Капітальний ремонт інженерних мереж Дитяча школа мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва, вул. Харченка Євгена, 47

Текст рішення

РІШЕННЯ

Київ, №10395-р/пк-пз від 26.08.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ: 45795996) від 14 серпня 2026 № UA-2026-07-23-002482-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення Пропозиції Скаржника.

Рішенням Комісії від 18.08.2026 №9968-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

У ході розгляду Скарги, інформації отриманої за скаргою та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі в Процедурі закупівлі надали наступні учасники:

1) Скаржник 2) товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ХОРТІС" (надалі – ТОВ "БК "ХОРТІС") Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, розкриття Пропозицій відбулось 10.08.2026.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Пропозиція Скаржника була відхилена Замовником; Переможцем Процедури закупівлі визначено ТОВ "БК "ХОРТІС".

Інформація про відхилення Пропозиції Скаржника оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу 11.08.2026.

Повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "БК "ХОРТІС""оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу 12.08.2026.

Скаржник не погоджується з рішенням Замовника про відхилення його Пропозиції, у зв’язку з чим були розглянуті підстави відхилення Пропозиції Скаржника та встановлено наступне.

Відповідно до протоколу відхилення тендерної пропозиції/пропозиції від 11.08.2026 підставою відхилення Пропозиції Скаржника було наступне: "Відповідно до рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 326/10793 "Про граничний розмір кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету міста Києва, коштів комунальних підприємств, установ та організацій" встановлено граничний розмір кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості будівництва відповідних об’єктів у місті Києві.

Згідно з зазначеним рішенням при середньому розряді складності робіт 3,8 граничний розмір кошторисної заробітної плати становить 37 860,10 грн.

Разом з тим, у складі тендерної пропозиції ТОВ "ТЕП КАПІТАЛ" подано кошторисну документацію, в якій при визначенні вартості будівельних робіт застосовано показник середньомісячної кошторисної заробітної плати у розмірі 42 888,00 грн, що на 5 027,90 грн перевищує встановлений граничний показник.

Таким чином, зазначений учасником показник кошторисної заробітної плати не відповідає встановленому рішенням Київської міської ради від 18.12.2025 № 326/10793 граничному розміру, який підлягає врахуванню при визначенні вартості відповідних робіт, що фінансуються за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Додатково Замовником встановлено, що ТОВ "ТЕП КАПІТАЛ" у складі тендерної пропозиції в іншій процедурі закупівлі UA-2026-03-03-010178-a "Капітальний ремонт приміщення за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, 23 км, будівля 2Є (заходи енергозбереження)", замовником якої є КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАВЧОГО

ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ

АДМІНІСТРАЦІЇ) "МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА", застосувало у кошторисній документації показник кошторисної заробітної плати 37 860,10 грн, тобто саме у розмірі, встановленому рішенням Київської міської ради № 326/10793.

Отже, наявна документально підтверджена розбіжність у показниках кошторисної заробітної плати, застосованих одним і тим самим учасником при формуванні кошторисної документації для бюджетних об’єктів у місті Києві.

Враховуючи, що показник кошторисної заробітної плати безпосередньо впливає на формування вартості будівельних робіт, а відтак на ціну тендерної пропозиції та результати визначення найбільш економічно вигідної пропозиції, така інформація є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів".

Скаржник зазначає, що у складі його Пропозиції надано "Розрахунок розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати, яка враховується при визначенні вартості будівництва "Капітальний ремонт інженерних мереж Дитяча школа мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва, вулиця Харченка Євгена, 47", згідно з яким кошторисна заробітна плата, визначена на підставі даних організації ТОВ "ТЕП КЕПІТАЛ", складає:

"…ЗПкоштор = ЗПтар + ЗПдодатк ЗПкоштор = 22 343,20 + 20 544,80 = 42 888,00 грн".

Зазначений розрахунок виконано відповідно до вимог Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 281 від 20.10.2016 року (із змінами) (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 5 Порядку визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об’єкті будівництва.

Отже, пунктом 5 Порядку прямо передбачено, що при складанні саме ціни Пропозиції учасника, розмір кошторисної заробітної плати визначається учасником, виходячи із розміру заробітної плати, яку він планує отримувати на відповідному об’єкті будівництва.

Водночас, пунктом 12 Додатку 6 Документації Замовником не встановлено конкретного розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати, який учасник був зобов’язаний застосувати при формуванні своєї Пропозиції, не визначено показник 37860,10 грн як обов’язковий для застосування учасниками та не встановлено вимоги щодо необхідності формування ціни тендерної пропозиції виключно із застосуванням зазначеного показника.

Замовник вимагав від учасника надати розрахунок середньомісячної заробітної плати, запропонованої учасником у вартості Пропозиції, виконаний відповідно до вимог Порядку № 281. Саме таку вимогу Скаржником виконано у повному обсязі.

Таким чином, Скаржник не довільно зазначив у складі Попозиції показник 42 888,00 грн, а здійснив відповідний розрахунок кошторисної заробітної плати та надав його у складі Пропозиції відповідно до прямої вимоги пункту 12 додатку 6 Документації.

Відтак, висновок Замовника про невідповідність Пропозиції Скаржника в частині розміру кошторисної заробітної плати, не ґрунтується на вимогах пункту 12 Додатку 6 Документації, оскільки зазначеним пунктом не встановлено обов’язку учасника застосовувати конкретний розмір кошторисної заробітної плати, а встановлено обов’язок надати відповідний розрахунок, виконаний відповідно до Порядку № 281, що Скаржником належним чином виконано.

Крім того, Скаржник звертає увагу на необґрунтованість посилання Замовника на рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 326/10793 "Про граничний розмір кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету міста Києва, коштів комунальних підприємств, установ та організацій".

Як зазначено Замовником в оскаржуваному рішенні, саме на підставі зазначеного рішення Київської міської ради ним визначено граничний розмір кошторисної заробітної плати у сумі 37 860,10 грн та зроблено висновок про невідповідність застосованого Скаржником показника 42 888,00 грн.

Водночас, на дату оголошення процедури закупівлі - 23 липня 2026 року, рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 326/10793 вже втратило чинність.

Так, рішенням Київської міської ради від 28.05.2026 № 658/11125 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 18 грудня 2025 року № 326/10793 "Про граничний розмір кошторисної заробітної плати, що враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету міста Києва, коштів комунальних підприємств, установ та організацій"..." рішення № 326/10793 було визнано таким, що втратило чинність. Зазначене рішення № 658/11125 оприлюднено 19.06.2026 на офіційному вебпорталі Київської міської ради.

На момент оголошення Замовником Процедури закупівлі, рішення Київської міської ради № 326/10793, на яке Замовник посилається як на нормативну підставу встановлення граничного розміру кошторисної заробітної плати, вже не було чинним.

Отже, посилання Замовника на зазначене рішення, як на чинну нормативну підставу для висновку про обов’язковість застосування Скаржником показника кошторисної заробітної плати у розмірі 37 860,10 грн, є безпідставним.

Заомвник зазначає, що відповідно до чинного законодавства України Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 20.10.2016 № 281 (у редакції наказу від 27.07.2018 № 196) встановлює, що:

"Розмір кошторисної заробітної плати визначається замовником але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики".

Це означає, що база для розрахунку оновлюється щорічно після оприлюднення даних Держстату.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 (зі змінами від 24.04.2026 № 526) передбачає, що:

"Розмір кошторисної заробітної плати не може бути нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік, збільшена на коефіцієнт, який щороку визначається Кабінетом Міністрів України".

Крім того, у пункті 3 постанови закріплено:

"Міністерство розвитку громад та територій разом із Міністерством фінансів щороку здійснюють аналіз середньомісячної заробітної плати для розрахунку підвищувального коефіцієнта".

Таким чином, нормативно‑правові акти прямо встановлюють, що розрахунок кошторисної заробітної плати здійснюється раз на рік — на основі середньомісячної зарплати у будівництві за попередній рік, оприлюдненої органами статистики, та з урахуванням щорічного коефіцієнта, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок розміру кошторисної заробітної плати, згідно з Порядком № 281 (затвердженим наказом Мінрегіону від 20.10.2016), здійснюється виходячи з даних підприємства: штатного розпису, тарифних ставок (окладів), доплат та надбавок, передбачених колективним договором. Відповідно до законодавства України, фінансове планування, затвердження штатного розпису та фонду оплати праці на підприємствах здійснюється на календарний рік. Отже, базові вихідні дані для такого розрахунку є річними показниками.

Порядок № 281 вимагає розраховувати середньомісячну заробітну плату одного працівника, яку учасник планує отримувати. Цей плановий показник формується на базі фактичних статистичних даних за попередній звітний рік та індексу споживчих цін / макроекономічних прогнозів на поточний рік. Оскільки статистика та макропрогнози формуються в річному вимірі, зміна розрахункової бази кошторисної зарплати підприємства щомісяця чи під кожен окремий тендер є економічно необґрунтованою.

Належна практика ведення будівельного бізнесу передбачає, що розмір кошторисної заробітної плати для складання інвесторської та тендерної документації розраховується економічним відділом, перевіряється та затверджується наказом керівника підприємства на поточний рік. Цей наказ є підставою для роботи кошторисників протягом усього фінансового року для забезпечення єдиного підходу до ціноутворення на підприємстві.

Якщо учасник (як у випадку зі Скаржником) в одному тендері у березні 2026 року розраховує зарплату на рівні 37 860,10 грн, а в липні 2026 року — вже 42 888,00 грн, це свідчить не про об'єктивний розрахунок на підставі реальних даних підприємства, а про штучну підгонку цифр у кошторисі під очікувану вартість конкретної закупівлі (така істотна відмінність показників сама по собі не є доказом недостовірності, однак є об'єктивною підставою для перевірки розрахунку та з'ясування причин зміни показника).

Такий підхід суперечить самій суті Порядку № 281, який вимагає спиратися на фактичну структуру витрат на оплату праці підприємства, яка не може кардинально змінюватися кожні кілька місяців без глобальних змін у колективному договорі чи штатному розписі.

Хоча Замовник і не встановив жорсткого ліміту в самій Документації, наданий Скаржником розрахунок (42 888,00 грн) містить ознаки недостовірної інформації або штучного завищення, оскільки той самий учасник в тому ж бюджетному періоді для об'єктів у тому ж місті Києві використовував зовсім інший показник, що підтверджується системою Prozorro.

Особливого значення набуває той факт, що предметом закупівлі є капітальний ремонт інженерних мереж закладу мистецької освіти, а його фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Замовник не має права формально приймати будь-який поданий учасником кошторис без перевірки його відповідності вимогам тендерної документації та нормативним вимогам у сфері будівництва.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

1. Щодо інших процедур закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію, зокрема:

2) номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що оприлюднене в електронній системі закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлі, в разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати.

Слід зазначити, що реєстраційна картка за Скаргою створена 14.08.2026 та містить посилання на Процедуру закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-23-002482-a, відповідно, Скарга розміщена в оголошенні, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-23-002482-a.

Враховуючи викладене, інші процедури закупівлі не можуть бути предметом розгляду органу оскарження під час розгляду зазначеної Скарги.

2. Щодо підстави відхилення Пропозиції Скаржника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації Пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та завантаження файлів, зокрема, з інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (додаток 3 до цієї Документації).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Документації учасники Процедури закупівлі повинні надати у складі Пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником (додаток 3).

Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики (технічні вимоги) та передбачає, зокрема:

ДЕФЕКТНИЙ АКТ на капітальний ремонт Капітальний ремонт інженерних мереж Дитяча школа мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва, вулиця Харченка Євгена, 47.

Додаток 6 Документації містить перелік документів та інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі Пропозиції та передбачає, зокрема:

12.

Розрахункові кошторисні документи (зведений, локальний кошторис, договірну ціну, дефектний акт, відомість ресурсів) відповідно до технічного завдання.

Кошторисна документація має бути розроблена в програмному комплексі АВК-5 (або аналог) версія 3.10.1 (не нижче, з врахуванням вимог Настанова з визначення вартості будівництва відповідно до Наказу Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві"), скріплена печаткою та підписана організацієюУчасником, а також підписом та печаткою сертифікованого інженера-проектувальника, у складі:

- Зведений кошторисний розрахунок вартості ремонту з пояснювальною запискою (з урахуванням витрат на технічний нагляд 1,5%);

- Договірна ціна (визначається без урахування витрат на технічний нагляд);

- Дефектний Акт;

- Локальні кошториси;

- Відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку.

Учасник у складі Пропозиції повинен надати довідку у довільній формі з розрахунком середньомісячної заробітної плати, запропонованої Учасником у вартості Пропозиції. Розрахунок має бути виконано у відповідності з вимогами Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, затвердженому наказом Мінрегіонбуду № 281 від 20.10.2016 року (із змінами) та рекомендаціями Мінрегіонбуду. До пропозиції Учасник повинен додати електронну версію кошторисних розрахунків.

ПОРЯДОК розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 20.10.2016 № 281 передбачає, зокрема:

5. Визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об’єкті будівництва.

Документація не містить окремих вимог до середньомісячної заробітної плати, яку необхідно врахувати при розрахунку договірної ціни, у тому числі, щодо необхідності застосування при складанні такого розрахунку показника середньомісячної заробітної плати у відповідності до рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 326/10793.

У складі Пропозиції Скаржника міститься розрахунок розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати, яка враховується при визначенні вартості будівництва "Капітальний ремонт інженерних мереж", у якому зазначено, зокрема: "ЗПкоштор = ЗПтар + ЗПдодатк ЗПкоштор = 22 343,20 + 20 544,80 = 42 888,00 грн" (файл 37. Розоах зп.pdf).

Замовник не довів та документально не підтвердив надання Скаржником недостовірної інформації в цій частині.

Враховуючи наведене, Пропозиція Скаржника була неправомірно відхилена Замовником з наведеної вище підстави.

Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, Пропозиція Скаржника була неправомірно відхилена Замовником з наведених вище підстав.

Неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з наведених вище підстав, Замовник порушив вимоги пункту 44 Особливостей.

Застосувавши дискримінаційний підхід під час розгляду Пропозицій учасників, а саме – неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з наведених вище підстав та, як наслідок, неправомірно визначивши переможця Процедури закупівлі, Замовник порушив право Скаржника на об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що є порушенням вимог статті 5 Закону.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника скасувати рішення про відхилення Пропозиції Скаржника та рішення про визначення Переможця Процедури закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Враховуючи наведену вище інформацію, наявні підстави для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Відділ культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37448129) скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП КЕПІТАЛ" (код ЄДРПОУ:

45795996) та рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ХОРТІС" (код ЄДРПОУ: 45861115) переможцем за процедурою закупівлі — "Капітальний ремонт інженерних мереж Дитяча школа мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва, вул. Харченка Євгена, 47", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-07-23-002482-a.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Діана ГОСТЄВА Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ

Скарга

Скарга на неправомірне відхилення тендерної пропозиції Скаржника