Основні неорганічні хімічні речовини (коагулянт для очищення води «BUKOCHEM» PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог, гіпохлорит натрію марки...

Текст рішення

РІШЕННЯ

№ 8256-р/пк-пз від 07.07.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОХІМ" (код ЄДРПОУ: 44322406) від 26 червня 2026 № UA-2026-06-24-012115-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 29.06.2026 № 7792-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) Комісією було зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом розміщення листа на веб-порталі Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Скаржник 01.07.2026 надав додаткові пояснення до Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що згідно з додатком 2 Документації "Технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі":

"Для підтвердження якості запропонованого товару (таблиця 2) Учасник надає:

У разі, якщо Учасник закупівлі буде постачати товар іноземного виробництва, на виконання вимог ст. 21 Закону України "Про охорону праці", він додатково надає:

- копію експертного висновку, що підтверджує пройдену на території України експертизу товару на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України, який виданий уповноваженою експертною організацією. В підтвердження повноважень експертної організації, учасник повинен надати копію документу, що підтверджує чинну акредитацію експертної організації".

Скаржник не заперечує необхідність дотримання вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці" в частині проведення експертизи товару іноземного виробництва на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Більше того, Скаржник має відповідний висновок експертизи № 45164438-02-02-0004.24, який підтверджує проходження експертизи запропонованого товару алюміній сульфат на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що чинні на території України.

Водночас, Скаржник оскаржує додаткову вимогу Замовника щодо обов’язкового надання саме копії документа, що підтверджує чинну акредитацію експертної організації, оскільки така вимога не передбачена статтею 21 Закону України "Про охорону праці" та не є необхідною для підтвердження відповідності товару вимогам цієї статті.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці", технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію або до застосування лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативноправовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Отже, наведена норма Закону передбачає саме обов’язок проведення експертизи відповідності товару нормативно-правовим актам з охорони праці. При цьому, ст. 21 Закону України "Про охорону праці" не містить вимоги про те, що учасник закупівлі повинен додатково надавати документ про акредитацію експертної організації, яка видала відповідний експертний висновок.

Фактично, Замовник ототожнює підтвердження проходження експертизи товару з наявністю в учасника окремого документа про акредитацію експертної організації. Однак, предметом підтвердження за ст. 21 Закону України "Про охорону праці" є не статус акредитації організації як окремий документ, а результат проведеної експертизи — експертний висновок щодо відповідності товару вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Організація, яка проводила експертизу, надала офіційний лист, у якому зазначила, що законодавством не врегульовано питання щодо статусу юридичної особи, яка має право проводити експертизу на відповідність хімічних речовин і їх сполук та іншої небезпечної продукції вимогам статті 21 Закону України "Про охорону праці". Разом із тим експертиза проведена експертом технічним з промислової безпеки, який атестований у встановленому законодавством порядку за відповідним напрямом діяльності.

Таким чином, у Скаржника наявний документ, який безпосередньо підтверджує виконання вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці", а саме експертний висновок щодо відповідності товару нормативно-правовим актам з охорони праці.

Натомість, вимога Замовника надати ще й документ про чинну акредитацію експертної організації є додатковою, такою, що не випливає зі змісту ст. 21 Закону України "Про охорону праці", не доведена Замовником як об’єктивно необхідна для підтвердження якості чи безпечності товару та не має прямого зв’язку з предметом закупівлі.

Оскаржувана вимога не відповідає зазначеним положенням Закону, оскільки встановлює для учасників додатковий документальний обов’язок, який не передбачений ст.

21 Закону України "Про охорону праці" та обов’язковість якого не встановлена жодним нормативним документом в частині видачі висновку експертизи відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці", не є необхідним для підтвердження відповідності товару вимогам охорони праці та фактично позбавляє Скаржника можливості взяти участь у процедурі закупівлі, незважаючи на наявність належного експертного висновку.

Скаржник зазначає, що наявний експертний висновок містить усі необхідні дані про безпечність товару та його відповідність чинним вимогам з охорони праці.

Згідно з чинним законодавством та положень Документації: документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних осіб, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції; відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників-юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення; якщо замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов’язаний прийняти маркування, протоколи випробувань чи сертифікати, що підтверджують відповідність аналогічним вимогам.

Скаржник дотримався законодавчих вимог щодо проведення експертизи товару іноземного походження.

Скаржник вважає, що Замовник має право вимагати документальне підтвердження проходження експертизи товару відповідно до ст. 21 Закону України "Про охорону праці", однак не має права встановлювати безальтернативну вимогу щодо надання саме документа про чинну акредитацію експертної організації, якщо така вимога прямо не передбачена чинним законодавством та не є єдиним можливим способом підтвердження повноважень або компетентності особи, яка проводила експертизу.

З огляду на викладене, вимога Замовника в частині надання копії документа, що підтверджує чинну акредитацію експертної організації, є дискримінаційною, такою, що обмежує конкуренцію та порушує принципи здійснення публічних закупівель.

На підставі вищевикладеного, Скаржник вважає, що Замовник повинен внести зміни до Документації шляхом виключення зазначеної вимоги або викладення її в альтернативній редакції, яка дозволятиме підтверджувати повноваження/компетентність особи, що проводила експертизу, не лише документом про акредитацію, а й іншими документами, зокрема експертним висновком, листом експертної організації, посвідченням/свідоцтвом експерта технічного з промислової безпеки, дозволом Держпраці або іншими документами, що підтверджують проведення експертизи відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці".

Замовник зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці", технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію або до застосування лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Сам скаржник не заперечує необхідність проведення відповідної експертизи та надає аналогічний документ виданий ТОВ "МЕТЦ", а не експертом з промислової безпеки, який атестований у встановленому законодавством порядку за відповідним напрямом діяльності (тобто окремим суб’єктом господарювання).

Щодо надання документу на підтвердження повноважень експертної організації, то експертна організація - незалежний суб’єкт господарювання, який проводить технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) устаткування та провадить діяльність у цій сфері як третя сторона відповідно до вимог, встановлених Мінекономіки (п. 2 Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 26 травня 2004 р. N 687).

Тобто, діюче законодавство має розширене трактування поняття "експертної організації" та не передбачає, що це мають бути саме фізичні особи.

Надання документу на підтвердження повноважень експертної організації надасть змогу впевнитись Замовнику в правомірності (легальності) виданого документу.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що не заперечує необхідність дотримання статті 21 Закону України "Про охорону праці" в частині проведення експертизи товару іноземного виробництва. Навпаки, Скаржником було зазначено, що відповідний експертний висновок наявний.

Предметом оскарження є не сама вимога про проходження експертизи, а додаткова безальтернативна вимога надати саме документ про чинну акредитацію експертної організації. Замовник послався на поняття експертної організації та зазначив, що такий документ дасть змогу впевнитися у правомірності виданого висновку, однак не навів жодної норми законодавства, яка прямо передбачає обов’язок учасника надавати саме такий документ як обов’язкову умову підтвердження виконання статті 21 Закону України "Про охорону праці".

Бажання Замовника додатково перевірити правомірність документа не може бути підставою для встановлення безальтернативної вимоги, якщо існують інші документи, які підтверджують проведення експертизи та компетентність особи, що її проводила. Такими документами можуть бути сам експертний висновок, лист експертної організації, посвідчення експерта технічного з промислової безпеки, документи щодо атестації експерта або інші документи, які підтверджують проведення експертизи відповідно до закону. Отже, вимога в оскаржуваній редакції є надмірною та непропорційною.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі:

Основні неорганічні хімічні речовини (коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог, гіпохлорит натрію марки А або аналог).

Таблиця 2 1. Алюміній сульфат технічний очищений марки 1або аналог У разі, якщо Учасник закупівлі буде постачати товар іноземного виробництва, на виконання вимог ст. 21 Закону України "Про охорону праці", він додатково надає:

- копію експертного висновку, що підтверджує пройдену на території України експертизу товару на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України, який виданий уповноваженою експертною організацією. В підтвердження повноважень експертної організації, учасник повинен надати копію документу, що підтверджує чинну акредитацію експертної організації.

У разі виготовлення товару, що пропонується Учасником, на території Європейського Союзу або постачається з території Європейського Союзу на виконання регламенту Європейського парламенту та ради № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів, учасник повинен надати довідку з інформацією про те, що хімічну речовину та виробника продукції включено до списку Реєстратори/Постачальники" ("Registrants/SuppliersDetails") в розділі для продукції, що є предметом закупівлі (відповідний номер CAS), який ведеться Європейським хімічним агентством (EuropeanChemicalsAgency). Учасник надає підтвердження (витяги, виписки, скріншоти, тощо) з офіційного сайту Європейського хімічного агентства (EuropeanChemicalsAgency) про дійсність такої інформації. У зв’язку з наявністю даної інформації у відкритому доступі, Замовник самостійно перевіряє достовірність інформації.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- ВИСНОВОК ЕКСПЕРТИЗИ № 45164438-02-02-0004.24 щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки хімічних речовин і їх сполук та іншої небезпечної продукції, що придбані за кордоном, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що чинні на території України, виданий ТОВ

"МІЖГАЛУЗЕВИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР".

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть надати документу, що підтверджує чинну акредитацію експертної організації на підтвердження її повноважень, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що згідно з додатком 2 Документації "Технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі":

"Для підтвердження якості запропонованого товару (таблиця 3) Учасник надає:

лист, що запропонований гіпохлорит натрію внесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів, який розміщений на офіційному веб-сайті МОЗ України в Розділі "Відкриті дані": http://moz.gov.ua./vidkriti-dani".

Скаржник вважає зазначену вимогу дискримінаційною, необґрунтованою, непропорційною предмету закупівлі та такою, що обмежує конкуренцію, оскільки вона не є належним і достатнім способом підтвердження відповідності товару всім технічним характеристикам, установленим Замовником, та фактично звужує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Відповідно до технічної специфікації (Додаток 2 таблиця 3) Замовником закуповується гіпохлорит натрію марки А або аналог із такими характеристиками:

- зовнішній вигляд — рідина зеленувато-жовтого кольору;

- коефіцієнт світлопропускання, %, не менше — 20;

- масова частка активного хлору, г/дм³, не менше — 190;

- масова частка лугу в перерахунку на NaOH, г/дм³ — 10–20;

- масова частка заліза, г/дм³, не більше — 0,02.

Тобто, предметом закупівлі є не будь-який дезінфекційний засіб із вмістом гіпохлориту натрію, а конкретний хімічний продукт — гіпохлорит натрію марки А або аналог, який повинен відповідати визначеній Замовником сукупності фізико-хімічних показників.

Скаржник не заперечує право Замовника встановлювати вимоги щодо підтвердження якості, безпечності та можливості застосування товару за призначенням.

Водночас, такі вимоги мають бути пов’язані з предметом закупівлі, пропорційними, обґрунтованими та такими, що не обмежують конкуренцію.

У цьому випадку спірна вимога встановлена саме як обов’язок надати лист про внесення запропонованого гіпохлориту натрію до Державного реєстру дезінфекційних засобів. Проте сам по собі запис у Реєстрі не підтверджує повної відповідності товару всій сукупності технічних характеристик, визначених Замовником, зокрема щодо коефіцієнта світлопропускання, масової частки лугу в перерахунку на NaOH, масової частки заліза та інших фізико-хімічних показників.

Державний реєстр дезінфекційних засобів підтверджує факт державної реєстрації відповідного дезінфекційного засобу, однак не замінює сертифікат/паспорт якості, паспорт безпеки, чинний стандарт виробника, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи або інший документ, у якому безпосередньо зазначаються фактичні показники конкретного товару або конкретної партії товару.

Зокрема, у Державному реєстрі дезінфекційних засобів містяться відомості про назву засобу, вміст діючих речовин, заявника, виробника, об’єкти застосування, номер і дату наказу про державну реєстрацію, строк дії реєстрації тощо. Однак, Реєстр не містить повної сукупності показників, які вимагаються Замовником, а саме: зовнішній вигляд, коефіцієнт світлопропускання, масову частку лугу в перерахунку на NaOH, масову частку заліза, а також не завжди містить концентрацію активного хлору саме в одиницях виміру, установлених Замовником — г/дм³.

Аналіз Державного реєстру дезінфекційних засобів, оновленого станом на 23.06.2026, підтверджує, що в Реєстрі наявні окремі записи щодо гіпохлориту натрію, зокрема щодо таких виробників:

1. АТ "ДНІПРОАЗОТ", Україна — засіб "Гіпохлорит натрію" (станом на 26.06.2026 не здійснює виробництво);

2. ТОВ "ЄВРОХЛОР", Україна — дезінфікуючий засіб "ГІПОХЛОРИТ НАТРІЮ марка "А"", діюча речовина гіпохлорит натрію, масова концентрація активного хлору — не менше 19 %;

3. ТОВ "Сучасні екологічні технології", Україна — засіб дезінфекційний "Гіпохлорит натрію", діюча речовина: активний хлор — 12,0–15,0 %.

При цьому зазначені записи не спростовують дискримінаційного характеру вимоги Замовника, а навпаки підтверджують її обмежувальний характер.

Так, щодо продукції АТ "ДНІПРОАЗОТ" у Реєстрі зазначено лише назву "Гіпохлорит натрію" та об’єкти застосування, однак у самому записі Реєстру не наведено концентрацію активного хлору та не наведено повну сукупність фізико-хімічних показників, визначених Замовником.

Щодо продукції ТОВ "ЄВРОХЛОР" у Реєстрі дійсно зазначено "ГІПОХЛОРИТ НАТРІЮ марка "А" та масову концентрацію активного хлору не менше 19 %. Однак і цей запис Реєстру не містить усіх показників, які Замовник визначив як обов’язкові для предмета закупівлі, зокрема коефіцієнта світлопропускання, масової частки лугу в перерахунку на NaOH, масової частки заліза та інших характеристик.

Щодо продукції ТОВ "Сучасні екологічні технології" у Реєстрі зазначено засіб дезінфекційний "Гіпохлорит натрію" з активним хлором 12,0–15,0 %. Однак, зазначений запис також не підтверджує повну відповідність усій сукупності технічних характеристик Замовника та не містить усіх показників, установлених Документацією.

Отже, сам факт наявності в Реєстрі окремих записів щодо гіпохлориту натрію не означає, що Реєстр є належним і достатнім документом для підтвердження відповідності товару вимогам Замовника. Навпаки, Реєстр не дає можливості перевірити відповідність товару всім показникам технічної специфікації, оскільки не містить повної інформації про фізико-хімічні характеристики товару.

Скаржник звертає увагу, що предметом оскарження є не сам факт існування в Державному реєстрі дезінфекційних засобів окремих записів щодо гіпохлориту натрію, а неможливість підтвердження через такий Реєстр відповідності запропонованого товару всій сукупності вимог, установлених Замовником.

Станом на дату подання скарги відомості Державного реєстру дезінфекційних засобів не підтверджують наявність щонайменше двох виробників гіпохлориту натрію, продукція яких одночасно відповідає всім вимогам Замовника в сукупності, а саме - вимозі щодо внесення товару до Реєстру, вимозі щодо активного хлору не менше 190 г/дм³, коефіцієнта світлопропускання не менше 20 %, масової частки лугу в перерахунку на NaOH 10–20 г/дм³, масової частки заліза не більше 0,02 г/дм³, а також іншим документальним вимогам тендерної документації.

Наявність у Реєстрі окремих записів щодо засобів, які містять гіпохлорит натрію або активний хлор, не свідчить про те, що такі засоби відповідають саме предмету закупівлі Замовника та всім установленим технічним характеристикам. Частина таких записів не містить концентрації активного хлору в одиницях виміру, визначених Замовником, частина передбачає іншу концентрацію активного хлору, а частина взагалі не містить відомостей щодо коефіцієнта світлопропускання, масової частки лугу, масової частки заліза та інших показників, які Замовник визначив обов’язковими.

Таким чином, вимога Замовника про надання листа щодо внесення запропонованого товару до Державного реєстру дезінфекційних засобів у поєднанні з іншими технічними та документальними вимогами тендерної документації фактично допускає до участі лише обмежене коло суб’єктів господарювання, продукція яких одночасно відповідає всім установленим Замовником вимогам. При цьому Замовник не обґрунтував необхідність встановлення такої вимоги саме в оскаржуваній редакції та не підтвердив наявність конкурентного середовища, тобто щонайменше двох виробників або постачальників, які можуть запропонувати товар, що відповідає всім вимогам тендерної документації в сукупності.

Замовник формально допускає постачання не лише гіпохлориту натрію марки А, а й аналогу. Однак одночасно Замовник встановлює обов’язкову вимогу про внесення запропонованого товару до Державного реєстру дезінфекційних засобів. Така вимога фактично нівелює можливість подання аналогу, оскільки учасник, який може запропонувати товар із відповідними фізико-хімічними показниками та підтвердити це належними документами якості, не може взяти участь у закупівлі лише через те, що його товар не внесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів.

Таким чином, фраза "або аналог" у технічній специфікації набуває формального характеру, оскільки додаткова вимога про обов’язкове внесення товару до Реєстру суттєво звужує коло можливих аналогів та допускає до участі лише обмежене коло виробників/постачальників, продукція яких уже міститься у відповідному Реєстрі.

Скаржник має намір запропонувати гіпохлорит натрію, виготовлений відповідно до ТУ У 20.1-44322406-002:2024 "Гіпохлорит натрію. Технічні умови", виробник/заявник — ТОВ "ГІДРОХІМ". На підтвердження можливості застосування такого товару за призначенням Скаржник має Висновок наукової санітарно-епідеміологічної експертизи № 2024/04/5154 від 25.11.2024, яким підтверджено відповідність об’єкта експертизи вимогам чинного санітарного законодавства України та можливість його використання в заявленій сфері застосування, зокрема для очищення та знезараження води в системах господарськопитного водопостачання.

Водночас відсутність запису щодо запропонованого Скаржником товару в Державному реєстрі дезінфекційних засобів позбавляє Скаржника можливості подати Пропозицію, незважаючи на наявність документів, які безпосередньо підтверджують якість, безпечність, сферу застосування та фізико-хімічні показники товару.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 № 863, державній реєстрації та перереєстрації підлягають засоби, зокрема призначені для дезінфекції повітря в приміщеннях, води, промислових та побутових стоків, однак щодо води прямо зазначено — "води (крім питної)".

Отже, державна реєстрація засобу як дезінфекційного засобу відповідно до Постанови № 863 сама по собі не є достатнім підтвердженням відповідності гіпохлориту натрію всій сукупності технічних характеристик, установлених Замовником, та не замінює документів, які безпосередньо підтверджують якість, склад, фізико-хімічні показники, безпечність і сферу застосування товару.

Інформація про внесення засобу до Державного реєстру дезінфекційних засобів є публічною та розміщена у відкритому доступі. Тому вимога про надання окремого листа на підтвердження інформації, яка вже міститься у відкритому офіційному реєстрі, є надмірною, формальною та такою, що не має самостійної доказової цінності для підтвердження відповідності товару технічним характеристикам Замовника.

Скаржник звертає увагу, що Замовником у Документації вже встановлено окремі вимоги щодо надання документів, які безпосередньо підтверджують якість, безпечність, походження та відповідність товару встановленим вимогам, зокрема сертифіката/паспорта якості, паспорта безпеки, документів щодо систем управління якістю виробника та інших документів, передбачених тендерною документацією.

Саме такі документи мають безпосередній зв’язок із предметом закупівлі, оскільки підтверджують фактичні фізико-хімічні показники конкретного товару, його склад, якість, безпечність, умови поводження, транспортування, зберігання та можливість застосування за призначенням. Натомість лист про внесення товару до Державного реєстру дезінфекційних засобів не містить фактичних показників конкретної партії товару та не підтверджує відповідність товару всім технічним характеристикам, установленим Замовником.

Отже, за наявності в тендерній документації вимог щодо надання сертифіката/паспорта якості, паспорта безпеки, документів виробника та інших документів, що безпосередньо підтверджують якість і безпечність товару, додаткова вимога про надання листа щодо внесення товару до Державного реєстру дезінфекційних засобів є надмірною, дублюючою та непропорційною предмету закупівлі.

Скаржник має можливість запропонувати товар, який відповідає технічним характеристикам, установленим Замовником, та підтвердити таку відповідність належними документами, зокрема сертифікатом/паспортом якості, паспортом безпеки, чинним стандартом виробника, висновком наукової санітарно-епідеміологічної експертизи та іншими документами, передбаченими Документацією. Проте через встановлену Замовником вимогу щодо обов’язкового внесення товару до Державного реєстру дезінфекційних засобів Скаржник позбавлений можливості подати Пропозицію, що порушує його права та законні інтереси як потенційного учасника процедури закупівлі.

Додатково Скаржник звертає увагу, що предмет закупівлі включає одразу декілька різних реагентів, а саме - коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог та гіпохлорит натрію марки А або аналог.

Таким чином, потенційний учасник має одночасно підтвердити відповідність не одного товару, а всіх реагентів, що входять до предмета закупівлі, усій сукупності технічних, якісних та документальних вимог Замовника. За таких умов кожна додаткова надмірна або необґрунтована вимога щодо одного з реагентів впливає на можливість участі у процедурі закупівлі в цілому.

Вимога щодо обов’язкового внесення запропонованого гіпохлориту натрію до Державного реєстру дезінфекційних засобів, у поєднанні з іншими вимогами Документації та необхідністю постачання всіх реагентів у межах одного предмета закупівлі, створює додатковий бар’єр для участі потенційних учасників. Замовником не підтверджено, що на ринку наявне достатнє конкурентне середовище, зокрема щонайменше два виробники або постачальники, які можуть одночасно запропонувати всі товари, що є предметом закупівлі, з дотриманням усіх установлених Замовником вимог у сукупності.

За таких умов Документація у відповідній частині не забезпечує добросовісну конкуренцію, рівне ставлення до учасників та пропорційність установлених вимог предмету закупівлі.

Відповідно до принципів здійснення публічних закупівель закупівлі повинні здійснюватися з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, максимальної економії, ефективності та пропорційності. Замовник не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, а тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

У цьому випадку вимога про надання листа щодо внесення запропонованого гіпохлориту натрію до Державного реєстру дезінфекційних засобів:

- не підтверджує відповідність товару всім фізико-хімічним показникам, установленим Замовником;

- не є сертифікатом/паспортом якості або іншим документом, що підтверджує фактичні показники конкретного товару;

- сама по собі не є достатнім підтвердженням відповідності товару всій сукупності технічних, якісних та фізико-хімічних показників, установлених Замовником;

- обмежує можливість подання аналогу, хоча Замовник формально передбачив "марку А або аналог";

звужує коло потенційних учасників до обмеженого кола виробників/постачальників, продукція яких внесена до Реєстру;

- позбавляє Скаржника можливості взяти участь у процедурі закупівлі з товаром, який може відповідати технічним характеристикам Замовника та підтверджуватися належними документами якості.

З огляду на викладене, вимога Замовника про надання листа, що запропонований гіпохлорит натрію внесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів, є дискримінаційною, необґрунтованою, непропорційною предмету закупівлі та такою, що обмежує конкуренцію.

Замовник зазначає, що Законом України № 2918-ІІІ від 10.01.2002 "Про питну воду, питне водопостачання і водовідведення" є визначення: "Питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам". Отже, предмет закупівлі, оголошений замовником (а саме - гіпохлорит натрію марки А), необхідний для знезараження води і тільки в подальшому перетворення (підготовки) її на питну.

Згідно з ст.7 вищезазначеного Закону держава гарантує захист прав споживачів у сфері питного водопостачання шляхом зобов’язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення нормативів питного водопостачання та додержання державних стандартів у сфері питного водопостачання.

Статтею 42 визначаються державні органи виконавчої влади, відповідальні за здійснення контролю за водою, призначеною для задоволення питних та господарськопобутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів. Державою, також, встановлена відповідальність за постачання питної води, яка не відповідає державним стандартам або яка внаслідок порушення вимог, стандартів, норм і правил є небезпечною для життя і здоровʼя людей.

Оскільки уся відповідальність за якість і відповідність санітарно-гігієнічним нормам води, що після обробки і підготовки подається населенню в якості питної, покладена на водопостачальні підприємства, то саме Замовник має визначити які дезінфікуючі засоби потрібно придбати для дотримання державних стандартів якості питної води та якими документами підтвердити їх якість і відповідність тим самим державним стандартам.

Дезінфікуючий засіб (в даному випадку гіпохлорит натрію марки А) – це речовина, що застосовується для проведення дезінфекційних заходів, тобто для знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб.

Тому засоби, які призначені для дезінфекції води (крім питної), промислових і побутових стоків, підлягають державній реєстрації. Згідно з Постановою КМУ №908 від 03.07.2006 р, Постановою КМУ № 178 від 14.03.2018 р, Постановою КМУ від 15 серпня 2023 р. № 863та Наказом Міністерства охорони здоровʼя України № 739 від 06.11.2006 р такі засоби повинні бути належним чином випробувані та внесені до офіційного державного реєстру. Функція ведення реєстру на сьогодні покладена на Міністерство охорони здоровʼя України. Дезінфікуючий засіб є зареєстрованим після того, як його опубліковано в Державному реєстрі дезінфекційних засобів.

Документація була підготовлена Замовником з дотриманням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" і дискримінаційних умов не має. Документи та інформація, що вимагаються Документацією, необхідні для того, щоб впевнитися у безпечності використання дезінфікуючого засобу, яким дезінфікується вода.

Документація не містить вимоги про те, щоб в Реєстрі дезінфекційних засобів містилась інформація про всі показники, які вимагаються Замовником, а саме - зовнішній вигляд, коефіцієнт світлопропускання, масову частку лугу в перерахунку на NaOH, масову частку заліза.

Як зазначає сам Скаржник, у Державному реєстрі дезінфекційних засобів містяться відомості про назву засобу, вміст діючої основної речовини, заявника, виробника, об’єкти застосування, номер і дату наказу про державну реєстрацію, строк дії реєстрації тощо.

Відповідно до п. 4 Положення про державну реєстрацію дезінфекційних засобів застосування та реалізація незареєстрованих засобів забороняється.

Замовник не може нести відповідальність за бездіяльність учасників ринку, в тому числі Скаржника.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що із пояснень Замовника не вбачається належного обґрунтування того, що на ринку дійсно наявні щонайменше два виробники, продукція яких одночасно відповідає всім вимогам тендерної документації в сукупності: технічним характеристикам кожного товару, вимогам щодо документального підтвердження якості, вимогам щодо державної реєстрації гіпохлориту натрію, вимогам щодо експертизи товару іноземного виробництва та іншим умовам документації.

Замовник оголосив закупівлю не лише на гіпохлорит натрію марки А або аналог, але предмет закупівлі включає одразу декілька різних реагентів, а саме - коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог та гіпохлорит натрію марки А або аналог.

Таким чином, Замовником не підтверджено існування щонайменше двох виробників, продукція яких відповідала би всім в сукупності технічним, якісним та документальним вимогам Замовника.

Наявність окремих документів щодо окремих товарів або окремих виробників не може вважатися підтвердженням конкуренції, якщо не доведено відповідність саме всій сукупності вимог Документації. Предмет закупівлі включає декілька реагентів, а тому Замовник мав підтвердити не абстрактну наявність виробників на ринку, а реальну можливість щонайменше двох виробників або учасників запропонувати товар, який повністю відповідає всім вимогам тендерної документації.

Замовник зазначає, що гіпохлорит натрію марки А необхідний для знезараження води, а відповідальність за якість питної води покладена на водопостачальне підприємство.

Скаржник не заперечує важливість безпечності товару та необхідність підтвердження його якості. Однак, такі загальні доводи не спростовують дискримінаційного характеру конкретної вимоги щодо обов’язкового внесення запропонованого гіпохлориту натрію до Державного реєстру дезінфекційних засобів.

Державний реєстр дезінфекційних засобів не підтверджує відповідність товару всій сукупності технічних характеристик, установлених Замовником. У Реєстрі містяться відомості про назву засобу, діючу речовину, заявника, виробника, сферу застосування, номер і дату наказу про державну реєстрацію та строк дії реєстрації. Водночас Реєстр не містить повної інформації щодо коефіцієнта світлопропускання, масової частки лугу в перерахунку на NaOH, масової частки заліза та інших фізико-хімічних характеристик, визначених Замовником.

Сам Замовник фактично підтверджує цю обставину, зазначаючи, що документація не містить вимоги про те, щоб у Реєстрі була інформація про всі показники, які вимагаються Замовником. Тобто, Замовник визнає, що Реєстр сам по собі не підтверджує відповідність товару всім технічним характеристикам. За таких умов незрозуміло, чому саме внесення товару до Реєстру встановлено як обов’язкова умова участі, а не як один із можливих способів підтвердження безпечності товару поряд з іншими документами.

Скаржник має можливість підтвердити якість, безпечність, склад, фізико-хімічні показники та сферу застосування запропонованого товару іншими належними документами: паспортом якості, паспортом безпеки, технічними умовами, висновком наукової санітарно-епідеміологічної експертизи та іншими документами. Саме такі документи безпосередньо підтверджують фактичні характеристики конкретного товару.

Замовник у поясненнях зазначає, що в Державному реєстрі дезінфекційних засобів містяться окремі технічні відомості, зокрема щодо вмісту діючої речовини. Водночас, такі відомості не підтверджують відповідність товару вимогам тендерної документації в установлених Замовником одиницях виміру та не підтверджують усю сукупність інших фізико-хімічних показників Крім того, Замовник не довів, що на ринку є щонайменше два виробники гіпохлориту натрію, продукція яких одночасно відповідає всім установленим вимогам:

внесення до Державного реєстру дезінфекційних засобів, активний хлор не менше 190 г/дм3, коефіцієнт світлопропускання не менше 20 %, масова частка лугу в перерахунку на NaOH 10-20 г/дм3, масова частка заліза не більше 0,02 г/дм3 та інші документальні вимоги.

Формальне зазначення слів "або аналог" не усуває дискримінації, якщо одночасно встановлена інша вимога, яка фактично унеможливлює подання аналогу, що відповідає технічним характеристикам, але не внесений до Реєстру.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 2 Документації містить технічні, якісні та кількісні вимоги до предмету закупівлі:

Основні неорганічні хімічні речовини (коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог, гіпохлорит натрію марки А або аналог).

1. Коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог.

2. Алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог.

3. Гіпохлорит натрію марки А або аналог.

Таблиця 1 Найменування та технічний опис 1. Коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4або аналог Зовнішній вигляд - рідина від безбарвного до зеленувато-жовтого кольору.

Допустимі інші відтінки.

Масова частка алюмінію,% - 9,0±0,3 Масова частка оксиду алюмінію, % - 17,0±0,5 Відносна основність, % - 40±5 Густина, г/см3 - 1,15-1,4 Масова частка нерозчинного залишку, % не більше - 0,5 Масова частка заліза, %, не більше - 0,25 Масова частка хлорид-іонів, % - 10-25 Масова частка сульфат-іонів, % - 0,3-0,5 рН, од - 0,5-2,0 В’язкість при 20 оС, мПа•с – 55-60 Таблиця 2 Найменування та технічний опис 1. Алюміній сульфат технічний очищений марки 1або аналог Зовнішній вигляд - однорідний сипкий матеріал із розміром частинок не більше 50 мм білого кольору. Допускаються бліді відтінки сірого, жовтого, блакитного або рожевого кольорів.

Вміст алюмінію, г/кг, не менше – 90 Вміст оксиду алюмінію, %, не менше – 17,00 Масова частка нерозчинного залишку (нерозчинного у воді осаду), %, не більше – 0,1 Масова частка заліза в перерахунку на оксид заліза (III), %, не більше – 0,02 Масова частка вільної сірчаної кислоти (H2SО4), %, не більше – 0,0 Масова частка миш'яку в перерахунку на оксид миш'яку (III) , %, не більше – 0,001.

Таблиця 3 Найменування та технічний опис 1. Гіпохлорит натрію марки А або аналог Зовнішній вигляд - рідина зеленувато-жовтого кольору Коефіцієнт світлопропускання, %, не менше - 20 Масова частка активного хлору, г/дм3, не менше - 190 Масова частка лугу в перерахунку на NaОН, г/дм3 -10 – 20 Масова частка заліза, г/дм3, не більше - 0,02 Для підтвердження якості запропонованого товару (таблиця 3) Учасник надає, зокрема:

- лист, що запропонований гіпохлорит натрію внесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів, який розміщений на офіційному веб-сайті МОЗ України в Розділі "Відкриті дані": http://moz.gov.ua./vidkriti-dani.

В місцях де тендерна документація містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, читати в редакції "або аналог". "Або аналог" товару передбачає, що технічні параметри та характеристики аналогу повинні відповідати вимогам, зазначеним у тендерній документації.

2.1. Щодо листа, що запропонований гіпохлорит натрію внесений до Державного реєстру дезінфекційних засобів.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- ТУ У 20.1-44322406-002:2024 ТЕХНІЧНІ УМОВИ ГІПОХЛОРИТ НАТРІЮ, відповідно до якого:

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці технічні умови поширюються на гіпохлорит натрію марки "А", марки "Б" та марки "Технічний 120М" (далі по тексту засіб), що призначений для обробки питної води з метою її окислення та знезараження; в якості сировини для отримання дезінфекційних засобів;

засобів для відбілювання та видалення плям з білих виробів з бавовняних і лляних тканин, засобів для миття посуду, побутової хімії, облицювальної плитки, унітазів, відер для сміття, знезараження питної води та стічних вод, очищення води у плавальних басейнах.

- ВИСНОВОК наукової санітарно-епідеміологічної експерти санітарному законодавству на відповідність від 28.11.2024 № 2024/04/5154, відповідно до якого:

Назва об'єкта експертизи: Гіпохлорит натрію виготовлений у відповідності із ТУ У 20.1-44322406-002:2024 "Гіпохлорит натрію. Технічні умови" Сфера застосування та реалізації об'єкта експертизи: призначений для очищення та знезараження води в системах господарсько-питного та промислового водопостачання, для використання в фармацевтичній, текстильній та целюлозно-паперовій промисловості, для використання в якості сировини для виготовлення дезінфікуючих засобів, для дезінфекції води, для дезінфекції води плавальних басейнів, для дезінфекції побутових та промислових стічних вод, для використання в комунальному господарстві та інших галузях промисловості.

Відповідно до пункту третього ПОЛОЖЕННЯ про державну реєстрацію дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 р. № 863 встановлено, зокрема, наступне:

Державній реєстрації та перереєстрації підлягають засоби, на діючі речовини яких встановлені медико-санітарні нормативи та які призначені для, зокрема:

дезінфекції повітря в приміщеннях, води (крім питної), промислових та побутових стоків.

Відповідно до пункту 1.2 ІНСТРУКЦІЇ із застосування гіпохлориту натрію для знезараження води в системах централізованого питного водопостачання та водовідведення, затвердженої Наказом Мінжитлокомунгоспу України 18.05.2007 № 18 (надалі – Інструкція) зазначено, зокрема:

1.2. Інструкцією встановлюються склад і послідовність технологічних операцій для здійснення знезараження питної води, дезінфекції водопровідних мереж і споруд та знезараження стічних вод; надаються рекомендації щодо необхідного обладнання, місць введення РГН в оброблювану воду, визначення розрахункової дози і загальних витрат РГН, дотримання техніки безпеки при роботі з РГН.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на, зокрема:

- суб’єктів господарювання, що виконують роботи із знезараження питної води і стічних вод або дезінфекції водопровідних мереж і споруд та здійснюють виробничий контроль за якістю питної води.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції для знезараження питної води застосовують гіпохлорит натрію марки А за ГОСТ 11086-76 "Гипохлорит натрия. Технические условия" (Гіпохлорит натрію. Технічні умови).

Для обробки побутових і промислових стічних вод застосовують гіпохлорит марки А та Б, що виробляється в Україні згідно з ГОСТ 11086-76.

Гіпохлорит натрію зареєстрований у Державному реєстрі дезінфекційних засобів МОЗ України.

Слід зазначити, що предметом закупівлі, зокрема, є Гіпохлорит натрію марки А або аналог.

При цьому, Документація не містить вимог, що Державний реєстр дезінфекційних засобів повинен містити інформацію про всі технічні характеристики Гіпохлорита натрію марки А або аналог.

Слід зазначити, що у Документації відсутня інформація про те, що предмет закупівлі буде використовуватись виключно для дезінфекції питної води.

Враховуючи наведене, Скаржник не довів та документально не підтвердив необхідність внесення змін до Документації та неможливість виконати наведені вище умови Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведені вище умови Документації порушують його права та законні інтереси, пов'язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим у Комісії відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

2. Щодо наявності двох виробників, продукція яких відповідає умовам Документації.

Замовник на розгляд Комісії надав, зокрема:

- СЕРТИФІКАТ ЯКОСТІ на РЕАГЕНТ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ "Гіпохлорит натрію марки А, ТУ У 20.1-44452757-005:2022", виробника ТОВ "СУЧАСНІ ЕКОЛОГІЧНІ

ТЕХНОЛОГІЇ";

- СЕРТИФІКАТ ЯКОСТІ № 92 на Гіпохлорит натрію марка "А" виробника ТОВ

"ЄВРОХЛОР".

При цьому, Замовником не надано документів на підтвердження наявності двох виробників, продукція яких відповідає умовам Документації щодо товарів Коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог та Алюміній сульфат технічний очищений марки 1або аналог.

Враховуючи наведене, Замовником не надано документів на підтвердження наявності щонайменше двох виробників, продукція яких відповідає умовам Документації.

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції, а також не спростував інформацію, наведену Скаржником у Скарзі.

За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які запропонують продукцію конкретного виробника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

3. Скаржник зазначає, що згідно з додатком 4 Документації "Проект договору":

"4.5.Поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Водопровідна, 50-А.

4.6.У разі пошкодження цілісності тари або упаковки товару або невідповідності Товару умовам цього Договору щодо якості, асортименту, комплекту, комплектності або ціни Замовник має право не приймати такий товар та вимагати його зміни за рахунок Постачальника на Товар відповідної якості, яка відповідає вимогам цього Договору. У цьому разі виклик представника Постачальника (телефоном, на електронну пошту) для складання Акту про виявлені недоліки є обов’язковим.

4.7.Акт про виявлені недоліки складається Сторонами у 2 примірниках.

Постачальник зобов’язаний у строк протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту про виявлені недоліки, здійснити відповідну заміну товару.

4.8. У разі неприбуття представника Постачальника у визначний Замовником час для складання Акту про виявлені недоліки, останній складається Замовником в односторонньому порядку і протягом 3 (трьох) робочих днів надсилається за місцезнаходженням Постачальника (рекомендованим відправленням). У цьому разі заміну товару Постачальник зобов’язаний здійснити протягом 10 днів з моменту отримання рекомендованного відправлення".

Скаржник вважає зазначені умови проєкту договору в цій частині дискримінаційними, необґрунтованими, непропорційними та такими, що створюють для Замовника можливість одностороннього впливу на виконання договору.

Зі змісту пунктів 4.6–4.8 проєкту договору вбачається, що Замовник має право викликати представника Постачальника для складання Акта про виявлені недоліки, однак проєкт договору не містить жодного мінімального строку, протягом якого представник Постачальника повинен прибути до місця поставки після отримання такого повідомлення.

Фактично Замовник залишає за собою право самостійно визначати час прибуття представника Постачальника без будь-яких обмежень щодо розумності такого строку, часу повідомлення, способу підтвердження отримання повідомлення та можливості Постачальника реально забезпечити участь свого представника у складанні Акта.

Скаржник знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с.

Сюрте, тоді як місцем поставки товару визначено м. Звягель Житомирської області.

Відстань між зазначеними населеними пунктами становить 585 км. З огляду на значну територіальну віддаленість між місцезнаходженням Скаржника та місцем поставки товару, Скаржник об’єктивно не може гарантувати прибуття свого представника у будь-який час, одноосібно визначений Замовником, без попереднього встановлення розумного мінімального строку для прибуття.

При цьому неприбуття представника Постачальника у визначений Замовником час має істотні негативні наслідки для Постачальника, оскільки у такому випадку Акт про виявлені недоліки може бути складений Замовником в односторонньому порядку. Саме на підставі такого односторонньо складеного Акта на Постачальника може бути покладено обов’язок замінити товар за власний рахунок, повернути кошти за товар, а також можуть застосовуватися інші наслідки, передбачені договором.

Таким чином, проєкт договору створює ситуацію, за якої Замовник може самостійно визначити час прибуття представника Постачальника, а у разі його неприбуття — одноособово скласти Акт про виявлені недоліки, який у подальшому може стати підставою для заміни товару, повернення коштів та застосування штрафних санкцій.

За таких умов Постачальник фактично може бути позбавлений реальної можливості взяти участь у фіксації недоліків товару, надати свої пояснення, заперечення, перевірити обставини, на які посилається Замовник, або зафіксувати власну позицію щодо якості, кількості, асортименту, тари, упаковки чи інших характеристик товару.

Скаржник не заперечує право Замовника здійснювати приймання товару, перевіряти його якість, відмовлятися від приймання товару неналежної якості та вимагати заміни товару у разі підтвердження його невідповідності умовам договору. Однак, порядок фіксації таких недоліків має бути визначеним, зрозумілим, пропорційним та таким, що забезпечує реальну можливість участі обох Сторін у складанні відповідного Акта.

Відсутність у проєкті договору мінімального строку для прибуття представника Постачальника після отримання повідомлення від Замовника створює перевагу для учасників, які знаходяться територіально близько до місця поставки товару, та ставить у нерівні умови учасників з інших регіонів України, у тому числі Скаржника.

Учасник, який має можливість поставити товар належної якості та виконати договірні зобов’язання, фактично змушений прийняти на себе ризик одностороннього складання Акта про виявлені недоліки лише через неможливість фізичного прибуття представника у час, одноосібно визначений Замовником.

Крім того, проєкт договору не передбачає альтернативного механізму участі Постачальника у фіксації недоліків, зокрема можливості участі представника Постачальника за допомогою засобів відеозв’язку, направлення письмових пояснень або заперечень електронною поштою, надання фото-чи відеофіксації виявлених недоліків, направлення копій документів щодо товару або погодження іншого розумного часу для прибуття представника Постачальника.

За таких умов зазначені положення проєкту договору не відповідають принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, пропорційності та об’єктивності умов закупівлі, оскільки можуть призвести до дискримінації учасників залежно від їх територіального місцезнаходження.

З метою усунення дискримінаційних умов Скаржник вважає за необхідне зобов’язати Замовника внести зміни до пунктів 4.6–4.8 проєкту договору шляхом визначення розумного мінімального строку для прибуття представника Постачальника після отримання повідомлення від Замовника, наприклад не менше 3 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення, або передбачення можливості участі Постачальника у складанні Акта про виявлені недоліки дистанційно, шляхом відеозв’язку, направлення письмових пояснень, заперечень та/або інших документів електронною поштою.

На підставі вищевикладеного, Скаржник вважає, що Документація в цій частині містить дискримінаційні, непропорційні та право невизначені умови по відношенню до потенційних учасників, у тому числі Скаржника, а тому має бути змінена.

Замовник зазначає, що не може погодитись з доводами Скаржника в цій частині, оскільки Проєкт договору відповідає положенням діючого законодавства. Цивільний кодекс не містить мінімального строку для виклику представника Постачальника, а тому сторони повинні керуватись звичаями ділового обороту та погоджувати даний строк для зручного виконання договірних зобов’язань. Отже, будь які дискримінаційні вимоги, по відношенню до Скаржника, Замовник не встановив.

Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник зазначив, що Цивільний кодекс України не містить мінімального строку для виклику представника Постачальника, а тому сторони повинні керуватися звичаями ділового обороту. Таке пояснення не спростовує доводів Скаржника, а навпаки підтверджує наявність правової невизначеності у проєкті договору.

Якщо законодавство не встановлює мінімального строку для прибуття представника, то саме Замовник у проєкті договору повинен визначити такий строк чітко, розумно та недискримінаційно. Натомість, Замовник залишив за собою право самостійно визначати час прибуття представника Постачальника без будь-яких обмежень щодо розумності такого строку.

Неприбуття представника у визначений Замовником час має істотні негативні наслідки: Замовник отримує можливість скласти акт про виявлені недоліки в односторонньому порядку, а такий акт може бути підставою для заміни товару, повернення коштів та застосування штрафних санкцій. Відсутність мінімального строку створює перевагу для учасників, які знаходяться територіально близько до місця поставки, та ставить у гірше становище учасників з інших регіонів України.

Проєкт договору також не передбачає альтернативних способів участі Постачальника у фіксації недоліків: участь через відеозв’язок, направлення письмових пояснень або заперечень електронною поштою, фото-чи відеофіксацію недоліків або погодження іншого розумного часу. За таких умов положення договору не забезпечують балансу прав і обов’язків сторін.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить ПРОЕКТ ДОГОВОРУ.

ІV. Поставка товарів 4.5.Поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Водопровідна, 50-А.

4.6.У разі пошкодження цілісності тари або упаковки товару або невідповідності Товару умовам цього Договору щодо якості, асортименту, комплекту, комплектності або ціни Замовник має право не приймати такий товар та вимагати його зміни за рахунок Постачальника на Товар відповідної якості, яка відповідає вимогам цього Договору. У цьому разі виклик представника Постачальника (телефоном, на електронну пошту) для складання Акту про виявлені недоліки є обов’язковим.

4.7.Акт про виявлені недоліки складається Сторонами у 2 примірниках.

Постачальник зобов’язаний у строк протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту про виявлені недоліки, здійснити відповідну заміну товару.

4.8. У разі неприбуття представника Постачальника у визначний Замовником час для складання Акту про виявлені недоліки, останній складається Замовником в односторонньому порядку і протягом 3 (трьох) робочих днів надсилається за місцезнаходженням Постачальника (рекомендованим відправленням). У цьому разі заміну товару Постачальник зобов’язаний здійснити протягом 10 днів з моменту отримання рекомендованного відправлення.

Разом з цим, Замовником в проєкті договору не передбачено строку, порядку тощо, протягом якого представник Постачальника повинен прибути на виклик Замовника для складання акту про виявлених недоліків, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

4. Скаржник зазначає, що згідно з додатком 4 Документації "Проект договору":

"4.7.Акт про виявлені недоліки складається Сторонами у 2 примірниках.

Постачальник зобов’язаний у строк протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту про виявлені недоліки, здійснити відповідну заміну товару.

4.8. У разі неприбуття представника Постачальника у визначний Замовником час для складання Акту про виявлені недоліки, останній складається Замовником в односторонньому порядку і протягом 3 (трьох) робочих днів надсилається за місцезнаходженням Постачальника (рекомендованим відправленням). У цьому разі заміну товару Постачальник зобов’язаний здійснити протягом 10 днів з моменту отримання рекомендованного відправлення.

6.5. Якщо у випадку приймання товару за якістю Замовник виявить товар, що не відповідає зазначеним у п. 2.1 вимогам, то він має право в 10-ти денний строк одержати від Постачальника в замін таку ж кількість товару належної якості. У випадку відмови від заміни товару, Постачальник повертає Замовнику перераховані раніше кошти у розмірі вартості неякісного товару.

6.6. За порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товару стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісного (некомплектного) товару".

Замовником у проєкті договору, що є додатком до Документації, встановлено декілька різних строків заміни товару у разі виявлення його невідповідності умовам договору.

Так, відповідно до пункту 4.7 проєкту договору Акт про виявлені недоліки складається Сторонами у 2 примірниках, а Постачальник зобов’язаний у строк протягом 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами Акта про виявлені недоліки здійснити відповідну заміну товару.

Водночас відповідно до пункту 4.8 проєкту договору у разі неприбуття представника Постачальника у визначений Замовником час для складання Акта про виявлені недоліки та складання такого Акта Замовником в односторонньому порядку заміну товару Постачальник зобов’язаний здійснити протягом 10 днів з моменту отримання рекомендованого відправлення.

Крім того, пунктом 6.5 проєкту договору передбачено, що якщо у випадку приймання товару за якістю Замовник виявить товар, що не відповідає вимогам пункту 2.1 договору, то він має право в 10-денний строк одержати від Постачальника в замін таку ж кількість товару належної якості. У випадку відмови від заміни товару Постачальник повертає Замовнику перераховані раніше кошти у розмірі вартості неякісного товару.

Також пунктом 6.6 проєкту договору передбачено, що за порушення умов зобов’язання щодо якості або комплектності товару стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісного або некомплектного товару.

Скаржник вважає зазначені умови проєкту договору в цій частині необґрунтованими, непропорційними та такими, що створюють правову невизначеність для Постачальника.

Зі змісту наведених положень вбачається, що проєкт договору одночасно містить різні за змістом формулювання строків заміни товару: "10 робочих днів", "10 днів" та "10денний строк". При цьому проєкт договору не визначає, який саме строк підлягає застосуванню у відповідній ситуації, чи йдеться про календарні або робочі дні, а також з якого саме моменту має обчислюватися строк заміни товару у разі виникнення спірної ситуації.

Зокрема, пункт 4.7 передбачає строк заміни товару протягом 10 робочих днів з моменту підписання Акта обома Сторонами. Натомість пункт 4.8 передбачає строк заміни товару протягом 10 днів з моменту отримання Постачальником рекомендованого відправлення у разі складання Акта Замовником в односторонньому порядку. Водночас пункт 6.5 передбачає право Замовника в 10-денний строк одержати від Постачальника заміну товару належної якості, але не узгоджує цей строк із пунктами 4.7 та 4.8 проєкту договору.

Така неузгодженість створює ризик неоднакового тлумачення умов договору та можливість застосування до Постачальника негативних наслідків за порушення строку, який не визначений чітко, однозначно та узгоджено в усіх положеннях проєкту договору.

Вказана невизначеність є істотною, оскільки у разі порушення умов щодо якості або комплектності товару пунктом 6.6 проєкту договору передбачено штраф у розмірі 20 % вартості неякісного або некомплектного товару. Тобто неузгодженість строків заміни товару може безпосередньо впливати на застосування відповідальності до Постачальника.

Крім того, предметом закупівлі є хімічні реагенти, постачання та заміна яких потребують організації транспортування, дотримання вимог безпеки, належного пакування, супровідних документів, залучення спеціалізованого транспорту та логістики між різними регіонами України. За таких умов строк заміни товару має бути визначений чітко, передбачувано та однаково в усіх положеннях договору.

Наявність у проєкті договору різних строків заміни товару порушує принцип правової визначеності та створює для Постачальника надмірні ризики під час виконання договору. Учасник, подаючи тендерну пропозицію, повинен мати можливість чітко розуміти обсяг своїх договірних зобов’язань, строки їх виконання та можливі наслідки їх порушення.

Скаржник не заперечує право Замовника вимагати заміну товару у разі підтвердження його невідповідності умовам договору. Водночас такі умови мають бути сформульовані чітко, узгоджено та недвозначно, щоб виключити можливість довільного тлумачення строків виконання зобов’язань та застосування штрафних санкцій.

За таких умов положення пунктів 4.7, 4.8 та 6.5 проєкту договору в частині строків заміни товару є неузгодженими між собою, створюють правову невизначеність та не забезпечують балансу прав і обов’язків Сторін договору.

З метою усунення зазначеної невизначеності Скаржник вважає за необхідне зобов’язати Замовника внести зміни до пунктів 4.7, 4.8 та 6.5 проєкту договору шляхом встановлення єдиного узгодженого строку заміни товару, визначеного в робочих днях, із чітким зазначенням моменту початку його перебігу, зокрема з моменту підписання Акта про виявлені недоліки обома Сторонами або з моменту отримання Постачальником Акта, складеного в односторонньому порядку, за умови належного повідомлення Постачальника та надання йому можливості подати пояснення або заперечення.

Замовник зазначає, що ним будуть внесені зміни в Проєкт договору Скаржник в додаткових поясненнях зазначає, що Замовник фактично визнав обґрунтованість доводів Скаржника щодо наявності неузгодженостей у положеннях проєкту договору.

Разом з тим повідомлення про намір внести зміни не є усуненням порушення. До моменту фактичного внесення змін до тендерної документації та їх оприлюднення в електронній системі закупівель спірні умови залишаються чинними. Тому порушення за цим пунктом не може вважатися усуненим лише на підставі загальної заяви Замовника про майбутнє внесення змін.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 3 Документації містить ПРОЕКТ ДОГОВОРУ.

ІV. Поставка товарів 4.7.Акт про виявлені недоліки складається Сторонами у 2 примірниках.

Постачальник зобов’язаний у строк протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту про виявлені недоліки, здійснити відповідну заміну товару.

4.8. У разі неприбуття представника Постачальника у визначний Замовником час для складання Акту про виявлені недоліки, останній складається Замовником в односторонньому порядку і протягом 3 (трьох) робочих днів надсилається за місцезнаходженням Постачальника (рекомендованим відправленням). У цьому разі заміну товару Постачальник зобов’язаний здійснити протягом 10 днів з моменту отримання рекомендованного відправлення.

VI. Відповідальність сторін 6.5. Якщо у випадку приймання товару за якістю Замовник виявить товар, що не відповідає зазначеним у п. 2.1 вимогам, то він має право в 10-ти денний строк одержати від Постачальника в замін таку ж кількість товару належної якості. У випадку відмови від заміни товару, Постачальник повертає Замовнику перераховані раніше кошти у розмірі вартості неякісного товару.

6.6. За порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товару стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісного (некомплектного) товару.

За таких умов, положення проєкту договору в частині визначення строку щодо заміни товару ("10 (десяти) робочих днів", "протягом 10 днів", "в 10-ти денний строк") не узгоджується між собою, що не дає можливості учасникам належним чином підготувати свої Пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону Закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема, недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗВЯГЕЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "ЗВЯГЕЛЬВОДОКАНАЛ" (код ЄДРПОУ: 03343806) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Основні неорганічні хімічні речовини (коагулянт для очищення води "BUKOCHEM" PACS-L4 або аналог, алюміній сульфат технічний очищений марки 1 або аналог, гіпохлорит натрію марки А або аналог)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-06-24012115-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

Скарга на дискримінаційні умови тендерної документації