Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 12675-р/пк-пз від 26.10.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ:
32984271) від 15 жовтня 2026 № UA-2026-10-13-001826-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 19.10.2026 № 12380-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник у порушення вимог Закону та Особливостей не надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, а також вимога щодо підтвердження сертифікації особи, яка здійснювала такий аудит, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, зокрема Законом України "Про публічні закупівлі", Законом України "Про запобігання корупції", постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, а також підзаконними актами Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). При цьому законодавство України не містить визначення поняття "антикорупційний аудит", не встановлює порядку його проведення, не визначає суб'єктів, уповноважених на його здійснення, не передбачає вимог до сертифікації таких осіб та не встановлює обов'язку суб'єктів господарювання проходити подібні перевірки, у зв'язку з чим вимога Замовника щодо надання відповідного висновку (звіту) є правовою конструкцією, що не має нормативного підґрунтя, є довільною та такою, що не підлягає виконанню у визначеному законодавством порядку.
Водночас відповідно до статті 62 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено правові засади запровадження антикорупційних програм у діяльності юридичних осіб, зокрема частиною першою визначено, що антикорупційна програма юридичної особи є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності такої юридичної особи, а частиною другою передбачено вичерпний перелік випадків, у яких затвердження антикорупційної програми є обов'язковим, а саме для державних, комунальних підприємств, господарських товариств із державною або комунальною часткою понад 50 відсотків за умови, що середньооблікова чисельність працівників перевищує 50 осіб та обсяг валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень, а також для юридичних осіб, які є учасниками процедур закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товарів, робіт чи послуг дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, що свідчить про те, що законодавець прямо пов'язує обов'язок наявності антикорупційної програми в учасника процедури закупівлі саме з визначеним вартісним критерієм.
Станом на сьогодні чинною є Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена наказом НАЗК від 10.12.2021 № 794/21, яка визначає вимоги до змісту антикорупційної програми та порядок її впровадження і контролю. Водночас ані Закон України "Про запобігання корупції", ані зазначена Типова програма не встановлюють обов'язку проведення антикорупційного аудиту чи отримання відповідних висновків (звіту) від третіх осіб.
Відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей замовник зобов'язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити його тендерну пропозицію виключно у разі відсутності антикорупційної програми чи уповноваженого з її реалізації у юридичної особи-учасника (крім нерезидентів) лише за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн гривень (у тому числі за відповідним лотом). Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню виключно у межах визначених законодавством підстав і умов, що виключає можливість її довільного або розширеного тлумачення. Таким чином, навіть у разі, якщо очікувана вартість закупівлі досягає або перевищує встановлений поріг у 20 млн гривень, замовник має право вимагати від учасника виключно наявність антикорупційної програми юридичної особи та/або уповноваженого з її реалізації, без встановлення будь-яких додаткових документальних вимог, зокрема щодо надання висновків, звітів, аудитів чи підтверджень, які не передбачені чинним законодавством України.
Предметом Закупівлі є 35 600 кВт·год електричної енергії, а очікувана вартість Закупівлі є значно нижчою за 20 мільйонів гривень. Отже, Замовник вимагає від учасників підтвердження, яке не може бути вимагане навіть від учасника закупівлі з вартістю, що перевищує поріг, визначений підпунктом 10 пункту 47 Особливостей. Крім того, у пункті 5 розділу 3 ТД Замовник сам зазначає, що не вимагає від учасника під час подання тендерної пропозиції будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, крім самостійного декларування таких підстав. Вимога пункту 10 Додатку № 1 до ТД суперечить цьому твердженню Замовника.
Жодним нормативно-правовим актом не визначено правовий статус такого "аудитора", його повноваження, вимоги до кваліфікації, порядок сертифікації та нормативну базу, якою він має керуватися при здійсненні відповідного аудиту. Так само законодавство не регулює питання вартості таких послуг та не встановлює обов'язковості їх здійснення на платній чи безоплатній основі.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи від Учасника:
10. Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист-пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно.
Відповідно до частини другої статті 62 Закону України "Про запобігання корупції" в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:
1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;
2) юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли, зокрема:
10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом).
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, очікувана вартість: 343 540,00 UAH без ПДВ.
За таких умов вимоги Документації законодавства в цій частині.
не узгоджуються з вимогами чинного Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією, виданий сертифікованим фахівцем у 2025 році, та сертифікат уповноваженої особи, що здійснила аудит, або листпояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно, що є дискримінаційним до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що Замовник вимагає від учасників надати: "Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК "Укренерго" про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі "Дефолтний" та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК "Укренерго"), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Довідка має бути видана в 2025 році".
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими Особливостями для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Для електричної енергії відповідним національним стандартом є ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення". Зазначений стандарт не містить жодних вимог щодо фінансового статусу учасника чи наявності довідок від оператора системи передачі. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону технічні та якісні характеристики предмета закупівлі можуть визначатися відповідно до вимог, що встановлені актами законодавства або нормативно-правовими актами, виключно в межах, що стосуються предмета закупівлі.
Відповідно до пунктів 1.7.1–1.7.4 Правил ринку (постанова НКРЕКП № 307 у редакції № 1168 від 24.06.2019, далі — Правила ринку) статус "переддефолтного" або "тимчасово дефолтного" постачальника є тимчасовим, попереджувальним статусом, що присвоюється при виникненні заборгованості та анулюється після її усунення. Зазначені статуси мають виключно попереджувальний і тимчасовий характер та не обмежують право ліцензіата здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії. Таким чином, наявність або відсутність такого статусу в минулому не є підставою для обмеження участі у закупівлі.
Відповідно до пункту 1.7.2 Правил ринку інформація про переддефолтних учасників публікується на сайті НЕК "Укренерго" щоденно за посиланням:
https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault. Звертаємо увагу Комісії, що Замовник у самій вимозі визнає, що така інформація оприлюднюється на сайті оператора системи передачі.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей замовник не має права вимагати від учасника надання документів, що підтверджують публічну або загальнодоступну інформацію.
Вимога є дискримінаційною також з огляду на те, що НЕК "Укренерго" не є суб'єктом, зобов'язаним надавати відповідні довідки в рамках тендерних процедур, а учасник не може зобов'язати оператора системи передачі видати такий документ. Вимога довідки "з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року", тобто без часового обмеження, є особливо необґрунтованою, оскільки перелік дефолтних учасників є загальнодоступним, що виключає правомірність такої вимоги відповідно до частини 4 статті 22 Закону.
Крім того, Замовник вимагає саме "оригінал" довідки, виданий у 2025 році, тоді як відповідно до Документації усі документи тендерної пропозиції подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Вимога подати документ, виданий у конкретному році, ставить учасників у залежність від того, чи отримали вони такий документ у 2025 році, та додатково звужує коло потенційних учасників.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи від Учасника:
11. Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК "Укренерго" про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі "Дефолтний" та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК "Укренерго"), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Довідка має бути видана в 2025 році.
Замовник не обгрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які з початку роботи ринку електричної енергії з 01.07.2019 не знаходився в статусі "Дефолтний" та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК "Укренерго"), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що Замовник вимагає: "В складі пропозиції надаються оригінали чи копії документів, що в розумінні законодавства засвідчують якість товару (сертифікати якості або протоколи перевірки показників якості електроенергії). У випадку відсутності законодавчої необхідності у сертифікації відповідного товару, учасники надають відповідний лист-роз'яснення із зазначенням обставин, що товар не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні та лист від НКРЕКП щодо сертифікації електричної енергії".
Відповідно до пункту 11.4.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, відповідальність за якість електричної енергії в точках передачі між системою розподілу та споживачами покладається на оператора системи розподілу (далі – ОСР), а не на постачальника електричної енергії. Постачальник здійснює комерційну функцію — продаж електричної енергії за договором, тоді як технічна якість електричної енергії в точці поставки забезпечується ОСР відповідно до вимог ДСТУ EN 50160:2023. Звертаємо увагу Комісії, що Замовник у пункті 6 Додатку № 2 до ТД сам посилається на пункт 11.4.6 Кодексу систем розподілу та визначає ОСР, з яким він уклав договір розподілу, — АТ "Харківобленерго". Вимога надати документ, який засвідчує показники, за які постачальник не несе відповідальності, є юридично безпідставною.
Жоден нормативно-правовий акт, що регулює ринок електричної енергії, не визначає поняття "документів, що в розумінні законодавства засвідчують якість товару" для цілей участі у публічних закупівлях, не встановлює перелік органів або суб'єктів господарювання, уповноважених видавати "сертифікати якості" електричної енергії, а також не передбачає видачі НКРЕКП листів щодо сертифікації електричної енергії на запит учасників закупівель. Відповідно, потенційний учасник не може достовірно визначити, який документ задовольнить вимогу Замовника, і не може зобов'язати НКРЕКП видати такий лист.
Таким чином, навіть альтернативний варіант, запропонований Замовником (листроз'яснення та лист НКРЕКП), вимагає від учасника отримання документа від третьої особи, яка не зобов'язана його видавати.
Для електричної енергії відповідним національним стандартом є ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення". Відповідно, встановлення додаткових вимог до якості предмета закупівлі, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників.
Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
3. Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності вимогам про технічні, якісні характеристики предмета закупівлі:
3. В складі пропозиції надаються оригінали чи копії документів, що в розумінні законодавства засвідчують якість товару (сертифікати якості або протоколи перевірки показників якості електроенергії). При цьому показники за даними документами можуть відрізнятись, але бути еквівалентними. У випадку відсутності законодавчої необхідності у сертифікації відповідного товару, учасники надають відповідний лист-роз’яснення із зазначенням обставин, що товар не підлягає обов’язковій сертифікації в Україні та лист від НКРЕКП щодо сертифікації електричної енергії. В такому випадку зазначені вище сертифікати (протоколи перевірки) на товар не надаються.
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають наявності вищезазначених документів.
Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації суперечать вимогам чинного законодавства в цій частині.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
4. Скаржник зазначає Замовник установив вимогу: "Додатково надається сертифікат цифрової грамотності уповноваженої особи учасника кваліфікований електронний підпис якої накладений на пропозицію".
При цьому Замовник не визначив вид сертифіката, його видавця, вимог до змісту та необхідного рівня цифрової грамотності, що не дозволяє однозначно встановити, який документ підтверджуватиме відповідність зазначеній вимозі.
Суб'єкт оскарження виходить із того, що йдеться про сертифікат за результатами тестування "Цифрограм" на платформі "Дія.Освіта". Зокрема, сертифікат "Цифрограм 2.0 для громадян" засвідчує рівень загальних цифрових компетентностей особи: комп'ютерної та інформаційної грамотності, створення цифрового контенту, комунікації, безпеки та розв'язання проблем у цифровому середовищі.
Такий сертифікат видається за результатами національного тесту Міністерства цифрової трансформації України, складеного за європейською рамкою DigComp 2.1.
Відповідно до інформації Мінцифри, оприлюдненої 02.11.2020, тестування передбачає перевірку базових знань та навичок із цифрової грамотності в шести сферах: основи комп'ютерної грамотності; інформаційна та медіаграмотність, уміння працювати з даними;
створення цифрового контенту; комунікація і взаємодія у цифровому суспільстві; безпека у цифровому середовищі; вирішення технічних проблем та навчання впродовж життя у цифровому суспільстві. Кожна із цих сфер охоплює п'ять компетентностей. За результатами тесту особа отримує сертифікат із загальним рівнем і кількістю балів за сферами, який дає змогу оцінити власний рівень цифрової грамотності. Нормативно-правовими актами сертифікат не віднесено до документів про кваліфікацію чи повноваження.
Відповідно до тієї самої інформації, метою національного тесту на цифрову грамотність є перевірка готовності українських громадян до життя та роботи в умовах побудови "держави в смартфоні". Отже, сертифікат відображає загальну готовність особи користуватися цифровими сервісами та жодним чином не стосується предмета Закупівлі — електричної енергії, її кількості, якості чи умов постачання, а також спроможності учасника виконати договір про закупівлю.
Такий документ не підтверджує належності ключа кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), повноважень особи на підписання тендерної пропозиції або спроможності учасника виконати договір постачання електричної енергії. Дані підписанта та чинність електронного підпису перевіряють технічними засобами, зокрема на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify, на який Замовник посилається в тому самому пункті ТД. Для такої перевірки сертифікат цифрової грамотності не потрібний.
Крім того, вимога щодо наявності зазначеного сертифіката саме в особи, яка підписує тендерну пропозицію, не має обґрунтованого зв'язку з предметом закупівлі та виконанням договору. Результати тестування загальних цифрових навичок підписанта не підтверджують здатності учасника забезпечити постачання електричної енергії в установлених договором обсягах та у визначені строки. Водночас використання цифрових інструментів у діяльності електропостачальника саме по собі не обґрунтовує необхідності отримання такого сертифіката підписантом пропозиції.
Отже, Замовник установив додаткову умову участі в закупівлі, необхідність якої не обґрунтована та яка створює перешкоди для учасників, чиї підписанти не мають відповідного сертифіката, незалежно від спроможності таких учасників виконати договір.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
Інші документи від Учасника:
6. Кваліфікований електронний підпис (КЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації. Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify.
Додатково надається сертифікат цифрової грамотності уповноваженої особи учасника кваліфікований електронний підпис якої накладений на пропозицію. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема:
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
Вимога Документації щодо надання сертифікат цифрової грамотності уповноваженої особи учасника стосується підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати комунальний заклад "Люботинський мистецький ліцей "Дивосвіт" Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ: 04591423) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія з урахуванням послуг на її розподіл", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-10-13-001826-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ
Скарга
Щодо дискримінаційних умов тендерної документації
Щодо дискримінаційних умов тендерної документації · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти Скаргу до розгляду. 2. Зобов'язати Комунальний заклад «Люботинський мистецький ліцей "Дивосвіт"» Харківської обласної ради внести зміни до тендерної документації відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, а саме – усунути дискримінаційні вимоги та вимоги, що не відповідають чинному законодавству, зазначені в тексті цієї Скарги.
Комунальний заклад «Люботинський мистецький ліцей "Дивосвіт"» Харківської обласної ради (далі – Замовник) 13 жовтня 2026 року оприлюднив в електронній системі закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі — відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: «Електрична енергія з урахуванням послуг на її розподіл» (ідентифікатор закупівлі: UA-2026-10-13-001826-a; далі – Закупівля).
Ця скарга (далі — Скарга) подається з метою оскарження дискримінаційних умов тендерної документації Замовника, затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника —Людмили Петте.
Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (далі – Суб'єкт оскарження або АТ «ЕКУ») має намір взяти участь у зазначеній Закупівлі та є суб'єктом господарювання, який здійснює постачання електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП).
За результатами аналізу Суб'єктом оскарження встановлено наявність окремих положень ТД, які:
а) є дискримінаційними по суті, оскільки встановлюють вимоги, що суперечать чинному законодавству, обмежують конкуренцію та унеможливлюють участь АТ «ЕКУ» у закупівлі, чим порушують його права та законні інтереси як потенційного учасника;
б) у сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб'єктів господарювання, які попередньо набули відповідних документів або відповідають неправомірно сформованим вимогам Замовника, що виключає рівний доступ інших учасників.
ПОРУШЕННЯ № 1
Вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту та сертифіката особи, яка здійснила такий аудит
Встановлена Замовником у пункті 10 розділу «Інші документи від Учасника» Додатку № 1 до ТД («Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції») вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, виданого сертифікованим фахівцем у 2025 році, а також сертифіката уповноваженої особи, яка здійснила аудит, або листа-пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифіката Замовником самостійно, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, не пов'язана з предметом закупівлі, є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що порушує права і законні інтереси Суб'єкта оскарження як потенційного учасника процедури закупівлі.
Зокрема, Замовник вимагає: «Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист-пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно».
Зазначаємо, що вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, а також вимога щодо підтвердження сертифікації особи, яка здійснювала такий аудит, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про запобігання корупції», постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, а також підзаконними актами Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). При цьому законодавство України не містить визначення поняття «антикорупційний аудит», не встановлює порядку його проведення, не визначає суб'єктів, уповноважених на його здійснення, не передбачає вимог до сертифікації таких осіб та не встановлює обов'язку суб'єктів господарювання проходити подібні перевірки, у зв'язку з чим вимога Замовника щодо надання відповідного висновку (звіту) є правовою конструкцією, що не має нормативного підґрунтя, є довільною та такою, що не підлягає виконанню у визначеному законодавством порядку.
Водночас відповідно до статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено правові засади запровадження антикорупційних програм у діяльності юридичних осіб, зокрема частиною першою визначено, що антикорупційна програма юридичної особи є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності такої юридичної особи, а частиною другою передбачено вичерпний перелік випадків, у яких затвердження антикорупційної програми є обов'язковим, а саме для державних, комунальних підприємств, господарських товариств із державною або комунальною часткою понад 50 відсотків за умови, що середньооблікова чисельність працівників перевищує 50 осіб та обсяг валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень, а також для юридичних осіб, які є учасниками процедур закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товарів, робіт чи послуг дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, що свідчить про те, що законодавець прямо пов'язує обов'язок наявності антикорупційної програми в учасника процедури закупівлі саме з визначеним вартісним критерієм.
Станом на сьогодні чинною є Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена наказом НАЗК від 10.12.2021 № 794/21, яка визначає вимоги до змісту антикорупційної програми та порядок її впровадження і контролю. Водночас ані Закон України «Про запобігання корупції», ані зазначена Типова програма не встановлюють обов'язку проведення антикорупційного аудиту чи отримання відповідних висновків (звіту) від третіх осіб.
Відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей замовник зобов'язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити його тендерну пропозицію виключно у разі відсутності антикорупційної програми чи уповноваженого з її реалізації у юридичної особи-учасника (крім нерезидентів) лише за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн гривень (у тому числі за відповідним лотом). Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню виключно у межах визначених законодавством підстав і умов, що виключає можливість її довільного або розширеного тлумачення. Таким чином, навіть у разі, якщо очікувана вартість закупівлі досягає або перевищує встановлений поріг у 20 млн гривень, замовник має право вимагати від учасника виключно наявність антикорупційної програми юридичної особи та/або уповноваженого з її реалізації, без встановлення будь-яких додаткових документальних вимог, зокрема щодо надання висновків, звітів, аудитів чи підтверджень, які не передбачені чинним законодавством України.
Звертаємо увагу Комісії, що предметом Закупівлі є 35 600 кВт·год електричної енергії, а очікувана вартість Закупівлі є значно нижчою за 20 мільйонів гривень. Отже, Замовник вимагає від учасників підтвердження, яке не може бути вимагане навіть від учасника закупівлі з вартістю, що перевищує поріг, визначений підпунктом 10 пункту 47 Особливостей. Крім того, у пункті 5 розділу 3 ТД Замовник сам зазначає, що не вимагає від учасника під час подання тендерної пропозиції будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, крім самостійного декларування таких підстав. Вимога пункту 10 Додатку № 1 до ТД суперечить цьому твердженню Замовника.
Жодним нормативно-правовим актом не визначено правовий статус такого «аудитора», його повноваження, вимоги до кваліфікації, порядок сертифікації та нормативну базу, якою він має керуватися при здійсненні відповідного аудиту. Так само законодавство не регулює питання вартості таких послуг та не встановлює обов'язковості їх здійснення на платній чи безоплатній основі.
Наголошуємо, що навіть якщо припустити наявність хоча б мінімального нормативного підґрунтя для подібної вимоги, її встановлення є непропорційним цілям закупівлі, оскільки не відповідає критерію необхідності: наявність або відсутність антикорупційного аудиту жодним чином не впливає на здатність учасника постачати електричну енергію відповідної якості та у визначені строки. Право Замовника визначати вимоги до учасників не є абсолютним і має реалізовуватися з дотриманням принципу пропорційності та обов'язкового зв'язку таких вимог із предметом закупівлі.
Отже, за таких обставин вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, виданого сертифікованим фахівцем, а також сертифіката такої особи, є такою, що не має нормативного підґрунтя, є невизначеною за своїм змістом та створює необґрунтовані бар'єри для участі у процедурі закупівлі, що призводить до обмеження конкуренції та порушує вимоги статті 5 і частини четвертої статті 22 Закону.
ПОРУШЕННЯ № 2
Вимога щодо надання оригіналу довідки НЕК «Укренерго» про відсутність у учасника статусу «Дефолтний» з 01.07.2019
Відповідно до пункту 11 розділу «Інші документи від Учасника» Додатку № 1 до ТД Замовник вимагає від учасників надати: «Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Довідка має бути видана в 2025 році».
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими Особливостями для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Для електричної енергії відповідним національним стандартом є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Зазначений стандарт не містить жодних вимог щодо фінансового статусу учасника чи наявності довідок від оператора системи передачі. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону технічні та якісні характеристики предмета закупівлі можуть визначатися відповідно до вимог, що встановлені актами законодавства або нормативно-правовими актами, виключно в межах, що стосуються предмета закупівлі.
Відповідно до пунктів 1.7.1–1.7.4 Правил ринку (постанова НКРЕКП № 307 у редакції № 1168 від 24.06.2019, далі — Правила ринку) статус «переддефолтного» або «тимчасово дефолтного» постачальника є тимчасовим, попереджувальним статусом, що присвоюється при виникненні заборгованості та анулюється після її усунення. Зазначені статуси мають виключно попереджувальний і тимчасовий характер та не обмежують право ліцензіата здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії. Таким чином, наявність або відсутність такого статусу в минулому не є підставою для обмеження участі у закупівлі.
Відповідно до пункту 1.7.2 Правил ринку інформація про переддефолтних учасників публікується на сайті НЕК «Укренерго» щоденно за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault. Звертаємо увагу Комісії, що Замовник у самій вимозі визнає, що така інформація оприлюднюється на сайті оператора системи передачі. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей замовник не має права вимагати від учасника надання документів, що підтверджують публічну або загальнодоступну інформацію.
Зазначаємо, що вимога є дискримінаційною також з огляду на те, що НЕК «Укренерго» не є суб'єктом, зобов'язаним надавати відповідні довідки в рамках тендерних процедур, а учасник не може зобов'язати оператора системи передачі видати такий документ. Вимога довідки «з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року», тобто без часового обмеження, є особливо необґрунтованою, оскільки перелік дефолтних учасників є загальнодоступним, що виключає правомірність такої вимоги відповідно до частини 4 статті 22 Закону.
Крім того, Замовник вимагає саме «оригінал» довідки, виданий у 2025 році, тоді як відповідно до ТД усі документи тендерної пропозиції подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Вимога подати документ, виданий у конкретному році, ставить учасників у залежність від того, чи отримали вони такий документ у 2025 році, та додатково звужує коло потенційних учасників.
Рекомендаціями Антимонопольного комітету України від 05.03.2020 № 5-рк (пункти 45–48) прямо вказано, що вимоги щодо відсутності статусу дефолту/переддефолту є дискримінаційними. Жоден нормативно-правовий акт не забороняє участь у публічних закупівлях учасникам, які мали переддефолтний статус, за наявності чинної ліцензії.
Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
ПОРУШЕННЯ № 3
Вимога щодо надання сертифікатів якості або протоколів перевірки показників якості електричної енергії та листа НКРЕКП щодо сертифікації електричної енергії
Відповідно до розділу «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності вимогам про технічні, якісні характеристики предмета закупівлі» Додатку № 1 до ТД Замовник вимагає: «В складі пропозиції надаються оригінали чи копії документів, що в розумінні законодавства засвідчують якість товару (сертифікати якості або протоколи перевірки показників якості електроенергії). У випадку відсутності законодавчої необхідності у сертифікації відповідного товару, учасники надають відповідний лист-роз'яснення із зазначенням обставин, що товар не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні та лист від НКРЕКП щодо сертифікації електричної енергії».
Відповідно до пункту 11.4.6 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, відповідальність за якість електричної енергії в точках передачі між системою розподілу та споживачами покладається на оператора системи розподілу (далі – ОСР), а не на постачальника електричної енергії. Постачальник здійснює комерційну функцію — продаж електричної енергії за договором, тоді як технічна якість електричної енергії в точці поставки забезпечується ОСР відповідно до вимог ДСТУ EN 50160:2023. Звертаємо увагу Комісії, що Замовник у пункті 6 Додатку № 2 до ТД сам посилається на пункт 11.4.6 Кодексу систем розподілу та визначає ОСР, з яким він уклав договір розподілу, — АТ «Харківобленерго». Вимога надати документ, який засвідчує показники, за які постачальник не несе відповідальності, є юридично безпідставною.
Зазначаємо, що жоден нормативно-правовий акт, що регулює ринок електричної енергії, не визначає поняття «документів, що в розумінні законодавства засвідчують якість товару» для цілей участі у публічних закупівлях, не встановлює перелік органів або суб'єктів господарювання, уповноважених видавати «сертифікати якості» електричної енергії, а також не передбачає видачі НКРЕКП листів щодо сертифікації електричної енергії на запит учасників закупівель. Відповідно, потенційний учасник не може достовірно визначити, який документ задовольнить вимогу Замовника, і не може зобов'язати НКРЕКП видати такий лист.
Таким чином, навіть альтернативний варіант, запропонований Замовником (лист-роз'яснення та лист НКРЕКП), вимагає від учасника отримання документа від третьої особи, яка не зобов'язана його видавати.
Для електричної енергії відповідним національним стандартом є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Відповідно, встановлення додаткових вимог до якості предмета закупівлі, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників.
Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.
ПОРУШЕННЯ № 4
Вимога щодо надання сертифіката цифрової грамотності уповноваженої особи учасника
Відповідно до пункту 6 розділу «Інші документи від Учасника» Додатку № 1 до ТД Замовник установив вимогу: «Додатково надається сертифікат цифрової грамотності уповноваженої особи учасника кваліфікований електронний підпис якої накладений на пропозицію».
При цьому Замовник не визначив вид сертифіката, його видавця, вимог до змісту та необхідного рівня цифрової грамотності, що не дозволяє однозначно встановити, який документ підтверджуватиме відповідність зазначеній вимозі.
Суб'єкт оскарження виходить із того, що йдеться про сертифікат за результатами тестування «Цифрограм» на платформі «Дія.Освіта». Зокрема, сертифікат «Цифрограм 2.0 для громадян» засвідчує рівень загальних цифрових компетентностей особи: комп'ютерної та інформаційної грамотності, створення цифрового контенту, комунікації, безпеки та розв'язання проблем у цифровому середовищі.
Такий сертифікат видається за результатами національного тесту Міністерства цифрової трансформації України, складеного за європейською рамкою DigComp 2.1. Відповідно до інформації Мінцифри, оприлюдненої 02.11.2020, тестування передбачає перевірку базових знань та навичок із цифрової грамотності в шести сферах: основи комп'ютерної грамотності; інформаційна та медіаграмотність, уміння працювати з даними; створення цифрового контенту; комунікація і взаємодія у цифровому суспільстві; безпека у цифровому середовищі; вирішення технічних проблем та навчання впродовж життя у цифровому суспільстві. Кожна із цих сфер охоплює п'ять компетентностей. За результатами тесту особа отримує сертифікат із загальним рівнем і кількістю балів за сферами, який дає змогу оцінити власний рівень цифрової грамотності. Нормативно-правовими актами сертифікат не віднесено до документів про кваліфікацію чи повноваження.
Відповідно до тієї самої інформації, метою національного тесту на цифрову грамотність є перевірка готовності українських громадян до життя та роботи в умовах побудови «держави в смартфоні». Отже, сертифікат відображає загальну готовність особи користуватися цифровими сервісами та жодним чином не стосується предмета Закупівлі — електричної енергії, її кількості, якості чи умов постачання, а також спроможності учасника виконати договір про закупівлю.
Зазначаємо, що такий документ не підтверджує належності ключа кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), повноважень особи на підписання тендерної пропозиції або спроможності учасника виконати договір постачання електричної енергії. Дані підписанта та чинність електронного підпису перевіряють технічними засобами, зокрема на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify, на який Замовник посилається в тому самому пункті ТД. Для такої перевірки сертифікат цифрової грамотності не потрібний.
Крім того, вимога щодо наявності зазначеного сертифіката саме в особи, яка підписує тендерну пропозицію, не має обґрунтованого зв'язку з предметом закупівлі та виконанням договору. Результати тестування загальних цифрових навичок підписанта не підтверджують здатності учасника забезпечити постачання електричної енергії в установлених договором обсягах та у визначені строки. Водночас використання цифрових інструментів у діяльності електропостачальника саме по собі не обґрунтовує необхідності отримання такого сертифіката підписантом пропозиції.
Отже, Замовник установив додаткову умову участі в закупівлі, необхідність якої не обґрунтована та яка створює перешкоди для учасників, чиї підписанти не мають відповідного сертифіката, незалежно від спроможності таких учасників виконати договір.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Звертаємо увагу Комісії, що Закон та Особливості регулюють порядок проведення відкритих торгів і встановлення вимог до учасників та їхніх тендерних пропозицій. Вони не встановлюють обов'язку особи, яка підписує тендерну пропозицію, мати сертифікат цифрової грамотності та не пов'язують можливість участі в закупівлі чи підписання пропозиції КЕП із наявністю такого документа. Право Замовника включати до ТД іншу інформацію не надає йому права встановлювати необґрунтовані та дискримінаційні вимоги.
Суб'єкт оскарження має намір взяти участь у зазначеній процедурі закупівлі та є повністю спроможним забезпечити постачання електричної енергії відповідно до вимог предмета закупівлі. Водночас наявність у тендерній документації вимог, що не мають жодного нормативного або логічного зв'язку з предметом закупівлі, не передбачені чинним законодавством і створюють безпідставні та штучні бар'єри для участі добросовісних учасників, фактично унеможливлює реалізацію Суб'єктом оскарження свого права на участь у відкритих торгах.