Послуги із обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 11053-р/пк-пз від 10.09.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" (код ЄДРПОУ:

20842474) від 31 серпня 2026 № UA-2026-08-27-011544-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 02.09.2026 № 10636-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 08.09.2026 надав додаткові пояснення.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що Документація містить проєкту Договору про закупівлю за державні кошти (Додаток №3).

Пунктом 8 розділу 5 Документації визначено, що "Учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку №3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 3.5 Розділу 3 до цієї тендерної документації".

Пунктом 6.4. розділу 6 Документації визначено, що "У разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених Законом та Особливостями.".

Додатком 4 до Документації від учасника вимагається надати у складі своєї тендерної пропозиції проєкт договору про закупівлю (Додаток №3), скріплений підписом уповноваженої особи та завірений печаткою Учасника.

Проєктом договору (Додаток 3) передбачено наступні умови:

"1.4. На кожний застрахований згідно з цим Договором транспортний засіб видається страховий Поліс, який є договором страхування цивільно-правової відповідальності по конкретному транспортному засобу. Дія Полісу поширюється на всіх водіїв, які на законних підставах керують застрахованим транспортним засобом.

2.8. Оплата за надані Послуги здійснюються Страхувальником на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України – лише за фактично отримані Послуги на підставі належним чином оформлених документів Страховиком (Акт приймання-передачі послуг, страхових полісів) протягом 10 (десяти) банківських днів, при наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

2.10. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані Послуги здійснюється упродовж 7 (семи) банківських днів з дати отримання Страхувальником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

3.2. Страховик зобов’язаний:

3.2.3. Виписати та передати Страхувальнику страхові Поліси на кожен застрахований транспортний засіб згідно з Додатком № 2 після сплати Страхувальником страхового платежу в розмірі та строки, визначені в розділі 2 цього Договору.

3.4. Страхувальник зобов’язаний:

3.4.4. Сплатити страховий платіж в розмірі та строки, визначені в розділі 2 цього Договору".

Скаржник зазначає, що спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України "Про обов’язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21.05.2024 №3720IX (далі — Закон № 3720-IX).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 11 Закону № 3720-IX договір страхування складається з публічної частини договору страхування, якою є загальні умови страхового продукту, та індивідуальної частини договору страхування - страхового поліса (поліса).

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 3720-IX:

• Внутрішній договір страхування набирає чинності з дати і часу початку строку його дії, визначених у такому договорі, але не раніше дати і часу внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних, та припиняється о 24 годині дати, визначеної таким договором як дата припинення строку дії договору.

• Страхова премія у повному обсязі сплачується до або під час укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

• У разі сплати страхової премії у повному обсязі страховик зобов'язаний внести до Єдиної централізованої бази даних у порядку, встановленому МТСБУ, запис про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до або під час укладення такого договору.

• У разі несплати у встановлений строк або сплати не в повному обсязі страхової премії запис до Єдиної централізованої бази даних про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності НЕ ВНОСИТЬСЯ.

Таким чином, норма Закону № 3720-IX є імперативною: страховик позбавлений законного права та технічної можливості внести відомості про договір страхування до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ без попередньої сплати страхової премії у повному обсязі. Відповідно, за умови постоплати (як це визначено у п. 2.8 та 2.10 проєкту договору) договір страхування юридично не набере чинності, а транспортні засоби Замовника залишаться без законного страхового покриття.

Скаржник підкреслює, що Закон № 3720-IX є спеціальним законом у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, норми якого мають пріоритет над загальними нормами цивільного чи бюджетного законодавства у питаннях порядку набрання чинності договорами ОСЦПВ.

За умовами п. 2.8 проєкту Договору проведення оплати передбачено "протягом 10 (десяти) банківських днів, при наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій".

Частина третя статті 11 Закону № 3720-IX містить імператив: "Страхова премія у повному обсязі сплачується ДО або ПІД ЧАС укладення договору". Формулювання "протягом N днів після надання послуг" означає постоплату, що робить сплату премії відтермінованою в часі.

Оскільки внести запис до ЄЦБД МТСБУ без факту сплати премії технічно та юридично неможливо, така фраза позбавляє договір сили з моменту підписання.

Отже, пункти 2.8 та 2.10 проєкту Договору (Додаток 3 до Документації) прямо суперечить вимогам статті 11 Закону № 3720-IX. Скаржник як ліцензований страховик, дотримуючись вимог спеціального законодавства, позбавлений можливості виконати умови договору в наданій Замовником редакції.

Крім того, у проєкті Договору наявна виражена внутрішня колізія: у п. 3.2.3 зазначається, що Страховик передає Поліси лише "після сплати Страхувальником страхового платежу", тоді як п. 2.8 передбачає здійснення оплати вже після "надання послуг", передачі Акта та Полісів. Замовник створив юридичний глухий кут, у якому жоден учасник не зможе належним чином виконати договірні зобов'язання.

Крім того, основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього установлені статтею 41 Закону, згідно з частиною першою якої, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону N 922-VIII).

За правилами частини п'ятої статті 41 Закону N 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелік яких наведено у цій нормі.

Істотні умови договору визначені статтею 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, питання строку оплати за надані послуги є істотною умовою договору і повинна бути читко встановлена в договорі, тим більше, коли це є прямою вимогою Закону № 3720-IX.

Скаржник 28.08.2026 звертався до Замовника через електронну систему закупівель з вимогою усунути зазначене порушення та привести умови оплати у відповідність до Закону № 3720-IX, проте станом на 12.00 31.08.2026 відповідь в електронній системі закупівель не отримав.

Щодо можливості здійснення попередньої оплати за бюджетні кошти.

Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України:

1. Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

2. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (далі — Постанова № 1070).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 1070 розпорядники бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі товарів, робіт і послуг за поточними видатками – на строк не більше трьох місяців.

Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

Частинами першою – другою статті 7 Закону України № 3720-IX визначено, що:

1. На території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є:

1) особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб;

2) фізична особа, яка тимчасово ввезла транспортний засіб на митну територію України;

3) особа, яка є власником незареєстрованого транспортного засобу.

Особи, зазначені у цій частині, зобов’язані укласти внутрішній договір страхування з дотриманням таких строків:

не пізніше дня реєстрації транспортного засобу у встановленому порядку - якщо транспортний засіб є незабезпеченим;

до початку використання транспортного засобу у дорожньому русі - якщо транспортний засіб незареєстрований (неперереєстрований), знятий з обліку, за умови наявності номерного знака для разових поїздок;

не пізніше останнього дня строку дії попереднього внутрішнього договору страхування;

перед в’їздом на територію України (крім випадку наявності щодо транспортного засобу чинного страхового сертифіката "Зелена картка", що діє на території України).

2. Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Невиконання власником транспортного засобу обов’язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, використання (експлуатація) транспортних засобів, які належать Замовнику неможливо без наявності чинного полісу ОСЦПВ. Оформлення полісу передбачає використання механізму попередньої оплати.

За відсутності страхового полісу, видачі якого передує відповідний запис в ЄЦБД МТСБУ, транспортний засіб вважається незабезпеченим, а його експлуатація замовником порушує ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).

Скаржник додає, що Замовник не надав належних обґрунтувань та документального підтвердження того, що ним вживалися заходи щодо отримання дозволу/погодження від головного розпорядника бюджетних коштів для здійснення попередньої оплати за послугами ОСЦПВ з метою дотримання імперативних вимог Закону № 3720-IX.

Зазначене вище свідчить, що чинне бюджетне законодавство містить належні правові механізми для проведення попередньої оплати послуг ОСЦПВ, а відсутність відповідного рішення в системі Замовника свідчить лише про неприйняття ним необхідних управлінських заходів для узгодження умов тендерної документації із вимогами спеціального Закону № 3720-IX.

Підтвердженням цього є відповідність вимогам Закон № 3720-IX проєктів договорів замовників, які, як і Замовник, закупають послуги за кошти Державного бюджету України:

- замовник: Військова частина 3054 Національної гвардії України;

Ідентифікатор закупівлі UA-2026-08-19-003968-a;

Формулювання проєкту договору:

"4.4. Страхова премія (страховий платіж) по кожному страховому полісу до цього Договору, сплачується Страхувальником згідно наданого Страховиком рахунка-фактури у безготівковій формі на вказаний у Договорі рахунок Страховика до або під час укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності у повному обсязі.".

- замовник: Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

Ідентифікатор закупівлі UA-2026-08-13-001903-a;

Формулювання проєкту договору:

"8.2. Страховик зобов'язаний:

8.2.2. у разі сплати страхової премії у повному обсязі внести до Єдиної централізованої бази даних (далі – ЄЦБД) у порядку, встановленому МТСБУ, запис про Поліс до або під час укладення такого Полісу (у разі несплати у встановлений строк або сплати не в повному обсязі страхової премії запис до ЄЦБД про Поліс не вноситься)".

- замовник: Департамент поліції охорони Ідентифікатор закупівлі UA-2026-04-14-002784-a;

Формулювання проєкту договору:

"3.2.1. Страхова премія (страховий платіж) сплачується Страхувальником у порядку 100% попередньої оплати відповідно до сформованого замовлення і виставленого рахунку шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Страховика за сформованим замовленням у повному обсязі до або під час укладення договору страхування (страхового полісу) протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку, але не пізніше дати оформлення страхового полісу".

Замовник зазначає, що є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, у зв’язку з чим здійснення видатків за договором про закупівлю має відбуватися з дотриманням вимог бюджетного законодавства та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, Замовник є розпорядником бюджетних коштів – бюджетною установою в особі її керівника, уповноваженою на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.

Замовник здійснює оплату відповідно до вимог бюджетного законодавства України, зокрема відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів можливе лише в межах бюджетних асигнувань.

Згідно зі статтею 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

Отже, законодавством встановлено загальний механізм здійснення платежів розпорядниками бюджетних коштів після отримання відповідного предмета закупівлі, водночас, передбачено можливість застосування інших механізмів у випадках, встановлених бюджетним законодавством.

Казначейство України взаємодіє з розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів відповідно до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662), що регламентує такі організаційні взаємовідносини, а також розподіл обов'язків та відповідальності в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (далі – Постанова № 1070), розпорядники бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі товарів, робіт і послуг за поточними видатками – на строк не більше трьох місяців. Тобто попередня оплата є спеціальним механізмом, який застосовується з урахуванням встановлених законодавством умов.

Чинне бюджетне законодавство не передбачає можливості здійснення попередньої оплати за такими договорами, якщо вона прямо не дозволена відповідними нормативноправовими актами.

Основним предметом оскарження Скаржник визначає положення пунктів 2.8. та 2.10. проєкту договору, відповідно до яких оплата за надані послуги здійснюється Страхувальником на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України – лише за фактично отримані Послуги на підставі належним чином оформлених документів Страховиком (Акт приймання-передачі послуг, страхових полісів) протягом 10 (десяти) банківських днів, при наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані Послуги здійснюється упродовж 7 (семи) банківських днів з дати отримання Страхувальником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Замовник не погоджується з твердженням Скаржника про те, що встановлення такого порядку розрахунків суперечить законодавству у сфері ОСЦПВ або призводить до дискримінації учасників.

Замовник звертає увагу, що Скаржником фактично ототожнюються два різні за своєю правовою природою питання: порядок виконання та оплати договору про закупівлю між Замовником і Страховиком та порядок укладення і набрання чинності конкретним внутрішнім договором обов’язкового страхування щодо окремого транспортного засобу.

Проєктом договору прямо передбачено, що страхування щодо кожного транспортного засобу оформлюється окремим страховим полісом за формою відповідно до вимог законодавства. Отже, договір про закупівлю визначає загальні умови придбання Замовником страхових послуг за бюджетні кошти, тоді як конкретні страхові правовідносини щодо кожного забезпеченого транспортного засобу оформлюються відповідним полісом.

Таким чином, положення пунктів 2.8. та 2.10. проєкту договору не можуть розглядатися ізольовано від інших положень договору та тлумачитися як встановлення іншого, ніж передбачено спеціальним законодавством, порядку набрання чинності конкретним договором страхування.

Встановлення порядку оплати у даному випадку є визначенням порядку виконання бюджетного зобов’язання Замовника та не є вимогою, спрямованою на обмеження конкуренції.

Щодо посилань Скаржника на частину третю статті 11 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX Замовник зазначає, що наведена норма регулює порядок укладення та набрання чинності договором страхування і порядок сплати страхової премії у правовідносинах між страхувальником та страховиком.

Водночас, умови тендерної документації Замовника визначають порядок закупівлі страхових послуг бюджетною установою та порядок проведення розрахунків за укладеним договором про закупівлю з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Вищезазначена норма Закону регулює момент початку дії страхового захисту, але не встановлює окремої заборони на укладення договору як правочину з визначенням у ньому порядку розрахунків з урахуванням вимог бюджетного законодавства. Таким чином, умови проєкту договору про закупівлю викладені з урахуванням вимог бюджетного законодавства, а оплата здійснюється після реєстрації бюджетного зобов'язання та у строки, визначені договором.

Скаржник помилково виходить із припущення, що встановлений у проєкті договору про закупівлю порядок оплати автоматично означає виникнення страхового покриття до сплати страхової премії. Так, пунктом 3.2.3. проєкту договору прямо передбачено, що Страховик зобов’язаний виписати та передати Страхувальнику страхові Поліси на кожен застрахований транспортний засіб згідно з Додатком № 2 після сплати Страхувальником страхового платежу в розмірі та строки, визначені в розділі 2 цього Договору.

Проєкт договору розмежовує момент виконання Замовником грошового зобов’язання за договором про закупівлю та момент передачі конкретного страхового полісу.

Твердження Скаржника про те, що передбачений пунктами 2.8. та 2.10. порядок розрахунків призведе до експлуатації транспортних засобів без страхового покриття, є передчасним, не випливає зі змісту проєкту договору та не відноситься до предмету спірних правовідносин.

Щодо доводів Скаржника про внутрішню колізію пунктів 2.8. та 3.2.3. проєкту договору Замовник зазначає, що вказані положення регулюють різні правовідносини:

порядок розрахунків між сторонами договору про закупівлю та порядок надання страхових полісів. Сам по собі факт наявності у проєкті договору положень, що регулюють різні аспекти його виконання, не свідчить про встановлення дискримінаційних умов або порушення прав учасників.

Пункт 2.8. регулює порядок та строки виконання грошового зобов’язання Замовника після надання послуг страхування.

Зазначений пункт не встановлює самостійного правила щодо моменту набрання чинності страховим полісом і не може тлумачитися як зміна або скасування спеціального положення пункту 3.2.3.

Пункт 3.2.3., навпаки, безпосередньо та спеціально врегульовує питання порядку та строків виготовлення і передачі Полісів на кожен застрахований транспортний засіб, а саме після сплати Страхувальником страхового платежу в розмірі та строки, визначені в розділі 2 Договору.

Таким чином, пунктом 2.8. не встановлюється право Замовнику використовувати транспортний засіб за полісом, який відповідно до пункту 3.2.3. ще не набрав чинності, та не покладає на Страховика обов’язку забезпечувати страхове покриття поза межами чинного страхового договору. Замовник не стверджує, що поліс має діяти до оплати;

навпаки, проєкт договору розмежовує момент набрання чинності поліса і момент проведення бюджетного платежу.

Замовник не вимагає від страховика забезпечувати страховий захист без виконання передбачених спеціальним законом умов; порядок розрахунків визначено з урахуванням бюджетного фінансування та наявності асигнувань, що прямо зазначено в пп. 2.8. та 2.10.

проєкту.

Отже, доводи Скаржника про нібито наявність такої внутрішньої колізії не підтверджують неможливість виконання договору та дискримінаційний характер його умов.

Законодавство про ОСЦПВ визначає умови виникнення та здійснення страхових правовідносин, тоді як бюджетне законодавство встановлює правила взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків розпорядниками бюджетних коштів.

Саме тому положення проєкту договору необхідно тлумачити системно, а не шляхом протиставлення окремого положення про порядок оплати іншим положенням договору.

Проєкт договору не передбачає використання транспортних засобів за відсутності чинного страхового покриття та не встановлює обов’язку Страховика здійснювати страхову виплату за полісом, який не набрав чинності. Замовник не використовує транспортний засіб, у якого відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Замовник повідомляє, що ним в межах чинного законодавства протягом трьох днів з дати оприлюднення звернення, а саме - 17:07 год 31.08.2026 надано обґрунтовану відповідь.

З урахуванням вищевикладеного, Замовник зазначає, що Документація, зокрема, проєкт договору не ставить окремого учасника у привілейоване чи гірше становище порівняно з іншими, не передбачає здійснення страхування без дотримання умов набрання чинності страховим полісом та не змінює встановленого законодавством порядку виникнення страхового покриття.

Скаржником не доведено причинно-наслідкового зв’язку між встановленим Замовником порядком розрахунків та неможливістю Скаржника взяти участь у процедурі закупівлі або виконати договір у разі визначення його переможцем.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник ігнорує той факт, що закупівля стосується спеціального виду послуг – обов'язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів, правове регулювання якого здійснюється спеціальним Законом України від 21.05.2024 № 3720-IX (далі – Закон № 3720-IX).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 3720-IX: 1) "Страхова премія у повному обсязі сплачується до або під час укладення договору обов’язкового страхування цивільноправової відповідальності"; 2) "У разі несплати у встановлений строк або сплати не в повному обсязі страхової премії запис до Єдиної централізованої бази даних (ЄЦБД МТСБУ) про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не вноситься"; 3) Внутрішній договір страхування набирає чинності з дати і часу початку строку його дії, але не раніше дати і часу внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних.

Таким чином, положення спеціального Закону № 3720-IX встановлюють нерозривний та імперативний взаємозв'язок:

Сплата премії ➔ Внесення запису до ЄЦБД МТСБУ ➔ Набрання чинності полісом (договором страхування).

Редакція п. 2.8 проєкту Договору, запропонована Замовником (відстрочка платежу до 10 днів або до кінця року), штучно створює ситуацію, коли страховик не має ані юридичного, ані технічного права внести відомості до ЄЦБД МТСБУ до моменту надходження коштів на його рахунок. Як наслідок, страхові поліси не наберуть чинності, послуга не може вважатися наданою, а транспортні засоби Замовника залишатимуться незабезпеченими страховим захистом, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 126 КУпАП.

Заперечення Замовника про те, що бюджетні установи зобов'язані здійснювати оплату виключно за фактом надання послуг відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, є юридично неспроможними.

Бюджетне законодавство передбачає винятки для випадків, коли специфіка послуг вимагає попередньої оплати. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" прямо встановлено право розпорядників бюджетних коштів передбачати в договорах про закупівлю попередню оплату на строк не більше трьох місяців за поточними видатками.

Скаржник додає, що Замовник у своїх поясненнях оминає факт наявності суттєвої внутрішньої суперечності між пунктами проєкту Договору (Додаток 3):

• Згідно з п. 3.2.3 проєкту Договору Страховик зобов’язаний виписати та передати Поліси "після сплати Страхувальником страхового платежу";

• Згідно з п. 2.8 проєкту Договору Страхувальник проводить оплату "лише за фактично отримані Послуги на підставі... страхових полісів".

Таким чином, Замовник створив замкнене коло: Страховик не може видати поліс до оплати (п. 3.2.3 та ст. 11 Закону № 3720-IX), а Замовник відмовляється платити до видачі полісу (п. 2.8). Наявність таких суперечливих умов у тендерній документації порушує принципи прозорості та пропорційності, визначені ст. 5 Закону.

Відповідно до ст. 633 та ст. 802 Цивільного кодексу України, умови публічних договорів та спеціальних видів страхування встановлюються імперативними нормами права. Замовник як орган державної влади / бюджетна установа відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Замовник не має права використовувати підзаконні акти (накази Міністерств) для виправдання невиконання норм Закону України.

Крім того, Страхова премія за ОСЦПВ за своєю правовою природою та імперативністю сплати подібна до обов'язкових державних зборів / митних платежів / судового збору, де послуга або юридичний факт не виникає до моменту попереднього зарахування коштів. Органам Казначейства надається платіжне доручення на підставі рахунку-фактури та вимог спеціального Закону № 3720-IX, що повністю відповідає ст. 49 Бюджетного кодексу України (за наявності бюджетних асигнувань).

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1. Щодо інших процедур закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 31.08.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-27-011544-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-27-011544-a.

Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.

2. Щодо звернень на Процедурі закупівлі.

Відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, у розділі "Питання щодо закупівлі" 28.08.2026 оприлюднено звернення.

Враховуючи викладене, кінцевий строк для надання відповіді Замовником – 31.08.2026 включно.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Скаргу подано 31.08.2026.

За таких умов, станом на дату подання Скарги, кінцевий строк для надання відповіді Замовником не минув, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Крім того, відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником 31.08.2026 надано відповідь на вищезазначене звернення.

3. Щодо оскаржуваних умов Документації.

Відповідно до пункту 1.3.1 розділу І Документації найменування предмета закупівлі:

Код ДК 021:2015 – 66510000-8: Страхові послуги Обов’язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів Відповідно до підпункту 8 пункту 5.2.2 розділу V Документації учасник, який подав тендерну пропозицію, вважається таким, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку №3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 3.5 Розділу 3 до цієї тендерної документації.

Відповідно до пункту 6.4 розділу VІ Документації у разі відмови переможця процедури закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених Законом та Особливостями.

Додаток 4 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

2.

Проєкт договору про закупівлю (Додаток №3), скріплений підписом уповноваженої особи та завірений печаткою Учасника.

Додаток 3 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ про закупівлю послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

1.1. Відповідно до Закону України від 21 травня 2024 року № 3720-IX "Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон), на підставі ліцензії _______________________________, інформація щодо якої міститься в ДРФУ, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів Страхувальника Страховик зобов’язується надати, а Страхувальник зобов’язується прийняти та оплатити послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кодом ДК 021:2015: 66510000-8 Страхові послуги (далі – Послуги) згідно зі Специфікацією (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною Договору.

1.4. На кожний застрахований згідно з цим Договором транспортний засіб видається страховий Поліс, який є договором страхування цивільно-правової відповідальності по конкретному транспортному засобу. Дія Полісу поширюється на всіх водіїв, які на законних підставах керують застрахованим транспортним засобом.

2.8. Оплата за надані Послуги здійснюються Страхувальником на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України – лише за фактично отримані Послуги на підставі належним чином оформлених документів Страховиком (Акт приймання-передачі послуг, страхових полісів) протягом 10 (десяти) банківських днів, при наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

2.10. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані Послуги здійснюється упродовж 7 (семи) банківських днів з дати отримання Страхувальником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

3.2. Страховик зобов’язаний:

3.2.3. Виписати та передати Страхувальнику страхові Поліси на кожен застрахований транспортний засіб згідно з Додатком № 2 після сплати Страхувальником страхового платежу в розмірі та строки, визначені в розділі 2 цього Договору.

3.4. Страхувальник зобов’язаний:

3.4.4. Сплатити страховий платіж в розмірі та строки, визначені в розділі 2 цього Договору.

Відповідно до пункту 53 частини першої статті 1 Закону України "Про страхування" страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) - плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 21.05.2024 № 3720-IX договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування).

Відповідно до статті 11 наведеного вище Закону внутрішній договір страхування набирає чинності з дати і часу початку строку його дії, визначених у такому договорі, але не раніше дати і часу внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних, та припиняється о 24 годині дати, визначеної таким договором як дата припинення строку дії договору.

Страхова премія у повному обсязі сплачується до або під час укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У разі сплати страхової премії у повному обсязі страховик зобов’язаний внести до Єдиної централізованої бази даних у порядку, встановленому МТСБУ, запис про договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до або під час укладення такого договору.

У разі несплати у встановлений строк або сплати не в повному обсязі страхової премії запис до Єдиної централізованої бази даних про договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності не вноситься.

Відповідно до частини першої статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України бюджетне законодавство складається, зокрема, з:

3) закону про Державний бюджет України;

4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 цього Кодексу;

5) нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті.

Відповідно до Постанови КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 4 грудня 2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:

товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців.

Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

Разом з тим, положення пункту 2.8 проекту договору (в частині оплати за фактично отримані Послуги на підставі належним чином оформлених документів Страховиком, зокрема страхових полісів) не узгоджується з пунктом 3.2.3 проекту договору, відповідно до якого страхові Поліси виписуються та передаються саме після сплати Страхувальником страхового платежу, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Крім того, вимоги проєкту договору в частині строків оплати страхової премії не узгоджуються з вимогами статті 11 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 20001585) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Послуги із обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-27-011544-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації