Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 10216-р/пк-пз від 24.08.2026
Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу фізичної особи-підприємця Бакалюка Сергія Миколайовича (код ЄДРПОУ: 2713009874) від 14 серпня 2026 № UA-2026-08-03-008379-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція – Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Комісії від 17.08.2026 № 9885-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.
Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.
Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
1. Скаржник зазначає, що Документація містить взаємовиключні вимоги, що фактично допускають до участі у закупівлі лише тих суб’єктів господарювання, які свідомо погоджуються порушити чинне законодавство України.
Пунктом 4 додатка 6 та додатком 1 Документації (форма довідки, від якої "учасник не повинен відступати") передбачено, що учасник у складі тендерної пропозиції зобов’язаний письмово підтвердити: "послуга (робота), яка буде надаватися (виконуватися), повністю відповідає усім вимогам, викладеним в Додатку №3 до тендерної документації".
Оскільки додаток 3 у пункті 7.1 (позиція №5) вимагає постачання нових діафрагмових рам з азбестовою тканиною АТ-16, підписання додатка 1 означає письмове зобов’язання учасника поставити товар, обіг якого прямо заборонено частиною 3 статті 28 Закону України "Про систему громадського здоров’я" № 2573-IX та Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1013 (детальне обґрунтування наведено нижче).
Одночасно пунктом 3 додатка 5 Документації (форма письмової згоди учасника, від якої "учасник не повинен відступати") передбачено, що учасник гарантує: "технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачатимуть обов’язкове застосування заходів із захисту довкілля, передбачених законодавством України, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього середовища", іншими нормативно-правовими актами".
Пунктами 1.7 та 2.1 проєкту договору (Додаток №4) додатково передбачено, що Виконавець повинен виконувати роботи відповідно до норм чинного законодавства України, а якість робіт повинна відповідати Договору та чинному законодавству України.
Таким чином, Документація одночасно вимагає від кожного учасника дати дві взаємовиключні письмові гарантії: (1) повну відповідність пропозиції Додатку №3, включно з постачанням товару, обіг якого заборонено законом, та (2) гарантію дотримання чинного законодавства України і заходів захисту довкілля. Жоден добросовісний суб’єкт господарювання не може правдиво надати обидві гарантії одночасно: підписання додатка 1 без застережень суперечить змісту гарантії за додатком 5, а дотримання гарантії за додатком 5 унеможливлює правдиве підписання додатка 1.
Наслідком цієї внутрішньої суперечності є те, що Документація фактично встановлює прихований відбірковий механізм: підготувати тендерну пропозицію, яка формально відповідає усім вимогам Замовника, може лише той суб’єкт господарювання, який свідомо погоджується поставити заборонений законом товар та підписати відповідні документи, незважаючи на цю заборону, тобто свідомо вступає у домовленість із Замовником про порушення чинного законодавства України. Натомість суб’єкт господарювання, який дотримується вимог санітарного законодавства і не готовий брати на себе зобов’язання щодо постачання забороненого товару, об’єктивно позбавлений можливості підготувати тендерну пропозицію, яка одночасно відповідала б Додатку №3 та Додаткам №1, №4, №5. Такий результат є найгрубішою формою дискримінації учасників процедури закупівлі, оскільки процедура побудована так, що відбирає для участі саме тих суб’єктів господарювання, які готові порушити закон за погодженням із Замовником, а не тих, хто його дотримується.
Скаржник неодноразово звертався до Замовника через електронну систему закупівель з вимогою надати правове обґрунтування вимоги пункту 7.1 щодо постачання нової азбестової тканини АТ-16. У відповідь Замовник обмежився посиланням на "Технічну експлуатацію електричних станцій і мереж. Правила" (у редакції наказу Міненерговугілля України від 21.06.2019 № 271), зазначивши, що цими Правилами "не заперечується застосування азбестових матеріалів". Аналогічна за змістом відповідь була надана й відділом підготовки та проведення ремонтів Зміївської ТЕС з посиланням на ГКД 34.20.661-2003 та СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007.
Зазначені документи регулюють виключно інженерно-технічні питання експлуатації, обслуговування та ремонту енергетичного обладнання і не встановлюють та не можуть встановлювати правового режиму обігу азбестовмісних матеріалів, який визначається виключно санітарним законодавством України. Той факт, що галузеві технічні правила "не заперечують" застосування азбесту, жодним чином не спростовує пряму законодавчу заборону, встановлену санітарним законодавством, і не є відповіддю на поставлене питання про правову підставу вимоги.
Таким чином, Замовник, отримавши конкретне та обґрунтоване звернення щодо суперечності вимоги пункту 7.1 чинному законодавству, жодного разу не навів норми права, яка б встановлювала виняток із заборони, не повідомив про проведення будь-якого правового аналізу цього питання та не спростував наведених у зверненні норм санітарного законодавства. Це підтверджує, що вимога пункту 7.1 Додатка №3 була включена до тендерної документації без належного правового обґрунтування, а надані Замовником відповіді мали формальний характер і не усунули правової невизначеності, створеної тендерною документацією.
Детальне правове обґрунтування незаконності вимоги пункту 7.1 наведено нижче.
Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України "Про систему громадського здоров’я" від 06.09.2022 № 2573-IX, у технологічних процесах та під час здійснення будівельномонтажних робіт на будь-яких об’єктах забороняється виробництво і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів. Заходи безпеки і захисту від шкідливого впливу азбесту та азбестовмісних виробів і матеріалів визначаються державними медико-санітарними правилами.
На виконання цієї норми наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.2023 № 1013 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2023 за № 1345/40401) затверджено Державні санітарні норми і правила "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", пунктом 2 розділу I яких встановлено пряму заборону виробництва та використання азбесту й азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах, з єдиним винятком для оброблення з метою видалення та для продовження використання вже наявних (не нових) виробів до їх заміни.
Оскільки пунктом 7.2 Додатка №3 прямо вимагається постачання нових, невживаних матеріалів, жоден з передбачених законодавством винятків до вимоги пункту 7.1 щодо АТ16 не застосовується.
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону встановлено, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 Закону. Частиною 4 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Технічна специфікація, яка вимагає від учасників постачання товару, обіг якого прямо заборонено законом, не може вважатися такою, що відповідає вказаним вимогам, оскільки унеможливлює законну участь у процедурі закупівлі будь-якого добросовісного суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва; у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Позиція №5 специфікації Додатка №3 ("Рама діафрагмова з асботканиною АТ16") прямо прив’язана до конкретного матеріалу без обґрунтування необхідності такого посилання та без виразу "або еквівалент", хоча для інших позицій специфікації (зокрема, позиції №6 "Рамна прокладка НП-4/3") Замовник таку можливість передбачив ("або аналог"). Таке вибіркове формулювання вимоги свідчить про її необґрунтованість та про порушення частини 4 статті 23 Закону.
Окремо Скаржник зауважує, що саме лише механічне додавання виразу "або еквівалент" до позиції №5 п.7.1.специфікації, без одночасного визначення Замовником об'єктивних, вимірюваних технічних критеріїв еквівалентності (зокрема, щодо товщини матеріалу, пористості, середнього та максимального розміру пор, газопроникності, іонної провідності (або питомого електричного опору), механічної міцності, хімічної стійкості в робочому розчині KOH, робочої температури, допустимого перепаду тиску між водневою та кисневою сторонами, а також показників газорозділення (допустимого вмісту O₂ у H₂ та H₂ у O₂) та інших експлуатаційних характеристик), не усуне виявленого порушення та не є належним виконанням вимог частини 3 та частини 4 статті 23 Закону. За відсутності таких критеріїв учасник процедури закупівлі фізично позбавлений можливості довести відповідність запропонованого ним безазбестового матеріалу вимогам Замовника, а Замовник — можливості об'єктивно оцінити таку відповідність, оскільки жодного визначеного стандарту порівняння не існує.
У такому випадку вирішення питання про визнання чи невизнання конкретного матеріалу еквівалентним залишається на одноосібний та нічим не обмежений розсуд Замовника, що не усуває, а лише приховує ту саму дискримінаційну проблему у новій формі. Наявність цієї ж вади у специфікації Додатка №3 щодо позицій №6 ("Рамна прокладка НП-4/3(або аналог)") та №46 ("Випрямляч повітряний ТВН-1250-115-УХЛ4"), де вираз "або аналог" вже застосовано Замовником без жодних критеріїв еквівалентності, підтверджує, що формальне додавання цього виразу без визначення параметрів порівняння є системною, а не випадковою практикою Замовника при формуванні цієї тендерної документації.
Замовник зазначає, що електролізна установка СЕУ-20 заводський №2002200 к-т 69, виготовлена в червні 1980року, введена до експлуатації 12.02.1981, старого типу і тому Замовник не може виключити або привести у відповідність із чинним законодавством вимогу пункту 7.1 щодо постачання нових діафрагмових рам з асботканиною АТ-16 (позиція №5 специфікації), та/або доповнити цю позицію виразом "або еквівалент".
Діафрагмові рами з асботканиною АТ-16 є невід’ємною частиною електролізної установки та знаходяться в абсолютно герметичному просторі, що ніяк не контактує з навколишнім середовищем та обслуговуючим персоналом. При виконанні робіт на електролізній установці спеціально навчений персонал повинен бути забезпечений інвентарем, приладами, спеціальним одягом та використовувати засоби захисту у відповідності з діючими галузевими нормами, згідно з п. 12.14.20 "ТЕХНІЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ І МЕРЕЖ. ПРАВИЛА" у редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 21.06.2019 № 271.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 4.1 розділу 1 Документації назва предмета закупівлі:
50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Аварійновідновлювальний ремонт з проведенням пусконалагоджувальних робіт водневої станції електролізеру типу СЕУ-20 №1 та допоміжного технологічного обладнання).
Додаток 1 Документації містить довідку щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам по предмету закупівлі, де зазначено, зокрема:
"Ми, _______________________________________ (назва учасника) підтверджуємо, що послуга (робота), яка буде надаватися (виконуватися) повністю відповідає усім вимогам, викладеним в Додатку №3 до тендерної документації на закупівлю: 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Аварійно-відновлювальний ремонт з проведенням пусконалагоджувальних робіт водневої станції електролізеру типу СЕУ-20 №1 та допоміжного технологічного обладнання)".
Додаток 6 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.
4) документальне підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам по предмету закупівлі:
довідка щодо підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам по предмету закупівлі, складена за формою, що визначена у Додатку № 1 до тендерної документації (у разі якщо послуга (робота), яка буде надаватися (виконуватися) повністю відповідає технічним вимогам Замовника) (подається в окремому файлі).
Додаток 5 Документації містить ПИСЬМОВУ ЗГОДУ УЧАСНИКА, де зазначено, зокрема:
"3. Ми гарантуємо, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачатимуть обов’язкове застосування заходів із захисту довкілля, передбачених законодавством України, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього середовища", іншими нормативно-правовими актами".
Додаток 4 Документації містить договiр про закупiвлю робiт з попередньою оплатою, де зазначено, зокрема:
1.7. Виконавець повинен виконувати роботи відповідно до норм чинного законодавства України та мати всі необхідні ліцензії та інші дозволи на виконання робіт, зазначених у Додатку №1 до Договору.
2.1. Виконавець повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає Договору та чинному законодавству України.
Додаток 3 Документації (Додаток № 2 до Т3) містить ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ на закупівлю послуг.
7. Порядок використання матеріалів при виконанні робіт: використовуються матеріали Виконавця.
7.1. Для виконання вищенаведених обсягів робіт Виконавець здійснює закупівлю матеріалів згідно нижченаведеної специфікації:
5. Рама діафрагмова з асботканиною АТ-16 шт. 49 7.2. Матеріали мають бути новими, які не були у вжитку. Виконавець несе відповідальність за якість використаних ним матеріалів.
Відповідно до ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ І МЕРЕЖ.
ПРАВИЛА, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 13 червня 2003 року № 296 (у редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 21.06.2019 № 271), зазначено, зокрема:
РОЗДІЛ 12
ЕЛЕКТРИЧНЕ УСТАТКУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА МЕРЕЖ
ГЛАВА 12.14
ЕЛЕКТРОЛІЗНІ УСТАНОВКИ
12.14.20 Промивання електролізерів, перевірку зусилля затягування їх ланок і ревізію арматури необхідно проводити один раз на 6 місяців.
Перевірку опору ізоляції стяжних болтів необхідно проводити один раз на 3 місяці, а перевірку опору ізоляції ізоляційних підставок один раз на 2 роки.
Поточний ремонт, що включає вищезгадані роботи, а також розбирання електролізерів із заміною прокладок, промивання й очищення діафрагм та електродів і заміну дефектних деталей необхідно виконувати один раз на 3 роки.
Капітальний ремонт електролізної установки із заміною азбестової тканини на діафрагмових рамах необхідно проводити один раз на 6 років.
У разі відсутності витікання електроліту з електролізерів і збереження нормальних параметрів технологічного режиму можливо продовжити термін роботи електролізної установки між поточними і капітальними ремонтами за рішенням технічного керівника енергооб'єкта після проведення комплексного випробування (опосвідчення).
При виконанні робіт на електролізній установці спеціально навчений персонал повинен бути забезпечений інвентарем, приладами, спеціальним одягом та використовувати засоби захисту у відповідності з діючими галузевими нормами.
Відповідно до частини третьої статті 28 Закону України "Про систему громадського здоров’я" у технологічних процесах та під час здійснення будівельно-монтажних робіт на будь-яких об’єктах забороняється виробництво і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів. Заходи безпеки і захисту від шкідливого впливу азбесту та азбестовмісних виробів і матеріалів визначаються державними медикосанітарними правилами.
Відповідно до Державних санітарних норм і правил "Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест", затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.2023 № 1013, зазначено, зокрема:
1. Ці Державні санітарні норми і правила визначають вимоги щодо попередження ризиків, пов’язаних з впливом азбесту на здоров’я працівників на робочих місцях всіх видів діяльності, під час яких працівники зазнають або можуть зазнавати дію шкідливого впливу азбестового пилу або пилу, що виділяється з азбестовмісних матеріалів та виробів.
2. Забороняється виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів в технологічних процесах та при проведенні будівельно-монтажних робіт, окрім проведення робіт з оброблення азбесту та азбестовмісних матеріалів і виробів з метою їх видалення.
Матеріали та вироби, що містять азбест і вже використовуються, можна й надалі використовувати до їх заміни або видалення.
Азбестовмісні ізоляційні матеріали та вироби низької щільності (1 г/см-3) підлягають заміні та видаленню.
Враховуючи викладене, наведені вище положення Документації в частині закупівлі матеріалу за позицією № 5 не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
2. Скаржник зазначає, що технічна специфікація хімічних речовин (позиції №14 та №15 Додатка №3) сформована нечітко, містить необґрунтоване посилання на конкретне місце походження товару та призводить до неефективного використання державних коштів".
Пунктом 7.1 Додатка №3 (позиція №14 специфікації матеріалів) передбачено закупівлю 500 кг "Гідрату окису калію рідкого (Італія)". При цьому Замовником не встановлено концентрацію KOH у розчині, показники якості та чистоти, допустимий склад домішок, нормативний документ або технічну специфікацію, яким повинен відповідати продукт, — тобто ключові технічні характеристики, необхідні для однозначного визначення предмета постачання, відсутні. Водночас без будь-якого технічного обґрунтування зазначено конкретну країну походження товару — "Італія", без виразу "або еквівалент".
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретне місце походження товару; у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Закон прямо і вичерпно називає посилання на країну походження серед заборонених видів прив'язки технічної специфікації.
Показово, що сам Замовник у відповіді на звернення Скаржника обґрунтовував правомірність своїх технічних вимог посиланням на ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила" (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 21.06.2019). Разом з тим зазначений документ не перебуває у вільному публічному доступі, а Замовник, посилаючись на нього як на підставу спірної технічної вимоги, жодного разу не навів і не процитував конкретного положення цього документа, яке б встановлювало необхідність застосування гідрату окису калію саме італійського походження. За наявною у Скаржника інформацією, розділ ГКД 34.20.507-2003, присвячений приготуванню електроліту, передбачає застосування гідрату окису калію (KOH) технічного вищого ґатунку без прив'язки до конкретної країни походження, проте Скаржник позбавлений можливості достеменно підтвердити чи спростувати цю обставину самостійно, оскільки документ не є загальнодоступним. За таких обставин саме на Замовника, який поклав цей документ в основу обґрунтування спірної вимоги, покладається обов'язок надати колегії текст відповідного положення та підтвердити або спростувати наявність у ньому вимоги щодо італійського походження товару.
Аналогічний дефект наявний і в позиції №15 специфікації ("Калій двохромовокислий", 4 кг): Замовником не визначено концентрацію, чистоту, марку, нормативний документ або технічну специфікацію, якій повинен відповідати продукт, вимоги до паспорта безпеки, класифікації та маркування, а також документів, що підтверджують законність введення такої хімічної продукції в обіг та її використання.
Окремо Скаржник звертає увагу на те, що гідроксид калію та дихромат калію є стандартизованими промисловими хімічними речовинами, які виробляються десятками підприємств у різних країнах світу, а їхній ринок об'єктивно не обмежується Італією.
Достатньо простого пошуку в мережі Інтернет, щоб пересвідчитися в наявності низки виробників зазначеної продукції на території держав, географічно значно ближчих до України, ніж Італія, — зокрема, у Республіці Польща та Чеській Республіці. Так, лише як приклад, і без претензії на вичерпність переліку, можна навести:
WARCHEM Sp. z o.o. (Республіка Польща, https://warchem.pl/) — виробник, у товарному асортименті якого одночасно наявні і розчин гідроксиду калію, і дихромат калію, тобто обидві позиції, про які йдеться у цьому пункті скарги;
Ing. Petr Švec – PENTA s.r.o. (Чеська Республіка, https://www.pentachemicals.eu/) — виробник, що також випускає гідроксид калію.
Наведена інформація не потребує жодних спеціальних повноважень, платного доступу чи професійних баз даних для її отримання — вона перебуває у відкритому доступі і може бути самостійно перевірена й доповнена будь-якою заінтересованою особою, включно з колегією та самим Замовником, шляхом звичайного пошуку в мережі Інтернет.
Це саме й підтверджує, що встановлення Замовником вимоги щодо постачання товару виключно італійського походження не було зумовлене відсутністю альтернативних постачальників, а є результатом або свідомого, або недбалого формування технічної специфікації без урахування найелементарніших загальнодоступних відомостей про стан відповідного товарного ринку. Встановлюючи таку вимогу без жодного технічного обґрунтування, Замовник не лише необґрунтовано звужує коло потенційних постачальників всупереч частині 4 статті 23 Закону, а й свідомо чи внаслідок неналежної підготовки тендерної документації закладає в очікувану вартість закупівлі завідомо завищені логістичні витрати на транспортування товару зі значно віддаленішої країни походження, тоді як функціонально ідентичний товар доступний на значно ближчих ринках. Таке невмотивоване й економічно необґрунтоване формулювання технічної вимоги не тільки порушує законодавство у сфері публічних закупівель, а й суперечить меті ефективного та раціонального використання державних коштів, яка є однією з засад системи публічних закупівель.
Відсутність технічних характеристик для обох позицій, що унеможливлює об'єктивне порівняння пропозицій учасників (частина 3 статті 23 Закону), у поєднанні з невмотивованою прив'язкою до географічно віддаленої країни походження для позиції №14, свідчить не про технічну необхідність, а про системний, безсистемний та економічно необґрунтований підхід Замовника до формування тендерної документації.
Замовник зазначає, що в ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила" (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 21.06.2019) – вимога щодо походження гідрату окису калію саме з Італії-відсутня.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Додаток 3 Документації (Додаток № 2 до Т3) містить ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ на закупівлю послуг.
7. Порядок використання матеріалів при виконанні робіт: використовуються матеріали Виконавця.
7.1. Для виконання вищенаведених обсягів робіт Виконавець здійснює закупівлю матеріалів згідно нижченаведеної специфікації:
Найменування матеріалів, одиниця виміру та кількість, зокрема:
14. Гідрат окису калію рідкий (Італія) кг 500 15. Калій двохромовокислий кг 4 2.1. Щодо конкретизації технічних характеристик.
Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
2.2. Щодо походження товару за позицією № 14.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Слід зазначити, що Документацією не передбачено можливості запропонувати еквівалент.
Враховуючи наведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.
За таких умов, взяти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть запропонувати Гідрат окису калію рідкий (саме Італія), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.
Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.
Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Центренерго" Зміївська теплова електрична станція (код ЄДРПОУ: 05471247) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Аварійно-відновлювальний ремонт з проведенням пусконалагоджувальних робіт водневої станції електролізеру типу СЕУ-20 №1 та допоміжного технологічного обладнання)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-08-03-008379-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА
Скарга
Скарга на порушення законодавства у сфері публічних закупівель, допущені Замовником при формуванні тендерної документації за процедурою закупівлі UA-2026-08-03-008379-a (у частині технічних вимог Додатка №3 «Технічні вимоги на закупівлю послуг»)
1.Тендерна документація містить взаємовиключні вимоги, що фактично допускають до участі у закупівлі лише тих суб’єктів господарювання, які свідомо погоджуються порушити чинне законодавство України. · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Вважаємо, що Замовник порушив наступні принципи здійснення закупівель встановлених ч.1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»: пункт 1 частини 1 статті 5 (добросовісна конкуренція серед учасників) та пункт 4 частини 1 статті 5 (недискримінація учасників та рівне ставлення до них), а також вимогу частини 4 статті 5 Закону, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників Наявність порушених прав обґрунтовується тим фактом, що Скаржник є потенційним учасником відповідної процедури та реальним учасником відповідного ринку. Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» та Конституцією України, ПРОСИМО: 1.Прийняти скаргу до розгляду. 2.Зобов’язати Замовника внести зміни до Додатка №3 тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг», а саме: виключити або привести у відповідність із чинним законодавством вимогу пункту 7.1 щодо постачання нових діафрагмових рам з асботканиною АТ-16 (позиція №5 специфікації), та/або доповнити цю позицію виразом «або еквівалент» з обов’язковим визначенням об’єктивних критеріїв технічної еквівалентності. 3.Зобов'язати Замовника надати копію ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила» (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 21.06.2019 р.), на положення якого Замовник посилається в обґрунтування вимоги пункту 7.1 Додатка №3, та надати письмове підтвердження наявності або відсутності в цьому документі вимоги щодо походження гідрату окису калію саме з Італії. 4.Зобов'язати Замовника внести зміни до пункту 7.1 Додатка №3 в частині позицій №14 та №15 специфікації, а саме: щодо позиції №14 («Гідрат окису калію рідкий (Італія)») — виключити необґрунтоване посилання на конкретне місце походження товару; конкретизувати технічні та безпекові характеристики позицій №14 та №15 специфікації (нормативний документ або технічну специфікацію, яким повинен відповідати продукт, вимоги до паспорта безпеки, класифікації та маркування). 5.Прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівлі допущених Замовником.
СКАРГА
Замовником було розпочато тендерну процедуру (відкриті торги з особливостями) ідентифікатор закупівлі: UA-2026-08-03-008379-a, Фізична особа - підприємець Бакалюк Сергій Миколайович (надалі – Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері.
Предмет закупівлі: 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Аварійно-відновлювальний ремонт з проведенням пусконалагоджувальних робіт водневої станції електролізеру типу СЕУ-20 №1 та допоміжного технологічного обладнання)
Тендерну документацію (далі - ТД) розроблено розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості). Терміни, які використовуються в цій документації, вживаються у значенні, наведеному в Законі та Особливостях.
Скаржник є потенційним учасником даної закупівлі, а також має практичне знання вимог санітарного законодавства України щодо обігу азбестовмісних матеріалів, що є предметом цієї скарги.
Проте, уважно вивчивши та проаналізувавши встановлені Замовником вимоги пункту 7.1 Додатка №3 до тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг», Скаржник дійшов висновку, що ці вимоги суперечать чинному законодавству України та є дискримінаційними, чим фактично унеможливлено участь Скаржника у Процедурі закупівлі. А саме:
Пунктом 7.1 Додатка №3 передбачено постачання та встановлення 49 нових діафрагмових рам з азбестовою тканиною АТ-16 (позиція №5 специфікації матеріалів), без права на еквівалент, тоді як пунктом 7.2 того самого Додатка №3 прямо встановлено, що матеріали мають бути новими, які не були у вжитку.
Крім того, тим самим пунктом 7.1 Додатка №3 передбачено постачання гідрату окису калію рідкого (позиція №14 специфікації, 500 кг) з прямою вказівкою країни походження — Італія, без будь-якого технічного обґрунтування такої вимоги та без визначення концентрації, показників якості та чистоти продукту, а також калію двохромовокислого (позиція №15 специфікації, 4 кг) без визначення концентрації, чистоти, марки, нормативного документа чи технічної специфікації, якій повинен відповідати продукт.
Скаржник не погоджується з наведеними вимогами та вважає їх дискримінаційними виходячи з наступного:
1.Тендерна документація містить взаємовиключні вимоги, що фактично допускають до участі у закупівлі лише тих суб’єктів господарювання, які свідомо погоджуються порушити чинне законодавство України.
Пунктом 4 Додатка №6 та Додатком №1 до тендерної документації (форма довідки, від якої «учасник не повинен відступати») передбачено, що учасник у складі тендерної пропозиції зобов’язаний письмово підтвердити: «послуга (робота), яка буде надаватися (виконуватися), повністю відповідає усім вимогам, викладеним в Додатку №3 до тендерної документації».
Оскільки Додаток №3 у пункті 7.1 (позиція №5) вимагає постачання нових діафрагмових рам з азбестовою тканиною АТ-16, підписання Додатка №1 означає письмове зобов’язання учасника поставити товар, обіг якого прямо заборонено частиною 3 статті 28 Закону України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX та Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1013 (детальне обґрунтування наведено нижче).
Одночасно пунктом 3 Додатка №5 до тендерної документації (форма письмової згоди учасника, від якої «учасник не повинен відступати») передбачено, що учасник гарантує: «технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачатимуть обов’язкове застосування заходів із захисту довкілля, передбачених законодавством України, зокрема Законом України «Про охорону навколишнього середовища», іншими нормативно-правовими актами».
Пунктами 1.7 та 2.1 проєкту договору (Додаток №4) додатково передбачено, що Виконавець повинен виконувати роботи відповідно до норм чинного законодавства України, а якість робіт повинна відповідати Договору та чинному законодавству України.
Таким чином, тендерна документація одночасно вимагає від кожного учасника дати дві взаємовиключні письмові гарантії: (1) повну відповідність пропозиції Додатку №3, включно з постачанням товару, обіг якого заборонено законом, та (2) гарантію дотримання чинного законодавства України і заходів захисту довкілля. Жоден добросовісний суб’єкт господарювання не може правдиво надати обидві гарантії одночасно: підписання Додатка №1 без застережень суперечить змісту гарантії за Додатком №5, а дотримання гарантії за Додатком №5 унеможливлює правдиве підписання Додатка №1.
Наслідком цієї внутрішньої суперечності є те, що тендерна документація фактично встановлює прихований відбірковий механізм: підготувати тендерну пропозицію, яка формально відповідає усім вимогам Замовника, може лише той суб’єкт господарювання, який свідомо погоджується поставити заборонений законом товар та підписати відповідні документи, незважаючи на цю заборону, тобто свідомо вступає у домовленість із Замовником про порушення чинного законодавства України. Натомість суб’єкт господарювання, який дотримується вимог санітарного законодавства і не готовий брати на себе зобов’язання щодо постачання забороненого товару, об’єктивно позбавлений можливості підготувати тендерну пропозицію, яка одночасно відповідала б Додатку №3 та Додаткам №1, №4, №5. Такий результат є найгрубішою формою дискримінації учасників процедури закупівлі, оскільки процедура побудована так, що відбирає для участі саме тих суб’єктів господарювання, які готові порушити закон за погодженням із Замовником, а не тих, хто його дотримується.
Скаржник неодноразово звертався до Замовника через електронну систему закупівель з вимогою надати правове обґрунтування вимоги пункту 7.1 щодо постачання нової азбестової тканини АТ-16. У відповідь Замовник обмежився посиланням на «Технічну експлуатацію електричних станцій і мереж. Правила» (у редакції наказу Міненерговугілля України від 21.06.2019 № 271), зазначивши, що цими Правилами «не заперечується застосування азбестових матеріалів». Аналогічна за змістом відповідь була надана й відділом підготовки та проведення ремонтів Зміївської ТЕС з посиланням на ГКД 34.20.661-2003 та СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007.
Зазначені документи регулюють виключно інженерно-технічні питання експлуатації, обслуговування та ремонту енергетичного обладнання і не встановлюють та не можуть встановлювати правового режиму обігу азбестовмісних матеріалів, який визначається виключно санітарним законодавством України. Той факт, що галузеві технічні правила «не заперечують» застосування азбесту, жодним чином не спростовує пряму законодавчу заборону, встановлену санітарним законодавством, і не є відповіддю на поставлене питання про правову підставу вимоги.
Таким чином, Замовник, отримавши конкретне та обґрунтоване звернення щодо суперечності вимоги пункту 7.1 чинному законодавству, жодного разу не навів норми права, яка б встановлювала виняток із заборони, не повідомив про проведення будь-якого правового аналізу цього питання та не спростував наведених у зверненні норм санітарного законодавства. Це підтверджує, що вимога пункту 7.1 Додатка №3 була включена до тендерної документації без належного правового обґрунтування, а надані Замовником відповіді мали формальний характер і не усунули правової невизначеності, створеної тендерною документацією.
Детальне правове обґрунтування незаконності вимоги пункту 7.1 наведено нижче. Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX, у технологічних процесах та під час здійснення будівельно-монтажних робіт на будь-яких об’єктах забороняється виробництво і використання азбесту незалежно від виду, а також азбестовмісних виробів і матеріалів. Заходи безпеки і захисту від шкідливого впливу азбесту та азбестовмісних виробів і матеріалів визначаються державними медико-санітарними правилами.
На виконання цієї норми наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.2023 № 1013 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2023 за № 1345/40401) затверджено Державні санітарні норми і правила «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», пунктом 2 розділу I яких встановлено пряму заборону виробництва та використання азбесту й азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах, з єдиним винятком для оброблення з метою видалення та для продовження використання вже наявних (не нових) виробів до їх заміни.
Оскільки пунктом 7.2 Додатка №3 прямо вимагається постачання нових, невживаних матеріалів, жоден з передбачених законодавством винятків до вимоги пункту 7.1 щодо АТ-16 не застосовується.
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону встановлено, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 Закону. Частиною 4 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Технічна специфікація, яка вимагає від учасників постачання товару, обіг якого прямо заборонено законом, не може вважатися такою, що відповідає вказаним вимогам, оскільки унеможливлює законну участь у процедурі закупівлі будь-якого добросовісного суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва; у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». Позиція №5 специфікації Додатка №3 («Рама діафрагмова з асботканиною АТ-16») прямо прив’язана до конкретного матеріалу без обґрунтування необхідності такого посилання та без виразу «або еквівалент», хоча для інших позицій специфікації (зокрема, позиції №6 «Рамна прокладка НП-4/3») Замовник таку можливість передбачив («або аналог»). Таке вибіркове формулювання вимоги свідчить про її необґрунтованість та про порушення частини 4 статті 23 Закону.
Окремо зауважимо, що саме лише механічне додавання виразу «або еквівалент» до позиції №5 п.7.1.специфікації, без одночасного визначення Замовником об'єктивних, вимірюваних технічних критеріїв еквівалентності (зокрема, щодо товщини матеріалу, пористості, середнього та максимального розміру пор, газопроникності, іонної провідності (або питомого електричного опору), механічної міцності, хімічної стійкості в робочому розчині KOH, робочої температури, допустимого перепаду тиску між водневою та кисневою сторонами, а також показників газорозділення (допустимого вмісту O₂ у H₂ та H₂ у O₂) та інших експлуатаційних характеристик), не усуне виявленого порушення та не є належним виконанням вимог частини 3 та частини 4 статті 23 Закону. За відсутності таких критеріїв учасник процедури закупівлі фізично позбавлений можливості довести відповідність запропонованого ним безазбестового матеріалу вимогам Замовника, а Замовник — можливості об'єктивно оцінити таку відповідність, оскільки жодного визначеного стандарту порівняння не існує.
У такому випадку вирішення питання про визнання чи невизнання конкретного матеріалу еквівалентним залишається на одноосібний та нічим не обмежений розсуд Замовника, що не усуває, а лише приховує ту саму дискримінаційну проблему у новій формі. Наявність цієї ж вади у специфікації Додатка №3 щодо позицій №6 («Рамна прокладка НП-4/3(або аналог)») та №46 («Випрямляч повітряний ТВН-1250-115-УХЛ4»), де вираз «або аналог» вже застосовано Замовником без жодних критеріїв еквівалентності, підтверджує, що формальне додавання цього виразу без визначення параметрів порівняння є системною, а не випадковою практикою Замовника при формуванні цієї тендерної документації.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:
1)Додаток №3 до тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг»;
2)Наказ МОЗ України від 05.06.2023 № 1013;
3)Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII;
4)Закон України «Про систему громадського здоров'я» від 06.09.2022 № 2573-IX;
2.Технічна специфікація хімічних речовин (позиції №14 та №15 Додатка №3) сформована нечітко, містить необґрунтоване посилання на конкретне місце походження товару та призводить до неефективного використання державних коштів». · Інші умови тендерної документації
Вимога: Змінити тендерну документацію. Вважаємо, що Замовник порушив наступні принципи здійснення закупівель встановлених ч.1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»: пункт 1 частини 1 статті 5 (добросовісна конкуренція серед учасників) та пункт 4 частини 1 статті 5 (недискримінація учасників та рівне ставлення до них), а також вимогу частини 4 статті 5 Закону, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників Наявність порушених прав обґрунтовується тим фактом, що Скаржник є потенційним учасником відповідної процедури та реальним учасником відповідного ринку. Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» та Конституцією України, ПРОСИМО: 1.Прийняти скаргу до розгляду. 2.Зобов’язати Замовника внести зміни до Додатка №3 тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг», а саме: виключити або привести у відповідність із чинним законодавством вимогу пункту 7.1 щодо постачання нових діафрагмових рам з асботканиною АТ-16 (позиція №5 специфікації), та/або доповнити цю позицію виразом «або еквівалент» з обов’язковим визначенням об’єктивних критеріїв технічної еквівалентності. 3.Зобов'язати Замовника надати копію ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила» (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 21.06.2019 р.), на положення якого Замовник посилається в обґрунтування вимоги пункту 7.1 Додатка №3, та надати письмове підтвердження наявності або відсутності в цьому документі вимоги щодо походження гідрату окису калію саме з Італії. 4.Зобов'язати Замовника внести зміни до пункту 7.1 Додатка №3 в частині позицій №14 та №15 специфікації, а саме: щодо позиції №14 («Гідрат окису калію рідкий (Італія)») — виключити необґрунтоване посилання на конкретне місце походження товару; конкретизувати технічні та безпекові характеристики позицій №14 та №15 специфікації (нормативний документ або технічну специфікацію, яким повинен відповідати продукт, вимоги до паспорта безпеки, класифікації та маркування). 5.Прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівлі допущених Замовником.
Замовником було розпочато тендерну процедуру (відкриті торги з особливостями) ідентифікатор закупівлі: UA-2026-08-03-008379-a, Фізична особа - підприємець Бакалюк Сергій Миколайович (надалі – Скаржник) виявило бажання взяти участь у відповідному тендері.
Предмет закупівлі: 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Аварійно-відновлювальний ремонт з проведенням пусконалагоджувальних робіт водневої станції електролізеру типу СЕУ-20 №1 та допоміжного технологічного обладнання)
Тендерну документацію (далі - ТД) розроблено розроблено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Постанови від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості). Терміни, які використовуються в цій документації, вживаються у значенні, наведеному в Законі та Особливостях.
Скаржник є потенційним учасником даної закупівлі, а також має практичне знання вимог санітарного законодавства України щодо обігу азбестовмісних матеріалів, що є предметом цієї скарги.
Проте, уважно вивчивши та проаналізувавши встановлені Замовником вимоги пункту 7.1 Додатка №3 до тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг», Скаржник дійшов висновку, що ці вимоги суперечать чинному законодавству України та є дискримінаційними, чим фактично унеможливлено участь Скаржника у Процедурі закупівлі. А саме:
Пунктом 7.1 Додатка №3 передбачено постачання та встановлення 49 нових діафрагмових рам з азбестовою тканиною АТ-16 (позиція №5 специфікації матеріалів), без права на еквівалент, тоді як пунктом 7.2 того самого Додатка №3 прямо встановлено, що матеріали мають бути новими, які не були у вжитку.
Крім того, тим самим пунктом 7.1 Додатка №3 передбачено постачання гідрату окису калію рідкого (позиція №14 специфікації, 500 кг) з прямою вказівкою країни походження — Італія, без будь-якого технічного обґрунтування такої вимоги та без визначення концентрації, показників якості та чистоти продукту, а також калію двохромовокислого (позиція №15 специфікації, 4 кг) без визначення концентрації, чистоти, марки, нормативного документа чи технічної специфікації, якій повинен відповідати продукт.
Скаржник не погоджується з наведеними вимогами та вважає їх дискримінаційними виходячи з наступного:
2.Технічна специфікація хімічних речовин (позиції №14 та №15 Додатка №3) сформована нечітко, містить необґрунтоване посилання на конкретне місце походження товару та призводить до неефективного використання державних коштів».
Пунктом 7.1 Додатка №3 (позиція №14 специфікації матеріалів) передбачено закупівлю 500 кг «Гідрату окису калію рідкого (Італія)». При цьому Замовником не встановлено концентрацію KOH у розчині, показники якості та чистоти, допустимий склад домішок, нормативний документ або технічну специфікацію, яким повинен відповідати продукт, — тобто ключові технічні характеристики, необхідні для однозначного визначення предмета постачання, відсутні. Водночас без будь-якого технічного обґрунтування зазначено конкретну країну походження товару — «Італія», без виразу «або еквівалент».
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону, технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретне місце походження товару; у разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». Закон прямо і вичерпно називає посилання на країну походження серед заборонених видів прив'язки технічної специфікації.
Показово, що сам Замовник у відповіді на звернення Скаржника обґрунтовував правомірність своїх технічних вимог посиланням на ГКД 34.20.507-2003 «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила» (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 271 від 21.06.2019 р.). Разом з тим зазначений документ не перебуває у вільному публічному доступі, а Замовник, посилаючись на нього як на підставу спірної технічної вимоги, жодного разу не навів і не процитував конкретного положення цього документа, яке б встановлювало необхідність застосування гідрату окису калію саме італійського походження. За наявною у Скаржника інформацією, розділ ГКД 34.20.507-2003, присвячений приготуванню електроліту, передбачає застосування гідрату окису калію (KOH) технічного вищого ґатунку без прив'язки до конкретної країни походження, проте Скаржник позбавлений можливості достеменно підтвердити чи спростувати цю обставину самостійно, оскільки документ не є загальнодоступним. За таких обставин саме на Замовника, який поклав цей документ в основу обґрунтування спірної вимоги, покладається обов'язок надати колегії текст відповідного положення та підтвердити або спростувати наявність у ньому вимоги щодо італійського походження товару.
Аналогічний дефект наявний і в позиції №15 специфікації («Калій двохромовокислий», 4 кг): Замовником не визначено концентрацію, чистоту, марку, нормативний документ або технічну специфікацію, якій повинен відповідати продукт, вимоги до паспорта безпеки, класифікації та маркування, а також документів, що підтверджують законність введення такої хімічної продукції в обіг та її використання.
Окремо звертаємо увагу колегії на те, що гідроксид калію та дихромат калію є стандартизованими промисловими хімічними речовинами, які виробляються десятками підприємств у різних країнах світу, а їхній ринок об'єктивно не обмежується Італією. Достатньо простого пошуку в мережі Інтернет, щоб пересвідчитися в наявності низки виробників зазначеної продукції на території держав, географічно значно ближчих до України, ніж Італія, — зокрема, у Республіці Польща та Чеській Республіці. Так, лише як приклад, і без претензії на вичерпність переліку, можна навести:
WARCHEM Sp. z o.o. (Республіка Польща, https://warchem.pl/) — виробник, у товарному асортименті якого одночасно наявні і розчин гідроксиду калію, і дихромат калію, тобто обидві позиції, про які йдеться у цьому пункті скарги;
Ing. Petr Švec – PENTA s.r.o. (Чеська Республіка, https://www.pentachemicals.eu/) — виробник, що також випускає гідроксид калію.
Наведена інформація не потребує жодних спеціальних повноважень, платного доступу чи професійних баз даних для її отримання — вона перебуває у відкритому доступі і може бути самостійно перевірена й доповнена будь-якою заінтересованою особою, включно з колегією та самим Замовником, шляхом звичайного пошуку в мережі Інтернет. Це саме й підтверджує, що встановлення Замовником вимоги щодо постачання товару виключно італійського походження не було зумовлене відсутністю альтернативних постачальників, а є результатом або свідомого, або недбалого формування технічної специфікації без урахування найелементарніших загальнодоступних відомостей про стан відповідного товарного ринку. Встановлюючи таку вимогу без жодного технічного обґрунтування, Замовник не лише необґрунтовано звужує коло потенційних постачальників всупереч частині 4 статті 23 Закону, а й свідомо чи внаслідок неналежної підготовки тендерної документації закладає в очікувану вартість закупівлі завідомо завищені логістичні витрати на транспортування товару зі значно віддаленішої країни походження, тоді як функціонально ідентичний товар доступний на значно ближчих ринках. Таке невмотивоване й економічно необґрунтоване формулювання технічної вимоги не тільки порушує законодавство у сфері публічних закупівель, а й суперечить меті ефективного та раціонального використання державних коштів, яка є однією з засад системи публічних закупівель.
Відсутність технічних характеристик для обох позицій, що унеможливлює об'єктивне порівняння пропозицій учасників (частина 3 статті 23 Закону), у поєднанні з невмотивованою прив'язкою до географічно віддаленої країни походження для позиції №14, свідчить не про технічну необхідність, а про системний, безсистемний та економічно необґрунтований підхід Замовника до формування тендерної документації.
Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:
1)Додаток №3 до тендерної документації «Технічні вимоги на закупівлю послуг»;
2)Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII;