Капітальний ремонт частини приміщень першого поверху будівлі харчоблоку за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9

Текст рішення

РІШЕННЯ

№11103-р/пк-пз від 11.09.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 45795996) від 02 вересня 2026 № UA-2026-08-24-006531-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 04.09.2026 № 10785-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що Замовником встановлені вимоги щодо наявності в учасника працівників за професійними назвами робіт, які у наведеному Замовником формулюванні не відповідають професійним назвам робіт, передбаченим Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", що створює для учасників необґрунтовані перешкоди для підтвердження відповідності вимогам Документації.

Так, підпунктом 2.2. пунктом 2 розділу 2 додатку 1 Документації встановлено, що учасник для виконання робіт по предмету закупівлі повинен мати працівників робітничих професій з такими посадами: монтажник з монтажу сталевих конструкцій;

електромонтажник; слюсар-ремонтник; столяр будівельний; бетоняр; маляр; мулярштукатур; лицювальник будівельний; електрозварник ручного зварювання Отже, Замовником встановлено вимогу саме щодо наявності працівників за наведеними конкретними професійними назвами, а не лише щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, знань та досвіду.

Такі професійні назви, як "монтажник з монтажу сталевих конструкцій", "електромонтажник" та "муляр-штукатур", у наведеному Замовником формулюванні не відповідають професійним назвам робіт, передбаченим Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій".

Зокрема, ДК 003:2010 передбачає професійну назву роботи "Монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій" (код КП 7214), тоді як Замовником встановлено вимогу щодо наявності працівника за назвою "монтажник з монтажу сталевих конструкцій". Професійна назва роботи у такому формулюванні Класифікатором не передбачена.

Аналогічно, професійна назва "муляр-штукатур" як єдина професійна назва роботи не відповідає системі професійних назв робіт, визначених Класифікатором. Відповідні професії визначаються окремими професійними назвами - "муляр" та "штукатур".

Щодо професійної назви "електромонтажник", Замовником також використано узагальнене формулювання, яке не відповідає конкретній професійній назві роботи, визначеній Класифікатором професій. ДК 003:2010 містить конкретні професійні назви робіт у відповідній сфері, а не професію "електромонтажник" у тому узагальненому вигляді, в якому її визначено Замовником. Зокрема, Класифікатором передбачені такі професійні назви робіт, як "електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж", "електромонтажник силових мереж та електроустаткування", "електромонтажник з кабельних мереж", "електромонтажник з ремонту та монтажу кабельних ліній" та інші конкретизовані професійні назви робіт.

Отже, саме поняття "електромонтажник" без зазначення конкретного виду професійної діяльності не дозволяє визначити, яку саме професію та професійну кваліфікацію має підтвердити учасник.

Така невизначеність створює для учасників додатковий ризик неоднозначного тлумачення вимоги Замовником під час розгляду тендерних пропозицій, оскільки учасник може мати працівника, професійна назва якого відповідно до ДК 003:2010 містить слово "електромонтажник", однак формально не збігається з узагальненою назвою, зазначеною Замовником. Замовник встановив вимогу щодо наявності працівників за професійними назвами, які не відповідають професійним назвам робіт, визначеним чинним Національним класифікатором України ДК 003:2010.

Зазначена невідповідність має істотне значення саме у межах цієї процедури закупівлі, оскільки Замовник пов'язав відповідність учасника вимогам Документації з наявністю працівників, зазначених за конкретними назвами професій.

Так, учасник, який має працівника відповідної кваліфікації, професія якого оформлена відповідно до чинного Класифікатора професій, не може змінити назву його професії на іншу, не передбачену Класифікатором, виключно з метою формального виконання вимоги конкретного Замовника. Зазначене, на думку Скаржника, створює необґрунтовану перешкоду для участі у процедурі закупівлі суб'єктів господарювання, які належним чином оформили своїх працівників відповідно до вимог законодавства, однак не можуть надати документи саме з тими професійними назвами, які встановлені Замовником у Документації.

Скаржник зазначає, що він не є винятком із зазначеної ситуації. Так, наприклад, відповідно до наказу про прийняття на роботу № 59-к від 22.12.2025 року Москаленка Петра Олександровича прийнято на посаду монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Кваліфікація Москаленка Петра Олександровича підтверджується протоколом ТОВ "Навчально-курсовий центр "Будмашоснова" № 54 від 02.05.2024 та посвідченням № 54-24-11 від 02.05.2024, згідно з якими він пройшов відповідне навчання та отримав професію монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.

Тобто Скаржник має працівника відповідної професійної кваліфікації для виконання відповідних робіт, професія якого оформлена відповідно до чинного Класифікатора професій. Водночас вимога Замовника сформульована як "монтажник з монтажу сталевих конструкцій", тобто за професійною назвою, яка не передбачена ДК 003:2010.

Аналогічна ситуація має місце щодо вимоги Замовника про наявність "муляраштукатура".

Так, Какуша Світлана Леонідівна на підставі цивільно-правового договору, укладеного зі Скаржником 20.01.2026 № 39-01/2026, надає послуги штукатура. Її відповідна кваліфікація підтверджується протоколом ТОВ "Навчально-курсовий центр "Будмашоснова" № 68 від 02.05.2024 та посвідченням № 68-24-1 від 02.05.2024, згідно з якими Какуша Світлана Леонідівна пройшла відповідне навчання за професією "штукатур".

Плешаков Ігор Миколайович на підставі цивільно-правового договору, укладеного зі Скаржником 16.01.2026 № 27-01/2026, надає послуги маляра. Його кваліфікація підтверджується протоколом ТОВ "Навчально-курсовий центр "Будмашоснова" № 20 від 26.01.2023 та посвідченням № 20-23-1 від 26.01.2023, згідно з якими Плешаков Ігор Миколайович пройшов відповідне навчання за професією "маляр".

Таким чином, Скаржник має осіб з відповідною професійною кваліфікацією для виконання штукатурних та малярних робіт, однак вимога Замовника передбачає наявність саме "муляра-штукатура", тобто професійної назви, яка як єдина професія Класифікатором не передбачена.

Наведене додатково підтверджує, що Скаржник фактично має працівників, які можуть бути залучені до виконання відповідних робіт за предметом закупівлі та мають необхідну професійну кваліфікацію. При цьому такі особи належним чином оформлені та мають документи, що підтверджують їх професії та кваліфікацію.

Отже, проблема полягає не у відсутності у Скаржника відповідних працівників та не у відсутності у них необхідної кваліфікації, а саме у тому, що Замовник вимагає підтвердити наявність працівників за конкретними професійними назвами, які не відповідають професійним назвам робіт, визначеним ДК 003:2010.

Отже, встановлення Замовником вимоги щодо наявності працівників саме за професійними назвами "монтажник з монтажу сталевих конструкцій", "електромонтажник" та "муляр-штукатур", які у визначеному Замовником формулюванні не відповідають професійним назвам робіт, передбаченим Національним класифікатором України ДК 003:2010, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що створює дискримінаційні умови для учасників процедури закупівлі.

Таким чином, Скаржник має працівників, які за своїми професійними знаннями, навичками та досвідом можуть бути залучені до виконання відповідних робіт, однак через встановлене Замовником формальне визначення професійних назв не має можливості підтвердити відповідність Документації саме у тому вигляді, в якому це вимагає Замовник.

У зв’язку з викладеним Скаржник вважає, що Замовнику необхідно внести відповідні зміни до Документації, чітко визначивши професійні назви робіт відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010, які повинні мати працівники, що залучаються до виконання робіт за предметом закупівлі.

Замовник зазначає, що він формує вимоги до наявності в учасників кваліфікованих працівників, виходячи з технічної специфіки об'єкта будівництва та видів робіт, передбачених технічним завданням, а не з назв професій за Класифікатором професій ДК 003:2010. Назви професій такі як "монтажник з монтажу сталевих конструкцій", "електромонтажник" та "муляр-штукатур" використані у Документації як узагальнені назви професійних кваліфікацій робітничих професій, необхідних для виконання тих чи інших ремонтно-будівельних робіт.

Замовник також зазначає, що законодавство у сфері публічних закупівель не містить імперативної заборони зазначати узагальнені назви будівельних спеціальностей. Якщо учасник має працівників із ширшою або суміжною кваліфікацією, оформленою за ДК 003:2010 (наприклад, "монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій" замість просто "монтажник з монтажу сталевих конструкцій", або окремо фахівців на посадах "муляр" та "штукатур"), він має право надати їхні документи для підтвердження кваліфікації. Учасник може супроводити такі документи гарантійним або пояснювальним листом, що повністю підтвердить його здатність виконати конкретні роботи. Отже, вимога спрямована на підтвердження наявності кваліфікованого персоналу і не є дискримінаційною.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України".

Як вже було зазначено, законодавство у сфері публічних закупівель не містить імперативної заборони зазначати узагальнені назви будівельних спеціальностей, а тому прийняття рішення про встановлення порушення процедури закупівлі з цієї підстави матиме ознаки надмірного формалізму. Так само і відхилення Замовником Пропозиції Скаржника через невідповідність назв посад (професій) учасника з Документацію було б надмірним формалізмом з боку Академії патрульної поліції, чого Академія у своїй діяльності схильна уникати.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить документальне підтвердження Учасника кваліфікаційним критеріям на виконання вимог статті 16 Закону.

Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід 2.2. Також учасник для виконання робіт по предмету закупівлі повинен мати працівників робітничих професій з такими посадами: монтажник з монтажу сталевих конструкцій; електромонтажник; слюсар-ремонтник; столяр будівельний; бетоняр; маляр;

муляр-штукатур; лицювальник будівельний; електрозварник ручного зварювання. Також слід зазначити наявність:

- відповідальної особи за пожежну безпеку (наказ про призначення та посадова інструкція відповідальної відповідальної особи за пожежну безпеку);

- відповідальної особи за контроль якості будівельних робіт (наказ та посадова інструкція відповідального за контроль якості будівельних робіт).

У зв’язку з чим учасник повинен надати довідку за встановленою формою згідно Таблиці №2 до цього додатку, за підписом уповноваженої посадової особи Учасника.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

наказ від 22.12.2025 №59-к "Про прийняття на роботу", відповідно до якого, зокрема, Москаленка П.О. прийнято на посаду монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій за зовнішнім сумісництвом;

цивільно-правовий договір від 20.01.2026 №39-01/2026, укладений між Скаржником та Какушею С.Л., предметом якого є послуги штукатура;

цивільно-правовий договір від 16.01.2026 №27-01/2026, укладений між Скаржником та Плешаковим І.М., предметом якого є послуги маляра.

Документація не містить окремих вимог до електромонтажника, у тому числі, до його сфери.

Також Документація не містить посилання на Національний класифікатор України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", інформація про який наведено Скаржником у Скарзі.

Враховуючи наведене, у тому числі, надані Скаржником на розгляд Комісії пояснення та документи, відповідно до яких міститься інформація про наявних у нього працівників, а також пояснення Замовника, відповідно до яких він зазначає, що наведені вище назви професій використані у Документації як узагальнені назви професійних кваліфікацій робітничих професій, Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведені вище умови Документації, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що пунктом 6 розділу VI Документації Замовником встановлено вимогу щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю. Зокрема, пунктом 6.1 Розділу VI Тендерної документації передбачено, що "Переможець надає не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника у розмірі 1 відсоток вартості договору".

Водночас, умови щодо забезпечення виконання договору визначені також у Розділі 12 проєкту договору. Так, пунктом 12.1 проєкту договору передбачено, що виконання зобов’язань за Договором забезпечується внесенням забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

Пунктом 12.2 проєкту договору встановлено, що:

"Підрядник зобов’язаний не пізніше наступного дня від дати укладення Договору внести забезпечення виконання договору в сумі, яка становить 1% (один) відсоток від вартості робіт за Договором, визначеної в п. 3.1. Договору".

Таким чином, Документацією та проєктом договору встановлено різні строки виконання одного й того самого обов’язку - відповідно до пункту 6.1 розділу VI Документації забезпечення має бути надане не пізніше дати укладення договору, тоді як відповідно до пункту 12.2 проєкту договору Підрядник має право внести забезпечення не пізніше наступного дня після укладення договору.

Отже, з положень Документації та проєкту договору неможливо однозначно встановити, у який саме момент у переможця виникає обов’язок щодо внесення забезпечення та який строк його виконання буде застосовуватися після укладення договору.

Така суперечність, на думку Скаржника, є істотною, оскільки невиконання або несвоєчасне виконання обов’язку щодо внесення забезпечення відповідно до пункту 12.6 проєкту договору може мати наслідком дострокове розірвання договору Замовником.

Учасник ще на етапі подання тендерної пропозиції повинен мати можливість чітко визначити обсяг та строки своїх майбутніх зобов’язань, чого у цьому випадку Документація та проєкт договору не забезпечують.

У зв’язку з цим Замовник, за твердженням Скаржника, повинен привести положення Документації та проєкту договору щодо строку внесення забезпечення виконання договору у відповідність між собою та встановити єдиний чіткий строк його внесення.

Також Скаржник зазначає, що вважає дискримінаційними та такими, що не відповідають принципу пропорційності, положення пунктів 12.4 та 12.5 проєкту договору.

Так, пунктом 12.4 проєкту договору передбачено, що у разі коли кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються) та якщо Договір не був припинений, Підрядник зобов’язаний повторно внести забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника".

Водночас, пунктом 12.5 проєкту договору встановлено, що при порушенні Підрядником будь-якого зобов’язань, передбачених Договором, Замовник має право не повертати забезпечення виконання Договору та вимагати внесення нового забезпечення, незалежно від сплати чи несплати Підрядником штрафних санкцій за таке порушення.

Таким чином, Замовник передбачив механізм, за якого забезпечення виконання договору може неодноразово стягуватися з Підрядника з одночасним покладенням на нього обов’язку щоразу поновлювати його у повному розмірі. При цьому, Документація не встановлює жодних обмежень щодо кількості таких стягнень та повторного внесення забезпечення, що фактично створює можливість необмеженого застосування цього механізму протягом строку виконання договору.

Отже, розмір фактичних майнових втрат Підрядника за таким механізмом не обмежується встановленим Замовником розміром забезпечення виконання договору та заздалегідь взагалі не може бути визначений.

При цьому, пункт 12.5 не містить жодного обмеження щодо характеру, істотності, тривалості чи наслідків порушення, яке може бути підставою для неповернення забезпечення. Отже, за встановленою Замовником умовою будь-яке порушення будь-якого договірного зобов’язання може бути використане як підстава для неповернення забезпечення та вимоги про внесення нового.

Зазначене має істотне значення, оскільки перелік обов’язків Підрядника, визначений пунктом 6.3 проєкту договору, включає не лише основні зобов’язання щодо якості, обсягу та строків виконання Робіт, а й численні організаційні та документальні обов’язки. Зокрема, пунктом 6.3.10 передбачено обов’язок сприяти Замовнику у реалізації його прав за Договором, пунктом 6.3.15 - інформувати Замовника про хід виконання Робіт, пунктом 6.3.16 - забезпечувати ведення та передачу технічної документації, а пунктом 6.3.25 погоджувати з Замовником будівельні матеріали та надавати документи, що засвідчують їх якість та безпечність.

Таким чином, навіть формальне або незначне порушення організаційного чи документального обов’язку, яке не вплинуло на якість, обсяг або строки виконання Робіт та не спричинило Замовнику збитків, за встановленим Замовником механізмом може мати наслідком неповернення забезпечення у розмірі 1% вартості Договору та одночасне виникнення обов’язку повторно внести нове забезпечення.

Більше того, пунктом 12.5 прямо передбачено, що право Замовника не повертати забезпечення може бути реалізоване незалежно від сплати чи несплати Підрядником штрафних санкцій.

Отже, за умовами, встановленими Замовником, одне порушення договірного зобов’язання може мати для Підрядника одночасно декілька майнових наслідків застосування штрафних санкцій, неповернення внесеного забезпечення та обов’язок повторно внести нове забезпечення.

При цьому, Замовник не встановив ані максимальної кількості випадків повторного внесення забезпечення, ані максимального сукупного розміру коштів, які Підрядник може бути зобов’язаний внести та які можуть залишатися у Замовника.

Фактично встановлений Замовником механізм передбачає: порушення → неповернення 1% → повторне внесення 1% → наступне порушення → неповернення нового забезпечення → повторне внесення наступного 1% → і так далі.

Таким чином, забезпечення виконання договору фактично перетворюється з визначеного за розміром способу забезпечення виконання договірних зобов’язань на багаторазовий майновий механізм, який може застосовуватися до Підрядника необмежену кількість разів протягом строку дії одного Договору.

При цьому, пунктом 12.6 проєкту договору передбачено, що у разі ненадання забезпечення виконання договору, у тому числі нового забезпечення, Замовник має право достроково розірвати Договір. Тобто, встановлений Замовником механізм створює для Підрядника не лише додаткове та потенційно необмежене фінансове навантаження, а й реальну загрозу дострокового припинення договору у разі неможливості або відмови Підрядника повторно вносити забезпечення.

Фактично Замовник пов’язав право на дострокове розірвання Договору з виконанням обов’язку, який сам виникає внаслідок застосування пунктів 12.4 та 12.5, тобто після неповернення вже внесеного забезпечення за будь-яке порушення будь-якого договірного зобов’язання.

На думку Скаржника, такий механізм є явно непропорційним, оскільки навіть незначне порушення може запустити послідовність майнових наслідків: втрата 1% забезпечення - обов’язок внести нове забезпечення - ризик дострокового розірвання договору, у разі його ненадання.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 27 Закону розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.

Замовник формально встановив первинний розмір забезпечення у розмірі 1% вартості Договору. Проте зазначене законодавче обмеження не може розглядатися відірвано від фактичного механізму, встановленого Замовником у пунктах 12.4 та 12.5 проєкту договору.

Застосований Замовником механізм передбачає можливість неодноразового внесення забезпечення протягом строку дії одного Договору, причому кожне наступне забезпечення виникає внаслідок неповернення попереднього.

Таким чином, шляхом багаторазового застосування 1-відсоткового забезпечення Замовник фактично створив механізм, за якого сукупний розмір коштів, внесених Підрядником та не повернутих йому, може перевищити встановлену Законом максимальну межу у 5% вартості Договору.

Наприклад, у разі п’яти окремих випадків застосування Замовником пункту 12.5 Підрядник буде змушений повторно внести забезпечення, внаслідок чого загальна сума внесених ним коштів становитиме вже 5% вартості Договору, тоді як раніше внесені суми залишатимуться у Замовника. При цьому після досягнення такого розміру встановлений Замовником механізм не припиняється, оскільки проєкт договору не містить жодного обмеження щодо кількості випадків повторного внесення забезпечення. Отже, за наступного порушення Підрядник знову буде зобов’язаний внести 1% вартості Договору, що фактично призведе до перевищення встановленої Законом межі у 5%.Отже, Замовник, встановивши первинний розмір забезпечення у межах передбаченого Законом обмеження, одночасно передбачив механізм, який дозволяє шляхом повторного внесення забезпечення фактично обходити встановлену Законом максимальну межу його розміру.

Закон надає Замовнику право вимагати забезпечення виконання договору саме як гарантію належного виконання учасником своїх договірних зобов’язань, однак таке право не може тлумачитися як право встановлювати необмежений за кількістю та сукупним розміром механізм повторного забезпечення за будь-яке порушення.

Скаржник, посилаючись на положення Цивільного кодексу України, зазначає, що свобода Замовника у визначенні умов проєкту договору не означає можливості встановлення умов, які створюють для майбутнього Підрядника необмежений та явно непропорційний майновий тягар, особливо коли такий тягар може виникати навіть унаслідок незначного порушення договірного зобов’язання. Зазначені умови безпосередньо порушують права та законні інтереси Скаржника, оскільки Скаржник має намір взяти участь у процедурі закупівлі та у разі визначення його переможцем буде зобов’язаний укласти договір на умовах, визначених Замовником у Тендерній документації та проєкті договору.

Порушення прав та законних інтересів Скаржника полягає у тому, що вже на етапі участі у процедурі закупівлі Скаржник змушений погодитися з умовами, які створюють для нього невизначений та необмежений майновий ризик, оскільки за будь-яке порушення будь-якого договірного зобов’язання він потенційно може втратити внесене забезпечення, бути зобов’язаним внести нове забезпечення та, у разі його ненадання, наражатися на ризик дострокового розірвання Договору.

Отже, порушення прав та законних інтересів Скаржника полягає не у можливому майбутньому невиконанні ним умов договору, а у самому встановленні Замовником на етапі проведення процедури закупівлі надмірних, невизначених та непропорційних умов, які Скаржник змушений прийняти для участі у закупівлі та які безпосередньо впливають на його майнові інтереси у разі визначення його переможцем.

Встановлення умов договору, відповідно до яких за будь-яке порушення будь-якого договірного зобов’язання Замовник може не повернути вже внесене забезпечення та вимагати внесення нового забезпечення без обмеження кількості таких випадків та їх загального розміру, не відповідає принципу пропорційності та створює для потенційних учасників додаткові необґрунтовані майнові ризики.

Таким чином, положення пунктів 12.4 та 12.5 проєкту договору підлягають зміні шляхом встановлення чітких, об’єктивних та пропорційних підстав для неповернення забезпечення, а також визначення граничного розміру забезпечення, який не може перевищувати встановленого тендерною документацією та Законом розміру.

Замовник зазначає, що положення пункту 6.1 розділу VI Документації (надання не пізніше дати укладення) та пункту 12.2 проєкту договору (внесення не пізніше наступного дня від дати укладення) не суперечать, а доповнюють одне одного, визначаючи загальний часовий коридор для здійснення банківської транзакції.

Учасник має можливість виконати умову щодо внесення забезпечення виконання договору на власний розсуд, перерахувавши кошти безпосередньо в день підписання договору, або на наступний що виключає будь-яку правову невизначеність.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Саме у договорі, який має вищу юридичну силу за Документацію, встановлено строки його виконання, у тому числі внесення забезпечення договору та санкції за не виконання, або неналежне виконання умов договору.

Враховуючи, що за умовами пункту 12.2 договору підрядник зобов’язаний не пізніше наступного дня від дати укладання договору внести забезпечення виконання договору, то такі умови не тягнуть за собою для Скаржника жодної правової невизначеності та санкцій у разі його виконання.

Також Замовник зазначає, що обмеження у розмірі 5% вартості договору, встановлене частиною третьою статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", стосується виключно базового розміру забезпечення на момент його надання, а не сукупної суми всіх фінансових санкцій чи утримань за весь період виконання підрядних робіт.

Вимога щодо поновлення забезпечення (пункти 12.4 та 12.5) є стандартним механізмом договірного права, який гарантує, що контракт залишається забезпеченим після застосування санкцій до порушника. Якщо підрядник виконує роботи якісно та відповідно до умов договору, право на утримання забезпечення у Замовника взагалі не виникає.

Отже, відсутні будь-які додаткові майнові ризики для добросовісного суб'єкта господарювання.

Замовник додає, що Академією патрульної поліції у 2025 році було укладено 222 договори та не подано жодної претензії чи позовної заяви до контрагентів. Станом на кінець серпня 2026 року Академією патрульної поліції укладено 208 договорі та не подано жодної претензії чи позовної заяви до контрагентів. Така ж тенденція зберігається і у 2026 році.

Академія патрульної поліції при вирішенні спорів у першу чергу дотримується пункту 9.1.

договору (Сторони зобов’язані докласти максимальних зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення кваліфікованих фахівців в галузі будівництва тощо).

Академія патрульної поліції ніколи не мала на меті "збагачення" за рахунок стягнення штрафних санкцій та/або забезпечення виконання договору. Механізм стримування від недобросовісних дій контрагента є превентивним засобом на який учасник тендеру погоджується, або ні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Документації Переможець надає не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника у розмірі 1 відсоток вартості договору.

Додаток 8 Документації містить проект "ДОГОВІР ПІДРЯДУ №____".

12. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА ДОГОВОРОМ

12.2. Підрядник зобов’язаний не пізніше наступного дня від дати укладення Договору внести забезпечення виконання договору в сумі, яка становить 1% (один) відсоток від вартості робіт за Договором, визначеної в п. 3.1. Договору.

12.4. У разі коли кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються) та якщо Договір не був припинений, Підрядник зобов’язаний повторно внести забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

12.5. При порушенні Підрядником будь-якого зобов’язання чи одночасно декількох зобов’язань, передбачених Договором, незалежно від сплати чи не сплати за таке порушення Підрядником штрафних санкцій, Замовник має право не повертати забезпечення виконання Договору та вимагати внесення нового забезпечення виконання договору.

12.6. У разі ненадання у будь-якому з передбачених цим розділом випадків забезпечення виконання договору, в тому числі нового забезпечення виконання договору, Замовник має право достроково розірвати Договір, направивши про це повідомлення Підряднику не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до передбачуваної дати припинення дії Договору.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

При цьому, Законом не передбачено право вимагати повторно внести забезпечення виконання договору у вигляді перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Крім того, Документація містить розбіжності в частині строку внесення забезпечення виконання договору, що не дає можливість суб'єктам господарювання належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що підпунктом 5 пункту 6 розділу ІІІ Документації встановлено, що договірна ціна визначається відповідно до вимог Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, зі змінами, інших нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, чинних на момент подання тендерної пропозиції. Отже, Замовник прямо зобов’язав учасників сформувати ціну пропозиції та весь комплект кошторисної документації саме за правилами Настанови у редакції, чинній на момент подання Пропозиції.

Водночас додатком 5 "Технічне завдання" до Документації передбачено, що для розрахунку ціни пропозиції Замовником окремими файлами надаються "Обсяги робіт" та "Відомість ресурсів без цін". Скаржник зазначає, що фактично наданий Замовником файл "Відомість ресурсів без цін" містить "Підсумкову відомість ресурсів", до складу якої включено наступні розділи:

I. "Витрати труда";

II. "Будівельні машини і механізми";

III. "Будівельні матеріали, вироби і комплекти";

IV. "Устаткування".

При цьому у Розділі I наведено дані щодо витрат труда, середніх розрядів робіт, кількості людино-годин та вартісних показників людино-години, а у Розділі II - конкретний перелік будівельних машин і механізмів, кількість машино-годин та поточні ціни за одиницю.

Скаржник зазначає, що такий склад наданої Замовником відомості ресурсів не відповідає чинній редакції пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва.

Скаржник зазначає, що пунктом 5.1 Настанови у редакції з урахуванням Зміни № 6, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 08.06.2026 № 1069, прямо встановлено, що для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу III "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та, за наявності, Розділу IV "Устаткування" або затверджену проєктну документацію без кошторисної частини.

Таким чином, після набрання чинності зміною № 6 нормативно визначений склад відомості ресурсів, яка надається Замовником учаснику саме для розрахунку ціни пропозиції, обмежений розділом III "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та, за наявності, розділом IV "Устаткування". Розділ I "Витрати труда" та розділ II "Будівельні машини і механізми" до визначеного пунктом 5.1 складу такої відомості не входять.

Отже, Замовник, не просто надав учасникам додаткову довідкову інформацію, а включив Розділи I та II безпосередньо до документа, який Документацією, визначений як вихідний документ для розрахунку ціни пропозиції, хоча чинна редакція пункту 5.1 Настанови такого складу вихідних даних не передбачає.

Більше того, порушення не обмежується самим фактом включення до відомості Розділів I та II. Замовником у документі, названому "Відомість ресурсів без цін", фактично наведено вартісні показники трудових ресурсів та експлуатації будівельних машин і механізмів. Тобто документ, який відповідно до пункту 5.1 Настанови повинен надаватися без цін, містить поточні ціни за одиницю щодо окремих складових прямих витрат.

Такі дії Замовника, суперечать не лише буквальному змісту пункту 5.1 Настанови, а й установленому Розділом V Настанови порядку формування ціни пропозиції самим учасником процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 5.3 Настанови, заробітна плата у складі прямих витрат розраховується учасником процедури закупівлі (підрядником) на підставі нормативних трудовитрат на певний обсяг робіт і вартості людино-години відповідного середнього нормативного розряду. Вартість людино-години визначається виходячи із середньомісячної заробітної плати на одного працівника, яку саме учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об’єкті замовлення.

Вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат також визначається учасником процедури закупівлі (підрядником) відповідно до положень розділу V Настанови. Крім того, пункт 5.9 Настанови прямо передбачає можливість, за визначених ним умов, виконання робіт без застосування передбачених нормами машин і механізмів або із застосуванням наявних у підрядної організації машин та механізмів, не передбачених нормами, із визначенням вартості робіт з урахуванням змінених умов їх виконання.

Отже, чинне нормативне регулювання розмежовує вихідні дані, які Замовник повинен надати учаснику для формування ціни пропозиції, та показники, які визначаються безпосередньо учасником при складанні договірної ціни. Саме з цією метою чинна редакція пункту 5.1 Настанови передбачає надання Замовником відомості ресурсів без цін лише в частині Розділу III та, за наявності, Розділу IV.

Натомість, Замовник фактично повернув до складу вихідних даних розділ I "Витрати труда" та розділ II "Будівельні машини і механізми" та додатково зазначив у них вартісні показники, чим створив суперечність між власними вихідними даними та чинним нормативним порядком визначення договірної ціни.

Слід зазначити, що при цьому, Документація не містить жодного положення, яке б визначало правовий статус показників Розділів I та II, не встановлює, що вони мають виключно інформаційний характер, та не пояснює, чи зобов’язаний учасник відтворити їх у власній кошторисній документації, чи має право не враховувати або змінювати їх відповідно до положень розділу V Настанови.

За таких умов, Скаржник поставлений перед взаємовиключними вимогами. З одного боку, він зобов’язаний сформувати договірну ціну відповідно до чинної редакції Настанови, за якою відповідні вартісні показники визначаються учасником. З іншого боку, Замовник сам включив ці показники до документа, прямо наданого учасникам для розрахунку ціни пропозиції.

Скаржник не може достовірно встановити, чи буде самостійне визначення ним вартості людино-години, вартості експлуатації машин і механізмів та, у передбачених Настановою випадках, заміна технічних ресурсів визнані Замовником належним виконанням вимог Документації, чи, навпаки, будуть розцінені як відступ від наданих Замовником вихідних даних.

Зазначена суперечність безпосередньо порушує права та законні інтереси Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі, оскільки позбавляє його можливості однозначно визначити, яким саме чином має бути сформована кошторисна документація для того, щоб одночасно відповідати вимогам Документації та чинній редакції Настанови.

Скаржник поставлений у ситуацію, за якої дотримання чинного нормативного порядку формування ціни пропозиції може бути розцінене Замовником як невідповідність наданим ним вихідним даним, тоді як відтворення таких вихідних даних у складі власної кошторисної документації суперечитиме порядку, встановленому чинною редакцією Настанови. Таким чином, ще до подання тендерної пропозиції Замовником створено правову невизначеність та реальний ризик її відхилення незалежно від обраного Скаржником способу формування кошторисної документації.

Таким чином, порушення прав Скаржника полягає не у формальній невідповідності окремого файла вимогам нормативного документа, а у тому, що Замовник позбавив Скаржника можливості однозначно та без ризику відхилення сформувати Пропозицію відповідно до чинних правил визначення вартості будівництва.

Скаржник звертає увагу, що Зміна № 6 до Настанови була затверджена наказом від 08.06.2026 № 1069, тобто до оголошення цієї процедури закупівлі. Більше того, сам Замовник у Документації прямо вимагає застосування нормативних документів у редакції, чинній на момент подання Пропозиції. Отже, Замовник був зобов’язаний сформувати вихідні дані для розрахунку ціни пропозиції з урахуванням чинної редакції пункту 5.1 Настанови, а не за порядком, який діяв до внесення відповідних змін.

Надання Замовником вихідних даних, які не відповідають чинній редакції нормативного документа, обов’язкового для застосування при визначенні вартості будівництва та на який безпосередньо посилається сама Документація, не забезпечує учасникам чітких, однозначних та однакових умов формування ціни пропозиції та створює для Скаржника необґрунтовану перешкоду для участі у процедурі закупівлі.

У зв’язку з викладеним Скаржник вважає, що Замовнику необхідно внести зміни до Документації та привести надані учасникам вихідні дані для розрахунку ціни пропозиції у повну відповідність до чинної редакції пункту 5.1 Настанови з визначення вартості будівництва, виключивши з файла "Відомість ресурсів без цін" розділ I "Витрати труда" та розділ II "Будівельні машини і механізми" і виключивши з такої відомості вартісні показники, не передбачені пунктом 5.1 Настанови для надання учасникам у складі вихідних даних для розрахунку договірної ціни.

Замовник зазначає, відповідно до абзацу третього пункту 5.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі – Настанова) в редакції, що діяла до Змін № 6, для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Згідно з пунктом 3.21. Настанови відомість ресурсів до локального кошторису складається за формою, наведеною у додатку 4 цієї Настанови. Пунктом 3.26. Настанови визначено, що відомість ресурсів до об’єктного кошторису складається за формою, наведеною у додатку 6 цієї Настанови. Форма відомості ресурсів до локального кошторису (додаток 4 Настанови) та форма відомості ресурсів до об’єктного кошторису має такі розділи: І "Витрати труда", ІІ "Будівельні машини та механізми", ІІІ "Будівельні матеріали, вироби та комплектів".

Зміною № 6 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 08 червня 2026 року № 1069, зокрема, внесено зміни до пункту 5.1., а саме слова "відомість ресурсів до неї без цін та затверджену проектну документацію" замінити словами "відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІIІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу ІV "Устаткування" або затверджену проектну документацію без кошторисної частини.".

Замовник зазначає, що Зміною № 6 також внесено зміни до додатків до Настанови 7, 8, 13, 30, 31, 36 та доповнено новим додатком 48. Проте жодних змін до додатків 4 та 6 внесено не було.

На думку Замовника, Скаржник помилково трактує зміни № 6 до пункту 5.1 Настанови, як такі, що виключають розділи І "Витрати труда" та ІІ "Будівельні машини та механізми" із відомостей ресурсів.

Натомість, словосполучення "відомості ресурсів до неї без цін в частині розділу ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та, за наявності, розділом IV "Устаткування" означає, що лише розділи ІІІ та IV вказуються без цін, тоді як розділи І "Витрати труда" та ІІ "Будівельні машини та механізми" лишаються незмінними у відповідності до додатків 4, 6 Настанови.

У складі Документації Замовником оприлюднено вказаний вище документ, а саме "Відомість ресурсів без цін", в розділах ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та IV "Устаткування" якого прибрано цінові показники, чим виконано вимоги п. 5.1.

Настанови у редакції Зміни № 6 у повному обсязі.

Замовник вважає, що законодавець чітко визначив у п. 5.1. Настанови який саме документ оприлюднюється Замовником для розрахунку ціни пропозиції, в даному випадку це Відомість ресурсів, а також прямо вказав у яких розділах необхідно прибрати цінові показники. Про розділи I "Витрати труда" та II "Будівельні машини і механізми" Відомості ресурсів у Розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні)" Настанови взагалі не йдеться, отже правові підстави видаляти ці розділи із Відомості ресурсів відсутні.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Документації договірна ціна визначається відповідно до вимог Настанови з визначення вартості будівництва, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року зі змінами, інших нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, чинних на момент подання тендерної пропозиції у роздрукованому та відсканованому вигляді:

- договірна ціна з пояснювальною запискою. (договірна ціна є твердою);

- розрахунки до договірної ціни, а саме:

- розрахунки прямих та загальновиробничих витрат;

- розрахунок прибутку;

- розрахунок коштів на покриття адміністративних витрат;

- розрахунки інших витрат, які включені до вартості пропозиції;

- підсумкова відомість ресурсів;

- локальні кошториси;

- відомість ресурсів до локальних кошторисів.

- кошторисну документацію обмінний файл .bdd (.bds) або .imd (.ims). (кошторисна документація повинна бути складена із застосуванням програмного комплексу АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та рекомендован Мінрегіонбудом України. У зв’язку з чим учасник повинен надати підтверджувальні документи з використання ліцензійної програми для створення кошторисної документації: ліцензія видана на ім’я учасника або договір про надання послуг та акт приймання виконаних послуг по договору).

Додаток 5 Документації містить технічне завдання.

Для розрахунку ціни пропозиції окремими файлами до тендерної документації надаються "Обсяги робіт" (Аркуш Microsoft Excel 97–2003 (.xls)) та "Відомість ресурсів без цін" (Аркуш Microsoft Excel (.xlsx)) Також Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено файл "Відомість ресурсів без цін.xlsx", відповідно до якої міститься пiдсумкова вiдомiсть ресурсiв, зокрема:

I. Витрати труда II. Будівельні машини і механізми III. Будівельні матеріали, вироби і комплекти IV. Устаткування Також міститься заповнена за розділами І та ІІ колонка "Поточна ціна заодиницю, грн.".

Відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

V. Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) 5.1. Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

У разі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівель з використанням укрупнених показників вартості робіт пункти 5.3 – 5.30 та 5.33 цієї Настанови не застосовуються.

Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.

Відповідно до Зміни № 5 до Кошторисних норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

3. У розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" 3.1. У пункті 5.1.: слово "укрупнених" замінити словом "одиничних"; слово "укрупнені" замінити словом "одиничні"; в абзаці третьому слово "або" замінити словом "та".

Відповідно до Зміни № 6 до Кошторисних норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачено, зокрема:

3. У розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" 3.1. У пункті 5.1.: слова "відомість ресурсів до неї без цін та затверджену проектну документацію" замінити словами "відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІIІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу ІV "Устаткування" або затверджену проектну документацію без кошторисної частини."; слова ", кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів" вилучити.

За таких умов, Кошторисними нормами України "Настанова з визначення вартості будівництва" з урахуванням Зміни № 6 передбачено, що для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін в частині Розділу ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу IV "Устаткування" або затверджену проектну документацію без кошторисної частини.

Враховуючи наведене, Замовник надає відомість ресурсів до неї саме без цін в частині Розділу ІІІ "Будівельні матеріали, вироби і комплекти" та (за наявності) Розділу IV "Устаткування".

Відповідно до частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Разом з тим, враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Державний заклад професійної освіти із специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" (код ЄДРПОУ: 41521767) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - " Капітальний ремонт частини приміщень першого поверху будівлі харчоблоку за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-24-006531-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Сергій БУРЗАК

Скарга

СКАРГА щодо дискримінаційних умов тендерної документації