Рішення АМКУ · 2026

Електрична енергія за ДК 021:2015: 09310000-5 — «Електрична енергія»

Рішення органу оскарження № 12274-р/пк-пз від 14.10.2026 за скаргою UA-2026-10-04-000641-a.a1

Скаргу задоволено Замовник повідомив про виконання рішення 02.11.2026
Замовник
БРУСТУРЯНСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ УСТЬ-ЧОРНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ · ЄДРПОУ 25443460 · Закарпатська область
Скаржник
АТ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" · 32984271
Закупівля
UA-2026-10-04-000641-a · Відкриті торги з особливостями · Товари
Очікувана вартість
300 000,00 грн
Код ДК 021
09310000-5 Електрична енергія
Скарга на
Умови закупівлі
Що оскаржували
Інші умови тендерної документації
Чого просив скаржник
Змінити тендерну документацію
Що зобов'язав АМКУ
Змінити тендерну документацію
Теми скарги
Електронний підпис (КЕП, УЕП)Аналогічний договір (досвід)Підстави для відмови (ст. 17, п. 47)Дискримінаційні вимогиПрацівники, обладнання, субпідрядники
Дати
скаргу подано 05.10.2026 · прийнято до розгляду 07.10.2026 · розгляд 14.10.2026 · рішення 14.10.2026 (9 дн. від подання)
Плата за скаргу
2 000,00 грн
Дії замовника
Замовник виключив оскаржувальні пункти поданої скарги, що були задоволені, та виконав рішення у повному обсязі
Документи органу оскарження
рішеня від 07.10.2026 №11970.pdf (07.10.2026)
Інформація про резолютивну частину рішення від 14.10.2026 №12274.pdf (15.10.2026)
рішення від 14.10.2026 № 12274.pdf (19.10.2026)

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 12274-р/пк-пз від 14.10.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу акціонерного товариства "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ:

32984271) від 05 жовтня 2026 № UA-2026-10-04-000641-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 07.10.2026 № 11970-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник в порушення Закону і Особливостей не надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що встановлення Замовником у пунктах 17, 25, 29, 30, 31 та 35 додатку 5 Документації вимоги щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції чинних сертифікатів, а саме — сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014 (пункт 17); сертифіката відповідності ДСТУ EN ISO 22301:2021 "Безпека та стабільність. Системи управління неперервністю діяльністю (бізнесу). Вимоги" (пункт 25);

сертифіката відповідності ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання", у тому числі з урахуванням вимог ДСТУ ISO 50007:2020, разом зі звітом за результатами наглядового аудиту (пункти 29 та 31); сертифіката відповідності системи управління безпекою ланцюга постачання вимогам ДСТУ ISO 28001:2009 (пункт 30); сертифіката відповідності ДСТУ EN ISO 9001:2018 з урахуванням ДСТУ ISO 10005:2019, який повинен містити QR-код (пункт 35), не передбачено законодавством у сфері публічних закупівель, не пов’язано з предметом закупівлі та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції і дискримінації потенційних учасників.

Скаржник зазначає, що частину зазначених вимог Замовник продублював і в основному тексті Документації: вимогу щодо підтвердження відповідності міжнародному стандарту SA 8000:2014 — у пункті 5 розділу ІІІ Документації, а вимогу щодо надання сертифіката ДСТУ EN ISO 22301:2021 — у пункті 2 розділу V Документації. Крім того, вимогу щодо сертифіката ДСТУ ISO 50001:2020 Замовник встановив двічі (пункти 29 та 31 додатку 5) з різними умовами щодо супровідних документів: у пункті 29 — звіт за результатами наглядового аудиту, якщо з дати видачі сертифіката минуло понад 12 місяців, а у пункті 31 — звіт про аудит або наглядовий аудит, складений акредитованим НААУ органом, з окремим порядком обчислення річного строку. Така побудова вимог додатково свідчить про непрозорість умов Документації.

Скаржник звертає увагу, що предметом закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до законодавства України є стандартизованим товаром. Наказом ДП "УкрНДНЦ" від 23.05.2024 № 179 прийнято національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (EN 50160:2022, IDT), який набрав чинності з 01.03.2025 та визначає характеристики якості електричної енергії, що постачається споживачам, зокрема допустимі параметри напруги та інші показники якості електропостачання. Зазначений стандарт є єдиним національним стандартом, що встановлює характеристики якості електричної енергії як предмета закупівлі.

Обов’язок щодо отримання, наявності або надання сертифікатів ISO та SA 8000:2014 не передбачений Законом України "Про ринок електричної енергії", постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі", постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 "Про затвердження Правил ринку", постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", а також будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що регулює діяльність постачальників електричної енергії.

Отже, встановлення Замовником вимоги щодо обов’язкової наявності та надання сертифікатів ISO та SA 8000:2014 не ґрунтується на вимогах спеціального законодавства у сфері електроенергетики, не пов’язане безпосередньо з предметом закупівлі та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції й дискримінації потенційних учасників процедури закупівлі.

Окремо Скаржник звертає увагу на те, що Замовником, крім вимог щодо надання сертифікатів ISO, встановлено також вимогу щодо надання сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014. Стандарт SA 8000:2014 є міжнародним стандартом соціальної відповідальності, який регулює питання дотримання прав працівників, умов праці, заборони дискримінації, недопущення використання дитячої та примусової праці, забезпечення безпечних і здорових умов праці, тривалості робочого часу, оплати праці та інших аспектів внутрішньої кадрової та соціальної політики суб’єкта господарювання.

Зазначений стандарт розроблений міжнародною організацією Social Accountability International (SAI) та ґрунтується на положеннях конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), Загальної декларації прав людини та інших міжнародних актів у сфері захисту трудових прав. При цьому, вимогу щодо сертифіката SA 8000:2014 Замовник включив безпосередньо до пункту 5 розділу ІІІ Документації, тобто фактично встановив додатковий кваліфікаційний критерій, не передбачений статтею 16 Закону. Водночас, правомірність встановлення Замовником вимог щодо надання сертифікатів ISO та сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014 повинна оцінюватися з урахуванням положень Закону та Особливостей, а також з огляду на наявність об’єктивного та безпосереднього зв’язку таких вимог із предметом закупівлі.

Скаржник, посилаючись на пункт 28 та 29 Особливостей, а також статтю 22 Закону, зазначає, що окрім сертифіката на систему енергетичного менеджменту, у пункті 31 Додатку № 5 Замовник вимагає надати "Сертифікат внутрішнього аудитора, виданий працівнику Учасника на підставі проходження навчання по програмі "Внутрішній аудит систем менеджменту" згідно до вимог ДСТУ ISO 19011:2019 (ISO 19011:2018, IDT), який підтверджує компетентність здійснення внутрішнього аудиту щодо ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT), та вимог положень ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT)".

Скаржник зазначає, що така вимога є похідною від вимоги щодо наявності сертифіката ДСТУ ISO 50001:2020 та стосується не предмета закупівлі, а кваліфікації персоналу учасника, тобто фактично є кваліфікаційним критерієм щодо наявності в учасника працівників відповідної кваліфікації, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 16 Закону. Застосування такого критерію під час закупівлі електричної енергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей. Водночас, ані Закон України "Про ринок електричної енергії", ані ПРРЕЕ, ані Ліцензійні умови не встановлюють для електропостачальника обов’язку забезпечувати проходження працівниками навчання з внутрішнього аудиту систем менеджменту, а ДСТУ EN 50160:2023 не містить жодних вимог до персоналу постачальника.

З огляду на викладене, оскаржувана вимога, на думку Скаржника, є дискримінаційною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства у сфері публічних закупівель та законодавства, яке регулює діяльність постачальників електричної енергії. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку для постачальників електричної енергії щодо отримання та наявності відповідних сертифікатів, у тому числі сертифікатів внутрішнього аудитора для своїх працівників. Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Документації учасник шляхом подання у складі тендерної пропозиції відповідного сертифікату чинного на момент подання пропозиції Учасник має підтвердити відповідність вимогам міжнародного стандарту SA 8000:2014.

Відповідно до пункту 2 розділу V Документації для підтвердження відповідності вимогам ДСТУ EN ISO 22301:2021 Безпека та стабільність. Системи управління неперервністю діяльністю (бізнесу). Вимоги. (EN ISO 22301:2019, IDT; ISO 22301:2019, IDT) Учасник надає у складі тендерної пропозиції відповідний сертифікат, що є чинним на момент подання пропозиції.

Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

17. Стандарт SA 8000:2014 25. Для підтвердження відповідності вимогам ДСТУ EN ISO 22301:2021 Безпека та стабільність. Системи управління неперервністю діяльністю (бізнесу). Вимоги. (EN ISO 22301:2019, IDT; ISO 22301:2019, IDT) Учасник надає у складі тендерної пропозиції відповідний сертифікат, що є чинним на момент подання пропозиції.

29. Оригінал або копію сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання", який видано на ім‘я учасника закупівлі органом сертифікації, включеним до реєстру акредитованих органів оцінки відповідності Національного агентства з акредитації України. Надані документи повинні відповідати предмету закупівлі та засвідчувати використання учасником відповідної системи менеджменту. Якщо дата видачі сертифікату більша ніж 12 місяців від дати подання пропозиції, додатково надається звіт за результатами наглядового аудиту, який видано органом, що здійснював аудит і сертифікацію.

30.Оригінал чинного на дату розкриття тендерних пропозицій сертифікату на систему управління якістю, виданого учаснику органом сертифікації (або органом з оцінки відповідності), про відповідність системи управління безпекою ланцюга постачання учасника стосовно торгівлі електроенергією вимогам ДСТУ ISO 28001:2009 (ISO 28001:2007, IDT).

31. Скановану копію оригіналу сертифікату учасника на систему енергетичного менеджменту згідно вимог стандарту ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання" з урахуванням вимог ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT) "Настанова щодо оцінювання та поліпшення енергетичних послуг для споживачів", чинного на дату розкриття тендерних пропозицій. Сертифікат повинний бути виданий Учаснику органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим органом по сертифікації (органом з оцінки відповідності). Копія звіту про аудит, що підтверджує проведення аудиту, складеного акредитованим НААУ органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим акредитованим НААУ органом по сертифікації (органом з оцінки відповідності), якщо дата реєстрації сертифікату на систему енергетичного менеджменту згідно вимог стандарту ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання" з урахуванням вимог ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT) "Настанова щодо оцінювання та поліпшення енергетичних послуг для споживачів" не пізніше, ніж один рік від дати складання звіту, або копія звіту про наглядовий аудит/технічний нагляд або інший документ, що підтверджує проведення аудиту, дата затвердження якого в акредитованому НААУ органі стандартизації, метрології та сертифікації або іншому акредитованому НААУ органі по сертифікації (органі з оцінки відповідності) не пізніше, ніж за один рік від дати розкриття тендерних пропозицій (якщо дата реєстрації сертифікату ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання" з урахуванням вимог ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT) "Настанова щодо оцінювання та поліпшення енергетичних послуг для споживачів") пізніше, ніж один рік від дати складання звіту). Сертифікат внутрішнього аудитора, виданий працівнику Учасника на підставі проходження навчання по програмі "Внутрішній аудит систем менеджменту" згідно до вимог ДСТУ ISO 19011:2019 (ISO 19011:2018, IDT), який підтверджує компетентність здійснення внутрішнього аудиту щодо ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT), та вимог положень ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT).

35. Сертифікат, виданий на ім’я учасника органом з сертифікації систем менеджменту про те, що система управління щодо програм якості впроваджена та повністю функціонує у відповідності до ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015; ISO 9001:2015, IDT) "Система управління якістю. Вимоги" з урахованням ДСТУ ISO 10005:2019 "Управління якістю. Настанови щодо програм якості" (ISO 10005:2018, IDT) стосовно торгівлі електричною енергією (постачання електричної енергії). Сертифікат повинен містити QR-код, за яким існує можливість перевірити його дійсність на офіційному вебсайті органу з сертифікації систем менеджменту, що видав даний сертифікат.

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають наявності вищезазначених документів.

Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації суперечать вимогам чинного законодавства в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 19 додатку 5 учасник повинен надати "Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023 разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання", а також копію чинного сертифіката визнання вимірювальних можливостей метрологічної лабораторії. Пунктом 34 додатку 5 додатково вимагається "Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам пунктів 11.4.7. – 11.4.12 Глави 11.4. Розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, виданий у 2025 році". Пунктом 18 додатку 5 також встановлено вимогу щодо гарантійного листа про дотримання, серед іншого, ДСТУ EN 62586-2:2018 "Вимірювання якості електроенергії в системах електроживлення". Аналогічну вимогу продубльовано в пункті 6 розділу ІІІ Документації, де Замовник зазначає, що протокол повинен бути виданий на ім’я учасника спеціалізованою метрологічною лабораторією у поточному році. Таким чином, основний текст Документації вимагає протокол поточного (2026) року, тоді як пункт 34 додатку 5 — протокол, виданий у 2025 році. Учасник позбавлений можливості однозначно визначити, який саме документ буде визнано Замовником належним, що порушує принцип прозорості, визначений статтею 5 Закону.

Скаржник, посилаючись на пункт 29 Особливостей, зазначає, що замовники не можуть установлювати до предмета закупівлі вимоги, що не передбачені відповідним національним стандартом. Відповідним національним стандартом для електричної енергії є ДСТУ EN 50160:2023, який визначає виключно технічні характеристики напруги електропостачання та не встановлює обов’язку учасника процедури закупівлі підтверджувати відповідність цим характеристикам шляхом подання протоколу, виданого на його ім’я спеціалізованою метрологічною лабораторією.

Крім того, відповідно до пункту 11.4.6 глави 11.4 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, обов’язок забезпечення відповідності показників якості електричної енергії встановленим стандартам покладається на оператора системи розподілу, а не на постачальника. Суб’єкт оскарження не є оператором системи розподілу, не управляє електричними мережами і об’єктивно не має технічної можливості самостійно забезпечити чи виміряти показники якості електроенергії в точках приєднання Замовника до подання тендерної пропозиції.

Водночас Замовник додатково звужує коло можливих виконавців зазначеної вимоги, встановлюючи у пункті 6 розділу ІІІ Документації, що протокол має бути виданий виключно "спеціалізованою метрологічною лабораторією уповноваженого на це органу або підприємства", а у пункті 19 додатку 5 — що учасник повинен подати копію "чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом". Жоден нормативно-правовий акт, що регулює ринок електричної енергії, не визначає ні переліку таких "уповноважених органів", ні порядку видачі ними сертифікатів визнання вимірювальних можливостей лабораторій, у зв’язку з чим Замовник фактично залишає за собою право довільно визначати, чи відповідає обрана учасником лабораторія встановленим ним же вимогам.

ДСТУ EN 62586-2:2018 встановлює вимоги до засобів вимірювання якості електроенергії та не містить вимог до електричної енергії як товару, у зв’язку з чим його застосування в Документації також не узгоджується з пунктом 29 Особливостей. Крім того, вимога щодо протоколу, виданого саме у 2025 році, апріорі надає перевагу лише тим учасникам, які заздалегідь отримали такий документ, та позбавляє інших учасників можливості виконати вимогу після оприлюднення оголошення про проведення Закупівлі.

Таким чином, встановлення Замовником у пунктах 18, 19 та 34 додатку 5 та пункті 6 розділу ІІІ Документації вимоги щодо надання протоколів перевірки показників якості електроенергії та сертифіката визнання вимірювальних можливостей лабораторії є вимогою до предмета закупівлі, яка не передбачена ДСТУ EN 50160:2023, а отже порушує пункт 29 Особливостей.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Документації гарантійний лист, щодо дотримання технічних вимог предмету закупівлі вимогам ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» та ДСТУ EN 62586-2:2018 «Вимірювання якості електроенергії в системах електроживлення» та протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023 разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання. Відповідний протокол повинен бути виданий на ім’я учасника процедури закупівлі спеціалізованою метрологічною лабораторією уповноваженого на це органу або підприємства у поточному році. Для підтвердження повноважень метрологічної лабораторії учасники у складі пропозиції подають копію чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом.

Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

18. Гарантійний лист, щодо дотримання технічних вимог предмету закупівлі вимогам ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» та ДСТУ EN 62586-2:2018 «Вимірювання якості електроенергії в системах електроживлення».

19. Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023 разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання. Для підтвердження повноважень метрологічної лабораторії учасники у складі пропозиції подають копію чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом.

34. Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам пунктів 11.4.7. – 11.4.12 Глави 11.4. Розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, виданий у 2025 році.

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають наявності вищезазначених документів.

Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації суперечать вимогам чинного законодавства в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що пунктом 23 додатку 5 та пунктом 7 розділу ІІІ Документації Замовник вимагає надати "Довідку щодо застосування Учасником заходів із захисту довкілля при виконанні умов Договору із постачання електричної енергії", а також свідоцтво, видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, або інший документ, що підтверджує отримання працівником учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, або диплом з додатком про вивчення курсу (дисципліни) "Екологічна безпека на об’єктах паливно-енергетичного комплексу", або документ про навчання на відповідних курсах чи семінарах.

Скаржник зазначає, що діяльність з постачання електричної енергії полягає у купівлі електричної енергії на ринку та її продажу споживачам і не пов’язана з експлуатацією об’єктів паливно-енергетичного комплексу (генеруючих потужностей, електричних мереж тощо). Закон України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ та Ліцензійні умови не встановлюють для електропостачальника жодних вимог щодо екологічної освіти персоналу чи підтвердження заходів із захисту довкілля. ДСТУ EN 50160:2023 також не містить подібних вимог, що свідчить про порушення Замовником пункту 29 Особливостей.

Водночас, вимога щодо надання свідоцтва, диплома з додатком або іншого документа про отримання працівником учасника знань з екологічної безпеки за своєю правовою природою є не вимогою до предмета закупівлі, а вимогою до кваліфікації персоналу учасника.

Перелік кваліфікаційних критеріїв встановлено частиною другою статті 16 Закону.

Вимога Замовника щодо підтвердження наявності у працівника учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, у тому числі шляхом надання документа про освіту або про проходження навчання на курсах чи семінарах, прямо відповідає кваліфікаційному критерію, визначеному пунктом 2 частини другої статті 16 Закону, — наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

Розміщення Замовником такої вимоги не в розділі кваліфікаційних критеріїв, а в пункті 7 розділу ІІІ Документації та в переліку документів додатку 5 не змінює її правової природи.

Водночас, пунктом 29 Особливостей передбачено, що у разі проведення відкритих торгів згідно з Особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. Отже, під час закупівлі електричної енергії замовник може обирати лише серед кваліфікаційних критеріїв, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 16 Закону. Більше того, відповідно до пункту 48 Особливостей під час здійснення закупівлі товарів замовник може взагалі не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. Електрична енергія належить до предмета закупівлі "товар".

Такий підхід підтримує і Міністерство економіки України, яке рекомендує замовникам у разі прийняття рішення про встановлення кваліфікаційних критеріїв під час закупівлі електричної енергії обирати один або декілька з таких критеріїв: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Скаржник зазначає, що сам Замовник у пункті 5 розділу ІІІ Документації визначив саме ці два кваліфікаційні критерії — наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів та наявність фінансової спроможності. Отже, вимога щодо кваліфікації працівника учасника фактично є прихованим додатковим кваліфікаційним критерієм, встановлення якого під час закупівлі електричної енергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

23. Довідка щодо застосування Учасником заходів із захисту довкілля при виконанні умов Договору із постачання електричної енергії. Окрім цього, за вказаною довідкою учасники повинні надати свідоцтво, що видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, або інший документ, що підтверджує отримання працівником учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно – енергетичного комплексу або документ про освіту виданий ВНЗ (диплом з додатком) про вивчення курсу або дисципліни "Екологічна безпека на об’єктах паливно – енергетичного комплексу" або документ про отримання знань на курсах, семінарах тощо в відповідних навчальних закладах/центрах тощо про екологічну безпеку на об’єктах паливно – енергетичного комплексу.

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

За таких умов, вищезазначені умови Документації щодо надання документів на працівника учасника не узгоджуються із вимогами Особливостей в цій частині.

Встановивши наведені вище умови у Документації, Замовник порушив положення пункту 29 Особливостей.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає про встановлення дискримінаційної вимоги щодо надання договору про врегулювання небалансів та довідки про відсутність заборгованості з накладенням кваліфікованого електронного підпису оператора системи передачі.

Так, відповідно до 22 додатку 5 та пункту 6 розділу ІІІ Документації учасник повинен надати "Діючий договір про врегулювання небалансів електричної енергії/участь у балансуючій групі, з накладеним кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом операторами системи передачі або сторони, відповідальної за баланс (балансуючої групи) та довідка (лист) від оператора системи передачі (якщо учасник є стороною відповідальною за баланс) … про відсутність заборгованості в частині здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії. Довідка (лист) надається з накладеним кваліфікованим електронним підписом оператора системи передачі або сторони відповідальної за баланс відповідно".

Зазначена Замовником вимога є дискримінаційною та суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки законодавством передбачено накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або удосконаленого електронного підпису (УЕП) на тендерну пропозицію, яка подається через електронну систему закупівель, а не на окремі документи, що входять до її складу. Так, відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи і дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Наведена норма регулює порядок створення та подання документів через електронну систему закупівель та не містить положень щодо обов’язкового накладення КЕП, УЕП на кожен окремий документ, що входить до складу Пропозиції.

За твердженням Скаржника, слід розмежовувати обов’язок щодо підписання тендерної пропозиції та вимогу щодо підписання кожного окремого документа, що входить до її складу. Накладення КЕП (УЕП) на Пропозицію є вимогою законодавства та забезпечує ідентифікацію учасника і підтвердження його волевиявлення щодо змісту поданої пропозиції. Водночас предметом оскарження є встановлена Замовником вимога щодо накладення електронного підпису оператора системи передачі на договір та довідку, які складаються та видаються третьою особою.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 11.06.2020 № 1082 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється шляхом заповнення електронних полів та завантаження відповідних документів. Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що після внесення інформації в електронні поля електронної системи закупівель на неї накладається кваліфікований електронний підпис. Отже, законодавство у сфері публічних закупівель встановлює обов’язок накладення КЕП (УЕП) на тендерну пропозицію та інформацію, що подається через електронну систему закупівель, проте не містить вимоги щодо обов’язкового накладення КЕП на кожен окремий документ, що входить до складу Пропозиції.

Оскаржувана вимога стосується виключно форми оформлення документів, що подаються у складі Пропозиції, та не пов’язана з оцінкою спроможності учасника виконати договір про закупівлю.

Крім того, статтею 16 Закону встановлено вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть застосовуватися Замовником. Водночас відповідно до пункту 29 Особливостей під час проведення закупівлі електричної енергії Замовник не застосовує кваліфікаційні критерії, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 16 Закону. Таким чином, у такій закупівлі можуть застосовуватися виключно критерії щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та фінансової спроможності.

Саме законодавче визначення вичерпного переліку кваліфікаційних критеріїв та способів їх документального підтвердження спрямоване на забезпечення відкритої та добросовісної конкуренції, рівного доступу суб’єктів господарювання до участі у процедурах закупівель та недопущення встановлення необґрунтованих бар’єрів для потенційних учасників. При цьому, статтею 22 Закону передбачено право Замовника визначати спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям виключно в межах та у спосіб, передбачені законодавством.

Договір про врегулювання небалансів електричної енергії та довідка про відсутність заборгованості за небаланси є документами, які складаються та видаються третьою особою — оператором системи передачі (НЕК "Укренерго") або стороною, відповідальною за баланс. Чинне законодавство України не містить вимог щодо оформлення таких документів виключно у формі електронного документа з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а тому відсутність КЕП на таких документах сама по собі не може свідчити про їх неналежність або недійсність.

Учасник не має жодних правових чи фактичних механізмів впливу на форму, порядок оформлення та спосіб підписання таких документів, оскільки оператор системи передачі самостійно здійснює документообіг відповідно до власних внутрішніх процедур та вимог законодавства. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку оператора системи передачі видавати відповідні документи виключно з накладенням кваліфікованого електронного підпису. За таких обставин можливість участі у процедурі закупівлі фактично ставиться Замовником у залежність від дій, рішень та внутрішніх процедур третьої особи, яка не є учасником закупівлі та на яку учасник не може впливати.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний стороною (сторонами).

Крім того, відповідно до частини шостої статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має презумпцію відповідності власноручному підпису. Законодавство України визнає рівнозначність паперової та електронної форм документів, а також не встановлює обов’язковості використання виключно кваліфікованого електронного підпису для документів, що складаються або видаються третіми особами.

Встановлюючи вимогу щодо обов’язкового накладення кваліфікованого електронного підпису на такі документи, Замовник фактично надає перевагу лише одному способу їх оформлення, незважаючи на те, що законодавство визнає однакову юридичну силу документів, оформлених як у паперовій, так і в електронній формі.

Крім того, наявність заборгованості за розрахунками за небаланси не належить до підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, вичерпний перелік яких визначено пунктом 47 Особливостей. Отже, Замовник фактично встановлює додатковий, не передбачений законодавством, фільтр допуску. Зазначені документи також не передбачені ДСТУ EN 50160:2023, що свідчить про порушення пункту 29 Особливостей.

Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового накладення кваліфікованого електронного підпису на документи, складені або видані третіми особами, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не пов’язана з перевіркою відповідності учасника встановленим вимогам та порушує вимоги частини четвертої статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

22. Діючий договір про врегулювання небалансів електричної енергії/участь у балансуючій групі, з накладеним кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом операторами системи передачі або сторони, відповідальної за баланс (балансуючої групи) та довідка (лист) від оператора системи передачі (якщо учасник є стороною відповідальною за баланс) або сторони відповідальної за баланс (якщо учасник входить до балансуючої групи у якості "учасника") про відсутність заборгованості в частині здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії. Довідка (лист) надається з накладеним кваліфікованим електронним підписом оператора системи передачі або сторони відповідальної за баланс відповідно.

Відповідно до пункту 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, природного газу, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).

Слід зазначити, що національні стандарти для електричної енергії не передбачають необхідності наявності вищезазначених документів.

Замовник не обґрунтував, та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначеної вимоги Документації у наведеній редакції.

За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати діючий договір про врегулювання небалансів електричної енергії/участь у балансуючій групі, з накладеним кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом операторами системи передачі або сторони, відповідальної за баланс (балансуючої групи) та довідка (лист) від оператора системи передачі (якщо учасник є стороною відповідальною за баланс) або сторони відповідальної за баланс (якщо учасник входить до балансуючої групи у якості "учасника") про відсутність заборгованості в частині здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

5. Скаржник зазначає, що пунктом 4 додатку 5 Замовник вимагає надати "Довідку від уповноваженого органу (ДПСУ), про інформацію щодо зареєстрованих рахунків учасника, виданою не раніше листопада 2025 року", а також інформацію від Державної податкової служби України про відсутність або виключення учасника з переліку суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Пунктом 5 додатку 5 вимагається "Оригінал довідки з банку, у якому відкрито рахунок із спеціальним режимом зберігання, про відсутність простроченої заборгованості за кредитами або заборгованості за кредитними угодами виданих не раніше листопада 2025 року".

Скаржник зазначає, що вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі визначено пунктом 47 Особливостей. Наявність кредитної заборгованості перед банком, відомості про зареєстровані рахунки чи відповідність критеріям ризиковості платника податку до таких підстав не належать. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону, фінансова спроможність учасника підтверджується фінансовою звітністю, вимога щодо якої вже встановлена Замовником у пункті 16 додатку 5. Банківська довідка про відсутність кредитної заборгованості є додатковим, не передбаченим Законом способом підтвердження, що суперечить частині другій статті 22 Закону.

Крім того, поняття "рахунок із спеціальним режимом зберігання", використане Замовником, не визначене законодавством у сфері електроенергетики, яке оперує поняттям поточного рахунку із спеціальним режимом використання. Невизначеність вимоги унеможливлює її однозначне виконання учасником та порушує принцип прозорості, визначений статтею 5 Закону. Зазначені документи не мають жодного зв’язку з предметом закупівлі та не передбачені ДСТУ EN 50160:2023, що свідчить про порушення пункту 29 Особливостей. Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 5 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

4. Довідка від уповноваженого органу (ДПСУ), про інформацію щодо зареєстрованих рахунків учасника, виданою не раніше листопада 2025 року. Також надається Інформація від Державної податкової служби України про відсутність або виключення Учасника процедури закупівлі у(з) переліку суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження процедури закупівлі відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати БРУСТУРЯНСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ УСТЬ-ЧОРНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 25443460) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія за ДК 021:2015:

09310000-5 — "Електрична енергія", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-10-04-000641-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Щодо дискримінаційних умов тендерної документації

Щодо дискримінаційних умов тендерної документації · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти Скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати БРУСТУРЯНСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ УСТЬ-ЧОРНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ внести зміни до тендерної документації відповідно до вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель, а саме – усунути дискримінаційні вимоги та вимоги, що не відповідають чинному законодавству, зазначені в тексті цієї Скарги.

БРУСТУРЯНСЬКИЙ ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ УСТЬ-ЧОРНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (далі — Замовник) 04 жовтня 2026 року оприлюднив в електронній системі закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі — відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: «Електрична енергія за ДК 021:2015: 09310000-5 — «Електрична енергія»» (ідентифікатор закупівлі: UA-2026-10-04-000641-a; далі – Закупівля).

Ця скарга (далі — Скарга) подається з метою оскарження дискримінаційних умов тендерної документації Замовника, затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника — Галини Йосипівни КОСТЯК.

Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» (далі – Суб’єкт оскарження або АТ «ЕКУ») має намір взяти участь у процедурі закупівлі, оголошеній Замовником, у зв’язку з чим було проаналізовано тендерну документацію та виявлено наступне:

За результатами аналізу Суб’єктом оскарження встановлено наявність окремих положень ТД, які:

а) є дискримінаційними по суті, оскільки встановлюють вимоги, що суперечать чинному законодавству, обмежують конкуренцію та унеможливлюють участь АТ «ЕКУ» у закупівлі, чим порушують його права та законні інтереси як потенційного учасника;

б) у сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних документів або відповідають неправомірно сформованим вимогам Замовника, що виключає рівний доступ інших учасників.

ПОРУШЕННЯ № 1

Встановлення дискримінаційної, необґрунтованої та незаконної вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікатів відповідності міжнародним стандартам систем менеджменту (ISO, SA 8000) та сертифіката внутрішнього аудитора систем менеджменту.

Встановлення Замовником у пунктах 17, 25, 29, 30, 31 та 35 Додатку № 5 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» (далі – Додаток № 5) вимоги щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції чинних сертифікатів, а саме — сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014 (пункт 17); сертифіката відповідності ДСТУ EN ISO 22301:2021 «Безпека та стабільність. Системи управління неперервністю діяльністю (бізнесу). Вимоги» (пункт 25); сертифіката відповідності ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання», у тому числі з урахуванням вимог ДСТУ ISO 50007:2020, разом зі звітом за результатами наглядового аудиту (пункти 29 та 31); сертифіката відповідності системи управління безпекою ланцюга постачання вимогам ДСТУ ISO 28001:2009 (пункт 30); сертифіката відповідності ДСТУ EN ISO 9001:2018 з урахуванням ДСТУ ISO 10005:2019, який повинен містити QR-код (пункт 35), не передбачено законодавством у сфері публічних закупівель, не пов’язано з предметом закупівлі та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції і дискримінації потенційних учасників.

Зазначаємо, що частину зазначених вимог Замовник продублював і в основному тексті ТД: вимогу щодо підтвердження відповідності міжнародному стандарту SA 8000:2014 — у пункті 5 розділу ІІІ ТД «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені пунктом 47 Особливостей», а вимогу щодо надання сертифіката ДСТУ EN ISO 22301:2021 — у пункті 2 розділу V ТД «Інша інформація».

Крім того, вимогу щодо сертифіката ДСТУ ISO 50001:2020 Замовник встановив двічі (пункти 29 та 31 Додатку № 5) з різними умовами щодо супровідних документів: у пункті 29 — звіт за результатами наглядового аудиту, якщо з дати видачі сертифіката минуло понад 12 місяців, а у пункті 31 — звіт про аудит або наглядовий аудит, складений акредитованим НААУ органом, з окремим порядком обчислення річного строку. Така побудова вимог додатково свідчить про непрозорість умов ТД.

Предметом закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до законодавства України є стандартизованим товаром. Наказом ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179 прийнято національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT), який набрав чинності з 01.03.2025 та визначає характеристики якості електричної енергії, що постачається споживачам, зокрема допустимі параметри напруги та інші показники якості електропостачання. Зазначений стандарт є єдиним національним стандартом, що встановлює характеристики якості електричної енергії як предмета закупівлі.

Обов’язок щодо отримання, наявності або надання сертифікатів ISO та SA 8000:2014 не передбачений Законом України «Про ринок електричної енергії», постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі – ПРРЕЕ), постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 «Про затвердження Кодексу системи передачі», постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку», постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу» (далі – Ліцензійні умови), а також будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що регулює діяльність постачальників електричної енергії.

Отже, встановлення Замовником вимоги щодо обов’язкової наявності та надання сертифікатів ISO та SA 8000:2014 не ґрунтується на вимогах спеціального законодавства у сфері електроенергетики, не пов’язане безпосередньо з предметом закупівлі та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції й дискримінації потенційних учасників процедури закупівлі.

Окремо звертаємо увагу Комісії на те, що Замовником, крім вимог щодо надання сертифікатів ISO, встановлено також вимогу щодо надання сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014. Стандарт SA 8000:2014 є міжнародним стандартом соціальної відповідальності, який регулює питання дотримання прав працівників, умов праці, заборони дискримінації, недопущення використання дитячої та примусової праці, забезпечення безпечних і здорових умов праці, тривалості робочого часу, оплати праці та інших аспектів внутрішньої кадрової та соціальної політики суб’єкта господарювання. Зазначений стандарт розроблений міжнародною організацією Social Accountability International (SAI) та ґрунтується на положеннях конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), Загальної декларації прав людини та інших міжнародних актів у сфері захисту трудових прав.

При цьому вимогу щодо сертифіката SA 8000:2014 Замовник включив безпосередньо до пункту 5 розділу ІІІ ТД «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені пунктом 47 Особливостей», тобто фактично встановив додатковий кваліфікаційний критерій, не передбачений статтею 16 Закону.

Водночас правомірність встановлення Замовником вимог щодо надання сертифікатів ISO та сертифіката відповідності стандарту SA 8000:2014 повинна оцінюватися з урахуванням положень Закону та Особливостей, а також з огляду на наявність об’єктивного та безпосереднього зв’язку таких вимог із предметом закупівлі.

Пунктом 28 Особливостей встановлено, що тендерна документація формується замовником відповідно до статті 22 Закону, якою передбачено зазначення у тендерній документації одного або декількох кваліфікаційних критеріїв, способу документального підтвердження відповідності учасників установленим вимогам, а також технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Водночас пунктом 29 Особливостей передбачено, що під час проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії положення пунктів 1 та 2 частини другої статті 16 Закону не застосовуються, а замовники не мають права встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону передбачено право замовника включати до тендерної документації іншу інформацію виключно у випадках, коли її наявність передбачена законодавством, тоді як частина четверта статті 22 Закону прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Окрім сертифіката на систему енергетичного менеджменту, у пункті 31 Додатку № 5 Замовник вимагає надати «Сертифікат внутрішнього аудитора, виданий працівнику Учасника на підставі проходження навчання по програмі «Внутрішній аудит систем менеджменту» згідно до вимог ДСТУ ISO 19011:2019 (ISO 19011:2018, IDT), який підтверджує компетентність здійснення внутрішнього аудиту щодо ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT), та вимог положень ДСТУ ISO 50007:2020 (ISO 50007:2017, IDT)».

Зазначаємо, що така вимога є похідною від вимоги щодо наявності сертифіката ДСТУ ISO 50001:2020 та стосується не предмета закупівлі, а кваліфікації персоналу учасника, тобто фактично є кваліфікаційним критерієм щодо наявності в учасника працівників відповідної кваліфікації, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 16 Закону. Застосування такого критерію під час закупівлі електричної енергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей. Водночас ані Закон України «Про ринок електричної енергії», ані ПРРЕЕ, ані Ліцензійні умови не встановлюють для електропостачальника обов’язку забезпечувати проходження працівниками навчання з внутрішнього аудиту систем менеджменту, а ДСТУ EN 50160:2023 не містить жодних вимог до персоналу постачальника.

Помилковість встановленої вимоги підтверджується Узагальненням практики розгляду скарг у сфері закупівель електричної енергії, оприлюдненим Антимонопольним комітетом України 22.02.2024. У зазначеному документі Комітет констатував, що вільне та розширене трактування замовниками положень законодавства під час формування тендерної документації, зокрема щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та способів підтвердження відповідності учасників таким критеріям, з урахуванням специфіки закупівель електричної енергії, призводить до встановлення дискримінаційних вимог. Як приклади таких порушень Комітет навів, зокрема, вимоги щодо надання документального підтвердження сертифікації за стандартами ДСТУ ISO, які не мають належного нормативного обґрунтування та обмежують конкуренцію.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Комітету, викладеною у рекомендаціях від 05.03.2020 № 5-рк, відповідно до яких тендерна документація повинна формуватися без дискримінаційних умов, що є необхідною передумовою забезпечення добросовісної конкуренції та ефективного функціонування ринку. При цьому Комітет наголошує, що право Замовника визначати вимоги до учасників не є абсолютним та має реалізовуватися з дотриманням принципу пропорційності й обов’язкового зв’язку таких вимог із предметом закупівлі.

З огляду на викладене, оскаржувана вимога є дискримінаційною, необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства у сфері публічних закупівель та законодавства, яке регулює діяльність постачальників електричної енергії. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку для постачальників електричної енергії щодо отримання та наявності відповідних сертифікатів, у тому числі сертифікатів внутрішнього аудитора для своїх працівників. Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.

ПОРУШЕННЯ № 2

Встановлення дискримінаційної вимоги щодо надання протоколів перевірки показників якості електричної енергії, виданих метрологічною лабораторією.

Відповідно до пункту 19 Додатку № 5 учасник повинен надати «Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам, що встановлені у ДСТУ ЕN 50160-2023 разом із наочним графіком усереднених значень відхилень напруги протягом терміну вимірювання», а також копію чинного сертифіката визнання вимірювальних можливостей метрологічної лабораторії. Пунктом 34 Додатку № 5 додатково вимагається «Протокол перевірки показників якості електроенергії на відповідність вимогам пунктів 11.4.7. – 11.4.12 Глави 11.4. Розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, виданий у 2025 році». Пунктом 18 Додатку № 5 також встановлено вимогу щодо гарантійного листа про дотримання, серед іншого, ДСТУ EN 62586-2:2018 «Вимірювання якості електроенергії в системах електроживлення».

Аналогічну вимогу продубльовано в пункті 6 розділу ІІІ ТД, де Замовник зазначає, що протокол повинен бути виданий на ім’я учасника спеціалізованою метрологічною лабораторією у поточному році. Таким чином, основний текст ТД вимагає протокол поточного (2026) року, тоді як пункт 34 Додатку № 5 — протокол, виданий у 2025 році. Учасник позбавлений можливості однозначно визначити, який саме документ буде визнано Замовником належним, що порушує принцип прозорості, визначений статтею 5 Закону.

Відповідно до абзацу другого пункту 29 Особливостей замовники не можуть установлювати до предмета закупівлі вимоги, що не передбачені відповідним національним стандартом. Відповідним національним стандартом для електричної енергії є ДСТУ EN 50160:2023, який визначає виключно технічні характеристики напруги електропостачання та не встановлює обов’язку учасника процедури закупівлі підтверджувати відповідність цим характеристикам шляхом подання протоколу, виданого на його ім’я спеціалізованою метрологічною лабораторією.

Крім того, відповідно до пункту 11.4.6 глави 11.4 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, обов’язок забезпечення відповідності показників якості електричної енергії встановленим стандартам покладається на оператора системи розподілу, а не на постачальника. Суб’єкт оскарження не є оператором системи розподілу, не управляє електричними мережами і об’єктивно не має технічної можливості самостійно забезпечити чи виміряти показники якості електроенергії в точках приєднання Замовника до подання тендерної пропозиції.

Водночас Замовник додатково звужує коло можливих виконавців зазначеної вимоги, встановлюючи у пункті 6 розділу ІІІ ТД, що протокол має бути виданий виключно «спеціалізованою метрологічною лабораторією уповноваженого на це органу або підприємства», а у пункті 19 Додатку № 5 — що учасник повинен подати копію «чинного сертифікату визнання вимірювальних можливостей такої лабораторії, що виданий уповноваженим органом». Жоден нормативно-правовий акт, що регулює ринок електричної енергії, не визначає ні переліку таких «уповноважених органів», ні порядку видачі ними сертифікатів визнання вимірювальних можливостей лабораторій, у зв’язку з чим Замовник фактично залишає за собою право довільно визначати, чи відповідає обрана учасником лабораторія встановленим ним же вимогам.

ДСТУ EN 62586-2:2018 встановлює вимоги до засобів вимірювання якості електроенергії та не містить вимог до електричної енергії як товару, у зв’язку з чим його застосування в ТД також не узгоджується з пунктом 29 Особливостей.

Крім того, вимога щодо протоколу, виданого саме у 2025 році, апріорі надає перевагу лише тим учасникам, які заздалегідь отримали такий документ, та позбавляє інших учасників можливості виконати вимогу після оприлюднення оголошення про проведення Закупівлі.

Таким чином, встановлення Замовником у пунктах 18, 19 та 34 Додатку № 5 та пункті 6 розділу ІІІ ТД вимоги щодо надання протоколів перевірки показників якості електроенергії та сертифіката визнання вимірювальних можливостей лабораторії є вимогою до предмета закупівлі, яка не передбачена ДСТУ EN 50160:2023, а отже порушує пункт 29 Особливостей.

ПОРУШЕННЯ № 3

Встановлення дискримінаційної вимоги щодо надання довідки про заходи із захисту довкілля та документів про навчання працівника учасника з екологічної безпеки.

Пунктом 23 Додатку № 5 та пунктом 7 розділу ІІІ ТД Замовник вимагає надати «Довідку щодо застосування Учасником заходів із захисту довкілля при виконанні умов Договору із постачання електричної енергії», а також свідоцтво, видане Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, або інший документ, що підтверджує отримання працівником учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, або диплом з додатком про вивчення курсу (дисципліни) «Екологічна безпека на об’єктах паливно-енергетичного комплексу», або документ про навчання на відповідних курсах чи семінарах.

Зазначаємо, що діяльність з постачання електричної енергії полягає у купівлі електричної енергії на ринку та її продажу споживачам і не пов’язана з експлуатацією об’єктів паливно-енергетичного комплексу (генеруючих потужностей, електричних мереж тощо). Закон України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ та Ліцензійні умови не встановлюють для електропостачальника жодних вимог щодо екологічної освіти персоналу чи підтвердження заходів із захисту довкілля. ДСТУ EN 50160:2023 також не містить подібних вимог, що свідчить про порушення Замовником пункту 29 Особливостей.

Водночас вимога щодо надання свідоцтва, диплома з додатком або іншого документа про отримання працівником учасника знань з екологічної безпеки за своєю правовою природою є не вимогою до предмета закупівлі, а вимогою до кваліфікації персоналу учасника.

Перелік кваліфікаційних критеріїв встановлено частиною другою статті 16 Закону, а саме:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Вимога Замовника щодо підтвердження наявності у працівника учасника знань з сучасних вимог до системи управління екологічною безпекою на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, у тому числі шляхом надання документа про освіту або про проходження навчання на курсах чи семінарах, прямо відповідає кваліфікаційному критерію, визначеному пунктом 2 частини другої статті 16 Закону, — наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Розміщення Замовником такої вимоги не в розділі кваліфікаційних критеріїв, а в пункті 7 розділу ІІІ ТД та в переліку документів Додатку № 5 не змінює її правової природи.

Водночас пунктом 29 Особливостей передбачено, що у разі проведення відкритих торгів згідно з Особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.

Отже, під час закупівлі електричної енергії замовник може обирати лише серед кваліфікаційних критеріїв, передбачених пунктами 3 та 4 частини другої статті 16 Закону. Більше того, відповідно до пункту 48 Особливостей під час здійснення закупівлі товарів замовник може взагалі не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. Електрична енергія належить до предмета закупівлі «товар».

Такий підхід підтримує і Міністерство економіки України, яке рекомендує замовникам у разі прийняття рішення про встановлення кваліфікаційних критеріїв під час закупівлі електричної енергії обирати один або декілька з таких критеріїв: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) та наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Зазначаємо, що сам Замовник у пункті 5 розділу ІІІ ТД «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені пунктом 47 Особливостей» визначив саме ці два кваліфікаційні критерії — наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів та наявність фінансової спроможності. Отже, вимога щодо кваліфікації працівника учасника фактично є прихованим додатковим кваліфікаційним критерієм, встановлення якого під час закупівлі електричної енергії прямо заборонено пунктом 29 Особливостей.

ПОРУШЕННЯ № 4

Встановлення дискримінаційної вимоги щодо надання договору про врегулювання небалансів та довідки про відсутність заборгованості з накладенням кваліфікованого електронного підпису оператора системи передачі.

Відповідно до пункту 22 Додатку № 5 та пункту 6 розділу ІІІ ТД учасник повинен надати «Діючий договір про врегулювання небалансів електричної енергії/участь у балансуючій групі, з накладеним кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом операторами системи передачі або сторони, відповідальної за баланс (балансуючої групи) та довідка (лист) від оператора системи передачі (якщо учасник є стороною відповідальною за баланс) … про відсутність заборгованості в частині здійснення розрахунків за небаланси електричної енергії. Довідка (лист) надається з накладеним кваліфікованим електронним підписом оператора системи передачі або сторони відповідальної за баланс відповідно».

Зазначена Замовником вимога є дискримінаційною та суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки законодавством передбачено накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або удосконаленого електронного підпису (УЕП) на тендерну пропозицію, яка подається через електронну систему закупівель, а не на окремі документи, що входять до її складу.

Так, відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи і дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Наведена норма регулює порядок створення та подання документів через електронну систему закупівель та не містить положень щодо обов’язкового накладення КЕП, УЕП на кожен окремий документ, що входить до складу тендерної пропозиції.

Слід розмежовувати обов’язок щодо підписання тендерної пропозиції та вимогу щодо підписання кожного окремого документа, що входить до її складу. Накладення КЕП (УЕП) на тендерну пропозицію є вимогою законодавства та забезпечує ідентифікацію учасника і підтвердження його волевиявлення щодо змісту поданої пропозиції. Водночас предметом оскарження є встановлена Замовником вимога щодо накладення електронного підпису оператора системи передачі на договір та довідку, які складаються та видаються третьою особою.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 11.06.2020 № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється шляхом заповнення електронних полів та завантаження відповідних документів. Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що після внесення інформації в електронні поля електронної системи закупівель на неї накладається кваліфікований електронний підпис. Отже, законодавство у сфері публічних закупівель встановлює обов’язок накладення КЕП (УЕП) на тендерну пропозицію та інформацію, що подається через електронну систему закупівель, проте не містить вимоги щодо обов’язкового накладення КЕП на кожен окремий документ, що входить до складу тендерної пропозиції.

Оскаржувана вимога стосується виключно форми оформлення документів, що подаються у складі тендерної пропозиції, та не пов’язана з оцінкою спроможності учасника виконати договір про закупівлю.

Крім того, статтею 16 Закону встановлено вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть застосовуватися Замовником. Водночас відповідно до пункту 29 Особливостей під час проведення закупівлі електричної енергії Замовник не застосовує кваліфікаційні критерії, передбачені пунктами 1 та 2 частини другої статті 16 Закону. Таким чином, у такій закупівлі можуть застосовуватися виключно критерії щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та фінансової спроможності.

Саме законодавче визначення вичерпного переліку кваліфікаційних критеріїв та способів їх документального підтвердження спрямоване на забезпечення відкритої та добросовісної конкуренції, рівного доступу суб’єктів господарювання до участі у процедурах закупівель та недопущення встановлення необґрунтованих бар’єрів для потенційних учасників. При цьому статтею 22 Закону передбачено право Замовника визначати спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям виключно в межах та у спосіб, передбачені законодавством.

Зазначений підхід також відображений у Рекомендаціях Антимонопольного комітету України від 05.03.2020 № 5-рк та Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії, оприлюдненому 22.02.2024, в яких наголошено, що вимоги тендерної документації повинні відповідати законодавству, враховувати специфіку предмета закупівлі та не призводити до необґрунтованого обмеження конкуренції.

Договір про врегулювання небалансів електричної енергії та довідка про відсутність заборгованості за небаланси є документами, які складаються та видаються третьою особою — оператором системи передачі (НЕК «Укренерго») або стороною, відповідальною за баланс. Чинне законодавство України не містить вимог щодо оформлення таких документів виключно у формі електронного документа з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а тому відсутність КЕП на таких документах сама по собі не може свідчити про їх неналежність або недійсність.

Учасник не має жодних правових чи фактичних механізмів впливу на форму, порядок оформлення та спосіб підписання таких документів, оскільки оператор системи передачі самостійно здійснює документообіг відповідно до власних внутрішніх процедур та вимог законодавства. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язку оператора системи передачі видавати відповідні документи виключно з накладенням кваліфікованого електронного підпису. За таких обставин можливість участі у процедурі закупівлі фактично ставиться Замовником у залежність від дій, рішень та внутрішніх процедур третьої особи, яка не є учасником закупівлі та на яку учасник не може впливати.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний стороною (сторонами). Крім того, відповідно до частини шостої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має презумпцію відповідності власноручному підпису. Законодавство України визнає рівнозначність паперової та електронної форм документів, а також не встановлює обов’язковості використання виключно кваліфікованого електронного підпису для документів, що складаються або видаються третіми особами.

Встановлюючи вимогу щодо обов’язкового накладення кваліфікованого електронного підпису на такі документи, Замовник фактично надає перевагу лише одному способу їх оформлення, незважаючи на те, що законодавство визнає однакову юридичну силу документів, оформлених як у паперовій, так і в електронній формі.

Крім того, наявність заборгованості за розрахунками за небаланси не належить до підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, вичерпний перелік яких визначено пунктом 47 Особливостей. Отже, Замовник фактично встановлює додатковий, не передбачений законодавством, фільтр допуску. Зазначені документи також не передбачені ДСТУ EN 50160:2023, що свідчить про порушення пункту 29 Особливостей.

Таким чином, встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового накладення кваліфікованого електронного підпису на документи, складені або видані третіми особами, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не пов’язана з перевіркою відповідності учасника встановленим вимогам та порушує вимоги частини четвертої статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

ПОРУШЕННЯ № 5

Встановлення не передбачених законодавством вимог щодо надання банківської довідки про відсутність простроченої кредитної заборгованості та довідок органів Державної податкової служби України.

Пунктом 4 Додатку № 5 Замовник вимагає надати «Довідку від уповноваженого органу (ДПСУ), про інформацію щодо зареєстрованих рахунків учасника, виданою не раніше листопада 2025 року», а також інформацію від Державної податкової служби України про відсутність або виключення учасника з переліку суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Пунктом 5 Додатку № 5 вимагається «Оригінал довідки з банку, у якому відкрито рахунок із спеціальним режимом зберігання, про відсутність простроченої заборгованості за кредитами або заборгованості за кредитними угодами виданих не раніше листопада 2025 року».

Зазначаємо, що вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі визначено пунктом 47 Особливостей. Наявність кредитної заборгованості перед банком, відомості про зареєстровані рахунки чи відповідність критеріям ризиковості платника податку до таких підстав не належать.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону, фінансова спроможність учасника підтверджується фінансовою звітністю, вимога щодо якої вже встановлена Замовником у пункті 16 Додатку № 5. Банківська довідка про відсутність кредитної заборгованості є додатковим, не передбаченим Законом способом підтвердження, що суперечить частині другій статті 22 Закону.

Крім того, поняття «рахунок із спеціальним режимом зберігання», використане Замовником, не визначене законодавством у сфері електроенергетики, яке оперує поняттям поточного рахунку із спеціальним режимом використання. Невизначеність вимоги унеможливлює її однозначне виконання учасником та порушує принцип прозорості, визначений статтею 5 Закону.

Зазначені документи не мають жодного зв’язку з предметом закупівлі та не передбачені ДСТУ EN 50160:2023, що свідчить про порушення пункту 29 Особливостей.

Як наслідок, взяти участь у закупівлі можуть лише ті учасники, які вже мають відповідні документи або понесуть додаткові витрати на їх отримання виключно з метою участі в конкретній процедурі закупівлі. Це значно звужує конкуренцію та ставить потенційних учасників у нерівні умови. Така вимога порушує принципи публічних закупівель.

Суб’єкт оскарження має намір взяти участь у зазначеній процедурі закупівлі та є повністю спроможним забезпечити постачання електричної енергії відповідно до вимог предмета закупівлі. Водночас наявність у тендерній документації вимог, що не мають жодного нормативного або логічного зв’язку з предметом закупівлі, не передбачені чинним законодавством і створюють безпідставні та штучні бар’єри для участі добросовісних учасників, фактично унеможливлює реалізацію Суб’єктом оскарження свого права на участь у відкритих торгах.

Першоджерело

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.