраф застосовується за наявності доведеного факту розголошення, зафіксованого двостороннім актом або рішенням компетентного органу, та визначити у додатку до договору перелік відомостей з обмеженим доступом, щодо яких встановлюється відповідне зобов'язання.
10. ПУНКТ 9.13 ПРОЄКТІВ ДОГОВОРІВ — ПОДАТКОВЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ БЕЗ РІШЕННЯ, ЩО НАБРАЛО ЧИННОСТІ
Пунктом 9.13 Додатків 5.1-5.3 встановлено, що у разі донарахування замовнику податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій, невизнання податкового кредиту або його зменшення "Виконавець протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги Замовника зобов'язується відшкодувати всі понесені Замовником збитки".
Положення не містить вимоги про те, щоб відповідне рішення контролюючого органу набрало чинності або не було оскаржене, і не надає виконавцю права брати участь в оскарженні такого рішення, хоча саме виконавець несе фінансові наслідки. П'ятиденний строк унеможливлює захист його прав.
ВИМОГА: доповнити пункт 9.13 умовою про те, що відшкодування здійснюється на підставі рішення контролюючого органу, яке набрало чинності та не було скасоване, а також про обов'язок замовника невідкладно повідомляти виконавця про податкову перевірку та надавати йому можливість брати участь у наданні пояснень та оскарженні.
11. ДОДАТОК 7, ПОЗИЦІЯ 18 — "ІНШИЙ ВИД МАТЕРІАЛУ НЕОБХІДНИЙ ЗАМОВНИКУ"
У формах калькуляції цін (Додаток 7) передбачено позицію 18 "Інший вид матеріалу необхідний Замовнику (окрім зазначеного вище)", за якою не визначено ані найменування матеріалу, ані його характеристик, ані одиниці виміру, ані обсягу.
Учасник не може визначити вартість матеріалу, найменування та обсяг якого йому невідомі, тоді як сума калькуляцій має дорівнювати ціні тендерної пропозиції.
ВИМОГА: виключити позицію 18 з форм калькуляції або визначити конкретний перелік, характеристики та обсяги відповідних матеріалів.
12. ДОДАТОК 3.3, ОБ'ЄКТ № 9 (М. ЯМПІЛЬ) — ТЕХНІЧНА ПОМИЛКА В ДАТІ
У Таблиці № 1 Додатка 3.3 щодо об'єкта № 9 (Адмінбудівля, м. Ямпіль, вул. Свободи, 79/46) строк надання послуг зазначено як "з 16.112026 по 31.12.2026".
ВИМОГА: виправити технічну помилку, зазначивши "з 16.11.2026 по 31.12.2026".
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1 розділу 2 тендерної документації замовник зобов'язаний надати відповідь на звернення протягом трьох днів з дня його оприлюднення, а у разі несвоєчасного надання відповіді електронна система закупівель автоматично зупиняє проведення відкритих торгів.
Просимо розглянути звернення, внести відповідні зміни до тендерної документації та продовжити строк подання тендерних пропозицій відповідно до пункту 2 розділу 2 тендерної документації.
Відповідь замовника · 17.10.2026 о 17:00
Шановний заявнику!
Розглянувши Ваше звернення повідомляємо таке.
1. Щодо поділу закупівлі на лоти (пункт 1 звернення)
Закупівля проводиться централізованою закупівельною організацією (ЦЗО) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), Особливостей здійснення публічних закупівель, постанови КМУ від 27.12.2018 № 1216 та розпорядження КМУ від 25.09.2019 № 846-р. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону ЦЗО під час проведення процедури набуває прав та обов’язків замовника.
Агрегована закупівля передбачає об’єднання однотипних потреб кількох замовників-ініціаторів в одній процедурі з подальшим укладенням окремих договорів. Законодавство не забороняє такої консолідації. За пунктом 3 розділу I Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 № 708, предмет закупівлі послуг визначається за четвертою цифрою ДК 021:2015. Усі послуги належать до коду 90910000-9 «Послуги з прибирання». Відмінності в площах, графіках та обсягах не змінюють предмета закупівлі.
Пункт 5 розділу I Порядку № 708 надає право, але не встановлює обов’язку поділу предмета закупівлі на лоти. Пункт 9 частини другої статті 22 Закону вимагає описувати лоти, якщо дозволено подавати пропозиції щодо частин предмета закупівлі. Рішення про закупівлю без поділу на лоти прийнято з урахуванням однорідності послуг, сукупної потреби, можливостей ринку та економічної й організаційної доцільності. Технічна модель агрегованої закупівлі не передбачає оформлення окремих лотів за замовниками-ініціаторами; їх відокремлення вимагало б трьох процедур.
Документація визначає вартість потреби кожного замовника, окремі калькуляції та договори, не вимагає власного персоналу в кожній області й допускає залучення співвиконавців. Саме припущення про переваги великих операторів не доводить дискримінації; конкретних підтверджених обставин непропорційності вимог звернення не містить. Підстав для поділу закупівлі на лоти не встановлено.
2. Щодо послуг за позиціями 6 і 7 (пункт 2)
У Додатку 3.1 для Івано-Франківської митниці за позицією 6 визначено 116,9 м² із періодичністю двічі протягом строку надання послуг, за позицією 7 — «Відсутня потреба». У Додатку 3.2 для Волинської митниці за позицією 6 визначено 294,00 м² і 10,00 м² з періодичністю один раз протягом строку надання послуг, за позицією 7 — «Відсутня потреба». Для ГУ ДПС у Вінницькій області послуги за обома позиціями не закуповуються, тому їх вартість до пропозиції не включається.
Загальний опис послуг у таблиці не означає їх виконання на кожному об’єкті. Вимоги до допуску працівників до робіт на висоті застосовуються до фактично передбачених робіт, зокрема за іншими позиціями специфікацій. Твердження про відсутність визначених площ і періодичності за всіма об’єктами є неточним. Підстав для виключення позицій 6 і 7 або внесення запропонованих змін немає.
3. Щодо дати початку та тривалості надання послуг (пункт 3)
Додатки 3.1 і 3.2 визначають строк надання послуг: «з дати укладення договору до 31.12.2026». Фактична дата укладення залежить від перебігу процедури та законодавчих строків, тому початок послуг обґрунтовано пов’язаний із датою договору. Документація містить обсяги, види послуг і періодичність, необхідні для розрахунку ціни. За пунктом 3.4 проєкту договору за період, коли послуги не надавалися, акт не складається та оплата не здійснюється. Отже, оплачуються фактично надані й прийняті послуги. Підстав для встановлення іншої фіксованої дати початку або внесення запропонованих змін не встановлено.
4. Щодо можливості початку надання послуг 16.11.2026 (пункт 4)
Кінцевий строк подання пропозицій — 29.10.2026 о 00:00. П’ять робочих днів для розгляду пропозиції є звичайним максимальним, а не мінімальним строком; продовження до двадцяти робочих днів не є обов’язковим. Строк подання документів переможцем перебігає одночасно з періодом очікування укладення договору, а не після нього. Забезпечення виконання договору надається до укладення договору; кількість забезпечень не створює нового обов’язкового мінімального строку.
Таким чином, без затримок та оскаржень договір може бути укладений до 16.11.2026. Це не гарантує завершення процедури до зазначеної дати. Послуги до укладення договору не надаються; у разі пізнішого укладення їх фактичний початок визначається умовами договору. Підстав змінювати планову дату лише через наведений у зверненні розрахунок немає.
5. Щодо граничної вартості послуг (пункт 5)
Для кожного замовника-ініціатора встановлено окрему граничну вартість відповідно до його потреби та фінансування. Загальна ціна закупівлі є сумою вартостей за трьома договорами. Невикористаний ліміт одного замовника не дає права перевищувати ліміт іншого. Учасник розраховує ціну з урахуванням установлених обсягів і фінансування. Оскільки закупівлю не поділено на лоти, подання пропозиції лише щодо одного замовника неможливе. Вимогу дозволити компенсацію перевищення вартості за рахунок іншого замовника не задовольняємо.
6. Щодо підтвердження кадрової спроможності (пункт 6)
Тендерна документація допускає використання працівників, залучених осіб і ресурсів співвиконавців та не вимагає утримувати всі 48 осіб виключно у штаті учасника. За статтею 16 Закону наявність працівників відповідної кваліфікації є самостійним кваліфікаційним критерієм. Лише гарантійний лист про майбутній найм невизначених осіб не підтверджує відповідність критерію на момент подання пропозиції. Водночас документація не встановлює єдиного способу такого підтвердження. Підстав замінювати всі документи одним гарантійним листом немає.
7. Щодо річного доходу (пункт 7)
Очікувана вартість закупівлі становить 1 590 775,84 грн без ПДВ. Вимога підтвердити річний дохід у розмірі не менше 50 % очікуваної вартості становить 795 387,92 грн і не перевищує вартості предмета закупівлі. За частиною третьою статті 16 Закону обчислення фінансової спроможності пропорційно окремій частині передбачене для закупівель, поділених на лоти. Окремі договори замовників-ініціаторів лотами не є, а пропозиція подається щодо всієї закупівлі. Підстав визначати дохід лише від вартості послуг одному замовнику немає
8. Щодо пункту 8 звернення
Пунктом 3 статті 17 Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» Господарський кодекс України визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону – 28 серпня 2025 року. Отже, зазначені у вимозі положення статті 230 Господарського кодексу України не застосовуються до договорів.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 550 Цивільного кодексу України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Згідно з абзацом першим частини другої статті 551 цього Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 2.7.6 проєктів договорів установлено, що обладнання, інструменти та інвентар Виконавця повинні бути справними, чистими, придатними для відповідних поверхонь і безпечними для осіб, які перебувають у місці надання послуг. Виконавець не застосовує інвентар, обладнання, інші засоби і матеріали, що створюють ризик пошкодження майна Замовника.
Пунктом 9.4 проєктів договорів передбачено штраф за надання послуг із використанням засобів, матеріалів, обладнання та інвентаря, що не відповідають вимогам договору та призвели або могли призвести до пошкодження майна, загрози для людей або необхідності повторного прибирання. Використання таких засобів, матеріалів, обладнання та інвентаря є виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Пунктом 9.6 проєктів договорів передбачено складання акта Замовником. Виконавець запрошується до участі у складанні акта. Неприбуття представника Виконавця не перешкоджає складанню акта Замовником. Отже, зазначеним пунктом не встановлено обов’язку складати виключно двосторонній акт.
Крім того, у разі виникнення судового спору відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, вимога про внесення запропонованих змін до пункту 9.4 проєктів договорів не підлягає задоволенню.
9. Щодо пункти 8 і 9 звернення
Пунктом 8.1 проєктів договорів установлено обов’язок Виконавця не розголошувати службову, конфіденційну або іншу інформацію Замовника, що стала відома під час виконання договору, крім випадків, передбачених законодавством. Пунктом 9.12 передбачено відшкодування збитків та сплату штрафу в разі розголошення Виконавцем або залученими ним до виконання договору особами інформації, доступ до якої обмежено Замовником.
Відповідно до частини першої статті 618 Цивільного кодексу України боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 624 цього Кодексу, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Передбачений пунктом 9.12 штраф у розмірі 5 відсотків обчислюється від ціни договору з відповідним замовником, в інтересах якого проводиться закупівля.
Частинами першою та другою статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.
Факт розголошення інформації, законність обмеження доступу до неї та обставини заподіяння збитків підлягають доказуванню. У разі судового спору відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Передбачений пунктом 9.14 проєктів договорів строк сплати не змінює підстав відповідальності та порядку судового захисту, визначених законодавством.
Враховуючи викладене, вимога про внесення запропонованих змін до пункту 9.12 проєктів договорів не підлягає задоволенню.
10. Пунктом 9.13 проєктів договорів установлено обов’язок Виконавця протягом п’яти робочих днів з дати отримання відповідної вимоги Замовника відшкодувати всі понесені Замовником збитки. Згідно з пунктом 9.1 сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором відповідно до договору, Цивільного кодексу України та інших актів законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною першою статті 1166 цього Кодексу встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частиною другою цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наявність і розмір збитків, протиправність дій чи бездіяльності Виконавця та причинний зв’язок між такими діями чи бездіяльністю і заподіяними збитками підлягають доказуванню. Пред’явлення вимоги Замовником не звільняє його від доказування зазначених обставин.
У пунктах 7.18, 7.22 та 7.24 постанови Верховного Суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 1 грудня 2023 року у справі № 926/3347/22 зазначено, що відсутність матеріалів податкової перевірки – акта або рішення контролюючого органу – не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки. Обставини, що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися податковими накладними, розрахунками коригування та іншими доказами. Господарський суд має повноваження самостійно оцінювати правомірність дій чи бездіяльності відповідача. Отже, відшкодування збитків унаслідок порушення порядку складення та реєстрації податкових накладних не обумовлюється обов’язковою наявністю рішення контролюючого органу.
У пунктах 7.34–7.35 зазначеної постанови Верховного Суду визначено, що покупець має своєчасно повідомити продавця про помилки в зареєстрованій податковій накладній, які перешкоджають включенню відповідної суми до податкового кредиту. Збитки внаслідок втрати права на податковий кредит через неповідомлення продавця про такі помилки не можуть бути стягнуті з продавця. Зазначені обставини підлягають урахуванню при вирішенні питання про відшкодування збитків.
Пункт 9.13 проєктів договорів не змінює порядку узгодження грошового зобов’язання. Передбачені пунктом 9.13 п’ять робочих днів є строком виконання зобов’язання з відшкодування понесених збитків і не змінюють строків та порядку оскарження рішень контролюючих органів. Враховуючи викладене, вимога про внесення змін до пункту 9.13 проєктів договорів у запропонованій редакції не підлягає задоволенню.
11. Щодо позиції 18 Додатка 7 (пункт 11)
Позиція 18 «Інший вид матеріалу необхідний Замовнику (окрім зазначеного вище)» у калькуляції передбачена для можливого врахування інших матеріалів у межах предмета закупівлі. За визначеною потребою трьох замовників використання цієї позиції не передбачено, тому вона залишається незаповненою за всіма об’єктами. Учасникам не потрібно самостійно визначати назви, характеристики чи кількість таких матеріалів або включати їх вартість у пропозицію. Підстав для виключення позиції 18 немає.
12. Щодо описки в даті (пункт 12)
У записі «з 16.112026 по 31.12.2026» щодо об’єкта № 9 у м. Ямпіль пропущено крапку. Правильний строк — «з 16.11.2026 по 31.12.2026». Це очевидна технічна описка, яка не змінює умов або обсягу послуг. Під час підготовки пропозиції слід керуватися правильною датою. Підстав для окремого внесення змін до документації не встановлено.