Висновок
За результатами моніторингу установлено порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 22, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 36 Закону № 922, частини 1 статті 323 Господарського кодексу України та пунктів 17 та 83 Постанови № 668.
Крім того, тендерна документація Замовника не враховує вимоги пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 1644.
За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, – порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.
Зобов'язання
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпунктом 16 пункту 6 та пунктом 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 № 43, Північний офіс Держаудитслужби зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини восьмої статті 7-1 Закону протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Констатуюча частина
Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляд та оцінка тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2018 рік, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету, що оформлено протоколом від 27.09.2018 № 146, оголошення про проведення процедури закупівлі, тендерну пропозицію переможця процедури закупівель приватного підприємства «Компанія РОС» (далі – ПП «Компанія РОС»), повідомлення про намір укласти договір, пояснення Замовника від 02.01.2019 року та укладений договір від 06.11.2018 року № 382.
Пунктом 10 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (далі – Закон № 1644), передбачено зокрема такі види санкцій, як заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, та заборону державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Водночас, частиною 3 статті 5 Закону № 1644 встановлено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим до виконання.
Поряд з тим, частина 2 статті 6 Закону № 1644 передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, при здійсненні закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922), замовникам необхідно ураховувати вимоги Закону № 1644 та рішення Ради національної безпеки та оборони України, які уведені в дію указами Президента України.
Так, зокрема, Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Рішення РНБО), пунктом 2 якого встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
При цьому, до окремих суб’єктів, визначених у додатку 1 до рішення РНБО та додатку 2 до рішення РНБО застосовано, зокрема, заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом.
Проте, в ході проведення моніторингу встановлено, що тендерна документація Замовника не враховує вимоги пункту 2 рішення РНБО та відповідно не враховує вимоги пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 1644.
Також, в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 22 Закону № 922, опис методики оцінки за критерієм «ціна» тендерної документації (пункт 1 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації) не містить інформації про врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Відповідно до підпункту 3.6.2. пункту 6 розділу III тендерної документації, встановлено імперативну умову щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником (згідно із Додатком № 2 технічне завдання).
Поряд з тим, Додатком № 2 тендерної документації, передбачено технічне завдання, яке містить перелік та обсяги робіт, які є предметом вищевказаної процедури закупівель.
Однак, у складі тендерної пропозиції учасника переможця ПП «Компанія РОС» відсутні документи, які містять перелік та обсяги робіт, які є предметом вищевказаної процедури закупівель та відповідно відсутні документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником згідно із Додатком № 2 тендерної документації, що не відповідає умовам підпункту 3.6.2. пункту 6 розділу III тендерної документації та відповідно не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 36 Закону № 922.
Слід відмітити, що відповідно до абзацу 1 пункту 21 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі – Постанова № 668), визначено, що договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда, при цьому договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 21 Постанови № 668, у разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) визначено, що вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника.
При цьому, пунктом 5 Постанови № 668, зокрема визначено що договірна ціна є істотною умовою договору підряду.
Так, в пункті 3.2 проекту договору (Додаток № 3 тендерної документації), визначено що договірна ціна зазначена у відповідності до чинних діючих національних стандартів в будівництві, при цьому інших вимог щодо виду договірної ціни тендерною документацією не встановлено.
Таким чином, фактично проектом договору (Додаток № 3 тендерної документації) з урахуванням вимог абзацу 1 пункту 21 Постанови № 668 передбачено укладання твердої договірної ціни.
Однак, у складі тендерної пропозиції учасника переможця ПП «Компанія РОС» надано файл під назвою «Кошторис» в якому мітиться документ договірна ціна з видом договірної ціни: динамічна (приблизна), а не тверда, що не відповідає умовам Додатку № 3 тендерної документації та відповідно не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 36 Закону № 922.
Враховуючи встановлене вище, тендерна пропозиція учасника ПП «Компанія РОС» не відповідала умовам тендерної документації та відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922 підлягала до відхилення.
Проте, Замовник за результатами процедури закупівель на порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 30 Закону № 922 визнав переможцем ПП «Компанія РОС» та уклав з ним договір підряду від 06.11.2018 року № 382.
Крім того, в укладеному за результатами проведення процедури закупівель між Замовником та ПП «Компанія РОС» договорі підряду від 06.11.2018 року № 382 відсутні календарний графік виконання робіт та план фінансування робіт, які мають бути його невід’ємними частинами, що не відповідає вимогам пунктів 17 та 83 Постанови № 668 та як наслідок не відповідає вимогам частини 1 статті 323 Господарського кодексу України та вимогам частини 1 статті 36 Закону № 922.
Запити й пояснення
27.12.2018 · ДАСУ: Запит про надання пояснень
У межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Капітальний ремонт і реставрація», код за ДК 021:2015: 45453000-7 (Капітальний ремонт (енергоефективна термосанація) блоків Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 18 в с. Піски Житомирського району, Житомирської області) (інформацію оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2018-09-27-002158-c) та відповідно до пунктів 6, та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 7¹ Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 та пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 р. № 43, постала потреба в отриманні пояснення до наступних питань.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» критеріями оцінки є:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Поряд з тим, проведеним аналізом встановлено, що відповідно до пп. 5.1.4 п. 1 розділу V тендерної документації, оцінка пропозицій здійснюється на основі наступних критеріїв:
- ціна - питома вага критерію складає 90%;
- досвід виконання аналогічних договорів – питома вага критерію складає 10%.
Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до пп. 3 п. 5 розділу III тендерної документації, встановлено кваліфікаційний критерій до учасників - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06, щодо застосування нецінових критеріїв оцінки зазначено, що замовники мають обгрунтовано застосувати інші критерії оцінки, тобто мати аргументовану потребу у їх встановлені.
Враховуючи вищевикладене:
1. обґрунтуйте необхідність застосування критерію оцінки досвід виконання аналогічних договорів?
2. поясніть застосування опції 4 «До 3 (трьох) млн. грн. включно - 0 %», при очікуваній вартості закупівлі лише 2 763 955,80 гривень?
Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень може бути долучене їх документальне підтвердження.
02.01.2019 · Замовник: Відповідь на звернення
Розглянувши запит про надання пояснень управління північного офісу держаудитслужби в Житомирській області у межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Капітальний ремонт і реставрація», код за ДК 021:2015: 45453000-7 (Капітальний ремонт (енергоефективна термосанація) блоків Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 18 в с. Піски Житомирського району, Житомирської області) (інформацію оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2018-09-27-002158-c) надаємо наступну інформацію.
В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 08.10.2018 № 3304-04/44053-06 «Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки» зазначено, що перелік нецінових критеріїв в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не є вичерпним, у зв’язку з чим замовником можуть встановлюватись і інші критерії оцінки разом із критерієм ціна, у разі якщо закупівля має складний або спеціалізований характер. Водночас Закон не містить визначення поняття «закупівля, яка має складний або спеціалізований характер». Тому, віднесення предмету закупівлі до такої, яка має складний або спеціалізований характер, здійснюється замовником самостійно у кожному випадку, керуючись обставинами і умовами такої закупівлі та виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
Неціновий критерій «Досвід виконання аналогічного договору» по закупівлі робіт «Капітальний ремонт (енергоефективна термосанація) блоків Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 18 в с. Піски Житомирського району, Житомирської області» використовується з метою визначення висококваліфікованих спеціалістів, для забезпечення якомога швидшого та якісного виконання робіт, уникнення затягування процесу виконання робіт у зв’язку з тим, що роботи будуть виконуватись за окремо розробленим проектом та мають складний і спеціалізований характер.
При наявності досвіду виконання аналогічного договору на суму до 3 (трьох) млн. грн. включно питома вага нецінового критерію дорівнює 0%, тобто використовується тільки критерій «ціна».
Крім того, відповідно до ст. 7¹ ЗУ «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону, в якій зазначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
17.01.2019 · Замовник: Роз'яснення змісту
Заперечення до висновку
Розглянувши висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок) від 16.01.2019 року Управління північного офісу держаудитслужби в Житомирській області у межах проведення моніторингу закупівлі по предмету «Капітальний ремонт і реставрація», код за ДК 021:2015: 45453000-7 (Капітальний ремонт (енергоефективна термосанація) блоків Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 18 в с. Піски Житомирського району, Житомирської області) (інформацію оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2018-09-27-002158-c) надаємо наступну інформацію.
Тендерна документація розробляється та затверджується замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII та Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 року №680 «Про затвердження примірної тендерної документації». Водночас, відповідні нормативні документи не містять інформації щодо необхідності включення в тендерну документацію вимог рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», або Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 року № 1644-VII. При цьому, виконавчий апарат Станишівської сільської ради при виконанні своїх обов’язків дотримується вимог рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 року № 1644-VII.
З урахуванням інформації отриманої з відкритих реєстрів та від ПП «Компанія РОС» можна зазначити наступне: ПП «Компанія РОС» зареєстрована та провадить свою діяльність на території України, власником ПП «Компанія РОС» в обсязі 100 % є громадянин України Саюк Олександр Вікторович, ПП «Компанія РОС» відсутня в списках юридичних осіб щодо яких встановлено санкції згідно Закону.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII та Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 року №680 «Про затвердження примірної тендерної документації» тендерна документація включає в себе інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель. В полі «Очікувана вартість» електронної форми системи розглядаємої закупівлі зазначено «з ПДВ», що в свою чергу означає що усі розрахунки повинні включати податок на додану вартість. Крім того в п.1 «Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу «Оцінка тендерної пропозиції» Примірної тендерної документації для процедури закупівлі - відкриті торги зазначено, що замовник зазначає інформацію про включення/невключення до ціни ПДВ у разі якщо «ціна» є єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій, про те у розглядаємій закупівлі «ціна» не є єдиним критерієм оцінки оскільки присутні і інші (нецінові) критерії оцінки.
Крім того в п.5.1.4.1. тендерної документації закупівлі зазначено, що ціна тендерної пропозиції повинна бути чітко визначена та включати всі витрати на отримання дозволів, ліцензій, сертифікатів та інше, а також містити інформацію про врахування/ неврахування податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 3.6.2. пункту 6 розділу III тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерних пропозицій документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником (згідно із Додатком № 2), проте сам «додаток № 2» (технічне завдання) учасник надавати не повинен. Конкретні документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника вимогам до предмета закупівлі, котрі учасник повинен надати, зазначені в інших пунктах тендерної документації, і вони всі були учасником-переможцем надані.
У зв’язку з тим, що тендерна пропозиція ПП «Компанія РОС» відповідала умовам тендерної документації була відсутня необхіднїсть в її відхиленні.
В п.12 договору про закупівлю робіт від 06.11.2018 року № 382 зазначено, що договірна ціна є невід’ємною частиною договору. В договірній ціні зазначено, що вид договірної ціни – динамічна.
Істотні умови договору про закупівлю (в т.ч. ціна) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зазначених в ст..36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII, про що у договорі зазначено.
Календарний графік виконання робіт та план фінансування робіт «Капітальний ремонт (енергоефективна термосанація) блоків Пісківської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Шкільна, 18 в с. Піски Житомирського району, Житомирської області) є в наявності у Станишівської сільської ради та завірені як замовником так і виконавцем робіт.
У Постанові Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 визначається необхідність складання календарного графіку виконання робіт та плану фінансування робіт, проте не визначаються терміни їх складання та затвердження, тобто відповідні документи можуть складатися пізніше від дати підписання договору.
Оскільки в договорі про закупівлю робіт від 06.11.2018 року № 382 в п.12 «Додатки до договору» не вказано календарний графік виконання робіт та план фінансування робіт то відповідно відсутня необхідність в їх публікації на електронному майданчику із закупівель.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2018 року (Справа № 906/424/18) по аналогічним питанням було констатовано, що доводи позову про відсутність у договорі про закупівлю умови про вид договірної ціни, не заслуговують на увагу в т.ч. оскільки відповідно до п. 6.3.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 відсутня заборона щодо застосування у договорі одночасно динамічної та твердої ціни.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 922/3393/17, не підлягає задоволенню позов в частині скасування процедури закупівлі, коли вже настала кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю).
У ч. 2 ст. 18 Закону № 922-VIII передбачено право фізичних чи юридичних осіб (потенційних учасників процедур закупівлі) подати скаргу до Антимонопольного комітету України, що стосується тендерної документації.
Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
На думку суду, Управління держаудитслужби має право надіслати Замовнику вимогу щодо усунення порушень Закону № 922-VIII, що стосуються тендерної документації, з використанням Інтернету у термін на протязі якого замовник може внести зміни до тендерної документації.
Однак таким правом контролюючий орган не скористався.
За склавшихся підстав, здійснення Управлінням держаудитслужби моніторингу Тендеру не зумовлює необхідних правових наслідків для Замовника. Тоді як у разі своєчасного здійснення контролю у спосіб, передбачений п. 1 абз. 4 ч. 3 ст. 12 Закону 922-VIII, невідповідності тендерної документації вимогам цього Закону, а також вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України , Загальних умов тощо, можна було б усунути шляхом внесення змін до тендерної документації. Виняток складають умови тендерної документації, які вправі аналізувати виключно орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, суд повністю відхиляє безпідставні доводи позову щодо умов тендерної документації.
Крім того зазначаємо, що переможцем у процедурі закупівлі став учасник із найдешевшою пропозицією, що у свою чергу призвело до економії значної суми бюджетних коштів. Вразі розірвання договору з’явиться необхідність здійснення коригування проектно-кошторисної документації, перерахунку вартості робіт (в т.ч. будівельних матеріалів) за новими цінами (значно вищими), що призведе до додаткових витрат (втрат бюджету).
Відповідно до п.5 ст. 7¹ Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. 27.12.2018 року орган державного фінансового контролю опублікував Запит про надання пояснень щодо необхідності застосування нецінових критеріїв оцінки (хоча моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 відповідного Закону), проте в опублікованому висновку відсутня інформація щодо нецінових критеріїв оцінки натомість розглядаються зовсім інші питання, що свідчить про зміну предмету дослідження в рамках моніторингу закупівлі.
Роз’яснення змісту
Крім того просимо надати роз’яснення змісту висновку, його зобов’язань та подальшого порядку дій.
22.01.2019 · ДАСУ: Відповідь на запит
Щодо надання роз'яснення до змісту висновку, йогозобов’язань та подальшого порядку дій, то Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в електронній системі закупівель (далі – веб-портал)оприлюднено10.01.2019висновок про результати моніторингу закупівлі (далі – висновок), при цьому відповідно до ч. 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку.
Однак,Станишівськоюсільськоюрадою оприлюднено на веб порталі звернення за роз'ясненнямщодовисновку 17.01.2019, тобто лише на 5 робочий день.
Крім того, Станишівськоюсільськоюрадою в зверненні не зазначено які саме пункти висновку передбачають роз’яснень.
Щодо здійснення моніторингу закупівель органами державного фінансового контролю, то відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пунктів 4-6 вказаного Положення, Держаудитслужба, зокремареалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Крім того, відповідно до п. 7 вище вказаного Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі через проведення моніторингу закупівлі.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону передбачає, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Законумоніторингзакупівліздійснюютьцентральний орган виконавчоївлади, щореалізуєдержавнуполітику у сфері державного фінансового контролю, та йоготериторіальніоргани.
В той же час, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 7-1 Закону передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі,який підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення.
Щодо нібито зміни предмету дослідження, то відповідно до п. 1 констатуючої частини висновку предметом аналізу (моніторингу) були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляд та оцінка тендерних пропозицій, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.