42650000-7 Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані Електричні ручні інструменти

Вимога: Змінити тендерну документацію. 11. Вимоги Скаржника На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 18, 22 та 23 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пунктами 28, 55–60 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, ПРОШУ: 1. Прийняти цю скаргу до розгляду в установленому законодавством порядку. 2. Встановити наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель у діях Замовника — ПрАТ «НЕК «Укренерго» — в частині встановлення дискримінаційної вимоги щодо обов'язкового надання гарантійного листа від виробника, його представництва, дистриб'ютора або імпортера в Україні щодо підтвердження постачання запропонованого інструменту професійного класу через офіційного представника — учасника процедури закупівлі. 3. Зобов'язати Замовника усунути порушення шляхом внесення змін до пункту 4 розділу II Додатка 3 та відповідного пункту 12 Додатка 5 до Тендерної документації закупівлі UA-2026-09-21-009396-a. 4. Зобов'язати Замовника виключити вимогу щодо обов'язкової наявності в учасника статусу офіційного представника виробника та обов'язкового отримання адресного гарантійного листа виключно від виробника, його представництва, дистриб'ютора або імпортера. 5. Зобов'язати Замовника привести умови Тендерної документації у відповідність до принципів недискримінації, рівного ставлення та пропорційності, передбачивши можливість підтвердження професійного класу інструменту належними технічними документами виробника, а можливості поставки — документами, які об'єктивно підтверджують таку можливість, без обов'язкової вимоги щодо спеціального статусу учасника. 6. Зобов'язати Замовника здійснити необхідні дії щодо приведення Тендерної документації у відповідність до законодавства у сфері публічних закупівель. Запропонована редакція спірної умови: «Для підтвердження належності запропонованого інструменту до професійного класу учасник надає технічний паспорт, інструкцію, каталог, технічний опис, специфікацію або інший офіційний документ виробника та/або посилання на офіційний вебсайт виробника, які містять інформацію, що дозволяє підтвердити професійне призначення запропонованого інструменту. Для підтвердження можливості поставки запропонованого товару учасник надає гарантійний лист від власного імені та/або договір поставки, рахунок, документ від постачальника, документ про наявність або резервування товару чи інший документ, який підтверджує можливість здійснення поставки у визначені Замовником строки. Наявність в учасника статусу офіційного представника, дилера, дистриб'ютора або імпортера виробника не є обов'язковою умовою участі в процедурі закупівлі». 12. Додатки до скарги. 1. Тендерна документація закупівлі UA-2026-09-21-009396-a зі змінами від 05.10.2026.

2. Порушення принципів здійснення публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, закупівлі здійснюються за принципами, зокрема:

добросовісної конкуренції серед учасників;

максимальної економії, ефективності та пропорційності;

недискримінації учасників та рівного ставлення до них;

об'єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.

Частиною другою статті 5 Закону передбачено, що учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

Частиною четвертою статті 5 Закону прямо встановлено заборону замовникам установлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Крім того, пунктом 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачено формування Тендерної документації відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.

Таким чином, право Замовника визначати перелік документів для підтвердження відповідності предмета закупівлі не є необмеженим.

Кожна встановлена вимога повинна мати об'єктивний зв'язок із предметом закупівлі, бути необхідною для досягнення законної мети та не створювати непропорційних обмежень конкуренції.

Водночас оскаржувана вимога виходить за межі звичайного підтвердження характеристик товару, оскільки додатково пов'язує можливість участі в закупівлі з наявністю у постачальника спеціального комерційного статусу та отриманням індивідуального документа від визначеного кола третіх осіб.

3. Дискримінаційність вимоги щодо статусу офіційного представника.

Особливої уваги потребує словосполучення:

«через офіційного представника – Учасника процедури закупівлі».

За своїм буквальним змістом ця умова передбачає, що постачання інструменту має здійснюватися через учасника, який є офіційним представником виробника.

Водночас Тендерна документація не визначає, яким саме документом підтверджується статус офіційного представника, чи охоплює це поняття звичайного торговельного посередника, який законно придбаває оригінальний товар, та чи допускається постачання через незалежних постачальників.

Унаслідок цього вимога допускає неоднозначне тлумачення та створює ризик довільного застосування під час оцінки тендерних пропозицій.

Законодавство України не встановлює загального обов'язку суб'єкта господарювання мати статус офіційного дилера, представника, дистриб'ютора або імпортера виробника для здійснення законної торгівлі електричними ручними інструментами.

Оригінальний товар може реалізовуватися через багаторівневі ланцюги постачання, включно з оптовими постачальниками, незалежними торговельними компаніями та роздрібними продавцями.

При цьому наявність або відсутність прямих договірних відносин із виробником не визначає технічних характеристик товару, його оригінальності, комплектності чи придатності до експлуатації.

Відповідно до статті 43 Господарського кодексу України, у межах правового регулювання господарської діяльності закріплювався принцип свободи підприємництва; водночас з огляду на втрату чинності зазначеним Кодексом правова позиція Скаржника ґрунтується насамперед на статтях 42 Конституції України, 6 та 627 Цивільного кодексу України, що закріплюють свободу підприємницької діяльності та свободу договору в межах, визначених законодавством.

Вимога Замовника фактично створює додаткову умову допуску до закупівлі, яка не пов'язана безпосередньо з технічною спроможністю учасника поставити товар.

Таким чином, учасник, який може придбати оригінальний професійний інструмент у законного постачальника на території України, забезпечити його доставку, надати документи про якість та виконати гарантійні зобов'язання, опиняється у гіршому становищі порівняно з учасником, який має статус офіційного представника виробника.

На переконання Скаржника, такий підхід не відповідає принципам пропорційності, добросовісної конкуренції та рівного ставлення до учасників.

4. Залежність участі в закупівлі від волевиявлення третьої особи.

Оскаржувана вимога передбачає отримання спеціального гарантійного листа, адресованого для підтвердження постачання запропонованого учасником товару.

При цьому можливість отримання такого листа не залежить виключно від самого учасника процедури закупівлі. Виробник, імпортер, дистриб'ютор або представництво виробника самостійно приймає рішення про видачу відповідного документа.

Відсутність законодавчого обов'язку зазначених суб'єктів видавати гарантійні листи будь-якому постачальнику означає, що один суб'єкт господарювання може отримати такий документ, тоді як іншому може бути відмовлено безвідносно до його реальної здатності виконати договір поставки.

У результаті третя особа фактично отримує можливість впливати на доступ суб'єктів господарювання до участі у публічній закупівлі.

Особливо істотним цей ризик є за умов, коли окремі виробники або імпортери мають обмежене коло офіційних представників, ексклюзивних дилерів чи дистриб'юторів.

Наявність комерційних домовленостей між такими суб'єктами може створювати переваги одним потенційним учасникам порівняно з іншими.

Скаржник не стверджує про доведений факт змови між Замовником і будь-яким виробником чи постачальником. Однак сама конструкція оскаржуваної вимоги створює об'єктивний ризик вибіркового доступу до документа, необхідного для участі у процедурі закупівлі. За відсутності обґрунтування, чому поставка оригінального товару через незалежного постачальника є неприйнятною для Замовника, такий ризик є невиправданим.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник зобов'язаний забезпечувати добросовісну конкуренцію та недискримінацію учасників.

На переконання Скаржника, покладення можливості участі в закупівлі у залежність від рішення третьої особи, за відсутності об'єктивної необхідності такого обмеження, суперечить зазначеним принципам.

5. Відсутність необхідності підтверджувати професійний клас інструменту адресним гарантійним листом.

У спірній вимозі Замовник поєднав два різні за правовою та фактичною природою питання:

Підтвердження належності запропонованого інструменту до професійного класу.

Підтвердження можливості постачання відповідного інструменту конкретним учасником.

Належність інструменту до професійного класу характеризує його призначення, конструктивні особливості, технічні характеристики та позиціонування виробником.

Водночас зазначена характеристика не залежить від того, хто саме здійснює продаж відповідної моделі.

Той самий професійний інструмент не втрачає своїх властивостей у разі його реалізації незалежним постачальником замість офіційного дилера.

Професійний клас товару може підтверджуватися документами, що безпосередньо характеризують товар, зокрема технічним паспортом, інструкцією виробника, офіційним каталогом, технічною специфікацією, офіційним описом або іншими документами, які містять відповідну інформацію.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації можуть містити опис характеристик товарів, у тому числі їхніх технічних і функціональних характеристик. Крім того, положення статті 23 Закону передбачають можливість підтвердження відповідності предмета закупівлі встановленим вимогам документами, пов'язаними з характеристиками товару, з урахуванням установлених законодавством правил.

Отже, законодавство передбачає документальне підтвердження властивостей предмета закупівлі, але не встановлює загальної обов'язковості адресного гарантійного листа від виробника як єдиного способу підтвердження професійного класу інструменту.

Скаржник не заперечує права Замовника вимагати підтвердження професійного класу товару. Предметом оскарження є виключність обраного способу підтвердження, який не дозволяє використовувати інші належні документи виробника та одночасно встановлює додаткову вимогу щодо статусу постачальника.

Таким чином, спірна вимога не є необхідною для досягнення заявленої мети та може бути замінена менш обмежувальними засобами без погіршення рівня захисту інтересів Замовника.

6. Непропорційність вимоги щодо гарантування поставки.

Скаржник визнає законний інтерес Замовника в отриманні товару належної якості у встановлений строк. Однак гарантійний лист виробника або імпортера сам по собі не забезпечує безумовного виконання договору поставки учасником.

Стороною договору про закупівлю є визначений переможець процедури закупівлі, який приймає на себе відповідні договірні зобов'язання. Саме постачальник відповідає перед Замовником за належне виконання договору, зокрема щодо строків, кількості, якості та комплектності товару. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, статті 610 та 611 Цивільного кодексу України передбачають правові наслідки порушення зобов'язань.

Таким чином, основним юридичним інструментом забезпечення поставки товару є належним чином укладений договір із визначеними правами, обов'язками та відповідальністю постачальника.

Водночас гарантійний лист третьої особи не обов'язково створює для такої особи самостійне зобов'язання перед Замовником щодо фактичної поставки товару. Більше того, Тендерна документація вже містить низку умов, спрямованих на забезпечення належного виконання договору.

Зокрема, розділом I Додатка 3 передбачено гарантійні зобов'язання на товар строком не менше 24 місяців. Пунктом 3 розділу II Додатка 3 встановлено обов'язок учасника надати гарантійний лист щодо супроводження товару документами, які підтверджують якість.

Отже, Замовник уже передбачив окремі способи підтвердження якості та гарантійних зобов'язань.

За таких обставин вимога про додатковий адресний гарантійний лист виробника, яка водночас обмежує коло допустимих постачальників, потребує самостійного об'єктивного обґрунтування. На переконання Скаржника, зазначена вимога не відповідає принципу пропорційності, оскільки законна мета підтвердження можливості поставки може бути досягнута іншими способами, які меншою мірою обмежують конкуренцію.

Зокрема, підтвердженням можливості поставки можуть бути договори з постачальниками, рахунки, документи про наявність товару, листи постачальників, документи про резервування товару або гарантійні зобов'язання самого учасника.

7. Порушення прав та законних інтересів Скаржника.

ФОП Биховець Володимир Юрійович здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі інструментами та обладнанням і має намір взяти участь у процедурі закупівлі UA-2026-09-21-009396-a.

Скаржник зацікавлений у формуванні конкурентної тендерної пропозиції та постачанні Замовнику оригінальних товарів, які відповідають його технічним, якісним і кількісним вимогам. Водночас оскаржувана умова обмежує можливість використання звичайних законних каналів придбання товару та вимагає отримання документа від визначеного кола третіх осіб.

Скаржник вважає, що його право на участь у закупівлі порушується не через відсутність можливості поставити якісний товар, а через встановлення додаткової умови, яка не є необхідною для підтвердження відповідності предмета закупівлі. У результаті Скаржник поставлений у нерівне становище порівняно із суб'єктами господарювання, які мають спеціальні договірні відносини з виробниками.

Таким чином, оскаржувана умова безпосередньо впливає на можливість Скаржника реалізувати право на участь у процедурі закупівлі на рівних умовах.

8. Щодо попереднього звернення до Замовника та його бездіяльності.

06.10.2026 о 22:27 в електронній системі закупівель було оприлюднено звернення під назвою «Щодо вимоги надання листів від виробників». У цьому зверненні було викладено детальні аргументи щодо обмеження конкуренції, залежності отримання гарантійного листа від рішення третьої особи та можливості підтвердження професійного класу інструменту альтернативними документами.

Відповідно до пункту 54 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Замовник зобов'язаний протягом трьох днів з дня оприлюднення звернення надати відповідь та оприлюднити її в електронній системі закупівель.

У разі несвоєчасного надання відповіді передбачено автоматичне зупинення проведення відкритих торгів, а для поновлення процедури Замовник повинен оприлюднити відповідь з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій щонайменше на чотири дні. Замовник не надав відповіді на зазначене звернення у встановлений строк.

Така бездіяльність свідчить про неналежне реагування на повідомлення щодо можливого порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому відсутність відповіді Замовника не усуває дискримінаційного характеру спірної вимоги та не позбавляє Скаржника права звернутися до органу оскарження у встановленому законодавством порядку.

9. Практика органу оскарження.

Питання правомірності вимог щодо надання гарантійних листів від виробників, підтвердження статусу офіційного представника, дилера, дистриб'ютора або імпортера неодноразово розглядалися Комісією Антимонопольного комітету України.

В офіційній узагальненій практиці Антимонопольного комітету України окремо виділено категорію спорів щодо гарантійних листів виробника та підтвердження повноважень виробника, представника чи дилера.

Серед рішень, віднесених Антимонопольним комітетом України до цієї категорії, зазначені:

рішення № 7195-р/пк-пз у закупівлі UA-2024-03-18-012234-a;

рішення № 4863-р/пк-пз у закупівлі UA-2024-01-30-006412-a;

рішення № 13764-р/пк-пз у закупівлі UA-2024-07-11-002004-a;

рішення № 11247-р/пк-пз у закупівлі UA-2024-05-21-009693-a.

Зазначені рішення наводяться як підтвердження того, що питання правомірності подібних вимог є предметом правової оцінки органу оскарження.

Водночас Скаржник просить Комісію надати оцінку саме обставинам цієї закупівлі, зокрема обов'язковості статусу офіційного представника, відсутності альтернативних способів підтвердження можливості поставки та непропорційності обраного Замовником способу підтвердження професійного класу інструменту.

Скаржник наголошує, що сама по собі вимога надати документ виробника не є безумовно протиправною. Порушення полягає у сукупності конкретних обмежень, установлених Замовником, та відсутності можливості підтвердити відповідність предмета закупівлі іншими належними документами.

10. Висновки щодо порушень законодавства.

З урахуванням наведеного Скаржник вважає, що встановлення Замовником вимоги щодо обов'язкового надання гарантійного листа від виробника, його представництва, дистриб'ютора або імпортера в Україні з підтвердженням постачання товару через офіційного представника — учасника процедури закупівлі:

Створює необґрунтовані переваги для суб'єктів господарювання, які мають прямі комерційні відносини з виробниками або імпортерами.

Обмежує можливість участі незалежних постачальників, які здатні поставити оригінальний товар належної якості.

Ставить можливість виконання обов'язкової вимоги Тендерної документації у залежність від рішення третьої особи.

Не передбачає альтернативних способів підтвердження професійного класу інструменту, хоча такі характеристики можуть бути підтверджені офіційними технічними документами виробника.

Не відповідає принципу пропорційності, оскільки мета підтвердження можливості поставки та відповідності товару може бути досягнута менш обмежувальними способами.

Створює ризик необ'єктивного оцінювання тендерних пропозицій у зв'язку з невизначеністю поняття «офіційний представник».

На переконання Скаржника, зазначене свідчить про порушення принципів, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», та вимог частини четвертої статті 22 цього Закону щодо недопустимості встановлення дискримінаційних умов у Тендерній документації.