Рішення АМКУ № 7194-р/пк-пз: Послуги захищеного доступу до мережі Інтернет

Рішення органу оскарження № 7194-р/пк-пз від 15.06.2026 за скаргою UA-2026-06-02-013126-a.a1

Текст рішення

РІШЕННЯ

№7194-р/пк-пз від 15.06.2026

Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Комісія), розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХОУМ-НЕТ" (код ЄДРПОУ: 36410686) від 05 червня 2026 № UA-2026-06-02-013126-a.a1 (надалі – Скарга) щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі,

ВСТАНОВИЛА:

Надалі за текстом вказаного рішення терміни та визначення:

- Закон України "Про публічні закупівлі" – Закон;

- Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" – Особливості;

- тендерна документація – Документація;

- тендерна пропозиція – Пропозиція.

Скаржник повідомляє про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просить, зокрема, зобов'язати Замовника внести зміни до Документації.

Рішенням Комісії від 08.06.2026№ 6831-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду частково та зобов’язано Замовника надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження листа на веб-портал Уповноваженого органу надав пояснення по суті Скарги.

Розглянувши Скаргу та інформацію, одержану за Скаргою, та інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, встановлено наступне.

1. Скаржник зазначає, що у додатку 6 Документації міститься пункти 2.1 та 7.2.

наступного змісту:

"2.1. Оператор повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає вимогам:

Закону України "Про телекомунікації";

Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295;

Положення про якість телекомунікаційних послуг, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 15.04.2010 №174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2010 за № 429/17724;

Показників якості послуг з передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 28.12.2012 № 803, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21.01.2013 за №135/22667;

Інших нормативно-правових та нормативних актів в сфері телекомунікацій.

7.2. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, Оператор несе відповідальність відповідно Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України від 11.04.2012 №295".

Проте, 25.06.2025 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 761 "Про затвердження Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг", відповідно до якої "Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 № 295 втратили свою чинність 02.10.2025.

Також, звертаємо увагу, що Закон України "Про телекомунікації" № 1280-IV від 18.11.2003 втратив чинність з 01.01.2022 на підставі Закону України "Про електронні комунікації" № 1089-ІХ від 16.12.2020. Відтак посилання на норми Закону України "Про телекомунікації" є посиланням на нормативно-правовий акт, який не є чинним та не може застосовуватися для регулювання правовідносин у сфері електронних комунікацій. Наразі відповідні правовідносини регулюються Законом України "Про електронні комунікації".

Вищевказана інформація підтверджується https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2952012-%D0%BF#Text за посиланням та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20 на офіційному порталі Верховної Ради України.

Таким чином, Скаржником виявлені розбіжності в умовах тендерної документації, що не відповідають чинному законодавству України.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника усунути невідповідності в умовах тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Замовник зазначає, що ним внесено зміни до Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 6 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ №____ відповідно до якого, зокрема:

ІІ. ЯКІСТЬ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

2.1. Оператор повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає вимогам:

Закону України "Про телекомунікації";

Положення про якість телекомунікаційних послуг, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 15.04.2010 №174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2010 за № 429/17724;

Показників якості послуг з передачі даних, доступу до Інтернету та їх рівнів, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 28.12.2012 № 803, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21.01.2013 за №135/22667;

Інших нормативно-правових та нормативних актів в сфері телекомунікацій.

VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

7.2. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором, Оператор несе відповідальність відповідно Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМ України від 11.04.2012 №295.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 05.06.2026 вніс зміни до Документації, зокрема, до додатку 6 Документації, шляхом оприлюднення оскаржуваної вимоги в наступній редакції.

Додаток 6 Документації містить ПРОЄКТ ДОГОВОРУ №____ відповідно до якого, зокрема:

ІІ. ЯКІСТЬ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

2.1. Оператор повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає вимогам:

Закону України "Про телекомунікації";

Інших нормативно-правових та нормативних актів в сфері телекомунікацій.

2.1. Оператор повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає вимогам:

Закону України "Про електронні комунікації"; № 1089-ІХ від 16.12.2020.

Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.06..2025 № 761.

Інших нормативно-правових та нормативних актів в сфері телекомунікацій

VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

7.2. За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором, Оператор несе відповідальність відповідно до вимог Закону України "Про електронні комунікації"; № 1089-ІХ від 16.12.2020 та Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.06..2025 № 761.

Слід зазначити, що Закон та Особливості не передбачають можливості внесення змін до тендерної документації у вигляді, зокрема, "закреслених даних".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №761 визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Ця постанова набирає чинності через три місяці з дня її опублікування, крім абзацу шостого пункту 76 та підпункту 5 пункту 79 Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених цією постановою, які набирають чинності через один рік з дня опублікування цієї постанови.

Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №761 передбачає, зокрема:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 29, ст. 1074).

Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції.

Виходячи з наведеного, наведені вище положення Документації не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, що не дає учасникам належним чином сформувати свої Пропозиції.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону.

Враховуючи вище викладене, Замовник повинен усунути наведені вище невідповідності шляхом внесення відповідних змін до Документації в цій частині.

2. Скаржник зазначає, що у додатку 1 Документації міститься пункт 3.13. наступного змісту:

"3.13. Копія сертифікату, що є чинним на момент подання, на систему менеджменту згідно з ISO/IEC 27001 "Системи забезпечення інформаційної безпеки", а також Учасник повинен надати копію сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарmy ISO/IEC27001 (учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок зданими про останнє місце роботи) або наказу/наказів/витягів з наказів про призначення) або цивільно-правових відносин (цивільно-правовий договір)".

Скаржник зазначає, що пункт 3.13 додатку 1 Документації оскаржується не в повному обсязі, а виключно в частині додаткової вимоги Замовника щодо надання копії сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC 27001, а також документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин із таким спеціалістом.

Так, відповідно вимога Замовника надати копію сертифікату, що є чинним на момент подання, на систему менеджменту згідно з ISO/IEC 27001 є обгрунтованою, адже він підтверджує належний рівень інформаційної безпеки та якості послуг, зокрема з урахуванням специфіки діяльності Замовника в умовах воєнного стану.

Більше того, саме з метою підтвердження належного рівня інформаційної безпеки Скаржник має чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) "Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи менеджменту інформаційної безпеки. Вимоги" (реєстраційний номер сертифіката - 55 121 25 12 57, виданий ТОВ "ІМС ІНТЕРНЕШНЛ" 28.01.2026 року), який підтверджує відповідність системи управління інформаційною безпекою Скаржника вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2023 ISO/IEC 27001:2022, IDT.

послуги з доступу до мережі Інтернет, технічної підтримки та комплексного обслуговування із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки; надання послуг контакт-центру; надання послуг центру обробки даних, зокрема послуг обробки та зберігання даних і хмарних послуг.

Окремо Скаржник підтверджує належність органу сертифікації в додатках до скарги.

Сертифікат виданий ТОВ "ІМС ІНТЕРНЕШНЛ", яке має атестат про акредитацію № 80166, зареєстрований у Реєстрі 20.11.2025 та дійсний до 27.10.2029. В атестаті прямо зазначено, що Національне агентство з акредитації України, яке є єдиним національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності, засвідчує компетентність ТОВ "ІМС ІНТЕРНЕШНЛ" як органу із сертифікації систем менеджменту відповідно до вимог ISO, в тому числі ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/ЛЕС 27001:2022, IDT).

Крім того, в атестаті наявні позначки міжнародного визнання акредитації: IAF Multilateral Recognition Arrangement, National Accreditation Agency of Ukraine та European Recognition. Це додатково підтверджує, що сертифікат Скаржника виданий не довільною організацією, а компетентним акредитованим органом, акредитація якого має міжнародне визнання.

Натомість додаткова вимога щодо надання копії чинного сертифікату спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC 27001, на думку Скаржника, є дискримінаційною, надмірною та непропорційною, оскільки Замовник уже вимагає від учасників сертифікат ISO/IEC 27001 на систему менеджменту інформаційної безпеки, а отже вже отримує належне підтвердження того, що в учасника впроваджена, сертифікована та перевірена система управління інформаційною безпекою.

Додатковий персональний сертифікат одного спеціаліста не підтверджує вищого рівня інформаційної безпеки, ніж сертифікована система менеджменту організації, а лише створює додатковий бар'єр у процедурі закупівлі для потенційних учасників, зокрема Скаржника.

Функціонування такої системи об'єктивно неможливе без залучення працівників, які мають необхідні знання та практичні навички для виконання процесів з управління ризиками, контролю доступу, реагування на інциденти, резервного копіювання, аварійного відновлення, безпечного передавання інформації, використання шифрування та управління змінами.

При цьому вимога Замовника про надання сертифіката саме на одного спеціаліста не доводить наявність у такого учасника більш ефективної або якісної системи інформаційної безпеки. Навпаки, для належного надання електронних комунікаційних послуг важливим с не формальна наявність одного сертифікованого працівника, а функціонування всередині підприємства комплексної системи, у межах якої працівники діють за затвердженими політиками, процедурами, правилами контролю доступу, реагування на інциденти та управління ризиками.

Окремо Скаржник зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку для суб'єктів господарювання, у тому числі учасників публічних закупівель, отримувати персональний сертифікат на окремого спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до ISO/ЛЕС 27001. Тобто така вимога не є законодавчо обов'язковою, а тому її встановлення у Тендерній документації можливе лише за умови належного обгрунтування Замовником її необхідності, пропорційності та безпосереднього зв'язку з предметом закупівлі.

Скаржник звертає увагу, що стандарт ISO/IEC 27001 за своєю природою стосується саме системи менеджменту інформаційної безпеки організації, а не персональної сертифікації окремого працівника. Це підтверджується і змістом сертифіката Скаржника, у якому зазначено, що сертифікаційний орган підтверджує саме те, що організація провадить систему менеджменту згідно з вимогами ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT).

Також, цей висновок підтверджується офіційною інформацією Міжнародної організації зі стандартизації ISO щодо стандарту ISO/IEC 27001:2022. На офіційному сайті ISO зазначено, що сертифікація за ISO/ЛЕС 27001 є способом продемонструвати заінтересованим сторонам і клієнтам, що організація здатна управляти інформацією безпечно https://www.iso.org/standard/27001. При цьому наявність сертифіката від акредитованого органу з оцінки відповідності надає додатковий рівень впевненості, оскільки компетентність такого органу сертифікації незалежно підтверджена органом акредитації. Тобто стандарт ISO/IEC 27001 стосується створення, впровадження, підтримки та постійного вдосконалення системи менеджменту інформаційної безпеки на рівні організації, а не персональної сертифікації окремих працівників.

Отже, офіційна позиція ISO підтверджує, що ISO/IEC 27001 є стандартом організаційної системи менеджменту інформаційної безпеки, а не стандартом персональної сертифікації працівників. Саме тому чинний сертифікат ISO/IEC 27001, виданий на Скаржника як юридичну особу, є достатнім підтвердженням впровадження відповідної системи.

Важливо, що сертифікат Скаржника виданий не формально, а за результатом сертифікаційної процедури, яка передбачає аудит, оцінку та прийняття сертифікаційного рішення. У самому сертифікаті зазначено, що протягом трирічного строку його дії організація буде перевірятися на відповідність вимогам стандарту. Тобто чинний сертифікат ISO/IEC 27001 підтверджує не разову наявність окремого працівника, а функціонування, підтримання та регулярну перевірку всієї системи менеджменту інформаційної безпеки Скаржника.

Крім того, Скаржник має всі необхідні внутрішні політики та процедури у сфері інформаційної безпеки, які підтверджують фактичне функціонування системи менеджменту інформаційної безпеки. Зазначені документи не є другорядними додатками до сертифіката, а становлять основу практичного функціонування системи: вони визначають порядок управління ризиками, контролю доступу, реагування на інциденти, резервного копіювання, аварійного відновлення, безпечного передавання інформації, використання шифрування та управління змінами в інформаційній інфраструктурі.

Натомість Замовник, на думку Скаржника, не обгрунтував, чому для підтвердження належного рівня інформаційної безпеки недостатньо чинного сертифіката ISO/IEC 27001, виданого на систему менеджменту інформаційної безпеки учасника як організації, та чому додатково необхідним є саме персональний сертифікат спеціаліста. Фактично Замовник встановив додаткову умову участі, яка не випливає ні з вимог законодавства, ні з природи стандарту ISO/IEC 27001. Така вимога допускає до участі лише тих суб'єктів господарювання, які мають окремого працівника або залучену особу з відповідним персональним сертифікатом, і необгрунтовано обмежує участь тих учасників, які мають сертифіковану систему менеджменту інформаційної безпеки, але не мають окремого персонального сертифіката на спеціаліста.

У зв'язку з наведеним Скаржник просить Комісію зобов'язати Замовника внести зміни до Документації шляхом виключення вимоги щодо надання копії сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC27001 та відповідно документів, що підтверджують трудові або цивільно-правові відносини з таким спеціалістом.

Замовник зазначає, що ним внесено зміни до Документації.

У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.

Додаток 1 Документації містить перелік документів та/або інформації, які надаються Учасником процедури закупівлі 3. Перелік інших документів та/або інформації для УЧАСНИКІВ — юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб — підприємців) 3.13. Копія сертифікату, що є чинним на момент подання, на систему менеджменту згідно з ISO/IEC 27001 "Системи забезпечення інформаційної безпеки", а також Учасник повинен надати копію сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC27001 (учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової/трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок зданими про останнє місце роботи) або наказу/наказів/витягів з наказів про призначення) або цивільно-правових відносин (цивільно-правовий договір).

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, Замовник 05.06.2026 вніс зміни до Документації, зокрема, до додатку 1 Документації, шляхом оприлюднення оскаржуваної вимоги в наступній редакції.

Скаржник на розгляд Комісії надав, зокрема, сертифікат на систему менеджменту згідно з ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT), у якому зазначено, що:

Сертифікаційний орган ТОВ "ІМС ІНТЕРНЕШНЛ" цим на підставі аудиту, оцінки і сертифікаційного рішення згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1:2017 підтверджує, що організація

ТОВ "НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ХΟУΜ-HET"

провадить систему менеджменту згідно з вимогами ДСТУ ISO 27001:2023 (ISO 27001:2022, IDT) і протягом строку дії сертифіката, який складає 3 роки, буде перевірятися на відповідність.

Сфера діяльності Надання електронних комунікаційних послуг, а саме: послуги з доступу до мережі інтернет, технічної підтримки та комплексного обслуговування із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки; надання послуг контактцентру; надання послуг центру обробки даних: послуги обробки та зберігання даних, хмарні послуги.

Реєстраційний номер сертифіката 55 121 25 12 57 Чинний від: 28.01.2026 Чинний до: 27.01.2029.

Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які нададуть сертифікат, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC27001 (учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової/трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок зданими про останнє місце роботи) або наказу/наказів/витягів з наказів про призначення) або цивільно-правових відносин (цивільно-правовий договір), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника.

Враховуючи інформацію, викладену в мотивувальній частині цього рішення, Комісією встановлено, що під час проведення Процедури закупівлі Замовник допустив порушення, які на момент прийняття Комісією цього рішення можна виправити шляхом зобов'язання Замовника внести відповідні зміни до Документації.

Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Враховуючи викладене, права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов'язання Замовника внести зміни до Документації з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, виходячи з положень частини шістнадцятої статті 18 Закону.

Наведені вище обставини свідчать про наявність підстав для задоволення Скарги частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

ПОСТАНОВИЛА:

Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20001562) внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі "Послуги захищеного доступу до мережі Інтернет", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-06-02-013126-a, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до суду у встановлений Законом строк.

Голова Комісії Ганна ГОРНОСТАЛЬ Члени Комісії Наталя ЛЕНЬ Діана ГОСТЄВА

Скарга

СКАРГА

СКАРГА щодо порушення Замовником законодавства у сфері публічних закупівель (порушення порядку проведення процедури закупівлі) · Кваліфікаційні критерії учасників

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

1. У Додатку № 3 до Тендерної документації міститься пункт 3.11 наступного змісту:

«3.11. Послуги повинні включати виділення IPv4 PA адреси з мережі Виконавця PA по формі 46.ххх.ххх.ххх. На підтвердження Учасник повинен надати довідку з наявною IP адресою.».

Фактично зазначена вимога передбачає наявність у учасника адресного ресурсу з конкретним першим октетом IPv4-адреси – «46». При цьому Замовником не наведено жодного технічного, функціонального чи технологічного обґрунтування необхідності використання саме такого адресного простору для надання послуг, що є предметом закупівлі.

При цьому Скаржник не заперечує право Замовника вимагати надання виділеної IPv4 PA-адреси. Однак визначення конкретного першого октету адреси («46.xxx.xxx.xxx») не пов'язане з функціональними або технічними потребами Замовника та виходить за межі об'єктивно необхідних характеристик предмета закупівлі.

Скаржник зазначає, що відповідно до загальноприйнятих принципів функціонування мережі Інтернет та порядку розподілу адресного простору IPv4, оператори та провайдери телекомунікацій використовують різні PA-префікси, отримані від RIPE NCC через процедури розподілу адресного ресурсу. При цьому технічні характеристики послуги доступу до мережі Інтернет не залежать від конкретного першого октету IPv4-адреси, а використання адресного простору виду «46.xxx.xxx.xxx» не надає жодних переваг порівняно з іншими легітимно виділеними PA-префіксами.

Так, згідно Політики розподілу та присвоєння IPv4-адрес у регіоні обслуговування RIPE NCC https://www.ripe.net/publications/docs/ripe-826/, чітко зазначено, що будь-який оператор, який має PA-адресний простір від RIPE NCC, може надавати клієнтам публічні IPv4-адреси. У документі немає жодної вимоги щодо конкретного префікса 46.x.x.x або будь-якого іншого першого октету.

Отже, вимога щодо наявності IPv4-адреси саме у форматі «46.xxx.xxx.xxx» не пов'язана з предметом закупівлі та не впливає на якість, безперервність, швидкість, надійність або інші характеристики послуг, які закуповуються Замовником.

Водночас встановлення такої вимоги унеможливлює участь суб'єктів господарювання, які мають власний або делегований адресний ресурс інших IPv4-префіксів та об'єктивно спроможні надати послуги у повному обсязі відповідно до потреб Замовника.

Таким чином, Замовник без належного обґрунтування штучно звужує коло потенційних учасників закупівлі до операторів та провайдерів, які використовують адресний простір із першим октетом «46», що створює необґрунтовані переваги окремим суб'єктам господарювання та обмежує конкуренцію.

Скаржником додатково встановлено, що адресний простір з першим октетом «46», зазначений у спірній вимозі, використовується окремими операторами телекомунікацій, що підтверджується відкритими даними маршрутизації мережі Інтернет (BGP Toolkit Hurricane Electric) https://bgp.he.net/AS3326#_prefixes.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Таким чином, такі дії Замовника грубо порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них та нівелюють саму суть конкурентної процедури закупівлі, перетворюючи її на інструмент підтвердження наперед визначеного результату.

Таку позицію підтримує Постійно діюча адміністративна комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в своєму рішенні № 2230-р/пк-пз від 26.02.2026 року, в якому чітко зазначає: «Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які мають діапазон ІР-адрес саме 193.111.190.64/26, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника».

З огляду на викладене вимога пункту 3.11 Додатку № 3 до Тендерної документації щодо обов'язкового виділення IPv4 PA-адреси саме у форматі «46.xxx.xxx.xxx» є такою, що не пов'язана з предметом закупівлі, не має об'єктивного технічного обґрунтування, обмежує конкуренцію та порушує вимоги статей 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

У зв'язку з наведеним просимо Комісію зобов'язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення вимоги щодо наявності IPv4 PA-адреси саме у форматі «46.xxx.xxx.xxx» та надання довідки з даною IP адресою, а передбачити можливість надання учасниками IPv4 PA-адреси з адресного простору, виділеного учаснику в установленому порядку.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

«2.1. Оператор повинен надати Замовнику Послуги, якість яких відповідає вимогам:

Закону України "Про телекомунікації";

Інших нормативно-правових та нормативних актів в сфері телекомунікацій.

Проте, 25.06.2025 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 761 «Про затвердження Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг», відповідно до якої «Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 втратили свою чинність 02.10.2025 року.

Також, звертаємо увагу, що Закон України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 втратив чинність з 01.01.2022 на підставі Закону України «Про електронні комунікації» № 1089-IX від 16.12.2020. Відтак посилання на норми Закону України «Про телекомунікації» є посиланням на нормативно-правовий акт, який не є чинним та не може застосовуватися для регулювання правовідносин у сфері електронних комунікацій. Наразі відповідні правовідносини регулюються Законом України «Про електронні комунікації».

Вищевказана інформація підтверджується за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/295-2012-%D0%BF#Text та https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20 на офіційному порталі Верховної Ради України.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути невідповідності в умовах тендерної документації та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Вимога: Змінити тендерну документацію. Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

«3.13. Копія сертифікату, що є чинним на момент подання, на систему менеджменту згідно з ISO/IEC 27001 «Системи забезпечення інформаційної безпеки», а також Учасник повинен надати копію сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC27001 (учасник повинен надати документ, який підтверджує наявність трудових відносин (копії трудової/трудових книжок/книжки (першої сторінки та сторінок зданими про останнє місце роботи) або наказу/наказів/витягів з наказів про призначення) або цивільно-правових відносин (цивільно-правовий договір).»

Скаржник зазначає, що пункт 3.13 Додатку 1 до Тендерної документації оскаржується не в повному обсязі, а виключно в частині додаткової вимоги Замовника щодо надання копії сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC 27001, а також документів, що підтверджують наявність трудових або цивільно-правових відносин із таким спеціалістом.

Так, відповідно вимога Замовника надати копію сертифікату, що є чинним на момент подання, на систему менеджменту згідно з ISO/IEC 27001 є обґрунтованою, адже він підтверджує належний рівень інформаційної безпеки та якості послуг, зокрема з урахуванням специфіки діяльності Замовника в умовах воєнного стану.

Більше того, саме з метою підтвердження належного рівня інформаційної безпеки Скаржник має чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) «Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи менеджменту інформаційної безпеки. Вимоги» (реєстраційний номер сертифіката — 55 121 25 12 57, виданий ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ» 28.01.2026 року), який підтверджує відповідність системи управління інформаційною безпекою Скаржника вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2023 ISO/IEC 27001:2022, IDT (додається до скарги).

Скаржник зауважує, що сфера дії сертифіката безпосередньо охоплює саме ті види діяльності, які є релевантними для цієї закупівлі. Так, система менеджменту інформаційної безпеки Скаржника поширюється на надання електронних комунікаційних послуг, а саме: послуги з доступу до мережі Інтернет, технічної підтримки та комплексного обслуговування із забезпеченням моніторингу та протидії інцидентам з інформаційної безпеки; надання послуг контакт-центру; надання послуг центру обробки даних, зокрема послуг обробки та зберігання даних і хмарних послуг.

Окремо Скаржник підтверджує належність органу сертифікації в додатках до скарги. Сертифікат виданий ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ», яке має атестат про акредитацію № 80166, зареєстрований у Реєстрі 20.11.2025 та дійсний до 27.10.2029. В атестаті прямо зазначено, що Національне агентство з акредитації України, яке є єдиним національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності, засвідчує компетентність ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ» як органу із сертифікації систем менеджменту відповідно до вимог ISO, в тому числі ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT).

Натомість додаткова вимога щодо надання копії чинного сертифікату спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC 27001 є дискримінаційною, надмірною та непропорційною, оскільки Замовник уже вимагає від учасників сертифікат ISO/IEC 27001 на систему менеджменту інформаційної безпеки, а отже вже отримує належне підтвердження того, що в учасника впроваджена, сертифікована та перевірена система управління інформаційною безпекою. Додатковий персональний сертифікат одного спеціаліста не підтверджує вищого рівня інформаційної безпеки, ніж сертифікована система менеджменту організації, а лише створює додатковий бар’єр у процедурі закупівлі для потенційних учасників, зокрема Скаржника.

Наявність у Скаржника сертифікованої системи менеджменту інформаційної безпеки, внутрішніх політик та процедур також підтверджує, що відповідні процеси інформаційної безпеки забезпечуються компетентними працівниками Скаржника в межах їх посадових функцій, внутрішнього розподілу відповідальності та встановлених процедур. Функціонування такої системи об’єктивно неможливе без залучення працівників, які мають необхідні знання та практичні навички для виконання процесів з управління ризиками, контролю доступу, реагування на інциденти, резервного копіювання, аварійного відновлення, безпечного передавання інформації, використання шифрування та управління змінами.

При цьому вимога Замовника про надання сертифіката саме на одного спеціаліста не доводить наявність у такого учасника більш ефективної або якісної системи інформаційної безпеки. Навпаки, для належного надання електронних комунікаційних послуг важливим є не формальна наявність одного сертифікованого працівника, а функціонування всередині підприємства комплексної системи, у межах якої працівники діють за затвердженими політиками, процедурами, правилами контролю доступу, реагування на інциденти та управління ризиками.

Окремо слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов’язку для суб’єктів господарювання, у тому числі учасників публічних закупівель, отримувати персональний сертифікат на окремого спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до ISO/IEC 27001. Тобто така вимога не є законодавчо обов’язковою, а тому її встановлення у Тендерній документації можливе лише за умови належного обґрунтування Замовником її необхідності, пропорційності та безпосереднього зв’язку з предметом закупівлі.

Також, цей висновок підтверджується офіційною інформацією Міжнародної організації зі стандартизації ISO щодо стандарту ISO/IEC 27001:2022. На офіційному сайті ISO зазначено, що сертифікація за ISO/IEC 27001 є способом продемонструвати заінтересованим сторонам і клієнтам, що організація здатна управляти інформацією безпечно https://www.iso.org/standard/27001. При цьому наявність сертифіката від акредитованого органу з оцінки відповідності надає додатковий рівень впевненості, оскільки компетентність такого органу сертифікації незалежно підтверджена органом акредитації. Тобто стандарт ISO/IEC 27001 стосується створення, впровадження, підтримки та постійного вдосконалення системи менеджменту інформаційної безпеки на рівні організації, а не персональної сертифікації окремих працівників.

Натомість Замовник не обґрунтував, чому для підтвердження належного рівня інформаційної безпеки недостатньо чинного сертифіката ISO/IEC 27001, виданого на систему менеджменту інформаційної безпеки учасника як організації, та чому додатково необхідним є саме персональний сертифікат спеціаліста. Фактично Замовник встановив додаткову умову участі, яка не випливає ні з вимог законодавства, ні з природи стандарту ISO/IEC 27001. Така вимога допускає до участі лише тих суб’єктів господарювання, які мають окремого працівника або залучену особу з відповідним персональним сертифікатом, і необґрунтовано обмежує участь тих учасників, які мають сертифіковану систему менеджменту інформаційної безпеки, але не мають окремого персонального сертифіката на спеціаліста.

Відповідна правова позиція неодноразово висловлювалася Постійно діючою адміністративною комісією АМКУ. Зокрема, у рішеннях № 5365-р/пк-пз від 25.04.2023 та № 17927-р/пк-пз від 08.11.2023 (додаються до скарги) орган оскарження розглядав, зокрема, вимогу щодо надання чинного сертифіката внутрішнього аудитора системи менеджменту якості відповідно до стандартів ISO. Колегія встановила, що замовник не обґрунтував необхідність встановлення такої вимоги у тендерній документації. Виходячи з цього, Колегія дійшла висновку, що участь у процедурі зможуть взяти лише ті суб’єкти господарювання, які зможуть надати відповідний сертифікат внутрішнього аудитора, що є дискримінаційним щодо інших суб’єктів господарювання, у тому числі Скаржника.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.

Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Дії Замовника в частині встановлення вимоги щодо надання копії чинного сертифіката на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційною безпекою відповідно до ISO/IEC 27001 та документів, що підтверджують трудові або цивільно-правові відносини з таким спеціалістом, порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки така вимога обмежує конкуренцію, створює додатковий необґрунтований бар’єр для участі у процедурі закупівлі та є дискримінаційною щодо учасників, які мають сертифіковану систему менеджменту інформаційної безпеки.

У зв'язку з наведеним просимо Комісію зобов'язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом виключення вимоги щодо надання копії сертифікату, що є чинним на момент подання, на мінімум одного спеціаліста системи управління інформаційної безпеки відповідно до вимог стандарту ISO/IEC27001 та відповідно документів, що підтверджують трудові або цивільно-правові відносини з таким спеціалістом.

Відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом 10 днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за чотири дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у Скаржника порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі:

Рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2230-р/пк-пз від 26.02.2026 року;

Сертифікат ISO від 28.01.2026 року (українською мовою);

Сертифікат ISO від 28.01.2026 року (англійською мовою);

Атестат про акредитацію ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ»;

Додаток до атестата про акредитацію ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ»;

Рішення постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5365 -р/пк-пз від 25.04.2023 року.

Рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 17927-р/пк-пз від 08.11.2023 року;

Закон «Про електронні комунікації»;

Правила надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

Враховуючи викладене, вважаємо, що права та законні інтереси Скаржника можуть бути захищені шляхом зобов’язання Замовника усунути дискримінаційні вимоги зазначені в тендерній документації, та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства.

Враховуючи викладене вище

ПРОСИМО:

1. Прийняти дану скаргу до розгляду.

2. Встановити порушення, допущені Замовником Управління СБУ в Закарпатській області під час проведення процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015 – 72410000-7 Послуги захищеного доступу до мережі Інтернет, ідентифікатор закупівлі № UA-2026-06-02-013126-a.

3. Зобов’язати Замовника Управління СБУ в Закарпатській області усунути дискримінаційні умови зазначені в тендерній документації, шляхом внесення змін до тендерної документації та приведення тендерної документації у відповідність із вимогами законодавства.

Додатки до Скарги (Докази):

1. Рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2230-р/пк-пз від 26.02.2026 року;

2. Сертифікат ISO від 28.01.2026 року (українською мовою);

3. Сертифікат ISO від 28.01.2026 року (англійською мовою);

4. Атестат про акредитацію ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ»;

5. Додаток до атестата про акредитацію ТОВ «ІМС ІНТЕРНЕШНЛ»;

6. Рішення постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 5365 -р/пк-пз від 25.04.2023 року.

7. Рішення комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 17927-р/пк-пз від 08.11.2023 року.

8. Закон України «Про електронні комунікації».

9. Правила надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

Першоджерело

Скарга в Prozorro Закупівля UA-2026-06-02-013126-a PDF рішення

Текст рішення – з PDF, який орган оскарження оприлюднив у Prozorro; абзаци й переноси відновлено автоматично, тож для цитування звіряйтеся з PDF. Що оскаржували й чого просив скаржник – з даних скарги, що зобов'язав АМКУ й теми визначено автоматично. Рішення може бути оскаржене до суду.