ДК 021:2015 - 39160000-1 Шкільні меблі Ірпінського ліцею №3 Ірпінської міської ради Київської області

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 11602-р/пк-пз від 25.09.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПАБЛО" (код ЄДРПОУ: 46047453) від 14 вересня 2026 № UA-2026-09-02-007627-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 16.09.2026 № 11247-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що Замовником встановлено наступну вимогу: "Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 1729-1:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004".

За нормами Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 № 124-VIII (далі — Закон № 124) визначається порядок проведення сертифікації.

Цим же законом визначено, що сертифікація — підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу.

Законом № 124 не визначено норм щодо здійснення такої сертифікації в обов’язковому порядку. Загалом сертифікація в Україні не є обов’язковою ще з 1 січня 2018.

Також відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.01.2018 № 93 про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів скасовано накази Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які регламентували положення обов’язкової сертифікації.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", який визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні, одним із основних принципів з акредитації є її добровільність.

Здійснення добровільної оцінки відповідності визначене Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (далі – Закон про технічні регламенти), відповідно до якого оцінка відповідності (у тому числі сертифікація) може бути обов’язковою (передбачена технічним регламентом) та добровільною (яка не вимагається технічним регламентом).

Добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, а також на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

При цьому, Законом про технічні регламенти не встановлено вимоги щодо обов’язкової акредитації в органі з оцінки відповідності, який проводить добровільну оцінку відповідності.

Таким чином, органи з оцінки відповідності, у тому числі які не акредитовані, мають право проводити добровільну оцінку відповідності меблів на відповідність будь-яким вимогам, зазначеним у договорі між ними та заявником таких робіт.

Замовник, встановив у Додатку 2 до Документації дискримінаційну вимогу до учасників, обмеживши таким чином конкурентне коло потенційних учасників даної процедури закупівлі, в тому числі обмежив право Скаржника на участь в закупівлі.

Встановлена Замовником вимога сформульована таким чином, що фактично зобов'язує учасника надати сертифікат, який підтверджує відповідність запропонованих меблів конкретним редакціям ДСТУ EN 1729-1:2004 та ДСТУ EN 1729-2:2004.

На момент проведення цієї закупівлі в Україні діють актуальні редакції відповідних національних стандартів — ДСТУ EN 1729-1:2022 та ДСТУ EN 1729-2:2022, які набули чинності 31.12.2023. При цьому ДСТУ EN 1729-1:2022 прямо прийнятий на заміну ДСТУ EN 1729-1:2004. https://budstandart.ua/normativ-document.html?id_doc=115700&utm_ Водночас Замовник, формуючи вимогу до документального підтвердження якості товару, не врахував актуалізацію національних стандартів та фактично поставив участь у процедурі закупівлі у залежність від наявності у виробника сертифіката, оформленого саме за редакціями стандартів 2004 року.

При цьому така вимога не обумовлена технічними характеристиками конкретного предмета закупівлі.

Зокрема, ДСТУ EN 1729-1:2022 за своїм змістом встановлює вимоги щодо функціональних розмірів стільців, столів та інших відповідних меблів для навчальних закладів. У структурі стандарту ці питання врегульовані, зокрема, розділом 4 "Functional dimensions for chairs and tables", а також відповідними нормативними додатками щодо конкретних видів меблів.

Своєю чергою, ДСТУ EN 1729-2:2022 встановлює вимоги щодо безпеки та методи випробувань, причому окремо регламентує випробування стільців та столів — розділи 5–6 стандарту охоплюють відповідно вимоги щодо безпеки, випробування стільців, випробування столів та протокол випробувань.

Отже, сам факт існування стандарту не означає, що кожне його положення, кожен показник та кожна процедура мають однакове відношення до кожного конкретного виду товару, який закуповується Замовником.

У цій закупівлі Замовник придбаває, зокрема, регульовані учнівські столи та стільці, а також меблі для їдальні.

Таким чином, об'єктивному підтвердженню підлягають саме ті характеристики та вимоги, які безпосередньо стосуються відповідного виду продукції, а не абстрактна відповідність усім положенням певного стандарту незалежно від їх застосовності до конкретного товару.

Більше того, актуальний ДСТУ EN 1729-1:2022 сам по собі структурно розмежовує вимоги залежно від виду продукції та її функціональних характеристик. Він містить окремі положення для стільців, столів, табуретів, регульованих меблів тощо.

Тому вимога Замовника про надання сертифіката, який підтверджує відповідність меблів конкретним стандартам у цілому, без визначення конкретних положень, показників або характеристик, які повинні бути підтверджені саме щодо товару, що закуповується, є надмірною.

Особливо важливим є те, що Скаржник має можливість підтвердити відповідність товару актуальним нормативним вимогам. Скаржник має у своєму розпорядженні сертифікат виробника, в якому зазначені актуальні нормативні документи та вимоги, за якими оцінювалася відповідність продукції.

Таким чином, продукція Скаржника не є такою, що не відповідає нормативним вимогам. Навпаки, її відповідність підтверджена належним документом виробника.

Проте через встановлену Замовником формальну вимогу щодо надання сертифіката саме за ДСТУ EN 1729-1:2004 та ДСТУ EN 1729-2:2004 Скаржник фактично позбавлений можливості використати наявний у нього документ для підтвердження відповідності запропонованого товару.

Тобто Замовник фактично ставить у залежність можливість участі у процедурі не від відповідності самого товару встановленим технічним характеристикам, а від наявності у виробника документа конкретної форми та за конкретною редакцією нормативного документа.

Такий підхід не має об'єктивного зв'язку з предметом закупівлі.

Замовник не довів та документально не обґрунтував:

• чому відповідність ДСТУ EN 1729-1:2022 та ДСТУ EN 1729-2:2022 не може підтверджуватися замість редакцій 2004 року;

• чому саме сертифікат із зазначенням конкретних стандартів 2004 року є єдиним можливим способом підтвердження якості та безпеки товару;

• чому документи, що підтверджують відповідність актуальним нормативним вимогам, не можуть бути прийняті;

• які саме конкретні характеристики товару, що закуповується, неможливо підтвердити на підставі актуальних стандартів.

Фактично Замовник вимагає не підтвердження відповідності товару, а наявності конкретного документа з конкретним формулюванням.

Замовник не може обмежувати конкуренцію шляхом вимоги відповідності товару стандарту в цілому, якщо для оцінки відповідності конкретного товару мають значення лише окремі вимоги та показники такого стандарту. При цьому Замовник зобов'язаний формувати технічні вимоги таким чином, щоб вони були пов'язані саме з предметом закупівлі та його об'єктивними характеристиками, а не створювали штучну залежність участі суб'єкта господарювання від наявності у нього конкретного документа, оформленого за конкретною редакцією нормативного документа.

Встановлена Замовником вимога не містить жодного обґрунтування, чому учасник має надати документ, який підтверджує відповідність усьому стандарту, а не документ, що підтверджує відповідність конкретним вимогам та показникам відповідного стандарту, які безпосередньо застосовуються до конкретного товару.

Таким чином, Замовник фактично ототожнює підтвердження відповідності товару з наявністю конкретного сертифіката, що є неправомірним розширенням вимог до учасників та призводить до необґрунтованого звуження кола потенційних учасників.

Отже, Замовник повинен передбачити можливість підтвердження відповідності саме тих характеристик та вимог, які безпосередньо застосовуються до конкретного товару, у тому числі шляхом надання документів, складених відповідно до чинних редакцій ДСТУ EN 1729-1:2022 та ДСТУ EN 1729-2:2022, або інших належних документів, що підтверджують відповідність відповідним вимогам. Вимога про обов'язкове надання сертифіката саме за ДСТУ EN 1729-1:2004 та ДСТУ EN 1729-2:2004 без можливості підтвердити відповідність актуальними нормативними документами є дискримінаційною та такою, що обмежує добросовісну конкуренцію.

Скаржник має можливість запропонувати товар, який відповідає встановленим Замовником технічним та якісним вимогам, однак не має можливості надати саме сертифікат відповідності, оформлений на всю продукцію, що пропонується до закупівлі, у формі, визначеній Замовником.

Скаржник має у своєму розпорядженні чинний сертифікат відповідності виробника меблів, у якому зазначено нормативні документи, за якими підтверджено відповідність продукції, у тому числі актуальні редакції відповідних стандартів.

Таким чином, Скаржник об'єктивно має можливість запропонувати товар, який відповідає встановленим технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі, однак не може виконати встановлену Замовником формальну вимогу саме щодо надання сертифіката, в якому має бути зазначена конкретна, визначена Замовником редакція стандарту.

При цьому Замовником не наведено жодного об'єктивного та документально підтвердженого обґрунтування, чому відповідність товару актуальній редакції стандарту не може бути підтверджена замість відповідності попередній редакції, та чому саме сертифікат, оформлений за ДСТУ EN 1729-1:2004 / ДСТУ EN 1729-2:2004, є єдиним допустимим способом підтвердження якості та безпечності запропонованих Таким чином, встановлена вимога фактично унеможливлює участь Скаржника у процедурі закупівлі, незважаючи на наявність у нього можливості поставити продукцію, яка відповідає вимогам ДСТУ EN 1729-1:2004 та ДСТУ EN 1729-2:2004 у оновленій редакції що є актуальною.

Від виробника ТОВ "Вітана Україна" надано сертифікат відповідності в якому міститься інформація щодо відповідності меблів ДСТУ ЕN 1729-1:2022 р.4, ДСТУ ЕN 17292:2022 розділ 5,6.

Отже, виробник має чинний документ, що підтверджує відповідність запропонованих меблів вимогам відповідних національних стандартів.

При цьому ДСТУ EN 1729-1:2022 прийнято на заміну ДСТУ EN 1729-1:2004. Таким чином, вимога Замовника щодо підтвердження відповідності саме стандарту ДСТУ EN 1729-1:2004 не враховує чинну редакцію відповідного стандарту та фактично створює необґрунтовані перешкоди для участі виробників, які здійснюють сертифікацію своєї продукції відповідно до актуальних редакцій стандартів.

Скаржник має чинний сертифікат відповідності за ДСТУ EN 1729-1:2022 та ДСТУ EN 1729-2:2022, у якому підтверджено відповідність запропонованих меблів відповідним вимогам зазначених стандартів. Отже, Скаржник фактично має документальне підтвердження відповідності продукції сучасним вимогам безпеки та функціональності, однак через відсутність у Документації можливості надати сертифікат за актуальними редакціями стандартів та через прив'язку Замовника до конкретних позначень документів 2004 року така продукція фактично виключається з участі у закупівлі.

Замовник зазначає, що ним внесено зміни до Документації в цій частині, що забезпечить можливість прийняття участі Скаржника у Процедурі закупівлі.

На момент розгляду скарги редакція документації наступна:

1. Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім'я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 17291:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004 або ДСТУ EN 1729-1:2022, ДСТУ EN 1729-2:2022.

Щодо розбіжностей між кінцевим строком подання Пропозицій у Документації та оголошенні про проведення Процедури закупівлі, Замовник інформує про внесені зміни до Документації, які свідчать про усунення даних розбіжностей.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі.

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ.

Інформація/ документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, зокрема:

1. Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 17291:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 17.09.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:

"1. Повна копія сертифікату відповідності, виданого на ім’я виробника меблів або учасника. Сертифікат має підтверджувати відповідність меблів, що пропонуються учасником, чинним в Україні державним нормам та стандартам, а саме ДСТУ EN 17291:2004, ДСТУ EN 1729-2:2004 або ДСТУ ЕN 1729-1:2022, ДСТУ ЕN 1729-2:2022".

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- сертифікат відповідності від 01.04.2026 № UAO.YT.040108-26, відповідно до якого:

Продукція Меблі перелік згідно Додатку 67 найменувань Відповідає вимогам розділ 4, 5 ДСТУ EN 1335-2:2022; розділ 4 ДСТУ EN 17291:2022; розділ 5.6 ДСТУ EN 1729-2:2022; підпункти 5.2.1, 5.2.7, 5.2.17 ДСТУ 4414:2005;

розділ 5 ДСТУ ЕN 12520:2018; розділ 4ДСТУ EN 16139:2022 Виробник продукції ТОВ "Вітана Україна".

Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що Документацією Замовника, додаток №2, встановлено вимогу щодо надання сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ EN ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019 та ДСТУ ISO 37001:2018, при цьому Замовник прямо визначив, що зазначені сертифікати повинні бути оформлені саме на учасника процедури закупівлі.

"5. Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління якістю щодо торгівлі меблями.

6. Сертифікат ДСТУ EN ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему екологічного управління щодо торгівлі меблями.

7. Сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління охороною здоров’я та безпекою праці щодо торгівлі меблями.

8. Сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління щодо протидії корупції в частині торгівлі меблями".

Скаржник не погоджується із зазначеною вимогою, оскільки вона є дискримінаційною для учасників, які не є виробниками запропонованого товару, а здійснюють його постачання на підставі договірних відносин із виробником.

Скаржник не є виробником товару, що пропонується до постачання, а співпрацює з виробником запропонованих меблів, який безпосередньо здійснює їх виробництво та несе відповідальність за функціонування відповідних систем управління у межах своєї господарської діяльності.

При цьому сертифікати ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ EN ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019 та ДСТУ ISO 37001:2018 засвідчують відповідність систем управління конкретного суб’єкта господарювання встановленим вимогам відповідних стандартів.

Відтак такі сертифікати характеризують саме систему управління того суб’єкта господарювання, на якого вони видані, а не факт можливості конкретного постачальника поставити товар, вироблений іншим суб’єктом господарювання.

У випадку, коли учасник не є виробником товару, вимога про обов’язкове оформлення таких сертифікатів саме на учасника фактично змушує постачальника мати сертифіковані системи управління, які не пов’язані безпосередньо з виробництвом запропонованого товару та перебувають поза межами діяльності виробника, який фактично виготовляє продукцію.

Більше того, учасник, який не є виробником, об’єктивно не може забезпечити наявність у себе сертифікатів, що характеризують систему управління виробничим підприємством, якщо відповідні виробничі процеси ним не здійснюються. Такий учасник не має можливості самостійно впливати на рішення виробника щодо впровадження, сертифікації або продовження дії відповідних систем управління.

Таким чином, Замовник фактично ставить можливість участі постачальника у процедурі закупівлі у залежність від наявності у нього власних сертифікованих систем управління, хоча предметом закупівлі є поставка готових меблів, а не надання послуг із сертифікації систем управління чи здійснення діяльності з виробництва меблів самим учасником.

Водночас можливість учасника поставити товар та забезпечити його відповідність вимогам Замовника може бути підтверджена документами виробника запропонованого товару, зокрема відповідними сертифікатами систем управління виробника, документами, що підтверджують договірні відносини між учасником та виробником, а також авторизаційним листом виробника.

Встановлення ж вимоги про те, що відповідні сертифікати повинні бути оформлені виключно на учасника, без передбачення можливості надання таких документів виробника у випадку, коли учасник не є виробником товару, необґрунтовано звужує коло потенційних учасників та створює перевагу для суб’єктів господарювання, які одночасно є виробниками продукції.

В офіційному узагальненні практики органу оскарження прямо зазначено, що до оскаржень умов тендерної документації призводить, зокрема, встановлення замовниками вимог щодо необхідності підтвердження відповідності учасника вимогам ISO, які не стосуються предмета закупівлі, та/або вимог щодо надання сертифікатів ISO саме на ім’я учасника.

Отже, вимога Замовника про обов’язкове оформлення сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ EN ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019 та ДСТУ ISO 37001:2018 саме на учасника є надмірною та дискримінаційною у випадку, коли учасник не є виробником запропонованого товару.

Для підтвердження відповідності запропонованого товару та можливості його належного постачання достатнім та обґрунтованим є передбачення можливості надання відповідних сертифікатів, оформлених на виробника товару, разом із документами, що підтверджують взаємовідносини учасника з таким виробником та право учасника на постачання запропонованої продукції.

Зокрема, у виробника товару - ТОВ "Вітана Україна", з яким співпрацює Скаржник, наявні чинні сертифікати відповідності системи управління вимогам відповідних стандартів ISO, сфера сертифікації яких охоплює діяльність, пов’язану з виробництвом та постачанням меблів.

Таким чином, наявні у виробника сертифікати, що вимагаються Документацією замовника.

Фактично Замовник встановив вимогу не щодо наявності чинного сертифіката ISO та відповідної системи управління, а щодо наявності даного сертифіката у конкретних учасників. Отже, встановлена Замовником вимога має не лише потенційний, а й безпосередній дискримінаційний характер щодо Скаржника, оскільки фактично унеможливлює використання наявних у нього документів виробника.

За таких обставин вимога Замовника не пов’язана безпосередньо з фактичною якістю товару, виробничими можливостями виробника чи спроможністю Скаржника виконати умови майбутнього договору, а створює необґрунтований бар’єр для участі у процедурі закупівлі.

Як альтернативу даній вимозі, скаржник пропонує встановити альтернативні варіанти: надати відповідні сертифікати або на виробника товару, або на постачальника товару.

Зокрема, ДСТУ ISO 9001:2015 встановлює вимоги до системи управління якістю організації та не є сертифікатом відповідності конкретного товару.

Наявність такого сертифіката підтверджує впровадження відповідної системи управління на підприємстві, а не особливі властивості конкретного виробу.

Аналогічно, ISO 14001 стосується системи екологічного менеджменту організації та характеризує відповідні процеси управління підприємства.

Отже, якщо Замовник вважає наявність таких сертифікатів необхідною для підтвердження належної організації виробництва та забезпечення якості товару, то вимога про обов'язкову наявність сертифіката саме у Учасника, який не є виробником товару, не має очевидного причинно-наслідкового зв'язку з якістю готової продукції.

Учасник, який здійснює постачання товару виробництва іншої юридичної особи, не набуває та не втрачає фактичну систему управління якістю виробника залежно від наявності аналогічного сертифіката на власне ім'я. При цьому саме виробник здійснює виробництво товару та контролює виробничі процеси, на які поширюється відповідна система менеджменту.

Відтак, вимога Замовника про надання сертифіката виключно на Учасника фактично створює перевагу для суб'єктів господарювання, які є одночасно виробниками відповідної продукції або мають окремо сертифіковану систему управління, порівняно з постачальниками, які пропонують товар належного виробника.

Таким чином, встановивши вимогу щодо надання сертифікатів ISO виданих на учасника, Замовник фактично обмежив можливість участі виробників, які мають чинні сертифікати ISO та здійснюють виробництво відповідних меблів, але сфера сертифікації яких сформульована іншим чином.

Замовником порушено вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, у зв’язку з чим відповідна вимога тендерної документації підлягає виключенню або зміні таким чином, щоб вона не обмежувала участь учасників, які мають чинні сертифікати ISO, що видані на виробника товару.

Замовник зазначає, що ним внесено зміни до документації в цій частині, що забезпечить можливість прийняття участі Скаржника у Процедурі закупівлі наступним чином:

"5. Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління якістю щодо торгівлі меблями.

6. Сертифікат ДСТУ EN ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему екологічного управління щодо торгівлі меблями.

7. Сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління охороною здоров'я та безпекою праці щодо торгівлі меблями.

8. Сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, ШТ), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління щодо протидії корупції в частині торгівлі меблями".

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі.

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ.

Інформація/ документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, зокрема:

5. Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління якістю щодо торгівлі меблями.

6. Сертифікат ДСТУ EN ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему екологічного управління щодо торгівлі меблями.

7. Сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління охороною здоров’я та безпекою праці щодо торгівлі меблями.

8. Сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT), оформлений на учасника та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління щодо протидії корупції в частині торгівлі меблями.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 17.09.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:

5. Сертифікат ДСТУ EN ISO 9001:2018 (ISO 9001:2015, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління якістю щодо торгівлі меблями.

6. Сертифікат ДСТУ EN ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему екологічного управління щодо торгівлі меблями.

7. Сертифікат ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління охороною здоров’я та безпекою праці щодо торгівлі меблями.

8. Сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT), оформлений на учасника або виробника товару за предметом закупівлі та виданий органом сертифікації, акредитованим НААУ, що підтверджується відповідним Атестатом органу з сертифікації, який підтверджує систему управління щодо протидії корупції в частині торгівлі меблями.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема сертифікати видні ТОВ "ВІТАНА УКРАЇНА", які підтверджують відповідність ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT), ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT).

За таких умов, Замовником зміна від 17.09.2026 передбачено можливість надати зазначені сертифікати оформлені на учасника або виробника товару.

Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення (на думку Скаржника), зазначені у Скарзі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що додатком 2 Документації передбачено:

"2. Протоколи випробувань ЛДСП, крайки ПВХ на відповідність ДСанПіН 8.2.1-1812012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу.

Протоколи повинні бути видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

3. Протоколи випробувань металевих труб, ЛДСП, крайки ПВХ, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-200 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

4. Протоколи випробувань фарби порошкової на відповідність ДСанПіН 8.2.1-1812012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу.

Протоколи повинні бути видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Скаржник звертає увагу на положення Документації, відповідно до яких учасники повинні надати протоколи випробувань ЛДСП, ПВХ-крайки, металевих труб, фурнітури та порошкової фарби.

Зокрема, пунктом 2 встановлено вимогу щодо надання протоколів випробувань ЛДСП та ПВХ-крайки на відповідність ДСанПіН 8.2.1-181-2012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу та метанолу.

Пунктом 3 встановлено вимогу щодо надання протоколів випробувань металевих труб, ЛДСП, ПВХ-крайки та фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-200 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів.

Пунктом 4 встановлено вимогу щодо надання протоколів випробувань порошкової фарби на відповідність ДСанПіН 8.2.1-181-2012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу та метанолу.

Таким чином, Замовник фактично вимагає документальне підтвердження відповідності не готового предмета закупівлі — учнівських меблів (столу учнівського та стільця), а окремих матеріалів, сировини, комплектуючих та складових, з яких такий товар може бути виготовлений.

При цьому сам Замовник визначає, що зазначені протоколи мають бути видані лабораторією/центром, акредитованим НААУ відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025, із зазначенням, що такі випробування проводяться "на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Отже, вимога є внутрішньо суперечливою: з одного боку, Замовник вимагає протоколи саме на окремі матеріали та комплектуючі — ЛДСП, ПВХ-крайку, металеві труби, фурнітуру та порошкову фарбу, а з іншого — вимагає, щоб такі протоколи були видані лабораторією акредитованим НААУ відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025, із зазначенням, що такі випробування проводяться "на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Скаржник звертає увагу на необґрунтованість встановленої Замовником вимоги щодо того, що протоколи випробувань повинні бути видані випробувальною лабораторією/центром, "акредитованим НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Зазначена вимога є логічно та нормативно необґрунтованою, оскільки об’єктами випробувань, визначеними самим Замовником у пунктах 2–4, є не учнівські меблі як готовий виріб, а окремі матеріали та комплектуючі, а саме:

• ЛДСП;

• ПВХ-крайка;

• металеві труби;

• фурнітура;

• порошкова фарба.

При цьому Замовник вимагає дослідити щодо зазначених матеріалів конкретні фізико-хімічні та радіологічні показники, зокрема масову концентрацію фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу та показники питомої активності природних радіонуклідів.

Отже, фактичним об’єктом відповідного випробування є конкретний матеріал або комплектуюча та визначений показник, а не "учнівські меблі" як такі.

У зв’язку з цим незрозумілим та необґрунтованим є встановлення Замовником додаткової умови, відповідно до якої лабораторія, що проводить такі випробування, повинна бути акредитована саме на випробування учнівських меблів.

Адже хімічні, фізико-хімічні та радіологічні властивості матеріалу не змінюються залежно від того, для виготовлення якого саме виду меблів він у подальшому буде використаний.

Наприклад, якщо лабораторія має належну компетентність та акредитацію на проведення випробувань ЛДСП щодо визначення масової концентрації формальдегіду, фенолу, ацетальдегіду, бензолу та метанолу, то результати такого випробування характеризують саме досліджуваний зразок ЛДСП та визначені в ньому показники, а не його майбутнє призначення.

Те саме стосується ПВХ-крайки, металевих труб, фурнітури та порошкової фарби.

ЛДСП залишається ЛДСП незалежно від того, буде воно використане для виготовлення учнівського стола, офісного стола, шафи, стелажа чи іншого меблевого виробу. Аналогічно ПВХ-крайка, металева труба, фурнітура або порошкова фарба не набувають інших фізико-хімічних властивостей лише у зв’язку з призначенням готового меблевого виробу.

Тому для підтвердження відповідності конкретного матеріалу визначеним показникам принципове значення має компетентність лабораторії саме щодо відповідного виду випробування, методу випробування та показника, який визначається, а не той факт, що в її сфері акредитації окремо зазначено "меблі учнівські".

Встановлена Замовником вимога фактично створює штучний додатковий критерій:

лабораторія може бути належним чином акредитована та мати відповідну компетентність для визначення необхідних показників у ЛДСП, ПВХ, металі чи фарбі, однак її протокол не буде прийнятий лише через те, що сфера її акредитації не містить формулювання "меблі учнівські".

При цьому Замовник не пояснює, яким саме чином наявність у сфері акредитації лабораторії словосполучення "меблі учнівські" впливає на достовірність результатів визначення концентрації конкретної хімічної речовини або питомої активності природних радіонуклідів у конкретному матеріалі.

Таке обмеження є особливо необґрунтованим з огляду на те, що Замовник сам визначив об’єктами випробувань окремі матеріали, а не готові учнівські меблі.

Таким чином, виникає очевидна невідповідність між об’єктом випробування: ЛДСП / ПВХ-крайка / металеві труби / фурнітура / порошкова фарба та вимогою до сфери акредитації лабораторії: "випробовування меблів учнівських (стіл учнівський і стілець)".

Замовником не наведено жодного нормативного чи технічного обґрунтування, відповідно до якого лабораторія, що має компетентність проводити необхідне випробування конкретного матеріалу за конкретним показником, повинна додатково мати акредитацію саме на готові учнівські меблі.

Фактично ця вимога не підвищує рівень підтвердження безпечності матеріалів, а лише безпідставно звужує коло лабораторій, протоколи яких можуть бути прийняті Замовником, а отже, відповідно, звужує і коло потенційних учасників закупівлі.

Більше того, така вимога ставить учасника в залежність від того, чи має конкретна лабораторія саме таку вузьку сферу акредитації, хоча учасник може мати належний протокол випробування відповідного матеріалу від акредитованої лабораторії, яка має необхідну компетентність щодо конкретного методу та показника.

Таким чином, Замовник фактично вимагає не підтвердження достовірності результатів конкретного випробування, а наявності у лабораторії певного формулювання у сфері акредитації, яке саме по собі не має жодного очевидного зв’язку з показниками, що досліджуються.

Це є надмірною та непропорційною вимогою, яка не обумовлена характеристиками предмета закупівлі та створює необґрунтовані перешкоди для участі у процедурі закупівлі.

Виробник товару, з яким співпрацює Скаржник, має протоколи випробувань, видані відповідними випробувальними лабораторіями саме на матеріали, які використовуються у виробництві запропонованих меблів, зокрема на ЛДСП, ПВХ-крайку, металеві елементи та інші матеріали/комплектуючі.

Тобто такі протоколи за своєю природою підтверджують відповідність конкретного матеріалу або комплектуючої, а не готового виробу в цілому.

Водночас Замовник у пунктах 2–4 Документації фактично вимагає саме протоколи випробувань матеріалів та комплектуючих, оскільки прямо зазначає, що випробуванням підлягають ЛДСП, ПВХ-крайка, металеві труби, фурнітура та порошкова фарба.

Проте одночасно Замовник встановлює, що такі протоколи повинні бути видані лабораторією/центром, акредитованим НААУ відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 "на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Тобто Скаржник не заперечує необхідність підтвердження безпечності матеріалів, з яких виготовляються запропоновані меблі, та має відповідні документи, що підтверджують результати їх випробувань.

Водночас проблема полягає саме у встановленій Замовником додатковій та необґрунтованій вимозі щодо сфери акредитації лабораторії.

Як вже зазначалося, пунктами 2–4 Документації Замовник вимагає проведення випробувань конкретних матеріалів та комплектуючих, а саме ЛДСП, ПВХ-крайки, металевих труб, фурнітури та порошкової фарби, за конкретно визначеними показниками.

Отже, об'єктами випробувань є саме матеріали та комплектуючі, а не готові учнівські меблі.

Разом з тим Замовник додатково встановлює вимогу, щоб лабораторія, яка проводить такі випробування, була акредитована відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 саме на випробування "меблів учнівських (стіл учнівський і стілець)".

Зазначена вимога не має об'єктивного зв'язку з фактичним об'єктом випробування.

Лабораторія, яка має відповідну акредитацію та компетентність для проведення випробування ЛДСП, ПВХ-крайки, металевих елементів, фурнітури або порошкової фарби за визначеними показниками, здійснює випробування саме відповідного матеріалу та встановлює його фактичні характеристики.

При цьому той факт, що відповідний матеріал у подальшому використовується для виготовлення учнівських меблів, жодним чином не змінює самого об'єкта випробування, методу його дослідження чи показників, які визначаються за результатами такого випробування.

Іншими словами, якщо лабораторія уповноважена та акредитована на проведення відповідного випробування ЛДСП щодо масової концентрації визначених хімічних речовин, то результати такого випробування не стають менш достовірними лише через те, що у сфері акредитації лабораторії не зазначено формулювання "меблі учнівські".

Аналогічно, результати випробування металу на показники питомої активності природних радіонуклідів не залежать від того, чи буде цей метал використаний у конструкції учнівського стільця, учнівського стола, офісного стола, шафи або іншого меблевого виробу.

Фізико-хімічні та радіологічні характеристики самого матеріалу не залежать від функціонального призначення готового виробу, до складу якого цей матеріал буде включений.

Таким чином, вимога Замовника щодо того, щоб лабораторія була акредитована саме "на меблі учнівські", не додає жодної додаткової гарантії достовірності результатів випробування матеріалів.

Навпаки, така вимога штучно звужує коло лабораторій, протоколи яких Замовник готовий прийняти, хоча відповідні лабораторії можуть бути належним чином акредитовані відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та мати компетентність проводити необхідні випробування конкретних матеріалів за конкретними методами та показниками.

У цьому випадку Скаржник фактично має документи, які підтверджують необхідні показники матеріалів, однак Замовник відмовляється визнавати такі документи належним підтвердженням лише через те, що лабораторія, яка проводила випробування, не має у сфері акредитації саме формулювання "меблі учнівські (стіл учнівський і стілець)".

Тобто Скаржник не позбавлений можливості підтвердити якість та безпечність матеріалів. Навпаки, такі випробування фактично проведені, а відповідні протоколи наявні.

Єдиною перешкодою для їх використання як підтвердження відповідності є штучно встановлена Замовником вимога до формулювання сфери акредитації лабораторії, яка не пов'язана з об'єктом та показниками проведених випробувань.

При цьому Замовником не наведено жодного об'єктивного обґрунтування, чому лабораторія, яка має акредитацію та компетентність на проведення відповідного випробування конкретного матеріалу, повинна додатково мати акредитацію саме на готові учнівські меблі.

Таким чином, встановлена вимога фактично створює ситуацію, за якої результати належно проведеного випробування конкретного матеріалу ігноруються не через неналежність самого випробування або відсутність компетентності лабораторії щодо відповідного методу, а виключно через невідповідність формулювання сфери акредитації лабораторії вимозі Замовника.

Такий підхід є формальним, непропорційним та таким, що не забезпечує додаткового підтвердження якості чи безпечності товару, натомість створює необґрунтований бар'єр для участі у процедурі закупівлі.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути дискримінаційну вимогу шляхом внесення відповідних змін до Документації та усунення вимоги щодо акредитації лабораторії НААУ випробувальною лабораторією/центром на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

Замовник зазначає, що предметом даної закупівлі є меблі учнівські, у тому числі, стіл учнівський та стілець. Кінцевими користувачами цього товару є діти (учні), які перебувають у закладах освіти та щоденно протягом тривалого часу безпосередньо контактують із цими меблями.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля та забезпечення безпеки. Замовник самостійно визначає вимоги до предмета закупівлі, виходячи зі своїх потреб та специфіки використання товару.

Пунктами 2 та 4 Документації передбачено надання протоколів випробувань ЛДСП, крайки ПВХ та фарби порошкової на відповідність ДСанПіН 8.2.1-181-2012 щодо масової концентрації токсичних речовин (фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу).

"Державні санітарні норми та правила "Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги та критерії безпеки" (ДСанПіН 8.2.1-181-2012) є чинним нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території України.

Ламінована ДСП, крайка ПВХ та порошкова фарба для металокаркасу виготовляються з використанням хімічних сполук. У разі недотримання технології вони можуть виділяти в повітря закритих приміщень (класів) канцерогенні та токсичні речовини (формальдегід, фенол, бензол тощо). Наявність протоколів саме на відповідність цим санітарним нормам гарантує, що меблі не зашкодять дихальній та нервовій системі учнів.

Пунктом 3 Документації вимагається надання протоколів випробувань металевих труб, ЛДСП, крайки ПВХ, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-200 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів.

"Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України; доповнення:

Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-200)" регламентують рівні радіоактивного забруднення матеріалів.

Будь-яка сировина (зокрема метал, деревина для ЛДСП, пластик) може мати природний або техногенний радіоактивний фон. Оскільки меблі закуповуються для дитячих установ, Замовник зобов'язаний мінімізувати будь-які ризики радіаційного опромінення дітей. Протокол дослідження радіонуклідів є єдиним документальним підтвердженням радіаційної безпеки сировини.

Замовник встановив вимогу, що протоколи мають бути видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований Національним агентством з акредитації України (НААУ) відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські.

Відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", акредитація є підтвердженням компетентності лабораторії належним чином проводити випробування.

Вимога щодо акредитації саме за стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17025 ("Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій") гарантує, що результати тестів є точними, об'єктивними, визнаються на державному рівні та виконані на належному обладнанні.

Ринок таких лабораторних послуг в Україні є відкритим та конкурентним. Наявність десятків акредитованих НААУ лабораторій повністю нівелює твердження про дискримінацію чи звуження кола учасників. Будь-який добросовісний виробник або постачальник якісних меблів оформлює такі протоколи в процесі сертифікації або запуску серійного виробництва.

Зазначені вимоги не є дискримінаційними, оскільки вони висуваються однаково до всіх потенційних учасників процедури закупівлі та стосуються предмета закупівлі та загальнодоступних стандартів безпеки.

Скаржник не надав доказів того, що жодна лабораторія в Україні не спроможна провести такі випробування, або що дані вимоги прописані під конкретного суб'єкта господарювання.

Бажання Скаржника спростити собі умови участі та поставити товар без належного контролю безпеки не повинно переважати над обов'язком Замовника забезпечити безпечні умови навчання для дітей.

Скаржник намагається довести, що матеріали (ЛДСП, фарба тощо) мають випробовуватися окремо, а лабораторія з акредитацією на готові меблі нібито не повинна чи не може оцінювати сировину.

Твердження Скаржника є безпідставними та свідчать про невірне трактування умов Документації. Замовник закуповує готовий кінцевий продукт меблі учнівські. Згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та правилами оцінки відповідності, безпека готового виробу (меблів) безпосередньо залежить від безпеки матеріалів, з яких він виготовлений.

Вимогу щодо акредитації лабораторії саме на "меблі учнівські" встановлено з метою підтвердження того, що профільна випробувальна установа має належну компетенцію, технічну базу, специфічні методики та сертифіковане обладнання для оцінки матеріалів саме в контексті їх застосування у виробництві дитячих та учнівських меблів.

Наявність у лабораторії сфери акредитації на "меблі учнівські" гарантує Замовнику, що дослідження ЛДСП, крайки, фарби чи металокаркасу проведено з урахуванням специфіки експлуатації та вимог безпеки, що висуваються до меблів для навчальних закладів. Більш того, в Україні діє низка випробувальних центрів (лабораторій), які мають у своїй сфері акредитації НААУ як "меблі учнівські", так і право проводити хімікоаналітичні та фізико-механічні випробування матеріалів для їх виготовлення.

Таким чином, вимога не обмежує коло учасників, які працюють із сертифікованими профільними лабораторіями.

Щодо заперечень Скаржника проти перевірки конкретних фізико-хімічних (масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу) та радіологічних показників, Замовник зазначає таке:

1. Перелік цих речовин не придуманий Замовником самостійно. Він чітко визначений у чинних ДСанПіН 8.2.1-181-2012 (Додаток №1 щодо гранично допустимих виділень хімічних речовин із полімерних матеріалів у повітряне середовище) та НРБУ97/Д-200. Замовник лише деталізував у ТД вимоги чинного законодавства України, які є обов'язковими для виробників меблів.

2. Учнівські столи та стільці виготовляються з деревностружкових плит (ЛДСП), у виробництві яких використовуються карбамідоформальдегідні чи фенолформальдегідні смоли. Торці обробляються крайкою ПВХ, а каркас фарбується порошковою фарбою, які під час експлуатації в теплих, закритих закладах освіти можуть виділяти летучі токсичні сполуки. Фенол і формальдегід є небезпечними канцерогенами. Металеві труби та сировина для ЛДСП можуть мати підвищений рівень природних радіонуклідів.

3. Відповідно до ст. 22 Закону Замовник має право та зобов'язаний встановити вимоги до якості та безпеки товару. Оскільки меблі купуються за бюджетні кошти для тривалого використання дітьми, Замовник повинен мати 100% впевненість у відсутності шкідливих виділень. Надання протоколів із дослідженням саме цих конкретних показників є єдиним об'єктивним способом перевірити безпеку сировини до моменту постачання товару в школи Скаржник не довів та не обгрунтував, яким саме чином деталізація показників безпеки (які є обов'язковими за законом) та вимога щодо належної акредитації лабораторії порушують його права як учасника. Відсутність у Скаржника бажання або можливості підтвердити безпеку своєї продукції у встановленому законом порядку не може бути підставою для задоволення скарги та потенційного закупівлі токсичних чи небезпечних меблів для дітей Враховуючи вищевикладене, вимоги пунктів 2, 3, 4 Документації повністю відповідають принципам ефективності, максимальної економії, а також нормам чинного законодавства України у сфері захисту здоров'я дітей та безпеки матеріалів.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі — технічні вимоги до предмета закупівлі.

ТЕХНІЧНА СПЕЦИФІКАЦІЯ.

ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Найменування:

1. Стіл учнівський 1-місний регульований № 3-6 з полицею 2. Стілець Т-подібний регульований по висоті №3-6 з покриттям фанери пластиком HPL 3. Стіл для шкільної їдальні 6-місний 4. Стілець для їдальні.

Інформація/ документи, що підтверджують відповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, зокрема:

2. Протоколи випробувань ЛДСП, крайки ПВХ на відповідність ДСанПіН 8.2.1-1812012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу.

Протоколи повинні бути видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

3. Протоколи випробувань металевих труб, ЛДСП, крайки ПВХ, фурнітури на відповідність вимогам НРБУ-97/Д-200 щодо показників питомої активності природних радіонуклідів. Протоколи повинні бути видані акредитованою НААУ випробувальною лабораторією/центром на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

4. Протоколи випробувань фарби порошкової на відповідність ДСанПіН 8.2.1-1812012 щодо масової концентрації фенолу, формальдегіду, ацетальдегіду, бензолу, метанолу.

Протоколи повинні бути видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- ПРОТОКОЛ № 4654 випробувань від 30 жовтня 2025, виданий ПП "НЕЗАЛЕЖНИЙ ЦЕНТР ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ "ЕТАЛОН", акредитований Національним агенством з акредитації України на відповідність ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, атестат про акредитацію № 20846 дійсний до 09 березня 2030, відповідно до якого:

Назва продукції: ДСП, ЛДСП, ХДФ, ЛХДФ, ДВП, ЛДВП, МДФ, дерево, крайка ПВХ, кромка Мета випробувань: перевірка зразка на відповідність: НРБУ-97/Д-2000 Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (ДГН 6.6.1-6.5.001-98) РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ, зокрема:

Назва показників, одиниці вимірювань 1. Питома активність радіонуклід К-40 (калію-40), Бк/кг 2. Питома активність радіонуклід Ra-226 (радію-226), Бк/кг 3. Питома активність радіонуклід Th-232 (торію-232), Бк/кг 4. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів (Аеф), Бк/кг.

Висновок: Доставлений зразок відповідає вимогам НРБУ-97/Д-2000 за визначеними показниками.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати вищенаведені протоколи випробувань, видані випробувальною лабораторією/центром, що акредитований НААУ на випробовування відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025 саме на меблі учнівські (стіл учнівський і стілець), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ІРПІНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №3 ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 25667797) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 - 39160000-1 Шкільні меблі Ірпінського ліцею №3 Ірпінської міської ради Київської області", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-09-02-007627-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Інна РОМАНЕНКО Сергій БУРЗАК

Скарга

Дискримінаційні вимоги тендерної документації