Текст рішення
РІШЕННЯ
№ 12482-р/пк-пз від 20.10.2026 Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Острів" (код ЄДРПОУ: 38506047) від 09 жовтня 2026 № UA-2026-06-11-003643-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,
ВСТАНОВИЛА:
Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:
- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;
- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;
- тендерна документація – Документація;
- тендерна пропозиція - Пропозиція.
Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника скасувати рішення про відміну Процедури закупівлі.
Рішенням Комісії від 13.10.2026 № 12166-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.
Замовник шляхом розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу листом надав пояснення по суті Скарги.
У ході розгляду Скарги, інформації отриманої за скаргою та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі в Процедурі закупівлі надали наступні учасники:
1) приватне підприємство "Бізнес-Консалтинг" (надалі - ПП "Бізнес-Консалтинг") 2) Скаржник 3) товариство з обмеженою відповідальністю "НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА "ЕКСПЕРТ" (надалі - ТОВ "НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА "ЕКСПЕРТ") 4) товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ" (надалі ТОВ "ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ") Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, розкриття Пропозицій відбулось 29.06.2026.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, Пропозицію ПП "Бізнес-Консалтинг" було відхилено Замовником; переможцем Процедури закупівлі визначено Скаржника.
Повідомлення про намір укласти договір зі Скаржником оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу 31.07.2026.
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовником протоколом уповноваженої особи від 01.10.2026 № 141/2026/3 прийнято рішення про відміну Процедури закупівлі.
Скаржник не погоджується з рішенням Замовника щодо відміни Процедури закупівлі, виходячи з наступного.
Скаржник зазначає, що ні Документація, ні проект договору про закупівлю (додаток 4 Документації) не містять жодних умов щодо погодження договору наглядовою радою, загальними зборами чи іншими органами Замовника або його акціонера.
Скаржник повідомляє, що Замовник 31.07.2026 визнав його переможцем Процедури закупівлі та оприлюднив в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (далі - "Повідомлення про намір"). Рішення про визначення Скаржника переможцем ніким не оскаржувалось, Замовником не скасовувалось і є чинним.
Скаржник зазначає, що протоколом уповноваженої особи апарату управління Замовника № 141/2026/2 від 13.08.2026 строк укладення договору про закупівлю зі Скаржником продовжено до 60 днів. Підставою продовження Замовник визначив:
"Враховуючи необхідність погодження з Кабінетом Міністрів України питання про обрання оцінювачем з визначення розміру реальних збитків Товариства - ТОВ "КК "Острів", затвердження умов договору про надання послуг та встановлення розміру оплати послуг".
Шістдесятиденний строк, установлений абзацом 4 п. 49 Особливостей, обчислений від дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (31.07.2026), сплив 29.09.2026. Договір Замовником не підписано. Скаржник звернувся до Замовника із листом від 01.10.2026 № 10/491, у якому просив Замовника повідомити дату та час підписання договору, а також підтверджував готовність до його виконання.
Замовник 01.10.2026 оприлюднив в електронній системі закупівель протокол відміни закупівлі/лоту або визнання таким, що не відбувся UA-2026-06-11-003643-а (далі "Протокол про відміну" або "Рішення про відміну") із посиланням на пп. 2 п. 50 Особливостей. Листом від 05.10.2026 №6-3-2/5240 Замовник повідомив Скаржника про прийняття цього рішення, не навівши жодних додаткових обґрунтувань.
Скаржник повідомляє, що обґрунтування Рішення про відміну зводиться до того, що:
1) відповідно до п. 30 ч. 2 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та пп. 27 п. 125 Статуту Замовника прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору з ним належить до виключної компетенції наглядової ради;
2) станом на 25.09.2026 кількість діючих членів наглядової ради Замовника становить 3 з 7, а загальні збори в особі Кабінету Міністрів України відповідного рішення не прийняли;
3) станом на 30.09.2026 договір не укладено "з об’єктивних причин, які унеможливлюють його підписання", що, на думку Замовника, "унеможливлюють усунення виявленого порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у межах проведення процедури закупівлі".
Скаржник зазначає, що Рішення про відміну не містить опису жодного порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а відсутність внутрішнього корпоративного погодження таким порушенням не є. На думку Скаржника, Замовник відмінив Процедуру закупівлі на підставі пп. 2 п. 50 Особливостей, не встановивши та не описавши жодного порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Усі наведені у Протоколі про відміну обставини стосуються виключно внутрішньої корпоративної процедури Замовника.
Скаржник повідомляє, що норми, на які посилається Замовник (п. 30 ч. 2 та ч. 5 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 6 розд. II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 22.02.2024 №3587-ІХ, пп. 27 п. 125 Статуту), регулюють розподіл компетенції між органами акціонерного товариства, а не порядок здійснення публічних закупівель. Статут Замовника взагалі не є актом законодавства. Жодної норми Закону чи Особливостей, яку б було порушено, Протокол про відміну не називає, а посилання на "виявлене порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель" залишається нерозкритим: не зазначено, яку саме норму, ким і коли порушено.
Ні Закон, ні Особливості, ні Документація не ставлять укладення договору про закупівлю в залежність від рішень органів управління Замовника. Пункт 2 розділу VI Документації відтворює абзац 4 п. 49 Особливостей без будь-яких застережень, а п. 4 цього розділу встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту Пропозиції переможця. Тобто виконавця, умови договору та ціну визначено за результатами Процедури закупівлі в порядку, встановленому Законом і Особливостями.
Скаржник додатково звертає увагу, що повноваження наглядової ради щодо залучення суб’єкта оціночної діяльності Закон України "Про акціонерні товариства" пов’язує з визначенням ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом (ч. 1 та 3 ст. 9, п. 8 ч. 2 ст. 71 цього Закону). Предметом Процедури закупівлі є комплексне експертне дослідження та визначення розміру збитків для подання позовів, а не визначення ринкової вартості майна товариства. Скаржник зазначає, що навіть за іншого тлумачення відповідна норма регулює виключно внутрішні корпоративні відносини Замовника і не перетворює відсутність корпоративного рішення на порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Таким чином, на думку Скаржника, Рішення про відміну прийнято за відсутності підстави, передбаченої пп. 2 п. 50 Особливостей, та без опису порушення, що є обов’язковим елементом цієї підстави.
Скаржник вважає, що Замовник не довів неможливості усунення обставин, на які посилається, оскільки перешкода перебувала виключно у сфері контролю Замовника та могла бути усунута. Протокол про відміну не містить відомостей і документів про те, які заходи Замовник вжив для отримання корпоративного рішення, хоча законодавство та статут Замовника передбачають механізм прийняття такого рішення.
Скаржник зазначає, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2026 № 587-р, опублікованим в "Урядовому кур’єрі" 26.06.2026, припинено повноваження п’яти членів наглядової ради Замовника з 07.07.2026. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2026 № 891-р обрано одного члена наглядової ради. Отже, неправомочність наглядової ради Замовнику була відома ще до визначення Скаржника переможцем (31.07.2026) і до продовження строку укладення договору (13.08.2026). Саме з урахуванням цієї обставини Замовник продовжив строк до 60 днів, вказавши як підставу необхідність погодження з Кабінетом Міністрів України.
Скаржник повідомляє, що сам Замовник у Протоколі про відміну послався на п. 6 розд. II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 22.02.2024 №3587-ІХ, відповідно до якого у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, загальні збори "мають право приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради".
Відповідно до п.п. 80 та 84 статуту Замовника функції загальних зборів виконуються Кабінетом Міністрів України одноосібно, а проект відповідного акта розробляється та подається Мінекономіки. Крім того, згідно з пунктом 119 статуту у разі неправомочності наглядової ради "загальні збори зобов'язані прийняти рішення про обрання решти членів наглядової ради протягом трьох місяців з дня втрати правомочності наглядовою радою".
Скаржник зазначає, що механізм прийняття корпоративного рішення існував і був відомий Замовнику. Протокол про відміну не містить відомостей про те, коли і до якого органу Замовник звертався, з якими матеріалами, які відповіді отримав, чи існувала відмова у погодженні. Відсутність рішення на певну дату та неможливість його прийняття є різними обставинами. Скаржник вважає, що для застосування пп. 2 п. 50 Особливостей Замовник мав довести саме неможливість, а не лише факт неотримання погодження до моменту відміни.
Крім того, Скаржник повідомляє, що якщо Замовник вважав корпоративне погодження необхідним, він мав можливість отримати його ще на етапі планування закупівлі, затвердження Документації (09.06.2026) та оголошення Процедури закупівлі (11.06.2026), коли наглядова рада була правомочною. Замовник раніше вже укладав зі Скаржником договір від 30.05.2024 №406К/2024, на який сам послався у вимозі про усунення невідповідностей, оприлюдненій в електронній системі закупівель 21.07.2026.
Невжиття Замовником своєчасних заходів є його власним порушенням і не може розглядатися як порушення, яке "неможливо усунути".
Скаржник зазначає, що Замовник використав як підставу відміни неукладення договору у строк, спричинене його власною бездіяльністю, що суперечить ст.ст. 5 і 33 Закону та п. 49 Особливостей. Єдиним порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, яке можна вивести з Протоколу про відміну, є неукладення договору у строк, установлений абз. 4 п. 49 Особливостей. Проте цей обов’язок покладено саме на Замовника, і його невиконання сталося виключно з вини Замовника.
Скаржник, посилаючись на абзац 4 п. 49 Особливостей, зазначає, що строк дії його Пропозиції становить 120 календарних днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій (п. 4 розд. III Документації) і не сплив. Закон пов’язує негативні наслідки неукладення договору виключно з поведінкою переможця: ч. 7 ст. 33 Закону та пункт 5 розділу VI Документації передбачають відхилення Пропозиції у разі відмови переможця від підписання договору, неукладення договору з вини учасника або ненадання ним підписаного договору чи документів. Норми, яка б дозволяла замовнику відміняти процедуру закупівлі через власне невиконання обов’язку укласти договір, законодавство не містить.
Скаржник вважає, що поведінка Замовника є також суперечливою: визначивши Скаржника переможцем та продовживши строк для отримання погодження, Замовник надалі використав неотримання цього погодження як підставу для відміни.
Скаржником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним у Скарзі.
Замовник зазначає, що відповідно до пункту 30 частини 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 27 пункту 125 Статуту Замовника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 235 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2026 № 593) (далі – Статут Замовника), до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про обрання оцінювача майна Замовника та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2026 № 587-р "Про припинення повноважень членів наглядової ради приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" припинено повноваження 4 незалежних членів наглядової ради Замовника та 1 представника держави з 07.07.2026.
Станом до 03.09.2026 дійсні повноваження двох членів наглядової ради – представників держави, обраних розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 401-р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2026 № 891-р "Питання наглядової ради приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" обрано ще одного члена наглядової ради Замовника - представника держави.
Замовник повідомляє, що частиною п’ятою статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить половину або менше половини її загального складу, визначеного відповідно до вимог закону, наглядова рада не може приймати рішення, крім рішень з питань проведення загальних зборів для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування – для обрання всього складу наглядової ради.
Пунктом 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління" встановлено, що у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування, але не більше трьох років з дня набрання чинності Законом, у державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, якщо утворення наглядової ради є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради передбачено статутом, орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства мають право приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 50-р "Деякі питання управління об’єктами державної власності" функції з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі Замовника, здійснює Кабінет Міністрів України.
Згідно з пунктом 80 Статуту Товариства функції загальних зборів, що передбачені законодавством, Статутом, а також внутрішніми документами товариства, виконуються Кабінетом Міністрів України одноосібно.
Замовник зазначає, що у зв’язку з вищевикладеним він листом від 18.08.2026 № 63-2/4368 звернувся до Кабінету Міністрів України як органу, який виконує функції загальних зборів Замовника, щодо розгляду питання про обрання ТОВ "Консалтингова компанія "Острів" оцінювачем з визначення розміру реальних збитків Замовника, а також про затвердження умов договору про надання послуг та встановлення розміру оплати послуг у сумі 14 400 000,00 грн без ПДВ. Дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра енергетики України Дениса Шмигаля від 19.08.2026 № 30764/1/1-26 до листа Замовника від 18.08.2026 № 6-3-2/4368 розгляд вищезазначеного питання доручено Мінекономіки спільно з Міненерго, Мінфіном та Мінцифри.
Замовник повідомляє, що зважаючи на необхідність погодження з Кабінетом Міністрів України питання про обрання оцінювачем з визначення розміру реальних збитків Замовника Скаржника, затвердження умов договору про надання послуг та встановлення розміру оплати послуг, керуючись пунктом 49 Особливостей, Замовник прийняв рішення щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю зі Скаржником на строк, що не перевищує 60 днів (протокол уповноваженої особи апарату управління Замовника від 13.08.2026 № 141/2026/2).
Замовник зазначає, що у зв’язку з відсутністю відповідного рішення Кабінету Міністрів України, керуючись підпунктом 2 пункту 50 Особливостей, Замовник прийняв рішення про відміну відкритих торгів у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель (протокол уповноваженої особи апарату управління Замовника від 01.10.2026 № 141/2026/3). Інформація про скасування закупівлі оприлюднена в електронній системі закупівель 01.10.2026 згідно з вимогами пункту 50 Особливостей.
Замовником на розгляд Комісії надано документи, наведені ним вище у своїх поясненнях.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;
3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;
4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили.
У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.
Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, причина відміни – неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель; коментар щодо відміни: "1. Відповідно до підпункту 2 пункту 50 Особливостей Замовник відміняє відкриті торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 30 частини 2 статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 27 пункту 125 Статуту Товариства, до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про обрання оцінювача майна Товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг. Частиною п’ятою статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що якщо кількість членів наглядової ради, повноваження яких дійсні, становить половину або менше половини її загального складу, визначеного відповідно до вимог закону, наглядова рада не може приймати рішення.
Пунктом 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління" встановлено, що у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування, але не більше трьох років з дня набрання чинності Законом, у державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, якщо утворення наглядової ради є обов’язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради передбачено статутом, орган управління державного унітарного підприємства, загальні збори господарського товариства мають право приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради. Станом на 25.09.2026 кількість діючих членів наглядової ради ПрАТ "Укргідроенерго" становить 3, з 7. Загальні збори ПрАТ "Укргідроенерго" (в особі Кабінету Міністрів України) рішення про обрання оцінювача майна Товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг, не прийнято.
Договір про закупівлю укладається у строк визначений абзацом 4 пункту 49 Особливостей, не пізніше ніж через 15 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (у разі обгрунтованої необхідності може бути продовжений до 60 днів).
Керуючись пунктом 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, було прийняло рішення (Протокол УО апарату управління № 141/2026/2 від 13.08.2026) про продовження строку для укладення договору про закупівлю з ТОВ "Консалтингова компанія "Острів" на строк, що не перевищує 60 днів.
Станом на 30.09.2026 р., договір про закупівлю не укладено з об’єктивних причин, які унеможливлюють його підписання, а тому у Замовника відсутня можливість укласти договір про закупівлю у встановлений законодавством строк. Зазначені обставини унеможливлюють усунення виявленого порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у межах проведення процедури закупівлі. У зв’язку з цим, керуючись підпунктом 2 пункту 50 Особливостей, Замовник приймає рішення про відміну відкритих торгів у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель".
Замовником оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу протокол уповноваженої особи від 01.10.2026 № 141/2026/3, в якому зазначено, зокрема, інформацію, аналогічну наведеній вище у коментарі Замовника щодо відміни Процедури закупівлі.
Замовник не довів правомірність відміни Процедури закупівлі та те, що причини відміни є такими, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель не внаслідок дій/бездіяльності Замовника.
Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, Замовник неправомірно відмінив тендер з наведених підстав.
Неправомірно відмінивши тендер, Замовник порушив вимоги пункту 50 Особливостей.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника скасувати рішення про відміну тендеру.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.
Враховуючи наведену вище інформацію, наявні підстави для задоволення Скарги частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
ПОСТАНОВИЛА:
Зобов'язати приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (код ЄДРПОУ:
20588716) скасувати рішення про відміну процедури закупівлі — "ДК 021:2015 код 71310000-4 Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (Послуга з проведення комплексного будівельно-технічного, оціночно-будівельного, економічного, електротехнічного, товарознавчого, транспортно-товарознавчого дослідження, оцінки для визначення збитків у вартісному виразі, витрат, необхідних для відновлення майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок збройної агресії, а також упущеної вигоди ПрАТ "Укргідроенерго", для подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-06-11-003643-a.
Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.
Голова Комісії Євгеній БЄГАЛОВ Члени Комісії Сергій БУРЗАК Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Євгеній
БЄГАЛОВ
Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО Наталя ЛЕНЬ Діана
ГОСТЄВА
Інна РОМАНЕНКО Інна РОМАНЕНКО
Скарга
СКАРГА на рішення Замовника про відміну процедури закупівлі UA-2026-06-11-003643-a
Заперечення №1: Рішення про відміну не містить опису жодного порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а відсутність внутрішнього корпоративного погодження таким порушенням не є. · Відміна закупівлі
Вимога: Скасувати рішення замовника. Обґрунтування заперечення Відповідно до пп. 2 п. 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі «неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень». Аналогічну підставу передбачено п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону. Отже, для застосування цієї підстави необхідна одночасна наявність трьох умов: 1) порушення саме законодавства у сфері публічних закупівель; 2) неможливість його усунення; 3) опис такого порушення у рішенні замовника. Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 у справі №640/8553/22 сформулював такий висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону: «…реалізація замовником повноваження на відміну тендеру не може бути свавільною, формальною або такою, що використовується для необґрунтованого припинення конкурентної процедури закупівлі. Отже, рішення замовника про відміну тендеру на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону повинно ґрунтуватися на фактичних обставинах, які підтверджують: по-перше, наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель; по-друге, неможливість усунення такого порушення без відміни тендеру. Таке рішення має бути належним чином мотивованим, документально підтвердженим, не повинно мати свавільного характеру та суперечити принципам здійснення публічних закупівель, закріпленим у статті 5 цього Закону». Протокол про відміну цим вимогам не відповідає. Норми, на які посилається Замовник (п. 30 ч. 2 та ч. 5 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», п. 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3587-IX, пп. 27 п. 125 Статуту), регулюють розподіл компетенції між органами акціонерного товариства, а не порядок здійснення публічних закупівель. Статут Замовника взагалі не є актом законодавства. Жодної норми Закону чи Особливостей, яку б було порушено, Протокол про відміну не називає, а посилання на «виявлене порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель» залишається нерозкритим: не зазначено, яку саме норму, ким і коли порушено. Ні Закон, ні Особливості, ні Тендерна документація не ставлять укладення договору про закупівлю в залежність від рішень органів управління замовника. Пункт 2 розділу VI Тендерної документації відтворює абзац 4 п. 49 Особливостей без будь-яких застережень, а п. 4 цього розділу встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця. Тобто виконавця, умови договору та ціну визначено за результатами Процедури закупівлі в порядку, встановленому Законом і Особливостями. Цей підхід підтверджується судовою практикою. Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.12.2023 у справі №910/12757/23, ухваленій за фактично тотожних обставин (відміна відкритих торгів, проведених з урахуванням Особливостей, у зв’язку з неможливістю усунення порушень після спливу строку укладення договору, підставою чого замовник вважав відсутність погодження наглядової ради), погодився з висновком суду першої інстанції про те, що: «…відсутність погодження НАК «Нафтогаз України» на укладення договору за результатами Закупівлі не може вважатися порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель та, відповідно, не може бути підставою для відміни торгів». Рішення про відміну у тій справі визнано незаконним і скасовано. Так само Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі №922/1999/17 зазначив, що внутрішні процедури та погодження замовника є «виключно його внутрішнім питанням» і не можуть бути підставою для неукладення договору з переможцем. Додатково Скаржник звертає увагу, що повноваження наглядової ради щодо залучення суб’єкта оціночної діяльності Закон України «Про акціонерні товариства» пов’язує з визначенням ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом (ч. 1 та 3 ст. 9, п. 8 ч. 2 ст. 71 цього Закону). Предметом Процедури закупівлі є комплексне експертне дослідження та визначення розміру збитків для подання позовів, а не визначення ринкової вартості майна товариства. Проте навіть за іншого тлумачення відповідна норма регулює виключно внутрішні корпоративні відносини Замовника і не перетворює відсутність корпоративного рішення на порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Таким чином, Рішення про відміну прийнято за відсутності підстави, передбаченої пп. 2 п. 50 Особливостей, та без опису порушення, що є обов’язковим елементом цієї підстави.
Опис заперечення: Замовник відмінив Процедуру закупівлі на підставі пп. 2 п. 50 Особливостей, не встановивши та не описавши жодного порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Усі наведені у Протоколі про відміну обставини стосуються виключно внутрішньої корпоративної процедури Замовника.
Заперечення №2: Замовник не довів неможливості усунення обставин, на які посилається, оскільки перешкода перебувала виключно у сфері його контролю та могла бути усунута. · Відміна закупівлі
Вимога: Скасувати рішення замовника. Обґрунтування заперечення Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2026 №587-р, опублікованим в «Урядовому кур’єрі» 26.06.2026, припинено повноваження п’яти членів наглядової ради Замовника з 07.07.2026. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2026 № 891-р обрано одного члена наглядової ради. Отже, неправомочність наглядової ради Замовнику була відома ще до визначення Скаржника переможцем (31.07.2026) і до продовження строку укладення договору (13.08.2026). Саме з урахуванням цієї обставини Замовник продовжив строк до 60 днів, вказавши як підставу необхідність погодження з Кабінетом Міністрів України. Сам Замовник у Протоколі про відміну послався на п. 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.02.2024 №3587-IX, відповідно до якого у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, загальні збори «мають право приймати рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради». Відповідно до п.п. 80 та 84 Статуту Замовника функції загальних зборів виконуються Кабінетом Міністрів України одноосібно, а проєкт відповідного акта розробляється та подається Мінекономіки. Крім того, згідно з пунктом 119 Статуту у разі неправомочності наглядової ради «загальні збори зобов’язані прийняти рішення про обрання решти членів наглядової ради протягом трьох місяців з дня втрати правомочності наглядовою радою». Отже, механізм прийняття корпоративного рішення існував і був відомий Замовнику. Протокол про відміну не містить відомостей про те, коли і до якого органу Замовник звертався, з якими матеріалами, які відповіді отримав, чи існувала відмова у погодженні. Посилання на «об’єктивні причини» без їх розкриття та документального підтвердження не відповідає вимогам щодо мотивованості та документальної підтвердженості рішення про відміну, сформульованим Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі №640/8553/22. Відсутність рішення на певну дату та неможливість його прийняття є різними обставинами. Для застосування пп. 2 п. 50 Особливостей Замовник мав довести саме неможливість, а не лише факт неотримання погодження до моменту відміни. Крім того, якщо Замовник вважав корпоративне погодження необхідним, він мав можливість отримати його ще на етапі планування закупівлі, затвердження Тендерної документації (09.06.2026) та оголошення Процедури закупівлі (11.06.2026), коли наглядова рада була правомочною. Замовник раніше вже укладав зі Скаржником договір від 30.05.2024 №406К/2024, на який сам послався у вимозі про усунення невідповідностей, оприлюдненій в електронній системі закупівель 21.07.2026. Невжиття Замовником своєчасних заходів є його власним порушенням і не може розглядатися як порушення, яке «неможливо усунути». Саме такий підхід сформулював Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі №922/1999/17, ухваленій щодо погодження укладення договору в межах самого замовника, зазначивши, що «…внутрішні процедури та погодження під час закупівлі … є виключно його внутрішнім питанням, яке мало бути вирішене до початку закупівлі, і не впливають та не можуть впливати на правовідносини з учасниками закупівлі…».
Опис заперечення: Протокол про відміну не містить відомостей і документів про те, які заходи Замовник вжив для отримання корпоративного рішення, хоча законодавство та Статут Замовника передбачають механізм прийняття такого рішення.
Заперечення №3: Замовник використав як підставу відміни неукладення договору у строк, спричинене його власною бездіяльністю, що суперечить ст.ст. 5 і 33 Закону та п. 49 Особливостей. · Відміна закупівлі
Вимога: Скасувати рішення замовника. Обґрунтування заперечення Відповідно до абзацу 4 п. 49 Особливостей «Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів». Строк дії тендерної пропозиції Скаржника становить 120 календарних днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій (п. 4 розд. III Тендерної документації) і не сплив. Закон пов’язує негативні наслідки неукладення договору виключно з поведінкою переможця: ч. 7 ст. 33 Закону та пункт 5 розділу VI Тендерної документації передбачають відхилення тендерної пропозиції у разі відмови переможця від підписання договору, неукладення договору з вини учасника або ненадання ним підписаного договору чи документів. Норми, яка б дозволяла замовнику відміняти процедуру закупівлі через власне невиконання обов’язку укласти договір, законодавство не містить. Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі №910/836/20 щодо державного замовника, який не уклав договір з переможцем у встановлений строк і згодом відмінив закупівлю з посиланням на неможливість усунення порушень, зазначив: «Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника». Рішення про відміну у тій справі визнано незаконним і скасовано. У постанові від 01.02.2018 у справі №922/1999/17 Верховний Суд також вказав, що строк укладення договору встановлено як обов’язок саме замовника, а норма про нікчемність договору, укладеного з порушенням строків (стаття 37 Закону в попередній редакції), «стосується випадків укладення договору саме за волею сторін, а не за рішенням суду». Отже, сплив строку з вини замовника не позбавляє переможця можливості захисту права на укладення договору і не робить процедуру закупівлі такою, що не може бути завершена. Визнання власної бездіяльності замовника «порушенням, яке неможливо усунути», дозволило б будь-якому замовнику після визначення переможця відмінити процедуру закупівлі шляхом простого неукладення договору. Це суперечить принципам добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, об’єктивного та неупередженого визначення переможця (ч. 1 ст. 5 Закону), а також вимозі ч. 5 ст. 5 Закону, згідно з якою замовники «повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами…». Поведінка Замовника є також суперечливою: визначивши Скаржника переможцем та продовживши строк для отримання погодження, Замовник надалі використав неотримання цього погодження як підставу для відміни. Відміна Процедури закупівлі зумовить проведення нової закупівлі, тоді як пропозиція Скаржника (14 400 000,00 грн) є нижчою за пропозиції інших учасників (15 600 000,00 грн та 15 900 000,00 грн), що прямо суперечить принципу максимальної економії та ефективності. Враховуючи викладене, Рішення про відміну підлягає скасуванню.
Вимога: Скасувати рішення замовника. Виходячи з вищенаведеного, керуючись статтями 5, 18, 32, 33 Закону та пунктами 49, 50, 55, 59, 66 Особливостей, ПРОСИМО: 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Прийняти рішення про встановлення порушення Замовником вимог пп. 2 п. 50 Особливостей, п. 2 ч. 1 ст. 32 та ст. 5 Закону під час прийняття рішення про відміну відкритих торгів UA-2026-06-11-003643-a. 3. Зобов’язати Замовника скасувати рішення про відміну відкритих торгів UA-2026-06-11-003643-a, оформлене протоколом уповноваженої особи апарату управління ПрАТ «Укргідроенерго» № 141/2026/3 від 01.10.2026. 4. Відповідно до ч. 16 ст. 18 Закону та п. 66 Особливостей витребувати у Замовника: звернення Замовника до Кабінету Міністрів України, Мінекономіки та наглядової ради щодо погодження обрання виконавця, умов договору та розміру оплати послуг за Процедурою закупівлі, докази їх направлення та отримані відповіді, документи, на підставі яких зроблено висновок про неможливість усунення порушення, а також документи щодо погодження укладення договору від 30.05.2024 № 406К/2024 зі Скаржником. 5. Запросити до участі у розгляді скарги представника ТОВ «КК «Острів». Додатки: 1. Копія Протоколу відміни закупівлі/лоту або визнання таким, що не відбувся UA-2026-06-11-003643-a. 2. Копія Протоколу уповноваженої особи апарату управління ПрАТ «Укргідроенерго» № 141/2026/2 від 13.08.2026 про продовження строку для укладення договору про закупівлю. 3. Копія Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2026-06-11-003643-a. 4. Копія Листа ТОВ «КК «Острів» від 01.10.2026 №10/491. 5. Копія Листа ПрАТ «Укргідроенерго» від 05.10.2026 № 6-3-2/5240. 6. Копія Статуту ПрАТ «Укргідроенерго», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2026 № 593. 7. Постанова Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №640/8553/22. 8. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/12757/23. 9. Постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/836/20. 10. Постанова Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 922/1999/17.
Опис заперечення: Єдиним порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, яке можна вивести з Протоколу про відміну, є неукладення договору у строк, установлений абз. 4 п. 49 Особливостей. Проте цей обов’язок покладено саме на Замовника, і його невиконання сталося виключно з вини Замовника.