Комплексна послуга з матеріально-технічного забезпечення Українських антарктичних експедицій

У межах проведення моніторингу закупівлі комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2018-10-02-001268-а) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п’ятої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень з питань.

1. Якими документами та/або нормативно-правовими актами керувався Замовник при визначенні технічних вимог до судна, яке здійснює доставку арктичної експедиції?

2. Якими документами та/або нормативно-правовими актами керувався Замовник при виборі пункту відправки судна – порт Кейптаун (ПАР) та пункту прибуття – острів Кінг Джордж, протока Брансфілд, море Скоша, Атлантичний сектор Південного океану?

Чи розглядались інші альтернативні порти для відправки та прибуття антарктичної експедиції?

3. Які заходи (надіслання запитів, листів тощо) здійснені для з'ясування інформації про суб'єктів господарювання (можливих потенційних учасників), що мають змогу надати комплексну послугу з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій?

4. Фактичного підтвердження відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) щодо надання комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій на відповідному ринку внаслідок чого договір про закупівлю укладено з ТОВ «Інтерпромфлот».

Просимо обґрунтовано пояснити вашу позицію з посиланням на відповідні документи (експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі).

Пояснення надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень може бути долучено їх документальне підтвердження.

ПОЯСНЕННЯ

у межах проведення моніторингу закупівлі комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій (інформацію опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2018-10-02-001268-а) на запит замовнику на пояснення

від 06 грудня 2018 року, номер UA-M-2018-11-23-00004

1. Якими документами та/або нормативно-правовими актами керувався Замовник при визначенні технічних вимог до судна, яке здійснює доставку арктичної експедиції.

На виконання зобов’язань України як Сторони міжнародного Договору про Антарктику від 01 грудня 1959 (постанова Верховної Ради України про приєднання до Договору №2609-XII від 17.09.92, дата набуття чинності 28.10.1992), Україна здійснює міжнародне співробітництво в наукових дослідженнях в Антарктиці в інтересах науки i прогресу всього людства; сприяє здійсненню цілей i принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй; виконує згідно Договору про Антарктику взяті на себе міжнародні зобов’язання та здійснює захист та реалізацію своїх економічних і національних інтересів в районі дії Договору про Антарктику.

Відповідно до Указу Президента України «Про надання державній установі «Український антарктичний центр» статусу національного наукового центру» від 23 грудня 2004 року № 1524/2004, яким визнано загальнодержавне та міжнародне значення комплексних наукових досліджень в Антарктиці, які проводяться державною установою "Український антарктичний центр", вагомий внесок цієї установи у забезпечення використання результатів досліджень для реалізації економічних і національних інтересів України, та надано їй статус національного наукового центру надалі іменувати її Національний антарктичний науковий центр. Пунктом 2 Указу визначено, що пріоритетними напрямами діяльності Національного антарктичного наукового центру є:

розроблення та виконання програм проведення наукових досліджень в Антарктиці;

координація роботи, пов'язаної з участю України у проведенні міжнародних наукових досліджень в Антарктиці;

забезпечення подальшого розвитку діяльності антарктичної станції "Академік Вернадський", підготовка та проведення комплексних морських експедицій у Південній півкулі.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна від 13 вересня 2002 р. № 1371» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1276 затверджено Перелік центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов'язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, відповідно до якого, за співпрацю з міжнародними організаціями та їх органами:

Комісія по збереженню морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР)

Науковий комітет з антарктичних досліджень (СКАР)

Рада керуючих антарктичними програмами (КОМНАП)

Секретаріат Договору про Антарктику

та за виконання зобов'язань, що випливають із членства України в цих міжнародних організаціях відповідальне Міністерство освіти і науки, яке ці обов’язки реалізує через підпорядковану йому Державну установу Національний антарктичний науковий центр.

Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 1002 (далі – Державна цільова програма), є проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, забезпечення ефективного функціонування антарктичної станції "Академік Вернадський", виконання міжнародних зобов'язань України відповідно до Договору про Антарктику та проведення науково обґрунтованої оцінки біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону. Пунктами 3-5,7 Паспорту Державної цільової програми визначено, що Державним замовником є МОН, керівником - заступник Міністра освіти і науки України, виконавцем заходів програми, підпорядкованим МОН, є Національний антарктичний науковий центр, та затверджені обсяги фінансування за рахунок державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи є колегіальним органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи, який виконує консультативно-дорадчі функції. Відповідно до частини 3 цієї статті, до виключної компетенції вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи належать питання щодо:

1) визначення стратегії розвитку наукової установи та перспективних напрямів наукової і науково-технічної діяльності;

2) проведення наукової і науково-технічної оцінки тематики та результатів науково-дослідних робіт;

3) затвердження поточних (щорічних) планів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Наказом ДУ НАНЦ №10/1-Г від 07 червня 2016 року затверджено Положення про науково-технічну раду ДУ НАНЦ та її склад, надано їй повноваження відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Пунктами 1.5 та 1.7 Положення про Українську антарктичну експедицію, яке затверджене 27.01.2014 р., визначено, що Українська антарктична експедиція складається з двох частин – основна експедиція та сезонна експедиція (проведення наукових досліджень та інженерно-технічних робіт за сприятливих умов антарктичного літнього сезону).

Указом Президента України 2004 року «Про надання державній установі «Український антарктичний центр» статусу національного наукового центру» підготовка та проведення комплексних морських експедицій у Південній півкулі визначені ключовими пріоритетами ДУ НАНЦ, на рівних із роботами на станції «Академік Вернадський». Програмою сезонних наукових і науково-технічних робіт на антарктичній станції «Академік Вернадський» у Українській антарктичній експедиції 2018-2019рр. (Додаток № 1), що затверджено наказом ДУ НАНЦ від 22 листопада 2017 року №22-Г зі змінами, внесеними Наказом ДУ НАНЦ від 13 березня 2018 р. № 10/1-Г (Додаток № 2) передбачено проведення сезонних досліджень в 2 етапи Другим етапом цих робіт є сезонна морська експедиція в районі наукових та економічних інтересів України ККАМЛР 48 (Antarctic Atlantic CCAMLR Area 48), термін проведення листопад – грудень 2018р. Програмою цієї експедиції було передбачено проведення океанографічних, біологічних та геолого-геофізичних досліджень в районі № 48 статистичної звітності ККАМЛР для реалізації відповідних завдань та заходів Державної цільової програми.

На реалізацію виключної компетенції науково-технічної ради наукової установи, НТР ДУ НАНЦ (рішення від 02 березня 2018 року, протокол №1) (Додаток №3) було обґрунтовано необхідність здійснення починаючи з 2018 року комплексного моніторингу гідродинамічних, гідрологічних і гідрохімічних полів Південного океану згідно вимог Глобальної Системи Спостереження Океану (GOOS) та Системи Спостереження Південного Океану (SOOS) для прогнозування зон підвищеної біологічної продуктивності та промислової значимості, аналізу екологічного стану та формування природоохоронних заходів для збереження біоресурсів в районі наукових та економічних інтересів України – ККАМЛР 48 (Antarctic Atlantic CCAMLR Area 48), схвалено внесення змін до програми наукових досліджень та проведення сезонної морської експедиції в районі наукових та економічних інтересів України ККАМЛР 48 в листопаді – грудні 2018 року та рекомендовано використання унікального програмно-апаратного комплексу «Феррі-Бокс» для забезпечення проведення запланованих Державною цільовою програмою досліджень.

Починаючи з 2014 року морські дослідження в рамках Держпрограми було призупинено у зв’язку з відсутністю в Антарктичному регіоні вітчизняних науково-дослідних суден з необхідним науковим обладнанням. Крім того, внаслідок анексії АР Крим та м. Севастополь припинилась участь у виконанні Держпрограми провідних наукових установ в галузі – Морського геофізичного інституту НАНУ (м. Севастополь), Інституту біології південних морів НАНУ (м. Севастополь), Південного інституту рибного господарства та океанографії (ПівденНДІРО) Держрибгоспу України, (м. Керч, АР Крим). Складені океанологічні інформаційні потоки, структура циркуляції і управління ними виявилися в значній мірі порушеними. В значній мірі порушено і участь України в міжнародній співпраці з обміну інформацією та в міжнародних проектах в галузі океанографії. Виникла серйозна загроза зриву виконання Держпрограми в частині морських досліджень. НТР ДУ НАНЦ врахувала описану ситуацію, та вжила заходів для відновлення передбачених Держпрограмою морських досліджень.

Відповідно до Паспорту Державної цільової програми, ДУ НАНЦ як виконавець заходів програми має реалізовувати завдання 17 «Матеріально-технічне забезпечення антарктичних експедицій» на 2018 рік були передбачені заходи для виконання під час сезонної експедиції ХХІІІ антарктичної експедиції, а саме:

- здійснення закупівлі матеріально-технічних засобів для учасників антарктичних експедицій (захід 1)

- модернізація антарктичної станції “Академік Вернадський”, проведення ремонту існуючих та створення нових об’єктів інфраструктури станції (захід 2)

- забезпечення доставки антарктичних експедицій (захід 4)

- забезпечення учасників сезонної експедиції на час проведення експедиції необхідним науковим обладнанням (стаціонарним) для проведення океанографічних та біоресурсних досліджень (захід 6).

Відповідно до п.14 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для забезпечення реалізації пункту 17 завдань і заходів з виконання Державної цільової програми (додаток 2) здійснюється комплексно за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг.

Для встановлення технічних характеристик судна, необхідних для забезпечення виконання завдань української антарктичної експедиції стосовно морських досліджень, ДУ НАНЦ було опрацьовано відповідну фахову літературу, та здійснено спеціальні консультації з міжнародними організаціями та провідними українськими установами.

Було опрацьовано значний обсяг фахової літератури останніх років, з якої в першу чергу слід відзначити спеціальну доповідь, підготовану великим міжнародним колективом (22 автори з 12 країн) провідних фахівців у галузі океанографії взагалі та океанографія Південного океану зокрема «SOUTHERN OCEAN OBSERVING SYSTEM (SOOS): RATIONALE AND STRATEGY FOR SUSTAINED OBSERVATIONS OF THE SOUTHERN OCEAN» («Система спостереження Південного океану (SOOS) та стратегія сталого спостереження Південного океану» (Додаток №4, посилання на документ https://www.researchgate.net/publication/255625828_SOUTHERN_OCEAN_OBSERVING_SYSTEM_SOOS_RATIONALE_AND_STRATEGY_FOR_SUSTAINED_OBSERVATIONS_OF_THE_SOUTHERN_OCEAN ). НТР ДУ НАНЦ керувався в першу чергу цим документом для визначення шляхів виконання завдань Держпрограми досліджень у Антарктиці щодо морських досліджень, та щодо гармонізації українських досліджень Південного океану із світовими. У вказаній доповіді рекомендовано декілька методів морських досліджень, найбільш перспективних на наступні роки, та особливо відзначено необхідність використання «ферібоксів» як найбільш продуктивного способу отримання значних обсягів цінної океанографічної інформації, зокрема щодо трансформації океану під впливом змін клімату, та відзначено вкрай недостатню кількість досліджень з використанням «феррібоксів» у Південному океані на сьогоднішній день (що свідчить про значну цінність українського внеску до світових океанографічних досліджень у Антарктиці в разі використання українською антарктичною експедицією програмно-апартного комплексу типу «феррібокс»).

Було опрацьовано спеціальну літературу щодо особливостей використання «ферибоксів» у сучасній океанографії, зокрема ухвалений у Європейському Союзі керівний документ Європейської системи спостереження океану (EuroGOOS) «FERRYBOX WHITEBOOK: EuroGOOS Ferrybox whitepaper – 2017», та матеріали щорічних симпозіумів з використання ферибоксів 2016 та 2017 рр. (у 2018 р. симпозіум не проводився). В матеріалах вказаних симпозіумів спеціально наголошувалось, що Південний океан залишається «білою плямою» порівняно з іншими частинами Світового океану щодо використання «феррібоксів», і що вкрай необхідно якнайшвидше заповнити цю прогалину у знаннях світової наукової спільноти. Таким чином було встановлено, що з одного боку використання «феррібоксів» є оптимальним та найбільш рекомендованим на сьогодні світовою науковою спільнотою методом вирішення океанографічних завдань, які стоять перед ДУ НАНЦ на виконання Держпрограми досліджень у Антарктиці, та з другого боку, що започаткування неперервних спостережень у Південному океані за допомогою «феррібоксу» дасть українським дослідженням пріоритет світового рівня і зробить отримані в такий спосіб дані вагомим внеском України до світових наукових досліджень, на виконання міжнародних зобов’язань України згідно Договору про Антарктику, та як країни – члена СКАР та МОК ЮНЕСКО.

Делегація ДУ НАНЦ у червні 2018 р. взяла участь у засіданні Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО, в тому числі у спеціальній панелі з досліджень Південного океану, де було представлено останні здобутки у сфері дослідження Південного океану, та визначено головні проблемні моменти, на вивченні яких світова наукова спільнота рекомендує зосередити увагу. Серед цих проблемних моментів найперше місце відводиться організації тривалого неперервного моніторингу мінливості характеристик вод Південного океану, що може бути здійснене в першу чергу за допомогою автоматизованих програмно-апаратних комплексів типу «смарт буй» та «ферібокс».

ДУ НАНЦ було надіслано листи із запитами до Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Мінприроди України, м. Одеса (вих.№2010/1 від 14.06.2018р., Додаток № 5), та Інституту рибальства та екології моря (ІРЕМ) Держрибгоспу України, м. Бердянськ (вих.№ 193/1 від 04.06.2018р., Додаток № 6). Вказані інститути є єдиними, крім ДУ НАНЦ, науково-дослідними установами України, які згідно чинного законодавства мають повноваження на здійснення наукових досліджень у Антарктиці та на представництво перед міжнародними організаціями системи Договору про Антарктику. Так, УкрНЦЕМ наказом Мінприроди визначено відповідальним за науковий супровід діяльності Мінприроди у Антарктиці (Мінприроди є одним з ЦОВВ, відповідальних за представництво України у ККАМЛР), а ІРЕМ згідно наказу Держрибгоспу відповідає за наукове спостереження на промислових судах прапору України, що здійснюють вилов у зоні ККАМЛР. УкрНЦЕМ брав безпосередню участь у організації та виконанні комплексних морських експедицій України у Антарктиці у 1995 – 2001 роках, а працівники ІРЕМ щороку виконують програму наукового спостереження на всіх промислових судах прапору України в зоні ККАМЛР.

У своїх запитах ДУ НАНЦ просив вказані інститути надати рекомендації щодо шляхів реалізації завдань Держпрограми стосовно морських досліджень, зокрема щодо методів, технологій та приладної бази, необхідних для реалізації завдань Держпрограми.

Обидва названі інститути надали відповідну консультативну допомогу, і надали свої рекомендації, які були враховані НТР ДУ НАНЦ при формуванні програми морських досліджень української антарктичної експедиції.

Обидва інститути вказали, що сучасним міжнародним стандартом океанографічних досліджень є неперервні вимірювання низки ключових параметрів морського середовища, здійснювані за допомогою автоматизованих програмно-апаратних комплексів типу «смарт буй» або «феррібокс»; оскільки встановлення «смарт буїв» у Антарктиці є практично неможливим через плавучу кригу, оптимальним рішенням є використання змонтованого на судні комплексу «феррібокс». У рекомендаціях УкрНЦЕМ було зазначено, що використання феррібоксу є головним рекомендованим методом вимірювання параметрів середовища, і що саме неперервні дослідження за допомогою феррібоксу є тим способом, який дозволяє встигнути виконати завдання Держпрограми за ті 2 роки, що лишились до її завершення. Водночас УкрНЦЕМ зазначив, що для вирішення ряду проблем паралельно із вимірюваннями за допомогою феррібоксу необхідно також використовувати більш традиційні методи, а саме відбір проб зонд-батометром, вертикальне профілювання водних мас за допомогою датчиків CTD, та відбір зразків планктонними сітками. У рекомендаціях ІРЕМ було також приділено увагу питанням відбору зразків морських організмів, зокрема антарктичного криля, вказано вимоги до приладів та знарядь лову, якими має бути оснащене судно, та вказано на правове регулювання відбору зразків промислових видів у водах Антарктики, а саме на наявність у судна чинного дозволу Комісії з морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) на відбір таких зразків (відповідь УкрНЦЕМ вх. №01/6-276-авід 27.06.2018р., відповідь ІРЕМ вх. № 02/481 від 08.06.2018р. Додатки № 5, № 6).

Докладніші вимоги щодо обладнання судна для досліджень популяції криля за допомогою акустичних приладів (сонарів) та тралового знаряддя НТР ДУ НАНЦ отримала із затверджених ККАМЛР методичних рекомендацій для здійснення міжнародної синоптичної зйомки криля у районі 48 статистичної звітності ККАМЛР, участь у якій передбачалась програмою експедиції: Acoustic manual for the krill synoptic survey in 2019 (Акустичний посібник для синоптичного обстеження криля в 2019 році) (Додаток № 7).

Таким чином, виходячи з потреби виконання завдань Державної науково-технічної програми досліджень у Антарктиці у 2011-2020 роках та пріоритетних завдань ДУ НАНЦ відповідно до Указу Президента України стосовно організації комплексних морських досліджень, з врахуванням рекомендацій міжнародних організацій (МОК ЮНЕСКО, GOOS, EuroGOOS, SOOS, ККАМЛР) та провідних українських інститутів в галузі морських досліджень (УкрНЦЕМ, ІРЕМ), та враховуючи, що для забезпечення всіх потреб української антарктичної експедиції під час морських досліджень у Південному океані може бути використане лише одне судно, а не декілька різних суден одночасно, НТР ДУ НАНЦ було встановлено, що вказане судно має відповідати наступним технічним та логістичним вимогам:

- мати можливість взяти на борт повний склад науковців української антарктичної експедиції, задіяних у морських дослідженнях, забезпечити їм умови проживання, харчування та приміщення для роботи, включно із приміщеннями для розміщення приладів та матеріалів, та приміщеннями для розбору відібраних проб та їх зберігання;

- мати можливість здійснити рейс у районі наукових та економічних інтересів України (море Скоша, протока Брансфілда, Атлантичний сектор Південного океану) у листопаді – грудні 2018 року;

- мати на борту програмно-апаратний комплекс вимірювальних приладів типу «феррібокс» для неперервного вимірювання низки ключових параметрів морського середовища, зокрема базових з точки зору моделювання океанографічних процесів (температура, солоність, щільність), та тих, які згідно рекомендацій міжнародних організацій (МОК ЮНЕСКО, GOOS, SOOS) є найважливішими для визначення трансформації морських екосистем під впливом кліматичних змін (рН, концентрації СО2 та кисню), та з огляду на прогнозування біологічної продуктивності океану (концентрації різних форм нітрогену, фосфору та інших поживних елементів, вміст та склад хлорофілів та інших рослинних пігментів);

- мати на борту обладнання для опускання у воду на глибини не менше 200 м. приладів для пробовідбору (зонд-батометрів, CTD-зонду, планктонних сіток);

- мати на борту обладнання для акустичної зйомки скупчень криля на глибинах до 200 м. (сонарів);

- мати на борту тралове знаряддя для відбору зразків криля з глибин до 200 м.;

- мати чинний дозвіл ККАМЛР на відбір зразків антарктичного криля у сезоні 2018-19 рр.

2. Якими документами та/або нормативно-правовими актами керувався Замовник при виборі пункту відправки судна – порт Кейптаун (ПАР) та пункту прибуття – острів Кінг Джордж, протока Брансфілд, море Скоша, Атлантичний сектор Південного океану. Чи розглядались інші альтернативні порти для відправки та прибуття антарктичної експедиції.

Альтернативи порту Кейптаун як пункту відправлення експедиції не розглядались, оскільки порт відправлення визначався автоматично як наслідок вибору єдиного судна для експедиції, що відповідає всім технічним та дозвільним вимогам, визначеними за критеріями, поясненими у відповіді на запитання у пункті 1. Обране за описаними у відповіді на пункт 1 критеріями судно вирушало до Антарктики з місця свого базування на час початку сезону – порту Кейптаун, замовник ДУ НАНЦ не мав право вибору пункту відправлення, зміна порту могла б бути здійснена виключно шляхом фрахтування вказаного судна на здійснення окремого додаткового рейсу для заходу у інший порт. При цьому слід зазначити, що вихід судна з іншого порту не давав би жодних переваг для виконання програми робіт експедиції. Також було враховано, що вихід судна з порту Кейптаун дає додаткові можливості для розширення програми експедиційних робіт без додаткових витрат, а саме дозволяє здійснити геофізичні дослідження океанського дна Південної Атлантики, зокрема Серединно-Атлантичного хребта, що значно збільшує наукову цінність отриманих експедицією результатів без збільшення витрат.

Район робіт експедиції визначався науковими потребами, з огляду на максимальну ефективність досліджень. Зокрема враховувались перспективи практичного застосування отриманих результатів для підтримки та захисту економічних інтересів України у Антарктиці, можливість використати не лише нові отримані в ході експедиції результати, але і наявні до того бази даних для встановлення характеру довготривалих процесів, та можливість здійснення в ході однієї експедиції комплексу різноманітних досліджень (океанографія, біологія, екологія, геологія та геофізика). Протока Брансфілда, море Скоша та Атлантичний сектор Південного океану обрані пунктами прибуття експедиції тому, що саме ці райони Антарктики традиційно є основним районом як наукових, так і економічних інтересів України у Антарктиці. Саме тут провадились морські дослідження українськими антарктичними експедиціями 1995 – 2001 років, що дозволяє використати отримані тоді бази даних для ретроспективного аналізу, і шляхом співставлення із отриманими зараз даними реконструювати трансформацію екосистеми досліджуваного району внаслідок кліматичних змін. Саме у вказаному регіоні, у районі 48 статистичної звітності ККАМЛР, ведуть промисел криля промислові судна прапору України. В межах цього ж району розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський», що дозволяє аналізувати в межах єдиного дослідження дані морської експедиції та дані прибережних цілорічних спостережень на станції. Море Скоша також традиційно є об’єктом досліджень українських геологів та геофізиків, оскільки підводна вулканічна дуга Скоша є одним із районів, де можна спостерігати прояви тектонічних процесів при зіткненні тектонічних плит. В цьому районі та у протоці Дрейка раніше було здійснено низку вимірювань, і додавання нових трансект у межах плити Скоша дозволяє разом схарактеризувати тектонічні процеси у регіоні в цілому. Протока Брамсфілда та прилегла до неї з півночі акваторія була визначена ККАМЛР як район, в якому Україна відповідає за здійснення міжнародної синоптичної зйомки криля у сезоні 2018-19 рр., що також було враховано при формуванні маршруту експедиції.

Острів Кінг-Джордж було обрано пунктом відправлення учасників експедиції в Україну оскільки він є найближчим до району виконання робіт пунктом, звідки здійснюються авіаційні перевезення, що дозволяє доправити учасників експедиції до України повітряним шляхом. Інші пункти, з яких можливий виліт учасників експедиції (найближчі після о. Кінг Джордж – м. Ушуая, Аргентинська Республіка та м. Пунта Аренас, Республіка Чилі), знаходяться далі ніж о. Кінг Джордж на приблизно 1200 та 1500 км відповідно від місця проведення досліджень (Додаток № 8), тому відправлення звідти учасників експедиції потребувало б окремого фрахту судна на виконання додаткового рейсу до вказаних портів, при тому не надавало жодних додаткових можливостей для виконання завдань експедиції.

3. Які заходи (надіслання запитів, листів тощо) здійснені для з'ясування інформації про суб'єктів господарювання (можливих потенційних учасників), що мають змогу надати комплексну послугу з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій.

ДУ НАНЦ має постійні контакти у усіма іншими національними антарктичними програмами та активно обмінюється з ними поточною інформацією щодо наявних в зоні дії Договору про Антарктику суден, наукового обладнання на судах та антарктичних станціях, та щодо установ і організацій, які надають логістичні та наукові послуги в Антарктиці.

Зокрема делегація НАНЦ у червні 2018 р. брала участь у щорічному засіданні Комітету менеджерів національних антарктичних програм (КОМНАП) та у одночасній із засіданням КОМНАП виставці підприємств, які пропонують послуги у зоні дії Договору про Антарктику. В ході вказаних заходів було здійснено безпосередні контакти з представниками всіх представлених на них компаній – надавачів послуг у Антарктиці, зокрема з зокрема з такими транспортно-логістичними компаніями, як “Antarctic Cargo”, “DAP”, “Agunsa – Antarctic Logistics”, “Insua – Logistic-Storage-Provisioning” (м. Пунта-Аренас, Чилі), “Meihuizen International” (м. Кейптаун, Південно-Африканська Республіка), “Ramboll” (м. Саутгемптон, Велика Британія) та “Hafen-Spedition Lampke & Fabarius” (м. Бремен, Німеччина). Також представники ДУ НАНЦ були запрошені на спеціалізовані виставки “Австралійський антарктичний фестиваль”, 2-5 серпня 2018 р., м. Хобарт, о.Тасманія (Австралія), а також на спеціалізовану виставку-презентацію можливостей державно-приватної асоціації логістичних операторів міста Пунта-Аренаса (APAL) 07-09 листопада 2018 року, та отримали інформацію про представлені на цих заходах компанії, серед них “P&O Maritime” (м. Мельбурн, Австралія), “Epaustral”, “Asmar Shipyards”, “Ultramar Maritime”, “Inchcape Sipping Services” (м. Пунта-Аренас, Чилі). Також ДУ НАНЦ має постійні контакти з Асоціацією туристичних операторів Антарктики (ІААТО), і отримує від вказаної Асоціації докладну інформацію щодо всіх туристичних та круїзних суден, які оперують у зоні дії Договору про Антарктику. Делегація НАНЦ брала участь у засіданні Комітету з морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) у м. Хобарт, Тасманія 22 жовтня – 2 листопада 2018 р., де отримала офіційну інформацію ККАМЛР щодо всіх рибопромислових суден, які здійснюють свою діяльність у зоні ККАМЛР, зокрема щодо наявності у них тралового устаткування, сонарів, та наявності дозволів на вилов криля та інших видів морських організмів.

Таким чином, ДУ НАНЦ володіє максимально повною інформацією щодо наявного ринку товарів та послуг у Антарктиці, щодо реальних компаній – надавачів цих послуг, та щодо наявного науково-дослідного, туристичного та риболовецького флоту, який оперує у Зоні дії договору про Антарктику та зоні дії ККАМЛР, і має прямі контакти із компаніями, які надають послуги з організації та проведення експедицій у Антарктиці. Слід відзначити, що наразі ринок послуг у Антарктиці є молодим, на ньому поки що представлена не значна кількість підприємств та організацій, і ДУ НАНЦ має контакт практично зі всіма ними.

Враховуючи наведене, ДУ НАНЦ за своєю ініціативою не звертався до тих суб’єктів господарювання, які самі не є надавачами товарів та послуг у Антарктиці, однак пропонують свої послуги як посередники між ДУ НАНЦ та реальними надавачами послуг. Однак після отримання ДУ НАНЦ листа від однієї з таких компаній – посередників, ТОВ «Бомелевія Інвестмент» (Республіка Кіпр), ДУ НАНЦ надіслала вказаній компанії лист із уточнюючими запитаннями щодо можливостей вказаної компанії надати ДУ НАНЦ послугу із проведення експедиції, із вказанням району робіт української антарктичної експедиції, термінів її проведення та технічних вимог до судна для виконання завдань експедиції. На вказаний лист компанія «Бомелевія Інвестмент» не надала відповіді по суті, що спростовувала би висновок ДУ НАНЦ про наявність єдиного технічно можливого виконавця Комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення антарктичних експедицій (копії листів – Додаток №9)

4. Фактичного підтвердження відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) щодо надання комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій на відповідному ринку внаслідок чого договір про закупівлю укладено з ТОВ «Інтерпромфлот».

ДУ НАНЦ отримав офіційну інформацію ККАМЛР щодо повного переліку суден, які мають дозвіл на промисловий або науковий вилов криля у зоні дії ККАМЛР у сезоні 2018-19 рр. (інформація за посиланням https://www.ccamlr.org/node/77825). Ця інформація свідчить, що в районі 48.1, 48.2, 48.3, 48.4 статистичної звітності ККАМЛР лише 7 (сім) суден з 4 країн отримали дозвіл на вилов криля. Це 2 судна Республіки Чилі, 2 судна Китаю, 2 судна Королівства Норвегія, та 1 судно України «Морє Содружества». ДУ НАНЦ вивчив технічні характеристики і умови використання вказаних суден. З цих семи суден тільки «Морє Содружества» обладнанне необхідним науковим обладнанням, зокрема, програмно-апаратним комплексом «Феррі-Бокс».

Як було пояснено у відповіді на питання 1, для виконання завдань експедиції потребувалось судно, обладнане комплексом вимірювальних приладів типу «Ферібокс», обладнане лебідками та іншими механізмами для занурення у воду до 200 м. батометрів та планктонних сіток, обладнане акустичним гідролокатором (сонаром), тралом для вилову криля, та із дійсним дозволом ККАМЛР на вилов криля.

ДУ НАНЦ отримав офіційні документи ККАМЛР щодо програми міжнародної синоптичної зйомки запасів криля, запланованих ККАМЛР у сезоні 2019 року (з 01 грудня 2018 року по 30 листопада 2019 року) з вичерпним переліком суден, задіяних у вказаній зйомці «Міжнародна синоптична зйомка запасів криля в районі 48» нова інформація про схему розрізів, заснована на запропонованих змінах, розроблених на нараді WG-EMM в 2018 (Додаток № 10).

Одночасно ДУ НАНЦ провів роботу щодо з’ясування наявності як на судах, вказаних у попередньому абзаці, так само і на інших судах, які оперують у зоні дії Договору про Антарктику, вимірювальних приладів типу «Ферібокс». Для цього було використано наступні джерела інформації:

- Інформацію, отриману безпосередньо делегаціями НАНЦ, які брали участь у цьогорічних засіданнях Наукового комітету з досліджень Антарктики (СКАР), Комітету менеджерів національних антарктичних програм (КОМНАП) та Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО, зокрема у робочій групі з досліджень Південного океану МОК ЮНЕСКО;

- Інформацію з відкритих джерел спеціалізованих міжнародних організацій – Глобальної системи спостереження океану (GOOS) та Системи спостереження Південного океану (SOOS);

- Матеріали щорічних міжнародних симпозіумів з використання ферібоксів за 2016 та 2017 роки (у 2018 р симпозіум не проводився);

Було встановлено, що наразі єдиними судами, які час від часу з’являються у водах Антарктики та мають на борту комплекси «Ферібокс» є окремі науково-дослідні судна європейських країн («Кронпринц Хаакон», Норвегія, «Полар Штерн», Німеччина) та Австралії («Аврора Австраліс»). Вказані судна працюють у водах Антарктики не регулярно, а лише під час короткотривалих експедицій. Вказані судна не здаються у фрахт, а працюють лише за програмою досліджень, визначеною державними інституціями відповідних країн. Графік експедицій вказаних суден визначений на період від 2 до 5 років наперед, і нема можливості змінити цей графік під потреби української експедиції.

Було встановлено, що комплекси вимірювальних приладів типу «Ферібокс» у світі виробляються лише трьома приватними компаніями:

-4H- JENA engineering GmbH, Німеччина

- Chelsea Technologies Group, Велика Британія

- SubCtech GmbH, Німеччина

та однією державною установою (Норвезький інститут водних досліджень). Остання установа оприлюднила повний перелік виготовлених та встановлених нею «Феррібоксів» на судах; з цих суден жодне не оперує у Південному океані, лише з 2020 року очікується поява в водах Антарктики туристичного круїзного лайнера «Руал Амундсен» (наразі будується, спуск на воду запланований у 2019 р.), оснащеного «феррібоксом» вказаного виробника.

В рамкам підготовки бюджетного запиту ДУ НАНЦ на 2019 рік до всіх трьох названих вище комерційних виробників «феррібоксів» було надіслано запити від ДУ НАНЦ із інформацією про зацікавлення ДУ НАНЦ у використанні у своїй роботі приладів типу «феррібокс», та з проханням надати інформацію про досвід використання приладів вказаних виробників у водах Антарктики. З отриманих відповідей стало відомо, що наразі жодний з вироблених цими компаніями «феррібоксів» не працює регулярно у Південному океані, хоч випробування таких приладів у Південному океані відбувались під час нерегулярних експедиційних рейсів науково-дослідних (див. перелік вище) та комерційних (туристичне судно «Барк Європа») суден, і було доведено їхню придатність до роботи у холодних антарктичних водах.

Інформацію, отриману ДУ НАНЦ під час листування з потенційним українським виконавцем ТОВ «Інтерпромфлот» (копії – Додаток №11) про намір цієї компанії встановити ферібокс на судні «Морє Содружества» до початку сезону 2018-19 рр. було перевірено шляхом листування з виробником «феррібоксу» -4H- JENA engineering GmbH, інформація підтвердилась.

Таким чином, шляхом співставлення наведеної вище інформації, було встановлено, що станом на сезон 2018-19 рр. всім технічним вимогам для виконання завдань української антарктичної експедиції, а саме – одночасна наявність:

- чинного дозволу на вилов крилю у в районні № 48 статистичної звітності ККАМЛР

- обладнання для акустичної зйомки скупчень криля,

- обладнання для тралового вилову криля,

- комплексу вимірювальних приладів типу «ферібокс» для неперервних океанографічних вимірювань в районні № 48 статистичної звітності ККАМЛР

відповідають науково-дослідні судна «Кронпринц Хаакон», Норвегія, та «Аврора Австраліс», Австралія, та крилевий траулер «Морє Содружества», Україна. Однак оскільки перші два судна не надаються до фрахту, не обслуговують експедиції інших країн, крім країни свого прапору, та мають повністю сформований графік рейсів та програму робіт на сезон 2018-19 року, які не можуть бути змінені під потреби української антарктичної експедиції, єдиним судном яке могло бути задіяне для виконання завдань української антарктичної експедиції під час сезону 2018-19 рр. виявився траулер «Морє Содружества» та на даний момент з технічних причин залишається єдиним можливим виконавцем Комплексної послуги з матеріально-технічного забезпечення українських антарктичних експедицій. Визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для забезпечення реалізації пункту 17 завдань і заходів з виконання Державної цільової програми (додаток 2) здійснено комплексно за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг відповідно до п.14 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454.

Голова тендерного комітету ДУ НАНЦ І.В. Мороз

До державної аудиторської

служби України

ПРО НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ ЗМІСТУ ВИСНОВКУ

У зв’язку із оприлюдненням Державною аудиторською службою України висновку про результати моніторингу закупівлі Державнї установи Національний антарктичний науковий центр (далі – ДУ НАНЦ, Замовник), предмет закупівлі «Комплексна послуга з матеріально-технічного забезпечення Українских антарктичних експедицій» за переговорною процедурою Prozorro № UA-2018-10-02-001268-a (далі – Висновок), в якому зазначено про встановлення порушення, а саме, порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі,

керуючись правом Замовника протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку відповідно до пункту 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі»

ПРОСИМО РОЗ’ЯСНИТИ ПО КОЖНОМУ ПУНКТУ

(З НАВЕДЕННЯМ ПРЯМИХ ЦИТАТ З ВИСНОВКУ):

1. Де саме у пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначені найменування та реквізити документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення?

Вимога щодо необхідності зазначення таких відомостей встановлена підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку «Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженого Наказом Державної аудиторської служби України 23.04.2018 № 86 (далі – Порядок).

2. Де саме в пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначено перелік проаналізованих документів та інформації на підставі яких зроблено висновок про наявність порушень Замовником пункту 2 частини другої статті 35 Закон України «Про публічні закупівлі».

Вимога щодо зазначення таких відомостей встановлена підпунктом 3 пункту 1 розділу ІІІ Порядку.

3. В чому суть порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (застосовано переговорну процедуру закупівлі у зв’язку із відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи)? Де у Висновку деталізовано суть та обставини допущеного порушення?

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу ІІІ Порядку, у п.1 констатуючої частини Висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі.

4. Які саме зобов’язання по усуненню порушень містить пункт 3 констатуючої частини Висновку? Які саме дії необхідно вчинити Замовнику для усунення порушень? Які шляхи, способи усунення порушень та виконання зобов’язань по усуненню порушень?

Вимога щодо зазначення у п.3 констатуючої частини Висновку зобов’язання замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення, а також зобов’язання щодо їх усунення встановлена пунктом 3 розділу ІІІ Порядку.

5. Які пропозиції щодо усунення виявлених порушень розроблено органом державного фінансового контролю та надано Замовнику у Висновку за результатами моніторингу закупівлі?

Розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень є однією з основних функцій органу державного фінансового контролю, відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

6. Якими доказами аргументований висновок державного фінансового контролю про наявність порушень законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі? Де саме у висновку зазначені докази наявності іншого постачальника, окрім єдино можливого, з яким Замовником укладений договір?

Єдиним доказом неправомірності застосування переговорної процедури у зв’язку із відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи є наявність іншого постачальника (постачальників). Інший постачальник відсутній. Тому не може бути доказів його наявності, що підтверджує правомірність застосування переговорної процедури Замовником.

7. Які дії вчинено органом державного фінансового контролю для спростування обґрунтування Замовника наявності умов застосування переговорної процедури?

Вимога зазначити інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства встановлена підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку при заповненні констатуючої частини висновку.

Відповідно до пункту 18 статті 7-1 Закону України про «Публічні закупівлі», обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

22 грудня 2018 року, впродовж третього робочого дня після оприлюднення висновку в електронній системі закупівель (електронний майданчик SmartTender) в ДУ НАНЦ відсутня технічна можливість звернутися за роз’ясненням до органу фінансового контролю (відсутнє відповідне віконце для оприлюднення запиту, заперечення, позову).

Тому замовник ДУ НАНЦ реалізує право на звернення шляхом направлення звернення до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань засобами електронної пошти, які зазначені на електронному майданчику.

Т.в.о. директора І.В.Мороз

Голова тендерного комітету