Питання: Вимога щодо усунення порушень: пункти 9.3, 9.4, 10.4 проєкту договору
Вимога про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 54 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178). Закупівля UA-2026-10-07-014431-a, ДК 021:2015 42160000-8 Котельні установки.
Суть порушення. Змінами від 12.10.2026 (протокол № 12-10/1) Замовник залишив у пунктах 9.3 та 9.4 проєкту договору (Додаток 4) штраф у розмірі 50 % вартості Товару з ПДВ. За пунктом 9.3 цей штраф стягується додатково до пені (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день) за будь-яке прострочення, навіть на один день, і обчислюється від вартості всього Товару, а не його несвоєчасно переданої частини. За очікуваної вартості закупівлі 13 622 515 грн без ПДВ це понад 8 млн грн за один день прострочення. Одночасно новим розділом 10 запроваджено забезпечення виконання договору — банківську гарантію 4 % з повним грошовим покриттям, яка за пунктом 10.4 не повертається за будь-якого порушення. Відповідальність Замовника за прострочення оплати при цьому відсутня (пункт 9.7).
Правове обґрунтування. Розмір штрафу встановлено Замовником на власний розсуд, без жодного нормативного чи економічного обґрунтування.
Неустойка є видом забезпечення виконання зобов’язання (статті 546, 549 Цивільного кодексу України), а не способом збагачення кредитора. Конституційний Суд України (Рішення від 11.07.2013 № 7-рп/2013) та Верховний Суд (постанова Великої Палати від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, постанова від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21) послідовно вказують: неустойка має компенсаційний, а не каральний характер і не може бути непомірним тягарем для боржника та джерелом невиправданих додаткових прибутків кредитора; неустойка, що значно перевищує розмір збитків, підлягає зменшенню (частина третя статті 551 ЦКУ). Штраф у половину ціни договору за день прострочення є саме каральною санкцією.
Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (пункт 6 статті 3, частина третя статті 509 ЦКУ). Проєкт договору є договором приєднання (стаття 634 ЦКУ): учасник не може змінити його умови, а подання пропозиції означає згоду з ними; явно обтяжливі умови в такому договорі є неприпустимими.
Виконання договору вже забезпечене банківською гарантією. Стаття 27 Закону України «Про публічні закупівлі» обмежує забезпечення виконання договору 5 % його вартості. Додатковий штраф 50 % поруч із гарантією 4 % фактично збільшує забезпечення у десять разів понад установлену законом межу і не має іншої мети, крім покарання постачальника.
Показовим є порівняння з іншими закупівлями установ, що належать до сфери управління того самого Міністерства внутрішніх справ України, за тим самим кодом ДК 021:2015 42160000-8. У закупівлі UA-2026-08-28-007227-a (ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС України», код ЄДРПОУ 14317108; дизельні транспортабельні котельні установки 600 кВт і 300 кВт) проєкт державного контракту передбачає: пеня 0,1 % вартості Товару за кожен день прострочення і штраф 7 % лише за прострочення понад тридцять днів (пункт 8.3), штраф 20 % вартості неякісного Товару (пункт 8.2); забезпечення виконання — 3 % ціни договору (розділ 13). У закупівлі UA-2026-10-10-000299-a (ДУ «Територіальне медичне об’єднання МВС України по місту Києву та Київській області», код ЄДРПОУ 37027405; дизельна транспортабельна котельна установка у комплекті), оголошеній 10.10.2026, проєкт договору передбачає ті самі розміри: пеня 0,1 % за день і штраф 7 % за прострочення понад тридцять днів (підпункт 8.3.2), штраф 20 % за якість (підпункт 8.3.1); забезпечення виконання договору не вимагається взагалі. Отже, в системі одного міністерства інші замовники застосовують штраф 7 % лише за прострочення понад місяць, і тільки Замовник цієї закупівлі встановив штраф 50 % за будь-яке прострочення разом із банківською гарантією 4 %. Це свідчить, що такий розмір штрафу не є ні вимогою законодавства, ні єдиною практикою системи МВС, а є власною ініціативою Замовника цієї закупівлі — уповноваженої особи, рішенням якої (протокол № 12-10/1 від 12.10.2026) ці умови затверджено.
Обмеження конкуренції. Як учасник ринку котельного обладнання ми добре розуміємо практичний наслідок таких умов. Строк поставки — до 10.12.2026, тобто близько місяця з дати укладення договору; за цей час необхідно виготовити, поставити та запустити дві транспортабельні котельні установки з паливними ємностями і модуль підключення до ІТП. За таких строків і штрафу 50 % участь є економічно прийнятною лише для учасника, який заздалегідь упевнений, що санкції до нього не застосовуватимуться. Технічні вимоги Додатка 1 відтворюють технічну специфікацію згаданої закупівлі ДУ «ЦОП МВС України» UA-2026-08-28-007227-a, за результатами якої 17.09.2026 укладено контракт з ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ» (код ЄДРПОУ 32589733). При цьому в тій закупівлі штраф за прострочення становив 7 % і лише після тридцяти днів, а в цій, за тими самими технічними вимогами, — 50 % за будь-яке прострочення. У сукупності ці обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що умови документації сформовані в інтересах конкретного учасника — ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ», а штрафні санкції слугують бар’єром для інших виробників. Це суперечить принципам добросовісної конкуренції, пропорційності, недискримінації учасників та запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 5 Закону) і забороні встановлювати вимоги, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Вимагаємо привести тендерну документацію у відповідність до чинного законодавства, а саме:
з пункту 9.3 проєкту договору виключити слова «та додатково сплачує штраф у розмірі 50% вартості Товару з урахуванням ПДВ»; щонайменше — встановити штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно переданого Товару за прострочення понад тридцять днів;
у пункті 9.4 встановити штраф у розмірі не більше 20 % вартості неякісного Товару;
пункт 10.4 доповнити положенням про те, що кошти, отримані Покупцем за банківською гарантією, зараховуються в рахунок сплати неустойки та відшкодування збитків;
оприлюднити зміни та продовжити строк подання тендерних пропозицій відповідно до пункту 54 Особливостей.
Повідомляємо, що з метою унеможливлення лобіювання інтересів конкретного учасника нами підготовлено звернення щодо цієї закупівлі. У разі відхилення вимоги або залишення зазначених умов без змін воно буде направлене до Державної аудиторської служби України (для проведення моніторингу закупівлі відповідно до статті 8 Закону), до Міністерства внутрішніх справ України, до сфери управління якого належить Замовник, та до правоохоронних органів — із зазначенням персональної відповідальності уповноваженої особи, яка затвердила тендерну документацію (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та посадових осіб Замовника.
Відповідь замовника · 14.10.2026 о 19:17
Замовником було детально розглянуто Вашу вимогу щодо умов проєкту договору (Додаток 4 до тендерної документації) в частині встановлених розмірів штрафних санкцій та забезпечення виконання договору. За результатами розгляду повідомляємо, що вимога не підлягає задоволенню з огляду на такі обґрунтовані правові підстави:
1. Щодо правомірності визначення розміру штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (ЦКУ), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Законодавче формулювання «якщо інше не передбачено законом чи договором» надає замовнику право встановлювати у проєкті договору інші (зокрема, вищі) розміри штрафів та пені, ніж визначені диспозитивною нормою чинного законодавства. Це підтверджується сталою судовою практикою: право сторін передбачити в договорі інший розмір штрафу є реалізацією принципу свободи договору.
Суворість штрафних санкцій за порушення продавцем умов договору обумовлена виключно потребою Замовника отримати готовий товар (котельні установки), який є частиною невідкладної підготовки Замовника до зимового періоду, у межах фінансового року, тобто до 10.12.2026.
Додатково зазначаємо, що тендерною документацією визначено виключно передачу обладнання та проведення пусконалагоджувальних робіт. Замовник не встановлює вимог щодо виготовлення, купівлі, іншого способу набуття учасником необхідного Замовнику обладнання, якщо це не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Оскільки котельні установки купуються для забезпечення критичних потреб безпеки та життєдіяльності в зимовий період, суворий розмір відповідальності є виправданим і спрямований на недопущення зриву постачання оборонного чи соціального значення.
Інформуємо, що надані ДУ «ГМКЦ МВС України» бюджетні асигнування використовуються для здійснення функцій та завдань відповідно до Положення про Державну установу «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України». До таких завдань і функцій відноситься, зокрема, надання медичної, реабілітаційної, психологічної допомоги, заходів з відновлення звільнених оборонців України із числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також надання необхідної допомоги членам їх сімей; організація соціального захисту військовослужбовців Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських, які звільнені з полону, отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, та членів їх сімей, а також членів сімей осіб, які загинули (померли), зникли безвісти (зникли безвісти за особливих обставин), перебувають у полоні, ветеранів внутрішніх справ; надання екстреної та спеціалізованої медичної допомоги особам, які відповідно до закону мають право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ тощо.
Враховуючи специфіку діяльності Замовника, невиконання контрагентом умов договору щодо передачі котелень або тривале прострочення виконання зобов'язання може спричинити тяжкі наслідки для пацієнтів та працівників Замовника та може розцінюватись як підрив обороноздатності Держави у період війни.
Також звертаємо увагу на розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2026 № 463-р «Про проведення у 2026 році оглядів витрат державного бюджету в окремих сферах» (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 971-р) і постанову Уряду «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану», розроблену Міністерством фінансів України. Практичне застосування починається з жовтня 2026 року та діятиме до 31.12.2026.
Також листом Міністерством внутрішніх справ України від 19.03.2026 № 4753/01/15-2026 «Про організацію бюджетного процесу», було поінформовано керівників закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС про наступне: «3. Ужити заходів щодо прискорення процедур закупівель та укладення договорів на обсяги плану асигнувань до кінця поточного року, а також, ураховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 «Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» щодо черговості відкриття асигнувань, забезпечити, зокрема, за іншими видатками – не пізніше 10.12.2026».
2. Щодо одночасного стягнення пені та штрафу. Твердження про неправомірність одночасного стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є помилковим.
• ч. 3 ст. 549 ЦКУ визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
• штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Чинне законодавство не забороняє одночасне стягнення штрафу та пені, оскільки вони є різними видами однієї форми відповідальності (неустойки).
3. Щодо посилання на практику інших замовників. Посилання Учасника на умови договорів інших установ (наприклад, ДУ «ЦОП МВС України» чи ДУ «ТМО МВС України по м. Києву та Київській області») не мають юридичної сили при формуванні документації за цією закупівлею.
Кожен замовник є самостійною юридичною особою та суб'єктом публічних закупівель, який діє в межах власних повноважень, бюджетних асигнувань та оцінки індивідуальних ризиків. Законодавство у сфері публічних закупівель не зобов'язує замовників уніфікувати умови договорів або копіювати умови тендерної документації інших установ, навіть якщо вони належать до однієї сфери управління.
4. Щодо забезпечення виконання договору (банківської гарантії). Забезпечення виконання договору (банківська гарантія у розмірі 4 %) та штрафні санкції (неустойка) є різними правовими інститутами:
• банківська гарантія є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 560 ЦКУ);
• неустойка (штраф, пеня) є мірою цивільно-правової відповідальності за вже вчинене правопорушення (ст. 549 ЦКУ).
Ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» обмежує розмір забезпечення виконання договору 5 відсотками від вартості договору. Замовник встановив розмір гарантії 4 %, що повністю відповідає закону. Наявність банківської гарантії не звільняє боржника від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та не може обмежувати право замовника на стягнення неустойки у випадку прострочення.
5. Щодо звинувачень у дискримінації та обмеженні конкуренції. Проєкт договору та тендерна документація розроблені у повній відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. Умови щодо штрафних санкцій є єдиними та однаковими для всіх потенційних учасників ринку, які мають намір взяти участь у процедурі закупівлі. Жодного привілею чи обмеження для конкретного суб'єкта господарювання (зокрема, ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ») документація не містить.
Звертаємо увагу, що Замовник як розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний застосовувати штрафні санкції до будь-якого контрагента, що порушує умови договору. Замовник не має права на власний розсуд застосовувати або не застосовувати штрафні санкції за невиконання умов договору, що повністю виключає можливість підготовки тендерної документації «під конкретного учасника», що також виглядає як неправомірне звинувачення.
Також інформуємо, що проєктом договору передбачено право продавця обґрунтувати несвоєчасне виконання зобов'язань настанням обставин непереборної сили (форс мажорних обставин) з наданням Замовнику документів, що підтверджують настання таких обставин. Таким чином, у разі виникнення обставин, що об'єктивно перешкоджають виконанню продавцем зобов'язань за договором та їх належного підтвердження, відповідальність за порушення умов договору не настає, що відповідає положенням ЦКУ.
Замовник не вбачає підстав для застосування у рамках тендерної документації положень Господарського кодексу України, норми якого втратили чинність, та повідомляє, що законодавством не визначено обов'язку установ-замовників подібних товарів у межах однієї сфери управління (зокрема, МВС України) встановлювати ідентичні засоби забезпечення виконання зобов'язань. Штрафні санкції за невиконання умов договору встановлено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ЦК України.
Якщо учасник є добросовісним постачальником, належним чином оцінює свої виробничі та логістичні потужності й гарантує вчасне виконання зобов'язань, умови щодо штрафу у разі порушення строків не створюють для нього жодних додаткових бар'єрів чи фінансових навантажень.
Висновок: Тендерна документація та проєкт договору залишаються без змін. Вимоги учасника щодо виключення штрафних санкцій або їх зменшення відхилено як такі, що не обґрунтовані нормами чинного законодавства України