«Капітальний ремонт «Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 11467-р/пк-пз від 22.09.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" (код ЄДРПОУ: 37037256) від 12 вересня 2026 № UA-2026-08-31-000789-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 15.09.2026 № 11168-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 20.09.2026 надав додаткові пояснення до Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що в пункті 14.5 розділу 14 проєкту Договору про закупівлю, який міститься у додатку 2 Документації, Замовником встановлено таку вимогу:

"14.5. Вся інформація, пов’язана з цим Договором (у тому числі отримана в процесі його виконання), є конфіденційною. Підрядник зобов’язаний не розголошувати третім особам будь-яку інформацію і не надавати третім особам будь-які документи, пов’язані з укладанням, зміною, виконанням цього Договору, без попередньої письмової згоди Замовника".

Водночас у пункті 3 розділу 6 Документації Замовник визначив таку умову:

"Учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку № 2 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку встановленого в пункті 5 Розділу 3 цієї тендерної документації".

Відповідно до статті 5 Закону закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх стадіях. Стаття 10 Закону покладає на Замовника обов’язок оприлюднювати в електронній системі договір про закупівлю та додатки до нього у встановлений строк. Інформація про умови та виконання договору за публічні кошти не може бути оголошена конфіденційною суцільно, без визначення конкретного виду інформації та без законних винятків.

Замовник сам зобов’язаний опублікувати договір, але водночас забороняє Підряднику надавати будь-які пов’язані з ним документи третім особам без письмової згоди. Через пункт 3 розділу 6 Документації Скаржник примушується наперед погодитися з цією забороною. Це створює ризик неможливості використати виконаний договір, акти та інші документи для підтвердження аналогічного досвіду за статтею 16 Закону, а також для звернення до контролюючих, судових та інших уповноважених органів.

Документація не містить відомостей про віднесення об’єкта — закладу загальної середньої освіти — до режимного чи такого, щодо якого законом установлено спеціальний режим обмеження доступу. Монтаж системи блискавкозахисту є цивільними будівельними роботами. Замовник не навів законної підстави, за якою вся інформація про договір та всі пов’язані з ним документи мають бути конфіденційними саме для Учасника (Підрядника).

Після укладення договору Замовник зобов’язаний оприлюднити його та додатки в електронній системі Prozorro. Відтак ці самі документи стануть відкритими і доступними необмеженому колу осіб. Виникає очевидна нерівність: будь-яка зацікавлена особа зможе одержувати та використовувати оприлюднені документи, тоді як Підряднику — стороні цього договору — заборонено передавати їх третім особам без попередньої письмової згоди Замовника. Отже, обмеження встановлено не залежно від правового режиму конкретної інформації, а вибірково щодо одного суб’єкта — Учасника (Підрядника), без об’єктивного та законного виправдання.

Таким чином, умова є не невизначеною, а прямо дискримінаційною: для подання пропозиції Скаржник повинен наперед прийняти спеціальну заборону, яка після оприлюднення договору не обмежуватиме інших осіб. Скаржник змушений або погодитися на нерівне обмеження власних прав, або втратити можливість подати тендерну пропозицію.

Це суперечить частині четвертій статті 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника викласти пункт 14.5 проєкту Договору в редакції, яка обмежує конфіденційність лише інформацією, доступ до якої правомірно обмежений законом, та прямо виключає публічну інформацію, документи, що підлягають оприлюдненню, а також їх надання органу оскарження, суду, органам контролю, правоохоронним та іншим уповноваженим органам і використання для підтвердження досвіду.

Замовник зазначає, що пункт 14.5 Проєкту договору не встановлює жодних відмінностей між учасниками, не надає переваг окремому суб’єкту господарювання, які могли б обмежити коло потенційних учасників закупівлі.

Умова Проєкту договору є однаковою для кожного потенційного переможця процедури закупівлі незалежно від його організаційно-правової форми, місцезнаходження, досвіду роботи чи інших характеристик.

Скаржником не наведено обгрунтування та не надано доказів того, яким чином пункт 14.5 Проєкту договору унеможливлює подання Пропозиції, створює переваги іншому учаснику або обмежує конкуренцію. Саме по собі небажання суб’єкта господарювання погодитися з певною умовою майбутнього договору не свідчить про її дискримінаційний характер. Договірна конфіденційність і публічність закупівлі мають різні предмети регулювання Скаржник помилково ототожнює:

1. обов’язок Замовника оприлюднювати визначені законом документи;

2. договірний обов’язок Підрядника не розголошувати без згоди Замовника інформацію, отриману ним під час виконання договору.

Під час виконання робіт Підрядник може отримати не лише текст договору та акти виконаних робіт, а й іншу інформацію, зокрема:

• персональні дані працівників та інших осіб;

• внутрішню службову й організаційну інформацію;

• контактні дані відповідальних осіб;

• технічну та проєктну документацію;

• інформацію про порядок доступу до приміщень;

• відомості про розміщення обладнання та інженерних систем;

• іншу інформацію, яка не підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель.

Крім того, пункт 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, відносить до обов’язків Підрядника, зокрема: "вжити заходів до недопущення передачі без згоди замовника проектної документації (примірників, копій у паперовій та електронній формі або у вигляді електронних документів) третім особам".

Таким чином, метою пункту 14.5 є запобігання неконтрольованому розповсюдженню інформації, отриманої Підрядником саме у процесі виконання робіт, а не приховування відомостей про закупівлю або використання бюджетних коштів.

Скаржником не надано документального підтвердження того, що:

• оскаржувана умова унеможливлює підготовку чи подання Пропозиції;

• вимога може бути виконана лише певними учасниками;

• умова надає переваги конкретному суб’єкту господарювання;

• Замовник відмовив Скаржнику в можливості звертатися до суду, органу оскарження або контролюючих органів;

• Замовник має намір не оприлюднювати договір або інші передбачені законодавством документи;

• пункт 14.5 обмежує конкуренцію у цій закупівлі.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник розширив цю вимогу до абсурду — на абсолютно всю інформацію та документи, що прямо суперечить закону та визначив її як "конфіденційну".

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до умов отримання цих коштів чи майна, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Дана закупівля здійснюється у публічній площині. Згідно з вимогами чинного законодавства, сам Договір про закупівлю, істотні умови, зміни до нього (додаткові угоди) та звіт про його виконання підлягають обов'язковому оприлюдненню в електронній системі Prozorro і є загальнодоступними для будь-яких третіх осіб.

Встановлення Замовником безумовної заборони на надання Підрядником будь-яких документів чи інформації третім особам без письмової згоди Замовника прямо перешкоджає Підряднику виконувати свої законні обов'язки (наприклад, надавати документи на законні запити контролюючих органів: Держаудитслужби, Державної податкової служби, правоохоронних органів, або реєструвати податкові накладні, де відображаються умови договору).

Враховуючи вищевикладене, Скаржник не погоджується з умовами договору, а відповідно не може прийняти участь у закупівлі відповідно до дискримінаційних вимог п.

3 розділу 6 Документації Замовника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 Документації проєкт договору про закупівлю із зазначенням порядку змін його умов викладено в Додатку № 2 до цієї тендерної документації.

Учасник, який подав тендерну пропозицію вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку № 2 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку встановленого в пункті 5 Розділу 3 цієї тендерної документації.

Додаток 2 Документації містить проєкт договору про закупівлю.

14. ІНШІ УМОВИ

14.5. Вся інформація, пов’язана з цим Договором (у тому числі отримана в процесі його виконання), є конфіденційною. Підрядник зобов’язаний не розголошувати третім особам будь-яку інформацію і не надавати третім особам будь-які документи, пов’язані з укладанням, зміною, виконанням цього Договору, без попередньої письмової згоди Замовника.

За таких умов, проєктом договору встановлено, що саме вся інформація, пов’язана з цим Договором (у тому числі отримана в процесі його виконання), є конфіденційною.

Враховуючи наведене, Замовник на власний розсуд, з незалежних від учасника підстав може не надати згоду про розголошення третім особам інформації та документів, пов'язаних з договором, зокрема для використання суб'єктом господарювання зазначеного договору, як аналогічного для участі в інших процедурах закупівлі, що є дискримінаційним по відношенню до суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що в додатку 3, пункті 10.1, підпункті 1) Замовник вимагає розраховувати кошторисну заробітну плату відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281.

Частина третя статті 22 Закону надає Замовнику право включати до тендерної документації іншу інформацію та вимоги, які передбачені законодавством і які Замовник вважає необхідними. Однак це право не є необмеженим: установлені вимоги повинні відповідати чинному законодавству, бути об’єктивно виконуваними та не порушувати заборону дискримінації, визначену частиною четвертою статті 22 Закону.

Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 прямо встановлено, що на період дії цієї постанови Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, затверджений наказом від 20.10.2016 № 281, не застосовується. На момент оприлюднення Документації постанова № 1512 була чинною, а предметом закупівлі є капітальний ремонт, на який поширюється її дія.

Отже, Скаржник не може правомірно виконати вимогу про надання розрахунку за нормативним актом, застосування якого на відповідний період прямо зупинено. Якщо розрахунок буде складено за чинною постановою № 1512, він формально не відповідатиме буквальній вимозі Документації; якщо за Порядком № 281 — суперечитиме чинному правовому регулюванню. Така умова позбавляє Скаржника можливості підготувати безумовно відповідну пропозицію, створює ризик її відхилення та дискримінує учасника вже на етапі участі у закупівлі.

Скаржник просить зобов’язати Замовника вилучити посилання на обов’язкове застосування Порядку № 281 та привести вимоги до розрахунку кошторисної заробітної плати у відповідність із чинною постановою Кабінету Міністрів України № 1512.

Замовник зазначає, що за результатами розгляду внесено відповідні зміни до Документації в цій частині, а саме - виключено посилання на зазначений Порядок та приведено вимоги щодо визначення розміру кошторисної заробітної плати у відповідність до положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512. Зміни до Документації та її нову редакцію оприлюднено в електронній системі закупівель у встановленому законодавством порядку. Таким чином, обставини, які стали підставою для відповідної вимоги Скаржника, Замовником усунуті.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі.

"Технічна специфікація" "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)", за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи.

10. Вимоги до розрахунків ціни тендерної пропозиції, зокрема:

Учасники процедури закупівлі у складі своє тендерної пропозиції повинні підтвердити свою відповідність технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмета закупівлі (відповідність Додатку №3 до тендерної документації "Технічна специфікація") та надати розрахунок ціни тендерної пропозиції, а також інші документи, а саме:

1) у відповідності до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва ( Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві") у вигляді документів, зокрема:

- розрахунок середньомiсячної заробiтної плати на 1 робiтника в режимi повної зайнятостi яка врахована при складання договірної ціни, розрахований згідно "Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 за №281.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 17.09.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:

"- розрахунок кошторисної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, що враховується під час складання договірної ціни, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512".

Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що в пункті 3 розділу 6 Документації Замовник установив, що учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що погодився з проєктом Договору, викладеним у Додатку № 2. Отже, участь у закупівлі автоматично прирівнюється до безумовного прийняття всіх договірних умов, без можливості учасника застерегти свою незгоду з окремими положеннями.

Водночас Скаржник не може погодитися з положеннями проєкту Договору:

- пунктом 6.6 розділу 6 проєкту Договору передбачено, що в разі виникнення між Замовником і Підрядником спору щодо усунення недоліків або причин їх виникнення на вимогу будь-якої сторони може бути проведена незалежна експертиза, однак фінансування всіх витрат, пов’язаних із проведенням такої експертизи, безумовно покладається на Підрядника незалежно від результатів експертизи;

- пунктом 7.4 розділу 7 проєкту Договору, у переліку обов’язків Підрядника, в абзаці, який починається словами "здійснювати експертну перевірку…", Підрядника зобов’язано здійснювати експертну перевірку та випробування робіт, матеріалів, конструкцій, виробів й устаткування, а також проводити лабораторні випробування на вимогу Замовника за власні кошти.

Тобто, Замовник в проєкті договору поклав всі фінансові витрати щодо експертизи, додаткових випробувань, експертної перевірки в разі любого спору або бажання Замовника виключно на Підрядника.

Скаржник зазначає, що технічна специфікація не визначає вид, кількість, обсяг, установу, строки та граничну вартість таких експертиз і випробувань. У кошторисних вихідних даних окремий ресурс або ліміт цих витрат не наведено. Тому учасник не може включити їх до твердої ціни на рівних і прогнозованих умовах.

Частина четверта статті 853 Цивільного кодексу України встановлює винятки із покладення витрат на підрядника: якщо експертизою не встановлено порушень договору підряду або причинного зв’язку між діями підрядника і недоліками, витрати несе сторона, яка вимагала експертизу, а за спільною згодою — обидві сторони порівну. Проєкт Договору цих винятків не відтворює та погіршує становище Підрядника.

Таким чином, подання пропозиції означатиме згоду Скаржника з необмеженими та заздалегідь невизначеними витратами, а також із положенням, яке не враховує гарантій статті 853 Цивільного кодексу України. Відмова від такої згоди, своєю чергою, позбавляє Скаржника можливості взяти участь у закупівлі. Саме поєднання пункту 3 розділу 6 Документації із наведеними умовами проєкту Договору створює дискримінаційний та юридично неприйнятний бар’єр для участі.

Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника узгодити умови проєкту Договору зі статтею 853 Цивільного кодексу України, визначивши вичерпні випадки, порядок, обсяг і джерело фінансування додаткових випробувань та не покладати на Підрядника витрати за відсутності встановленого його порушення.

Замовник зазначає, що пункти 6.6 та 7.4.5 проєкту Договору регулюють різні за змістом правовідносини:

• пункт 6.6 стосується незалежної експертизи, яка може проводитися в разі виникнення між сторонами спору щодо недоліків робіт або причин їх виникнення;

• пункт 7.4.5 стосується поточного контролю якості робіт, матеріалів, конструкцій, виробів та устаткування, які використовуються Підрядником під час виконання робіт.

Отже, передбачені пунктом 7.4.5 експертні перевірки та випробування не є експертизою, що проводиться під час спору відповідно до частини четвертої статті 853 Цивільного кодексу України.

Посилання Скаржника на частину четверту статті 853 ЦК України стосовно пункту 7.4.5 проєкту Договору є юридично некоректним, оскільки зазначена норма регулює виключно розподіл витрат на експертизу в разі виникнення спору щодо недоліків виконаної роботи або причин їх виникнення, а не поточний виробничий контроль якості будівельних робіт.

Пункт 7.4.5 відповідає спеціальному регулюванню договору будівельного підряду Обов’язок Підрядника здійснювати перевірку та випробування робіт і матеріалів є складовою забезпечення належної якості будівельних робіт.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України виконана Підрядником робота повинна відповідати умовам договору підряду, а за їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність Підрядника за відступи від умов договору, які погіршили результат роботи, а також за інші недоліки виконаної роботи.

Відповідно до статей 875 та 877 Цивільного кодексу України Підрядник за договором будівельного підряду зобов’язаний виконати роботи відповідно до проєктнокошторисної документації та забезпечити виконання визначених нею робіт.

Крім того, пункт 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, відносить до обов’язків Підрядника, зокрема:

-"здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт, матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це замовника у визначені договором підряду строки" - "виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації".

Таким чином, пункт 7.4.5 проєкту Договору спрямований на забезпечення належної якості, безпечності та відповідності виконаних робіт установленим вимогам і не є довільно встановленою Замовником вимогою. Оскільки Підрядник самостійно закуповує або використовує матеріали, конструкції, вироби й устаткування та виконує роботи, саме він зобов’язаний підтвердити їх належну якість і відповідність проєктній документації та нормативним вимогам. На момент підготовки Документації Замовник об’єктивно не може визначити, які саме матеріали та продукцію конкретного виробника запропонує майбутній Підрядник, чи матимуть вони всі необхідні документи та чи виникне під час виконання робіт обгрунтована потреба в додатковому підтвердженні їх якості.

Відсутність у Документації наперед визначеної кількості можливих випробувань не свідчить про дискримінацію. Така умова однаково поширюється на всіх потенційних учасників і залежить насамперед від якості організації та виконання робіт самим Підрядником.

Витрати на контроль якості враховуються учасником у ціні пропозиції Учасник як професійний суб’єкт господарювання у сфері виконання відповідних робіт повинен знати вимоги щодо контролю якості, випробування матеріалів та підтвердження відповідності результату робіт. Документація заздалегідь містить умову про покладення відповідних витрат на Підрядника. Отже, ця умова:

• не є прихованою;

• однаково доведена до відома всіх учасників;

• може бути врахована ними під час формування тендерної пропозиції;

• не змінюється після завершення процедури закупівлі;

• не створює переваг жодному конкретному учаснику.

Учасник самостійно визначає свою ціну з урахуванням технології виконання робіт, обраних матеріалів, необхідних заходів контролю якості, комерційних ризиків та інших витрат, потрібних для належного виконання договору. Те, що учасник повинен оцінити певні господарські ризики, не означає автоматично, що відповідна умова є дискримінаційною.

Пункт 6.6 не встановлює експертизу "в разі будь-якого спору або бажання Замовника" Скаржник стверджує, що Підрядник повинен фінансувати експертизу "в разі любого спору або бажання Замовника".

Це твердження не відповідає буквальному змісту пункту 6.6 Проєкту Договору.

Незалежна експертиза може бути проведена лише за одночасної наявності таких обставин:

1. між Замовником і Підрядником виник спір;

2. цей спір стосується усунення недоліків або причин їх виникнення;

3. одна зі сторін вимагає проведення незалежної експертизи.

Причому вимагати проведення експертизи може не лише Замовник, а й Підрядник.

Тому твердження про надання Замовнику необмеженого права призначати експертизу за власним бажанням є безпідставним.

Стаття 853 Цивільного кодексу України не містить прямої заборони встановити інший порядок розподілу витрат Частина четверта статті 853 Цивільного кодексу України передбачає загальне правило розподілу витрат на експертизу.

Водночас відповідно до частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відступ не допускається, якщо в акті прямо зазначено про це або якщо обов’язковість відповідного положення випливає з його змісту чи суті відносин між сторонами.

Частина четверта статті 853 Цивільного кодексу України не містить формулювання про заборону сторонам установити інший порядок фінансування експертизи, не визначає, що передбачений нею порядок не може бути змінений договором, не встановлює недійсності іншої погодженої сторонами умови.

Отже, умова пункту 6.6 Проєкту Договору є погодженим сторонами розподілом договірних ризиків та не може вважатися незаконною лише через те, що вона відрізняється від загального правила частини четвертої статті 853 Цивільного кодексу України.

Принцип свободи договору закріплений також статтями 3, 627 та 628 Цивільного кодексу України. Сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, у разі виникнення спору щодо недоліків витрати на експертизу несе Підрядник лише у разі, якщо експертизою встановлено відсутність порушень з боку Замовника або відсутність причинного зв'язку між діями Підрядника та недоліками. У разі виявлення порушень Замовника або якщо недоліки не підтвердилися — витрати несе Замовник (або сторона, яка вимагала експертизи).

Замовник у п. 6.6 проєкту Договору імперативно покладає усі витрати на будь-яку експертизу виключно на Підрядника, незалежно від того, хто був ініціатором і які результати експертизи було отримано. Посилання Замовника на "свободу договору" (ст. 6, 627 ЦК України) є безпідставним, оскільки публічні закупівлі регулюються спеціальним Законом, який забороняє встановлювати свавільні, дискримінаційні та кабальні умови на етапі затвердження Документації, коли Учасник позбавлений права протоколу розбіжностей.

Замовник вимагає проводити експертні перевірки та випробування без визначення їх чіткого переліку, кількості та видів. Оскільки дані витрати неможливо заздалегідь обчислити та закласти у кошторис (бо Замовник може вимагати випробування щодня на будь-який вузол чи матеріал), це ставить Учасника у стан повної фінансової неочевидності та залежності від суб'єктивного бажання Замовника, що є дискримінаційним чинником.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник не погоджується з умовами договору, а відповідно не може прийняти участь у закупівлі відповідно до дискримінаційних вимог п.

3 розділу 6 Документації Замовника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить проєкт договору про закупівлю.

6. ГАРАНТІЙНІ СТРОКИ ЯКОСТІ ЗАКІНЧЕНИХ РОБІТ (ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ОБ'ЄКТА БУДІВНИЦТВА) ТА ПОРЯДОК УСУНЕННЯ ВИЯВЛЕНИХ НЕДОЛІКІВ

(ДЕФЕКТІВ)

6.6. Якщо між Замовником і Підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Підрядника.

7. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

7.4. Підрядник зобов’язаний, зокрема:

7.4.5. здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт, матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, повідомляючи про це Замовника та проводити лабораторні випробування на вимогу Замовника за власні кошти.

Відповідно до статті 627 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України встановлено, зокрема, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з цим, Документацією, у тому числі, проєктом договору не визначено конкретну лабораторію, кількість, вид та строки проведення лабораторних випробувань, а також вартість послуг з проведення експертизи, що є дискримінаційним по відношенню до суб'єктів господарювання, у тому числі Скаржника Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що Замовник установив не лише обов’язок Учасника самостійно розрахувати договірну ціну. Сукупність імперативних умов пункту 10.1 Додатка № 3 фактично вимагає від Учасника повністю відтворити у власних кошторисних документах та електронному файлі .imd/.bdcu цифрові показники, наведені Замовником у пункті 13 Додатка № 3. Якщо отримані Учасником машино-години, трудовитрати, кількість електроенергії, мастильних матеріалів або інші ресурсні показники відрізнятимуться від показників Замовника, така відмінність може бути розцінена як неврахування ресурсів пункту 13, зміна встановлених коефіцієнтів або невідповідність технічній специфікації.

У першому абзаці пункту 10.1 Додатка № 3 Замовник установив, що вартість робіт — договірна ціна — повинна бути розрахована Учасником з урахуванням обсягів робіт і ресурсів, наведених у пункті 13 Додатка № 3, та відповідно до перелічених у Документаціїкошторисних норм і нормативних актів.

Далі в тому самому пункті 10.1, після слів "Учасники процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції повинні […] надати розрахунок ціни тендерної пропозиції, а також інші документи, а саме", у підпункті 1) Замовник прямо вимагає надати: локальні кошториси; розрахунок вартості матеріально-технічних ресурсів, визначений у дужках як "підсумкова відомість ресурсів"; відомості ресурсів до кожного локального кошторису;

розрахунок вартості експлуатації будівельних машин; розрахунки загальновиробничих витрат до локальних кошторисів та інші перелічені кошторисні документи. У підпункті 2) пункту 10.1 окремо вимагається надати розрахунок ціни пропозиції у вигляді договірної ціни у форматі .imd або .bdcu, сформованої з використанням рекомендованого Мінрегіоном програмного комплексу.

Щодо вихідної основи локальних кошторисів у підпункті 1) пункту 10.1 дослівно зазначено, що вони мають бути "складені на підставі дефектного акту, відомостей обсягів робіт, з урахуванням відомості ресурсів та локального кошторису" згідно з Додатком № 3.

Крім того, у пункті 10.1 установлено таку імперативну умову:

"Ціна пропозиції (договірна ціна) Учасника повинна бути розрахована відповідно до вимог КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"), за правилами визначення твердої договірної ціни та відповідно до Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначених у Додатку № 3 ("Технічна специфікація") до цієї документації та з обов’язковим врахуванням коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами та врахувати у повному обсязі та без зміни всі коефіцієнти, установлені пунктом 13 Додатку № 3 ("Технічна специфікація").

Зміна значень коефіцієнтів, їх незастосування, заміна іншими коефіцієнтами, застосування до інших позицій або виключення з кошторисного розрахунку не допускаються".

Таким чином, для підтвердження виконання наведених умов Учасник повинен отримати в усіх взаємопов’язаних документах і в електронному файлі ті самі ресурсні показники, які Замовник оприлюднив у пункті 13. Будь-який інший результат ставить під сумнів виконання обов’язку врахувати ресурси Замовника в повному обсязі та без зміни застосувати встановлені коефіцієнти. При цьому Документація не визначає правил округлення, допустимих розбіжностей або іншого об’єктивного критерію, за яким відмінний програмний результат міг би бути визнаний допустимим.

У пункті 13 Додатка № 3 Замовник уже навів конкретні кінцеві показники, зокрема кількість машино-годин будівельних машин і машин, урахованих у складі загальновиробничих витрат, електроенергію — 58,6974 кВт·год та мастильні матеріали — 0,2196 кг. Проте надані вихідні документи не дозволяють установити, як саме отримано ці підсумки.

У Відомостях обсягів робіт графа "Обґрунтування (шифр норми)" не містить шифрів Ресурсних елементних кошторисних норм, необхідних для вибору відповідних норм у кошторисній програмі. Оприлюднена Відомість ресурсів має порожню першу сторінку в частині ресурсних позицій та фактично починається з позиції 10 "Автогідропідіймачі, висота підйому 12 м". Отже, позиції 1–9, у яких у стандартній формі ПВР відображаються трудові та інші спеціальні ресурсні показники, Замовником не наведені. Не надано й розподілу підсумкових ресурсів між окремими нормами та позиціями робіт.

Кошторисна програма не визначає години роботи машин, електроенергію або мастильні матеріали за одним лише текстовим найменуванням роботи. Користувач обирає конкретний шифр РЕКН і задає обсяг роботи, після чого програма бере закладений у цій нормі склад праці, машин і матеріалів, ураховує заміни ресурсів та застосовані коефіцієнти.

Отримані показники автоматично переходять до локального кошторису, Підсумкової відомості ресурсів, розрахунку експлуатації машин, розрахунку загальновиробничих витрат і файла .imd/.bdcu.

Спрощено такий розрахунок виглядає так: підсумкова кількість ресурсу = обсяг роботи × нормативна витрата ресурсу за конкретною РЕКН × коефіцієнт, застосований до цієї норми. Тому для відтворення фінального показника необхідно знати всі початкові складники розрахунку, а не лише його результат.

Замовник не надав Учаснику:

• шифр РЕКН для кожної позиції роботи;

• повний склад праці, машин і матеріалів кожної застосованої норми;

• точний зв’язок між конкретною нормою, обсягом роботи, ресурсом і коефіцієнтом;

• відомості про здійснені у кошторисі Замовника заміни або виключення машин та інших ресурсів;

• повні трудовитрати робітників і машиністів, необхідні, зокрема, для розрахунку загальновиробничих витрат;

• правила проміжного та підсумкового округлення;

• пояснення, чи об’єднані у наведеному підсумку ресурси прямих витрат та ресурси машин, урахованих у складі загальновиробничих витрат.

За таких умов вибір учасником однієї з декількох норм, які відповідають текстовому опису роботи, змінює нормативний склад машин, машино-години, трудовитрати машиністів, електроенергію та мастильні матеріали. Водночас довільно змінити отриманий програмою результат для підгонки під фінальні цифри Замовника учасник не може: це суперечитиме вимозі застосовувати коефіцієнти без зміни, правилам нормативного розрахунку та призведе до невідповідності взаємопов’язаних кошторисних форм електронному файлу.

Контрольний розрахунок в АВК-5 (редакція 3.11.4), виконаний за оприлюдненими обсягами Замовника, видимими коефіцієнтами та підібраними за текстовим описом кошторисними нормами, підтверджує цю проблему:

Для електричних перфораторів Замовник навів 106,79328 маш.-год, тоді як АВК за доступними Учаснику даними сформував 106,79288 маш.-год. Різниця становить 0,00040 маш.-год, але за оприлюдненими документами неможливо визначити її причину: інша точність вихідного обсягу, інше проміжне округлення, інша норма, інший склад норми чи інший порядок застосування коефіцієнта. Саме кінцеве число 106,79328 не розкриває жодного з цих складників.

Ще наочнішим є розрахунок мастильних матеріалів. Замовник зазначив 0,2196 кг.

Контрольний розрахунок АВК також формує 0,2196 кг у складі загальновиробничих витрат, але додатково автоматично визначає 0,096 кг у складі прямих витрат на експлуатацію машин; загальний підсумок становить 0,316 кг. Із ТД неможливо встановити, чи 0,096 кг були виключені Замовником, не відображені або віднесені до іншої форми. Самостійне вилучення цього програмно розрахованого ресурсу означатиме ручне втручання в нормативний результат.

Наведені контрольні розбіжності виникли під час розрахунку за доступними Учаснику документами, обсягами та видимими коефіцієнтами. Через ненадання шифрів норм, повного складу ресурсів, відомостей про заміни і виключення та правил округлення Учасник не може перевірити або документально підтвердити причину цих розбіжностей.

Водночас Замовник отримує можливість на власний розсуд вирішувати, чи свідчить автоматично сформований програмою показник про належне врахування ресурсів пункту 13. Така невизначеність створює непрогнозований ризик відхилення та ставить у переважне становище учасника, який має доступ до неоприлюдненої вихідної кошторисної моделі.

Частина третя статті 22 Закону дозволяє Замовнику включати до Документації іншу інформацію та вимоги, передбачені законодавством, які він вважає необхідними. Проте це право обмежене частиною четвертою статті 22 Закону: Документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. За частинами першою та третьою статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити всі необхідні характеристики робіт, а сформульовані вимоги мають бути достатньо точними для однозначного розуміння предмета закупівлі Замовником і учасниками.

Таким чином, Замовник установив обов’язок Учасника врахувати обсяги робіт і ресурси пункту 13 Додатка № 3, застосувати в повному обсязі та без зміни визначені Замовником коефіцієнти, надати передбачений пунктом 10.1 комплект взаємопов’язаних кошторисних документів і файл .imd/.bdcu. Водночас оприлюднені вихідні документи не містять усіх даних, необхідних для однозначного формування передбачених Документацією ресурсних показників, а Документація не визначає допустимих розбіжностей, правил округлення та порядку оцінки показників, автоматично сформованих кошторисним програмним комплексом. За таких умов Скаржник не може на підставі наданої Замовником інформації підготувати кошторисні документи, відповідність яких вимогам Документації не допускатиме різного тлумачення під час їх розгляду Замовником.

Отже, вимоги Документації сформульовані недостатньо чітко, однозначно та прозоро, не дають Скаржнику можливості гарантовано виконати встановлені Замовником умови і створюють ризик відхилення його пропозиції через розбіжності, спричинені неповнотою вихідних даних, а не невідповідністю запропонованих робіт. Це порушує принципи відкритості та прозорості, недискримінації учасників і рівного ставлення до них, установлені статтею 5 Закону, а також заборону встановлення дискримінаційних вимог, передбачену частиною четвертою статті 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до пунктів 10.1 і 13 Додатка № 3, а саме - вилучити вимогу щодо обов’язкового врахування без зміни всіх установлених Замовником коефіцієнтів та абсолютну заборону змінювати їх значення, не застосовувати, замінювати іншими, застосовувати до інших позицій або виключати з кошторисного розрахунку; надати учасникам можливість самостійно формувати договірну ціну та застосовувати кошторисні норми, ресурси і коефіцієнти відповідно до чинних нормативних документів, фактичних умов виконання робіт та прийнятих технічних рішень;

оприлюднити повні, узгоджені між собою Відомості обсягів робіт і Підсумкову відомість ресурсів у вигляді, достатньому для самостійного нормативного розрахунку договірної ціни; прямо передбачити, що Учасник не зобов’язаний відтворювати кінцеві ресурсні показники Замовника, а обґрунтовані розбіжності у похідних показниках, автоматично сформованих кошторисною програмою, не можуть бути підставою для відхилення за умови дотримання визначених Замовником обсягів і технічних характеристик робіт. Якщо ж Замовник вважає обов’язковим повний цифровий збіг із наведеними ним показниками, зобов’язати його оприлюднити повну та взаємоузгоджену інвесторську кошторисну документацію, зокрема Відомості обсягів робіт і Підсумкову відомість ресурсів, з усіма вихідними даними, застосованими нормами, ресурсами, коефіцієнтами, замінами, виключеннями та правилами округлення, необхідними для однозначного відтворення такого розрахунку.

Замовник зазначає, що Скаржник помилково ототожнює установлені Замовником обсяги і види робіт, матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, коефіцієнти, що враховують фактичні умови виконання робіт; із похідними розрахунковими показниками, які автоматично формуються кошторисним програмним комплексом Учасника.

Вимога врахувати обсяги робіт і ресурси та застосувати без зміни встановлені Замовником коефіцієнти не є вимогою повністю відтворити інвесторську кошторисну модель Замовника.

Отже, висновок Скаржника про обов’язковість повного цифрового збігу грунтується на його власному припущенні, а не на положеннях Документації. Замовник надав вихідні дані в обсязі, передбаченому Настановою.

Відповідно до пункту 5.1 Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281(надаліНастанова), ціна пропозиції учасника процедури закупівлі розраховується на підставі нормативної потреби у трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації проєктних рішень, та поточних цін на них або з використанням одиничних показників вартості робіт.

Цим самим пунктом установлено, що для розрахунку ціни пропозиції учасника Замовник надає:

• відомість обсягів робіт;

• відомість ресурсів до неї без цін у частині розділу ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти";

• за наявності - розділ IV "Устаткування";

• або затверджену проєктну документацію без кошторисної частини.

Для розрахунку ціни пропозиції щодо окремих видів капітального ремонту Замовник надає дефектний акт за формою, наведеною в додатку 29 до Настанови. На виконання зазначених вимог Замовником у складі Додатка №3 надано:

• дефектний акт;

• відомість обсягів робіт;

• найменування та кількість робіт;

• відомість матеріально-технічних ресурсів;

• інформацію про матеріали, вироби та конструкції;

• коефіцієнти, які підлягають застосуванню з огляду на передбачені умови виконання робіт;

• інші вихідні документи, необхідні для формування учасником договірної ціни.

Таким чином, Замовник надав інформацію в обсязі, передбаченому пунктом 5.1 Настанови. Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 №281 Настанова не зобов’язує Замовника надавати шифри застосованих у його кошторисі норм та розділи щодо трудових ресурсів і будівельних машин Настановою не встановлено обов’язку Замовника надавати учасникам:

• кошторисну частину затвердженої проєктної документації;

• повну інвесторську кошторисну модель;

• шифри всіх кошторисних норм, використаних під час визначення очікуваної вартості;

• повний склад трудових і машинних ресурсів кожної застосованої норми;

• розподіл ресурсів між окремими кошторисними нормами;

• алгоритми та проміжні результати розрахунків;

• налаштування кошторисного програмного комплексу;

• правила машинного округлення;

• файл інвесторського кошторису у форматі imd. або .bdcu.

• трудовитрат робітників-будівельників;

• трудовитрат машиністів;

• часу експлуатації будівельних машин і механізмів;

• ресурсів, урахованих у складі загальновиробничих витрат.

Навпаки, пункт 5.1 Настанови прямо допускає надання затвердженої проєктної документації без її кошторисної частини.

Отже, законодавство розмежовує вихідні дані Замовника про обсяги, види та технічні характеристики робіт та власний розрахунок договірної ціни, який виконує учасник.

Покладення на учасника обов’язку самостійно розрахувати свою договірну ціну відповідає самій суті ціни тендерної пропозиції. Посилання Скаржника на те, що оприлюднена відомість ресурсів починається з позиції 10, саме по собі не підтверджує відсутності обов’язкової інформації. Скаржник не довів, що Замовник не надав конкретні матеріали, вироби, комплекти або устаткування, які відповідно до пункту 5.1 Настанови мали бути зазначені у розділах ІІІ та IV.

Відповідно до пункту 5.1 Настанови ціна пропозиції учасника формується на підставі вартості будівельних робіт. Замовник не зобов’язаний виконувати розрахунок договірної ціни замість Учасника або надавати йому повністю готову кошторисну модель, у якій учаснику залишилося б лише замінити ціни.

Заборона змінювати коефіцієнти не обмежує право самостійно формувати ціну Установлені пунктом 13 Додатка №3 коефіцієнти враховують визначені Замовником умови виконання робіт та застосовуються до відповідних позицій кошторисного розрахунку.

Самостійне формування ціни пропозиції не означає право Учасника:

• змінювати визначені Замовником обсяги робіт;

• виключати необхідні роботи або матеріали;

• змінювати технічні характеристики предмета закупівлі;

• не враховувати фактичні умови виконання робіт;

• довільно змінювати встановлені для таких умов коефіцієнти;

• застосовувати коефіцієнти до інших робіт, ніж визначено Замовником.

Усі учасники повинні розраховувати свої пропозиції для однакового обсягу та однакових умов виконання робіт. Це забезпечує порівнянність тендерних пропозицій і рівне ставлення до учасників. Якби кожному учаснику було дозволено довільно змінювати або не застосовувати передбачені Замовником коефіцієнти, учасники розраховували б ціну за різних вихідних умов, що, навпаки, унеможливило б об’єктивне порівняння їхніх пропозицій.

Водночас обов’язковість коефіцієнтів не позбавляє учасника права самостійно визначати:

• поточні ціни матеріальних ресурсів;

• заробітну плату у передбаченому законодавством порядку;

• вартість експлуатації власних або орендованих машин;

• адміністративні витрати;

• прибуток;

• інші вартісні складові договірної ціни.

Отже, твердження Скаржника про неможливість самостійного формування договірної ціни є необгрунтованим.

Наведені у пункті 13 Додатка №3 обсяги робіт, кількісні показники ресурсів та коефіцієнти визначені на підставі затвердженої проєктно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт № 203/26-РБК/ЕЗ від 01.05.2026, реєстраційний номер EX01:6620-9007-3637-0082.

Отже, зазначені показники є вихідними даними для розрахунку тендерної пропозиції та не можуть довільно змінюватися Учасниками. Самостійна зміна обсягів робіт, кількості ресурсів, застосованих норм або коефіцієнтів фактично означала б відступ від затверджених проєктних рішень та формування ціни на інший обсяг або за інших умов виконання робіт.

Таким чином, вимога не змінювати зазначені показники не обмежує право учасника самостійно розрахувати ціну пропозиції, а забезпечує відповідність усіх пропозицій затвердженій проєктно-кошторисній документації та їх порівнянність. Вимога є однаковою для всіх учасників, тому не має дискримінаційного характеру.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що надана Замовником відомість ресурсів не містить шифрів ресурсів/норм, а відомість матеріалів взагалі починається з позиції № 10.

Відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, розрахунок ціни пропозиції здійснюється на підставі нормативної потреби. Не надавши шифрів норм ДБН/РЕКН та повного переліку ресурсів, Замовник позбавив Скаржника можливості встановити, які саме технологічні норми застосовані у проєкті.

Замовник вимагає застосувати без зміни визначені ним коефіцієнти та обсяги, але водночас приховує розшифровку цих коефіцієнтів та нормативні шифри. Це унеможливлює правильний автоматизований розрахунок кошторису у спеціалізованих програмних комплексах (АВК-5, Строительные Технологии - Смета тощо). Учасник змушений вгадувати закладені Замовником алгоритми, що гарантовано призведе до відхилення пропозиції Учасника під час розгляду через "помилки в розрахунках".

Досить дивно виглядає позиція Замовника, який зарегульовує порядок розрахунку договірної ціни шляхом приховування вихідних даних, є деструктивною та суперечить метау публічних закупівель. Замовник, який дійсно зацікавлений у чесній конкуренції, прозорих правилах гри та отриманні найменшої (найбільш економічно вигідної) ціни, повинен надавати вичерпні вихідні дані, а не створювати штучні бар'єри для учасників.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі.

"Технічна специфікація" "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)", за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи.

2. Виконання робіт має здійснюватися з використанням обладнання, матеріалів і виробів, які передбачені проектно-кошторисною документацією і зазначені в пункті 13 Додатку №3 до тендерної документації.

9. Умови виконання роботи.

9.5. З урахуванням та дотриманням:

- проєктних рішень, передбачених затвердженою ПД;

- вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів у сфері будівництва, пожежної безпеки, охорони праці, екологічної та санітарної безпеки, охорони довкілля;

- державних будівельних норм, зокрема вимог ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об’єктів будівництва.

Загальні вимоги", ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці i промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП 45.2-7.02-12)", нормативних документів, обов’язковість застосування яких визначена законодавством, та правил, затверджених згідно із законодавством;

- умов договору.

10. Вимоги до розрахунків ціни тендерної пропозиції, зокрема:

10.1. Вартість робіт (Договірна ціна) повинна бути розрахована Учасником з урахуванням обсягів робіт і ресурсів (п.13 Додатку 3 до до цієї тендерної документації), відповідно до вимог Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281(зі змінами) (далі – Настанова), з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" та Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 (далі – Порядок), Кошторисних норм України "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи" Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи затверджених Наказом Мнрегіону від 31.12.2021 № 374, Кошторисних норм України (КНУ) "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи" затверджених Наказом Мнрегіону від 15.06.2021 № 156, Кошторисних норми України (КНУ) "Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування" затверджених Наказом Мнрегіону від 31.12.2021 № 374, Кошторисних норм України (КНУ) Ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні роботи затверджених Наказом Мнрегіону від 31.12.2021 № 374.

На період дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" під час складення договірної ціни загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше десяти відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше трьох відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше п’ятнадцяти відсотків суми прямих витрат та повинні бути відображені у відсотковому відношенні від суми прямих витрат в пояснювальній записці та інших розрахунках.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на сплату податків, зборі, обов'язкових платежiв, встановленi чинним законодавством, кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника) та надаються обґрунтовані детальні розрахунки всіх витрат, визначених в розділах договірної ціни учасника. У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) обов`язково враховуються кошти на покриття ризиків в розмірі 16063,00грн. без ПДВ ( в т.ч.. кошти на покриття ризиків на будівельні роботи 13159,00 грн без ПДВ, кошти на покриття ризиків на інші витрати 2904,00 грн без ПДВ) У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) обов`язково враховуються кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами в розмірі не більше 32437,00 грн без ПДВ .Умови та порядок використання коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва та коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, визначаються проєктом договору.

До ціни пропозиції не включаються витрати, пов’язані з укладенням договору.

Учасники процедури закупівлі у складі своє тендерної пропозиції повинні підтвердити свою відповідність технічним, якісним та кількісним характеристикам до предмета закупівлі (відповідність Додатку №3 до тендерної документації "Технічна специфікація") та надати розрахунок ціни тендерної пропозиції, а також інші документи, а саме:

1) у відповідності до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва ( Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві") у вигляді документів:

- договірна ціна (додаток 30 до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва ( Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві");

- пояснювальна записка;

- розрахунки до документа "Договірна ціна" на витрати передбачені КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві") ;

- кошторисні розрахунки на окремі види витрат, а саме на відрядження працівників будівельної організації на об’єкт будівництва (розрахованих відповідно до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"));

- локальні кошториси (складені на підставі дефектного акту, відомостей обсягів робіт, з урахуванням відомості ресурсів та локального кошторису) згідно Додатку №3 до тендерної документації ("Технічна специфікація") наданих Замовником та відповідно до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"));

- розрахунок середньомiсячної заробiтної плати на 1 робiтника в режимi повної зайнятостi яка врахована при складання договірної ціни, розрахований згідно "Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 за №281;

- розрахунок вартості матеріально-технічних ресурсів (підсумкова відомість ресурсів);

- розрахунок вартості матеріальних ресурсів до кожного локального кошторису (Відомість ресурсів до локального кошторису згідно Додатку 4 до КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"));

- розрахунок вартості експлуатації будівельних машин;

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису згідно КНУ Настанова з визначення вартості будівництва (Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"));

- розрахунок прибутку відповідно до вимог КНУ Настанова з визначення вартості будівництва ( Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві")) Ціна пропозиції (договірна ціна) Учасника повинна бути розрахована відповідно до вимог КНУ Настанова з визначення вартості будівництва ( Наказ Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"), за правилами визначення твердої договірної ціни та відповідно до Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі зазначених у Додатку №3 ("Технічна специфікація") до цієї документації та з обов’язковим врахуванням коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами та врахувати у повному обсязі та без зміни всі коефіцієнти, установлені пунктом 13 Додатку №3 ("Технічна специфікація"). Зміна значень коефіцієнтів, їх незастосування, заміна іншими коефіцієнтами, застосування до інших позицій або виключення з кошторисного розрахунку не допускаються.

2) розрахунок ціни пропозиції у вигляді договірної ціни в форматі imd або bdcu з використанням будь-якого рекомендованого Мінрегіоном програмного комплексу, в якому враховані останні зміни в галузевих стандартах з ціноутворення (визначення вартості будівництва).

13.Відомість обсягів робіт, яка передбачає 108 найменувань робіт та витрат, також визначено коефіцієнти, які необхідно врахувати.

Відомість ресурсів, яка містить:

ІІ Будівельні машини і механізми 12. Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск до 686 кПа 17 ат), продуктивність 2,2 м3/хв маш, год 0,57 Будівельні машини, враховані у складі загальновиробничих витрат 18. Перфоратори електричні маш.год 106,79328 ІІІ Будівельні матеріали, вироби а комплекти Енергоносї машин, врахованих в складі загальновиробничих витрат 41. Електроенергія кВт-год 58.6974 42. Мастильні матеріали 0,2196.

Також містяться дефектні акти та локальні кошториси.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі:

"Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)" за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи.

Відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

V. Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) 5.1. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 – 5.30 та 5.33 цієї Настанови не застосовуються.

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Відповідно до Зміни № 5 до Кошторисних норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

3. У розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" 3.1. У пункті 5.1.: слово "укрупнених" замінити словом "одиничних"; слово "укрупнені" замінити словом "одиничні"; в абзаці третьому слово "або" замінити словом "та".

Відповідно до Зміни № 6 до Кошторисних норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

3. У розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" 3.1. У пункті 5.1.:

слова "відомість ресурсів до неї без цін та затверджену проектну документацію" замінити словами "відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІIІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу ІV "Устаткування" або затверджену проектну документацію без кошторисної частини.";

слова ", кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів" вилучити.

За таких умов, Кошторисними нормами України "Настанова з визначення вартості будівництва" з урахуванням Зміни № 6 передбачено, що для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу IV "Устаткування" або затверджену проектну документацію без кошторисної частини.

Слід зазначити, що Замовником у складі Документації надано відомість обсягів робіт, відомість ресурсів, а також дефектні акти та локальні кошториси.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

5. Скаржник зазначає, що в пункті 13 додатка № 3 наявні демонтажні роботи, зокрема "Розбирання бетонного вимощення" (локальні кошториси). За алгоритмом кошторисного комплексу АВК (який Замовник рекомендує для застосування при розрахунку договірної ціни) при застосуванні відповідної ремонтно-будівельної норми утворюється довідковий ресурс "будівельне сміття". У контрольній моделі за наданими обсягами АВК сформував 1,49884 т будівельного сміття.

Оприлюднена Замовником Відомість ресурсів у пункті 13 будівельного сміття не містить. Водночас пункт 10.1 зобов’язує учасника подати повну підсумкову відомість ресурсів і файл .imd/.bdcu та врахувати ресурси пункту 13 без зміни. Через це учасник не має способу одночасно виконати всі умови:

• залишити автоматично сформоване сміття — тоді підсумкова відомість учасника міститиме матеріал, відсутній у відомості Замовника;

• прибрати сміття лише з друкованої форми — тоді друкована форма не відповідатиме даним електронної моделі .imd/.bdcu;

• видалити сміття з електронної моделі — тоді буде змінено нормативний результат розрахунку демонтажних робіт і поставлено під сумнів повноту ПВР.

Документація не пояснює, чи вважається цей ресурс обов’язковим, довідковим або таким, що має бути виключений, не визначає його подальше перевезення/утилізацію та не встановлює допустимого способу відображення у друкованих і електронних формах. Отже, відповідність пропозиції залежатиме не від обсягу та якості робіт, а від невідомого способу оцінки Замовником автоматично сформованого ресурсу.

Знеособлений фрагмент ПВР Учасника: АВК-5 автоматично сформував 1,49884 т будівельного сміття.

Скаржник просить зобов’язати Замовника внести зміни до пунктів 10.1 і 13 Додатка № 3, усунути суперечність між вимогами до кошторисних документів Учасника, наявністю демонтажних робіт в оприлюднених Замовником локальних кошторисах, відсутністю ресурсу "Будівельне сміття" у Підсумковій відомості ресурсів Замовника та автоматичним формуванням цього ресурсу кошторисним програмним комплексом під час розрахунку передбачених демонтажних робіт, привівши відповідні положення Тендерної документації та кошторисні документи у взаємну відповідність.

Замовник зазначає, що додаток 3 Документації сформовано на підставі затвердженої проєктнокошторисної документації, яка пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт. Відомість обсягів робіт і Відомість ресурсів містять усі передбачені проєктнокошторисною документацією роботи та ресурси, необхідні для розрахунку ціни тендерної пропозиції.

Технічним завданням не передбачено окремої позиції "Будівельне сміття" як матеріального ресурсу, що підлягає придбанню, оплаті або включенню учасником до вартості пропозиції. Також не передбачено окремих робіт із перевезення чи утилізації будівельного сміття. Тому учасник не повинен самостійно доповнювати визначений Замовником перелік новими роботами або витратами, відсутніми у Технічній специфікації Учасник повинен розраховувати пропозицію виключно щодо робіт і витрат, установлених Замовником. Включення додаткових, не передбачених Технічною специфікацією робіт або витрат на підставі власних припущень учасника не вимагається.

Можливі непередбачені витрати враховуються у складі коштів на покриття ризиків у випадках і порядку, передбачених Настановою з визначення вартості будівництва.

Скаржником не доведено, що зазначена обставина унеможливлює розрахунок договірної ціни, обмежує конкуренцію, створює переваги іншим учасникам або призводить до дискримінації.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що зазначена закупівля передбачає виконання демонтажних робіт. Технологічно та об'єктивно демонтаж неможливо здійснити без утворення будівельного сміття.

При формуванні кошторису у спеціалізованому програмному комплексі (наприклад, АВК) під час вибору ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) на демонтаж, програма автоматично розраховує та виводить нормативний обсяг будівельного сміття. Це є не матеріалом, а технологічним відходом демонтажу. Програмне забезпечення АВК юридично та технічно не дозволяє просто "викреслити" або "приховати" утворене сміття з загального розрахунку нормативної потреби ресурсів без порушення цілісності кошторисної моделі та вимог Настанови.

Замовник змішує два різні поняття — факт утворення сміття та послугу з його навантаження, вивезення чи утилізації. Питання про те, хто саме здійснює вивезення (Замовник власними силами чи Підрядник), є предметом умов Договору. Проте виключити сам факт утворення сміття з програмного розрахунку неможливо, оскільки це суперечить технологічним нормам розрахунку договірної ціни.

Замовник свідомо заганяє Учасників у глухий кут: якщо Учасник формує кошторис у програмі АВК згідно з нормами, програма автоматично генерує позицію сміття (що Замовник трактуватиме як "зміну відомості обсягів робіт" та підставу для відхилення); якщо ж Учасник вручну видалить сміття з програми — це буде прямим порушенням кошторисних норм України та правильного функціонування АВК.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі.

"Технічна специфікація" "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)", за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи.

13.Відомість обсягів робіт, яка передбачає 108 найменувань робіт та витрат, зокрема:

Розбирання бетонного вимощення м3.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

6. Скаржник зазначає, що в локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-02-01 "Система блискавкозахисту майстерні" останньою наведено позицію № 40 "Затискач UD20 для труби 20/12 ОС К-203 ОС", одиниця виміру — шт. Однак у графі 5 "Кількість" значення відсутнє.

У дефектному акті на систему блискавкозахисту майстерні міститься подібна за змістом позиція "Затискач UD-20 для труби 20/12 ОС К-203 ОС" із кількістю 24 шт.

Проте пункт 10.1 Додатка № 3 зобов’язує учасника складати локальні кошториси одночасно на підставі дефектного акта, відомостей обсягів робіт, відомості ресурсів та локального кошторису, наданих Замовником. Отже, Документація не визначає один документ як пріоритетний у випадку розбіжності або відсутності показника в іншому документі.

За цих обставин значення 24 шт. не може вважатися безумовно встановленим лише тому, що воно наведене в дефектному акті. Учасник може перенести 24 шт. до свого кошторису, виходячи з дефектного акта, але Замовник під час оцінки може витлумачити відсутність кількості в оприлюдненому локальному кошторисі інакше: як відсутність обсягу, як технічну помилку з іншим передбачуваним значенням або як показник, який мав визначатися з іншої кошторисної форми. Таким чином, два документи, яким сама Документація надає значення вихідних даних, не забезпечують однозначного результату.

Скаржник не має права самостійно виправляти або доповнювати вихідні дані Замовника на власний розсуд, оскільки пункт 10.1 вимагає відповідності всім названим документам. За будь-якого обраного тлумачення залишається ризик, що Замовник застосує інше та визнає пропозицію невідповідною. Тому проблема полягає не у відсутності самої згадки про затискач у дефектному акті, а у відсутності однозначного, узгодженого числового обсягу в сукупності документів, за якими учасник зобов’язаний формувати кошторис.

Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника внести зміни до пункту 13 Додатка № 3 шляхом оприлюднення виправлених та взаємно узгоджених вихідних кошторисних документів, які міститимуть однозначні числові значення кількості в кожній позиції, зазначеній у мотивувальній частині цього пункту Скарги.

Замовник зазначає, що за результатами розгляду внесено відповідні зміни до Документації в цій частині та зазначено кількість відповідного ресурсу-24 шт. Оновлену редакцію Документації оприлюднено в електронній системі закупівель у встановленому порядку. Таким чином, виявлену розбіжність у вихідних даних усунуто.

У ході ознайомлення із зазначеним питанням встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі.

"Технічна специфікація" "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)", за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи.

13.Відомість обсягів робіт, яка передбачає 108 найменувань робіт та витрат.

Також містяться дефектні акти та локальні кошториси, зокрема:

ДЕФЕКТНИЙ АКТ "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56" (Коригування) Менськагімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська на Система блискавкозахисту майстерні Майстерні Найменування робіт і витрат, одиниця виміру та кількість, зокрема:

40. Затискач UD-20 для труби 20/12 ОС К-203 ОС шт 24 Локальний кошторис на будівельні роботи №02-02-01 на Система блискавкозахисту майстерні Майстерні Найменування робіт витрат, одиниця виміру та кількість, зокрема:

40 Затискач UD-20 для труби 20/12 ОС К-203 OC шт Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 14.09.2026 та 17.09.2026 було внесено зміни до Документації та викладено оскаржувану вимогу Документації в наступній редакції:

Локальний кошторис на будівельні роботи №02-02-01 на Система блискавкозахисту майстерні Майстерні Найменування робіт витрат, одиниця виміру та кількість, зокрема:

40 Затискач UD-20 для труби 20/12 ОС К-203 OC шт 24.

Враховуючи викладене, Замовником усунено порушення, зазначені у Скарзі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 63 Особливостей орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі коли замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі.

Відповідно до пункту 64 Особливостей орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

Таким чином, Комісія припиняє розгляд Скарги в цій частині.

Разом з цим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати ОПОРНИЙ ЗАКЛАД МЕНСЬКА ГІМНАЗІЯ МЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ: 25932354) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Капітальний ремонт "Встановлення системи блискавкозахисту на будівлі Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради за адресою: Чернігівська область, Корюківський район, м. Мена, вул. Шевченка, 56 (Коригування)" за ДК 021:2015:

45310000-3 Електромонтажні роботи", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-31-000789-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

щодо виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель (щодо дискримінаційних, непропорційних та непрозорих умов тендерної документації)