Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 12357-р/пк-пз від 16.10.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ:
32984271) від 07 жовтня 2026 № UA-2026-10-05-011786-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 09.10.2026 № 12066-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що встановлена Замовником у додатку 6 Документації вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, виданого сертифікованим фахівцем у 2025 році, а також сертифіката уповноваженої особи, яка здійснила аудит, або листа-пояснення з посиланням для самостійної перевірки сертифіката, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, не пов’язана з предметом закупівлі, є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що порушує права і законні інтереси Суб’єкта оскарження як потенційного учасника процедури закупівлі.
Вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, а також вимога щодо підтвердження сертифікації особи, яка здійснювала такий аудит, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, зокрема Законом України "Про публічні закупівлі", Законом України "Про запобігання корупції", постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, а також підзаконними актами Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому законодавство України не містить визначення поняття "антикорупційний аудит", не встановлює порядку його проведення, не визначає суб’єктів, уповноважених на його здійснення, не передбачає вимог до сертифікації таких осіб та не встановлює обов’язку суб’єктів господарювання проходити подібні перевірки, у зв’язку з чим вимога Замовника щодо надання відповідного висновку (звіту) є правовою конструкцією, що не має нормативного підґрунтя, є довільною та такою, що не підлягає виконанню у визначеному законодавством порядку.
Водночас відповідно до статті 62 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено правові засади запровадження антикорупційних програм у діяльності юридичних осіб, зокрема частиною першою визначено, що антикорупційна програма юридичної особи є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності такої юридичної особи, а частиною другою передбачено вичерпний перелік випадків, у яких затвердження антикорупційної програми є обов’язковим, а саме для державних, комунальних підприємств, господарських товариств із державною або комунальною часткою понад 50 відсотків за умови, що середньооблікова чисельність працівників перевищує 50 осіб та обсяг валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень, а також для юридичних осіб, які є учасниками процедур закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товарів, робіт чи послуг дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, що свідчить про те, що законодавець прямо пов’язує обов’язок наявності антикорупційної програми в учасника процедури закупівлі саме з визначеним вартісним критерієм.
Станом на сьогодні чинною є Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 № 794/21, яка визначає вимоги до змісту антикорупційної програми та порядок її впровадження і контролю, спрямовані на забезпечення ефективної системи запобігання та протидії корупції відповідно до законодавства. Водночас ані Закон України "Про запобігання корупції", ані зазначена Типова програма не встановлюють обов’язку проведення антикорупційного аудиту чи отримання відповідних висновків (звіту) від третіх осіб.
Відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей замовник зобов’язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити його тендерну пропозицію виключно у разі відсутності антикорупційної програми чи уповноваженого з її реалізації у юридичної особи-учасника (крім нерезидентів) лише за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн гривень (у тому числі за відповідним лотом). Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню виключно у межах визначених законодавством підстав і умов, що виключає можливість її довільного або розширеного тлумачення. Таким чином, у разі, якщо очікувана вартість закупівлі досягає або перевищує встановлений поріг у 20 млн гривень, замовник має право вимагати від учасника виключно наявність антикорупційної програми юридичної особи та/або уповноваженого з її реалізації, без встановлення будь-яких додаткових документальних вимог, зокрема щодо надання висновків, звітів, аудитів чи підтверджень, які не передбачені чинним законодавством України.
Замовник визначив кількість товару в обсязі 5732 кВт*год, а тому вартість Закупівлі не може досягати зазначеного порогу в 20 млн гривень. Отже, умови, за яких антикорупційна програма взагалі може бути вимогою до учасника, у цій Закупівлі відсутні, а Замовник, не маючи права вимагати навіть саму антикорупційну програму, вимагає від учасників значно більше — зовнішній аудит її дотримання.
У наведених нормативно-правових актах чітко врегульовано питання розроблення, впровадження та функціонування антикорупційної програми, однак відсутні будь-які положення щодо обов’язковості проведення антикорупційного аудиту або отримання висновку (звіту) за його результатами. Законодавством не визначено порядок проведення такого аудиту, вимоги до його форми, строків здійснення, суб’єктів, уповноважених на його проведення, а також не встановлено обов’язковості залучення сертифікованого фахівця чи надання підтверджуючих документів щодо його кваліфікації.
Водночас жодним нормативно-правовим актом не визначено правовий статус такого "аудитора", його повноваження, вимоги до кваліфікації, порядок сертифікації та нормативну базу, якою він має керуватися при здійсненні відповідного аудиту. Так само законодавство не регулює питання вартості таких послуг та не встановлює обов’язковості їх здійснення на платній чи безоплатній основі. Окремо звертаємо увагу Комісії, що Замовник обмежив і строк видачі висновку (звіту) — виключно 2025 роком, що додатково звужує коло учасників, які мають такий документ.
За таких обставин вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, виданого сертифікованим фахівцем, а також сертифіката такої особи, є такою, що не має нормативного підґрунтя, є невизначеною за своїм змістом та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі.
Замовник зазначає, що в Документацію та до електронної системи закупівель замовником внесені зміни щодо питань, викладених в скарзі, а саме - виключені пункти документації, що вказані в Скарзі як дискримінаційні умови тендерної документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 6 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції.
2.10. Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно.
Замовником 08.10.2026 внесено зміни до Документації та, зокрема, виключено наведені вище оскаржувані вимоги.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що встановлена Замовником у підпункті 2.16 пункту 2 "Інші документи, які необхідно надати у складі тендерної пропозиції" Додатку № 6 до тендерної документації "Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції" вимога щодо надання оригіналу довідки від оператора системи передачі НЕК "Укренерго", виданої у поточному місяці публікації закупівлі, про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії — з 01.07.2019 року — не перебував у статусі "дефолтний" та що зазначена інформація не оприлюднювалася на сайті оператора системи передачі (НЕК "Укренерго") відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), прямо суперечить положенням чинного законодавства у сфері публічних закупівель, є необґрунтованою, дискримінаційною та незаконною, що порушує права і законні інтереси Суб’єкта оскарження, з огляду на наступну аргументацію.
"Правила ринку", затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (зі змінами), визначають порядок реєстрації учасників ринку, вимоги до виконання зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, функціонування ринку допоміжних послуг, порядок розрахунків та порядок внесення змін до Правил. Статус "переддефолтний" та "дефолтний" надається виключно адміністратором розрахунків – ДП "НЕК "Укренерго" – у випадках, передбачених пунктом 1.7.1 Правил ринку: підпункт 1 пункту 1.7.1 – несвоєчасна оплата платіжного документа;
підпункт 2 пункту 1.7.1 – ненадання, непоновлення чи непідтримання фінансових гарантій.
Відповідно до пункту 1.7.2 адміністратор розрахунків у разі надання статусу "переддефолтний" надсилає повідомлення учаснику ринку та Регулятору, публікує повідомлення на своєму офіційному вебсайті та застосовує передбачені підпунктами 3–7 пункту 1.7.2 обмежувальні заходи; інформація про учасників ринку, що набули відповідного статусу, оновлюється щоденно. Статус "переддефолтний" анулюється після усунення відповідних обставин (пункт 1.7.3), а якщо він триває більше двох робочих днів, учасник ринку набуває статусу "дефолтний" відповідно до пункту 1.7.4 (який також визначає інші підстави – рішення суду про банкрутство або ліквідацію, анулювання ліцензії).
Таким чином, статуси "переддефолтний" і "дефолтний" мають виключно попереджувальний та тимчасовий характер, не є ознакою фінансової неспроможності постачальника, не обмежують його діяльність та не є законодавчо визначеною підставою для відмови у праві брати участь у процедурах публічних закупівель.
Замовник не обмежився актуальним станом, а вимагає підтвердити відсутність статусу "дефолтний" протягом усього періоду з 01.07.2019, тобто понад семи років. З огляду на тимчасовий характер зазначеного статусу така вимога не стосується спроможності учасника виконати договір, а лише відсіює учасників за обставинами, які вже втратили правове значення. Замовник не посилається на жодну норму, яка б надавала йому право встановлювати подібну вимогу.
Вимога Замовника про обов’язкове документальне підтвердження факту не набуття статусу "дефолтний" протягом визначеного періоду суперечить статті 5 Закону, яка визначає принципи здійснення публічних закупівель, зокрема недискримінації учасників, рівного доступу до участі у процедурах закупівель, добросовісної конкуренції та об’єктивної оцінки пропозицій, а також частині четвертій статті 22, що забороняє вимагати документальне підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Крім того, пунктом 28 Особливостей передбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції або переможця, якщо така інформація є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних, міститься у відкритих публічних електронних реєстрах або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну даними з іншими державними системами. Інформація про присвоєння статусу "дефолтний" належить до відкритих даних, щоденно оприлюднюється адміністратором розрахунків (НЕК "Укренерго") на офіційному вебсайті https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault, а також доступна через функціонал електронної системи закупівель та офіційні ресурси регулятора.
Замовник вимагає саме оригінал довідки, виданої у поточному місяці, тоді як сам у Додатку 1 до ТД зазначає, що всі документи тендерної пропозиції подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Крім того, видача такої довідки залежить виключно від третьої особи — НЕК "Укренерго", у строки та в порядку, які учасник контролювати не може.
На момент проведення процедури закупівлі Суб’єкт оскарження здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі чинної ліцензії з дотриманням установлених ліцензійних умов, не має статусу "переддефолтний" та/або "дефолтний", належним чином виконує свої зобов’язання перед адміністратором розрахунків і не перебуває під будьякими обмеженнями, визначеними "Правилами ринку". Таким чином, вимога Замовника щодо надання оригіналу довідки від ПрАТ "НЕК "Укренерго" про те, що учасник процедури закупівлі не набував статусу "дефолтного", не сприяє мінімізації ризиків під час виконання договору, а навпаки — створює дискримінаційні та необґрунтовані бар’єри для учасників процедури закупівлі, що суперечить положенням статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, а також пункту 28 Особливостей.
Замовник зазначає, що в Документацію та до електронної системи закупівель замовником внесені зміни щодо питань, викладених в скарзі, а саме - виключені пункти документації, що вказані в Скарзі як дискримінаційні умови тендерної документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 6 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції.
2.13 Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК "Укренерго" видану у поточному місяці публікації закупівлі про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі "Дефолтний" та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК "Укренерго"), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами).
Замовником 08.10.2026 внесено зміни до Документації та, зокрема, виключено наведені вище оскаржувані вимоги.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що відповідно до пунктів 3.4, 3.5 та 3.6 додатку 6 Документації Замовник вимагає від учасників надання у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 "Системи управління якістю. Вимоги", ДСТУ ISO 14001:2015 "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування" та ДСТУ ISO 45001:2019 "Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування", виданих органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України, у сферу акредитації якого входить "Постачання електричної енергії".
Окрім самих сертифікатів, Замовник вимагає підтвердження їх чинності: для сертифіката ISO 9001 — скан-копію документа, який підтверджує продовження терміну його дії (рішення органу сертифікації, звіт по аудиту), а для сертифікатів ISO 14001 та ISO 45001 — звіт за результатами наглядового аудиту, якщо з дати видачі сертифіката минуло більше 12 місяців.
Предметом Закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до законодавства України є стандартизованим товаром. Наказом ДП "УкрНДНЦ" від 23.05.2024 № 179 прийнято національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT), який набрав чинності з 01.03.2025 та визначає характеристики якості електричної енергії. Зазначений стандарт є єдиним національним стандартом, що встановлює характеристики якості електричної енергії як предмета закупівлі. Показово, що саме на цей стандарт Замовник посилається у тому ж Додатку 6 до ТД, визначаючи вимоги до якісних характеристик товару.
Обов’язок щодо отримання, наявності або надання сертифікатів ISO не передбачений Законом України "Про ринок електричної енергії", постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", а також будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що регулює діяльність постачальників електричної енергії.
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими Особливостями для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються, а отже замовники не мають права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
ДСТУ EN 50160:2023 не передбачає жодних вимог щодо наявності сертифікатів ISO.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону технічні та якісні характеристики предмета закупівлі можуть визначатися відповідно до вимог, що встановлені актами законодавства або нормативно-правовими актами виключно в межах, що стосуються предмета закупівлі. Сертифікація системи управління якістю, екологічного управління та охорони праці учасника стосується внутрішньої організації його діяльності й не характеризує електричну енергію як товар.
Посилання Замовника на "Третій енергетичний пакет" не змінює викладеного, оскільки він стосується лібералізації ринку та функцій операторів, а не сертифікації постачальників електричної енергії за стандартами ISO. Жодна норма законодавства, що імплементує зазначений пакет, не встановлює обов’язку постачальників мати такі сертифікати. Додаткова вимога щодо сфери акредитації органу сертифікації ("Постачання електричної енергії") ще більше звужує коло учасників, які можуть її виконати.
Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників. Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурізакупівлі.
Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови.
Така вимога порушує принципи публічних закупівель.
Замовник зазначає, що в Документацію та до електронної системи закупівель замовником внесені зміни щодо питань, викладених в скарзі, а саме - виключені пункти документації, що вказані в Скарзі як дискримінаційні умови тендерної документації.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 6 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції.
3.4 На виконання вимог Третього енергетичного пакету щодо інтеграції суб’єктів у сфері закупівлі електричної енергії України до загальноєвропейських стандартів та загальноєвропейського ринку, учасники зобов’язані документально підтвердити у складі своєї пропозиції успішне проходження сертифікації їхньої діяльності вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015,IDT; ISO 9001:2015,IDT) "Системи управління якістю.
Вимоги", шляхом надання відповідного сертифікату, який має бути чинним на дату подання пропозиції, та виданий органом сертифікації, що включений до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України. Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015,IDT; ISO 9001:2015,IDT) вважається чинним за умови щорічного підтвердження (вимога не застосовується до сертифікатів, термін видачі яких складає менше року з дати видачі), а тому учасники у складі пропозиції повинні надати скан-копію документа, який підтверджує продовження терміну дії сертифікату ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015,IDT; ISO 9001:2015,IDT) (рішення уповноваженого органу сертифікації, звіт по аудиту).
Сертифікат повинен бути виданий органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України та до яких в сферу акредитації в назву економіки та виду економічної діяльності входить "Постачання електричної енергії", перевірити включення до реєстру та сфери акредитації можливе за посиланням: https://naau.org.ua/3-reiestr-akreditovanikh-oov 3.5 Учасник повинен надати оригінал або копію сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015,IDT) "Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування", виданого на ім‘я учасника закупівлі органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі та бути чинним на момент подачі тендерної пропозиції. Якщо дата видачі сертифікату більша ніж 12 місяців (вимога не застосовується до сертифікатів, термін видачі яких складає менше року з дати видачі), від дати подання тендерної пропозиції, додатково надається звіт за результатами наглядового аудиту, який виданий органом, що здійснював аудит і сертифікацію.
Сертифікат повинен бути виданий органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України та до яких в сферу акредитації в назву економіки та виду економічної діяльності входить "Постачання електричної енергії", перевірити включення до реєстру та сфери акредитації можливе за посиланням: https://naau.org.ua/3-reiestr-akreditovanikh-oov 3.6 На підтвердження запровадження Системи менеджменту охорони здоров’я і безпеки праці учасник надає оригінал або копію сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018,IDT) "Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування", виданого на ім‘я учасника закупівлі органом сертифікації, що включений до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України. Наданий документ повинен бути чинним на момент подачі тендерної пропозиції. Якщо дата видачі сертифікату більша ніж 12 місяців (вимога не застосовується до сертифікатів, термін видачі яких складає менше року з дати видачі), від дати подання тендерної пропозиції, додатково надається звіт за результатами наглядового аудиту, який виданий органом, що здійснював аудит і сертифікацію. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі та посвідчувати відповідність учасника системі управління охороною здоров’я та безпекою праці вимогам визначеного стандарту ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018,IDT).
Сертифікат повинен бути виданий органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України та до яких в сферу акредитації в назву економіки та виду економічної діяльності входить "Постачання електричної енергії", перевірити включення до реєстру та сфери акредитації можливе за посиланням: https://naau.org.ua/3-reiestr-akreditovanikh-oov.
Замовником 08.10.2026 внесено зміни до Документації та, зокрема, виключено наведені вище оскаржувані вимоги.
Враховуючи викладене, Замовник усунув наведені Скаржником у Скарзі порушення в цій частині.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, зокрема, коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1–4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Враховуючи наведене, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, наявні підстави для припинення розгляду Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявні підстави для припинення розгляду Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Припинити розгляд скарги акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ: 32984271) від 07 жовтня 2026 № UA-2026-10-05-011786-a.a1.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ
Скарга
Щодо дискримінаційних умов тендерної документації
Щодо дискримінаційних умов тендерної документації · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти Скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради внести зміни до тендерної документації відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, а саме – усунути дискримінаційні вимоги та вимоги, що не відповідають чинному законодавству, зазначені в тексті цієї Скарги.
Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради (далі – Замовник) 05 жовтня 2026 року оприлюднив в електронній системі закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі — відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: «Електрична енергія» (ідентифікатор закупівлі: UA-2026-10-05-011786-a; далі – Закупівля).
Ця скарга (далі — Скарга) подається з метою оскарження дискримінаційних умов тендерної документації Замовника, затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника — Ігор МИРОНЕНКО.
За результатами аналізу Суб’єктом оскарження встановлено наявність окремих положень ТД, які:
а) є дискримінаційними по суті, оскільки встановлюють вимоги, що суперечать чинному законодавству, обмежують конкуренцію та унеможливлюють участь АТ «ЕКУ» у закупівлі, чим порушують його права та законні інтереси як потенційного учасника;
б) у сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних документів або відповідають неправомірно сформованим вимогам Замовника, що виключає рівний доступ інших учасників.
ПОРУШЕННЯ № 1
Встановлення Замовником вимоги щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту та сертифіката аудитора
Встановлена Замовником у розділі «Інші документи, які необхідно надати у складі тендерної пропозиції» Додатку 6 до ТД («Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції») вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, виданого сертифікованим фахівцем у 2025 році, а також сертифіката уповноваженої особи, яка здійснила аудит, або листа-пояснення з посиланням для самостійної перевірки сертифіката, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, не пов’язана з предметом закупівлі, є необґрунтованою, дискримінаційною та такою, що порушує права і законні інтереси Суб’єкта оскарження як потенційного учасника процедури закупівлі.
Зокрема, Замовник встановив наступне: «Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно».
Зазначаємо, що вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, а також вимога щодо підтвердження сертифікації особи, яка здійснювала такий аудит, не передбачена жодним нормативно-правовим актом України, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», Законом України «Про запобігання корупції», постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, а також підзаконними актами Національного агентства з питань запобігання корупції. При цьому законодавство України не містить визначення поняття «антикорупційний аудит», не встановлює порядку його проведення, не визначає суб’єктів, уповноважених на його здійснення, не передбачає вимог до сертифікації таких осіб та не встановлює обов’язку суб’єктів господарювання проходити подібні перевірки, у зв’язку з чим вимога Замовника щодо надання відповідного висновку (звіту) є правовою конструкцією, що не має нормативного підґрунтя, є довільною та такою, що не підлягає виконанню у визначеному законодавством порядку.
Водночас відповідно до статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено правові засади запровадження антикорупційних програм у діяльності юридичних осіб, зокрема частиною першою визначено, що антикорупційна програма юридичної особи є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності такої юридичної особи, а частиною другою передбачено вичерпний перелік випадків, у яких затвердження антикорупційної програми є обов’язковим, а саме для державних, комунальних підприємств, господарських товариств із державною або комунальною часткою понад 50 відсотків за умови, що середньооблікова чисельність працівників перевищує 50 осіб та обсяг валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень, а також для юридичних осіб, які є учасниками процедур закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», виключно у випадку, якщо вартість закупівлі товарів, робіт чи послуг дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, що свідчить про те, що законодавець прямо пов’язує обов’язок наявності антикорупційної програми в учасника процедури закупівлі саме з визначеним вартісним критерієм.
Станом на сьогодні чинною є Типова антикорупційна програма юридичної особи, затверджена наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.12.2021 № 794/21, яка визначає вимоги до змісту антикорупційної програми та порядок її впровадження і контролю, спрямовані на забезпечення ефективної системи запобігання та протидії корупції відповідно до законодавства. Водночас ані Закон України «Про запобігання корупції», ані зазначена Типова програма не встановлюють обов’язку проведення антикорупційного аудиту чи отримання відповідних висновків (звіту) від третіх осіб.
Відповідно до підпункту 10 пункту 47 Особливостей замовник зобов’язаний відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити його тендерну пропозицію виключно у разі відсутності антикорупційної програми чи уповноваженого з її реалізації у юридичної особи-учасника (крім нерезидентів) лише за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн гривень (у тому числі за відповідним лотом). Зазначена норма має імперативний характер та підлягає застосуванню виключно у межах визначених законодавством підстав і умов, що виключає можливість її довільного або розширеного тлумачення. Таким чином, у разі, якщо очікувана вартість закупівлі досягає або перевищує встановлений поріг у 20 млн гривень, замовник має право вимагати від учасника виключно наявність антикорупційної програми юридичної особи та/або уповноваженого з її реалізації, без встановлення будь-яких додаткових документальних вимог, зокрема щодо надання висновків, звітів, аудитів чи підтверджень, які не передбачені чинним законодавством України.
Звертаємо увагу Комісії, що Замовник визначив кількість товару в обсязі 5732 кВт*год, а тому вартість Закупівлі не може досягати зазначеного порогу в 20 млн гривень. Отже, умови, за яких антикорупційна програма взагалі може бути вимогою до учасника, у цій Закупівлі відсутні, а Замовник, не маючи права вимагати навіть саму антикорупційну програму, вимагає від учасників значно більше — зовнішній аудит її дотримання.
У наведених нормативно-правових актах чітко врегульовано питання розроблення, впровадження та функціонування антикорупційної програми, однак відсутні будь-які положення щодо обов’язковості проведення антикорупційного аудиту або отримання висновку (звіту) за його результатами. Законодавством не визначено порядок проведення такого аудиту, вимоги до його форми, строків здійснення, суб’єктів, уповноважених на його проведення, а також не встановлено обов’язковості залучення сертифікованого фахівця чи надання підтверджуючих документів щодо його кваліфікації.
Водночас жодним нормативно-правовим актом не визначено правовий статус такого «аудитора», його повноваження, вимоги до кваліфікації, порядок сертифікації та нормативну базу, якою він має керуватися при здійсненні відповідного аудиту. Так само законодавство не регулює питання вартості таких послуг та не встановлює обов’язковості їх здійснення на платній чи безоплатній основі. Окремо звертаємо увагу Комісії, що Замовник обмежив і строк видачі висновку (звіту) — виключно 2025 роком, що додатково звужує коло учасників, які мають такий документ.
За таких обставин вимога Замовника щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, виданого сертифікованим фахівцем, а також сертифіката такої особи, є такою, що не має нормативного підґрунтя, є невизначеною за своїм змістом та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі.
Звертаємо увагу Комісії, що відповідно до пункту 3 Особливостей замовники зобов’язані здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону з урахуванням положень зазначених Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель. Пунктом 28 встановлено, що тендерна документація формується замовником згідно зі статтею 22 Закону, якою визначено, що у складі тендерної документації зазначаються один або декілька кваліфікаційних критеріїв, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам, а також технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Водночас пунктом 29 передбачено, що під час проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону не застосовуються, а замовники не мають права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом.
Помилковість встановленої вимоги підтверджується правовою позицією Антимонопольного комітету України (далі — Комітет), викладеною у Рекомендаціях від 05.03.2020 № 5-рк, відповідно до яких тендерна документація має формуватися без дискримінаційних умов, що є необхідною передумовою забезпечення добросовісної конкуренції та ефективного функціонування ринку, зокрема ринку електричної енергії.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію виключно у випадках, коли така інформація передбачена законодавством, тоді як частина четверта цієї статті прямо забороняє встановлення вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому Комітет наголошує, що право Замовника визначати вимоги до учасників не є абсолютним і має реалізовуватися з дотриманням принципу пропорційності та обов’язкового зв’язку таких вимог із предметом закупівлі. Встановлення вимог, які не передбачені законодавством, не пов’язані з предметом закупівлі та не є об’єктивно необхідними для належного виконання договору, свідчить про порушення принципу пропорційності, призводить до безпідставного обмеження конкуренції та штучного звуження кола потенційних учасників.
Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо надання висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту, а також сертифіката уповноваженої особи, яка здійснила аудит, або листа-пояснення з відповідною інформацією, не передбачена законодавством України, не має об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі, є непропорційною меті закупівлі та дискримінаційною, що призводить до обмеження конкуренції та порушує вимоги статті 5 і частини четвертої статті 22 Закону.
ПОРУШЕННЯ № 2
Встановлення Замовником дискримінаційної та необґрунтованої вимоги щодо надання довідки від ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що учасник процедури закупівлі не набував статусу «дефолтного»
Встановлена Замовником у підпункті 2.16 пункту 2 «Інші документи, які необхідно надати у складі тендерної пропозиції» Додатку № 6 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником у складі тендерної пропозиції» вимога щодо надання оригіналу довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго», виданої у поточному місяці публікації закупівлі, про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії — з 01.07.2019 року — не перебував у статусі «дефолтний» та що зазначена інформація не оприлюднювалася на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго») відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), прямо суперечить положенням чинного законодавства у сфері публічних закупівель, є необґрунтованою, дискримінаційною та незаконною, що порушує права і законні інтереси Суб’єкта оскарження, з огляду на наступну аргументацію.
«Правила ринку», затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (зі змінами), визначають порядок реєстрації учасників ринку, вимоги до виконання зобов’язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, функціонування ринку допоміжних послуг, порядок розрахунків та порядок внесення змін до Правил. Статус «переддефолтний» та «дефолтний» надається виключно адміністратором розрахунків – ДП «НЕК «Укренерго» – у випадках, передбачених пунктом 1.7.1 Правил ринку: підпункт 1 пункту 1.7.1 – несвоєчасна оплата платіжного документа; підпункт 2 пункту 1.7.1 – ненадання, непоновлення чи непідтримання фінансових гарантій. Відповідно до пункту 1.7.2 адміністратор розрахунків у разі надання статусу «переддефолтний» надсилає повідомлення учаснику ринку та Регулятору, публікує повідомлення на своєму офіційному вебсайті та застосовує передбачені підпунктами 3–7 пункту 1.7.2 обмежувальні заходи; інформація про учасників ринку, що набули відповідного статусу, оновлюється щоденно. Статус «переддефолтний» анулюється після усунення відповідних обставин (пункт 1.7.3), а якщо він триває більше двох робочих днів, учасник ринку набуває статусу «дефолтний» відповідно до пункту 1.7.4 (який також визначає інші підстави – рішення суду про банкрутство або ліквідацію, анулювання ліцензії).
Таким чином, статуси «переддефолтний» і «дефолтний» мають виключно попереджувальний та тимчасовий характер, не є ознакою фінансової неспроможності постачальника, не обмежують його діяльність та не є законодавчо визначеною підставою для відмови у праві брати участь у процедурах публічних закупівель.
Звертаємо увагу Комісії, що Замовник не обмежився актуальним станом, а вимагає підтвердити відсутність статусу «дефолтний» протягом усього періоду з 01.07.2019, тобто понад семи років. З огляду на тимчасовий характер зазначеного статусу така вимога не стосується спроможності учасника виконати договір, а лише відсіює учасників за обставинами, які вже втратили правове значення. Замовник не посилається на жодну норму, яка б надавала йому право встановлювати подібну вимогу.
Крім положень пунктів 3, 28 та 29 Особливостей, на які Суб’єкт оскарження посилався вище, звертаємо увагу Комісії, що абзацом першим частини третьої статті 22 Закону передбачено, що замовник може включати до тендерної документації іншу інформацію лише у випадках, коли її наявність прямо передбачена законодавством, тоді як частина четверта цієї статті забороняє встановлювати дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію або призводять до нерівного ставлення до учасників.
Вимога Замовника про обов’язкове документальне підтвердження факту не набуття статусу «дефолтний» протягом визначеного періоду суперечить статті 5 Закону, яка визначає принципи здійснення публічних закупівель, зокрема недискримінації учасників, рівного доступу до участі у процедурах закупівель, добросовісної конкуренції та об’єктивної оцінки пропозицій, а також частині четвертій статті 22, що забороняє вимагати документальне підтвердження інформації, яка є відкрито доступною у державних реєстрах або у формі відкритих даних. Крім того, пунктом 28 Особливостей передбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції або переможця, якщо така інформація є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних, міститься у відкритих публічних електронних реєстрах або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну даними з іншими державними системами. Інформація про присвоєння статусу «дефолтний» належить до відкритих даних, щоденно оприлюднюється адміністратором розрахунків (НЕК «Укренерго») на офіційному вебсайті https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault, а також доступна через функціонал електронної системи закупівель та офіційні ресурси регулятора.
Помилковість вимоги підтверджується й позицією Комітету, викладеною у Рекомендаціях від 05.03.2020 № 5-рк, якими Комітет визнав, що під час закупівлі електричної енергії замовники часто встановлюють до постачальників вимоги, яким можуть відповідати лише найбільш фінансово спроможні учасники ринку. Однією з таких необґрунтованих вимог Комітет визнав надання гарантійного листа про те, що потенційний постачальник не набував статусу «дефолтного» або «переддефолтного». Комітет зазначив, що фактично у випадку надання такого статусу адміністратор розрахунків (НЕК «Укренерго») офіційно публікує цю інформацію на своєму вебсайті, а дані оновлюються щодня, що дає змогу замовнику безперешкодно перевірити статус учасника ринку без додаткової вимоги надати довідку.
Комітет (пункти 45–48 Рекомендацій № 5-рк) також підкреслив, що відповідно до пункту 1.7.2 «Правил ринку» адміністратор розрахунків зобов’язаний публікувати на офіційному вебсайті інформацію про набуття учасником ринку статусу «переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу.
Отже, чинними нормативно-правовими актами, що діють у сфері енергетики, а саме «Правилами ринку», передбачено обов’язок адміністратора розрахунків публікувати на офіційному вебсайті інформацію щодо учасників, які набули статусу «переддефолтний» та/або «дефолтний». Замовник може безперешкодно перевірити, чи не набув учасник відкритих торгів такого статусу за допомогою даних з відкритих джерел (офіційний вебпортал адміністратора розрахунків), а тому встановлення в документації вимоги щодо оригіналу довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» про те, що учасник не набував статусу «дефолтного», є додатковим бар’єром для учасників відкритих торгів. Комітет також наголошує, що допуск до публічних торгів якомога більшої кількості учасників сприяє ціновій конкуренції, а відтак і зниженню вартості електроенергії для кінцевого споживача.
Також зазначаємо, що Замовник вимагає саме оригінал довідки, виданої у поточному місяці, тоді як сам у Додатку 1 до ТД зазначає, що всі документи тендерної пропозиції подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Крім того, видача такої довідки залежить виключно від третьої особи — НЕК «Укренерго», у строки та в порядку, які учасник контролювати не може.
На момент проведення процедури закупівлі Суб’єкт оскарження здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі чинної ліцензії з дотриманням установлених ліцензійних умов, не має статусу «переддефолтний» та/або «дефолтний», належним чином виконує свої зобов’язання перед адміністратором розрахунків і не перебуває під будь-якими обмеженнями, визначеними «Правилами ринку». Таким чином, вимога Замовника щодо надання оригіналу довідки від ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що учасник процедури закупівлі не набував статусу «дефолтного», не сприяє мінімізації ризиків під час виконання договору, а навпаки — створює дискримінаційні та необґрунтовані бар’єри для учасників процедури закупівлі, що суперечить положенням статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, а також пункту 28 Особливостей.
ПОРУШЕННЯ № 3
Встановлення Замовником вимоги щодо надання сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019
Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 та 3.6 Додатку 6 до ТД Замовник вимагає від учасників надання у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 «Системи управління якістю. Вимоги», ДСТУ ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» та ДСТУ ISO 45001:2019 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», виданих органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України, у сферу акредитації якого входить «Постачання електричної енергії».
Окрім самих сертифікатів, Замовник вимагає підтвердження їх чинності: для сертифіката ISO 9001 — скан-копію документа, який підтверджує продовження терміну його дії (рішення органу сертифікації, звіт по аудиту), а для сертифікатів ISO 14001 та ISO 45001 — звіт за результатами наглядового аудиту, якщо з дати видачі сертифіката минуло більше 12 місяців.
Предметом Закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до законодавства України є стандартизованим товаром. Наказом ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179 прийнято національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT), який набрав чинності з 01.03.2025 та визначає характеристики якості електричної енергії. Зазначений стандарт є єдиним національним стандартом, що встановлює характеристики якості електричної енергії як предмета закупівлі. Показово, що саме на цей стандарт Замовник посилається у тому ж Додатку 6 до ТД, визначаючи вимоги до якісних характеристик товару.
Обов’язок щодо отримання, наявності або надання сертифікатів ISO не передбачений Законом України «Про ринок електричної енергії», постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу», а також будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що регулює діяльність постачальників електричної енергії.
Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими Особливостями для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються, а отже замовники не мають права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Зазначаємо, що ДСТУ EN 50160:2023 не передбачає жодних вимог щодо наявності сертифікатів ISO. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону технічні та якісні характеристики предмета закупівлі можуть визначатися відповідно до вимог, що встановлені актами законодавства або нормативно-правовими актами виключно в межах, що стосуються предмета закупівлі. Сертифікація системи управління якістю, екологічного управління та охорони праці учасника стосується внутрішньої організації його діяльності й не характеризує електричну енергію як товар.
Посилання Замовника на «Третій енергетичний пакет» не змінює викладеного, оскільки він стосується лібералізації ринку та функцій операторів, а не сертифікації постачальників електричної енергії за стандартами ISO. Жодна норма законодавства, що імплементує зазначений пакет, не встановлює обов’язку постачальників мати такі сертифікати. Додаткова вимога щодо сфери акредитації органу сертифікації («Постачання електричної енергії») ще більше звужує коло учасників, які можуть її виконати.
Помилковість встановлених вимог підтверджується Узагальненням практики розгляду скарг у сфері закупівель електричної енергії, оприлюдненим Комітетом 22.02.2024. У зазначеному документі Комітет констатував, що вільне та розширене трактування замовниками положень законодавства, зокрема щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності, призводить до встановлення дискримінаційних вимог. Як приклади таких порушень Комітет навів, зокрема, вимоги щодо надання документального підтвердження сертифікації за стандартами ДСТУ ISO, які не мають належного нормативного обґрунтування та обмежують конкуренцію.
Установлення додаткових вимог, не передбачених ані законом, ані відповідним стандартом до предмета закупівлі, є порушенням принципу законності та призводить до дискримінації учасників.
Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.
Суб’єкт оскарження має намір взяти участь у зазначеній процедурі закупівлі та є повністю спроможним забезпечити постачання електричної енергії відповідно до вимог предмета закупівлі. Водночас наявність у тендерній документації вимог, що не мають жодного нормативного або логічного зв’язку з предметом закупівлі, не передбачені чинним законодавством і створюють безпідставні та штучні бар’єри для участі добросовісних учасників, фактично унеможливлює реалізацію Суб’єктом оскарження свого права на участь у відкритих торгах.