Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 12538-р/пк-пз від 21.10.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 45795996) від 02 жовтня 2026 № UA-2026-09-22-004257-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 05.10.2026 № 11860-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що не погоджується з вимогою Замовника щодо обов’язкового надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та вважає зазначену вимогу дискримінаційною і такою, що необґрунтовано обмежує можливість підтвердження наявного досвіду виконання аналогічних робіт.
Так, пунктом 13 додатка 1 Документації Замовником встановлено, що учасник у довідці про наявність досвіду виконання аналогічного договору повинен зазначити інформацію про наявність документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого ДІАМ, а на підтвердження зазначеної інформації - надати безпосередньо такий документ у складі тендерної пропозиції. У разі відсутності такого документа по об’єкту будівництва за результатами виконання аналогічного договору учасник повинен надати відповідний документ, виданий протягом останніх п’яти років по іншому об’єкту будівництва, який має бути капітальним ремонтом будівлі/споруди класу наслідків СС2 або СС3, де учасник виконував будівельні роботи як генпідрядник, а також позитивний експертний звіт щодо такого об’єкта.
Скаржник має документально підтверджений досвід виконання аналогічного договору. Зокрема, до скарги додається договір №117/09-2025 від 01.09.2025 за предметом "Капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу №2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи", код ДК 021:2015 – 45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація".
Зазначений договір виконаний Скаржником у повному обсязі, що підтверджується документами про його виконання та оприлюдненим в електронній системі закупівель звітом про виконання договору.
Водночас, умовами договору №117/09-2025 та додатками до нього не передбачено обов’язку Підрядника щодо введення відповідного об’єкта в експлуатацію, у зв’язку з чим Скаржник не має та не може надати передбачений Замовником документ про прийняття об’єкта в експлуатацію.
При цьому, відсутність такого документа жодним чином не свідчить про відсутність у Скаржника досвіду виконання аналогічних робіт або про неналежне виконання ним зобов’язань за договором.
Більше того, сам факт належного та повного виконання договору на капітальний ремонт не означає, що після завершення відповідних робіт об’єкт у кожному випадку підлягає прийняттю в експлуатацію та що за результатами виконання кожного договору на капітальний ремонт обов’язково повинен існувати документ про введення об’єкта в експлуатацію.
Так, відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, законодавством прямо передбачені випадки виконання будівельних робіт, після завершення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Зокрема, пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено роботи з переобладнання та перепланування житлових і нежитлових будинків, будівель, споруд та приміщень у них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, у тому числі щодо об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Крім того, пунктом 3 Переліку передбачено реконструкцію та капітальний ремонт внутрішніх систем, після завершення яких об’єкт також не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Отже, законодавством не встановлено універсального правила, відповідно до якого після виконання будь-якого договору на капітальний ремонт обов’язково має існувати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію. Сам факт виконання договору на капітальний ремонт не означає, що після виконання відповідних робіт об’єкт обов’язково підлягає прийняттю в експлуатацію та що за результатами виконання такого договору існує документ про введення об’єкта в експлуатацію.
Таким чином, Замовник фактично поставив можливість підтвердження досвіду виконання аналогічного договору в залежність від наявності документа, який може бути відсутній у учасника не через неналежне виконання договору, а у зв’язку з характером виконаних будівельних робіт та відсутністю законодавчого обов’язку щодо прийняття відповідного об’єкта в експлуатацію.
За таких умов, учасник, який має документально підтверджений та повністю виконаний аналогічний договір на капітальний ремонт, але не має документа про прийняття об’єкта в експлуатацію, позбавляється можливості підтвердити відповідність установленому Замовником кваліфікаційному критерію незалежно від фактичної наявності у нього необхідного досвіду.
При цьому, встановлена Замовником умова про можливість надання такого документа по іншому об’єкту не усуває дискримінаційності вимоги. Навпаки, учасник, який вже має належно виконаний аналогічний договір, але не має документа про готовність відповідного об’єкта, додатково повинен мати ще один об’єкт капітального ремонту СС2 або СС3, де він виступав генпідрядником, та надати щодо такого іншого об’єкта документ про готовність до експлуатації і позитивний експертний звіт. Таким чином, Замовником фактично встановлюється додаткова вимога щодо наявності іншого об’єкта та іншого досвіду, яка не підтверджує належність виконання основного аналогічного договору.
ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" має документально підтверджений та повністю виконаний договір на капітальний ремонт, однак через відсутність документа про прийняття об’єкта в експлуатацію не може підтвердити свій досвід у спосіб, встановлений Замовником, не через відсутність необхідного досвіду чи неналежне виконання договору, а виключно через встановлення Замовником додаткової вимоги щодо документа, який законодавством не передбачений як обов’язковий результат виконання кожного договору на капітальний ремонт.
Встановлення такої вимоги необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників та порушує принципи недискримінації учасників, рівного ставлення до них та пропорційності, передбачені статтею 5 Закону, а також вимоги частини четвертої статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену дискримінаційну вимогу шляхом внесення змін до пункту 13 додатка 1 Документації та передбачити можливість підтвердження виконання аналогічного договору без надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, у випадках, коли відповідно до вимог законодавства після завершення відповідних робіт об’єкт не підлягав прийняттю в експлуатацію, а також виключити пов’язану з відсутністю такого документа вимогу щодо надання відповідного документа по іншому об’єкту будівництва.
Замовник зазначає, що Скаржник у своїй скарзі стверджує, що має документально підтверджений досвід виконання аналогічного договору, та на підтвердження зазначеної обставини додає договір № 117/09-2025 від 01.09.2025. Однак наданий Скаржником договір не підтверджує наявність досвіду, який відповідає встановленому Замовником поняттю аналогічного договору.
Пунктом 13 додатку 1 Документації прямо передбачено, що під аналогічним договором за предметом закупівлі слід розуміти договір, предметом якого був капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 з розробленням проєктної документації (затверджувальна стадія "П"), укладений учасником у період з 2021 по 2026 роки та виконаний у повному обсязі (коригування проектної документації, не буде вважатися таким, що відповідає поняттю аналогічного договору).
Натомість із пункту 1.1 договору №117/09-2025 від 01.09.2025 та пункту 10 Завдання на проєктування (додаток 1 до договору), наданого самим Скаржником вбачається, що затверджувальною стадією по даному об’єкту є Робочий проект "РП", а не на передбаченій Документацією стадії "П" — "Проект".
Зазначене додатково підтверджується відомостями Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо цього самого об’єкта.
Так, у зареєстрованій в ЄДЕССБ проектній документації за реєстраційним номером PD01:6762-5007-7587-1644 безпосередньо зазначено: "Кількість стадій проектування — одна стадія", "Поточна стадія проектування — робочий проект (РП)".
Крім того, в ЄДЕССБ міститься експертиза проекту за реєстраційним номером EX01:7404-1769-1779-2431, документ №0584-25Е від 15.10.2025, виданий ТОВ "НВП "Міжрегіональна будівельна експертиза". У відомостях цієї експертизи щодо стадії проектування прямо зазначено — "робочим проєктом".
Отже, як документи, надані самим Скаржником, так і відомості ЄДЕССБ підтверджують, що проектна документація за договором №117/09-2025 від 01.09.2025 розроблялася на стадії "Робочий проект (РП)", а не на передбаченій пунктом 13 Додатку 1 до тендерної документації стадії "П" — "Проект".
Таким чином, наданий Скаржником договір за своїми умовами не відповідає визначенню аналогічного договору, установленому тендерною документацією.
Більше того, Скаржником разом зі скаргою не надано позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації, який би підтверджував, що об’єкт за договором №117/09-2025 від 01.09.2025 належить саме до класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3.
Отже, Скаржник не підтвердив, що має документально підтверджений досвід виконання аналогічного договору в частині стадії проектування та належності відповідного об’єкта до класу наслідків СС2 або СС3.
Відповідно, наданий договір №117/09-2025 від 01.09.2025 не доводить, що саме оскаржувана вимога щодо документа про прийняття об’єкта в експлуатацію є єдиною обставиною, яка перешкоджає Скаржнику взяти участь у процедурі закупівлі.
Відповідно до частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду, зокрема якщо вона не відповідає вимогам частини другої цієї статті.
Ураховуючи відсутність належних доказів того, що Скаржник має досвід, який відповідає встановленому Замовником поняттю аналогічного договору, та що саме оскаржувана умова перешкоджає його участі у закупівлі, Замовник вважає наявними підстави для залишення цієї частини скарги без розгляду.
Предметом цієї процедури закупівлі є не окремі проектні чи будівельні роботи, а роботи з будівництва об’єкта з розробленням проектної документації (стаття 1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Умовами цієї закупівлі передбачено виконання проєктних та будівельних робіт до завершення об’єкта та введення його в експлуатацію, що безпосередньо відображено у Завданні на проєктування – "…виконати попередні погодження проєктних рішень із Замовником, проходження експертизи, виконання будівельних робіт і введення об’єкта в експлуатацію".
У зазначеному Завданні також передбачено, що проєктування має здійснюватися з урахуванням чинних вимог щодо складу та змісту проєктної документації для об’єктів класу наслідків СС2. При цьому Замовником визначено двостадійне проєктування: стадія "П" (Проект) — поточна стадія проектування, з подальшою розробкою стадії "Р" (Робоча документація).
Саме тому для Замовника при закупівлі робіт за предметом цієї закупівлі має значення не лише наявність у потенційного виконавця досвіду укладення та виконання договорів на капітальний ремонт будівлі/споруди, а й наявність досвіду виконання ним як генеральним підрядником будівельних робіт на об’єкті відповідного класу наслідків, який за результатами виконання таких робіт був прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідного сертифіката. При цьому акт готовності об’єкта до експлуатації підписується, зокрема, замовником, генеральним проектувальником та генеральним підрядником.
Отже, документ про прийняття об’єкта в експлуатацію підтверджує іншу обставину, ніж документи про виконання договору або експертизу проектної документації.
Так, довідка за формою КБ-3 та/або інший розрахунковий документ підтверджує виконання та вартість робіт за договором; позитивний експертний звіт підтверджує, зокрема, клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва; натомість сертифікат засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
У зв’язку з цим досвід, підтверджений лише КБ-3 та/або іншим розрахунковим документом, підтверджує виконання робіт та проведення розрахунків за договором, але не підтверджує, що результат виконаних під відповідальністю генерального підрядника будівельних робіт був доведений до стадії, на якій об’єкт перевіряється на відповідність проектній документації та встановленим законодавством вимогам і визнається готовим до експлуатації. Саме останню обставину підтверджує документ про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.
Таким чином, встановлена пунктом 13 додатку 1 Документації вимога щодо надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, має об’єктивний зв’язок із характером, обсягом і кінцевим результатом робіт, передбачених Документацією.
Скаржник посилається на винятки з постанови № 406, але не доводить, що ці винятки стосуються предмета цієї закупівлі або його власного аналогічного досвіду.
Замовник не заперечує, що законодавством України передбачені окремі види будівельних робіт, після виконання яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Разом із тим наведені Скаржником доводи не спростовують правомірності встановленої Замовником вимоги, оскільки ґрунтуються порівнянні окремих спеціально визначених законодавством видів робіт із комплексом робіт, які є предметом цієї закупівлі.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 встановлює вичерпний перелік конкретних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після завершення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Тобто сама наявність у Переліку окремих робіт із капітального ремонту не означає, що будь-який капітальний ремонт будівлі або споруди звільнений від процедури прийняття об’єкта в експлуатацію.
Зокрема, пункт 1 Переліку, на який посилається Скаржник, стосується виключно переобладнання та перепланування, яке не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування. Саме за дотримання цієї умови відповідні роботи можуть виконуватися щодо об’єктів СС1, СС2 та СС3 без подальшого прийняття об’єкта в експлуатацію.
Пункт 3 Переліку також не встановлює загального виключення для капітального ремонту будівель. Він стосується реконструкції та капітального ремонту конкретно внутрішніх систем: опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення, силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд.
Таким чином, постанова № 406 встановлює винятки за конкретними видами та характером робіт, а не за самим використанням у назві договору словосполучення "капітальний ремонт".
Предмет цієї закупівлі не зводиться до робіт, передбачених пунктами 1 або 3 Переліку №406, а Відомість обсягів робіт передбачає комплексний капітальний ремонт об’єкта, який включає, сукупність будівельних робіт, а не один окремий вид із Переліку №406.
Таким чином, наведені Скаржником загальні посилання на існування законодавчих винятків не є документальним доказом порушення прав та охоронюваних законом інтересів саме цього Скаржника і саме у цій процедурі закупівлі.
Пунктом 13 додатку 1 Документації прямо встановлено, що у разі відсутності у учасника такого документу по об’єкту будівництва за результатами виконання аналогічного* договору, в такому випадку учасник підтверджує свій досвід в цій частині шляхом подання у складі тендерної пропозиції такого документу виданого протягом останніх п’яти років по будь-якому іншому об’єкту будівництва. При цьому таким об’єктом будівництва має бути капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 на якому учасник виконував будівельні роботи у якості генпідрядника. Для підтвердження класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 такого об’єкту будівництва учасник також подає експертний звіт (позитивний) (додаток надавати не обов’язково).
Отже, Документація прямо передбачає можливість не надавати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію саме за тим договором, який учасник подає як аналогічний.
Скаржник зазначає, що можливість надання документа щодо іншого об’єкта не усуває, на його думку, дискримінаційності вимоги.
Однак Замовник, навпаки, у Документації суттєво розширив можливості підтвердження досвіду: якщо за договором, який учасник подає як аналогічний, відповідного документа немає, учасник має право надати документ щодо будь-якого іншого об’єкта будівництва протягом останніх п’яти років, за умови, що об’єкт є капітальним ремонтом будівлі/споруди, має клас наслідків СС2 або СС3, що підтверджується позитивним експертним звітом, а також що учасник виконував на ньому будівельні роботи як генеральний підрядник.
Таким чином, Документація допускає два різні способи підтвердження досвіду:
аналогічний договір — для підтвердження безпосередньо аналогічного досвіду; інший об’єкт будівництва — для підтвердження досвіду завершення відповідних будівельних робіт із прийняттям об’єкта в експлуатацію.
Отже, сам факт відсутності у Скаржника документа про прийняття в експлуатацію за договором, який він надає як аналогічний, не підтверджує неможливості виконання ним вимог пункту 13 додатку 1 Документації та, відповідно, не є достатнім доказом порушення його прав.
Скаржник в обґрунтування своєї позиції посилається на рішення органу оскарження, прийняті за результатами розгляду скарг щодо умов тендерної документації в інших процедурах закупівель.
При цьому у закупівлях, на рішення щодо яких посилається Скаржник, умовами Документації не було передбачено альтернативної можливості підтвердження відповідного досвіду, яка встановлена Замовником пунктом 13 додатку 1 Документації у цій закупівлі.
У зв’язку з цим наведені Скаржником рішення, прийняті за інших умов Документації, не підтверджують порушення прав Скаржника у цій процедурі закупівлі та не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації назва предмета закупівлі - Роботи з будівництва з розробленням проектної документації об’єкту: "Капітальний ремонт частини другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва".
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
13. Для документального підтвердження кваліфікаційного критерію "Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)" учасник подає:
1. Заповнену довідку за встановленою формою:
Довідка, яка містить інформацію про наявність в учасника досвіду виконання (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), яка передбачає:
Предмет аналогічного* договору та його реквізити (номер і дата) клас наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва **Наявність документу, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України (зазначити ТАК або НІ) ID закупівлі на веб порталі Уповноваженого органу за результатами якої укладений аналогічний* договір (за наявності).
*Під аналогічним договором за предметом закупівлі слід розуміти договір, предметом якого був капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 з розробленням проєктної документації (затверджувальна стадія "П"), укладений учасником у період з 2021 по 2026 роки та виконаний у повному обсязі (коригування проектної документації, не буде вважатися таким, що відповідає поняттю аналогічного договору).
2. Для підтвердження інформації, яка зазначена у довідці згідно вимог пп.1 п.13, учасник подає:
- копію аналогічного* договору (учасник може не надавати додатки та невід’ємні частини до договору);
- копії/ю документів/а на підтвердження виконання аналогічного* договору: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та/або інший документ, згідно з яким проводились розрахунки відповідно до умов договору, яка(і) підтверджує(ють) повне виконання цього договору;
- експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації (додаток надавати не обов’язково), який підтверджує інформацію щодо класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва;
- документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України**.
**у разі відсутності у учасника такого документу по об’єкту будівництва за результатами виконання аналогічного* договору, в такому випадку учасник підтверджує свій досвід в цій частині шляхом подання у складі тендерної пропозиції такого документу виданого протягом останніх п’яти років по будь-якому іншому об’єкту будівництва. При цьому таким об’єктом будівництва має бути капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 на якому учасник виконував будівельні роботи у якості генпідрядника. Для підтвердження класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 такого об’єкту будівництва учасник також подає експертний звіт (позитивний) (додаток надавати не обов’язково).
На веб-порталі Уповноваженого органу в розділі "Тендерна документація" 22.09.2026 завантажено, зокрема:
ЗАВДАННЯ НА ПРОЄКТУВАННЯ по об'єкту: "Капітальний ремонт приміщень другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва".
9. Стадійність проєктування з визначенням затверджувальної стадії.
Проєктування виконати з урахуванням чинних вимог до складу та змісту проєктної документації для об’єктів класу наслідків СС2.
Двохстадійне: П (Проект) – поточна стадія; Р (Робоча документація).
15. Вказівки про необхідність, зокрема:
3) попередніх погоджень проектних рішень;
Виконати попередні погодження проєктних рішень із Замовником, проходження експертизи, виконання будівельних робіт і введення об’єкта в експлуатацію.
Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:
- договір №117/09-2025 від 01.09.2025 підряду на проведення капітального ремонту підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу № 2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи.
Додаток № 1 до Договору №117/09-2025 від 01.09.2025 містить ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ, відповідно до якого:
10. Стадійність проєктування з визначенням затверджувальної стадії:
-Одно стадійне Робочий проєкт РП.
Затверджувальна частина затверджується Замовником. Визначається спільно Замовником та Проєктувальником.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів":
1. Цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (далі - об’єкти).
3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі - декларація).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
16. Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об’єкта до експлуатації, за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Видача сертифіката 23. Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф "Для службового користування").
24. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. Заява про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф "Для службового користування", подається до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю" за формою, визначеною в додатку 6 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку, та реєструється в журналі реєстрації заяв про видачу сертифіката. До заяви замовником додаються результати технічної інвентаризації об’єкта.
Відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", зокрема:
1. Роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
21. Нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єктів казармено-житлового фонду військових містечок (крім житлових будинків), військових аеродромів, арсеналів, баз та складів, комунальних споруд, інженерних мереж, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками і які виконуються безпосередньо на території військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки у період дії воєнного стану в Україні та протягом року після його припинення чи скасування.
Скаржник на запит Комісії від 12.10.2026 № 20-29/11-839-пз про надання інформації з документальним підтвердженням щодо наявності документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України протягом останніх п’яти років за об’єктом будівництва капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3, на якому учасник виконував будівельні роботи у якості генпідрядника 14.10.2026 завантажив, зокрема:
- додаткові пояснення, відповідно до яких Скаржник зазначає, зокрема:
Замовником сформовано не просто вимогу щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору, а складну сукупність формальних ознак, які повинні одночасно поєднатися у попередньому досвіді учасника, а саме: капітальний ремонт саме будівлі або споруди, клас наслідків СС2 або СС3, розроблення проєктної документації саме на стадії "П", позитивний експертний звіт, повне виконання договору, статус генерального підрядника, а також наявність документа ДІАМ щодо готовності об’єкта до експлуатації.
Саме така сукупність умов має для ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" конкретний дискримінаційний наслідок. Скаржник фактично має досвід виконання капітальних ремонтів, розроблення проєктної та проєктно-кошторисної документації, проходження її експертного розгляду, виконання будівельних робіт та повного виконання відповідних договорів. Однак цей досвід сформований за декількома реально виконаними договорами, кожен з яких укладався на умовах відповідного замовника та мав свій предмет, обсяг робіт, стадійність проєктування і порядок завершення робіт. Жоден окремий договір Скаржника не містить одночасно всієї сукупності додаткових ознак, яку Замовник штучно об’єднав в одному способі підтвердження кваліфікаційного критерію.
Зокрема, ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" має повністю виконаний договір № 117/09-2025 від 01.09.2025 за предметом: "Капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу № 2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи", код ДК 021:2015 – 45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація". Зазначений договір виконано ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" у повному обсязі. Факт повного виконання договору додатково підтверджується листом-відгуком Замовника, в якому зазначено, що сума виконання становить 13 242 165,62 грн, договір виконано у повному обсязі, а клас наслідків об’єкта - СС2.
За цим самим об’єктом ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" фактично виконало розроблення проєктної документації. В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зареєстрована проєктна документація PD01:6762-5007-7587-1644, органом, що її видав, зазначено ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ", вид будівництва - "Капітальний ремонт", поточна стадія проєктування - "робочий проєкт (РП)".
У ЄДЕССБ також зареєстровано експертизу проєкту за реєстраційним номером EX01:7404-1769-1779-2431, документ № 0584-25Е від 15.10.2025, виданий ТОВ "НВП "Міжрегіональна будівельна експертиза". Документ має статус "Діючий", а назва об’єкта повністю відповідає предмету договору № 117/09-2025. Відомості Реєстру прямо пов’язують зазначену експертизу з проєктною документацією PD01:6762-5007-7587-1644, виданою ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ". При цьому експертиза проводилася не лише з питань кошторисної частини: у Реєстрі зазначено також напрями архітектури, міцності, надійності та довговічності, енергозбереження та інші напрями експертного розгляду.
Отже, за договором № 117/09-2025 Скаржник має документально підтверджений досвід капітального ремонту об’єкта СС2, розроблення проєктно-кошторисної документації, її експертного розгляду та повного виконання договору. Водночас зазначений договір формально не відповідає визначенню аналогічного договору, встановленому Замовником, лише через те, що проєктна документація розроблялася на стадії "РП", тоді як Замовник вимагає саме стадію "П". Сам Замовник у своїх письмових поясненнях посилається саме на цю відмінність як на одну з підстав невідповідності договору № 117/092025 встановленому ним поняттю аналогічного договору.
При цьому різниця у назві стадії проєктування не спростовує того, що ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" фактично виконало розроблення проєктної документації, така документація зареєстрована у ЄДЕССБ та пройшла експертний розгляд. Тобто професійна спроможність Скаржника виконувати відповідні проєктні роботи підтверджена фактичними результатами виконання договору, однак не може бути врахована Замовником виключно через встановлення ним додаткової вимоги щодо конкретної стадії проєктування.
ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" також має досвід виконання договору № 46 від 11.09.2025 за предметом: "Ремонтні роботи з проведенням реставраційного ремонту приміщень учбового корпусу Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж залізничного транспорту імені В.С. Кудряшова", за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Кобелєва, 1/5". За умовами цього договору ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" виконувало комплекс робіт, який включав розроблення проєктної документації, виконання будівельних робіт та здійснення авторського нагляду, а додатками до договору прямо передбачено виконання робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації та її внесення до ЄДЕССБ.
За цим об’єктом у ЄДЕССБ зареєстровано проєктну документацію PD01:5278-02367934-5943, видану ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ", а також експертизу проєкту EX01:9680-14734753-9812, документ № 25/3696-12/25 від 25.12.2025, виданий ТОВ "УК ЕКСПЕРТИЗА".
Документ має статус "Діючий", а Реєстр прямо пов’язує зазначену експертизу з проєктною документацією ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ".
Договір № 46 наводиться Скаржником не як договір, що формально відповідає визначенню аналогічного договору за Тендерною документацією, оскільки його предметом є реставраційний ремонт, а як додаткове документальне підтвердження реального досвіду ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" у розробленні проєктної та проєктно-кошторисної документації, проходженні її експертного розгляду та подальшому виконанні будівельних робіт.
Крім цього, ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" має повністю виконаний договір № 21/07 від 21.07.2025 за предметом "Капітальний ремонт найпростішого укриття та захисних споруд цивільного захисту Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний енергетичний коледж" за адресою: м. Київ, вул. Білицька, 38Б". За цим договором ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" виконувало безпосередньо роботи з капітального ремонту відповідно до наявної проєктної документації; розроблення Скаржником окремої проєктної документації та отримання експертного звіту не становили предмета його договірних зобов’язань. Належне та повне виконання договору підтверджується документами, що надаються Комісії.
Наведені договори у сукупності підтверджують, що ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" має реальний практичний досвід виконання капітального ремонту, виконання будівельних робіт, розроблення проєктної та проєктно-кошторисної документації, проходження її експертного розгляду та повного виконання будівельних договорів. Проте Скаржник не має одного договору, в якому одночасно збіглися б усі формальні характеристики, встановлені саме цим Замовником.
Таким чином, неможливість ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" виконати оскаржувану вимогу виникає не через відсутність професійного досвіду, а через спосіб, у який Замовник сформулював його підтвердження. Фактично учасник, який має реальний і навіть ширший за змістом досвід, але в попередніх договорах окремі елементи оформлювалися інакше, не може взяти участь у закупівлі, тоді як учасник із формальною наявністю всіх визначених Замовником ознак відповідатиме вимозі незалежно від того, чи є його фактичний досвід більш значним або складним.
Окремо Скаржник звертає увагу Комісії на вимогу щодо документа про готовність об’єкта до експлуатації.
Жодним із договорів ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" на виконання капітального ремонту, на які посилається Скаржник, не було покладено на Підрядника обов’язку самостійно здійснити прийняття об’єкта в експлуатацію, звернутися до ДІАМ за видачею відповідного сертифіката або отримати такий документ як результат виконання договору. Зокрема, щодо договору №117/09-2025 відсутність такого обов’язку випливає з умов самого договору.
При цьому, відсутність документа ДІАМ не свідчить про невиконання Скаржником будівельних робіт. Договори виконані, роботи прийняті та оплачені відповідними замовниками. За договором №117/09-2025 у ЄДЕССБ зареєстровані як сама проєктна документація, так і її експертиза, однак у розділі пов’язаних документів відповідної картки Реєстру документ про прийняття об’єкта в експлуатацію не відображений.
Вказана обставина узгоджується з правовою природою самої процедури прийняття об’єкта в експлуатацію.
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Водночас пунктом 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, встановлено, що для отримання сертифіката саме замовник або його уповноважена особа подає заяву про прийняття об’єкта в експлуатацію та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації.
Отже, участь генерального підрядника у підготовці та підписанні документів, необхідних для прийняття об’єкта в експлуатацію, не означає, що саме від генерального підрядника одноосібно залежить ініціювання та завершення цієї процедури або видача відповідного сертифіката. Належне виконання підрядником усіх договірних зобов’язань саме по собі не породжує автоматично документа про прийняття об’єкта в експлуатацію.
Більше того, сама необхідність прийняття об’єкта в експлуатацію залежить не лише від назви договору як "капітальний ремонт", а й від характеру та складу конкретних будівельних робіт.
Так, частиною другою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прямо передбачено існування затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Такий Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, яка є чинною. Переліком охоплено, зокрема, окремі роботи з переобладнання та перепланування будинків, будівель, споруд і приміщень, реконструкцію та капітальний ремонт внутрішніх систем та інші види робіт, після виконання яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Причому пункт 1 Переліку поширюється за передбачених ним умов і на об’єкти класів наслідків СС2 та СС3. Цю ж нормативну конструкцію безпосередньо досліджувала Комісія у рішенні №11096-р/пк-пз.
Таким чином, сам факт того, що попередній договір має предметом капітальний ремонт, а об’єкт належить до класу наслідків СС2 або СС3, не означає автоматично, що за результатами виконання такого договору у всіх без винятку випадках повинен існувати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію. Вирішальними є конкретний склад виконуваних робіт та вимоги містобудівного законодавства, що застосовуються до відповідного об’єкта і конкретного виду робіт.
Отже, встановивши наявність документа ДІАМ як універсальну умову підтвердження досвіду капітального ремонту об’єкта СС2 або СС3, Замовник фактично виходить із презумпції, що будь-який капітальний ремонт такого об’єкта обов’язково завершується процедурою прийняття його в експлуатацію. Законодавство такої універсальної залежності не встановлює.
Це має принципове значення для оцінки оскаржуваної умови. Два підрядники можуть мати співставний або навіть однаковий за складністю досвід виконання капітального ремонту об’єктів СС2/СС3, однак один з них відповідатиме встановленій Замовником вимозі лише тому, що за його об’єктом здійснювалася процедура прийняття в експлуатацію і був оформлений відповідний документ, а інший - не відповідатиме їй, хоча належно і в повному обсязі виконав аналогічні роботи. Така різниця сама по собі не характеризує професійну спроможність підрядника.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" кваліфікаційним критерієм є саме наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Отже, законодавець пов’язує відповідність цьому кваліфікаційному критерію з досвідом виконання договору. У випадку ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" такий досвід підтверджується безпосередньо договорами, актами виконаних робіт, довідками КБ-3, документами про оплату, звітами про виконання договорів, листами-відгуками замовників, проєктною документацією, документами щодо її експертного розгляду та відомостями
ЄДЕССБ.
Натомість документ про прийняття об’єкта в експлуатацію засвідчує завершення окремої містобудівної адміністративної процедури. Тому юридичні факти "підрядник належно та в повному обсязі виконав аналогічний договір" та "замовник будівництва завершив процедуру прийняття об’єкта в експлуатацію та отримав відповідний документ" не є тотожними.
Показовим є й те, що сам Замовник у проєкті договору за цією закупівлею розмежував відповідні функції сторін. Підрядник повинен виконати роботи з капітального ремонту з розробленням проєктної документації, тоді як пунктом 1.1 прямо встановлено, що Замовник зобов’язується прийняти закінчений будівництвом об’єкт. Одночасно на Підрядника покладається обов’язок здати завершений і готовий до експлуатації об’єкт комісії, повідомити Замовника про готовність об’єкта до здачі та передати необхідну документацію.
Тобто навіть власна договірна конструкція Замовника розмежовує готовність та передачу результату робіт Підрядником і прийняття закінченого будівництвом об’єкта Замовником. Це повністю узгоджується з пунктом 24 Порядку №461, відповідно до якого саме замовник або уповноважена ним особа подає заяву про прийняття об’єкта в експлуатацію та видачу сертифіката.
За таких обставин, вимога до потенційного учасника мати документ, виникнення якого залежить не лише від належного виконання ним робіт, а й від характеру конкретних робіт, застосовного правового режиму та подальших дій замовника будівництва, ставить можливість участі у закупівлі у залежність від обставин, які учасник не контролює одноосібно і які самі по собі не свідчать про рівень його професійної спроможності.
- Скаржник надав документи зазначені ним в додаткових поясненнях.
Замовник 15.10.2026 надав додаткові пояснення, у яких зазначає, зокрема предметом оскарження в цій частині скарги є виключно вимога пункту 13 додатка 1 Документації щодо надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого ДІАМ.
Водночас Скаржник не оскаржує інших установлених Замовником критеріїв визначення аналогічного договору, зокрема щодо предмета договору (капітальний ремонт будівлі/споруди з розробленням проєктної документації), стадійності розроблення проєктної документації (затверджувальна стадія "П") та класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва (СС2 або СС3).
При цьому жоден із трьох договорів, на які посилається Скаржник у своїх поясненнях, не відповідає визначенню аналогічного договору, встановленому пунктом 13 Додатка 1 до тендерної документації, незалежно від наявності чи відсутності документа про готовність об’єкта до експлуатації, зокрема:
1. Договір № 117/09-2025 від 01.09.2025 за предметом: "Капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу № 2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи", код ДК 021:2015 – 45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація" не відповідає вимозі щодо стадійності проєктування, оскільки проєктна документація розроблялася на стадії "РП" (Робочий проєкт), тоді як тендерною документацією передбачено затверджувальну стадію "П" (Проєкт). Зазначену обставину Скаржник фактично визнає у своїх додаткових поясненнях, однак з невідомих підстав зазначає її як "формальну".
2. Договір № 46 від 11.09.2025 за предметом: "Ремонтні роботи з проведенням реставраційного ремонту приміщень учбового корпусу Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж залізничного транспорту імені В.С. Кудряшова", за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Кобелєва, 1/5" не відповідає вимозі щодо предмета аналогічного договору, оскільки його предметом є реставраційний ремонт приміщень, а не капітальний ремонт будівлі/споруди, як це прямо визначено тендерною документацією. Зазначену обставину Скаржник фактично визнає у своїх додаткових поясненнях, і зазначає її просто як "додаткове документальне підтвердження реального досвіду" Скаржника.
3. Договір № 21/07 від 21.07.2025 за предметом "Капітальний ремонт найпростішого укриття та захисних споруд цивільного захисту Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний енергетичний коледж" за адресою:
м. Київ, вул. Білицька, 38Б" не відповідає вимозі щодо предмета аналогічного договору (в рамках даного договору не виконувались роботи з розроблення проектної документації) та щодо класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва, оскільки відповідно до листавідгуку замовника за цим договором об’єкт належить до класу наслідків СС1, тоді як тендерною документацією встановлено вимогу щодо об’єктів класу наслідків СС2 або СС3.
Замовник звертає увагу, що навіть у разі повного виключення з Документації оскаржуваної вимоги щодо документа про готовність об’єкта до експлуатації жоден із наведених Скаржником договорів не набуде ознак аналогічного договору, оскільки кожен із них не відповідає іншим самостійним вимогам пункту 13 Додатка 1 Документації, які Скаржником не оскаржуються.
Більше того, у своїх додаткових поясненнях Скаржник фактично підтверджує відсутність у нього договору, який одночасно відповідає всім установленим Замовником критеріям аналогічного договору, та пропонує оцінювати сукупний досвід, отриманий за різними договорами. Однак такий підхід не відповідає встановленому тендерною документацією способу підтвердження кваліфікаційного критерію, який у відповідній частині не є предметом оскарження.
Отже, Замовник вважає, що Скаржником не доведено, що саме оскаржувана вимога щодо надання документа про готовність об’єкта до експлуатації є обставиною, яка перешкоджає йому підтвердити відповідність кваліфікаційному критерію та взяти участь у процедурі закупівлі.
Відсутність у Скаржника договору, який відповідає іншим, неоскаржуваним умовам Документації, не може бути усунута шляхом виключення лише вимоги щодо документа про готовність об’єкта до експлуатації.
Комісія листами від направила запит Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту України та Державній інспекції архітектури та містобудування України з необхідністю надати інформацію з посиланням на відповідне законодавство:
1) який документ засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, хто зобов'язаний його отримувати та хто уповноважений видавати такий документ згідно із законодавством;
2) чи може бути замовником/отримувачем зазначеного документа виконувач робіт з будівництва або розробки проєктної документації (виконавець, підрядник тощо).
Скатом на момент прийняття рішення відсутня відповідь від Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Документацією передбачено, що під аналогічним договором за предметом закупівлі слід розуміти договір, предметом якого був капітальний ремонт будівлі/споруди класу наслідків (відповідальності) СС2 або СС3 з розробленням проєктної документації (затверджувальна стадія "П"), укладений учасником у період з 2021 по 2026 роки та виконаний у повному обсязі (коригування проектної документації, не буде вважатися таким, що відповідає поняттю аналогічного договору).
Слід зазначити, що Скаржник в Скарзі не оскаржує визначення аналогічного договору в Документації.
При цьому, у додаткових поясненнях Скаржник зазначає, що договір № 117/09-2025 формально не відповідає визначенню аналогічного договору, встановленому Замовником, лише через те, що проєктна документація розроблялася на стадії "РП", тоді як Замовник вимагає саме стадію "П", також щодо інших договорів завантажених до додаткових пояснень Скаржник зазначає, що договір № 46 від 11.09.2025 формально відповідає визначенню аналогічного договору за Документацією, оскільки його предметом є реставраційний ремонт; за договором № 21/07 від 21.07.2025 ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ" виконувало безпосередньо роботи з капітального ремонту відповідно до наявної проєктної документації; розроблення Скаржником окремої проєктної документації та отримання експертного звіту не становили предмета його договірних зобов’язань.
Враховуючи наведене, зокрема додаткові пояснення Скаржника та Замовника надані Скаржником договори до Скарги та додаткових пояснень не є аналогічними в розумінні умов Документації.
За таких умов, надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що не погоджується з вимогою, встановленою пунктом 14 Завдання на проєктування, відповідно до якої розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень необхідно прийняти, зокрема, відповідно до "вимог до будівель закладів освіти", та вважає таку вимогу такою, що не відповідає функціональному призначенню об’єкта, суперечить нормативному регулюванню у сфері проєктування та створює правову і технічну невизначеність щодо обсягу майбутніх зобов’язань Підрядника.
Відповідно до Завдання на проєктування предметом є "Капітальний ремонт приміщень другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва". У цьому ж Завданні підставою для проєктування визначено збільшення кількості та якості медичних послуг, що надаються населенню КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги", а також наведено посилання на нормативні акти у сфері діяльності закладів охорони здоров’я.
Водночас пунктом 14 цього ж Завдання на проєктування Замовником встановлено:
"Розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень прийняти відповідно до чинних нормативних документів та вимог до будівель закладів освіти".
Таким чином, у межах одного і того самого Завдання на проєктування Замовник, з одного боку, однозначно визначає об’єкт як приміщення закладу охорони здоров’я, призначені для надання медичних та реабілітаційних послуг, а з іншого - зобов’язує проєктувальника керуватися вимогами, встановленими для будівель закладів освіти.
Таке формулювання не відповідає нормативному порядку застосування державних будівельних норм.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування, а сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об’єкта нормування. Крім того, статтею 72 цього Закону встановлено, що під час проєктування та будівництва об’єктів повинно бути забезпечено дотримання основних вимог до будівель і споруд з урахуванням їх функціонального призначення.
Отже, належна нормативна база проєктування визначається не довільним посиланням Замовника у Завданні на проєктування, а насамперед функціональним призначенням конкретного об’єкта та сферою застосування відповідних державних будівельних норм.
Для закладів охорони здоров’я таким спеціальним нормативним документом є ДБН В.2.2-10:2022 "Заклади охорони здоров’я. Основні положення". Пунктами 1.1 та 1.2 зазначених ДБН прямо встановлено, що їх вимоги поширюються на будівлі і споруди всіх типів закладів охорони здоров’я та приміщення, що використовуються для надання медичної і реабілітаційної допомоги, та застосовуються, зокрема, під час капітального ремонту закладів охорони здоров’я.
Натомість ДБН В.2.2-3:2018 "Будинки та споруди. Заклади освіти" має принципово іншу сферу застосування: зазначені будівельні норми поширюються на проєктування нових та реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім закладів дошкільної освіти).
Таким чином, йдеться не про різні варіанти оформлення одного й того самого нормативного припису, а про два різні спеціальні ДБН, сфера застосування яких визначається різним функціональним призначенням об’єктів. Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги не набуває статусу закладу освіти внаслідок зазначення Замовником відповідного формулювання у пункті 14 Завдання на проєктування.
Більше того, відповідно до пункту 15.5 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45, проєктна документація повинна розроблятися відповідно до будівельних норм, санітарних регламентів, національних стандартів та інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством у сфері містобудівної діяльності.
Отже, майбутній Підрядник не має права на власний розсуд визначати, яку нормативну базу застосувати, та так само не може виконувати обов’язкову вказівку Замовника, якщо така вказівка відсилає до спеціальних вимог, сфера застосування яких не відповідає функціональному призначенню об’єкта.
У даній Закупівлі зазначена суперечність має безпосередній вплив на права та інтереси Скаржника, оскільки предмет закупівлі передбачає не лише виконання будівельних робіт, а й розроблення Підрядником проєктної документації, проходження її експертизи та подальше виконання будівельних робіт відповідно до розробленого проєкту.
Тобто, Скаржник ще на етапі підготовки тендерної пропозиції повинен розуміти, за якими нормативними вимогами має бути розроблена проєктна документація, який склад проєктних рішень необхідно передбачити, який обсяг проєктних робіт підлягає виконанню та які витрати повинні бути враховані у ціні пропозиції.
За таких умов, Скаржник не може самостійно "виправити" Завдання Замовника та на власний розсуд вирішити, яку його частину виконувати, а яку ігнорувати. З одного боку, дотримання спеціальних вимог ДБН для закладу охорони здоров’я є нормативно обумовленим функціональним призначенням об’єкта, а з іншого - пункт 14 Завдання на проєктування містить пряму обов’язкову для Підрядника вказівку щодо застосування вимог до будівель закладів освіти.
Фактично, Замовник покладає на майбутнього Підрядника ризик самостійного усунення суперечності, допущеної самим Замовником у вихідних даних для проєктування.
Наслідком такого формулювання можуть бути зауваження під час експертизи проєктної документації, необхідність її коригування, зміна обсягу проєктних рішень та додаткові витрати і строки, ризик яких за умовами Закупівлі покладається на виконавця.
Тому, зазначене положення не може розглядатися як звичайна технічна або редакційна помилка. Завдання на проєктування є вихідним документом, на підставі якого переможець повинен розробити проєктну документацію, а отже його вимоги повинні бути однозначними та відповідати нормативній базі, обов’язковій саме для цього об’єкта.
Встановлення Замовником одночасно вимог, що відсилають до різних за сферою застосування спеціальних будівельних норм, не забезпечує учасникам можливості однозначно визначити умови виконання предмета Закупівлі та створює ризик їх подальшого довільного тлумачення Замовником при виконанні договору.
Наявність у документації суперечливих обов’язкових вимог щодо нормативної бази проєктування не забезпечує однакового та однозначного розуміння учасниками обсягу робіт, які вони повинні врахувати при формуванні своїх тендерних пропозицій.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника привести пункт 14 Завдання на проєктування у відповідність до функціонального призначення об’єкта Закупівлі, виключити вимогу щодо застосування вимог до будівель закладів освіти та визначити вимоги до проєктування відповідно до нормативної бази, встановленої для закладів охорони здоров’я.
Замовник зазначає, що ним усунуті порушення, викладені у пунктах 2, 3, 4 та 5 скарги, зокрема викладено в новій редакції абзац 2 пункту 14 Завдання на проектування щодо закладів охорони здоров’я. Таким чином, вимоги Скаржника в цій частині виконано.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Відповідно до вимог Настанови Замовник надає для складання ціни тендерної пропозиції учасника завдання на проектування; відомість обсягів робіт без цін (завантажені окремими файлами).
На веб-порталі Уповноваженого органу в розділі "Тендерна документація" 22.09.2026 завантажено, зокрема:
ЗАВДАННЯ НА ПРОЄКТУВАННЯ по об'єкту: "Капітальний ремонт приміщень другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва".
2. Підстава для проєктування.
Збільшення кількості та якості медичних послуг, що надаються КНП "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" населенню.
Закон України від 19.10.2017 року № 6327 "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і ліків".
Наказ МОЗ України від 30.12.2011 № 1008 "Про затвердження примірних положень про заклади охорони здоров'я" 14. Клас наслідків (відповідальності) та розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень.
Клас наслідків (відповідальності) — СС2, якщо інше не буде обґрунтовано та підтверджено відповідно до чинного законодавства і будівельних норм.
Розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень прийняти відповідно до чинних нормативних документів та вимог до будівель закладів освіти.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 02.10.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:
"14. Клас наслідків (відповідальності) та розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень.
Клас наслідків (відповідальності) — СС2, якщо інше не буде обґрунтовано та підтверджено відповідно до чинного законодавства і будівельних норм.
Розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень прийняти відповідно до чинних нормативних документів та вимог до будівель закладів охорони здоров’я".
Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
3. Скаржник зазначає, що не погоджується з установленими Замовником умовами в частині визначення обсягу робіт з медичного газопостачання, оскільки різні складові Документації містять взаємовиключні вимоги щодо наявності таких робіт, що не дозволяє однозначно визначити предмет та обсяг майбутніх зобов’язань учасника і сформувати обґрунтовану ціну тендерної пропозиції.
Так, у додатку 3 Документації "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" Замовник прямо зазначив, що капітальний ремонт об’єкта передбачає: "Заміну всіх інженерних мереж (системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання, медичне газопостачання)".
При цьому, в цьому ж Додатку №3 Замовником визначено, що для складання ціни тендерної пропозиції учасника надаються Завдання на проєктування та Відомість обсягів робіт без цін, а договірна ціна повинна включати вартість усіх видів і обсягів робіт та всіх матеріальних ресурсів, необхідних для їх виконання.
Водночас, у Завданні на проєктування, яке Замовник визначив одним із вихідних документів для формування ціни, у переліку інженерних мереж, що підлягають заміні, зазначено виключно системи опалення, вентиляції, водопостачання та електропостачання.
Медичне газопостачання у цьому переліку відсутнє.
Так само, у наданій Замовником Відомості обсягів робіт відсутні роботи та обсяги щодо влаштування системи медичного газопостачання: відсутні киснепроводи, трубопроводи медичних газів, системи вакууму та стисненого повітря, джерела медичних газів, кінцеві точки їх подачі та інше відповідне обладнання. Відомість містить окремі локальні кошториси щодо інших інженерних систем, у тому числі пожежної сигналізації, систем оповіщення, охоронної сигналізації, відеоспостереження, структурованої кабельної мережі та системи виклику медичного персоналу, однак окремого комплексу робіт з медичного газопостачання не передбачає.
Таким чином, один обов’язковий документ Замовника прямо включає медичне газопостачання до предмета Закупівлі, тоді як два документи, на підставі яких учасник повинен визначити фактичний склад робіт та сформувати їх вартість, відповідних робіт не містять.
Зазначена суперечність має істотне, а не формальне значення.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Частиною першою статті 23 Закону встановлено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик робіт, що закуповуються, а частиною третьою цієї статті передбачено, що встановлені вимоги повинні бути достатньо точними для того, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками У даному випадку зазначена вимога Закону фактично не дотримана. З документів Замовника неможливо однозначно встановити навіть сам факт того, чи повинна система медичного газопостачання бути спроєктована та виконана Підрядником у межах цієї Закупівлі, а у разі позитивної відповіді - який саме її склад та обсяг.
Крім того, відповідно до пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва ціна пропозиції учасника процедури закупівлі формується виходячи з нормативної потреби у трудових та матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проєктних рішень по об’єкту будівництва. Отже, визначення ціни робіт об’єктивно потребує вихідних даних щодо виду та обсягу робіт і необхідних для їх виконання ресурсів, а не самостійних припущень учасника.
Сама по собі вказівка у додатку №3 на необхідність "медичного газопостачання" не дає учаснику можливості визначити ані склад такої системи, ані обсяг відповідних робіт.
Розділом 12.3 ДБН В.2.2-10:2022 "Заклади охорони здоров’я. Основні положення" встановлено окремі вимоги до систем медичних газів. Зазначені норми передбачають, зокрема, системи кисню, стисненого повітря, вакууму та відведення анестетичних газів, а потреба у відповідних медичних газах визначається залежно від функціонального призначення приміщень та медичного завдання.
Отже, для визначення обсягу робіт недостатньо лише зазначити загальне формулювання "медичне газопостачання". Необхідно щонайменше визначити, які саме медичні гази повинні подаватися, для яких приміщень вони передбачаються, кількість та місця розташування точок споживання, джерела постачання, склад обладнання та основні параметри мереж.
Проте, жодних таких вихідних даних Завдання на проєктування не містить. Більше того, у самому Завданні на проєктування медичне газопостачання взагалі не включено до переліку інженерних мереж, що підлягають заміні, а у Відомості обсягів робіт відсутні відповідні роботи та їх кількісні показники.
Таким чином, Скаржник не має об’єктивної можливості визначити, який саме обсяг робіт з медичного газопостачання Замовник фактично включив до предмета Закупівлі та яку вартість необхідно врахувати у тендерній пропозиції.
У разі включення до ціни робіт з медичного газопостачання Скаржник буде змушений самостійно визначати склад і параметри системи, яких Замовник не встановив.
Тобто ціна формуватиметься не на підставі вимог Тендерної документації, а на припущеннях самого учасника.
Водночас, якщо Скаржник керуватиметься Завданням на проєктування та Відомістю обсягів робіт і не включить такі роботи до вартості пропозиції, після укладення договору Замовник матиме можливість посилатися на Додаток №3, яким медичне газопостачання прямо включено до складу капітального ремонту, та вимагати його проєктування і виконання.
За таких умов різні учасники можуть по-різному визначити обсяг предмета Закупівлі та, відповідно, включити до своїх тендерних цін різний склад робіт. Це виключає можливість формування та порівняння тендерних пропозицій на єдиних вихідних умовах.
Передбачене Проєктом договору подальше уточнення договірної ціни та обсягів будівельних робіт після розроблення та затвердження проєктної документації зазначеної проблеми не усуває, оскільки ціна тендерної пропозиції формується та оцінюється на етапі проведення закупівлі, тобто до такого уточнення. Відповідно, на момент подання пропозицій усі учасники повинні однаково розуміти, які саме роботи входять до предмета Закупівлі.
Більше того, самим Додатком №3 Замовник встановив, що договірна ціна повинна включати вартість усіх видів і обсягів робіт та всіх матеріальних ресурсів, необхідних для їх виконання. Виконати зазначену вимогу неможливо, якщо Замовником не визначено сам обсяг робіт з медичного газопостачання.
Таким чином, Замовником не забезпечено однозначного визначення технічних та кількісних характеристик предмета Закупівлі в частині медичного газопостачання, що суперечить вимогам статей 22 та 23 Закону та не дозволяє учасникам сформувати тендерні пропозиції на однакових і зрозумілих умовах.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену суперечність та однозначно визначити обсяг робіт з медичного газопостачання, у разі якщо такі роботи не входять до предмета Закупівлі, виключити медичне газопостачання з Додатка №3, а у разі якщо такі роботи передбачені предметом Закупівлі - внести відповідні вимоги до Завдання на проєктування та Відомості обсягів робіт і надати технічні та кількісні вихідні дані, необхідні для визначення їх обсягу та вартості.
Замовник зазначає, що ним усунуті порушення, викладені у пунктах 2, 3, 4 та 5 скарги, зокрема з Основних характеристик об’єкта будівництва Додатку 3 видалено словосполучення "медичне газопостачання". Таким чином, вимоги Скаржника в цій частині виконано.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ’ЄКТА БУДІВНИЦТВА
Основні характеристики, що впливають на вартість об’єкта будівництва, зокрема:
Капітальний ремонт об’єкту передбачає, зокрема:
- Заміну всіх інженерних мереж (системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання, медичне газопостачання).
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 02.10.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:
"- Заміну всіх інженерних мереж (системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання)".
Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
4. Скаржник зазначає, що не погоджується з викладенням Документації в частині посилань на її додатки, оскільки Документація містить декілька взаємно суперечливих посилань, від правильного розуміння яких залежить склад тендерної пропозиції та зміст майбутнього договору про закупівлю.
Так, у розділі VI Документації Замовником прямо зазначено: "Проєкт договору наведено у Додатку № 4 до ТД". Це відповідає фактичній структурі Документації, оскільки саме додаток № 4 має назву "ПРОЄКТ ДОГОВОРУ". Водночас у наступному абзаці цього ж розділу Замовник зазначає, що остаточна редакція договору складається "на базі проєкту договору про закупівлю, що є Додатком 3 до цієї тендерної документації". Таким чином, щодо одного й того самого документа Документація одночасно містить посилання на Додаток № 4 та Додаток № 3.
Аналогічна невідповідність міститься у пункті 19 Додатка 1, відповідно до якого учасник повинен подати форму договірної ціни для документального підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, "які зазначені у Додатку № 1 до тендерної документації". Водночас фактично технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені у Додатку № 3, тоді як Додаток № 1 містить перелік документів та інформації, які подаються учасником.
Крім того, пунктом 21 Додатка 1 встановлено обов’язок надати "Відомості про учасника згідно форми викладеної у додатку 6 до тендерної документації". Фактично Додаток № 6 має назву "Проєкт договору забезпечення виконання договору про закупівлю", тоді як форма "Відомості про учасника" міститься у Додатку № 7.
Таким чином, Документація містить щонайменше три окремі випадки, коли буквальне посилання Замовника не відповідає фактичному номеру та змісту відповідного додатка.
Зазначені розбіжності не можуть розглядатися виключно як технічні описки, оскільки вони безпосередньо стосуються документів, які учасник повинен підготувати та подати у складі тендерної пропозиції, а також документа, на підставі якого у подальшому має укладатися договір про закупівлю.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також проєкт договору про закупівлю. Відтак такі складові документації повинні бути визначені однозначно та не допускати різного тлумачення учасниками.
У даному випадку Скаржник фактично змушений самостійно виправляти допущені Замовником невідповідності та припускати, що у пункті 19 Додатка 1 Замовник мав на увазі Додаток № 3, у пункті 21 - Додаток № 7, а у розділі VI - Додаток № 4. Однак учасник не повинен самостійно визначати, яке з двох суперечливих посилань є правильним, та підміняти власним тлумаченням прямо встановлені Замовником умови Документації.
Це має особливе значення з огляду на те, що відповідність тендерної пропозиції оцінюється саме вимогам Документації. За таких умов учасник опиняється перед вибором або виконувати буквальний текст вимоги, який містить неправильне посилання, або керуватися фактичним змістом іншого додатка, ризикуючи тим, що таке виконання формально буде відрізнятися від установленої Замовником вимоги.
Неоднозначність щодо проєкту договору також має самостійне значення, оскільки саме проєкт договору визначає майбутні права та обов’язки сторін. Документація повинна однозначно встановлювати, який саме її додаток є проєктом договору, а не містити одночасно два різні посилання щодо одного документа.
Таким чином, наявні у Документації суперечності не забезпечують однозначного розуміння вимог Замовника, створюють для учасника ризик неналежного оформлення тендерної пропозиції та не відповідають принципам рівного ставлення до учасників, недискримінації та прозорості, визначеним статтею 5 Закону.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника внести зміни до Документації та привести всі посилання на її додатки у відповідність до їх фактичної нумерації та змісту, зокрема виправити посилання щодо проєкту договору, Додатка, який містить технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, та Додатка, яким установлена форма "Відомості про учасника".
Замовник зазначає, що ним усунуті порушення, викладені у пунктах 2, 3, 4 та 5 скарги, зокрема викладено в новій редакції абзац 5 пункту 3 Розділу VI тендерної документації, пункти 19 та 21 додатку 1 Документації. Таким чином, вимоги Скаржника в цій частині виконано.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Документації проєкт договору наведено у Додатку № 4 до ТД.
Остаточна редакція договору про закупівлю складається замовником з урахуванням особливостей предмету закупівлі на базі проєкту договору про закупівлю, що є Додатком 3 до цієї тендерної документації, та надсилається переможцю у спосіб, обраний замовником.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
19. Для документального підтвердження інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, які зазначені у Додатку №1 до тендерної документації, учасник подає форму договірної ціни (заповнену згідно з вимогами додатка 31.2 Настанови зі змінами).
21. Відомості про учасника згідно форми викладеної у додатку 6 до тендерної документації.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Додаток 4 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ.
Додаток 6 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ.
Додаток 7 Документації містить форму "Відомості про учасника".
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 02.10.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:
Відповідно до пункту 3 розділу VI Документації проєкт договору наведено у Додатку № 4 до ТД.
Остаточна редакція договору про закупівлю складається замовником з урахуванням особливостей предмету закупівлі на базі проєкту договору про закупівлю, що є Додатком 4 до цієї тендерної документації, та надсилається переможцю у спосіб, обраний замовником.
Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
19. Для документального підтвердження інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, які зазначені у Додатку 3 до тендерної документації, учасник подає форму договірної ціни (заповнену згідно з вимогами додатка 31.2 Настанови зі змінами).
21. Відомості про учасника згідно форми викладеної у Додатку 7 до тендерної документації.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Додаток 4 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ.
Додаток 7 Документації містить форму "Відомості про учасника".
Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
5. Скаржник зазначає, що не погоджується з визначенням Замовником у додатку 3 Документації кількісної характеристики об’єкта "Будівельний об’єм", оскільки зазначений показник наведено з одиницею виміру, яка не відповідає одиниці виміру будівельного об’єму та створює невизначеність щодо вихідних технічних даних об’єкта.
Так, Додаток 3 Документації має назву "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі". У розділі "Основні характеристики об’єкта будівництва", безпосередньо у графі "Основні характеристики, що впливають на вартість об’єкта будівництва", Замовником зазначено:
"Загальна площа – 1885,58 м2;
Будівельний об’єм – 6586,77 м2".
Таким чином, Замовником одночасно визначено і загальну площу об’єкта, і його будівельний об’єм в одній і тій самій одиниці виміру - квадратних метрах.
Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" зазначені показники є різними техніко-економічними характеристиками об’єкта та мають різні одиниці виміру. Так, Додатком К до ДБН А.2.2-3:2014 у складі основних даних і техніко-економічних показників об’єктів будівництва невиробничого призначення окремо визначено:
"Загальна площа" - м²;
"Будівельний об’єм" - м³.
При цьому, зазначений ДБН поширюється, у тому числі, на проєктну документацію щодо капітального ремонту будівель і споруд.
Отже, зазначення Замовником показника "Будівельний об’єм – 6586,77 м2" не відповідає встановленій для будівельного об’єму одиниці виміру. Квадратний метр характеризує площу, тоді як будівельний об’єм визначається у кубічних метрах.
При цьому, Скаржник не ставить питання про те, чи був Замовник зобов’язаний взагалі включати показник будівельного об’єму до Документації. Однак Замовник сам включив такий показник до Додатка №3, як одну з основних характеристик об’єкта, що впливають на його вартість, а тому така характеристика повинна бути визначена правильно та однозначно.
Більше того, зі змісту Документації неможливо достовірно встановити, чи є помилковою виключно одиниця виміру, чи також потребує уточнення саме числове значення 6586,77. Якщо Замовник мав на увазі будівельний об’єм, відповідний показник повинен бути визначений у м³. Якщо ж значення 6586,77 фактично характеризує площу, воно суперечить іншому показнику, наведеному Замовником у цьому ж розділі, - "Загальна площа – 1885,58 м2".
Скаржник не може самостійно обрати один із цих варіантів та на власний розсуд виправити встановлені Замовником вихідні дані. Саме Замовник повинен однозначно визначити технічні та кількісні характеристики предмета Закупівлі.
Це має безпосереднє значення для цієї процедури, оскільки предмет Закупівлі передбачає не лише виконання будівельних робіт, а й розроблення проєктної документації.
Відповідно, учасник та майбутній проєктувальник повинні отримати від Замовника достовірні та однозначні вихідні характеристики об’єкта, а не самостійно встановлювати, яке значення або яку одиницю виміру Замовник фактично мав на увазі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Частиною третьою статті 23 Закону встановлено, що технічні специфікації повинні бути достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся Замовником і учасниками.
У даному випадку, одна з кількісних характеристик об’єкта, яку сам Замовник відніс до основних характеристик, що впливають на вартість об’єкта будівництва, визначена з некоректною одиницею виміру, що не забезпечує однозначного розуміння учасниками вихідних даних предмета Закупівлі.
Таким чином, Замовником не забезпечено належного та однозначного визначення кількісної характеристики предмета Закупівлі в частині показника "будівельний об’єм", а ризик встановлення того, яке саме значення та одиницю виміру фактично мав на увазі Замовник, безпідставно покладено на учасника.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника внести зміни до додатка 3 Документації та належним чином визначити кількісну характеристику "Будівельний об’єм", зазначивши її коректне числове значення та відповідну одиницю виміру.
Замовник зазначає, що ним усунуті порушення, викладені у пунктах 2, 3, 4 та 5 скарги, зокрема в Основних характеристиках об’єкта будівництва Додатку 3 виправлено одиницю виміру будівельного об’єму на м³. Таким чином, вимоги Скаржника в цій частині виконано.
У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.
Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ’ЄКТА БУДІВНИЦТВА
Містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, види будівельних робіт, зокрема Загальна площа – 1885,58 м2;
Будівельний об’єм – 6586,77 м2.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 02.10.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:
"Будівельний об’єм – 6586,77 м3".
Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.
Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.
Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.
Разом з цим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення Скарги.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 45795996) у задоволенні скарги від 02 жовтня 2026 № UA-2026-09-22-004257a.a1.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА
Скарга
СКАРГА щодо дискримінаційних та суперечливих умов тендерної документації
СКАРГА щодо дискримінаційних та суперечливих умов тендерної документації · Кваліфікаційні критерії учасників
Вимога: Змінити тендерну документацію. Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену дискримінаційну вимогу шляхом внесення змін до пункту 13 Додатка 1 до Тендерної документації та передбачити можливість підтвердження виконання аналогічного договору без надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, у випадках, коли відповідно до вимог законодавства після завершення відповідних робіт об’єкт не підлягав прийняттю в експлуатацію, а також виключити пов’язану з відсутністю такого документа вимогу щодо надання відповідного документа по іншому об’єкту будівництва.
1. Скаржник не погоджується з вимогою Замовника щодо обов’язкового надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України, та вважає зазначену вимогу дискримінаційною і такою, що необґрунтовано обмежує можливість підтвердження наявного досвіду виконання аналогічних робіт.
Так, пунктом 13 Додатка 1 до Тендерної документації Замовником встановлено, що учасник у довідці про наявність досвіду виконання аналогічного договору повинен зазначити інформацію про наявність документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого ДІАМ, а на підтвердження зазначеної інформації - надати безпосередньо такий документ у складі тендерної пропозиції. У разі відсутності такого документа по об’єкту будівництва за результатами виконання аналогічного договору учасник повинен надати відповідний документ, виданий протягом останніх п’яти років по іншому об’єкту будівництва, який має бути капітальним ремонтом будівлі/споруди класу наслідків СС2 або СС3, де учасник виконував будівельні роботи як генпідрядник, а також позитивний експертний звіт щодо такого об’єкта.
Так, Скаржник має документально підтверджений досвід виконання аналогічного договору. Зокрема, до скарги додається договір №117/09-2025 від 01.09.2025 за предметом «Капітальний ремонт підвального поверху з облаштуванням найпростішого укриття цивільного захисту навчального корпусу №2 Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за адресою: місто Київ, Дніпровський район, бульвар Ігоря Шамо, 18/2, з розробленням проєктно-кошторисної документації та проходженням експертизи», код ДК 021:2015 – 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація».
Зазначений договір виконаний Скаржником у повному обсязі, що підтверджується документами про його виконання та оприлюдненим в електронній системі закупівель звітом про виконання договору.
Водночас, умовами договору №117/09-2025 та додатками до нього не передбачено обов’язку Підрядника щодо введення відповідного об’єкта в експлуатацію, у зв’язку з чим Скаржник не має та не може надати передбачений Замовником документ про прийняття об’єкта в експлуатацію.
При цьому, відсутність такого документа жодним чином не свідчить про відсутність у Скаржника досвіду виконання аналогічних робіт або про неналежне виконання ним зобов’язань за договором.
Більше того, сам факт належного та повного виконання договору на капітальний ремонт не означає, що після завершення відповідних робіт об’єкт у кожному випадку підлягає прийняттю в експлуатацію та що за результатами виконання кожного договору на капітальний ремонт обов’язково повинен існувати документ про введення об’єкта в експлуатацію.
Так, відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, законодавством прямо передбачені випадки виконання будівельних робіт, після завершення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Зокрема, пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено роботи з переобладнання та перепланування житлових і нежитлових будинків, будівель, споруд та приміщень у них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, у тому числі щодо об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Крім того, пунктом 3 Переліку передбачено реконструкцію та капітальний ремонт внутрішніх систем, після завершення яких об’єкт також не підлягає прийняттю в експлуатацію.
Отже, законодавством не встановлено універсального правила, відповідно до якого після виконання будь-якого договору на капітальний ремонт обов’язково має існувати документ про прийняття об’єкта в експлуатацію. Сам факт виконання договору на капітальний ремонт не означає, що після виконання відповідних робіт об’єкт обов’язково підлягає прийняттю в експлуатацію та що за результатами виконання такого договору існує документ про введення об’єкта в експлуатацію.
Таким чином, Замовник фактично поставив можливість підтвердження досвіду виконання аналогічного договору в залежність від наявності документа, який може бути відсутній у учасника не через неналежне виконання договору, а у зв’язку з характером виконаних будівельних робіт та відсутністю законодавчого обов’язку щодо прийняття відповідного об’єкта в експлуатацію.
За таких умов, учасник, який має документально підтверджений та повністю виконаний аналогічний договір на капітальний ремонт, але не має документа про прийняття об’єкта в експлуатацію, позбавляється можливості підтвердити відповідність установленому Замовником кваліфікаційному критерію незалежно від фактичної наявності у нього необхідного досвіду.
При цьому, встановлена Замовником умова про можливість надання такого документа по іншому об’єкту не усуває дискримінаційності вимоги. Навпаки, учасник, який вже має належно виконаний аналогічний договір, але не має документа про готовність відповідного об’єкта, додатково повинен мати ще один об’єкт капітального ремонту СС2 або СС3, де він виступав генпідрядником, та надати щодо такого іншого об’єкта документ про готовність до експлуатації і позитивний експертний звіт. Таким чином, Замовником фактично встановлюється додаткова вимога щодо наявності іншого об’єкта та іншого досвіду, яка не підтверджує належність виконання основного аналогічного договору.
Зазначена позиція узгоджується з усталеною практикою органу оскарження, викладеною, зокрема, у рішеннях Антимонопольного комітету України №1152-р/пк-пз від 03.02.2026, №10618-р/пк-пз від 01.09.2026 та №11096-р/пк-пз від 11.09.2026, відповідно до якої вимога щодо обов’язкового надання документа про готовність або введення об’єкта в експлуатацію як підтвердження виконання аналогічного договору має дискримінаційний характер у випадках, коли законодавством передбачено виконання робіт, після завершення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, або коли відсутність такого документа не залежить від належного виконання договору самим підрядником. При цьому у рішенні №11096-р/пк-пз від 11.09.2026 Скаржником також виступало ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ», а на підтвердження досвіду надавався той самий договір №117/09-2025 від 01.09.2025.
ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ» має документально підтверджений та повністю виконаний договір на капітальний ремонт, однак через відсутність документа про прийняття об’єкта в експлуатацію не може підтвердити свій досвід у спосіб, встановлений Замовником, не через відсутність необхідного досвіду чи неналежне виконання договору, а виключно через встановлення Замовником додаткової вимоги щодо документа, який законодавством не передбачений як обов’язковий результат виконання кожного договору на капітальний ремонт.
Встановлення такої вимоги необґрунтовано обмежує коло потенційних учасників та порушує принципи недискримінації учасників, рівного ставлення до них та пропорційності, передбачені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а також вимоги частини четвертої статті 22 Закону, відповідно до якої тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену дискримінаційну вимогу шляхом внесення змін до пункту 13 Додатка 1 до Тендерної документації та передбачити можливість підтвердження виконання аналогічного договору без надання документа, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, у випадках, коли відповідно до вимог законодавства після завершення відповідних робіт об’єкт не підлягав прийняттю в експлуатацію, а також виключити пов’язану з відсутністю такого документа вимогу щодо надання відповідного документа по іншому об’єкту будівництва.
дискримінаційні та суперчлеві технічні вимоги · Технічна специфікація предмета закупівлі
Вимога: Змінити тендерну документацію. ПРОШУ: 1. Прийняти скаргу до розгляду та задовольнити її. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Роботи з будівництва з розробленням проектної документації по об’єкту: “Капітальний ремонт частини другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП “Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги” за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва”», ідентифікатор закупівлі UA-2026-09-22-004257-a, шляхом усунення дискримінаційних вимог, порушень, невідповідностей та внутрішніх суперечностей, викладених у цій скарзі, та привести тендерну документацію і її складові у відповідність до вимог чинного законодавства.
2. Скаржник не погоджується з вимогою, встановленою пунктом 14 Завдання на проєктування, відповідно до якої розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень необхідно прийняти, зокрема, відповідно до «вимог до будівель закладів освіти», та вважає таку вимогу такою, що не відповідає функціональному призначенню об’єкта, суперечить нормативному регулюванню у сфері проєктування та створює правову і технічну невизначеність щодо обсягу майбутніх зобов’язань Підрядника.
Так, відповідно до Завдання на проєктування предметом є «Капітальний ремонт приміщень другого поверху головного корпусу в межах ось 23-41 рядність Б-ГГ КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва». У цьому ж Завданні підставою для проєктування визначено збільшення кількості та якості медичних послуг, що надаються населенню КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги», а також наведено посилання на нормативні акти у сфері діяльності закладів охорони здоров’я.
Водночас пунктом 14 цього ж Завдання на проєктування Замовником встановлено:
«Розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень прийняти відповідно до чинних нормативних документів та вимог до будівель закладів освіти».
Таким чином, у межах одного і того самого Завдання на проєктування Замовник, з одного боку, однозначно визначає об’єкт як приміщення закладу охорони здоров’я, призначені для надання медичних та реабілітаційних послуг, а з іншого - зобов’язує проєктувальника керуватися вимогами, встановленими для будівель закладів освіти.
Таке формулювання не відповідає нормативному порядку застосування державних будівельних норм.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування, а сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об’єкта нормування. Крім того, статтею 72 цього Закону встановлено, що під час проєктування та будівництва об’єктів повинно бути забезпечено дотримання основних вимог до будівель і споруд з урахуванням їх функціонального призначення.
Отже, належна нормативна база проєктування визначається не довільним посиланням Замовника у Завданні на проєктування, а насамперед функціональним призначенням конкретного об’єкта та сферою застосування відповідних державних будівельних норм.
Для закладів охорони здоров’я таким спеціальним нормативним документом є ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення». Пунктами 1.1 та 1.2 зазначених ДБН прямо встановлено, що їх вимоги поширюються на будівлі і споруди всіх типів закладів охорони здоров’я та приміщення, що використовуються для надання медичної і реабілітаційної допомоги, та застосовуються, зокрема, під час капітального ремонту закладів охорони здоров’я.
Натомість ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки та споруди. Заклади освіти» має принципово іншу сферу застосування: зазначені будівельні норми поширюються на проєктування нових та реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім закладів дошкільної освіти).
Таким чином, йдеться не про різні варіанти оформлення одного й того самого нормативного припису, а про два різні спеціальні ДБН, сфера застосування яких визначається різним функціональним призначенням об’єктів. Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги не набуває статусу закладу освіти внаслідок зазначення Замовником відповідного формулювання у пункті 14 Завдання на проєктування.
Більше того, відповідно до пункту 15.5 Порядку розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45, проєктна документація повинна розроблятися відповідно до будівельних норм, санітарних регламентів, національних стандартів та інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством у сфері містобудівної діяльності.
Отже, майбутній Підрядник не має права на власний розсуд визначати, яку нормативну базу застосувати, та так само не може виконувати обов’язкову вказівку Замовника, якщо така вказівка відсилає до спеціальних вимог, сфера застосування яких не відповідає функціональному призначенню об’єкта.
У даній Закупівлі зазначена суперечність має безпосередній вплив на права та інтереси Скаржника, оскільки предмет закупівлі передбачає не лише виконання будівельних робіт, а й розроблення Підрядником проєктної документації, проходження її експертизи та подальше виконання будівельних робіт відповідно до розробленого проєкту.
Тобто, Скаржник ще на етапі підготовки тендерної пропозиції повинен розуміти, за якими нормативними вимогами має бути розроблена проєктна документація, який склад проєктних рішень необхідно передбачити, який обсяг проєктних робіт підлягає виконанню та які витрати повинні бути враховані у ціні пропозиції.
За таких умов, Скаржник не може самостійно «виправити» Завдання Замовника та на власний розсуд вирішити, яку його частину виконувати, а яку ігнорувати. З одного боку, дотримання спеціальних вимог ДБН для закладу охорони здоров’я є нормативно обумовленим функціональним призначенням об’єкта, а з іншого - пункт 14 Завдання на проєктування містить пряму обов’язкову для Підрядника вказівку щодо застосування вимог до будівель закладів освіти.
Фактично, Замовник покладає на майбутнього Підрядника ризик самостійного усунення суперечності, допущеної самим Замовником у вихідних даних для проєктування. Наслідком такого формулювання можуть бути зауваження під час експертизи проєктної документації, необхідність її коригування, зміна обсягу проєктних рішень та додаткові витрати і строки, ризик яких за умовами Закупівлі покладається на виконавця.
Тому, зазначене положення не може розглядатися як звичайна технічна або редакційна помилка. Завдання на проєктування є вихідним документом, на підставі якого переможець повинен розробити проєктну документацію, а отже його вимоги повинні бути однозначними та відповідати нормативній базі, обов’язковій саме для цього об’єкта.
Встановлення Замовником одночасно вимог, що відсилають до різних за сферою застосування спеціальних будівельних норм, не забезпечує учасникам можливості однозначно визначити умови виконання предмета Закупівлі та створює ризик їх подальшого довільного тлумачення Замовником при виконанні договору.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, на принципах рівного ставлення до учасників, недискримінації та пропорційності, а частиною четвертою статті 22 Закону заборонено встановлювати у тендерній документації вимоги, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Наявність у документації суперечливих обов’язкових вимог щодо нормативної бази проєктування не забезпечує однакового та однозначного розуміння учасниками обсягу робіт, які вони повинні врахувати при формуванні своїх тендерних пропозицій.
На підтвердження викладеного, Скаржник надає як докази Завдання на проєктування, в якому об’єкт визначено як КНП «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» та одночасно міститься вимога щодо застосування вимог до будівель закладів освіти, а також ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення» і ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки та споруди. Заклади освіти», що підтверджують різну сферу застосування зазначених державних будівельних норм.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника привести пункт 14 Завдання на проєктування у відповідність до функціонального призначення об’єкта Закупівлі, виключити вимогу щодо застосування вимог до будівель закладів освіти та визначити вимоги до проєктування відповідно до нормативної бази, встановленої для закладів охорони здоров’я.
3. Скаржник не погоджується з установленими Замовником умовами в частині визначення обсягу робіт з медичного газопостачання, оскільки різні складові Тендерної документації містять взаємовиключні вимоги щодо наявності таких робіт, що не дозволяє однозначно визначити предмет та обсяг майбутніх зобов’язань учасника і сформувати обґрунтовану ціну тендерної пропозиції.
Так, у Додатку №3 до Тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» Замовник прямо зазначив, що капітальний ремонт об’єкта передбачає: «Заміну всіх інженерних мереж (системи опалення, вентиляції, водопостачання, електропостачання, медичне газопостачання)».
При цьому, в цьому ж Додатку №3 Замовником визначено, що для складання ціни тендерної пропозиції учасника надаються Завдання на проєктування та Відомість обсягів робіт без цін, а договірна ціна повинна включати вартість усіх видів і обсягів робіт та всіх матеріальних ресурсів, необхідних для їх виконання.
Водночас, у Завданні на проєктування, яке Замовник визначив одним із вихідних документів для формування ціни, у переліку інженерних мереж, що підлягають заміні, зазначено виключно системи опалення, вентиляції, водопостачання та електропостачання. Медичне газопостачання у цьому переліку відсутнє.
Так само, у наданій Замовником Відомості обсягів робіт відсутні роботи та обсяги щодо влаштування системи медичного газопостачання: відсутні киснепроводи, трубопроводи медичних газів, системи вакууму та стисненого повітря, джерела медичних газів, кінцеві точки їх подачі та інше відповідне обладнання. Відомість містить окремі локальні кошториси щодо інших інженерних систем, у тому числі пожежної сигналізації, систем оповіщення, охоронної сигналізації, відеоспостереження, структурованої кабельної мережі та системи виклику медичного персоналу, однак окремого комплексу робіт з медичного газопостачання не передбачає.
Таким чином, один обов’язковий документ Замовника прямо включає медичне газопостачання до предмета Закупівлі, тоді як два документи, на підставі яких учасник повинен визначити фактичний склад робіт та сформувати їх вартість, відповідних робіт не містять.
Зазначена суперечність має істотне, а не формальне значення.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Частиною першою статті 23 Закону встановлено, що технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик робіт, що закуповуються, а частиною третьою цієї статті передбачено, що встановлені вимоги повинні бути достатньо точними для того, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками
У даному випадку зазначена вимога Закону фактично не дотримана. З документів Замовника неможливо однозначно встановити навіть сам факт того, чи повинна система медичного газопостачання бути спроєктована та виконана Підрядником у межах цієї Закупівлі, а у разі позитивної відповіді - який саме її склад та обсяг.
Крім того, відповідно до пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва ціна пропозиції учасника процедури закупівлі формується виходячи з нормативної потреби у трудових та матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проєктних рішень по об’єкту будівництва. Отже, визначення ціни робіт об’єктивно потребує вихідних даних щодо виду та обсягу робіт і необхідних для їх виконання ресурсів, а не самостійних припущень учасника.
Окремо слід звернути увагу, що сама по собі вказівка у Додатку №3 на необхідність «медичного газопостачання» не дає учаснику можливості визначити ані склад такої системи, ані обсяг відповідних робіт.
Розділом 12.3 ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення» встановлено окремі вимоги до систем медичних газів. Зазначені норми передбачають, зокрема, системи кисню, стисненого повітря, вакууму та відведення анестетичних газів, а потреба у відповідних медичних газах визначається залежно від функціонального призначення приміщень та медичного завдання.
Отже, для визначення обсягу робіт недостатньо лише зазначити загальне формулювання «медичне газопостачання». Необхідно щонайменше визначити, які саме медичні гази повинні подаватися, для яких приміщень вони передбачаються, кількість та місця розташування точок споживання, джерела постачання, склад обладнання та основні параметри мереж.
Проте, жодних таких вихідних даних Завдання на проєктування не містить. Більше того, у самому Завданні на проєктування медичне газопостачання взагалі не включено до переліку інженерних мереж, що підлягають заміні, а у Відомості обсягів робіт відсутні відповідні роботи та їх кількісні показники.
Таким чином, Скаржник не має об’єктивної можливості визначити, який саме обсяг робіт з медичного газопостачання Замовник фактично включив до предмета Закупівлі та яку вартість необхідно врахувати у тендерній пропозиції.
У разі включення до ціни робіт з медичного газопостачання Скаржник буде змушений самостійно визначати склад і параметри системи, яких Замовник не встановив. Тобто ціна формуватиметься не на підставі вимог Тендерної документації, а на припущеннях самого учасника.
Водночас, якщо Скаржник керуватиметься Завданням на проєктування та Відомістю обсягів робіт і не включить такі роботи до вартості пропозиції, після укладення договору Замовник матиме можливість посилатися на Додаток №3, яким медичне газопостачання прямо включено до складу капітального ремонту, та вимагати його проєктування і виконання.
За таких умов різні учасники можуть по-різному визначити обсяг предмета Закупівлі та, відповідно, включити до своїх тендерних цін різний склад робіт. Це виключає можливість формування та порівняння тендерних пропозицій на єдиних вихідних умовах.
Передбачене Проєктом договору подальше уточнення договірної ціни та обсягів будівельних робіт після розроблення та затвердження проєктної документації зазначеної проблеми не усуває, оскільки ціна тендерної пропозиції формується та оцінюється на етапі проведення закупівлі, тобто до такого уточнення. Відповідно, на момент подання пропозицій усі учасники повинні однаково розуміти, які саме роботи входять до предмета Закупівлі.
Більше того, самим Додатком №3 Замовник встановив, що договірна ціна повинна включати вартість усіх видів і обсягів робіт та всіх матеріальних ресурсів, необхідних для їх виконання. Виконати зазначену вимогу неможливо, якщо Замовником не визначено сам обсяг робіт з медичного газопостачання.
На підтвердження викладеного Скаржник надає як докази Тендерну документацію з Додатком №3, Завдання на проєктування, Відомість обсягів робіт та Проєкт договору, зіставлення яких підтверджує суперечливість вимог Замовника в частині медичного газопостачання. На підтвердження необхідності визначення вихідних даних для проєктування такої системи Скаржник також посилається на розділ 12.3 та додаток В ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення».
Таким чином, Замовником не забезпечено однозначного визначення технічних та кількісних характеристик предмета Закупівлі в частині медичного газопостачання, що суперечить вимогам статей 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та не дозволяє учасникам сформувати тендерні пропозиції на однакових і зрозумілих умовах.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника усунути зазначену суперечність та однозначно визначити обсяг робіт з медичного газопостачання, у разі якщо такі роботи не входять до предмета Закупівлі, виключити медичне газопостачання з Додатка №3, а у разі якщо такі роботи передбачені предметом Закупівлі - внести відповідні вимоги до Завдання на проєктування та Відомості обсягів робіт і надати технічні та кількісні вихідні дані, необхідні для визначення їх обсягу та вартості.
4. Скаржник не погоджується з викладенням Тендерної документації в частині посилань на її додатки, оскільки документація містить декілька взаємно суперечливих посилань, від правильного розуміння яких залежить склад тендерної пропозиції та зміст майбутнього договору про закупівлю.
Так, у розділі VI Тендерної документації Замовником прямо зазначено: «Проєкт договору наведено у Додатку № 4 до ТД». Це відповідає фактичній структурі Тендерної документації, оскільки саме Додаток № 4 має назву «ПРОЄКТ ДОГОВОРУ». Водночас у наступному абзаці цього ж розділу Замовник зазначає, що остаточна редакція договору складається «на базі проєкту договору про закупівлю, що є Додатком 3 до цієї тендерної документації». Таким чином, щодо одного й того самого документа Тендерна документація одночасно містить посилання на Додаток № 4 та Додаток № 3.
Аналогічна невідповідність міститься у пункті 19 Додатка 1, відповідно до якого учасник повинен подати форму договірної ціни для документального підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, «які зазначені у Додатку № 1 до тендерної документації». Водночас фактично технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені у Додатку № 3, тоді як Додаток № 1 містить перелік документів та інформації, які подаються учасником.
Крім того, пунктом 21 Додатка 1 встановлено обов’язок надати «Відомості про учасника згідно форми викладеної у додатку 6 до тендерної документації». Фактично Додаток № 6 має назву «Проєкт договору забезпечення виконання договору про закупівлю», тоді як форма «Відомості про учасника» міститься у Додатку № 7.
Таким чином, Тендерна документація містить щонайменше три окремі випадки, коли буквальне посилання Замовника не відповідає фактичному номеру та змісту відповідного додатка.
Зазначені розбіжності не можуть розглядатися виключно як технічні описки, оскільки вони безпосередньо стосуються документів, які учасник повинен підготувати та подати у складі тендерної пропозиції, а також документа, на підставі якого у подальшому має укладатися договір про закупівлю.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також проєкт договору про закупівлю. Відтак такі складові документації повинні бути визначені однозначно та не допускати різного тлумачення учасниками.
У даному випадку Скаржник фактично змушений самостійно виправляти допущені Замовником невідповідності та припускати, що у пункті 19 Додатка 1 Замовник мав на увазі Додаток № 3, у пункті 21 - Додаток № 7, а у розділі VI - Додаток № 4. Однак учасник не повинен самостійно визначати, яке з двох суперечливих посилань є правильним, та підміняти власним тлумаченням прямо встановлені Замовником умови Тендерної документації.
Це має особливе значення з огляду на те, що відповідність тендерної пропозиції оцінюється саме вимогам Тендерної документації. За таких умов учасник опиняється перед вибором або виконувати буквальний текст вимоги, який містить неправильне посилання, або керуватися фактичним змістом іншого додатка, ризикуючи тим, що таке виконання формально буде відрізнятися від установленої Замовником вимоги.
Неоднозначність щодо проєкту договору також має самостійне значення, оскільки саме проєкт договору визначає майбутні права та обов’язки сторін. Тендерна документація повинна однозначно встановлювати, який саме її додаток є проєктом договору, а не містити одночасно два різні посилання щодо одного документа.
На підтвердження викладеного Скаржник надає як доказ Тендерну документацію в редакції, затвердженій протоколом Уповноваженої особи від 29.09.2026 №81, а також Додатки № 3, № 4, № 6 та № 7, зіставлення яких безпосередньо підтверджує невідповідність наведених у тексті Тендерної документації посилань їх фактичній нумерації та змісту.
Таким чином, наявні у Тендерній документації суперечності не забезпечують однозначного розуміння вимог Замовника, створюють для учасника ризик неналежного оформлення тендерної пропозиції та не відповідають принципам рівного ставлення до учасників, недискримінації та прозорості, визначеним статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника внести зміни до Тендерної документації та привести всі посилання на її додатки у відповідність до їх фактичної нумерації та змісту, зокрема виправити посилання щодо проєкту договору, Додатка, який містить технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, та Додатка, яким установлена форма «Відомості про учасника».
5. Скаржник не погоджується з визначенням Замовником у Додатку №3 до Тендерної документації кількісної характеристики об’єкта «Будівельний об’єм», оскільки зазначений показник наведено з одиницею виміру, яка не відповідає одиниці виміру будівельного об’єму та створює невизначеність щодо вихідних технічних даних об’єкта.
Так, Додаток №3 до Тендерної документації має назву «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі».У розділі «Основні характеристики об’єкта будівництва», безпосередньо у графі «Основні характеристики, що впливають на вартість об’єкта будівництва», Замовником зазначено:
«Загальна площа – 1885,58 м2;
Будівельний об’єм – 6586,77 м2».
Таким чином, Замовником одночасно визначено і загальну площу об’єкта, і його будівельний об’єм в одній і тій самій одиниці виміру - квадратних метрах.
Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зазначені показники є різними техніко-економічними характеристиками об’єкта та мають різні одиниці виміру. Так, Додатком К до ДБН А.2.2-3:2014 у складі основних даних і техніко-економічних показників об’єктів будівництва невиробничого призначення окремо визначено:
«Загальна площа» - м²;
«Будівельний об’єм» - м³.
При цьому, зазначений ДБН поширюється, у тому числі, на проєктну документацію щодо капітального ремонту будівель і споруд.
Отже, зазначення Замовником показника «Будівельний об’єм – 6586,77 м2» не відповідає встановленій для будівельного об’єму одиниці виміру. Квадратний метр характеризує площу, тоді як будівельний об’єм визначається у кубічних метрах.
При цьому, Скаржник не ставить питання про те, чи був Замовник зобов’язаний взагалі включати показник будівельного об’єму до Тендерної документації. Однак Замовник сам включив такий показник до Додатка №3, як одну з основних характеристик об’єкта, що впливають на його вартість, а тому така характеристика повинна бути визначена правильно та однозначно.
Більше того, зі змісту Тендерної документації неможливо достовірно встановити, чи є помилковою виключно одиниця виміру, чи також потребує уточнення саме числове значення 6586,77. Якщо Замовник мав на увазі будівельний об’єм, відповідний показник повинен бути визначений у м³. Якщо ж значення 6586,77 фактично характеризує площу, воно суперечить іншому показнику, наведеному Замовником у цьому ж розділі, - «Загальна площа – 1885,58 м2».
Скаржник не може самостійно обрати один із цих варіантів та на власний розсуд виправити встановлені Замовником вихідні дані. Саме Замовник повинен однозначно визначити технічні та кількісні характеристики предмета Закупівлі.
Це має безпосереднє значення для цієї процедури, оскільки предмет Закупівлі передбачає не лише виконання будівельних робіт, а й розроблення проєктної документації. Відповідно, учасник та майбутній проєктувальник повинні отримати від Замовника достовірні та однозначні вихідні характеристики об’єкта, а не самостійно встановлювати, яке значення або яку одиницю виміру Замовник фактично мав на увазі.
Пунктом 28 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, передбачено, що тендерна документація формується відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Частиною третьою статті 23 Закону встановлено, що технічні специфікації повинні бути достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся Замовником і учасниками.
У даному випадку, одна з кількісних характеристик об’єкта, яку сам Замовник відніс до основних характеристик, що впливають на вартість об’єкта будівництва, визначена з некоректною одиницею виміру, що не забезпечує однозначного розуміння учасниками вихідних даних предмета Закупівлі.
На підтвердження викладеного Скаржник надає як докази Тендерну документацію з Додатком №3, у якому одночасно зазначено «Загальна площа – 1885,58 м2» та «Будівельний об’єм – 6586,77 м2», а також ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», Додатком К до якого для показника «Загальна площа» визначено одиницю виміру м², а для показника «Будівельний об’єм» - м³.
Таким чином, Замовником не забезпечено належного та однозначного визначення кількісної характеристики предмета Закупівлі в частині показника «будівельний об’єм», а ризик встановлення того, яке саме значення та одиницю виміру фактично мав на увазі Замовник, безпідставно покладено на учасника.
Враховуючи наведене, Скаржник просить орган оскарження зобов’язати Замовника внести зміни до Додатка №3 до Тендерної документації та належним чином визначити кількісну характеристику «Будівельний об’єм», зазначивши її коректне числове значення та відповідну одиницю виміру.
Наявність порушених прав Скаржника обґрунтовується тим, що ТОВ «ТЕП КЕПІТАЛ» бажає взяти участь у відповідній процедурі закупівлі та реально претендує на укладення договору із Замовником. Проте через дискримінаційні та необґрунтовані вимоги, встановлені Замовником, Скаржник позбавлений можливості належним чином підтвердити свою відповідність вимогам тендерної документації та взяти участь у закупівлі.
Скаржник є активним учасником процедур закупівель за аналогічним предметом та має досвід належного виконання договорів про закупівлю, укладених за результатами проведених процедур. Оскаржувані умови тендерної документації обмежують можливість участі не лише Скаржника, а й інших суб’єктів господарювання, які мають необхідні можливості та досвід для належного виконання умов майбутнього договору.
Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади здійснення публічних закупівель, зокрема з метою створення конкурентного середовища та розвитку добросовісної конкуренції.
Одним із основних принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників, встановлений пунктом 4 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 55-59 Особливостей, вважаємо, що тендерна документація Замовника містить дискримінаційні вимоги та вимоги, які порушують чинні норми Особливостей та Закону, а саме статтю 5 Закону «Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників» та частину 4 статті 22 «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників» ПКМУ № 1178 від 12.10.2022 року.