Здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об’єкті: «Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по вул. Леся...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№11064-р/пк-пз від 10.09.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТ-СТУДІЯ" (код ЄДРПОУ: 36047326) від 02 вересня 2026 № UA-2026-08-20-009646-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 04.09.2026 №10769-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Скаржник зазначає, що відповідно до п. 2 додатку 3 Документації, для підтвердження досвіду учасник надає "для підтвердження класу наслідків об’єкту(-ів), відносно якого(-их) був(-ли) укладений(-і) аналогічний(-і) договір(-и) або експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного об’єкта(-ів)".

Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності.

До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, оприлюднює перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів, відомості про які внесені до Реєстру будівельної діяльності, на порталі електронної системи у вільному безоплатному доступі та підтримує його в актуальному стані на підставі інформації, яка подається експертними організаціями. У разі встановлення невідповідності експертної організації визначеним критеріям відомості про таку організацію виключаються з Реєстру будівельної діяльності.

Пунктом 2 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україна від 11 травня 2011 р. № 560 (далі – Порядок № 560), визначено, що під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Відповідно до п. 6 Порядку № 560, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Згідно п. 101 Порядку №560, експертиза проекту будівництва здійснюється експертами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, а також іншими фахівцями, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Експерти та інші фахівці можуть проводити експертизу об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, які діють на час укладення договору про проведення експертизи для відповідної або нижчої категорії працівників.

Пунктом 12 та 13 Порядку № 560 визначено, що замовником експертизи є:

замовник будівництва;

проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектновишукувальних робіт.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

Таким чином, проектна документація та результати експертизи надаються виконавцем відповідних робіт (виготовлення проектної документації, експертного звіту) замовнику таких робіт.

Пунктом 10 Постанови № 560 визначено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що:

за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, крім об’єктів культурної спадщини, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, на яких передбачається виконання ремонту (реставраційного) за категорією пошкоджень тa відповідно до Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1342 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 97, ст. 6041), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2025 р. № 1237;

споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, щодо їх міцності, надійності та довговічності;

споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану - 1 млн.

гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва;

підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва або окремих розділів проектної документації.

Таким чином, рішення щодо проходження експертизи покладено на замовника будівництва та, як наслідок, отримання та зберігання експертного звіту лежить на замовнику.

Законом України "Про архітектурну діяльність" визначено, що технічний нагляд здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. Статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" (далі – Порядок № 903).

Згідно п. 4 Порядку №903 здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається.

Основним видом діяльності ТОВ "ПРОЕКТ-СТУДІЯ" є здійснення технічного нагляду, а тому основний склад наших працівників – це інженери технічного нагляду.

Таким чином, ТОВ "ПРОЕКТ-СТУДІЯ" не може виступати проектувальником на об’єктах, на яких, згідно з укладеними аналогічними договорами, здійснювало технічний нагляд, а отже, не могло виступати і замовником експертизи, а тому не має доступу до експертних звітів, проектно-кошторисної документації та не має юридичних підстав просити контрагентів (замовників будівництва або проектувальні організації) надати копії таких звітів та/або витяг з проектнокошторисної документації.

Постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі – Порядок №466). Порядок №466 визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Замовник має право виконувати будівельні роботи, у тому числі, після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (Постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 та абзац три п. 5 Порядку № 466).

Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт отримує замовник, а отже доступ до нього також має лише замовник.

Згідно з Порядком №466 всі етапи будівництва (проектна документації, експертні звіти, дозвіл на початок виконання будівельних робіт, сертифікати готовності об’єкта до експлуатації, виконавці робіт (підрядник, технічний нагляд, авторський нагляд тощо) та будь-які інші дозвільні документи у сфері будівництва в обов’язковому порядку повинні бути зареєстровані в Реєстрі будівельної діяльності на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – Порядок №681). Цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система). Згідно Порядку №681 оприлюднення інформації в електронній системі відбувається у формі відкритих даних.

Отже, доступ до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є вільним та відкритим.

Згідно п. 15 Порядку 560, експертна організація за результатами проведеної експертизи складає звіт про результати експертизи (позитивний чи негативний) відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво" з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Видача дозволу здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", а також на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану щодо об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів оборонного призначення, відомостям про які присвоєно гриф "Для службового користування") з дотриманням вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" (п.10 Порядку 466).

Таким чином, інформація щодо експертного звіту, дозволу на виконання будівельних робіт знаходиться в Реєстрі будівельної діяльності.

Відповідно до статті 222 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, у тому числі, такої інформації:

1) інформацію про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів;

2) інформації про об’єкти будівництва та закінчені будівництвом об’єкти, у тому числі:

будівельні паспорти забудови земельної ділянки;

проектну документацію на будівництво об’єктів;

відомості про присвоєння, зміну, коригування, скасування адрес об’єктам будівництва та закінченим будівництвом об’єктам;

погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";

результати оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (в частині збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку такої інформації);

енергетичні сертифікати об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (вхідні, проміжні та результативні показники енергетичної ефективності будівлі, які були використані при здійсненні розрахунку, договори про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;

ідентифікатори об’єктів будівництва та закінчених будівництвом об’єктів;

документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна) (у тому числі договори про проведення технічної інвентаризації, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

паспорти об’єктів будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації об’єктів відповідно до статті 39-2 цього Закону; звіти про результати обстеження технічних установок згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель" (у тому числі договори про обстеження інженерних систем будівлі, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет).

Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи унікальне літерно-цифрове позначення, що присвоюється автоматично електронному документу під час його реєстрації/внесення до Реєстру будівельної діяльності електронної системи та є незмінним (п. 1 Порядку №681).

Таким чином, у Реєстрі будівельної діяльності можна перевірити будь-яку інформацію щодо об’єкту будівництва, включаючи клас наслідків (відповідальності) за реєстраційним номером відповідного документу.

Також Скаржник зазначає, що відповідно до п. 2 додатку 3 Документації, "під аналогічним договором вважати договір на здійснення технічного нагляду за аварійновідновлювальними роботами (капітальний ремонт) багатоквартирних житлових будинків за класом наслідків не нижче СС3 (значні наслідки)".

Нормативно-правовими документами не визначено поняття "аналогічний договір".

Поняття аналогічний договір Замовником встановлено в Документації. Проте, по своїй суті кваліфікаційний критерій наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) (стаття 16 Закону) покликаний запевнити Замовника, що Учасник має досвід у виконанні робіт згідно предмету закупівлі. Предметом закупівлі є здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об’єкті.

Законом України "Про архітектурну діяльність" визначено, що технічний нагляд здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури", затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (надалі – Порядок № 903).

Статтею 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено порядок професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури та встановлено, що громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.

У пункті 3 Порядку № 903 зазначено, що технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Таким чином, єдиною умовою для виконання робіт з технічного нагляду є наявність кваліфікаційного сертифікату.

Порядком № 903 чітко визначено обов’язки інженера з технічного нагляду, а саме:

"5. Особи, що здійснюють технічний нагляд:

1) проводять перевірку:

наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;

відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;

відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектнокошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурнобудівельного контролю та державного нагляду;

2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;

3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;

4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;

5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;

6) беруть участь у проведенні перевірки:

робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельномонтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам;

органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;

7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.

6. Особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника:

1) виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт;

2) зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів;

3) проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування;

4) усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду;

5) зупинення виконання:

робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт;

будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об'єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії.

7. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурнобудівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства".

Таким чином, Порядок № 903 не містить поділу обов’язків між видами будівель згідно профільних ДБН (багатоквартирні житлові будинки, заклади освіти, заклади охорони здоров’я, громадські будівлі, тощо). Порядок № 903 визначає обов’язки технічного нагляду, які поширюються на всі види будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) та на всі види будівель та споруд (багатоквартирні житлові будинки, заклади освіти, заклади охорони здоров’я, громадські будівлі тощо).

Нормативно-правовими актами затверджені ДБН по різним видам будівель:

"Житлові будинки. Основні положення", "Заклади освіти", "Заклади охорони здоров'я.

Основні положення", "Громадські будинки та споруди. Основні положення" тощо. Сфера застосування цих ДБН застосовуються при проектуванні нових та реконструкції існуючих будівель. Вимоги цих ДБН не поширюються на роботи з технічного нагляду. Процес здійснення технічного нагляду не залежить від виду будівлі та ДБН, за яким така проектнокошторисна документацію розроблялася, та чітко визначений Порядком №903.

Таким чином, вимога Замовника щодо наявності досвіду виконання аналогічних договорів саме в багатоквартирних житлових будинках є необґрунтованою.

Крім того, як вказувалося вище кваліфікаційні сертифікати відповідальних виконавців технічного нагляду поділяються не за видом робіт та будівель, а лише на категорії (безкатегорійний, ІІ категорії, І категорії та провідний), а тому власники таких сертифікатів можуть здійснювати технічний нагляд за роботами всіх видів будівництва та на всіх видах будівель та споруд.

Технічний нагляд за будівельними роботами незалежно від виду їх проведення (реконструкція, капітальний ремонт, нове будівництво) регламентується Законом України "Про регулювання містобудівною діяльністю", Порядком 903, Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, ДБН А.3.15:2016 "Організація будівельного виробництва".

Функціонал інженера технічного нагляду ідентичний — контроль за якістю, обсягами, відповідністю проєктній документації, ведення журналів, підписання актів тощо.

Тому обмеження аварійно-відновлювальними роботами (капітальний ремонт) багатоквартирних житлових будинків не має жодних технічних чи нормативних підстав.

Скаржник наголошує, що саме клас наслідків (відповідальності) визначає складність і відповідальність об’єкта, а не вид робіт (нове будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт) та/або вид будинку (споруди).

Скаржник зазначає, що має успішно виконані договори з технічного нагляду під час виконання робіт з будівництва та капітального ремонту на об’єктах класу наслідків (відповідальності) СС3, зокрема:

- договір № 909 від 19.09.2024 року. Предмет договору - Здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об’єкту "Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття середньої загальноосвітньої школи № 83 Святошинського району м. Києва на земельній ділянці за адресою: вул. Героїв Космосу, 3 у Святошинському районі м. Києва";

- договір №ТН1135-22 від 07.10.2022 року. Предмет договору - Роботи по здійсненню технічного нагляду за виконанням робіт на об’єкті: "Капітальний ремонт об'єкту захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища КНП "Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня" Житомирської обласної ради за адресою:

Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, шосе Сквирське, 6".

Проте, взяти участь у Закупівлі Скаржник не має змоги, через встановлену вимогу щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору на здійснення технічного нагляду за аварійно-відновлювальними роботами (капітальний ремонт) багатоквартирних житлових будинків.

Скаржник просить внести зміни в Документацію та викласти вимоги у наступній редакції:

- "для підтвердження класу наслідків об’єкту(-ів), відносно якого(-их) був(-ли) укладений(-і) аналогічний(-і) договір(-и) або експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного об’єкта(-ів), або реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи".

- "Під аналогічним договором вважати договір на здійснення технічного нагляду на об’єктах з класом наслідків (відповідальності) не нижче СС3 (значні наслідки)".

Замовник зазначає, що пунктом 2 додатку 3 Документації для підтвердження класу наслідків об’єкта, відносно якого був укладений аналогічний договір, передбачено надання одного з альтернативних документів: експертного звіту, витягу з проектної документації або дозволу на виконання будівельних робіт, у якому зазначається клас наслідків відповідного об’єкта. Таким чином, Замовник не встановлював обов’язку надати один конкретно визначений документ та не пов’язував підтвердження з документом, який повинен бути виданий безпосередньо Скаржнику. Учаснику надано декілька альтернативних способів підтвердження одного юридично значимого факту - належності саме того об’єкта, щодо якого виконувався заявлений аналогічний договір, до класу наслідків не нижче СС3.

Доводи Скаржника про те, що він як виконавець технічного нагляду не є замовником експертизи та не отримує відповідні документи від замовника будівництва, не свідчать про об’єктивну неможливість виконання вимоги. Документація не містить умови про те, що документ повинен перебувати у первісному володінні учасника, бути виданий на його ім’я чи отриманий ним виключно від колишнього контрагента.

Більше того, позиція Скаржника є внутрішньо суперечливою: з одного боку, він стверджує про відсутність доступу до експертних звітів, проєктної документації та дозвільних документів, а з іншого, сам обґрунтовує скаргу тим, що відомості та відповідні документи містяться у Реєстрі будівельної діяльності та доступ до електронної системи є вільним і відкритим. Якщо відповідний документ дійсно є загальнодоступним, Скаржник не позбавлений можливості отримати його з відкритого джерела та подати як один із передбачених Документацією альтернативних доказів.

При цьому запропонована Скаржником редакція передбачає подання не документа або відомості про клас наслідків, а лише реєстраційного номера. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності є унікальним літерно-цифровим позначенням, що автоматично присвоюється електронному документу під час його реєстрації/внесення до Реєстру та є незмінним. Аналогічно пункт 66 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 передбачає присвоєння такого номера кожному електронному документу під час його створення у Реєстрі.

Отже, реєстраційний номер за своєю правовою природою є ідентифікатором електронного документа. Сам по собі він не містить відомостей про клас наслідків об’єкта, не визначає та не підтверджує такий клас і не встановлює зв’язок між відповідним об’єктом та конкретним аналогічним договором учасника.

У цій закупівлі предметом перевірки є комплексний факт: що об’єкт, зазначений учасником в аналогічному договорі, є саме тим об’єктом, відомості щодо якого містяться у підтвердному документі, та що цей об’єкт належить до класу наслідків не нижче СС3.

Надання експертного звіту, витягу з проєктної документації або дозволу дає можливість здійснити таку перевірку без припущень і без перенесення на Замовника обов’язку з формування доказу замість учасника.

При цьому Скаржник не надав доказів того, що стосовно наведених ним об’єктів жоден із трьох альтернативно передбачених документів об’єктивно не може бути отриманий ним, у тому числі з відкритих джерел, або що відповідна інформація наявна у Реєстру будівельної діяльності в такому повному та однозначному вигляді, який дає змогу за одним лише реєстраційним номером без додаткової ідентифікації встановити всі обставини, що підлягають перевірці Замовником.

Таким чином, твердження Скаржника про дискримінаційність цієї умови ґрунтується переважно на бажанні замінити передбачений Замовником спосіб підтвердження іншим, зручнішим для Скаржника. Проте така обставина сама по собі не доводить порушення принципів недискримінації та пропорційності.

Щодо тверджень Скаржника про неправомірність установлених Замовником вимог до аналогічного договору слід зазначити, що відповідно до статті 16 Закону Замовник має право встановлювати кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Закон не містить універсального визначення поняття "аналогічний договір" та не встановлює, що аналогічність має визначатися виключно кодом ДК 021:2015 або класом наслідків об’єкта.

Предметом цієї закупівлі є не технічний нагляд на будь-якому об’єкті класу СС3, а технічний нагляд саме за аварійно-відновлювальними роботами (капітальним ремонтом) багатоквартирного житлового будинку. Відповідно, визначення аналогічного договору через поєднання виду робіт, характеру будівельних робіт, функціонального призначення об’єкта та класу наслідків безпосередньо відтворює істотні характеристики предмета закупівлі.

Скаржник посилається на Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, та вказує, що функції інженера технічного нагляду є загальними для різних видів будівництва та об’єктів. Проте, наведене не спростовує права Замовника перевіряти практичний досвід виконання договорів, співмірних із предметом конкретної закупівлі.

Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 визначає загальні права, обов’язки та функції особи, яка здійснює технічний нагляд, зокрема перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт проєктним рішенням, нормативним документам та проєктно-кошторисній документації, облік обсягів прийнятих робіт, огляд прихованих робіт, оформлення актів робіт з недоліками тощо. Саме необхідність здійснювати ці функції щодо конкретних проєктних рішень, конструктивних елементів, видів робіт та умов експлуатації відповідного об’єкта й обумовлює правомірний інтерес Замовника у наявності релевантного практичного досвіду.

Наявність кваліфікаційного сертифіката підтверджує професійне право конкретної особи здійснювати технічний нагляд у межах відповідної категорії. Натомість, кваліфікаційний критерій "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)" за статтею 16 Закону підтверджує інше - фактичний досвід учасника у виконанні договорів, аналогічних предмету закупівлі. Ототожнення цих двох правових категорій фактично позбавляло б кваліфікаційний критерій щодо досвіду самостійного змісту.

Так само клас наслідків СС3 характеризує рівень відповідальності об’єкта, однак сам по собі не визначає функціональне призначення будівлі, характер будівельних робіт та зміст проєктних рішень. Тому пропозиція Скаржника вважати аналогічним будь-який договір технічного нагляду на будь-якому об’єкті СС3 безпідставно вилучає з критерію інші суттєві характеристики саме цього предмета закупівлі.

Показовим є й наведений самим Скаржником досвід. Договір № 909 від 19.09.2024 стосується технічного нагляду за будівництвом споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття закладу освіти, а договір № ТН113522 від 07.10.2022 щодо технічного нагляду за капітальним ремонтом захисної споруди цивільного захисту закладу охорони здоров’я. Ці об’єкти за своїм функціональним призначенням, характером предмета договору та специфікою виконання робіт відрізняються від аварійно-відновлювального капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку, який зазнав руйнувань та значних пошкоджень конструкцій будинку в результаті влучання "засобів ураження" та подальших пожеж, що виникли внаслідок ураження. При цьому, не зважаючи на те, що частина житлової будівлі отримала значні руйнування, пошкоджений блок будівлі, не суттєво вплинув на стійкість і міцність частини будівлі, що залишилася, так як конструктивна схема будівлі забезпечує стійкість і жорсткість конструкцій, навіть при руйнації окремого блоку. У зв’язку з чим, надважливою складовою контролю за виконанням таких робіт з боку інженерів з технічного нагляду за будівництвом/інженерів-консультантів (будівництво) є контроль за проведенням демонтажних робіт без пошкодження вцілілих конструктивів. Саме тому, Замовником висувається вимога щодо професійного та практичного досвіду здійснення технічного нагляду саме за аварійно-відновлювальними роботами (капітальним ремонтом) багатоквартирного житлового будинку.

Отже, Скаржник фактично просить не усунути сторонню або не пов’язану з предметом закупівлі умову, а змінити саме визначення аналогічності таким чином, щоб наявні у нього договори стали відповідати кваліфікаційному критерію. Відсутність у конкретного потенційного учасника досвіду, який об’єктивно кореспондує предмету закупівлі, сама по собі не робить відповідний критерій дискримінаційним.

Правомірність підходу, за яким Замовник може визначати зміст та спосіб підтвердження аналогічного досвіду з урахуванням специфіки предмета закупівлі, підтверджується практикою Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного, слід зазначити, що встановлені Департаментом умови є пов’язаними з предметом закупівлі, спрямовані на перевірку реальної професійної спроможності учасника виконати майбутній договір, не є дискримінаційними та не обмежують права потенційних учасників процедури закупівлі.

Щодо способу підтвердження класу наслідків Скаржник не довів об’єктивної неможливості подання жодного з передбачених Замовником альтернативних документів та водночас сам посилається на відкритість Реєстру будівельної діяльності. Реєстраційний номер, який Скаржник пропонує визнати самостійним підтвердженням, є лише ідентифікатором електронного документа та сам по собі не підтверджує сукупність обставин, що перевіряються Замовником.

Щодо визначення аналогічного договору Скаржник фактично пропонує вилучити з кваліфікаційного критерію характеристики, що безпосередньо відповідають предмету закупівлі, та залишити лише клас наслідків СС3, хоча сам по собі клас наслідків не є тотожним виду будівельних робіт і функціональному призначенню об’єкта.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить перелік документів на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до умов статті 16 Закону вимогам, установленним пунктом 47 особливостей, іншим вимогам Замовника:

3.1. Документи на підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям:

2. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Довідка за нижченаведеною формою на фірмовому бланку (у разі наявності) Учасника, про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного(их) за предметом закупівлі договору(-ів):

… Для підтвердження такого досвіду учасник надає:

- копію(-ї) договору(-ів) з додатками, зазначеними у ньому(них);

- лист(-и)-відгук(-и), що свідчить(-ать) про виконання/проведення робіт за цим(-а) договором(-ами). Лист(-и)-відгук(-и) має(-ють) містити інформацію про номер, дату укладення договору(-ів) та своєчасність виконання робіт згідно з договором(-ами);

- копія акту(-ів), що підтверджує(-ють) виконання аналогічного(-их) договору(-ів).

- для підтвердження класу наслідків об’єкту(-ів), відносно якого(-их) був(-ли) укладений(-і) аналогічний(-і) договір(-и) або експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного об’єкта(-ів);

- витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо відомостей про технічний нагляд з

ЄДЕССБ.

Під аналогічним договором вважати договір на здійснення технічного нагляду за аварійно-відновлювальними роботами (капітальний ремонт) багатоквартирних житлових будинків за класом наслідків не нижче СС3 (значні наслідки).

Додаток 5 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

3. Інформація та документи, що підтверджують відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям (відповідно до вимог Додатку № 3 до цієї тендерної документації), а саме:

3.9 Для підтвердження класу наслідків об’єкту(-ів), відносно якого(-их) був(-ли) укладений(-ні) аналогічний(-і) договір(-ори), Учасник повинен надати або експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного(-их) об’єкта(-ів).

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- договір № 909 від 19.09.2024, предметом якого є:

1.1. Предметом Договору є виконання робіт зі здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об'єкту "Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття середньої загальноосвітньої школи № 83 Святошинського району м. Києва на земельній ділянці за адресою: вул. Героїв Космосу, 3 у Святошинському районі м. Києва" (далі Об'єкт) (код ДК 021:2015-71247000-1-Нагляд за будівельними роботами") (далі Роботи), що Виконавець у межах повноважень зобов'язується виконати, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх у порядку та на умовах, визначених Договором.

- договір №ТН1135-22 від 07.10.2022, предметом якого є:

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи із здійснення технічного нагляду на об'єкті: "Капітальний ремонт об'єкту захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища КНП "Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня" Житомирської обласної ради за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, шосе Сквирське, 6", (Код ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), (надалі Об'єкт), який реалізується за Договором будівельного підряду від "04" 10 2022 року №1135-22, укладеним між Замовникомдепартаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації та Підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів-Будпроект", а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи Виконавцю.

Відповідно до пункту 1.4 розділу І Документації назва предмета закупівлі:

Здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об’єкті: "Аварійновідновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по вул. Леся Сердюка, 54 в м. Харків" (код ДК 021: 2015: 71520000-9 – послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560:

2. У цьому Порядку під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

6. Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

10-1. Експертиза проекту будівництва здійснюється експертами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, а також іншими фахівцями, які відповідають кваліфікаційним вимогам. Експерти та інші фахівці можуть проводити експертизу об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами, які діють на час укладення договору про проведення експертизи для відповідної або нижчої категорії працівників.

12. Замовником експертизи є:

замовник будівництва;

проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектновишукувальних робіт.

13. Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":

1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:

6) інформації про об’єкти будівництва та закінчені будівництвом об’єкти, зокрема:

будівельні паспорти забудови земельної ділянки;

проектну документацію на будівництво об’єктів;

результати експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, укладені відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у разі їх укладення через електронний кабінет);

документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Скаржник в Скарзі зазначає, що у Реєстрі будівельної діяльності можна перевірити будь-яку інформацію щодо об’єкту будівництва, включаючи клас наслідків (відповідальності) за реєстраційним номером відповідного документу.

При цьому, Документацією передбачено для підтвердження класу наслідків об’єкту надати або експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного об’єкта(-ів).

За таких умов, Замовником не передбачено можливість на підтвердження класу наслідків об’єкту, відносно якого був укладений аналогічний договір надати інші документи, ніж передбачені умовами Документації.

Враховуючи наведене, у тому числі, надані Скаржником пояснення та документи, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати на підтвердження класу наслідків об’єкту надати виключно експертний звіт, або витяг з проектної документації, або дозвіл на виконання будівельних робіт, де вказується клас наслідків відповідного об’єкта(-ів), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Крім того, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати аналогічний договір на здійснення технічного нагляду саме за аварійновідновлювальними роботами (капітальний ремонт) саме багатоквартирних житлових будинків, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати

ДЕПАРТАМЕНТ

З

БЛАГОУСТРОЮ,

ВІДБУДОВИ

ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ: 04058516) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Здійснення технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на об’єкті: "Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по вул. Леся Сердюка, 54 в м. Харків" (код ДК 021: 2015: 71520000-9 – послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-20-009646-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Про порушення законодавства у сфері публічних закупівель