Рішення АМКУ № 9784-р/пк-пз: Послуги з встановлення системи зовнішнього…

Рішення органу оскарження № 9784-р/пк-пз від 12.08.2026 за скаргою UA-2026-07-28-001806-a.a2

Текст рішення

РІШЕННЯ

№9784-р/пк-пз від 12.08.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПБВ-ЕЛЕКТРО" (код ЄДРПОУ: 37037256) від 01 серпня 2026 № UA-2026-07-28-001806-a.a2 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 04.08.2026 № 9416-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду частково.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 10.08.2026 надав відзив на пояснення Замовника.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1.Скаржник зазначає, що аналізуючи вимоги п.1 розділу ІІІ Документації Скаржник Зауважує, що ряд вимог Документації не відповідають суті вказаних за посиланням додатків, а саме:

Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації:

− інформацією, що підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (критерію) відповідно до пункту 1 до Додатку № 3;

− інформацією щодо відсутності підстав, установлених в пунктах 45 та 47 Особливостей, відповідно до пункту 2 Додатку № 3 до тендерної документації;

− інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) та його відповідність вимогам Замовника, які зазначені у Додатку 1, відповідно до пункту 4 Додатку № 3 до тендерної документації;

− документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції, відповідно до пункту 3 Додатку № 3 до тендерної документації;

− у разі якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання, пункт 5 Додатку 3;

− іншою інформацією та документами, відповідно до вимог цієї тендерної документації та додатків до неї, зазначена у пункті 6 Додатку № 3 до тендерної документації.

Невідповідність: додаток № 3 – це форма Тендерної пропозиції, а не кваліфікаційний критерій, а також відсутній п. 1., п. 2.,, п. 3 п. 4., п. 5, п. 6. Крім того, технічні характеристики містяться у Додатку № 7, тоді як Додаток № 1 у цій закупівлі — це "Кваліфікаційні вимоги кореговані" В п. 6 розділу ІІІ Документації вимагається:

Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим характеристикам та вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником відповідно до додатку 1 Документації.

Проте в цьому ж п. 6 вище прямо вказано, що технічні характеристики містяться у додатку 7. Також, у пункті 5 зазначеного розділу вказано, що додаток 1 — це документ для підтвердження кваліфікаційних критеріїв (ст. 16 Закону).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Скаржник зазначає, що наведена сукупність вимог Документації свідчить про наявність численних суперечностей, грубих технічних помилок та взаємовиключних положень. Замовник повністю перекрутив структуру та призначення власних додатків, вимагаючи від учасників:

- надати ключові документи (кваліфікацію, техспецифікацію, повноваження, документи об'єднання) відповідно до конкретних пунктів форми "Тендерна пропозиція" (додаток 3), у якій ці пункти фізично відсутні.

- ознайомитися та погодитися з Проєктом договору, який у Розділі VI Документації названо Додатком № 2, хоча насправді Замовник затвердив Проєкт договору як додаток № 6 (а додаток № 2 є формою Гарантійного листа).

Така документальна невизначеність у тексті Документації позбавляє Скаржника можливості чітко та однозначно визначити правильний склад, форму та зміст своєї пропозиції. Це створює умови для суб'єктивного трактування документів Учасників з боку Замовника та ризик упередженого і безпідставного відхилення Скаржника. Зазначене прямо порушує принципи публічних закупівель, визначені ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі" (щодо об’єктивності, неупередженості оцінки та недискримінації учасників), а також суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації та додатків до неї, а саме:

- привести вимоги пункту 1 розділу ІІІ Документації у повну відповідність до фактичного змісту, назв та нумерації пунктів додатку 1 ("Кваліфікаційні вимоги кореговані"), додатку 3 ("Форма Тендерна пропозиція") та додатку 7 ("Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі"), виключивши взаємовиключні вимоги та посилання на неіснуючі пункти цих додатків;

- привести положення пункту 3 розділу VI Документації у відповідність до фактичного Реєстру документів, чітко вказавши, що проєкт договору міститься у додатку 6, усунувши помилкове посилання на додаток 2.

Також Скаржник зазначає, що в п. 6 розділу ІІІ Замовником вимагається:

Проте на цій же сторінці у пункті 6 вище прямо вказано, що технічні характеристики містяться у додатку 7. Також, у пункті 5 зазначеного розділу вказано, що додаток № 1 — це документ для підтвердження кваліфікаційних критеріїв (ст. 16 Закону).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Скаржник зазначає, що встановлення у пункті 6 розділу ІІІ Документації взаємовиключних вимог — одночасного посилання на додаток 1 (який є "Кваліфікаційними вимогами") та додаток 7 (який є "Технічною специфікацією") для підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі — створює грубу правову невизначеність. Така недбалість Замовника при формуванні тексту Документації позбавляє учасника можливості чітко зрозуміти, за якою саме формою та в якому додатку необхідно надати технічну пропозицію. Це створює умови для суб'єктивного трактування пропозицій Учасників з боку Замовника та підвищує ризик безпідставного відхилення Скаржника під надуманим приводом "невідповідності умовам ТД". Зазначене прямо порушує принципи прозорості, об'єктивності та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, закріплені у ст. 5 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - усунути суперечності у пункті 6 розділу ІІІ Ддокументації, чітко розмежувавши вимоги щодо надання кваліфікаційних документів (згідно з додатком 1) та документів, що підтверджують технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (згідно з додатком 7), виключивши взаємовиключні посилання.

Замовник зазначає, що перелік інформації та документів, наведений у пункті 1 розділу ІІІ Документації, дослівно відтворює вимоги пункту 28 Особливостей та статті 26 Закону щодо змісту Дропозиції (інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям;

про відсутність підстав, установлених пунктами 45 та 47 Особливостей; про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі; про повноваження підписанта; про об’єднання учасників).

Зазначення поряд із цим номерів пунктів додатку 3 має винятково технікоредакційний характер і не змінює складу документів, які подає учасник: цей склад вичерпано визначений самим текстом відповідних абзаців пункту 1 розділу ІІІ Документації та додатками до Документації, кожен з яких має однозначну назву (додаток 1 — "Кваліфікаційні вимоги", додаток 3 — форма "Тендерна пропозиція", додаток 7 — "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі").

Замовник зазначає, що показово, що сам Скаржник у тексті Скарги безпомилково ідентифікує призначення кожного з додатків Документації і безпомилково визначає, де саме містяться кваліфікаційні вимоги, технічна специфікація, форма пропозиції та проєкт договору. Це спростовує його ж тезу про нібито "неможливість чітко та однозначно визначити правильний склад, форму та зміст своєї пропозиції": Документація, прочитана у сукупності з додатками, такої можливості не позбавляє.

Стосовно зазначення у пункті 3 розділу VI Документації додатку 2: проєкт договору про закупівлю оприлюднено в електронній системі закупівель окремим файлом (додаток 6 "Проєкт Договору"), зміст якого є відкритим, доступним та однозначним; Додаток 2 (форма гарантійного листа) за своїм змістом об’єктивно не може бути сприйнятий, як проєкт договору. Зазначена техніко-редакційна неточність не змінює жодної вимоги до учасників, не впливає на зміст правовідносин і не здатна ввести в оману розсудливого суб’єкта господарювання.

Додатковою гарантією від "суб’єктивного трактування" та "безпідставного відхилення", ризиком яких Скаржник обґрунтовує свої вимоги, є імперативний механізм пункту 43 Особливостей: у разі виявлення невідповідностей в інформації та/або документах, поданих учасником (у тому числі відсутності документів, подання яких передбачалося ТД), замовник зобов’язаний розмістити повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей та надати учаснику 24 години на їх виправлення. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.

Насамкінець, жоден суб’єкт господарювання, включно зі Скаржником, не звертався до Замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням зазначених положень, що додатково підтверджує відсутність реальних, а не удаваних, перешкод у підготовці Пропозицій.

Також Замовник зазначає, що перший абзац пункту 6 розділу ІІІ Документації прямо та недвозначно визначає, що "Перелік та обсяг надання послуг з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є" відображено у завантаженому електронному вигляді окремим файлом, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ" (додаток 7 до тендерної документації)".

Отже, місцезнаходження технічної специфікації визначено в ТД однозначно — Додаток 7.

На думку Замовника, згадка додатку 1 у другому абзаці пункту 6 розділу ІІІ Документації стосується обов’язку учасника підтвердити відповідність вимогам, установленим Замовником, до складу яких належать і кваліфікаційні вимоги (додаток 1). За системного прочитання пункту 6 у сукупності з пунктом 5 того самого розділу (кваліфікаційні критерії підтверджуються згідно з Додатком 1) та першим абзацом пункту 6 (технічні вимоги — додаток 7) будь-яка "правова невизначеність" відсутня: учасник подає документи як за Додатком 1 (кваліфікація), так і за додатком 7 (технічні вимоги) — незалежно від редакційних особливостей окремих формулювань.

Сам Скаржник у Скарзі викладає саме таке — правильне — розуміння структури Документації, чим спростовує власне твердження про неможливість зрозуміти, "за якою саме формою та в якому додатку необхідно надати технічну пропозицію".

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації:

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Документації Перелік та обсяг надання послуг з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є" відображено у завантаженому електронному вигляді окремим файлом, а саме: “ ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ ” (додаток 7 до тендерної документації).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Документації проєкт договору про закупівлю із зазначеним порядком змін його умов, у тому числі змін істотних умов договору про закупівлю, викладений у Додатку 2 до цієї тендерної документації.

При цьому, додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

Додаток 2 Документації містить гарантійний лист.Додаток 3 Документації містить тендерну пропозицію.

Додаток 6 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ № ____________ про закупівлю послуг за державні кошти.

Додаток 7 Документації містить інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Таким чином містяться розбіжності в частині змісту наведених вище додатків та посилань на них відповідно до вимог, зокрема, пункту 1 та 6 розділу ІІІ, а також пункту 3 розділу VI Документації, що не дає можливість суб'єктам господарювання належним чином сформувати свої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до таких суб’єктів господарювання, зокрема, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 4.4 розділу І "Загальні положення" Документації, строк надання послуг встановлено до 17.08.2026. Водночас, згідно з пунктом 1 розділу IV Документації, кінцевий строк подання Пропозицій визначено 05.08.2026 о 11:00.

Скаржник наголошує, що встановлений строк надання послуг є завідомо нереальним для виконання, штучно обмежує конкуренцію та має очевидні ознаки дискримінації з огляду на таке:

Так, відповідно до пункту 2 розділу VI Документації (що повністю узгоджується з вимогами пункту 49 Особливостей), договір про закупівлю не може бути укладений раніше ніж через 5 днів з дати оприлюднення наміру про укладення договору (період оскарження) та укладається протягом 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір.

Навіть за умови ідеального перебігу процедури (якщо Замовник визначить переможця в день розкриття 05.08.2026), договір може бути укладений не раніше 11.08.2026.

Таким чином, на виконання всього обсягу складних електромонтажних робіт із встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є" в Учасника залишається лише 6 календарних днів (з 11.08.2026 по 17.08.2026). Більше того, якщо Замовник скористається своїм законним правом і укладе договір, наприклад, на 10-й або 15-й день з моменту визначення переможця (що є абсолютно правомірним), то строк виконання робіт (до 17.08.2026) закінчиться до моменту підписання самого договору.

Встановлення таких умов свідчить про те, що Замовник створює штучні бар’єри для сторонніх учасників ринку. Очевидно, що виконати такі роботи за 5–6 днів без попередньої підготовки неможливо, якщо тільки такий учасник не розпочав або вже не виконав ці роботи заздалегідь, маючи внутрішні домовленості із Замовником.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - змінити кінцевий строк надання послуг у пункті 4.4 розділу І "Загальні положення" Документації на реальний (наприклад, визначивши його кількістю календарних чи робочих днів з моменту укладення договору або підписання акту передачі об'єкта), усунувши дискримінаційні умови та обмеження конкуренції.

Замовник зазначає, що строк надання послуг установлено Замовником з урахуванням об’єктивних потреб, а саме - необхідності завершення влаштування блискавкозахисту будівлі "Є" до завершення періоду максимальної грозової активності, оскільки об’єкт наразі не захищений від прямих попадань блискавки, що створює безпосередню загрозу виникнення пожежі та знищення державного майна військової частини; необхідності використання бюджетних призначень у межах визначених строків;

виконання завдань Державної прикордонної служби України в умовах правового режиму воєнного стану. Отже, оспорюваний строк має об’єктивне, а не "штучне" обґрунтування.

Умова про строк є єдиною та однаковою для всіх потенційних учасників і не створює жодних переваг: кожен учасник подає пропозицію на тих самих умовах. Оцінка власної спроможності надати послуги у визначений строк належить до комерційного розсуду учасника, який провадить господарську діяльність на власний ризик. Складність умови сама по собі не є дискримінацією у розумінні статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону.

Скаржник не надав жодного розрахунку (трудомісткості за ресурсними елементними кошторисними нормами, графіка виконання, відомості необхідних людських ресурсів тощо), який доводив би об’єктивну неможливість надання послуг у встановлений строк; його висновки про "завідомо нереальний" строк є оціночними припущеннями.

Водночас за належної організації робіт (паралельне виконання влаштування контуру заземлення та монтажу блискавкоприймачів і струмовідводів кількома ланками) обсяг послуг за технічною специфікацією додатку 7 є об’єктивно виконуваним у стислі строки для належно забезпеченого ресурсами виконавця.

Щодо співвідношення строку надання послуг зі строками укладення договору: пункт 49 Особливостей визначає, що договір може бути укладений одразу після спливу п’ятиденного періоду оскарження. Крім того, підпункт 4 пункту 19 Особливостей прямо передбачає можливість продовження строку дії договору та строку виконання зобов’язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження (до яких належить, зокрема, зміщення строків процедури внаслідок її оскарження), без збільшення суми договору. Отже, законодавство містить збалансований договірний механізм, який виключає змодельовану Скаржником ситуацію "закінчення строку виконання до підписання договору" як підставу відповідальності добросовісного виконавця.

Замовник зауважує, що безпосередньою причиною зміщення строків Процедури закупівлі є саме дії Скаржника з її оскарження. За результатами розгляду Скарги Замовник не позбавлений права актуалізувати строк надання послуг шляхом внесення змін до Документації у порядку, визначеному Особливостями та розділом ІІ Документації, що, однак, жодним чином не свідчить про дискримінаційність первісної умови, встановленої з огляду на легітимні потреби Замовника.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.4 розділу І Документації строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг до 17.08.2026 року.

Додаток 6 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ № ____________ про закупівлю послуг за державні кошти 12. Строк дії Договору 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін і діє до 25 грудня 2026 року, але в будь-якому разі — до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

Враховуючи вищенаведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі та додатку 7 Документації, предметом даної процедури закупівлі є: "послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є" за адресою: Україна, Львівська область. Код ДК 021:2015 — 45310000-3 — Електромонтажні роботи".

Скаржник зазначає, що аналізуючи зміст "Загальних вимог" додатку 7, він виявив грубі технічні помилки та суперечності, які повністю спотворюють предмет закупівлі, а саме:

- у п. 6 "Загальних вимог" Додатку № 7 Замовник вимагає: "У складі тендерної пропозиції надається гарантійний лист про те, що під час виконання послуги з монтажу системи пожежної сигналізації згідно предмету закупівлі, Учасник зобов’язується щоденно прибирати приміщення".

- у п. 8 "Загальних вимог" Додатку № 7 Замовник зазначає: "Під час встановлення систем пожежної сигналізації та передавання тривожних сповіщень, системи керування евакуювання (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) на об’єкті необхідно забезпечити дотримання вимог...".Таким чином, Замовник у межах однієї процедури закупівлі вимагає від Учасників підтвердити відповідність технічних характеристик та надати гарантії щодо робіт із монтажу пожежної сигналізації, які взагалі не є предметом даного тендеру (оскільки предметом є зовнішній блискавкозахист будівлі).

Таким чином, встановлення у додатку 7 взаємовиключних та суперечливих положень щодо одночасного виконання робіт із монтажу "систем пожежної сигналізації" та "систем зовнішнього блискавкозахисту" призводить до тотальної правової та технічної невизначеності умов Документації.

Учасники торгів позбавлені можливості однозначно визначити склад, обсяг та технічні параметри послуг, які реально підлягають наданню на об'єкті Замовника.

Наявність таких суперечливих вимог прямо порушує базовий принцип публічних закупівель, закріплений у статті 5 Закону — відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, оскільки текст документації не забезпечує чіткості та однозначності умов торгів.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - вилучити з пунктів 6 та 8 "Загальних вимог" додатку 7 будь-які згадки та вимоги щодо монтажу та обслуговування "систем пожежної сигналізації", привівши текст додатку у повну відповідність до реального предмета закупівлі (встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є").

Замовник зазначає, що предмет закупівлі визначено однозначно в оголошенні, Документація (пункти 4.1–4.3 розділу І) та додатку 7: послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є". Обсяг і склад послуг визначаються технічною специфікацією (відомістю обсягів) Додатку 7, яка стосується виключно системи блискавкозахисту та не містить жодних робіт з монтажу систем пожежної сигналізації.

Отже, твердження Скаржника про "тотальну правову та технічну невизначеність" предмета закупівлі не відповідає дійсності.

У пункті 6 "Загальних вимог" додатку 7 від учасника вимагається власний гарантійний лист щодо щоденного прибирання приміщень під час виконання послуги "згідно предмету закупівлі" — тобто текст вимоги сам відсилає до предмета закупівлі, визначеного Документацією (блискавкозахист). У пункті 8 ідеться про обов’язок дотримання вимог нормативних документів під час виконання робіт на об’єкті. Вживання у цих пунктах словосполучень щодо "систем пожежної сигналізації" є техніко-редакційною опискою, яка не змінює змісту вимог (гарантія прибирання; дотримання законодавства) та не покладає на учасників жодних обов’язків з виконання робіт, не передбачених специфікацією. Розсудливий учасник, ознайомившись зі специфікацією, не може дійти висновку про необхідність виконання робіт з монтажу пожежної сигналізації, які у специфікації відсутні та в ціну пропозиції не включаються.

Додатково Замовник зазначає, що система зовнішнього блискавкозахисту за своїм функціональним призначенням є заходом протипожежного захисту будівлі (пункт 1.21 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417; ДСТУ Б В.2.5-38:2008; ДСТУ EN 62305), тому вживання суміжної термінології пожежної безпеки в "Загальних вимогах" не створює в учасника уявлення про інший предмет закупівлі.

Зазначена редакційна описка може бути усунута Замовником самостійно в порядку, визначеному статтею 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі) та Особливостями, і не свідчить про порушення принципів здійснення публічних закупівель чи обмеження конкуренції.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.1 розділу І Документації назва предмета закупівлі Послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є", за адресою: Україна, Львівська область. Код ДК 02162015-45310000-3 — Електромонтажні роботи.

6. У складі тендерної пропозиції надається гарантійний лист про те, що під час виконання послуги з монтажу системи пожежної сигналізації згідно предмету закупівлі, Учасник зобов’язується щоденно прибирати приміщення.

8. З урахуванням того, що виконання робіт/надання послуг включає в себе монтаж системи та її налагоджування, у складі тендерної пропозиції Учасник надає Ліцензію із провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів або дозвільний документ (декларацію).

Під час встановлення систем пожежної сигналізації та передавання тривожних сповіщень, системи керування евакуювання (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) на об’єкті необхідно забезпечити дотримання вимог, з врахуванням положень чинних нормативно-правових актів, у галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

За таких умов, наведені вище вимоги Документації не узгоджується з предметом закупівлі в цій частині, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

4. Скаржник зазначає, що в додатку 7 Документації Замовником встановлено наступну умову: "Норми витрат матеріалів можуть коригуватися в залежності від підбору, без зміни інших нормативних показників".

Скаржник наголошує, що дана вимога є абсолютно розмитою, створює повну правову невизначеність та прямо суперечить законодавству у сфері кошторисного нормування з огляду на таке:

Технічна та правова невизначеність - зі змісту Документації абсолютно неможливо зрозуміти, "в залежності від підбору" якого саме параметру чи об'єкту учасник має право коригувати норми. Текст Документації не містить жодних критеріїв, правил чи меж такого "підбору", що змушує учасників діяти "наосліп" та вгадувати наміри Замовника.

Порушення державних кошторисних норм (КНУ) - відповідно до Кошторисних норм України (КНУ) "Настанова з визначення вартості будівництва", норми витрат будівельних матеріалів (витрати на укладання, нормативні втрати, відходи тощо) є чітко регламентованими та зафіксованими на державному рівні у базі РЕКН. Вони розраховуються кошторисною програмою (АВК, Смета тощо) автоматично. Жоден учасник чи замовник не має законного права самовільно "коригувати" чи змінювати ці державні норми витрат у кошторисах під приводом якогось "підбору".

Отже, Скаржник зазначає, що встановлення у Документації умови про коригування норм "в залежності від підбору" (без жодного розшифрування цього поняття) створює умови для тотальної правової невизначеності. Замовник фактично прописав у Документації інструмент для суб'єктивного оцінювання пропозицій, адже він зможе на власний розсуд трактувати "правильність" виконаного учасниками "підбору" та відхиляти пропозиції сторонніх компаній. Це прямо порушує принципи публічних закупівель, закріплені у ст. 5 Закону щодо прозорості, об'єктивності та неупередженої оцінки, а також вимоги ч. 4 ст. 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - вилучити з додатку 7 протиправну, розмиту та технічно безпідставну умову: "Норми витрат матеріалів можуть коригуватися в залежності від підбору, без зміни інших нормативних показників", як таку, що прямо суперечить Кошторисних норм України та створює правову невизначеність.

Замовник зазначає, що оспорюване положення є диспозитивним (дозвільним), а не зобов’язальним - воно не покладає на учасників жодного обов’язку, не встановлює підстав для відхилення пропозицій, а лише допускає врахування при складанні цінової пропозиції особливостей конкретних систем блискавкозахисту, запропонованих учасником. Слово "підбір" ужито в загальновживаному для кошторисної справи значенні — підбір конкретних матеріалів, виробів та устаткування (у тому числі еквівалентів), можливість пропонування яких прямо передбачена тим самим додатком 7.

Комплектні системи зовнішнього блискавкозахисту різних виробників об’єктивно різняться (тип і крок тримачів, з’єднувальних елементів, перерізи та виконання провідників тощо), тому кількісні показники витрат матеріалів визначаються за проектними рішеннями та технічною документацією конкретного виробника. Кошторисні норми України "Настанова з визначення вартості будівництва" передбачають визначення витрат матеріальних ресурсів на підставі проектних рішень та специфікацій; ресурсні елементні кошторисні норми мають усереднений характер. Застереження "без зміни інших нормативних показників" якраз гарантує незмінність нормативних трудовитрат та інших показників державних норм, тобто виключає, а не створює можливість маніпуляцій.

Таким чином, зазначене положення розширює, а не звужує можливості учасників (дозволяє пропонувати системи різних виробників без ризику формальних розбіжностей у кількості супутніх матеріалів), однаково доступне всім учасникам і не може слугувати інструментом "суб’єктивного оцінювання". Скаржник не навів жодного прикладу того, як саме це положення порушує його права чи перешкоджає підготовці Пропозиції.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Усі розрахунки ціни пропозиції (кошторисна документація) повинні містити підпис та печатку інженера-проектувальника (або інженера-кошторисника) у частині кошторисної документації на кожній сторінці та бути надані у пропозиції у форматі pdf. Кошторисні розрахунки пропозиції Учасника мають відповідати всім вимогам та показникам, зазначених у пiдсумкових відомостях ресурсiв та іншим вимогам, передбачених у цьому Додатку, в тому числі: в частині розрахунків кількісних показників витрат труда робітників; кількісних показників кошторисної трудомісткість, кількісних показників середнього розряду робіт; будівельних матеріалів, виробів і комплектів; устаткування;

будівельних машин і механізмів та інших показників. У складі пропозиції додатково надати кошторис в imd форматі або іншому форматі, що повинен узгоджуватися з наданими кошторисними розрахунками у форматі pdf, при цьому надані документи повинні повністю узгоджуватись між собою в частині розрахунків кількісних показників, витрат труда робітників; кількісних показників кошторисної трудомісткість, кількісних показників середнього розряду робіт; будівельних матеріалів, виробів і комплектів; устаткування;

будівельних машин і механізмів та інших показників (в т.ч. їх кількості), передбачених у підсумкових відомостях ресурсів та інших вимогах цього Додатку.

Норми витрат матеріалів можуть коригуватися в залежності від підбору, без зміни інших нормативних показників.

Підсумкова відомість ресурсів № п/п Найменування Одиниця виміру Кількість IІІ. Будівельні матерiали, вироби та конструкцiї Тримач кониковий прямий з пластиком Н-041 шт Стрічка антикорозійна G-115 шт Смуга оцинкована W-25x4/ST м Корпус для контрольно фасадного з’єднання К-681 шт Злучник для дроту універсальний С-011 шт Дріт алюмінієвий діаметром 8 мм. W-08/AL м Злучник контрольний С-032 шт Комплект заземлення G-20/30 шт Тримач дроту пластиковий М8 Н-018 шт Блискавкотримач кониковий 3,0м. М-10/30 шт Враховуючи вищенаведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

5. Скаржник зазначає, що в пункті 1.1.3 додатку 1 Документації Замовник вимагає від Учасників надати:

"Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що зареєстрована територіальним органом ДСНС (з відміткою такого органу, якщо вказаний документ надається у паперовому вигляді) або електронна версія вказаного документу із обов’язковою наявністю QR-коду чи іншого ідентифікатора для можливості перевірки автентичності вказаного документу".

Скаржник наголошує, що встановлення даної вимоги у складі Документації є протиправним, дискримінаційним та таким, що прямо суперечить чинному законодавству України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 "Порядку подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки", затвердженого Постановою КМУ № 440 від 05.06.2013 року, дана Декларація надає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктами господарювання об’єктів нерухомості (введення в експлуатацію, оренда тощо). Чинне законодавство України у сфері публічних закупівель та пожежної безпеки не містить жодної норми, яка б зобов’язувала учасника мати або подавати таку Декларацію для підтвердження кваліфікації при отриманні права на участь у тендері. На стадії подання Пропозицій учасник лише заявляє про свій намір виконати роботи, а не розпочинає експлуатацію нових об'єктів нерухомості.

Предметом закупівлі є послуги з монтажу зовнішнього блискавкозахисту на об'єкті Замовника (будівля "Є"). Скаржник (як потенційний виконавець робіт) на етапі торгів не є власником, балансоутримувачем чи користувачем будівлі "Є" Замовника. Відповідно, Скаржник не має жодного правового відношення до цього об'єкта і фізично та юридично не може (і не зобов'язаний) реєструвати в ДСНС будь-які декларації на об'єкт, що належить Замовнику.

Додатково Замовник вимагає обов'язкову наявність "графічного QR-коду" або "паперової відмітки" на бланку декларації. Скаржник зазначає, що Декларації, які реєструються в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал "Портал Дія", відповідно до алгоритмів системи не містять на бланку зображення QR-коду. Єдиним легітимним підтвердженням є реєстраційний номер, якій зазначається на бланку самою системою. Вимагаючи графічні елементи, яких держава не видає, Замовник штучно створює підстави для безпідставного відхилення Пропозицій.

Отже, на думку Скаржника, вимагання Декларації ДСНС, яка за Постановою КМУ № 440-2013 регулює лише початок роботи приміщень самого учасника, у межах процедури закупівлі послуг з монтажу на об'єкті Замовника є штучним, технічно та юридично безпідставним бар'єром. Замовник протиправно наділив внутрішній господарський документ функцією "кваліфікаційного критерію". Це прямо порушує базові принципи публічних закупівель, закріплені у ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону (недискримінація учасників та заборона обмеження конкуренції).

Скаржник зазначає, що зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - повністю вилучити з пункту 1.1.3 додатку 1 Документації вимогу щодо обов'язкового надання Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, зареєстрованої в ДСНС.

Замовник зазначає, що всупереч твердженням Скаржника, вимога пункту 1.1.3 додатку 1 стосується матеріально-технічної бази самого учасника (приміщень, які він використовує у власній господарській діяльності), а не об’єкта Замовника. Жодного обов’язку "реєструвати декларації на об’єкт Замовника" Документація не встановлює, тому доводи підпункту 8.2 Скарги ґрунтуються на хибному тлумаченні вимоги.

Відповідно до статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств та початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Отже, наявність зареєстрованої декларації є законодавчо обумовленим атрибутом правомірного використання нерухомості будь-яким діючим суб’єктом господарювання. Вимога Документації не покладає на учасників жодного додаткового обов’язку понад той, що вже встановлений законом, а лише передбачає документальне підтвердження правомірності використання матеріально-технічної бази в межах кваліфікаційного критерію "наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" (пункт 1 частини другої статті 16 Закону), спосіб підтвердження якого визначає замовник.

Визначальним є те, що Скаржник має зареєстровану декларацію і сам долучив її до Скарги (додаток 2 до Скарги). Отже, оскаржувана вимога є для Скаржника цілком здійсненною, не перешкоджає його участі у Процедурі закупівлі та не порушує його прав чи охоронюваних законом інтересів. Оскарження умови, якій Скаржник сам відповідає, підтверджує абстрактний характер його доводів у цій частині.

Щодо форми документа: вимога Документації сформульована альтернативно — "із обов’язковою наявністю QR-коду чи іншого ідентифікатора для можливості перевірки автентичності вказаного документу". Реєстраційний номер декларації, присвоєний під час її реєстрації (у тому числі, в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг), і є таким "іншим ідентифікатором". Отже, Документація прямо враховує особливості електронної реєстрації декларацій, а доводи Скаржника про вимагання "графічних елементів, яких держава не видає" спростовуються буквальним текстом Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції.

1.1.

Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій* 1.1.3. Учасники повинні надати документи, що підтверджують право власності на офіс та склад за своїм функціональним призначенням (де учасник зберігатиме інструмент та обладнання, що буде залучене для виконання робіт за даною закупівлею). Для підтвердження відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки Учасник має надати Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що зареєстрована територіальним органом ДСНС (з відміткою такого органу, якщо вказаний документ надається у паперовому вигляді) або електронна версія вказаного документу із обов’язковою наявністю QR-коду чи іншого ідентифікатора для можливості перевірки автентичності вказаного документу.

Скаржник на розгляд Комісії надав декларацію №20241117-010331 відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, відповідно до якої, зокрема, зазначено наступне:

Відомості про заявника Повне найменування організації

ТОВАРИСТВО

ОБМЕЖЕНОЮ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПБВ-ЕЛЕКТРО"

ПІБ керівника МАДЯР ІВАН ІВАНОВИЧ

ЄДРПОУ 37037256

За таких умов, Документацією передбачена необхідність надати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що зареєстрована територіальним органом ДСНС (з відміткою такого органу, якщо вказаний документ надається у паперовому вигляді) або електронна версія вказаного документу із обов’язковою наявністю QR-коду чи іншого ідентифікатора для можливості перевірки автентичності вказаного документу.

Враховуючи наведене, у тому числі, надані Скаржником пояснення та документи, Враховуючи вищенаведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

6. Скаржник зазначає, що у підпункті 1.1.4 додатку 1 Документації Замовник вимагає від учасників надати у складі Пропозиції дозвіл або декларацію відповідності матеріальнотехнічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на: "роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В".

Скаржник наголошує, що встановлення даної вимоги у тексті Документації є протиправним та прямо суперечить чинному нормативно-правовому регулюванню у сфері охорони праці та промислової безпеки з огляду на таке:

Порядок видачі дозволів та реєстрації декларацій регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 (у редакції Постанови КМУ № 77 від 03.02.2021).

Згідно з чинними змінами до цього нормативного акта, роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях напругою до 1000 В були повністю виключені як з Переліку робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі дозволу (Група Б), так і з Переліку робіт, що виконуються на підставі декларації (Група А).

На сьогодні законодавство України взагалі не передбачає процедури державного декларування чи ліцензування робіт в електроустановках напругою до 1000 В, а органи Держпраці фізично не реєструють такі декларації, оскільки для виконання цих робіт достатньо мати навчений персонал із відповідною групою допуску з електробезпеки (не нижче ІІІ-IV групи).

Встановивши обов'язкову вимогу щодо надання декларації Держпраці на вид робіт, який за законом не підлягає декларуванню, Замовник висунув завідомо неможливу та протиправну вимогу. Це створює умови для штучного обмеження конкуренції та дискваліфікації учасників за формальною ознакою відсутності документа, який не передбачений чинним законодавством України. Зазначене прямо порушує вимоги ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - вилучити з підпункту 1.1.4 додатку 1 Документації протиправну вимогу щодо обов'язкового надання дозволу або декларації Держпраці на "роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В", привівши вимоги до дозвільних документів у повну відповідність до чинного законодавства України з питань охорони праці.

Замовник зазначає, що послуги за предметом закупівлі об’єктивно включають роботи підвищеної небезпеки, зокрема, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра (монтаж блискавкоприймачів та струмовідводів на покрівлі будівлі), які відповідно до пункту 3 групи Б додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77), виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Отже, вимога щодо наявності в учасника дозвільних документів Держпраці зумовлена реальним складом робіт та легітимною метою — гарантуванням безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки на об’єкті військової частини, і як така узгоджується зі статтями 16 та 22 Закону.

Навіть якщо виходити з доводів Скаржника про те, що окремо названий вид робіт ("роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В") наразі не підлягає декларуванню чи отриманню дозволу, це не робить вимогу дискримінаційною і не створює "завідомо неможливої" умови, оскільки, по-перше, відповідно до частини п’ятої статті 26 Закону та прямого застереження пункту 1 розділу ІІІ Документації документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції, а відсутність таких документів не може бути підставою для відхилення пропозиції; по-друге, вимога сформульована альтернативно ("Дозвіл або Декларація"), і учасник виконує її наданням наявних у нього дозвільних документів на фактично виконувані ним роботи підвищеної небезпеки або, за відсутності законодавчо встановленого обов’язку щодо окремого виду робіт, — відповідним поясненням (довідкою). Таким чином, ризик "дискваліфікації за відсутність документа, не передбаченого законодавством", виключений самим текстом Документації та Законом.

Скаржник не довів, що зазначена вимога реально перешкоджає саме його участі:

доказів звернення за відповідними дозвільними документами, відмови в їх видачі або інших об’єктивних перешкод до Скарги не додано.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.1.

Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій* 1.1.4. На підтвердження спроможності виконання робіт, які є предметом закупівлі, Учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларацію відповідності матеріально – технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з відміткою про реєстрацію в територіальному органі Держпраці на: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метр;

земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій; роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі; роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В; зварювальні, газополум’яні, а також наплавочні і паяльні роботи, що виконуються із застосуванням відкритого полум’я. В декларації відповідності матеріально – технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці у графі місце виконання робіт підвищеної небезпеки повинна зазначатися адреса, де будуть виконуватися роботи за даною закупівлею, або повинно бути зазначено – "на всій території України згідно укладених договорів".

Відповідно до додатку 2 ПОРЯДКУ видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 передбачено, зокрема, види робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі дозволу.

Відповідно до наведеного вище переліку відсутні, зокрема, роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В.

За таких умов, вимога Документації щодо надання у складі Пропозиції дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларації відповідності матеріально – технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з відміткою про реєстрацію в територіальному органі Держпраці на роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В суперечать положенням чинного законодавства, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції та є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

7. Скаржник зазначає, що в пункті 1.2.1 додатку 1 Документації Замовник встановив вимоги до наявності працівників відповідної кваліфікації, де, зокрема, вимагає від учасників обов'язково залучити:

- Технічного керівника (керівника робіт) із дипломом про навчання виключно за спеціальністю "Пожежна безпека".

- Налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування або налагоджувальника контрольно–вимірювальних приладів та автоматики (КВПіА).

Скаржник наголошує, що окремі зазначені вимоги є штучно висунутими, технічно безпідставними, не відповідають предмету закупівель та обмежують конкуренцію з огляду на таке. Так, предметом даної закупівлі є "Послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є"" (Код ДК 021:2015 — 45310000-3 — Електромонтажні роботи). Даний вид робіт за своєю інженерною та технологічною суттю належить до загальнобудівельної та електротехнічної сфери (монтаж металевих провідників, кріплень та контуру заземлення). Влаштування систем зовнішнього блискавкозахисту жодним чином не відноситься до ліцензійних робіт, які вимагають отримання ліцензії при провадженні господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Ні одним діючим керівним та нормативним документом України у сфері будівництва чи електромонтажу не встановлена вимога щодо обов’язкової наявності у керівника робіт з блискавкозахисту диплому за спеціальністю "Пожежна безпека". Замовник безпідставно та штучно скопіював цю вимогу з Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення (Постанова КМУ № 852 від 23.11.2016), які регулюють монтаж систем пожежогасіння, сигналізації та димовидалення, що не є предметом даного тендеру. Вимагаючи такий диплом, Замовник штучно усуває від участі в торгах класичні електромонтажні підприємства, які мають у штаті інженерів-електриків чи будівельників, що є прямою дискримінацією.

Включення до переліку обов'язкових працівників електромонтерів охороннопожежної сигналізації, електромонтерів з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажників радіоелектронної апаратури та приладів, а також налагоджувальників приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування є технічним та нормативним абсурдом. Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, трудова функція цих фахівців докорінно відрізняється від технології улаштування блискавкозахисту, а саме:

- Електромонтер охоронно-пожежної сигналізації відповідно до ДКХП здійснює монтаж, ремонт та експлуатаційне обслуговування виключно сповіщувачів, приймальноконтрольних приладів, звукових та світлових покажчиків і шлейфів слабкострумової сигналізації.

- Електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку за своїми посадовими обов'язками виконує розбирання, чищення, регулювання та ремонт апаратури дротового мовлення, телеграфних приладів, комутаторів та лінійних телефонних мереж зв'язку.

- Монтажник радіоелектронної апаратури та приладів згідно з державними стандартами праці виконує роботи з монтажу, паяння та складання друкованих плат, мікросхем, напівпровідникових приладів та вузлів радіоелектронної техніки на монтажних столах.

- Налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування за своєю кваліфікацією залучається для пусконалагодження, калібрування датчиків та програмування мікропроцесорних логічних контролерів на автоматизованих промислових потокових лініях.

Жодна з перелічених вище професій не передбачає наявності кваліфікаційних навичок, знань та права на виконання важких електромонтажних, будівельних та слюсарнозварювальних робіт, таких як ручне розроблення ґрунту під траншеї, прокладання та зварювання сталевої оцинкованої смуги контуру заземлення, встановлення металевих щогл блискавкоприймачів та монтаж важких металоконструкцій захисту на коньках дахів. Для виконання робіт із блискавкозахисту залучається персонал суто електротехнічного профілю (електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування, електромонтажники силових мереж та електрообладнання). Вимагання специфічних "слабкострумових" та "автоматизованих" професій для слюсарно-монтажних робіт на пасивних металоконструкціях є штучним бар'єром.

Встановлення штучної вимоги щодо обов'язкової наявності у керівника робіт диплому за спеціальністю "Пожежна безпека" (де Замовник не надав жодної альтернативи для неліцензійного виду діяльності) прямо обмежує конкуренцію та дискримінує Учасників, які мають законне право виконувати електромонтажні роботи.

Водночас, зазначивши у переліку робочих спеціальностей через сполучник "або" хаотичного набору професій зв'язківців, сигналізаційників та радіоелектронників, а також налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування, Замовник сформував вимоги у спосіб, що прямо суперечить Національному класифікатору професій України ДК 003:2010 та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Замовник офіційно дозволив подавати у складі Пропозиції спеціалістів, які за державними стандартами праці не мають законного права та належної кваліфікації виконувати небезпечні будівельно-монтажні та силові електромонтажні роботи з улаштування контуру заземлення та щогл блискавкозахисту.

Такі дії Замовника штучно підлаштовують кваліфікаційні вимоги під специфічний штатний розпис конкретного учасника з протипожежного сектору та створюють умови для прийняття на об'єкті послуг, виконаних особами без належного профільного допуску, що прямо порушує базові принципи публічних закупівель, закріплені у частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону.

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме:

- вилучити з пункту 1.2.1 додатку 1 Документації штучну та дискримінаційну вимогу щодо обов'язкової наявності у керівника робіт диплому про навчання за спеціальністю "Пожежна безпека", дозволивши залучення фахівців із будівельною або електротехнічною освітою;

- вилучити з пункту 1.2.1 додатку 1 Документації вимогу щодо обов'язкової наявності "налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування", залишивши виключно загальноприйняту професію "налагоджувальника контрольно-вимірювальних приладів та автоматики" (КВПіА);

- вилучити з пункту 1.2.1 додатку 1 Документації технічно безпідставні вимоги щодо наявності електромонтерів охоронно–пожежної сигналізації, з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку та монтажників радіоелектронної апаратури та приладів, привівши професійний склад робітників у повну відповідність до специфіки предмета закупівлі (електромонтажні роботи з улаштування систем заземлення та блискавкозахисту).

Замовник зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону замовник має право установити кваліфікаційний критерій "наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід", самостійно визначивши спосіб його документального підтвердження з урахуванням специфіки предмета закупівлі. Специфіка цієї закупівлі полягає в тому, що, по-перше, система зовнішнього блискавкозахисту є заходом пожежної безпеки будівлі, прямо передбаченим пунктом 1.21 Правил пожежної безпеки в Україні (наказ МВС України від 30.12.2014 № 1417) та ДСТУ Б В.2.5-38:2008 / ДСТУ EN 62305, і безпосередньо впливає на протипожежний стан об’єкта; по-друге, роботи виконуватимуться на території діючого режимного об’єкта військової частини Державної прикордонної служби України в умовах воєнного стану. За таких обставин вимога щодо наявності в керівника робіт профільної освіти у сфері пожежної безпеки має об’єктивний зв’язок із предметом закупівлі та легітимну мету — гарантування компетентного керівництва роботами, від якості яких залежить протипожежний захист об’єкта.

Щодо професійного складу робітників вирішальним є те, що вимога пункту 1.2.1 додатку 1 сформульована альтернативно (через сполучник "або") і прямо включає професію "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування" — тобто саме ту "класичну електротехнічну" професію, яку сам Скаржник у Скарзі визнає належною для виконання робіт із блискавкозахисту (цитата зі Скарги: "Для виконання робіт із блискавкозахисту залучається персонал суто електротехнічного профілю (електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування…)"). Так само альтернативно допущено "налагоджувальника контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (КВПіА)", якого Скаржник сам називає "загальноприйнятою професією". Отже, для участі в закупівлі учаснику достатньо мати саме той персонал, який Скаржник вважає правильним; вимога не зобов’язує учасників мати працівників "слабкострумових" професій. Наявність у переліку додаткових альтернативних професій лише розширює коло потенційних учасників (у тому числі за рахунок суб’єктів, які мають у штаті відповідних фахівців), тобто є проконкурентною, а не обмежувальною, і вимога Скаржника "вилучити" альтернативи фактично спрямована на звуження конкуренції.

Отже, за твердженням Замовнка, вимоги пункту 1.2.1 додатку 1 викладені однаково для всіх учасників; твердження про їх "підлаштування під штатний розпис конкретного учасника" є голослівним припущенням без жодного доказу. Скаржник також не довів, що вимоги реально перешкоджають його участі - доказів відсутності відповідних фахівців чи неможливості їх залучення (у тому числі в порядку частини третьої статті 16 Закону через субпідрядників/співвиконавців) до Скарги не додано.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.2.

Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід* *Під час закупівлі робіт або послуг у разі встановлення кваліфікаційного критерію, такого як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців.

Для виконання робіт згідно технічного завдання Учасник має підтвердити наявність наступних працівників:

- технічний керівник (керівник робіт) - надати диплом про навчання за спеціальністю "Пожежна безпека".

- електромонтер охоронно – пожежної сигналізації або електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування або електромонтер з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку або монтажник радіоелектричної апаратури та приладів - не нижче 3-го розряду (надати диплом/посвідчення/свідоцтво/протокол про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо, яке підтверджує кваліфікацію та розряд);

- налагоджувальник приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування або налагоджувальник контрольно – вимірювальних приладів та автоматики – не нижче 4-го розряду (надати диплом/посвідчення/свідоцтво/протокол про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо, яке підтверджує кваліфікацію та розряд);

- електрозварник або газозварник або електрозварник ручного зварювання – з кваліфікацію не нижче 4-го розряду (надати диплом/посвідчення/свідоцтво/протокол про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо, яке підтверджує кваліфікацію та розряд).

Скаржник не надав інформації з документальним підтвердженням щодо наявності у нього інших працівників, ніж визначені Замовником у додатку 1 Документації, у зв'язку з чим надані Скаржником документи не підтверджують порушення прав та законних інтересів Скаржника, пов’язаних з участю у Процедурі закупівлі, у зв'язку з чим не обґрунтував необхідність внесення змін до Документації в цій частині.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині 8. Скаржник зазначає, що в пункті 1.2.3 додатку 1 Документації Замовник вимагає від учасників надати протоколи про перевірку знань з охорони праці (загального курсу та спеціальних НПАОП 0.00-1.71-13; НПАОП 0.00-1.15-07) та встановив імперативну умову:

"Зазначені вище документи щодо проходження працівниками навчання мають бути видані відповідними учбовими центрами, які уповноважні проводити такі навчання".

Скаржник наголошує, що наведена вимога є протиправною, дискримінаційною та такою, що штучно звужує коло учасників торгів з огляду на таке:

Порядок проведення навчання та перевірки знань регламентується Типовим положенням, затвердженим Наказом Держнаглядохронпраці України № 15 від 26.01.2005 (НПАОП 0.00-4.12-05). Відповідно до пункту 3.9 та розділу 4 цього Положення, навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників (як загального курсу, так і стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки) може проводитися безпосередньо на підприємстві, де вони працюють. Для цього наказом керівника створюється постійно діюча комісія у складі не менше 3-х осіб, які попередньо пройшли відповідне навчання та перевірку знань у спеціалізованому навчальному центрі чи територіальному органі Держпраці. Протоколи перевірки знань робітників, оформлені такою внутрішньою комісією підприємства, є абсолютно легітимними державними документами.

Замовник протиправно позбавив Скаржника законного права проводити внутрішнє навчання персоналу. Він змушує підприємство нести додаткові фінансові витрати та витрачати час на залучення сторонніх комерційних навчальних центрів для кожного окремого робітника. Якщо учасник на законних підставах провів перевірку знань своїх монтажників силами власної комісії, яка пройшла спеціалізоване навчання, Замовник отримає формальний привід для відхилення пропозиції через відсутність "штампу стороннього учбового центру" на протоколі.

Таким чином, вимога Замовника щодо надання протоколів з охорони праці, виданих виключно сторонніми учбовими центрами, прямо суперечить вимогам НПАОП 0.00-4.1205 та позбавляє легітимності законні внутрішні документи підприємства. Це є очевидним штучним обмеженням конкуренції під конкретного учасника, який має протоколи сторонніх центрів, та прямо порушує принципи публічних закупівель, закріплені у ч. 4 ст.

5 та ч. 4 ст. 22 Закону (недискримінація учасників та заборона обмеження конкуренції).

Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - вилучити з пункту 1.2.3 додатку 1 Документації дискримінаційну та протиправну вимогу про те, що протоколи про проходження працівниками навчання з охорони праці мають бути видані виключно відповідними сторонніми учбовими центрами, та дозволити надання легітимних протоколів перевірки знань, виданих внутрішньою комісією підприємства Учасника відповідно до

НПАОП 0.00-4.12-05.

Замовник зазначає, що роботи за предметом закупівлі належать до робіт підвищеної небезпеки (роботи на висоті — НПАОП 0.00-1.15-07; роботи з інструментом та пристроями — НПАОП 0.00-1.71-13) і виконуватимуться на території режимного об’єкта військової частини. Установлюючи вимогу щодо підтвердження навчання працівників документами уповноважених навчальних центрів, Замовник керувався легітимною метою — одержати незалежне від самого учасника підтвердження компетентності персоналу, який буде допущений на об’єкт Державної прикордонної служби України, що є пропорційним засобом з огляду на характер об’єкта і робіт. Вимога однаково застосовується до всіх учасників і не містить дискримінаційних ознак.

Навіть виходячи з положень, на які посилається сам Скаржник (пункт 3.9 та розділ 4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05), легітимність "внутрішньої" комісії підприємства обумовлена попереднім проходженням її членами відповідного навчання та перевірки знань у спеціалізованому навчальному центрі, що прямо визнає і сам Скаржник у тексті Скарги.

Проте до Скарги долучено лише наказ від 28.08.2024 № 16-ОП про створення комісії;

жодних доказів проходження членами цієї комісії (Мадяр І.І., Везерський О.С., Новиченко В.В.) навчання та перевірки знань у навчальних центрах (посвідчень, протоколів) не надано.

Отже, Скаржник не довів наявності в нього легітимної внутрішньої комісії, а відтак — і самого факту порушення його прав оскаржуваною вимогою.

Крім того, відповідно до розділу 4 Типового положення (НПАОП 0.00-4.12-05) працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці щороку. Наданий Скаржником наказ датований 28.08.2024, стосується навчального періоду 2024–2025 років і передбачав організацію навчання у строк до 24.10.2024; жодного протоколу перевірки знань конкретних працівників, чинного станом на 2026 рік, до Скарги не додано. Таким чином, Скаржник не підтвердив навіть наявності в нього станом на дату оголошення Процедури закупівлі персоналу з чинними результатами навчання, тобто його доводи в цій частині мають абстрактний характер і не свідчать про порушення його прав саме оскаржуваною умовою Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1.2.3. Зазначені учасником працівники повинні володіти достатнім рівнем знань, умінь та навичок для виконання робіт, які є предметом закупівлі, зокрема учасники повинні підтвердити знання даних працівників з охорони праці, а саме надати (на не менше 2 працівників із вказаних в довідці):

- протокол про перевірку знань загального курсу охорони праці відповідно до

НПАОП 0.00-4.12-05;

- протокол про перевірку знань з НПАОП 0.00-1.71-13; НПАОП 0.00-1.15-07;

- посвідчення та протокол про проходження навчання/перевірки знань з пожежноїбезпеки.

*Зазначені вище документи щодо проходження працівниками навчання мають бути видані відповідними учбовими центрами, які уповноважні проводити такі навчання.

Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром.

Скаржник на розгляд Комісії надав НАКАЗ від 28.08.2024 № 16 – ОП Щодо проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці та електробезпеки, відповідно до якого, зокрема, зазначено наступне:

На виконання ст. 18 Закону України "Про охорону праці", Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою (НПАОП 0.00-4.12-05, зі змінами внесені наказом Міністерства економіки України від 20.09.2024 № 23937), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року №15, Положення про систему управління охороною праці ТОВ "ПБВ ЕЛЕКТРО", Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС), затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 року №258 із змінами внесеними наказом Мінпаливенерго України від 03.02.2012 року №91 "Про внесення змін та доповнень до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ΗΠΑΟΠ 40.1-1.21-98), затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.2009 року №4, з метою підвищення рівня знань працівників,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити склад постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці та електробезпеки (далі комісія), у ТОВ "ПБВ ЕЛЕКТРО" (далі Товариство) у складі:

Голова комісії:

Мадяр І.І. директор ТОВ "ПБВ ЕЛЕКТРО";

Члени комісії:

Везерський О.С. головний інженер;

Новиченко В.В. інженер з охорони праці (за сумісництвом);

представник уповноваженої найманими працівниками особа з питань охорони праці (за згодою).

2. Затвердити списки працівників Товариства для проходження навчання і перевірки знань з питань охорони праці та електробезпеки (Додаток №1).

3. Затвердити тематичний план та програму навчання з питань охорони праці працівників ТОВ "ПБВ ЕЛЕКТРО" (Додаток №2).

4. Затвердити тематичний план та програму спеціального навчання з питань охорони праці з безпечних методів і прийомів виконання роботи:

на висоті (Додаток №4);

з інструментом та пристроями (Додаток №5).

Враховуючи вищенаведене, Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати наведені вище документи щодо проходження працівниками навчання, видані саме відповідними учбовими центрами, які уповноважні проводити такі навчання, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

9. Скаржник зазначає, що щодо встановлення у додатку 7 дискримінаційних умов, які вимагають погодження рішень із прихованими третіми особами в умовах штучно обмежених строків виконання договору.

Так, в пункті 12 додатку 7 Документації Замовник встановив таку вимогу:

"Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист, що перед початком монтажних робіт погодить з авторським наглядом (розробником проектно-кошторисної документації) всі рішення, щодо проведення монтажних робіт на об’єкті Замовника".

Скаржник наголошує, що наведена вимога є грубо дискримінаційною, обмежує конкуренцію та прямо порушує частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону з огляду на таке:.

У тексті Документації та додатках до неї Замовником не зазначено жодних реквізитів, назви чи контактних даних фахівця/організації — розробника проектнокошторисної документації, як і не оприлюднено саму проектну документацію. Замовник змушує учасників на стадії подання пропозицій надавати юридичні гарантії щодо взаємодії та погодження технічних рішень із третьою особою, особа та правовий статус якої повністю приховані Замовником у торгах.

Також, Замовник встановив кінцевий строк надання послуг — до 17.08.2026, при тому, що кінцевий строк подання Пропозицій закінчується 05.08.2026. Враховуючи період оскарження та строки укладення договору, у Переможця торгів залишається лише 2-3 календарних днів на виконання всього обсягу робіт.

Вимога "перед початком монтажних робіт" узгодити всі рішення з невідомим розробником проекту в умовах такого жорсткого дефіциту часу є технічно та юридично нездійсненною для будь-якого стороннього учасника. Офіційний розшук проектувальника, направлення йому технічних рішень на розгляд та очікування відповіді (що в межах стандартного діловодства займає від кількох днів до тижнів) повністю поглине весь час, виділений на виконання договору. Дана вимога прописана умисно під "свого" учасника торгів, який заздалегідь пов’язаний із розробником проекту, володіє інсайдерською інформацією і не потребуватиме витрат часу на погоджувальні процедури.

Крім того, отримання будь-яких погоджень від сторонньої організації (розробника проекту) жодним чином не залежить від волі чи спроможності Скаржника. Розробник проекту може безпідставно відмовити у погодженні або умисно затягувати строки, що призведе до неможливості своєчасного початку робіт.

Таким чином, встановлення обов'язку надати гарантійний лист про погодження робіт із невідомим розробником проекту в умовах завідомо нереальних строків виконання договору є штучним інструментом для недопущення сторонніх компаній до торгів. Це прямо порушує базові принципи публічних закупівель, закріплені у частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону (заборона встановлення дискримінаційних вимог та обмеження конкуренції) Скаржник просить зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Документації, а саме - повністю вилучити з пункту 12 додатку 7 Документації дискримінаційну вимогу щодо надання гарантійного листа про обов'язкове погодження рішень із авторським наглядом (розробником проектнокошторисної документації).

Замовник зазначає, що оспорювана вимога передбачає надання у складі Пропозиції виключно власного документа учасника — гарантійного листа, складеного і підписаного самим учасником. Документація не вимагає подання у складі Пропозиції жодних документів, погоджень чи підписів третіх осіб. Тому посилання Скаржника на практику органу оскарження щодо "документів від третіх осіб у складі пропозиції" є нерелевантним:

описаної в такій практиці ситуації в цій Процедурі закупівлі немає.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 903. Гарантійний лист лише підтверджує обізнаність учасника з цим законодавчим обов’язком та намір його дотримуватися, тобто не покладає на учасників жодних обов’язків понад установлені законом.

Погодження рішень здійснюється "перед початком монтажних робіт", тобто на стадії виконання договору. Після укладення договору Замовник передає виконавцю необхідну проєктну документацію та забезпечує взаємодію з особою, що здійснює авторський нагляд, у межах звичайної взаємодії "замовник — виконавець — авторський нагляд"; жодних самостійних "розшуків" розробника учасником не передбачається. На стадії подання пропозицій від учасника не вимагається жодних контактів чи погоджень із третіми особами, тому міркування Скаржника про "часову пастку" та "залежність від волі третіх осіб" не ґрунтуються на змісті Документації.

Незазначення в ТД реквізитів розробника проектно-кошторисної документації не порушує жодної норми Закону чи Особливостей і не створює переваг будь-кому з учасників, оскільки на етапі торгів такі відомості не потрібні для підготовки пропозиції:

гарантійний лист складається учасником самостійно в довільній формі.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

12. Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист, що перед початком монтажних робіт погодить з авторським наглядом (розробником проектнокошторисної документації) всі рішення, щодо проведення монтажних робіт на об’єкті Замовника.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, з незалежних від учасника підстав розробник проектно-кошторисної документації може не погодити всі рішення, щодо проведення монтажних робіт на об’єкті Замовника, що в подальшому може стати підставою для відхилення Пропозиції учасника.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, що зможуть надати гарантійний лист, що перед початком монтажних робіт погодить з авторським наглядом (розробником проектно-кошторисної документації) всі рішення, щодо проведення монтажних робіт на об’єкті Замовника, що є дискримінаційним по відношенню до інших учасників, у тому числі, Скаржника.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Головний логістичний центр Державної прикордонної служби України (військова частина 1575) (код ЄДРПОУ: 14373294) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - " Послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі "Є ", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-28-001806-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Діана ГОСТЄВА Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на дискримінаційні вимоги ТД

Щодо наявності суперечливих, взаємовиключних та невизначених вимог у тексті Тендерної документації та Додатках до неї. · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації та Додатків до неї, а саме: - привести вимоги пункту 1 розділу ІІІ Тендерної документації у повну відповідність до фактичного змісту, назв та нумерації пунктів Додатку № 1 («Кваліфікаційні вимоги кореговані»), Додатку № 3 («Форма Тендерна пропозиція») та Додатку № 7 («Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі»), виключивши взаємовиключні вимоги та посилання на неіснуючі пункти цих додатків; - привести положення пункту 3 розділу VI Тендерної документації у відповідність до фактичного Реєстру документів, чітко вказавши, що Проєкт договору міститься у Додатку № 6, усунувши помилкове посилання на Додаток № 2.

Замовником на виконання вимог законодавства в електронній системі були опубліковані документи, а саме (Тендерна документація, Додаток 1 – Кваліфікаційні вимоги кореговані, Додаток 1.1 (Перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі), Додаток 2 до тендерної документації (форма Гарантійний лист), Додаток 3 до тендерної документації (форма Тендерна пропозиції), Додаток 4 до тендерної документації (форма Лист-гарантія), Додаток 5 до тендерної документації (форма Лист-згода на обробку персональних даних), Додаток 6 до тендерної документації (Проєкт Договору), Додаток 7 до тендерної документації (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі).

Аналізуючи вимоги п.1 розділу ІІІ Тендерної документації Скаржник Зауважує, що ряд вимог тендерної документації не відповідають суті вказаних за посиланням додатків, а саме:

Тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації:

Невідповідність: додаток № 3 – це форма Тендерної пропозиції, а не кваліфікаційний критерій, а також відсутній п. 1.

Невідповідність: Додаток № 3 - це форма Тендерної пропозиції, а також відсутній п. 2.

Невідповідність: додаток № 3 – це форма Тендерної пропозиції (відсутній п. 4), а Крім того, технічні характеристики містяться у Додатку № 7, тоді як Додаток № 1 у цій закупівлі — це «Кваліфікаційні вимоги кореговані»

Невідповідність: Додаток № 3 - це форма Тендерної пропозиції, а також відсутній п. 3.

− у разі якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 Особливостей;

Невідповідність: Додаток № 3 - це форма Тендерної пропозиції, а також відсутній п. 5.

Невідповідність: Додаток № 3 - це форма Тендерної пропозиції, а також відсутній п. 6.

В п. 6 Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції вимагається:

Проте в цьому ж п. 6 вище прямо вказано, що технічні характеристики містяться у Додатку № 7. Також, у пункті 5 зазначеного розділу вказано, що Додаток № 1 — це документ для підтвердження кваліфікаційних критеріїв (ст. 16 Закону).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Скаржник зазначає, що наведена сукупність вимог Тендерної документації свідчить про наявність численних суперечностей, грубих технічних помилок та взаємовиключних положень. Замовник повністю перекрутив структуру та призначення власних додатків, вимагаючи від Учасників:

- надати ключові документи (кваліфікацію, техспецифікацію, повноваження, документи об'єднання) відповідно до конкретних пунктів форми «Тендерна пропозиція» (Додаток № 3), у якій ці пункти фізично відсутні.

- ознайомитися та погодитися з Проєктом договору, який у Розділі VI ТД названо Додатком № 2, хоча насправді Замовник затвердив Проєкт договору як Додаток № 6 (а Додаток № 2 є формою Гарантійного листа).

Така документальна невизначеність у тексті Тендерної документації позбавляє Скаржника можливості чітко та однозначно визначити правильний склад, форму та зміст своєї пропозиції. Це створює умови для суб'єктивного трактування документів Учасників з боку Замовника та ризик упередженого і безпідставного відхилення Скаржника. Зазначене прямо порушує принципи публічних закупівель, визначені ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» (щодо об’єктивності, неупередженості оцінки та недискримінації учасників), а також суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 Закону.

Щодо встановлення Замовником нереальних та дискримінаційних строків виконання договору (надання послуг). · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: змінити кінцевий строк надання послуг у пункті 4.4 Розділу І «Загальні положення» ТД на реальний (наприклад, визначивши його кількістю календарних чи робочих днів з моменту укладення договору або підписання акту передачі об'єкта), усунувши дискримінаційні умови та обмеження конкуренції.

Відповідно до пункту 4.4 Розділу І «Загальні положення» Тендерної документації, строк надання послуг встановлено: до 17.08.2026 року. Водночас, згідно з пунктом 1 Розділу IV Тендерної документації, кінцевий строк подання тендерних пропозицій визначено 05.08.2026 року о 11:00.

2.1 Порушення строків укладення договору:

Відповідно до пункту 2 Розділу VI Тендерної документації (що повністю узгоджується з вимогами пункту 49 Особливостей), договір про закупівлю не може бути укладений раніше ніж через 5 днів з дати оприлюднення наміру про укладення договору (період оскарження) та укладається протягом 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір.

2.2 Фактична відсутність часу на роботи:

Навіть за умови ідеального перебігу процедури (якщо Замовник визначить переможця в день розкриття 05.08.2026), договір може бути укладений нераніше 11.08.2026 року. Таким чином, на виконання всього обсягу складних електромонтажних робіт із встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі «Є» в Учасника залишається лише 6 календарних днів (з 11.08.2026 по 17.08.2026). Більше того, якщо Замовник скористається своїм законним правом і укладе договір, наприклад, на 10-й або 15-й день з моменту визначення переможця (що є абсолютно правомірним), то строк виконання робіт (до 17.08.2026) закінчиться ДО моменту підписання самого договору.

Зазначене прямо порушує принципи публічних закупівель, закріплені у ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації.

3. Суперечність у призначенні Додатку № 1 · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: усунути суперечності у пункті 6 Розділу ІІІ Тендерної документації, чітко розмежувавши вимоги щодо надання кваліфікаційних документів (згідно з Додатком № 1) та документів, що підтверджують технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (згідно з Додатком № 7), виключивши взаємовиключні посилання.

В п. 6 Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції вимагається:

Суть порушення: Проте на цій же сторінці у пункті 6 вище прямо вказано, що технічні характеристики містяться у Додатку № 7. Також, у пункті 5 зазначеного розділу вказано, що Додаток № 1 — це документ для підтвердження кваліфікаційних критеріїв (ст. 16 Закону).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Скаржник зазначає:

Встановлення у пункті 6 Розділу ІІІ Тендерної документації взаємовиключних вимог — одночасного посилання на Додаток № 1 (який є «Кваліфікаційними вимогами») та Додаток № 7 (який є «Технічною специфікацією») для підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі — створює грубу правову невизначеність. Така недбалість Замовника при формуванні тексту ТД позбавляє Учасника можливості чітко зрозуміти, за якою саме формою та в якому додатку необхідно надати технічну пропозицію. Це створює умови для суб'єктивного трактування пропозицій Учасників з боку Замовника та підвищує ризик безпідставного відхилення Скаржника під надуманим приводом «невідповідності умовам ТД». Зазначене прямо порушує принципи прозорості, об'єктивності та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, закріплені у ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Щодо наявності взаємовиключних, суперечливих та невизначених вимог у Додатку № 7 до Тендерної документації стосовно предмета закупівлі. · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо : Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: вилучити з пунктів 6 та 8 «Загальних вимог» Додатку № 7 будь-які згадки та вимоги щодо монтажу та обслуговування «систем пожежної сигналізації», привівши текст додатку у повну відповідність до реального предмета закупівлі (встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі «Є»).

Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі та Додатку № 7 до Тендерної документації, предметом даної процедури закупівлі є: «послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі «Є» за адресою: Україна, Львівська область. Код ДК 021:2015 — 45310000-3 — Електромонтажні роботи».

Аналізуючи зміст «Загальних вимог» Додатку № 7, Скаржник виявив грубі технічні помилки та суперечності, які повністю спотворюють предмет закупівлі, а саме:

- у п. 6 «Загальних вимог» Додатку № 7 Замовник вимагає: «У складі тендерної пропозиції надається гарантійний лист про те, що під час виконання послуги з монтажу системи пожежної сигналізації згідно предмету закупівлі, Учасник зобов’язується щоденно прибирати приміщення».

- у п. 8 «Загальних вимог» Додатку № 7 Замовник зазначає: «Під час встановлення систем пожежної сигналізації та передавання тривожних сповіщень, системи керування евакуювання (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) на об’єкті необхідно забезпечити дотримання вимог...».Таким чином, Замовник у межах однієї процедури закупівлі вимагає від Учасників підтвердити відповідність технічних характеристик та надати гарантії щодо робіт із монтажу пожежної сигналізації, які взагалі не є предметом даного тендеру (оскільки предметом є зовнішній блискавкозахист будівлі).

Таким чином, встановлення у Додатку № 7 взаємовиключних та суперечливих положень щодо одночасного виконання робіт із монтажу «систем пожежної сигналізації» та «систем зовнішнього блискавкозахисту» призводить до тотальної правової та технічної невизначеності умов Тендерної документації. Учасники торгів позбавлені можливості однозначно визначити склад, обсяг та технічні параметри послуг, які реально підлягають наданню на об'єкті Замовника. Наявність таких суперечливих вимог прямо порушує базовий принцип публічних закупівель, закріплений у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» — відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, оскільки текст документації не забезпечує чіткості та однозначності умов торгів.

Щодо встановлення у Додатку № 7 до Тендерної документації дискримінаційних умов, що обмежують конкуренцію. · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: - вилучити з Додатку № 7 технічно помилкову та протиправну вимогу щодо можливості завірення кошторисної документації інженером-проектувальником у частині дотримання вимог пожежної безпеки щодо об’єктів будівництва класу відповідальності СС3, чітко визначивши, що такі розрахунки мають підписуватися виключно сертифікованим інженером-кошторисником. - вилучити з Додатку № 7 дискримінаційну вимогу щодо необхідності надання Учасником у складі тендерної пропозиції письмового погодження розробника проектно-кошторисної документації у разі застосування еквівалентів/аналогів обладнання чи зміни технічних рішень.

Замовник у Додатку № 7 встановив вимоги, які є штучними бар'єрами для участі у торгах та носять очевидний дискримінаційний характер, а саме:

5.1 Вимога щодо письмового погодження з третіми особами:

- Замовник визначив, що: «У разі запропонування Учасником заміни устаткування на аналогічне та (або) зміни технічних рішень... Учасник у складі пропозиції повинен надати письмове погодження розробника проектно-кошторисної документації для погодження даних змін з Замовником».

Скаржник наголошує, що розробник проекту є сторонньою юридичною (або фізичною) особою, на дії якої Учасник не має жодного правового чи адміністративного впливу. Розробник проекту може умисно проігнорувати звернення Учасника або відмовити у наданні погодження через наявність внутрішніх домовленостей із Замовником чи «своїм» учасником. Стала практика органу оскарження (АМКУ) підтверджує, що вимога про надання документів від третіх осіб у складі пропозиції є дискримінаційною.

5.2 Встановлення неправомірних та суперечливих вимог до підписантів кошторисної документації :

Замовник визначив, що кошторисна документація пропозиції Учасника (договiрна ціна, локальні кошториси, відомості ресурсів) має бути: «...завірена підписом та печаткою учасника та інженера-проектувальника (або інженера-кошторисника) на кожній сторінці... на підтвердження надати копію сертифікату інженера проектувальника (інженерно-будівельне проектування у частині дотримання вимог пожежної безпеки щодо об’єктів будівництва класу відповідальності СС3) або копію сертифікату інженера-кошторисника (в залежності хто розробив та підписав кошторисну документацію)».

Скаржник зауважує, що розробка та підписання кошторисної документації (розрахунок норм витрат праці, людино-годин, вартості експлуатації машин) відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» та Кошторисних норм України є виключною компетенцією фахівців із кваліфікаційним сертифікатом «інженер-проектувальник у частині кошторисної документації»

Кваліфікаційний сертифікат інженера-проектувальника у частині «дотримання вимог пожежної безпеки щодо об’єктів класу СС3» дає право проектувати системи захисту, але не дає законного права самостійно розраховувати, складати та підписувати кошторисну документацію (кошторисні норми витрат, години тощо). Надаючи альтернативу щодо можливості підписання та завірення кошторисів інженером-проектувальником з пожежної безпеки СС3 (який не має сертифіката кошторисника), Замовник вимагає надати документи, складені з порушенням чинного законодавства України у сфері містобудівної діяльності та кошторисного нормування. Це створює правовий хаос, суперечність та невизначеність для Учасників.

Висновок: Встановлення вимог щодо отримання погоджень від третіх осіб, а також включення технічно безпідставної вимоги про завірення норм кошторисних витрат інженером-проектувальником з пожежної безпеки класу СС3, обмежує права учасників та суперечить містобудівному законодавству. Це прямо порушує принципи прозорості, об'єктивності та рівного ставлення до учасників (ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі») та ч. 4 ст. 22 Закону.

Щодо встановлення суперечливих та невизначених вимог, які дозволяють неправомірне коригування державних кошторисних норм. · Технічна специфікація предмета закупівлі

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: вилучити з Додатку № 7 протиправну, розмиту та технічно безпідставну умову: «Норми витрат матеріалів можуть коригуватися в залежності від підбору, без зміни інших нормативних показників», як таку, що прямо суперечить Кошторисних норм України та створює правову невизначеність.

В Додатку № 7 до Тендерної документації Замовником встановлено наступну умову: «Норми витрат матеріалів можуть коригуватися в залежності від підбору, без зміни інших нормативних показників».

6.1 Технічна та правова невизначеність: Зі змісту Тендерної документації абсолютно неможливо зрозуміти, «в залежності від підбору» якого саме параметру чи об'єкту Учасник має право коригувати норми? Текст ТД не містить жодних критеріїв, правил чи меж такого «підбору», що змушує Учасників діяти «наосліп» та вгадувати наміри Замовника.

6.2 Порушення державних кошторисних норм (КНУ): Відповідно до Кошторисних норм України (КНУ) «Настанова з визначення вартості будівництва», норми витрат будівельних матеріалів (витрати на укладання, нормативні втрати, відходи тощо) є чітко регламентованими та зафіксованими на державному рівні у базі РЕКН. Вони розраховуються кошторисною програмою (АВК, Смета тощо) автоматично. Жоден учасник чи замовник не має законного права самовільно «коригувати» чи змінювати ці державні норми витрат у кошторисах під приводом якогось «підбору».

Підсумок: Встановлення у ТД умови про коригування норм «в залежності від підбору» (без жодного розшифрування цього поняття) створює умови для тотальної правової невизначеності. Замовник фактично прописав у ТД інструмент для суб'єктивного оцінювання пропозицій, адже він зможе на власний розсуд трактувати «правильність» виконаного учасниками «підбору» та відхиляти пропозиції сторонніх компаній. Це прямо порушує принципи публічних закупівель, закріплені у ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» — щодо прозорості, об'єктивності та неупередженої оцінки, а також вимоги ч. 4 ст. 22 Закону.

Щодо встановлення у Додатку № 1 дискримінаційних умов, які забороняють використання орендованого майна та штучно нав'язують обов'язкову наявність складських приміщень. · Кваліфікаційні критерії учасників

У пункті 1.1.3 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник встановив таку вимогу: «Учасники повинні надати документи, що підтверджують право власності на офіс та склад за своїм функціональним призначенням (де учасник зберігатиме інструмент та обладнання, що буде залучене для виконання робіт за даною закупівлею)».

Скаржник наголошує, що наведене положення є дискримінаційним, штучно обмежує конкуренцію та прямо порушує частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на таке:

7.1 Пряма заборона використання орендованого нерухомого майна (офісу та складу):

Замовник вимагає надати документи, що підтверджують виключно «право власності» на офіс та склад. Таке формулювання позбавляє права на участь у закупівлі тих добросовісних учасників, які здійснюють господарську діяльність на підставі договорів оренди, суборенди чи безоплатного користування. Стала та незмінна практика Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ чітко вказує: вимоги Замовника щодо надання документів виключно на право власності є дискримінаційними стосовно орендарів, обмежують конкуренцію та порушують ч. 4 ст. 5 і ч. 4 ст. 22 Закону, оскільки спосіб володіння майном (власність чи оренда) є особистим правом суб'єкта господарювання.

7.2 Штучне нав'язування обов'язкової наявності складу:

В українському законодавстві не існує жодного нормативного акта, який би зобов’язував підприємство, що здійснює монтаж систем зовнішнього блискавкозахисту (Електромонтажні роботи), утримувати окреме капітальне складське приміщення. Мобільний будівельний інструмент може зберігатися в офісі або у транспортних засобах компанії. Матеріали для виконання робіт за специфікацією (дріт, смуга, тримачі) поставляються заводами-виробниками за допомогою логістичних компаній одразу на об'єкт будівництва Замовника у день початку робіт. Спосіб внутрішньої логістики учасника є його операційним питанням.

Таким чином, встановлення у Тендерної документації обов'язку надати документи виключно на право власності на офіс та склад, а також висунення технічно безпідставної вимоги щодо обов'язкової наявності складу як такого, призводить до безпідставного обмеження кола потенційних учасників торгів. Замовник протиправно позбавив учасників права на використання орендованого майна та створив штучні преференції для компаній, які мають нерухомість у власності. Це прямо порушує базові принципи публічних закупівель, закріплені у частині 4 статті 5 та частині 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (заборона встановлення дискримінаційних вимог та умов, що обмежують конкуренцію).

Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: вилучити з пункту 1.1.3 Додатку № 1 до Тендерної документації дискримінаційну вимогу щодо обов'язкового підтвердження права власності на офіс та склад, а також вилучити вимогу щодо обов'язкової наявності складського приміщення як такого, дозволивши підтверджувати наявність офісу/приміщень на будь-яких законних підставах (в тому числі на правах оренди, суборенди або користування).

Щодо неправомірного вимагання дозвільних документів ДСНС, які не стосуються предмета закупівлі та суперечать Постанові КМУ № 440-2013р. · Кваліфікаційні критерії учасників

У пункті 1.1.3 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник вимагає від Учасників надати: «Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що зареєстрована територіальним органом ДСНС (з відміткою такого органу, якщо вказаний документ надається у паперовому вигляді) або електронна версія вказаного документу із обов’язковою наявністю QR-коду чи іншого ідентифікатора для можливості перевірки автентичності вказаного документу».

Скаржник наголошує, що встановлення даної вимоги у складі тендерної документації є протиправним, дискримінаційним та таким, що прямо суперечить чинному законодавству України з огляду на таке:

8.1 Порушення норм Постанови КМУ № 440-2013р.:

Відповідно до пункту 1 «Порядку подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки», затвердженого Постановою КМУ № 440 від 05.06.2013 року, дана Декларація надає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктами господарювання об’єктів нерухомості (введення в експлуатацію, оренда тощо). Чинне законодавство України у сфері публічних закупівель та пожежної безпеки не містить жодної норми, яка б зобов’язувала Учасника мати або подавати таку Декларацію для підтвердження кваліфікації при отриманні права на участь у тендері. На стадії подання тендерних пропозицій Учасник лише заявляє про свій намір виконати роботи, а не розпочинає експлуатацію нових об'єктів нерухомості.

8.2 Відсутність правового відношення до об'єкта закупівлі:

Предметом закупівлі є послуги з монтажу зовнішнього блискавкозахисту на об'єкті Замовника (будівля «Є»). Скаржник (як потенційний виконавець робіт) на етапі торгів не є власником, балансоутримувачем чи користувачем будівлі «Є» Замовника. Відповідно, Скаржник не має жодного правового відношення до цього об'єкта і фізично та юридично не може (і не зобов'язаний) реєструвати в ДСНС будь-які декларації на об'єкт, що належить Замовнику.

8.3 Технічна неможливість виконання вимог ТД щодо форми документа:

Додатково Замовник вимагає обов'язкову наявність «графічного QR-коду» або «паперової відмітки» на бланку декларації. Скаржник зазначає, що Декларації, які реєструються в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал «Портал Дія», відповідно до алгоритмів системи не містять на бланку зображення QR-коду. Єдиним легітимним підтвердженням є реєстраційний номер, якій зазначається на бланку самою системою. Вимагаючи графічні елементи, яких держава не видає, Замовник штучно створює підстави для безпідставного відхилення пропозицій. Приклад зареєстрованої Декларації… Скаржника додається (додаток 2 до Скарги).

Підсумок: Вимагання Декларації ДСНС, яка за Постановою КМУ № 440-2013р. регулює лише початок роботи приміщень самого Учасника, у межах процедури закупівлі послуг з монтажу на об'єкті Замовника є штучним, технічно та юридично безпідставним бар'єром. Замовник протиправно наділив внутрішній господарський документ функцією «кваліфікаційного критерію». Це прямо порушує базові принципи публічних закупівель, закріплені у ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» (недискримінація учасників та заборона обмеження конкуренції).

Щодо встановлення у Додатку № 1 вимог про надання дозвільних документів Держпраці на види робіт, які не підлягають декларуванню згідно з чинним законодавством України. · Кваліфікаційні критерії учасників

У підпункті 1.1.4 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник вимагає від Учасників надати у складі тендерної пропозиції Дозвіл або Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на: «роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В».

Скаржник наголошує, що встановлення даної вимоги у тексті Тендерної документації є протиправним та прямо суперечить чинному нормативно-правовому регулюванню у сфері охорони праці та промислової безпеки з огляду на таке:

9.1 Пряме порушення Постанови КМУ № 1107:

Порядок видачі дозволів та реєстрації декларацій регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 року (у редакції Постанови КМУ № 77 від 03.02.2021 року). Згідно з чинними змінами до цього нормативного акта, роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях напругою до 1000 В були повністю виключені як з Переліку робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на підставі Дозволу (Група Б), так і з Переліку робіт, що виконуються на підставі Декларації (Група А).

9.2 Відсутність правових підстав для декларування:

Встановивши обов'язкову вимогу щодо надання Декларації Держпраці на вид робіт, який за законом не підлягає декларуванню, Замовник висунув завідомо неможливу та протиправну вимогу. Це створює умови для штучного обмеження конкуренції та дискваліфікації учасників за формальною ознакою відсутності документа, який не передбачений чинним законодавством України. Зазначене прямо порушує вимоги ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: вилучити з підпункту 1.1.4 Додатку № 1 до Тендерної документації протиправну вимогу щодо обов'язкового надання Дозволу або Декларації Держпраці на «роботи в діючих електроустановках і кабельних лініях до 1000 В», привівши вимоги до дозвільних документів у повну відповідність до чинного законодавства України з питань охорони праці.

Щодо встановлення у Додатку № 1 дискримінаційних та технічно безпідставних вимог до кваліфікації, професійного складу та освіти працівників. · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: - вилучити з пункту 1.2.1 Додатку № 1 до Тендерної документації штучну та дискримінаційну вимогу щодо обов'язкової наявності у керівника робіт диплому про навчання за спеціальністю «Пожежна безпека», дозволивши залучення фахівців із будівельною або електротехнічною освітою; - вилучити з пункту 1.2.1 Додатку № 1 до Тендерної документації вимогу щодо обов'язкової наявності «налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування», залишивши виключно загальноприйняту професію «налагоджувальника контрольно-вимірювальних приладів та автоматики» (КВПіА); - вилучити з пункту 1.2.1 Додатку № 1 до Тендерної документації технічно безпідставні вимоги щодо наявності електромонтерів охоронно–пожежної сигналізації, з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку та монтажників радіоелектронної апаратури та приладів, привівши професійний склад робітників у повну відповідність до специфіки предмета закупівлі (електромонтажні роботи з улаштування систем заземлення та блискавкозахисту).

У пункті 1.2.1 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник встановив вимоги до наявності працівників відповідної кваліфікації, де, зокрема, вимагає від Учасників обов'язково залучити:

- Технічного керівника (керівника робіт) із дипломом про навчання виключно за спеціальністю «Пожежна безпека».

Скаржник наголошує, що окремі зазначені вимоги є штучно висунутими, технічно безпідставними, не відповідають предмету закупівель та обмежують конкуренцію з огляду на таке:

10.1 Влаштування блискавкозахисту не є ліцензійним видом протипожежної діяльності:

Предметом даної закупівлі є «Послуги з встановлення системи зовнішнього блискавкозахисту будівлі «Є»» (Код ДК 021:2015 — 45310000-3 — Електромонтажні роботи). Даний вид робіт за своєю інженерною та технологічною суттю належить до загальнобудівельної та електротехнічної сфери (монтаж металевих провідників, кріплень та контуру заземлення). Влаштування систем зовнішнього блискавкозахисту жодним чином не відноситься до ліцензійних робіт, які вимагають отримання ліцензії при провадженні господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Ні одним діючим керівним та нормативним документом України у сфері будівництва чи електромонтажу не встановлена вимога щодо обов’язкової наявності у керівника робіт з блискавкозахисту диплому за спеціальністю «Пожежна безпека». Замовник безпідставно та штучно скопіював цю вимогу з Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення (Постанова КМУ № 852 від 23.11.2016 р.), які регулюють монтаж систем пожежогасіння, сигналізації та димовидалення, що не є предметом даного тендеру. Вимагаючи такий диплом, Замовник штучно усуває від участі в торгах класичні електромонтажні підприємства, які мають у штаті інженерів-електриків чи будівельників, що є прямою дискримінацією.

10.2 Невідповідність робочих професій вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників:

Включення до переліку обов'язкових працівників електромонтерів охоронно-пожежної сигналізації, електромонтерів з ремонту та обслуговування апаратури та пристроїв зв’язку, монтажників радіоелектронної апаратури та приладів, а також налагоджувальників приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування є технічним та нормативним абсурдом. Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, трудова функція цих фахівців докорінно відрізняється від технології улаштування блискавкозахисту, а саме:

- Електромонтер охоронно-пожежної сигналізації відповідно до ДКХП здійснює монтаж, ремонт та експлуатаційне обслуговування виключно сповіщувачів, приймально-контрольних приладів, звукових та світлових покажчиків і шлейфів слабкострумової сигналізації.

Жодна з перелічених вище професій не передбачає наявності кваліфікаційних навичок, знань та права на виконання важких електромонтажних, будівельних та слюсарно-зварювальних робіт, таких як ручне розроблення ґрунту під траншеї, прокладання та зварювання сталевої оцинкованої смуги контуру заземлення, встановлення металевих щогл блискавкоприймачів та монтаж важких металоконструкцій захисту на коньках дахів. Для виконання робіт із блискавкозахисту залучається персонал суто електротехнічного профілю (електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування, електромонтажники силових мереж та електрообладнання). Вимагання специфічних «слабкострумових» та «автоматизованих» професій для слюсарно-монтажних робіт на пасивних металоконструкціях є штучним бар'єром.

Встановлення штучної вимоги щодо обов'язкової наявності у керівника робіт диплому за спеціальністю «Пожежна безпека» (де Замовник не надав жодної альтернативи для неліцензійного виду діяльності) прямо обмежує конкуренцію та дискримінує Учасників, які мають законне право виконувати електромонтажні роботи.

Водночас, зазначивши у переліку робочих спеціальностей через сполучник «або» хаотичного набору професій зв'язківців, сигналізаційників та радіоелектронників, а також налагоджувальника приладів, апаратури та систем автоматичного контролю, регулювання та керування, Замовник сформував вимоги у спосіб, що прямо суперечить Національному класифікатору професій України ДК 003:2010 та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Замовник офіційно дозволив подавати у складі пропозиції спеціалістів, які за державними стандартами праці не мають законного права та належної кваліфікації виконувати небезпечні будівельно-монтажні та силові електромонтажні роботи з улаштування контуру заземлення та щогл блискавкозахисту.

Щодо встановлення у Додатку № 1 протиправних та технічно неможливих вимог стосовно надання податкової звітності (форми 4ДФ). · Кваліфікаційні критерії учасників

У пункті 1.2.2 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник вимагає: «У разі надання договору цивільно-правового характеру – підтвердити сплату внесків за дану особу шляхом надання звіту 4ДФ за найближчий можливий місяць відносно кінцевої дати подання пропозицій».

Скаржник наголошує, що наведена умова є дискримінаційною, прямо порушує норми Податкового кодексу України (ПКУ), містить грубу правову невизначеність та є технічно нездійсненною на стадії подання тендерних пропозицій з огляду на таке:

11.1 Пряме порушення Податкового кодексу України в частині відносин із суб'єктами господарювання (ФОП):

Відповідно до статей 177 та 178 Податкового кодексу України, у разі якщо Учасник (ТОВ) залучає до виконання робіт чи надання послуг (зокрема, сертифікованого інженера-кошторисника або інженера-проектувальника) на підставі цивільно-правового договору, і цей фахівець має легітимний статус фізичної особи-підприємця (ФОП), таке підприємство не є його податковим агентом. ТОВ не нараховує, не утримує та не сплачує за такого ФОП жодних податків, зборів чи єдиного соціального внеску (ЄСВ). ФОП є самозайнятою особою та здійснює оподаткування свого доходу і сплату внесків до бюджету абсолютно самостійно.

Вимагаючи надати звіт 4ДФ як підтвердження «сплати внесків» за ФОП, Замовник висунув юридично безпідставну умову.

11.2 Технічна та процесуальна неможливість подання звіту через часовий розрив:

Скаржник планує укласти цивільно-правовий договір зі сторонніми сертифікованим інженером-проєктувальником в частині кошторисної документації безпосередньо під час підготовки тендерної пропозиції під дану процедуру закупівлі. На момент подання документів (серпень 2026 року) такий договір буде щойно підписаним, роботи за ним ще не оплачувалися. Відповідно до ПКУ, суб'єкт господарювання має право відобразити інформацію про залучену особу в додатку 4ДФ виключно за той звітний період, у якому відбулося фактичне нарахування та виплата доходу. Оскільки на етапі торгів виплата грошей ще не здійснювалася, дані про такого працівника фізично не можуть міститися у раніше поданих податкових звітах Учасника.

Таким чином, встановлення обов'язку надати звіт 4ДФ для «підтвердження сплати внесків» за осіб, залучених за договорами ЦПХ, повністю суперечить податковому законодавству та специфіці звітності підприємства. Замовник створив завідомо нездійсненну дискримінаційну вимогу, якою змушує Скаржника надавати документи, що не існують на момент проведення торгів. Це дає Замовнику інструмент для неправомірного відхилення пропозиції Скаржника за формальними ознаками, що прямо порушує принципи публічних закупівель, визначені у ст. 5 та ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» (недискримінація учасників та прозорість торгов).

Щодо встановлення у Додатку № 1 дискримінаційних вимог до форми підтвердження навчання з охорони праці, які прямо суперечать НПАОП 0.00-4.12-05. · Кваліфікаційні критерії учасників

У пункті 1.2.3 Додатку № 1 до Тендерної документації Замовник вимагає від Учасників надати протоколи про перевірку знань з охорони праці (загального курсу та спеціальних НПАОП 0.00-1.71-13; НПАОП 0.00-1.15-07) та встановив імперативну умову: «Зазначені вище документи щодо проходження працівниками навчання мають бути видані відповідними учбовими центрами, які уповноважні проводити такі навчання».

12.1 Пряме порушення вимог НПАОП 0.00-4.12-05:

Порядок проведення навчання та перевірки знань регламентується Типовим положенням, затвердженим Наказом Держнаглядохронпраці України № 15 від 26.01.2005 р. (НПАОП 0.00-4.12-05).

Відповідно до пункту 3.9 та Розділу 4 цього Положення, навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників (як загального курсу, так і стосовно виконання робіт підвищеної небезпеки) може проводитися безпосередньо на підприємстві, де вони працюють. Для цього наказом керівника створюється постійно діюча комісія у складі не менше 3-х осіб, які попередньо пройшли відповідне навчання та перевірку знань у спеціалізованому навчальному центрі чи територіальному органі Держпраці. Протоколи перевірки знань робітників, оформлені такою внутрішньою комісією підприємства, є абсолютно легітимними державними документами.

12.2 Штучне створення фінансових та адміністративних бар'єрів:

Замовник протиправно позбавив Скаржника законного права проводити внутрішнє навчання персоналу (додаток 3 до Скарги). Він змушує підприємство нести додаткові фінансові витрати та витрачати час на залучення сторонніх комерційних навчальних центрів для кожного окремого робітника. Якщо Учасник на законних підставах провів перевірку знань своїх монтажників силами власної комісії, яка пройшла спеціалізоване навчання, Замовник отримає формальний привід для відхилення пропозиції через відсутність «штампу стороннього учбового центру» на протоколі.

Таким чином, вимога Замовника щодо надання протоколів з охорони праці, виданих виключно сторонніми учбовими центрами, прямо суперечить вимогам НПАОП 0.00-4.12-05 та позбавляє легітимності законні внутрішні документи підприємства. Це є очевидним штучним обмеженням конкуренції під конкретного учасника, який має протоколи сторонніх центрів, та прямо порушує принципи публічних закупівель, закріплені у ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» (недискримінація учасників та заборона обмеження конкуренції).

Щодо встановлення протиправних умов стосовно залучення сертифікатів систем менеджменту ISO від субпідрядних організацій у межах статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі». · Інші умови тендерної документації

Вимога: Змінити тендерну документацію. Просимо: Зобов’язати Замовника усунути порушення порядку проведення процедури закупівлі шляхом внесення змін до Тендерної документації, а саме: вилучити з Переліку документів та/або інформації умову щодо можливості залучення сертифікатів систем менеджменту ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019 від субпідрядних організацій, привівши вимоги у повну відповідність до частини 3 статті 16 та статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі»

В п. 5.1 Додатку 1 (Перелік документів та/або інформації щодо інформації про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам) Замовник вимагає надати копії сертифікатів ДСТУ EN ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015 та ДСТУ ISO 45001:2019, та зазначив, що дані документи можуть бути: «власними або залученими у субпідрядної організації».

Скаржник наголошує, що наведена умова прямо суперечить нормам ЗУ «Про публічні закупівлі» з огляду на таке:

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Чинний Закон містить вичерпний перелік підстав для залучення спроможностей субпідрядників і дозволяє це робити виключно для підтвердження наявності МТБ/технологій або персоналу. Можливості залучення від сторонніх організацій сертифікатів систем менеджменту ISO (які засвідчують якість управління конкретної юридичної особи, а не характеристики матеріальної бази чи робітників) Закон не передбачає. Наявність сертифікатів ISO у субпідрядника жодним чином не означає, що сам Учасник, який укладає державний договір та несе повну відповідальність за виконання робіт, володіє належними управлінськими стандартами.

Таким чином, встановлення вимог у такий спосіб суперечить ч. 3 ст. 16 та ст. 23 Закону, що призводить до викривлення результатів оцінки та унеможливлює об'єктивне визначення спроможності безпосереднього виконавця торгів.

Щодо встановлення у Додатку № 7 дискримінаційних умов, які вимагають погодження рішень із прихованими третіми особами в умовах штучно обмежених строків виконання договору. · Технічна специфікація предмета закупівлі

У пункті 12 Додатку № 7 до Тендерної документації Замовник встановив таку вимогу: «Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист, що перед початком монтажних робіт погодить з авторським наглядом (розробником проектно-кошторисної документації) всі рішення, щодо проведення монтажних робіт на об’єкті Замовника».

Скаржник наголошує, що наведена вимога є грубо дискримінаційною, обмежує конкуренцію та прямо порушує частину 4 статті 5 та частину 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з огляду на таке:

14.1 Тотальна правова та процесуальна невизначеність вимоги:

У тексті Тендерної документації та додатках до неї Замовником не зазначено жодних реквізитів, назви чи контактних даних фахівця/організації — розробника проектно-кошторисної документації, як і не оприлюднено саму проектну документацію. Замовник змушує Учасників на стадії подання пропозицій надавати юридичні гарантії щодо взаємодії та погодження технічних рішень із третьою особою, особа та правовий статус якої повністю приховані Замовником у торгах.

14.2 Штучне створення часової пастки в умовах критично стислих строків:

Як детально обґрунтовано у п. 2 даної Скарги, Замовник встановив кінцевий строк надання послуг — до 17.08.2026 року, при тому, що кінцевий строк подання пропозицій закінчується 05.08.2026 року. Враховуючи період оскарження та строки укладення договору, у переможця торгів залишається лише 2-3 календарних днів на виконання всього обсягу робіт.

Вимога «перед початком монтажних робіт» узгодити всі рішення з невідомим розробником проекту в умовах такого жорсткого дефіциту часу є технічно та юридично нездійсненною для будь-якого стороннього учасника. Офіційний розшук проектувальника, направлення йому технічних рішень на розгляд та очікування відповіді (що в межах стандартного діловодства займає від кількох днів до тижнів) повністю поглине весь час, виділений на виконання договору. Дана вимога прописана умисно під «свого» учасника торгів, який заздалегідь пов’язаний із розробником проекту, володіє інсайдерською інформацією і не потребуватиме витрат часу на погоджувальні процедури.

14.3 Залежність від волі третіх осіб:

Отримання будь-яких погоджень від сторонньої організації (розробника проекту) жодним чином не залежить від волі чи спроможності Скаржника. Розробник проекту може безпідставно відмовити у погодженні або умисно затягувати строки, що призведе до неможливості своєчасного початку робіт. Стала та незмінна практика Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ чітко доводить, що вимоги щодо обов'язкового погодження рішень із третіми особами, на дії яких учасник не має впливу, визнаються дискримінаційними та підлягають безумовному вилученню.

Першоджерело

Скарга в Prozorro Закупівля UA-2026-07-28-001806-a PDF рішення

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.