Питання: Додатково по гарантії
У розділі 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» (п. 2 «Забезпечення тендерної пропозиції») тендерної документації Замовником встановлено таку вимогу: «Банківська гарантія повинна бути надана банківською установою, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку».
Ваша відповідь від 11 листопада 2026 р. о 15:23 на попереднє запитання щодо «Забезпечення тендерної пропозиції» містить дещо маніпулятивні та суперечливі твердження, які жодним чином не можна прийняти за належне обґрунтування встановлення такої дискримінаційної вимоги. А саме:
- у своїй відповіді Замовник для обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначає, що «Сам факт встановлення замовником конкретних критеріїв до банку-гаранта не свідчить про дискримінацію, якщо послуги цих установ є публічно доступними. Для визнання умови дискримінаційною скаржник зобов'язаний документально підтвердити, що він звертався до банків, які відповідають вимогам документації, та отримав офіційні відмови у наданні гарантії, або надати докази наявності юридичних/технічних перешкод для отримання послуги. За відсутності документального підтвердження неможливості отримання гарантії в зазначених банках Колегія залишає відповідні скарги без задоволення (наприклад, ПРАВОВІ ВИСНОВКИ, ЗАСТОСОВАНІ В РІШЕННЯХ КОЛЕГІЇ № 11823-Р/ПК-ПЗ, № 18641-Р/ПК-ПЗ, № 3502-Р/ПК-ПЗ та ін.)». Зазначене твердження є необґрунтованим, на нашу думку.
ПО-ПЕРШЕ, при спробі вивчити рішення АМКУ під вищезазначеними номерами БУЛО ВСТАНОВЛЕНО, ЩО ЖОДНЕ ІЗ ЗАЗНАЧЕНИХ РІШЕНЬ НЕ МІСТИТЬ ПИТАНЬ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ (рішення №11823-Р/ПК-ПЗ від 02.10.2026 (закупівля UA-2026-09-18-012316-a), рішення №18641-Р/ПК-ПЗ від 13.08.2021 (закупівля UA-2021-05-05-004257-a), рішення №3502-Р/ПК-ПЗ від 24.02.2020 (закупівля UA-2020-01-09-000813-c) та рішення №3502-Р/ПК-ПЗ від 25.03.2026 (закупівля UA-2026-03-11-012523-a) – інших рішень під зазначеними номерами не вдалося знайти!).
ПО-ДРУГЕ, зазначене твердження йде в розріз з офіційною позицією АМКУ, що зазначена в Рекомендації АМКУ від 11 листопада 2021 р. № 24-рк «Про надання рекомендацій ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ» (посилання: https://amcu.gov.ua/npas/pro-nadannya-rekomendacij-shchodo-zdijsnennya-zahodiv-spryamovanih-na-zapobigannya-porushennyam-zakonodavstva-pro-zahist-ekonomichnoyi-konkurenciyi-3). В Рекомендаціях йдеться мова про необхідність усунення дискримінаційних вимог у тендерній документації, а саме: вимоги надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії, наданої виключно одним із системно важливих банків. Так, в рекомендаціях йде мова про системно важливі банки, але ж Замовник у своїй відповіді теж використав цей термін. Крім того, вимога щодо надання банківської гарантії банківською установою, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку (згідно з інформацією на веб-порталі НБУ банків з державною часткою ЛИШЕ 5), ЗВУЖУЄ КОЛО БАНКІВ, в яких можна оформити банківську гарантію, БІЛЬШЕ ніж вимога надання забезпечення тендерної пропозиції від системно важливих банків (згідно з інформацією на веб-порталі НБУ таких банків 16). Тому, враховуючи викладене, позицію АМКУ, зазначену в Рекомендації від 11 листопада 2021 р. № 24-рк, можна по аналогії застосувати і до ситуації з банківською гарантією в даній закупівлі.
Отже, встановлена в тендерній документації вимога «Банківська гарантія повинна бути надана банківською установою, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку» є безумовно дискримінаційною та такою, що обмежує конкуренцію, оскільки обмежує учасникам процедури вибір суб’єкта господарювання, який може надати гарантію.
Для обґрунтування своєї позиції зазначимо наступне:
В пункті 10 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі – Закон) зазначено наступне: «забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, ЯК ГАРАНТІЯ»
Загальний порядок, умови надання й отримання банками гарантій / контргарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення про гарантії).
Згідно п.2 Положення про гарантії:
- ГАРАНТ – банк АБО фінансова компанія, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ МАЄ ПРАВО НАДАВАТИ ГАРАНТІЇ (далі - фінансова компанія), що надає гарантію на користь бенефіціара (підпункт 6);
- ГАРАНТІЯ – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого ГАРАНТ бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку (підпункт 8).
Згідно зі статтею 1. Закону України «Про банки і банківську діяльність», «Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
МЕТОЮ ЦЬОГО ЗАКОНУ Є ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ захисту законних інтересів вкладників та інших клієнтів банків, сталого розвитку і стабільності банківської системи, а також СТВОРЕННЯ сприятливих умов для розвитку економіки України І НАЛЕЖНОГО КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ».
Згідно зі статтею 1. Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
«банк - юридична особа, ЯКА НА ПІДСТАВІ БАНКІВСЬКОЇ ЛІЦЕНЗІЇ має виключне право надавати банківські послуги» (в тому числі надання гарантій);
«банківська ліцензія - запис у Державному реєстрі банків ПРО ПРАВО юридичної особи АБО ФІЛІЇ ІНОЗЕМНОГО БАНКУ НА ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ;»
Отже, згідно з нормами чинного законодавства України, гарантію для забезпечення тендерної пропозиції можуть надавати як банки так і інші фінансові компанії. Щодо банків, то будь-який банк (незалежно від форми власності, в тому числі ФІЛІЇ ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ), який отримав БАНКІВСЬКУ ЛІЦЕНЗІЮ, може надавати гарантію для забезпечення тендерної пропозиції. Чинне законодавство України НЕ МІСТИТЬ БУДЬ-ЯКИХ ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО НАДАННЯ БАНКІВСТЬКИХ ГАРАНТІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФОРМИ ВЛАСНОСТІ БАНКУ.
Більше того, звертаємо увагу Замовника на наступне:
1) В ст.5. Закону закріплені принципи здійснення публічних закупівель, зокрема:
- ДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ СЕРЕД УЧАСНИКІВ;
- ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ НА ВСІХ СТАДІЯХ ЗАКУПІВЕЛЬ;
- НЕДИСКРИМІНАЦІЯ УЧАСНИКІВ ТА РІВНЕ СТАВЛЕННЯ ДО НИХ;
- ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯМ І ЗЛОВЖИВАННЯМ.
В четвертій частині статті 5 зазначено «ЗАМОВНИКИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВСТАНОВЛЮВАТИ ЖОДНИХ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ВИМОГ ДО УЧАСНИКІВ».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону, «ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НЕ ПОВИННА МІСТИТИ ВИМОГ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ КОНКУРЕНЦІЮ ТА ПРИЗВОДЯТЬ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ УЧАСНИКІВ, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним».
2) «Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області є державною неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
СЛУЖБА РЕАЛІЗУЄ ДЕРЖАВНУ ПОЛІТИКУ в межах повноважень, визначених законодавством, та виконує функції замовника робіт і послуг із будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів та інших інженерних споруд.» (джерело – https://zk.restoration.gov.ua/about/).
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», «АНТИКОНКУРЕНТНИМИ ДІЯМИ ОРГАНІВ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОРГАНІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ та контролю, зокрема, визнаються: …..» «..ДІЯ, ВНАСЛІДОК ЯКОЇ ОКРЕМИМ СУБ’ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ АБО ГРУПАМ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ СТВОРЮЮТЬСЯ НЕСПРИЯТЛИВІ ЧИ ДИСКРИМІНАЦІЙНІ УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОРІВНЯНО З КОНКУРЕНТАМИ».
Твердження Замовника, яке міститься у відповіді від 11 листопада 2026 р. о 15:23 на попереднє запитання щодо «Забезпечення тендерної пропозиції», а саме: «Вимога щодо надання забезпечення від банку з державною часткою понад 90% зумовлена необхідністю:
• Найвищого рівня надійності фінансового гаранта: держава як мажоритарний власник прямо забезпечує капіталізацію та ліквідність таких установ, що мінімізує ризики їх неплатоспроможності чи запровадження тимчасових адміністрацій/мораторіїв.
• Гарантованого повернення коштів: Замовник повинен мати обґрунтовану впевненість у тому, що держава стоїть за виконанням зобов'язань фінансової установи, і у разі настання гарантійного випадку кошти гарантії будуть безперешкодно, безумовно та в повному обсязі перераховані замовнику.» НЕ ПІДКРІПЛЕНЕ ЖОДНИМИ НОРМАМИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА СУПЕРЕЧИТЬ НОРМАМ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА НОРМАМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ».
ЖОДНИЙ ЗАКОН ЧИ ІНШИЙ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ УКРАЇНИ НЕ МІСТИТЬ ТАКИЙ КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ НАДІЙНОСТІ БАНКУ, ЯК РОЗМІР ДЕРЖАВНОЇ ЧАСТКИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ БАНКУ, ОСКІЛЬКИ ЦЕ Є ДИСКРИМІНАЦІЄЮ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО КОМЕРЦІЙНИХ ТА ІНОЗЕМНИХ БАНКІВ, А ТАКОЖ ПОРУШУЄ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЛЕЖНОГО КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ.
Резюмуючи все вищевикладене, постає беззаперечний висновок: встановлена в тендерній документації вимога «Банківська гарантія повинна бути надана банківською установою, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку» є дискримінаційною оскільки:
– ОБМЕЖУЄ МОЖЛИВІСТЬ СУБʼЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, які є учасниками закупівлі У ВИБОРІ УСТАНОВИ, ЩО МОЖЕ НАДАТИ ГАРАНТІЮ (Є ЛИШЕ 5 БАНКІВ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ);
– надає переваги банківським установам, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку, порівняно з іншими комерційними банками та іноземними банками та їх філіями в Україні, які мають оформлену відповідно до вимог чинного законодавства банківську ліцензію і можуть надавати гарантії (що в свою чергу, БЕЗСУМНІВНО ПІДПАДАЄ ПІД ОЗНАКИ АНТИКОНКУРЕНТНИХ ДІЙ, ЩО ЗАЗНАЧЕНІ В ЧАСТИНІ ДРУГІЙ СТАТТІ 15 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ»).
Також звертаємо увагу Замовника, що будь-які документи, які підтверджують позицію учасника, згідно з чинним законодавством України надаються до Антимонопольного комітету України при поданні скарги, а не замовнику. Статтею 24 Закону встановлено «Фізична/юридична особа МАЄ ПРАВО не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції ЗВЕРНУТИСЯ ЧЕРЕЗ ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ ЗАКУПІВЕЛЬ ДО ЗАМОВНИКА ЗА РОЗ’ЯСНЕННЯМИ ЩОДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА/АБО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЗАМОВНИКА З ВИМОГОЮ ЩОДО УСУНЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРУ. УСІ звернення за роз’ясненнями ТА ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО УСУНЕННЯ ПОРУШЕННЯ автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель БЕЗ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ, ЯКА ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ЗАМОВНИКА.».
Враховуючи вищевикладене, вимагаємо від Замовника в розділі 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» (п. 2 «Забезпечення тендерної пропозиції») тендерної документації ВИДАЛИТИ НАСТУПНУ ДИСКРИМІНАЦІЙНУ ВИМОГУ: «Банківська гарантія повинна бути надана банківською установою, в якій держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 90% статутного капіталу банку».
Відповідь замовника · 16.11.2026 о 13:47
Правова позиція щодо розподілу обов’язку доказування у закупівельних спорах ґрунтується безпосередньо на положеннях статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 56–59 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Зазначені норми передбачають, що для визнання вимоги тендерної документації дискримінаційною суб’єкт оскарження повинен довести не загальну незгоду з умовами закупівлі, а реальне порушення його прав та законних інтересів, яке полягає в об’єктивній неможливості виконати встановлену вимогу та взяти участь у торгах. Хоча стаття 24 Закону України «Про публічні закупівлі» дійсно не зобов’язує особу додавати докази до звернення через електронну систему закупівель, Замовник під час розгляду вимоги оцінює саме наявність або відсутність фактичних перешкод для доступу учасників до процедури закупівлі, яких у наведеному зверненні не встановлено.
Посилання учасника на Рекомендації Антимонопольного комітету України від 11.11.2021 № 24-рк не може вважатися належним обґрунтуванням незаконності умов тендерної документації, оскільки відповідно до статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рекомендації органів Комітету не є нормативно-правовими актами, не встановлюють загальнообов’язкових правил поведінки для всіх замовників і стосувалися конкретних ринкових обставин 2021 року, що передували запровадженню правового режиму воєнного стану та прийняттю Особливостей. Більше того, приписи Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639, регулюють загальний порядок надання банківських послуг і правоздатність банків на фінансовому ринку, проте жодним чином не обмежують право замовника публічних закупівель визначати вимоги до рівня надійності фінансового гаранта в межах конкретної процедури закупівлі. Статті 22 та 25 Закону України «Про публічні закупівлі» разом із пунктом 28 Особливостей наділяють Замовника дискреційними повноваженнями самостійно встановлювати умови надання забезпечення тендерної пропозиції, виходячи з необхідності належного захисту публічних коштів та гарантованого виконання учасниками взятих на себе зобов’язань.
Необґрунтованими є також твердження про порушення Замовником частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції». У межах цієї процедури закупівлі Замовник діє виключно як покупець робіт чи послуг, а не як орган, що здійснює регулювання або адміністративно-господарське управління на ринку банківських послуг. Конкурентним середовищем, захист якого забезпечується статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», є конкуренція між потенційними учасниками даної закупівлі, а не між банківськими установами. Оскільки на території України функціонує п’ять державних банків із державною часткою понад 90% статутного капіталу, які мають розгалужену мережу відділень, сервіси дистанційного обслуговування та надають послуги з оформлення електронних банківських гарантій на однакових публічних умовах усім суб’єктам господарювання, жоден учасник закупівлі не поставлений у нерівні чи несприятливі умови порівняно зі своїми конкурентами.
Враховуючи, що вимога щодо отримання банківської гарантії в банку з державною часткою понад 90% є єдиною для всіх без винятку учасників, не обмежує їхній доступ до участі в торгах та спрямована на забезпечення максимальної надійності фінансових гарантій в умовах воєнного стану, Замовник залишає зазначену вимогу без задоволення та не вносить змін до тендерної документації.