Рішення АМКУ № 13028-р/пк-пз: Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та…

Рішення органу оскарження № 13028-р/пк-пз від 04.11.2026 за скаргою UA-2026-10-14-007287-a.a1

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 13028-р/пк-пз від 04.11.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Кольчуга" (код ЄДРПОУ: 42667629) від 26 жовтня 2026 № UA-2026-10-14-007287-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 28.10.2026 № 12758-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Замовник 02.11.2026 надав додаткові пояснення.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 додатку 1 Документації "Перелік документів та інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції" щодо надання довідки про наявність засобів радіозв’язку та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, "з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт" (та аналогічна вимога додатку 3 Документації) – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник не заперечує проти права Замовника пересвідчитися, що учасник має засоби радіозв’язку для забезпечення зв’язку між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів, а також дозволи (відомості) на їх експлуатацію, отримані в установленому законодавством порядку.

Дискримінаційною є саме частина вимоги (як у пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1, так і в Додатку 3) щодо обов’язкового "встановленого рівня захисту не менше ніж AES 256 біт", оскільки вона не передбачена законодавством у сфері охоронної діяльності, не обґрунтована потребами Замовника, не може бути підтверджена документами, яких вимагає сам Замовник, суперечить іншим умовам тендерної документації та штучно звужує коло учасників.

Законодавство у сфері охоронної діяльності не встановлює вимог щодо криптографічного захисту засобів радіозв’язку.

Діяльність у сфері надання охоронних послуг регулюється Законом України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 № 4616-VI (надалі – Закон про охоронну діяльність) та Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 (надалі – Ліцензійні умови).

Скаржник, посилаючи на положення Закону про охоронну діяльність та Ліцензійних умов зазначає, що єдиною вимогою, яку законодавство у сфері охоронної діяльності встановлює до засобів радіозв’язку суб’єкта охоронної діяльності, є наявність дозволу (присвоєння радіочастот) на їх експлуатацію. Жоден нормативно-правовий акт у цій сфері не визначає обов’язкового алгоритму чи рівня криптографічного захисту радіообміну.

Навпаки, Порядок № 375 прямо допускає використання будь-яких засобів радіотехнічного зв’язку – радіостанцій, засобів стільникового, супутникового, транкінгового зв’язку – і не ставить їх використання в залежність від наявності функції шифрування.

Вимога щодо шифрування AES 256 не обґрунтована Замовником і не пов’язана з предметом закупівлі.

Предметом закупівлі є "Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею" за кодом ДК 021:2015 79710000-4 "Охоронні послуги".

Відповідно до Додатку 3 та Технічної специфікації (Додаток 1 до проєкту договору, який є Додатком 4 до тендерної документації) охорона здійснюється на одному об’єкті – адміністративній будівлі за адресою: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19 – на одному стаціонарному посту двома охоронниками цілодобово (вид охорони – "Комбінований (фізична охорона і технічний захист), стаціонарний пост"). Строк надання послуг – з 01.01.2027 по 31.12.2027.

Зв’язок поста охорони з пунктом централізованого спостереження та виклик групи реагування забезпечуються будь-якими законними засобами зв’язку, а сам Замовник у проєкті договору визначив способом зв’язку телефон.

Призначення засобів радіозв’язку в цій закупівлі – передача тривожного повідомлення з поста охорони на пункт централізованого спостереження (пульт) та виклик наряду групи швидкого реагування для посилення поста. Саме таке призначення засобів радіотехнічного зв’язку визначено пунктом 2.2 Порядку № 375 – "забезпечення постійного зв’язку між персоналом охорони транспорту реагування, пунктом (пунктами) централізованого спостереження, іншими структурними підрозділами суб’єкта охоронної діяльності". При цьому пункт 2.1 Порядку № 375 прямо допускає для цього радіостанції, засоби стільникового, супутникового, транкінгового зв’язку, не встановлюючи жодних вимог до шифрування. Виклик наряду та доповідь на пульт полягають у передачі короткого службового повідомлення (адреса об’єкта, характер події), для чого криптографічний захист за алгоритмом AES 256 не є необхідним.

Більше того, у Додатку 2 до проєкту договору "Розрахунок вартості надання Послуг" у графі "Місце розташування Об’єкта та спосіб зв’язку" Замовник сам зазначив:

"(стаціонарний, або мобільний телефон)". Тобто в проєкті договору, який є обов’язковим для учасника (подаючи пропозицію, учасник погоджується з усіма умовами проєкту договору – пункт 1 розділу 3 тендерної документації), способом зв’язку на Об’єкті визначено телефонний зв’язок, а не цифровий радіозв’язок із шифруванням.

Проєкт договору (Додаток 4 до тендерної документації), включно з його Технічною специфікацією (Додаток 1 до договору), не містить жодних умов щодо радіозв’язку, цифрового режиму передачі даних чи шифрування. Отже, оскаржувана вимога не відображена в умовах, на яких надаватимуться послуги, і не пов’язана з предметом договору.

Мету оскаржуваної вимоги Замовник визначив безпосередньо в пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 – "забезпечити радіозв’язок між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів", а в пункті 3 того самого підрозділу – "передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження". Ця мета повністю збігається з метою використання засобів радіотехнічного зв’язку, визначеною пунктом 2.2 Порядку № 375, і досягається будь-якими законно експлуатованими засобами зв’язку незалежно від наявності в них функції шифрування. Крім того, для виклику групи швидкого реагування Замовник окремо зобов’язав виконавця встановити на Об’єкті кнопки тривожної сигналізації (Додаток 3), сигнал з яких надходить на пункт централізованого спостереження, тобто основний канал виклику наряду взагалі не пов’язаний із радіостанціями охоронників.

Документація не містить жодного обґрунтування того, яка саме інформація, що передаватиметься персоналом охорони під час чергування (доповіді про обстановку на об’єкті, виклик групи реагування, координація груп посилення постів), потребує криптографічного захисту, і чому такий захист має здійснюватися саме алгоритмом AES з довжиною ключа 256 біт. Документація не відносить об’єкти Замовника до режимних об’єктів чи об’єктів, на яких обробляється інформація з обмеженим доступом, і не містить посилань на нормативно-правові акти, які б зобов’язували виконавця охоронних послуг шифрувати радіообмін.

Обов’язок не розголошувати відомості про вжиті заходи щодо організації та здійснення охоронної діяльності, а також інформацію з обмеженим доступом, що стали відомі у зв’язку із здійсненням охоронної діяльності, вже покладено на суб’єкта охоронної діяльності пунктом 4 частини першої статті 10 Закону про охоронну діяльність та підпунктом 5 пункту 13 Ліцензійних умов – незалежно від того, якими технічними засобами він користується. Той самий обов’язок Замовник окремо закріпив у Додатку 3 ("дотримуватись конфіденційності та нерозголошення інформації щодо діяльності Замовника (режими, методи та засоби охорони)") та в підпункті 4.1.6 проєкту договору.

Таким чином, інтерес Замовника у збереженні конфіденційності інформації забезпечено законом і договором, без потреби в спеціальному алгоритмі шифрування.

Вимога не може бути підтверджена документами, яких вимагає Замовник.

На підтвердження оскаржуваної вимоги Замовник вимагає довідку, копію видаткової накладної на придбання, дозволи (відомості) на експлуатацію радіоелектронних засобів та договір з ДП "Український державний центр радіочастот" на радіочастотний моніторинг. Проте ні дозволи (відомості з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром), ні договір на радіочастотний моніторинг не містять і не можуть містити відомостей про наявність чи рівень шифрування: у таких документах зазначаються тип радіообладнання, номінали радіочастот, потужність передавача, клас випромінювання, місце та регіон експлуатації. Видаткова накладна, у свою чергу, фіксує лише найменування, кількість і вартість товару.

Отже, документ, яким учасник може підтвердити "встановлений рівень захисту не менше ніж AES 256 біт", Документацією не визначений. За таких умов питання про відповідність учасника цій вимозі вирішується на власний розсуд Замовника, що суперечить пункту 2 частини другої статті 22 Закону, а також принципам відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель і об’єктивного та неупередженого визначення переможця (пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Скаржник додає, що оскаржувана вимога суперечить іншим умовам тендерної документації.

У тому самому пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 Замовник одночасно вимагає (а) засоби радіозв’язку, які працюють у цифровому режимі із шифруванням не менше AES 256, та (б) засоби УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт, щодо яких жодних вимог стосовно цифрового режиму чи шифрування не встановлено. При цьому всі ці засоби повинні забезпечувати єдиний радіозв’язок "між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів".

Зашифрований цифровий радіообмін може бути прийнятий лише радіостанцією, що підтримує той самий цифровий стандарт і використовує той самий ключ шифрування. Якщо засоби потужністю не менше 25 Вт, які допускає тендерна документація, працюють в аналоговому режимі або не підтримують відповідного алгоритму шифрування, зв’язок між ними та засобами, зазначеними в абзаці першому, можливий лише в незашифрованому режимі. За таких умов, вимога щодо "AES 256" втрачає будь-який практичний сенс для організації зв’язку поста охорони з пультом централізованого спостереження та нарядом групи реагування і перетворюється на формальну умову, єдиним наслідком якої є відсіювання учасників, що використовують законно зареєстроване обладнання без такої функції.

Крім того, додаток 3 серед вимог до учасника передбачає лише "дозволи, видані Учаснику на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, що дозволяють Учаснику їх експлуатацію в місті Києві" – без будь-якої згадки про рівень захисту AES 256 та без вимоги щодо засобів потужністю не менше 25 Вт. Отже, вимоги до засобів радіозв’язку, викладені в Додатку 1 і в Додатку 3, не збігаються між собою, а учасник не може однозначно встановити, яким саме вимогам має відповідати його обладнання.

Також функція шифрування AES 256 у цифрових радіостанціях різних виробників реалізована по-різному, у багатьох моделях активується окремим платним програмним ключем, а радіостанції різних виробників, як правило, не сумісні між собою в зашифрованому режимі. Відтак вимога фактично надає перевагу учасникам, які вже мають обладнання певних виробників з активованою функцією шифрування, і ставить у нерівне становище суб’єктів охоронної діяльності, що використовують інше законно зареєстроване обладнання.

Скаржник додає, що вимога позбавляє Скаржника можливості взяти участь у закупівлі та не є пропорційною. Скаржник має законно зареєстровану систему радіозв’язку, що підтверджується Відомостями з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром ДП "Український державний центр радіочастот" щодо присвоєнь радіочастот (ПРЧ) зі статусом "задіяне" (дата присвоєння статусу – 02.10.2025р., регіон використання – вся Україна). Відповідно до зазначених документів Скаржник експлуатує 40 переносних радіостанцій Baofeng UV 5R з потужністю передавача 2 Вт; 16 автомобільних радіостанцій Motorola DM1400 та DM1600 потужністю 10 Вт, встановлених на транспорті реагування, на які отримано всі передбачені законодавством дозвільні документи. Зазначене радіообладнання не має функції шифрування AES 256.

Єдиною причиною, з якої Скаржник формально не відповідатиме пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1, є вимога щодо рівня захисту не менше ніж AES 256 біт.

Наслідком цього буде відхилення тендерної пропозиції Скаржника як такої, що не відповідає встановленому кваліфікаційному критерію, що безпосередньо порушує його права та законні інтереси, пов’язані з участю в процедурі закупівлі.

Для виконання оскаржуваної вимоги Скаржник змушений був би до кінцевого строку подання тендерних пропозицій (30.10.2026) замінити наявне законно зареєстроване обладнання на цифрові радіостанції з функцією шифрування AES 256, а у разі переходу з аналогового на цифровий режим – ще й отримати нові присвоєння радіочастот для обладнання з іншим класом випромінювання. Отримання присвоєнь радіочастот здійснюється в порядку, встановленому законодавством про електронні комунікації, і його завершення до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасник гарантувати не може.

При цьому, Документація навіть не визначає, скільки засобів радіозв’язку з таким рівнем захисту повинен мати учасник: ні Додаток 1, ні Додаток 3 не встановлюють їх мінімальної кількості. Отже, учасник не може визначити ні обсягу необхідних витрат, ні того, яка кількість обладнання буде визнана Замовником достатньою, що додатково свідчить про невизначеність вимоги та можливість її довільного застосування Замовником (пункт 2 частини другої статті 22, пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Такі витрати жодним чином не обумовлені предметом закупівлі, не передбачені проєктом договору (який взагалі не містить умов щодо радіозв’язку) і є непропорційними, що суперечить принципу пропорційності, визначеному пунктом 2 частини першої статті 5 Закону.

Замовник зазначає, що вимога щодо надання документів на експлуатацію радіоелектронних засобів, виданих саме учаснику, є обґрунтованою та спрямована на забезпечення безпеки та безперебійного зв'язку на об'єкті, що охороняється. Замовник має право встановлювати обґрунтовані вимоги до учасників, які б гарантували належне виконання договору та безпеку закладу.

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) належить до сфери охорони здоров’я, яка є сектором критичної інфраструктури.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960, суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний забезпечити персонал охорони належними та якісними засобами зв’язку для виконання функцій з охорони.

Вимога щодо наявності цифрових радіостанцій за стандартом AES-256 зумовлена необхідністю захисту оперативного радіообміну між охоронцями від несанкціонованого прослуховування, радіоперехоплення та радіозавад з боку третіх осіб в умовах воєнного стану. Аналоговий або незахищений цифровий зв'язок створює пряму загрозу витоку інформації про дислокацію постів охорони та графіки патрулювання.

Несанкціоноване отримання такої інформації сторонніми особами може створювати передумови для завчасного визначення місць перебування працівників охорони, прогнозування їхніх дій, перешкоджання виконанню ними службових завдань або використання отриманих відомостей для вчинення протиправних дій.

Зазначені ризики набувають особливого значення в умовах воєнного стану, коли належна організація безпеки об’єктів та захист оперативної інформації є важливими складовими забезпечення стабільної роботи відповідної інфраструктури.

Потужність не менше 2 Вт є мінімально необхідною для забезпечення стійкого, якісного та безперервного зв’язку на всій площі об’єкта Замовника, враховуючи наявність капітальних будівничих споруд, залізобетонних перекриттів, укриттів та інших перешкод, що послаблюють радіосигнал. Застосування радіостанцій меншої потужності призведе до утворення "сліпих зон" та втрати зв'язку з охоронцями на постах.

Замовник повідомляє, що зазначена вимога встановлена з урахуванням специфіки об’єкта охорони, особливостей організації пропускного та внутрішньооб’єктового режимів, необхідності оперативного обміну інформацією між постами охорони, а також забезпечення належного рівня безпеки під час виконання охоронних завдань.

Радіозв’язок між постами є одним із ключових інструментів координації дій персоналу охорони, своєчасного реагування на позаштатні ситуації, передачі повідомлень про виявлені загрози та узгодження дій працівників охорони. З огляду на це Замовник зацікавлений у використанні радіоелектронних засобів, які забезпечують належну якість, стабільність і захищеність зв’язку.

Вимога щодо цифрового режиму передачі даних та криптографічного захисту рівня AES-256 спрямована на забезпечення конфіденційності службових переговорів і недопущення несанкціонованого отримання інформації про організацію охорони об’єкта, порядок несення служби, дії персоналу та обставини, які можуть впливати на безпеку об’єкта. Потужність передавача не менше 2 Вт передбачена з метою забезпечення належної якості радіозв’язку між постами з урахуванням умов експлуатації радіостанцій..

Рівень захисту радіоелектронних засобів за стандартом AES 256 і кількісне обмеження відповідають сучасним вимогам для забезпечення високоякісного, безпечного та надійного зв’язку. Це особливо важливо при наданні охоронних послуг у розподілених географічно об’єктах, де пульт централізованого спостереження та пост охорони можуть бути розташовані на значній відстані (до 30 км).

Отже, зазначені технічні характеристики визначені Замовником виходячи з фактичних потреб об’єкта охорони та необхідності забезпечення належного рівня безпеки, а не з метою надання переваги конкретному виробнику чи моделі обладнання.

Замовник зацікавлений у залученні учасників, які мають можливість забезпечити виконання встановлених вимог, та допускає використання будь-яких радіоелектронних засобів різних виробників за умови їх відповідності визначеним технічним характеристикам і вимогам законодавства України.

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що Ліцензійні умови встановлюють вимоги до ліцензіата і не визначають характеристики конкретної послуги, яку закуповує Замовник. Відповідно до частини першої статті 23 Закону характеристики послуги визначаються в технічній специфікації. Крім того, підпунктом 3 пункту 6 Ліцензійних умов серед засобів провадження охоронної діяльності передбачено відомості про наявність засобів технічного захисту інформації, тобто захист інформації не є стороннім для охоронної діяльності.

Вимога не містить посилання на конкретну торговельну марку чи виробника.

Замовник допускає використання радіоелектронних засобів різних виробників за умови їх відповідності визначеній характеристиці та вимогам законодавства України.

Наприклад:

1) Рація Motorola DP4400e UHF з AES 256 високочастотна цифрова портативна Рація Motorola DP4400e UHF з AES 256 є портативною радіостанцією мобільного типу, яку можна застосовувати в різних сферах, включаючи і можливість використання військовими завдяки підтримці відповідних стандартів. Корпус підвищеної міцності із захистом класу IP57 дозволяє використовувати рацію в екстремальних умовах.

https://rozetka.com.ua/ua/470752119/p470752119/?srsltid=AYCX9vLlu3Q7vnhtjU_zLm zN7uCubDHZ04woDVb0ZOPMUE_bT1zpA1cj 2) Hytera HP605 VHF — Рація цифрова 136-174 МГц 4 Вт 256 каналів Цифрово-аналогова портативна радіостанція (стандарт DMR Tier II / сумісність з XPT та DMR Tier III за ліцензією) Портативна цифрова радіостанція Hytera HP605 VHF працює в діапазоні 136–174 МГц з вихідною потужністю до 5 Вт, підтримує 1024 канали зв’язку та має клас захисту IP67.

Вбудована підтримка стандартного шифрування (Hyt Basic / ARC4 40-біт) та можливість розширення за допомогою ліцензії високого рівня безпеки AES-256 (256-біт).

https://control.ua/ua/hytera-hp-605.html Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі № 640/20841/21 зазначив, що відсутність у законодавстві норми про значення наявності двох і більше виробників "не є перешкодою для урахування такого критерію під час оцінки доводів скаржника щодо відсутності встановлення замовником дискримінаційних умов". У постанові від 09.11.2021 у справі № 826/10756/17 Суд констатував, що "замовник має право вибору технічних вимог до продукції, яка є предметом закупівлі".

Замовник додає, що Скаржник стверджує, що його обладнання не має функції шифрування AES 256, однак не надав жодної технічної документації на радіостанції. Копія видаткової накладної № 1345 від 22.09.2025, додана самим Скаржником, зазначає радіостанції Motorola DM1400 як "Digital". Твердження Скаржника про неможливість виконання вимоги документально не підтверджене, що не відповідає абзацу другому пункту 56 Особливостей.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1.1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

2. Документальне підтвердження Учасника про можливість забезпечити радіозв’язок між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів радіостанціями, а саме:

довідку про наявність засобів радіозв’язку та дозволи (відомість) на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт, потужністю не менше двох Вт, виданих Учаснику, дійсних на весь період надання послуги, які дозволяють їх експлуатацію в місті Києві;

довідку про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт.;

*на підтвердження необхідно надати копію видаткової накладної на придбання та дозволи, видані Учаснику, на експлуатацію в регіоні надання послуг чинний договір (або копію) з ДП "Український державний центр радіочастот" на радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності (зі всіма додатками).

Додаток 3 Документації містить інформацію про технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі.

Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею згідно з кодом ДК 021:2015 79710000-4 - Охоронні послуги.

Технічне завдання (специфікація) Обов’язки Суб'єкта при наданні послуги.

забезпечити радіозв’язок між постами охорони радіоелектронними засобами радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт, потужністю не менше двох Вт.

Додаток 4 Документації містить проект договору про надання послуг.

Додаток 2 до Договору про надання послуг містить розрахунок вартості надання послуг, де зазначено, зокрема місце розташування об’єкта та спосіб зв’язку - 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 19 (стаціонарний, або мобільний телефон).

Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про охоронну діяльність" транспорт реагування суб'єкта охоронної діяльності є спеціальним транспортом і обладнується засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 9 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності має право для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти.

Відповідно до пункту 12 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960, Обладнання транспорту реагування засобами радіотехнічного зв’язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами здійснюється з урахуванням таких вимог, зокрема:

1) засоби радіотехнічного зв’язку, експлуатація яких потребує наявності відповідних дозволів, використовуються після отримання таких дозволів.

За таких умов, Законом України "Про охоронну діяльність" та Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 не визначено конкретних характеристик засобів радіоелектронного зв’язку.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, видаткові накладні та відомості з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром, відповідно до яких міститься інформація про радіостанції BAOFENG та Motorola.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які мають засоби радіозв’язку та дозволи (відомість) на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 додатку 1 Документації щодо надання довідки про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби "з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт" — є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник вважає дискримінаційною цю вимогу повністю як щодо наявності засобів УКХ радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт, так і щодо підтвердження їх наявності видатковою накладною на придбання та дозволами, виданими саме Учаснику, та просить виключити її з тендерної документації. Потреба Замовника в засобах радіозв'язку для зв'язку поста охорони з пультом та групою реагування вже охоплена абзацом першим того самого пункту 2, тому окрема вимога щодо засобів потужністю не менше 25 Вт є надлишковою і не має самостійного призначення.

Законодавство не встановлює мінімальної потужності засобів радіозв'язку суб'єкта охоронної діяльності.

Закон про охоронну діяльність (пункт 2 частини першої статті 9, пункт 8 частини першої статті 10), Ліцензійні умови (підпункт 1 пункту 12, підпункт 2 пункту 13) та Порядок № 375 (пункти 2.1-2.3) вимагають від суб'єкта охоронної діяльності лише наявності дозволу на використання радіочастот і допускають використання будь-яких засобів радіотехнічного зв'язку радіостанцій, засобів стільникового, супутникового, транкінгового зв'язку. Жодних вимог щодо потужності передавача законодавство у сфері охоронної діяльності не містить.

Ліцензійні умови, які відповідно до їх пункту 1 встановлюють вичерпний перелік технологічних вимог до матеріально-технічної бази ліцензіата, не передбачають обов'язку суб'єкта охоронної діяльності мати засоби УКХ радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби певної потужності. Відповідність суб'єкта вимогам до матеріальнотехнічної бази вже перевірена органом ліцензування під час видачі ліцензії.

Документація не визначає ні виду таких засобів (стаціонарна (базова), автомобільна чи носима радіостанція), ні їх кількості, ні місця встановлення (пункт централізованого спостереження, транспорт реагування, пост охорони), ні їх призначення, ні зони радіопокриття, яку вони повинні забезпечити. Учасник не може встановити, скільки одиниць такого обладнання і для виконання яких функцій він повинен мати, а Замовник отримує можливість на власний розсуд визнати будь-яку кількість або вид обладнання недостатніми.

Водночас щодо засобів радіозв'язку, які безпосередньо використовуються охоронниками для зв'язку з пультом і групою реагування, Замовник у тому самому пункті визнав достатньою потужність "не менше двох Вт". Потужність 25 Вт і більше характерна для стаціонарних (пультових) та автомобільних радіостанцій, тобто для зв'язку пункту централізованого спостереження з нарядом групи реагування. Проте саме таку вимогу щодо радіообладнання пульта централізованого спостереження потужністю не менше 10 Вт Комісія у рішенні від 20.08.2026 № 10118-р/пк-пз визнала дискримінаційною.

Замовник не пояснив, для чого йому потрібне обладнання потужністю саме 25 Вт, якої кількості та де воно має бути встановлене (на пульті, у транспорті реагування чи на посту), і яким чином саме така потужність пов'язана з охороною його об'єкта.

Документація не містить ні характеристики території, на якій має забезпечуватися зв'язок, ні розрахунку дальності зв'язку, ні інших відомостей, які обумовлювали б потребу саме в потужності не менше 25 Вт. Охорона здійснюється на одному об'єкті в м. Києві (просп. Степана Бандери, 19) на одному стаціонарному посту, а у Додатку 2 до проєкту договору способом зв'язку на Об'єкті Замовник визначив "стаціонарний, або мобільний телефон". Оперативність реагування Замовник забезпечив окремою вимогою Додатку 3 посилення поста групою швидкого реагування "протягом не більше 15 хвилин". Зв'язок між Об'єктом, групою реагування та пунктом централізованого спостереження в межах міста Києва може бути забезпечений засобами меншої потужності, а також засобами стільникового, супутникового чи транкінгового зв'язку, використання яких прямо передбачене пунктом 2.1 Порядку № 375.

Вимога не передбачена технічною специфікацією та проєктом договору.

Ні Додаток 3, у якому Замовник визначив вимоги до Учасника та обов'язки Суб'єкта при наданні послуги, ні проєкт договору разом з його Технічною специфікацією не містять жодної вимоги щодо засобів УКХ радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт. Отже, ця вимога існує лише як кваліфікаційний критерій у Додатку 1 і не пов'язана з тим, як саме виконавець повинен надавати послуги за договором.

Встановлення кваліфікаційної вимоги до обладнання, яке не використовуватиметься для виконання договору, суперечить принципу пропорційності (пункт 2 частини першої статті 5 Закону) та свідчить про її дискримінаційний характер.

Вимога щодо підтвердження виключно видатковою накладною на придбання та дозволами, виданими саме Учаснику, додатково звужує коло учасників.

Примітка до пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 вимагає "копію видаткової накладної на придбання та дозволи, видані Учаснику". Отже, Замовник визнає належним лише радіообладнання, придбане учасником у власність, і не допускає використання орендованого обладнання, обладнання співвиконавця чи послуг оператора радіозв'язку.

Це суперечить абзацу другому частини третьої статті 16 Закону, відповідно до якого:

"Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб'єктів господарювання Як субпідрядників/співвиконавців".

Вимога позбавляє Скаржника можливості взяти участь у закупівлі, так як засобів УКХ радіотелефонного зв'язку потужністю не менше 25 Вт у власності Скаржника немає.

Для виконання вимоги Скаржник змушений був би до кінцевого строку подання тендерних пропозицій придбати у власність радіообладнання потужністю не менше 25 Вт (оренда чи залучення обладнання співвиконавця вимогою не допускаються) та отримати на нього присвоєння радіочастот, завершення чого до 30.10.2026 учасник гарантувати не може. При цьому, Документація не визначає ні кількості такого обладнання, ні місця його встановлення, тож учасник не може навіть встановити, яке саме обладнання і в якій кількості йому потрібно придбати. Такі витрати не обумовлені предметом закупівлі, не передбачені проєктом договору і є непропорційними (пункт 2 частини першої статті 5 Закону).

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання довідки про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт, з підтвердженням виключно видатковою накладною на придбання та дозволами, виданими Учаснику, не передбачена законодавством у сфері охоронної діяльності, не передбачена Додатком 3 та проєктом договору, є невизначеною та надлишковою, не обґрунтована Замовником, суперечить абзацу другому частини третьої статті 16 Закону, є непропорційною та дискримінаційною, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення змін до тендерної документації.

Замовник зазначає, що відповідно до пункту 28 Особливостей замовник має право самостійно визначати:

• перелік документів, • вимоги до матеріально-технічної бази, • спосіб підтвердження відповідності учасника вимогам закупівлі.

Таким чином, Замовник має законне право вимагати підтвердження наявності технічної можливості забезпечення радіозв’язку, оскільки це безпосередньо пов’язано з належним виконанням охоронних послуг.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про охоронну діяльність" транспорт реагування суб’єкта охоронної діяльності повинен бути обладнаний засобами радіотехнічного зв’язку.

Крім того, Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №960 від 18.11.2015, передбачають обов’язок суб’єкта охоронної діяльності забезпечувати персонал засобами зв’язку, необхідними для виконання службових обов’язків.

Вимога щодо наявності засобів УКХ радіотелефонного зв’язку з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт має окреме функціональне призначення та не є дублюванням вимоги щодо наявності радіоелектронних засобів радіозв’язку потужністю не менше 2 Вт.

Засоби радіозв’язку зазначеної потужності передбачені для забезпечення оперативної взаємодії між відповідальними підрозділами охорони, зокрема для передачі службових повідомлень, координації дій персоналу та організації реагування на події, що можуть становити загрозу безпеці об’єкта. Необхідність у відповідних засобах зв’язку визначається умовами надання охоронних послуг та потребою Замовника в належному рівні організації охорони.

Вимога щодо надання копії видаткової накладної та відповідних дозвільних документів спрямована на документальне підтвердження фактичної наявності в Учасника необхідного обладнання та правомірності його експлуатації у відповідному регіоні надання послуг. Це дозволяє Замовнику оцінити готовність Учасника забезпечити виконання договірних зобов’язань із моменту початку надання послуг.

Замовник усвідомлює необхідність дотримання принципів добросовісної конкуренції, пропорційності та недискримінації учасників, передбачених статтею 5 Закону.

Водночас визначення технічних характеристик обладнання здійснюється з урахуванням потреб Замовника та умов, необхідних для належного надання охоронних послуг.

Вказані технічні параметри (потужність передавача не менше 25 Вт, що використовуються для експлуатації радіотелефонного зв’язку) відповідають сучасним стандартам забезпечення надійного радіозв’язку у відкритому просторі.

Встановлення вимоги про наявність дозволу на експлуатацію радіотелефонного обладнання із зазначеними характеристиками є обґрунтованим заходом для гарантування якості надання послуг.

Вимога щодо надання копії документу дозволу (відомості) є об’єктивним індикатором технічної спроможності учасника та спрямована на підтвердження його здатності експлуатувати радіотелефонне обладнання із заданими характеристиками, що забезпечує належну якість та оперативність зв’язку під час надання охоронних послуг.

Стаття 9. Закону України "Про охоронну діяльність" визначені Права суб'єкта охоронної діяльності 1. Суб'єкт охоронної діяльності має право:

1) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

2) для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти.

Враховуючи вищевикладене, Замовник вважає вимогу щодо наявності дозволу на експлуатацію радіотелефонного зв'язку правомірною, обґрунтованою та недискримінаційною. Замовник діє у повній відповідності до чинного законодавства та не вбачає підстав для внесення змін до тендерної документації.

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що у видатковій накладній № 1345 від 22.09.2025, яку Скаржник додав до Скарги під назвою документів на придбання радіостанцій потужністю 10 Вт, зазначено: "Радіостанція Motorola DM1400 (403-470 МГц, 25Вт) Digital" – 11 шт. та "Радіостанція Motorola DM1600 (403-470 МГц, 25Вт)" – 4 шт. У Відомостях з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром ті самі типи радіостанцій зазначені в кількості 16 шт. із потужністю передавача 10 Вт.

Отже, твердження Скаржника про відсутність у нього такого обладнання не узгоджується з його власними доказами, а Відомості свідчать про зареєстровану потужність, а не про те, що обладнання не може працювати на більшій потужності.

Скаржник не пояснив цієї розбіжності.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть підтвердити наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

3. Скаржник зазначає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання інформації про наявність системи (апаратнопрограмного комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження Об'єкта охоронником з функцією тривожної кнопки для відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту, а також вимога Додатку 3 до тендерної документації щодо наявності системи контролю за пересуванням охоронника по Об'єкту в режимі реального часу, є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник не заперечує проти вимоги щодо наявності власного, орендованого чи залученого пункту централізованого спостереження та можливості оперативно застосувати додаткові сили і засоби. Дискримінаційною є вимога щодо наявності системи (апаратнопрограмного комплексу) контролю проходження маршруту обстеження Об'єкта охоронником з функцією тривожної кнопки для відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту.

Законодавство не вимагає від суб’єкта охоронної діяльності наявності системи контролю проходження маршруту обстеження.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону про охоронну діяльність охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:

"1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони; ...".

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону про охоронну діяльність вимоги щодо будівельного, конструктивного та технічного забезпечення пунктів централізованого спостереження визначаються у ліцензійних умовах. Пунктом 19 Ліцензійних умов встановлено, що в разі використання пункту централізованого спостереження суб'єкт охоронної діяльності забезпечує цілодобовий режим чергування операторів, наявність транспорту реагування, ведення електронного журналу реєстрації подій, наявність резервної персональної електронної обчислювальної машини та джерела безперебійного резервного живлення. Пунктом 20 Ліцензійних умов передбачено, що пункт централізованого спостереження повинен розташовуватися у нежилому приміщенні та бути обладнаним системою цілодобової аудіореєстрації, системою відеоспостереження за операційним залом, аудіовідеопереговорним пристроєм і засобами технічної укріпленості.

Жодна з цих норм не передбачає наявності в суб'єкта охоронної діяльності системи (апаратно-програмного комплексу) контролю проходження охоронником маршруту обстеження об'єкта чи тривожної кнопки, що забезпечує відправлення сигналу з будь-якої точки маршруту.

Єдиним випадком, коли Ліцензійні умови вимагають застосування системи відстеження з передачею тривожного сповіщення до пункту централізованого спостереження, є охорона небезпечних і цінних вантажів під час їх перевезення. Пунктом 9 Ліцензійних умов встановлено:

"9. Охорона небезпечних і цінних вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом здійснюється з використанням: транспорту реагування; системи відстеження рухомих об'єктів з передачею сигналу тривожного сповіщення до пункту централізованого спостереження".

Предметом цієї закупівлі є охорона об'єктів, а не охорона вантажів під час перевезення, тому зазначена норма до неї не застосовується. Сама наявність такої норми лише підтверджує, що там, де законодавець вважав систему відстеження з передачею тривожного сигналу необхідною, він встановив це прямо; для охорони стаціонарних об'єктів такої вимоги не встановлено.

Відповідно до пункту 6 Ліцензійних умов до заяви про отримання ліцензії додаються відомості про засоби провадження охоронної діяльності: відомості про наявність спеціальних засобів, транспорту реагування, службових собак, засобів технічного захисту інформації, пунктів централізованого спостереження. Згідно з підпунктом 11 пункту 7 Ліцензійних умов суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний "провадити охоронну діяльність виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих до органу ліцензування". Системи контролю проходження маршруту обстеження чи апаратно-програмні комплекси такого призначення серед засобів провадження охоронної діяльності Ліцензійними умовами не визначені.

Вимога є невизначеною, а спосіб її підтвердження не встановлено.

Документація не визначає, що саме Замовник вважає "системою (апаратнопрограмним комплексом)": технологію контролю (електронні мітки на контрольних точках, мобільний застосунок, носимий пристрій із супутниковою навігацією тощо), мінімальний функціонал, спосіб і канал передачі тривожного сигналу, необхідність інтеграції з пунктом централізованого спостереження, порядок встановлення контрольних точок на об'єктах Замовника.

Не визначено й документа, що підтверджує відповідність: Замовник вимагає лише "інформацію про наявність системи". Водночас частиною першою статті 16 Закону та абзацом другим пункту 48 Особливостей передбачено подання саме документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, а пунктом 2 частини другої статті 22 Закону та абзацом сьомим пункту 28 Особливостей обов'язок замовника зазначити спосіб підтвердження відповідності. За відсутності будь-яких критеріїв питання про те, чи є наявна в учасника система "належною", вирішується виключно на розсуд Замовника, що суперечить принципам відкритості та прозорості, об'єктивного та неупередженого визначення переможця (пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Додаток 1 і Додаток 3 описують різні системи, що унеможливлює визначення змісту вимоги.

За Додатком 1 система повинна забезпечувати контроль проходження "визначених контрольних точок маршруту" та мати "функцію тривожної кнопки" для відправлення сигналу тривоги. За Додатком 3 контроль пересування охоронника "в режимі реального часу" з "автоматичним повідомленням диспетчеру про порушення маршруту". Це різні за технологією та функціоналом рішення: перше передбачає фіксацію проходження окремих контрольних точок (як правило, за допомогою міток), друге безперервне відстеження місцезнаходження охоронника. Документація не пояснює, чи повинна система учасника відповідати обом описам одночасно, чи будь-якому з них. За таких умов учасник не може визначити, яку систему він повинен мати, а Замовник отримує можливість визнати невідповідною будь-яку з них.

Вимога щодо відправлення сигналу тривоги "з будь-якої точки маршруту обстеження Об'єкта" не може бути виконана та підтверджена на етапі подання тендерної пропозиції.

Можливість відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту залежить не від учасника, а від умов на конкретному об'єкті: покриття мереж рухомого зв'язку чи радіозв'язку, конструкції будівель, наявності підвальних і заглиблених приміщень, екранування тощо. До укладення договору учасник не має доступу до об'єкта Замовника, а маршрути обстеження та контрольні точки не визначені ні Додатком 3, ні проєктом договору. Проєкт договору (пункт 2.8) лише передбачає, що "стан приміщень, будівель, огорожі, справність технічних засобів охорони та відеоспостереження перевіряється шляхом їх обходів та оглядів", не встановлюючи ні маршрутів, ні контрольних точок, ні вимог до електронного контролю обходів. Порядок охорони, зокрема обходів, визначатиметься Інструкцією з охорони, яку Виконавець розробляє та погоджує із Замовником вже після укладення договору (пункт 2.17 проєкту договору). Отже, учасник не може ні гарантувати, ні документально підтвердити у складі тендерної пропозиції досягнення такого результату.

Аналогічний підхід застосовано в Узагальненні практики щодо вимог про надання актів огляду об'єктів, завірених замовником: орган оскарження встановив, що "з незалежних від учасника причин замовники можуть не завірити акт огляду або не допустити учасника до огляду об'єкта, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерних пропозицій таких учасників з незалежних від них причин". Вимога, виконання якої залежить від умов на об'єктах Замовника, до яких учасник не має доступу, так само ставить можливість участі в закупівлі в залежність від обставин, що не залежать від учасника.

Мета Замовника вже забезпечується іншими вимогами тендерної документації та умовами договору.

Пункт 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 сформульований як підтвердження можливості учасника "оперативно застосувати додаткові сили і засоби, передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження". Цю можливість Замовник уже перевіряє іншими вимогами Додатку 1: наявністю власного, орендованого чи залученого пункту централізованого спостереження (пункт 3), засобів радіозв'язку між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів (пункт 2), транспорту реагування (пункт 4), а також не менше шести працівників груп швидкого реагування (пункт 1.2 підрозділу 1.2). Крім того, Додаток 3 зобов'язує виконавця протягом 10 робочих днів після підписання договору встановити на Об'єкті комплекти обладнання кнопки тривожної сигналізації для термінового виклику ГШР зі зброєю, а також забезпечити реагування ГШР "протягом не більше 15 хвилин". Тобто передачу тривожного сигналу з Об'єкта Замовник уже забезпечив кнопками тривожної сигналізації, встановленими на Об'єкті.

Охоронник на посту має засоби зв'язку, якими він передає тривожне повідомлення до пункту централізованого спостереження та групи реагування. Замовник не обгрунтував, чому для охорони однієї адміністративної будівлі одним стаціонарним постом додатково необхідна окрема система контролю проходження маршруту. Контроль за тим, як охоронник виконує обхід об'єкта, є питанням виконання договору і забезпечується його умовами та відповідальністю виконавця, а не кваліфікаційним критерієм щодо матеріальнотехнічної бази. Саме так його і врегульовано в проєкті договору: Виконавець зобов'язаний "контролювати діяльність охорони на Об'єкті та забезпечувати належне виконання ними своїх службових обов'язків" (підпункт 4.1.7) та "контролювати виконання охороною обов'язків, дотримання ними правил несення служби" (підпункт 4.1.15), Замовник має право вимагати відсторонення та заміни охоронника, який допустив порушення (підпункт 4.4.5), а за надання неякісних послуг передбачено штраф у розмірі 20% їх вартості (пункт 5.3).

Жодних умов щодо системи контролю маршруту проєкт договору не містить.

Оскаржувана вимога має те саме призначення контроль за пересуванням охоронника маршрутом обстеження і прямо названа в тендерній документації "апаратно-програмним комплексом", тобто належить до категорії вимог, які Антимонопольний комітет України в Узагальненні практики визнав неправомірними.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання інформації про наявність системи (апаратнопрограмного комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження Об’єкта охоронником з функцією тривожної кнопки, та вимога Додатку 3 до тендерної документації щодо наявності системи контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту в режимі реального часу не передбачені Законом про охоронну діяльність та Ліцензійними умовами, суперечать одна одній, є невизначеними, не можуть бути підтверджені на етапі подання тендерної пропозиції, не обґрунтовані Замовником, є непропорційними та дискримінаційними, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення змін до тендерної документації.

Замовник зазначає, що Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, у відповідності до його преамбули. Згідно зі статтею 13 Закону процедура зазначеної закупівлі – відкриті торги. На виконання норм пункту третього статті 22 Закону, яким встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Згідно ч.5 ст.23 Закону, Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації.

Зазначені вимоги встановлені Замовником з урахуванням специфіки Об’єкта, необхідності забезпечення належного контролю за виконанням охоронниками своїх функціональних обов’язків, оперативного реагування на позаштатні ситуації та забезпечення безперервності охоронних заходів.

Вимога про наявність системи контролю за проходженням маршруту обстеження застосовується однаково до всіх учасників процедури закупівлі та не обмежує можливість використання як власного, так і орендованого обладнання. Учасники, які орендують необхідне обладнання, можуть подати відповідні документи (договір оренди та документи, що підтверджують право на експлуатацію обладнання). Таким чином, вимога не створює додаткових бар’єрів для входу в процедуру та не суперечить принципу рівного доступу, визначеному ч. 4 ст. 5 Закону.

Застосування апаратно-програмного комплексу для контролю патрулювання дозволяє об'єктивно фіксувати виконання охоронними підрозділами встановленого графіку обстеження об’єкта. Це сприяє оперативному виявленню порушень, своєчасному реагуванню на інциденти та зниженню ризиків для безпеки об'єкта.

Вимога щодо наявності апаратно-програмного комплексу з конкретним переліком функцій є об’єктивною мірою, яка дозволяє замовнику оцінити спроможність учасників забезпечити ефективний контроль за патрулюванням об’єкта. Такий підхід є стандартною практикою в організації систем охорони у випадках, коли безпека об’єкта має критичне значення.

Встановлена вимога про наявність системи (апаратно-програмного комплексу) для контролю проходження маршруту обстеження об’єкта охоронцем має об’єктивне технічне та організаційне обґрунтування.

Дана вимога спрямована на забезпечення високої якості надання охоронних послуг, що є критично важливим для безпеки персоналу та відвідувачів закладу.

Вимога застосовується до всіх учасників однаково, незалежно від того, чи використовують вони власне обладнання чи орендують його, що виключає дискримінаційний характер.

Система контролю проходження маршруту обстеження Об’єкта призначена для підтвердження фактичного виконання охоронником установленого маршруту, перевірки проходження визначених контрольних точок та контролю дотримання встановленого порядку здійснення обходів. Наявність функції тривожної кнопки дає змогу охороннику оперативно передати сигнал про виникнення загрози або іншої позаштатної ситуації з будьякої точки маршруту, що сприяє скороченню часу між виявленням події та початком реагування відповідальних осіб.

Водночас система контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту в режимі реального часу забезпечує можливість оперативного визначення його місцезнаходження під час несення служби, контролю переміщення територією Об’єкта та координації дій персоналу охорони у випадку виникнення позаштатних обставин.

Таким чином, зазначені функції мають взаємодоповнювальне призначення:

контроль проходження маршруту підтверджує виконання встановлених завдань з обстеження Об’єкта, тоді як контроль переміщення в режимі реального часу забезпечує оперативне отримання інформації про місцезнаходження охоронника. Функція передавання сигналу тривоги, у свою чергу, забезпечує можливість своєчасного інформування відповідальних осіб про виникнення загрози.

Встановлення зазначених вимог спрямоване на підвищення ефективності контролю за якістю надання охоронних послуг, своєчасне виявлення можливих порушень установленого порядку несення служби, належну організацію взаємодії між працівниками охорони та забезпечення оперативного реагування на події, що можуть вплинути на безпеку Об’єкта.

Замовник визначає необхідні функціональні характеристики системи з огляду на власні потреби та особливості організації охорони Об’єкта. При цьому вимоги не передбачають обов’язкового використання конкретної торговельної марки, виробника чи моделі обладнання. Учасник може запропонувати будь-яке технічне рішення, яке забезпечує виконання встановлених функцій.

Вимоги тендерної документації сформовані з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", та положень статті 22 цього Закону щодо змісту тендерної документації.

З огляду на викладене, Замовник вважає зазначені функціональні вимоги обумовленими потребами забезпечення належного контролю за наданням охоронних послуг та оперативного реагування на позаштатні ситуації.

Скаржник не надав інформацію чи може, чи не може виконати вищезазначену вимогу. І в разі якщо не може, то через які технічні причини. Також в скарзі відсутнє будь яке обґрунтування, чому саме ця вимога на його думку є дискримінаційною по відношенню до Скаржника та інших потенційних учасників закупівлі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

3. У випадку виникнення надзвичайної ситуації на Об’єкті, або на прилеглій території, для посилення охорони, Учасник повинен мати можливість оперативно застосувати додаткові сили і засоби, передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження (далі – ПЦС) та на підтвердження цього надати:

інформацію про наявність системи (апаратно-програмний комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження Об’єкта (визначених контрольних точок маршруту) охоронником з функцією тривожної кнопки для можливості відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту обстеження Об’єкта;

інформацію про наявність власного/орендованого/залученого ПЦС у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015р. № 960 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" (із змінами) та підтверджуючі документи: дійсний сертифікат відповідності, видаткові накладні (у разі орендованого/залученого ПЦС – надати Договір оренди ПЦС);

підтверджуючі документи про наявність дозволу (витягу з Єдиного реєстру зброї) на відкриття та функціонування об’єкта підприємств, установ, суб’єктів господарської діяльності, зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, з місцем дислокації у місті Києві, а також травматичної зброї, яка знаходиться на балансі підприємства та зберігається згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998р. № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" (із змінами).

Технічне завдання (специфікація) Вимоги до Учасника закупівлі послуги.

Учасник повинен мати:

транспорт реагування ГШР зі зброєю, систему контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту, що охороняється в режимі реального часу з можливістю автоматичного повідомлення диспетчеру про порушення маршруту пересування охоронника.

Відповідно до Переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 встановлено:

Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої* Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту спостереження.

реагування та використанням пунктів централізованого Таким чином, Переліком спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 не передбачено наявності у суб’єктів охоронної діяльності, зокрема, системи (апаратно-програмний комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження об’єкта (визначених контрольних точок маршруту) охоронником з функцією тривожної кнопки та системи контролю за пересуванням охоронника по об’єкту, що охороняється в режимі реального часу з можливістю автоматичного повідомлення диспетчеру про порушення маршруту пересування охоронника.

Враховуючи наведене, вищенаведені вимоги Документації не узгоджуються з чинним законодавством в цій частині.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати інформацію про наявність системи (апаратно-програмний комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження об’єкта (визначених контрольних точок маршруту) охоронником з функцією тривожної кнопки та системи контролю за пересуванням охоронника по об’єкту, що охороняється в режимі реального часу з можливістю автоматичного повідомлення диспетчеру про порушення маршруту пересування охоронника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

4. Скаржник зазначає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 додатку 1 Документації щодо надання дозволу (витягу з Єдиного реєстру зброї) на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи для зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них "з місцем дислокації у місті Києві" – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник не заперечує проти права Замовника пересвідчитися, що учасник, який використовуватиме пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами, має дозвіл на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи, виданий в установленому законодавством порядку. Дискримінаційною є вимога щодо місця дислокації такого об'єкта саме в місті Києві.

Законодавство дозволяє провадити охоронну діяльність на всій території України і не прив'язує об'єкт дозвільної системи до місця надання послуг.

Пунктом 4 Ліцензійних умов встановлено:

"4. Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріальнотехнічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами".

Вимоги до придбання та зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами, вичерпно визначені пунктом 11 Ліцензійних умов:

"11. Придбання та зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, здійснюються з урахуванням таких вимог:

1) суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний отримати в установленому законодавством порядку: дозвіл на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи;

дозвіл на право придбання зазначених пристроїв;

2) пристрої та патрони до них зберігаються у спеціально обладнаному сховищі, яке повинно відповідати вимогам, установленим підпунктом 11.5 пункту 11 Інструкції ...

затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622;

3) суб'єкт охоронної діяльності веде облік пристроїв та патронів до них за формою згідно з додатком 23 до зазначеної Інструкції;

4) облік видачі і прийняття пристроїв, патронів до них, що видаються працівникам охорони на час несення служби, ведеться відповідальною особою шляхом внесення відповідних даних до книги обліку видачі і прийняття пристроїв та патронів до них; ...".

Перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 (надалі – Перелік № 97), пов'язує право суб'єкта охоронної діяльності використовувати такі пристрої з охороною особливо важливих об'єктів права державної власності або з наданням охоронних послуг "із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження", а не з місцем розташування сховища чи конкретним населеним пунктом.

Отже, ні Закон про охоронну діяльність, ні Ліцензійні умови, ні Перелік № 97, ні наказ МMBC від 21.08.1998 № 622 не встановлюють вимоги щодо розташування об'єкта дозвільної системи суб'єкта охоронної діяльності в певному населеному пункті чи в місці надання послуг. Дозвіл на об'єкт дозвільної системи видається щодо конкретного місця зберігання, яке визначає сам суб'єкт охоронної діяльності. Суб'єкт, що має оформлений відповідно до закону об'єкт дозвільної системи та сховище, яке відповідає вимогам Інструкції № 622, в іншому населеному пункті, повністю відповідає законодавству, проте формулюванням Замовника позбавлений можливості підтвердити відповідність кваліфікаційному критерію.

Вимога не пов'язана з предметом закупівлі та не обгрунтована Замовником.

Документація не пояснює, яке значення має місце розташування сховища пристроїв для виконання договору. Об’єкт охорони один – адміністративна будівля в м. Києві (просп.

Степана Бандери, 19), охорона здійснюється на одному стаціонарному посту, а посилення поста групою швидкого реагування зі зброєю передбачено лише "у випадку виникнення надзвичайної ситуації, на час дії особливого періоду" (Додаток 3). Оперативність такого посилення Замовник забезпечив окремою вимогою Додатку 3 – реагування ГШР зі зброєю "протягом не більше 15 хвилин". Саме ця вимога, а не місце розташування сховища, визначає, чи зможе виконавець своєчасно посилити охорону. Відповідно до підпункту 4 пункту 11 Ліцензійних умов пристрої видаються працівникам охорони на час несення служби, тобто під час надання послуг вони перебувають у працівників на об’єкті або в групі реагування, а не у сховищі. Спроможність своєчасно забезпечити охорону та реагування визначається не місцем розташування сховища, а параметрами, які Замовник уже встановив окремими вимогами тендерної документації (транспорт реагування, пункт централізованого спостереження, групи швидкого реагування), та умовами договору щодо часу прибуття і відповідальності виконавця.

Крім того, територіальна прив'язка обмежує право учасника, передбачене абзацом другим частини третьої статті 16 Закону, залучити для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо матеріально-технічної бази спроможності інших суб'єктів господарювання як співвиконавців: такими співвиконавцями фактично можуть бути лише суб'єкти, об'єкти дозвільної системи яких розташовані в місті Києві.

Скаржник додає, що вимога суперечить іншим умовам Документації.

У додатку 3 Замовник, визначаючи вимоги до учасника, вимагає "документ (дозвіл), виданий власнику ГШР зі зброєю на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та копію видаткової накладної на придбання зброї" без будь-якої прив'язки місця зберігання до міста Києва. Отже, сам Замовник у технічній специфікації визнає достатнім дозвіл на зберігання пристроїв незалежно від місця розташування сховища, а територіальна умова з'являється лише в додатку 1.

Крім того, пунктом 4 підрозділу 1.1 розділу 1 додатку 1 Замовник прямо допускає, що транспорт реагування може не належати учаснику, і в такому разі учасник надає "договір реагування, укладений з іншим суб'єктом охоронної діяльності". Додаток 3 так само говорить про дозвіл, виданий "власнику ГШР зі зброєю", тобто допускає, що ГШР зі зброєю може належати іншому суб'єкту. Вимога ж щодо розташування сховища саме в м.

Києві фактично обмежує коло таких суб'єктів лише тими що базуються в м. Київ, що позбавляє учасника можливості, яку надає сама тендерна документація та абзац другий частини третьої статті 16 Закону.

Скаржник зазначає, що вимога порушує права та законні інтереси Скаржника.

Згідно з Витягом "Єдиний реєстр зброї", адреса об'єкта дозвільної системи (сховища) Скаржника Полтавська обл., Полтавський р-н., м. Полтава, вул. Симона Петлюри, буд. 21, свідчить про те, що він розташований поза межами м. Києва, тому Скаржник формально не відповідатиме вимозі.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації в частині слів "з місцем дислокації у місті Києві" не передбачена Законом про охоронну діяльність, Ліцензійними умовами, Переліком № 97 та наказом МВС від 21.08.1998 № 622, суперечить пункту 4 Ліцензійних умов, абзацу другому частини третьої статті 16 Закону та Додатку 3 до тендерної документації, не пов'язана з предметом закупівлі, не обгрунтована Замовником та є дискримінаційною, просить Комісію зобов'язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.

Замовник зазначає, що встановлена Замовником вимога щодо наявності об’єкта дозвільної системи для зберігання відповідних пристроїв та патронів до них на території міста Києва обумовлена необхідністю забезпечення належної організації охоронних послуг за місцем їх надання та дотримання встановленого часу реагування групи швидкого реагування зі зброєю (ГШР).

Відповідно до технічних вимог, час прибуття ГШР зі зброєю на об’єкт не повинен перевищувати 15 хвилин. Виконання цієї умови потребує належної територіальної організації реагування, постійної готовності відповідних сил до виїзду та можливості оперативного залучення ГШР у разі виникнення позаштатної ситуації.

Розташування відповідного об’єкта дозвільної системи безпосередньо в місті надання послуг є одним з організаційних чинників, спрямованих на забезпечення оперативності реагування. Зокрема, розміщення такого об’єкта за межами міста, на значній відстані від охоронюваних об’єктів, може створювати додаткові часові обмеження та ризики невиконання встановленого 15-хвилинного строку реагування.

Крім того, Замовник зацікавлений у забезпеченні безперервності охоронних послуг, належної взаємодії між постами охорони та ГШР зі зброєю, а також своєчасного реагування на загрози протягом усього періоду надання послуг.

Отже, відповідна вимога встановлена з огляду на потребу Замовника в належній організації охорони об’єктів, оперативності реагування та забезпеченні безперервності надання послуг, а не з метою надання переваги окремому учаснику закупівлі.

Замовник додає, що жодним чином не обмежує коло потенційних учасників закупівлі та не встановлює заборони щодо залучення субпідрядників/співвиконавців для забезпечення належного виконання договору.

Зокрема, Учасник має право залучити субпідрядника/співвиконавця, який має у своєму розпорядженні групу швидкого реагування зі зброєю (ГШР), забезпечену відповідними засобами озброєння, та володіє необхідними дозвільними документами на відкриття і функціонування об’єкта дозвільної системи для зберігання відповідних пристроїв і патронів до них за місцем дислокації у місті Києві.

Таким чином, встановлена вимога не передбачає обов’язкової наявності відповідного об’єкта дозвільної системи безпосередньо у самого учасника, а допускає можливість забезпечення цієї потреби шляхом залучення належного субпідрядника/співвиконавця, який відповідає встановленим вимогам.

Зазначений підхід спрямований на забезпечення належної організації охоронних послуг, оперативності реагування та дотримання вимог законодавства України під час використання і зберігання відповідних засобів.

Враховуючи наведене вище, та з метою отримання якісних послуг з охорони, а також з урахуванням дії правового режиму воєнного стану в Україні, вимога Замовника щодо наявності дозволу на відкриття та функціонування збройної кімнати відповідно до вимог Наказу МВС №622 від 21.08.1998 є обґрунтованою, опираючись на чинне законодавство України, однозначно не є дискримінаційною вимогою в даному виді надання послуг, ніяким чином не обмежує право Скаржника на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи, придбання, зберігання та використання в установленому законодавством порядку спеціальних засобів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та/або не забороняє, та дозволяє законодавством, про що Замовником зазначено в тендерній документації, залучати співвиконавців для надання послуг з охорони, у випадках оперативного реагування на тривожні сповіщення, що надійшли до пункту централізованого спостереження суб’єкта охоронної діяльності.

Верховний Суд в Постанові від 29.01.2021 у справі № 640/1042/19 (№ К/9901/688/20) зазначає, що "незгода суб`єкта господарювання з умовами тендерної документації процедури закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність тендерної пропозиції суб`єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визнання умов тендерної документації дискримінаційними".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.05.2020 за результатами розгляду справи № 826/18068/17 також зазначив:

"законодавством надано замовнику тендерної процедури право орієнтуватися на власні потреби, а не на можливості потенційних учасників тендерної процедури, тому він не повинен приводити власні вимоги у відповідність до їх можливостей".

Замовник додає, що враховуючи наведене вище, вимога тендерної документації Замовника, яка оскаржується Скаржником, не є дискримінаційної вимогою.

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що відстань між Полтавою та Києвом перевищує 300 кілометрів, а часу на реагування визначено 15 хвилин. Кімната в Полтаві підтверджує, що в Полтаві є кімната. Вона не підтверджує, що в Києві є група. Тому документ, правомірний сам по собі, у цій закупівлі нічого не доводить щодо предмета закупівлі, а вимога щодо наявності об’єкта дозвільної системи без прив’язки до місця надання послуг перетворилася б на формальність.

Скаржник може заперечити, що законодавство передбачає й інші способи, зокрема дозвіл на перевезення чи індивідуальні дозволи працівникам згідно з пунктом 11.16 Інструкції № 622. Проте жодного з цих способів у Скарзі не заявлено і жодним документом не підтверджено. Витяг з Єдиного реєстру зброї, доданий Скаржником, виданий підрозділом поліції в Полтавській області. У Відомостях, доданих Скаржником, 15 із 16 автомобільних радіостанцій закріплені за транспортними засобами з номерними знаками серії ВІ, характерної для Полтавської області. Скаржник не зазначив жодної ГШР, транспортного засобу чи співвиконавця в місті Києві, тобто оскаржує вимогу щодо спроможності, не показавши власної спроможності її виконати в інший спосіб.

Вимога не обмежує учасників за місцем їх реєстрації. Замовник не запитує, звідки учасник, а запитує, де розташований ресурс для цього об’єкта. Законодавство не обмежує суб’єкта одним об’єктом дозвільної системи, що прямо випливає з пункту 11.2 Інструкції № 622, який регулює передачу пристроїв "між об’єктами дозвільної системи, які належать одному суб’єкту господарювання". Учасник із будь-якого регіону може відкрити такий об’єкт у місті Києві або залучити співвиконавця відповідно до абзацу другого частини третьої статті 16 Закону, власну ГШР якого забезпечено такими документами. Умова є однаковою для всіх учасників, у тому числі зареєстрованих у Києві, які не мають такого об’єкта.

Верховний Суд у постанові від 12.08.2021 у справі № 826/14170/17 зазначив:

"Принцип недискримінації означає заборону необґрунтованого відмінного ставлення, що виражено у встановленні розрізнень, винятків, обмежень чи переваг до учасників закупівель, які знаходяться в однаковій ситуації". Учасник, який має ресурс у місці надання послуг, і учасник, який має його за понад 300 кілометрів, щодо 15-хвилинного реагування в однаковій ситуації не перебувають, а різниця між ними створена не Замовником, а відстанню.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Технічне завдання (специфікація) Вимоги до Учасника закупівлі послуги.

Учасник повинен мати:

ПЦС та відповідних працівників для належного забезпечення оперативного прийому, обробки і реєстрації повідомлень (інформації), що надходить на пульт та передається за належністю групі, власнику Об'єкта, що охороняється, з метою забезпечення реагування на спрацювання тривожного сигналу, шляхом посилення постів у нештатних ситуаціях ГШР зі зброєю протягом не більше 15 хвилин;

документ (дозвіл), виданий власнику ГШР зі зброєю на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та копію видаткової накладної на придбання зброї;

За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати підтверджуючі документи про наявність дозволу (витягу з Єдиного реєстру зброї) на відкриття та функціонування об’єкта підприємств, установ, суб’єктів господарської діяльності, зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, з місцем дислокації саме у місті Києві, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

5. Скаржник зазначає, що вимога пункту 1.2 підрозділу 1.2 розділу 1 додатку 1 Документації щодо надання документів "на носіння зберігання" пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, "виданих на кожного працівника, зазначеного в списку" дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Скаржник не заперечує проти вимоги щодо надання списку працівників груп швидкого реагування та документів на них, передбачених пунктом 17 Ліцензійних умов.

Дискримінаційною є вимога надати "документи на носіння зберігання" пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами, "видані на кожного працівника, зазначеного в списку".

Законодавство не передбачає видачі працівникам охорони індивідуальних документів на носіння чи зберігання таких пристроїв.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону про охоронну діяльність право "для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України" належить суб'єкту охоронної діяльності. Частиною п'ятою статті 11 цього Закону саме на суб'єкта охоронної діяльності покладено обов'язок "забезпечувати дотримання законодавства ... в оснащенні засобами оборони та індивідуального захисту".

Пунктом 11 Ліцензійних умов (наведеним у розділі IV цієї скарги) визначено правовий механізм обігу таких пристроїв у суб'єкта охоронної діяльності: дозволи на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи і на право придбання отримує суб'єкт охоронної діяльності; пристрої зберігаються в його сховищі; облік ведеться суб'єктом; а щодо працівників підпунктом 4 пункту 11 передбачено лише, що:

"облік видачі і прийняття пристроїв, патронів до них, що видаються працівникам охорони на час несення служби, ведеться відповідальною особою шляхом внесення відповідних даних до книги обліку видачі і прийняття пристроїв та патронів до них".

Тобто на рівні окремого працівника охорони Ліцензійні умови передбачають видачу пристрою на час несення служби з відповідним записом у книзі обліку суб'єкта охоронної діяльності, а не індивідуальний документ "на носіння зберігання", виданий кожному працівникові.

Перелік документів, які ліцензіат зобов'язаний отримати від працівника під час прийняття на роботу до персоналу охорони, визначено пунктом 17 Ліцензійних умов:

документи про проходження психіатричного та наркологічного оглядів, документ про відсутність судимості, документ про відсутність обмежень за станом здоров'я, копія паспорта, копія документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків, документ про освіту, відомості щодо військового резерву. Відповідно до пункту 18 Ліцензійних умов охоронна діяльність провадиться персоналом, який відповідає вимогам пунктів 15 і 17. Документа "на носіння зберігання" пристроїв для відстрілу патронів цей перелік не містить.

Скаржник додає, що Замовник не зазначив ні назви документа, який необхідно надати, ні нормативно-правового акта, що передбачає його видачу, ні органу, який його видає. Формулювання "документи на носіння зберігання" є двозначним: незрозуміло, чи йдеться про дозвіл на носіння, на зберігання чи на обидва, і чи мають такі документи бути видані суб'єкту охоронної діяльності, чи кожному працівникові особисто.

Крім того, в тому самому пункті Замовник вимагає список працівників груп швидкого реагування "з відомчою зброєю", тоді як у пункті 3 підрозділу 1.1 документи щодо "травматичної зброї". Закон про охоронну діяльність надає суб'єкту охоронної діяльності право використовувати лише спеціальні засоби за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 9), а Перелік № 97 передбачає пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними метальними снарядами несмертельної дії, як спеціальний засіб. Понять "відомча зброя" чи "травматична зброя" стосовно суб'єктів охоронної діяльності ні Закон про охоронну діяльність, ні Ліцензійні умови не використовують. Документація не визначає співвідношення цих понять, а отже учасник не може встановити, на який саме засіб і які саме документи він повинен надати.

Це суперечить пункту 2 частини другої статті 22 Закону та абзацу сьомому пункту 28 Особливостей щодо обов'язку замовника зазначити спосіб підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, а також частині першій статті 16 Закону щодо подання документально підтвердженої інформації.

Скаржник додає, що вимога суперечить додатку 3 Документації.

У Додатку 3 Замовник, визначаючи вимоги до Учасника щодо тих самих пристроїв, вимагає лише "документ (дозвіл), виданий власнику ГШР зі зброєю на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії". Тобто у технічній специфікації Замовник визнає достатнім дозвіл, виданий власнику ГШР суб'єкту охоронної діяльності, що відповідає пункту 11 Ліцензійних умов. Вимога ж Додатку 1 надати документи, "видані на кожного працівника", цьому прямо суперечить.

Додатково Додаток 3 містить примітку: "Охоронники, в складі екіпажу ГШР зі зброєю, повинні бути забезпечені пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (відомча зброя)". Таким чином, Замовник ототожнює спеціальний засіб, передбачений Переліком № 97, з "відомчою зброєю", а в іншому місці вимагає документи щодо "травматичної зброї". Таке змішування різних за правовою природою понять підтверджує невизначеність вимоги щодо документів, які учасник повинен надати.

Вимога суперечить частині одинадцятій статті 26 Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону "11. Документи, що не передбачені законодавством для учасників юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/ пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником".

Вимога надати на кожного працівника документ, видача якого законодавством у сфері охоронної діяльності не передбачена, є вимогою подати документ, не передбачений законодавством для учасників, а встановлення її як обов'язкової умови, невиконання якої тягне відхилення тендерної пропозиції, прямо суперечить наведеній нормі.

Скаржник зазначає, що має дозвіл на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи, але не має індивідуальних "документів на носіння зберігання", виданих кожному працівникові, оскільки законодавство їх видачу не передбачає. За таких умов тендерна пропозиція Скаржника може бути відхилена через відсутність документа, отримати який неможливо, або через те, що Замовник на власний розсуд не визнає належними документи, які в Скаржника є.

Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 1.2 підрозділу 1.2 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації в частині надання документів "на носіння зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, видані на кожного працівника, зазначеного в списку" не передбачена Законом про охоронну діяльність та Ліцензійними умовами, є невизначеною, суперечить частині одинадцятій статті 26 Закону та Додатку 3 до тендерної документації, не обгрунтована Замовником та є дискримінаційною, просить Комісію зобов'язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.

Замовник зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про охоронну діяльність", суб’єкти охоронної діяльності можуть використовувати спеціальні засоби та пристрої несмертельної дії, передбачені законодавством. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 № 97 прямо передбачає можливість використання суб’єктами охоронної діяльності пристроїв для відстрілу гумових куль несмертельної дії.

Отже, зазначена вимога спрямована на забезпечення належного рівня безпеки та оперативного реагування в разі загроз для об’єкта, що охороняється, а не на обмеження конкуренції чи дискримінацію учасників.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону встановлення кваліфікаційних критеріїв є правом замовника, а не обов’язком. Замовник самостійно визначає необхідність та доцільність встановлення відповідних критеріїв у межах, визначених законодавством.

Практика розгляду подібних скарг Антимонопольним комітетом України свідчить про наявність рішень, що підтверджують правомірність аналогічних вимог.

Замовник зазначає, що під час формування відповідних вимог мав на меті визначити засоби, які використовуються працівниками охорони під час виконання службових обов’язків та щодо яких законодавством України передбачено спеціальний порядок придбання, зберігання, обліку й використання.

Зокрема, пункт 11 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960, регулює питання придбання та зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них.

Таким чином, у контексті предмета закупівлі використання зазначених понять було пов’язане з необхідністю підтвердження спроможності працівників ГШР виконувати службові завдання із застосуванням відповідних засобів та наявності передбачених законодавством дозвільних документів.

У контексті вимог тендерної документації Замовник використовує поняття "відомча зброя" для позначення зброї та відповідних пристроїв, які перебувають у розпорядженні суб’єкта охоронної діяльності, зберігаються у спеціально обладнаному приміщенні відповідно до встановлених законодавством вимог та використовуються працівниками охоронної компанії під час виконання службових обов’язків.

Визначальним для Замовника є не побутова назва відповідного засобу, а його правовий статус, належність до засобів, що використовуються суб’єктом охоронної діяльності, та наявність належних дозвільних документів.

Водночас Замовник бере до уваги, що поняття "травматична зброя" є поширеним узагальненим найменуванням, тоді як нормативно-правові акти використовують конкретніше формулювання щодо пристроїв для відстрілу патронів із гумовими або аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Отже, уточнення тендерної документації спрямоване на забезпечення однозначного розуміння вимог усіма потенційними учасниками та належного підтвердження їх виконання.

З метою усунення можливого неоднозначного трактування вимог, забезпечення їх зрозумілості для всіх потенційних учасників та належного підтвердження відповідності Замовником прийнято рішення внести зміни до тендерної документації та викласти пункт 1.2 у наступній редакції: "1.2. Список працівників (не менше шести), які задіяні в групах швидкого реагування з відомчою зброєю (далі – ГШР зі зброєю) та копії підтверджуючих документів на них, які вказані у пункті 1.1, а також надати чинні, видати Витяг з функціональної підсистеми "Єдиний реєстр зброї" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на носіння, зберігання відомчої вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пристроїв, патронів до них під час виконання службових обов’язків, в якому містяться відомості про кожну одиницю відомчої вогнепальної/травматичної зброї, пристроїв, кількість боєприпасів до зброї (патронів до пристроїв) на кожного працівника, зазначеного в списку".

Замовник в додаткових поясненнях зазначає, що твердження Скаржника про те, що законодавство не передбачає індивідуальних документів на носіння, зберігання таких пристроїв, не відповідає дійсності. Пунктом 11.16 глави 11 розділу ІІ Інструкції № 622 передбачено надання дозволів на носіння, зберігання, зокрема (за потреби) поза об’єктом, що охороняється, "для кожного працівника, за яким закріплено відомчу вогнепальну зброю, боєприпаси до неї, пристрої та патрони до них". Наявність такого дозволу підтверджується витягом з Єдиного реєстру зброї за формою додатка 29 до Інструкції № 622, у якому згідно з пунктом 11.17 зазначається: "Дійсний під час виконання службових обов’язків".

Працівники групи швидкого реагування виконують завдання поза місцем зберігання пристроїв, тому така потреба випливає з характеру їхньої роботи.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1 Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

1.2 Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід 1. Довідка, складена згідно наведеної форми про те, що в Учасника є працівники відповідної кваліфікації, які мають досвід роботи охоронниками та відповідають вимогам пункту 17 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015р. № 960 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності" (із змінами) (чисельність працівників повинна бути не меншою, ніж чотири охоронники на один пост).

1.2. Список працівників (не менше шести), які задіяні в групах швидкого реагування з відомчою зброєю (далі – ГШР зі зброєю) та копії підтверджуючих документів на них, які вказані у пункті 1.1, а також надати документи на носіння зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, видані на кожного працівника, зазначеного в списку.

Технічне завдання (специфікація) Вимоги до Учасника закупівлі послуги.

Учасник повинен мати:

*Охоронники, в складі екіпажу ГШР зі зброєю, повинні бути забезпечені пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (відомча зброя).

Відповідно до Закону України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 № 4616-VI зазначено, зокрема:

"Стаття 9. Права суб'єкта охоронної діяльності 1. Суб'єкт охоронної діяльності має право:

Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 № 960 передбачено, зокрема:

1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов'язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності.

11. Придбання та зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, здійснюються з урахуванням таких вимог:

"1) суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний отримати в установленому законодавством порядку:

дозвіл на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи;

дозвіл на право придбання зазначених пристроїв".

13. Під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється:

14) використовувати спеціальні засоби, які не належать суб’єкту охоронної діяльності та не включені до переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 97 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 12, ст. 456).

17. Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності (входять до штату суб’єкта охоронної діяльності).

Під час прийняття на роботу ліцензіат зобов’язаний отримати від зазначених осіб документи, необхідні для прийняття на роботу до суб’єкта охоронної діяльності, а саме:

документи, які підтверджують проходження особою обов’язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду та профілактичного наркологічного огляду, які видані в установленому порядку;

документ, який підтверджує, що такі особи не мають непогашеної чи не знятої в установленому законом порядку судимості за скоєння умисних злочинів;

документ, що підтверджує відсутність в особи обмежень за станом здоров’я для виконання функціональних обов’язків, який видається в установленому порядку;

копію паспорта громадянина України;

копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, - подається копія паспорта з відміткою про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;

документ про освіту державного зразка, що підтверджує проходження відповідного навчання або професійної підготовки і наявність кваліфікації (охоронника, охоронця);

відомості про проходження особою служби у військовому резерві або перебування її у військовому оперативному резерві територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військової частини), що зазначені у військовому квитку, контракті, довідці, виданій територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, або військово-обліковому документі (додається копія відповідного документа), крім осіб, які не підлягають призову під час мобілізації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності" встановлено: Перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності:

Бронежилети Захисні каски Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії Гумові кийки Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання Електрошокові пристрої Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* *Виключно суб'єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об'єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.

Відповідно до "Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 зазначено, зокрема:

1.1. Ця Інструкція визначає умови та порядок видачі, продовження строку дії, анулювання дозволів на відкриття (функціонування) об'єктів дозвільної системи, придбання, перевезення, зберігання, носіння зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дія дозвільної системи (далі предмети і матеріали), їх облік та використання.

2. Видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, пристроїв, патронів до них, пневматичної зброї, вибухових матеріалів і речовин, відкриття і функціонування об'єктів дозвільної системи.

2.9. Для прийняття Рішення про надання дозволу на відкриття об’єкта дозвільної системи (пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, стрілецького тиру, стрільбища, мисливськоспортивного стенду, а також підприємства, майстерні з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, магазина, в якому здійснюється продаж зброї, основних частин зброї та боєприпасів до неї, пристроїв та патронів до них) у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 цього розділу, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації до УП ГУНП подаються такі документи, зокрема:

список осіб, відповідальних за відкриття об’єкта дозвільної системи, проведення навчання, зберігання і використання зброї, та осіб, які мають доступ до зброї, у тому числі працівників охорони (прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), дата, місце народження і місце проживання, паспортні дані, відомості про попередню трудову діяльність, РНОКПП (за наявності), УНЗР (за наявності), номери мобільних телефонів, номер та дата наказу про призначення), копії особових листків з обліку кадрів.

Наявність дозволу на відкриття об’єкта дозвільної системи (пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, стрілецького тиру, стрільбища, мисливсько-спортивного стенду, а також підприємства, майстерні з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, магазина, в якому здійснюється продаж зброї, основних частин зброї та боєприпасів до неї, пристроїв та патронів до них) підтверджується витягом з функціональної підсистеми "Єдиний реєстр зброї" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на відкриття (функціонування) об’єкта дозвільної системи (додаток 10) (далі - Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на відкриття (функціонування) об’єкта дозвільної системи), у якому зазначається цільове призначення такого об’єкта.

9. Придбання зброї, основних частин зброї і бойових припасів до неї міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями і суб'єктами господарювання 9.17. Суб'єкт охоронної діяльності зобов'язаний отримати в УП ГУНП (за місцем здійснення діяльності) дозвіл на відкриття та функціонування об'єкта дозвільної системи.

9.17.1. Рішення про надання дозволу на придбання пристроїв та патронів до них видаються УП ЦОУП на підставі документів, передбачених пунктом 9.14 цієї глави, а також довідки у довільній формі за підписом керівника суб'єкта охоронної діяльності про наявність:

транспорту реагування;

пункту централізованого спостереження.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання пристроїв та патронів до них. Наявність дозволу на придбання суб’єктом охоронної діяльності пристроїв та патронів до них підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів юридичними особами, у якому зазначаються відомості про пристрої та патрони до них, дозволених для придбання.

9.17.2. Зберігання, облік, перевезення і використання пристроїв та патронів до них здійснюються в порядку, установленому цією Інструкцією.

11. Зберігання, облік і використання зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них 11.16. Для прийняття Рішення про надання дозволів на носіння (зберігання та носіння) відомчої вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пристроїв та патронів до них для супроводження їхніми працівниками грошових сум, цінностей, спеціальних вантажів під час перевезення та (за потреби) на носіння, зберігання зброї, боєприпасів до неї, пристроїв та патронів до них поза об’єктом, що охороняється, у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації подаються такі документи:

список осіб, за якими закріплюється відомча вогнепальна зброя, боєприпаси до неї, пристрої та патрони до них (прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), дата, місце народження і місце проживання, паспортні дані, відомості про попередню трудову діяльність, РНОКПП (за наявності), УНЗР (за наявності), номери мобільних телефонів, відомості про закріплену зброю, боєприпаси до неї, пристрої та патрони до них).

11.17. У Витягу з ЄРЗ про наявність дозволу на носіння (зберігання та носіння) відомчої зброї зазначається: "Дійсний під час виконання службових обов’язків".

Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності" від 11 лютого 2013 року № 97 не передбачено наявності в суб’єкта охоронної діяльності саме травматичної та відомчої зброї.

Крім того, вищенаведені вимоги Документації не узгоджуються між собою, що не дає можливості учасникам належним чином оформити свої Пропозиції.

Крім того, враховуючи вищенаведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати документи на носіння зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, видані на кожного працівника, зазначеного в списку, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати НАЦІОНАЛЬНУ СЛУЖБУ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ:

42032422) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-10-14-007287-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО

Скарга

СКАРГА на неправомірні дії Замовника при проведенні процедури закупівлі «Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею»

имога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації, щодо надання довідки про наявність засобів радіозв’язку та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, «з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт» · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Скасувати рішення замовника. ВВраховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації та відповідна вимога Додатку 3 до тендерної документації щодо забезпечення радіозв’язку засобами «з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт» в частині слів «з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт» не передбачені законодавством у сфері охоронної діяльності, не обґрунтовані Замовником, не пов’язані з предметом закупівлі та проєктом договору, не можуть бути підтверджені документами, визначеними тендерною документацією, суперечать іншим умовам тендерної документації, є непропорційними та дискримінаційними, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення змін до тендерної документації.

Вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації «Перелік документів та інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» щодо надання довідки про наявність засобів радіозв’язку та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, «з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт» (та аналогічна вимога Додатку 3 до тендерної документації) – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне:

Підрозділом 1.1 «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» розділу 1 «Кваліфікаційні критерії» Додатку 1 до тендерної документації (надалі – Додаток 1) Замовник визначив перелік документів, якими учасник підтверджує відповідність кваліфікаційному критерію, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон).

Пунктом 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 встановлено, що учасник надає «документальне підтвердження Учасника про можливість забезпечити радіозв’язок між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів радіостанціями», а саме:

«довідку про наявність засобів радіозв’язку та дозволи (відомість) на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт, потужністю не менше двох Вт, виданих Учаснику, дійсних на весь період надання послуги, які дозволяють їх експлуатацію в місті Києві;

*на підтвердження необхідно надати копію видаткової накладної на придбання та дозволи, видані Учаснику, на експлуатацію в регіоні надання послуг

чинний договір (або копію) з ДП «Український державний центр радіочастот» на радіочастотний моніторинг та забезпечення електромагнітної сумісності (зі всіма додатками)».

Аналогічну вимогу Замовник продублював у Додатку 3 до тендерної документації «Інформація про технічні, якісні, кількісні та інші вимоги до предмета закупівлі» (надалі – Додаток 3), де серед обов’язків Суб’єкта при наданні послуги зазначено:

«забезпечити радіозв’язок між постами охорони радіоелектронними засобами радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, з встановленим рівнем захисту не менше ніж AES 256 біт, потужністю не менше двох Вт.».

Дискримінаційною є саме частина вимоги (як у пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1, так і в Додатку 3) щодо обов’язкового «встановленого рівня захисту не менше ніж AES 256 біт», оскільки вона не передбачена законодавством у сфері охоронної діяльності, не обґрунтована потребами Замовника, не може бути підтверджена документами, яких вимагає сам Замовник, суперечить іншим умовам тендерної документації та штучно звужує коло учасників.

Діяльність у сфері надання охоронних послуг регулюється Законом України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 № 4616-VI (надалі – Закон про охоронну діяльність) та Ліцензійними умовами провадження охоронної діяльності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 (надалі – Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 1 Ліцензійних умов вони встановлюють:

«вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження охоронної діяльності (далі - ліцензія), а також організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов’язкові для виконання під час провадження охоронної діяльності».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону про охоронну діяльність суб’єкт охоронної діяльності має право:

«2) для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти».

Пунктом 8 частини першої статті 10 Закону про охоронну діяльність під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється:

«8) використовувати засоби радіозв'язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах».

Аналогічні положення містять Ліцензійні умови. Так, підпунктом 1 пункту 12 Ліцензійних умов передбачено, що «засоби радіотехнічного зв’язку, експлуатація яких потребує наявності відповідних дозволів, використовуються після отримання таких дозволів», а підпунктом 2 пункту 13 Ліцензійних умов під час організації та провадження охоронної діяльності забороняється використовувати «засоби радіозв’язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах».

Згідно з частиною п’ятою статті 6 Закону про охоронну діяльність транспорт реагування суб’єкта охоронної діяльності обладнується засобами радіотехнічного зв'язку у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.04.2013 № 375 затверджено Порядок обладнання транспорту реагування суб'єкта охоронної діяльності засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами (написами), світловими та звуковими сигналами (надалі – Порядок № 375), розділом ІІ якого встановлено:

«2.1. Транспорт реагування обладнується засобами радіотехнічного зв'язку, зокрема радіостанціями, засобами стільникового, супутникового, транкінгового зв'язку.

2.2. Засоби радіотехнічного зв'язку використовуються з метою забезпечення постійного зв'язку між персоналом охорони транспорту реагування, пунктом (пунктами) централізованого спостереження, іншими структурними підрозділами суб’єкта охоронної діяльності.

2.3. Засоби радіотехнічного зв’язку, експлуатація яких вимагає наявності відповідних дозволів, використовуються лише після отримання таких дозволів у порядку та на умовах, визначених Законом України „Про радіочастотний ресурс України”».

Отже, єдиною вимогою, яку законодавство у сфері охоронної діяльності встановлює до засобів радіозв’язку суб’єкта охоронної діяльності, є наявність дозволу (присвоєння радіочастот) на їх експлуатацію. Жоден нормативно-правовий акт у цій сфері не визначає обов’язкового алгоритму чи рівня криптографічного захисту радіообміну. Навпаки, Порядок № 375 прямо допускає використання будь-яких засобів радіотехнічного зв’язку – радіостанцій, засобів стільникового, супутникового, транкінгового зв’язку – і не ставить їх використання в залежність від наявності функції шифрування.

Вимога щодо шифрування AES 256 не обґрунтована Замовником і не пов’язана з предметом закупівлі.

Предметом закупівлі є «Послуги з охорони адміністративної будівлі НСЗУ (майна та приміщень), прилеглої території з трансформаторною підстанцією та котельнею» за кодом ДК 021:2015 79710000-4 «Охоронні послуги». Відповідно до Додатку 3 та Технічної специфікації (Додаток 1 до проєкту договору, який є Додатком 4 до тендерної документації) охорона здійснюється на одному об’єкті – адміністративній будівлі за адресою: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 19 – на одному стаціонарному посту двома охоронниками цілодобово (вид охорони – «Комбінований (фізична охорона і технічний захист), стаціонарний пост»). Строк надання послуг – з 01.01.2027 по 31.12.2027.

Призначення засобів радіозв’язку в цій закупівлі – передача тривожного повідомлення з поста охорони на пункт централізованого спостереження (пульт) та виклик наряду групи швидкого реагування для посилення поста. Саме таке призначення засобів радіотехнічного зв’язку визначено пунктом 2.2 Порядку № 375 – «забезпечення постійного зв’язку між персоналом охорони транспорту реагування, пунктом (пунктами) централізованого спостереження, іншими структурними підрозділами суб’єкта охоронної діяльності». При цьому пункт 2.1 Порядку № 375 прямо допускає для цього радіостанції, засоби стільникового, супутникового, транкінгового зв’язку, не встановлюючи жодних вимог до шифрування. Виклик наряду та доповідь на пульт полягають у передачі короткого службового повідомлення (адреса об’єкта, характер події), для чого криптографічний захист за алгоритмом AES 256 не є необхідним.

Більше того, у Додатку 2 до проєкту договору «Розрахунок вартості надання Послуг» у графі «Місце розташування Об’єкта та спосіб зв’язку» Замовник сам зазначив: «(стаціонарний, або мобільний телефон)». Тобто в проєкті договору, який є обов’язковим для учасника (подаючи пропозицію, учасник погоджується з усіма умовами проєкту договору – пункт 1 розділу 3 тендерної документації), способом зв’язку на Об’єкті визначено телефонний зв’язок, а не цифровий радіозв’язок із шифруванням.

Мету оскаржуваної вимоги Замовник визначив безпосередньо в пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 – «забезпечити радіозв’язок між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів», а в пункті 3 того самого підрозділу – «передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження». Ця мета повністю збігається з метою використання засобів радіотехнічного зв’язку, визначеною пунктом 2.2 Порядку № 375, і досягається будь-якими законно експлуатованими засобами зв’язку незалежно від наявності в них функції шифрування. Крім того, для виклику групи швидкого реагування Замовник окремо зобов’язав виконавця встановити на Об’єкті кнопки тривожної сигналізації (Додаток 3), сигнал з яких надходить на пункт централізованого спостереження, тобто основний канал виклику наряду взагалі не пов’язаний із радіостанціями охоронників.

Тендерна документація не містить жодного обґрунтування того, яка саме інформація, що передаватиметься персоналом охорони під час чергування (доповіді про обстановку на об’єкті, виклик групи реагування, координація груп посилення постів), потребує криптографічного захисту, і чому такий захист має здійснюватися саме алгоритмом AES з довжиною ключа 256 біт. Тендерна документація не відносить об’єкти Замовника до режимних об’єктів чи об’єктів, на яких обробляється інформація з обмеженим доступом, і не містить посилань на нормативно-правові акти, які б зобов’язували виконавця охоронних послуг шифрувати радіообмін.

Обов’язок не розголошувати відомості про вжиті заходи щодо організації та здійснення охоронної діяльності, а також інформацію з обмеженим доступом, що стали відомі у зв’язку із здійсненням охоронної діяльності, вже покладено на суб’єкта охоронної діяльності пунктом 4 частини першої статті 10 Закону про охоронну діяльність та підпунктом 5 пункту 13 Ліцензійних умов – незалежно від того, якими технічними засобами він користується. Той самий обов’язок Замовник окремо закріпив у Додатку 3 («дотримуватись конфіденційності та нерозголошення інформації щодо діяльності Замовника (режими, методи та засоби охорони)») та в підпункті 4.1.6 проєкту договору. Таким чином, інтерес Замовника у збереженні конфіденційності інформації забезпечено законом і договором, без потреби в спеціальному алгоритмі шифрування.

Вимога не може бути підтверджена документами, яких вимагає Замовник.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону та абзаців шостого і сьомого пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (надалі – Особливості), у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та «інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством». Частиною першою статті 16 Закону та абзацом другим пункту 48 Особливостей передбачено, що замовник вимагає саме документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.

На підтвердження оскаржуваної вимоги Замовник вимагає довідку, копію видаткової накладної на придбання, дозволи (відомості) на експлуатацію радіоелектронних засобів та договір з ДП «Український державний центр радіочастот» на радіочастотний моніторинг. Проте ні дозволи (відомості з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром), ні договір на радіочастотний моніторинг не містять і не можуть містити відомостей про наявність чи рівень шифрування: у таких документах зазначаються тип радіообладнання, номінали радіочастот, потужність передавача, клас випромінювання, місце та регіон експлуатації. Видаткова накладна, у свою чергу, фіксує лише найменування, кількість і вартість товару.

Отже, документ, яким учасник може підтвердити «встановлений рівень захисту не менше ніж AES 256 біт», тендерною документацією не визначений. За таких умов питання про відповідність учасника цій вимозі вирішується на власний розсуд Замовника, що суперечить пункту 2 частини другої статті 22 Закону, а також принципам відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель і об’єктивного та неупередженого визначення переможця (пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Оскаржувана вимога суперечить іншим умовам тендерної документації.

У тому самому пункті 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 Замовник одночасно вимагає (а) засоби радіозв’язку, які працюють у цифровому режимі із шифруванням не менше AES 256, та (б) засоби УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт, щодо яких жодних вимог стосовно цифрового режиму чи шифрування не встановлено. При цьому всі ці засоби повинні забезпечувати єдиний радіозв’язок «між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів».

Зашифрований цифровий радіообмін може бути прийнятий лише радіостанцією, що підтримує той самий цифровий стандарт і використовує той самий ключ шифрування. Якщо засоби потужністю не менше 25 Вт, які допускає тендерна документація, працюють в аналоговому режимі або не підтримують відповідного алгоритму шифрування, зв’язок між ними та засобами, зазначеними в абзаці першому, можливий лише в незашифрованому режимі. За таких умов вимога щодо «AES 256» втрачає будь-який практичний сенс для організації зв’язку поста охорони з пультом централізованого спостереження та нарядом групи реагування і перетворюється на формальну умову, єдиним наслідком якої є відсіювання учасників, що використовують законно зареєстроване обладнання без такої функції.

Крім того, Додаток 3 серед вимог до Учасника передбачає лише «дозволи, видані Учаснику на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв’язку, які працюють в цифровому режимі передачі даних, що дозволяють Учаснику їх експлуатацію в місті Києві» – без будь-якої згадки про рівень захисту AES 256 та без вимоги щодо засобів потужністю не менше 25 Вт. Отже, вимоги до засобів радіозв’язку, викладені в Додатку 1 і в Додатку 3, не збігаються між собою, а учасник не може однозначно встановити, яким саме вимогам має відповідати його обладнання.

Вимога позбавляє Скаржника можливості взяти участь у закупівлі та не є пропорційною.

Скаржник має законно зареєстровану систему радіозв’язку, що підтверджується Відомостями з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром ДП «Український державний центр радіочастот» щодо присвоєнь радіочастот (ПРЧ) зі статусом «задіяне» (дата присвоєння статусу – 02.10.2025р., регіон використання – вся Україна). Відповідно до зазначених документів Скаржник експлуатує 40 переносних радіостанцій Baofeng UV 5R з потужністю передавача 2 Вт; 16 автомобільних радіостанцій Motorola DM1400 та DM1600 потужністю 10 Вт, встановлених на транспорті реагування, на які отримано всі передбачені законодавством дозвільні документи. Зазначене радіообладнання не має функції шифрування AES 256.

Єдиною причиною, з якої Скаржник формально не відповідатиме пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1, є вимога щодо рівня захисту не менше ніж AES 256 біт. Наслідком цього буде відхилення тендерної пропозиції Скаржника як такої, що не відповідає встановленому кваліфікаційному критерію, що безпосередньо порушує його права та законні інтереси, пов’язані з участю в процедурі закупівлі.

При цьому тендерна документація навіть не визначає, скільки засобів радіозв’язку з таким рівнем захисту повинен мати учасник: ні Додаток 1, ні Додаток 3 не встановлюють їх мінімальної кількості. Отже, учасник не може визначити ні обсягу необхідних витрат, ні того, яка кількість обладнання буде визнана Замовником достатньою, що додатково свідчить про невизначеність вимоги та можливість її довільного застосування Замовником (пункт 2 частини другої статті 22, пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Практика органу оскарження щодо аналогічних вимог.

Антимонопольний комітет України в Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель у сфері охоронної діяльності, затвердженому Антимонопольним комітетом України (протокол засідання від 05.03.2026 № 9, пункт 5) (надалі – Узагальнення практики), зазначив, що найбільш поширеним порушенням замовників у частині вимог до матеріально-технічної бази є встановлення в тендерній документації вимог, зокрема, щодо:

«наявності системи супутникового зв’язку «Старлінк» або її аналогу. Приклади рішень Комісії: № 2214-р/пк-пз (UA-2025-01-31-007172-a); …

потужності радіоелектронних засобів; наявності захищених корпоративних мереж (основної та резервної) з виділеною APN (Access Point Name). Приклади рішень Комісії: № 2585-р/пк-пз (UA-2025-02-04-015587-a), № 19053-р/пк-пз (UA-2025-12-09-006304-a)».

Тобто орган оскарження послідовно визнає неправомірними вимоги замовників до конкретних технологій та параметрів зв’язку суб’єктів охоронної діяльності, зокрема до захищеності каналу зв’язку (захищені корпоративні мережі з виділеною APN), якщо такі вимоги не встановлені законодавством. Вимога щодо шифрування радіообміну за алгоритмом AES 256 є вимогою саме такого характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Згідно з абзацом першим пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону, частиною третьою якої передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, а частиною четвертою – що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Право замовника встановлювати кваліфікаційний критерій «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» (пункт 1 частини другої статті 16 Закону) не є необмеженим. Як зазначив Антимонопольний комітет України в Узагальненні практики, замовник «не позбавлений права вимагати підтвердження учасниками процедур закупівель їх відповідності кваліфікаційним критеріям в обсягах, що не перевищують вимог, визначених Ліцензійними умовами». Вимога щодо шифрування AES 256 ці межі перевищує.

Вимога: Скасувати рішення замовника. Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання довідки про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт, з підтвердженням виключно видатковою накладною на придбання та дозволами, виданими Учаснику, не передбачена законодавством у сфері охоронної діяльності, не передбачена Додатком 3 та проєктом договору, є невизначеною та надлишковою, не обґрунтована Замовником, суперечить абзацу другому частини третьої статті 16 Закону, є непропорційною та дискримінаційною, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення змін до тендерної документації.

Вимога пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання довідки про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби «з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт» – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Пунктом 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 встановлено, що учасник, крім довідки про наявність засобів радіозв’язку потужністю не менше двох Вт, надає також:

«довідку про наявність засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю вихідного сигналу передавача не менше 25 Вт.;

*на підтвердження необхідно надати копію видаткової накладної на придбання та дозволи, видані Учаснику, на експлуатацію в регіоні надання послуг».

Скаржник вважає дискримінаційною цю вимогу повністю – як щодо наявності засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт, так і щодо підтвердження їх наявності видатковою накладною на придбання та дозволами, виданими саме Учаснику, – та просить виключити її з тендерної документації. Потреба Замовника в засобах радіозв’язку для зв’язку поста охорони з пультом та групою реагування вже охоплена абзацом першим того самого пункту 2, тому окрема вимога щодо засобів потужністю не менше 25 Вт є надлишковою і не має самостійного призначення.

Законодавство не встановлює мінімальної потужності засобів радіозв’язку суб’єкта охоронної діяльності.

Як зазначено в розділі І цієї скарги, Закон про охоронну діяльність (пункт 2 частини першої статті 9, пункт 8 частини першої статті 10), Ліцензійні умови (підпункт 1 пункту 12, підпункт 2 пункту 13) та Порядок № 375 (пункти 2.1–2.3) вимагають від суб’єкта охоронної діяльності лише наявності дозволу на використання радіочастот і допускають використання будь-яких засобів радіотехнічного зв’язку – радіостанцій, засобів стільникового, супутникового, транкінгового зв’язку. Жодних вимог щодо потужності передавача законодавство у сфері охоронної діяльності не містить.

Ліцензійні умови, які відповідно до їх пункту 1 встановлюють вичерпний перелік технологічних вимог до матеріально-технічної бази ліцензіата, не передбачають обов’язку суб’єкта охоронної діяльності мати засоби УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби певної потужності. Відповідність суб’єкта вимогам до матеріально-технічної бази вже перевірена органом ліцензування під час видачі ліцензії.

Вимога є невизначеною, внутрішньо суперечливою та не обґрунтована Замовником.

Тендерна документація не визначає ні виду таких засобів (стаціонарна (базова), автомобільна чи носима радіостанція), ні їх кількості, ні місця встановлення (пункт централізованого спостереження, транспорт реагування, пост охорони), ні їх призначення, ні зони радіопокриття, яку вони повинні забезпечити. Учасник не може встановити, скільки одиниць такого обладнання і для виконання яких функцій він повинен мати, а Замовник отримує можливість на власний розсуд визнати будь-яку кількість або вид обладнання недостатніми.

Водночас щодо засобів радіозв’язку, які безпосередньо використовуються охоронниками для зв’язку з пультом і групою реагування, Замовник у тому самому пункті визнав достатньою потужність «не менше двох Вт». Потужність 25 Вт і більше характерна для стаціонарних (пультових) та автомобільних радіостанцій, тобто для зв’язку пункту централізованого спостереження з нарядом групи реагування. Проте саме таку вимогу – щодо радіообладнання пульта централізованого спостереження потужністю не менше 10 Вт – Комісія у рішенні від 20.08.2026 № 10118-р/пк-пз визнала дискримінаційною.

Замовник не пояснив, для чого йому потрібне обладнання потужністю саме 25 Вт, якої кількості та де воно має бути встановлене (на пульті, у транспорті реагування чи на посту), і яким чином саме така потужність пов’язана з охороною його об’єкта.

Тендерна документація не містить ні характеристики території, на якій має забезпечуватися зв’язок, ні розрахунку дальності зв’язку, ні інших відомостей, які обумовлювали б потребу саме в потужності не менше 25 Вт. Охорона здійснюється на одному об’єкті в м. Києві (просп. Степана Бандери, 19) на одному стаціонарному посту, а у Додатку 2 до проєкту договору способом зв’язку на Об’єкті Замовник визначив «стаціонарний, або мобільний телефон». Оперативність реагування Замовник забезпечив окремою вимогою Додатку 3 – посилення поста групою швидкого реагування «протягом не більше 15 хвилин». Зв’язок між Об’єктом, групою реагування та пунктом централізованого спостереження в межах міста Києва може бути забезпечений засобами меншої потужності, а також засобами стільникового, супутникового чи транкінгового зв’язку, використання яких прямо передбачене пунктом 2.1 Порядку № 375.

Вимога не передбачена технічною специфікацією та проєктом договору.

Ні Додаток 3, у якому Замовник визначив вимоги до Учасника та обов’язки Суб’єкта при наданні послуги, ні проєкт договору разом з його Технічною специфікацією не містять жодної вимоги щодо засобів УКХ радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби потужністю не менше 25 Вт. Отже, ця вимога існує лише як кваліфікаційний критерій у Додатку 1 і не пов’язана з тим, як саме виконавець повинен надавати послуги за договором. Встановлення кваліфікаційної вимоги до обладнання, яке не використовуватиметься для виконання договору, суперечить принципу пропорційності (пункт 2 частини першої статті 5 Закону) та свідчить про її дискримінаційний характер.

Примітка до пункту 2 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 вимагає «копію видаткової накладної на придбання та дозволи, видані Учаснику». Отже, Замовник визнає належним лише радіообладнання, придбане учасником у власність, і не допускає використання орендованого обладнання, обладнання співвиконавця чи послуг оператора радіозв’язку.

Це суперечить абзацу другому частини третьої статті 16 Закону, відповідно до якого:

«Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців».

У рішенні від 27.05.2026 № 6385-р/пк-пз (закупівля UA-2026-05-14-003266-a) Комісія визнала дискримінаційною вимогу про надання документа на право експлуатації радіообладнання потужністю не менше 10 Вт, виданого «саме учаснику або саме співвиконавцю, або саме суб’єкту охоронної діяльності, який здійснюватиме передачу даних як пульт централізованого спостереження», зазначивши, що «Замовник не довів та документально не підтвердив необхідність встановлення наведеної вище умови Документації». Оскаржувана вимога, яка допускає лише документи, видані Учаснику, і лише придбане ним обладнання, є ще більш обмежувальною.

Вимога позбавляє Скаржника можливості взяти участь у закупівлі, так як засобів УКХ радіотелефонного зв’язку потужністю не менше 25 Вт у власності Скаржника немає.

Для виконання вимоги Скаржник змушений був би до кінцевого строку подання тендерних пропозицій придбати у власність радіообладнання потужністю не менше 25 Вт (оренда чи залучення обладнання співвиконавця вимогою не допускаються) та отримати на нього присвоєння радіочастот, завершення чого до 30.10.2026 учасник гарантувати не може. При цьому тендерна документація не визначає ні кількості такого обладнання, ні місця його встановлення, тож учасник не може навіть встановити, яке саме обладнання і в якій кількості йому потрібно придбати. Такі витрати не обумовлені предметом закупівлі, не передбачені проєктом договору і є непропорційними (пункт 2 частини першої статті 5 Закону).

Практика органу оскарження щодо аналогічних вимог.

В Узагальненні практики Антимонопольний комітет України прямо відніс вимоги щодо «потужності радіоелектронних засобів» до найбільш поширених порушень замовників у частині вимог до матеріально-технічної бази суб’єктів охоронної діяльності, навівши як приклади рішення Комісії № 2585-р/пк-пз (UA-2025-02-04-015587-a) та № 19053-р/пк-пз (UA-2025-12-09-006304-a).

Рішеннями Комісії від 27.05.2026 № 6385-р/пк-пз та від 20.08.2026 № 10118-р/пк-пз (наведеним у розділі І цієї скарги) визнано дискримінаційними вимоги щодо радіообладнання ультракороткохвильового радіотелефонного зв’язку сухопутної рухомої служби з потужністю передавача не менше 10 Вт, оскільки замовник не обґрунтував необхідності конкретного значення потужності, а законодавство не встановлює для суб’єкта охоронної діяльності обов’язку мати радіообладнання такої потужності. Оскаржувана вимога встановлює значення потужності у 2,5 раза вище, ніж визнане Комісією необґрунтованим, і так само не містить жодного обґрунтування.

Вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання інформації про наявність системи (апаратно-програмного комплексу) · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Скасувати рішення замовника. Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання інформації про наявність системи (апаратно-програмного комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження Об’єкта охоронником з функцією тривожної кнопки, та вимога Додатку 3 до тендерної документації щодо наявності системи контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту в режимі реального часу не передбачені Законом про охоронну діяльність та Ліцензійними умовами, суперечать одна одній, є невизначеними, не можуть бути підтверджені на етапі подання тендерної пропозиції, не обґрунтовані Замовником, є непропорційними та дискримінаційними, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення змін до тендерної документації.

Вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання інформації про наявність системи (апаратно-програмного комплексу), яка дозволяє здійснювати контроль проходження маршруту обстеження Об’єкта охоронником з функцією тривожної кнопки для відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту, а також вимога Додатку 3 до тендерної документації щодо наявності системи контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту в режимі реального часу, – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Пунктом 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 встановлено:

«3. У випадку виникнення надзвичайної ситуації на Об’єкті, або на прилеглій території, для посилення охорони, Учасник повинен мати можливість оперативно застосувати додаткові сили і засоби, передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження (далі – ПЦС) та на підтвердження цього надати:

інформацію про наявність власного/орендованого/залученого ПЦС у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.11.2015р. № 960 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» (із змінами) та підтверджуючі документи … ».

Крім того, в Додатку 3 серед вимог до Учасника зазначено, що Учасник повинен мати:

«транспорт реагування ГШР зі зброєю, систему контролю за пересуванням охоронника по Об’єкту, що охороняється в режимі реального часу з можливістю автоматичного повідомлення диспетчеру про порушення маршруту пересування охоронника».

Скаржник не заперечує проти вимоги щодо наявності власного, орендованого чи залученого пункту централізованого спостереження та можливості оперативно застосувати додаткові сили і засоби. Дискримінаційною є вимога щодо наявності системи (апаратно-програмного комплексу) контролю проходження маршруту обстеження Об’єкта охоронником з функцією тривожної кнопки для відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту.

«1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони; …».

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону про охоронну діяльність вимоги щодо будівельного, конструктивного та технічного забезпечення пунктів централізованого спостереження визначаються у ліцензійних умовах. Пунктом 19 Ліцензійних умов встановлено, що в разі використання пункту централізованого спостереження суб’єкт охоронної діяльності забезпечує цілодобовий режим чергування операторів, наявність транспорту реагування, ведення електронного журналу реєстрації подій, наявність резервної персональної електронної обчислювальної машини та джерела безперебійного резервного живлення. Пунктом 20 Ліцензійних умов передбачено, що пункт централізованого спостереження повинен розташовуватися у нежилому приміщенні та бути обладнаним системою цілодобової аудіореєстрації, системою відеоспостереження за операційним залом, аудіовідеопереговорним пристроєм і засобами технічної укріпленості.

Жодна з цих норм не передбачає наявності в суб’єкта охоронної діяльності системи (апаратно-програмного комплексу) контролю проходження охоронником маршруту обстеження об’єкта чи тривожної кнопки, що забезпечує відправлення сигналу з будь-якої точки маршруту.

«9. Охорона небезпечних і цінних вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом здійснюється з використанням: транспорту реагування; … системи відстеження рухомих об’єктів з передачею сигналу тривожного сповіщення до пункту централізованого спостереження».

Предметом цієї закупівлі є охорона об’єктів, а не охорона вантажів під час перевезення, тому зазначена норма до неї не застосовується. Сама наявність такої норми лише підтверджує, що там, де законодавець вважав систему відстеження з передачею тривожного сигналу необхідною, він встановив це прямо; для охорони стаціонарних об’єктів такої вимоги не встановлено.

Відповідно до пункту 6 Ліцензійних умов до заяви про отримання ліцензії додаються відомості про засоби провадження охоронної діяльності: відомості про наявність спеціальних засобів, транспорту реагування, службових собак, засобів технічного захисту інформації, пунктів централізованого спостереження. Згідно з підпунктом 11 пункту 7 Ліцензійних умов суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний «провадити охоронну діяльність виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих до органу ліцензування». Системи контролю проходження маршруту обстеження чи апаратно-програмні комплекси такого призначення серед засобів провадження охоронної діяльності Ліцензійними умовами не визначені.

Вимога є невизначеною, а спосіб її підтвердження не встановлено.

Тендерна документація не визначає, що саме Замовник вважає «системою (апаратно-програмним комплексом)»: технологію контролю (електронні мітки на контрольних точках, мобільний застосунок, носимий пристрій із супутниковою навігацією тощо), мінімальний функціонал, спосіб і канал передачі тривожного сигналу, необхідність інтеграції з пунктом централізованого спостереження, порядок встановлення контрольних точок на об’єктах Замовника.

Не визначено й документа, що підтверджує відповідність: Замовник вимагає лише «інформацію про наявність системи». Водночас частиною першою статті 16 Закону та абзацом другим пункту 48 Особливостей передбачено подання саме документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, а пунктом 2 частини другої статті 22 Закону та абзацом сьомим пункту 28 Особливостей – обов’язок замовника зазначити спосіб підтвердження відповідності. За відсутності будь-яких критеріїв питання про те, чи є наявна в учасника система «належною», вирішується виключно на розсуд Замовника, що суперечить принципам відкритості та прозорості, об’єктивного та неупередженого визначення переможця (пункти 3, 5 частини першої статті 5 Закону).

Додаток 1 і Додаток 3 описують різні системи, що унеможливлює визначення змісту вимоги.

За Додатком 1 система повинна забезпечувати контроль проходження «визначених контрольних точок маршруту» та мати «функцію тривожної кнопки» для відправлення сигналу тривоги. За Додатком 3 – контроль пересування охоронника «в режимі реального часу» з «автоматичним повідомленням диспетчеру про порушення маршруту». Це різні за технологією та функціоналом рішення: перше передбачає фіксацію проходження окремих контрольних точок (як правило, за допомогою міток), друге – безперервне відстеження місцезнаходження охоронника. Документація не пояснює, чи повинна система учасника відповідати обом описам одночасно, чи будь-якому з них. За таких умов учасник не може визначити, яку систему він повинен мати, а Замовник отримує можливість визнати невідповідною будь-яку з них.

Вимога щодо відправлення сигналу тривоги «з будь-якої точки маршруту обстеження Об’єкта» не може бути виконана та підтверджена на етапі подання тендерної пропозиції.

Можливість відправлення сигналу тривоги з будь-якої точки маршруту залежить не від учасника, а від умов на конкретному об’єкті: покриття мереж рухомого зв’язку чи радіозв’язку, конструкції будівель, наявності підвальних і заглиблених приміщень, екранування тощо. До укладення договору учасник не має доступу до об’єкта Замовника, а маршрути обстеження та контрольні точки не визначені ні Додатком 3, ні проєктом договору. Проєкт договору (пункт 2.8) лише передбачає, що «стан приміщень, будівель, огорожі, справність технічних засобів охорони та відеоспостереження перевіряється шляхом їх обходів та оглядів», не встановлюючи ні маршрутів, ні контрольних точок, ні вимог до електронного контролю обходів. Порядок охорони, зокрема обходів, визначатиметься Інструкцією з охорони, яку Виконавець розробляє та погоджує із Замовником вже після укладення договору (пункт 2.17 проєкту договору). Отже, учасник не може ні гарантувати, ні документально підтвердити у складі тендерної пропозиції досягнення такого результату.

Аналогічний підхід застосовано в Узагальненні практики щодо вимог про надання актів огляду об’єктів, завірених замовником: орган оскарження встановив, що «з незалежних від учасника причин замовники можуть не завірити акт огляду або не допустити учасника до огляду об’єкта, що в подальшому може стати підставою для відхилення тендерних пропозицій таких учасників з незалежних від них причин». Вимога, виконання якої залежить від умов на об’єктах Замовника, до яких учасник не має доступу, так само ставить можливість участі в закупівлі в залежність від обставин, що не залежать від учасника.

Мета Замовника вже забезпечується іншими вимогами тендерної документації та умовами договору.

Пункт 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 сформульований як підтвердження можливості учасника «оперативно застосувати додаткові сили і засоби, передавати тривожні сповіщення на пульт централізованого спостереження». Цю можливість Замовник уже перевіряє іншими вимогами Додатку 1: наявністю власного, орендованого чи залученого пункту централізованого спостереження (пункт 3), засобів радіозв’язку між постами охорони, групами реагування та групами посилення постів (пункт 2), транспорту реагування (пункт 4), а також не менше шести працівників груп швидкого реагування (пункт 1.2 підрозділу 1.2). Крім того, Додаток 3 зобов’язує виконавця протягом 10 робочих днів після підписання договору встановити на Об’єкті комплекти обладнання – кнопки тривожної сигналізації для термінового виклику ГШР зі зброєю, а також забезпечити реагування ГШР «протягом не більше 15 хвилин». Тобто передачу тривожного сигналу з Об’єкта Замовник уже забезпечив кнопками тривожної сигналізації, встановленими на Об’єкті.

Охоронник на посту має засоби зв’язку, якими він передає тривожне повідомлення до пункту централізованого спостереження та групи реагування. Замовник не обґрунтував, чому для охорони однієї адміністративної будівлі одним стаціонарним постом додатково необхідна окрема система контролю проходження маршруту. Контроль за тим, як охоронник виконує обхід об’єкта, є питанням виконання договору і забезпечується його умовами та відповідальністю виконавця, а не кваліфікаційним критерієм щодо матеріально-технічної бази. Саме так його і врегульовано в проєкті договору: Виконавець зобов’язаний «контролювати діяльність охорони на Об’єкті та забезпечувати належне виконання ними своїх службових обов’язків» (підпункт 4.1.7) та «контролювати виконання охороною обов'язків, дотримання ними правил несення служби» (підпункт 4.1.15), Замовник має право вимагати відсторонення та заміни охоронника, який допустив порушення (підпункт 4.4.5), а за надання неякісних послуг передбачено штраф у розмірі 20 % їх вартості (пункт 5.3). Жодних умов щодо системи контролю маршруту проєкт договору не містить.

Практика органу оскарження щодо аналогічних вимог.

В Узагальненні практики Антимонопольний комітет України відніс до найбільш поширених порушень замовників у частині вимог до матеріально-технічної бази встановлення вимог щодо:

«наявності пристроїв з можливістю моніторингу шляхів пересування зазначених охоронників, персональних супутникових GPS-трекерів з можливістю моніторингу шляхів пересування охоронників, апаратно-програмного комплексу (у тому числі, що дозволяє здійснювати віддалений відеоконтроль за постами охорони в режимі реального часу через мережу «Інтернет» …). Приклади рішень Комісії: № 3738-р/пк-пз (UA-2024-11-26-010508-a), № 3947-р/пк-пз (UA-2025-02-19-011074-a), № 4750-р/пк-пз (UA-2025-03-11-012866-a)».

У рішенні від 27.05.2026 № 6385-р/пк-пз (закупівля UA-2026-05-14-003266-a) Комісія розглянула вимогу про наявність персональних переносних супутникових GPS-трекерів з можливістю моніторингу шляхів пересування охоронників. Замовник у тій справі доводив, що такі пристрої «не відносяться до категорії спеціальних засобів», а «є елементом організації надання послуг» та «сучасним технічним інструментом контролю виконання договору, спрямованим на … контролю маршрутів пересування мобільних груп». Комісія ці доводи не прийняла та встановила:

«Таким чином, Переліком спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 не передбачено наявності у суб’єктів охоронної діяльності, зокрема, персональних переносних супутникових GPS трекерів з можливістю моніторингу шляхів пересування охоронників. Враховуючи наведене, вищенаведені вимоги Документації не узгоджуються з чинним законодавством в цій частині. За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати довідку про наявність … GPS трекерів …, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».

Оскаржувана вимога має те саме призначення – контроль за пересуванням охоронника маршрутом обстеження – і прямо названа в тендерній документації «апаратно-програмним комплексом», тобто належить до категорії вимог, які Антимонопольний комітет України в Узагальненні практики визнав неправомірними.

Вимога: Скасувати рішення замовника. Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації в частині слів «з місцем дислокації у місті Києві» не передбачена Законом про охоронну діяльність, Ліцензійними умовами, Переліком № 97 та наказом МВС від 21.08.1998 № 622, суперечить пункту 4 Ліцензійних умов, абзацу другому частини третьої статті 16 Закону та Додатку 3 до тендерної документації, не пов’язана з предметом закупівлі, не обґрунтована Замовником та є дискримінаційною, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.

Вимога пункту 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання дозволу (витягу з Єдиного реєстру зброї) на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи для зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них «з місцем дислокації у місті Києві» – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Пунктом 3 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 передбачено, що учасник надає:

«підтверджуючі документи про наявність дозволу (витягу з Єдиного реєстру зброї) на відкриття та функціонування об’єкта підприємств, установ, суб’єктів господарської діяльності, зберігання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, з місцем дислокації у місті Києві, а також травматичної зброї, яка знаходиться на балансі підприємства та зберігається згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998р. № 622 … (із змінами)».

Скаржник не заперечує проти права Замовника пересвідчитися, що учасник, який використовуватиме пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами, має дозвіл на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи, виданий в установленому законодавством порядку. Дискримінаційною є вимога щодо місця дислокації такого об’єкта саме в місті Києві.

Законодавство дозволяє провадити охоронну діяльність на всій території України і не прив’язує об’єкт дозвільної системи до місця надання послуг.

Пунктом 4 Ліцензійних умов встановлено:

«4. Охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами».

«11. Придбання та зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, здійснюються з урахуванням таких вимог:

1) суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний отримати в установленому законодавством порядку: дозвіл на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи; дозвіл на право придбання зазначених пристроїв;

2) пристрої та патрони до них зберігаються у спеціально обладнаному сховищі, яке повинно відповідати вимогам, установленим підпунктом 11.5 пункту 11 Інструкції … затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622;

3) суб’єкт охоронної діяльності веде облік пристроїв та патронів до них за формою згідно з додатком 23 до зазначеної Інструкції;

Перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 (надалі – Перелік № 97), пов’язує право суб’єкта охоронної діяльності використовувати такі пристрої з охороною особливо важливих об’єктів права державної власності або з наданням охоронних послуг «із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження», а не з місцем розташування сховища чи конкретним населеним пунктом.

Отже, ні Закон про охоронну діяльність, ні Ліцензійні умови, ні Перелік № 97, ні наказ МВС від 21.08.1998 № 622 не встановлюють вимоги щодо розташування об’єкта дозвільної системи суб’єкта охоронної діяльності в певному населеному пункті чи в місці надання послуг. Дозвіл на об’єкт дозвільної системи видається щодо конкретного місця зберігання, яке визначає сам суб’єкт охоронної діяльності. Суб’єкт, що має оформлений відповідно до закону об’єкт дозвільної системи та сховище, яке відповідає вимогам Інструкції № 622, в іншому населеному пункті, повністю відповідає законодавству, проте формулюванням Замовника позбавлений можливості підтвердити відповідність кваліфікаційному критерію.

Вимога не пов’язана з предметом закупівлі та не обґрунтована Замовником.

Тендерна документація не пояснює, яке значення має місце розташування сховища пристроїв для виконання договору. Об’єкт охорони один – адміністративна будівля в м. Києві (просп. Степана Бандери, 19), охорона здійснюється на одному стаціонарному посту, а посилення поста групою швидкого реагування зі зброєю передбачено лише «у випадку виникнення надзвичайної ситуації, на час дії особливого періоду» (Додаток 3). Оперативність такого посилення Замовник забезпечив окремою вимогою Додатку 3 – реагування ГШР зі зброєю «протягом не більше 15 хвилин». Саме ця вимога, а не місце розташування сховища, визначає, чи зможе виконавець своєчасно посилити охорону. Відповідно до підпункту 4 пункту 11 Ліцензійних умов пристрої видаються працівникам охорони на час несення служби, тобто під час надання послуг вони перебувають у працівників на об’єкті або в групі реагування, а не у сховищі. Спроможність своєчасно забезпечити охорону та реагування визначається не місцем розташування сховища, а параметрами, які Замовник уже встановив окремими вимогами тендерної документації (транспорт реагування, пункт централізованого спостереження, групи швидкого реагування), та умовами договору щодо часу прибуття і відповідальності виконавця.

Крім того, територіальна прив’язка обмежує право учасника, передбачене абзацом другим частини третьої статті 16 Закону, залучити для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо матеріально-технічної бази спроможності інших суб’єктів господарювання як співвиконавців: такими співвиконавцями фактично можуть бути лише суб’єкти, об’єкти дозвільної системи яких розташовані в місті Києві.

Вимога суперечить іншим умовам тендерної документації.

У Додатку 3 Замовник, визначаючи вимоги до Учасника, вимагає «документ (дозвіл), виданий власнику ГШР зі зброєю на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та копію видаткової накладної на придбання зброї» – без будь-якої прив’язки місця зберігання до міста Києва. Отже, сам Замовник у технічній специфікації визнає достатнім дозвіл на зберігання пристроїв незалежно від місця розташування сховища, а територіальна умова з’являється лише в Додатку 1.

Крім того, пунктом 4 підрозділу 1.1 розділу 1 Додатку 1 Замовник прямо допускає, що транспорт реагування може не належати учаснику, і в такому разі учасник надає «договір реагування, укладений з іншим суб’єктом охоронної діяльності». Додаток 3 так само говорить про дозвіл, виданий «власнику ГШР зі зброєю», тобто допускає, що ГШР зі зброєю може належати іншому суб’єкту. Вимога ж щодо розташування сховища саме в м. Києві фактично обмежує коло таких суб’єктів лише тими що базуються в м.Київ, що позбавляє учасника можливості, яку надає сама тендерна документація та абзац другий частини третьої статті 16 Закону.

Вимогу щодо конкретного місця дислокації орган оскарження визнає неправомірною.

В Узагальненні практики Антимонопольний комітет України прямо відніс до найбільш поширених порушень замовників у частині вимог до матеріально-технічної бази вимоги щодо:

«надання дозволу на відкриття та функціонування збройної кімнати, на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, зокрема, з конкретним місцем дислокації. Приклади рішень Комісії: № 279-р/пк-пз (UA-2024-12-24-012510-a), № 13255-р/пк-пз (UA-2025-08-14-012337-a)».

Оскаржувана вимога тендерної документації («з місцем дислокації у місті Києві») за змістом повністю збігається з вимогою, яку Антимонопольний комітет України навів як типове порушення.

До того самого переліку порушень в Узагальненні практики віднесено вимоги щодо «наявності в конкретних місцях цілодобової чергової частини, офісного приміщення, діючого підрозділу охорони, матеріально-технічної бази, структурного підрозділу (філії), пульта централізованого спостереження» (рішення Комісії № 3138-р/пк-пз (UA-2025-02-14-009262-a), № 8314-р/пк-пз (UA-2025-05-12-013529-a)).

У рішенні від 27.05.2026 № 6385-р/пк-пз (закупівля UA-2026-05-14-003266-a) Комісія розглянула вимогу надати довідку з переліком діючих підрозділів охорони в регіонах надання послуг і, пославшись на пункти 1 та 4 Ліцензійних умов, встановила:

«Замовник не довів необхідність встановлення наведеної вище умови Документації. За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які нададуть наведену вище довідку з переліком діючих підрозділів охорони саме в регіонах надання послуг, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника».

Вимога порушує права та законні інтереси Скаржника.

Згідно Витягу «Єдиний реєстр зброї», адреса об’єкта дозвільної системи (сховища) Скаржника Полтавська обл., Полтавський р-н., м. Полтава, вул. Симона Петлюри, буд. 21, свідчить про те, що він розташований поза межами м. Києва – тому Скаржник формально не відповідатиме вимозі.

Вимога пункту 1.2 підрозділу 1.2 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання документів «на носіння зберігання» пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, «виданих на кожного працівника, зазначеного в списку» · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Скасувати рішення замовника. Враховуючи викладене, Скаржник вважає, що вимога пункту 1.2 підрозділу 1.2 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації в частині надання документів «на носіння зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, видані на кожного працівника, зазначеного в списку» не передбачена Законом про охоронну діяльність та Ліцензійними умовами, є невизначеною, суперечить частині одинадцятій статті 26 Закону та Додатку 3 до тендерної документації, не обґрунтована Замовником та є дискримінаційною, просимо Комісію зобов’язати Замовника усунути невідповідності шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.

Вимога пункту 1.2 підрозділу 1.2 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації щодо надання документів «на носіння зберігання» пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, «виданих на кожного працівника, зазначеного в списку» – є дискримінаційною та такою, що обмежує коло потенційних учасників закупівлі, з огляду на наступне.

Пунктом 1.2 підрозділу 1.2 «Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід» розділу 1 Додатку 1 встановлено:

«1.2. Список працівників (не менше шести), які задіяні в групах швидкого реагування з відомчою зброєю (далі – ГШР зі зброєю) та копії підтверджуючих документів на них, які вказані у пункті 1.1, а також надати документи на носіння зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, видані на кожного працівника, зазначеного в списку».

Скаржник не заперечує проти вимоги щодо надання списку працівників груп швидкого реагування та документів на них, передбачених пунктом 17 Ліцензійних умов. Дискримінаційною є вимога надати «документи на носіння зберігання» пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами, «видані на кожного працівника, зазначеного в списку».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону про охоронну діяльність право «для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України» належить суб’єкту охоронної діяльності. Частиною п’ятою статті 11 цього Закону саме на суб’єкта охоронної діяльності покладено обов’язок «забезпечувати дотримання законодавства … в оснащенні засобами оборони та індивідуального захисту».

Пунктом 11 Ліцензійних умов (наведеним у розділі IV цієї скарги) визначено правовий механізм обігу таких пристроїв у суб’єкта охоронної діяльності: дозволи на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи і на право придбання отримує суб’єкт охоронної діяльності; пристрої зберігаються в його сховищі; облік ведеться суб’єктом; а щодо працівників підпунктом 4 пункту 11 передбачено лише, що:

«облік видачі і прийняття пристроїв, патронів до них, що видаються працівникам охорони на час несення служби, ведеться відповідальною особою шляхом внесення відповідних даних до книги обліку видачі і прийняття пристроїв та патронів до них».

Тобто на рівні окремого працівника охорони Ліцензійні умови передбачають видачу пристрою на час несення служби з відповідним записом у книзі обліку суб’єкта охоронної діяльності, а не індивідуальний документ «на носіння зберігання», виданий кожному працівникові.

Перелік документів, які ліцензіат зобов’язаний отримати від працівника під час прийняття на роботу до персоналу охорони, визначено пунктом 17 Ліцензійних умов: документи про проходження психіатричного та наркологічного оглядів, документ про відсутність судимості, документ про відсутність обмежень за станом здоров’я, копія паспорта, копія документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків, документ про освіту, відомості щодо військового резерву. Відповідно до пункту 18 Ліцензійних умов охоронна діяльність провадиться персоналом, який відповідає вимогам пунктів 15 і 17. Документа «на носіння зберігання» пристроїв для відстрілу патронів цей перелік не містить.

Антимонопольний комітет України в Узагальненні практики зазначив, що «пунктами 14–18 Ліцензійних умов визначений вичерпний перелік кадрових вимог, обов’язкових до виконання під час провадження відповідної діяльності», а замовники «встановлюють додаткові (надмірні) вимоги до учасників процедур закупівель у цій частині … які не передбачені Ліцензійними умовами та не обґрунтовані вимогами технічного завдання».

Вимога є невизначеною і внутрішньо суперечливою.

Замовник не зазначив ні назви документа, який необхідно надати, ні нормативно-правового акта, що передбачає його видачу, ні органу, який його видає. Формулювання «документи на носіння зберігання» є двозначним: незрозуміло, чи йдеться про дозвіл на носіння, на зберігання чи на обидва, і чи мають такі документи бути видані суб’єкту охоронної діяльності, чи кожному працівникові особисто.

Крім того, в тому самому пункті Замовник вимагає список працівників груп швидкого реагування «з відомчою зброєю», тоді як у пункті 3 підрозділу 1.1 – документи щодо «травматичної зброї». Закон про охоронну діяльність надає суб’єкту охоронної діяльності право використовувати лише спеціальні засоби за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (пункт 1 частини першої статті 9), а Перелік № 97 передбачає пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними метальними снарядами несмертельної дії, як спеціальний засіб. Понять «відомча зброя» чи «травматична зброя» стосовно суб’єктів охоронної діяльності ні Закон про охоронну діяльність, ні Ліцензійні умови не використовують. Тендерна документація не визначає співвідношення цих понять, а отже учасник не може встановити, на який саме засіб і які саме документи він повинен надати.

Це суперечить пункту 2 частини другої статті 22 Закону та абзацу сьомому пункту 28 Особливостей щодо обов’язку замовника зазначити спосіб підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, а також частині першій статті 16 Закону щодо подання документально підтвердженої інформації.

Вимога суперечить Додатку 3 до тендерної документації.

У Додатку 3 Замовник, визначаючи вимоги до Учасника щодо тих самих пристроїв, вимагає лише «документ (дозвіл), виданий власнику ГШР зі зброєю на право зберігання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії». Тобто у технічній специфікації Замовник визнає достатнім дозвіл, виданий власнику ГШР – суб’єкту охоронної діяльності, що відповідає пункту 11 Ліцензійних умов. Вимога ж Додатку 1 надати документи, «видані на кожного працівника», цьому прямо суперечить.

Додатково Додаток 3 містить примітку: «Охоронники, в складі екіпажу ГШР зі зброєю, повинні бути забезпечені пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (відомча зброя)». Таким чином, Замовник ототожнює спеціальний засіб, передбачений Переліком № 97, з «відомчою зброєю», а в іншому місці вимагає документи щодо «травматичної зброї». Таке змішування різних за правовою природою понять підтверджує невизначеність вимоги щодо документів, які учасник повинен надати.

Вимога суперечить частині одинадцятій статті 26 Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону:

«11. Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції … Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/ пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником».

Вимога надати на кожного працівника документ, видача якого законодавством у сфері охоронної діяльності не передбачена, є вимогою подати документ, не передбачений законодавством для учасників, а встановлення її як обов’язкової умови, невиконання якої тягне відхилення тендерної пропозиції, прямо суперечить наведеній нормі.

Практика органу оскарження щодо аналогічних вимог.

В Узагальненні практики Антимонопольний комітет України відніс до неправомірних вимоги щодо «наявності зброї конкретного виду, зокрема травматичної зброї, застосування саме вогнепальної нарізної зброї, крім випадків охорони, зокрема, закладів освіти державної та комунальної форми власності» (рішення Комісії № 3400-р/пк-пз (UA-2025-02-18-006123-a), № 3506-р/пк-пз (UA-2025-02-12-008706-a), № 13873-р/пк-пз (UA-2025-08-27-009432-a)).

У рішенні від 18.03.2026 № 3180-р/пк-пз (закупівля UA-2026-03-04-014958-a) Комісія, розглядаючи вимоги щодо документів на охоронників, не передбачених Ліцензійними умовами, встановила:

«Слід зазначити, що Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 960, не передбачають наявності в суб'єкта охоронної діяльності наведених вище документів. … Враховуючи наведене, вищенаведені вимоги Документації не узгоджуються з ліцензійними умовами в цій частині. За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише суб'єкти господарювання, які зможуть надати … що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника».

Аналогічного висновку Комісія дійшла в рішенні від 27.05.2026 № 6384-р/пк-пз (закупівля UA-2026-05-14-003266-a), навівши повний перелік документів, передбачений пунктом 17 Ліцензійних умов, і зазначивши, що «Ліцензійними умовами не передбачено наявності у ліцензіата» вимаганих замовником документів на працівників, а «Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції. Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які зможуть надати наведені вище документи, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».

Вимога порушує права та законні інтереси Скаржника.

Скаржник має дозвіл на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи, але не має індивідуальних «документів на носіння зберігання», виданих кожному працівникові, оскільки законодавство їх видачу не передбачає. За таких умов тендерна пропозиція Скаржника може бути відхилена через відсутність документа, отримати який неможливо, або через те, що Замовник на власний розсуд не визнає належними документи, які в Скаржника є.

Першоджерело

Скарга в Prozorro Закупівля UA-2026-10-14-007287-a PDF рішення

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.